ГОЛОВУЮЧА. Так, вітаю вас! У нас півтори години насправді. Перепрошую, що я запізнилася, бо нас тут, нас перетнули на вході щодо другої теми, щодо чорнобильської. Тому перепрошую. Тому що о 16:00 ми маємо розпочати комітет, і у нас там теж на порядку денному в тому числі і законопроект урядовий щодо прожиткового мінімуму, який корелюється 7 законопроектами, які ми зараз доопрацьовуємо в комітеті. Це дуже важливі ініціативи, тому я прошу з розумінням віднестися до цього, що наше слухання буде відбуватися тепер вже менше ніж півтори години.
Тому, «Сучасний стан
українських профспілок. Потреба у перезавантаженні соціального/публічного
діалогу». Я думаю, що всі події за останні 5-6 місяців, вони свідчать про те,
що спільнота, яка сьогодні працює в профспілках, та спільнота, яка працює як
наймані працівники, міжнародні світові структури, які в тому числі мають своїх
представників на території
України, розуміють, що соціальний і публічний діалог, соціальний в першу чергу
діалог, він в Україні не вибудований. І я вдячна Міжнародній організації праці,
Сергію Савчуку за те, що ми встигли за ці 5 місяців з чимось провести захід, на
який були запрошені представники Комітету з питань соціальної політики і
захисту прав ветеранів, який, власне, обговорював, які шляхи розвитку
соціального діалогу можуть бути у нас в подальшому. Чи це буде трипартизм-плюс,
чи це буде біпартизм-плюс чи мінус, чи ми будемо перезавантажувати діючий Закон
про соціальний діалог, чи ми будемо
писати новий соціальний діалог. У будь-якому випадку, щоб ми не придумували і
які б не були пропозиції від громадськості в тому числі щодо перебудови засад соціального діалогу,
одним з основних учасників такого соціального діалогу є сторона профспілкова. І
законодавство, яке сьогодні встановлює репрезентативність, не є досконалим,
звісно, і взагалі переклад, або розуміння слова «representative», коли ми
кажемо «репрезентативні», то корінь цього слова, він в англійській мові «representative» перекладається, якщо його тотожно,
що це представництво від когось. І от, представницькі профспілки, в Європі
зазвичай їх декілька. І в нашому
соціальному діалозі зазвичай оце право бути репрезентативними, воно було, або
належало одній стороні, або якщо якась інша сторона намагалася претендувати на
неї, інша або третя.
У нас декілька було таких намагань змінити одного представника в якійсь стороні представницькій на декілька представників, це все закінчувалося не дуже удачно. І нарікання щодо того, що сторона представницька монополізована якоюсь однією стороною, такі нарікання з боку інших представників, які не були допущені до соціального діалогу, вони весь час були. Тому для того, щоб зрозуміти, скільки ж у нас в профспілках, скільки у нас є представників галузевих профспілок, територіальних профспілок, яким чином нам вибудувати діалог, як його модернізувати, для того ми вирішили в комітеті провести комітетське слухання. Ми не готували або готували дуже умовно проект резолюції сьогоднішніх комітетських слухань, тому що вони направлені на те, щоб послухати вас.
Іще раз, може, вибачаюсь за те, що у нас буде менше ніж півтори години, ми маємо в такому діалозі проговорити все можливе, що ви хочете сказати. Я зараз зорієнтуюся, скільки ми хвилин можемо надати кожному для того, щоб ми встигли, щоб виступили всі. Поки що першим виступаючим буду надавати по 3 хвилини, потім порахую, як тільки тут розберуся з кількістю виступаючих, скільки ми зможемо давати кожному. Прохання у мене: всім, хто записався на виступи, я не знаю, є у вас ці виступи чи ні, я зараз можу зачитати першу десятку виступаючих, концентрувати в цьому виступі максимально свої думки.
Крім того, ми отримали документи до наших комітетських слухань. Всі ці документи доведені до всіх народних депутатів, які працюють в Комітеті з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів, і вони ляжуть в основу тієї резолюції, яку після комітетських слухань ми будемо рекомендувати, в тому числі і Верховній Раді, що робити надалі із цим питанням.
І ще раз нагадаю, наш захід для того, щоб народні депутати, учасники нашого комітету визначилися щодо того, як ми рухаємося далі: чи пишемо нові закони, в якому залозі, що ми будемо робити далі і з соціальним публічним діалогом, і з тим, хто його представляє.
До слова запрошую Осового Григорія Васильовича, голову СПО об’єднань профспілок, голову Федерації профспілок України, 3 хвилини зараз дам. І після того Михайло Михайлович Цимбалюк як перший заступник голови комітету, надам йому слово. Після того підготуватися Рою Вячеславу Євгеновичу, Івченко Вадим Євгенович. А, вже є, вітаю вас в комітеті, пане Вадиме, ви ще не були у нас. І тому ви, Мірошниченко Олексій Валентинович і Королевська Наталія Юріївна, якщо вона підійде. Оце перші 6 виступаючих.
Будь ласка, пане Григорію.
ОСОВИЙ Г.В. Дякую.
Шановні народні депутати, шановні колеги, насамперед зазначено, що у мене і у моїх колег, неоднозначно у нас сприйнято сьогоднішній захід з огляду, очевидно, на те, що 5 лютого, коли розглядався законопроект 2681, були абсолютно чіткі, аргументовані позиції, викладені профспілок стосовно даного законопроекту, вони були безмотивовано відхилені і практично законопроект рекомендовано на розгляд Верховної Ради. Хоча були заклики до того, поїдьте в профспілкові організації, в трудові колективи, поспілкуйтесь, зрозумійте, які проблеми є, що болить, що потрібно врегулювати. І, напевно, такий мав би бути стиль роботи, в принципі, народного депутата, який узагальнює, вивчає суспільний процес, і потім за участю тих, на кого буде поширюватися нормування, визначає, а що потрібно зробити для того, щоб ця система працювала якомога краще.
Спільний представницький орган профспілок і Федерація профспілок, зокрема, ми надали… які представляють, у нас сьогодні понад 70 всеукраїнських профспілок, 25 регіональних об’єднань. Ми надали абсолютно чітку правову позицію, експертні висновки щодо невідповідності низки принципових положень законопроекту, Конституції, Конвенції Міжнародної організації праці, актам ООН з прав людини. Ми не отримали на сьогодні відповіді на ці застереження, заперечення і зауваження.
І прикро, що те ж звернення учасників всеукраїнського віче фактично теж залишилося без відповідного на сьогодні реагування. Якщо ці речі визнаються, то ми повинні, ми, конче, з мотивів сьогоднішнього зібрання визначитися: якщо цей законопроект суперечить, суперечливий і порушує права людини, він не може вноситися на розгляд Верховній Раді. У такому випадку в рекомендаціях сьогоднішніх слухань треба було поставити питання повернути діалог на площадку. Діалог, до речі, це 2708 зроблено, і зробити те, що, дійсно, можливо, буде потребувати.
Хотів би сказати, що як учасник розроблення Закону про професійні спілки свого часу ми 3 роки працювали над відповідним законопроектом, намагаючись туди імплементувати все те, що є в практиці міжнародного профспілкового руху, те, що передбачено було Конституцією України, знову ж таки міжнародними правовими актами. І нам здається, що ми достатньо непогано зробили конструкцію цього законопроекту. Чи він повністю на сьогодні досконалий? Суспільні процеси ідуть, розвиваються. І зрозуміло, що є певні виклики, на які потрібно реагувати, і ми готові були б працювати над тим, щоб вдосконалювати і цей існуючий законодавчий акт.
Щодо стану профспілкового руху, соціальною базою профспілок є наймані працівники і студентська молодь. Це є особливість нашої країни. Охоплення профспілковим членством становить майже як в скандинавських країнах, на рівні 70 відсотків. Зокрема, по Федерації профспілок можна сказати, там, де діють організації федеративні, у нас рівень охоплення профспілковим членством понад 80 відсотків. І те, що стосується радянщини…
ГОЛОВУЮЧА. 12 секунд.
ОСОВИЙ Г.В. Те, що стосується радянщини профспілок, вони, повірте, уже на 80 відсотків… Хто такі профспілки? Це люди, це громадяни нашої держави України. І за ці 30 років фактично оновився профспілковий рух на 80 відсотків. Тоді хто там радянські, про які ми кажемо?
ГОЛОВУЮЧА. Пане Григорію, скільки вам потрібно, щоб закінчити?
ОСОВИЙ Г.В. Да, і що я можу тут тільки сказати, в цій частині щодо соціального діалогу. По соціальному діалогу, повірте, настільки професійно працювала команда за участю експертів Міжнародної організації праці, і ми вибудували достатньо добру модель ведення соціального діалогу. Чому вона не працює? Це до учасників цього соціального діалогу. Насамперед, треба повертати, і зокрема, позиції відповідно державних структур, якщо на сьогодні досі не працює національна рада.
ГОЛОВУЮЧА. Ваша пропозиція 2861опрацювати в такому режимі, як ми опрацьовуємо закон про працю.
ОСОВИЙ Г.В. Повертати, да, на площадку діалогу. Стосовно діалогу, я ще раз підкреслюю, по соціальному діалогу ми стоїмо на позиції трипартизму. Стосовно суспільного діалогу, який охоплює більш широке коло і спектр питань, ми готові як профспілки працювати і на таких площадках.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Григорію, я думаю, що саме за такою схемою і діє Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, тому що цей законопроект відповідно до рішення комітету включено до порядку денного, але рішення щодо того, що з ним робити не зроблено. Такий самий алгоритм за цим законопроектом, як і за законопроектом 2708. Тому я думаю, що ці ваші застереження, вони є передчасними. Комітет буде розглядати…
ОСОВИЙ Г.В. Рішення немає.
ГОЛОВУЮЧА. Так, рішення немає у комітету. І для того, щоб комітет прийняв рішення, в тому числі і комітет, проводить і оці комітетські слухання. Після того, якщо буде потреба створити робочі групи, ми будемо їх створювати і будемо обговорювати. Тому передчасно, я думаю, що це навіть відноситься до якогось збурювання, ці всі дії, вони є передчасними.
ОСОВИЙ Г.В. Галина Михайлівна, я сказав це, чому? Тому що в проекті рекомендації прискорити розгляд законопроекту, прискорити. Там немає того, що ви кажете. Давайте це сформулюємо, і це буде певний компроміс дійсно щодо цієї роботи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. То есть пропозиція створення робочої групи.
ОСОВИЙ Г.В. Да. І на завершення. 99 відсотків профспілкових активістів – це робітники, інженери, службовці і так дальше. Це не функціонери, це люди, які працюють на робочих місцях. От, дивіться, що вони повинні знати і вміти, це два томи профспілкового довідника, що людина повинна… які закони, правила, норми і так дальше. Повірте, це дуже серйозна робота. Я вам вручаю ці два томи для того, щоб депутати-автори законопроекту….. (Оплески)
_____________. (Не чути)
ОСОВИЙ Г.В. Так, і колега, дійсно, сьогодні…
ГОЛОВУЮЧА. Дякую за подарунок, він буде стояти в кабінеті. Доступ всі народні депутати мають повний.
ОСОВИЙ Г.В. …. зокрема, автор.
Шановні колеги, сьогодні дійсно дуже відповідальний для українського суспільства день - день пам’яті людей, які здійснювали Революцію Гідності, постраждалі, вбиті. І я прошу хвилину мовчання, надати відповідну пам'ять цим людям.
(Хвилина мовчання)
Дякую, колеги. Дякую. І вибачте за перевершення регламенту.
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович Цимбалюк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Будь ласка.
І ще я прошу, я слідкую за регламентом, тому прошу не перехоплювати керівництво заходом сьогоднішнім.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Шановна Галина Миколаївна, шановні присутні, справді, сьогодні дуже важлива і відповідальна зустріч. Я все-таки дякую, Галина Миколаївна, вам за те, що ви стали ініціатором і підтримали ту ініціативу, яка прозвучала з уст багатьох представників профспілкових організацій. Сьогодні наш комітет являється одним із небагатьох, який перед прийняттям серйозних законопроектів, ми організовуємо дискусію.
Ви знаєте, що ми створили робочі групи стосовно підготовки Закону про працю, який зараз проходять, і ми надіємося, що все те, що було напрацьовано, ляже в проект вже нового закону. Коли ми кажемо про роль профспілок, то їх важко недооцінити. І сьогодні це чи не єдиний орган або організація, яка стоїть на захисті працюючого робітника. Це є надзвичайно важливо. Ми розуміємо, що має відбуватися дискусія щодо підвищення ефективності ролі профспілок. Ми маємо з вами гадати і думати, як повернути той вплив профспілкових організацій на захист прав працівника стосовно гарантованої заробітної плати і в разі випадків, коли її не сплачують.
Щодо оздоровлення працівників, ми згадаємо роль профспілок, що вони все-таки дбали, маючи і майно, і заклади оздоровлення. Тобто є над чим працювати. Але що важливо – не загубити те, що було напрацьовано роками. І ми будемо як не тільки політична партія «Батьківщина», а це наша принципова професійна позиція, що не можна, зруйнувавши, побудувати щось краще. Давайте ми візьмемо досвід, давайте ми послухаємо тих людей, які мають моральне право радити теперішній Верховній Раді, і створимо робочу групу по підготовці законопроекту, і після того будемо приймати зважене рішення.
Я хотів би не забирати час, а сьогодні дати більшу можливість висловити вам, тим, які реально представляють профспілкові організації. І дуже вірно сказав попередній виступаючий пан Григорій, що це не керівництво, це ті люди, які працюють на різних посадах і мають моральне право сьогодні казати від імені працівників. Ми за те, що має відбуватися реальний соціальний діалог, діалог влади, а в даному випадку Верховна Рада і уряд, також діалог з профспілками і, звичайно, позиція роботодавців. Але роботодавці мають усвідомити, що тільки у співпраці з профспілками під такою егідою уряду можна досягнути істини.
Я бажаю всім нам плідної праці. І тут має відбуватися реальна дискусія з конкретними пропозиціями, який має бути закон. Але моє переконання, що профспілки повинні відігравати лідируючу роль у захисті працюючого сьогодні робітника, який їде в пошуках кращого життя за кордон і кращого захисту в тому числі від профспілок європейських держав.
Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Рой Вячеслав Євгенович. І я вимушена переходити на двохвилинний режим роботи. Дивіться, …
_____________. (Не чути) Ви сказали три.
ГОЛОВУЮЧА. Да, для того, щоб укладались…
_____________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. По-перше, всі перебирають час. По-друге, якщо ми хочемо, щоб всі…всіх ми хочемо послухати, тоді це 2 хвилини. Тому що ми будемо переходити, у нас звіт уряду в комітеті почнеться о 16-й, звіт, я маю на увазі Міністерства соціальної політики, як частина….
Будь ласка, пане Рой.
РОЙ В.Є. Дякую.
Сподіваюсь. Я очолюю Федерацію профспілок працівників малого і середнього підприємництва України. 30 років тому була створена ця організація, і в січні ми відсвяткували 30-у річницю. Я як представник найманих працівників, які працюють у сфері малого і середнього підприємництва, вітаю комітетські слухання і сприймаю їх як реальний крок до того, що соціальний діалог буде перезавантажений.
Я ще пам’ятаю ті часи, коли до 2010 року, коли не було Закону про соціальний діалог, а всі профспілки в більшості своїй мали можливість комунікувати, співпрацювати, і ми були різні, але ми домовлялися, і це без закону. Але в 10-му році, коли закон був прийнятий, не будемо зараз говорити політично і під тиском яких політичних сил, фактично, відбулася не просто монополізація, а усунення великої кількості організацій як профспілок, так і організацій роботодавців, до питань соціального діалогу. І тому я ці слухання сприймаю і підтримую лише як елемент того, що починається широка дискусія по перезапуску і залучення до процесу прийняття рішень більш ширшого кола організацій.
На сьогоднішній день соціальний діалог відповідно до Закону про соціальний діалог відбувається в чотирьох формах: узгоджувальна процедура, обмін інформації, консультації і ведення переговорів. Критерії репрезентативності повинні бути присутніми виключно при ведені переговорів.
Я вітаю Комітет соцполітики, весь склад, який фактично всю каденцію забезпечив і розпочав свої роботи з того, що обмін інформації і консультації постійно відбуваються з членами сторін соціального діалогу незалежно від статусу. Я вітаю ті рекомендації круглого столу, ну, не все мені подобається, видно, вони досить швидко писались. Вона має трошки іншу концепцію, тому що вона, в основі її лежить, що всі повноваження передати СПО профспілок. Я пропонував і вважаю, що це більш в Україні повинна бути, існувати профспілкова сторона, а спільний представницький орган - це лише орган, який виконує функції по веденню переговорів. Так само, як інші інституції можуть, потім профспілкова сторона делегувати до Платформи Україна-ЄС і так далі.
Колеги, тут, прикро, 2 хвилини, ми в письмовому вигляді подали документи. Мені сподобалося, що деякі матеріали не лише профспілок, але й європейських і громадських інституцій включені до роботи. Сподіваюсь, вони будуть використані. Один лише аспект – питання проблематики соціального діалогу не завжди у взаємовідносинах профспілки, організацій роботодавців чи профспілки держави. Треба наводити лад в своїй стороні. І питання, що держава не втручається в статутну діяльність організацій – це страусина позиція, статутна. Є 8 стаття Конституція про верховенство права і 36 стаття про рівність прав профспілок, тому треба, щоб держава створила умови, щоб всі профспілки мали можливість реалізуватись по захисту інтересів людей найманої праці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вячеславе.
_____________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Колеги! Колеги, викрики із залу, будь ласка, нам тут потрібно за цю годину, що залишилася, визначитися, в якому русі організаційно ми будемо йти. Вважайте, що це нарада, де ідуть консультації з вами, в якій далі в організаційній манері нам утворювати цей соціальний діалог, бо консультуватися в такому великому загалі ми не зможемо. Наше намагання знайти можливість, як вашу думку підіймати від вас до Комітету соціальної політики, або думка, яка є у нас, як її каскадувати на вас.
Будь ласка, пан Івченко Вадим Євгенович, народний депутат України, представник Федерації профспілок України у Верховній Раді України.
ІВЧЕНКО В.Є. Доброго дня, шановна президія, шановні колеги! «Людина – головний пріоритет уряду», - тільки що сказав після засідання уряду прем’єр Гончарук. З огляду на той турборежим, де вони приймають виключно свої закони, з огляду на вже прийняті закони і з огляду на підготовлений Закон про працю, зрозуміло, що це залишається лише словами.
Я хочу нагадати всім своїм колегам про європейський досвід, як працює Єврокомісія з профспілками. Вони присутні і делеговані майже в кожному державному органі. Без профспілок не приймається жодного рішення. Я хочу нагадати, що існують у нас тристоронні угоди, і всі закони, які готуються з точки зору захисту прав працівників, мають узгоджуватися як мінімум в цій тристоронній групі задля того, щоб це був компромісний документ. Нам неможна допускати таких експертів, щоб залишати в законі безправ’я, скажімо, працівників перед роботодавцями і знищення повністю профспілок як органу.
Подивіться, як борються за свої права у Франції, подивіться, як борються в Греції, і повірте, профспілковий рух, вони тільки підсилюють захист кожної людини. Тому я за те, щоб подивилися на ті проекти Трудового кодексу, які були напрацьовані минулим комітетом. Я за те, щоб була створена робоча група задля того, щоб поєднати пропозиції, але я, головне, за те, щоб ми чули один одного. І хочу сказати словами свого колеги, який сьогодні виступав в залі Верховної Ради, в історію, пані Галина, можна ввійти, а ще в історію можна вляпатися.
Я точно не хотів би, щоб наш парламент не чув іншу сторону. (Оплески). Давайте відходити від позиції, коли ми один одного чуємо, коли ми вивчаємо найкращий досвід і імплементуємо в Україні. Навіть якщо це буде боляче для когось, я буду завжди помічником цієї імплементації. Але давайте чути те, що говорять роботодавці, те, що говорять профспілки. І давайте підсилювати роль працюючої людини, щоб вона була захищена, щоб не виходили, як у Франції, громадські організації і всі інші і не висловлювали свою, скажімо, свою позицію через протести. Все має відбуватися, у нас вже є цей тристоронній діалог.
І хочу ще нагади, 10 секунд, що в 2014 році трудовий договір в Європі став законодавчою нормою, і хто його не виконує, якщо це з підприємців, вони теряют репутацію. Я більше скажу, неможливо звільнити, практично, в Європі працівника без належної або компенсації, або без погодження з профспілкою. Давайте над цим працювати і втілювати те, що ми підписали, - Угоду про асоціацію. І в річницю Майдану ми ж стояли за європейські реально цінності, ми стояли за європейські цінності, давайте їх втілювати в наше законодавство.
Я дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вадиме.
Я думаю, на ваше дієслово «вляпаться», я думаю, що ви маєте ще відповісти, яким чином Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів не робить якісь дії, відповідно до яких ми консультуємося з громадою і таке інше. Тому я прошу не закидати роботі Комітету соціальної політики, комітету це не стосується. В комітеті жодного законопроекту, так само як і пан Григорій Осовий, чи не отримав він відповідно до якогось законопроекту запит комітету щодо того, що він думає. Чи не зачитуються думки СПО на засіданнях комітету, чи не надається слово на кожному засіданні щодо кожного комітету СПО профспілок?
Тому я розумію, що ви політично виступаєте наразі, а не конструктивно щодо того, тому закидати це роботі комітету не потрібно. І збурювати тут людей теж не потрібно. Тому що все, що каже народ, ми чуємо.
ІВЧЕНКО В.Є. Пані Галина, я персонально не казав це про комітет, я сказав взагалі про позицію влади і людей. Це перше.
Друге. Ви чітко знаєте, якщо б я хотів збурити, у мене був зовсім би інший виступ.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
ІВЧЕНКО В.Є. По-третє, я зараз тут виступав не тільки як народний депутат з політичної своєї позиції, я ще виступав як представник Федерації профспілок, вони мене обирали. І я маю чітко вказати на те, що ми маємо чути один одного. (Оплески) І якщо законопроект, який ми ставимо в порядок денний, хоча голосуємо за це, він має точно бути таким, що погоджений, якщо він стосується трудових прав людей. Якщо він не погоджений, то не потрібно збурювати. Краще створити робочу групу і напрацювати такий закон, щоб не стыдно було вийти до будь-кого чи то на вулиці, чи то в залі і сказати: ви просили - ми зробили.
Давайте разом продвигать ці ідеї. Хоча важко, я розумію політичні різні речі, важко, але давайте допомагайте нам це продвигать і проштовхувати. І це би була ваша підтримка і ваша підмога на багато років.
ГОЛОВУЮЧА. Я чую 25 років своєї роботи про те, що давайте, про давайте. От давайте, давайте – це не давайте. Верховна Рада відповідно до Регламенту працює і створює робочі групи тоді, коли законопроекти внесені до порядку денного. Якщо вони відхилені, то ми органи не створюємо, це має робити уряд чи народний депутат може окремий робити. Те, що стосується роботи комітету, то ми робимо це тільки тоді, коли це внесено до порядку денного. Комітети і так навантажені.
ІВЧЕНКО В.Є. Пані Галина, ви, ні, ні, ви тут не праві. Є таке розуміння, як комітетські закони. Як вони відбуваються, ці комітетські закони? Вони… на базі комітету створюються комітетські закони.
ГОЛОВУЮЧА. Це ви так робили в попередні часи. Я чула про ці «давайте».
ІВЧЕНКО В.Є. Да, дивіться, по-перше, я …
ГОЛОВУЮЧА. Я не бачила жодного.
ІВЧЕНКО В.Є. Я тільки депутат одного созыва, я б не хотів, щоб ви зараз мені закидували історію. Але я чітко скажу, що коли я був 5 років депутатом, я боровся за всі ті принципи, про які я кажу, і жодний раз я не відступив від свого слова. Якщо це було, стосувалося профспілок, якщо це стосувалося роботодавців, якщо це стосувалося аграріїв, якщо це стосувалося спецрежиму, я стояв і казав, як це потрібно робити. Я вам більше скажу, тоді, коли я стояв говорив, сьогодні, наприклад, уповноважений Президента по землі каже: «А Вадим прав був, потрібно в тваринництві залишати спецрежим. Корів в країні немає». А це означає, що і доданої вартості немає, а це означає, що я вірно казав ще 5 років тому. Тому і зараз закликаю, щоб ми потім не змінювали всю цю річ, давайте зробимо такий консолідований документ, що він точно буде вам в допомогу як щит, знаєте. Ці профспілки і ці люди будуть вам в допомогу як щит проштовхувати відповідні зміни.
І, повірте, навіть якщо вони трішечки будуть болючі, ми завжди можемо знаходити компроміс, бо ми розуміємо, що застарілі норми потрібно змінювати. Але змінювати на такі, які будуть підсилювати і захищати людей, які працюють, використовуючи європейське законодавство. Ми поряд з Європою. Не аргентинське і не будь-яке інше, а саме європейське. Все. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧА. Пан Мірошниченко Олексій Валентинович, будь ласка. Виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України.
МІРОШНИЧЕНКО О.В. Добрий день, шановні колеги! Я хотів би, щоб ми ще поговорили про другу частину наших слухань – це про соціальний діалог. І хотів, щоб ви подивились один із можливих варіантів, якби міг трансформуватися і Закон про соціальний діалог можливий, і Конституція, і ми самі. У нас є на сьогодні три, на мій погляд, варіанта соціального діалогу. Це колективно-договірний діалог, який ґрунтується на Законі про колдоговори, генеральні угоди і таке інше. Соціальний діалог – це Закон про соціальний діалог і громадянський діалог. До речі, там є на слайді, якщо ви бачите, законодавство, який, на жаль, свого розвитку не отримав, – це Закон про засади внутрішньої політики і дві відомі постанови, хто пам’ятає, - про громадські ради.
Також у нас є Угода про асоціацію між Україною і ЄС, подивіться теж. І зверніть увагу, що сторони заохочують співробітництво з питань громадянського діалогу. І коли ми говорили, коли пам’ятаєте, була Угода про асоціацію, ми говорили, яким чином ЄС буде працювати з НТСЕР. На жаль, не вийшло нам створити в документі, що це буде ЄЕСК і НТСЕР в силу різних причин, і вийшла Платформа громадянського суспільства. Не хочу критикувати, але питання є.
От порівняння законодавства Україна-ЄС, я думаю, що вам видно на слайдах, яке законодавство. І хочу звернути увагу, що громадянський діалог, як регламентує ЄС, він передбачений в Конституції ЄС, але там є одне чітке формулювання щодо соціальних компонентів організованого громадянського суспільства. І це для нас буде достатньо серйозний виклик. От ми порівняли структуру нашої НТСЕР і європейського комітету. Подивіться, як воно працює і скільки там людей, терміни і все інше, і тут питання є. Там 60 плюс 1 написано не випадково, тому що у нас, дійсно, 60 членів і 1 головуючий до сьогоднішнього дня на протязі останніх 2-х чи 3 років, і треба міняти.
Фінансування. Теж зверніть увагу на слайд, рівно в 20 разів більше в Європейському Союзі. Дуже цікавий слайд міжнародний досвід закріплення громадянського чи соціального діалогу…
ГОЛОВУЮЧА. Скільки потрібно часу ще?
МІРОШНИЧЕНКО О.В. Ще буквально одна хвилина. Конституція. Подивіться, Конституція України….
ГОЛОВУЮЧА. Я можу 10 секунд тільки давати, бо тоді не встигнуть всі інші, з повагою до інших.
МІРОШНИЧЕНКО О.В. Дякую.
Да, от приклад Конституції країн, де соціальний діалог чітко записаний як інститут, в конституціях є. І пропозиції. Пропозиції теж на вашому слайді є. Це кардинально змінити структуру і склад і, можливо, вивести урядову сторону і ввести інструменти чи елементи громадянського суспільства організовано. Президент не повинен підтверджувати повноваження головуючого. Це теж питання є.
Фінансування. Давайте, як суспільне мовлення, там 0,05 від державного бюджету, і все буде. Змінити назву і, можливо, це зробити через Конституцію, і посилити основні функції, що уряд і парламент повинні всі рішення приймати за погодженням Національною соціальною радою. До речі, що тут уже було зроблено, пропозиції….
ГОЛОВУЮЧА. Пане Олексію, я вимушена зупинити, тому що соціальний діалог…
МІРОШНИЧЕНКО О.В. … до Конституції.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Олексію, ми, звісно, можемо слухати кожного по 5 хвилин, але в такому випадку всі інші, хто записалися, слухати не будуть. Я ще раз…
МІРОШНИЧЕНКО О.В. Пропозиції в 107 Конституції, статтю Конституції внести всі пропозиції, що давно були прийняті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олексію.
Шубін Олександр Олександрович. І поки він піднімається, демократія – це також і регламент, і порядок. Якщо ми не навчимося вчасно приходити і відкривати засідання, вчасно закривати і розмовляти чітко в регламенті, ми ніколи один одного слухати не будемо.
ШУБІН О.О. Дякую.
Шановні народні депутати і шановні присутні, дуже коротко про профспілки і зміни. Сьогодні змінюється світ, сьогодні змінюється економіка, нові форми зайнятості, нові виклики, ті, що стоять перед профспілками. І багато хто каже, що профспілковий рух знаходиться у кризі, я так не думаю. Я думаю, що змінюється роль профспілок, вона трансформується. І мають змінюватися і самі профспілки, щоб цим викликам відповідати.
Я переконаний, що профспілки мають змінитись таким чином, щоб людина - член профспілки відчувала турботу, солідарне плече і на робочому місці, і у звичайному житті, в будь-яких складних життєвих обставинах: чи людина втратила роботу, чи вона змінила профіль діяльності, чи, навіть, переїхала працювати у іншу країну. Але для цього профспілки мають консолідуватися, об'єднуватися, не дискредитувати рух, а об'єднуватися для того, щоб вирішувати всі складні запитання.
Грань між роботою і життям стирається. Добре. Профспілки мають надавати нові послуги і поза межами робочого місця. І приклад соціальної картки ФПУ- це одна з таких спроб.
Життя стає більш цифровим. Добре. Поряд із проектом "Держава в смартфоні" має створитися і "Профспілка в смартфоні".
Світ стає прозорішим, профспілки мають бути більш підзвітними, але своїм членам. В суспільстві з’являються можливості для швидкого кар’єрного росту, профспілка має створити свій соціальний ліфт для того, щоб нова енергія, нові ідеї, вони надходили до профспілки і реалізовувались. Але головне - профспілка має бути зразком морального, солідарного, справедливого і людиноцентричного світу, як це відбувається в найзаможніших країнах Північної Європи.
Що має робити держава? Створювати умови і не втручатись, окреслити червоні лінії, але не управляти. У жодній країні світу, де держава намагалась створити під себе громадянське суспільство, нічого, окрім загальновідомих в негативному сенсі парадержавних організацій тоталітарного типу, не виникло. Бо свобода і демократія, вони не піддаються контролю і управлінню, вони виникають зсередини. Не подобається, що 0,3 відсотки відраховується на те, що сьогодні втратило пріоритет, давайте замінимо цільове призначення на проведення колективно-договірної роботи. Нехай сторони самі обирають собі пріоритети.
Є сумніви, що організація є профспілкою, чи ця назва слугує для прикриття іншої діяльності? Давайте чіткіше визначимо критерії і все буде працювати. Але ніколи не варто забувати про те, що профспілкою…
ГОЛОВУЮЧА. Скільки ще потрібно?
ШУБІН О.О. …10 секунд, мають управляти її члени, і будь-який зовнішній вплив лише руйнує суть і спотворює результати діяльності профспілок.
І наостанок. Єдиним шляхом поступального розвитку є соціальний діалог. І я впевнений, що якщо ми консолідуємо зусилля і спільно напрацюємо проект закону, він лише надасть поштовх в подальшому європейському розвитку держави.
Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.
Каплін Сергій Миколайович, голова Конфедерації профспілок України, народний депутат України сьомого і восьмого скликання.
КАПЛІН С.М. Дорогі друзі, я дуже радий вас всіх бачити. І пройшовся урядовим кварталом – нічого абсолютно не змінилося і не змінюється, скоріш за все, останні 20 років. Нові обличчя з прапорами, нові обличчя роздають на вуглах новим обличчям з прапорами нові купюри і, в принципі, продовжується імітуватися захист простих людей. Ми з вами тут зібралися, і я хотів би, користуючись нагодою, подякувати тим, хто за ці 25 років зберіг взагалі інститут профспілок, Осовому, на жаль, немає його тут, а, є, вітаю вас! Володимиру Володимировичу Саєнку. Подякувати хотілось би керівниками обласних організацій і Федерації профспілок. Вони, дійсно, протягом цих 20, хтось 10 років у Дніпропетровську, у Харкові, у Полтаві, у Сумській області, на півдні, півночі, в центрі і на заході, на окупованому Донбасі сьогодні зберігали інститут профспілок.
В багатьох країнах, пострадянських країнах, колишніх республіках СРСР профспілок взагалі немає і натяку на них немає. Але час сьогодні перед нами ставить інші завдання. І мій досвід роботи керівником комітету і представником профспілок у Верховній Раді України, мабуть, яскраво довів, що ті методи і той режим, у якому працюють сьогоднішні профспілки, є не те, що неприйнятним, а є вбивчим для членів профспілок, які 25 років платять 1 відсоток від фонду заробітної плати нашим профспілковим організаціям. Давайте згадаємо, як ми протягом останніх 5 років боролись за права трудящих. Жодні багатотисячні мітинги, 20, 30, 40, 50 тисяч чоловік, жодні спроби злякати владу не давали жодних результатів. Лише тоді, коли ми вдавалися до радикальних сценаріїв і коли ми паралізували діяльність влади, ми добивались результату.
Лисичанськ, ми разом із простими шахтарями спустились під землю на майже тисячу метрів (Оплески), і там представники цілого об’єднання і представники, яких присутні тут, разом зі мною декілька тижнів, а я з ними пробув половину часу, добивалися, аби повернути борги по зарплаті. І ми повернули борги по зарплаті, і ми добилися звільнення керівника цілого шахту управління, куди входило 10 великих шахт. І всі, починаючи від кухарки у їдальні і жінки шахтаря, який живе під землею, і конкретного шахтаря, отримали відповідне відшкодування. Це раз.
Тут є присутні представники Дніпропетровської області. Пам’ятаєте, як ми боролись з вами за збільшення фонду оплати праці на підприємстві «АрселорМітталСтіл»? Мені особисто дзвонив Лакшмі Міттал і мене кликав на зустріч Президент України, Прем’єр, Шимків і просилися, уклінно просилися: «Будь ласка, Каплін, заспокой металургів».
ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію, скільки ще потрібно секунд?
КАПЛІН С.М. Ще 3 хвилини. Нічого страшного, ви бачите, я дуже рідко тепер виступаю тут. Для когось, слава Богу, а для когось на жаль. І я хочу…
ГОЛОВУЮЧА. Це означає, що всі, які в кінці записались, Кляшторний, Хмільовський, Черниш, вони не виступлять. Даю слово.
КАПЛІН С.М. Я думаю, що всі встигнуть, ми виступимо, все буде нормально.
ГОЛОВУЮЧА. Іщенко Андрій, Лисиця. Я просто кажу, що ті, хто знизу, виступати не будуть.
КАПЛІН С.М. От зараз присутній представник… Да, я дуже перепрошую, шановна колега, от представники «АрселорМітталСтіл», ми об’єднали зусилля. Ми фактично довели до крайньої ситуації кипіння завод, а нас підтримали люди і добилися тут з присутніми представниками збільшення фонду оплати праці на мільярд гривень. І потім ще 12 раз підряд Лакшмі Міттал піднімав заробітну плату цим працівникам. Багато чого змінилось. Я хочу сказати, що саме таким чином потрібно сьогодні добиватись.
Що сьогодні профспілки являють собою? Я у вашій сім’ї і член вашої сім’ї, і я маю моральне право говорити, що не так. А не так наступне. В профспілках немає соціального ліфту, і це сьогодні потрібно передбачити і гарантувати новим молодим обличчям у всій вертикалі профспілкових організацій, щоб молода людина, яка активна, мала можливість стати лідером профспілок за якихось 3, 4, 5 років, якщо йому довіряють.
Друге. У нас сьогодні дуже багато мертвих душ безпосередньо у профспілках. Нам потрібно зробити перевантаження членства і дати новим профспілкам шанс отримати довіру від профспілкових організацій на місцях.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію!
КАПЛІН С.М. І на закінчення скажу, на закінчення. Нам треба суттєво реформувати інститут соціального діалогу. Він має бути розширеним, держава має запозичити ті моделі, які є у Європі, де у держави є формальна можливість впливати на нього і де не може монополізувати право управляти цим діалогом роботодавець і профспілки. А діалог повинен бути. Тому я частину ідей, які сьогодні проголошує комітет, Президент, Прем’єр, підтримую, ви будете здивовані, але підтримують, там є здорове зерно. Але я за те, щоб ми так само синхронно в профспілках зробили глибоку внутрішню реформу. І ви у комітеті, і Президент, і Прем’єр мають пам’ятати золоті слова, які сказав колись один великий: «Або ви збережете профспілки як майданчик, або ті люди, які вимагають справедливості на своїх робочих місцях, підуть до людей, інших людей у балаклавах. Буде процвітати ультранаціоналізм, націонал-соціалізм і держава загине через врешті-решт фашизм». Вибір простий – або фашизм, або реформа профспілок. І я думаю, ми разом у діалозі це дамо нашому суспільству.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.
Питання нашої сьогоднішньої зустрічі не передбачає.
До слова запрошується Савенко Олександр. Є він в залі? Тоді Токовенко Ігор Володимирович. Савенко, да, є? Олександр Леонідович це, мабуть…
_____________. Я буквально дуже коротко. Вдячна, що надали мені можливість висловити позицію Мінекономіки. Механізми співпраці в рамках соціального діалогу, дійсно, потребують зараз модернізації.
_____________. Ближче до мікрофона.
_____________. Потребує модернізації соціальний діалог в Україні. Законодавством, дійсно, визначено чотири форми і чотири сторони, але, разом з тим, унормування співпраці призвело до того, що багато дублюється. І питання розглядаються одночасно і в рамках генеральної угоди, і в Національній тристоронній соціально-економічній раді, і також під час консультацій і узгоджуваних процедур. І ви здивуєтесь, але і в громадських радах також при їх центральних органах виконавчої влади. Тому ми маємо уникнути оцих процесів дублювання, тому що рішення прийняті вже, вони нівелюються знову розпочатим діалогом.
Крім того, ми маємо модернізувати процеси в колективно-договірному регулюванні. І подивитися, можливо, багато угод вже не є чинними, відкрити сферу дій цих угод, тому що роботодавцям це створює дуже величезні проблеми, і, взагалі, соціальний діалог спрямувати на шлях спрощення процедур і залучати всі зацікавлені сторони.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.
Пан Токовенко Ігор Володимирович, голова Профспілкового бюро Профспілки гірничо-металургійного комплексу.
ТОКОВЕНКО І.В. Дякую.
Доброго дня всім! Я практик, але мій друг Євген Костюк є науковцем. Він захистив дисертацію по радянським профспілкам, і він дав чудове визначення всім профспілкам ВЦСПС як допоміжному знаряддю комуністичної партії по контролю за виробництвом. Сьогодні в Україні більшість працівників формально об’єднано нащадком ВЦСПС, і це об’єднання залишилось допоміжним знаряддям по контролю виробництва тільки уже в руках капіталу. Капітал може думати, що це непогано, але ви вже сказали про себе.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Я прошу всіх, всі ми слухаємо один одного. Виступає не тільки та сторона, яка думає. По одному. Я прошу …(Шум у залі) Я прошу, кожна людина має право говорити в межах регламенту.
ТОКОВЕНКО І.В. Це голос з минулого. Ми послухаємо голоси з минулого. А, друзі, коли …(Оплески). Дякую.
Коли граєш в шахи, от соціальний діалог - це дуже річ, схожа на шахи. І от, якщо в шахи грають однією рукою, виграє завжди тільки один гравець. От сьогодні соціальний діалог - це гра в шахи, коли грає один гравець – це капітал. З однієї сторони, він представлений організаціями роботодавців, а з іншого боку – нащадком ВЦСПС в першу чергу. Цю ситуацію …(Шум у залі).
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Ну, хочете покричати, я попереджаю: ми о 16-й, просто, всі нардепи, ми встанемо і підемо. Якщо хочете пошуміти …(Шум у залі) Він має право на думку. Ніяких слів, які є образливими, він не казав, навіть дієслово «вляпаться» він не казав.
ТОКОВЕНКО І.В. Дякую. Дякую.
Ця реакція каже про якість виступу. Дякую.
_____________. (Не чути)
ТОКОВЕНКО І.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Це ейджизм взагалі.
_____________. (Не чути)
ТОКОВЕНКО І.В. Ні, ми будемо летіти на Марс. Дякую. Дякую.
Але з вами, очевидно, не по дорозі. Дякую.
Так от, друзі, проблема полягає в тому, що на сьогодні більшість профспілок в Україні, по суті, є організаціями трудящих під пануванням підприємців в розумінні Конвенції Міжнародної організації праці 98. І цю ситуацію держава Україна як країна, яка ратифікувала цю конвенцію, має змінити. Профспілки мають пройти трансформацію. Я завершую, 10 секунд. Вони мають пройти трансформацію від організацій, які контролюються роботодавцями, і перерозподіляють блага, такі як путівки, цукерки і квіти. Ви згадали себе, да? І перетворитися на правозахисників і організацій з адвокації, а також організацій, які допомагають добиватися гідних зарплат через колективні переговори і страйки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігоре.
До слова запрошується Бодрова Віра Іванівна, тимчасово виконуючий обов’язки секретаря Національної тристоронньої соціально-економічної ради. І потім пан Михайло Волинець.
БОДРОВА В.І. Доброго дня, шановна пані голово, шановні учасники слухань! Події останніх років семирічного періоду функціонування…
ГОЛОВУЮЧА. У мене таке враження, що представники Федерації профспілок України не мають своєї трибуни, що потрібна трибуна комітету для того, щоб висловитись. Я зроблю окрему зустріч, може, в суботу чи в неділю для того, щоб надати оцю трибуну, щоб ви, кожен, хто хоче висловитись, поговорили, навіть по 10 хвилин, якщо хтось хоче.
Але у мене прохання, чи вмієте ви слухати будь-кого, крім себе? Потрібно слухати всіх людей, які живуть в Україні. В Україні живуть не тільки представники Федерації профспілок України.
Будь ласка, пані Віра Іванівна.
_____________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Чого ви кричите? Чого ви кричите, скажіть, будь ласка, жіночка? У вас є правила поведінки у вашій федерації? (Шум у залі)
БОДРОВА В.І. Можна?
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Віра Іванівна, з повагою.
БОДРОВА В.І. Дякую вам.
Події останніх 7 років функціонування національної ради та її секретаріату виокремили вади, які впливають на ефективність їх діяльності та вказують на причини їх виникнення. Законодавчо унормовані механізми соціального діалогу фактично не забезпечують досягнення консенсусу при прийнятті важливих рішень у соціально-економічній сфері. Вже 1,5 року як не працює Національна тристороння соціально-економічна рада, яка створена для ведення соціального діалогу, і як наслідок зниження ролі соціального діалогу в формуванні державної політики.
Хочу нагадати присутнім, що у 17-му році комітетом вже було проведено круглий стіл на тему: «Соціальний діалог як інструмент взаємодії громадянського суспільства», де озвучувалися проблеми діяльності органів соціального діалогу. Проте, на жаль, вимушена констатувати той факт, що за ці роки ці проблемні питання не були вирішені. Тому, розуміючи ситуацію, що склалася у сфері ведення соціального діалогу і неспроможності вирішити проблеми без зовнішньої допомоги, я хочу їх озвучити і звернутись за підтримкою до комітету щодо сприяння їх вирішення. Той факт, що вже 5 років Президентом України не було перепризначено голову національної ради, характеризує відношення до консультативно-дорадчого органу у сфері соціально-економічних відносин.
Можна зрозуміти реакцію роботодавців, які призупинили свою участь у національній раді, проте заручниками такої ситуації залишаються прості працівники, адже національна рада не функціонує з вересня 18-го року. Крім того, вже півроку як не може сформуватися урядова сторона в національній раді. Як висновок, ми спостерігаємо імітацію ведення соціального діалогу. Також залишається проблемним питанням призначення секретаря національної ради.
Хочу сказати, що в секретаріаті робота не зупинялася, спроби знайти вихід із кризової ситуації відшукувались шляхом участі в міжнародних проектах. Зокрема, це в рамках реалізації в Україні проекту МОП «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні». Міжнародними та вітчизняними експертами проведено низку досліджень щодо сучасного стану соціального діалогу та напрацьовано «Зелену книгу», буквально ще 30 секунд, «Зелену книгу» з відповідним планом дій щодо модернізації.
Отже, підводячи підсумки, що необхідно зробити. Для перезавантаження діяльності національної ради першочергово необхідно провести довгоочікувану ротацію голови. Для цього просимо комітет Верховної Ради посилити наші 5-річні звернення своїм зверненням від імені комітету до Президента України щодо прискорення призначення нового голови національної ради, а також звернутись до Кабінету Міністрів України щодо прискорення формування урядової сторони у складі національної ради.
ГОЛОВУЮЧА. Пані Віро, скільки потрібно? Ми направимо листа з вашим листом в тому числі щодо того, що Національну раду потрібно перезавантажувати тристоронню.
БОДРОВА В.І. Так, і після перезавантаження, відновлення діяльності національної ради національній раді необхідно напрацювати зміни до Закону України про соціальний діалог.
І ще одне болюче питання, яке мене турбує як тимчасово виконуючого обов’язки секретаріату. Так, проблеми загальнодержавного рівня щодо ротації голови одночасно породили проблеми, які впливають на життєдіяльність секретаріату, а це не затверджений штатний розпис працівників, неможливість сплати внеску до Міжнародної асоціації соціально-економічних рад та подібних інституцій, де Україна є членом з 2008 року.
Пропонуємо підтримати позицію, що до призначення Президентом нового голови і до звільнення діючого функції в межах компетенцій повноцінно виконує чинний голова. Нагадую, що він зараз не представляє урядову сторону.
ГОЛОВУЮЧА. Пані Віра, дякую.
До слова запрошується Запара Світлана Іванівна, декан юридичного факультету Сумського національного аграрного університету, доктор юридичних наук, професор.
ЗАПАРА С.І. Дякую за надане слово.
Панове, я і науковець, і трудовий арбітр, і адвокат, і медіатор, все в одному обличчі. І стверджую, що перезавантаження профспілок потрібне. Але чи можемо ми це зробити, допустити, щоб це відбулося на підставі закону, який приймається в порушення до Міжнародної організації праці і Конституції? Ні, не можемо. Що треба зробити? Широку дискусію і, головне, щоби логіку законопроекту сприйняли головні учасники правовідносин. Це і профспілки, і трудові колективи, і роботодавці. Сприймуть логіку – буде результат. Як це зробити? Як зробити перезавантаження? Це можливо, якщо ми будемо розмірковувати над новими інститутами. Вибачте, не лише контрольні комісії є інститутом. В усьому світі такими інститутами є інститути трудової юстиції. Це досудова медіація і, власне, трудові суди.
Я прошу повернутися до цього питання і провести широку дискусію щодо обрання моделі. Ми можемо взяти за основу модель Німеччини, Франції, Японії, Іспанії або інші успішні моделі, які функціонують в світі. Але те, що ми не можемо залишити працівника без захисту - це очевидний факт. Я вважаю, що цей процес може відбуватися виключно на підставі балансу рівноваги прав та можливостей. Ми маємо привернути увагу молоді до профспілок, створити нове обличчя профспілок. Для цього необхідно, щоб представників трудової юстиції в судах обирали як від профспілок, так і від роботодавців, щоб з’явилась нова платформа для розвитку і довіри як з боку працівників, так і довіри до представницьких органів обох сторін. І, власне, платформа для реального соціального діалогу.
Коли я сьогодні йшла сюди на зустріч, я проходила повз Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні. І серед цих, знаєте, в Музеї гідності я побачила надпис: «якого кольору твоя свобода?» Моя особиста свобода – це свобода профспілок, це соціальний діалог, який побудований на справедливих і чесних інститутах.
Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Світлана Іванівна. І за регламент в тому числі особлива подяка.
Тимошенко Веніамін Вячеславович, голова Об’єднання незалежних профспілок авіапрацівників.
ТИМОШЕНКО В.В. Всім доброго дня! Мене вже представили, тому я не буду повторюватись. Перше, що я хотів би сказати, що коли припиняють говорити дипломати, починають говорити гармати. Тому заборонити профспілки просто неможливо навіть з того, що якщо їх заборонити, вони переїдуть в підпілля, і ця діяльність буде підривною настільки, що ніхто від цього не виграє. Це про дискурс, тобто заборонити профспілки неможливо.
А далі, а що ж таке профспілки? Щоб не бути заангажованим, отут Михайло Іванович Козич сидить, я вас вітаю, представник ФПУ. Я йому, до речі, до сих пір вдячний, тому що в авіакомпанії «Аеросвіт» перший наш колективний трудовий спір ми проходили саме з ним. І я вдячний йому, тому що він допоміг, і ми першу нашу цю справу виграли з приголомшливим результатом. Але зараз, шановний Михайло Іванович, я воюю з вашими організаціями в залі офіційних делегацій в аеропорту «Бориспіль». Вони займаються непрофспілковою діяльністю, вони займаються скупкою і корумпуванням, фактично, працівників, які за плюшками вступають в профспілки, скажімо так, контрольовані роботодавцями. Зараз мені доводиться воювати з «жовтою» профспілкою в «Антонові», тому що там сфальсифікували колективний договір і так далі, і так далі, і так далі. Прикладів дуже багато, у мене не вистачить залишеної хвилини, щоб все це розказати, але фактажу дуже багато.
Я до чого, що, дійсно, дискурс, якими мають бути профспілки, він має не вирішуватися тільки в рамках комітету. Ми маємо сісти і зібратися. І, як я казав на віче профспілковому, поки нас влада пенделями не загнала, скажімо, за прапорці, ми маємо самоочиститись. Ми маємо сісти і зрозуміти, що ми робимо, а що ми не робимо, де корупція, а де профспілка. Ми маємо самі створити те поле конкурентне, де будуть, власне, конкурувати профспілки за працівників і за кращі умови, а не, вибачте, за путівку, за гроші і за цукерки.
ГОЛОВУЮЧА. Веніамін, скільки ще хвилин потрібно?
ТИМОШЕНКО В.В. Тому все в наших руках, бо нас підштовхнуть трошки в іншу яму.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Веніамін.
Рефреном іде про те, що заборона профспілок, я не бачила жодного законопроекту і не чула жодної думки щодо заборони.
Маринюк Наталя Миколаївна, голова первинної організації профспілки «АрселорМіттал Кривий Ріг». Підготуватися Прудніков Павло Вікторович, заступник голови Профспілка працівників атомної енергетики. Будь ласка.
МАРИНЮК Н.М. Добрий день, шановні присутні! Перш за все хочу звернутися до вас, Галина Миколаївна, я уважно читала ваші пости та пости Тимофія Милованова і дивилася про те, що ви говорили і яка ваша думка стосовно профспілок. Так от, хочу сказати, я представляю профспілку працівників гірничо-металургійної галузі, первинку. Да, ми працюємо саме з працівниками, з гірниками, з металургами, з шахтарями, з залізничниками, з коксохіміками. В нашій первинки 19 тисяч осіб, і ми представляємо і боремося за права цих людей.
З чим я можу погодитися, Галина Миколаївна, з ваших слів, з тим, що профспілки повинні бути більш активні і, дійсно, реально захищати права людей. Але я з вами зовсім не погоджуюся в тому, що профспілки не мали жодних успіхів. Давайте візьмемо нашу профспілку, приватизація підприємства, власник - іноземний інвестор, національна, вірніше, корпорація, велика корпорація. При приватизації цього підприємства саме наша профспілка розробляла інвестиційні зобов’язання, які були покладені в основу розпорядження Кабінету Міністрів в 2005 році, а потім вони лягли в договір купівлі-продажу пакету акцій. І завдяки цим інвестиційним зобов’язанням саме були забезпечені соціальні гарантії для працівників. Потім ці ж самі …(Оплески) ці самі соціальні зобов’язання роботодавця були закладені в колективний договір. І цей колективний договір діє до сих пір і також забезпечуються соціальні гарантії наших працівників.
Далі. Ми використали всі законні можливі способи, яке передбачає чинне зараз законодавство по захисту прав працівників. Ми маємо пріоритет- саме переговори з роботодавцем. Але бувають періоди, коли приходить новий керівник і ці переговори просто неможливі. Що тоді? Тоді ми збираємо підписи під звернення до генерального директора. Ми зібрали, до речі, 12 підписів і надали таке звернення до генерального директора, але він нас не почув. 12 тисяч підписів просто залишили без відповіді. Ми вийшли на акції. Да, в мирні зібрання. Ми висловили вимоги до роботодавця, ніхто до нас не вийшов. Уже лише після того ми зібрали конференцію трудового колективу, я вже розказувала тут присутнім, і адміністрація підприємства в цей самий день, в цей самий час скликала другу конференцію в другому місці, щоб у нас не було кворуму. І ми ждали 3 години. І ми прийняли на цій конференції, коли прийшли люди, коли у нас був кворум, прийняли вимоги до роботодавців і створили орган, який буде представляти інтереси робітників, і висловили вимогу до власника, щоб звільнили директора, який порушує законодавство про працю.
Ми пред’явили 62 позови. Ми вступили в три колективні трудові спори, це в різні періоди. І я хочу сказати, що Комітет соціальної політики, саме цей комітет допомагав, він виступав на боці народу, він виступав на боці профспілок. Тоді його очолював Каплін Сергій Миколайович, він говорив про це. Нам допомагало Міністерство соціальної політики, коли його очолювала Наталя Королевська. Нам допомагала Служба безпеки України, поліція, правоохоронні органи. Тобто органи були на стороні простого народу. Що зараз? Оцей законопроект, 2681, він відбирає наше право працювати просто як профспілки, щоб захищати робітників. До речі, скажу, що, дійсно, нам вдалося підвищити за 4 роки заробітну плату на 116 відсотків, з 8 тисяч до 18 тисяч, це середня заробітна плата.
ГОЛОВУЮЧА. Скільки вам ще потрібно?
МАРИНЮК Н.М. Я коротко. (Оплески) Нам вдалося підписати документи на 5 років про надання додаткових відпусток працівникам. Нам вдалося додаткові відпустки… договоритись, домовитись про додаткові відпустки за особливий характер праці і багато чого іншого. Вдалося повернути тисячі працівників в списки один і два після того, як були перемовини з Кабінетом Міністрів і були прийняті відповідні постанови про внесення змін в постанови і повернення робіт і професій у ці списки. Тобто є діючі, реально діючі профспілки.
Але, якщо в такому вигляді приймати закон, чого ми позбавляємося? Ми позбавляємося права, наприклад, узгоджувати положення про оплату праці, а це дуже важливо, тому що від цього залежить справедлива оплата праці працівників.
ГОЛОВУЮЧА. Цього немає в законі.
МАРИНЮК Н.М. Є. Я говорю зараз про закон 20… Саме це право…
ГОЛОВУЮЧА. Скільки вам ще потрібно секунд для того, щоб завершити?
МАРИНЮК Н.М. Є. Значить, … Добре.
ГОЛОВУЮЧА. Ми сьогодні організаційно робимо. У вас успішний кейс. Я ще раз кажу, що для того, щоб ці успішні кейси, вони дуже важливі, їх потрібно чути. Але у нас сьогодні є регламент.
МАРИНЮК Н.М. Є. Я розумію.
ГОЛОВУЮЧА. От ми давайте навчимось в цьому регламенті працювати і випрацьовувати формати, в яких ми в подальшому можемо до чогось приходити.
МАРИНЮК Н.М. Є. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Якщо ми, наприклад, там обговорюємо законопроект якийсь, давайте обговорювати законопроект. Пан Григорій сказав: «Давайте робити робочу групу».
МАРИНЮК Н.М. Щоб обговорювати… Да, давайте. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Давайте робити робочу групу, ви присилаєте і надходження.
МАРИНЮК Н.М. Я згодна. Значить, мої пропозиції…
ГОЛОВУЮЧА. Ні емоційні там листи щодо того, давайте все відкликаємо. Тому що, ви знаєте, що цей законопроект, він направлений на те, що майно, яким в незаконний спосіб заволоділа Федерація профспілок України, яка…
МАРИНЮК Н.М. Галина Миколаївна, по-перше… Добре. Дозвольте сказати про майно.
ГОЛОВУЮЧА. У мене є висновок Офісу Генеральної прокуратури. Є якийсь регламент, от ви не згодні, що це майно не ваше, да? Ви там проти майна. …(Шум у залі)
МАРИНЮК Н.М. Я що, говорила щось про майно?
ГОЛОВУЮЧА. Ви щойно.
МАРИНЮК Н.М. Я говорю про те, що ви у первинок забираєте право узгоджувати положення по оплаті праці, узгоджувати графіки змінності, узгоджувати про понаднормову працю. Ви зовсім, ви повністю зняли цю норму, 120 годин понаднормової праці. 2708, я зараз говорю про цей законопроект в тому числі.
ГОЛОВУЮЧА. Ви входите до групи 2708. От ви зараз про що кажете? Ви доповідаєте, який у вас успішний кейс? Чи ви хочете про формат організації роботи, чи про майно?
МАРИНЮК Н.М. Я хочу…
ГОЛОВУЮЧА. Чи ви кажете про колективні договори? Чи ви кажете там про 0,3 відсотка? Про що ви хочете сказати?
МАРИНЮК Н.М. Я говорю про те, що в Україні є діючі профспілки, які реально діють. І говорити про те, що профспілки не мають жодних успіхів і профспілки потрібно ліквідувати…
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.
МАРИНЮК Н.М. …оскільки Закон 2681, він реально повністю блокує угоди профспілок. Він повністю блокує.
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Дякуємо. (Оплески)
МАРИНЮК Н.М. Мої пропозиції: перше – створити робочу групу. В цю робочу групу повинні увійти представники уряду, представники роботодавців обов’язково. Я тут бачу представника роботодавців, обов’язково представники профспілок, причому первинок, які безпосередньо працюють з людьми. Представники…
ГОЛОВУЮЧА. У нас залишилось 20 хвилин, через 20 хвилин ми підемо.
МАРИНЮК Н.М. Добре.
_____________. (Не чути) Ви послухайте людей, які вас обирали.
ГОЛОВУЮЧА. У нас є свої повноваження. І ви зараз переконуєте, і ви зараз заважаєте виконувати мені в тому числі мої повноваження.
МАРИНЮК Н.М. Галина Миколаївна, я хочу, щоб ви почули, ті, хто представляє людей, просто.
Дякую.
_____________. Ви приїхали з області, в якій йде війна, і нам зараз не буде часу …(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧА. Я не можу, у мене тут немає поліцейського наряду.
Будь ласка, Луганська область, до трибуни, 2 хвилини. Виходьте, будь ласка, до трибуни. (Оплески)
Але я хочу, ще раз, ми маємо навчитись поважати один одного. І так само як я сьогодні поважаю всіх, так само ви маєте поважати мою думку. І про ті успіхи, про які я там вважаю, це моя думка власна. І тому виступати тут, з цієї трибуни, борячись з Третьяковою безпосередньо, вам не потрібно. Бо Третьякова, яку якусь ви там демонізували чи ще, вона не є тим, хто єдиноосібно приймає рішення в цій державі. Тому вам потрібен соціальний діалог. Якщо ви прийшли, да, регламент, я його веду, перепрошую. Дякую за регламент. Якби ви його виконували і не викрикували з місця, бо я, як в школі вчителька, хочу навчити представників профспілок поважати думки в тому числі і інших, в тому числі головуючого на будь-якому зібрані. Я не брала 10 хвилин на початку і не буду брати наприкінці, але маю право. Дякую.
Я дам слово, не ви даєте. Коли ви зробите захід, тоді ви на цьому заході будете вибирати голову.
Будь ласка.
_____________. Дякую.
Шановні присутні, от ми відновили свої профспілки на підконтрольній території у 2016 році майже половину. Так це що ми, старі профспілки? Ну, як ми змогли їх відновити? Вони могли бути розвалені, але ми це зробили. (Оплески). І ми не боїмося перекривати дороги, щоб відстоювати права трудящих. Он хлопці сидять, які під землею були, шахтарі, так це ж державне підприємство, якому держава не дає ні гроші на зарплату, ні розвиває промисловість. Хто виводить їх туди на вулиці? Профспілки. Так які ж вони радянські, ці профспілки? Треба ж також думати, про що ми кажемо, у кого за спиною скільки людей. І треба не забувати про те, що як зараз оцей законопроект, де 2681 буде прийнятий, це буде повна зачистка профспілок на підприємствах. (Оплески) І в них не буде ніяких повноважень відстоювати інтереси членів профспілок, тому що є нечесні роботодавці, які зроблять все для того, щоб потім не було перезагрузки профспілок, щоб на підприємствах не створювались профспілкові організації. І не важливо, молода людина, немолода людина, йому просто закриють рота і скажуть у тебе немає ніяких повноважень. Оцей законопроект поставить хрест на всіх профспілках на майбутні покоління.
Тому наша позиція – відкликати цей законопроект зовсім, який зараз не на часі. (Оплески) У нас дуже багато інших проблем.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. І за регламент теж особлива подяка.
Прудніков Павло Вікторович, заступник голови Профспілки працівників атомної енергетики. Підготуватися Гуменюк Ірина Олександрівна.
ПРУДНІКОВ П.В. Я дуже коротко, тем более, что мы имели довольно конструктивную и интересную дискуссию с вами, Галина Николаевна, на прошлой неделе. И наши замечания по 2681 мы передали, и официальным письмом, я думаю, вы их получили. Тем не менее я поддерживаю создание рабочей группы по 2681, потому что понимаю, что отозвать этот законопроект комитет права не имеет, но рассматривать его и дорабатывать имеет полное право.
ГОЛОВУЮЧА. Так.
ПРУДНІКОВ П.В. Во-вторых, я предлагаю 2681 все-таки разделить, майно отдельно, а полномочия выбранных органов отдельно, чтобы не было никаких спекуляций и манипуляций, что профсоюзы тут за майно стоят под окнами комитета. Нас в первую очередь беспокоят полномочия выбранных органов профсоюза на предприятиях. (Оплески) Потому что члены профсоюзных органов, которые будут позабавлены иммунитета, которые будут позабавлены определенных полномочий, именно там и будет разрушение профсоюзных организаций. Настоящая профсоюзная работа, она там идет и коллективные переговори там идут. И там непосредственные люди, которые на переднем краю борьбы за права наемного работника, и именно их мы и должны защищать.
Дальше по 2682, там тоже не все так гладко. И там тоже есть подводные камни, которые при определенных обстоятельствах не дадут проводить страйки, особенно я говорю про предприятия ядерной энергетики. Да, спасибо, вы снимаете этот мораторий на проведение нам страйков, но есть еще международное законодательство, есть концепция культуры безопасности, это ядерный объект. И поэтому там нужно по специфике каждой отросли, где вы снимаете мораторий, там чётко все прописывать, чтобы люди, которые приняли участие в страйке, они потом не попали бы под репрессивные действия работодателя, прокуратуры, судов и так далее.
По НТСЕР, наконец-то, слава Богу, НТСЕР, может быть, в процессе этого диалога дадут дополнительные полномочия, дадут дополнительные возможности, дополнительное финансирование, дополнительные штаты, потому что это на самом деле та площадка, которая может определять социально-экономическое развитие страны и его стратегию. Да, у меня все. Коротко.
Спасибо. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Павло, і за конструктивну позицію. І я думаю, що ми на 99 відсотків маємо спільні пропозиції, вони будуть враховані. Ну, на 99, да, про те, про що ми говорили.
Що стосується страйків, я наголошувала вже, що ми обіцяли його до нового року, і тому розуміємо, що він недоопрацьований, і його потрібно теж доопрацьовувати. І немає питання, робимо.
Гуменюк Ірина Олександрівна. Підготуватися Вірник Олег Ігорович.
ГУМЕНЮК І.О. Доброго дня, пані голово! Доброго дня, шановні учасники! З’ясування необхідності перезавантаження соціального діалогу, звичайно, потребує і з’ясування необхідності оновлення законодавства про основні суб’єкти соціального діалогу. На сьогоднішній день це перш за все профспілки, оскільки наша тема сьогоднішня безпосередньо з ними пов’язана. Навіть поверховий огляд законодавчого забезпечення діяльності профспілок та їх правового статусу дозволяє зробити висновок, що профспілки з моменту проголошення незалежності України отримали не менший обсяг прав, ніж мають закордонні профспілки.
Певна доля прав профспілок перекочували з радянських часів, що безпосередньо відображається на структурі організації і принципи діяльності, а особливо у сфері індивідуального трудового права, що в сучасних соціально-економічних умовах розвитку, звичайно, мали зворотній ефект, а саме зниження популярності профспілок, що виражається у зниженні масштабності профспілкового руху. На жаль, всі спроби оновлення законодавства сприймаються профспілками як наступ на їх права. У тіні, зі свого боку, профспілки мають усвідомити, що в епоху інформаційного суспільства використання ІТ-технологій, структурної перебудови багатьох галузей виробництва та секторів економіки, поява висококваліфікованих працівників, які більш зацікавлені в індивідуальному врегулюванні їх оплати праці та режиму роботи, ніж в рамках колективних угод, зростає мобільність працівників. Все це вимагає об’єктивно вносити корективу у формуванні напрямків розвитку законодавства. Тут немає ніякої, скажімо, підпільної роботи.
І, більш того, аналіз законодавства дозволяє сказати, що відповідно, якщо зрівняти порівняльний аналіз, то українське законодавство не містить жодного негативного права, яке існує і в європейському, і в американському законодавстві щодо діяльності профспілок. Звичайно, що найбільшим досягненням національного законодавства у правовому регулюванні діяльності профспілок є проголошення принципу незалежності та визначення їх основних функцій – представницька та захисна. Щоправда, функції, а також моніторинг нормативно-правових актів виявляють дисбаланс у співвідношенні прав і обов’язків. Перш за все, всіма суб’єктами соціально-трудових відносин, буквально 10 хвилин, 10 секунд. Перш за все, всіма суб’єктами соціально-трудових відносин не до кінця усвідомлена суть функцій профспілок по відношенню до держави і роботодавців, здійснення профспілками функцій і реалізацію ними своїх прав. Але по відношенню до працівників і від імені, і в інтересах яких вони виступають, здійснення цих функцій становить обов’язок профспілок.
По-друге, у всьому світі повноваження профспілок прийнято характеризувати як права та обов’язки. Навіть базовий Закон про профспілки, який містить окремий розділ, другий, поміж 17 об’ємних статей лише одна стосується обов’язків профспілок. Тобто, шановні колеги, треба щось робити, треба піднімати активність профспілок, оскільки ніхто не заперечує про те, що вони дуже важливі, і перш за все у колективних і, може, трошки менше в індивідуальних трудових відносинах.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Хочу порадитися. Значить, у нас залишилося 10 хвилин, через 10 хвилин народні депутати мають йти. Я пропоную надати зараз слово… Ну, запрошений вже Верник Олег Ігорович і після того пан Михайло Волинець. Якщо є Наталія Королевська, вона тут десь? Десь пішла? О, я думаю, де ви ділися? То тоді, таким чином, пан Михайло, ви, пані Наталя. І далі я прошу подумати, яким чином ми маємо оцей наш загал і нашу зустріч подовжити, але це не сьогодні. І тут саморегулівні ваші функції, якось домовтесь між собою, яким чином ми будемо робити це далі і як ми далі будемо витримувати наші регламенти.
Будь ласка, пане Олеже.
ВЕРНИК О.І. Дякую.
Три чверті виступу прибрав, залишив тільки конкретні пропозиції від своїх первинних профспілкових організацій Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці», тому я фактично виступаю в якості листоноші.
Перший момент, зафіксували, підтримують первинні профспілкові організації, мої профспілки концепцію реформування режиму соціального діалогу. Це дійсно ідея дуже прекрасна, що буде створена робоча група і в подальшому буде якесь просування. Це вітаємо.
Пролунала думка про репрезентативність. Дійсно, так, нерепрезентативні профспілки зараз фактично відсторонені від режиму соціального діалогу, і це неправильно. Representative англійською мовою представництво. Хай нас мало, хай ми в меншості, але ж ми також маємо право брати участь в режимі соціального діалогу. 5 людей, але ж ми представляємо оцих 5 людей, 10, 100, але ж ми також представницькі хай і маленькі незалежні профспілки. Хочу, щоб врахували колеги з робочої групи ці наші позиції.
Щодо 2681, згодний, що має бути створена робоча група. Мої первинки попросили обов’язково врахувати їх позицію щодо прибирання, негайного прибирання найбільш таких вопіючих дискримінаційних позицій, що профспілкова організація на підприємстві має мати не менше 10 людей, і тільки 2 допускаються на підприємстві профспілки. Це дискримінація, це неможливо. Згідно законодавства України ми маємо право створювати профспілки навіть не в підрозділах. Багато підрозділів, взагалі менше 10 людей там працює. Ну, як це така ситуація може бути? Я сподіваюсь, що, Галина Миколаївна, це у вашому законопроекті містяться ці дискримінаційні норми, і я сподіваюсь, що вони будуть прибрані. Не можна позбавляти людей права на вільний вступ до асоціацій. Це право людини, природні права в контексті трудового навантаження.
І останнє, що просили обов’язково зафіксувати. Дійсно, новостворені незалежні профспілки згідно цього діючого Закону 93-го року, якщо не помиляюсь, «Про колективні договори і угоди», фактично позбавлені права, реального права вступити в діючий колдоговір чи внести зміни та доповнення до діючого колдоговору. Директор відфутболює, вибачте, колеги, СПО, ви також часто це робите щодо нових незалежних профспілок. При всій повазі до вас, але ж це так і є. Багато первинок ваших разом з директорами вась-вась і, вибачте, це правда. Це правда.
Тому велике прохання, щоб врахували той момент, щоб новостворені на підприємствах профспілки мали вільне право приєднуватися до існуючих на підприємстві колективних договорів…
ГОЛОВУЮЧА. Пане Олеже…
ВЕРНИК О.І. …і мали повне право вносити зміни та доповнення до існуючих колективних договорів.
Останнє, 10 секунд. Дуже прикра практика пішла, що роботодавці через суди почали позбавляти прав профспілок через те, що вони використовують назву. Що, типа, Цивільний кодекс має, фіксує, що юридична особа має право на своє ім’я. А якщо профспілка на заводі «АрселорМіттал», наприклад, так називається, то не має права містити назву «АрселорМіттал». Це дуже неприємна юридична судова практика, яка виникла, що профспілки позбавляють назви, якщо назва містить підприємство.
Прошу також врахувати 2681 - право профспілкових організацій на підприємствах, мати право використовувати назву підприємства в своїх назвах юридичних осіб.
Дякую вам велике.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.
Пан Михайло, будь ласка.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановні народні депутати, присутні колеги, всі небайдужі до теми захисту та представлення людей, інтересів людей найманої праці. Ви знаєте, я скажу, що десь з кінця грудня минулого року мене дуже лякала та ситуація, яка склалася, термінової реєстрації законопроектів, низки законопроектів від Кабінету Міністрів, від окремих депутатів, направлена на реформування трудового законодавства. Але мені зараз здалося, що ми поступово вступаємо в русло діалогу. Навіть круглий стіл, який організований був нещодавно Федерацією профспілок України, який пройшов більш спокійніше, навіть оцей круглий стіл, ініційований Комітетом соціальної політики, ми все ж таки говоримо, хоча ми і схвильовані і емоційно збуджені.
Дискусія уже розпочинається. Мені дуже важливо, щоб ця дискусія продовжувалась, тому що і парламентарі, і урядовці повинні вислухати той цілий комплекс проблем, з якими ми зіштовхуємося. Тут Верник говорив, що не виконується діюче законодавство, яке являється пострадянське, адаптоване до сучасних ринкових умов, більш-менш адаптоване. Але нереформовані суди, порушується Конституція. Олеже, зміни до рішення Конституційного Суду від 18 і 29 жовтня 2000 року якраз передбачають всі ті питання, які зараз болючі, і ти їх назвав. Так в чому проблема? Хіба необхідно зараз змінювати Закон про профспілки, бо якраз Конституційний Суд тоді і вимагав внести зміни до базового Закону про профспілки, їх права і гарантії.
І я, коли став народним депутатом, запропонував такі зміни, і вони були підтримані. І вони були підтримані Міжнародною організацією праці. Тоді виникає питання: в чому справа?
Тепер наступне. Комітет експертів щодо застосування конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці у своєму щорічному звіті, вони звернулися зараз до уряду із запитом, чому в Україні порушуються дві конвенції, які торкаються роботи інспекції праці, забезпечення охорони і техніки безпеки праці. А ще три конвенції, які із запитом звертаються в цей комітет, передбачають оплату праці, мінімальний рівень заробітної плати, формування прожиткового рівня і так далі. Тобто вони не виконуються. Це дуже серйозний сигнал, такий запит до органів центральної виконавчої влади. Бо, із свого досвіду, ті, хто мають практику співпраці з Міжнародною організацією праці, розуміють, що за цим можуть бути застосовані торговельно-економічні санкції або окремо до нашої держави, або до окремих державних діячів з усіма наслідками, так як це відбувалось в Білорусії або до інших країн, де, по суті, існують режими. Ми ж Україна, у нас немає такого режиму.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Михайле, скільки ще?
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Я коротко. Вибачте, це дуже серйозне питання. А я вам скажу також із власного досвіду, що спроба лібералізувати законодавство в області соціально-трудових відносин зараз в Україні, так, знову ж галопом наскоком, вони приведуть до загострення ситуацій в нашій державі. Якщо так намагатися погіршити трудове законодавство і не передбачити ніяких механізмів, щоб захистити людей і позбавити профспілок свого права, а, по суті, підвести все, базу підвести до знищення профспілок, тоді в умовах відсутності соціального діалогу, що ми отримаємо, пане Мірошниченко, це я до вас звертаюся як до керівника Конфедерації роботодавців? Ми отримаємо 90-ті роки, точно отримаємо.
Ви, мабуть, або вдома сидите, або ходите на такі заходи, де в залах сидите. Виходьте до людей ближче і подивіться, там пікети, там протести. (Оплески) Це я говорю про те, що соціальний діалог у нас дуже слабенький. В трикутнику органи влади, роботодавці і профспілки. А тому нам необхідно все-таки відновити спочатку соціальний діалог, потрібно було б відновити, потім подивитися, сісти за круглий стіл, так як хоча би сьогодні спроба відбувається, подивитися, що покроково ми зробимо...
ГОЛОВУЮЧА. Пане Михайле, дайте пані Наталії хоча б хвилину. Бо ….. ми підемо.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Да, я завершую. Да, я хотів би ще раз сказати про те і наголосити, що неприйнятно зараз приймати законопроект Милованова 2708 про працю. (Оплески) І неприйнятно зараз приймати законопроект 2681 про зміни до базового Закону про профспілки.
Я пропоную в першу чергу, і всі тут говорили одностайно, давайте розділимо питання реформування профспілок. І насправді це внутрішнє питання профспілок. І майно. Я пригадую, десь років 10 назад розмовляв з Димитриною Димитровою, яка займає сьогодні перші шаблі в керівництві Міжнародної організації праці, і я говорив про майно профспілок, що у нас щось не так, що воно продається, що воно узурповане і все інше. Вона сказала: «Михайле, чим скоріше це майно відійде від профспілок, тим краще буде для людей найманої праці, тим краще буде і для роботи профспілок». Я тоді не зрозумів, що вона говорила, зараз це воно доходить до нас всіх.
Ще прошу раз, Галина Миколаївна, і до урядовців буду звертатися, давайте розділимо питання.
ГОЛОВУЮЧА. Я не проти розділити.
ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Так, і не знищувати профспілки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. І той, який про майно, дуже швидко пропустити через Верховну Раду, тому що і Фонд держмайна просить в тому числі.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Доброго дня, шановні присутні!
ГОЛОВУЮЧА. Ми вже 28 років…
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую дуже всім за те, що ви сьогодні знайшли час зібратися, і це добре. Це такий перший шлях, перший крок назустріч. Сподіваємося на це. Найкращим кроком буде, коли уряд відкличе свій Трудовий кодекс, і в це тоді ми дійсно повіримо, в те, що вони готові до конструктивного діалогу. (Оплески) Ще краще було б, щоб вони зараз відклали закон про землю і перестали оце знущання, яке ми зараз всі разом бачимо в парламенті над українською землею.
Але ж, з іншого боку, це все ж таки добре, що вас зараз влада трошечки взбодрила. Тому що в останні роки ми з вами різні часи переживали: і коли все було добре, і економічний ріст був якось на підйомі, і коли було погано, коли криза, коли важко, 2008 рік. Але ж ми їх разом пережили. І в доброте, і в суперечках, але ж вижили.
Останнім часом якось все було дуже спокійно. Тому зараз прийшов ваш час. Або продемонструвати на всю країну, на весь світ, що у нас дійсно є профспілки, які можуть об’єднуватись, відкладати у бік все, що вас раніше роз’єднувало, йти і захищати країну та захищати людей у своїй країні і продемонструвати всім: Миловановим, Гончарукам та всім іншим, що ми їх вже бачили десятками. Вони приходять і уходять, а працююча людина залишається, підприємства залишаються. І у вас зараз є шанс, як ніколи, брати відповідальність у свої руки, брати можливості у свої руки, об’єднуємося, діємо та захищаємо людей. А ми завжди будемо поруч.
Дякуємо вам, що сьогодні тут зібрались. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, чекаємо від вас пропозиції, яким чином зустрічатися наступний раз з виконанням регламенту.