Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є кворум. Розпочинаємо нашу роботу. Галина Миколаївна є на зустрічі важливій, вона долучиться до нашої роботи.
На засідання комітету запропоновано 25 питань, вони роздані членам комітету. Чи будуть в когось якісь зауваження чи доповнення стовно порядку денного? Прошу. Не будуть.
Є пропозиція затвердити порядок денний. Хто за неї, прошу голосувати. Дякую.
В онлайні, прошу колег.
Бабенко. Пане Миколо. Микола Бабенко. Чуєте нас, бачите? Не чує. Але ми бачили, що доєднався.
Пане Миколо, ми вас бачимо. Ми розпочали роботу і голосуємо за порядок денний. 25 питань. Я думаю, ви їх бачили. Як ви голосуєте? За затвердження порядку денного? (Загальна дискусія)
Дякую. Тоді затверджується порядок денний. Просто відпрацюйте зв'язок з паном Бабенко, прошу секретаріат, щоб ми чітко знали його позицію.
Пане Миколо, ми проголосували за порядок денний. Ваша думка? Ви – за?
БАБЕНКО М.В. За. Підтримую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, секретаріат внесіть голос пана Бабенка.
Шановні колеги, є пропозиція працювати годину часу. Підтримується? Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.
Хто – за? Дякую.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко – за.
Проти? Утрималися? Одноголосно.
Переходимо до розгляду порядку денного нашого сьогодні комітету.
Перше питання – це про стан виконання рекомендацій слухань у комітеті на тему "Соціальна політика України 2020-2024 роки". Була жвава дискусія, поступали пропозиції, секретаріат відпрацьовував і прошу народних депутатів висловитися з цього питання.
Будь ласка, хто з присутніх, хто бере участь сьогодні у засіданні. Будь ласка, пан Шубін.
ШУБІН О.О. Шановний Михайле Михайловичу, шановні члени комітету. СПО профспілок опрацювало проект рекомендацій і має до нього декілька зауважень.
В частині пенсійного забезпечення вкотре наголошується на необхідності прискореного розгляду законопроекту 2683. Ми, як і раніше, і як власне у офіційному листі повідомляли про те, що, на нашу думку, законопроект не містить гарантій збереження пенсійних накопичень від інфляції і від шахрайських дій, тому ми вважаємо, що передчасним є включення зазначеного законопроекту.
В частині оплати праці ми пропонуємо підпункт 2.1 розділу ІІ рекомендацій доповнити новою частиною такого змісту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників несвоєчасну у повному обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця, зокрема, створенням гарантійної установи". Там є рекомендації щодо ратифікації 173 Конвенції у повному обсязі. Ця пропозиція наша, вона є логічним продовженням, тому що до ратифікації якраз третя частина передбачає гарантійну установу, необхідно буде додати В законопроект.
Також ми б пропонували не відмовлятися від розробки основних напрямів соціальної політики на 2020-2024 роки, це пункт 2.2. рекомендацій щодо стратегічних документів. Ми б пропонували їх доповнити основними напрямами соціальної політики. І в частині правового захисту є пункт 8 рекомендацій, який говорить Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів забезпечити продовження роботи робочої підгрупи з розробки доопрацьованого проекту Закону про працю. Ми пропонували це, враховуючи попереднє рішення, доповнити у форматі підготовки проекту Трудового кодексу України. Це, зокрема, і відповідатиме і ініціативі стосовно дерадянізації законодавства (4284), яка нещодавно була зареєстрована у Верховній Раді.
Дякую, прошу врахувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович. Я хотів би, щоб представники секретаріату інформували, що з цих пропозицій включено і яка доля тих, які не ввійшли.
_______________. Доброго дня. Хочу доповісти, що майже всі пропозиції профспілок були враховані, окрім останньої щодо внесення змін до назви робочої групи. Рішення вже було прийнято і комітет визначився щодо назви цієї робочої групи, тому недоцільно цим рішенням змінювати вже визначену робочу групу, яка існує. Всі інші пропозиції були враховані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександре, відреагуйте.
ШУБІН О.О. Я дякую. Ми би пропонували просто додати уточнюючий формат роботи робочої групи. Адже було рішення, що робоча група готує проект Трудового кодексу. Тут на розсуд, власне, народних депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, хто ще хоче висловитися стосовно проекту рекомендацій слухань комітетських, учасники сьогоднішнього засідання?
_______________. (Не чути)
МІРОШНИЧЕНКО О.В. Я перепрошую, Михайле Михайловичу, слово можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, будь ласка.
МІРОШНИЧЕНКО О.В. Михайло Михайлович, відносно рекомендацій. Дійсно можна з усіма погодитися, але я б уважно ставився до ратифікації 173 Конвенції в повному обсязі відносно гарантійної установи. Ми вже декілька років ведемо дискусії і не можемо визначитися з джерелами її наповнення. Якщо це буде знову покладено на добросовісних роботодавців, мабуть, це не буде мати сенсу. Давайте ми спочатку визначимося, які джерела наповнення, а потім уже приймати рішення відносно її ратифікації.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олексій Валентинович, ще у кого?
БАБЕНКО М.В. Так, Михайло Михайлович, Бабенко. Я так чую по розмові, що ми відразу перейшли до рекомендацій стосовно пенсійної реформи, так я розумію?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні. Ми, пане Миколо, ми поки що обговорюємо наше перше питання.
БАБЕНКО М.В. Перше питання. Добре. Тоді питань немає, я буде по другому говорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо соціальної політики на 2020-2024 рік.
БАБЕНКО М.В. Вибачаюся.
_______________. Михайло Михайлович, можна ще СПО роботодавців?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановний Михайло Михайлович, члени комітету, запрошені! Так вийшло, що СПО профспілок трошки раніше ніж ми підготували свої рекомендації, в нас була можливість з ними ознайомитися. Тому я повністю підтримую пана Шубіна, окрім одного моменту, про який сказав Олексій Валентинович Мірошниченко стосовно гарантованої установи. Дійсно, є дуже серйозні опасения, що знову будуть значно збільшені витрати роботодавців саме тих, які не мають заборгованості з виплати заробітної плати. Тому потрібно дійсно дуже обережно з ратифікацією цієї конвенції.
Стосовно впровадження другого рівня повністю підтримуємо пана Шубіна. Дійсно, не потрібно з цим поспішати. Ми, мабуть, ще дійдемо в другому нашому питанні, де більш детально це обговоримо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги народні депутати, пропозиції.
_______________. Давайте підтримаємо …..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція затвердити при умові доопрацювання тих пропозицій, які були внесені сьогодні роботодавцями і профспілками.
_______________. Не з доопрацюванням, а з урахуванням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З врахуванням тих пропозицій, які сьогодні. Секретаріат, немає зауважень до цього формулювання? Немає.
Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Проти? Утримались? Приймається одноголосно.
Переходимо до наступного, другого, питання порядку денного. Друге питання – про схвалення Рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему "Проблеми реформування системи пенсійного забезпечення". Про це вже розпочали колеги дискусію. Прошу висловитися по суті.
БАБЕНКО М.В. В мене питання, Михайле Михайловичу, до секретаріату. Скажіть, будь ласка, я підготував пропозиції по змінам до даних рекомендацій, чи були вони включені в новий проект?
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Інформує, що включені всі. Да?
БАБЕНКО М.В. Включені, так?
______________. (Не чути)
БАБЕНКО М.В. Михайле Михайловичу, я не чую, хай в мікрофон скажуть.
______________. Миколо Вікторовичу, в порівняльній таблиці всі ваші пропозиції включені. (Не чути)
БАБЕНКО М.В. Дякую.
Окремо хочу ще звернути увагу всіх народних депутатів стосовно проблеми, про яку зараз будуть говорити і роботодавці і профспілки, стосовно впровадження все-таки другого рівня пенсійної реформи. На моє переконання, запропонований концепт, він є передчасним і таким, що в українських реаліях функціонувати не буде. Але я думаю, що більш детально про це скажуть і профспілки і роботодавці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, хто буде висловлюватись, профспілки, роботодавці, з цього приводу. Нема бажаючих? Шановні…
БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Є бажаючі. Михайле Михайловичу, ми не бачимо чи ви бачите, хто руки піднімає. Як там організований процес? Якщо можна, СПО роботодавців, я розпочну. Я бачу ще профспілки хотіли додати.
Дійсно, пан Микола Бабенко правильно відзначив, ми на його адресу також надсилали пропозиції. На жаль, я не можу знати, чи ті пропозиції, які пан Микола уже направив до комітету, включають наші пропозиції…
БАБЕНКО М.В. Включили. Я перепрошую. Секундочку. Я взяв ті пропозиції, які надіслали ви, інші роботодавці, також профспілки. І всі ці пропозиції, я, в принципі, на них подивився, вони всі слушні і всі були включені абсолютно. Якщо секретаріат.... Я думаю, що все включили, сказали. Так що дякую.
БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Тоді мій виступ буде дуже короткий, якщо все включено. Я хотів би наголосити на трьох основних моментах, які непокоять при впровадженні другого рівня.
Перший момент – це фактично те, що переважна частина витрат і за законопроектом 2683, і за законопроектом Кабміну 4408, який передбачає впровадження професійної пенсійної системи, перекладається на роботодавців. За нашими підрахунками за законопроектом 2683 – це приблизно 50 мільярдів на рік додаткових витрат роботодавців, за законопроектом Кабміну ще близько 3 мільярдів гривень додаткових витрат.
Друге питання – це питання все ж таки збереження цих пенсійних внесків та чи отримають майбутні пенсіонери в повному обсязі ті відрахування, які за них робили роботодавці, які робили....... (Не чути) У нас є дуже серйозні сумніви стосовно цього.
Також ми б хотіли наголосити, що...... (Не чути), безумовно, підтримує впровадження другого рівня, тому ми...... (Не чути)…. міжнародних організацій, таких як Міжнародна організація праці, проект USAID, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, які також досліджували...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, пропадає зв'язок, але в принципі, ми вашу позицію почули.
Ще, будь ласка, хто бажає висловитись?
ШУБІН О.В. Дозвольте?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
ШУБІН О.В. Шановний Михайло Михайловичу, СПО профспілок має декілька пропозицій до установчої частини. Загалом хотілося би відзначити, що рекомендації слухань мають на меті запровадження накопичувальної системи і доволі мало уваги приділено вирішенню поточних проблем солідарної пенсійної системи.
Зокрема, в констатуючій частині зазначено, що солідарна система не заохочує працюючу людину робити інвестиції, власне, майбутні і створювати особисті заощадження. Хотілося би попросити виключити цю тезу, оскільки, власне, це не є функцією солідарної пенсійної системи. Крім того, дефіцит солідарної пенсійної системи зазначається на рівні 203,8 мільярда гривень при тому, що, власне, дефіцитом Пенсійного фонду є 30 мільярдів гривень. Решта коштів – це кошти, які сплачуються державним бюджетом через Пенсійний фонд, тобто це не є власним дефіцитом системи солідарного пенсійного страхування.
І просили б прибрати з рекомендацій, як і у попередньому пункті, прискорений розгляд законопроекту 2683 і законопроекту 3515, який, до речі, стоїть в цю п'ятницю на розгляд у сесійній залі. Законопроект про внесення змін до законодавства про прожитковий мінімум має цілий ряд проблем, про які ми наголошували окремо в листах, і суттєво він стосується також рівня захисту пенсіонерів в солідарній пенсійній системі. Вважаємо, що він потребує доопрацювання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр.
Шановні колеги, не зважаючи на актуальність і на гостроту даного питання у мене є пропозиція секретаріату доопрацювати… І пан Микола, я думаю, зі мною погодиться. До речі, ще просить керівництво Пенсійного фонду. Будь ласка.
КАПІНУС Є.В. Якщо можна, я хотів би також зазначити, що ми надавали ряд пропозицій і уточнень до відповідного проекту. І я просив би, ну, принаймні побачити той текст чи враховані вони чи не враховані, оскільки там є певна частина досить важлива.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Да, будь ласка, Миколо Вікторовичу.
БАБЕНКО М.В. Михайле Михайловичу, я думаю, що нам, мабуть, треба було б це питання знову відкласти для того, щоб ще раз ознайомитись з текстами, подивитись, чи врахували всі думки. Тому що, ну, питання складне дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я погоджуюсь. Тим більше відсутня Галина Миколаївна. Ми знаємо її позицію. Я пропоную перенести це питання на наступне засідання. Секретаріату уважно опрацювати всі пропозиції, що поступають від роботодавців, від профспілок, Позиція Пенсійного фонду України, Позиція Мінсоцполітики і всіх інших учасників цього процесу для того, щоб рішення було більш консолідоване, зважене і враховувало всі сторони. Є пропозиція підтримати перенесення цього питання на наступне засідання.
Хто – за? Прошу голосувати. Дякую.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утрималися? Одноголосно.
Переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, номер законопроекту 3623.
Пане Миколо, ви висловитеся з цього питання?
БАБЕНКО М.В. Да. Дякую, Михайло Михайлович, за слово.
Хочу зазначити, що ми уважно ще раз на робочій групі опрацювали даний законопроект, врахували всі ті побажання, які висловила Юлія Володимирівна Тимошенко стосовно того, щоб ми все-таки залишили можливість мати працівникам трудові книжки у паперовій формі. Михайло Михайлович був присутній на цьому засіданні. Ви ж чули це, так, Михайло Михайлович?
Тому пропоную врахувати ті зміни та доповнення, які були внесені мною, так само, як і за пропозицією Михайла Михайловича, у порівняльну таблицю.
Також у нас були частково враховані правки номер 2, 5, 7, 8, 9, 11, 12.
Крім того, прошу пропозицію номер 37 врахувати частково, а пропозицію номер 76 врахувати повністю.
Пропоную внести порівняльну таблицю до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівників в електронній формі на розгляд Верховної Ради України. І пропоную рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти у другому читанні та в цілому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо. Справді я був на засіданні робочої групи. Я дякую членам комітету і вам особисто за фахову розмову, дискусію, і за те, що проведена певна робота і до другого читання законопроект вже є більш цілісним і збалансованим.
Я пропоную підтримати позицію робочої групи та рекомендувати щодо розгляду в другому читанні в сесійній залі і приймати за основу і в цілому.
МУЗИЧЕНКО В.В. Михайло Михайлович, якщо дозволите, прошу слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Представник Мінсоцполітики.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
Доброго дня, шановні народні депутати! Я хотів би звернути увагу на правку номер 4. Ця правка передбачає внесення змін в статтю 24 Кодексу законів про працю відповідно і передбачає те, що доповнюємо ми відповідно статтю положеннями щодо вимоги оформлення трудової книжки. В чому важливість цього питання? На сьогоднішній день стаття 24 говорить про те, що при укладанні трудового договору громадянин зобов'язаний, я підкреслюю це слово, зобов'язаний подати певні документи. Зокрема, це паспорт, інший документ, який посвідчує особу, трудову книжку в разі наявності, ми уточнюємо, тому що вона тепер може бути або не може не бути, і доповнюється позицією, що він має подати оцю вимогу щодо оформлення трудової книжки. Але в сукупності із словом "зобов'язаний подати" це означає, що в нього не буде альтернативи. Тому ми пропонували б уточнити відповідну позицію в частині, що це право людини подати таку вимогу.
БАБЕНКО М.В. Я погоджуюся. Там можна по тексту це виправити, я думаю.
МУЗИЧЕНКО В.В. Це технічна річ, яку можна виправити, тому що зараз получается таки чином, що ми імплементуємо в поточну редакцію 24 статті, і це буде зобов'язання працівника подати відповідну вимогу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую, пане Віталій.
Я думаю, що це технічна правка, доповнення, яке можна внести. І секретаріат просимо уточнити, і тоді законопроект справді буде більш збалансованим.
Пане Михайло, ви як голова робочої групи маєте заперечення?
БАБЕНКО М.В. Не маю, погоджуюсь повністю. Прошу секретаріат врахувати цей момент, щоб у нас дійсно було не зобов'язання, а право працівника подати заяву на вимогу оформлення трудової книжки.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
І ще одне маленьке уточнення. Це стосується статті вже 47 відповідно КЗоТу, правки 7-12. Там передбачено на сьогоднішній день те, що в день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, належно оформлену трудову книжку. Мова йде про те, що трудова книжка тепер буде зберігатися у працівника, тому видати він її не може по суті.
_______________. Також пропоную… Можна слово?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна уточнити, замінивши його словом "заповнити".
МУЗИЧЕНКО В.В. Абсолютно підтримується. Можна заповнити і так далі, але видати можна тільки те, що в нього зберігається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуюсь. Уточнення теж суттєве, я думаю, ми його приймаємо. Так, пане Миколо?
БАБЕНКО М.В. Так, погоджуюся повністю. По тексту виправимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталій, за фахову…
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую. Більше зауважень не маємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до голосування. Хто за таку пропозицію, щоб рекомендувати сесійній залі прийняти в другому читанні і за основу в цілому законопроект за номером 3623 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, прошу голосувати.
За? Дякую.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утримались? Одноголосно.
Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Проект Закону щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єкти господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, це теж друге читання, за номером 0958.
Запрошую до слова заступника голови комітету пана Струневича.
СТРУНЕВИЧ В.О. Доброго дня. Зазначений законопроект є перехідним. Ми в рамках робочої групи дослідили всі пропозиції та зауваження ….. (Не чути)….. Я коротко доповім саму суть законопроекту. Законопроект……(Не чути)….. та позбавляє органи місцевого самоврядування можливості самостійного…….
(Не чути)
З 16 пропозицій, які були розглянуті, враховано 15. Не врахована була пропозиція .........., яка стосується питання фінансового ..........., який….. (Не чути)
Враховуючи вищезазначене, ми пропонуємо ….. (Не чути)….. в другому читанні та в цілому...
Я ще хочу зазначити, у нас є доволі банальна пропозиція СПО роботодавців щодо технічних змін до першої частини ……..(Не чути) ……. …питання контролю на підприємствах, установах та організаціях, що перебувають у приватній власності.... Я гадаю, що….. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую. Дуже приємно, що в найскладніший період нашої роботи долучились до роботи…… (Не чути)
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я дякую. (Не чути) ….підтримує законопроект щодо збільшення віку роботи на державній службі. Як зазначили наприкінці, що пана Байдена вибрали, він найсильніший президент Америки, йому 77 років після закінчення його каденції йому буде 82 і він працює, здоровий......
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по четвертому питанню буде ще в когось бажання висловитися?
БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Якщо можна, дуже коротко.
Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету! Пан Струневич дійсно правильно зачитав ту правку технічну, яку ми пропонували, я хотів би наголосити на її важливості. Якщо її з якихось причин не буде враховано, то фактично весь цей законопроект не має жодного сенсу, тому що тоді статті його будуть не узгоджуватися одна з одною і в органів місцевого самоврядування залишаться ті надмірні повноваження, яких їх в принципі хотіли цим законопроектом позбавити. Дуже хотів би попросити, щоб ця правка обов'язково була врахована.
Дякую. Це технічна правка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную підтримати.
(Загальна дискусія)
Є пропозиція затвердити порівняльну таблицю з вказаною Вадимом Струневичем правкою. Хто за неї, прошу голосувати.
Хто – за? Проти?
Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за. Бабенко – за, Михайло Михайлович.
МИКОЛЮК Н. Дозвольте все ж висловити позицію по цьому законопроекту.
________________. (Не чути)
МИКОЛЮК Н. Все ж ми просимо вас не підтримувати його, тому що законопроект вплине на тінізацію зайнятості, оскільки, по-перше, в органах місцевого самоврядування працює більше ніж тисячі інспекторів праці і позбавлення прав органів місцевого самоврядування здійснювати контроль, по-перше, призведе до звільнення таких працівників потенційно. А по-друге, Держпраці, їхні територіальні органи не зможуть покрити ресурс на таку кількість працівників. По-друге, органи місцевого самоврядування якраз в час децентралізації найбільш зацікавлені місцевим економічним розвитком якраз саме через зростання зайнятості та сплати по ПДФО.
І останнє. На жаль, на сьогодні цей контроль – це єдиний механізм органів місцевого самоврядування боротьби з тінню. Ми не заперечуємо про можливість реорганізації контролю, але на даний момент прийняття цього законопроекту просто позбавить будь-якого впливу місцевого самоврядування на місцевий економічний розвиток.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за позицію.
_______________. Дозвольте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ….. можливість народним депутатам висловитися шляхом голосування. Дякую.
Галина Миколаївна.
Засідання веде голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)….. і з паном Олександром Слобожаном, який очолює наше….. (Не чути) По-перше, скарги ….(Не чути)…. виконавчої влади. По-друге, ви кажете, що……. може покрити ресурсом. Хочу сказати, що може. (Не чути) Таким чином дане рішення, 1700 працівників, які можуть бути інспекторами Держпраці. Відповідно у вас….. (Не чути)
При чому ви кажете, що місцева влада зацікавлена у сплаті податків. Тобто ……. зацікавлена в тому числі і в тиску на бізнес. (Не чути) ….. треба прибрати. (Не чути) ….. і його детінізацію. Це неправда. (Не чути) Купа є механізмів, якщо подивитися на стратегію, державних, які з тіні виводять. (Не чути) Але це не має бути перепоною для того, щоб ми впроваджували Конвенцію МОП, яку ми підписали вже купу років тому, де написано чітко, що має бути центральна гілка, яка контролює….. (Не чути)
Дякую. Я маю надію, що я наші аргументи, ну, озвучила.
(Не чути) Михайле Михайловичу, ….. (Не чути)
ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Тоді переходимо до пункту 5 нашого порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 3663) (народний депутат Папієв).
Чи є у нас Михайло Миколайович з нами на зв'язку? Він обіцяв, що він підійде. Це вже не вперше законопроект стоїть на порядку денному. Я думаю, що можна його вже голосувати і далі……
Таким чином пропонується рекомендувати Верховній Раді, він уже включений до порядку денного, рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу в першому читанні.
Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Дякую.
Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Одноголосно.
Переходимо до пункту 6 нашого порядку денного. Це попередній розгляд законопроектів, які ще не включені до порядку денного. Питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів: про внесення змін до статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо збільшення суми індексації щомісячних страхових виплат (реєстраційний номер 3011а) (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк). (Не чути) Дякую за підготовку.
Будь ласка, пан Цимбалюк. І є альтернативний пані Королевської. Будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановна Галина Миколаївна. Шановні народні депутати і учасники засідання комітету! Ми цим законопроектом разом з Юлією Володимирівною Тимошенко просимо встановити законність підстав для зміни порядку індексації. Саме цим законопроектом ми пропонуємо норму щодо підвищення індексації.
По Закону "Про обов’язкове державне соціальне страхування" було передбачено, що індексація щомісячних страхових виплат здійснюється відповідно до Закону України "Про індексації грошових виплат населення", яким передбачалася індексація кожного місяця при перевищенні порогу індексу інфляції на 1 відсоток.
Ми вважаємо, що порушення статті 22 Конституції, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод з метою зменшення відповідних індексації щомісячних ........ виплат, Законом України від 6 грудня 16-го року за номером 1774 було вилучено норму, що індексація страхових виплат здійснюється відповідно до Закону "Про індексацію грошових виплат населення". Та встановлено, що індексація таких виплат проводиться один раз у рік з березня у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати.
Ми вважаємо, що цей законопроект встановить справедливість і допоможе все-таки реальну індексацію за рівнем інфляції отримувати нашим громадян.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Абсолютно правильне, Михайло Михайлович, питання ставить.
В мене питання до Міністерства соціальної політики. Якщо є представник Фонду соціального страхування, висловіться. І Міністерство фінансів. Будь ласка, Міністерство соцполітики.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галино Миколаївно. Я хотів би звернути увагу на те, що законом 2148 у 2017 році це були внесені зміни зокрема до закону 1282, тобто відповідно до базового, яким передбачається з 1 січня 2021 року змінити у поточному режимі механізм індексації відповідних виплат. Дійсно, на сьогоднішній день є певна невизначеність, оскільки діюча стаття 37 закону передбачає проведення перерахування 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнту, який визначається Кабінетом Міністрів, надав по даним Держстату.
З 1 січня 2021 року відповідна норма передбачає індексування не менше ніж 50 відсотків зростання індексу споживчих цін за попередній рік і 50 відсотків зростання показника середньої заробітної плати. І при цьому передбачено те, що за рішенням може бути відповідний відсоток збільшено аж до 100 відсотків. Це все залежить і уніфіковано з принципами, за якими відбувається перерахунок і індексація пенсії. Тому ми вважаємо те, що з 1 січня, в принципі, буде вже змінено процедуру проведення індексації відповідних виплат і вона буде уніфікована з системою пенсійного забезпечення.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію. Але, мені здається, що ваші роздуми не стосуються Цивільного кодексу, відповідно до якого, якщо роботодавець наніс шкоду працівникові, у випадку нещасного випадку або професійного захворювання, якими людина страждає, із-за того, що роботодавець не створив безпечних умов праці, то має діяти Цивільний кодекс, статті 1195, мені здається, якщо я правильно згадую, і далі. І ці статті чітко кажуть, що в тому, який виплачується за нанесену шкоду життю та здоров'ю, вони мають бути індексовані. І звертаю вашу увагу, що відповідно 46 стаття Конституції каже на те, що має бути загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В даному випадку ми страхуємо відповідальність роботодавця за нанесення шкоди людині, її життю і її здоров'ю. Відповідно таке страхування має покривати відповідальність роботодавця, яку він несе відповідно до Цивільного кодексу. Тут немає не має бути кореляції на пенсійне страхування, тут страхування відповідальності роботодавця за нанесену шкоду.
Якщо роботодавець, який сплачує єдиний соціальний внесок, не забезпечує вимоги Цивільного кодексу, то в цьому випадку Фонд соціального страхування, ми про це вже говорили неодноразово, має виставляти свою ціну такого страхування і казати, що той відсоток чи частина ЄСВ, чи окремий робіть ЄСВ, бо зараз ЄСВ визначали як в Росії. Раніше була кожна частка, страховий внесок, за кожний вид страхування. Так от, оця частка має зростати, особливо по тим підприємствам, де є виплати. А тому думати про те, що ми не будемо індексувати, тому що там ЄСВ... (Не чути)….. подумати про те, що Фонд соціального страхування ці виплати відповідно до Цивільного кодексу мав би робити в межах фінансування єдиного соціального внеску, не спираючись на державний бюджет і на дотації, які ми сьогодні робимо, тому що ФСС невірно розрахував цю частку, яка потрібна для закриття таких страхових виплат.
Нагадую, ФСС є саморегулівною організацією, яка керується профспілками і роботодавцями, держава там лише на 33 відсотки, так само як і Фонд безробіття. То чого ми не можемо індексувати? Нарешті почне там працювати правління, почне працювати на нормальних засадах взагалі керівництво фонду, в тому числі і роботодавці, і профспілки, для того, щоб люди...? Це шкода, яка вже нанесена. Це так само, як ми говорили про національні суди, де ми не виплачували, так само тут роботодавець шкоду наносить. І що він робить? Він прикривається проблемами Фонду соціального страхування. Насправді, незалежно від того, скільки виплачує ФСС, роботодавець залишається, відповідно до Цивільного кодексу, винним по виплаті людині повної компенсації відповідно до Цивільного кодексу. Скажіть, що не так в наших роздумах?
КУЗОВОЙ Ю.В. Галина Миколаївна, можна я прокоментую? Вибачайте. Бо, мені здається, ми трохи змішали все в кучу: цивільні відносини, трудові відносини, соціальне страхування. Якби Фонд соціального страхування, як ви абсолютно правильно кажете, був би саморегулівною організацією, самоврядною організацією і в тому числі самостійно встановлював би страхові внески, то тоді повне ваше абсолютно право вирішувати фонду, який саме розмір виплати встановлювати. А оскільки Фонд соціального страхування отримує, вибачайте, наразі крихти, яких не вистачає на нормальні розміри виплат, і ці розміри встановлюються аж ніяк не фондом, а встановлюються Верховною Радою в розмірі єдиного соціального внеску, то навряд чи можна зараз назвати Фонд соціального страхування взагалі самоврядною і незалежною організацією страховою. Це державна установа, яка виконує завдання соціального страхування. І відповідно держава має дбати за те, щоб цей фонд був збалансований. Якщо завтра він піде врознос через індексацію цих виплат, повірте, нікому не буде добре від цього.
Тому я пропонував би трохи виваженіше підходити до розміру тих індексацій, які мають бути принаймні по соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Юрію, якщо ви вважаєте, що саме держава має дбати про збалансованість, то, може, ви державі 51 відсоток віддасте? Бо ви коли голосували і ваші оці роботодавчі лобісти 2275, де ми просили, якщо держава збалансовує, то вона має тримати там частку. І вона тоді збалансовує і кошти з державного бюджету направляє. А якщо ні, якщо це страхування відповідальності роботодавців, то це роботодавці і прячуться, ховаються за Фонд соціального страхування для того, щоб виплатити менше. Отак це виглядає політично. І людину треба захищати згідно до Цивільного кодексу.
КУЗОВОЙ Ю.В. Саме воля депутатів змінити це. Саме воля депутатів.
ЦИМБАЛЮК М.М. Ясно. Я хотів би відповідати більше за себе, а не за депутатів, депутати самі за себе будуть відповідати.
Я можу сказати, що коли держава індексує заробітну плату на рівні інфляції, то ви вважаєте це нормальним. А коли мова йде про соціальні доплати, страхові виплати, то чому там ми не захищаємо ту людину, яка, як сказала Галина Миколаївна, втратила своє здоров'я на виробництві? То чому там індексація не має стосуватися страхових виплат. Мова тільки йде про те, і читайте Конституцію, там саме дається відповідь на всі запитання?
МУЗИЧЕНКО В.В. Я хотів би внести певне таке уточнення, можливо. Дивіться, у нас 37 стаття відповідно закону набирає чинності з 1 січня, там, де 50 на 50 в будь-якому випадку. Тобто це той перерахунок, який буде здійснюватися. Плюс ми говоримо про те, що ще ми будемо застосовувати Закон про індексацію доходів і індексувати ще раз. В нас вийде подвійна індексація: перерахунок по суті по зростанню 50 відсотків індексу споживчих цін і 50 відсотків заробітної плати за минулий період, і плюс ми будемо ще індексувати по Закону про індексацію. Тут треба прийти до якогось одного просто визначення: або – або.
ЦИМБАЛЮК М.М. Або жити, або вмерти.
ГОЛОВУЮЧА. Віталій, тут же шкода, нанесена роботодавцем, і вона має бути погашена.
МУЗИЧЕНКО В.В. Ми не заперечуємо, але давайте тоді будемо індексувати відповідні виплати по Закону "Про індексацію доходів громадян". Все, по цьому ми алгоритму, але не можна застосовувати два одночасно. Коли ми у березні збільшимо на 50 відсотків зростання тих же індексу споживчих цін і зарплати, а потім ще будемо кожного місяця проводити індексацію по Закону про відповідну індексацію доходів громадян. Один із механізмів треба.
ГОЛОВУЮЧА. А ви готові до того, щоб дати якусь методологію, може, навіть і у вигляді закону, тому що ми тут думаємо у Верховній Раді, що робити методологією виплат за шкоду життю та здоров'ю. І ця методологія, вона має бути не така ущербна як вона сьогодні в Фонді соціального страхування. І звісно, що те, чого не вистачає у ФСС, має доплачувати роботодавець. Тут навіть немає якихось питань. Шкода нанесена, це Цивільний кодекс, життя та здоров'я, воно захищається. Цивільний кодекс уже зрозуміло це описує і спирається на мінімальну величину, а не на розмір доходу. Але це вже інша реформа, про яку ми з вами, до речі, говорили, складаючи план законодавчих робіт на наступний рік, і з пані Лазебною, і з паном Денисом Малюською, який вчора ….
Але ми маємо розуміти, що ця шкода має бути відшкодована і відповідальним тут врешті-решт є роботодавець, а не Фонд соціального страхування. Тому Михайло Михайлович абсолютно правильно ставить питання. Шкода, виплата шкоди, не може бути меншою, ніж вона нанесена. Якщо людина втратила руки в результаті виробничої травми або професійного захворювання, то вона має отримувати у приведених грошах, у приведеній вартості грошей, вона має отримати той дохід, який вона отримувала до того, як вона цю шкоду отримала. І принцип має бути саме таким.
Ви думаєте в міністерстві, яким чином змінювати законодавство України для того, щоб відповідальна особа виплачувала шкоду в повному обсязі, в тому числі і людям з інвалідністю для переобладнання життя? Це не держава має виплачувати, переобладнання життя має залишатися на видатках роботодавця, якщо він не створив безпечні умови праці. Бо тоді виплати, ще раз, вони стимулюють робочі місця робити безпечними. Тут прямий зв'язок. Як тільки виплата за шкоду життю та здоров'ю стає великою, як в Європі, то в цьому випадку будь-якому роботодавцю вигідніше вкласти в безпеку на робочому місці. Чи думаєте ви, як вирішити це питання? Ви поки що не знайшли інший спосіб, який був запропонований Михайлом Михайловичем. Але ви думаєте в комплексі над вирішенням питання чи ні?
МУЗИЧЕНКО В.В. Галино Миколаївно, ми, безперечно, заклали це в план законопроектних робіт і опрацьовуємо це питання.
Але тут я також хочу підтримати колегу із Мінекономіки, що кінцевою точкою, яка зараз виплачує відповідні суми, є фонд. І якщо фонду буде не вистачати коштів, то ці кошти будуть намагатися отримати з державного бюджету. Це означає метод фінансування….. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Ні, ні.
МУЗИЧЕНКО В.В. Якщо ми змінимо механізм, тоді – так.
ГОЛОВУЮЧА. Має бути... Фонд соціального страхування має обраховувати реальну шкоду і має обраховувати реальний розмір страхового внеску, який фонду потрібен для виконання зобов'язань перед людьми, яким нанесено шкоду життю та здоров'ю. Я хочу побачити, який відсоток необхідний, от наразі, от зараз, от сьогодні, який вони відсоток обрахували до 21-го року. Хто-небудь з Фонду соціального страхування виходив з ініціативою, показував нам аналітику, який потрібен внесок для того, щоб виконати зобов'язання по шахтарям, по регресах, і скільки і чого ми по шахтарях закриваємо це, закладаючи цей ризик на інших підприємствах.
А от коли у нас буде аналітика, тоді будемо вирішувати, чи ми будемо це ризики брати на бюджет, чи ми будемо покладати ці ризики відповідно на роботодавця, який це створив. Має бути концепція, як ви це робите. Годі вже залишатися на тих засадах, на яких ви працювали тридцять років.
МУЗИЧЕНКО В.В. Я підтримую вашу позицію про те, що без аналітичного дослідження і розуміння проблематики взагалі далі нема про що говорити. Тому що нам потрібно розуміти цифри і структуру. Якщо в сьогоднішніх умовах ми, отримуючи ці цифри, просто скажемо про те, що в структурі розподілу ЄСВ, там фонду соцстраху треба буде не 3 відсотки, а 8 чи 10, то це означає, що ми їх заберемо з інших фондів – по тому ж безробіттю або з Пенсійного фонду, тому що це 3 реципієнти, по яким іде розподіл ЄСВ. І тут ми можемо неминуче отримати ситуацію збільшення обсягу ЄСВ від отаких роботодавців, які не виконують умови щодо безпечності на робочих місцях, щодо травматизму на робочих місцях.
Це, як концептуальне, бачення підтримується.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію. Таким чином, питання заслуговує на розгляд і можемо включити його до порядку денного і починати працювати. Ми поки що не будемо приймати рішення. Я думаю, що Михайло Михайлович ще поговорить із міністерством, може, навіть ми там розробимо разом зустріч в Міністерстві юстиції для того, щоб зрозуміти, як корелюється Цивільний кодекс на питання соціального захисту. І далі будемо дивитися. Але Верховна Рада і народні депутати розуміють, що тут проблема є і її потрібно розглядати.
Пане Юрію, ви...
КУЗОВОЙ Ю.В. Галина Миколаївна, велике прохання долучити Мінекономіки до цього процесу, бо ми працюємо над законопроектом, який стоїть у нашому спільному плані, про безпеку праці і здоров'я працівників. І саме механізм фінансової відповідальності роботодавця, безпосередньої фінансової відповідальності, саме в проекті у нас уже закладений, і ми б хотіли його обговорити в такому варіанті. Добре?
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію. Ну, звісно.
КУЗОВОЙ Ю.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Наша мета – захистити людину в будь-якому випадку, вона...
ДЕГНЕРА І.А. І прохання, якщо можна, Держпраці також долучити до роботи цієї групи. Тому що Держпраці має бачення і пропозиції по цих… І брала участь разом з Мінекономіки в опрацюванні цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю, звісно. Гаразд, секретаріат включає в роботу Державну службу.
Таким чином, голосуємо пропозицію включення... Да, пан Анатолій, да, будь ласка. А, альтернативний.
_______________. Так, на відміну від основного альтернативним законопроектом пропонується внести відповідні зміни до статті 32 Закону України "Про Міністерство доходів України", яким передбачити щорічні страхові виплати потерпілим на виробництві з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим та членам їх сімей…… (Не чути)
Проти є зауваженнями Міністерства фінансів України, з Міністерством соціальної політики. Виконавчий директор Фонду соціального страхування України не надала нам ніяких зауважень. Міністерство юстиції також проти альтернативного законопроекту. А от Уповноважений Верховної Ради з прав людини підтримує альтернативний законопроект 3011а-1.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
І ми пропонуємо включити цей законопроект до порядку денного і врахувати інформацію, яка....... Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Пан Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Я прошу ще, пан Микола, руку підіймати, бо мені зауваження роблять, що...
БАБЕНКО М.В. Підіймаю руку.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. (Не чути)
Переходимо до пункту сьомого нашого порядку денного, в нас ще 12 чи 13 хвилин роботи, щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо підвищення розміру допомоги (реєстраційний номер 3020а) (народні депутати Тимошенко, Івченко, Цимбалюк).
Будь ласка. І альтернативний законопроект пана Анатолія.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, законопроектом номер 3020а ми пропонуємо підвищити виплати на випадок безробіття. У статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено виплату грошової допомоги залежно від прожиткового мінімуму. Розмір допомоги значно занижується, оскільки в порушення Конституції України Законом "Про Державний бюджет на 20-й рік" продовжили негативну практику затвердження прожиткового мінімуму в значно меншому розмірі проти фактичного прожиткового. В середньому за 20-й рік відсоток затвердженого прожиткового мінімуму від фактичних розмірів буде ще меншим. Очікується всього 46,7 відсотка в зв'язку з очікуваним підвищенням цін на споживчі товари і послуги.
Ми цим законопроектом пропонуємо припинити порушення Конституції України та підвищити грошову допомогу внаслідок врахування фактичного прожиткового мінімуму. Законопроектом передбачено, що допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В умовах вересня цього року це складає 19 тисяч 460 гривень. На даний час застосовується затверджений прожитковий мінімум, який в березні складав 2 тисячі 197 гривень.
Наступним ми пропонуємо, що допомога на поховання в разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі фактичного прожиткового мінімуму. В умовах вересня це складає 4 тисячі 865 гривень. На даний час застосовується затверджений прожитковий мінімум і у вересні складав 2 тисячі 197 гривень.
Прошу колег підтримати щодо включення в порядок денний даного законопроекту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Анатолію, схожа проблема, да?
________________. ……(Не чути).… законопроектом 0320а-1 пропонується встановити, що максимальний розмір допомоги безробітним не може перевищувати 4-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року. Крім того, розмір допомоги на поховання пропонується збільшити до 200 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом на день виплати. Є певні застереження там, зокрема від Міністерства фінансів України. Там пропозиції, які надійшли від Міністерства фінансів України, Мінекономіки, Міністерства соціальної політики не підтримують дані законопроекти. І в Державному центрі зайнятості вважають, що законопроекти потребують доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолій.
Будь ласка, пан Музиченко. Може, тут більше до пана Кузового. Да, пан Юрій, це ваше питання?
Але в мене питання буде до вас те саме. Згідно з 46 статтею Конституції у нас мова йде про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це означає, що людина – не парламент і не Верховна Рада, і не нардепи визначають, яку частку ви направляєте на це безробіття в Кабінеті Міністрів, а яку – на Фонд соціального страхування. Так от я прошу… І ви на свій розсуд розподіляєте ЄСВ, так от фонд безробіття має казати, що для того, щоб людина була застрахована, вона купує – застрахована особа – купує у фонду безробіття, купує покриття, що у разі, якщо вона стане безробітною, то вона хоче отримувати, гідний отриманий дохід фінансовий з-за того, що вона ....... безробітна. Так от ці умови страхові, вони мають декларуватися. І якщо вона сплачує, людина, отаку ціну, то вона має отримати отакий запис. Бо так ніколи Фонд безробіття про людей не думав на фінансових засадах, на страхових засадах.
Тому мова йде, і Михайло Михайлович піднімає питання про те, що фонд має почати працювати на страхових засадах. Так, як колись Тігіпко робив страхову реформу, страхові принципи в пенсійній реформі. От чи можете ви це зробити, чи ні? Але теж питання нагальне.
Будь ласка, пан Юрій.
КУЗОВОЙ Ю.В. Дякую, що першим слово дали. Що стосується збалансування діяльності Фонду на випадок безробіття, тут я повністю підтримую вашу позицію щодо необхідності забезпечення відповідності тих умов страхування і виплат страхових, які передбачені законодавством, тим розмірам внесків, які мають бути сплачені. І як ви правильно абсолютно виразилися, людина купує на умовах, визначених законом, купує те страхове покриття, яке так само визначено законом. Тобто розміри ці визначені відповідно до закону.
Але моє застереження стосувалось щодо цього законопроекту, стосувалося не саме кінцевих розмірів, які будуть виходити і розміри внесків, а застосування поняття фактичного розміру прожиткового мінімуму в запропонованих змінах. Справа в тому, що відповідно до статті 5 Закону "Про прожитковий мінімум" фактичний розмір прожиткового мінімуму розраховується щомісяця Міністерством соціальної політики як аналітичний, статистичний показник. І оскільки стаття взагалі 5 Закону про прожитковий мінімум називається "Моніторинг прожиткового мінімуму". Таким чином спосіб його застосування, спосіб розрахунку і механізм розрахунку фактичного прожиткового фактично унеможливлює його застосування в тому форматі, в якому запропонованого законопроектом. Бо це означає, що 21 числа, до прикладу, наступного місяця Міністерство соціальної політики формує і викладає в публічній сфері цей статистично аналітичний показник, який потім через деякий час ще і уточнюватися буде, бо він не є остаточним навіть 21 числа. Це означає, по-перше, дуже значне запізнення розміру виплат, встановлення розміру виплат по безробіттю, який буде базуватися на фактичному розмірі прожиткового мінімуму, а по-друге, означатиме постійні перерахунки, помилки, скарги і конфлікти. Тому на нашу думку цей розмір має бути більш сталим і, другий момент цього застереження, пов'язаний з необхідністю прогнозування бюджету, видатків бюджету фонду. Якщо ми будемо планувати бюджет фонду на уявних показниках, які невідомі і кожного місяця будуть змінюватися на протязі наступного року, ми просто вилетимо в трубу. Тому пропозиція все ж таки ще раз переглянути підходи, які запропоновані, і визначити більш сталий показник, який буде застосовуватися для планування таких виплат.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію.
Є бажання у депутатів виступити?
В мене бажання тільки сказати, що не Мінеко не має стратегії, як перевести Фонд безробіття на правові засади. І поки що мені не запропонували як народному депутату, я думаю, що Михайло Михайлович не почув, інші народні депутати не почули, яким чином ви будете нам, народним депутатам, яких ви звинуватили в тому, що ми затверджуємо розмір єдиного соціального внеску, а насправді його затверджує Кабмін, розподіляючи його на три фонди. Так от ви самі, розподіляючи його, мабуть що недофінансовуєте навмисно, коли ви керуєте Фондом безробіття, і примушуєте нас потім через бюджетний комітет якось дофінансовувати. А насправді він має фінансуватися єдиним соціальним внеском. І там мають бути страхові засади. І Фонд безробіття має обраховувати оцю ціну, а не спиратися на те, що от є закон, в законі вже було погано і хай вона буде ще 30 років погано.
Пане Юрію… (Не чути)
КУЗОВОЙ Ю.В. Галино Миколаївно, відповідь на це питання... Я перепрошую, це продовження попередньої дискусії. Відповідь на це питання: треба фонду дати право самостійно встановлювати розмір страхових внесків по кожному з видів соціального страхування. Тоді...
ГОЛОВУЮЧА. Давайте це робити. Ви ж ідете зворотнім шляхом: ви ж робите кошторис, через кошторис його затверджуєте, потім вираховуєте ставку. А має бути навпаки. Має бути аналітика: скільки у вас відповідальності, яка у вас страхова сума, яка у вас вірогідність настання безробіття. І ви по цій аналітиці розраховуєте combined ratio називається. Combined ratio, який складається з loss ratio виплат і expense ratio – з ваших витрат на провадження оцієї страхової діяльності. Тобто
Фрг__09492*001*026<10:13:03><ШумарО.В.>
маєте надати оці розрахунки, для того, щоб не звинувачувати народних депутатів, що вони щось розподіляють. ….. розподіляє, а не народні депутати.
БАБЕНКО М.В. Можна питання, Галино Миколаївно?
Галино Миколаївно, а скажіть, будь ласка, тут пропонують фонду самостійно розмір внесків визначати? А при цьому ми внески залишимо обов'язковими, я розумію. Правильно? Така пропозиція?
ГОЛОВУЮЧА. Я пропоную концепцію від Мінеко, яка була вже змінена відповідно до діючої ситуації. В діючій ситуації фонди будуть все менше і менше залучати людину. Питання, а навіщо тоді ми там? Та ще й ми там – тільки 33 відсотки, не можемо встановлювати правила гри. Потім нас звинувачують, що відповідно до законів ми не захищаємо людину. А справа вся в тому, що страхування страхування на випадок безробіття має купуватися в тому числі і людиною, а не тільки роботодавцем. Бо, якщо ми закуповуємо страхування на випадок безробіття, то і людина, сплачуючи відсоток, і роботодавець мають розуміти, що вони там купують, а що власне самій людині треба накопичувати. А так, ми щось платимо, а фонд відповідно приносить нам зміни до законів. Ми підвищуємо суми виплат, але в абсолютному виразі сума внесків підвищується, і ми не можемо зрозуміти взагалі засади, на яких працюють ці фонди.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Де кошти. Я вже мовчу про те, що вони не бюджетні, не корелюються і таке інше, і хто ними там рулює. І якщо там держави 33 відсотки, тоді керуйте там роботодавці з профспілками, і немає чого тоді спиратися на закон. Давайте тоді відміняти, що все встановлюється законом. І робіть самі на добровільних засадах, а держава тоді до нього дотичною не буде, не буде нести відповідальність, яку ми покладемо на державний бюджет, за рахунок якихось податків, які визначимо. Але має бути концепт. Концепту немає. Поки що є враження, що ви намагаєтеся заморозити ту ситуацію, яка є, і знизити відповідальність перед людьми, от і все.
КУЗОВОЙ Ю.В. Галина Миколаївна, я перепрошую, дискусія не про фінансову стабільність системи соціального страхування, а про можливість застосування поняття "фактичний прожитковий мінімум" для визначення розміру страхових виплат і виплат на поховання. Якщо ми в травні місяці будемо один розмір на поховання платити, а в червні місяці інший розмір на поховання з різницею в 1 день смерті, це як мінімум дискримінація. Якщо ми будемо платити через 2 місяці після настання страхового випадку цю виплату, тому що ми отримуємо відповідний статистичний показник пізніше, це теж проблема. Тому я зосереджую увагу на проблемі застосування фактичного прожиткового мінімуму.
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна!
ГОЛОВУЮЧА. Да, Миколо.
БАБЕНКО М.В. Ми на початку нашого засідання голосували порядок денний і проголосували, що ми будемо працювати рівно годину. Я пропоную закривати це питання вже.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Микола.
Приймемо рішення, що ми включаємо цей законопроект до порядку денного, що проблема є, а потім будемо вирішувати. Пан Микола, згодні? І закриваємо.
БАБЕНКО М. В. Так, давайте.
ГОЛОВУЮЧА. Хто за те, щоб включити цей законопроект до порядку денного, прошу голосувати.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Микола. Ви наш секретар, і дякуємо за нагадування.
Шановні народні депутати, пан Микола, є прохання ще проголосувати за законопроект щодо національної системи кваліфікації.
БАБЕНКО М.В. Давайте.
ГОЛОВУЮЧА. Там основний законопроект, сьогодні певна була дискусія і пані Гришина, авторка альтернативного законопроекту, підходила до пана Михайла Михайловича. Але ми кінцеве прийняли рішення, що правильніше було проголосувати основний і на друге читання доопрацювати.
Готові ви проголосувати? Нагадайте мені номер цей.
_______________. 4147.
ГОЛОВУЮЧА. Да, 4147. Готові ви проголосувати про включення до порядку денного? І рекомендація Верховній Раді прийняти цей законопроект в першому читані за основу. Не буде заперечень у народних депутатів? Тоді голосуємо щодо 19 питання.
Хто за те, щоб включити законопроект 4147 до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 4147 за основу в першому читанні?
Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Добре. Одноголосно.
Шановні народні депутати, у зв'язку з тим, що у нас іде робота над пропозиціями до законопроекту 4429, пропоную наше засідання комітету не закривати для того, щоб як тільки ми відпрацюємо зміни, ми могли б завтра провести комітет, може, ввечері, може, в п'ятницю вранці для того, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти 4429.
І в мене прохання пропозиції пані Королевської надати в тому числі і пану Миколі, і пану Михайлу Михайловичу. Вони надійшли от буквально... …. (Не чути)
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧА. Перепрошую. І ми голосуємо за те, щоб 4147-1 відхилити. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Пан Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. І прохання тоді, ми не закриваємо комітет, узгоджено щодо ............. законопроекту 4429, більше ми ніяких питань не розглядаємо. Ми тільки одне питання будемо розглядати і комітет не закриваємо. І зараз починаємо працювати над проектом рішення. Проект рішення секретаріат вже підготував...
Включаємо до порядку денного наступного засідання. Хто за пропозицію щодо законопроекту 4429 – включення до порядку денного, прошу проголосувати.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати….
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Ми до нього не дійшли, на жаль.
(Загальна дискусія)