Комітет Верховної Ради України

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 ГОЛОВУЮЧА. Правильно. Шановні колеги, 14:00 і я прошу всіх уваги, зайняти свої місця. Ми розпочинаємо комітетські слухання на тему: "Стан погашення заборгованості і виплат заробітної плати". Я зроблю трішечки таке вступне слово для розігріву. Тому що, я так розумію,  що всі зайняті проблемою коронавірусу. Хочу налаштувати вас на те, щоб ми перейшли на тему: "заборгованості по заробітній платі". Бо коронавірус, щоб здолати, заробітна плата теж потрібна.

Трудовий кодекс і Конвенція міжнародної організації праці № 95 проголошують наступне. Нагадаю, що Конвенція 95 ратифікована Україною. Ми приєдналися до неї. Вони проголошують про пріоритетний порядок охорони заробітної плати праці працівника. Невиплата заробітної плати безпосередньо впливає на фінансове становище, життєвий рівень населення і перетворюється на фактор зростання соціальної напруги. Рівень життя працівників та їх родин залежить не тільки від рівня оплати праці, але і від механізму її виплати. Можу сказати, що механізм виплати заробітної плати, наприклад, у Верховній Раді от для мене як для народного депутата, сплачується один раз на місяць. І моя родина відчуває, коли отримаю заробітну плату один раз, а не два рази за місяць. І має зовсім по іншому планувати свої витрати. Явище заборгованості по заробітній платі на пострадянському просторі має структурний, інституційний, політичний і економічний  контексти. Чому я на цьому наголошую? Мушу показати вам оцю табличку, яку підготували до наших слухань. Це останні 10 років і стан заборгованості по заробітній платі в абсолютному виразі за останні 10 років. Такої величини як на цій картинці, можете перекласти ці цифри на євро чи на долари, будь-яку величину, розміру такої величини заборгованості заробітної плати в Україні не було. Водночас, якщо подивитися на країни Білорусія, Молдова, Росія, то там ми побачимо аналогічну картину. Хоча, якщо подивитися на відсотках до Фонду заробітної плати, то і ці країни досягли якогось прогресу в стані зменшення заборгованості щодо заробітних плат. Країни з розвинутою економікою взагалі такої проблеми не мають. Або, якщо мають, то в дуже маленьких величинах. Саме тому явище заборгованості відношу до структурного, інституційного, політичного і економічного контексту пострадянських країн. Працівники потерпають від затримок виплат заробітної плати. Вони змушені її терпіти навіть маючи в Кримінальному кодексі кримінальну відповідальність керівників підприємств. Ми не можемо налагодити механізм зниження такої заборгованості. Ще раз наголошую на тому, що динаміка заборгованості по заробітній платі у нас зростає.

Тому заборгованість можна вважати інституційною пасткою, з якої ми не можемо вийти. Насправді можна в якомусь сенсі виправдати  підприємства, тому що підприємства орієнтовані на збереження робочих місць. Вони орієнтовані на скорочення витрат. А праця найманих працівників, яка і так доволі дешева в Україні, ще більше буде втрачена, якщо такі підприємства будуть закриватися. Тому і держава стоїть перед проблемою. Чи банкротувати підприємство, продавати його активи закриваючи заборгованість за заробітну плату, чи боротися за те, щоб підприємство маючи заборгованість зменшувало її подальшому і тліло і не банкрутувало знаходячи в такі кризові часи для такого підприємства шляхи виходи з такої ситуації.

Як я  вже наголошувала, країнам з розвинутою чи ринковою економікою така проблема майже невідома. І треба подивитися, яким чином виходять ринкові економіки з цієї проблеми.  На заході така проблема не носить такого гострого характеру і постійного як у нас. І можу вам навести таку інформацію, що в Європі в США заборгованості по заробітній платі для роботодавця чреваті дуже великими штрафами і адміністративною відповідальністю аж до банкрутства компанії, яку провадять доволі швидко.

Ви знаєте, що європейська і американська практика, це півроку-рік банкрутства підприємства і розпродаж активів. В тому числі, ви знаєте, що наш Закон про неплатоспроможність підприємств, який називають у побуті дуже часто Закон про банкрутство, він пріоритезує наше законодавство, пріоритезує виплату заборгованості заробітних плат під час ліквідації підприємства або під час його санації.

Найбільш поширені дії в ринкових економіках щодо боржників і заробітної плати. Застосовується відповідальність і трактується це як використання чужих коштів. От я хочу наголосити для юристів, які тут знаходяться, що підстава такого зловживання, це користування чужими коштами. Так трактують судові і трудові інспектори так трактують використання заборгованістю заробітною платою на підприємствах керівниками таких підприємств. Наприклад, у Нідерландах виплачується у разі заборгованості заробітної плати 50 відсотків додатково до  заборгованості під час виплати несвоєчасної заробітної плати. В Ізраїлі затримка на один тиждень коштує підприємствам 5 відсотків від такої затримки за перший тиждень. За другий і наступні сім тижнів на тиждень. Отакі санкції запроваджують країни для дисциплінування виплати за заробітною платою, яка вже є власністю працівника, який її відпрацював. У Китаї влада у минулому році запустила спеціальну компанію спрямовану на вирішення проблеми непогашених боргів по заробітним платам. Компанія зосереджена на заборгованості по заробітній платі в першу чергу в будівельному секторі. Там вона найбільша. І спрямована на принципове вирішення цього питання. Порушення з боку роботодавців в тому числі примусове утримання відрахування заробітної плати є давньою проблемою в Китаї, яку не можна назвати ринковою економікою. Тому і проблема і в Китаї теж носить такий структурний характер.

В Україні, з одного боку, правовий статус найманих робітників дуже слабкий для того, щоб боротися за те, щоб заборгованість була виплачена своєчасно, ну виплачена була. Крім того, що були накладені штрафні санкції, які має отримати найманий працівник, який несвоєчасно отримує таку заробітну плату. З іншого боку, здається, що покарання для роботодавців за затримку заробітної плати недостатньо вагоме для того, щоб заробітну плату виплачували своєчасно.

На сьогоднішніх комітетських слуханнях я прошу тих, хто записався, ми будемо виступи…. У нас можливість є надати слово для виступів до 5 хвилин. Але наприкінці я хочу навести ще одну новацію, яка зробила Росія, якої проблема теж дуже завелика щодо несвоєчасної сплати заробітних плат. Вона надала право трудовим інспекторам, у нас це Державна інспекція праці. Це одне з останніх їх рішень, право трудовим інспекторам списувати з рахункових рахунків підприємств, які мають заборгованість по заробітній платі, заробітну плату на користь працівників в пріоритетному порядку без судового процесу. Роботодавець може оскаржувати це рішення, але рішення трудового інспектора таке право було надано. Будемо дивитися, наскільки такі достатньо жорсткі заходи призводять до зменшення заробітної плати. Але хочу всім нагадати, що ви знаходитесь в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. І відповідно перше, що ми маємо вирішити в частині заборгованості заробітних плат, це є яким чином зменшити недоотримання нашими людьми, нашими найманими працівниками суми, які, ще раз нагадаю, є власністю таких працівників. Я бачу, що  у нас є тут новий призначений керівник Державної інспекції праці. Вітаю вас, пане Ігоре. З призначенням поздоровляю вас. І думаю, що Держінспекція праці мусить в новому етапі після перезавантаження і під керівництвом нової команди Міністерства економіки скерувати свої зусилля в першу чергу на зменшення заборгованості, і в другу чергу на зменшення незадекларованої праці. Все це призводить до того, що добробут нашого народу  падає.

Ми запрошували також від комітету від складу наших народних депутатів представників Міністерство енергетики для того, щоб… Є? Я дякую, що ви прийшли. Дуже цікаво було б послухати ваші програми реструктуризації шахт. Тому що це теж стане соціальною проблемою. Ми знаємо, як тяжко і важко проходила Польща під час реструктуризації своїх шахт у Краковці. І я була десь років 8 тому, і спілкувалася із солідарністю, яка є одночасною і профспілкою і політичним рухом в Польщі. Я думаю, що колеги з профспілкового руху знають, що солідарність вагомий вклад внесла в реструктуризацію шахт і надання робочих місць шахтарям. І це теж дуже непросте завдання.

Тому переходимо до наших комітетських слухань. Я прошу всіх в кінці своїх доповідей давати конкретні пропозиції, які б ми як народні депутати могли б втілити в законодавство метою якою, ще раз, є зменшення отого, що у нас збільшується весь час. Ще раз повернуся до цього графіку.

Ну і переходимо до тих, хто записався на наших слуханнях. Свириденко Юлія Анатоліївна – заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. До 5 хвилин. Хто приймає участь в наших круглих столах неперший раз знають, що я включаю  таймінг, і 5 хвилин буде дзвинчати. Це саме дзвіночок щодо того, що час закінчився. І тому прошу відповідь на цьому закінчити.

Будь ласка, пані Юля. Підготуватися, Михайло Михайлович, ви стаєте наступним, да? Встигнете поки Юля виступає? Дякую. Підготуватися Цимбалюк Михайлу Михайловичу.

Будь ласка, пані Юлія.

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую, Галина Миколаївна.

Доброго дня всім. Доброго дня, шановні депутати. Ми вам дуже вдячні за ініціювання цієї теми: "Стан погашення заборгованості", адже вона є надважливою і є пріоритетом діяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. За оперативними даними Державної служби України з питань праці та за оперативними даними місцевих органів виконавчої влади станом на березень заборгованість і виплата заробітної плати склала 3 мільярда гривен, і вона утворилася на 768 підприємствах боржника.

Якщо ми подивимося структуру заборгованості, на жаль, 63 відсотки цієї заборгованості утворилися на тих підприємствах, які активно функціонують. Підприємства банкрути це 33 відсотки. І економічно неактивні підприємства це 3,6 відсотка. За формою власністю найбільша заборгованість у нас на підприємствах які є приватними, також державними і комунальна, це найменша кількість відсотків. Антилідерами, на жаль, серед областей щодо найбільшої суми зарплатних боргів традиційно залишаються на сьогоднішній день це Донецька область 649 мільйонів гривень, Харківська 400 мільйонів гривень, Дніпропетровська 365,7, Сумська область 364 і Київ 219 мільйонів гривень.

Спочатку 2020 року комісіями, які працюють з питань погашення заборгованості вже проведені засідання 277 засідань. І попереджено про дисциплінарну відповідальність керівників, це 353 керівника, які управляють підприємствами, де є найбільша заборгованість. На вимогу інспекторів праці 54 підприємства боржника погасили заборгованість заробітної плати на суму 121 мільйон гривень. Тобто підприємства повністю або частково розрахувалося з 17 тисяч працівниками. Міністерство економічного розвитку сформувало перелік тих підприємств, які є найбільшими боржниками. Ми проводимо відповідні зустрічі. Першими зараз топ-30 таких боржників. І з нашої точки зору основними причинами ми проаналізували, які спровокували створення або накопичення заборгованості. Все-таки є, перше, це втрата ринків збуту традиційних таких підприємств, це відсутність обігових коштів, відсутність державного оборонного замовлення, це заборгованість по розрахункам із замовниками.

На сьогоднішній день ми розподілили всі ці проблеми, які спровокували заборгованість і ми працюємо з відповідним міністерством, якщо є в підпорядкуванні такі підприємства, або з приватними компаніями і розподілили роботу за трьома напрямками. Це на рівні підприємств, де активізується робота, зокрема, з пошуку замовлень та ринків збуту. Організаційне розпорядчі дії, це дії наших центральних органів виконавчої влади, або місцевих органів у сфері управління, в яких перебувають відповідні підприємства, і нормативно-правове забезпечення, яке передбачає все-таки підготовку змін до Податкового кодексу, законодавство про працю, Закону про державний бюджет.

З нашої точки зору, все-таки дуже важливо, щоб ми зосередилися, це те, про що казала Галина Миколаївна, про конкретні кроки, які ми як міністерство пропонуємо. Ми кажемо про те, що треба посилити механізм компенсації працівникам у разі порушення строків виплати заробітної плати шляхом запровадження пені. І ми вважаємо, що має бути диференційований підхід для тих працівників, які перебувають в трудових відносинах, які вже розірвали відносини з роботодавцями. І  ми пропонували в законопроекті про працю. Я думаю, що ми і надалі будемо ініціювати ці зміни до законодавства і пропонувати запровадження пені для тих працівників, які перебувають в трудових відносинах 0,005 і на 0,05 на кожен день прострочки для тих, хто вже розірвав трудові відносини. Також ми хочемо підвищити повноваження Держпраці, ми хочемо надати приписи Держпраці щодо погашення заборгованості статусу виконавчого документу, який підлягає виконанню без додаткового рішення суду.  І все-таки  питання, яке ми хочемо підняти, і воно може бути там контраверсійне, тому що є сторона роботодавців, які є власниками компанії, все-таки має бути матеріально відповідальний з тих власників менеджменту, яких власне спричинює заборгованість на таких підприємствах.

Я сподіваюся, що ці та інші кроки уряду спільно з парламентом матимуть наслідки викорінення багаторічної проблеми заборгованості із виплати заробітної плати та підняття довіри громадян до політики держави серед  регулювання трудових відносин.

Дякую, Галина Миколаївна.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юля.

Ми чуємо про те, що організаційні засоби, ну в плоть до того, що моральний вплив, да, до керівників, які визивають на те, що називають, на ковер, і ще раз там кажуть. Але економічні санкції і дуже добра ініціатива щодо статусу виконавчого документу. Те що це має виконуватися зразу з виконавчою службою і списуватися на користь людини. Я думаю, що оцей ізраїльський досвід, коли за перший тиждень 5 відсотків плюс людині, а за другий тиждень і наступні 7 відсотків збільшення буде взагалі провокувати прохання колективу створити заборгованість, а потім сплатити з відсотками. Ну то есть людина сама має мати механізм, відповідно до якого вона контролює роботодавця щодо своєчасної виплати заробітної плати.

Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, запрошені, представники міністерств і відомств, насамперед хочу подякувати, Галина Миколаївна, насамперед вам за те, що ви організували і погодили проведення такого круглого столу чи слухань комітетських, бо це надзвичайно важлива тема.

І я хотів би не зупинятись на статистиці, бо сьогодні вона була озвучена, але загострити увагу саме на персональній відповідальності представників міністерств і відомств щодо заборгованості на державних підприємствах. Бо коли ми кажемо по областях, яка структура заборгованості, то звичайно, є питання до ліквідованих, або підприємств які перебувають в стадії банкрутства. Там звичайно, потрібно щоб працювали з органами влади також правоохоронні структури. І хотілось би від них почути, які все-таки, як використовуються статті Кримінального кодексу щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб, які допустили заборгованість по зарплаті. Справді, хороша ініціатива стосовно пені, і потрібно це законодавчо врегулювати. Але я би просив, щоб в наших комітетських рекомендаціях, після слухань було все-таки звернення до Кабінету Міністрів, який би провів службове розслідування у кожному міністерстві і відомстві, і протягом 30 днів проінформували Верховну Раду, які все-таки адміністративні санкції були вжиті до керівників, навіть якщо вони вже ті хто пішли чи подали у відставку, є правонаступність влади, і як думає сьогоднішнє керівництво Кабінету Міністрів, окремих міністерств щодо погашення заборгованості по зарплаті, а також недопущення її в майбутньому.

Протягом 18-го і 19-го років ми не чули про діяльність комісії в Кабінеті Міністрів з питань погашення заборгованості із заробітної плати. Чи існує така комісія? Хто її очолює? І, до речі, при кожній облдержадміністрації і районі адміністрації повинні існувати такі комісії згідно нормативних документів Кабінету Міністрів. Яка їхня ефективність? І хто поніс персональну відповідальність щодо недостатньо заходів щодо погашення заробітної плати? І дуже хотілося, щоб Кабінет Міністрів  провів окреме питання і заслухав звіт керівників органів місцевих адміністрацій, центральних органів виконавчої влади саме з цього болючого питання. Я думаю, що тут зупиняться на причинах погашення і заборгованості шахтарських підприємств, бо це чи не найбільша сьогодні є частка всіх.

І я хотів би на завершення сказати, що ми не маємо забувати статтю 43 Конституції України щодо забезпечення виплати зарплат тим людям, які працюють. Я вже не буду закликати віруючих людей, які знають, що один із найбільших гріхів – це невчасна виплата зарплати. Я хотів би, щоб, звертаюся до керівників центральних органів влади, які вперше прийшли на посади, щоб вони все-таки провели інвентаризацію справ в своєму відомстві і почали саме з цієї болючої теми. Дякую за увагу. І запрошую всіх до принципової дискусії.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло. Інвентаризацію ми вже провели під час комітетських слухань. Ну щонайменше тепер можемо звірятися з міністерством, чи всіх чи ні ми запросили працівників.

Осовий Григорій Васильович – голова спільного представницького органу репрезентативних Всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, голова Федерації профспілок України. Будь ласка.

ОСОВИЙ Г.В. Доброго дня всім.  Дякую.

Перш за все теж хотів би відзначити, що Комітет з соціальної політики в різні каденції, з різних складів Верховної Ради постійно, майже щорічно виносив на обговорення це болюче питання для українського суспільства, для працівників. Єдине, що хотілось би, щоб звичайно за цим от столом тут знаходилися і інші комітети, які є прямо причетні до такого комплексного вирішення цієї проблеми. Це бюджетний комітет, це Комітет з питань податкової політики, це Комітет з економічного розвитку і напевно правової політики. Тому тільки в такій синергії зусиль парламентського контролю і розгляду можна змінити і виробити кращі правила ніж на сьогоднішній день є. Вони є далеко несправедливими. Дивіться, по-перше, має бути невідворотність, а відповідальність будь-кого, роботодавця, чи органу влади інституції, за спричинені збитки нанесені… Невідворотність, покарання і співспоставимість покарання нанесеним  моральним і фактичним ущербом.

І друге. Ми маємо усунути дискримінацію, яка фактично має місце  на сьогодні, коли держава захищає свої інтереси виставляючи відповідні штрафні санкції пеню перед іншими. І набагато гірші умови, вона встановлює в захисті прав працівника. Це теж абсолютно несправедливо. Дивіться, якою є на сьогодні економічна відповідальність роботодавця перед працівником, перед державою. Перед працівником за затримкою виплати зарплати індексація проводиться …….. В цьому році 4 відсотки. Півроку людина не отримує заробітної плати.  2 відсотки проіндексувала. Вважаємо свою справу зробила. Ну абсолютний абсурд, який потрібно швидше змінювати. А яка відповідальність роботодавця перед державою? Тепер як держава свій інтерес захищає як по податкам, по несплаті податків чи  ЄСВ. 20 відсотків штрафу А, і Б плюс пеня 0,1 відсотка.  І навіть той законопроект  2708, який активно просував уряд до розгляду, там теж закладена дискримінаційна норма порівняно з тим що я сказав. Де держава встановлює відповідальність роботодавця за свій інтерес. Там теж вдвічі занижена норма  в цьому плані.

Щодо економічної відповідальності перед працівниками. То ми вбачаємо, тобто індексація, має бути змінений порядок і набагато ефективніший. Друге. Компенсація за затримку зарплати пеня має бути адекватною, такою щоб вона була  співпостатимою, моральною і фактичною, матеріальної шкоди завданої працівником. Ми ставимо питання про те, щоб була щомісячна гарантована виплата за будь-яких обставин працівникові, якщо є така заборгованість. Люди неповинні залишатися напризволяще в тих умовах, коли потрібно самому на роботу приходити, мати засоби існування, і звичайно, утримувати свою сім’ю. Тобто це може бути розмір неменше ніж прожитковий мінімум фактичний або ж мінімальна зарплата. Тут можна було…

І звичайно, по підприємствам банкрутам неплатоспроможним підприємствам. Ми конче маємо запровадити гарантію установу, яка би убезпечила людей теж від бідності і від ризиків попасти в цю зону бідності.  Законопроекти відповідні є. Але що ще в Законі про банкрутство, назвемо його так скорочено? В цьому законі теж фактично заробітна плата залишається на задньому платі порівняно з кредиторськими вимогами, які забезпечені заставою. І ми цілком розуміємо, що цією заставою є банківські кредити як правило. Є ще борги перед державою, перед фондами. Все це вигрібається при банкрутстві, і коли доходить справа до виплати заробітної плати, практично вже коштів внаслідок ліквідації суб’єкта підприємництва вже немає. Тому формально нібито там є певний імунітет захисту. Значить треба змінити виставити позачерговий цей платіж, що дозволив би змінити цю черговість.

Дії профспілок. Ми маємо зрозуміло, громадський контроль, і ми це застосовуємо в рамках діючих колективних договорів, і наданих профспілками повноважень. Адвокація через індивідуальні трудові спори сприянню працівником з роботодавцем врегулювати мирним досудовим шляхом. Адвокація в судах. Колективні трудові спори, коли це зачіпає масиви працівників включно до страйку. І ми би просили теж цей інструмент все-таки недовіри керівнику, якщо він зловживає своїм становищем в цій частині, все-таки щоб за трудовим колективом профспілками це зберігалося те, що в законі ми зараз намагаємося усунути. Треба цей інструмент теж недовіри використовувати в тих випадках, коли це явно видно характер дії носить ……..

Щодо інших питань правопорушень, то зрозуміло, там треба після прийняття законопроекту, Гетманцев де був автором, там потрібно внести теж буде до Кодексу про адміністративні порушення. Тому що є ножиці, звичайно, штраф там по кодексу цьому 510 –тисячу 700 гривень за затримку заробітної плати. Ну зрозуміло, воно ніяк не лягає.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Григорію.

Прозвучало створення гарантійної установи. Я теж прошу виступаючих в подальшому висловлювати своє відношення до такої інституції.

До слова запрошується Рябчин Олексій Михайлович – заступник міністра енергетики та захисту довкілля України. Підготуватися – Степаненко Олена Анатоліївна.

РЯБЧИН О.М. Доброго дня, шановна Ганна Миколаївна, шановні народні депутати, всі учасники слухань. Як ви знаєте, в Мінекоенерго зараз немає міністра. До того ж людина, яка займалася вугільною галуззю заступник міністра пан Павловський, його було звільнено тиждень тому. Тому ми командою сплотилися, перерозподілили обов’язки для того, щоб у складні часи не втрачати темпу тих реформ, які задані. Тому я як людина з Донецька небайдужа до шахтарської долі, сьогодні відповідаю за енергоефективність, науку інновацій, і вугільну галузь. Тому сьогодні в перший день такий відразу іспит та звіт перед шановним комітетом, шановними учасниками слухань.

Я дуже швидко ту ситуацію, яка у нас є по заборгованості згідно з даними державного статистичного спостереження по Мінекоенерго заборгованість перед працівниками на 1.02  –  584 мільйони гривень. Левова частина –  це вугільна галузь. Є заборгованість не така велика в електроенергетичній галузі, в атомнопромисловому комплексі, та нафтогазовому комплексі. За даними щотижневому моніторингу впродовж лютого заборгованість що обліковувалась на 1.02. зменшилася на 230 мільйонів гривень, або на 39,5 відсотки.  І на 28.02. становила 353,9 мільйони гривень. Серед причин, якщо це економічноактивне підприємство, це звісно дефіцит обігових коштів, недостатня кількість укладених угод на виконання робіт, несвоєчасні розрахунки замовників за виконані роби. Якщо це економічно неактивні підприємства, або підприємства в ліквідації, це дефіцит обігових коштів зумовлені припиненням господарської діяльності та відсутності активів.

Про вугільну галузь. Тому що 94 відсотки заборгованості, це саме наші шановні шахтарі. 2019 рік державними вугледобувними підприємствами нараховано 6,3 мільярди гривень заробітної плати з нарахуванням на неї. Тобто це заробітна плата плюс податки. А на її виплату протягом 2019 року  та січня 20-го спрямовано 5,4 мільярди гривень. В тому числі за рахунок державного бюджету біля 3,2 мільярди гривень, або це 59 відсотків від нарахованої. Кошти від реалізації вугільної продукції 2,2 мільярди  гривень. Тобто 41 відсоток. Тобто підприємств на 41 відсоток своєї діяльності забезпечує і себе коштами. І 59 відсотків в 2019 та січень 20-му це те, що субсидується, те що дається з державного бюджету. Загальна заборгованість і заробітної плати та нарахуваннями на неї за січень-грудень 2019 року на 1.02 становило 914 мільйонів гривень. В тому числі найбільші були заборгованості за листопад 328 мільйонів та грудень 488, що зараз погашається згідно тих доручень, які отримали від Прем’єр-міністра від Президента. За січень-лютий 2020 року вугледобувними підприємствами нараховано 1 мільярд  42 мільйона гривень. Станом на 10 березня на виплату зарплати поточного року спрямовано близько 593 мільйонів гривень, відсоток виплати становить 56,8 відсотка. В поточному році з державного бюджету на виплату зарплати з нарахуваннями та погашеними заборгованостями за рахунок бюджетної програми, які є в Мінекоенерго, реструктуризація вугільної галузі спрямовано 981 мільйон гривень. Основними чинниками невиплати заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств є: дефіцит коштів на здійснення заходів з технічного переоснащення та модернізації; немає грошей для того, щоб запустити шахти, що не дозволяє збільшити обсяг видобутку вугілля та товарної вугільної продукції; відсутність стабільного збуту вугільної продукції; несвоєчасні та неповні розрахунки за відвантажену  споживачам вугільну продукцію; велика проблема відвантажує вугілля і не платять чи навпаки, на склади загружають, не забирають підприємства, тепла зима і різні фактори, які є несприятливі для розвитку вугільної галузі, що призводять до втрати доходу; постійне відключення державних вугледобувних підприємств від енергозабезпечення в умовах дій оптового ринку електроенергії; обмежені бюджетні видатки на часткове покриття  витрат і собівартості товарної вугільної продукції.

Дуже важлива інформація. За прогнозними показниками у 20-му році державними вугледобувними підприємствами планується видобути 4 мільйони 367 тисяч тон вугілля, і заробити з цього приблизно 6 мільярдів… Я закінчую. Якщо дозволите, одну хвилину. …6 мільярдів 313 мільйонів гривень. При цьому витрати і собівартості товарної вугільної продукції становитиме 12 мільярдів 882 мільйони гривень. Тобто  прогнозний дефіцит коштів вже закладено 6 мільярдів 569 мільйонів гривень. Перерахували собівартість ціни однієї тони. Зменшився необхідний обсяг державної підтримки, який становить 5 мільярдів 316 мільйонів гривень. Є ті речі, які ми попросили у Міністерства фінансів для того, щоб профінансувати вугільну отрасль повністю, ми недоотримали ці кошти. Тому цей дефіцит є прогнозований. Ми зараз перекидаємо кошти з одних програм, які пов’язані з реструктуризацією та ліквідацією вугільної галузі для виплати заробітної плати, це робиться, наскільки я зрозумів за ті два дні, які я намагаюся вникнути більш детально в проблему, вже багато років, що не дозволяє ліквідувати шахти, не дозволяє перевести їх в стан розробки. І що ми будемо робити? Розробляється нова концепція реформування вугільної галузі. Наскільки я зрозумів, оця концепція, вона була показана шановним колегою з Комітету ПЕК та розвитку житлово-комунального господарства, були пропозиції та певна критика, яка зараз доробляється. Згідно цієї концепції буде здійснено комплекс заходів з підготовки та проведення приватизації перспективних та ліквідації неперспективних вугільних шахт, залучені інвестиції виходячи з необхідності запровадження механізму економічного стимулювання державних вугледобувних підприємств.

Також будуть пропозиції до шановних колег з Верховної Ради по голосуванню за ряд законів. Буде ряд нормативно-правових актів для того, щоб вирішити це складне питання. Ми погоджуємося з європейським трендом, який називається "справедливий перехід" або "………. ", який є зараз в Європі, для того, щоб вугільна галузь непросто ліквідовувалась, а ми дбали про шахтарів, ми дбали про мономіста, ми дбали про реструктуризацію промислових вугільних регіонів. І сьогодні весь вугільний департамент, Міністерство енергетики та захисту довкілля на Львівщині, на Волині, на Донеччині, на Луганщині інспектують підприємства і на місцях спілкуються з шахтарями, з керівниками підприємств, знаходять варіанти вирішення цієї ситуації. Ця ситуація під особливим наглядом Прем’єр-міністра пана Шмигаля. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олексію. У мене прохання. Оцей проект реструктуризації тримати Комітет з питань соціальної політики в курсі, що з ним відбувається. І як тільки буде  підготовлено кінцеву редакцію, його теж нам надати, щоб ми розуміли, що відбувається з одного боку. З другого боку, я думаю, що ми започаткуємо системне заслуховування для того, щоб дивитися, що у нас відбувається в динаміці. Тому, я думаю, що замало один раз послухати, там орг якісь висновки зробити. Потрібно буде нам сьогодні визначити і групу команду, яка доопрацює зміни до законодавства, які більш жорстко відносилися б до заборгованості. А що стосується реструктуризації шахт як таких, то тут потрібно тримати руку на пульсі, що відбувається із ситуацією. Дякую вам.

РЯБЧИН О.М. …одну секунду. Я з вами повністю погоджуюсь. Це містить дисциплінарне питання. І треба координуватися як міністерству так  і Мінсоцполітики, і Мінекономіки, і також це питання і децентралізації, тому що без ситуації, без координації на місцях це дуже важко.  Повністю з вами погоджуюсь.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Пані Олена, я прошу у вас вибачення. Я зараз дам слово Михайлу Волинцю, Михайлу Яковичу, а потім вам. Тому що він підходив до мене і сказав, що є помилки у цифрах. І в нього цифра трохи інша. Тому я прошу, щоб вони з паном Олексієм трішечки по цифрах поспілкувалися, а потім Уповноважений з прав людини.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дякую, Галина Миколаївна.

Я приєднуюсь до думки Цимбалюка Михайла Михайловича нашого колеги про те, що на високому потужному рівні підготовлені ці комітетські слухання. Я оцінюю із того матеріалу, який підготовлений, нам розданий, і тих присутніх гостей, учасників слухань, які зараз є тут, і приймають участь у роботі.

Ну, по-перше, у нас є розбіжності в цифрах по заборгованості десь приблизно на 400 мільйонів гривень. Але я хочу сказати як позитив, що нарешті, ми маємо заступника міністра, який відповідальний за вугільну галузь. До останнього часу не було відповідального заступника. Це перше.

По-друге. Чому виникають такі розбіжності? На мій погляд це тому, що в галузевій угоді, яка років 20 назад була заключена, передбачено, що заборгованість по заробітній платі рахується після 25 числа наступного місяця. І для того, щоб таких не було розбіжностей, я розробив законопроект під номером 2650. Михайло Бондар тут присутній, він являється співавтором, як і інші мої колеги. І цим проектом передбачено внести зміни до Кодексу законів про працю, і де передбачено рахувати з 8 числа наступного місяця заборгованість. І кожен день прострочки невиплаченої заробітної плати на кожен день прострочки нараховувати штраф чи пеню у подвійному розмірі. Тобто, щоб невигідно було мати таку заборгованість. Комітет з питань соціальної політики підтримав цей законопроект. Дуже дякую, ……. і всім нашим колегам із цього комітету.  Сподіваюся, що ми зможемо прийняти і провести ці зміни вже як  закон.

Тепер наступне. У мене питання, я так не зміг з’ясувати, це Держстат, який теж не відображає реальну заборгованість по заробітній платі.  І дуже часто глави обладміністрації, глави райадміністрації незацікавлені показувати реальну заборгованість по заробітній платі, керівники підприємств. Це як такий як зговір нібито відбувається. Вони не хочуть показники своєї роботи погіршувати. Тому закривають очі на існуючу заборгованість по заробітній платі.

Як виміряти ще також заборгованість по заробітній платі, коли виплачується зарплата в конверті, або  бізнес в тіні? Це теж є заборгованість по заробітній платі і ми неповинні замовчувати такі речі.

І хочу подякувати особисто Президенту Володимиру Зеленському, який зреагував на існуючу заборгованість по заробітній платі. Зустрівся 25 січня з шахтарями. Він сприяв, щоб була виплачена скорочена часткова заборгованість по заробітній платі на 654 мільйони. Ми вчора з Олексієм Рябчиним заступником міністра зустрічалися, він ще раз підтвердив, що уряд нам вживає заходи для того, щоб погасити існуючу заборгованість по заробітній платі, це спільне наше завдання.

Тепер наступне. Чому, на мій погляд, ще є розбіжності існуючої заборгованості по заробітній платі? Ну наприклад, тут шахти Краснолиманської немає, де є заборгованість вже шостий місяць. Ні, я знаю, що ви тут присутній, я бачив по підготовним документам. Він сказав, що тут якісно  відбулася підготовка  і ви будете звітувати тут. Але ви не подаєте дані про існуючу заборгованість заробітної плати в міністерство. Міністерство базове, воно несе відповідальність за ці питання. І у мене виникає. Чому ви це робите? 

______________. (Не чути)

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Ну у них немає. От у мене таблиця міністерства. Я не знаю кому ви даєте. Ось у мене. Дивіться, як ви нахабно себе поводите. Вибачте. Я ще раз говорю, ви не даєте даних. Міністерство скаржиться, звертається до мене як до голови профспілки. Я сьогодні взяв дані 5 хвилин назад перед тим як сюди їхати. А ви розказуєте. Можливо така безвідповідальність і приводить до того, що люди в мережах звертаються до мене і просять, молять, благають, вживають таких заходів. Допоможіть. Що нам робити? А ми навіть уявлення немає в кінці кінців, коли роботодавець спроможний виплачувати заробітну плату. Чи може їх в тюрму саджати. Просто прийняти спеціальні закони, і щоб таких людей притягувати до відповідальності і в науку для інших.

Дякую вам за те, що надали мені слово. Хотілося б сказати набагато більше. Тим більше, що було проведено при підтримці і допомоги проекту МОП зовсім недавно круглий стіл з питань існуючої заборгованості по заробітній платі. Сподіваюся, що нам з профспілками вдасться, щоб в червні місяці, Григорій Васильович, звертаюся до тебе як до колеги голови Федерації профспілок, в червні місці нам вдасться домогтися, щоб на генеральній сесії МОП розглянулося питання  про існуючу заборгованість по заробітній платі в Україні. І були зроблені відповідні висновки на міжнародному рівні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайле.

Пані Олена Анатоліївна Степаненко – представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання соціальних та економічних прав.

Будь ласка. Підготуватися Наталії Юріївни Королевській.

СТЕПАНЕНКО О.А. Всім доброго дня. Шановні колеги, сьогодні питання дуже важливе, особливо з точки зору з дотримання прав людини. Уповноваженим Верховної Ради в рамках здійснення парламентського контролю в 2019 році здійснено моніторингові візити. В тому числі хочу сказати, що отримано 929 повідомлень від наших громадян щодо порушення їх трудових прав. За статистикою ми отже підрахували, що майже 37 відсотків це стосувалося саме порушення конституційного права на своєчасне отримання винагороди за працю.

Дійсно, наш моніторинг показав і засвідчив, що є заборгованість і на рівні регіонів і на рівні підприємств, які підпорядковані центральним органом виконавчої влади. З тією метою ми здійснили моніторинг органів виконавчої влади місцевого самоврядування в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Харківській областях та місті Києві. І з органів центральних виконавчої влади, це було Міністерство енергетики та вугільної промисловості ще на той час воно так називалося, та Фонд державного майна України. Я хочу все ж таки сказати, що якщо на рівні регіонів областей ми  подивилися всі ці комісії, дійсно, збираються регулярно і є ефект від того, що погашається заробітна плата, то на рівні, на жаль, Кабінету Міністрів зазначена комісія як вже тут було зазначено, не збиралася жодного разу.  І навіть наші звернення вже у січні цього року до Кабінету Міністрів і Прем’єром було доручено Міністерство розвитку, економіки, торгівлі і сільського господарства опрацювати питання, надати уповноваженому вичерпну інформацію або пропозицію Кабінету Міністрів. На жаль, ми отримали ну таку стандартну відповідь від Міністерства економіки, дозвольте вже скорочено скажу. Ту інформацію, яку пані Юлія сьогодні вже зазначила про те, що збираються топ-30 боржників, про те, що збираються якісь там пропозиції робити, але жодної відповіді на те, коли ж. І про це запитують вже всі, і народні депутати, і Уповноважений Верховної Ради з прав людини, міжнародні. В проекті МОП, до речі, на цьому круглому столі  теж пролунало зауваження до уряду України. Коли ж збереться нарешті ця комісія? Дійсно, вона потребує оновлення, бо там до сих пір визначено, що головою є міністр соціальної політики. Там потрібно оновити її персональний склад. І про це ми знову наголошуємо і в щорічній доповіді парламенту, яка от буде подана наприкінці березня Уповноваженим з прав людини.

Щодо моніторингу Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Ситуація в принципі така ж. На той час, це був моніторинг у липні 2019 року.  На той час там була дуже велика заборгованість, були акції протесту в шахтарів. Але, на жаль, ми засвідчили, що тільки одне було засідання комісії, яка саме при міністерстві, і потім вже за рахунок державного бюджету дійсно була погашена заборгованість, 1 мільярд гривень, ви знаєте, було спрямовано. Але це питання до сих пір, як Михайло Якович зазначив, ще вирішується і заборгованість ще існує. І там потрібні дійсно управлінські рішення щодо стратегії розвитку вугільної галузі. Бо проблеми вони ідентичні на всіх державних вугільних підприємствах.

Шановна Галина Миколаївна, щодо ратифікації Конвенції МОП 173 третьої частини. Ви знаєте, що зараз у нас ратифікована друга частина, коли працівнику за рахунок привілеї. Тобто є майно, ліквідували,  виплатили заборгованість. Немає майна, залишилися вимоги працівника незадовільними. То уповноважений і в 2019 році і в цьому році однозначно підтримує і рекомендує Кабінету Міністрів України розглянути можливість ратифікацію третьої частини Конвенції щодо створення гарантійної установи, яка б захищала вимоги працівників у випадку неплатоспроможності  роботодавця.

Крім того, от зараз напрацьовуються рекомендації, напрацьовується законодавство про працю, воно оновлюється. Можливо дійсно розглянути ті інструменти, які були озвучені під час круглого столу за ініціативи Міжнародної організації праці більш гнучких можливостей саме працівника реагувати на заборгованість заробітної плати. І можливо в індивідуальному порядку припиняти роботу повідомляючи претензію надаючи роботодавцю, що у мене заборгованість від заробітної плати і інформувати Держпрацю з цього приводу. Потім є цікавий досвід роботи гарантійних установ ЄС. Я думаю, що його доцільно вивчити і Державній службі з питань праці і відповідному міністерству. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена.

Щодо гарантійної установи. Ми ж розуміємо всі, що нічого безоплатного не буває.  І добросовісні роботодавці будуть сплачувати, в тому числі і за тих, хто є недобросовісним щодо сплати заробітної плати. Оце основна проблема, яка була таким, тим що не рухала в Україні цю тематику. Колись пан Надрага вносив навіть законопроект щодо такої гарантійної установи. Він є на сайті rada.gov.ua навіть, як законопроект. І водночас Україна не вирішала для себе її впроваджувати. То треба подумати, і може більш надати інформацію щодо міжнародного досвіду і на тлі це не можна робити просто так без штрафних санкцій для підприємств, які є недобросовісними. Це ті пропозиції, які пан Григорій пропонував, і збільшення штрафних санкцій, які лунали у виступі Михайла Волинця, їх треба впроваджувати як баланс для того,  щоб ми економічно не перекладали це з плечей недобросовісного на добросовісного.

Наталія Юріївна Королевська – народний депутат України, член нашого  комітету, і депутатська фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя" у Верховній Раді України. Будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, шановні присутні, дуже дякую, що сьогодні ми зібралися з такої дуже актуальної теми.

Але я впевнена, що ми не можемо сьогодні окремо розглядати питання заборгованості по заробітній платі. Тому що всім вже відомо, в світі почалася економічна криза. Сьогодні уряд прийняв рішення щодо введення карантину в Україні. І ми всі повинні сьогодні всі свої дії, рішення, пропозиції, сквозь призму економічно світової кризи приймати. В чому велика проблема, що питання заборгованості по заробітній платі не було вирішено ще в листопаді, в грудні місяці. Тоді б ми заходили в кризу з запасом міцності. І у нас хоч якась була би можливість щодо лавірування між тих кризових явищ, які, ми сподіваємося,  обійдуть Україну.

Але ж  тут зібралися промисловці, роботодавці, профсоюзы, і всі дуже добре розуміють, що краще підготуватися, завжди краще розглянути найгірші сценарії, щоб потім з найкращими рішеннями вийти та попередити цю кризу. Ми дуже добре розуміємо, що в той час, коли звужується вся економіка, підприємці, роботодавці, сьогодні не знайдуть вільні кошти для того, щоб виплатити ті заробітні плати, які  не були до цього часу виплачені. Ми всі дуже добре розуміємо, що криза – це завжди початок нових заборгованостей. Сьогодні завдання номер один, це прийняти ті необхідні міри, які би попередили виникнення нових заборгованостей. І це питання, які ми повинні вирішити. 

Питання номер два, це вже реструктуризувати вже діючу сьогодні, існуючу заборгованість. І тут без підтримки держави, а особливо на державних підприємствах ми розуміємо, що це питання вирішити буде неможливо. Сьогодні наше завдання, це за будь-яких умов не дати можливості створити додатковий тиск сьогодні на підприємства та на роботодавців. Тому що з введенням сьогодні у нас карантину в країні, з введенням карантину в багатьох країнах світу, сьогодні можна сказати, зупинка комунікації та логістика між країнами, ми будемо втрачати сьогодні ринки збуту. Втрачання ринків збуту – це звуження промислового виробництва. Звуження промислового виробництва – це скорочення людей.  І нам сьогодні треба терміново відпрацювати алгоритм як разом сьогодні з роботодавцями надати їм ті інструменти мотиваційні, щоб вони не скорочували людей. Щоб вони за будь-яких умов сплачували хоча б необхідну мізерну заробітну плату, але ж зберегли робочі місця, зберегли виробництво, забезпечили людей всім необхідним. Тому що перша реакція кризи – це початок скорочення людей. Це заборгованості по заробітній платі, це створення соціальної кризи.

От нам сьогодні треба, і я звертаюся до голови комітету, терміново зібрати таку антикризову групу, щоб дати пропозиції уряду, дати пропозиції парламенту як максимально ми можемо предохранить країну від соціальної кризи. Краще, я кажу, сьогодні перестрахуватися ніж чекати, коли це вже буде розгорнуто по всій країні.

Тому, я вважаю, що нам треба сьогодні надати інструмент мотивації для роботодавців щодо не скорочення робочих місць, щодо не нарощення боргів по заробітній платі. Це перше.

Це податкові пільги, це пільги щодо єдиного соціального внеску, це додаткове державне замовлення. Наше завдання сьогодні разом з роботодавцями реструктуризувати заборгованість по заробітній платі там, де держава може надати гроші, де може надати держзамовлення, де може сьогодні створити інструменти щодо вирішення боргів. Це одне питання.

Там, де підприємство збанкрутиться, і інший етап реструктуризація боргів. Але це треба все робити терміново, тому що людям треба дати гроші, щоб вони змогли пережити цю кризу.

І третє питання. Це недопущення росту безробіття. Це робота в антикризовий засіб фондів соціального страхування. Це сьогодні робота в антикризовий захід фонду по заробіттю. Це треба сьогодні в попереджувальному режимі прийняти всі необхідні речі.

Я не хочу нагнітати ситуацію, але ми всі тут реалісти. Ми бачимо, що твориться у світі. Ми дуже добре маємо сьогодні інформацію, що наступні два тижні будуть одним з важких для світової економіки. І нам треба для цього приймати терміново антикризове рішення, щоб захистити нашу українську економіку, захистити наших людей, захистити наших роботодавців.

Окремо я хочу звернутися до Михайла Яковича Волинця. Ми розуміємо добре, і дякуємо, що Президент втрутився в ситуацію з шахтарями, і частково вирішено це питання. Але ж наступний етап кризи, це коли українське вугілля взагалі буде нікому не потрібне. Тому що добре, коли як для нас, як для України, коли світові ціни на нафту падають, але з іншого, ми сьогодні розуміємо, що це наше вугілля взагалі стає нікому не потрібне. А звуження об’ємів промислового виробництва під час кризи в першу чергу це слідство того, що взагалі буде не потрібне вугілля. І тому сьогодні треба також звертатися до Міністерства енергетики щодо термінового антикризового плану, тому що шахтарів сьогодні залишити з нереалізованим вугіллям та з накопиченням  боргів по заробітній платі, це створення додаткової соціальної напруги.

Тому я вважаю, що ми також повинні звернутися до уряду щодо створення термінових сьогодні отраслевых угод для того, щоб в кожній сфері нашої  промислової діяльності ми мали чіткий антикризовий план. Що треба зробити, щоб зменшити вплив світової кризи та не створити додаткової умови  нашої української кризи сьогодні в країні.

Дякую дуже за увагу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

Я прошу секретаріат відмітити, у нас у виступі Наталії Юріївни і Михайла Михайловича звучали протокольні рішення. Я прошу їх зафіксувати. Протокольне рішення звернутися до КМУ щодо зібрання або створення антикризового комітету при Кабінеті Міністрів з включенням нардепів, з включенням нардепів Комітету соціальної політики. Наталія Юріївна, я правильно відображаю? Просто, щоб ми правильно протокольне рішення відобразили. Значить, створення антикризового комітету.

З другого боку, Міненергетики, ми це зазначали, тримати в курсі щодо  плану реструктуризації шахт, в першу чергу. У Михайла Михайловича звучала КМУ провести службове розслідування щодо адміністративних санкцій і щодо вжиття заборгованості заробітної плати, протокольне доручення щодо заслуховування комісії, яка має існувати при Кабміні щодо заборгованості заробітних плат. Провести засідання цієї комісії і заслухати їх. І також окреме рішення щодо органів місцевого самоврядування і їх участі в цих речах.

Переходимо до наступного виступаючого. Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий віце-президент конфедерації роботодавців України. Наступний Ярош Олег Михайлович.

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Добрий день, шановні колеги. Дійсно, проблему заборгованості не можна розглядати без врахування загального стану економіки, кредитно-експортної політики, втрати зовнішніх ринків, ну і загального інвестклімату.  І тут дійсно, ця пропозиція, якщо вона буде підтримана комітетом щодо створення антикризової якоїсь програми, і розробки заходів для стимулювання вітчизняного виробництва, я думаю, наверное мабуть вона є слушна. Тому що криза це не тільки проблема, це є виклик. А виклик, значить і певні можливості. Може нарешті повернуться обличчям до вітчизняного виробника.

Але б я хотів сьогодні сказати, іще про одну проблему по заборгованості, про яку тут вже було згадано, але не зовсім розкрито. Це  фінансові прорахунки як урядовців так і місцевих органів влади, які замовляють продукцію чи послуги, і вчасно не розраховуються з підприємствами чи установами. Як приклад можна привести туж ситуацію "Укрзалізниці" і Крюківського вагоноремонтного заводу, і за теж вугілля, чи освітяни, чи медики, тобто замовлення є, а фінансування немає. Але подивіться, на тому ж Крюківському вагоноремонтному заводі не одна сотня постачальників. І оці технологічні ланцюжки, вони тягнуть за собою  заборгованість одного переходить на інше і таке інше і інше. Тут я думаю, нам треба, це вже як пропозиція, Галина Миколаївна, все-таки посилити  відповідальність посадовців за порушення конкретних зобов’язань. Тому що відповідальність бізнесу за несвоєчасну виплату заробітної плати є. Це 175 стаття Кримінального кодексу, але відповідальність посадовців за невиконання взятих на себе конкретних зобов’язань немає.

Друга достовірність інформації щодо заборгованості заробітної плати. В матеріалах ми бачили цифру 102 тисячі 300 тисяч працівників, перед якими є заборгованість по зарплаті. Цікаві дослідження, які були надані Міжнародною організацією праці показують, що середня заборгованість 16 тисяч там 200 з чимось гривень. Простий перерахунок показує 1,7 мільярда.  1,7 мільярда. Далі виникає питання. Звідки 3 мільярда і чому ми оперуємо цією цифрою? Оперуємо ми тому, що це цифри Держстату. Держстат веде спостереження, спостереження починаючи від кількості 50 найманих працівників і вище. Тому було б нам непогано все-таки провести певний якийсь аудит заборгованості, і чітко визначити. А яка заборгованість і кому ми персонально винні? Для того, щоб це питання вирішити.

Іще один міф, про який вже говорили і колеги, говорила і Галина Миколаївна згадала, це гарантійна установа. Дійсно вирішення, чи створення гарантійної установи відповідно до 173 Конвенції цю проблему дійсно не вирішить. Тому що вона демотивує роботодавців вчасно сплачувати утримання її фінансування цієї установи. Знову-таки механізми повернення коштів через цю установу виникають багато питань.

Тому, Галина Миколаївна, є три пропозиції до проекту рішення.

Перше. Все-таки посилити відповідальність посадових осіб замовників  за не розрахунки за замовлену продукцію чи послугу. Тобто за невиконання конкретних зобов’язань.

Друге. Доручити Державній фіскальній службі, чи можливо Пенсійному фонду на основі персональних даних провести аудит заборгованості по зарплаті, щоб ми нарешті вийшли на якусь реальну, якій будуть всі довіряти і з якою можна було б працювати.

І третє питання. Ми вже про це раз говорили. Якщо вже дійсно іде мова про гарантійну установу, то можливо нам використати Фонд гарантування вкладників фізичних осіб. І це установа, яка вже є. Ну, по-перше, вона має досвід роботи продажу майна. Вона має досвід при праці з фізичними  особами і вона має, скажем так, і непотрібно створювати нову юридичну особу. Тобто це інструмент… І більш того, якщо ми подивимося, да, дійсно винні працівникам, але і працівники винні державі. Тут теж можна було б подумати як цю проблему зменшити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олексію. І вчасно вклалися. І дякую за пропозицію.

Ну посилити відповідальність звучить майже в кожному виступі. І ще прозвучало в когось від пана Олексія, створення механізму перевірки цифри заборгованості, бо вона, здається, в різних відомствах різна. В Держкомстаті одна, у підприємств інша, у профспілок інша. Я прошу теж Міністерство економіки долучитися до створення механізму звірки, така верифікація на рівні різних реєстрів, яка ж цифра вірна. Ми маємо там подивитися, де у нас недостовірна інформація.  І можна її викорінити чи ні.

Ярош Олег Михайлович – провідний науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, кандидат економічних наук. Підготуватися Дегнера Ігор Анатолійович.

ЯРОШ О.М. Доброго дня. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, дякую за можливість виступити щодо наших досліджень у сфері заборгованості виплати заробітної плати.

Ми досліджували тривалий період динаміки заборгованості заробітної плати. Ці показники видно на слайді, які зараз демонструються на екрані. Більш детальний аналіз росту динаміки заборгованості протягом 14-го – 20-х років виявив, що за цей період спостерігається п’ять періодів. Три періоди зростання заборгованості і два періоди стабілізацію.

Перший рівень зростання, це проявлений зі збройною агресією проти України спочатку 14-го – 15-го років. Далі, протягом 15-го, 16-го року економічно поступово спостерігається стабілізація з даним показником. Різке зростання заборгованості на початку 2017 року і стабілізація в кінці 18-го на початку 19-го року. І в другій половині 19-го року ми спостерігаємо знову зростання рівня заборгованості щодо виплат заробітних плат.

Слід сказати що, вже говорили сьогодні, що основними галузями, які формують заборгованість, це п’ять основних видів діяльності, це промисловість, транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність,  професійна наукова та технічна діяльність, будівництво, операції з нерухомістю, які дають практично 95 відсотків всього обсягу заборгованості виплати заробітної плати. Хотів зазначити, що дані види економічної діяльності мають непропорційний розмір заборгованості до їхнього вкладу в структурі економіки. Так, наприклад, ці п’ять видів з економічної діяльності конфігурують в своїх межах близько 40 відсотків штатних працівників і формують близько 45 відсотків фонду оплати праці.

Слід сказати ще один важливий факт. Що серед видів економічної діяльності, які характеризуються найвищим рівнем незадекларованої праці і неформальної зайнятості такі як сільські господарства та торгівля, спостерігається найменший рівень заборгованості щодо виплат заробітної плати. Можна припустити, якби була можливість оцінити, офіційно оцінити стан щодо виплат заробітної плати по цим видам діяльності, картина могла б досить сильно змінитись.

Щодо регіонального розрізу. Ми спостерігаємо, що у нас більш 80 відсотків заборгованості зосереджено в семи областях, що відображено на наступному слайді. Ці регіони в 2014 році давали лише 59, майже 60 відсотків заборгованості заробітної плати. Відповідно, що основними регіонами, які призвели до зростання, це стали Дніпропетровська, Луганська, Сумська та Харківська області.

Щодо формування заборгованості на підприємствах різних організаційно-правових форм. Наступний слайд. Можемо побачити, що на сьогоднішній день основний обсяг заборгованості концентрується, мають акціонерні товариства, державні та комунальні підприємства та філії і відокремлені підрозділи, які складають основну частину, формують основну частину заборгованості щодо виплати заробітної плати.

Наступний слайд. Нами було розроблено рейтинг щодо рівня небезпеки від заборгованості по заробітній платі. Нами було сформовано чотири групи. Групи регіонів і чотири групи підприємств, які характеризуються4 в найбільш небезпечних ситуаціях, середньої ситуації і помірної і найменш небезпечної ситуації. Додатково було розроблено…

ГОЛОВУЮЧА.  Скільки вам ще потрібно, тому що цікаві слайди? 

ЯРОШ О.М. Дві хвилини, якщо можна.

Ми розробили рейтинг за рівнем глибини проблем заборгованості. Тобто по рівню впливу заборгованості на працівників. Таким чином нам вдалося виявити, сформувати три групи видів економічної діяльності за рівнем глибини проблемності. Це промисловість, професійно-наукова та технічна діяльність операція з нерухомим майном, будівництво, транспорт та складське господарство. Така ж процедура була проведена по окремим регіонам, що дала можливість виявити регіони з найбільшим високим ступенем ризику, це Луганська, Донецька, Сумська, Харківська, Дніпропетровська та Львівська області. Загалом це дало можливість прийти до того, щоб виявити чинники, які впливають на зростання заборгованості підприємств, до яких слід віднести… до найбільш важливих слід віднести військове протистояння на сході, втрата ринків збуту та замовлень, несвоєчасність розрахунків на замовників, накопичення заборгованості тощо. Хоча загалом, як видно…

Наступний слайд. Загалом щодо рівня прибутковості та збитковості ситуація за 2013, за 2018 рік покращилась, що свідчить про те, що не зовсім ці їх види діяльності "лідируючи"  (в лапках) за суми заборгованості являються, скажем так, проблемними. Серед напрямів, тут було вже багато сказано, ми пропонуємо зробити сформувати процедуру ідентифікації виправданих та безпідставних затримок від виплати заробітної плати і формування  профільних підприємств щодо ризиків заборгованості, що дасть можливість запобігти появі нових сум, нових обсягів заборгованості щодо виплати  заробітної плати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пане Олеже.

Дегнера Ігор Анатолійович – голова Державної служби України з питань праці. Підготуватися Біленький Сергій Леонідович.

ДЕГНЕРА І.А. Доброго дня, Галина Миколаївна, Михайло Михайлович, учасники слухань. Перш за все хотілося б наголосити, що питання заборгованості із виплати заробітної плати знаходиться, є одним із пріоритетних питань Державної служби з питань праці, і знаходиться на постійному контролі. Не залишається без жодного реагування кожне звернення громадянина працівника про те, що йому не виплачується заробітна плата. Але разом з тим, хотілося б сказати, що досить часто в цьому процесі інспектори праці виконують просто роль статиста тоді, коли  інспектор приходить на підприємство і просто констатує факт про те, що ця  заборгованість присутня. Жодних дієвих важелів впливу крім застосування  фінансової санкції до підприємства у інспектора праці немає. Причому хотілося б сказати про те, що в законодавстві про працю на сьогодні фактично відсутнє таке поняття як заборгованість із виплати заробітної плати. Стаття 265 Кодексу законів про працю, яка встановлює відповідальність за порушення законодавство про працю має дотичні дві форми відповідальності, це за порушення строків виплати заробітної плати понад 1 місяць, це три мінімальних заробітних плати. І будь-які інші строки порушення  виплати заробітної плати, це одна мінімальна заробітна плата.

І я думаю, що всі ми розуміємо, що фінансовий вплив на підприємство в той час, коли ми бачимо, що основні причини виникнення заборгованості з виплати заробітної плати, це причини економічного характеру, причини пов’язані з відсутністю необхідного фінансування, неритмічна завантаженість підприємств, дебіторська заборгованість і так далі і так далі.

Тому, оскільки служба праці є тим органом, куди здебільшого в першу чергу наші громадяни звертаються за допомогою для того, щоб держава сприяла в тому, щоб зобов’язання роботодавця перед працівником виконувалися в повному обсязі. Я думаю, досить слушним є обговорення того питання, щоб надати більш ефективних важелів впливу для своєчасної виплати заробітної плати. Чому? Тому що аналізуючи за економічною активністю, структуру заборгованості по роботодавцям, то 63 відсотки, це економічні активні підприємства банкрути, це 33 відсотки. І практика роботи інспекторів праці показує про те, що спочатку виникає заборгованість і досить часто, на жаль, трапляються такі випадки, коли матеріальні активи підприємства з підприємства виводяться і працівники залишаються сам на сам з ситуацією, в той час, коли переходить підприємство в стан банкрутства. І ми розуміємо, що на сьогодні законодавство передбачає, що у разі відсутності матеріальних активів підприємства і всі його борги в тому числі по заробітній платі списуються.

Тому як варіант, можливо все-таки повернутися до того питання, щоб надати більш ефективних важелів впливу в той час, коли ще у підприємства є ці матеріальні активи. Тому що ще раз повторюся, є деякі випадки, коли недобросовісні засновники, керівники підприємства виводять матеріальні активи. У нас є і "Аеросвіт", і футбольний клуб "Металіст" у нас сьогодні числиться в найбільших боржниках вже в Мін‘юсті по невиконаним рішенням суду. Тому, якщо держава буде мати можливість впливати на превентивному етапі, то це буде досить ефективно на мою думку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігор.

Я маю надію, що законопроекти будуть підготовлені, бо у вас є практика і можливості підготовувати законопроекти потужні, добрі, якісні. Тому для підсилення трудового інспектора як інституції я прошу, щоб ви разом з Міністерством економіки відпрацювали зміни до законодавства і найближчим часом їх подали.

Біленький Сергій Леонідович – заступник голови спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні. Підготуватися Васильєву Валерію Валентиновичу.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галина Миколаївна, Михайло Михайлович, учасники круглого столу, СПО роботодавців, безумовно вважає, що більш ганебного явища у відносинах між роботодавцем та найманим працівником ніж виникнення заборгованості заробітної плати мабуть важко знайти. При цьому, на наш погляд, потрібно розділяти речі, коли заборгованість виникає з вини роботодавця, назвемо її так, там причин може бути досить багато. І з якихось об’єктивних причин непов’язаних з діяльністю роботодавця.

Ну наприклад, коли у нас почався військовий конфлікт з Російською Федерацією, ми втратили дуже значний ринок збуту Росії. Такі підприємства, ну наприклад, в Донецькій області як "Азовмаш", на яких виникла величезна заборгованість заробітної плати з причини того, що у них єдиний ринок був з постачання вагонів. Це якраз Російська Федерація. Ну і підписали начебто дуже гарну угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Але завдяки дії цій угоди частина підприємств наших виявилась неконкурентоспроможною.  Тому що, з одного боку, посилилися вимоги певні для того, щоб постачати продукцію на ринок ЄС. З іншого боку, ми відкрили свої ринки для європейських виробників. Теж саме стосується і угод про вільну торгівлю, якими заключили з цілою низкою країн.

Що потрібно робити, було головне питання?  Тому що проблеми, вони всім відомі. Сьогодні називалися такі заходи, як збільшення чи запровадження пені. Збільшення повноважень Держпраці і без рішень суду приписи якісь виносити, гарантійна установа. Ну це такі, що звучали сьогодні. Стосовно пені, тут також потрібно бути дуже виважено підходити. Тому що ті підприємства, які зараз мають велику заборгованість без великих шансів її погасити, при наявності пені вони простої її будуть ще більше нарощувати і взагалі ніколи з цих боргів не вийдуть.

Що стосується повноважень Держпраці, також ми мабуть не хочемо виростити такого монстра, якого будуть всі боятися і від якого будуть страждати як сумлінні роботодавці так і ті, що допускають заборгованість із заробітної плати. Тому можливо, да. Ну все ж таки рішення суду тут я б подумав.

Гарантійна установа, вже багато казали, дійсно якщо ми не знайдемо механізм як його фінансувати не за рахунок роботодавців, які не допускають заборгованості, дуже гарний буде приклад. Можливо слід її фінансувати за рахунок коштів тих підприємств, на яких вже була допущена заборгованість, і це буде як у вигляді певної штрафної санкції, яка буде перераховуватись до цієї установи.

Що держава може зробити? Дуже коротко. Ну це покращення бізнес-середовища. Ну це дуже широка тема. Коротко не скажеш, але запровадження лише інвестиційних няньок і там нам пропонували, ну цього замало. Потрібні якісь більш дієві заходи. Публічні закупівлі, закупівлі державних підприємств, комунальної власності підприємств, акціонерних товариств з контрольним пакетом держави. Потрібно все ж таки звернути увагу на вітчизняні підприємства, в першу чергу промислові. І вони мають мати якісь преференції при здійсненні таких закупівель. Теж саме стосується ресурсів місцевих громад. У нас в результаті децентралізації вивільнились  величезні кошти в місцевих громадах. Ці кошти, вони мають хоча б частково витрачати на ті підприємства, які розташовані хоча б в тих регіонах, де ці громади є.

І ще прохання до Верховної Ради, Галина Миколаївна, до вас також. У нас є ціла низка законопроектів у Верховній Раді. Ну я вибрав лише ті, які зареєстровані фракцією "Слуга народу" це 2617, 2682, 2683, 2758, 3076, 3058. Вони мають ну досить великі, на мій погляд, шанси бути прийнятими, і всі вони так чи інакше дуже значно збільшують навантаження на Фонд оплати праці. У мене велике прохання ще раз на них уважно подивитися. І в умовах тієї кризи, про яку ми казали ще спочатку осені, яку вже побачили нарешті і народні депутати, і Наталія Юріївна сьогодні дуже багато про це казала, приймати такі законопроекти, на мій взгляд, це дуже велика авантюра, яка призведе до величезних додаткових витрат саме сумлінних роботодавців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Оце про сумлінність і про те, що я думаю,  ви почали з того, що заборгованість заробітної плати, це саме ганебне явище, яке є між роботодавцем і найманим працівником. І влада мусить захищати власність найманого працівника. І якщо роботодавець використовує власність найманого працівника, не виплачуючи заробітну плату, використовуючи її як оптимізацію власних витрат підприємств, то це  - крадіжка, причому узаконена крадіжка. І ви кажете про те, щоб трудових інспекторів не підсилювати, щоб вони не виплачували цю заборгованість на користь людей, я б ще підсилила. Ми мусимо їх створити дуже сильними трудових інспекторів аж до того, щоб  боргову яму ввести. І саджати, от тупо, у фізичному сенсі керівників підприємств, які несвоєчасно виплачують заробітну плату, особливо коли там більше ніж місяць заборгованість, так пане Олексію, саджати в боргову яму.

Тому що це крадіжка людей власності людей. Я не знаю як по іншому. Михайло Михайлович вже казав, що це в релігії це смертний гріх, один з гріхів. І цього не можна порушувати. Це крадіжка у людей їх власності. Яким чином держава має, має іти на приводі у роботодавців? Якщо роботодавці переможуть і знову про лобіюють свої інтереси, то ми знову отримаємо відсутність впливу до роботодавців. У роботодавця є інструмент. Якщо він  не в стані зберегти підприємство, він має його збанкрутувати. Хвиля кризи фінансової це не тільки хвиля безробіття, це і хвиля банкрутств. Банкрутство своєчасне, коли там ще є активи. Активи мусять бути продані на користь закриття заборгованості в першу чергу це індексацію, що неменше на рівень інфляції. Ну Григорій Осовий абсолютно прав в цьому сенсі. Якщо ви кредитуєтесь заробітною платою людей як роботодавці і берете у них борг, то будь ласка, ну хоч совість майте виплачувати їм тоді відсотки за користування їх заробітною платою. Тому що це ж непросто у нас механізм оптимізації витрат підприємств у несприятливих умовах господарювання. У нас неповна зайнятість, тіньова зайнятість, нестандартні способи адаптації ринку. Вони використовуються вже не тільки в кризових умовах, вони використовуються взагалі як соціальна норма. І якщо це соціальна норма, то тоді давайте будемо тоді так казати, що людина у нас нічого неварта і ми її будемо заборгованість зарплати створювати, будемо користуватися її грошима і не будемо ніяк реагувати і будемо захищати роботодавця прикриваючись мотивацією, що він створює робочі місця. Нездатний як роботодавець конкурувати, іди з ринку, банкрутуй своєчасно, сплати заборгованість перед людьми, які тобі найману працю віддали. У них є діти, у них є там чоловіки,  жінки, родинна, домогосподарство, яке треба годувати. Ну яке тут може бути виправдовування? От чесно. Я не думаю, що спільний орган роботодавців має звертатися до народних депутатів щодо того, що тут санкції мають бути низькими. Не можуть вони бути тут низькими.

Я перепрошую. Я люблю роботодавців, пане Сергію, ви знаєте, і за те, що вони розвивають економіку, і створюють робочі місця. Але непотрібно зловживати своєю роллю в економіці.

Васильєв Валерій Валентинович – голова профспілки працівників космічного та загального машинобудування України. Це профспілка, де один з найбільших заборгованостей заробітних плат у нас в Україні. А потім підготуватися Шпарага Юрій Іванович. Будь ласка, пане Валерію.

ВАСИЛЬЄВ В.В. Уважаемая Галина Николаевна, уважаемые народные депутаты, уважаемые присутствующие, спасибо огромное за то, что дали возможность участвовать в заседании, в слушаниях по комитету.

Я представляю профсоюз космического вообще машиностроения Украины, в которое входят 26 организаций и предприятий. И из них только 4 предприятия имеет задолженности по заработной плате. Это Державне підприємство "Виробниче об’єднання "Південний машинобудівний завод імені Олександра Максимовича Макарова" місто Дніпро - 210 миллионов гривен. Державне підприємство "Дніпропетровський проектний інститут" місто Дніпро - 3,5 миллиона гривен. Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод імені Тараса Григоровича Шевченка" місто Харків  - 3,2 миллиона гривен. Державне підприємство "Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування" місто Харків - 1,6 миллиона гривен.

Причини заборгованості заробітної плати та пропозиції щодо шляхів вирішення цієї проблеми. По Державному підприємству "Виробниче об’єднання "Південний машинобудівний завод імені Олександра Максимовича Макарова", це підприємство є економічно активне, але з 92-го року по сьогоднішній день по 20-й рік підприємство немало державних замовлень, а лише укладало комерційні контракти на виготовлення ракетно-космічної продукції. На сьогодні підприємство співпрацює з компанією Orbital Сполучені Штати Америки. "Ісра" Індія постачає продукцію для європейського космічного агентства по системі ракетоносителя "Вега" Италия співпрацює з компанією Південної Кореї  "Карі". Ну сьогодні достатньо для того, щоб забезпечити роботою майже п’ятитисячний колектив "Південмаш".

У 2019 році призупинено фінансування проекту виготовлення ракетоносія "Зеніт" для програми Морський старт компанії "……..", що з свого боку призвело до різкого падіння обсягу виробництва як наслідок відсутні кошти на виплату заробітної плати.

На сьогодні заборгованість заробітної плати погашається частково завдяки виконанню підприємствам контрактів на постачання ракетно-космічної техніки. Керівництвом підприємств проводиться робота по пошуку нових комерційних заказів. Для виходу із кризи по підприємству, необхідно внести на розгляд Верховної Ради України наступні законопроекти: законопроект України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 20-й рік". Передбачається збільшення статутного фонду  підприємства на 210 мільйонів гривень з метою погашення прострочених заборгованостей заробітної плати. Законопроект про внесення змін про фінансове оздоровлення Державне підприємство "Виробниче об’єднання "Південмаш". Цим законом предполагается перенос погашення кредиту перед Мінфіном у сумі  134 мільйона доларів на 2025 рік. Проект Закону про внесення змін до Закону України  про управління об’єктами державної власності щодо фінансової стабілізації "Південмаша". Цим законом предполагаться зменшення розміру чистого прибутку яке підприємство сплачує в бюджет. Законопроект про особливості перетворення підприємств космічної галузі. Це корпоратизація підприємств 100 процентами акції держави. Законопроект щодо внесення змін до Державного бюджету на 2020 рік, щодо фінансування державної цільової програми утилізації компонента рідкого ракетного топлива гептіла, который  остался еще с тех времен.

Я неоднократно обращался и к Президенту Зеленскому, и в РНБО, и к Премьер-министрам о том, чтобы как-то вмешаться в эту ситуацию. Ну пока что получал маленькие коротенькие ответы, что ваш вопрос будет рассматриваться. Ну в итоге пока ничего.

Что касается Державного підприємства "Днепропетровский проектный институт". Причини заборгованості і виплати заробітної плати стало невиконанням Міністерством Збройних Сил України умов договору виконання проектних робіт. Для цього потрібно, щоб Міністерство Збройних Сил профінансувало ті контракти, ну що є держзамовлення, і питання буде вирішено. Державне підприємство "Харківський приладобудівельний завод імені Тараса Григоровича Шевченка" причина заборгованості з виплати заробітної плати така ж сама. Вони співпрацюють з "Укрспецекспортом" згідно договору. Ну для вирішення цього питання необхідно профінансувати Міністерством оборони України  "Укрспецекспорт" і для того, щоб рассчитаться за выполненную продукцию. Державне підприємство  "Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування" заборгованість заробітної плати виникла у зв’язку з несвоєчасним фінансуванням Міністерством Збройних Сил України підприємства замовника  і так же само необхідно Міністерству Збройних Сил профінансувати ці роботи для того, щоб  рассчитаться.

И еще, Галина Николаевна, как бы общий вопрос. Есть предприятие отрасли, которое не имеет задолженности по заработной плате, но они сейчас работают с предприятием "Укроборонпрома", которое имеет государственные заказы, но они не финансируют. Поэтому работа выполняется, а оплата за выполненную продукцию не идет. Просто обратить на это внимание. Спасибо. Доклад закончил.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Валерію.

У мене прохання, передати в секретаріат всі документи. Я буду просити народних депутатів підключитися зробити депутатське звернення до міністерств, які за вашою інформацією несвоєчасно оплачують державні замовлення, в тому числі в оборонній сфері. Правильно я вас зрозуміла? І у мене питання виникло поки ви доповідали. А що це за кредит на 134 мільйона доларів, який ви просите? Він брався під що, під якесь переобладнання, як він використаний? Що ви тепер просите його погасити взагалі, і ще і додатково 210…

ВАСИЛЬЄВ В.В. Галина Николаевна, я не прошу ее погасить. Я просто немножко отсрочить отсрочку платежа по кредиту.

ГОЛОВУЮЧА. А хто заважає вам реструктуризацію цього боргу зробити?  Ну то есть домовитися  договір.

ВАСИЛЬЄВ В.В. Законопроект подготовили по реструктуризации и перенести его оплату до 2025 года.

ГОЛОВУЮЧА. А навіщо законопроект, якщо можна домовитися з міністерством, яке там…?

ВАСИЛЬЄВ В.В. Не получалось, вы знаете. Не получается.

ГОЛОВУЮЧА. Це Мінфін або разом Міністерство економіки має разом з вами реструктурувати оцей борг. Оця реструктуризація, це робота з міністерством. Для цього абсолютно непотрібно закон. Гаразд.

Шпарага Юрй Іванович – директор департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації. Підготуватися Коваленку Володимиру Олександровичу.

ШПАРАГА Ю.І. Шановна Галина Миколаївна, шановні присутні, станом на сьогодні в Харківській області обліковується 401 мільйон заборгованості по заробітній платі. Більше того, що в структурі цього боргу 71 відсоток – це державні підприємства. Якщо брати Державний концерн "Укроборонпром", то із 392 мільйонів 221 мільйон - це заборгованість саме цього концерну. Відповідно, що без відповідної підтримки центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані державні підприємства, якщо їх не забезпечити  державним замовленням, не вжити інших заходів немає реальної можливості ліквідувати  на цих підприємствах борги.

З цього питання обласної державної адміністрації тільки за минулий рік було направлено більше 19 звернень до центральних органів виконавчої влади, але треба сказати, що відповіді, які ми отримували носили абсолютно формальний характер і реальних шляхів виводу підприємств з кризового стану не було визначено. Вже в поточному році обласна державна адміністрація підтримала пропозицію об’єднання організацій роботодавців в Харківській області "Граніт" розглянути найближчим часом хід виконання заходів Державного концерну "Укроборонпром" щодо погашення заборгованості заробітної плати на підприємствах оборонного комплексу України на засіданні міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу створеної відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України (від 24 січня 20-го) за № 54. Найбільші борги сьогодні зосереджені на Харківському Державному авіаційному виробничому підприємстві це 205,8 мільйона, або 52,4 відсотка від загальної суми заборгованості і заробітної плати по області. Борги  на підприємстві існують понад 4 роки та щомісячно зростають. Заборгованість по єдиному соціальному внеску, про це сьогодні мало хто говорить, але це сьогодні проблема, яка дуже болюча для тих робітників, які працюють на підприємстві і вчасно не отримають заробітну плату. Так-от, такі борги сьогодні становлять 93 мільйона гривень. По страхових внесках до Пенсійного фонду України 85 мільйонів 100 тисяч. Страховий стаж працівників відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" підтверджується по 30 квітня 2015 року. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове Державне пенсійне страхування" по 30 листопада 2009 року. Отже, працівники підприємств, як я вже говорив, крім того, що тривалий час не отримають заробітної плати ще і втрачають право на пенсійне забезпечення у майбутньому, що для них є великою новиною, коли вони приходять оформляти пенсійне забезпечення.

Протягом останніх років обласна державна адміністрація неодноразово зверталася до Кабінету Міністрів України та Державного концерну "Укроборонпром" щодо вжиття комплексних заходів з метою виведення заводу з кризового стану, погашення заборгованості заробітної плати та вирішення на законодавчому рівні питання щодо можливості зарахування працівникам підприємств страхового стажу за період протягом якого роботодавець не сплачував страхові внески та єдиному соціальному внеску. Ще однією проблемною групою підприємств боржників залишається підприємство банкрути. Борги, на яких встановлює 234 мільйони 100 тисяч, або 59,6 відсотка загальних по області, а точніше, довготривала процедура банкрутства на них. В області 15 із 18 підприємств боржників щодо яких застосовується процедура банкрутства триває  від 5 до 10 років, при цьому часта зміна арбітражних керуючих не дає можливості визнати їх роботу незадовільною. Прийшов, нарахував собі заробітну плату, пішов. Приходить інший і так без кінця. І поки десятий вже приходить про першого всі і думати забули. Вважаємо за необхідно посилити контроль за діяльністю арбітражних керуючих розпорядників майна керуючих, санації, ліквідаторів щодо вжиття ними вичерпних заходів у частині вирішення питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати на суб’єкта господарювання, щодо яких реалізується процедура відновлення платоспроможності боржників або визнання його  банкрутом.

І останнє. Це про роботу комісії,  які працюють при обласних державних адміністраціях. Я не скажу, що ці комісії вони неефективні, дійсно, що вони мають свою вагу і визначають, так сказать, певні терміни для погашення заробітної плати. Але, якщо брати, наприклад, дивишся баланс підприємства, дебітора і кредитора одні і ті ж самі юридичні особи. Державна служба з питань праці заходить на перевірку, їй відмовляють. Значить, за відмову державної перевірки там якийсь штраф, потім звертаєшся до поліції, звертаєшся до прокуратури, заходь на інше коло, і колись може тебе туди пустять. Я слухаючи сьогодні пропозиції щодо посилення роботи цієї служби, ну ганьбу цю треба прибрати і негайно. Я вважаю, що потрібно буде кримінальну відповідальність за не допуск Державної служби з питань праці до проведення перевірок. Ну скільки можна вже про це говорити? Скільки можна ходити навколо цього всього питання?

І потім вже, звичайно, що Державна служба з питань праці зробить відповідну перевірку.  Є матеріал для роботи комісії і можна рухатись якось далі.

ГОЛОВУЮЧА. Скільки вам ще потрібно? 5 хвилин просто пройшли.

ШПАРАГА Ю.І.  Буквально 30 секунд.

ГОЛОВУЮЧА. Ну давайте.

ШПАРАГА Ю.І. І наступне. Якщо роботодавець нарахував хоча б 1  гривню і не витримав термін невиплати заробітної плати 2 місяці, теж притягнути його ні до якої відповідальності неможливо. Нарахував 30 копійок кожному працівнику, у відомість вніс, перерахував на картки, (крапка), ніякої відповідальності за це теж не несе. Цю норму теж треба прибирати.

І останнє щодо гарантійної установи. Ну пропозиція заслухавши сьогодні, так сказати, багато з цього приводу. От моя пропозиція особиста, це все-таки ввести цю гарантійну установу в фонд на рівні Кабінету Міністрів для податку, для підприємств засновниками якими є держава, тобто для державних підприємств. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую за пропозицію.

Пан Коваленко Володимир Олександрович – виконуючий обов’язки генерального директора Державного підприємства  "Вугільна компанія "Краснолиманська". Підготуватися Рябко Олександр.

КОВАЛЕНКО В.О. Шановна Галина Миколаївна і присутні, про  ситуацію, що склалася в останні місяці в вугледобувній галузі України взагалі і зокрема в колективі ДП "Краснолиманська" обговорено і написано чимало. Доведені до відчаю шахтарі перекривали траси, оголошували мирні  акції протесту і підземні страйки. Адже станом на 10 березня 2020 року заборгованість із заробітної плати складає 113 мільйонів 673 тисячі гривень це за 5 місяців, жовтень, листопад, грудень, січень та лютий. Однією з причин виникнення заборгованості з оплати праці є дебіторська заборгованість ДП "Держвуглепостач", яка станом на 01.03.20-го року складає 89 мільйонів 368 тисяч гривень, що сформувалося в червні 2019 року. Згідно листа отриманого нашим підприємством від ДП "Держвуглепостач" повідомлено, що заборгованість ПАТ "Центренерго" перед  ДП "Держвуглепостач" складає 427 мільйонів 240 тисяч гривень.  Однак ПАТ "Центренерго" не погасив заборгованість за поставлене вугілля чим позбавило коштів в тому числі для погашення заборгованості заробітної плати  перед ДП "Краснолиманська".

Президент України неодноразово вимагав вжити невідкладних заходів  щодо погашення заборгованості із виплат по заробітній платі. Про це свідчить указ Президента України № 874. А також доручення, що були видані 25 лютого на нараді працівників вугільної галузі. Після багатотисячних протестів і страйків шахтарів, Кабмін і Верховна Рада внесли зміни до бюджету розподіливши кошти з програми підтримку ринку електроенергії наприкінці 19-го року спрямувавши кошти в обсязі 1,4 мільярда гривень на виплати заборгованості із-за заробітної плати дотаційним підприємствам. Потім 5 лютого 20-го року Державна казначейська служба додатково перерахувала кошти у розмірі 163 мільйони гривень також для погашення заборгованості. І вже 4 березня 20-го року було спрямовано 654 мільйонів гривень також на заробітну плату дотаційним підприємствам. ДП ВК "Краснолиманська" не отримувала жодної гривні від цих траншів.  Тому що є недотаційна у нас немає такої статті.

Окремо зверну увагу, що на державних вугільних підприємствах України від періоду з 2016 по 19-ий роки видобуток зменшився майже  вдвічі, а дотація на 1 тонну вугільної продукції зросла майже в 3,7 рази. Це данні безпосередньо профільного міністерства. ДП ВК "Краснолиманська" не розраховує на державну підтримку з покриття затрат по собівартості. А вкотре закликає вищі органи влади до негайного вирішення питання погашення  заборгованості одного державного підприємства перед іншим. І все ж таки виконати указ Президента України і його доручення, адже тільки робітники  "Краснолиманської" не отримають свою заробітну плату. 

Окреме питання. Збут вугільної продукції. У зв’язку з тим, що програмою розвитку ДП ВК "Краснолиманська" на 20-й рік передбачено отримання прибутку за рахунок надання загальношахтних послуг ТОВ "Краснолиманська" адже фінансування програми по розкриттю запасів державного підприємства профільним міністерством непередбачено. Товариство "Краснолиманська" немає можливості збуту вугільної продукції. Адже вугілля марки Г виявилося непотрібним для державних ТЕЦ, оскільки  вугілля закуповувалося у других держав. На нараді працівників вугільної галузі Президент України зазначив. Ну не буду цитувати. Не буду цитувати, часу обмаль. Було сказано тільки те, що треба прикратити імпорт вугілля з інших держав та електроенергії. Це вкратце.

Ми пропонуємо негайно внести зміни до Закону України "Про публічні закупівлі", а саме до статті 2 щодо можливості конкурентного  середовища у сфері реалізації та придбання вугільної продукції державними підприємствами з дотриманням норм передбаченими законом, тобто реалізацію та придбання вугільної продукції проводити через систему публічних закупівель. Ще раз закликаю, негайно вирішити питання  заборгованості ДП "Держвуглепостач" перед нашим підприємством. Адже наше підприємство не потребує додаткових коштів на переоснащення і покриття затрат по собівартості. Ми готові продовжити роботу по забезпеченню енергонезалежності держави у будь-який момент і сплата заборгованості повністю зніме соціальну напруженість у колективі.

ГОЛОВУЮЧА.  Скільки вам ще потрібно?

КОВАЛЕНКО В.О. Мені буквально минутку еще. Я сожалею, что Михаил Яковлевич ушёл. Он обвинил…

 ГОЛОВУЮЧА. Він тут.

КОВАЛЕНКО В.О. У меня было время, и мы проверили,согласно письма Виталия Шубина и предложенной формы, до 6 числа каждого месяца мы передаем самые свежие данные на министерство. Есть работник министерства Оксана Горбач, которая на приеме этих документов находиться. И мои подчиненные с ней связались, и она подтверждает, что информация у нее была 6 марта, 6 марта. Поэтому, я считаю, что то, что министерство не отражает даже нас в графе задолженности, здесь есть какое-то перекос и какой-то, ну ни хочу говорить конечно, заговор.

ГОЛОВУЮЧА.  Тут на собі активний фактор тут вбачається.

КОВАЛЕНКО В.О.  А чтобы вы запомнили мое выступление, чтобы вы запомнили мой доклад, за вчерашние сутки Украина добыла 89 тысяч 423 тонны угля. Из них государственными предприятиями было добыто 7 тысяч 847 тонн, а коммерческими предприятиями 81 тысяча 576 тонн. Более того скажу, что наше предприятие одно может закрыть квоту всех государственных шахт, то есть добыть более 8 тысяч тонн. Но на данный момент оно блокируется по непонятным причинам, блокируется по сбыту, блокируется по возврату задолженности от госпредприятий, подчеркиваю, и специалисты самого высочайшего класса угольной отрасли находятся… Мы их, во-первых, теряем, и они, извините, за такое банальное слово они сейчас голодают. И это геноцид сейчас.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире.

У мене прохання, ваші документи передати секретаріату. Вони сидять отут за столом для підготовки депутатського звернення щодо вашого питання. Іще у мене прохання, дати оце формулювання, я не знаю, ведеться стенограма чи ні, щодо змін до Закону "Про державні закупівлі" щодо закупівлі вугля. Я думаю, що наш комітет підпише цей законопроект і внесе  як законопроект для розгляду у Верховній Раді. Цей законопроект…

Пане Михайло.

_______________. Дякую, Галина Миколаївна,.

Да, ви все правильно сказали. Я вам раджу при цьому налагодити все-таки контакти з Міністерством енергетики, вони профільні, вони відповідають за всю політику міністерства. І чомусь ви не називаєте, хто створив проблему для цього підприємства. І якщо тут є силовики,  вони повинні тут вживати заходи в зв’язку з тим, що "Центренерго" і "Держвуглепостач" з вами не розрахувалися. А заручниками являються  4,5 тисячі працівників на вашому підприємстві. Там вже половина майже розрахувалася, так? Чи більше половини? І невідомо, коли це закінчиться. Цьому необхідно покласти край. Ви недоговорюєте. Недоговорюєте, хто створив проблеми із розрахунками за поставлене вами вугілля. Хто відмовився забирати ваше вугілля на теплові електростанції українські і так далі. І якщо  не будете договорювати, то воно так і буде. Але люди неповинні страждати.

_______________. Я прошу прощения. Буквально 20 секунд. Я абсолютно открыто….

ГОЛОВУЮЧА. Представтесь, будь ласка. Включіть мікрофон. Представтесь.

_______________. Я готов все абсолютно. У меня нет никаких тайн. Мы били поставщиками сырья для "Центренерго". В мае месяце при смене менеджмента…

ГОЛОВУЮЧА. Представтесь, будь ласка, для стенограми, щоб знали.

_______________. В мае месяце при смене менеджмента на "Центренерго"…

ГОЛОВУЮЧА. Представтесь, будь ласка, для стенограми. Запис іде. Щоб було зрозуміло, хто це виступає.

_______________. Исполняющий обязанности генерального директора государственного предприятия угольная компания "Краснолиманская".

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

_______________. В мае месяце при смене менеджмента "Центренерго" основного потребителя нашей продукции у нас мало того, что перестали приобретать продукцию, мало того что перестали приобретать продукцию, также не рассчитались за поставленною продукцию сначала 2019 года. По двум предприятиям частному и государственному это более 400 миллионов гривен. Этой сумы хватило бы не только для погашения задолженности по заработным платам двух предприятий, а и развития дальнейшего предприятия поддержания его в рентабельном состоянии. Я хочу сказать, что себестоимость продукции нашего предприятия находиться в пределах тысячи гривен, и мы конкурентоспособные с продукцией в том числе и Росии, которая поступила на склады ТЭЦ "Центренерго". К сожалению, это оставило наших людей без средств выживания.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. У нас…

_______________. Это абсолютно. Я не скрываю.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Олександр Іванович Рябков виступив, да, вже?

Рябков Олександр Іванович – заступник голови ЦК профспілки трудящих металургійної гірнодобувничої промисловості України. Підготуватися Таран Станіславу Олександровичу. І це останній наш виступаючий.

РЯБКОВ О.І. Шановна Галина Миколаївна, шановні учасники  слухань, за всі роки незалежності влада все ж таки не спромоглася в нашій країні виробити ефективні механізми, які б надійно захищали конституційне право працівника на своєчасне одержання заробітної плати. Нам не допомогли  і ратифіковані конвенції Міжнародної організації праці це 95-а про захист заробітної плати і 173-я про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Цими конвенціями заробітна плата визначається як привільованим боргом, а працівник привільованим кредитором. А ми всі з вами знаємо, що своєчасно виплачена заробітна плата, це основне джерело внутрішніх інвестицій в нашу економіку. Я представляю гірничу металургійну галузь, в якій ця проблема ну практично була подолана ще в 2000 році, коли був завершений економічний експеримент. Ну багато присутніх, я думаю, знають про цей експеримент, який дав поштовх для розвитку гірничо-металургійного комплексу. Але в 2017 році ця проблема знов повертається на наше підприємство і на початок року борг складав він був невеликий 16 мільйонів гривень, але станом на сьогоднішній день від вже  134 мільйони. Зростання за три роки майже у 8 разів. Це ситуація така тривожна.

Слід відмітити, що заборгованість тільки двох державних підприємств наших галузевих, які мають борг. Вони підпорядковані Міністерству економіки, складають майже 50 відсотків  від загальної суми боргу. Це Броварський завод порошкової металургії 20 мільйонів борг. І  Харківський науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь". 32 мільйони. Наприкладі, от я ситуацію розкрию. На прикладі державного стратегічного, ще воно не так давно було, а раніше казенне підприємство  Броварський завод порошкової металургії. Його унікальність полягає в тому, що це єдине в Україні підприємство з виробництва залізного порошку і деталей з нього.  Сьогодні фактично воно банкрут це підприємство і Україна втрачає  такого виробника, який працював на оборонний комплекс. І сьогодні воно ще б було здатне виконувати оборонне замовлення танкового заводу Малишева. Бо  ніхто не виробляє фракційних дисків в цій країні. Ми  були постачальниками їх в Росію. Але чомусь для  своєї оборонної промисловості нам непотрібно.

На підприємстві колись працювало 5 тисяч працівників. Сьогодні працює більше 200. І це фактично 90 відсотків пенсіонери. 17-го року на підприємство прийшов "ефективний" (в лапках) менеджер, який жодного дня не працював в металургійній галузі. І з приходом цього ефективного менеджера підприємство практично зупинило свою виробничу діяльність. І сьогодні тут немає представника Міністерства економіки, заступник пішла, дуже активно вирізається обладнання з цього підприємства. А ми домовлялися з Міністерством економіки, що десь у січні місяці ми разом  відвідаємо це підприємство, бо для них  було це дивно. Як, вони працюють на оборонний комплекс, а його ріжуть це підприємство?

Виграно на сьогоднішній день 190 судових справ на користь працівників щодо повернення заборгованої заробітної плати і відповідної і компенсації.  Але значна частина судових рішень  не виконується, бо заморожені рахунки цього підприємства. Що роблять працівники? Працівники звертаються до виконавчої служби щодо промислового стягнення заробітної плати. Але, звертаю увагу, Галина Миколаївна, з грудня минулого року виконавча  служба почала повертати виконавчі листи без виконання. Вони  посилаються при цьому  на пункт 3 розділу ІІІ Закону про визнання такими, що втратив чинність Закону України "Про перелік об’єктів права  державної власності, що не підлягає приватизації", якій було прийнято в жовтні 19-го року. А саме, уважно послухайте. Забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об’єктів права державної  власності, які  на день набрання чинності цим законом були включені до переліку затверджених Законом України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". І це втручання забороняється протягом 3 років з дня набрання  чинності законом крім стягнення грошових коштів від товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Заробітної плати заборгованої тут немає чомусь. І це є грубим порушенням Конституції України, а саме статті 43 права на своєчасне одержування або нагороду на зарплату, захищається законом і статтею 129 прим.1. судове рішення є обов’язковим до виконання. Оцей закон блокує виконання судового рішення.

І крім того порушується конвенція  95173, те що я казав привільований борг, заборгована заробітна плата.

Галина Миколаївна, пропонується оцей пункт 3 розділу ІІІ зазначеного закону потрібно доповнити отам, де "крім стягнення грошових", доповнити словами "та стягнень заборгованості по заробітній платі", бо люди 3 роки фактично нічого не можуть зробити. А потім скажуть, що 3 роки пройшло, вже ніхто вам… Ну я прошу ще хвилинку, бо будуть конкретні пропозиції у мене.

Друге. На практиці фактично сьогодні не працює законодавство про банкрутство. Тут колеги вже виступали, казали це. Ця процедура як правило затягується на довгі рок, і підприємство втрачає свою ліквідність. І получається так,  що коли вже його продають, немає  нічого вже продавати, нічого не залишилося. Майже незадіяний такий інструмент, як санація підприємства. Я не знаю, в нашій країні може один-два випадки були, більше не було. Але це ринкові інструменти, які працюють в ринковій економіці. Чогось у нас в Україні воно не працює. Потрібно переглянути відповідно законодавство з метою вдосконалення процедури банкрутства і посилення відповідальності осіб, які в цьому процесі.

Третє. ПМГУ має практичний досвід ефективної роботи з Фондом держмайна. В 13-му році ми уклали договір про співпрацю, він  діяв до  2013 року. Ми просили, ви знаєте, в нашій галузі дуже непростий шлях. Глибина приватизації в ГМК складає  99 відсотків.  Ви розумієте, які були перемовини і таке інше. Але ми домовилися з фондом, що представники нашої профспілки включалися до складу комісії, які виробляли умови купівлі-продажу цих підприємств. І там оці всі гострі питання заборгованості, заробітної плати, умов, соціальні і таке інше, воно вирішувалось в цих договорах, і ми контролювали, наші представники приймали участь у контролі за виконанням оцих зобов’язань. Ми провели консультації з Мінекономіки, я маю на увазі, федерація профспілок з Фондом держмайна, домовилися, що ми роботу будемо продовжувати. Ми підготували цей договір, кинули м’яч на їх поле, але щось вони мовчать.

Галина Миколаївна, посприяйте, щоб ми такий договір уклали. Це буде з урахуванням національних інтересів і інтересів простих людей України.

Нарешті, все ж таки прийняти закон…

ГОЛОВУЮЧА. Хвилина вже пройшла.

РЯБКОВ О.І. Ще два пункти, і закінчую. Прийняти Закон про запровадження гарантійних установ для забезпечення прав працівників на отримання своєчасну заробітну плату. Такий проект закону в 19-му році уряд Гройсмана підготував і профспілки його погоджували. І я хочу сказати, знов виступали тут колеги, що гарантійна установа – це не міф, це реальність ринкової економіки. Багато країн світу його використовують. Чому ми не можемо? Давайте сядемо всі разом подумаємо, і зробимо нормальний документ, який буде захищати людей.

І останнє. Відновити роботу урядової міжвідомчої комісії з погашення боргів. Скажу, що її робота була вкрай неефективною. Тут Міністерство економіки розповідало, як вони працюють. А я знаю, що вони написали листа, що там якесь державне підприємство за перший квартал 19-го року, оце казенне підприємство Броварський завод не звітував. Ну як так можна, щоб підприємство не звітує міністерству за перший квартал, і вони нічого не вживають до цього керівника ні яких дій. Ну і, звісно, треба посилити повноваження цієї комісії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дяку, пане Олександр.

У мене теж прохання, передати до секретаріату. Ми будемо робити запити, і будемо робити зміни до законів за результатами наших комітетських слухань.

І я так розумію, що нам є ще потреба звернутися до Фонду держмайна і до Міністерства економіки, щодо перегляду контрактів, які укладаються з керівниками і виконавчими директорами державних підприємств зокрема. Такі контракти мають містити норми адміністративного покарання і неможливості отримати премії, якісь надбавки керівникам, які мають на своїх підприємствах заборгованості щодо заробітної плати. У мене прохання, теж протокольним дорученням доручити Мінекономіки і просити Фонд держмайна опрацювати контракти. Якщо там є такі пункти, то просто показати, що  контракт містить таку норму.

І у нас останній виступаючий Таран Станіслав Олександрович – голова правління акціонерного товариства "Дніпрометробуд". Будь ласка.

ТАРАН С.О. Добрый день. Уважаемая Галина Николаевна, уважаемые присутствующие, наше предприятие было сформировано еще в 81-м году, это специальное предприятие, задача которого строит метро. В 95-м году мы успешно завершили первую очередь днепровского метро. Взяли 21 километр и 6 станций. Приступили к строительству второй третей очереди метро. Но к сожалению, финансирование не позволило нам дальше идти с проходками. Поэтому мы вынуждены были в нулевые годы заняться обслуживанием откачкой содержанием в безопасном состоянии всех наших выработок и так далее и так далее. Самое трудное 15-й – 16-й  годы, где мы практически за работу не заплатили нам ни одной копейки. На конец 16-го года задолженность по заработной плате составляла 2 миллиона 350 тысяч. К концу 16-го года мне удалось заключить договор с турецкой компанией "……….", которая на тот момент выиграла тендер и стала генподрядчиком. Но здесь появились новые проблемы. Турки зашли со своими технологиями, со своими проектами, и буквально 3,5 года они боролись с нашей рутиной пытаясь внедрить свою технологию. Но вроде бы на конец 19-го года в январе месяце был подписан проект с данных и подготовлен и пошло финансирование.

Но тем не менее я на сегодняшний день на март месяц имею задолженность. То есть они мне должны 5 миллионов 680 тысяч. Таким образом, в принципе я перекрою текущую зарплату и зарплату 16-го года. Поэтому здесь я не вижу проблем.  Месяц-два мы все перекроим.

Я приехал с другим вопросом, который кстати вытекает от сюда же. И  прошу вас, Галина Николаевна, члены комитета, меня  услышать и помочь.  Вы же понимаете, с нулевых годов если деньги выделялись только на зарплаты людям, естественно никто никуда не платил ни в один фонд. И на сегодняшний день из 70 миллионов общей задолженности предприятий 60-59, ну там 60 миллионов составляет задолженность перед Пенсионным фондом. Это злополучные пенсии, льготные пенсии по спискам № 1 и 2. Это то, которое мне должно государство, грубо говоря, компенсировать. Поэтому просьба какова? Каким-то образом, я не знаю, как это у вас называется, дать указание, там распоряжение или попросить Минфин, Кабмин разобраться в этом вопросе. Если там есть уголовщина, кто-то выделял эти деньги, но они до нас не доходили. Пускай займутся, как здесь звучало, компетентные органы. Нет.  Значит, в конце концов, компенсируйте эти деньги, проведите из взаимозачетов между собой. Но предприятие – это единственное предприятие. Прошу вас послушать внимательно. Предприятие специализированное в этой отрасли. Сегодня турки подняли вверх руки и готовы с нами работать. Сегодня лежит 300 миллионов евро Евробанка, которые турки освоили 10 процентов за 5 лет. За 4 года из 5 данных. Они  сегодня обращаются к нам, давайте работать. Сегодня ко мне, мы живем в таком регионе, которые мне тут шахтеры не дадут соврать, не так  там все хорошо. Вы говорите, сегодня о государственных шахтах. Не так у нас хорошо. ДТЭК  "Павлоградуголь" там тоже шахты трясут. И ко мне сегодня приходят шахтеры из Терновки, с Першотравенска, с Доброполья приезжают. Люди не хотят ехать куда-то, а они хотят устроится у меня. Но шахтеров интересует три вопроса. Заработная плата, пенсия, льготная пенсия и пенсионный стаж. Эти вопросы, к сожалению, я за этих задолженностей, тут есть профсоюзы, они не дадут мне соврать. У нас уже начались проблемы. Вот допустим у меня на предприятии работало на первом пусковом 15 тысяч людей. Сегодня эти люди приходят к пенсионному возрасту. Что делать? Как? Пенсия там не выплачивается, вы знаете. Их пересчитать невозможно.  И пожалуйста, если решим только одну проблему, а именно сделайте перезачёт. Предприятие не надо будет ликвидировать. Мы выйдем на новый уровень, мы будем выполнять задачи, шахтеры прейдут к нам пока там будут проблемы на шахтах, не на шахтах, какая разница. 5 лет будет минимум строиться этот объект. 300 миллионов лежит денег.

У меня все. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Станіславе.

Я не знаю, що конкретно, що у вас там  підприємстві. Якщо  ви такі незамінні  на території України, то може вам санацію провести? Може турки мають увійти і купити долю у вашому підприємстві? Може вони мають збільшити там, ну я не знаю…? То есть має бути кризовий менеджер, який по кожному підприємству дає заборгованість, має розбудувати свій план виводу кожного підприємства з тої ситуації, в якій він знаходиться. Якщо можливості немає, санатора знайти неможливо, акціонера, додатковий капітал знайти неможливо, то в цьому випадку потрібно таке підприємство закривати. Це…

ТАРАН С.О. Галина Николаевна, можно? Извините. А как, причём здесь меня закрывать, если государство не выполнило своих обязательств. Это государство должно было с 10-го года, государство не компенсировало ни копейки мне на льготные пенсии.

ГОЛОВУЮЧА. Ну є судові процеси, є виконавча влада. То есть, якщо це держава не виконала, треба…

ТАРАН С.О. У мене ж державне підприємство, є 95 відсотків державних акцій.

ГОЛОВУЮЧА. І що? Ви судитеся? Ви окрема юридична особа. Потрібно судитися. Ну я не знаю, яку…

ТАРАН С.О. С государством?

ГОЛОВУЮЧА. Да, судитися з державним бюджетом, подавати позов до Міністерства фінансів, писати виконавчого листа на казначейство, списувати цю заборгованість. Ну судова система має працювати. І є менеджерські речі, які має виконувати виконавчий директор. Має бути, якщо там ви не можете цей план узгодити із своїм керівництвом у Фонді держмайна чи якому там ви міністерству підпорядковуєтесь, то в цьому випадку потрібно менеджмент змінювати. Ну є купа речей, які приводять підприємство до якогось ладу. Якщо неможливо привести його до ладу, то ми не можемо  без кінця це тягнути. Потрібен плат виходу з кризового стану.

Дякую всім за участь в сьогоднішньому столі. Роботи секретаріату нашому добавилось за сьогодні. Я щонайменше нарахувала три законопроекти, які потрібно підготувати і звернення депутатське. Я прошу секретаріат зафіксувати, що такі самі комітетські слухання щодо стану заборгованості потрібно привести через півроку пропоную. Ми поговоримо ще з нашими народними депутатами, Наталія Юріївна ще у нас тут залишилася, для того щоб подивитися, як змінилася ситуація.

Дякую всім.