Комітет Верховної Ради України

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич тут.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Вітаю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег у нас. Гривко Сергій, бачу. Остапенко, бачу.

Никорак Ірина.

 

НИКОРАК І.П. Никорак присутня. Вітаю, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, пані Ірино.

Тарасенка бачу.

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Я тут. Вітаю, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, колеги. Народні депутати члени комітету, вітаю вас на засіданні комітету.

Чи є у вас пропозиції щодо порядку денного? Є прохання від центральних органів виконавчої влади трішечки змістити наші питання у зв'язку з тим, що пані Дарина Марчак, яка буде презентувати нам законопроект, який йде зараз номером 5, це кабмінівський законопроект 9453, є прохання переставити його на перше місце, а далі піти за тим порядком, який запропонований. Чи будуть від інших народних депутатів якісь зміни до порядку денного, чи йдемо за порядком денним? Не буде заперечень?

 

_______________. Колеги, я просто хотіла в "Різному" наприкінці обговорити одне робоче питання, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді робимо десяте "Різне", обговорюємо наші поточні справи і, може, я тоді, коли ми будемо призначати співголову комітету, доповім щодо ВЛК, що там відбувається і щодо законопроекту 9141, як ми його можемо використати для врегулювання процедури з МСЕК, з ВЛК, не з МСЕК, а з ВЛК безпосередньо.

Тоді, шановні народні депутати, рухаємося за запропонованим порядком. Голосувати не потрібно, тому що питання не доповнюється, не змінюється. І робимо питання п'яте питанням першим і розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали за межами України (реєстраційний номер 9453), автор Кабінет Міністрів України.

Доповідає Дарина Марчак. Будь ласка, пані Дарина.

 

МАРЧАК Д.М. Вітаю, Галина Миколаївна. Вітаю, шановні народні депутати. Дуже дякую всім за те, що зробили, врахували сьогоднішній графік і посунули питання для розгляду.

Якщо можна, я б попросила, щоб Валентині Кудін дали права для перегляду. О, вже є. Я би хотіла дуже стисло спробувати пояснити, на вирішенні яких проблем спрямовано даний законопроект. Валентино, да, дякую.

Перше питання, перша проблема важлива, з якою ми стикнулися, - це відсутність можливостей зарахування стажу, одержаного в країнах, з якими не укладено угод у галузі пенсійного забезпечення, при отриманні права на призначення пенсії в Україні. Ця проблема посилилися тим, що Росія денонсувала і Україна вийшла з Угоди СНД про пенсійне забезпечення.

Ключовим наслідком цих змін є те, що на сьогодні всі люди, які працювали певний період життя за кордоном, той період життя, який вони працювали за кордоном, якщо немає угоди з такою країною, взагалі не враховується при визначенні стажу для набуття права на пенсію. Тобто людина прожила, пропрацювала за кордоном п'ять років, переїхала в Україну, набула в Україні пенсійного віку, є нашим громадянином, але цих п'ять років ми не бачимо з законодавчої точки зору і не можемо їх врахувати при призначенні права.

Друге питання, на вирішення якого спрямовано цей законопроект, - це питання неврахування, не враховувати стаж тим співробітникам силових органів, військових частин, які після початку російської агресії проти України з 14-го року служили в будь-яких силових збройних частинах на боці Російської Федерації. На сьогодні у нас немає права не враховувати такий стаж і такий стаж фактично йде в обрахунок пільгового забезпечення за так званим військовим Законом 2262.

Третя проблема, на вирішення якої спрямовано законопроект, - це те, що наші громадяни, які проживали в АР Крим, досягли пенсійного віку, переїхали на підконтрольну територію України, сьогодні не можуть отримати призначення пенсії, том що за поточним законом для того, щоб ми, Пенсійний фонд призначив таким громадянами пенсію, потрібно, щоб українські громадяни принесли довідку від пенсійних органів Російської Федерації, що вони в Російській Федерації не отримують пенсію або щоб ми таку інформацію отримали від пенсійного фонду Російської Федерації.

Звичайно, що з початком повномасштабної військової агресії ніяких комунікацій з країною-агресором у нас немає, довідки  нашим громадянам не видають, відповідно всі ці громадяни на сьогодні не можуть отримати взагалі свою пенсію і така проблема є масштабною.

І, власне, сукупно на ці три проблеми спрямовано законопроект. На наступних слайдах ми пояснюємо, яким чином ми врегульовуємо кожну з цих проблем.

Валентино, переключіть, будь ласка.

Тобто перше  питання – це відсутність можливості врахування страхового стажу за періоди праці за кордоном. Ми пропонуємо запровадити  пропорційний принцип обчислення пенсій, тобто враховувати для розміру пенсій призначених  Україною. Саме ЄСВ сплачений в Україні, але для права на призначення пенсії також враховувати стаж, період роботи, який людина працювала за кордоном. Це стосуватиметься приблизно одного мільйона майбутніх пенсіонерів, тобто це покращить право цих людей, українських громадян, на отримання права на пенсії.

Другий параметр – це…

Валентино, переключіть, щоб я не пригала по тезах.

Друга пропозиція законопроекту – це не враховувати в пенсійний стаж в право для зарахування пенсії, жодні періоди роботи, служіння у військових частинах країни-агресора після початку військових дій. 

І третя норма спрямована на врегулювання питання по АРК Крим. Ми розуміємо, що в майбутньому, якщо коли ми переможемо і можливо дипломатичні канали відновляться, можливо з країнами буде поновлено обмін інформацією. Але на сьогодні єдиний механізм, ми дуже багато в уряді дискутували, яким чином можна врегулювати це питання, по тому, що людина не отримає пенсію паралельно в Російській Федерації, це те, щоб вона просто задекларувала. І ми такій декларації будемо вірити до моменту, коли у нас буде, коли у нас буде можливість перевірити, що людина справді не отримує поруч з українською пенсію від Російської Федерації, тобто не визнає країну-агресора. Це три ключові інновації по законопроекту.

Четверта новація, вона по суті дублює також... Четверта новація стосується того, що ті люди, які зараз виїхали на тимчасове проживання за кордон і їм потрібно призначати пенсію, їм за діючим законодавством потрібно прийти до органу Пенсійного фонду. Звичайно, що люди не можуть прийти до органу Пенсійного фонду за кордоном, бо таких органів представництва Пенсійного фонду немає. Відповідно ми пропонуємо розширити перелік механізмів, як можна отримати призначення пенсії, зокрема, через звернення до консульських установ, а також можливість підтвердження того, що людина ще жива через розширення інструментів фізичної ідентифікації. Це ключові інновації законопроекту.

Я  буду рада відповісти на додаткові питання, якщо вони будуть. Ми  би дуже просили цей законопроект підтримати, він суттєво посилить права наших громадян на отримання пенсій і вирішить значну кількість проблем, які на  сьогодні є і унеможливлюють отримання пенсії громадянам.

Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Дарина. Дякую за підготовлену презентацію.

Шановні народні депутати, чи є питання до пані першого заступника Міністра, чи можна переходити до обговорення? Є питання?  Пане Тарасе, будь ласка.

 

ТАРАСЕНКО Т.П. Доброго дня! Таке питання щодо грошового забезпечення осіб, яким зараз призначаються пенсії, зараховувати стаж роботи набутий в країнах з якими не укладені міжнародні договори. Тобто фактично особи отримують заробітну плату,  досить велику,в іноземних країнах, але не сплачують у Пенсійний фонд. Тобто і це стосується 1 мільйона майбутніх пенсіонерів. Це досить така велика кількість пенсіонерів, як Пенсійний фонд це витримає?

  

МАРЧАК Д.М. Дивіться, ми говоримо про те, що ми зможемо враховувати, я прошу звернути увагу, що це буде стосуватися всіх наших громадян, які зараз вимушено мігрували, хтось знайшов роботу там, не знаю, в Польщі прибиральницею чи офіціантки, чи просто працевлаштувався, оці ті громадяни, які зараз вимушено виїхали за кордон і там працюють, але ми сподіваємося, що вони зможуть повернутися, схочуть повернутися до України, цей період роботи взагалі не буде дозараховано до їхнього стажу.

Суми, ми розуміємо, що вони сьогодні сплачують податки в бюджет інших країн, якщо вони працюють за законодавствами інших країн, ми розуміємо, що ці податки ідуть на благо інших країн, але також ми розуміємо, що дуже важливо дати громадянам можливість в Україні, щоб їх не карали за те, що вимушено вони працювали в період там, якийсь період часу за кордоном.

 

ТАРАСЕНКО Т.П. Ні, там було питання, суть питання була в тому: яке грошове забезпечення, тобто прорахунки економічні до закону до самого є чи немає?

 

МАРЧАК Д.М.  На сьогодні... зараз я прошу, мені не дуже зручно, тому буду просити, якщо можна, щоб Валентина підключалася.

 

_______________. Да, да, дивіться, якщо можна, з приводу вашого запитання, мова іде про те, що людина, якщо приїде до нас із тієї країни, з якою не укладено міжнародний договір, умовно кажучи, з Мексики і привезе із собою довідочку про те, що дійсно в неї там були скажені зарплати, ми говоримо: ми тобі зарахуємо на підставі до визначення права на призначення пенсії за віком. Але при цьому будемо в розмір враховувати те, що ти сплатив до Пенсійного фонду України.

 

МАРЧАК Д.М.  Валентина, питання було не це. Питання було не про це. Питання було про те, що це збільшить навантаження на бюджет Пенсійного фонду.

Колеги, я прошу звернути увагу на те, що якщо людина не отримала права на пенсії, точніше, сьогодні за законодавством, якщо людина набуває пенсійного віку, досягає пенсійного віку, але в неї недостатній страховий стаж – ми все одно такій людині допомагаємо і виплачуємо допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Але ми це робимо, сплачуємо як... не як пенсію, навіть мінімальну, а як соціальну допомогу. Тому фактично ми очікуємо, що фіскальний вплив даної норми, він буде нейтральний.

 

ГОЛОВУЮЧА. Незмінний, тобто він буде нейтральний.

 

МАРЧАК Д.М. Да.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Спочатку давайте Михайло Михайлович, він руку підняв, а потім повернемося до ваших питань. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Я хочу звернутися до пані Марчак Дарини. Ну, насамперед дякую вам і представникам Пенсійного фонду за таку законодавчу ініціативу. Вона справді вирішує дуже багато питань, з якими стикаються наші громадяни, і ми як народні депутати також це відчуваємо. Через те це однозначно важливі речі, і ми будемо їх підтримувати.

Але в мене конкретне питання. Чи вирішує цей законопроект проблему десятків тисяч тих українців, які працювали в минулі періоди на території Радянського Союзу, Російської Федерації і з 1 січня не отримують взагалі пенсійне забезпечення? Тому що Російська Федерація навіть тут себе проявила як варвар до тих людей, і вони в односторонньому порядку розірвали угоду і припинили їм виплачувати пенсії. А там справді були різні категорії громадян, які на важких роботах. Це наші геологи, наші буровики, які отримували непогану пенсійну виплату. Як зараз бути? Чи цей законопроект вирішує цю проблему, і яким чином? Чи вони просто будуть мати соціальну пенсію, чи якусь іншу?

Я розумію навантаження на бюджет, і це, в принципі, не проблема української держави, але це громадяни, які тут проживають, і багато з них ще й працюють, навіть перебуваючи на заслуженому відпочинку.

Будь ласка, пані Дарина.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Я нагадаю, що, крім того що Росія з 1 січня зупинила міжнародну угоду, ми теж денонсували її рішенням, здається, місяць тому.

Будь ласка, пані Дарина. Я вважаю, що не вирішує. Але, будь ласка, пані Дарина, відповідь.

 

МАРЧАК Д.М. Це питання вирішується частково. Ми будемо, ця категорія громадян, вона насправді дуже постраждала, і люди також не мають права зараз на отримання пенсій, тому що навіть стаж за кордоном їм не враховується. Але при цьому, коли ми говоримо, наприклад, про пільгові розміри пенсій, чи підвищення розміру пенсій, ми не будемо платити  таке підвищення для всіх нових пенсіонерів, саме тих, хто вперше буде звертатися про призначення пенсій.

По-перше, тому, що в нас знову-таки немає обмінів інформацією, ми не можемо це перевірити.

По-друге, тому, що це буде дуже несправедливо. Фактично ми тоді маємо тим пенсіонерам, які набували стаж в Російській Федерації, давати більш пільгові умови для призначення пенсій, ніж тим пенсіонерам, які, наприклад, набували стаж, працювали там в Польщі, чи в Угорщині, чи в Німеччині. І тому ми пропонуємо застосувати єдиний підхід, ми скрізь, по всіх країнах враховуємо стаж, але ми не враховуємо розмір заробітку з якого  в  Україні не було внесено ЄСВ.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані  Дарина.

Є ще, пане Тарасе, є ще питання?

 

ТАРАСЕНКО Т.П. Так, одне питання щодо проходження ідентифікації особами, які виїхали за  кордон і ви плануєте їм виплачувати пенсію таким чином і кожен рік вони повинні проходити ідентифікацію. Там зазначено в презентації, законодавчо визначити механізм  ідентифікації для одержання пенсій через консульські установи або віддалень, через вебпортал Пенсійного фонду України.

Також я читаю, там заперечення  Національного банку, ви хочете в законопроекті, вже в тексті законопроекту, зобов'язати банківські установи повертати з власних рахунків осіб не використані кошти, тобто це однозначно порушення прав цих осіб.

Як ви збалансуєте ідентифікацію і також повернення коштів?

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте ми роз'яснимо, тут нема порушення прав, як на мене, давайте ми роз'яснимо. Значить Міністерство соціальної політики пропонує проводити ідентифікацію, тобто ми всі розуміємо, що людина має бути жива і вона не може бути ідентифікована через вебпортал Пенсійного фонду України  і Пенсійний Фонд України буде застосовувати так звану віддалену ідентифікацію, вона нічого не має спільного з ідентифікацією у банку.

Правильно я розумію, пан Капінус? З нами пан Євген.

 

МАРЧАК Д.М. Якщо можна, я б прокоментувала це.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте.

 

МАРЧАК Д.М. Оскільки в нас паралельно відбувається нормативна робота і на рівні Кабінету Міністрів. Перше: фізична ідентифікація, вимога, застосовується і зараз для всіх пенсіонерів. Але пенсіонер, який виїхав за кордон, сьогодні не має можливості пройти таку фізичну ідентифікацію, оскільки в законі виписано, що фізична ідентифікація – це фізична присутність, очно.

Тому ми розширюємо перелік інструментів такої фізичної ідентифікації, щоб вирішити проблему саме для тих наших пенсіонерів, які зараз знаходяться за кордоном і по яких вже пішло припинення пенсій. І в цьому, власне, суть новації.

Друге: з приводу того, що банки повертають кошти. Воно насправді зараз так працює, тому що… Ми просто хочемо це врегулювати на законодавчому рівні, бо зараз тут є правовий геп на законодавчому рівні. Зараз, якщо у нас пенсіонер не отримує тривалий період часу кошти, то банки повертають кошти Пенсійному фонду. Фактично ми пропонуємо, щоб не було ситуації, коли людина померла, ми про це ще не знаємо, кошти їй нараховуються тривалий період часу, і фактично це ліквідність, яка заблокована, яку ми могли б спрямовувати на пенсії іншим пенсіонерам, чи там на інші потреби держбюджету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це не позбавляє людину права, коли вона відновить. Це позбавляє людину права на ту накопичену суму, яка повертається. Мова лише йде про те, що цими грошима буде користуватися не банк, а цими грошима буде користуватися Пенсійний фонд, який на цей час буде ці кошти використовувати на виплату іншим. А коли людина звернеться, право її не порушено, і їй буде поновлено все те, що їй держава винна.

 

_______________. Просто лист Нацбанку…

 

ГОЛОВУЮЧА. Національний банк бореться за інтереси банків.

 

_______________. Враховуючи викладене вище… ну, пропоновані положення законопроекту щодо повернення банками коштів з поточного рахунку отримувача пенсії до Пенсійного фонду України, тобто повернення до Пенсійного фонду, у разі відсутності лише видаткових операцій за цим рахунком протягом 6 місяців суперечить нормам чинного законодавства України.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, тому і врегулюється законом. Тому це і врегульовується законом. Саме тому, що Національний банк пише – це сьогодні суперечить, але право людини тут не порушується.

 

_______________. Декілька слів. Ми розуміємо виклики сьогодення, але ж я хотів би звернути увагу, підстави юридичні перебування осіб, які претендують на пенсію, за межами нашої держави. Якщо ми беремо пенсіонерів, які поїхали зараз, будемо так, ховаючись від війни, це одне, а якщо люди там, які раніше там працювали, коли не було повномасштабної агресії, і претендують зараз на виплати, я хотів би, щоб врахували це питання, чому вони там були, як вони працювали, на яких підставах вони працювали. Тобто це треба теж розглядати. Звісно, треба підтримувати цю ініціативу, але треба тут більш заглибитися в ці питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

 

_______________. Галина Миколаївна, вас не чути.

 

ГОЛОВУЮЧА. Чи є питання ще до пані Дарини? Або переходимо до дискусії.

 

_______________. (Не чути)…прокоментувати з приводу військовослужбовців та інших там представників силових структур, чому ми рахуємо, що ми їм там нараховуємо, якщо їх повинні були звільнити вже автоматично, якщо вони перейшли на сторону ворога.

 

МАРЧАК Д.М. Дивіться, ми їх, звичайно, позвільняли, але зараз, якщо людина, наприклад, працювала в силових структурах в ОРДЛО чи працювала в державній адміністрації в ОРДЛО, а потім переїхала в Україну, то у нас немає законодавчих підстав цей стаж не врахувати їй при призначенні пенсії. Тобто ми цю проблему вирішуємо.

 

_______________. Ну, так, я так розумію, якщо ми знали, що вона працює в ОРДЛО, ми її повинні були звільнити і, звісно, не враховувати, тобто юридичних підстав враховувати цей стаж, тому що вона працювала на ворога, які у нас підстави враховувати цей стаж, скажіть мені, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Валентина, допоможете?

 

_______________. Да, да, да. Я ж хотіла прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте.

 

_______________. Дивіться, у нас, як, Галина Миколаївна, ви пояснили, що в нас денонсована була угода СНД не лише по пенсійному законодавству для цивільних, але і для військових. Якщо ми візьмемо період саме з 2014 по 2023 рік, то, по суті, у нас є законодавче поле, яке зобов'язує Україну цій людині враховувати оцю вислугу, цей же самий страховий стаж по міжнародним угодам. І для того, щоб не було неоднозначності у законодавстві, робиться чітке визначення, те, що ці періоди як військові, так і служба в цих самих органах Пенсійного фонду ОРДЛО, органів соціального захисту не повинна включатися до страхового стажу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Там на період поки ми не денонсували угоду, вона діяла, навіть...

 

КАПІНУС Є.В. Якщо можна, то це не відноситься до того, що ви звільнили чи не звільнили. Це відноситься до того, якщо вони працювали, то щоб були юридичні підстави не враховувати це.

Тому що в сьогоднішніх рамках, якщо вони до нас звернуться під час дії угоди, то ми, розуміючи, що вони працювали на ворога, але повинні по закону враховувати відповідні... відповідний стаж.

 

_______________. Да. Дякую, дякую, пане Євгене. Да.

А скажіть, будь ласка, це приблизна кількість таких осіб нам відома?

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, на даному етапі ми ж розуміємо, що це особи, які там можуть потенційно звернутися, але сказати, що на сьогодні є якісь там розрахунки чи ще якісь там речі – в нас такого немає.

Ну, але для того, щоб ми, скажімо так, мали юридичні підстави, я думаю, що нам дуже необхідно все-таки це мати, щоб, ну, скажімо, не було такої ситуації, коли ми ворогу будемо ще щось платити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Питань нема - так зрозуміла, да? Можемо переходити до пропозицій, до обговорення? Є в когось бажання виступити чи запропонувати комітету рішення?

 

_______________. Ні. Ну, я пропоную врахувати...

 

ГОЛОВУЮЧА. Включити, да?

 

_______________. Включити в порядок денний і проголосувати як...

 

ГОЛОВУЮЧА. Рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу.

Таким чином надійшла пропозиція включити даний законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді України прийняти її за основу. Хто – за, прошу голосувати. В залі...

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Цимбалюк Михайло Михайлович - за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко - за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Арсенюк Олег, бачу.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк - за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина.

 

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юлія.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба – за.

Дякую, шановні народні депутати, у нас стовідсоткова явка на засідання комітету і стовідсоткове голосування за цей законопроект.

Дякую, шановні народні депутати...

 

МАРЧАК Д.М. Дякуємо вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Дарина. Я думаю, що ви повернетеся до нас через деякий час для обговорення постанови по чорнобильцях, яка не в нашому комітеті, але яка буде дотична до нас.

А зараз ми переходимо до нашого контрольного питання, яке стояло на порядку денному нашого засідання комітету. І це контрольне питання щодо аналізу практики застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування Національної системи кваліфікації".

Цей законопроект був прийнятий нами і він діє з 1 квітня 2022 року. За цей час Національна агенція кваліфікації зробила потужні кроки. Я думаю, що  пан Баланюк нам зараз доповість. Ми запросили на наше засідання голову Національного агенції кваліфікації, яка робота була проведена, скільки кваліфікаційних центрів, які оцінюють кваліфікації відкрито по Україні, які регіони України вона охоплює? В будь-якому випадку цей закон, це черговий етап модернізації системи професійної освіти і можливість залучивши роботодавців до роботи щодо додаткової часткової кваліфікації, отримати курси по яких людина маючи основну освіту, але дотягнувши курсами додаткову або часткову кваліфікацію, може отримати те, що вона отримала не у формальній праці, формалізацію такої не формальної освіти і отримати формальний документ відповідно до якого вона може працювати на робочому місці, яке вже організовано для неї роботодавцем, який, власне, і підтримує нам створення таких кваліфікаційних центрів.

Що саме цими змінами ми забезпечили з вами? Це ми зробили понятійний апарат, його не було, поняття в українському законодавстві не було таких як професій, вид занять, трудова функція, повна професійна кваліфікація, часткова професійна кваліфікація і професійний стандарт. Завдяки впровадженню таких детермінант ми маємо сьогодні і систему створили, власне, з нуля, систему такої часткової додаткової професійної кваліфікації.

Крім того, встановлено пріоритетність професійного стандарту над кваліфікаційною характеристикою вдосконалені окремі питання з процедури розроблення, перегляду і затвердження таких професійних стандартів. Прив'язано професійні стандарти  до тарифної системи оплати праці під ті грейди, які теж робили разом з роботодавцями, уточнено функціонування системи підтвердження результатів навчання. Оте неформальне навчання, яке сьогодні може бути у людини, ми формалізуємо і даємо можливість людині працювати на тих робочих місцях, по яких потрібно пред'явити формальне свідоцтво про те, що людина відповідно знає цю додаткову професійну кваліфікацію. Вдосконалення ведення Реєстру кваліфікацій. Власне, це доповнення, яке ведеться вже роботодавцями і профспілками разом, і це можливість передання, ведення Класифікатора професій, передання, так як весь світ робить, на саморегулювання до роботодавців і профспілок. І запроваджено діяльність галузевих рад з розроблення таких професійних стандартів. Таким чином ми зробили з вами підґрунтя для того, щоб така система з'явилася, НАК і виконавча влада зробили відповідно виконавчі дії відповідно до цього закону.

Я би хотіла, щоб ми зараз заслухали пана Баланюка Юрія, що відповідно зроблено, а потім послухати роботодавців і профспілок для того, щоб вони дали нам зворотний зв'язок, а потім громадськість, яким чином це вплинуло на поле законодавче, на поле виконавче для людини безпосередньо, чи покращило це стан працевлаштування, інтеграції в ринок праці для людей. І відповідно чекаємо від виступаючих далі рекомендацій для Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, чи потрібно там щось врегульовувати далі на законодавчому рівні, чи достатньо і ми просто проконтролюємо стан виконання цього закону.

Будь ласка, пан Юрій  Баланюк.

 

БАЛАНЮК Ю.В. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, доброго дня. На виконання змін, внесених Законом 2179, агентством реалізовано ряд важливих для сфери кваліфікацій заходів.

Перше. Підготовлено проект переліку робіт, які не потребують наявності в особи професійної або часткової професійної кваліфікації. Переліком робіт охоплено найпростіші професійні назви робіт, що потребують мінімального обсягу знань для виконання поставлених завдань, у тому числі з використанням ручних інструментів. Перелік робіт затверджений Постановою Кабінету Міністрів № 1316 від 25 листопада 2020 року.

Друге. Підготовлено проект акта уряду про внесення змін до Положення про Реєстр кваліфікацій, відповідні зміни затверджено Кабінетом Міністрів 27 вересня 2022 року, Постанова 1063.

Третє. Підготовлено проект акта уряду про внесення змін до постанови, якою затверджено порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів. Відповідні зміни затверджено Кабінетом Міністрів України 27 грудня 2022 року, Постанова 1453.

На виконання змін, уповноважених Законом 2179, 25 січня 2023 року агентством схвалено методичні рекомендації щодо розроблення професійних стандартів.

Четверте. Підготовлено проект акта уряду про внесення змін до статуту і врегульовано усі зміни, які передбачені Законом 2179, в частині повноважень Національного агентства кваліфікацій. Крім того, які конкретні зміни ці дали в додану вартість системи кваліфікацій, як це вплинуло на ринок праці.

Починаючи з 17 червня 2022 року, та станом на сьогодні, 2023 року, агентством зареєстровано 194 заявки на розроблення проектів та 30 заявок на внесення змін до чинних стандартів, схвалено 35 висновків про дотримання встановлення вимог під час підготовки проектів професійних стандартів та 10 висновків про необхідність доопрацювання проектів професійних стандартів. Зареєстровано 72 професійні стандарти нові.

Також агентством забезпечено виконання усіх інших повноважень, визначених Законом України "Про освіту", про що агентство щорічно до 1 березня звітує перед Кабінетом Міністрів.

Підсумовуючи, слід зазначити, що в Закон 2179 впроваджено ряд новел, серед яких: закріплення пріоритету професійного стандарту у формуванні професійної кваліфікації, визначення суб'єктом затвердження професійного стандарту розробника такого стандарту, закріплення правового статусу галузевих рад із розроблення професійних стандартів, інтеграція часткових професійних кваліфікацій у законодавство з питань праці тощо.

Крім того, слід зазначити, що в умовах спрощених окремих потреб вагомим елементом у процедурі розроблення та затвердження професійних стандартів після набрання чинності Закону 2179 навіть під час війни простежено зростання кількості заяв на проведення процедури акредитації кваліфікаційних центрів, поданих до агентства.

Так, у період після набрання чинності 2179 станом на 20 липня 2023 року створено 31 кваліфікаційний центр за 148 унікальними професійними кваліфікаціями. Упродовж відповідного періоду кваліфікаційними центрами видано здобувачам і присвоєно 1 тисячу 388 сертифікатів про присвоєння, підтвердження повних та часткових професійних кваліфікацій.

Мережа кваліфікаційних центрів поступово зростає. Станом на 20 липня 2023 року кваліфікаційні центри проводять свою діяльність у 12 областях та в місті Києві. Також станом на сьогодні в Реєстрі кваліфікацій містяться відомості про 230 експертів з акредитації кваліфікаційних центрів, які залучені агентством до процедур акредитації кваліфікаційних центрів.

Під час реалізації наданих повноважень агентством на постійній основі проводиться робота з опрацювання практики застосування нормативно-правових актів у сфері кваліфікації, аналіз на предмет існування прогалин, суперечностей або норм, які б могли покращити розвиток національної системи кваліфікації.

Загалом хочу підтвердити думку наших європейських партнерів, які у звіті про систему освіти і систему кваліфікації зазначили, що це є практичний приклад інтеграції України в Європейський Союз, тому що тепер з березня місяця 2023 року усі професійні стандарти, які будуть розроблятися в Україні, будуть містити рівень Національної рамки кваліфікацій, враховуючи те, що Україна здійснила процедуру порівняння Національної рамки кваліфікацій з Європейською рамкою кваліфікацій. Це означає, що ми починаємо розмовляти з Європейським Союзом не тільки політично, а ми і професійно в системі кваліфікації розмовляємо з ними однією мовою. Це означає, що це створює сприятливий клімат для інвестицій європейського бізнесу в Україні під час війни і після війни. Прикладом є зараз заяви, наприклад, німецької компанії Rheinmetall, яка каже, що вона розмістить в Україні завод. І вона вже запитує конкретні спеціальності і професії, які здійснюють присвоєння професійних кваліфікацій в цих кваліфікаційних центрах.

Дякую за увагу. Доповідь закінчив. Готовий відповісти на всі запитання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію.

Шановні народні депутати,  є питання до пана Юрія?

 

_______________. Дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

_______________. Ми знаємо, що стимулювання позитивних тенденцій в розвитку Національної системи кваліфікації, було внесено ряд змін до законів, таких як: "Про оплату праці", "Про освіту", про інше. Ви вже пропрацювали, напрацювали певний досвід, у вас є якісь ще бачення, внесення якихось інших законодавчих ініціатив, щоб підсилити вашу роботу?

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  пане Юрію.

 

БАЛАНЮК Ю.В. Так. Ми бачимо практику застосування законодавства, яке регулює Національна система кваліфікацій. І зараз вже в робочому порядку ми відпрацьовуємо проект Закону про Національну систему кваліфікацій з Міністерством освіти України. Попередні консультації ми вже проводили з пані Галиною Третьяковою також з іншими народними депутатами із-за сфери застосування цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрій.

Ще є питання до пана Юрія?

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Немає.

Тоді є пропозиція схвалити наші рекомендації і робота задоволена урядова, Національної агенції кваліфікації? Що пропонуєте, шановні народні депутати?

Тетяна Бережна, будь ласка,  ще, Міністерство економіки.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Так, доброго дня, шановна Галина Миколаївна! Шановні колеги! Так, ми ознайомились уважно з рекомендаціями і маємо одну пропозицію, як Міністерство економіки до цих рекомендацій. Ми пропонуємо, щоб проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи та надання консультативної допомоги зацікавленим господарюючим суб'єктам щодо розроблення та застосування нових професійних стандартів. Було доручено Національному агентству кваліфікацій.

Нагадаю, що колись цим займалось Міністерство економіки, цим законом ми змістили ці повноваження до агентства відповідно було б логічно, щоб і вони, як орган, який має абсолютну експертизу стосовно професійних стандартів займалися, власне, і проведенням інформаційно-роз'яснювальної роботи, щоб ми не обмінювалися листами, що, звичайно, було б ефективніше для роботи кожного з нас.

Тому хотіла б попросити...

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяно. Я думаю, що інформаційну роботу треба робити всім, в тому числі народним депутатам. Зараз кожен народний депутат нашого комітету отримав перелік кваліфікаційних центрів по своїх регіонах і я думаю, кожен мажоритарник може тепер запропонувати для своїх виборців оцей механізм дуже швидкого працевлаштування або підвищення додаткової часткової кваліфікації.

Тому я не знаю, шановні народні депутати, що ви думаєте з приводу інформаційно-комунікаційної роботи? Щоб її змістити з Міністерства економіки до Національної агенції? Я думаю, що її має робити і Кабмін, і Мінекономіки, і Національна агенція, то єсть інформаційно-комунікаційну роботу. Шановні народні депутати, що думаєте з приводу цього?

 

ЦИМАБЛЮК М.М. Можна, Галино Миколаївно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМАБЛЮК М.М. Колеги, ну, насправді тема дуже важлива і я погоджуюся із головою Національного агентства кваліфікацій, що робота певна проводиться і дуже важливо, що ми справді робимо крок до європейської спільноти в цьому плані. Дай боже, щоб насправді до нас якнайшвидше пішли інвестиції і на практиці ми відчули як європейці використовують наш рівень кваліфікації і стандарти уже на практиці.

Але я цілком погоджуюся щодо роботи роз'яснювальної, просвітницької. Це проблема насамперед уряду в цілому і Міністерства економіки в тому числі. Через те тут потрібно не переклади відповідальність, звичайно, що Національне агентство кваліфікацій має робити свою роботу, але і уряд в цілому також має виконувати свої завдання і в тому числі і Верховна Рада, і місцеве самоврядування, це справа всіх, всіх тих, хто сьогодні задіяний в системі підготовки кадрів, системі їх використання. Це проблема і роботодавців, і всіх тих, хто сьогодні і сплачує податки, і користується тими ж податками. Через те погоджуюсь, що треба всім цю відповідальність між собою розділити і робити таку спільну справу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Можемо ще взяти руку допомоги від пані Ірини Гуменюк, яка зробила щодо цього питання нам дослідження, яке теж є у кожного народного депутата нашого комітету і Дослідницька служба має таку інформаційну довідку.

Пані Ірина, є що додати і яка ваша думка щодо інформації? Добрий день!

 

ГУМЕНЮК І. Доброго дня! Дивіться, я максимально коротко написала про те, що закон дуже позитивний,  закон дуже своєчасний, він сучасний і, скажемо так, що ми дійсно пішли дещо навіть навипередки, порівняно з нашими європейськими колегами.

Справа в тому, що все, що стосується – це тільки початок, початок цієї роботи, цієї служби. Ми розуміємо, що перервала цю роботу війна і те, що на початку, дійсно, було дещо така пауза з розробки професійних стандартів, в тому числі і часткових. Вона, я провела своє дослідження і побачила, що  цю роботу нагнали, скажімо так, що темпи достатньо високі і як тільки…    

 

ГОЛОВУЮЧА. Не чутно вас, пропав звук. З

зв'язок мабуть що пропав, да?

 

ГУМЕНЮК І. У мене є.

 

ГОЛОВУЮЧА. О, все, чуємо. Це у нас, чи де?  Колеги, технічний супровід! У нас? Погано.

Пані Ірино, слухаємо!

 

ГУМЕНЮК І. Я вас чую, я вас чудово  чую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це у  нас виявляється інтернет впав трішечки. Давайте, продовжуйте. Дякую вам.

 

ГУМЕНЮК І. Дивіться, і я тільки хотіла би,  щоби в рамках цього процесу, ще не забувати про те, що у нас одночасно відбувається процес реформування, оновлення соціального діалогу і  от було би дуже чудово, щоби ми ці два процеси, скажемо, максимально наблизили.

Справа в тому, що наприклад у законодавстві Франції є фонд якраз щодо фінансування розробки професійних стандартів, який працює і який формується саме соціальними партнерами. От така ідея була би просто класна в нашому законодавстві. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірино.

Сергій Біленький, будь ласка.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати, запрошені, я хотів також би сказати, що ми дуже позитивно оцінюємо прийняття Верховною Радою Закону 2159. Ми як роботодавці стараємося мислити по можливості стратегічно і ставимо… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Не чуємо. У нас знову немає зв'язку, голосу немає. Не чуємо. Технічний супровід, нам потрібний сталий зв'язок, ми зараз будемо переходити до дуже важливого закону.

Будь ласка, пан Сергій.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л.  Я продовжу. Мені добре чути вас.

Ми ставили перед собою три стратегічних завдання. Ми побачили невідповідність системи освіти ринку праці, і цю проблему ми за допомогою вас, шановні народні депутати, за допомогою Національного агентства кваліфікацій вирішуємо через розробку та затвердження професійних стандартів, на підставі яких розробляються стандарти освіти і які стають основою вже безпосередньо учбових програм.

Друга проблема – це дуже складний доступ певних працівників до ринку праці. Цю проблему ми частково вирішуємо через кваліфікаційні центри, в тому числі через підтвердження часткових кваліфікацій, в тому числі здобутих неформальним та інформальним шляхом.

І ще у нас залишається дуже важлива третя проблема. Ви, Галина Миколаївна, питали, які ще ми бачимо законодавчі ініціативи, то проблема полягає в тому, в невідповідності державного замовлення потребам ринку праці. У нас система освіти продовжує, на жаль, готувати безліч різних фахівців без особливого аналізу ринку праці, без розуміння того, хто саме буде потрібний нам у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Над певними законодавчими змінами ми вже працюємо, і думаю, що найближчим часом ми звернемося до вас за підтримкою, для того щоб і цю проблему якось вирішувати. Ну, неможливо витрачати величезні кошти на підготовку фахівців, які або взагалі не затребувані ринком праці, або затребувані в набагато меншому обсязі, ніж їх готується.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Тоді рахую, що ваша пропозиція – це доповнити наші рекомендації, Кабінету Міністрів щодо прискорення роботи, щодо створення нового механізму державного замовлення, враховуючи аналітику, форсайт економіки, тобто таким чином, щоб ми нашими рекомендаціями прискорили роботу по підготовці нового Закону про державне замовлення. Попередній закон, нагадаю,  лежить мертвим вантажем давно вже у Верховній Раді, але він не  задовольняє сучасним вимогам.

Міністерство економіки, чи є ви на зв'язку? Тетяна Бережна!

 

БЕРЕЖНА Т.В. Так, Галино Миколаївно!

 

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть пару слів про державне замовлення.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Так, абсолютно підтримую таку пропозицію комітету це питання оживити і почати над ним роботу, тобто продовжити над ним роботу. Нещодавно ми завершили повний цикл підготовки Постанови про державне замовлення в освітній сфері, на жаль, як я вже зазначала раніше, державне замовлення  формується не зверху донизу, а навпаки. Що я маю на увазі під зверху до низу? Коли Міністерство економіки, розуміючи потреби ринку праці, потреби роботодавців, диктує, що робити навчальним закладам, університетам, кого нам випускати, реагуючи на вимоги довоєнної, поствоєнної, поствоєнного відновлення і вимоги цього часу.

І відповідно ми почали велику роботу  з приводу того, що зараз ми хочемо, в умовах відсутності інформації від Державної служби статистики, отримати максимально всю інформацію про ринок праці, проаналізувати його з допомогою наших партнерів з Міжнародної організації праці, з Державної служби зайнятості, щоби на наступний рік підготувати вже те державне замовлення, яке реально буде диктуватися згори донизу, тобто від потреб економіки до навчальних закладів,  а не навпаки, як це зараз.

Нагадаю, що коли ми готували цю постанову, ми, звісно, врахували певні моменти, оскільки ми як Міністерство економіки зводимо докупи потреби всіх державних  замовників. Але ми багато разів їм наголошували, що нам потрібні реабілітологи, що нам потрібні ерготерапевти, що нам потрібні соціальні працівники в умовах того, що зараз ми маємо велику кількість травмованих людей, людей з інвалідністю, військовослужбовців і так далі.

Тому ми досконало розуміємо цю проблему і працюємо над тим, щоби її виправити. І робота тут полягає в двох напрямках, по-перше – це прийняття нового закону. Дійсно погоджуюся, що той який був прийнятий в першому читанні, він не відповідає викликам часу. А, по-друге, це реформування, внесення змін до самої постанови, яка визначає субординацію Міністерства освіти, Міністерства економіки і державних замовників при формуванні державного замовлення. Тому погоджуємося з актуальністю цього питання і працюємо серйозно над його вирішенням.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяна.

Є... а так, бачу тепер у нас Юрій Баланюк ще руку підняв. Будь ласка, пане Юрію. І потім Олександр Шубін.

 

БАЛАНЮК Ю.В. Шановні колеги, у відповідь на те, що професійні стандарти мають розроблятися із залученням усіх соціальних партнерів, то хочу вас поінформувати, що порядок розроблення, введення в дію і перегляду професійних стандартів передбачає формування робочих груп по розробленню професійних стандартів саме за принципом соціального партнерства. Окрім того, процедура погодження і верифікації цих документів здійснюється з усіма зацікавленими сторонами за профілем застосування самого професійного стандарту. Тому тут абсолютно вся процедура відкрита.

Більше того, хочу зазначити, що по тих професійних стандартах, які не містять інформацію з обмеженням доступу, вони проходять процедуру громадського обговорення один місяць. Тому Національне агентство кваліфікацій контролює процедуру дотримання порядку і забезпечення соціального діалогу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію.

Олександр Шубін, будь ласка.

 

ШУБІН О.О. Шановні народні депутати, я теж коротко хотів би позитивно висловитися про функціонування сучасної Національної системи кваліфікацій Національного агентства кваліфікацій і подякувати партнерам за співпрацю, відзначити, що ми як профспілки, на жаль, ще не у всіх галузях повноцінно включилися в цю роботу і це наше завдання. Ми зараз розробляємо методичні рекомендації для профспілкових організацій, для більш активної участі, для створення галузевих рад по всіх без виключення галузях.

І тут я хотів би, то вона, пропозиція в ході дискусії народилася, можливо, додати формулювання: доручити Державній службі статистики вивчити питання посилення і відновлення повноцінного ведення статистики ринку праці. Тому що ми останніми роками зіштовхнулися з тим, що державна статистика в цьому напрямку зменшується, зменшується і врешті-решт під час війни отримати інформацію про стан ринку праці, особливо по галузях, вже майже і неможливо. А державне замовлення і його планування без повноцінної статистики, ми ж розуміємо, Міністерство економіки без опори на реальні дані не зможе повноцінно змоделювати розвиток ринку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Шановні народні депутати, якщо немає більше питань, бажання виступити, то пропоную перейти до рішення. Пропоную схвалити рекомендації щодо аналізу практики застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій" з двома правками, якими наразі доповнили, щодо поновлення статистичної інформації, яку зазначав пан Олександр Шубін, і щодо підсилення і прискорення роботи щодо нового механізму державного замовлення. Якщо не буде інших пропозицій, то можемо переходити до голосування щодо схвалення рекомендацій. Не бачу інших пропозицій.

Тоді голосуємо за такий проект рішення. Хто за це рішення… І доручаємо Кабінету Міністрів проінформувати комітет про стан виконання таких рекомендацій до 1 грудня 2023 року. Хто за ці два рішення, прошу голосувати. В залі всі – за.

Цимбалюк Михайло. Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за.

Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина.

 

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за. І вибачаюся, я вимушена буду залишити засідання комітету по справам. Бажаю вам гарної роботи. Я – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юлія. Дякую.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати, за одноголосне рішення.

Ми можемо переходити до пункту третього нашого порядку денного – це важливий законопроект, він включений до 37 євроінтеграційних законів, які ми обіцяли прийняти Верховною Радою, обіцяли, наша фракція обіцяла, що ми будемо робити все, щоб вони були прийняті до осені, до того, коли до нас завітають представники Європейської ради, європейської спільноти для оцінки України з точки зору виконання вимог умови про нашу інтеграцію.

Законопроект…

Керівник робочої групи Струневич Вадим.

Будь ласка, пан Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Доброго дня, колеги. Дивіться, ми на робочій групі провели декілька засідань і в результаті ми доволі масштабно змінили формулювання, яке ми погодили з членами робочої групи та з Мінекономіки, формулювання щодо передачі бізнесу, щоб воно більш суттєво і ґрунтовно відповідало саме тій директиві, яку ми намагаємося імплементувати. Тому я би просив колег підтримати результати нашої робочої групи та підтримати винесення закону в зал, та проголосувати його в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вадиме.

Так, дійсно, законопроект достатньо суттєво перероблений за участю Міністерства економіки. Ми про це з паном Вадимо доповідали на попередньому засіданні, саме тому, що директива каже не правонаступництво, директива каже про передачу бізнесу і  передання підприємств. І відповідно пропозиції народних депутатів у правках стосувалися передачі бізнесу у разі оренди, концесії, виділу, то есть те, що не відноситься до процедур правонаступництва і до відповідно визначення реорганізації Цивільним кодексом.

Таким чином ми врахували те, що пропонує нам директива. Нам ще прийдеться, я вже вчора розмовляла з Климпуш-Цинцадзе на засіданні комітету за участю всіх учасників комітету, щоб вони після нашого засідання, якщо ми приймемо табличку, взяли її максимально швидко до роботи і ми змогли винести цей законопроект достатньо дружно, тому що я не бачу зараз розбіжностей з тими, хто пропонував правки до цього законопроекту. Хоча, може, текст викладений по-іншому, водночас пропозиції народних депутатів правками, які надавалися, вони, по суті, враховані в кінцевому тексті.

Тому просила би, якщо у народних депутатів, які подавали правки, є ще зауваження якісь до тексту, то я просила би зараз висловитися і висловитися шановних народних депутатів членів комітету нашого з точки зору що ми робимо з цією табличкою. Таким чином, якщо немає... Михайло Михайлович...

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги! (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. То можемо переходити до голосування і до пропозицій пана Вадима. Так, з правкою пана Вадима, звісно.

Дякую. Шановні народні депутати, тоді, ну, це дуже дружня робота робочої групи, ну прям взагалі немає зауважень до кінцевої таблички. Я дякую робочій групі, я дякую Міністерству економіки, дякую, пане Анатолію, помічнику пана Струневича, який вклав і свого особистого часу багато на доопрацювання цього закону,  Міністерство економіки, звісно.

Тоді ми можемо переходити до рекомендацій Верховній Раді прийняти цей законопроект в цілому. Доручити, пан Струневич, готові доповідати в залі? Вам доповідати табличку на друге читання?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Може, ви думаєте вона у нас буде без обговорення, я сподіваюсь...

 

ГОЛОВУЮЧА. Я теж думаю, що може бути без обговорення, тому що дружньо все. Але в будь-якому випадку, якщо буде  обговорення, то ...

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Давайте я... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді доручаємо голові робочої групи виступити з табличкою порівняльною на сесії Верховної Ради і рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні і в цілому.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Підтримую.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за.

В залі всі за.

Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Никорак Ірина.

 

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Тимошенко Юлія, якщо не покинула ще нас.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати, одноголосно. Якось непередбачувано навіть.

Дякую. Шановні народні депутати, ми можемо переходити до наступного питання нашого порядку денного – це ще один законопроект, який готувався на друге читання, це проект Закону про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство (реєстраційний номер 8011).

Михайло Михайлович, ви керівник робочої групи, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановна Галина Миколаївна ... (Не чути)  ... проведено шість засідань. Я дякую за  ... (Не чути) .. конструктивними. Ми спільно з комітетом (Не чути) …а також… (Не чути) охорони здоров'я, Національної служби здоров'я і міністерства… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, переривається зв'язок і мені каже наш технічний супровід, що це у вас. Я не розбираюся в цьому.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так чути?

 

ГОЛОВУЮЧА. Чуємо. Чуємо, але ви пропадаєте. Три слова чуємо, потім не чуємо.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Чотири пропозиції було внесено. З них… (Не чути) враховано частково і… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Не чутно.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я… (Не чути) підтримати рішення робочої групи… (Не чути) і рекомендації Верховній Раді ухвалити в другому… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Ми зрозуміли суть і вже навіть навчилися читати по губах, я так думаю. Це жарт. Це жарт.

Значить, робоча група провела засідання, у нас є повністю звіт. Я вдячна робочій групі за те, що вони сконцентрувалися, скоординувалися з нашим комітетом медичним, охорони здоров'я, з Національною службою здоров'я, з МОЗ і таке інше. Таким чином табличка підчищена вся, готова на друге читання.

Шановні народні депутати, чи є зміни, пропозиції, обговорення?

Будь ласка, МОЗ, пані Орабіна.

 

ОРАБІНА Т.М. Шановні народні депутати, шановна Галина Миколаївна, шановний Михайло Михайлович, я дякую вам всім насправді за таку ґрунтовну роботу. Цей законопроект є доволі непростим, дуже необхідним нашому суспільству. Але ми розуміємо, що ми повинні врахувати і врегулювати багато норм, які є на сьогоднішній день в нашій країні. Це практично перший досвід регулювання саме таких питань, які пов'язані не виключно з медичною складовою цієї послуги, а з багатьма і морально-етичними питаннями, і організаційними, правовими і іншими.

Ми насправді доволі плідно попрацювали. Я єдине, що хочу зазначити, що в мене є питання до таблички, яку ми отримали з запрошенням. Тут є 16 і 18 правка, де зазначено, що враховано частково, але є там позиції, які стосуються того, що на рівні акта уряду визначається перелік закладів, які повинні надавати таку послугу.

Я би хотіла зазначити, що під час обговорень ми визначались з тим, що це не є доцільним враховувати під час підготовки відповідних нормативно-правових актів, які будуть регулювати це питання на рівні уряду. І, можливо, все ж таки ми зможемо ще раз переглянути. Можливо, це технічні якісь моменти, які неврегульовані або невраховані, або технічно невиписані чітко. Дуже прошу ще раз звернути на це увагу, про це ми неодноразового говорили, це можна підняти в протоколі.

І один-єдиний момент, який би я хотіла проговорити, він стосується того, що є 4 правка в "Прикінцевих положення" і вона наступним чином звучить:" Особи, на яких поширюється дія цього закону, до набрання ним... за рахунок власних коштів оплачували цю послугу зі зберігання власних репродуктивних клітин, отримують право на її подальше безоплатне зберігання відповідно до цього закону у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів". Тому тут все ж таки, можливо, ми обговоримо це питання, ми не розуміємо і не вважаємо, що якось цей закон може мати якийсь зворотний зв'язок. Це по-перше.

По-друге, яким чином ми зможемо профінансувати, не розуміючи і не маючи під цим законопроектом фінансово-економічних розрахунків? І чи не створить саме ця норма, яка буде залишатись в "Прикінцевих положеннях", багато суперечностей між існуючим Бюджетним кодексом, між існуючими бюджетними можливостями нашої країни? Можливо, нам все ж таки ще раз варто проговорити саме про це і зробити цю історію з чистого листа,  починати з моменту прийняття закону і з моменту його реалізації, початку його реалізації, як і передбачено "Прикінцевими положеннями". І я наголошувала неодноразово, що фактично ми як держава не маємо жодного банку, кріобанку, який дозволяв би нам як державі це питання мати  під своїм власним контролем. Фактично це виключно приватний бізнес і ми не можемо врахувати, яким чином послуга, яка буде надаватись до моменту прийняття цього закону, яким чином вартість цієї послуги буде вкладатись в те, що буде передбачено певною бюджетною програмою, яка в 2025 році буде передбачена Законом про Державний бюджет і буде слугувати підставою для реалізації цього закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Давайте по черзі. Значить, почнемо з середини, з пункту 4 "Прикінцевих положень". Пункт 4 "Прикінцевих положень" дозволяє застосувати зібрання біологічного матеріалу до тих військових, які вже служать. Ви проти цього. Ви вважаєте, що ми мусимо розповсюдити цей закон тільки до тих військових, які будуть мобілізовані нові, правильно я розумію?

 

ОРАБІНА Т.М.  Ні-ні, я маю на увазі, що він може бути застосований для всіх військовослужбовців, які були призвані в будь-який час, які на момент визначення того, висловлення даного бажання скористатись цією послугою. Але тут зазначено, що фінансування, якщо ця послуга вже надається такому військовослужбовцю, то ми як держава за рахунок майбутньої бюджетної програми повинні покрити цю послугу. Яким чином ми зможемо це зробити в зворотному напрямку? Тому що, да, приватний заклад може виставити будь-який рахунок, наприклад, 10 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. То есть таким чином ви кажете про те, що якщо вже така послуга надавалася, то ви вважаєте, що ця правка робить компенсаторний механізм військовому, який це застосував. Мені зараз секретаріат каже ні, що не можна так робити. Я хочу запитати голову робочої групи. Михайло Михайлович, можна так читати 4 пункт? Михайло Михайлович?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Чути мені? Ні?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, чуємо. Чуємо ривками. Може, мікрофон. Може, мікрофон чи...

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Коли ми обговорювали цю норму...

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Алло, ні?

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні, чуємо ривками.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. ... обговорювали 

 

ГОЛОВУЮЧА. може оце контакт навушників, чи якось?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. А тепер краще чути, ні?

 

ГОЛОВУЮЧА. Чуємо зараз.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Коли ми  обговорювали цю норму, ми мали на … (Не чути)  буде розповсюджуватися на тих…

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, прохання вимкнути відео, може тоді буде краще, бо ми знову чуємо вас через раз.

 

_______________. Пані Галино, але ми всі чуємо, що говорять інші виступаючі онлайн, це якісь проблеми саме у вас, реально, ну я маю на увазі в комітеті. Бо всі, хто онлайн, ми чуємо один одного.

 

_______________. Я також не чую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто ви чуєте все?

Пані Оксано, давайте ви. Михайло Михайлович, я перепрошую, я думаю, що Оксана Дмитрієва як авторка первинної редакції, вона нам прокоментує це. Будь ласка, пані Оксано. 

 

ДМИТРІЄВА О.О. Дякую, пані Галино, дякую, Михайло Михайлович, дякую секретаріату, дякую  всім і Міністерству охорони здоров'я, всім, хто долучився до цієї непростої такої і наш Комітет     також здоров'я нації і ваш комітет,  до цього законопроекту.

В мене є підтримка Міністерства охорони здоров'я, я підтримую те, що каже пані Тетяна Орабіна, це ми проговорювали на робочій зустрічі. І питання ще там проговорили з Тетяною Миколаївною з приводу рішення Кабінету Міністрів, що саме Кабінет Міністрів вирішує питання, які лікарні можуть долучатися до цієї програми.

І ми на робочій  групі одноголосно проголосували за те, що не може бути ручного управління, ми законом маємо дати можливість всім закладам, які мають ліцензії на такий вид діяльності. Тобто як що вони вже мають цю ліцензію, то  чому вони не можуть, щоб  у них здавали біоматеріали …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА.  Так, це у нас.

 

ДМИТРІЄВА О.О. У вас не чутно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні.

 

_______________. Давайте може зробимо перерву і перезапустимося?

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте може ми перезавантажимо, тому що ми чуємо через раз і мабуть що це проблематика все ж таки  секретаріату.

Пані Оксано, я просто  хочу, щоб ми зосередилися наразі, у нас зараз не робоча група, у нас засідання комітету, тому нам потрібно на комітет винести ті питання, які можна сформулювати. Якщо ми зараз не можемо сформулювати щось або там потрібна ще правка комітету, то потрібно його доопрацювати в цій частині. Тобто…

 

ДМИТРІЄВА О.О.  Ні, просто ми на робочій групі вирішили це, а зараз чомусь воно знов повернулося обратно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто ви за те, щоб табличку приймали в тому складі, в якому є. Просто пані з МОЗ зараз наголосила на чотирьох речах. Перше, що пункт 4 "Прикінцевих положень", тобто вона так рахує, я бачу, що учасники робочої групи рахують, що компенсації бути не може і зворотного немає.

16-а і 18-а... МОЗ прочитав так, я вимушена... Да, потім МОЗ буде це виконувати і тобто...  Якщо ви не так читаєте, то треба доопрацювати.

Потім пані з МОЗ доповіла, що нам 16 і 18 правку, там щось враховано частково, я поки що не зрозуміла що. І по кріобанках було загальне зауваження, що вони не можуть контролювати вартість і що немає державного кріобанку і таке інше.

Не знаю, яким чином це стосується правок, мені б хотілося, щоб ми сконцентрувалися, чи ми всі правки приймаємо і табличку приймаємо в цьому складі і у нас є спільне рішення, чи ми направляємо на доопрацювання.

Будь ласка,  пані Оксана.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дозвольте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  Михайло Михайлович, ви основний.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Тоді сьогодні рішення не ухвалювати. На робочій групі ви встановили всі... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Таким чином є пропозиція його просто доопрацювати у, власне, в цих чотирьох речах, які зазначив МОЗ.

Все. Дякую, Михайло Михайлович. Дякую, шановні народні депутати, тоді ми по цих чотирьох речах доопрацюємо.

Дякую.

 

ДМИТРІЄВА О.О.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. І, винесемо потім, пані Оксана, не хвилюйтесь, все буде нормально. Просто, якщо вже...

 

ДМИТРІЄВА О.О.  Сподіваюсь вже. Дякую, вам колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. ... то, щоб нам потім не було при винесенні у порядок денний, що МОЗ там прости, тому доопрацюємо.

 

ДМИТРІЄВА О.О.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати, за те, як ми вирішили питання з законопроектом 8011.

І ми переходимо до попереднього розгляду законопроекту щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 3-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо приведення у відповідність із законодавством у сферах електронних комунікацій та захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах (реєстраційний номер 9108), Кабінету Міністрів України. І прошу, доповідає Міністерство у справах ветеранів, ну, а потім пан...

 

КАЛИТА Т.В. Доброго дня! Тетяна Калита - заступник міністра. Дійсно виносимо даний проект закону, метою якого є безпосередньо законодавче закріплення визначених термінів, формально це є юридично-організаційна правка.

Розроблення законопроекту зумовлено тим, що підпунктом 28 пункту 3 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про електронні комунікації" внесені зміни до статті 1 Закону України від 5 липня 1994 року номер 80/94-ВР "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах". І даними змінами було закріплено коригування визначення термінів, зокрема, словосполучення "інформаційно-телекомунікаційні системи" замінено словосполученням "інформаційно-телекомунікаційна система".

Тож зважаючи на вищевикладене, виникла необхідність розроблення даного законопроекту з метою приведення Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" у відповідність до законодавства, що було відповідно прийнято у сферах електронних комунікаційних та захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах. Просимо підтримати, відповідно прийняти за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Анатолію, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, я тільки додати, що, як можна сказали про цей закон, що це технічний закон, всі центральні органи виконавчої влади або підтримують даний законопроект, або у них немає зауважень і пропозицій до даного законопроекту.

Комітет з питань бюджету у своєму висновку до законопроекту зазначив, що його реалізація не матиме впливу на показники державного бюджету та місцевих бюджетів. Тому в мене є пропозиція рекомендувати щоб наш комітет рекомендував Верховній Раді України даний проект 9108, поданий Кабінетом Міністрів України включити до порядку денного і проголосувати за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Шановні народні депутати, є питання до доповідача або до голови робочої групи. Будь ласка, пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Дякую, Галино Миколаївно.

Шановні колеги, давайте проголосуємо правильний законопроект технічний і необхідний для Міністерства ветеранів, щоб підвищити їх ефективність роботи. Тому підтримую пропозицію Анатолія Дмитровича з приводу того, щоб за основу та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Чи будуть інші пропозиції, чи можемо переходити до голосування? Пане Тарасе, все нормально? Гаразд.

Переходимо до голосування тоді. Тоді є пропозиція включити зазначений законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу.

Хто – за, прошу голосувати. В залі тут всі – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

 

ГОЛОВУЧА. За.

Струневич Вадим. Струневич Вадим.

Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Никорак Ірина.

 

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми можемо переходити до наступного питання, це шосте, тому що ми п'яте вже розглянули. Це законопроекти, по яких комітет наш не є головним. Водночас комітет пана Бондаренка з екології попросив, щоб ми цей законопроект розглянули у нас на комітеті. Це проект закону, він дотичний до охорони праці, він дуже щільно координується з ним і це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення (реєстраційний номер 9219), Кабінет Міністрів України.

Прошу звернути увагу, що комітет пана Бондаренка просить від нас конкретних консультацій по цьому законопроекту і тільки після розгляду у нас буде розглядати його на своєму засіданні. Будь ласка, в мене прохання Міністерству економіки, який є розробником зазначеного законопроекту, доповісти його суть.

Тетяна Бережна.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Дякую, Галина Миколаївна.

З задоволенням доповім. Це був один з тих двох законопроектів, які, власне, покликані на реформування Державної служби з питань праці. Він розроблявся в тому числі і з ініціативи нашого Першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Анатоліївни Свириденко, і я скажу, що головне передбачає цей законопроект.

Цей законопроект, власне, передбачає відокремити одна від одної політики, що дозволить розмежувати функції, якими займається Держпраці. Наприклад, ми хочемо зробити перерозподіл функцій між центральними органами виконавчої влади, щоб Держпраці могла докладати всіх зусиль для своєї основної функції, яка є опальною  особливо в наш час, - це боротьба з тіньовою зайнятістю. Якщо подивитися, зробити аналіз взагалі багатьох законодавчих актів, до яких, власне, вносить зміни цей законопроект, ми бачимо, що Держпраці займається такими нетиповими для себе функціями, як, наприклад, реєстрація та облік великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов'язаних з використанням газу в побуті, контроль за дотриманням законодавства про рекламу, наприклад. Тому, крім того, здійснення державного гірничого нагляду.

І відповідно ми хочемо передати ці функції іншим центральним органам виконавчої влади, які, власне, можуть здійснювати їх відповідно до своїх компетенцій, а Держпраці залишити можливість виконувати основну функцію, одну з найголовніших – це боротьба з тіньовою зайнятістю і забезпечення дотримання прав і прав працівників на робочому місці. Тому ще раз скажу про те, що ми активно опрацьовуємо цей законопроект в комітеті пана Бондаренка. Ми провели, ще до комітету не дійшло, але ми провели певні узгоджувальні наради з центральними органами виконавчої влади, які готові прийняти ці функції на себе, внести зміни у відповідні положення про ці органи після прийняття закону.

Тому робота ведеться і цей комітет, ваш комітет, Галина Миколаївна, як ніхто розуміє, наскільки зараз важливо є зробити так, щоб Держпраці могла зреалізувати всі типові і властиві їй функції для покращення ситуації на ринку праці. Тому це загалом про законопроект. Просимо підтримати цей законопроект і наголошую на тому, що ми активно над ним працюємо в профільному основному комітеті. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяна.

Я не знаю, пан Данило Бондар, він у нас вів від секретаріату підготовку висновку комітету щодо цього рішення. Як ви вважаєте, ми можемо зараз його рекомендувати народним депутатам і рекомендувати пану Бондаренку чи як краще зробити? 

Ну, Верховній Раді, я розумію. У нас є зауваження, да, нашого комітету, які підготовлені? Чи ознайомлена була з ними Тетяна Бережна, наприклад? Всі? Тобто є, да? Всі зауваження. Гаразд.

Давайте ми послухаємо, хто у нас руку підняв. "Айфон Лена".

 

_______________. Доброго дня! Я перепрошую, Галина Миколаївна. Представник Уповноваженого…

 

ГОЛОВУЮЧА. Я просила секретаріат неодноразово підписувати, хто це є.

 

_______________. Насправді я просто паралельно декілька комітетів, тому і айфон включений, і комп'ютер.

Ми цілковито підтримуємо даний законопроект, але маємо одне коротеньке зауваження. Воно стосується того, що пропоноване проектом позбавлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері охорони праці (мова йде про Держпраці), повноваження щодо участі у роботі Комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві, а це передбачено пунктом 5 частини другої статті 46 Закону 1105, воно не узгоджується із вимогою пункту 4 частини другої тої самої статті, якою передбачено, що Держпраці здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням та обліком, і виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків. Це єдине наше зауваження, яке просимо врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олено. Ну, це вже на друге читання. Давайте ми зараз обговоримо щодо рекомендації основному комітету включити цей законопроект до порядку денного і рекомендувати прийняти його за основу і що, ми вважаємо, треба змінити у наступному разі.

При підготовці – я хочу ще, щоб ми послухали пана Дегнеру, який у нас очолює цю Держпрацю, - але зауважу зразу, що в рекомендаціях нашого комітету ми рекомендуємо цей законопроект  приймати синхронно з новим Законом про охорону праці, який опрацьовується вже більше ніж 4 роки у тенетах Міністерства економіки.

Тому нам, власне, потрібно прийняти організаційне рішення: чи цей законопроект, щоб він йшов окремо. І отака окремість, вона призводить до того, що у Верховній Раді і в залі це ж питання технічні і дуже такі, ну… треба бути фахівцем для того, щоб зрозуміти, що, які повноваження куди передаються і що в результаті ми отримуємо в ЦОВВ, так от чи можемо ми його окремо приймати через комітет Бондаренка, чи його потрібно дочекатися, щоб Міністерство економіки нарешті внесло Закон "Про охорону праці" і ці законопроекти йшли в спарці, тоді вони взагалі будуть простіше сприйматися, тому що це реформа Держпраці і відповідно реформуються, одночасно передаються функції на інші ЦОВВ і тут ще, крім цього, є ЦОВВ, якої немає, щодо гірничого нагляду. Тому в мене прохання, може, пані Тетяну Бережну, щоб вона прокоментувала щодо синхронності з Законом "Про охорону праці" і прокоментувала гірничий нагляд.

Будь ласка, пані Тетяно.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Пані Галино, дякую за слово.

Дійсно, закон – це, швидше, новий Закон про безпеку і здоров'я працівників на роботі, він, дійсно, зараз напрацьовується в Міністерстві економіки, але мушу зазначити, що ми вже зайшли дуже далеко з цим законопроектом. Сьогодні у мене якраз через буквально годину урядовий комітет у пані Стефанішиної, оскільки це євроінтеграційний законопроект, і відповідно дуже надіємося, що після цього комітету пані Стефанішиної ми передаємо його на уряд, оскільки, дійсно, було… Це великий законопроект, було багато різних зауважень, різних діалогів, але три залишилося і сподіваюся, що три будуть сьогодні вирішені і ми перейдемо на прийняття його урядом. Його підтримують, звичайно, наші колеги в більшості в уряді, оскільки він євроінтеграційний, тому ось він вже теж майже до вас дійшов.

 

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть мені, ми будемо синхронно їх приймати і рекомендація цього комітету, зміни до Кодексу цивільного захисту і таке інше, те, що йде через пана Олега Бондаренка, через екологічний комітет  чи… Як ви рекомендували? Просто ми будемо два рази у Верховній Раді розповідати про реформу Держпраці, спочатку Олег Бондаренко буде розповідати, потім Комітет з питань соціальної політики. Чи нам синхронізувати це і дочекатися, раз ви вже вийшли на урядовий комітет?

І ще ви не прокоментували гірничий нагляд. Структури щодо гірничого нагляду не створено. Водночас нас турбує питання, скільки сьогодні шахт в Україні. Ми знаємо, що вони в західних регіонах розташовані в тому числі, і відповідно ця структура, яка там переважно контролювала цей донецький, луганський регіон, вона мусить контролювати охорону праці тепер на тих, в Полтаві у нас є шахти, у Львові, я про, ну, я про західні регіони сказала. Таким чином нам потрібно розуміти яким чином там охорону праці ми будемо контролювати, якщо такий орган не створений. От оці два питання... вашу точку зору?

 

БЕРЕЖНА Т.В.  Так, по першому питанню скажу, що, не зважаючи на те, що це дійсно є два законопроекти, які фактично реформують Держпрацю, я вважаю, що вони можуть іти паралельно, не обов'язково в повній співзвучності, так би мовити, кожен буде іти своїм ходом, тому що фактично вони регулюють різні речі.

Перший законопроект про безпеку та здоров'я працівників на роботі, він швидше відходить від старого радянського концепту охорона праці, а концентрується на безпеці і здоров'ї працівника тобто.

А другий законопроект він стосується не так такої матеріальної частини, більше процесуальної частини, умовно кажучи, функцій Держпраці. Тому я б сказала, що вони можуть йти паралельно і необов'язково їх розглядати одночасно. Стосовно другого, так, дійсно будуть ще проведені певні консультації з Міністерством... Мінекології, боже, як вони правильно називаються? ...міністерством пана Стрільця стосовно можливостей передати  гірничий нагляд до Держгеонадр от. Тут ми розуміємо цю проблематику, що дійсно ми позбавляємо Держпраці нетипових функцій, проте ці функції мають бути передані відповідному органу, який прийме на себе ці функції, розуміємо цей момент. Але водночас розуміємо, що фактично Постановою Кабінету Міністрів 2014 року ця функція була приєднана до Держпраці, тобто вона не була такою, яка існує з нею там дуже довгий час, тому ми зможемо знайти рішення і зараз над ним працюємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

Тоді ми від комітету можемо рекомендувати на друге читання в "Прикінцевих положеннях" зазначити, що цей механізм передання цієї функції має бути доопрацьований на друге читання. Правильно? І ваша позиція, що вони можуть іти не разом, а можна і окремо прийняти.

Пан Дегнера, будь ласка.

 

ДЕГНЕРА І.А. Доброго дня, Галино Миколаївно, шановні члени комітету! Ми подавали буквально застереження ті, про які вже проговорив представник Уповноваженого, це стосовно участі Держпраці у розслідуванні. На наш погляд, ця історія є надзвичайно критичним  і, наприклад, епідемія ковіду яскраво проказала необхідність участі  представників Держпраці, зокрема, у розслідуванні професійних захворювань працівників. Більше 70 тисяч розслідувань, ми в них взяли участь. Величезна кількість медичних працівників кейси пов'язали виробництвом і так далі.

І єдиною історією - те, що ми зауважували, - що необхідно взяти. Це не як зауваження, але просто інформація, яку необхідно взяти до відома. Це 176 Конвенція, ратифікована Україною конвенція МОП. Це про безпеку на шахтах, там, де мова йде про те, що національні уряди мають взяти на себе зобов'язання в частині забезпечення. І якраз там йде набір функцій, пов'язаних з тією частиною, яка на сьогодні є притаманною до гірничого нагляду у ході виготовлення, тобто, мається на увазі, початку проведення гірничих робіт, здійснення гірничих робіт, їх завершення, консервація, ліквідація шахт, безпека працівників, в тому числі проведення вибухових робіт. Це про всю цю історію йде мова в 176 Конвенції. Тому єдине, що просто хотіли нагадати, що і цю конвенцію при прийнятті рішення треба взяти до уваги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю.

Я хочу повернутися до питання щодо участі Держпраці у комісії, яка в системі соціального страхування виплачує компенсацію. Чи можемо ми на друге читання взагалі розвести ці два питання? Фонду соціального страхування абсолютно необов'язково приймати участь у розслідуванні. Взагалі передача Фонду соціального страхування до Пенсійного фонду, передбачалося, що функцією аджастінга, експертизи, розслідування страхової події будуть займатися органи інші – ті, хто займаються наглядом, і той, який буде створений щодо гірничого нагляду. А Фонд соціального страхування є реципієнтом отриманого акта, який має зробити саме безпосередньо оця комісія. Ну, так, як відбувається в авіації: коли падіння відбувається літального апарату, то в цьому випадку є окрема комісія, яка розслідує технічні причини такого випадку і дає коментарі вже на виплату, каже, що страховий випадок відбувся, виплачуємо людям, тому що... Тому що прийняття рішення щодо виплати страхової компенсації, а саме, коли людина працює на виробництві і є там безпосередньо подія страхова, вибух, чи щось сталося на виробництві, на металургійному, на гірничому, на іншому, то в цьому випадку достатньо факту того, що така подія, страховий випадок стався і виплата має бути здійснена, незалежно від того, хто є причиною такого акта, які технічні речі не були зроблені для того, щоб такої страхової події не сталося? Тобто це зовсім інші і інший процес, і там інші працівники приймають участь.

Ще раз нагадаю. Роботодавець, який використовує небезпечні технології, у нього є презумпція матеріальної виплати незалежно від того, хто винний. Таким чином Фонд соціального страхування там немає необхідності утримувати фахівців, які можуть констатувати причини страхового випадку.

Фонд соціального страхування, а тепер вже Пенсійний фонд має здійснити виплати по констатації, що такий страховий випадок стався. Розслідування причин, технічних рекомендацій, що робити далі для того, щоб такі випадки не ставали в подальшому має робити зовсім інша структура. І відповідно, ані Фонд соціального страхування, ані Пенсійний фонд не мають таких працівників. Вони містяться у міністерствах, які опікуються відповідними виробництвами, держнагляди, які є там. В Міністерстві екології, в Міністерстві інфраструктури і в інших міністерствах, в Міністерстві енергетики, відповідно там сконцентровані ці всі фахівці. Сконцентрувати цих фахівців, відповідно в системі виплатні немає необхідності дублювати такі функції.

Тому у мене питання до Міністерства економіки. Чи можемо ми ці питання рознести? Потім прошу на цей виступ реакцію пана Дейнери і пана Капінуса. Будь ласка,  пані Тетяна.

Не чуємо вас, пані Тетяна, не включений мікрофон, у нас закреслено червоною лінією   ваш мікрофон.

 

_______________. Ми чуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Пані Тетяно!

 

_______________. Так, я говорю і мене чують начебто і всі колеги на зв'язку.

 

_______________. Ми чуємо.

 

БЕРЕЖНА Т.В. А ви не чуєте? Мабуть не чуєте, якщо не відповідаєте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Уже чуємо.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Уже чуєте, супер.  Так, ми вважаємо, що  в принципі ця пропозиція може бути прийнята і доопрацьований законопроект в цій частині до другого читання з приводу розмежування, тому не маємо  заперечень з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пан Капінус, будь ласка. Пан Євген!

 

КАПІНУС Є.В. Якщо можна, я абсолютно підтримую тези, які ви зазначили, оскільки насправді в сьогоднішніх умовах, я вважаю, чесно кажучи, не зовсім правильно було б, якби ми були, ми безпосередньо приймали такі рішення, оскільки, скажемо, ми тут певною стороною  є зацікавленою.

Тому сьогодні якраз функціонує механізм в якому є відповідна комісія, ми є просто учасниками цієї комісії, але не приймаємо відповідні рішення і саме комісія приймає рішення про ситуацію, яка склалася, а ми вже виконуємо відповідні рішення по висновках комісії.

Тому як на мене, це абсолютно правильно і слушно, що не повинен орган, який здійснює виплату, здійснювати такі ж самі чи відповідні функції по встановленню там фактів і інших речей, які сьогодні  виконують відповідні комісії.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євген. Таким чином ми можемо народним депутатам запропонувати наступне рішення. Рекомендувати основному комітету  включити законопроект до порядку денного, рекомендувати основному комітету рекомендувати  Верховній Раді  прийняти законопроект за основу, з врахуванням рекомендацій нашого комітету щодо змін до "Прикінцевого положення" в частині передання функції щодо  гірничого нагляду.

А також в "Прикінцевих положеннях", в прикінцевих чи не прикінцевих, розділити, розмежувати функції щодо експертизи дослідження причин страхового випадку. І комісії, яка власне приймає  рішення щодо  виплат людям, які постраждали внаслідок страхових випадків.

Правильно, да?

 

_______________. … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Таким чином, шановні народні депутати, можемо голосувати за таке рішення?

Немає заперечень. Гаразд, тоді голосуємо за таке рішення.

Хто – за, прошу голосувати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина.

 

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати, за одноголосність в тому числі щодо цього законопроекту.

І ми переходимо до наступного законопроекту 9166 народного депутата Разумкова та інших, а також альтернативних до нього пана Мазурашу і пана Фріса, Цимбалюка. Законопроект щодо внесення змін до статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо розміру одноразової грошової допомоги на період воєнного стану (реєстраційний номер 9166). 

Народні депутати, я також зазначу, що після того, як пан Фріс вніс альтернативний законопроект до 9166, він також зареєстрував як основний автор законопроект, який розглядається в нашому комітеті щодо універсалізації виплат не тільки по військових, але і по всіх виплатах, які мають одноразовий характер. І по цьому законопроекту ми прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу і відповідно включити до порядку денного. Водночас комітет пана Завітневича теж чекає від нас думки. На мій погляд, здається, що той законопроект Фріса, він охоплює в тому числі і ці законопроекти, водночас давайте розглянемо і приймемо рішення, що рекомендувати  основному законопроекту.

Є у нас пан Разумков, пан Мазурашу або пан Фріс, автори законопроектів? Хто-небудь з авторів є основного чи альтернативного? Тоді я прошу пана Цимбалюка Михайла Михайловича, оскільки це в компетенції його, першого зама. Будь ласка, Михайло Михайлович. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Чути мене?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, зараз чути. Тут бігають всі, технічно намагаються врегулювати через технічну службу Верховної Ради. Є рекомендації перезавантажитися на 5 хвилин. То есть я боюся, що ми... Перезавантажитися для того, щоб почути, у нас потім ще одне питання, достатньо важливе. Що, робимо перерву чи ні, панове? Це в усіх, це не тільки… Ну, тобто перезавантаження нічого не дасть, правильно?

Михайло Михайлович, будемо намагатися вас слухати, хоча кажуть, що перезавантаження нічого не дасть, тільки затримає час, і підключення до нього… Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Питання, яке пропонується розглянути… (Не чути) йде про одноразову грошову допомогу… (Не чути) і зміни до закону, статті 18, про… (Не чути) сімей у частині поширення права на пільги… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми не чуємо взагалі. Нас вибило взагалі? (Шум у залі)

Це пан Штучний. Ну, хто в нас… (Загальна дискусія)

Це у нас Анатолій зараз тут основний по цьому питанню.  

 (Загальна дискусія)

У нас не дуже гарний технічний зв'язок. Тому є пропозиція питання 7 і питання 8 перенести на наступне засідання нашого комітету, оскільки вони потребують детального розгляду. І потрібно слухати всіх хто буде щось говорити  з цих питань.

Тому є пропозиція прийняти тільки рішення щодо призначення пані Ірини Никорак, співголовою робочої групи по підготовці законопроекту 9141. І я зараз скажу, я прошу, якщо не почує нас пані Ірина, або не почують народні депутати, які з нами на зв'язку, у мене прохання врахувати, що нашим законопроектом 9141 можна врегулювати ситуацію по ВЛК, яка наразі не врегульована. І щодо якої зараз відбулася нарада в Кабінеті Міністрів.

У нас зараз відбувається така ситуація.  Кожного військового, який отримує поранення або який хворіє, для того, щоб призначити розгляд на ВЛК має обов'язково бути розгляд начмеда. Відповідно в частині, який мусить надати добро. І запис у чергу ВЛК, а черги у нас існують ВЛК ще досі, хоча ми прийняли закони, які розшаровують ці питання, проводити безпосередньо начмед. І нам для того, щоб ми почали реалізовувати концепцію, коли не військовий наш бігає за ВЛК, а коли всі папірці бігають за військовим. Так от, на сьогоднішній день для пораненого, який поранений, нема необхідності чекати коли його начмед запише у ВЛК. Тому що він... його поранено, він лежить лікується у шпиталі, там він мусить повернутися, тепер, коли він буде здоровий, повернутися до частини, отримати дозвіл начмеда, щоб той записав його на ВЛК, це, ну, неприйнятна технологія. І навіть, якщо ми прийняли наш Закон про ВЛК, ми там вже, здається, два чи три закони прийняли, це не врегульовує оцей геп, який залишився. Тому в мене прохання при підготовці 9141 врегулювати правками також і цю ситуацію.

І друге – це начмед щодо захворювань наших військових не виконує функцію первинного лікаря, він зразу такого військового теж направляє на ВЛК. Тому теж подумайте, на сьогоднішній день там рішення такого нема, але те, що начмеди мають у частинах виконувати функції, коли військовий захворів, ну, умовно хвороба, яка не потребує визначення якогось військово-лікарською комісією, то ці функції теж покласти на начмеда. Тому сьогодні начмед є вузьким місцем для того, щоб військового записувати на ВЛК.

В мене велике прохання: при опрацюванні 9141 вже комітетськими правками, там був скорочений термін, відпрацювати технологічно ці рішення для того, щоб допомогти нашим пораненим, для того, щоб допомогти військовим, які, власне, ну, вимушені створювати цю чергу на ВЛК, яка не завжди потрібна. Знайти формулювання, з нашими юристами і безпосередньо з нашими помічниками і врегулювати це питання через цей закон, тому що  Кабінет Міністрів не надав поки формулювання, які б ці питання вирішили.

Дякую, шановні народні депутати, ми голосуємо по питанню призначення Ірини Никорак співголовою робочої групи по законопроекту 9141.

Хто – за?   Прошу голосувати.   

В залі всі – за.

Хто на зв'язку – за?

Цимбалюк Михайло Михайлович. Цимбалюк Михайло Михайлович!

Струневич Вадим.

 

ЦИБА  Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, Циба – за. Чую.

Никорак Ірина, ви не проти?

 

НИКОРАК І.П. Я не проти, але я утримуюсь, враховуючи, що сама за себе не можу голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тут нема конфлікту інтересів в цьому випадку, але, будь ласка, це ваше право.

Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Кого ще не опитала, хто на зв'язку? Михайло Михайлович, якщо є зв'язок?

Шановні народні депутати, рішення щодо цього питання прийнято. Робоча група  буде опрацьовувати зазначені питання і готувати законопроект до другого читання. Ще раз нагадую, співголови пані Никорак і пан Остапенко Анатолій, прошу організуватися.

І, відповідно, два питання ми переносимо на наступний раз.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Завтра засідання  робочої групи на 14:00, з приводу доопрацювання законопроекту 9141.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій.

Хто ще? Ірина?

 

КАЛИТА Т.В. Галино Миколаївно, Тетяна Калита, Мінветеранів, по 9141.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка

 

КАЛИТА Т.В. У нас дуже зараз багато дискусій, ми насправді збираємося щодня. Але враховуючи ту нараду і надзвичайно те важливо, що ви тільки що озвучили, оскільки ми першочергово пропрацьовували зміни алгоритмів безпосередньо для отримання статусів, тобто змінювали те, про що говорила пані Мар'яна… (Не чути) тим самим в отриманні цього і зміни якраз найпростішого процесу для людини.

В той же час те, що сьогодні озвучив Прем’єр-міністр, то його здивування про те, що якщо людина вже з бойовим пораненням знаходиться в лікарні, чому виникає проблема додаткового опрацювання, отримання статусів, можливо, нам все ж таки те питання, яке… (Не чути) підняли про… (Не чути) на стороні Міноборони, тому що цей процес більше на їх стороні, і навіть якщо будь-які рішення в межах 9141 будуть запропоновані, але не зможуть бути реалізовані, це, скажімо так, призведе до певних додаткових наслідків, як ми вже бачили за результатами наради, яка була сьогодні. Тобто рух іде, закони є, але тим не менше результати на місці не змінюються.

В мене до вас прохання, Галино Миколаївно, якщо можна, якщо… я знаю, що ви можете, долучити якраз зі сторони Міноборони тих, хто реально може впливати на зміну механізмів. Це вкрай важливо, тому що, на жаль, там…

 

ГОЛОВУЮЧА. Нарада у Прем’єр-міністра показала, що якщо Міністерство оборони не буде надавати нам ті пропозиції, які необхідні сьогодні нашим військовим і пораненим, то їх будуть формувати в Комітеті з питань соціальної політики. Правильно, пан Костянтин Ващенко, пан Ващенко.

 

ВАЩЕНКО К.О. Да. Доброго дня. Доброго дня. Уважно слухаю. Все відпрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

 

ВАЩЕНКО К.О. Попрацюємо разом над 9141. Там інші питання нас турбують, але я думаю, що ми їх врегулюємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую. Дякую.

Слава Україні! Закінчуємо комітет.

 

ЦИБА Т.В. Колеги, а я хотіла, ще можна суто організаційне питання? Вибачте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте, пані Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Я ще до того, що, дивіться, що ми говорили про те, щоб через те, що у нас змінився кількісний склад і якісний склад комітету, що ми перерозподілимо ще раз функції наших підкомітетів і кожен визначиться, хто чим буде займатися. Просто, наскільки я розумію, у нас все рівно трошки така, нам треба ще раз чи то порадитись, хто що якось перерозподілить, тому що виходить з огляду на ті підкомітети, що є, как би іншим і робити немає що. Тому що, наприклад, я би хотіла займатися дітьми з ...

 

ГОЛОВУЮЧА. Кому немає чого робити?

 

ЦИБА Т.В. Ні, я до того, що по функціям...

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Тетяна, я попросила Анатолія Остапенка, щоб він врегулював всі оці підкомітети. Він пообіцяв, що він збере пані Никорак, пана Тараса і вас, і таким чином ми зробимо підкомітет і винесемо це на наступне засідання комітету. Якщо пан Анатолій не врегулює, то...

 

ЦИБА Т.В. То есть...  (Не чути) пана Анатолія, я все поняла.

 

_______________. Ми з паном Анатолієм вже все врегулювали, з паном Тарасом.

 

_______________. Ми працюємо, да, і зараз на сьогоднішній день від пані Ірини є пропозиція з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Зайшов тільки що лист від пані Ірини, тому я думаю, що ми в робочому порядку це відпрацюємо, і немає перепон для нашої роботи. А у кого немає роботи, то добавимо.

 

_______________. Нет,  смотрите, я понимаю, що немає перепон, тобто це треба якось, щоб це воно красиво лягало юридично і правильно, і грамотно написано, це до Анатолія, все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Він готує проектно, координує цю підготовку.

Дякую, шановні народні депутати. Слава Україні!