Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.
ОВЧАРЕНКО В.М. Добрий день, добрий день, шановні колеги, шановні народні депутати!
ГОЛОВУЮЧА. Це хто у нас?
ОВЧАРЕНКО В.М. Вадим Овчаренко, я представляю Міністерство освіти і науки України. Радий вас бачити… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ми робимо зараз перекличку. Дякуємо. Робимо перекличку народних депутатів, дивимося, чи є у нас кворум.
Бабенко Микола.
Арсенюк Олег.
Гривко Сергій.
Никорак Ірина.
ГРИВКО С.Д. Гривко з вами. Бажаю здоров'я!
ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію, вітаю.
Никорак Ірина.
Так, Анатолій.
Тарасенко.
Тимошенко Юлія.
Циба Тетяна, бачу, да. Пані Тетяна, ви з нами?
ЦИБА Т.В. Вітаю, колеги, да.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
6, нас 6. Достатньо, да? Ми можемо розпочати? Тоді розпочинаємо. У тільки проблема з секретарем. Пане Анатолій, ви не проти, якщо ви? Ви у нас другий запасний.
ОСТАПЕНКО А.Д. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Да, ми просимо вас. Ніхто не проти, щоб пан Остапенко вів сьогодні, був сьогодні, виконував обов'язки секретаря?
_____________. Ніхто не проти.
ГОЛОВУЮЧА. Ніхто не проти. Дякую.
Тоді починаємо наше засідання. У нас кворум є. Я думаю, що інші учасники приєднаються. Я прошу секретаріат ще раз наших народних депутатів, зателефонувати їм.
Струневич Вадим, ви з нами? Струневич Вадим.
Никорак Ірина, ви з нами.
СТРУНЕВИЧ В.О. Так, я тут. Доброго дня.
НИКОРАК І.П. Колеги, вітаю. Никорак присутня.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Вадиме, вітаю. Пані Ірино, вітаю.
СТРУНЕВИЧ В.О. Вітаю.
ГОЛОВУЮЧА. І прошу тоді, той, хто ще не з'явився, тоді почекаємо.
У мене пропозиція змінити трішечки порядок нашого порядку денного. Нічого не зменшивши, нічого не добавивши, розглянути спочатку питання 2, 3, 4, а потім перейти до першого питання. Поясню, чому: 2, 3 і 4 питання щільно пов'язані і мають іти в синхронізації із законопроектом 5344. Ми домовилися з Міністерством фінансів, у нас було декілька треків робочих нарад про те, що адміністрування внеску по заповненню робочих місць для людей з інвалідністю буде займатися та структура, яка буде займатися адмініструванням ЄСВ.
У зв'язку з тим, що досягнута домовленість з Міністерством соцполітики, з міністерством фінансів, з іншими міністерствами щодо передання адміністрування до Пенсійного фонду України ЄСВ, то цей законопроект, він вирішить нам проблематику, 5344, що там адміністрування. Ви пам'ятаєте, що в нас там є статті, які стосуються адміністрування внеску по робочих місцях людей з інвалідністю, то цей внесок буде одночасно адмініструватися тим, хто буде адмініструвати ЄСВ. Тому цей законопроект ми пропонували на найближче засідання сесійне. 22 числа витікає термін подання альтернативних законопроектів, але він достатньо складний, я не думаю, що хтось тут подасть щось погане. Тим більше, що щойно у народних депутатів з'явилися відгуки Міністерства фінансів позитивні, Міністерства соціальної політики і спільного представницького органу профспілок теж позитивні про передачу. Тому, здається, що цей законопроект підтримується усіма сторонами.
Тому пропонується розглянути його на початку, а потім перейти до 8313, бо він достатньо складний, щоб ми там не зав'язли в розмовах і не забули про цей законопроекти. І пропонується працювати півтори години. Не буде тут по цьому зауважень? Тоді я передам щодо прийняття цих трьох законопроектів ведення комітету першому заступнику голови Комітету з питань соціальної політики, захисту прав ветеранів, оскільки я є авторкою, для того, щоб Михайло Михайлович вів, а я вже доповім. Дякую.
Веде засідання перший заступник голови Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів
ЦИМБАЛЮК М.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, учасники засідання комітету, ми переходимо до розгляду питання за номером 9569, яке зареєстроване, законопроект, 07.08.2022 року. Основна авторка – Третьякова Галина. Через те запрошую, виходячи з цього, її до слова. Будь ласка, Галина Миколаївна.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Михайло Михайлович.
Я вже згадала, що адміністрування ЄСВ і страхового внеску по… сьогодні – це штрафи, а відповідно законопроект 5344 передбачає можливість роботодавцями сплати внеску за непрацевлаштування людей з інвалідністю на робочих місцях має займатися одна структура, оскільки це не є, власне, податками, і ми все більше в нашому комітеті почали розділяти єдиний соціальний внесок і податки. І відповідно ми провели також реформу, де Фонд соціального страхування наразі приєднаний до Пенсійного фонду. Ми стоїмо на порозі реформи, коли безобразие, яке зараз відбувається у фонді безробіття, коли виконавчою дирекцією фонду безробіття є державна установа, хоча з 2013 року має бути центральний орган виконавчої влади. Ми теж в комітеті хочемо врегулювати цю ситуацію, нарешті, забезпечити актуальні обрахунки, які передбачені законом на базі Пенсійного фонду. Для цього потрібно зосередити всю інформацію і провести фінансовий аудит і актуальний аудит, і обрахувати видатки, які потрібні будуть системі соціального страхування в середньостроковому періоді на 3 роки, а по пенсійному забезпеченню аж до аналізу того, що буде відбуватися з пенсійним забезпеченням в солідарному рівні, аж до 50 років. Це вимога 77 статті безпосередньо Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Для того, щоб адміністрування, збирання цього внеску теж відбувалося у структурі, яка є абсолютно зацікавленою в тому, щоб збирати ЄСВ, хочу нагадати, що у період, коли, власне, Пенсійний фонд був адміністратором такого єдиного соціального внеску, коефіцієнт зібрання єдиного соціального внеску сягав 98-99 відсотків. Я думаю, що пан Капінус сьогодні ці дані ще рас нам наведе. Тому є необхідність передача адміністрування до Пенсійного фонду і є злагоджена позиція сьогодні в центральних органах виконавчої влади повернути те, що було раніше.
І, крім того, зосередження в Пенсійному фонді, який у фінансовому сенсі, в організаційному адмініструється сьогодні як одна із найкращих структур при Кабінеті Міністрів, дозволить нам зробити подальші кроки в комітеті щодо актуарних обрахунків і, нарешті, прозорого надання суспільству інформацію, який відсоток від фонду заробітної плати потрібен для того, щоб забезпечити ті зобов'язання, які сьогодні встановлені на рівні закону.
Я думаю, що ми плавно підходимо до того, до тієї ситуації, яка є в Європі, в Америці, коли єдиний соціальний внесок може змінюватися кожен рік в залежності від того, яка ситуація результатом є адміністрування такого фонду з точки зору виплат страхового відшкодування і з точки зору витрат на адміністрування. Тому концентрація на Пенсійному фонді сьогодні всіх виплатних функцій по соціальному страхуванню – це нагальна потреба. І у нас є там законопроект Папієва, до якого ми ще повернемося. І з другого боку, є необхідність, щоб структура, яка робить виплати по соціальному страхуванню, зосередила в тому числі і зібрання єдиного соціального внеску на собі. І як я вже нагадала, відповідно та структура, яка збирає ЄСВ, те, чого не хотіла Державна податкова служба, вони не хотіла збирати страховий внесок по людям з інвалідністю, і відповідно нам потрібна структура, яка б адмініструвала цей внесок, тому доречне таке передання.
Цей законопроект синхронізується з 5344. Вони мусять іти один в один, тому що ми всі пам'ятаємо, що в 5344 є поняття адміністрування цього внеску по людям з інвалідністю. І тому в нас є нагальна потреба максимально швидко його прийняти в першому читанні і до другого готувати симетрично.
Наступні два закони вони є за сенсом ті самі, але вони вносять зміни до Податкового кодексу і до КУпАП, до Кодексу адміністративних правопорушень, з передачею повноважень на Пенсійний фонд, тому я не буду по них окремо доповідати і прошу... хоча голосувати і окремо по цих пунктах, водночас розглядати це в контексті. Ми не є головними по цих двох законопроектах, водночас вони є в спарці чи в трійці в такій з основним.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Галино.
Шановні народні депутати, чи будуть у вас запитання до авторки законопроекту 9569? Немає.
Тоді переходимо до обговорення і надання пропозицій. Чи будуть в когось з представників центральних органів виконавчої влади, інших учасників сьогоднішнього засідання якісь запитання чи пропозиції стосовно 9569?
Я думаю, що авторка слушно і цілком фахово доповіла основне завдання. Насправді законопроект, він не є обширним, він носить основну мету, щоб все-таки ті, хто сьогодні платять єдиний соціальний внесок, щоб Пенсійний фонд якісно розподіляв ці кошти, і що насправді це не є податок. Через те я, якщо немає інших пропозицій, я вношу свою пропозицію щодо… рекомендувати Верховній Раді ухвалити законопроект 9569 за основу в першому читанні і доповідачем рекомендувати на засіданні голову комітету Третьякову Галину, включити до порядку денного. Немає інших думок?
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Немає. Включити до порядку денного і рекомендувати прийняти за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування.
Третьякова Галина.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк – за.
Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо.
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за. Доброго дня, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Ви втратили посаду секретаря, бо ми вже сьогодні обрали на сьогоднішнє засідання Остапенка Анатолія.
Гривко Сергій Дмитрович.
АРСЕНЮК О.О. Дякую.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Остапенко Анатолій Дмитрович – за.
Тарасенко Тарас.
ТАРАСЕНКО Т.П. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тимошенко Юлія Володимирівна. Не вдалося підключитися.
І Циба Тетяна.
ЦИБА Т.В. Циба – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяно.
Шановні колеги, отже, рішення ухвалено.
Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного, номер… Ми тут не є як комітет головними. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстраційний номер 9570) (від 07.08.2023 року). Народна депутатка Третьякова Галина та інші.
Шановні колеги, я думаю, тут уже пані Галина проінформувала в першій частині щодо цього законопроекту і слушно наголосила, що вони всі йдуть як єдині. Потрібно також підтримати і рекомендувати Верховній Раді ухвалити цей законопроект, включити до порядку денного, ухвалити за основу і в першому читанні.
Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.
Третьякова.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. І рекомендувати головному комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і рекомендувати головному комітету.
Третьякова Галина.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк – за.
Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко Анатолій.
Тарасенко Тарас.
ТАРАСЕНКО Т.П. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимошенко Юлія.
ТИМОШЕНКО Ю.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Циба Тетяна.
ЦИБА Т.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, повністю склад комітету, крім кого? Одноголосно? Так, всі одноголосно підтримали це рішення. Дякую, колеги.
Переходимо до наступного питання порядку денного: проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання уповноваженим особам Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у проведенні перевірок (реєстраційний номер 9571) (від 07.08.2023 року).
Комітет соціальної політики не є головним, тут головний Комітет з правоохоронної діяльності. Ви вже чули суть проблеми, і я вважаю, що комітет має визначитися щодо рекомендації Комітету з питань правоохоронної діяльності щодо ухвалення цього законопроекту, включення в порядок денний, ухвалення за основу і в першому читанні законопроекту за номером 9571.
Інші пропозиції є, шановні колеги народні депутати?
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає?
Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.
Третьякова Галина.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло – за.
Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій.
Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми чули.
Гривко – за.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Остапенко Анатолій є?
Тарасенко Тарас.
ТАРАСЕНКО Т.П. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимошенко Юлія.
ТИМОШЕНКО Ю.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ЦИБА Т.В. Циба – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Циба Тетяна, дякую.
Шановні колеги…
Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Перебираю ведення комітету і повертаємося.
Дякую за одноголосне голосування за цей важливий законопроект. Я думаю, що у нас адміністрування соціального внеску нарешті буде здійснюватися набагато краще ніж сьогодні є.
І ми переходимо до пункту 1 нашого порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань (реєстраційний номер 8313)(друге читання).
Прошу до слова Цимбалюка Михайла Михайловича, голову робочої групи. Законопроект достатньо важкий, сенситивний, у нас надійшло багато питань, зворотного зв'язку, від центральних органів виконавчої влади. Ми сьогодні маємо розглянути, що нам враховувати, а що ні.
Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, учасники засідання комітету, насправді дуже непростий законопроект за номером 8313. Але хочу сказати, що робоча група провела тільки шість засідань відкритих, решту ми проводили у робочому порядку, розгляд цього законопроекту, враховано 44 пропозиції, частково враховано 38, враховано редакційно 15 пропозицій і відхилено 82. Основне, як на мене, в цьому законопроекті і основна мета, і я, як співавтор, і основний автор, і ті, хто долучилися до підписання цього законопроекту, ми виносили тему наших військовослужбовців, тих, які в майбутньому, ми впевнені, найближчим часом після нашої великої перемоги, будуть демобілізовані. Оце основне завдання, яке ми ставили перед собою. Як держава створить умови, щоб вони могли протягом двох місяців відпочити для того, щоб готувати себе до цивільного життя.
В принципі, в результаті непростих дискусій, в основному (в основному, підкреслюю) було знайдено порозуміння по ключових речах, дещо залишилося не вирішено, і я просив би винести сьогодні на засідання комітету.
Правки номер 178, 179 народної депутатки України Скороход Анни вони стосується статті 10 зі значком 1 "Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них" Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Доповнити пунктом 22 у наступній редакції, яку пропонує пані Анна: "Військовослужбовцям, які вийшли із полону, надається тримісячна відпустка із збереженням грошового забезпечення з усіма виплатами, в тому числі преміями і надбавками, які вони отримували протягом часу перебування в полоні".
І я просив би після мого вступного слова, щоб ви, пані голово комітету, запропонували представникам з Міністерства оборони, щоб вони саме відкоментували, яке їхнє бачення стосовно, бачу, у нас є пан Кучеренко, людина фахова, яке їхнє бачення стосовно цієї категорії.
Також, шановні колеги, що стосується інформації щодо законодавчого врегулювання питання полонених. Верховною Радою України 26 січня 2022 року був прийнятий Закон про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" (за номером 2010-9), в якому регулюються питання полонених, та у статті 11 "Забезпечення реалізації трудових прав, прав у сфері зайнятості осіб щодо встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок агресії".
За особою, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи, посада протягом усього періоду позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також протягом 6 місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, в тому числі психологічної допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних заходів у порядку, встановленому Кабміном. Це стосується цивільних. Проте пунктом 4 цієї статті визначено, що дія цієї статті не поширюється на осіб, стосовно яких постановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців.
А щодо військовослужбовців, в цьому законі визначено (стаття 11): "Право військовослужбовця на охорону здоров'я, медичну допомогу. Особи, стосовно яких згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців-учасників бойових дій та прирівняних до них осіб після звільнення обов'язково проходять відновлювальні заходи, заходи з адаптації, підтримки, супроводу". Крапка, все. Все решта – поширюються інші норми, які стосуються і інших військовослужбовців. Я просив би представників Міноборони ці речі відкоментувати.
І хочу зазначити, що законопроект опрацьовувався разом з народними депутатами (я їм дякую), представниками-учасниками робочої групи, а саме: представниками центральних органів виконавчої служби, також представниками Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради, Дослідницької служби (я дякую за конкретні пропозиції), Національного агентства України з питань державної служби, представники сторони і роботодавців, і профспілок, і чесно, пані Галино і колеги, були непрості дискусії, але мені видається, що більшість займали державницьку позицію. Сьогодні, перше, треба захистити тих людей, які служать і які будуть демобілізовуватись.
І що стосується питання відпусток, всі ми маємо прекрасно, там теж були дискусії, усвідомлювати, що ми працюємо і воюємо під час особливого режиму воєнного стану, і всі ми маємо розуміти, що основне завдання – це сектор оборони і промисловість, і економіка, яка це все забезпечує. Інші речі, ми маємо Закон про правовий режим, можуть бути обмежувані, в тому числі деякі наші соціальні блага. Я хотів би, щоб ми виходили в процесі дискусії із державницької позиції. Через те прошу визначитися по цих двох правках, а дальше вже будемо пропонувати щодо ухвалення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу.
Будь ласка, Тарас Тарасенко.
ТАРАСЕНКО Т.П. Доброго дня, колеги! Я на даний час очолюю експертну групу Координаційного штабу по роботі з полоненими. І ми розробляємо якраз маршрут щодо реабілітації осіб, повернутих з полону. Розроблена наразі концепція, готується проект постанови Кабінету Міністрів, готуються зміни до законодавства, і вони також передбачають надання відпустки військовослужбовцям, які звільнені з полону.
Цей проект напрацьований лікарями, психологами, психіатрами і чітко передбачає, що спочатку всі військовослужбовці, цивільні особи, які звільнені з полону, вони проходять етап реабілітації. Також згідно нашого законодавства вони мають право на 30 днів відпустки на реабілітацію після висновку ВЛК. Пропозиція була про те, що надавати ще додаткові 30 днів відпустки (не 3 місяці, а 30 днів відпустки) на те, щоб людина могли відновитись у складних життєвих обставинах.
Тому наразі моя пропозиція відхилити дану правку, оскільки завдання, яке стоїть перед Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ щодо роботи із звільненими з полону військовослужбовцями не відповідає державницьким позиціям, а їхнє завдання полягає в тому, щоб повернути військовослужбовців на службу в армію.
Три місяці відпустки, вони створюють умови, при яких військовослужбовець не буде повертатись до армії, і, таким чином, фактично ми зменшуємо військовий потенціал професійних людей, які, на жаль, пережили полон, але вони мотивовані для того, щоб продовжити служити в армії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Тарасе.
А є пані Скороход з нами, авторка правки? Секретаріат каже, що запрошували, але… Гаразд.
Будь ласка, Міністерство оборони, Кучеренко.
КУЧЕРЕНКО С.А. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, дозвольте, перш за все, подякувати Михайлу Михайловичу, який був керівником нашої робочої групи, за його, дійсно, мудру політику. Він всім давав нам слово виговоритися, він заслухав безліч пропозицій. … (Не чути) раціональне зерно, і ми все-таки видали на-гора продукт, який достойний поваги.
Стосовно цих правок… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Це в кого зв'язок? В них?
КУЧЕРЕНКО С.А. Ми з вами відпрацьовували законопроект…(Не чути) особливості проходження військової служби в умовах воєнного стану. І саме цим законопроектом були врегульовані питання щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану. Тому ми вже з огляду на ті позиції, того законопроекту, опрацьовували наші позиції законопроекту 8313.
Що на цей час досягнуто вже? Ми запровадили, що військовослужбовцям під час дії воєнного стану надається частина основної відпустки терміном 30 календарних днів. Врегулювали питання і солдатам строкової військової служби, і курсантам, жодну категорію ми не обійшли увагою.
В той же час, як тільки що переді мною сказав колега, про те, що кожен військовослужбовець, який повертається з полону… (Не чути) потім проводиться військово-лікарська комісія, визначається ступінь придатності його до військової служби, і тут же відповідно до… (Не чути) наказу і Закону України "Про соціально-правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", такому військовослужбовцю може надатися відпустка для лікування, і максимальний строк такої відпустки може бути 120 днів в залежності від нозології його захворювання.
Тому на цей час, вважаю, всі питання в достатній мірі врегульовані. Якщо буде інша законодавча ініціатива щодо врегулювання цього питання, ми візьмемо участь в її опрацюванні. Наразі пропоную утриматися від підтримки такої поправки 178.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Нам достатньо експертного, і Михайло Михайлович, і пан Тарас Тарасенко доповів, я думаю, що і пан Анатолій тут приєднається.
ОСТАПЕНКО А.Д. Так, дійсно, я підтримую своїх колег і фаховий коментар наших представників Міністерства оборони, і пропоную цю правку не підтримувати.
ГОЛОВУЮЧА. У зв'язку з тим, що вона врегульована. Тобто сенс не тому, що ми проти такої відпустки, а тому що це питання врегульовано і в достатній мірі, і ще навіть в більших розмірах, і з наданням одночасно реабілітаційних послуг, і з підхопленням людини, людину не кидають, її супроводжують, тому це питання врегульовано.
Шановні народні депутати, тоді ми проголосуємо 178 і 179 правки, є пропозиція їх відхилити.
Хто за це рішення, я прошу проголосувати по цих правках. У залі всі – за.
Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. За.
Циба Тетяна. Я зараз без порядку, тому що ми десь поділи перелік наших народних депутатів.
ЦИБА Т.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Циба – за.
Тимошенко Юлія.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Проти.
ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – утрималася.
ГОЛОВУЮЧА. Утрималася.
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Всіх я опитала? Всіх, здається. Дякую, шановні народні депутати. Рішення по цих двох правках прийнято.
Тепер по табличці. Шановний голова робочої групи, як ми далі, голосували ми можемо табличку?
ЦИМБАЛЮК М.М. Табличка всім доведена на сьогоднішній день, що стосується, є пропозиція, перше, схвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань (реєстраційний номер 8313), а також з урахуванням внесених мною пропозицій як співголови робочої групи. І друге, прийняти Закон, реєстраційний номер 8313, в другому читанні та в цілому з необхідним техніко-юридичним опрацюванням.
Прошу підтримати та проголосувати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Чи є інші якісь пропозиції до цього законопроекту? Немає? Тоді ми можемо переходити до голосування і голосувати табличку, і рекомендувати Верховній Раді прийняти її у другому читанні, за основу і в другому читанні. Якщо немає інших пропозицій, то прошу голосувати.
Хто – за? В залі всі – за.
Циба Тетяна. Циба Тетяна. За, бачу. Голосом прошу ще.
Тимошенко Юлія.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Утрималася.
ГОЛОВУЮЧА. Утрималася.
Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую…
Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення по цьому питанню прийнято.
Ми можемо переходити до наступного питання нашого порядку денного. Це п'яте питання наше і це попередній розгляд закону, щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця (реєстраційний номер 9510).
У зв'язку з тим, що я там є першою авторкою, я знову передаю головування Михайлу Михайловичу.
Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розглядається питання щодо законопроекту 9510 від 19.07.2022 року щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця.
Будь ласка, Галина Миколаївна як основна авторка, вам слово.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Михайло Михайлович.
У мене зараз питання до моєї помічниці. Ми зробили запит до судової адміністрації. Ви знаєте, що сьогодні несплата заробітної плати і відповідно кримінальна відповідальність керівників підприємств за несплату заробітної плати, вона криміналізована, але нас цікавило в першу чергу, а скільки ж у нас керівників підприємств реально засуджені до відповідальності кримінальної у зв'язку з тим, що вони несвоєчасно виплачували заробітну плату. От ця відповідь судової адміністрації, вона може бути вам надана, але засуджених у нас майже немає за останні п'ять років і в попередні роки. І відповідно процеси, які починалися, майже не призводять до того, що людина врешті-решт відповідає кримінально за несвоєчасну виплату заробітної плати, з одного боку.
Таким чином ми констатували для себе, що кримінальна відповідальність, яка є в нашому Кримінальному процесуальному кодексі – це механізм, який не працює. З другого боку, заборгованість по заробітній платі у нас є постійно зростаючою. Ми робили в нашому комітеті слухання, я думаю, що всі цифри наші народні депутати нашого комітету знають. І така несплата заробітної плати взагалі за моїми особистими опитуваннями деяких керівників і людей, які навіть в нашому парламенті представляють бізнес, призводить до того, що люди кажуть, ну не виплачує, ну от війна. І мені доводилося дуже часто доводити, так, як я і казала колись на слуханнях на наших комітетських, що заробітна плата є власністю людини, яка її заробила. Це не кредит, який надається власникам і керівникам підприємства для того, щоб вони перехопилися несплатою заробітної плати доки в них буде ситуація якась інша. Це з другого боку.
Таким чином нам потрібно ще і в суспільстві культувувати культуру, коли заробітна плата є необхідною частиною, відповідно до якої ми оплачуємо людям їх труд і вона мусить бути сплачена незалежно від обставин, в яких перебувають підприємства. Саме так кажуть в конвенції МОП. І тому у разі, якщо підприємство не в стані сплатити заробітну плату з причини того, що воно йде до банкрутства, то ми читаємо Закон про неплатоспроможність підприємств і про банкрутство підприємств, що заробітна плата є пріоритетною виплатою кредитного комітету під час ліквідації підприємства. Європейська спільнота і МОП каже про те, що у разі банкрутства підприємства і нестачі коштів на цих підприємствах, необхідно забезпечити надання заробітної плати, забезпечити захист власності людей, яке недобросовісне підприємство, або економічно не справившись в економічних реаліях із своєю бізнесовою діяльністю, щоб людина отримала ту власність, і ми як держава мусимо захистити цю власність відповідно і до прав людей, і європейської хартії. Я нагадаю, що якщо ми подивимось на соціально-економічні права, то перше соціально-економічне право – це надати можливість мати робоче місце або бізнес людині, на другому місці – це захист власності людини.
Тому цей законопроект, власне, він і створює механізм, яким ми забезпечуємо власність людини у разі, якщо підприємство банкрутує, а також створюємо механізм, коли у нас немає тільки радикальних рішень, підприємство сплачує – і все нормально, підприємство не сплачує заробітну плату – кримінальну відповідальність. Ми створюємо механізм між цією кримінальною відповідальністю, яким чином має діяти працівник, яким чином може діяти профспілка і роботодавець для того, щоб врегулювати це питання, і надаємо права працівнику і трудовому колективу захищатися, у разі, якщо недоброчесний керівник недоброчесно не виплачує заробітну плату. Створюється механізм саме в цьому законопроекті.
І імплементуються саме європейські норми щодо захисту права власності на заробітну плату у людей. Міністерство фінансів, звісно, надало негативний висновок, тому що законом імплементується чеська модель. Ми могли піти шляхом створення окремого Фонду соціального страхування так, як це рекомендується як, наприклад, Конвенцією МОП. Водночас суми, які ми отримали в результаті досліджень того, скільки підприємств все ж таки банкрутує, не просто не виплачує заробітну плату, де може застосовуватися отой проміжний механізм, а саме ті, хто банкрутує, – ця цифра виявилася недостатньо великою. Вона знаходиться на рівні мільярд – півтора мільярда гривень на рік. Таким чином створювати окремий фонд чи окрему систему соціального страхування, збирати і впроваджувати частину, наприклад, ЄСВ не є доречним.
Тому в законопроекті використана чеська модель, коли у разі якщо є банкрутство підприємства, то це банкрутство покладається відповідно на видатки державного бюджету. Тому Міністерство фінансів відповідно проти, тому що на сьогоднішній день таких бюджетних програм по захисту власності людей відповідно не передбачено.
В той же час більшість підприємств, які не виплачують своєчасно заробітну плату, знаходяться у державному секторі. І відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у разі, якщо державні підприємства, які мають мораторії на невиплати, на банкрутства і таке інше, якщо державні установи не виплачують своєчасно заробітну плату, то таку відповідальність за сплату заробітної плати має брати на себе держава. Це не ми сказали в комітеті, це сказав Європейський суд з прав людини, і це є верховенство права.
Тому цей законопроект саме так, як рекомендує ЄСПЛ, і врегульовує такі заборгованості, покладаючи відповідальність у разі, якщо держава у вигляді виконавчої гілки влади не справляється з управлінням держпідприємств і не виплачує своєчасно людям зароблену заробітну плату, то в цьому випадку держава, яка не змогла адмініструвати, менеджерувати таке підприємство, має нести таку відповідальність на власних видатках.
Отакий законопроект. Дякую. Прошу підтримати. Відповідно він захищає людей, як я і сказала. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, насправді дуже важливий законопроект, він є свого роду революційним, бо раніше це був мораторій. І ще коли підприємства недержавної форми власності, там і прокуратура, інші правоохоронні органи, а в нас насправді зростає борг заборгованості по зарплаті саме серед підприємств державної форми власності. Народні депутати, будь ласка, Остапенко Анатолій.
ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую, Михайло Михайлович.
Да, я хотів якось підтримати, що це питання є актуальним, але ми повинні зважати, що ми живемо у стані війни, в час того, що ворог на нас напав, у нас воєнний стан і як ми знаємо, що з початку військової агресії приблизно 23 відсотки з цих осіб, які зараз захищають нашу державу – це є підприємці, які пішли захищати Україну. Тому у них також виникають певні труднощі з цими питаннями по невиплаті, по банкрутству підприємств. Тому ми повинні зважати також на такі всі умови, які виникають, а ще з точки зору державних підприємств, звісно, чітко треба розставити всі пріоритети і захищати наших громадян України, які повинні отримувати заробітні плати, щоб у них не було заборгованості, тому що вони безпосередньо зараз, як можна казати, стоять на тому цивільному фронті по забезпеченню наших Збройних Сил і взагалі держави, і всього іншого.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолію.
Спочатку Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую.
Безумовно, я буду підтримувати включення до порядку денного цього законопроекту, розгляд його, але в той же час нам треба чітко усвідомлювати, що воєнний час – це воєнний час і що для того, щоб Україна після перемоги мала шанс відродити свою економіку, відроджувати свою країну, нам потрібно сьогодні зберегти ті залишки економіки, які у нас сьогодні працюють, а це наші підприємці всіх рівнів, і нам треба дуже і дуже уважно підходити до цього законопроекту.
Те, що стосується державних підприємств, тут немає ніякого абсолютно заперечення, якщо державне підприємство заборгувало заробітну плату, то держава як власник цього підприємства зобов'язана з бюджету оплатити заробітну плату, борг, і це без сумнівів. Те, що стосується приватних підприємств, ви знаєте як тяжко вони сьогодні виживають, всі без виключення, просто надзвичайно тяжкий стан в економіці України. І зберегти кожне підприємство – це наше завдання.
І тому ми можемо в цьому законі додатково потім визначити, що оплата заробітної плати є пріоритетною по відношенню до виплат податків, до виплат за енергоносії і так далі, тобто що це є питання номер один. Так, як в бюджеті у нас є соціальні видатки абсолютно пріоритетними, захищеними, так само мусять бути і на підприємствах видатки на заробітну плату захищеними, першочерговими. І це важливо зробити. Але є підприємства, які об'єктивно під час війни опинилися в такому скрутному стані, що якщо їх добивати кримінальними справами, добивати оплатою пені за невиплату заробітної плати, а там практично ставка рефінансування Нацбанку – це 25 відсотків річних, ми просто ті підприємства, які сьогодні з останніх сил намагаються зберегтися, ми просто їх можемо добити. І тоді люди втратять не лише заробітну плату, а в стратегії втратять робоче місце, і будуть також залишати країну в пошуках нових робочих місць, в тому числі на території інших держав.
Тому я вважаю, що до другого читання, підтримуючи зараз включення до порядку денного, нам треба модифікувати під час другого читання цей законопроект, зробити правильні правки, призупинити кримінальну відповідальність підприємців за несвоєчасну виплату заробітної плати. І треба зробити все для того, щоб захистити як робочі місця людей, так і заробітну плату, але захистити і підприємців, які сьогодні потребують теж розуміння, як важко їм працювати.
Дякую за увагу. Ми підтримуємо нашою командою включення до порядку денного і голосування в першому читанні, але до другого читання я просто прошу комітет звернути увагу, що вбити економіку під час війни ми не маємо права.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. Ми саме про це говоримо і з головою комітету, і з колегами тут, що до другого читання нам потрібно буде врахувати час вступу в дію цього закону в разі його ухвалення щодо того, що він має вступити в дію після завершення воєнного стану. І це… чи окремі його положення. Так що це важлива і слушна пропозиція. Дякую.
Будь ласка, Тарасенко Тарас.
ТАРАСЕНКО Т.П. Вірно доповідачі говорять про те, що ми повинні розділяти як приватний бізнес, так і державний бізнес.
Спочатку по державному бізнесу. Ще до широкомасштабного вторгнення у нас в країні було 2 тисячі державних підприємств, заборгованість мільярди гривень, проте, працюючих з них всього було 150, наскільки я пам'ятаю. І, на жаль, більшість з них це все-таки, це записи в реєстрі. Тому тут питання очищення державних підприємств, наведення там ладу. Це питання до Фонду держмайна.
Щодо суті законопроекту. Це якраз про справедливу винагороду за здійснену працю і до гарантій. Якщо ми говоримо про приватний бізнес, ми повинні дати можливість приватному бізнесу все-таки домовлятись з працівниками, можливо, тут не встановлювати строки 15 календарних днів або продовжити до 30 днів підписання якихось гарантій додаткових, щоб при підписанні додаткових гарантій між працедавцем і працівником. Також звернути увагу на виплати працівникам компенсацію у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівникам за 12 місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. Тут питання знову ж таки стоїть, що в період військового стану дуже багато підприємств можуть підпадати під процедуру банкрутства і повинні ми з'ясовувати чи це буде процедура санації, що, можливо, відновлює бізнес, тоді чи потрібно це виплачувати, а така норма може вбити підприємство при великій кількості працівників, чи при переході в ліквідацію держава несе певні гарантії. Тому тут дуже багато питань, над якими потрібно працювати.
Але загалом я підтримую даний законопроект і вважаю, що він буде доопрацьований і гарантувати дійсно виплату за кожний день відпрацьований працівником, щоб він потім не шукав у держави гарантій, а дійсно знав, що роботодавець відшкодує йому всі його відпрацьовані години.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, позиція представницьких органів: профспілки, а тоді роботодавці, якщо не заперечують колеги.
_____________. Доброго дня, шановні народні депутати, Галина Миколаївна. Я дуже радий, що наразі вже такий законопроект внесений до Верховної Ради, який імплементує частину третю Конвенції 173 Міжнародної організації праці.
Цю роботу вже, на моєму віку, вже десь понад двадцять років по статті через народних депутатів старались це зробити, імплементувати цю частину 173 Конвенції. Це було і через солідарну відповідальність роботодавців, законопроекти, це й різні механізми. На жаль, не було підтримки парламенту цього законопроекту.
Я вбачаю і СПО об'єднань профспілок підтримує цей законопроект. Дійсно там ми можемо відкоригувати "Перехідними і прикінцевими положеннями" введення його в дію, але ж цей законопроект нужний для працівників і майбутнього України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за позицію.
Будь ласка, представники роботодавців.
_____________. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна і члени комітету, запрошені. СПО роботодавців, на жаль, не може підтримати цей законопроект з огляду на наступне.
Дуже гарно сказала Юлія Володимирівна Тимошенко стосовно і пені, і пені на пеню, і компенсації. Тобто дуже багато додаткових фінансових зобов'язань буде покладатися на підприємства, які і так знаходяться в незадовільному фінансовому стані, про що свідчить наявність заборгованості з виплати заробітної плати.
Стосовно сум заборгованості. Ми нещодавно на колегії Держпраці розглядали це питання. Загальна сума на кінець липня – це 2,9 мільярда гривень, з них 2,3 мільярда гривень, тобто понад 77 відсотків – це підприємства, які знаходяться у сфері управління центральних органів виконавчої влади. Це і Фонд держмайна, і Укроборонпром там, і… Міністерство енергетики, ще багато інших. Тобто у держави, мабуть, є всі наявні ресурси, щоб якось регулювати цю ситуацію, але вона, на жаль, не врегульовується, тому що існують певні об'єктивна фактори, які не дозволяють підприємствам розрахуватися. Просто хочу сказати, що додаткові фінансові санкції будуть підштовхувати до процедури банкрутства, а потім і ліквідації цих підприємств, що, мабуть, не є оптимальним рішенням і не дозволить досягти всіх цілей законопроекту.
Але найбільше нас турбує навіть не це. Законопроектом передбачається можливість працівникам вже на 15-й день виникнення заборгованості, тобто фактично на 8-й день після спливу строку, визначеного законодавством, переходити фактично в неоголошений страйк. Зрозумійте, що страйки, вони мають певні обмеження у всьому світі і якщо, наприклад, на простому прикладі, є вугільна державна шахта, почався там такий неоголошений страйк, там у нас дуже часто виникають питання заборгованості, навіть викачати воду з цієї шахти просто не буде кому і ми фактично будемо мати і екологічні наслідки, і соціальні, тому що процес реструктуризації шахт, він займав у Європі десятки років. Це просто наприклад.
Стосовно створення гарантійної установи. Тут сьогодні уже пан Лях сказав про частину третю 173-ї Конвенції МОП, яку ми тут хочемо імплементувати. Я хочу нагадати, що Україною ця частина третя конвенції не ратифікована і взагалі у світі лише 8 країн її ратифікували, це переважно дуже розвинені країни, такі як Швейцарія, Австрія, Фінляндія, Іспанія та інші.
Які ми тут бачимо ризики? Наповнюватись ця гарантійна установа має за рахунок тих штрафних санкцій, я не думаю, що їх там дуже багато вдасться зібрати, і в кінцевому підсумку ми прийдемо до того, що нам знову ж таки буде підґрунтя для підвищення ставок ЄСВ для того, щоб фінансувати в тому числі цю установу. І таким чином сумлінні роботодавці, які не мають заборгованості з заробітної плати, будуть нести таку солідарну відповідальність за всіх роботодавців, які таку заборгованість допустили.
Я не знаю, чи вдасться врегулювати хоча б ці питання до другого читання, але ми в будь-якому випадку, яке б рішення не прийняли сьогодні, хотіли б бути залучені до цієї роботи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане … (Не чути) Почули вашу позицію.
Андрій Єрашов, будь ласка.
ЄРАШОВ А. Добрий день. Спілка українських підприємців. Дякую за те, що долучили.
Я не проти насправді цього законопроекту, вважаю, що він необхідний з огляду на наступне.
По-перше, треба не забувати про статтю 1 Конституції України, якою визначено, що Україна – це соціальна держава. Ну, тоді викреслюйте цей пункт, відповідно тоді держава ні за що не відповідає.
Друге. Все ж таки треба наголосити, що та велика кількість перевіряючих органів, які контролюють державні підприємства, приватний бізнес, ну, вибачте, тоді держава повинна і відповідати за наслідки, за те, що вона невчасно бачить оцю проблему.
І третє. Я хотів би наголосити, що військовий стан, звісно, це дуже погана ситуація – те, що відбувається в Україні, - але це така частина, коли йде чистка взагалі і в приватному секторі, і в державному секторі. Відповідно ми бачимо, якщо держава не може гарантувати людям фактично, які працюють в певних галузях, що вона буде їм виплачувати заробітну плату, ну, значить, треба просто такі підприємства прибирати і давати приватному сектору. Тому що по приватних компаніях невелика частка взагалі наявності заборгованості по заробітній платі.
Хочемо також наголосити, оскільки це якраз стосувалося одного члена нашої спілки, нещодавно, пару місяців назад була така ситуація, коли вони виплачували заробітну плату, а податки не сплачували, тому що вони вирішили, що необхідно підтримувати людей. Да, вони до кінця року сплатили повністю всі податки. Єдине, що там Бюро економічної безпеки на сьогоднішній день розглядає кримінальну справу по цьому факту, тому що вони не сплачували податки, хоча вони виконали всі вимоги, ну, на сьогоднішній день.
Так, звісно, я також підтримую Сергія в тому, що без оголошення страйку оголошується страйк з цим пунктом точно треба попрацювати і строк введення в дію закону також треба подивитись, тому що це може негативно вплинути, треба переглянути… треба чітко передбачити. Я сподіваюсь, що, звісно, повністю будуть деокуповані всі території, але на це йде певний час і відповідно, щоб такі компанії, хоча мають сьогодні і призупинення. Тобто законодавець насправді багато дав механізму. Але ще й тут підстрахувати необхідно. Але в цілому включити, прийняти в першому читанні вважаю, що це буде правильно, а потім на друге читання теж прошу, щоб була створена робоча група. І хочу також зазначити, що Михайло Михайлович дуже добре веде всі тяжкі законопроекти, тому якщо він візьме під своє крило, я впевнений, що ми знайдемо гарний компроміс з усіма сторонами.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Андрію. Почули вашу позицію.
Шановні колеги, чи є ще бажання в когось висловитись? Я думаю, що дискусія проведена, ми почули основне те, що законопроект потрібен і друге, що в ньому є поле доопрацювання до другого читання, тут і Юлія Володимирівна Тимошенко висловлювалась, і інші колеги, я впевнений, що ми доопрацюємо до другого читання, щоб він був збалансований і, перше, зобов'язав державу нести відповідальність, і роботодавців. Ще два таких нюанси. Віруючі люди знають, що одним з найбільших гріхів є - це невиплата зарплати. І друге, це вже кошти, якщо не сплатило підприємство зарплату, то це кошти не підприємства, це кошти зароблено тією людиною, якій не виплатили. І тут справедливо, що стосується і пені, і інших речей. Так, зрештою працює весь світ. Через те я виношу тоді пропозицію рекомендувати Верховній Раді включити в порядок денний законопроект 9510, ухвалити його в першому читанні і в цілому. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.
Третьякова Галина.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За. За основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, за основу.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За основу з доопрацюванням в робочій групі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Робочу групу.
Третьякова Галина – за.
Цимбалюк Михайло – за.
Струневич Вадим – за.
Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Гривко Сергій.
Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірина.
Остапенко Анатолій – за. Дякую.
Тарасенко Тарас.
ТАРАСЕНКО Т.П. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тимошенко Юлія.
ТИМОШЕНКО Ю.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Циба Тетяна.
ЦИБА Т.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення ухвалено.
Гривко є? Гривко.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули.
Рішення ухвалено більшістю голосів, тобто всі одноголосно. Дякую.
Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Перебираю головування на комітеті на себе.
Переходимо до пункту 6 нашого порядку денного. Розглядаємо законопроект (попередній розгляд) щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та інших законодавчих актів України щодо надання додаткових гарантій та соціального захисту ветеранам війни, їх дітям, а також дітям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України (реєстраційний номер 9357), народний депутат Рєпіна Елла, Тарасенко Тарас та інші.
Скажіть, будь ласка, чи є Елла Рєпіна з нами? Запрошували, і вона хотіла виступити сама. Ми обговорювали багато це. Якщо немає, то що будемо робити?
Тарас, доповісте? Чи почекаємо на пані Еллу і перенесемо розгляд на наступний раз? Як скажете.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ні, давайте розглядати. Давайте розглядати.
ГОЛОВУЮЧА. Тоді, пан Тарас, будь ласка. Бо він другий автор.
ТАРАСЕНКО Т.П. Дякую, колеги. Дякую, пані Юліє, за підтримку.
Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті 12, частину першу статті 13, частину першу статті 14 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чотирма пунктами щодо надання пільг особам, які мають статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни в частині. Безоплатне отримання медичних послуг від закладів охорони здоров'я та реабілітаційних закладів приватної та змішаної форми власності або фізичної особи-підприємця, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики відповідно до основ законодавства України про охорону здоров'я: безоплатне зарахування їх дітей до приватних і корпоративних закладів дошкільної освіти та отримання освітніх послуг від таких закладів відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту", безоплатне зарахування їх дітей до приватних і корпоративних закладів загальної середньої освіти та отримання освітніх послуг від таких закладів відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту", безоплатне зарахування їх дітей до приватних закладів позашкільної освіти та отримання освітніх послуг від таких закладів відповідно до Закону України "Про позашкільну освіту". Проектом також пропонується встановити такі ж пільги дітям загиблих, померлих ветеранів війни, захисників і захисниць України.
Колеги, я прошу підтримати включення даного законопроекту до порядку денного, враховуючи те, що ми зараз повинні говорити про ці категорії осіб. Термін "безоплатно" ми також повинні обговорювати, тому що дане питання зараз наразі мало досліджується. Всі громадські організації і вчора при обговоренні законопроекту про Державну ветеранську патронатну службу багато хто звертався про наявні проблеми і що не звертаю багато уваги на дітей з сімей загиблих, на членів сімей загиблих, на членів сімей, зниклих безвісти. Тому я пропоную включити цей законопроект у порядок денний, створити робочу групу і напрацювати зміни щодо збалансованого підходу саме в розрізі фінансування потреб даних категорій осіб.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарасе.
Будь ласка, пане Анатолію.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я як голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів, звісно, готовий доопрацювати на підкомітеті даний законопроект. Але я хотів би зазначити, щоб ми вже були, як кажуть, об'єктивні до всього.
Головне науково-експертне управління пропонує доопрацювати даний законопроект.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету не має зауважень до даного законопроекту.
Міністерство внутрішніх справ має пропозиції та зауваження, зокрема зазначає, що покладання додаткових обов'язків у частині надання послуг у сфері освіти і медицини досить широкій категорії громадян безоплатно може призвести до банкрутства чи закриття таких підприємств, установ, організацій за умови відсутності підтримки з боку держави. За таких умов було б доречно розглянути можливість вирішення порушених питань шляхом дотримання принципів державного приватного партнерства, в принципі, те, що і казав пан Тарас, на договірній основі або ж відтермінувати його вирішення до припинення чи скасування воєнного стану.
Уповноважений з прав людини підтримав даний законопроект, водночас зауважує, що плата за навчання у приватному закладі здійснюється батьками і законними представниками як замовниками послуг відповідно до загального положення до даних послуг, визначених зокрема статтею 901 Цивільного кодексу України. Таким чином є незрозумілим, хто буде здійснювати таку плату щодо дітей учасників війни та інших, переважної категорії осіб, які пропонується в законі врегулювати.
Також Міністерство фінансів каже, що треба доопрацювати.
Міністерство освіти України також пропонує доопрацювати.
Мені незрозуміло, чому Міністерство економіки України взагалі не надає свої якісь бачення до цього законопроекту.
Я вважаю, що ми повинні підтримувати такі пропозиції, але зважувати якраз на те, що було у нас сказано, коли ми розглядали попередній законопроект, що ми повинні зрозуміло підходити до таких змін в законодавстві, тому що ми повинні, як казала Юлія Володимирівна, зберегти наш приватний сектор, бо він зараз, як кажуть, кормить всю країну і ми його не повинні загнати в ті борги, в яких він може опинитися, коли ми його будемо заставляти робити ті чи інші непродумані кроки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Да, це приховане оподаткування.
Юлія Володимирівна. Зараз, Юлія Володимирівна, потім…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую.
По-перше, безумовно, я підтримую цей законопроект всіма силами, які в мене є і це правильний законопроект. Але нам треба твердо розуміти, що таку пільгу надає держава, держава і держава за неї платить. Не може бути безоплатне медичне обслуговування в реабілітаційних центрах, не може надаватися освіта, скажемо, безоплатно для дітей, але так, щоб це компенсували заклади. Це нереалістично, і такого, в принципі, в світі такої практики не існує. Держава, тільки держава законами може надавати соціальні гарантії, соціальні пільги і все те, що держава приймає рішення треба робити для підтримки людей. І тому цей законопроект потрібно підтримувати за основу, потрібно, безумовно, його якомога швидше розглядати, але до другого читання так само мусить бути створена робоча група і тут мусить народитися достатньо об'ємний блок того як держава фінансує такі соціальні гарантії. І тут, безумовно, і гроші ходять за дитиною, мусить враховуватися і оплата НСЗУ за надані медичні послуги або послуги по реабілітації як для державних закладів, так і для комунальних, так і для приватних. Тут не може бути ні в якому випадку передбачатися цим законом, що тут благодійна діяльність, в тому числі приватних освітніх і закладів охорони здоров'я, такого бути не може.
Тому я зразу хотіла б, щоб ми визначалися щодо робочої групи і щодо того, щоб блок фінансування такої гарантії за рахунок держави був прописаний фундаментально і виконувався також фундаментально. Тому що, якщо це не зробити, це може призвести до банкрутства в першу чергу приватних закладів охорони здоров'я і освіти, а цього допустити неможливо. Тому оце з такими зауваженнями я готова проголосувати "за".
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
І я хочу виступити ще теж як народний депутат. Я вважаю, що мета тут абсолютно вірна, але спосіб, який обраний, він взагалі не дозволяє доопрацювати цей законопроект навіть на друге читання. Скажу чому. От дивіться, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, зараз Юлія Володимирівна каже: безоплатного у нас нічого немає, треба щоб державний бюджет це фінансував. Це абсолютно правильна позиція. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету прийняв рішення, що даний законопроект не має впливу на показники бюджету. Тому що той комплекс, який виписаний, він вже надається безоплатно або покладається на приватника. І приватник незалежно ні від чого від своїх умов він має мати якусь квоту не менше ніж і обслуговувати безоплатно навіть з державного бюджету обслуговувати незалежно від того, в якому стані він знаходиться. Тобто я не думаю, що це взагалі можна на приватні структури покладати.
Крім того, просто написати в усіх пільгах, які є. Написати безоплатно, безоплатно для того, щоб діяв механізм, цього недостатньо. Кожне слово "безоплатно" має бути розшаровано в цілий закон про фінансування оцієї моделі. Бо в іншому випадку ми будемо мати… От тут пише, хтось пише, що буде мати позитивний, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, що буде мати позитивний вплив на ветеранів. Він буде право мати негативний вплив, тому що ми знову пообіцяємо щось, що мусить по закону надаватися, але не створюємо механізми, як це реалізовувати. А диявол саме в цих деталях: яким чином закласти бюджетну програму, як цю бюджетну програму профінансувати безпосередньо десь, яким чином держава буде закуповувати у комунальних закладах і чи має вона закуповувати у приватних закладах, якесь лікування або реабілітацію. Гроші мають йти за людьми, якщо людина обирає комунальний заклад або якщо людина обирає приватний, ми мусимо за яку плату оплачувати по кожному з них. Цей законопроект ставить більше питань ніж відповіді на ці питання.
Тому, підтримуючи повністю мету, що нам потрібно врегульовувати всі пільги і виписувати вже по діючих пільгах, по тих самих транспортних, по житлово-комунальних послугах, там потрібно доопрацювати. Але, виписати просто в спосіб просто безоплатно, це питання не вирішить, от моя позиція така, але мета добра.
Дякую.
Будь ласка, Юлія Володимирівна і Тарас Тарасенко, щоб він як автор відповів. Мабуть, що спочатку пан Тарас, а потім Юлія Володимирівна.
ТАРАСЕНКО Т.П. Насправді, дійсно, у нас в державі вже і так, завдяки небайдужим підприємцям, така система діє, вони користуються послугами НСЗУ. Тобто, наприклад, той же реабілітаційний центр "Модричі", вони беруть оплату від НСЗУ, але доплачують за свою реабілітацію для ветеранів. Для ветеранів це виходить безоплатно. Дивіться, в даному випадку я зазначив, що редакційно і фінансово нам потрібно попрацювати, і мета законопроекту, вона відповідає тому, що нам потрібно вирішити в державі, в любому випадку зрозуміти, яким чином це буде фінансуватися, і для того, щоб будь-яка категорія осіб не забулася.
Юлія Володимирівна дуже слушні думки сказала і тому в мене є пропозиція, щоб вона і очолила дану робочу групу по доопрацюванню даного законопроекту.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я хочу просто зазначити, що зараз ідуть надскладні бої на фронті, надскладні. І нашим героям, і героїням просто потрібно знати, що про їх родини подбає держава, подбає народ України за будь-яких обставин. Їм потрібна впевненість, що їхні діти не будуть залишені без уваги, що поранені наші бійці, які потребують лікування і реабілітації, будуть поставлені гарантовано на ноги.
Я уважно прочитала цей законопроект, і можу вам сказати, що його доопрацювати можливо. Можливо там зробити цілі розділи, які детальнішим чином пропишуть, як буде здійснюватися механізм фінансування всіх цих послуг для приватних закладів охорони здоров'я і освіти, як це буде здійснюватись для державних закладів. Я просто переконана, що доопрацювати можна, але нам дуже потрібен зараз, і не один, а безліч, сильних сигналів для наших героїв і героїнь на фронті, щоб вони знали, що в тилу у них є захист, у їх родин, у їх дітей, у їх поранених.
Я просила би підтримати в першому читанні, хоча я погоджуюся з пані Галиною, що тут є проблематика, в цьому законі, системна проблематика. Але я готова, якщо буде така пропозиція, очолити цю робочу групу і разом з усіма міністерствами, членами комітету доопрацювати цю історію до робочого стану. Тому прошу підтримати, це важливий, важливий для перемоги закон.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
Будь ласка, Дарина Марчак. А потім пані Олена.
МАРЧАК Д.М. Шановні колеги, доброго дня. Також повністю підтримуючи мету законопроекту, я до тих зауважень, які були сказані Галиною Миколаївною, Юлією Володимирівною, хотіла б додати ще один аспект. Це, на мій погляд, дуже важливо.
Перше. Ми розуміємо, що в нас дуже велика когорта осіб, які матимуть право на таку пільгу. Нам потрібно все ж таки сфокусуватися, для кого, в якій ситуації така пільга має надаватися, за яку має платити державний бюджет. Наша біль як міністерства – це те, що в нас дуже багато пільг передбачено законодавством, ми їх не можемо фінансового виконати, ми і місцеві бюджети. І у нас це призводить не до підтримки і стимулювання, і психологічної підтримки наших ветеранів, а навпаки до розчарування і, ну, такого стресу і напруження. Тому що є відчуття того, що держава обіцяє, але потім не виконує.
І тому перша моя пропозиція – це сфокусувати, можливо, на окремих категоріях. Наприклад, саме на тих ветеранах, які отримують інвалідність, тих ветеранах, які мають найвищі нагороди перед державою. Треба подумати, обговорити.
Друге. Я б також запропонувала все ж таки визначати і майновий критерій, тому що багато родин чи небагато, але якісь родини будуть мати власний фінансовий ресурс на оплату такого навчання, якщо вони хочуть. А якщо вони хочуть, але не мають фінансового ресурсу, тоді вже потрібно допомагати втручатися з боку держави. Інакше ми знову-таки виходимо в ситуацію, коли ми намагаємося горизонтально підтримати всіх, незалежно від внеску в захист територіальної цілісності, незалежного від того, за яких умов там статус учасника бойових дій і коли його було надано. І ми можемо опинитися в дуже небезпечній ситуації, коли ми, навіть прописавши механізм фінансування, не зможемо це фінансування забезпечити.
Це нагальна проблема і, на мій погляд, це треба одразу тримати на увазі при доопрацюванні законопроекту. Дуже дякую.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Це абсолютно правильно і це до другого читання можна врахувати.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, да, пані Олена, будь ласка, представник Уповноваженого.
СТЕПАНЕНКО О.А. Доброго дня, шановні народні депутати. Галино Миколаївно, дозвольте трошечки вас виправити, тому що позиція Уповноваженого абсолютно солідарна з вашою та з пані Дариною. Тому що ми вказали, що даний законопроект, він не узгоджується з відповідними нормами законодавства, що визначають підходи до фінансового забезпечення охорони здоров'я.
Крім того, ми пам'ятаємо, що в статті 53 Конституції України передбачено, що держава повинна фінансувати доступність і безоплатність дошкільної, потім повної загальної середньої освіти. І крім того, ми наголосили, що такі зміни можуть призвести до припинення діяльності приватних закладів освіти у зв'язку з їх неможливістю покриття таких витрат.
Тому ми абсолютно підтримуємо ідею підтримувати цю категорію осіб. Ми долучимося обов'язково, якщо буде створена робоча група, до робочої групи. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена.
Пані Тетяна Циба, будь ласка.
ЦИБА Т.В. Колеги, дякую.
Дивіться, понятно, що ідея правильна. Мене просто що більше хвилює, дивіться, чи можемо ми, наприклад, якщо ми приймемо це за основу в першому читанні, чи є у нас можливості саме законодавчі, законотворчі це доопрацьовувати? Можливо, правильніше, скажімо, взяти і цю категорію дітей, наприклад, розписати в інші закони профільні, які будуть, крім інших пільг, гарантувати їм, наприклад, те ж саме безоплатне десь навчання, там, де вже в цих інших законах буде прописаний цей механізм?
Тобто розумію, що мета правильна. В тому, як воно прописано, от я вообще не розумію, як воно може працювати, тому що безоплатного нічого в цьому житті не існує. Безоплатне – це хтось платить інший, а не ти. Тому, безумовно, нам треба прописати, хто і як це платить, просто, можливо, технологічно це було би більш правильно, написати правками до інших законопроектів чи вже існуючих, чи ті, які в розробці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Таким чином у нас є пропозиція створити робочу групу і тут, здається, що є навіть і співголови: Тарас Тарасенко готовий, Юлія Володимирівна готова надати свої сили.
Колеги, в мене така пропозиція, чи можемо ми не витягувати цей, а зробити так як робить зараз міжфракційна група. Я знаю, що у Дарини Марчак є текст закону, який майже готовий для подання на міжфракційну групу, тому що ми обговорювали 9141 і там пішло розшарування, що нам потрібно. Може, ми попрацюємо в цій робочій групі і зробимо нормальний законопроект на перше читання? Не будемо розбурхувати, зробимо це за два, за три тижні.
Якщо там пан Тарас як співавтор цього закону, Юлія Володимирівна, вона титан нашої соціальної політики, то, може, ви вдвох зробите законопроект, який можна буде прийняти і в першому читанні зразу з описаними механізмами, з зрозумілими речами, щоб ми знову не давали сигнали, що ми щось обіцяємо, тому що найгірше, що я бачу сьогодні, це те, що наобіцяно, а виконано - потім не виконується. І саме в цьому, тобто саме це, коли ми опитуємо демобілізованих, коли ми опитуємо ветеранів, 60 відсотків з них кажуть про те, що вони бояться, що держава їх кине, саме тому, що незалежно від того, що народні депутати приймуть у законах, їх потім кидає державний бюджет, який не наповнюється, виконавча влада, яка не має механізмів. То, може, ми будемо робити разом з виконавчою владою зразу механізм, яким ми чітко будемо давати сигнали: ми це пообіцяли, ми це зробимо? Так працює наша політична сила.
Я просто… Я абсолютно підтримую мету, я абсолютно розумію, що це потрібно робити і сигнал потрібно давати, але сигнал, на мій погляд, має бути дуже чіткий. І у нас, ще раз, дуже розумний комітет, у нас дуже розумні юристи, у нас дуже розумні фахівці, які можуть це виписати долуго, не так, щоб нам потім зауваження робили.
Крім того, стовідсотково потрібне запровадження нових бюджетних програм і їх потрібно обрахувати. І знову ж таки я повертаюся до комітету Підласої, вони чітко впевнені, що цей законопроект просто добавляє слово і не добавляє інших механізмів, вони чітко кажуть, бюджет прийняв рішення, що даний законопроект не має впливу на показники бюджету, цей законопроект чітко покладає всі видатки на приватний сектор незалежно від його стану і незалежно від того, що приватний сектор і так тягне, і бізнес тягне те, особливо той бізнес, який працює в охороні здоров'я. То, може, ми зробимо нормальний законопроект, узгоджений з усіма фракціями, та його внесемо? Попросимо Дарину Марчак більш потужно по цьому попрацювати.
Юлія Володимирівна, в мене просто прохання, ми не…
ТАРАСЕНКО Т.П. В мене як в автора є…
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Тарас.
ТАРАСЕНКО Т.П. Дивіться, я однозначно підтримую вашу конструктивну позицію і, враховуючи те, що знову ж таки трохи відбувається дискомунікація, оскільки Мінсоц робить законопроект, який може бути більш конструктивним і більш загальним, тому я однозначно за системний підхід, щоб у нас була розроблена система, щоб… Але в цій системі знову ж таки ніхто не був забутий і було чітке фінансування всієї системи. Тому ми при обговоренні підняли це питання, ми про ці категорії осіб не забуваємо, але ми повинні на загальнодержавному рівні створити єдину систему для того, щоб вони, дійсно, були забезпечені цими правами і вони знали, всі військові, що їхні діти також всі будуть забезпечені цими правами.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Тоді, Юлія Володимирівна, ви не проти, щоб ми зробили на два тижні коротку робочу групу за участі Марчак, Тарасенка і вас, щоб ви зібралися, щоб Дарина показала, що є у Міністерства соцполітики, щоб ви сіли і підготували узагальнену річ так, щоб ці послуги, які ми можемо в бюджеті передбачити, щоб був механізм. І щоб ми зробили це нормально з виконавчою гілкою влади.
Ви не проти, щоб ми так зробили? І поки відкласти розгляд цього законопроекту, тому що з метою стовідсотково всі погоджуються, але спосіб має бути цивілізований і грамотний, мені здається.
Юлія Володимирівна, ви не проти?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, пані Галино, я цілком підтримую…
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, дякую щиро.
Дарина, ви не проти, що ми вас залучимо на таку роботу? Дарина Марчак. Дарина! Ну, все, буде зараз примусовий характер. Дарина!
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Ні, вона є, але вона десь, мабуть, там відійшла. Я думаю, що вона погодиться.
Я прошу просто секретаріат організувати: там, де не буде вистачати у когось можливості для залучення виконавчих органів влади, у мене прохання підключати, організаційно мене просто підключати для того, щоб цовки відпрацювали, щоб ми це… і допомогли створити таблички порівняльні, коротку групу. От вони втрьох хай відпрацюють, і це конструктивно, тому що група з трьох, вона швидше відпрацює, ніж коли це буде великий загал. Тим більше, що це "Батьківщина", тим більше, що це "Слуга народу", ми зробимо це нормально. І у Юлії Володимирівни достатньо досвіду, у Тараса достатньо досвіду. Вони зроблять, а далі ми на комітет винесемо і домовимося, як ми його вносимо там і таке інше. Просто це буде узгоджена позиція.
Дякую всім заздалегідь. Але вона буде в спосіб, який буде нормальний. І Рєпіну потім ти повідомиш, бо ви разом робили. Дякую, шановні народні депутати. Тоді ми йдемо цим шляхом.
Переходимо до пункту 7 нашого порядку денного, це затвердження плану роботи комітету на період десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Шановні народні депутати, план роботи скомпоновано. На жаль, ініціатива з боку народних депутатів при складанні цього плану була недостатньо… да, Анатолій відпрацював Остапенко стовідсотково.
Ми запропонували за наступний квартал зробити два виїзних засідання. Ми обговорювали. Спочатку пропонували Франківськ і Одесу, але бачимо, що наразі Верховної Рада дуже щільно працює з Франківськом, і тому є пропозиція, наприклад, від Тараса Тарасенка, поїхати туди, де не дуже часто народні депутати бувають: це Хмельницький, це, може, Тернопіль.
Тому, може, ми запропонуємо зараз визначитися пізніше чи, може, ви зараз запропонуєте і підтримаєте пропозицію Хмельницький, і Тернопіль. І зробити наприкінці вересня, і початку жовтня спочатку, наприклад, Хмельницький і наприкінці листопада, на початку грудня ще виїзне засідання в Тернопіль. Так, як ми завжди їх робимо, коли ми робимо там три-чотири великі кластери, зустрічаємося з ВПО окремо, зустрічаємося, наприклад, там з пенсіонерами, якщо це потрібно, з ветеранами окремо, півтори-дві години там в одному залі у нас зустріч одна. Слухаємо місцеву громаду, яка є проблематика внизу, як працюють УСЗН, дамо зворотній зв'язок, враховуємо це в нашій законопроектній роботі, якщо це потрібно. Переходимо до наступної зали, де у нас наступний кластер, наприклад, перші ветерани, потім ВПО, потім ще. Я думаю, що ми тут відпрацюємо з главами підкомітетів і з пропозиціями народних депутатів, зробимо це енергійно, але так, щоб ми повністю зріс громади на місцях, щоб ми їх повністю зрозуміли комітетом.
Якщо не буде ваших зауважень, то є пропозиція змінити просто місця, Івано-Франківськ змінити на Хмельницький і Тернопіль за пропозицією Тараса, і затвердити план, якщо будуть потім зміни, ви знаєте, що ми достатньо швидко вносимо зміни, якщо виникає якась проблематика, і затвердити.
Будь ласка, пан Анатолій.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я пропоную підтримати пропозицію щодо зміни проведення в плані комітету по виїзних засіданнях, пропоную також підтримати Хмельницький і Тернопіль. Там як за датами, ми скорегуємо чітко, як зазначила голова комітету, ми це бистро робимо, тому пропоную підтримати і голосувати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Шановні народні депутати, можемо переходити до голосування? Гаразд, переходимо до голосування.
Хто – за, прошу голосувати. Третьякова – за.
Цимбалюк Михайло Михайлович.
Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій. За.
Тарасенко, бачу.
Тимошенко Юлія.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.
ЦИБА Т.В. Циба – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
У нас залишилося одне питання в "Різному"… Затвердження пропозицій до порядку денного сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.
Є до нього зауваження чи ні? Це достатньо формальний наш план. Ми все, що внесено, ми все переносимо, все, що не встигли в цьому… Це не сесія навіть, ми ж йдемо в одній сесії, просто ми зазвичай з вересня до січня плануємо і з січня до… Да, на цей період часу.
Чи будуть зауваження до цього? Ні. Тоді голосуємо.
Хто за затвердження пропозицій до проекту порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, прошу голосувати.
Хто – за? Третьякова – за.
Цимбалюк.
Струневич.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола, бачу, за. Дякую.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.
АРСЕНКЮ О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.
Тарасенко, бачу.
Тимошенко Юлія.
Циба Тетяна.
ЦИБА Т.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
Ми порядок денний наш вичерпали. У нас є лише питання в "Різному". Я хочу доповісти вам, оскільки мене запросили на одне із засідань міжфракційної групи щодо законопроекту 9141. Це, до речі, той приклад, коли мета добра, а спосіб, який обраний, не дає можливості реалізувати пришвидшення надання і автоматичне надання статусу учасника бойових дій. Тому до міжфракційної групи відпрацьовано мною, паном Тарасенком і Міністерством соціальної політики відпрацьовано проект закону, з яким ми зранку сьогодні говорили з паном Анатолієм Остапенком як з головою нашого підкомітету, і я думаю, що він скаже про себе. У мене висновок такий, що зробити це дотягуванням законопроекту пана Чернєва з дуже благою метою не уявляється за можливе. І потрібно просто цей законопроект, хоча ми його обговорили в залі, дотягувати через збільшення. Він став достатньо глобальним, він зачіпає купу відомств і міністерств і тому він потребує знову обговорення з міністерствами і з центральними органами виконавчої влади, як вони реалізують автоматично діджиталізоване передання інформації у органи, які надають соціальні пільги нашим ветеранам від діджиталізованих Military ID, те, що ми називаємо, від діджиталізованого оберігу, який є у Міністерстві оборони, як вони ці дані передають до МОЗ, до Мінсоцу, до Пенсійного фонду, до громад, які теж зустрічають ветерана, яким чином ця інформація перебігає.
Врегулювати це питання автоматичного надання 9141, я зараз надам слово Анатолію, можна чи ні. Текст, який напрацьований в співавторстві цих трьох людей, зараз скинуть всім, тому що група так працює, з колес, сьогодні на завтра, в п'ятницю ми там зібралися. Текст ми зараз скинемо всім народним депутатам. Водночас я хочу, щоб ви були в курсі справи, в який спосіб відбувається обговорення, в тому числі на міжфракційній групі законопроекту 9141. Прошу включитися, може, доопрацювати той текст, який зараз існує, і далі ми зрозуміємо, як ми з ним далі працюємо.
Водночас хочу всім повідомити, хто ще не знає, розгляд законопроекту 9141 зупинив НАЗК на 10 днів. До нас надійшов лист від пана Олександра Новікова про те, що він просить зупинити розгляд цього законопроекту на термін до 10 днів для того, щоб він розглянув і вивчив там корупційні фактори. Я не знаю, що знайшло там НАЗК в цьому законопроекті, водночас у нас є законодавча необхідність, коли і Верховна Рада теж підкоряється рішенню антикорупційних органів для того, щоб вони опрацювали його.
Тому, з одного боку, ми мусимо призупинити 9141, з другого боку, напрацювання для автоматичного надання вже доволі довгий законопроект. Тому, щоб ви були в курсі, що ця робота проводиться і як вона буде, перебіг далі. І плюс пан Анатолій, будь ласка, ваша думка щодо врахування через 9141.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я як співголова робочої групи до опрацювання даного законопроекту хочу сказати, що ми провели певні засідання, прийшли до певного там результату, але ж ми бачимо, що все це змінюється. Хоча я хотів би зазначити, що мета законопроекту була щодо спрощення процедури присвоєння статусу ветерана учасника бойових дій. Тобто спрощена, ми не кажемо автоматична, тому що ми прийшли до того, що ми автоматично практично не можемо це зробити і маємо отакі результати.
І як уже зазначила Галина Миколаївна, ми отримали листа від НАЗК, щоб поки призупинити розглядання даного законопроекту. Тому я прошу як би перенести всі ці розгляди і дискусії на наступний наш комітет.
ГОЛОВУЮЧА. І я скажу, що й на міжфракційній групі всі налаштовані на те, щоб скасувати оцю кількість відомчих комісій, залишивши лише одну, до складу якої мають входити всі представники силових структур по складних випадках, де зразу надати статус неможливо.
В інших випадках і те, що каже міжфракційна група у складі голів фракцій, про те, що якщо нараховано 100 тисяч заробітна плата, то в цьому випадку це автоматично людина вже зі зброєю в руках на нулі стріляла. І відповідно якщо є заробітна плата 100, то це означає, що це учасник бойових дій.
І нарешті дослухалися і до нашого комітету. Зараз надання статусу учасника бойових дій відбувається у разі, якщо людина стріляє на нулі, він автоматично є учасником бойових дій, незалежного від того, який термін – місяць чи 3 дні. Ви знаєте, що там було багато змін: то 3 дні, то місяць вимога до отримання статусу УБД. Тому нарахування, власне, заробітної плати є системою перевірки. Якщо є беерки і призначається УБД, то в цьому випадку перевірка через нарахування заробітної плати, вона автоматично може робитися без участі чиновників. Щоб ми прибрали там чиновників і прибрали корупційний фактор, коли військовослужбовцеві потрібно бігати, наймати когось, адвокатів, збирати документи для того, щоб держава надала статус, який держава і сама знає, що такий статус є, тому що нараховувала зарплати і підписувала беерки.
Тому ця автоматизація, вона має бути передбачена, інакше мета не буде досягнута.
ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, ми знову ж переходимо до тої категорії, що військовослужбовці, які боронять нашу країну, вони повинні командуванням безпосередньо своїм, мати змогу не бігати за командиром, казати, щоб "мої там документи надіслали", командиром це повинно бути на певному рівні зроблено, ну, умовно це назвемо автоматичний режим. Чому? Тому що, звісно, що і командири також воюють, але ми знаємо, що є система забезпечення у військах, яка повинна чітко працювати. Це можна врегулювати як своїми внутрішніми наказами, так і підзаконними актами. А в подальшому ми повинні, дійсно, змінити те законодавство, для того щоб наші військовослужбовці, які були мобілізовані, і кадровій військові, взагалі розуміли, що тільки вони пішли захищати Батьківщину, то держава про них піклується з першої секунди, як тільки сталося таке горе для держави, коли на неї напали.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую всім.
Це інформаційно, да, Михайло Михайлович?
ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна, попереднє голосування, прошу мій голос врахувати "за", попереднє питання.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.