Комітет Верховної Ради України

Веде засідання Голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …народних депутатів підписи поставити для того, щоб з'ясувати, чи є у нас кворум.

Кворуму у нас немає, чекаємо далі. Ну, я знаю, що у нас деякі народні депутати переплутали адресу, на якій відбувається засідання комітету, почекаємо трішечки, там 5-7 хвилин.

Ну, поки народні депутати підходять, в мене пропозиція така: працювати за таким регламентом. У нас багато питань, у нас 26 законопроектів. Відповідно до Закону про Регламент ми маємо всі законопроекти, які надійшли впродовж 30 днів, вирішити, чи включати їх, чи ні до порядку денного поточної сесії. Таким чином, 26 законопроектів, які сьогодні винесені на порядок денний, – це саме ті законопроекти, де термін витікає сьогодні або вчора. Отак.

Наступне засідання у нас буде, там будуть розглядатися ще 18 законопроектів. Я вдячна тим народним депутатам, що не є членами нашого комітету, але підійшли до виступів щодо їх законопроектів, де вони є авторами.

Ну, чекаємо ще трішечки.

Все. У нас є кворум. Вітаю всіх.

Значить, в мене прохання до народних депутатів-членів комітету проголосувати за порядок денний, який вам роздано. Хто за порядок денний, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Розглядаємо перше питання нашого порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції (реєстраційний номер 2045).

У нас тут два законопроекти. Один – основний, який подано... основний автор - народний депутат Фріз Ірина і інші, а потім розглянемо альтернативний. Дякую.

Пані Ірина, дякую, що ви завітали. Слухаємо.

 

ФРІЗ І. В. Щиро дякую, пані голово.

Члени комітету, поважне зібрання, я, напевно, не буду витрачати ваш час, єдине, що хотіла би наголосити, що ці два законопроекти є скоріш не альтернативними, а тотожними. Політика – це мистецтво можливого. І для мене є приємним те, що в так званому альтернативному, а я б говорила, в тотожному законопроекті, є співавтори члени більшості. Це означає, що зазначений законопроект з усіма положеннями, які нададуть можливість отримати статус учасника бойових дій усім добровольцям добровольчих формувань, отримають цю можливість.

Отже, я не буду зупинятися конкретно на всіх положеннях, я буду говорити про те, що "Європейська солідарність" буде підтримувати альтернативний законопроект, який внесено представниками іншого авторського колективу, тому що він є майже принципово таким, що був внесений нами. Для мене як колишнього міністра у справах ветеранів головним є досягнення цілі, а саме: надання статусу учасника бойових дій добровольцям. Тому ми будемо підтримувати той законопроект, який буде внесено до зали та який буде підтримувати більшість. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вдячна, пані Ірина, за таку позицію.

Я слово щодо до співдоповіді, доповіді щодо альтернативного законопроекту передам Цимбалюку Михайлу Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна головуюча, шановна пані міністре, автори законопроекту, шановні народні депутати, запрошені! Дуже приємно, що нарешті в стінах Верховної Ради народився такий законопроект. Велика кількість добровольців, які брали активну участь в обороні нашої держави, не потрапили ні в ті підрозділи, які перейшли в Збройні Сили України, в Національну гвардію, в інші силові структури Служби безпеки, і нині вони залишилися один на один із своїми проблемами, бідами. І на них не поширюється соціальний захист і інші пільги, які вони заслужили своєю відданою боротьбою на захисті нашої цілісності. Через те я висловлюю вдячність всім авторам. І дякую за позицію. Бо погоджуюсь, що альтернативний законопроект… Я, до речі, теж є співавтором його. І він народився майже одночасно, я так думаю. Тому що велика кількість ветеранів мають високі очікування від нової влади.

І ми вирішили об'єднати зусилля, незалежно, хто у владі, а хто в інших фракціях, які не увійшли у більшість, і не гаяти часу, в найближчий час включити в порядок денний сесійного засідання. Для того, щоб цей законопроект мав силу закону.

Я ще раз хочу подякувати, пані Ірина, вам за принципову позицію, що вам не важливо, яким він буде – чи основний, чи альтернативний. Погоджуюсь з вами, що вони майже тотожні. Тільки альтернативний, ми постаралися врахувати всі ті пропозиції, які поступали в ході вже роботи над цим законопроектом.

Я прошу членів комітету підтримати розгляд і основного законопроекту 2045, і альтернативного 2045-1. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло.

Хочу ще згадати одне прізвище із числа народних депутатів. Це Леся Василенко з "Голосу", яка доклала багато зусиль для того, щоб цей законопроект з'явився. В попередні 4 роки суспільство і Верховна Рада дискутували, чи потрібно, чи ні, надавати статус учасників бойових дій добровольцям. Тому, якщо ми вирішимо це питання, буде дуже добре. Дякую всім.

Прошу запротоколювати і проголосувати за доцільність включення законопроектів 2045 та 2045-1, 2045-1 як основний для доповіді, до порядку денного цієї сесії.

Прошу голосувати. Дякую, одноголосно.

Ми переходимо до розгляду наступного питання. Я бачу, що з'явились і представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі, та сільського господарства. Наступне питання у нас стосується законопроекту 2168, суб'єктом законодавчої ініціативи є Кабінет Міністрів України. Прошу МЕРТ до доповіді. Пан Качка, так, Тарас?

 

КАЧКА Т.А. Так. Доброго дня! Перепрошую, що трошки затримався. Дякую за те, що швидко поставили на розгляд законопроект 2168.

Законопроект має дуже технічну природу, пов'язану з тим, щоб відокремити на рівні законодавства функції соціальної політики і політики у сфері трудових відносин. Як ви знаєте, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у своєму положенні перебирає на себе всі функції, пов'язані з формуванням трудової політики. І тому для того, щоб це положення, яке було схвалене нещодавно, запрацювало потрібно внести уточнюючі в деякі законодавчі акти, які, власне, висвітлені в законопроекту 2168. Це дасть можливість належним чином реалізувати ті плани уряду в сфері трудової політики, які задекларовані і висвітлені в тому числі в програмі дій уряду, яка буде представлена на цьому тижні. Тому прохання його підтримати, поставити в порядок денний і далі забезпечити супроводження. Власне, все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарасе.

Чи є питання до доповідача? Дякую. Немає? Ви хочете питання чи ні? О'кей. Питань нема.

Шановні народні депутати, чи є бажання ще… Гаразд, пані Олександра.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Скажіть, будь ласка, питання з відносин і надання ліцензій на працевлаштування за кордоном, надання ліцензій щодо тих, які називаються… наші моряки, тобто це всі ті питання, тобто всі питання, всі без винятку питання переходять?

 

КАЧКА Т.А. Всі без винятку питання, так, так, вони переходять до нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, ще два питання зліва. Олексій Мірошниченко і потім…

 

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Добрий день, шановні колеги! Добрий день, Тарасе! Одне питання. Воно, можливо, технічне, а може, і ідеологічне. Ми, мабуть, єдина країна в світі, я вже про це не раз говорив, де в назві центрального органу виконавчої влади уже років 10 немає слова "праця". І я розумію, що питання праці, вони будуть віднесені до міністерства. А чи не думаєте ви, що нам дійсно треба все-таки… Ну, праця є праця. Є два основних моменти, на яких відслідковується інфляція і безробіття. Можливо, ви подумали б над назвою. Дякую.

 

КАЧКА Т.А. Дякую за запитання. Перепрошую, що відразу так відповідаю. Справді, це питання є, тому що для нас було би важливо, щоб мати назву "праця" в назві, тому що ми не хочемо, щоб це було якось в тіні.

Хочу сказати, що ринок праці є одним з чотирьох ключових пріоритетів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Таку назву нам дала Верховна Рада. Думаю, що ми були би не проти додати ще і "працю". Але єдине, що питання, що ви знаєте, що кожна зміна коми в назві тягне за собою дуже складні реорганізаційні процеси. Я втішений, що ви нам допомагаєте завершити це все питання. Єдине що, чотири пріоритети, які є в Міністерстві економіки,– це, зрозуміло, обіг землі зараз, який активно обговорюється; це приватизація і управління держвласністю, яке обговорюється; це торгівля, яку я на постійній основі забезпечую; і ринок праці. Це чотири пріоритети, це топові пріоритети для нас. І тому навіть, якщо немає слова "праця" в нашій назві, це не означає, що ми не ставимо це в пріоритет. Це один з найбільших пріоритетів діяльності нашого міністерства буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще одне питання. Ми будемо це питання закінчувати. Я прошу тільки представлятися. Я перепрошую, що я ще всіх не запам'ятала.

 

ШУБІН О.О. Олександр Шубін, перший заступник Голови СПО профспілок України на національному рівні. Підтримую те, що сказав Олексій Валентинович, дійсно, це доцільно. І два питання такого технічного характеру.

Передається праця, проте питання недискримінації, захисту проти насильства, дитячого насильства і так далі, вони залишаються у Міністерства соціальної політики. Враховуючи, що це є значною компонентою ринку праці і значну увагу приділяє європейське співтовариство, чи не буде тут, скажімо, задвоєння функцій? Це перше питання.

І друге питання. З закону прямо не випливає, чи далі здійснюватиметься повідомча реєстрація колективних договорів соціальними органами на місцях, як це відбувається на сьогоднішній день, чи там передбачається передача по всій вертикалі? А ви ж знаєте, і в містах, і в об'єднаних громадах це здійснюється органами, які займаються питаннями економічного розвитку.

 

КАЧКА Т.А. Дякую за обидва питання. Щодо недискримінації і протидії насильству - це свідоме рішення, тим, що це займається Міністерство соціальної політики, такий уточнений набір повноважень дасть можливість більш ефективно і чіткіше акцентувати на цьому питанні і до того ж уникнути певний такий, ну, не конфлікт інтересів, а певний такий ......., який може бути між регулюванням ринку праці і горизонтальним питанням, яке в усі відносини входить.

Тому це рішення було досить свідомим, ми про це дискутували, де ця функція має бути, і вона для нас… це рішення урядове, що воно, власне, в Міністерстві соціальної політики має бути, ми до нього з великою увагою ставимося, до виконання функцій в цих завданнях.

Щодо колективних договорів, це все переходить під вертикаль Міністерства розвитку економіки, торгівлі, сільського господарства. Реорганізація і певні... оптимізація і посилення роботи з регіонами у нас передбачається. З вчорашнього... в нас поповнилась команда заступників, один із заступників буде, власне, займатися суто регіональними питаннями, в тому числі налагодження ефективної роботи органів влади на місцях. Тому це питання теж свідомо було перебирається на Міністерство розвитку економіки, торгівлі, сільського господарства і буде, відповідно, в межах нашої вертикалі здійснюватися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарасе.

Розгляд питання завершується. І я прошу народних депутатів, якщо нема зауважень... Нема? ...голосувати щодо доцільності включення до порядку денного у цю сесію. Хто – за, прошу голосувати. Дякую всім. Одноголосно.

В мене дві маленьких об'яви. По-перше, Микола Бабенко у нас захворів – це секретар нашого комітету, тому я прошу народних депутатів надати кандидатури щодо призначення їх секретарем на сьогоднішньому засіданні. Яка буде кандидатура? Пане Арсенюк Олег.

Прошу голосувати. Хто – за? Дякую. Одноголосно.

Третє питання у нас – щодо розгляду Державного бюджету. Я прошу, ми його перенесемо трішечки пізніше, бо ще у п'ятницю міністерка соціальної політики попросила принести на після одинадцяту, оскільки наразі відбувається засідання уряду. Тому, як тільки вона з'явиться, ми перейдемо до розгляду нашого Державного бюджету.

А зараз питання четверте: про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону України про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстраційний номер 1231).

Дякую, пане Тарасе, що завітали. "Роза пахнет розой, хоть розой назовие ее, хоть нет". Незалежно від того, що у вас немає в назві "праця", я думаю, що ви будете перейматися політикою в трудовій сфері. Дякую.  

Четвертий пункт. Цей законопроект був прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Він достатньо бурхливо сприймається і суспільством. Тому відповідно до проекту рішення комітету ми пропонуємо призначити робочу групу щодо підготовки таблиці до цього законопроекту на друге читання. Нагадаю, хто не був присутній під час обговорення цього законопроекту на попередніх засіданнях Комітету соціальної політики та у справах ветеранів, ми достатньо бурхливо говорили про те, що безпосередньо контроль за верифікацією соціальних виплат здійснювати має Міністерство фінансів, яке це робить шляхом звірки реєстрів. І механізм, який, на думку деяких народних депутатів, здавалося, що він відсутній, проти свавілля чиновників, щоб там не було перегибів, ми  запропонували надати до другого читання.

Тому думаємо, що на друге читання при підготовці цього законопроекту будуть підготовлені пропозиції у тих народних депутатів, хто вважає, що таке можливо, і виписати його. Для цього створимо робочу групу. Графік роботи робочих груп, які будуть очолені різними народними депутатами з різних фракцій нашого комітету, ми повісимо на сайті, і можна буде до такої робочої групи долучитися.  

Безпосередньо тут рішення… проект рішення пропонується народним депутатам у наступному: створити робочу групу з доопрацювання до другого читання Закону про верифікацію. Якщо немає питань… Я тут була доповідачем одночасно.

Да, пані Олександра.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Це дуже важливий законопроект, і мені подобається підхід, який ви пропонуєте. Але б я просила би перед тим, як розпочали б працювати робочі групи, провести нараду під вашим головуванням з фахівцями, тому що там треба для того, щоб робочі групи не працювали кожен, как лебедь, рак и щука, відпрацювати вже з тим досвідом, який є в багатьох країнах.

"Батьківщина" підготувала такий аналіз. У нас є досвід всіх країн по верифікації і відіфікації, і віділізації - по всім цим питанням, по тому, що робилося після революцій, який такий відділ працював в Міністерстві фінансів, і коли він показав, що за квартал украли 6 мільярдів гривень, його зразу ліквідували і ця людина була звільнена.

І тому нам треба переговорити спочатку рамку, а потім дати доручення робочим групам. Тоді це буде фахово. Якщо просто кожен почне працювати, ми не отримаємо результат. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олександра.

Вважаю, що це доцільно. Прошу секретаріат організувати таку нараду, і пані Олександрі надати пропозиції щодо того, щоб вона у нас, робоча група, була не завелика, але щоб там безпосередньо ввійшли ті, хто опрацьовував у Міністерстві фінансів цей законопроект, або ті, хто безпосередньо був дотичний, щоб ми вузько, але скомпонували вимоги, в тому числі і народних депутатів з нашого…

 

КУЖЕЛЬ О.В. Дозвольте, ми запросимо ту людину, яку звільнили, яка все це починала в цій країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми врахуємо всі думки. Як я вже і казала, ми врахуємо не тільки думки більшості, але дуже часто і негативні відгуки щодо законопроектів призводять до покращення якості для українця.

Дякую секретаріату. Будь ласка, організуйте таку нараду, як тільки там буде час.

П'яте питання: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про надання допомоги в окремих районах Донецької та Луганської областей (реєстраційний номер 1091) (народний депутат Новинський та інші).

Законопроект стосується гуманітарної допомоги. В мене питання, чи є представники пана Новинського? Да, це… Дякую. До слова, будь ласка.

 

МАГОМЄДОВ М.С. Доброго дня. Галина Миколаївна, дозвольте почати свій виступ російською мовою. Я вивчаю державну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема питань. Це Магомедов Муса Сергоєвич, да.

 

МАГОМЕДОВ М.С. Магомедов Муса, 45 округ Авдеевка. Просим вынести данный закон на рассмотрение Верховной Рады. О чем этот закон. Мы просим распространить понятие "благотворительность", "благотворительная помощь" и "на неконтролируемую территорию", потому что существующее положение дел говорит о том, что на неподконтрольную территорию помощь может входить только в виде гуманитарной помощи. Для этого требуется большое количество разрешительных документов, которые не оправданы, оправданы для гуманитарной помощи из-за границы, когда мы говорим о гуманитарке, которую мы получаем от наших партнеров, и неоправданы для оказания благотворительной помощи в условиях нашей страны.

Могу сказать, что на нашей территории благотворительные организации работают достаточно активно, их много. И, ну, я только вернулся с округа и встречался с большой частью их организаций, тогда как на неконтролируемой территории, в общем-то, помощь людям, которые реально нуждаются, и нуждаются сильно, связано с большим количеством, как бы вам сказать, с очень большим количеством документов, которые не позволяют осуществлять благотворительную помощь очень нуждающимся людям. Поэтому просим вынести на рассмотрение в зал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Муса. Водночас є застереження і за висновком секретаріату комітету. Чи є народні депутати, які хочуть виступити з цього приводу? Ні, то тоді я трішечки вам розповім.

29 жовтня цього року, 2019 року, набирає чинності новий порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповану територію в Донецькій та Луганській областях. Відповідно до цього нового порядку дещо врегульовується, чи буде врегульовано, питання щодо того, щоб не потребувала окремих дозвілів фіксація гуманітарної допомоги. І відповідно переміщенню буде безперешкодному підлягати гуманітарна допомога, яка здійснюється, і вантажі, міжнародними гуманітарними організаціями, перелік якого затверджується наказом МТОТу. Ви знаєте, що МТОТ наразі реорганізовано. Тому частково законопроект, який врегульовує питання щодо гуманітарної допомоги, вже буде вирішено таким порядком. Водночас під маскою гуманітарної допомоги дуже часто ховаються і інші вантажі, які не є безпосередньо гуманітарною допомогою, а є фактично де-факто контрабандою. Тому уряд і наголошував на тому, що потрібно дуже пильно відстежувати мету, що перевозять, що це таке є, чи дійсно це гуманітарна допомога, чи це тільки прикриття і відповідно під цим прикриттям ховається щось інше.

У мене питання і до пана Муси, чи вирішує законопроект, який подано, оцю проблему. Тому що безпосередньо те, що стосується, там де ми розуміємо чітко, що це міжнародні гуманітарні організації, що там вантаж іде дійсно гуманітарного призначення, там зрозуміло. А чи не надамо ми цим законопроектом можливостей безперешкодного перетину кордону чи оцієї межи контрольованих-неконтрольованих територій вантажам, які по суті можуть тільки прикриватись гуманітарною допомогою?

Дякую за відповідь заздалегідь.

 

МАГОМЕДОВ М.С. Галина Николаевна, вы знаете, те, кто занимается настоящей благотворительной помощью, они ведут четкий видимый учет, и все это отслеживается достаточно легко – списки получателей, кто в них попадает – все это должно мониториться. И эта информация, безусловно, должна предоставляться в рамках этого закона. То есть мы должны понимать, что эта помощь идет адресно и идет тем, кто в этом нуждается.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 _______________. Я дякую авторам цього законопроекту, тому що справді потрібно дати можливість тим, хто хоче надати гуманітарну допомогу, щоб вона потрапила до адресата. І я буду пропонувати, щоб це питання включили в порядок денний, але ми маємо почути думку наших представників операції Об'єднаних сил.

 

_______________. Так точно.

 

_______________. Правоохоронних органів, і щоб, справді, погоджуюсь з позицією голови комітету, не дати законодавчу можливість провозити тентованими автомобілями невідомо який гуманітарний вантаж, а насправді це можу бути все інше. Через те ініціатива дуже потрібна, але вона… також необхідно відпрацювати весь механізм і порадитись з фахівцями в процесі вже розгляду його у сесійній залі. Дякую.

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть ще бажаючі виступити щодо цього законопроекту? Дякую. Відсутні.

Ну, давайте. Ми тут швидко працюємо, я ще раз нагадаю, у нас 28 питань і 26 законопроектів. Тому, якщо можна…

 

_______________. Доброго дня! Дякую, Галина Миколаївна. Доброго дня всім. Міністерство соціальної політики також опрацьовувало цей законопроект. І в контексті того, що було вже озвучено, ми пропонуємо також спеціально уповноваженим органом, який забезпечуватиме контроль цього питання, визначити МінТОТ, оскільки це його безпосередньо на сьогоднішній день профільне питання. Як було вже сказано, відповідно до порядку, який в нас затверджено 815 постановою, їх визначено як органом, який буде видавати наказ і оприлюднювати наказ на своєму сайті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Міністерство соціальної політики підтримує цей законопроект за умови його доопрацювання, правильно?

 

_______________. Так. Абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, проект рішення… Ну, давайте, військові мають швидко реагувати.

 

КЕВЛЮК В.А. Начальник Центру цивільно-військового співробітництва Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України полковник Віктор Кевлюк.

Щодо проекту закону. На нашу думку, питання доставки на тимчасово окуповані території гуманітарних вантажів вже врегульовані. Доставка благодійних вантажів врегульована постановою Кабінету Міністрів. На нашу думку, створювати ще один законодавчий акт з цього приводу немає ніякого сенсу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Які будуть пропозиції у народних депутатів у зв'язку з тим, що органи влади наші… центральні органи виконавчої влади, думка в них поділилася: з одного боку, розглянути законопроект і доопрацювати, з другого боку, що постановами Кабміну вже врегульований такий порядок. Що думають народні депутати?

 

_______________. Пропоную підтримати, але доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді голосуємо за те, щоб включити до порядку денного з подальшим доопрацюванням, да? Прошу голосувати. Дякую.

Ми ваші думки обов'язково врахуємо, тому що законопроект направлений, так, як от пан Муса доповідав, на спрощення порядку гуманітарної допомоги. Будемо дивитися потім і врахуємо обов'язково ваші думки, якщо ні, то будемо відхиляти вже залом. Зараз мова йде тільки про доцільність включення до Верховної Ради для розгляду, і народні депутати хочуть побачити, яким чином він може бути спрощений або ні на рівні закону. Контрабанді ми поставимо заслон. Да…

 

МАГОМЕДОВ М.С. В свою очередь хотел сказать, что большая благодарность операции Обьединенных сил, командующему. На прошлой неделе мы встречались по поводу организации железнодорожного сообщения Верхнеторецкое-Скотоватая-Фенольная. То есть мы создаем условия для того, чтобы наши люди могли ездить с "серой" зоны, ездить  и работать там, где работают предприятия. И абсолютно уверен в том, что мы найдем правильный подход к тому, чтобы никакой контрабанды, безусловно, не было, а была настоящая благотворительная помощь. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до шостого питання: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про першочергові заходи щодо захисту соціально вразливих громадян за наслідками фінансово-економічної кризи (реєстраційний номер 1100), народний депутат Новинський.

І слово передається народному депутату Магомедову Мусі Сергоєвичу за цим питанням. Співдоповідач - Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

МАГОМЕДОВ М.С. Доброго дня еще раз. Говоря об этом законе, я б хотел сделать акцент на том, что мы говорим о первоочередных заходах по защите социально вразливих громадян от наследства финансово-экономического кризиса. Но мы говорим о том, чтобы  часть незащищенного населения… Две секунды можно, я вернусь назад. О чем мы говорим, о том, что наши люди, кроме того, что мы сейчас находимся в условиях серйозного кризиса, есть ряд людей, которые, по сути, находясь там, в "серой" зоне, не имеют возможности там зарабатывать, не имеют возможности оплачивать коммунальные услуги. И при этом мы говорим о том, чтобы ряд категорий защитить и создать условия, при которых они могли бы, ну, функционировать и жить. А мы говорим о том, что субсидии на оплату коммунальных услуг должны быть в том случае, если люди не имеют возможности работать и зарабатывать в условиях… В "серой" зоне на сейчас, ну, безработица составляет, ну, колоссальных размеров, предприятия стоят. И мы говорим о том, что там пенсионеры, о том, что инвалиды, люди, семьи с детьми, там трое и более детей, в которых воспитываются инвалиды, для них сделать мораторий на повышение тарифов. Я думаю, что на такое количество там категорий мы как государство в состоянии найти дополнительное финансирование, в тех условиях, в которых они сейчас находятся. Поэтому просим вынести на рассмотрение данный закон, категории прописаны, они понятны.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пан Муса. Пан Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, шановне товариство, справді... Шановні члени комітету, присутні, це є дуже актуальне питання на сьогоднішній день, але хотілось би від авторів прочути також де джерела фінансування на цю суму, яка вимагається в результаті прийняття цього законопроекту? Будь ласка.

 

МАГОМЕДОВ М.С. Джерела тоже прописаны. Мы говорим о том, что нужно создать реестр предприятий-должников, у которых большие долги там по заработной плате. После этого провести финансовый аудит должников, посмотреть, чем можем им помочь. И после этого уже по результатам финансового аудита использовать те возможности, которые есть у нас как у государства, как у банковской системы, говоря опять же о предприятиях, которые находятся в "серой" зоне, ну, те ставки кредитования, которые на сегодняшний день существуют – 20 и более процентов, они не позволяют им выживать в целом. И если, ну, в качестве примера взять Авдеевку, у нас по сути выжило всего, ну, 3 предприятия из 50. И то же самое касается и фермерских хозяйств, то есть нужно создавать особые условия, в противном случае там все придет еще, ну…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Я пропоную це питання доопрацювати, винести в сесійну залу і все-таки, щоби дати можливість висловитись всім представникам органів, центральних органів державної влади, як цей законопроект, перше, може стати на захисті людей, які проживають на тій території, тих підприємств, які там працюють. І вважаю, що такий законопроект потрібно приймати, тільки врахувати всі ризики, ну, і, звичайно, переваги.

В нас соціальний Комітет соціальної політики, захисту прав ветеранів, повинен стояти саме на сторожі, в тому числі таких категорій громадян. Дякую.

МАГОМЕДОВ М.С. Дякую, Михайло Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дяку, пане Михайло.

Ще хочуть народні депутати виступити? В мене є бажання, якщо не проти.

Думаю, що політика Комітету соціальної політики і у захисті прав ветеранів має полягати саме в тому, що механізми соціального захисту, які створюються, мають впроваджуватися в Україні дуже обачно. От коли я використовую цей прикметник, "обачно", то я використовую останнє рішення Конституційного Суду, ми сьогодні будемо розглядати ці законопроекти, щодо поновлення тих спецпенсій і пенсій за вислугу років, які, є рішення Конституційного Суду, потрібно поновити.

Так от, суд пише на самих своїх початках, що якщо ви запровадили якусь систему, то її потрібно фінансувати. В Україні ми маємо купу соціальних пільг, які не фінансовані. Навіть те, що стосується прожиткового мінімуму. Ви ж всі пам'ятаєте ті дебати, які були за участю Тимошенко Юлії Володимирівни в комітеті, що, коли ми піднімаємо прожитковий мінімум, ми не можемо зараз забезпечити людей, які втратили працездатність, які потерпали і втратили функціональність під час збройного конфлікту. Ми погано захищаємо людей пенсійного віку, які відпрацювали на благо України багато десятків років, більше ніж буває і 40 років.

Тому, якщо ми щось запроваджуємо, то ми маємо розуміти, чи в стані ми, чи ні, фінансувати це. А саме тому законодавство містить вимоги до поданих законопроектів. Законопроект, в тому числі по соціальній політиці, має містити ґрунтовні економічні розрахунки, чи в стані ми, чи ні забезпечити потім таку соціальну політику.

В порушення статті 91 Регламенту та статті 27 Бюджетного кодексу України авторами не надано фінансово-економічного обґрунтування до цього законопроекту. Джерела фінансування цих видатків невідомі. Ця позиція докорінно відрізняється від позиції партії "Батьківщина", докладеної нам під час прожиткового мінімуму, де партія запропонувала компенсатори для того, щоб впроваджувати якісь речі. Їх треба розглядати, чи спрацюють вони, чи ні. Але в даному випадку законопроектом таких джерел не виявлено.

Що стосується за висновками Міністерства фінансів та Пенсійного фонду, то цей законопроект ретельно обрахований. І, за їх висновками, частину реалізації цього законопроекту, бо весь економічний ефект обрахувати наразі не є можливим, але частину, для того, щоб його виконати, необхідно буде вишукати 100,1 мільярда гривень додаткових бюджетних коштів. Нагадаю, що наш бюджет на цей рік складає цифру трильйон, ну, і біля 100 мільярдів додатково. Ну, тобто 80, я зараз не пам'ятаю повну цифру, тим більше, що ми її ще не затвердили.

Тому, у зв'язку з тим, що наявного економічного обґрунтування… і компенсатори відсутні, мені хотілося б побачити тоді, за рахунок яких джерел планується це покривати. Бо один із законопроектів, який ми будемо розглядати далі, покладає це на роботодавців. Ну, даються якісь соціальні пільги, а вони покладаються або на державний бюджет, або на роботодавців.

Нагадаю, що державних бюджетів і держава коштів не має. Все, що оплачується за рахунок державного бюджету, покладається на платників податку. Тому платники податку мають збільшити податки, які вони сплачують до бюджету за рахунок таких пропозицій, або роботодавець буде це робити. Ну, я просто хочу нагадати, що роботодавець вже несе частково навантаження для того, щоб ми захистили всіх і вся. Тому моя пропозиція відхилити законопроект, ну, як – не рекомендувати, не рекомендувати включення…

 

_______________. Можно комментарий?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звісно.

 

МАГОМЕДОВ М.С. Галина Николаевна, сегодня в 14:00 рассматриваются законодательно законы 1210, 1209 (увеличение рентной платы с 8 до 10 процентов с одновременным увеличением базового оподаткування). Так вот, работа в этом направлении по увеличению бюджета она однозначно ведется. И просто в одном комитете тратятся деньги, а в другом комитете зарабатываются. Поэтому я думаю, что те законы, которые находятся в стадии обсуждения, они позволят увеличить доходную часть нашего государства.

_______________. Я хочу зауважити, що ми не просто витрачаємо гроші, ми повинні їх якісно розподілити.

 

МАГОМЕДОВ М.С. Согласен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цей законопроект теж не містить такого механізму. У мене пропозиція: якщо ви вже хочете їх захистити, то подавайте це в купі. От я хочу побачити, щоб пан Новинський як автор і ви запропонували збільшити навантаження для працюючого населення для того, щоб збільшити видатки, ну, мінімум на 100 мільярдів на людей, які проживають на цій території. Ну, просто, щоб ми були розумні і подавали, коли ми подаємо якісь речі і захищаємо когось, щоб ми чітко розуміли, чи ми дискримінуємо, чи ні тут працююче населення, щоб ці пропозиції були збалансовані. Дякую.

У мене пропозиція - не включати до порядку денного в зв'язку з порушенням норм Бюджетного кодексу, а також Регламенту і у зв'язку з відсутністю розрахунків. Є інші пропозиції? Прошу голосувати.

Хто – за? 5 – за. Питання не пройшло.

Ми переходимо до розгляду наступного питання. Питання сім: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо скасування негативних положень "пенсійної реформи" (пенсійної реформи – в лапках) та відновлення порушених прав громадян на виконання рішення Конституційного Суду України (реєстраційний номер 1116). Законопроект поданий членом нашого комітету пані Королевською, але наразі вона відсутня.

Підкажіть, будь ласка, секретаріат, що ми маємо робити в цьому випадку, коли доповідач відсутній? Чи є представники доповідача?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що робити, що ви пропонуєте? Не розглядати питання, перенести на наступне? Ну, просто щоб було зафіксовано.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте перенесемо на наступне, на наступне засідання комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто, щоб потім не закидали щодо того, що ми не вчасно розглядаємо законопроекти, ми в 30 днів маємо рішення прийняти в комітеті. У зв'язку з відсутністю доповідача переносимо. На наступний тиждень вже сформований порядок…

Так, наступний законопроект, так само, восьмий і дев'ятий. Голосуємо, так, всі? Хто – за? Прошу. Одноголосно. Дякую.

Питання десяте: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Постанови Верховної Ради України про звернення до Кабінету Міністрів України щодо забезпечення у 2020 році гідного соціального захисту та належного рівня заробітних плат педагогічних працівників, збільшення обсягів видатків на виплату академічних стипендій учням та студентам, недопущення передачі фінансування державних вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації з державного бюджету на місцеві видатки. (реєстраційний номер 1129), автор – народний депутат Шпенов.

Пан Шпенов надав нам листа щодо того, що він особисто не може прийняти участь, то уповноважує Яцюк Інну Олександрівну виступити і представити, ну, це в даному випадку не законопроект, а постанова. Прошу, пані Інно, до слова.

 

ЯЦЮК І.О. Доброго дня, шановні народні депутати та учасники засідання. Означена постанова пов'язана з рядом проблем, які виникли в нашій країні внаслідок недосконалої державної політки, та відповідно потребують втручання Верховної Ради як обраного народом органу влади. Зокрема, в означеній постанові пропонується Верховній Раді звернутися до Кабінету Міністрів щодо наступних питань.

 В соціальній сфері Кабінет Міністрів України має оперувати реальним показником прожиткового мінімуму, а не уявного. Підміна понять "мінімальної заробітної плати" та "мінімальний прожитковий мінімум", встановлення посадового окладу на належному рівні. В освітній сфері є ряд проблем, які також потребують уваги Кабінету Міністрів. Так, уряд не виконує вимоги закону щодо підвищення розміру посадового окладу працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у зв'язку з фінансовою неспроможністю місцевих бюджетів забезпечити фінансування закладів ПТУ; щодо припинення безстрокових трудових відносин із вчителями пенсійного віку, щодо виплати стипендій нижче рівня прожиткового мінімуму, щодо постійного зменшення кількості учнів, яким виплачується ця стипендія.

Враховуючи всі ці проблеми, які є вкрай актуальними та важливими, пропонується Верховній Раді підняти це питання перед Кабінетом Міністрів для того, щоб вжити якихось заходів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Співдоповідач Королевська відсутня, Наталія Юріївна. Відповідно хочу прочитати зауваження секретаріату щодо постанови.

Постанова є підзаконним актом, і реалізація майже всіх пунктів, не всіх, але багатьох пунктів цієї постанови можлива лише шляхом прийняття законів. Водночас ця постанова не передбачає законопроекту як такого. Тому рекомендація - відхилити саме за формою.

 

ЯЦЮК І.О. Я перепрошую. От дивіться, не всі питання, звичайно, врегульовуються законами. Законами деякі питання вже врегульовані. Але Кабінет Міністрів, наприклад, неналежним чином їх виконує. Тому цією постановою ми звертаємо увагу Кабінету Міністрів на те, що потрібно виконувати вже діючі норми закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є думки у народних депутатів з цього приводу?

 

_______________. Я пропоную відхилити, бо було не надано фінансово-економічне обґрунтування та не було узгоджено з іншими міністерствами, які повинні були надати висновки до цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прохання відхилити. Так, питання.

 

ІСАЄВА І.А. Міністерство освіти. В цілому підтримуючи цю постанову, хочемо зауважити наступне. Постанова потребує доопрацювання в частині виключення абзаців третього та дев'ятого пункту 2, оскільки Постановою Кабінету Міністрів № 822 від 10 липня 19-го року "Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки" затверджено відповідні схеми посадових окладів, ставок заробітної плати. Ними пропонується у 2020 році встановити найменший розгляд посадового окладу педагогічного працівника на рівні 2-2,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, у подальшому в 21-му році – на рівні 3, з коефіцієнтом 3, а у 2020 році – 3,5, у січня 23-го року – 4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб. Це щодо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, як вас звати?

 

ІСАЄВА І.А. Ісаєва Ірина Анатоліївна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Анатоліївно, скажіть, будь ласка, Міністерство освіти працює в Кабінеті Міністрів. Ви можете вирішити питання щодо оплати працівникам з Міністерством фінансів і в структурі Кабінету Міністрів наразі? Навіщо вам ця постанова? Навіщо Міністерство освіти приходить до Верховної Ради, окремий народний депутат лобіює інтереси виключно одного міністерства, може нам потрібно скрізь піднімати заробітні плати? Чому Кабінет Міністрів в середині не вирішує це питання? І ми маємо сьогодні як нардепи позицію Мінфіну, який проти цієї постанови, і позицію Міносвіти, яка – за. Ви в стані вирішити це питання в середині "цовок"?

ІСАЄВА І.А. Ми, звичайно, в стані. Нам був наданий законопроект, ми на нього надали експертний висновок 19 вересня цього року, де зазначено, що ці два пункти цієї постанови вони виконуються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пані Олександра.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Підтримуючи те, що ви сказали, зауваження до Міністерства соціальної політики, ще хочу наголосити… Освіти, перепрошую. Що прийнятий Верховною Радою того скликання законопроект, яким передбачено, що не може бути оклад працівників освіти не менше як 3 мінімальні заробітні плати, це була правка Юлії Тимошенко. Будь ласка, виконуйте діючі закони, працюйте з Кабінетом Міністрів. І просто виступ неможливий був…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, таким чином надійшла пропозиція - не включати до порядку денного. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

Ми переходимо до 11 пункту нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію у зв'язку із рішенням Конституційного Суду України.

Доповідає пан Шпенов. Представник від пана Шпенова – пані Інна Яцюк. Прошу до слова.

 

ЯЦЮК І.О. В 2014 році був прийнятий закон, яким було скасовано право певної категорії громадян на достроковий вихід на пенсію. Так, громадяни похилого віку, яких було звільнено у зв'язку з реорганізацією або ліквідацією підприємства, або за станом здоров'я мали право на достроковий вихід на пенсію за півтора роки до встановленого законодавством строку, це право було їм скасовано. Такі норми закону, такі дії Верховної Ради були визнані рішенням Конституційного Суду такими, що не відповідають Конституції.

У зв'язку з зазначеним ці права людей похилого віку мають бути поновлені та захищені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є питання до доповідача?

Я хочу надати довідково ще таку інформацію, що у Верховну Раду, як тільки вона почала працювати в цьому скликанні, надійшло багато законопроектів, якими намагаються вирішити питання щодо рішення Конституційного Суду, яке я теж на початку вже згадувала. Це законопроект 1118, внесений пані Королевською, законопроект пана Цимбалюка 2010 щодо дострокового призначення пенсій багатодітним матерям та особам, законопроект 2010-1 пані Королевської, який є альтернативний. Дійсно, Конституційний Суд України, і я нагадаю, що це кримінальна відповідальність, поновив відповідно до статті 22 Конституції, він вважає, що пенсійною реформою, яка була здійснена в жовтні 2017 року, звужено права та свободи громадян України.

Таким чином, питання імплементації рішення Конституційного Суду до законодавства, воно існує, ну і, як ми бачимо, що багато народних депутатів опікуються цим питанням. В той же час, поданий законопроект паном Шпеновим – теж, за моїми дослідженнями, він подав більше ніж 78 законопроектів, в тому числі більшість з них подається щодо соціальних питань, - не є комплексним.

Взагалі, може, найбільш комплексний, тут відсутня пані Наталія Королевська, найбільш комплексний був її законопроект щодо поновлення. Водночас і цей її законопроект, він не обрахований Міністерством фінансів і не корелюється також з державним бюджетом.

Теж нагадаю статтю 95 Конституції про те, що будь-які соціально-економічні параметри мають встановлюватися виключно Законом про Державний бюджет України, який теж, нагадаю, подається центральними органами виконавчої влади, безпосередньо Кабінетом Міністрів. І всі дискусії щодо того, де знайти гроші, вони мають відбуватися всередині Кабінету Міністрів як такого.

Моя безпосередньо особиста буде позиція – відхилити наразі цей законопроект, як і інший. І надати доручення Кабінету Міністрів терміново на виконання рішення Конституційного Суду опрацювати механізми імплементації.

Більше того, хочу роботодавців знову ж таки… Олексій Мірошниченко, як тільки я кажу "роботодавець", він зразу реагує, а в іншому випадку - ні. Так хочу сказати, що Конституційний Суд, коли він каже про поновлення вислуги років, про поновлення, про достроковий вихід на пенсію, він не визначає джерел таких компенсацій і таких пільг. Так от, частину таких компенсацій, може, переважну більшість, щодо рішення цього Конституційного Суду має нести роботодавець. Бо він не створив небезпечні умови для того, щоб людина не виснажувалася і не…

Ну, так а причому тут Пенсійний фонд України? Нагадайте мені яке-небудь європейське законодавство, тут, на жаль, відсутній ЄС, на жаль, ЄС не входить, ну, "Європейська солідарність", я маю на увазі – фракція, вона не входить до складу нашого комітету. Так от, вони весь час нагадують про європейські країни. Так нагадайте мені хоча б одну європейську країну, де є вислуга років, де є можливість раніше вийти на пенсію за рахунок солідарного пенсійного фонду, за іншим, ніж пенсійний вік, де є пільги для окремих категорій, коли суд каже про поновлення прав і свобод, Конституційний Суд, водночас Конституційний Суд звужує права і свободи тих, хто фінансує це. І позитивно дискримінуючи одну категорію пенсіонерів, ми негативно дискримінуємо іншу категорію пенсіонерів, які таких самих речей не мають. Тому комплексне питання, в тому числі можливе, може, і звернення знову ж таки до Конституційного Суду, так, за кореляцією із статтею 95, бо Конституційний Суд дуже часто поновлює соціальні пільги, які не забезпечуються.

Я хочу просто запитати у наших виборців, чи хочуть вони декларативні пільги, яких у нас купа ще з радянських часів і які не забезпечуються державою? Може, настав час зробити зараз пільги тим, кому ми можемо надати, і потужні пільги, а інші мають працювати?

І нарешті, коли ми кажемо, що все має крутитися навколо людини, то це має стати годувальник, який сплачує податки і має на утриманні своїх утриманців. Може, навколо нього, того, хто сплачує податки, має крутитися вся соціальна політика? А не подавати отак частково, давайте тут когось захистимо, тут захистимо, та всіх потрібно захищати. Будь-хто знаходиться у складних життєвих обставинах.

І, знову-таки, нагадаю європейську практику. (Я, звісно, бо я вас згадала, надам зараз слово) Міжнародні конвенції Міжнародної організації праці визначають 9 складних життєвих обставин, коли держава має допомагати, але всі вони є тимчасовими. Призначені будь-які пільги не призначаються назавжди.

Це просто загальна ремарка, щоб ми розуміли, що якщо ми встановлюємо щось комусь фінансування, то ми маємо чесно казати, чи будемо ми це фінансувати, чи ми тільки політично вносимо в Верховну Раду, приймаємо закон, а потім хай лежить в папірцях і хай політики один поза одним між собою, хто краще народ України захищає.

Дякую.

 

_______________. Я буквально коротко. Галина Миколаївна, ну, ви ж… Є певне протиріччя. Суд працює тільки з законами, які прийняла Верховна Рада. І згідно цих законів він приймає відповідні рішення. Ви Верховна Рада, приведіть законодавство до реальних можливостей бюджету, і тоді не буде відповідних рішень, аналогічно як по списку 1, по списку 2, як по ФОПам, як пенсії і таке інше, інше, інше. Це ваша відповідальність, а не суду.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галино Миколаївно, колеги! Справді, рішення Конституційного Суду не виконувала попередня влада. Через те сьогодні новий Кабінет Міністрів і Президент опинилися перед такою ситуацією, і ми бачимо це в основних макропоказниках бюджету на 2020 рік. Але, шановні колеги, тут потрібно покласти край. Я вважаю, має бути політична воля Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради. Тому що всі політичні сили, коли йшли на вибори, всі обіцяли: достойну зарплату вчителям, представник Міністерства освіти висловився з цього; пенсії… вірніше, стипендії нашим студентам, прирівнюючи чи підіймаючи з мінімальним прожитковим мінімумом; зарплата і соціальні виплати. Ми також за те, коли партія "Батьківщина" пропонує, я дякую, пані голово комітету, що вона це помітила, ми зразу ж і кажемо: якщо відновити соціальні виплати, а це потрібно робити, ми показуємо, де брати кошти. Тільки один законопроект стосовно оподаткування на виведений капітал, так звана деофшоризація, покриває деякі серйозні соціальні виплати.

Я вважаю, Галина Миколаївна, потрібно провести ґрунтовну нараду, можливо, навіть у закритому режимі, з Кабінетом Міністрів, з представниками Президента для того, щоб справді ми чітко людям сказали: Конституційний Суд відстоює інтереси закону чи громадян, і на що орієнтуватись, і як рухатись далі, чи знову затягувати паски, як нам обіцяли ті, хто хотів жити по-новому. Вони почали жити по-новому, а люди стали бідніші. І доки затягувати можна цей пасок, бо скоро буде вже хребет. Через те я хотів, щоб ми мали: перше – політичну волю і чесно сказали українському народу, що суд прийняв рішення для того, щоб прийняти, а ми живемо по-старому чи можемо жити по закону.

Я дякую вам . Вибачте, за емоційність, але ми в цьому плані вже маємо наводити порядок і навчитися казати правду один одному у вічі. Але і не забувати про тих людей, які вже не мають за що жити: ні пенсіонери, і навіть ті, хто чесно працює. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле. Пані Олександра.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Головне, підтримуючи і вас, і пана Цимбалюка, хочу наголосити: всі діють сьогодні ці пільги по закону, те, що казав пан Мірошниченко. І всі чорнобильці, і всі діти війни виграли європейські суди. І зараз в Казначействі є окремий реєстр на виплату державою боргів по виплаті соціальних виплат. І тому, якщо не зробити так, як запропонував пан Цимбалюк, якщо відверто, чесно не порахувати і не зробити аудит соціальних виплат, якщо ми чуємо, що 6 мільярдів на квартал липових соціальних виплат, то ми повинні зрозуміти, що нам треба навести в цьому лад, зробити аудит, чесно. Тоді ми покажемо, ми чорнобильцям винні? Нема такого в Європі. Ми їм винні пожиттєво. Є в Європі діти війни, яких би не підтримувала держава? Нема. А це є два найболючіших питання.

Мами-одиночки сьогодні не хочуть брак оформляти, тому що так вигідніше. Нам треба зробити цьому запобіжники, щоб ми могли відслідковувати непрямими методами контролювань. Тобто робоча група, план – і тоді ми зможемо дійсно підтримати тих, які потрібно. Така позиція нашої команди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію, да. І потім Інна.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Доброго дня! Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю. Ви знаєте, я все-таки повертаюсь до того, що... до мого опонента по роботодавцям пана Мірошниченка, але я з повагою ставлюся до того, що він сказав. Давайте звернемо увагу. Знаєте, ми всі вирішуємо питання на рівні уряду, на рівні Верховної Ради так чи інакше в якихось питаннях. В кінці кінців, є інституція, яка відповідно до Конституції звертає нашу увагу, що це зроблено неправильно.

Народний депутат, який писав той закон, він написав про те, що було так, а зробили законом так. Тобто це ж питання не нове, воно було колись вирішено. А зараз воно кимось зроблено, вибачте, як класик сказав, "попєрєдніками", да, зробили зовсім по-іншому, і тепер Конституційний Суд звернув увагу: парламент і уряд ви зробили не так, не порушуйте те, що сьогодні відповідно до Конституції повинно бути так-то і так-то. Тому й зараз нове скликання і парламенту, і уряду повинні прийняти законодавче, а потім нормативне рішення, яке убезпечить від порушення того, що сказав Конституційний Суд.

 Я погоджуюсь з пані Кужель, що треба рахувати гроші, тому що це вартує великих грошей, але питання, щоб це не робити, не можна. Зараз ми повинні знайти пріоритети, в кінці кінців, етапність вирішення цієї проблеми, яка значно, ну, скажімо, вартісна, і вирішувати, але не говорити про те, що сьогодні, ну, скажімо так,  поки що не вирішується - і все. Є рішення Конституційного Суду - повинні внесені бути зміни до законодавства, як сказав колега Мірошниченко, і це треба робити, міняти закони України, які змінені кимось не на користь Конституції виконання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де гроші шукати, пане Валерій, скажіть у кого забрати?

 

СУШКЕВИЧ В.М. Ви знаєте, я хочу вам сказати, що питання державного бюджету з дефіцитом, який у нас сьогодні є, - це питання пріоритетів державної політики і соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж розумію, що соціальна політика - також і відняти, я розумію, що тепер до соціальної політики треба віднімати майно в усіх. В першу чергу  пропоную у народних депутатів, які такі законопроекти без компенсаторів подають, хай роблять за рахунок власних коштів.

 

СУШКЕВИЧ  В.М. Ви знаєте, Галина Миколаївна, я хочу вам сказати про те, що сьогодні для визначення пріоритетів існує,знову ж є інституція, я кажу про Конституційний Суд. Він звернув увагу, що влада якась, не сьогоднішня, порушила Конституцію, зробила так, як не повинно було це робити. Зараз треба знайти рішення і шукати його відповідно до пріоритетів: щось сьогодні, щось завтра, щось післязавтра. В кінці кінців, вибачте, якась етапність в тому, що торкається хоча б частково вирішити цю проблему, її треба вирішувати відповідно до того, що визначив Конституційний Суд. Якщо логіка така, що Конституційний Суд хай собі приймає, у нас грошей немає, ну, тоді, ви знаєте, тоді навіщо інституції такі, як і Конституційний Суд, Верховна Рада, і уряд і так далі?

 Тому що ми сьогодні… Ну, от я зараз буду говорити про це, що в Мінсоцполітики забрали 15 мільярдів в цьому Державному бюджеті порівняно з минулим роком. Я, наприклад, вважаю, що їх не можна забирати, навіть на дороги, яким дали додатково 20 мільярдів, навіть на дороги. Не забирати у Мінсоцполітики, тому що я скажу, чому не можна забирати. І це пріоритет соціальної політики, в тому числі визначення куди, що зараз, а потім знову. Тобто етапність і пріоритети – те, що можна і потрібно вирішувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Валерій. Інна.

 

ЯЦЮК І.О. Дозвольте звернути увагу на те, що означений законопроект не встановлює пільг для окремих категорій. Він стосується абсолютно всіх людей похилого віку, які внаслідок стану здоров'я або внаслідок того, що підприємство було припинено, залишилися без роботи. А те, що вони залишилися без роботи – це є наслідок на сьогоднішній день, результат відповідної державної політики, відсутності робочих місць.

Величезна кількість людей похилого віку намагаються знайти роботу, якої просто немає і це наслідок державної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, величезна кількість людей похилого віку мають роботу. А чому ми маємо захищати за віком, а не того, в кого робота? У вас же не написано в законі, що ви захищаєте того, в кого роботи немає. Той, хто роботу втрачає, він що, не може користуватися Державною службою зайнятості? І той, хто втрачає роботу раніше, що, він не має можливості, йому не мають можливості за безробіття виплачувати компенсації там?

Чого ви покладаєте на Пенсійний фонд ці зобов'язання? А там ще й пишете – за рахунок державного бюджету. Це в вашому законопроекті написано.

 

ЯЦЮК І.О. Ми поновлюємо право, яке було незаконно відібрано у людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви вважаєте, що це право незаконно відібрали, а я вважаю як громадянка, що мене, мої права дискримінували, тому що комусь це право колись надали. Бо за цією логікою і за логікою пана Сушкевича, всі пільги, які комусь колись були призначені, їх відміняти тепер не потрібно. За вашою логікою, і субсидії відмінити неможливо.

Але всі соціальні пільги, які надаються, ще раз нагадаю, це Європейський Союз, вони нам даються тимчасово, поки людина не вийде із складних життєвих обставин, про що пані Олександра сказала, що це треба нагально зробити. І це тягне на нову державну соціальну політику. Ще раз нагадаю, є конвенція МОП: соціальна політика має полягати в тому, що ми завжди допомагаємо людям, у яких складні життєві обставини. Складні життєві обставини – це тимчасова втрата працездатності, це складні життєві обставини, хвороба, народження дитини, вихід на пенсію. Але це проводиться або через Мін…, або через систему оцінки втрати функціональності, яку, до речі, пан Сушкевич не дав можливості провести через Кабінет Міністрів. Тепер будемо проводити через рівень законів, готуємо такий законопроект. Коли оцінка втрати функціональності носить не пожиттєве призначення І і ІІ групи інвалідності, а коли вона 8-рівнева у відсотках і вона динамічна. Бо якщо людина реабілітується, а фінансування державою має бути направлено саме на реабілітацію і на те, щоб у неї ця частина функціональності поновлювалася. Інакше гроші тратити не потрібно, якщо тільки що на підтримку її життя.

Таким чином, соціальна політика, вона має чітко визначати, коли і що ми надаємо. І вона тимчасово надає якісь речі, навіть, якщо когось ми підтримуємо в якомусь році. Наприклад, в цьому році ми запроваджуємо програму. Ну, наприклад, не в цьому запровадимо, я думаю, підійшла наша міністерка, моя любимая… Тому ми запровадимо програми, але вони будуть… На цей рік ми будемо робити так, щоб люди з інвалідністю отримували якісь додаткові гроші на відкриття бізнесу, для того, щоб вони були інклюзивно в них вбудовані.

В наступному році будемо захищати працівників галузі освіти. Але це не для того, щоб їх призначити і воно назавжди залишиться. Потім будемо захищати ще якусь категорію. Так рекомендують будь-які європейські міжнародні експерти. Отак робиться для того, щоб люди відчували, що вони… тимчасово їм надає держава допомогу для того, щоб вивести їх в продуктивний стан. Не для того, щоб ми плакалися один одному, а для того, щоб це був поштовх для гідного життя кожного.

А державна політика, коли ми сідаємо на плечі і на шию годувальникам, які сплачують податки, вона призводить до того, що податки не платять. Вона призводить до того, що той, хто сплачує таку купу податків, їде до Польщі і до інших країн… яка змогла це зробити. І зразу відкреслитися від тих соціальних пільг, яких ми набралися, "як собака бліх", не вдасться. Їх потрібно поступово з себе знімати. І так, це буде викликати купу негараздів. Ну, але, мабуть, що час це зробити. Або будемо брехати і далі собі, напишемо ще три рішення Конституційного Суду і не будемо його забезпечувати, і будемо такі круті. А Конституційний Суд не розглядав це в контексті 95-ї.

Да, пане Олексій. І завершуємо, будемо голосувати.

 

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Я буквально коротко. Галина Миколаївна от те, що сказала пані Кужель. Давайте, може, дійсно от спробуємо проаналізувати всі пільги і монетарні, і немонетарні. Тому що я вам тільки про Закон про зайнятість назву категорії, які там працевлаштування, звільнення пенсіонерів при досягненні пенсійного віку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер!

 

МІРОШНИЧЕНКО О.В. І таких багато-багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер! Це комплексна робота.

 

МІРОШНИЧЕНКО О.В. І монетарні, і немонетарні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер! Пане Олексію, будемо вдячні, я думаю, всі народні депутати.

Я щойно на тому тижні проаналізувала за допомогою Міністерства соціальної політики, скільки на житлові і комунальні послуги всі політичні сили хочуть знизити вартість комунальних послуг. Ми зробили це тільки по одному прошарку – тих людей, які дотичні до війни. Виявилося, що таких осіб, які користуються цими пільгами, 1 мільйон 60 тисяч. Виявилося, що у нас уже не 380 учасників бойових дій, а 454, якщо я там в цифрах не заплуталася, це вже півмільйона. Нагадаю, що ми їм гідно не оплачуємо, коли вони йдуть на точку нуль. Але ми потім кажемо, що вони отримують житло. Хто отримує, хто ні – то така справа, там вже корупція починає діяти. Хто надав хабара - той отримав, хто не надав – той не отримав.

Земельний участок - так само: хто надав чи хтось включився в ту програму. Але вони отримують 75 відсотків несплати комунальних послуг. Вони отримують... Якщо родина загинула, нагадаю, ми сьогодні виплачуємо 1 мільйон 200 тисяч родині загиблого. В світовій практиці родинам загиблих не допомагають все життя. Родина сама потім за рахунок цієї одноразової виплати вона має вбудовуватися в життя. Але кому допомагають? Тим, хто втратив здоров'я, в кого функціонал, в кого контузія, посттравматичний синдром, розлад, в тому числі з ментальним здоров'ям, і всі гроші ідуть для того, щоб тим допомогти. Хто повернувся здоровий, той отримував заробітну плату там, ну, крім добровольців, я зараз не маю на увазі, бо по добровольцям - це окрема когорта людей, яких ми маємо, ну, героїзувати 100 відсотків. Але ті, хто вже свідомо ішов на Чорнобиль після грудня 1986 року, вони ішли вже свідомо, заробляє заробітну плату велику, в них великі пенсії, відносно великі, але вони не такі маленькі, як у більшості пенсіонерів, які теж десь 40 років працювали, чи 35 років працювали.

Тому давайте ми в першу чергу соціальну політику покладати на те, що годувальник має сплачувати податки, ці податки мають бути мінімізовані, щоб вони були менше ніж 40-44 відсотки, пані Кужель знає, яку суму ми перерозподіляємо через державний бюджет і чому в нас люди тікають. І наведемо лад там.

Так от, цей 1 мільйон 60 людей, дотичних до війни, які отримують комунальні послуги, вони вісім з половиною мільярдів гривень, ця сума ніде не проходить: ані в державному бюджеті… Це сума, яку вони не сплачують. А хто сплачує? Той, хто платить, той, хто на субсидіях не сидить. Той, хто платить, він на себе в тарифі бере оту виплату. Таким чином, ми просто з однієї когорти людей перекладаємо це на іншу, прячучи навіть в державному бюджеті ці виплати, а потім маємо негаразди і незадоволення. Так багато незадоволень саме тому, що ми нераціонально і неефективно соціальну політику...

Я закінчу, я перепрошую за ці політичні спічі. Я думаю, щодо нашої державної політики, яку ми можемо робити в подальшому, я буду просити пані Юлю Соколовську зробити нараду, ну, я не знаю, може, я їй зателефоную. І було прохання, в тому числі в закритому режимі, і саме з нардепами, і з нашою частиною щодо того, яку соціальну політику ми будемо робити далі і потім випрацьовувати. Але те, що державна соціальна політика має нарешті стати чесною, це 100 відсотків. Це вимога часу. Не можна без кінця тягнути радянське минуле і прикриватися рішеннями Конституційного Суду, просто не можна.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Тому що це політика, це всі політичні сили, ну, як на мене, то всі політичні сили мають це нарешті продекларувати. Бо ми змагаємося, одна політична сила перед іншою політичною силою, як ми в законах кому краще надаємо. І той, хто закон не підтримує, той поганий, а той, хто закони підтримує, той добрий. І деформуємо далі і інформаційну політику в тому числі. Чи в цьому полягає політика, щоб набрати пільг всім і надати за рахунок державного бюджету, чи за рахунок роботодавця, чи за рахунок людей. Я перепрошую, соціальна політика має полягати: якщо ти вже такий соціальний – створюй благодійний фонд, своє майно роздавай. Подивимось, як ти будеш власне майно роздавати. А в державному бюджеті наші податки, власником якого є народ України, чи він нам доручав так розподіляти кошти? Оце питання. І чи має Конституційний Суд не в контексті 95 статті Конституції це розглядати, впоперек державного бюджету, поновлюючи радянські пільги, які ми досі скасувати не могли, тому що 22 стаття нам нічого не дозволяє. Ну, що це за країна?

Конституційний Суд, може, своє майно здасть? Судді та прокурори?

 

ЯЦЮК І.О. Я перепрошую, на сьогодні є більшість пільг та гарантій, призначаються людям, громадянам за наявності фінансової можливості. І це визнано Конституційним Судом конституційним. Проте окремі гарантії, положення окремим категоріям не можна скасовувати. І от одне з цих прав Конституційним Судом було визнано таким як неконституційне. Більшість інших Конституційний Суд абсолютно свідомо, логічно та розуміючи вашу позицію щодо фінансової спроможності держави визнає як конституційним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Інно.

Голосуємо з зазначеного питання. У мене прохання не включати, ну, моя пропозиція не включати до порядку денного цей законопроект.

Хто – за? Прошу голосувати. Більшість. Хто – утримався? Дякую.

Хто – проти? Нема. Дякую.

Переходимо до наступного законопроекту. Це 13 питання щодо доцільності… Ну, тут, я думаю, що те саме: щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком.

Шановні народні депутати, будемо розглядати ще? Чи будемо голосувати зразу? Ну, те саме.

_______________. Там також не подано фінансове обґрунтування і не узгоджено з профільним міністерством. Пропоную відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.

Пропоную голосувати. Хто – за? Хто – проти? Проти, Михайло Михайлович чи утримався?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався. Дякую. Відповідно…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 12-е. 13-е - ну, те саме, да? Щодо доцільності… Ну, я саме це прочитала: щодо зменшення пенсійного віку. Ну, ми це проголосували, пані…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, соціальна відпустка. Щодо 12 питання. Я дякую за нагадування. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплачуваної відпустки у зв'язку з народженням дитини особам, що доглядають дитину. Це соціальна відпустка.

Я прошу пані Інну. А потім пана Олексія, я вже йому передам слово.

 

ЯЦЮК І.О. Законопроектом пропонується надати батькам обов'язкову оплачувану відпустку строком 10 календарних днів у зв'язку з народженням дитини. Народження дитини – величезне свято. Окрім того, для країни, в якій відбувається старіння нації – це є чудовим заходом для зміцнення якихось сімейних цінностей.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій. Пане Олексій Мірошниченко, ви готові, ні?

МІРОШНИЧЕНКО О. Я думаю, що ми готові, я думаю, мене колеги ще доповнять. Ну, Галина Миколаївна, ми вже говорили під час проведення круглого столу, у нас, по-моєму, 17 чи 19 видів відпусток. Це як мінімум. І вони все добавляються, все добавляються, все добавляються. Законом про зайнятість у нас, по-моєму, 14 категорій соціально вразливих людей, у яких є проблеми працевлаштування і звільнення. Можливо, це вже пора якимось чином закінчувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я ще нагадаю, ще є рішення Конституційного Суду, а є міжнародні договори і є конвенція МОП, щодо якої ми маємо наш розмір відпустки привести до європейських. Нагадаю, що він більше, ніж в Україні, але для всіх не 24, а 28 днів календарних відпустка в Європі. І вона включає так звані sick days - те, що у нас, хворі дні, те, що 5 днів… Ми так створили таку деформовану політику, коли роботодавець 5 днів сплачує. Так от, в європейській практиці 28, і ми маємо цю директиву нарешті імплементувати. І я маю надію, що Міністерство економічного розвитку подасть пропозиції щодо імплементації Конвенції МОП щодо розмірів відпустки. Будемо ми це робити у контексті нового Трудового кодексу чи окремим законопроектом не має значення. Я думаю, що якщо мер або хтось з народних депутатів подасть законопроект щодо імплементації цієї директиви, то ми будемо вдячні.

Тому цей законопроект пропонуємо не включати до порядку денного. Опрацювати імплементацію наших міжнародних договорів.

Хто – за, прошу голосувати.  Хто – проти? Хто – утримався? Пане Михайле, ви утрималися, ну чого?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я поясню свою позицію, бо коли роботодавці кажуть, що вистачає вже відпусток, а автори законопроекту кажуть, що все-таки їх надавати тим, хто народжує дітей, то ми не можемо так сказати: не народжуйте дітей. Ми хочемо сказати: народжуйте. І держава має створювати всі умови, щоб батьки, які взяли сміливість у наш час народжувати і виховувати дітей, мали хоча би право додаткової відпустки, я саме цим і мотивував своє утримання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та яка ж відпустка? Дітям же доплачуємо ми всім!

O'кей. Переходимо до 14 питання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо встановлення прожиткового мінімуму на рівень не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму. Інна, ви будете доповідати, так, за пана Шпенова?

У мене тільки зауваження. Я вдячна, що Юлія Володимирівна Тимошенко до нас приєдналася, тому що вона є авторкою основного законопроекту, який ми розглядали. Ну, скажу, що це були майже комітетські слухання у нас щодо прожиткового мінімуму. І у мене особисто буде пропозиція: законопроект 1175, до якого подано три альтернативних, брати за основний. У нас, на жаль, сектор реєстрації законопроектів не визначив ці законопроекти як альтернативні або доповнюючі, їх треба якийсь визначати за основний і на друге читання добирати ті пропозиції нардепів, які були внесені.

Тому я прошу вас до слова, а потім буду просити у своїх колег технологічно, як має відбуватися формат подальшої роботи щодо таких законопроектів, бо це не єдиний, у нас ще в порядку денному буде один законопроект, і треба прийняти рішення, що ми з ним робимо.

 

ЯЦЮК І.О. А дозвольте 1141 і 1143 перенести на наступне засідання комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які, ще раз?

 

ЯЦЮК І.О. 1141 і 1143.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну дивіться, присутній пан помічник пані Наталії. У мене 11… от альтернативний, який подала Наталія Юріївна по 1175, він тотожний до 1143-1. Ідентичний.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Я... Що ви пропонуєте з точки зору формалізації? Брати той, який раніше, 1143, чи той, який 1175, чи там у нас є ще починається з цифри 2, ну, більш пізні? Як їх об'єднати?

Я прошу так руку з залу щодо того, як ми діємо надалі.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що робимо?

 

_______________. Переносимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переносимо чи вкупі, чи як, чи включити? От хто досвідчений нардеп? Як діяти в цьому випадку, коли нам три номери треба поєднати як альтернативні? Що, не було таких випадків?

Пані Олександра, давайте, руку з залу.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Відверто, як робилося завжди у Верховній Раді: ті, які не зареєстровані альтернативними і уже вони є, прийняті комітетом рішення по цьому питанню, вони більше не розглядалися і не виносилися в зал. Це є 25 років практика Верховної Ради. Тому що... Але треба вам як голові комітету зробити зауваження щодо реєстрації законопроектів, тому що ми дуже багато стикаємося як команда "Батьківщини" з тим, що порушуються ці питання, і закони, які є необхідними як альтернативні, просто голосуються окремими номерами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олександра.

Більше того, я вже там… півтора тижні тому секретаріат зробив мені витяг по законопроектах, ну, їх там, ну, штук 5, так, які стосувалися прожиткового мінімуму.

Тоді така пропозиція: цей законопроект не включати, не тому що ми з пошаною до нього відносимося, пані Інна, а тому що ми вже розглянули 1175 і 3 альтернативних до нього, і рекомендували включити до порядку денного. І пропонуємо вам включитися до роботи до цього законопроекту. От така пропозиція.

Прохання проголосувати за те, щоб… Ми і просили пана Шпенова долучитися до 1175, а цей наразі не включаємо до порядку денного, і питання прожиткового мінімуму розглядаємо в контексті того законопроекту. Хто за таку пропозицію. прошу голосувати. Пані Юлія Володимирівна, ви маєте бути "за". Дякую. Бо то ваш.

1143-1 - теж голосуємо про невключення. Ще раз нагадую, що цей законопроект тотожний альтернативному до 1175-1. Голосуємо, хто за невключення? Дякую.

Пункт 15: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (народний депутат пан Шпенов). Інна, доповідайте.

 

ЯЦЮК І.О. Законопроектом пропонується скасувати народним депутатам та членам Кабінету Міністрів право на додаткову пенсію за особливі заслуги.

Додаткова пенсія за особливі заслуги має бути заслуженою. В країні, де ветеранам війни, чорнобильцям не виплачуються державні гарантії, пільги, де люди знаходяться за межею зубожіння, призначати народним депутатам та членам Кабінету Міністрів за таку роботу пенсію є недоцільним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є до пані Інни питання? Пані Олександра.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Всі пільги, всі додаткові кошти до пенсії народних депутатів і Кабінету Міністрів були виключені ще законопроектами того скликання. Питання більше виникало завжди щодо тих, які вже призначені. І згідно Конституції є два рішення Конституційного Суду, що пільги ці не можуть бути переглянуті згідно порушень Конституції. І ви зверніть увагу, будь ласка, на вновь принятые законы Верховной Рады, какие пенсии будуть отримувати судді, прокурори і таке інше. І терміново треба їх приводити до тями, бо депутатська пенсія ограничена даже сумою, не включаючи інфляцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олександра, саме це і буде основним. Ми вже не в радянські часи живемо. І це означає, що той, хто заробляє нормальну заробітну плату, відповідно до страхових принципів, які були запроваджені в 2011 році, буде отримувати і велику солідарну пенсію, якщо Україна не змінить якось своїх підходів до системи пенсійного забезпечення.

Тому пропозиція - не включати до порядку денного цей законопроект. Чи є інші пропозиції у народних депутатів? Хто – за, прошу голосувати? Дякую. Хто – проти? Хто – утримався? Дякую.

Гаразд. Мені секретаріат нагадує, що я тут не проголосувала альтернативний в 13-у пункті. Прошу підтвердити думку, що ми розповсюджуємо на альтернативність таке саме рішення, як і до основного, по пункту 13-у. Тобто не включати його до порядку ленного. Треба голосувати окремо? Секретаріат нас примушує весь час голосувати. Прошу проголосувати Дякую.

Пропоную повернутися до розгляду питання про Державний бюджет. Проект Закону про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстраційний номер 2000), ініціатор відповідно до нашої Конституції Кабінет Міністрів України. І я прошу пані Юлю Соколовську до доповіді.

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Дякую, пані Галина Миколаївна. Дякую, шановні колеги.

Хотіла би сьогодні представити той проект бюджету, який ми подали урядом до першого читання. Хотіла би як вступ зробити кілька, сказати кілька речей.

Ми як уряд сьогодні представляємо програму дій. І задача нашого Міністерства соціальної політики - перетворити фактично політику з надання пільг і інших виплат на дієву, реально соціальну політику, яка буде  боротися не з наслідками, а з причинами виникнення цих складних соціальних явищ, і допомагати сім'ям виходити з складних життєвих обставин. Щоб це зробити, звичайно, нам би було важливо нашу соціальну політику зробити менш фрагментованою і більш зрозумілою для тих категорій населення, для тих людей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях з різних причин абсолютно.

Я би хотіла сьогодні  дати уявлення, чи прокоментувати, основні цифри, які закладені в проект бюджету. І хотіла би також проговорити декілька речей, які ми хотіли би навіть до другого читання змінити, і дуже важливо, щоб, звичайно, була підтримка депутатського корпусу.

Я би хотіла почати з основних цифр, з найбільших, вірніше, цифр, які закладені в проект Держбюджету. Взагалі для Міністерства соціальної політики закладено 290 мільярдів гривень на  соціальну політику. Із них, якщо взяти найбільші цифри, - це 172 мільярда кошти Державного бюджету Пенсійному фонду. З них, щоб ми також розуміли, що там обраховано, це 26 мільярдів дефіцит. А решта - це різні програми на забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищення, призначених за пенсійними програмами, це 120 мільярдів із 170-ти. І сплата ЄСВ за деякі категорії застрахованих осіб - 25 мільярдів, ну,  і заборгованість - 0,4 мільярда. Тобто я хочу звернути увагу, що дефіцит - 26 мільярдів. Я детально  пройдуся по пенсіях далі.  

Із також великих програм наших - це 60 мільярдів гривень на різні види соціальних виплат допомог абсолютно різним категоріям населення, також 60 мільярдів гривень. Ще у нас 47 мільярдів гривень - на виплату субсидій. Це також, я нагадую, що це також форма соціальної допомоги, вона зараз монетизована, і з 1 жовтня буде виплачуватися в грошовому вигляді, тобто готівково, чи безготівково родинам.

Також із наших великих видатків по сумам це поки що в Міністерства соціальної політики залишається виплата внутрішньо переміщеним особам – це 3 мільярди гривень, до того моменту, поки Міністерство ветеранів та тимчасово окупованих територій не матиме спроможності забрати цю програму і вже вести політику, ну, вести політику і фінансування відповідне.

Із також великих статей у нашому бюджеті є допомога людям з інвалідністю – це забезпечення технічними засобами реабілітації та реабілітаційні програми - 1…, зараз скажу, 1,3 мільярда.

Далі я би хотіла звернути увагу на програму по допомозі чорнобильцям. У нас традиційно є питання по цій програмі.

Далі. В нас є програма, яка знову ж таки адмініструється поки що Міністерством соціальної політики, до моменту, поки її не зможе адмініструвати Міністерство ветеранів, це виплата допомог до 5 травня. Це я би хотіла звернути основні моменти.

Також я хотіла би проговорити такі стратегічні системні речі, які ми все одно будемо зараз проговорювати, я думаю, це, наприклад, прожитковий мінімум.

Ми уже підготували з міністерством законопроект про внесення змін до, якщо мене Віталій зараз, заступник, поправить, до 100 плюс виплат, які прив'язані до прожиткового мінімуму. Ми говорили на минулому засіданні, коли розглядали законопроекти про прожитковий мінімум, що наш прожитковий мінімум зараз… до нашого прожиткового мінімуму прив'язано більше 100 виплат. Ми подивилися детальніше, і туди прив'язані тільки зарплати, штрафи, пені, а також плати за ліцензію, зарплати суддів і прокурорів. І ми щиро вважаємо, що, ну, що цю ситуацію потрібно змінити, що прожитковий мінімум справді мусить виконувати задачу прожиткового мінімуму і гарантії людям, які опинилися в складних життєвих обставинах і потребують державної допомоги.

При цьому ми хотіли би також звернути увагу, цей законопроект ми вже підготували, і до 1 жовтня домовилися, що бюджетному комітету і комітету вашому також надамо відповідний законопроект.

Далі ще я би хотіла звернути увагу по прожитковому мінімуму як величину, яка буде допомагати нам подолати бідність. Ми хочемо, щоб ця величина була основою для програми по малозабезпеченості, і в рамках цієї програми збільшувати прожитковий мінімум тим сім'ям, які потрапляють в цю програму. Також прожитковий мінімум, звичайно, буде категорією, яка відповідатиме рівню пенсій, як це закладено в нашій Конституції.

Другий момент, на який хотіла би звернути увагу, – це наші всі допомоги і пільги. Звичайно, ми би хотіли максимально уніфікувати, зробити менш фрагментарними і розуміти, які виплати отримує сім'я, як ми можемо допомагати як країна сім'ям комплексно. Я думаю, що це ми заклали і в програму наших дій уряду, що це буде першим кроком до можливої зміни парадигми - ми з Галиною Миколаївною про це говорили, – про, можливо, там в майбутньому оподаткування доходів домогосподарств і відходу від перерозподілу через державні соціальні допомоги. Це такі стратегічні речі, які я хотіла би також зафіксувати зараз.

Є ще кілька речей, які ми також готуємо, не впевнена, що ми встигнемо це зробити до другого читання, але ми, ну, ми хочемо, ми дивимося зараз, ми мали також зустрічі із громадськими організаціями чорнобильців. Ми розуміємо, що закон застарілий, який є, і людям, які постраждали, які були ліквідаторами, потрібні інші трохи гарантії, ніж були там 20-30 років тому, а це медичне забезпечення, пенсії. І тому нам видається також, що з цим питанням потрібно попрацювати комплексно, і не так, тушачи пожари постійно, а все-таки переглянути що справді людям потрібно вже після там 20-ти, скільки там років, з 86-го року явно змінилися уже обставини.

Якщо коротко, це ті речі, на які я хотіла би звернути увагу. Я, можливо, щось пропустила із важливого, але я обов'язково прокоментую, якщо будуть питання. Я впевнена, що вони мали би бути.

А, є ще один момент, який я також хотіла звернути увагу по фінансуванню. Я думаю, Міністерство фінансів зараз включиться швидше за все. Це потреба у фінансуванні пенсій. Я хотіла звернути увагу, що у нас є, ну, також знову ж таки, щоби ми всі розуміли, де ми знаходимося, що у нас є деякі по розрахункам недостатність коштів для фінансування пенсій. Також я хотіла би звернути увагу, що у нас є проблема з фінансуванням пенсій військовослужбовців. І це така, вона гостро зараз стоїть, є проблема по рішенню, по виконанню рішенню Конституційного Суду по чорнобильцям. Частину категорій ми вже почали в минулому році виплачувати пенсії згідно рішення Конституційного Суду. В цьому році також у нас ще десь близько мільярда витрат на виплату чорнобильцям, які були цивільними, але знову ж таки мають цей статус. Тому окрему увагу я би хотіла звернути на нашу пенсійну політику. І знову ж таки, я розумію, що вона також потребує не точкового, а більш комплексного перегляду. І ми, знову ж таки, можемо в рамках підготовки бюджету до другого читання з цим питанням серйозно попрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юлія.

Є доповнення від Міністерства фінансів чи ні? Я бачу, Джигира Юрія. Питання до Міністерства соцполітики з Державного бюджету є?

Виступи народних депутатів щодо Державного бюджету? Давайте, пане Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую за основні цифри, які ви озвучили. Але у мене запитання. Пані Юлія, справді, ви пропонуєте революційні підходи, що стосується мінімального прожиткового рівня, тобто відв'язати всі ці, справді, більше 100 нормативів, які саме виходять з бази мінімальний прожитковий рівень. І ви озвучили частину з них, це не тільки соціальні виплати, а це штрафи, це всі інші речі. Ви пропонуєте такі революційні зміни в процесі підготовки до другого читання чи це далека перспектива? Будь ласка, озвучте.

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Я би хотіла ще раз звернути увагу, що ми вже підготували законопроект. Тому я вважаю, це необхідність уже прийняти, ну, розглянути це до другого читання. І, більше того,  це революційний підхід в філософії, а не в сумах, які ми виплачуємо.

Що ми пропонуємо? Зараз це… І в законопроекті, який ми подамо буквально там завтра, ми планували це зробити. Це всі інші види встановлювати в абсолютних цифрах. Чому це важливо, ч чому це і зараз важливо, і буде далі важливо? Що соціальна політика повинна бути гнучкою. Ми маємо проблеми, ми маємо їх не задавнювати, а вирішувати. Якщо в одному проекті бюджету… і ті суми будуть визначатися, до речі, всіх видів допомог, і виплат у проекті бюджету… в бюджеті кожного року. Тобто, якщо в один рік ми вирішуємо, у нас є якась кризова ситуація чи важливо нам вирішити проблему, то ми  мусимо її вирішити, а в наступному році вже переглянути ті розміри, наприклад, виплат, які… ну, як їх коригувати в кожному році.

Тому наша пропозиція є - відв'язка, але в рамках бюджету кожного року визначення в абсолютних цифрах розмірів тих чи інших видів допомог.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би задавати два запитання.

Перше, основоположне. Ви знаєте, що Постанова уряду про встановлення мінімального прожиткового рівня, а це є база взагалі для всіх бюджетних розрахунків, скасована судом. Скажіть, будь ласка, перед тим, як подавати взагалі проект Державного бюджету, уряд затвердив нову постанову про прожитковий мінімум? Тому що все інше рахувати неможливо. І якщо не затвердив, то в якому стані взагалі ця робота і з ким вона ведеться? Тому що нам про цю роботу нічого невідомо.

І потім я ще друге питання задам. Будь ласка.

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. А, дякую пані Юлія, за запитання. Ми також говорили на минулому засіданні, що ми цю роботу ведемо, переглядаємо. Ми розуміємо, що з 2018 року постанова, яка була, втратила чинність за рішенням суду. Я, знову ж таки, підняла ті документи в рамках вже своєї нової позиції, в якому стані відбувається перегляд. І ця робота насправді розпочата і ведеться. Ми зараз працюємо і з МЕРТ, і з МОЗ для визначення нових вимог, нових стандартів. Звичайно, що ми будемо, знову ж таки, підходячи комплексно до вирішення питання прожиткового мінімуму, в тому числі і до методології підходити по-новому, ну, з новою методологією. Тому ми повідомляли насправді комітет про цю роботу і будемо намагатися це швидко, знову ж таки, закінчити.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, а на чому тоді базується весь розрахунок бюджету? От просто весь розрахунок, на чому він базується, всі соціальні стандарти, які ту закладені, якщо немає такої постанови? Незважаючи на те, що зараз нова влада працює в прискореному режимі, це головний пріоритет для того, щоб прийняти бюджет. На чому ми розраховували цей бюджет?

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Думаю, до другого читання ми також це питання врегулюємо і зробимо це революційно, як пан Михайло…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме тому ми підтримали включення до Верховної Ради порядку денного законопроект, який поданий щодо зміни до Закону "Про прожитковий мінімум", тому що зрозуміло, що Закон "Про прожитковий мінімум" встановлює методологію, якої нема ніде в світі. І ніхто вже не обраховує кількість панчіх, трусів, пальто, там інших. Є методології, які базуються на обрахунку витрат людини, але там їжа, рахують їжу і... або множать цю корзину там на 3, або, що робить світова практика, досліджують життя реальних домоекономік, реальних домогосподарств. І це є основним, тому що товари змінюються, чим користуються домогосподарства змінюється, і це вирішує не Кабмін, це вирішує життя. Основне, революційне тут не в тому, що прожитковий мінімум обрахований на старих засадах, які відмінені судом, основне - це те, що сьогодні прожиткових мінімумів можна порахувати багато яких. І казали ми і на попередніх слуханнях в комітеті про те, що є і цифра, ну, наприклад, моя цифра, я її озвучувала, це 8 800 гривень на місяць. Таким чином, прожиткові мінімуму можна порахувати по-різному. Важливо дуже, як цей прожитковий мінімум, до яких величин ми встановимо, і важливо те, що ми маємо констатувати, що сьогодні ті економічні параметри, які є, прив'язати до того прожиткового мінімуму, який є, неможливо. Саме тому останній абзац статті 7 Бюджетного кодексу містить норму Кабінету Міністрів рішуче подолати оцей ГЕП. Звісно, що Кабінет Міністрів, який прийшов до влади 3 тижні тому, чи 2 тижні, я вже не рахую скільки вони там, вони подолати цей ГЕП не можуть, це констатовано, і робота розпочата.

Ну, от якщо це може влаштувати. Тому що всі засади, на яких ми базували всі розрахунки, вони не є твердими і нормальними в цьому цивілізованому світі.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. А, пані Галина, ну, за будь-яких обставин хоч якусь методику, хоч якусь методологію треба класти в основу, ну, не можна, щоб це далі продовжувалося з довідника "стеля".

В мене є друге питання, яке я хотіла задати. Тобто я розумію, що поки що в цьому напрямку у нас ясності немає, ми не знаємо, на чому ми це рахуємо. Тепер друге питання, не менш важливе. Кабінет Міністрів після того, як вніс цей законопроект про бюджет, поінформував суспільство, що це тимчасовий внесений проект Закону про бюджет, тому що не встигли будь-що зробити інше і внесли, по суті, законопроект Гройсмана. Ну, так, з невеличкими трошки доповненнями, і сказали, що буде другий варіант, який буде вже покінчувати з епохою бідності.

Скажіть, будь ласка, де цей другий варіант, як він буде формуватися, звідки нам його очікувати, яка буде процедура взагалі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю, чи знає пані Юля…

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Я думаю, може, Мінфін прокоментує процедуру. А зараз ми готуємо згідно до процедур до 1 жовтня наші пропозиції в комітети, і далі і далі комітет з бюджетними висновками поверне нам на доопрацювання уряду законопроект до другого читання. Якщо мене Мінфін поправить, якщо я в чомусь помилилась… Але кажуть, що ні. Тому…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ні, мається на увазі, до чого нам робити зміни, доповнення, який ми бюджет беремо за основу? Той, що вже внесений, чи той, що пообіцяли перевнести або уточнити? Або, ну, просто поясніть, як цей процес буде йти.

 

_______________. Зараз проект бюджету поданий до парламенту. І ведеться робота з комітетами та фракціями по підготовці його до другого читання. Робоча версія - це та, що подана офіційно до парламенту.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тобто, іншими словами, я розумію так, що ми все-таки не очікуємо будь-якого другого варіанту, а ми працюємо над тим бюджетом, який є. Ну, це теж відповідь, але я хочу просто тоді трохи сказати про позицію нашої команди. Дуже коротко, два речення. Що насправді цей проект бюджету, з одного боку, абсолютно не покращує соціальне становище людей, не виконує левову частку соціальних законів, які прийняті і є дійсними сьогодні в країні, і, в принципі, зберігають те ж саме жахливе становище людей: і пенсіонерів, і працюючих людей, і бюджетну сферу, яка і була.

І тому я хотіла би просто від нашої команди висловити трошки нерозуміння того, що ми подаємо бюджет абсолютно по старим парадигмам, які і діяли 5 років. І тому ми не можемо підтримати такий підхід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юлія, за запитання.

Воно слушне і доречне, але хочу прокоментувати. В бюджет, крім всього, що він декларативно-політичним, він ще є технічним документом, який треба показувати в тому числі і на отримку фінансової допомоги. Ви знаєте, що без неї наразі в цьому році ми не можемо існувати. А тому він має базуватися виключно на тих законах і на тих речах витратних, які сьогодні закріплені. Ви знаєте, що ми дуже швидко приймаємо закони, і Верховна Рада не могла прийняти настільки швидко, за 2 тижні, які ми голосували, всі закони, які мають призвести до економічного зростання. Бо будь-яка наша соціальна політика, яку ми не виконуємо, ну, не тільки ж наш уряд не виконує всі вимоги, всіх законів щодо соціального забезпечення, але і всі попередні цього не виконували 5 років тому. Ну, я не беру, коли ви були Прем'єр-міністром, я кажу зараз про останні 5 років, коли ми ведемо, закони не виконуються.

А обіцянок роздано велика кількість, виконати їх неможливо у складі того бюджету... Ну, можна виконати: можна надрукувати кошти - і тоді отримаємо інфляцію. Можна що зробити ще? Податки збільшити вдвічі десь, для того, щоб виконати всі соціальні зобов'язання, які ми сьогодні можемо робити. Чи винесе наш бізнес, але, основне, чи винесуть наші платники податків - фізичні особи те, що ми на них ще додатково навантажимо і будемо перерозподіляти через систему, яка корумпована і неефективна?

Тому ми беремо ту базу, яка є, по неї рахуємо, і навіть заклали економічне зростання 3,3 відсотки. Це те економічне зростання, яке доказано на діючій законодавчій базі. Уряд має бути впевнений, що законопроекти, які готуються на економічне зростання, вони будуть внесені до Верховної Ради і потім вони мають бути проголосовані і підписані Президентом.

Саме тому, що все ж таки ми будемо розвиватися більш швидкими темпами і ми розраховуємо в наступному році отримати не 3,3, а 5 чи 7 відсотків зростання, саме тому декларація сьогодні стосується саме того, що державний бюджет буде подаватися інший, тому що він буде дуже швидко змінюватися. І це не тому, що це помилка, а тому що технічний документ бюджету країни ми маємо показати тим, хто буде давати нам гроші. Ми рахуємо ще і варіант оптимістичний. Оцей оптимістичний варіант, його не можна виносити, бо це тільки обіцянки. Давайте ми проживемо, може, в цьому році зробимо ще одну ітерацію, вона може бути не через місяць і не через два, ми можемо зробити цю ітерацію, поживемо останній квартал 2019-го, може поживемо на початку 2020-го, отримаємо те, що ми отримаємо, ну, ми думаємо, що ми отримаємо зростання, і будемо зразу змінювати всі соціальні параметри. Отакий підхід. Він, може, більш політичний, ніж технологічний, бо уряд в технологічний спосіб діє, але от, якщо я пояснила логіку…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я репліку одну буквально скажу. Справа в тому, що перший переформатований бюджет мусить бути сформований на базі детінізації економіки України. І тільки другий етап, зрозуміле, це зростання. Детінізація – це прийняття декількох важливих законопроектів, які лежать сьогодні в парламенті. Ви знаєте, що в парламенті лежить 2 законопроекти про деофшоризацію. Ми не просто внесли ці законопроекти, а ми почали дискусію з міністром економіки на цю тему. Ми пробуємо донести, в тому числі в комітетах профільних, але якщо ми не зробимо детінізацію по трьом напрямкам – це вдосконалена податкова система, це повністю зупинення обігу з офшорними зонами і це митниця. Три речі, які можуть дати ефект миттєво, нам не треба чекати ще півроку, рік. А потім вже на базі цього показувати зростання економіки.

І тому наша команда просить уряд сьогодні і профільний комітет наполягати на детінізації. У нас дані всі фінансово-економічні розрахунки, що дає прийняття законопроектів по детінізації економіки. І якщо ми їх приймемо, ми можемо розраховувати на значно більші суми доходів бюджету, це ж очевидно. Тому що всі світові організації: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку - дають оцінки тіньової економіки в Україні від 40 до 51-го. Це половина економіки в тіні. Так нам треба оце зробити в першу чергу.

І якщо у нас вже йде турборежим в парламенті по прийняттю законів, то ті законопроекти готові для розгляду. Їх можна було прийняти місяць тому. І ми зараз говоримо, що ще не запізно. Тому що, якщо ми їх приймаємо, ми можемо зовсім інші соціальні стандарти ставити. І тому наша команда просить звернути на це увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не профільний комітет по основних законах. Я тільки репліку по контрабанді. Контрабанда ж не завжди і не в дуже маленькій мірі ловиться на кордоні. Контрабанда ловиться в тому числі і всередині країни. І кроки по, ну, так…

Пані Юлія, якщо вам не вдається там знайти спільну мову з іншими комітетами, давайте спільно будемо підходити. Бо МЕРТ, я так зрозуміла, що з Тимофієм Миловановим у вас нема там розбіжностей, він чує. Тобто тут нема… тут ми не вороги, тут ми маємо діяти спільно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тому ж я і раджу. Ми ж не стільки критикуємо, скільки просимо вас врахувати пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. …..

 

_______________. Пані Юлія, у мене буквально… Не до вас, до пані міністра. Технічне запитання. Чи плануються у вашому бюджеті централізовані закупівлі міністерством? Що я маю на увазі? Ці закупівлі вони опосередковано впливають на зайнятість. Наприклад, бебі-бокси, про них дуже було багато розмов, чи там є українські виробники, чи будуть і як їх туди залучити. Я розумію це, хоча є ProZorro, але хотілось б почути на це питання.

І друге. Наскільки я розумію, за міністерством залишається функція контролю гуманітарної допомоги, під виглядом якої багато завозиться секонд-хенду і таке інше, інше, яке потім реалізується в магазинах. Чи передбачаєте ви боротьбу з цим і як це буде відбуватися?

Дякую.

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Дякую за запитання.

Насправді маю відповіді на обидва. По пакункам малюка ми проаналізували практику цього року і вирішили, що… ми вже зустрічалися з Центральною закупівельною агенцією ProZorro і з ними вибудували план роботи на наступний рік. Тобто ми будемо, ми плануємо відходити від тої практики, яка була цього року.

По гуманітарній допомозі ми мали розмову з головою митної служби з паном Нефьодовим, ми домовилися, що ми будемо вносити зміни в нормативні акти, пан Нефьодов буде головним за гуманітарну допомогу, ми будемо з ним спільно працювати, звичайно, але ми змінимо відповідальний орган за цю політику.

 

_______________. Шановна Галино Миколаївно, шановні колеги, шановна Юлія Сергіївна! Профспілки опрацювали, в тому числі у консультаціях з Мінфіном, проект бюджету. Безумовно, в такому вигляді, в якому він існує, він нами не підтримується. І на минулому тижні от те, що ви сказали, ми зустрічалися з місією Міжнародного валютного фонду, і те, що ми почули від місії, вони теж не зовсім розуміють, що відбувається. Тому що на столі лежить документ, який не синхронізується із законопроектами, які приймаються і дуже швидкими темпами. Тобто ні приватизації, ні ринку землі, ні зміна податкового законодавства, які повністю змінюють і дохідну і видаткову частину, тут немає.

Ми категорично підтримуємо підняття мінімального прожиткового рівня. Єдине що, повністю відв'язувати рівні виплат від рівня нам не дозволяє ратифікована 102 конвенція, там є референтні показники, ми все ж таки маємо бути інлайн, так би мовити.

І я не почув, шановна Юлія Сергіївна, тези про мінімальну заробітну плату, а вона є важливою з точки зору детінізації, з точки зору збільшення доходів працюючого населення, тієї основи, на якій ми будуємо це все, вона заявлена на рівні 4 тисячі 723 гривні. Але це той рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які ми маємо зараз в цінах найдешевшого місяця літа – серпня. У нас ще 3 місяці попереду по факту і вересень, і я думаю, що не можна не враховувати інфляційні тенденції. Тобто цей показник, за розрахунками попередніми нашими, ну, він не може становити менше 5300-5500, хоча навіть і це не враховує конвенція. А це прихований теж ресурс для зростання економіки.

Ну, і хотілося б зазначити, ми направили пропозиції і Міністерству фінансів, і кожному народному депутату, і вам особисто, Юлія Сергіївна, по нашому баченню. У нас є декілька статей критичних, які абсолютно недофінансовані, наприклад, це державна вугледобувна галузь. Ми кожного року закладаємо менше, ніж потрібно, не реформуємо галузь і кожного року приймаємо в ході року закони для того, щоб виплачувати заробітні плати, а там межа екологічної катастрофи.

Фінансування південної лісогосподарської зони, знову ж таки державної, вона абсолютно недофінансована. Ну, і глобальні речі, такі як освіта і медицина, вони, мабуть, потребують окремих, так би мовити, розмов галузевих, бо коли у нас капітаційна ставка наша 3 роки не індексується, при тому що інфляції вже накопичено, а вона залишається показників 17-го року, ну, звичайно, за 14 доларів протягом року людина не може фінансуватись, а лікар не може вторинки нереформованої отримувати 130 доларів.

Дякую.

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Дякую.

Це було швидше, мабуть, не запитання, а були коментарі, да? Ви хочете…

 

_______________. (Не чути)

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Ви сказали про те, що поточний проект бюджету, він не враховує всі ті законопроекти, які приймаються в терміновому режимі, да? Я думаю, що… Ну, ми мали цю розмову насправді з членами уряду, і я не знаю, чи присутнє Міністерство економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства, але це питання також перегляду макропрогнозу і впливу тих чи інших законопроектів на дохідну, в більшості дохідну, може, в другу чергу видаткову частину бюджету. Звичайно що, якщо для цього… тобто будуть розрахунки до другого читання і буде Міністерство економічного розвитку планувати, переглядати там макропрогноз відповідно до  нових законопроектів.   

Ви, мабуть, знаєте, що політика… Ми внесли відповідний законопроект, що політику по зайнятості і праці, основним органом буде Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Я надіюсь, ви мали з ними вже також комунікацію щодо мінімальної заробітної плати. Я не бачила поки що можливостей з фінансової точки зору, з точки зору публічних фінансів на підняття такого значного розміру.

Більше того, я хотіла би… Я не можу прокоментувати вугільну галузь, я, на жаль, чи на щастя не міністр енергетики. Але я про цю галузь знаю багато-багато, 5 років як мінімум, коли ми там не можемо вирішити проблеми з зарплатами. І наскільки я знаю, там, міністр енергетики з цим окремо працює. Більше того, це впливає на нашу соціальну політику, на наш фонд соціального страхування.

Я подивилася насправді виплати, які ми робимо по фонду соціального страхування. 9 мільярдів, наприклад, ми платимо по нещасних випадках і каліцтву. Саме більше підприємств - це шахти. Ну, так, якщо ви… можливо, я просто даю інформацію ту аналітичну, яку я вже отримувала. І це також, мабуть, проблема для як і роботодавців, так і профспілок, подивитися, що там за умови праці, що у нас ці кошти використовуються фактично на шахти. Я можу привести всю аналітику, я вже її справді зробила.

Що стосується охорони здоров'я. Ви знаєте, два роки працювала в охороні здоров'я, і, на щастям, там уже не працює фактично в автономізованих закладах єдина тарифна сітка. І в них трохи інша проблема. Ну, може, в них є свої проблеми, але вона менше вже…. (Шум у залі)

 Явам можу показати аналітику, скільки вже лікарень автономізованих і які вже перетворилися у підприємства, це більше тисячі лікарень. Тобто я, знову ж таки, маю цю аналітику, можу абсолютно… і карти, можу з вами поділитися такою аналітикою.

Тобто, я розумію, я не адвокатую про те, я розумію, що підвищення зарплат – це основне джерело добробуту взагалі людей. Тобто і взагалі парадигма, що люди повинні не пільгами добирати якісь речі, а добре заробляти і просто не мати необхідності звертатися за якимись соціальними допомогами. Це питання гідності і достоїнства людей.

Тому абсолютно підтримую і пані Юлію, і вас підтримую, що детінізація, вихід в "білі" зарплати і в нормальні доходи громадян, це перше, що мусить відбуватися в країні у зв'язку з економічним розвитком і відповідно детінізацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Юрій Джигир. А потім пані…

 

ДЖИГИР Ю.А. Я коротку репліку про мінімальну зарплату.

Власне, ми запрошували наших соціальних партнерів до діалогу з цього питання. Воно цікаве і важливе, і колись до нього треба буде приступати предметно і по суті.

Короткий підсумок нашого поточного діалогу. Я думаю, більшість присутніх розуміє, але я два слова буквально скажу. Така механіка роботи, як працює показник мінімальної зарплати. Його підняття з однієї сторони приносить нам додаткові доходи, бо ми піднімаємо базу оподаткування, це, умовно кажучи, добре для бюджету, дає нам ресурс піднімати, в тому числі, соціальні стандарти і інші галузі розвитку людського капіталу. З іншої сторони, це тисне на видаткову частину, тому що це нам… ну, до нього прив'язано… це один з показників в єдиній тарифній сітці, тобто підняття мінімальної зарплати піднімає рівень дотяжки, до якої ми повинні підняти зарплату.

Більше того, не піднімаючи прожитковий мінімум - тобто ми тут же переходимо на іншу тему, яка вже детально сьогодні обговорилася – про прожитковий мінімум, – якщо він фіксований і його не піднімати, а наразі, ну, ми вже обговорили, , що тисне на нього і не дає його мобільно піднімати активно, то, піднімаючи мінімальну зарплату, не піднімаючи прожитковий мінімум, просто збільшуємо зрівнялівку, тому що просто вирівнюються всі тарифні розряди, які нижче мінімальної зарплати. І це також була проблема, якою Україна перехворіла і в ній була.

Математика існуючої архітектури і цих зв'язків, ну, вона однозначна, тут нема про що говорити, це вже доведено, ці цифри показували. Це завжди в мінус, тобто те, як це працює сьогодні, підняття мінімальної зарплати нам приносить більше видаткових зобов'язань, плюс ці додаткові негативні зовнішні ефекти, як то зрівнялівка, аніж доходів. Станом на сьогодні це кінець історії. І вона піднімається, ну, до тої межі, доки ми це собі фінансово можемо дозволити.

Ну, вже ми запрошували, зокрема, соціальних партнерів і інших зацікавлених сторін, тобто давайте придумаємо, у нас є чорнові ідеї, ну, це не зараз ми будемо обговорювати, як реформувати механіку, як реформувати цю архітектуру таким чином, щоб цей літак полетів.

Станом на сьогодні так при існуючих правилах гри просто казати "треба збільшити", ну, то це не до кінця сказана фраза, це сказана лише її комфортна частина. Ми закликаємо її договорити і спільно шукати рішення, як збільшувати, як інструментально збільшувати мінімальну зарплату.

 

_______________. Шановний Юрій Анатолійович, ви пам'ятаєте, ми два тижні тому зустрічали, давали пропозиції і дуже-дуже просили ще позустрічатися з нами? Готові буквально з сьогоднішнього дня в будь-який час, пропозиції є, ви знаєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене питання до профспілки. А чому ви б'єтесь за підвищення прожиткового мінімуму більше ніж на індекс інфляції, і при цьому не б'єтесь за те, щоб мінімальна заробітна плата не оподатковувалася взагалі? От в мене просто питання.

 

_______________. А це неправда, це абсолютно неправда. У нас в пакеті пропозицій, які передані народним депутатам, зокрема, передавались вам головою федерації під час зустрічі, є законопроект, в якому ідеться про підвищення неоподаткованого рівня до рівня мінімальної заробітної плати. І, ви пам'ятаєте, коли ви прожитковий мінімум проговорювали на попередньому засіданні, я, зокрема, наголошував на тому, що в багатьох країнах світу, і це ще один з варіантів, окрім просто підняти номінальний рівень неоподаткованого мінімуму, оподатковується сума, яка залишається у особи після витрат товарів, що містяться в обов'язковій корзині, ну, це інший варіант того ж самого. Тобто ми це абсолютно підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене велике прохання, щоб ви підійшли до Міністерства фінансів і до Мінсоцполітики і попросили там, ви ж сторона СПО, так, від профспілок? І зробіть спільний проект. Ми будемо підтримувати цей конструкт.

 

_______________. Я чому звернувся до Юрія Анатолійовича. Насправді ми дійсно напрацювали останнім часом багато таких речей, точечних, які от в такому середовищі важко опрацьовуються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це не точкова, це не точкова реформа, я перепрошую, це велика реформа, і вона не може бути запроваджена там з 20-го року, це, мабуть що, 21-й чи 22-й рік.

Вам потрібно з Мінфіном сісти, це потребує перебюджетування всього процесу, тому що це ПДФО. І який механізм: чи невзяття податку, чи повернення – це інша зовсім річ. Я не бачила у вас комплексної пропозиції в документах, але в мене велике прохання. Ви сторона соціального діалогу. Будь ласка, с центральними органами виконавчої влади відпрацюйте нам такий законопроект. Ми на це налаштовані і вважаємо, що це частина соціальної політики.

 

_______________. Із задоволенням. І ми дуже раді тому, що комітет теж звертається про відновлення активного соціального діалогу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є у нас ще питання? Пані Олена, да.

 

СТЕПАНЕНКО О. А. Дякую. Олена Степаненко, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Шановна Юлія Сергіївна, в мене таке питання. Скажіть, будь ласка, чи планується продовжити практику застосування показника "рівень забезпечення прожиткового мінімуму", що застосовується для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям? Це перше питання, бо це показник не є ні державним стандартом і фактично намного менше ніж прожитковий мінімум.

І друге питання. За програмою "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заплановано біля 2 мільярдів гривень. При цьому ж на запит Уповноваженої з прав людини міністерство дало інформацію, що повна потреба оцих коштів на 20-й рік, що обраховано саме структурними підрозділами соціального захисту населення обласних державних адміністрацій та міста Києва, становить більше 5 мільярдів гривень. Скажіть, будь ласка, чи будуть змінюватися в ході доопрацювання ці видатки? Дякую.

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Дякую за запитання.

До речі, я б дуже хотіла подякувати за запитання про рівні забезпеченості і про програму допомоги малозабезпеченим сім'ям. Коли я говорила про прожитковий мінімум, ми вважаємо, і Міністерство фінансів, повністю ми в тандемі, про це говоримо, що ця програма має стати основною програмою підтримки людей, які опинилися за межею бідності. І в цій конкретно програмі навіть не виконується встановлений прожитковий мінімум, там відсотки рівня забезпеченості: по дітям – 85, по працездатним – 21 відсоток від рівня. І якраз ми, роблячи реформу прожиткового мінімуму, хочемо підвищити там розмір виплат, в тому числі подолавши оцей термін "рівні забезпеченості".  

Тобто ми робимо розрахунки і дивимося, чи ми можемо вийти на відмову від цієї величини уже в наступному році, але однозначно це будуть підняття відповідні, і однозначно це буде основна програма, з якою ми будемо працювати, по бідності і по забезпеченню прав людей. Тому, ну, дуже важливе питання. І дякую, воно в пріоритеті.

Друге питання: по чорнобильцям. Ну, можливо, я там не... ну, тобто не дала багато деталей, але ми насправді хочемо переглянути. І я знаю, що це дуже болюча тема, по чорнобильцям, і по всьому, що держава наобіцяла за всі ці... з 86-го року. І я розумію, що ми як держава не виконуємо взяті на себе зобов'язання відповідно до законодавства. Ми реагуємо зараз на, тут пані Галина  сказала, на рішення конституційних суддів, які відновлюють ті чи інші права. Є якісь нагальні речі, на які би нам, ну, наприклад, пенсії, на які хоча би за рішенням Конституційного Суду потрібно було однозначно звернути увагу і з точки зору збільшення фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз пан Валерій Сушкевич. Потім у нас по ліву сторону, потім пані Олександра і пан Олексій Мірошниченко.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Галина Миколаївна, я просто хотів уточнити, це питання чи виступи вже? Дивлюся, що деякі питання вже переходять на виступи. Я хотів би виступити просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступайте, пане Валерію.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Можна виступати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звісно.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Дякую.

Я, користуючись нагодою, і радію з того, що дві посадові особи, які сьогодні є, в тому, що торкається висловлення моєї позиції по правам людей з інвалідністю, їх соціального захисту. Є голова комітету Верховної Ради профільного, є міністр соціальної політики.

Ну, насамперед, Юлія Сергіївна, я хочу подякувати за все-таки досить, дійсно, як тут сказали, революційну філософію того, що торкається прожиткового мінімуму. Я здивований по-доброму і по-хорошому і дуже сподіваюся бути партнером і соратником в цій роботі. Це дуже важливо і значимо.

Тепер хочу сказати деякі моменти, звертаючись до народних депутатів, до вас, Галина Миколаївна, і до міністра, що питання прав людей з інвалідністю, їх соціального захисту – це питання не тільки Міністерства соціальної політики, тому я торкнусь деяких інших міністерств і прошу комітет також відреагувати не тільки на те, що торкається Мінсоцу, я так скажу, а інших міністерств.

Ну, насамперед те, що торкається Міністерства соціальної політики. Ви знаєте, багато проблем у людей з інвалідністю, дуже багато. Але, дозвольте, я назву головну біду, проблему, біду, вона вже не проблема – біда, це зубожіння. Я нагадаю ту цифру, про яку я говорив, вибачте, і "попєрєднікам", і сьогодні також кажу. Мінімальна пенсія і державна допомога для людей з інвалідністю 1 тисяча 564 гривні. Давайте це усвідомимо і подумаємо, людина на візку, незряча, без ніг, без рук, з дитячим церебральним паралічем – 1 тисячу 564 мінімальна пенсія, державні допомоги. Перед людьми стоїть питання: або харчуватися, або лікуватися, - я вже не кажу про інші питання.

Тому, ви знаєте, я буду тут просити, і в контексті того, що це перше читання, а дальше буде друге читання проекту Державного бюджету, і, Юлія Володимирівна, і ви, Галина Миколаївна, говорили про те, що іде суттєве доопрацювання, і я як Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю повинен зараз акцентувати на ті пріоритети, про які я сказав, пріоритети при формуванні нових моментів до другого читання, і, може, і редакції першого читання, щоб на це звернули увагу.

В мене відбулася два тижні тому зустріч з Президентом України, і ми говорили про ці речі. Він дослівно сказав: "Звертайте увагу народних депутатів і уряду на те, що ви мені сказали". Оце те, що сказав Президент. Тому я це і роблю відповідно до того, що є. І положенням про уповноваженого, і те, що було вказівкою Президента.

Я хочу звернути увагу на те, що обсяги фінансування більшості програм, які стосуються людей з інвалідністю, в межах Мінсоцполітики порівняно з цьогорічними розмірами зменшені на 15 мільярдів. І якщо говорити конкретно, то на 10,5 мільярдів зменшені видатки за Програмою 2501230, це житлові субсидії. На 3,5 мільярдів зменшені видатки за програмою 2501030 по виплаті допомоги сім'ям з дітьми та особам з інвалідністю. Це особливо мене турбує також.

Ну, кажуть, що це результат підвищення державних гарантій від доходів населення відповідно до того, що, ну, розрахунково зменшується кількість отримувачів субсидій, допомог. На моє глибоке переконання, ці 15 мільярдів не може забирати Міністерство соціальної політики, а дати можливість перерозподілити це в межах того, що торкається і інших соціально-важливих програм, якими займається міністерство. Я просив би в контексті другого читання все-таки подумати про це.

Тому що, знаєте, я вже казав і ще раз повторюю. Ну, скажімо так, я в цілому не аналізував Державний бюджет, де збільшені видатки. Але 20 мільярдів зросли видатки на дороги – це потрібно. На 2 мільярди зросли видатки на фонд регіонального розвитку. Тут я посумнівався, тому що в результаті децентралізації ми знаємо, що кошти в регіонах є. Так що тут треба також подивитись.

Ну, і на 1 мільярд зросли видатки на Суспільне телебачення. Давайте ми подивимось на наше Суспільне телебачення сьогодні, яке воно цікаве, яке воно популярне, і зрозуміємо, що якщо ми збільшимо ще на 1 мільярд, ну, чи спасе це наше Суспільне телебачення від талановитого показу того, що воно показує? Ну, це я в контексті того, що все-таки треба дати ці кошти Мінсоцу, говорячи на що.

Програма забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації. На 20-й рік в проекті цифра, яка 1 мільярд 127 мільйонів. Ну, за розрахунком Мінсоцполітики це 75 відсотків від потреби. Вибачте, я не погоджуюсь. За моїми розрахунками, це 50 відсотків від потреби, того, що потребують люди з інвалідністю: у візках, протезах і інших засобах реабілітації. Це я можу обґрунтувати трошки пізніше і не буду витрачати на це час. Все-таки ми наполовину людей забезпечимо візками і іншими засобами реабілітації. Треба брати це до уваги.

Санаторно-курортне лікування осіб з інвалідністю. У державному бюджеті передбачено 112,7 мільйонів гривень. Я назву вам цифру у відсотках, давайте не абсолютні цифри: 9,6 відсотки від потреби. Це реальні цифри на санаторно-курортне лікування.

Реабілітація. Ви знаєте, Юлія Сергіївна, я дякую, що ми перейшли від окремої категорії людей з інвалідністю в минулих роках і в цьому державному бюджеті, коли на одну категорію людей з інвалідністю передбачалась реабілітація, зараз вона на всіх буде передбачатися. Але хочу звернути увагу, що це три відсотки від потреби на реабілітацію передбачено в Державному бюджеті,

Це я до того, це я називаю напрямки, на які можна  використати ті 15 мільярдів, які забираються зараз із Мінсоцу на інші програми. Я пропоную їх перерозподілити в рамках саме Міністерства соціальної політики.

Ну, четвертий приклад назву. Це надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю. Сьогодні її отримують 100 тисяч батьків, 40 тисяч мамочок не отримують цю надбавку на догляд. Я назву вам її розмір: 374 гривні, чуєте, да, надбавка на догляд. Але якщо мама не докаже, що вона не працює, то вона цих 300 гривень не отримає. Розумієте, мамі треба доказати, що вона не працює, тільки тоді їй дадуть надбавку на догляд за дитинкою з інвалідністю. Давайте подумаємо, чи варто нам це робити, від мами вимагати, і туди добавити цю надбавку, от туди з цих 15 мільярдів. Це я називаю пріоритети.

Далі. Назву п'ятий приклад: внутрішньо переміщені особи. Ви знаєте, скільки ми платимо на догляд за повнолітньою, або неповнолітньою, тобто  на дитинку з інвалідністю, допомогу внутрішньо переміщеній особі? Це переселенець, який не знає, де він живе і як він взагалі виживає. Ми платимо тому, хто доглядає за людиною з інвалідністю, або дитинкою, 442 гривні. Давайте подумаємо, це переселенець, який приїхав з Луганської і Донецької областей, з-під бомб і снарядів, така ситуація. Це пріоритети, пріоритети, про які до другого читання.

Далі назву ситуацію. Ну, давайте по субсидіям поговоримо, по яким зменшилась кількість, тому що, ну, відповідно зросли якось варіанти доходів. То я хочу сказати, що сьогодні при розрахунку, давати чи не давати субсидію людині з інвалідність, враховується пенсія або державна допомога по інвалідності.

Давайте зробимо отаку річ. Сьогодні згідно Конвенції ООН по правах людей з інвалідністю і всіма світовими стандартами людина на візку, от я, наприклад, якщо я реально не можу працювати, я на візку, я отримую пенсію по інвалідності або державну допомогу по інвалідності, це мій компенсаторний момент, це не заробіток мій, це те, що сьогодні якось урівнює мій соціальний статус.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Валерію, а ви отримуєте субсидію, от просто мені цікаво?

 

СУШКЕВИЧ В.М. Ні, я не отримую. Я ніколи не отримував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за таку відповідь.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Да, це нормально, ви ж знаєте. Так це неможливо, тому що з точки зору того, як вона розраховується, я не отримаю ніколи. Але питання в іншому, питання в іншому. Людина, яка сьогодні отримує пенсію по інвалідності, - це те, що урівнює її з точки зору здорової людини. І включати їй при розрахунку субсидії цю суму, ну, не можна. Тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, навіщо? От навіщо ви? Субсидії - це ж… Статус людини з інвалідністю - це не той статус, який має отримувати комунальну субсидію. Ну, ви ж пересмикуєте, я дуже поважаю вашу точку зору.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ви пересмикуєте в отриманні соціальних пільг весь час один вид, потім пересмикуєте його на інший. От повністю погоджуюся з вами, що держава має допомагати людям, які втратили функціональність, от повністю. А також мають отримувати допомогу родини, в родинах яких знаходиться людина, яка потребує нагляду та догляду. Отут ми маємо сконцентрувати всі наші оці... Але коли ви починаєте казати про те, що субсидії зменшуються і їх мають надавати тому, що людина з інвалідністю їх отримує, то – ні.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Ви не зрозуміли мене. Галина Миколаївна, я повторюю, я не пересмикую. Давайте сьогодні нормально спілкуватись. Я не пересмикую, я кажу вам, сьогодні, коли розраховується, чи отримає людина з інвалідністю, яка отримує пенсію або державну допомогу по інвалідності, не включати в розрахунок пенсію по інвалідності або державну допомогу, тому що це сьогодні, по-перше, вона яка, який її розмір, а по-друге, це пенсія по інвалідності. Тому що це…

 

_______________. (Не чути)

 

СУШКЕВИЧ В.М. Я ще, я вам кажу, тому що реально пенсія або державна допомога по інвалідності – це зовсім інше, і це не той дохід, який є, ну, скажімо, який реально забезпечує соціальний статус здорової людини, яка отримує пенсію. Це сьогодні компенсатор по інвалідності, пенсія…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і що? Це дохід людини, а субсидію отримує той, в кого не вистачає грошей. І ці соціальні нормативи, вони і так, те, що там пан Андрій …..

 

СУШКЕВИЧ В.М. Я кажу вам про те, як сьогодні світові стандарти визначають державну допомогу по інвалідності. Це ваша справа, як дивитись на цю, як визначати, але я кажу так, як це у всьому світі визначається. Пенсія і державна допомога по інвалідності – не включати в так званий дохід при розрахунку субсидії. От і все. Подивіться, скільки, яка статистика у нас тих, хто отримує до 2 тисяч державну допомогу по інвалідності, і ви побачите, що сьогодні… як можна вижити на цю ситуацію?

Тепер я дальше хочу сказати про те, що торкається не Міністерства соціальної політики. Це Міністерство охорони здоров'я. Реформа охорони здоров'я пройшла повз людини з інвалідністю. Якщо говорити про… конкретно, то коригувального коефіцієнта до тарифу на медичне обслуговування осіб по інвалідності не існує. Цей, попередній уряд, обіцяв-обіцяв. На дитинку - є, людину поважного віку, я б сказав, не похилого – є, на інші категорії. А людина з інвалідністю сьогодні є неконкурентоспроможна, щоб отримати медичне обслуговування у лікаря. Він не хоче, з нею треба возитися, це ДЦП, це візок і так далі, і так далі. Їх просто не беруть. Коригувальний коефіцієнт обіцяли ввести в минулому уряді. Зараз я прошу подивитися чи введуть, чи не введуть. Це питання я поки не побачив в Державному бюджеті, я просив би це врахувати з точки зору цієї ситуації.

Ще один момент. Це, я вибачаюсь, не дай, Боже, знати, що це таке, це сечо-, калоприймачі. Слухайте, ці люди не передбачені з точки зору отримання цих засобів людської гідності! Я не кажу реабілітації, просто людської гідності. Давайте над цим подумаємо.

Я хочу назвати іншу ситуацію. Я і інші люди на візках, на протезах отримують від держави протези, візки, засоби реабілітації. Тільки що ми з Юлією Сергіївною були на заході, який називається "Міжнародний день глухих". Так от, я хочу вам сказати, на сьогоднішній день, до відома, слухопротезуванням забезпечуються до 18 років. Після 18-ти взагалі ми цим ніколи не займались і не займаємось. Я розумію, що сьогодні не той час, коли треба, скажімо, в повному обсязі вирішувати це питання, але якось його треба вирішувати, бо воно взагалі не вирішується і не забезпечується.

Ну, я не можу не сказати про скорочення видатків в державному бюджеті по Мінохоронздоров'я на орфанні захворювання. Слухайте, ні, ні. Знаєте, Галина Миколаївна, я сказав, що я буду звертатись. Це інвалідність, це інвалідність. Це орфанні захворювання, які потім перетворюються на візок, на лікування по інвалідності і так далі, і так далі. У мене прохання все-таки від вашого комітету ініціювати на профільний, інший комітет, це треба. Це інвалідність, це проблеми інвалідності.

Ну, я хочу сказати, в принципі, те, що торкається, якщо говорити по Міносвіти, це до цих пір питання спеціальних автобусів для діток з інвалідністю в школах, в тому числі і в опорних. Воно не вирішено і не вирішується. А дітки на візках при всіх наших, скажімо, варіантах того, що щось зроблено по інклюзії і непогано зроблено, і є кошти на інклюзію, це питання не вирішується. Я прошу патронату підтримки вашого комітету, нашого комітету на ці питання. Дякую.

Останнє, Галина Миколаївна, я хочу просити вас. Сюди мінімум просилось ще троє представників громадських організацій і людей з інвалідністю на протезах і на візках. Цей зал, я його дуже люблю, я в ньому часто буваю, але сюди добратися неможливо. В мене прохання: все-таки, може, якось разом вийти на відповідне керівництво секретаріатів Верховної Ради, знайти приміщення. От дивіться, зараз юрист Національної асамблеї людей з інвалідністю Олег Полозюк, ледве-ледве його затягнули сюди, він один прорвався, честь йому і хвала, але давайте попробуємо це питання вирішити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вдячна, що ви це питання підняли. Просто ми це бачимо, у нас в "Європейській солідарності" є жіночка - народний депутат...

 

СУШКЕВИЧ В.М. Я знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...яка є на візочку, і ми її піднімаємо на руках, от хлопці ідуть на 3 поверх, там взагалі не можна пересуватися.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Я знаю, Галина Миколаївна, я з нею працюю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю, що потрібно зробити. Ну, там обраний пан Штучний зараз головою секретаріату, давайте звернемося від комітету Верховної Ради з тим, щоб вони… Я не знаю, просто давайте в пропозиції до Державного бюджету: закласти по всіх державних закладах, всім центральним органам виконавчої влади закласти необхідні кошти для того, щоб обладнати всі органи влади, в тому числі і місцеві, нормальним доступом для людей з інвалідністю. Це просто стид і позор, просто!

 

СУШКЕВИЧ В.М. Галина Миколаївна, Президент ініціював це питання, я його відпрацював у вигляді законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Воно готується для попадання до вас в комітет, цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да, законопроект є, і перехідний, це, да, ми будемо підтримувати ініціативи і Президента. Тут мова іде про те, щоб просто закласти для того, щоб люди могли їхати. І я думаю, що тут і народні депутати можуть попрацювати, свій вклад зробити. Тому що це взагалі негаразд. Є якісь вимоги про працевлаштування, є ліцензування, є купа постанов Кабінету Міністрів, які при ліцензуванні вимагають для того, щоб приватний бізнес міг допустити людину з інвалідністю до своїх послуг. При цьому у державній службі, у державних будинках, у державному секторі це взагалі не є можливим. Я дякую, що ви, за це особливо, що ви підняли питання.

У мене пропозиція є і від моїх заступників. Ми працюємо вже 2 години. Чи можемо ми зараз, по-перше, закінчити розгляд Закону про Державний бюджет? Бо пані Юлії потрібно вже іти. Ми можемо вас послухати, потім розглянути один законопроект пана Штучного, який є дуже доцільним, щодо прийняття на роботу, і піти на перерву 15-20 хвилин, чи перерватися зразу, які будуть побажання? Ну, є вимоги, якщо казати вже мовою Трудового кодексу, то є вимоги до охорони праці і гігієни. Тому я ж треба їх… Ну так, закінчуємо і закриваємо, і потім 15 хвилин, і потім працюємо. Гаразд.

Щодо того, хто дуже швидко, по 30 секунд давайте. Раз… Пані Юлія, да, спочатку народні депутати наші.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановна пані міністр, мова йде про знову ж ключові параметри цього бюджету. Ви знаєте, що оцінка, наскільки ми правильно виставляємо соціальні стандарти, як правило, йде відносно того, як виглядає середня пенсія і середня заробітна плата відносно мінімального прожиткового рівня і мінімальна пенсія, і мінімальна заробітна відносно мінімального прожиткового рівня.

Дорогі друзі, я просто хочу, щоб ми подивилися по-іншому на цей параметр. Мінімальний прожитковий рівень - це не просто показник, який десь там якось обраховується. Мінімальний прожитковий рівень - це той рівень, менше якого не можна платити ні пенсіонеру, ні інваліду, ні працюючій людині. Тому що, якщо платять менше мінімального прожиткового рівня, це означає, що людину практично позбавляють здоров'я і життя. Якщо ми це всі однаково розуміємо, то я хотіла, щоб ми подивилися, наприклад, на прожитковий мінімум для працездатних осіб і на мінімальну заробітну плату, а також подивилися на те, який мінімальний прожитковий рівень виставляється для обрахунків.

Ну, я хочу сказати, що це свята наша з вами справа - не допустити того, щоб ці показники падали. А у нас, дивіться, якщо ми візьмемо, наприклад, мінімальний прожитковий рівень, який брався у минулому році, фактичний, до того, що встановлений за методологією, це було жахливо, але це було 49,5 відсотків. Тобто, іншими словами, мінімальний прожитковий рівень для працюючих людей, який закладався у бюджеті Гройсмана, був у два рази нижче, ніж той, що обрахований за методологією. Тобто вже у бюджет закладали вдвічі менше, ніж може вижити людина на такі гроші.

А тепер давайте подивимося, що на наступний рік у бюджеті ми закладаємо. Якщо було жах-жах, але у них було, ну, рахуйте майже 50 відсотків, тобто вони закладали мінімальний прожитковий рівень 50 відсотків від того, що потрібно було. Ну, ми ж динаміку показуємо негативну, у бюджеті на наступний рік ми закладаємо 45 вже відсотків. Тобто це навіть не 50.

Я погоджуюся з пані Галиною, що зразу цей розрив подолати одним стрибком через прірву неможливо. Ну, хоча б не гірше, ніж Гройсман, а у них було 50 відсотків закладено прожитковий мінімум порівняно з методологією, а ми закладаємо з вами в цьому бюджеті на наступний рік 45 для працюючих людей. Це категорично неможливо просто.

Друге що. Це для пенсіонерів те саме. Тобто для пенсіонерів ми теж рахуємо, яка мінімальна пенсія закладалася в минулому році порівняно з мінімальним прожитковим рівнем, і коли ми подивимося, то у них 50 відсотків, навіть 50,1 було. Що жахливо? Це означає, що мінімальна пенсія, яка платилась людям, наполовину нижча мінімального прожиткового рівня, фізичного виживання людей. Так зараз ми ще посунулися, і ми тепер пропонуємо 48 з копійками, тобто мається на увазі, що ми не йдемо до подолання цього розриву, а ми навпаки закладаємо менше.

І тому я просто прошу вас: і пані Галину, і всіх членів комітету, і профспілки, і взагалі всіх, хто на цю тему працює, і, безумовно, міністерство. Ми не можемо подати на 20-й рік гірший по соціальним стандартам бюджет, ніж подавав уряд Гройсмана. Кращий - можемо , гірший не можемо.

І останнє, що я хотіла би сказати. Я не хочу просто багато часу забирати, тому що тут такі речі фундаментальні. Це питання того, що ми кладемо в основу для обрахунку заробітної плати по тарифним сіткам для охорони здоров'я, для освіти. Ну, це дві ключові, фундаментальні галузі, які - або ми платимо їм гроші, або не платимо. Якщо ми зараз молодим лікарям закладаємо там у сім разів меншу заробітну плату, ніж у Польщі, ну, тоді, до побачення, у нас  просто не буде лікарів у країні. Так от, тут дуже важливе питання. Мало того, що ми поставили прожитковий, ну, скажімо так, мінімальну заробітну плату нижче мінімального прожиткового рівня, знову ж ми тримаємо цей жах, так ми ще і закладаємо знову в тарифну сітку як базу, як нульовий рівень ми закладаємо знову не мінімальну заробітну плату, а ми закладаємо штучну цифру, яка абсолютно не придатна для цього. Тобто, іншими словами, ми всю тарифну сітку знову обраховуємо не від мінімального прожиткового рівня, який мусить бути рівним мінімальній заробітній платі, а знову штучний показник, по-моєму, там 1600 із чимось гривень, що для всіх по суті повністю спотворює кваліфікаційну оцінку людей в заробітній платі. Іншими словами, в нас головний лікар буде майже не відрізняти заробітну плату від прибиральниці, якій встановлюють. Тобто ми всіх їх зживаємо. Ну, це просто не можна допустити такого. Я просто звертаю вашу увагу: нульовий рівень для тарифних сіток, хоча би для бюджетників, мусить обраховуватися від мінімального прожиткового рівня, розрахованого за методологією і який мусить дорівнювати мінімальній заробітній платі. Тоді це будуть пропорції, з якими ми можемо працювати.

І навіть якщо ми поставимо мінімальний прожитковий рівень знову нижчий, чим за методологією, і мінімальну заробітну плату нижче, ніж за методологією, ми не маємо права їх не покласти в основу розрахунку тарифної сітки, а в нас це спотворено тотально.

І я просто, я чому звертаю на це увагу: якщо ми знову мінімальну пенсію будемо платити 1680 гривень, ну, надо просто сказати, що люди будуть просто помирати раніше, ніж вони могли би прожити своє життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну так, ну, ви праві абсолютно. А що, повертати 38 відсотків ЄСВ? Що зробити? У нас 172 мільярди в цьому році.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. З тіні давайте виведемо. От я прошу, давайте приймемо зараз рішення: звернемося до Верховної Ради прийняти закони про деофшоризацію. Ми запропонували, лежать два отаких системних законопроекти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну їх все рівно не можна закладати. Дивіться, ця робота треба…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я маю на увазі, ці законопроекти, які ви пропонуєте, їх поки що не можна закласти в державний бюджет, вони ще не почали…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … їх ефект.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ні, так давайте ми негайно їх приймемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … давайте просто дивитися пріоритетно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Давайте завтра їх приймемо. Давайте завтра їх приймемо, тому що вони готові. Якщо би їх не було, я би з вами погодилась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть номери ще їх, можна?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми дамо, я не знаю наизусть. У нас два законопроекти, які розроблені з консультантами з Європейського банку реконструкції і розвитку, які залізобетонно закриють всі обіги з офшорами начисто. Плюс 67 мільярдів... 1179 і 1181 – це фундаментальні законопроекти, 67 мільярдів гривень тільки по першому року можна отримати, а другий, третій, четвертий – там просто прогресивна, геометрична прогресія.

І тому ми просимо, якщо ми це зробимо, можна 67 мільярдів сміливо плюсувати. І уряд знає це, тому я прошу, щоб ми прийняли і це рішення і до прийняття бюджету щоб ми ці законопроекти прийняли. Треба щось коригувати, ми - за, але головне – не залишити тіньову економіку і не прийняти знову бюджет крайньої бідності. Розумієте? Я вже не говорю про інші параметри. Нам хоча б з пенсіями і заробітними платами трошки витягнути.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Ну, пані Юлію ми вимушені вже відпускати. У вас до неї питання, так? Давайте, 15 секунд, бо ви ще не народний депутат.

 

МИКОЛЮК Н.М. Миколюк Назар, Асоціація міст України. Дозвольте органам місцевого самоврядування трошки більше, буквально зупинюсь на питаннях до Держбюджету, пропозиції, що стосуються вашого комітету.

По-перше, ми просимо законодавчо встановити з 20-го року наступну оплату з державного бюджету гарантованих державою пільг, зокрема, пільги на проїзд та послуги зв'язку, і передбачити субвенцію з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам. А в разі відсутності в Державному бюджеті на 20-й рік на забезпечення гарантованих таких пільг коштів, ми пропонуємо скасувати або призупинити надання таких пільг і надати право органам місцевого самоврядування самостійно їх встановлювати, і в такому випадку оплачувати їх. Ми тоді говоримо про відновлення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та встановлюйте, хто вам забороняє?

 

МИКОЛЮК Н.М. Зараз є закон, який передбачає пільгу. В нас є стаття 142 Конституції України, яка передбачає: видатки органів місцевого самоврядування, які виникли внаслідок рішення органів державної влади, повинні компенсуватися державою. На жаль, в нас не було передбачено, коли перекидали на місцевий бюджет пільги, не було компенсатора просто передбачено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Технічне питання. Гаразд, включайте.

 

МИКОЛЮК Н.М. Друге. Ми просимо передбачити 2,2 мільярди гривень в Державному бюджеті на погашення боргів за надані гарантовані державою пільги у 2015-2016 роках. Швидко дуже поясню.

В Бюджетному кодексі України в редакції 2016 року було передбачено, що пільги на проїзд і послуги зв'язку фінансувалися за рахунок коштів субвенції з державного бюджету. Але прийнятий бюджет на 2016 рік, в принципі, не передбачав такої субвенції. Цілий рік органи місцевого самоврядування, в принципі, не оплачували перевізникам і "Укртелекому", тому що чекали зміни в державний бюджет, щоб виконати Бюджетний кодекс. Але такого не було і з 2017 року "Укртелеком" і перевізники по всій Україні подали в суд на органи місцевого самоврядування і почали вигравати через те, що вони послугу надали, а органи місцевого самоврядування як головний розпорядник коштів не оплачував їх. І ми пропонуємо все ж таки передбачити в державному бюджеті кошти так як це мало бути в 2016 році.

І останнє. Ми просимо передбачити в Державному бюджеті кошти на сплату енергопостачальним підприємствам штрафних санкцій по рішенням суду, які виникли внаслідок несвоєчасного перерахування субвенцій державного бюджету в місцеві бюджети на пільги і субсидії.

Пояснюю. В 2017-2018 році, коли головний розпорядник коштів був Міністерство фінансів України, уряд несвоєчасно перераховував пільги і субсидії органам місцевого самоврядування. В нас в березні 2017 року заборгованість державного бюджету перед місцевими бюджетами в пільгах і субсидіях була 30 мільярдів гривень, а в 2018 році – 35 мільярдів гривень. Відповідно, якщо держава не перераховувала органам місцевого самоврядування субвенцію, орган місцевого самоврядування не міг розрахуватися із надавачами послуг.

З кінця 2018 року всі теплопостачальні підприємства в деяких областях України почали подавати в суд на органи місцевого самоврядування якраз щодо сплати штрафних санкцій і пені, які виникли внаслідок цього несвоєчасного перерахування коштів. Тобто через дію органу державної влади орган місцевого самоврядування має енергопостачальним підприємствам сплатити штраф і пеню. Ми просимо в державному бюджеті це питання вирішити і передбачити все-таки кошти на компенсацію. Тому що ми говоримо, якщо державний бюджет винен в цьому, він повинен за це заплатити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у вас 30 секунд. Ви думаєте, що людина в стані оцінити все, що ви говорите так швидко? Ну, я не все схопила. Я не знаю, народні депутати всі схопили думки, які там були? Можете надати це в письмовій пропозиції?

 

МИКОЛЮК Н.М. А ми письмово подавали, у вас є письмові пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Тоді ми їх подивимося і розглянемо, і включимо, і секретаріат їх роздивиться, почитаємо.

Юля, є коментар до цього?

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Просто пам'ятаю ту субвенцію, яку відміняли в 2015-у чи в 2016 році, тоді якраз працювала в Міністерстві фінансів. І я розумію ситуацію, коли ви говорите про те, що пільга передбачена законом, а бюджет не закладений, але, в той же час, я розумію, там тільки що говорили, що на місцевому рівні є кошти, які можна витрачати ефективно.

А, до речі, знаєте, чому ще у нас була тоді дискусія по цій субвенції на пільговий проїзд? Тому що ніхто не міг порахувати, скільки пільговиків провозять. Тобто я коли запитувала фінансові розрахунки: покажіть, будь ласка, скільки, – ніхто не міг в органах місцевого самоврядування, ну, там взагалі місцева влада не могла показати. І це також була причина, що ви не знаєте скільки - встановіть валідатори. Цей процес почав рухатися насправді з 2015 року, коли органи самі почали відповідати за перевезення на своїй території. Ну, це як би і... ну, я розумію, що не було коштів, але розумію, що нехватка коштів стимулювала як би про якісь прогресивні процеси в цьому напрямку. Так вже склалися обставини.

Щодо субсидій – не готова прокоментувати по боргам 2016-2017 року, не готова, треба вивчати питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що принципово взагалі треба закінчувати з епохою надання пільг за статусами будь-кому, і по папірцях люди там отримують купу чого, чого взагалі вони не рахують. Потім по цих папірцях когось десь пропускають, воно в держбюджеті не враховано, а потім хтось кому винний, і чомусь завжди винний державний бюджет комусь з перерахування якимись субсидіями. Може, ці пільги треба не давати, може, людям треба сплачувати нормальний прожитковий мінімум, а не витребувати і ходити до державного бюджету: дайте нам на це кошти, дайте нам на це кошти? Давайте забезпечимо нормально тих, хто жити... кому нема на що. Юлія Володимирівна сьогодні казала про ці всі речі. Давайте тут наведемо порядок, і потім будемо дивитися, що у нас з пільгами.

От, скажіть ще мені, от Асоціація міст, якщо ми зараз відмінимо всі субсидії щодо проїзду транспортом, наприклад, чорнобильцям, що буде в політичному сенсі?

 

МИКОЛЮК Н.М. В політичному сенсі частина органів місцевого самоврядування там, де реально є потреба, і там, де чорнобильці дійсно потребують, залишити такий проїзд.

Наприклад, у нас на сьогодні пенсіонери не мають права пільгового проїзду. Але в частині органів місцевого самоврядування він просто є як місцева пільга. Тобто ми говоримо, що просто держава скаже: вона за це не відповідає, місцевий бюджет сам політично бере на себе відповідальність. Тут тільки в цьому питання стоїть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Ну, я думаю, що це буде вітатися. Тут нема питань.

Так, …… бюджету ми закінчили. У нас перерва на 15 хвилин, і ми повертаємось після цього. (Шум у залі)

 А, за державний бюджет? Схвалити висновки до державного бюджету. Голосуємо. Вони у вас є.

Хто – за? У нас вони додані. Всі пропозиції направити до Державного бюджету, які поступили до бюджетного комітету. Я ще не стала "прожженным бюрократом".

Всі пропозиції, які прозвучали сьогодні на засіданні комітету, направити до державного бюджету. Бюджетного комітету.

Хто – за? Так, всі-всі, що прозвучали, і в тому числі…

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наташа, прохання запросити всіх з перерви.

Вадим, мені все сказав. У мене реальні заступники, всі працюють. Да, Михайло Михайлович? У мене чи в нас, чи в них, чи я в них, хто в кого.

Гаразд, ну, поки збираються, я не знаю, раз, два, три, чотири наших. Ну, просто хоча б народні депутати повернулись. Наташа, Гривко Сергія попроси, Арсенюка Олега, десь вони там, щоб нам було п'ятеро, щоб я нічого не порушувала.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Допомога регламентна. Якщо вони зареєструвались і по якимось дуже важливим державним питанням пішли, вони мають можливість після… до підписання секретарем і головою дати підпис під рішенням, яке ви будете розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По суті щоб було.

Гаразд є прохання законопроект 2023 розглянути раніше. Тут немає заперечень від наших народних депутатів.

Тому, пані Олександра, будь ласка, до слова.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Я дуже дякую комітету, тому що рядом буду іти захищати питання Закону про космос. І тому прохання…

Хочу особисто доповісти, тому що історія цього законопроекту біля як 9 років. Особисто в моїй родині рідна сестра мого чоловіка інвалід дитинства. І тому, коли готувала цей законопроект 9 років тому назад як голова Комітету з підприємництва, можу сказати: протистояння виглядає тільки в одному – в ментальності, хто, як розглядає людей з інвалідністю. Для мене це є нормальні, дуже хороші люди. І можу вам сказати, що… Ми ж не здивовуємося з вами, що ресторани відкрили, які повністю, 100 відсотків, працюють із захворюванням Дауна. Ми ж приємно бачимо у всіх кінофільмах іноземних, що у них працює незалежна державна ця структура, чи комерційна, люди по різних фаха є і на візках. А ми сьогодні чуємо з вами - 25 років незалежності, 27 уже, - що ми не можемо заїхати до Верховної Ради. А в діючому законопроекті інвалід повинен сам знайти собі роботу. Скажіть мені, будь ласка, у нас здорові люди не можуть знайти. Не може інвалід сам знайти собі роботу. А тут же сказали роботодавцю: "А ти сплати штраф, якщо у тебе немає інваліда". І починається не те що корупція, я вважаю, що це хуже відношення, ніж до… як піднімають захист тварин. Скажіть, будь ласка, к ним ходят и говорят: "Давай трудовую, мы тебе минималочку там з всіма розмірами… тільки не показуйся".

Найголовніше питання – це працевлаштування інваліда, який може і хоче працювати. У нас багато історій. Я можу до вас привезти хлопця з Хмельницької області, який друкує ногами швидше, ніж будь-яка… на комп'ютері, ніж хтось працює руками.

І тому ідеологія законопроекту - підходи змінити держави, працевлаштовувати повинні всі однаково, як бізнес, так і держава, в тій же Верховній Раді повинні показати приклад, і тоді з'являться пандуси. Бо, пані голова комітету, уже давно існує закон і будівельні норми, що не можна не побудувати пандуси. І поки вони не… Да, штрафи. Поки не будуть вони ставити це питання, бо будуть шукати їх, як доїхати до роботи, це питання ніхто не буде вирішувати. Це перше питання: рівності прав. По-друге, це питання: як же допомогти? Підприємець хоче виконати норму закону. У нас є фонд інвалідів, ми вже ставили, і тому, що був.

Дайте нам, будь ласка, кожному бажаючому, зайти і подивитися, хто у нас зареєстрований, є різні форми. І я живу, наприклад, в Черкаській області, або в Чернігівській. Скажіть мені, будь ласка, до кого я могу звернутись з інвалідністю, щоб запросити його на роботу? Якщо я буду мати таку інформацію і у мене є невиконана норма закону, штрафуйте мене, ставте вдвічі більше штраф. Ну, якщо я не можу його знайти, це є просто якась, знаєте, игра в кошки-мышки.

 І тому, якщо ми маємо фонд… У нас є фонд по захисту інвалідів! Тобто він не може не мати цей реєстр. Якщо він об'єднається з розумінням і допомогою роботи з реєстром зайнятості, який скаже "оце в мене люди, які можуть і хочуть, треба працювати", тоді, будь ласка, Фонд зайнятості допомагає, дає їм необхідні навики, або відділ кадрів, або бухгалтерія, або діловодство. Зараз Президент Зеленський вводить управління через Інтернет. Я можу сказати, що в більшості людей, які працюють сьогодні в державній службі, ніхто не знає, як це робиться, будуть от так давати далі бумажки. І тому оцей наголос в законі є найголовнішим.

Я розумію застереження пана уповноваженого з цього законопроекту, тому що це особиста позиція моя, я зразу це підтверджую, що не може фонд інвалідів фінансувати паралімпійські ігри. Це повинна бути окрема строка бюджету. Це держава, вони представляють не інвалідів, вони представляють державу Україна, а гроші, які збирають фонди інвалідів як штрафи, повинні направлятися на реабілітацію, на оздоровлення, на навчання, на соціалізацію. Оце більше нічого цей законопроект іншого не дає.

І коли я спілкуюсь  просто з людьми, які мають сьогодні обмежені можливості, вони кажуть: "Я хочу каву з вами попити, я хочу з вами послухати, там, останні новини, поговорити, а не просто, щоб мені у конверті кожен місяць приносили з вичитом податку на доходи якусь суму". І тому ми їх і не бачимо в країні, тому ми чуємо тільки 10 чоловік, які представляють якісь там об'єднання.

Я сьогодні говорила з асоціацією національною, я маю надію, що їм… я готова далі співпрацювати і допомагати комітету в цьому напрямку, але ми повинні зламати оцей радянський підхід до цих людей. Я хочу, щоб вони були на вулицях, я хочу, щоб вони співпрацювали, щоб вони відчували себе гідними, бо вони дійсно є гідними, може, вони перед Богом чище, ніж ми, запам'ятайте, так сказав батюшка: "Це вже наполовину ангели, тому що вони вже за щось покарані". Але вони вже чище йдуть, ніж ми.

І тому в мене прохання: винесіть його на зал, підтримайте, і давайте доопрацюємо до второго читання, і не тільки з представниками влади від інвалідів, а і запросимо максимально через Інтернет, вони всі в Інтернеті практично, і почуємо їх думку.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олександра.

Ми хотіли створити… Я зараз дам можливість задати питання. Ми просто хочемо, в нас в опрацюванні є законопроект щодо переведення МСЕКів на восьмирівневу систему не окремою юридичною особою, а як механізм, який може надавати первинна ланка, а також окремих, не всіх, а окремих лікарів первинної ланки, і включає, може, ще додатково з другої ланки медичного забезпечення реабілітологів, які могли би кваліфікувати рівень втрати функціональності людини відповідно до європейського ВООЗівського класифікатора втрати функціональності.

Павло Ждан. Я можу щось неправильно назвати з точки зору назви такого…

 

ЖДАН П.М. МКФ – міжнародна кваліфікація обмеження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От! От ми хотіли її запровадити. Але не шляхом створення типу МСЕКу, який там хабарі бере, і це всі знають, що там і друга група інвалідності купується, а саме шляхом отаким як механізму, тим більше, що ми вважаємо, що всі реабілітаційні заходи мають надаватися для того, щоб у людини функціонал повертався. Сьогодні нема санаторно-курортного лікування в Європі, є активна реабілітація. Якщо активна реабілітація не виводить людину в продуктивний стан, то він хоча б не має там погіршуватися, але нема санаторного лікування, яке не є лікуванням, на яке ми витрачаємо кошти. Так от, нам їх треба перенаправити на реальну там реабілітацію.

В основі законопроекту 2023 лежить просто створення оцього, оцієї державної служби з питань медико-соціальної експертизи. Погоджуючись з наслідками того, що там чотиривідсоткову квоту там треба зробити, що ДБНи щось там передбачають, і там треба це врегульовувати, все-таки хотілось би механізм надання інвалідності бачити не той, який в цьому законопроекті, а той, який буде внесений. Ну, я думаю, що ми там його внесемо. Чи буде потім, ну, тобто щоб ми однаково мислили, однаково думали в одному там напрямі, чи можна буде потім це змонтувати?

 

КУЖЕЛЬ О.В. Стовідсотково підтримую вас, тому що з пані Зоряною ми зустрічалися, коли вона ще не була призначена міністром, і вона взяла, розуміючи, що це треба робити терміново з цією організацію. МСЕК – це не просто корупція, це стовідсоткова корупція. В мене є приклади, коли я двічі знімала з посади голову Полтавської МСЕК, і вона двічі (чоловік – суддя), двічі відновлювалася. Вона, мінімум, вам кожен сьогодні скаже, хто звертається до них, 400 доларів стоїть те, щоби тобі поставили терміново, якщо зламався протез, або направляють твоїх дітей з Криму в Дніпропетровськ на підтвердження.

Я єдине би застерегла вас, щоби ви робили такі підтвердження без громадських об'єднань інвалідів. Вони є єдині, які зможуть тут поставити фільтр корупції. Тому що якщо з'являється тільки перша і друга ланка лікарів, повірте, випробування грошима і владою - це ще в Біблії сказано, Бог сказав, що страшніше нема. От коли дають, можна вирішити за гроші – завжди дуже тяжко. І тому громадські організації, вони в більшості за своїх стоять, вони відчувають там якусь відповідальність. Можна написати: орган, який буде передбачений Кабміном, це не є принциповим. Принциповість є в іншому...

 

_______________. (Не чути)

 

КУЖЕЛЬ О.В. Ні, ну, законом. Орган, який буде відповідати законам щодо визнання, да, тобто, як він називається, це не є суттю цього закону. Суть цього законопроекту зовсім в іншому: в тому, щоби ми соціалізували і рівність, розуміння рівності і поваги, не на День інваліда говорили, ніена День Дауна одевали носки разные, а щоб ми відчували цю любов і повагу своїми діями. Те, що урядові державні установи повинні брати на роботу, те, щоб зробити їм всі можливості отримати необхідний фах. Меня ж без того, що я ничего не знаю, никто ж не возмет на работу, просто откупятся знову. Соціалізація – оце є основне. Все інше – я готова іти на будь-які поступки і все робити для того, щоби лишь бы їм було комфортніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть питання до пані Олександри?

 

МИКОЛЮК Н.М. Дозвольте, Асоціація міст України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Вікторія потім.

 

МИКОЛЮК Н.М. Буду трохи повільніше говорити. В нас позиція своя, дозвольте її розкажу.

По-перше, ну, як вже казали, законопроектом пропонується поширити на підприємства, установи і організації, що фінансуються за рахунок коштів бюджетів, норми щодо сплати адміністративно-господарських санкцій.

По-перше, на нашу думку, запропоновану норму неможливо реально виконати через відсутність необхідної чисельності безробітних осіб з інвалідністю. Станом на початок 2019 року чисельність працівників, яка фінансувалася за рахунок коштів місцевого і державного бюджету була приблизно 2,7 мільйонів громадян. За інформацією Державної служби зайнятості, на цей же час статус безробітного мали 15,3 тисячі осіб з інвалідністю. Тобто, якщо виконувати норми, як пропонують в законопроекті, треба працевлаштувати 11 тисяч осіб з інвалідністю, а це на 95 тисяч більше, ніж є реально така чисельність осіб. Тобто навіть якщо органи місцевого самоврядування повністю виконають законопроект і працевлаштують всіх безробітних осіб з інвалідністю, вони все одно будуть сплачувати штрафну санкцію Фонду соціального захисту інвалідів.

І, по-друге, запропоновану норму неможливо реально виконати через специфіку діяльності бюджетних підприємств, установ і організацій. В нас відповідно до статті 20 Закону про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю сплата таких санкцій здійснюється за рахунок прибутку, який залишається після сплати податків і зборів. У нас установи і організації комунальні є неприбуткові, в принципі, а підприємства, абсолютна їх більшість, вона також не отримує прибуток, тобто ця норма також не зможе бути виконана як така. Тому ми не підтримуємо зазначений законопроект. Дякую.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Я зателефоную сьогодні пану Баранову, якого я дуже поважаю як мера Бердянська, який створив тоді нове в місті, який зараз працює в Асоціації міст. Мені дуже соромно чути цей висновок, тому що штрафи сплачуються, якщо не виконується закон. У вас куча працює девочек и мальчиков, которые, в принципе, не имеют образования. А ми говоримо про те, що дати можливість працювати не тільки в приватних підприємствах людям з обмеженими можливостями, а і в державних. І це є гордістю, іноземцям нема потреби ставити такі норми, вони до цього відносяться як до гідності. Це є допомога один іншому, а не писати більшості, згадувати тільки на свята. А ви рахуєте штрафи, які не треба сплачувати. Створюйте умови, розглядайте можливість квот. Що ви думаєте, що люди, які мають якісь… Наприклад, поранена людина з вищою освітою, яка буде на візочку, вона буде хуже, гірше працювати, ніж людина, яка не має таких вад? Це сором просто! Відверто, просто сором зараз це чути від вас. Це є... Давайте ще введемо такі ж квоти і по жінкам. Ми це ж не просто виборюємо в законодавстві 30 відсотків жінок у владі, ми даже не пишем "жінок", ми пишем "однієї стат"і, потому что вы доведете до того, что это у вас будет 30 відсотків чоловіків. Потому что ви бачите, які розумні у нас жінки-міністри, голови комітетів і депутати. Так що ви будьте обережніші, коли говорите, що не можете.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Вікторія Назаренко.

 

ПОЛОЗЮК О. Олег Полозюк, Національна Асамблея людей з інвалідністю, юрист. Мені 49 років, 36 із яких я користуюсь кріслом колісним в результаті спортивної травми. Стверджувати, що всі працівники МСЕКу хабарники, це все одно, що стверджувати, що всі в цьому залі хабарники. Тому все-таки презумпція невинуватості, і особисто більше 20 разів проходив медико-соціальну експертизу, кожні 2 роки її прохожу, ні разу не стикався із такими діями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну навіщо вам хабара сплачувати? Ну, ви ж реальний інвалід, ну, то що ж ви.. Ми не стверджуємо, що всі хабарники.

 

ПОЛОЗЮК О. Так, стосовно законопроекту 2023. На нашу думку, він потребує значного доопрацювання з наступних причини. Сама термінологія, яка використовується в цьому законопроекті, вона невідповідна Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Ну, наприклад, спеціалізований публічний облік працездатних, непрацездатних, працездатних осіб з інвалідністю. На сьогоднішній день вже немає такого поняття, як непрацездатні особи з інвалідністю як особи. Є поняття непрацездатності стосовно певних професій. Конвенція ж гарантує право на працю всім особам з інвалідністю незалежно від стану здоров'я. Це регулюється просто режимом роботи.

Ну, стосовно того, що і в бюджетних установах повинні працювати працівники з інвалідністю, ми це підтримуємо.

Стосовно фінансової допомоги на працевлаштування. Звичайно, основною функцією фонду – це фінансування створення робочих місць для працівників з інвалідністю. Але ж тут мова йшла і про реабілітацію. І реабілітація якраз і здійснюється в одному з центрів, де і проходить реабілітацію і паралімпійська наша збірна. Тому тут…

Стосовно конкурсного відбору. Так само це питання, воно досить зарегульоване. І на нашу позицію, його треба спрощувати. Але це дискусія іншої зустрічі, мабуть.

Ну, стосовно безоплатної кваліфікованої медичної допомоги для осіб з інвалідністю І та ІІ групи – це, звичайно, дуже добра декларація. Але, якщо у нас є приватні медичні заклади, хто їм буде компенсувати надання цієї медичної допомоги? Тому, на нашу думку, це норма більше медичної реформи. І сподіваємось, що із введенням страхової медицини ці питання повинні бути прописані.

Стосовно продовження права пільгового проїзду і у весняно-літній період. Так само це питання потребує обговорення. Ми – за, звісно. Але, ну, як людина доведе, що вона їде саме на реабілітацію і за чий рахунок знову ж таки ці видатки будуть?

Тому, виходячи із вищевказаного… Це так само стосується і виконання квоти 4-відсоткової, яка існує у більшості європейських країн. У Франції, наприклад, це 5 відсотків. І сплата штрафних санкцій. Ну, дійсно, є і в європейських країнах, і в Німеччині. Тому, на нашу думку, все-таки законопроект потребує значного доопрацювання як термінологічно, так і за змістом.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Я готова відповісти. Термінологічно можна спокійно, якщо є там питання, це технічно воно вирівнюється. Реєстр – це зовсім не питання, яке ви поставили, тому що якщо Фонд інвалідів має реєстр, а це просто інформація на сайті, це потрібна інформація для виконання законів для роботодавців, для соціалізації інвалідів. Не може людина сидіти і шукати у всіх реєстрах по всім областям людину, яка, наприклад, потрібна в Чернігівській або в Харківській області. Якщо у нас не може Державний фонд інвалідів сделать по областям людей, которые хотят трудоустроится и им оказать помощь, тогда я не могу понять, чьи интересы вы, перепрошую, отстаиваете. Как это не дать возможность инвалидам возможность реабилитации доказать… Да, у него есть… он едет, куда бы он ни ехал, но если он летом имеет возможность поехать на реабилитацию, почему мы его ограничиваем ездить только зимой, когда он выехать вообще с дома не может, в більшості інваліди, про которых мы с вами говорим?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олександро.

Я просто хочу зупинити дискусію. У мене два питання, Вікторія, до ваших представників, до колег, я не знаю, на жаль, не знайома була раніше. У мене питання. По-перше, ми зараз розглядаємо тільки доцільність включення цього законопроекту в порядок денний. Це не означає, що ми можемо там все дочистити. По тому, що потрібно дочистити, ну, я думаю, що там не буде такого законопроекту, що зразу вирішить нам всі питання.

І у мене питання щодо штрафів у Франції там і будь-де: там штрафують за те, що людина з інвалідністю не працевлаштована, чи штрафують за те, що людина з інвалідністю прийшла на підприємство, там є вільне місце - і його не приймають? От у мене підстава для штрафування, о яка різниця? Мені здається, що це докорінно змінює…

 

_______________. Підстава – за нестворення робочого місця, тобто за те, що не працевлаштована фактично людина з інвалідністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І якщо я правильно розумію, то у Франції створюються робочі місця у роботодавця і робоче місце для людини з інвалідністю фінансується, створення його, за рахунок державного бюджету, а не за рахунок приватних грошей?

 

_______________. Ні-ні, це трішечки знову ж таки не так. Тому що, знову ж таки, ми говоримо зараз про філософію людини з інвалідністю. А бізнесмен, він кого вибирає? Він вибирає фахівця, а потім вже враховується і відмінність, розумієте? Ы тоді включається фонд, який фінансує оці 50 плюс по МКФ. Бо 50 плюс – це дійсно людина потребує вже додаткових витрат. І тут держава, а не бізнес, або людина бере на себе зобов'язання.

Тому всі роботодавці, і в тому числі державні установи, правильно ………, сплачують той компенсаційній збір, бо ми всі розуміємо, що сьогодні поки що кнут для роботодавця, ми постійно про це говоримо, що, дійсно, роботодавець, давай, давай, плати штрафи, розумієте, а він фактично нічого не отримує на фінансування вже тоді робочого місця, коли людина прийшла, розумієте?

Тому, ну, ми вважаємо, дійсно, що до цього питання треба дуже підходити системно, ми привезли дуже багато матеріалів зараз з Женеви, з комітету ООН, вже є багато рекомендацій з цього приводу. І ми розуміємо, що треба, дійсно, спільно нам доопрацювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включати його в порядок денний, щоб ми там приймали його за основу і…

 

_______________. Ну, враховуючи, які поважні депутати його зареєстрували, враховуючи… Олександра Володимирівна, ми дуже просимо вас все ж таки, ну, тайм-аут взяти, ми повинні з вами відпрацювати це питання.

 

КУЖЕЛЬ О.В. (Не чути)  

 

_______________. Ви знаєте, законопроект про МСЕКам вже, ну, він виріс. І тут ми зараз змішуємо дуже багато всього, розумієте.

 

КУЖЕЛЬ О.В. МСЭКи будут идти через комитет Радуцкого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме тому я і задала питання щодо реформації служби. Якщо ми, скажімо, зараз з вами тут домовимося, що ми беремо законопроект пані Олександри, і ми робимо, все, крім блоку реформації МСЕКів. І кажемо про те, що ми готуємо окремий конструкт…

 

_______________. Ви розумієте, після першого читання ми не зможемо ні в 19-у, не в 20-у, враховуючи кількість народних депутатів, які зацікавлені в нестворенні робочих місць нормативу. Ну, ви знаєте, буде дуже складно…

 

КУЖЕЛЬ О.В. Ні, ні, ні, ні, ні. От послухайте, будь ласка. Я вам зразу говорю, жодної людини, я перша, я ж, бачите, ніколи в житті не скажу, що я підтримую, а при тому, що я все життя підтримую підприємців, що я скажу про нестворення робочих місць. Я говорю про можливість соціалізації, бо ті ж підприємці… Жалко, нет Алексея Мірошниченка, він би підтвердив. Они уже к этому относятся как… ну, вот…

 

 _______________. Та ми знаємо, бо ми працюємо, ми знаємо.

 

КУЖЕЛЬ О.В. І тому я тут на захисті, в першу чергу – соціалізація, я про то ставлю вам наголос. Не можна зрівняти нас із Францією, там загальні умови держави, відношення інші, там не треба підприємцю думати, як ця людина виїде з під'їзду, как доедет на работу, бо там продумано все, в метро, еще ходять автобусы. И тому там держава и не допомагає. А у него тоже, і в нього всі місця зроблені так, що людям удобно. А в нас у Верховну Раду не заїдеш!

І тому нам треба зробити перші кроки: спочатку допомогти бізнесу знайти цю людину, навчити, і тоді підняти даже штрафи. Я готова підняти. Якщо в тебе в області є в місті люди, які потребують і хочуть, а ти не взяв – хай сплачує більші штрафи, тому що він не взяв цю людину, а не откупился минимальной зарплатой в конверте за разницой ПДВ.

І тому тут питання принципове. Різниця з паном Сушкевичем у меня 100 відсотків в одному: чи ці гроші йдуть на соціалізацію інвалідів, чи ці гроші йдуть на реабілітацію. Якщо на реабілітацію – это не к Комитету социальной политики, это – Минздрав, это совершенно інші питання. Но якщо ми тільки говоримо, мы вас только реабилитируем, а дальше сиди год дома и смотри телевизор, ти на маєш можливості вийти на вулицю, тоді це зовсім інше питання.

 

_______________. Олександра Володимирівна, 200 мільйонів фонд збирає, 170 на сьогодні віддає на центри державні комплексної реабілітації. І це теж питання, про що ви казали.  Тому ми все ж таки просимо вас, комітет, членів комітету на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Ігор Мирошниченко. А потім – Павло Ждан, і все, і ми будемо голосувати.

 

МИРОШНИЧЕНКО І.С. Мирошниченко Игорь, общественная организация "ЕРЛАЙТ", Организация по защите прав пострадавших гражданских лиц в зоне военных действий.

Я бы хотел обратиться к присутствующим депутатам и представителям государственных органов, которые к этой теме, теме пострадавших или людей с инвалидностью, имеют отношение. А почему мы тут нигде, я вот не слышу по поводу людей с инвалидностью, которые получили ранения и инвалидность в результате военных действий? Не входит оно нигде, Александра Владимировна. Извините, просто я свое мнение говорю, потому что мы занимаемся вплотную. Мне, вот сейчас здесь сижу, мне звонят люди. Мы – организация, которая создана из этих людей. Сколько вообще людей с инвалидностью после огнестрельных ранений в зоне АТО, сколько у нас в государстве? Кто-то считал?

 

КУЖЕЛЬ О.В. … сделать реестр.

 

МИРОШНИЧЕНКО І.С. Вот мы сейчас этим вопросом как раз… мы сейчас с Держстатом как раз этим вопросом и занимаемся. Какие льготы работают для этих людей? А что с этими людьми в зоне военных действий, непосредственно в "серой" зоне? Человек, получивший ранение, не получает инвалидность.

Вот МСЭКи, о которых вы говорите, у меня есть записи людей, которые у нас в МСЭКе… кстати проходят сейчас в Лютеже реабилитацию, кстати никакая реабилитация для этой категории людей не предусмотрена на государственном уровне. Так вот, там человек заявляет, когда поставили вопрос перед руководителем МСЭКа в Луганской области по поводу назначения инвалидности после тяжелейшего ранения, она подошла, ударила ее в ухо, положила на пол и кричит: "Деньги за это платить надо". Понимаете? Это как раз те вопросы…

 

_______________. (Не чути)

 

МИРОШНИЧЕНКО І.С. Скрытая инвалидность. Люди не имеют возможности, в "серой" зоне лечебные заведения не имеют возможности пройти обследование и дать группу инвалидности человеку.

Поэтому мы говорим, просим вас, обратите внимание, пожалуйста, на людей, которые получили ранение. Мы вот с Валерием Михайловичем Сушкевичем эту тему… с Викторией Николаевной Назаренко, и просим депутатов обратить внимание, и мы написали сейчас обращение к Президенту по этим вопросам: о статусе, о защите, о социальной защите этих…

И по поводу скажите, вот человек раненый, после ранения вынужден все равно ездить, переезжать линию соприкосновения. Должны быть и льготы, когда человек въезжает на территорию, ну, допустим, домой к себе едет в ту же Макеевку, там, в Горловку или еще куда-нибудь, Донецк. У него группа, І-ІІ группа инвалидности, ІІІ. Имеет какая-то… работает какая-то льгота? Вопрос риторический. Нет. Никто никаких льгот для этой… Стоят люди на костылях, на колясках, раненые, понимаете, с оторванными конечностями – все равно становились в общую очередь и так далее.

Ну и последнее, которое хотел сказать, что именно о занятости людей, скажите о занятости. Люди раненые. Вот или выезжать человеку - искалеченный, инвалидность не получил, вот я с этими людьми общаюсь. Сотни людей, тысячи людей, вы же знаете, там инфраструктура разрушена, занятости никакой нет, предприятия не работают, помощь туда международная не идет. Мы сейчас ставим вопрос перед международными организациями, я встречался на Мониторинговой миссии ООН, перед послами я обращался: куда вы деваете эту международную помощь? Люди не получают этой помощи, и они бессильны, беспомощны. У меня вон письма, звонки поступают.

Поэтому я прошу, Александра Владимировна, если можно будет, поверьте, я немножко, извините, как говорится, эмоционально, чтобы эта проблема, проблема пострадавших гражданских лиц, людей с инвалидностью, людей израненных, она была все-таки в поле зрения народных депутатов и государственных органов, которые этими вопросами занимаются.

 

КУЖЕЛЬ О.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олександра. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна головуюча, шановне товариство! Автори законопроекту хочуть змінити філософію. Це те, про що казала пані Кажуль. От імпонував мені сьогодні виступ міністра, нового міністра соціальної політики Юлії Соколовської, що вона сказала про мінімальний прожитковий рівень? Треба відв'язати. У даній ситуації теж треба політична воля щодо зміни мислення. У багатьох європейських державах, якщо ви підійшли до людини з інвалідністю і запропонували допомогу, це її принижує, це її ображає. Велика кількість інвалідів або людей з інвалідністю хочуть бути рівноправними членами суспільства. Вони хочуть заробляти на себе і щоб ми не звертали і постійно не співчували один-два рази в рік, а потім забували. Через це це спроба змінити філософію. Все інше давайте будемо, Женевська є конвенція, рекомендації враховувати. Ми будемо працювати після першого читання. І є час, і є воля внести цей законопроект в першому читанні, прийняти його. А тоді спільно його доопрацьовувати. Бо в іншому разі це знову на роки.

А що стосується МСЕК, кажу вам, як людина, яка в своєму житті, вибачте, до кримінальної відповідальності "пачками" їх притягав, і це нічого не змінює. Там теж треба змінити філософію. Тому що їхня зарплата і пропозиція хабара – це є дві великі різниці. В день він може заробити більше в 10 разів, ніж місячна зарплата. Але це тема окремої розмови. І я прошу голову комітету ставити це питання на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, все ж таки Павла Ждана послухаємо, да?

 

ЖДАН П.М. Добрий день! Я Павло Ждан, представляю Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю і хочу сказати наступне.

Що в зазначеному законопроекті надзвичайно позитивно сприймається ідея створення Державної служби з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації. Надзвичайно позитивно сприймається позиція щодо спрощення порядку користування пільгами з оподаткування підприємств громадських об'єднань людей з інвалідністю. Так само позитивно – гарантування кваліфікованої медичної допомоги та щорічних обстежень, надання пільг на проїзд в літній період.

Однак інші деякі положення потребують суттєвого доопрацювання. Зокрема, ми говоримо багато про спеціалізований публічний облік осіб з інвалідністю, які бажають працювати. Однак, на сьогоднішній день відповідний облік ведеться вже центрами зайнятості. І навіщо дублювати його в Фонді соціального захисту інвалідів, якщо вже ця інформація є в центрах зайнятості?

Олександра Володимирівна, проблема полягає насправді не у відсутності обліку. Щорічно в центрах зайнятості 40 тисяч людей з інвалідністю перебувають на обліку. Проблема в тому, що роботодавець на сьогоднішній день подає заявки до центру зайнятості на 0,1 ставку і після цього скасовує претензію фонду інвалідів на адміністративно-господарські санкції. Тому що, начебто, подавши пропозицію на вакансію в центр зайнятості на 0,1 ставку, роботодавець виконав свої зобов'язання.

Природа адміністративно-господарських таких санкцій на сьогодні така, що якщо роботодавець звернувся до центру зайнятості за людиною з інвалідністю – все, його звільняють від адміністративно-господарських санкцій.

Ініціатива, яку ми сьогодні, зараз…

 

КУЖЕЛЬ О.В. (Не чути)

 

ЖДАН П.М. Ні, ми... Дивіться, тобто ми всі говоримо про фактично одне і те саме: соціалізація, працевлаштування, інтеграція в суспільство. І органи місцевого самоврядування, і громадські організації, і ви так само, і автори, тобто просто наше бачення трішки по-різному, але воно має бути фахове. Навіщо нам дублювати подвійний облік, так? Навіщо? Навіщо прописувати, що органи державної влади будуть платити санкції, якщо вони не будуть платити санкції, тому що в цьому ж законі написано, що санкції платяться за рахунок прибутку після сплати всіх обов'язкових платежів і внесків? Де у Верховної Ради, наприклад, прибутки? Немає. Немає прибутків в Кабміні, в міністерствах. Тобто тут, в цьому законопроекті, є такі норми, які, ну, я вам скажу м'яко, потребують суттєвого доопрацювання.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Дуже коротка відповідь. Дуже коротка. Перша. Ви самі дали відповідь, чому ми поставили окремий реєстр. Тому що ні один работодатель не будет сидеть, в общем реестре занятости вишукувати інваліда в город Умань Черкасской области. Якщо ми хочемо виконати пряму норму закону, держава говорить: на, я тобі дав перелік людей, я їх підготував. Якщо… Никакие письма не спасут. Якщо є в області і ти не працевлаштував, в 10 раз увеличивайте штраф.

Ответ очень простой. Вы показали сегодня коррупционную систему, она дальше будет действовать, потому что вы не хотите ее поменять.

И второе. По поводу, вы сказали, местные органы власти. Это во втором чтении мы пишем, сегодня с предпринимателей берется по тому закону, а ми пишем в "Перехідних положеннях" з вами "внесення змін" і выписываем, с чего как берется: с фонда зарплаты, с затвердженого фінплану, - берутся на работу люди, и штрафы платятся с лично гражданина, руководителя, который не устроил инвалида, как мы сегодня платим лично. Если министр, я, глава комитета, сделала пандус, предпринимателей, и взяла на роботу принципиально двух инвалидов. Принципиально, чтобы показать, что это возможно, и больше этого не делают.

Поэтому я не пойму, кто кого защищает. Недаром говорят, что, если нет министерства по бананам, поэтому бананы есть. Вот если, наверное, вот не будет тех, кто очень так много организаций, все их защищает, а у них 25 лет ничего не меняется…

 

ЖДАН П.М. Галино Миколаївно, ми не проти цього законопроекту. Єдине, що просто нам більш за все треба доробляти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую всім виступаючим. Народні депутати хочуть вже голосувати, до мене як до головуючої звертаються.

 

ЖДАН П.М. Просто треба з авторами більше попрацювати, тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, те, що у нас сьогодні іде бурхлива дискусія, це означає для нас лише одне, що ця тема гаряча і що її треба обговорювати. Тому її треба ставити в порядок денний, ставити в план наш, в наш депутатський. Кожен послухає всіх, виключимо те, що потім буде там непотрібне до уваги, роздивимося більш детально, але його треба розглянути саме тому, що іде жарка і палка дискусія. Ну, це моя точка зору, депутати, звісно, проголосують.

Значить, є включити в порядок денний, далі розглядати із застереженнями, які сьогодні тут прозвучали щодо реформації МСЕКів, да, от так можна сказати. Хто за включення в порядок денний, я прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

Переходимо до… І я прошу пані Олександру не кидати цей законопроект, може там переговорити із стейкхолдерами, там прибрати те, що… Дякую.

 

КУЖЕЛЬ О.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету теж будуть народні депутати, які будуть займатися цим питанням, не тільки однією фракцією. Да, Михайло Михайлович…

Переходимо до 16 питання. Пані Інно, вам доповідь. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю (щодо забезпечення прав працівників на особисте та сімейне життя) (реєстраційний номер 1148).

 

ЯЦЮК І.О. Означеним законопроектом пропонується заборонити роботодавцям вимагати конфіденційні відомості про людину. Так, при прийняття на роботу запитання щодо сімейного стану особи, дітей та планів на особисте життя не є предметом трудових відносин. Зазначені факти відповідно до міжнародної практики є нічим іншим аніж втручання у приватне життя зазначених осіб та дискримінація. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ще є щось сказати? Чи очікуєте питання?

 

ЯЦЮК І.О. Щодо суті законопроекту сказано, а щодо тексту, то цей законопроект ніяким чином не потребує ні видатків з бюджету, ані посилює податкові зобов'язання, податкове навантаження на роботодавців. Це є лише законопроект, який гарантує працівникам їхнє право на професійне самовираження та захист трудових прав. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз поясню, якщо хтось не зловив, бо Інна доповідала такими законодавчими термінами. Людина, яка йде на роботу, під час цього роботодавець може ставити запитання, що стосується особистого життя людини. Людина може, цим законом їй надається право, не відповідати на ці питання, і роботодавець не може їй відмовити у заступі на робоче місце, якщо він не отримав інформацію щодо особистого і сімейного життя.

Є до доповідача запитання? Ну, це логічне право воно є там скрізь по світові, по Конвенції МОП і таке інше. Ми чекаємо там на підготовку МЕРТом Трудового кодексу, але я думаю, що це можна і окремо приймати. Тому, як народні депутати, які пропозиції?

 

_______________. У нас закріплено Конституцією України та цивільно-правовими актами, сімейне життя належне регламентовано. Тому як би перевантажувати іншими законодавчими актами я передбачаю доцільним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви що думаєте?

 

_______________. Ну, взагалі тут виписані дуже цікаві речі, і справді, якщо говорити про статистику, то все-таки особливо представники жіночої половини вони страждають інколи від так званого, це такий латентний вид злочинів, чи правопорушень, коли ті, хто беруть на роботу, вони є інколи і тим джерелом насильництва, в тому числі і ми знаємо про випадки і сексуального насильства. І,  як на мене, автори саме керувалися тим, що роботодавець не має права питати жінку, чи "ви плануєте іти в декрет?" і чи "ви заміжня і чи ви плануєте народжувати дітей?" Тобто, як на мене, цей законопроект саме стоїть на сторожі певної частини, я маю на увазі жінок, хоча не тільки жінок.

Тут потрібно радитись. Хоча ми всі прекрасно розуміємо, що Кодекс про працю треба змінювати в цілому. Бо ми керуємось в основному радянською ще моделлю, і це була дискусія серед депутатів. Тут потрібно визначатися, чи потрібен він сам як окремий законопроект. Хоча я вважаю, що, дивлячись на ті тенденції європейські, світові, він на часі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, таким чином, якщо у жінки запитають, чи збирається вона у декретну відпустку, вона має сказати: "Не буду відповідати".

 

ЯЦЮК І.О. Скоріше вона має сказати, що це не відноситься до трудових відносин ніяким чином, чи збирається вона у відпустку, чи є у неї сім'я, діти абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це не відноситься до… "Відповідати не буду", але що роботодавець в результаті…?

 

ЯЦЮК І.О. І ця норма, вона забезпечує людині це право. Тому що норми Конституції – це добре, у нас найкраща Конституція. Але на практиці, на жаль, воно не завжди находить своє відображення, втілення в життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я розглянула б, я включила б. Не буде заперечень? Тобто це таке, основні права людини, вони мають бути десь задекларовані.

Хто за включення до порядку денного? Дякую, народні депутати. Пані Інно, дякую.

Ще один законопроект Шпенова, пана Шпенова: щодо доцільності включення до порядку денного змін до статті 51 Кодексу законів про оплату праці (щодо поліпшення прав одиноких матерів, які працюють). Тільки нам, якщо можна, зразу зартикулювати, за рахунок кого.

 

ЯЦЮК І.О. Означеним законопроектом запропоновано передбачити можливість скорочення робочого дня для одиноких матерів. Це є не обов'язок, це є право роботодавця. На сьогоднішній день в принципі на великих підприємствах, гарних, працюючих, ефективних такі норми передбачені умовами колективного договору. Вони можуть це передбачати.

Так само немає проблем у великих міжнародних компаніях, які всіляко ідуть назустріч своїм робітникам і де робітник є цінністю. Проте це лише стимулююча норма, вона не створює ні для кого ніяких обов'язків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви кажете, що скорочення робочого дня ніяких не встановлює обов'язків, але роботодавець...

 

ЯЦЮК І.О. Ні, це за бажанням роботодавця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...буде вимушений...

 

ЯЦЮК І.О. Ні, це є за бажанням роботодавця, це норма передбачена, можливість скорочення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А навіщо це декларувати? Якщо за бажанням роботодавця виникнуть такі відносини, то вони і будуть... Навіщо норма неімперативна, а норма якась така…?

 

ЯЦЮК І.О. Я можу сказати як людина, яка пропрацювала на підприємстві великому, деякі питання врегульовані положеннями колективного договору, і в гарних підприємствах працюючих це врегульовано було, йдуть колективні перемовини між роботодавцем та працівниками, вони з цього приводу домовляються. Це лише як можливість людям, які не знають... ну, яким навіть в голову, більшості людей на сьогодні навіть в голову не може прийти, що вони можуть на це претендувати якимось чином. Вони от беруть норму закону і дивляться: так от, що ми можемо в нашому колективному договорі передбачити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте використовувати закон як таку книжку для роз'яснення громадянам? Закон взагалі-то пишеться для того, щоб там були встановлені права і обов'язки сторін. І якщо там нема прав і обов'язків сторін, а ідуть норми типу "може", "а, може, і не може," то навіщо, якщо це не права і обов'язки, навіщо тут закон? Закон розглядає дискусії і трудові спори у судах, і буде написано: може включити, може не включити.

 

ЯЦЮК І.О. От дивіться, ця норма, в яку вносяться ці зміни, вона вже має положення закону, як ви кажете, "може", да. Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємстві.

 

_______________. (Не чути)

 

ЯЦЮК І.О. Для жінок, які мають віком дітей до 14 років. Ця норма вже містить сама в собі положення про "може".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться, всі наші пільги, які були в нашому радянському Кодексі про охорону праці, вони носять характер медвежої послуги. Як тільки там пишуть, що захищають жінку, жінок не беруть, тому що для роботодавців це стає складніше. Як тільки ми пишемо, що роботодавець має зберігати заробітну плану воїну АТО, роботодавці стали запитувати, чи ти там збираєшся на війну, чи ні, навіщо ми тобі будемо це робити?

От ви тут робите таке посилання на Конвенцію МОП 156-у. 156 Конвенція захищає материнство. Не жінку, а захищає стан лише, який є тимчасовим. А те, що ми робимо наразі, те, що ми маємо якісь пільги для одиноких матерів, і зараз будемо ще навантажувати там Кодекс про охорону праці фразами "може", "може", "може, ні", то ми робимо медвежу послугу. А ще, крім того, ми стимулюємо своєю соціальною політикою розлучення. Тому що виявляється той, хто розлучений, в того, його позитивно дискримінують, в нього прав стає зразу більше, ніж у того, хто сімейний.

Тому давайте ми подумаємо. Я не думаю, що тут тотожне… ну, є тотожна імплементація Конвенції МОП. Ну, в мене пропозиція буде відхилити, тому що… от я думала, що тут у вас обов'язкова якась, ну, от якщо у попередньому законопроекті у вас там питання не можна ставити і таким чином не можна провокувати, і роботодавець через деяких час шляхом контролю за такими питанням чи скаргами жінок там до Держінспекції праці чи до трудового омбудсмену може призвести до культури не ставити питання під час прийому на роботу. Ну, тобто там у вас такий довгий ланцюжок щодо того, що роботодавець взагалі має зупинити практику питати у жінки при працевлаштуванні на роботу: "чи збираєшся ти мати дитину, чи ні?" Ну, тому що це питання некоректне, воно зразу ставить і жінку в незручний – чого вона має про це розповідати? – і роботодавець, він, значить свою пояснює позицію: "я не хочу тебе брати". То єсть я от буду відмовляти тобі. Якщо… в  попередньому. То тут такого нема. Взагалі тут йдеться про те, що ми стимулюємо, у спосіб надання пільг ми стимулюємо дискримінацію жінок, яких не будуть брати на роботу просто, бо пільга, вона з'являється після того, як ти роботу вже чи робоче місце знайшов. А ми робимо так, щоб жіночка не знайшла. Ну, тобто життя більш складне, ніж просто норма, яка надає якусь пільгу. Пільги потім починають працювати в інший спосіб. І якщо ми вже бачимо суспільну практику, що вони працюють на негатив, то навіщо їх розповсюджувати далі в такий же самий спосіб. Що думаєте, Михайло Михайлович?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Погоджуюсь з вашою позицією. Ну, насправді потрібно захищати матерів, які самостійно виховують дітей і вважаються одинокими, але ми пам'ятаємо, до честі Верховної Ради попереднього скликання, наскільки там стало жорсткіше законодавство стосовно сплати аліментів, ми знаємо, що ці люди не можуть навіть за кордон виїжджати. То певні кроки зроблені. Тут я погоджуюсь з позицією голови комітету. Більше того, на серйозних солідних організаціях, підприємствах будь-якої форми власності, якщо профспілки прийняли рішення, що от є у конкретному випадку необхідність скоротити робочий день для такої-то матері, яка сама виховує, вони це прекрасно роблять і без законодавства і мають для цього всі права і повноваження. Я вважаю, що цей законопроект не є доцільним, щоб розглядати його в сесійному залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Таким чином, пропонуємо не включати до порядку денного. Правильно? Хто – за, прошу голосувати. Дякую. Поїхали далі.

18 пункт. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до статті 66 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1163), пан Шпенов.

Відсутній висновок ГНЕУ, я нагадаю. Я не знаю, чому. Сьогодні вранці я перед тим, як йшла на комітет, подивилися – висновку ГНЕУ нема.

 

ЯЦЮК І.О. Означений законопроект покликаний зробити більш відкритим та доступним порядок отримання посвідчень чорнобильця, оскільки наразі Кабінетом Міністрів встановлений для них новий зразок і вони мають всі його отримати до кінця року.

Також наявні певні питання у людей щодо того, кому видають посвідчення, кому не видають посвідчення. Тому законопроектом пропонується надати можливість ставити питання про видачу посвідчення або невидачу не тільки районним держадміністраціям, а й міській владі у вигляді місцевої ради та її виконавчого органу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Інно.

Можу сказати тільки, що у нас посвідчення передавалися, ну, я пам'ятаю, разів чотири, може, чорнобильці знають, що більше, не знаю. Чотири рази змінювалися посвідчення, до нас у комітет – шість, от шість разів. Під час от цих змін посвідчень кількість людей, яким був наданий статус чорнобильців, їх ставало все більше і більше, не від того, що вони там більше катастрофу ліквідували, а від того, що ми змінювали шість разів посвідчення.

І якщо є у народних депутатів бажання виступити щодо механізму, ще змінити механізми, надати ще комусь право надавати статуси, то я прошу висловитися.

 

_______________. Я пропоную відхилити цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть інші думки? Давай.

 

_______________. Ну, насправді це більш технічного рівня законопроект, тому що на сьогоднішній день закон визначає право районних державних адміністрацій відповідно подавати пропозиції щодо встановлення статусу ЧАЕС. Але частина людей у нас проживає у містах, і відповідно там фізично райдержадміністрації немає, там є виконкоми. Тому в цій частині ми все ж таки пропонували підтримати цей законопроект, тому що він просто-на-просто врегульовує питання видачі посвідчень, власне, у містах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Видача ж посвідчення посвідченням не зупиняються, потім до цього посвідчення у нас йдуть пільги, які ми не враховуємо. А якщо місцевим органам влади є бажання комусь допомогти, під час виборів чи після, то, будь ласка, ніхто їм не заважає допомагати, із статусом люди чи без статусів люди. І допомагати потрібно ж не статусу, потрібно допомагати тому в кого складні життєві обставини.

Хвилина.

 

МИКОЛЮК Н.М. Миколюк Назар, Асоціація міст України. Ми в цілому підтримуємо законопроект, але редакційно він дещо суперечить Закону про місцеве самоврядування і адміністративно-територіальному устрою. Його, в принципі, можна в першому читанні прийняти, але до другого читання ми надали свої пропозиції, щоб уточнити, хто має право подавати облдержадміністрації інформацію. Ми пропонуємо замість того, щоб дати право міським радам і їх виконавчим органам, дати право подавати таку інформацію виконавчим органам міських рад міст обласного значення. Тому що міста районного значення входять в райдержадміністрації, і там немає проблем. Вони через РДА подають. Дякую.

 

_______________. Ну, ви бачите, яка у нас позиція цікава Асоціації міст. Там, де потрібно працювати з інвалідами, вони кажуть, що це ні. А коли ще один ричаг видати довідку, то вони "за", і з часом не рахуються, і все інше.

Ми вважаємо, і це моя особиста думка, я знаю, скільки разів, і це, справді, наявність корупційної складової, наявність того, що ті люди інколи не можуть пробитися, щоб отримати реальну довідку, у нас, от колега підказує, шість разів змінювались посвідчення, я не бачу необхідності ще урегульовувати цей процес. Дай Боже, розібратися з тими, що є. В нас зараз інші зовсім проблеми щодо чорнобильців, щоб ми все-таки захистили тих людей, які є реальними ліквідаторами аварії і ліквідаторами наслідків аварії. От над цим потрібно працювати державі. Мені видається, що контролюючих органів і органів, які видають довідки, в даному випадку немає. Будуть ліквідовані, тут дехто пояснює тим, що райадміністрації будуть ліквідовані, і будуть введенні префектури. Давайте дійдемо до того періоду, і тоді вже можна буде визначатись. Моя позиція - не рекомендувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, таким чином голосуємо. Хто проти включення до порядку денного, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

19 пункт - питання те саме, що і законопроект 1175: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України "Про прожитковий мінімум" (реєстраційний номер 2001), народний депутат Папієв.

Скажіть, будь ласка, є представники пана Михайла? Ні, немає. Ну, в мене пропозиція. Дивіться, ці законопроекти, які ми розглядали в першій частині нашої, і те, що попередньо ми розгляди, вони стосуються - хтось в 5 статтю, хтось в 6-у вносить зміни. Але сенс один й той самий. (Шум у залі)

 Ну, таким чином ми цей не включаємо, так?

Голосуємо за невключення. Хто – за? Дякую. Одноголосно.

Переходимо до 20 пункту. Нарешті ми пішли на третій десяток. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткової оплачуваної відпустки чоловікам у зв’язку з народженням дитини (реєстраційний номер 2002), народний депутат Волинець, Цимбалюк.

Михайло Михайлович пропонує зняти зразу. Чого це оплачувана відпустка чоловікам? Прошу до слова.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Ну, насамперед ми як автори цієї законодавчої ініціативи, ми пропонуємо, щоб батьків не обмежували правом отримувати додаткову оплачувану відпустку у зв'язком з народженням дитини на 10 днів. Пояснюю чому. Є різні обставини. І ми знаємо, що інколи матері є більш успішними. І тоді вони можуть зразу ж після народження приступати до активної праці професійної. А тоді батька ми позбавляємо такого права.

Крім того, є велика, певна кількість за статистикою батьків, які справді виховують як батьки-одинаки. Якщо брати європейський досвід, то все-таки є декілька держав, де дозволяють таке право батькам – отримувати додаткову оплачувану відпустку. Ми вважаємо як чоловіки, що ми теж маємо право поборотися за свої права. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз нагадую, що всі конвенції МОП, в тому числі і 156-а, не надають перевагу саме безпосередньо чоловікам чи жінкам під час отримання додаткових відпусток. Більше того, трудові кодекси європейські не містять додаткових соціальних якихось відпусток за рахунок роботодавців. Водночас захищається стан материнство, саме тому, що народження дитини пов'язано з тим, що жінці потрібно в післяродовий період поновити своє здоров'я. Саме тому оця відпустка і є. Це не тому, що там є догляд за дитиною, а саме тому, що здоров'я жінки… Там під час відторгнення дитини є необхідність, щоб все, що в організмі фізіологічно налаштовано, просто зажило, без усіляких ускладнощів потім. Тому це дається не тому, що потрібен догляд за дитиною, а потрібно саме стан материнства як такий.

Отут немає якоїсь гендерної переваги для когось. І ще раз нагадаю, що ми хочемо всі соціальні підстави для відпусток прибрати. В той же час, збільшити розмір відпусток з 24-х до європейських 28-ми для всіх, не для когось переважно: тому надаємо, тому надаємо… Колективні договори можуть передбачати все, що завгодно. Можна батькам давати відпустку, можна давати матерям, можна трансгендерам, можна будь-кому. Колективний договір може містити норми будь-які. Ну, отака у мене аргументація.

Таким чином, пропонується зняти з порядку денного Верховної Ради. Хто – за, прошу голосувати. 1, 2, 3, 4. Хто – утримався? О! Двоє. Хто – проти? О'кей. Двоє утримались. Прийнято з більшістю із присутніх.

Що стосується... 21 пункт: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення суми індексації (реєстраційний номер 2007), народний депутат Цимбалюк Михайло. Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М Шановні колеги, насамперед Законом України про індексацію грошових коштів населення було передбачено, що індексація проводиться при перевищені порогу 101 відсоток інфляції. В тому числі, ви знаєте, це поширилось на пенсії. Ми вважаємо, що потрібно зменшити поріг саме зі 103 відсотків, як це діє на сьогоднішній день, і повернутися до норми 101 відсотка.

І щодо індексації грошових доходів населення: здійснюється в повному обсязі в розмірі. А видатки у відповідності бюджету для цієї мети повинні все-таки враховуватись у повному обсязі.

Дякую. Прошу підтримати до включення в порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хоче хтось виступити?

У мене є декілька зауважень. Законопроект стосується саме Фонду соціального страхування і те, що страхові виплати з Фонду соціального страхування мають бути індексовані. Є такий принцип 46 статті Конституції, відповідно до якої ми впроваджували фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування і відповідно у разі, якщо ми індексуємо виплати, то ми так само маємо індексувати внески. Таким чином закон вимагає не просто індексації виплат, які… джерела для виплат яких неможливо знайти, але і індексацію страхованих внесків.

Нагадаю, що Фонд соціального страхування впродовж місяця і більше затримує виплати страхового відшкодування, а зменшення у 16-му році єдиного соціального внеску на третину призвело до того, що страхові суми, захист, які і не встановлювалися в Фонді соціального страхування, максимальну величину відповідальності перед кожною особою, але і оце встановлення не враховано у зменшенні фінансування у абсолютному виразі Фонду соціального страхування. Потерпав там Пенсійний фонд, тому що єдиний соціальний внесок розподіляється таким чином між трьома фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що два з них стають профіцитними, а один – дефіцитним. І потім той, хто дефіцитний – Пенсійний фонд України починає потребувати фінансування за рахунок державного бюджету. Тому, на мій погляд, законопроект хоча і правильно пише про те, що захист зменшується і його треба побільшувати, але він кардинально не вирішує проблеми.

Ми будемо вносити законопроект, відповідно до якого давати можливість роботодавцям виплачувати, обирати, де вони будуть страхувати, у приватних інституціях чи у державній інституції на тих засадах, на яких вони хочуть. І ціна має формуватися на ринкових засадах. От, от…Пане Євгене, ви хотіли добавити.

 

КАПІНУС Є.В. Я просто хотів ще доповнити, якщо можна, що якщо взяти пенсійне забезпечення, то сьогодні пенсійне забезпечення індексується окремим Законом про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення, який визначає певну форму, це 50 відсотків заробітної, росту заробітної плати середньої і 50 відсотків інфляції. Тому в цілому воно не зовсім на сьогодні буде в любому випадку виконуватися в тому вигляді, в якому запропоновано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у березні ми будемо провадити індексацію відповідно до закону, так? Ті, що виплати. Тобто не індексуються сьогодні тільки оці виплати із Фонду соціального страхування.

Які будуть пропозиції? Хто за включення законопроекту до порядку денного? Хто – проти? Хто – утримався? Дякую.

Переходимо до наступного питання. Пункт 22 Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо дострокового призначення пенсій багатодітним матерям та особам, які втратили роботу до досягнення пенсійного віку (реєстраційний номер 2010). Народний депутат Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, законопроектом пропонується перелік умов і обставин, коли багатодітним матерям може призначатися пенсія за півтора року до досягнення ними пенсійного віку. І є чіткий перелік: коли керівництво установи або підприємства, чи організації відмовляється перевести на іншу посаду або у зв'язку із зміною місця проживання; у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу; і коли строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу самого працівника у разі його або хвороби, або призначення інвалідності, які перешкоджають йому виконувати цю роботу за угодою, договором; і змін в організації виробництва, праці. В тому числі, коли ліквідація проходить, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації. Згідно 40 статті Кодексу законів про працю.

Ну, і матерям, які народили трьох і чотирьох дітей, у 55 років призначається. Нині така пенсія призначається матерям, які народили 5 і більше дітей, у 50 років.

Дякую. Прошу підтримати включення до порядку денного цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Євген Капінус, Пенсійний фонд України.

 

КАПІНУС Є.В. Єдине, що можу зазначити, що зазначений законопроект не передбачає відповідного фінансового обґрунтування і визначення додаткового ресурсу. Відповідно ми можемо здійснювати відповідні виплати тільки в тому випадку, якщо буде відповідний ресурс передбачений у державному бюджеті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, поза межами бюджету і поза межами Регламенту.

Тут є альтернативний законопроект. Чи є бажання від пані… Може ви виступите щодо альтернативного?

 

_______________. Я не уповноважений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не уповноважений. Гаразд.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, тут сенсу виносити нема, тому що він там замало відрізняється від пана Михайла законопроекту, але мова іде про те, що ми будемо поновлювати знову ж таки радянські статуси – багатодітні матері, там 3 і 5. Я маю надію, що в Україні будуть і 3, і 5, і це будуть не багатодітні, а нормальні родини. І там буде годувальник, який може їх годувати. У мене у самої, пане … (Не чути) Нічого страшного немає. Ми маємо всі працювати в першу чергу. А те, що стосується багатодітних матерів, то їм держава надає допомогу на вирощування дітей. Таким чином, держава вже допомагає, на кожну дитину надаючи суми на вирощування. Що-що?

 

_______________. Яка допомога надається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На народження дитини.

 

_______________. Жінка народила і виховує троє дітей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і що? І я народила і виховала чотирьох. І що?

 

_______________. Я прошу вибачення, якщо мати народила 5 і більше дітей, їй призначається пенсія в 50 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого? Ну, чому пенсія раніше призначається?

 

_______________. Да тому що матері…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У неї ж п'ятеро дітей, і вони її можуть годувати відповідно до Сімейного кодексу.

 

_______________. Матері, які народили п'ятеро і більше дітей, вони втрачають здоров'я на виховання дітей і не займаються особистим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у нас є така пільга - "за втрачене здоров'я" виходити раніше на пенсію і виплачувати пенсію? Є така пільга? Десь в світі є?

 

_______________. Є пільга на сьогоднішній… Я ж кажу, матері, яка народили п'ятеро і більше дітей, виходять на пенсію в 50 років. А якщо народила четверо дітей, то не має пільги - в 60, народила троє - не має пільги. Ну, то хіба не можна трошки пов'язати цю норму?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого жінки мають виходити на пенсію раніше?

 

_______________. Ще раз повторюю, значить, от, ну, наверно, я не знаю хто у вас виховував дітей, але матері, які виховують троє дітей, і четверо, і п'ятеро, вони втрачають здоров'я, не використовують... використовують своє особисте життя не на десь на гулянки, а тільки на виховання дітей, і їм треба трошки за це, значить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви берете відповідальність, що вони всі так себе ведуть, за всіх жінок, які мають трьох, п'ятьох? Всі так?

 

_______________. Може, якщо ви знаєте, що всі жінки погані...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки я одна не така, як вони?

Гаразд, ставимо на голосування. Хто за те, щоб включити в порядок денний цей законопроект? Дякую, пане Михайло.

Хто за те, щоб не включати цей законопроект до порядку денного? Хто... Дякую.

Я хочу нагадати, що в цьому законопроекті відсутні обґрунтування, зв'язок з Регламентом, а є бажання сподобатися жінкам, у яких п'ятеро дітей і більше. (Шум у залі)

 Безпосередньо, пан Матвійчук, так, я не знаю, що ви в них знайшли, але видно, статус щось... Да.

Щодо альтернативного законопроекту – так само голосуємо. Хто за те, щоби включити до порядку денного? Хто за те, щоби не включати до порядку денного? Хто за те, щоби утриматися? Дякую, пане Михайло.

Переходимо до 23-го питання: щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій (реєстраційний номер 2012). Пан Цимбалюк Михайло – автор. Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, ну, ми як співавтори цієї ініціативи все-таки пропонуємо підвищити розміри академічних і соціальних стипендій, тому, на жаль, в бюджеті на цей рік саме ці стипендії зменшуються. Крім того, ми стикнулися з проблемою, коли саме профтехосвіта передана на органи місцевого самоврядування, на місцеві бюджети, і, як правило, вони не виконують цей закон, раніше який діяв. Ми пропонуємо цим законопроектом це врегулювати.

Крім того, цим законопроектом передбачено припинення порушень Конституції. Зокрема, законопроект говорить, що розмір академічної та соціальної стипендії, порядок їх призначення і виплати встановлюється Кабінетом Міністрів, при цьому розмір мінімальної академічної стипендії не може бути меншим прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на один місяць, а мінімальна соціальна стипендія не може бути менше 150 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Дякую. Прошу підтримати включення до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це питання Державного бюджету, знову ж таки, і до цього законопроекту теж йде Регламент, 95 стаття Конституції, 91-а, 94-а стаття Регламенту.

І ще раз нагадаю, що в нас навіть на забезпеченні родини отримують допомогу для малозабезпечених родин менше, ніж 150 відсотків, вони навіть прожиткового мінімуму не отримують. І тому це має бути врівноважено в Державному бюджеті.

 Мені дуже подобається думка Міністерства соціальної політики про те, що треба переглянути загалом це все в контексті загальної соціальної політики, зрозуміти, яким чином ми допомагаємо людям стипендією безпосередньо, незалежно від того, який в них матеріальний стан. Тому пропозиція – не включати це до порядку денного, дочекатись загальної соціальної політики, а в контексті Державного бюджету ці витрати не закладені.

Мені б все ж таки хотілось би, щоб ми не перетворювалися в комітет бюджетування, от у бюджетний комітет, а робили все у контексті джерел, які в нас є, і зупинили, ну, потік просто законопроектів, які просто розподіляють гроші несистемно, надаючи перевагу комусь перед кимось, 150 відсотків, чи 100, щоб ми робили прожитковий мінімум однаково, так, як і пропонувала Юлія Володимирівна Тимошенко. І тоді, коли у нас буде на це можливість.

Голосуємо щодо включення. Хто за те, щоб включити законопроект до порядку денного? Дякую.

Хто за те, щоб не включати до порядку денного? Хто – утримався? Що ви кажете?

 

_______________. Законом України було передбачено, що стипендія встановлюється на рівні прожиткового мінімуму, який у нас у два рази менше, чим, значить, за методологією. Значить, і цю стипендію получають діти-сироти. Як вони можуть вижити на такі суми? Поэтому і передбачено 150 відсотків прожиткового мінімуму, вони не можуть вижити, ці діти.

 

_______________. Приймемо закон про деофшоризацію - і тоді появляться гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повернемося до розгляду цих законопроектів, давайте шукати гроші, і будемо в контексті Державного бюджету це робити.

 

_______________. В проекті є пояснено, за счет чего  фінансувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, от мені не хочеться цього говорити, але я скажу. Чого Міністерство соціальної політики досі не провело деінституалізацію всіх дітей-сиріт. Чого? Чого всі попередні уряди не створили умови для того, щоб усиновлювати і удочорювати дітей було вигідно економічно? Чого? Чому діти досі у нас в інтернатах? І ви зараз граєте на емоціях, і моїх в тому числі як народного депутата, щодо того, що хтось там сироти. Давайте ми будемо відходити від статусів сиріт, давайте створювати економічні вимоги для того, щоб у нас діти сиротами не були. Ми цивілізована вже країна. А не розлучати всіх, і в інтернатах там створювати умови і робити так, що родині економічно невигідно утриманців збільшувати.

 

_______________. Я прошу вибачення, але чинним законодавством України ці норми уже запроваджено. Буквально там два роки назад прийнятий закон, який запровадив патронажне виховання дітей, і коли дитина не в будинок інтернат йде, а йде у патронажну сім'ю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно!

 

_______________. … ми зобов'язані її влаштувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За опікунство доплачуємо, а за усиновлення …

 

_______________. У дитячих будинках сімейного типу виплачується два прожиткових мінімуми на дитину і плюс…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ви б краще у родині, в якій більше дітей, податків не брали з прожиткового мінімуму. У профспілок сьогодні запитувала: навіщо ви забираєте у годувальників податки для того, щоб потім перерозподіляти через чиновників ці всі речі?

Щодо доцільності… Да, 24-е ми пройшли вже. 25-е: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу та відсотку підвищення пенсій за понаднормовий страховий стаж (реєстраційний номер 2025), народні депутати Тимошенко Юлія і Цимбалюк. Прошу.

 

_______________. Дозвольте доповісти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, звісно, є лист, відповідно до якого доповідь передана Матвійчуку Володимиру Макаровичу, експерту фракції ВО "Батьківщина" з соціальних питань, екс-заступнику міністра фінансів України та міністра праці та соціальної політики України. Дякую. До слова.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати і присутні, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було у 2008 році запроваджено, що оцінка одного року страхового стажу складає 1,35 відсотків. Формула нарахування є такою: стаж роботи помножується на оцю оцінку на 1,35, наприклад 40 років на 1,35 - 54 відсотки від заробітної плати розмір пенсії. Крім того, для чоловіків за стаж понад 25 років і жінок понад 20 збільшувалася пенсія на 1 відсоток за понад стаж.

У порушення статті 22 Конституції, значить, величина оцінки одного року страхового стажу було даже для тих пенсіонерів, яким пенсія була призначена до 1 жовтня 2017 року, зменшена до одного, а також за рахунок збільшення мінімального стажу (для чоловіків – 35, жінок – 30) зменшено за понаднормовий стаж.

Є пропозиція відновити, значить, коефіцієнт оцінки одного року – 1,35 і встановити, хай уже, ну, встановили такий стаж, ну, щоб понад стаж платили 3 відсотки, але не більше 10 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Причому треба наголосити, що оці норми, які прийняли, вони привели до того, що порушується міжнародна конвенція, яка говорить про те, що розмір пенсії повинен складати не менше 40 відсотків від заробітної плати. А у нас, на жаль, ми за рахунок пенсіонерів, значить, ЄСВ зекономили, стаж зменшили. Тому є пропозиція підтримати, розглянути розгляд цього законопроекту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи робили ви як доповідач розрахунок, скільки це буде коштувати державному бюджету?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Значить, за розрахунками це буде у наступному році…

 

_______________. Мікрофон.

 

МАТВІЙЧУК В.М. За прогнозними розрахунками у 2020 році це буде складати додатково 24,3 мільярда гривень за рік. І у самому поданні до законопроекту зазначено, що ці додаткові видатки можуть бути профінансовані за рахунок декількох джерел додаткових, які, на жаль, не враховані в бюджеті. Наприклад, доходи державного бюджету враховані на наступний рік трильйон 70 мільярдів, що лише 5,05 більш відсотків. А у 2019 році ці доходи складали 25,8. У 20-му чомусь стають 3,5, не дивлячись на те, що індекс інфляції складає 7,2 відсотки. Це перше.

Легалізація, уже тут говорили, це біля 700 мільярдів гривень. Ну, всі неможна зразу легалізувати, це зрозуміло, але в крайньому случаї можна легалізувати за один рік 250 мільярдів.

Значить, дальше. Збільшення, вірніше не збільшення, а встановлення так, як для будь-якого працюючого в Україні, сьогодні він сплачує податок на доходи фізичних осіб 18 відсотків і плюс відрахування на військовий збір 1,5 – 19,5. А з дивідендів олігархи платять 5 відсотків. От значить от. Це б дало можливість 10 мільярдів, а також за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати і так далі 27,8 мільярда теж за прогнозними розрахунками і ЄСВ може бути. Тому прошу підтримати і розглянути це в сесійній залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу навести експертний висновок Міністерства фінансів. Він пише: реалізація законопроекту потребуватиме вишукування додаткових коштів, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Пенсійний фонд пише: реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з бюджету Пенсійного вже фонду, Мінфін - за рахунок державного бюджету, а Пенсійний фонд - за рахунок Пенсійного фонду, які не забезпечені реальними джерелами їх фінансування, що суперечить бюджетному законодавству та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Навіть вперше бачу СПО профспілок – спільний представницький орган сторони роботодавців - на національному рівні… А, не профспілки – роботодавці. Зауважує, що законопроект за реєстраційним номером 2025 не надає фінансово-економічного обґрунтування та не визначає відповідні джерела покриття видатків та вважаю, що в подальшому фінансування …

 

МАТВІЙЧУК В.М. Так хай почитають законопроект, якщо вони його не читали!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … пов'язаних із його реалізацією видатків в основному лягатиме на плечі роботодавців, в тому числі маючи ризик збільшення навантаження на фонд оплати праці.

Таким чином, ну, вказані джерела, які вами вказані у виступі, я їх не бачу у пояснювальній записці.

 

МАТВІЙЧУК В.М. У пояснювальній записці до законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є? Зараз подивимося.

 

МАТВІЙЧУК В.М. І в мене запитання до голови Пенсійного фонду: невже Пенсійний фонд не може обрахувати, скільки буде коштувати коефіцієнт 1,35, збільшення з одного до 1,35? Якщо Мінфін…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Євген, можете прокоментувати?

 

КАПІНУС Є.В. Пенсійний може обрахувати, але навіть ті видатки, які були зазначені вами, ми чудово розуміємо, що…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я не за це. Я вас спитався: ви можете обрахувати? Бо Мінфін не може.

 

КАПІНУС Є.В. Звичайно.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Так що верніть Міністерству фінансів оцю бумажку, яка непрофесійно підготовлена.

 

КАПІНУС Є.В. Але в любому випадку в нас на сьогодні навіть по тому бюджету, який сьогодні представлявся, ми маємо певний дефіцит Пенсійного фонду. Відповідно любий додатковий ресурс – це буде ресурс Державного бюджету.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу вибачення, Пенсійний фонд не винуватий у тому, що є дефіцит, оскільки зменшили ЄСВ з 41-го до 22-х відсотків і зменшили надходження до Пенсійного фонду. То Пенсійний не винуватий. Ну, якщо Верховна Рада прийняла такий закон, то треба збільшувати дефіцит і фінансувати, покривати його з бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є бажання в народних депутатів виступити? Хто за включення цього законопроекту до порядку денного Верховної Ради? Дякую. Хто проти?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ми батькам повідомимо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звісно, ви повідомите, ну, звісно. Якщо воно не збалансовано в Державному бюджеті, ще раз нагадаю, що цей законопроект: а) або друкувати кошти... Я прочитала пояснювальну записку. Я можу зачитати всім, щоб от хто про пояснювальну записку… має тут 2 абзаци про те, де кошти знайти.

 

МАТВІЙЧУК В.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я читаю просто, я от читаю. Пояснювальна записка роздрукована, я просто прочитала для того, щоб народні депутати... "Додаткові видатки у 2020 році повинні бути передбачені у Державному бюджеті та бюджеті Пенсійного фонду, які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на суму 18,2 мільярди". Перший абзац. Другий...

 

МАТВІЙЧУК В.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут не написано. А, "за кожний місць у сумі 18,2 мільярди гривень".

"Проектом закону передбачене доручення Кабміну затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування".

От у зв'язку із тим, що ми почули сьогодні, ну, я думаю, що Юлія Володимирівна займається 1179 і 1181, дайте нам можливість проконсультуватися із тими, чи зможемо ми за рахунок цих законопроектів знайти кошти додатково в бюджеті. Потім будемо повертатися до нашої соціальної сфери, в тому числі до прожиткового мінімуму.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу вибачення, але легалізація і деофшоризація залежать не тільки від прийняття нових законопроектів, а недопущення укриття податків і зборів в тіньовому секторі, це посилення контролю. А його виявити… Я вас прошу! Вийдіть ось в метро і спитайте жіночку, вона скаже, що "ми неоформлені працюємо".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І що робити із цією жіночкою? Забирати в неї податки?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Із власником треба щось робити. Якщо ми не будемо робити нічого з власником, то ми будемо це мати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То треба знайти власника жіночки? Чи як? Ну, це ж ваші слова. Ну, власник, а ви кажете: жіночка торгує на базарі.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Не на базарі, а в метро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, в метро, в кіоску. Вона торгує, вона не платить податки за рахунок ненадходження, і що?

 

МАТВІЙЧУК В.М. .... а власник.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А власник жіночки чи кого власник?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Кіоску, який відкрили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А власник кіоску не сплачує податки, і Державна податкова служба не реагує. Ви знаєте, що для цього потрібно. Пишіть звернення, ми будемо звертати увагу на кожного власника кіоску, який не сплачує податки, і будемо його, ну... Ну, так ви ж знаєте, як це робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альтернативний 2025, пані Королевської. Хто за те, щоб поставити альтернативний в порядок денний? Хто за те, щоб не включати до порядку денного? Хто – утримався? Дякую всім, проголосовано.

Двадцять шосте питання: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів пенсій при призначенні, відновленні щорічного березневого осучаснення пенсій та підвищення індексації пенсій (реєстраційний номер 2026), народний депутат Тимошенко, Цимбалюк Михайло та інші. Для доповіді - пан Матвійчук.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати і присутні, до квітня 2014 року щорічно здійснювалося березневе підвищення трудових пенсій. Можна і осучасненням назвати, і воно здійснювалося таким чином, що враховувалося не менше 20 відсотків середньої зарплати, збільшення середньої зарплати за минулий рік, але не менше індексації. Цю норму було вилучено. І немає, що з березня здійснюється перерахунок пенсій.

Наступне. Значить, як уже сказав Голова Пенсійного фонду, що вилучили, хоть вообще не вилучили, а в Законі "Про індексацію грошових доходів населення" є там і пенсії. Але, разом з тим, написали в Законі "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що індексація пенсій здійснюється відповідно до цього закону. Дві норми в двох законах.

Ми пропонуємо в законопроекті, щоб, значить, відновити оце березневе підвищення, щорічне березневе підвищення трудовий пенсій і, значить… Ну, правильно, да, щоб березневе було підвищення трудових пенсій. І індексація пенсії, вилучити норму із Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щоб вона здійснювалася так, як здійснюється індексація всіх грошових доходів населення. А то включили 50 відсотків індексації. В одному році у нас був індекс інфляції 43 відсотки, оказується, надо тільки на 21 зробити індексацію пенсій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, таким чином, правильно я розумію, що ви заперечуєте діючий механізм щодо 50 на 50 із чітким джерелом…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … який дає збільшення, а ви хочете перейти просто на індексацію інфляції, де немає джерела наповнення Пенсійного фонду, а просто індексуємо?

 

МАТВІЙЧУК В.М. В Законі про індексацію грошових доходів немає ніяких джерел, це механізм індексації грошових доходів населення, який отримується щомісячно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Євгене, прошу.

 

КАПІНУС Є.В. А можна застерегти тільки одне, що якщо брати принаймні там індексація, яка була минулорічна і де-факто яка буде в наступному році, то маю зазначити, що якби індексувалося виключно тільки на рівень інфляції, то індексація була менша, оскільки в минулому році це, ну, в поточному році, якщо брати, це було 17 відсотків, а інфляція була 9,5. Тому що в нас зараз середня заробітна плата, вона росте більш швидкими темпами, ніж інфляція, і у зв'язку з цим получається, що ми по факту б індексували в такому випадку…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ріст заробітної плати ніякого відношення до індексації доходів населення не має. Він має тільки… Середня заробітна плата, вона має відношення до перерахунку пенсій березневого, хоч там написано - не менше 50 відсотків, ну, ми пропонуємо 80, і вона має для нарахування пенсії, а індексація – це є індексація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж знаєте, що переважна кількість європейських країн містять норми, що в солідарному рівні вони можуть розподілити тільки ту суму грошей, яку сплатили платники податку по ЄСВ. Ми, на жаль, такого застереження не маємо. Якщо б ми дійсно, Пенсійний фонд працював, ЄСВ збираємо і розподіляємо тільки на трудові пенсії без дотацій з боку державного бюджету. Це правильна норма. Але тоді б у нас пенсії ще менші були б. Бо ви кажете про те, що ми не виконуємо коефіцієнт 40 відсотків, я вам скажу, що ми 20 не завжди виконуємо. А чому? Тому що з 22 відсотків у нас тільки скільки? 18 з чимось іде до Пенсійного фонду. При відношенні 11 мільйонів пенсіонерів, 11320 тисяч до 10,5 мільйонів працюючих забезпечити норму заміщення пенсією навіть на рівні 20 відсотків без дотацій з державного бюджету не уявляється за можливе.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, необхідно зазначити, що у нас в тіньовому секторі економіки зайнято десь близько 3 мільйонів людей, із зарплати яких не сплачується внески на ЄСВ.

Наступне. Тоді треба від комітету, наверное, звернутися до, не знаю до кого, щоб притягли до кримінальної відповідальності тих, хто безпідставно зменшив ЄСВ з 41 відсотка до 22. У Німеччині, де розвинена… ну, по суті другий рівень пенсійного забезпечення і так далі, там відрахування складають 19,6. А у нас до всіх фондів – 22! То при чому тут пенсіонери?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це до кого питання? Що ми маємо зробити? Ну, конструктивно

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І що? Ну, ми поставимо в порядок денний, грошей від того в державному бюджеті… (Шум у залі) Да ні, не йдуть туди гроші. Жоден уряд не зміг детінізувати заробітну плату в Україні. Ну жоден! Це ж не отак – всі детінізуємо, це ж комплекс заходів. І, крім того, якщо людина не хоче сплачувати, ви ж це знаєте як економіст, то вона сплачувати цього не буде, буде їхати десь там…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ті люди теж страждають, у них немає стажу для нарахування пенсії і так далі. Оцей законопроект потребує, ну, наверное, Пенсійний фонд підтвердить, 1,1 мільярда всього-на-всього. У цій державі не можна відновити березневе осучаснення пенсій?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так ми робимо зараз осучаснення більше, ніж ви пропонуєте. Ось в цьому році, в березні, буде індексація більше, ніж…

 

МАТВІЙЧУК В.М. У якому? В 19-му?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У 20-му.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ви впевнені?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Де це враховано?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це враховано у формулі 50 на 50. Заробітна плата зростає …

 

МАТВІЙЧУК В.М. Немає терміну ніде у законодавстві, що з березня здійснюється. Давайте напишемо: "з березня". Якщо є гроші у проекті бюджету - немає питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, справа в тому, щоб тільки "березень" написати, пане Євгене?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Да-да. Тільки це написати: "з березня"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тут не написано, що тут…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ні, тут у нашому законопроекті написано, що відновлення оце дати, що з березня здійснюється підвищення трудових пенсій, виходячи з росту зарплати за минулий рік, значить, от… і капець.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Євгене.

 

КАПІНУС Є.В. Коли прописувалася в законі норма щодо 50 на 50, то було передбачено, що термін введення такої індексації визначається Кабінетом Міністрів. Це було зумовлено тим, що якраз для забезпечення балансування дефіциту Пенсійного фонду є можливості сплати  відповідних виплат. І було передбачено, що Кабінет Міністрів, виходячи з бюджету Пенсійного фонду, визначає дату, коли …

 

МАТВІЙЧУК В.М. У цьому році зробили перерахунок? З якого місяця?

 

КАПІНУС Є.В. У березні місці.

 

МАТВІЙЧУК В.М. З березня?

 

КАПІНУС Є.В. Так.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Оце тоді на!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зробили з березня, по-перше, у 19-му. По-друге, це було 18 відсотків при інфляції…

 

КАПІНУС Є.В. 17 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 17 відсотків при інфляції 9. Да? 9,4 було у попередньому році. У цьому році буде десь 13, ну, я не знаю

 

КАПІНУС Є.В. 12-13, в залежності …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12-13 в залежності від того, що ми тут будемо показувати.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Голова Пенсійного фонду підтримує підвищення пенсій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви ж мене обманюєте. Дивіться, ну, пане Матвійчук, ви ж мене обманюєте. Ви кажете, що тут тільки про березень, я не проти була б березень підтримати. Але ж тут і ще і середню заробітну плату, базу, ви індексуєте.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За календарний рік. Ну, тоді, якщо ви дивитися… Якщо у вас оцей перший показник, який є середньою заробітною платою за три попередніх роки, ви переглядаєте його, то тоді не потрібно індексувати. А якщо це база була тільки 17-го року і ви індексуєте, то у вас буде задвоювання.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Вибачте, будь ласка, а як же зарплату народним депутатам індексують?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зарплату нам індексують?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Нічого не переглядають?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А нам індексують заробітну плату?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так? Я ще не отримувала.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ну, то ви ще ж тільки приступили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну так.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Значить від прожиткового мінімуму, конечно, не всю ж зарплату беруть, а тільки береться прожитковий мінімум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто пропонуєте індексувати 50 на 50, на 13 відсотків, як і пенсії. Ну, тобто заробітна плата індексується на рівень інфляції, а пенсія індексується зараз швидше. Ви правильно кажете…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Так і ми кажемо, так ми кажемо, з березня перерахунок пенсії 80 відсотків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що ви хочете, щоб народним депутатам більше індексували?

 

МАТВІЙЧУК В.М. …80 відсотків від росту зарплати за минулий рік. Друге, друга норма: щоб брати нарахування пенсії не за 3 роки, значить, щоб зменшити розмір пенсії пенсіонерам, а за минулий рік. Якщо він у цьому році подав заяву, за минулий рік береться, а не за 3 роки, щоб менша була пенсія, значить от. І індексація згідно з Законом про індексацію грошових доходів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, скажіть, я дочекаюся коли-небудь від вас законопроекту про запуск накопичувального рівня пенсійного забезпечення? От коли-небудь. Альтернативного.

От ви весь час змінюєте параметри першої солідарної системи, причому от весь час торг, б'ються всі там. А якщо б запустили накопичувальну, уже б у всіх все було, ще 20 років тому.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я підтримую запровадження накопичувальної системи, але ми должны розуміти, що дефіцит Пенсійного фонду зразу збільшиться, ну, на 300 мільярдів гривень. Це раз.

Друге, в 99-му році в Гарвардському університеті відбувався спеціальний семінар з приводу запровадження другого рівня пенсійного … і там було сказано, що перших 5 років, щоб система працювала і щоб недержавні пенсійні фонди не вкрали грошей, так як в Англії 5 років тому, значить треба, щоб десь приблизно 5 років це все розміщувалося в державні цінні папери.

І наступне, що треба при оцьому запровадженні, щоб доходи інвестиційні пенсіонеру на … чи працюючому на рахуночок нараховувалися не менше індексу інфляції, а не так як у нас в оцих законопроектах, які підготовлені, за це й слова не сказано. І тоді людина доживе до 60 років і зможе на цю накопичувальну систему купити тільки бутылочку молока.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще бажання в когось виступити, прокоментувати?

Голосуємо щодо порядку включення, за включення до порядку денного.

Хто – за? Дякую. Хто – проти? Дякую. Проголосовано.

Ідемо далі. Двадцять сьоме питання: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях) (реєстраційний номер 2027), народний депутат Тимошенко, пан Цимбалюк. Хочеться мені зауважити, що вони і податки не сплачували, пане Михайло.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Да, але треба сказати, що є дві проблеми, які стосуються цих людей. Хто коли-небудь село бачив, значить, то, допустимо, у моєму селі вже мої однокласники пішли в світ інший, я не буду наголошувати в зв'язку із чим. Я думаю, всі тут догадуються, коли роботи немає, чим вони займаються. Це раз, значить. Багато є таких людей, які працювали в колгоспах, колгоспи ліквідували і в них немає стажу для призначення пенсії. Що робити таким людям? А зарплата в них теж була копійчана. Поэтому цим законопроектом, десь на подобие як для шахтарів, от зроблено, значить, що у них, у шахтарів, за один рік страхового стажу добавляється ще один рік, а тут передбачено півроку всього-на-всього...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, а вони використовують Закон про малозабезпечені сім'ї?

МАТВІЙЧУК В.М. Ви знаєте, в нас є законопроект теж з цього приводу. На сьогоднішній день, значить, от розмір... вообще розмір допомоги визначається, значить, як різниця між прожитковим мінімумом сім'ї і фактичними доходами. Але, на жаль, на сьогоднішній день для визначення допомоги малозабезпеченим (отут хлопчик один сидить, він знає, з Мінсоцполітики) враховується 75 відсотків прожиткового мінімуму, і страждають діти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так, може, нам потрібно дотягнути там?

 

_______________. (Не чути)

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановний пане, ви скажіть на сьогоднішній день, на сьогоднішній день, наприклад, живе жінка, має, значить...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ятеро дітей.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Значить, жінка, значить, пенсіонерка, і чоловік із жінкою працюють, ну, дочка із зятем на півставки, значить, мають двоє дітей. Ви для сім'ї для цієї враховуєте прожитковий мінімум 75 відсотків! Вони вижити не можуть! Про що ви говорите?

 

_______________. Я вибачаюсь, але непрацездатні члени сім'ї в цьому контексті враховуються окремою сім'єю, і тут, у даному випадку, домогосподарство одне, а сім'ї непрацездатних рахуються окремо, а те, що ви говорили – сім'я з дітьми – окремо, і на них розповсюджується свій пакет соціальних гарантій. Але концептуально тут питання: ми повертаємося знову ж таки до розміру прожиткового мінімуму.

Якщо ми говоримо про те, що базовою величиною має бути фактичний або реальний прожитковий мінімум, то нам перш за все потрібно інвентаризувати і провести ревізію, що до нього зараз прив'язано, потім зробити допомогу малозабезпеченим сім'ям реальною допомогою, яка базується на фактичному прожитковому мінімумі, і ми про це питання взагалі забудемо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане ...

 

МАТВІЙЧУК В.М. …оце дивно слухати від Міністерства соціальної політики, що ми хочемо розібратися, що прив'язано до прожиткового мінімуму! Тоді треба на українську мову перекласти людям: "Знаєте що? Живіть так, як живете, ми вам допомоги не будемо виплачувати, бо ми будемо розбиратися". Ну, що ви таке говорите? Ну, я понімаю, якби це представник Мінфіну говорив чи я, наприклад, то це ще можна було б зрозуміти, але не від представника Міністерства соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що Міністерство соціальної політики скрізь, у будь-якому світі, займається єдине у Кабінеті Міністрів перерозподілом. Перерозподілом від економіки… є в макроекономіці чотири операції – виробництво, перерозподіл, обмін і споживання. От Міністерство соціальної політики займається перерозподілом, і воно займатися перерозподілом більше, ніж виробляє економіка, не може. Тому ми перерозподіляємо не те, що ми бажаємо. Може, хтось перерозподіляв те, що він бажав, кому роздати. І тому Міністерство соціальної політики – це не літак за грошима, який розкидають там, де ми можемо, це – перерозподіл грошей, які ми виробили.

 

МАТВІЙЧУК В.М. І я з вам згоден абсолютно, бо в мене розуму не було. Бо 50 років я ходив отак от на засідання Комітету з соціальної політики і від імені Мінфіну виступав там проти, бо грошей немає. А тепер у нас це робить Міністерство соціальної політики. Є представник Мінфіну тут, щоб казав за гроші?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що, будемо розподіляти більше, в цьому буде полягати соціальна політика, так, як в радянські часи? Будемо 100 відсотків забирати, а потім перерозподіляти?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Комітет соціальної не визначає джерела фінансування. Для цього є бюджетний комітет, а Комітет соціальної політики должен підтримувати захист найбідніших громадян України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та де ж тут найбідніші? Отут я бачу, дивіться, фермерських господарств… Я просто знаю, що за комбайн, за роботу на комбайні, дають вже більше ніж 10 тисяч гривень за роботу. І це більше, ніж середня заробітна плата, це було в тому сезоні. І це більше, ніж середня заробітна плата по Україні. І при цьому, пане Матвійчук, вони не можуть знайти серед людей, які живуть у селах, вони не можуть знайти тих, хто працював би. Я знаю цю проблему.

Таким чином, ну, не треба нам казати, що у людей в селі у всіх грошей немає, і продовжувати радянську політику розподілу грошей тим, хто в селі живе, чи той, хто там раніше працював. Серед тих, хто в селі живе, є і бідні, і багаті.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Олігархи живуть там.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І це треба в якийсь момент часу зрозуміти, що різні є. А що ви робите? Ви за статусом, де люди різні, ви надаєте їм усілякі пільги, які обрахувати неможливо. Хто має бути соціальною політикою захищений, я сьогодні зранку дев'ять випадків казала. І в цих дев'яти випадках країни допомагають європейські, багаті у п'яти, а то і у трьох випадках. В інших випадках країни не в змозі надавати. Грузія, коли робила… Ви знаєте, що робила Грузія? Коли вони прийшли до самоврядування, вони відмінили взагалі пенсійне забезпечення і відмінили взагалі оплату медичних послуг за рахунок державного бюджету для того, щоб вийти з того колапсу, в який вони потрапили, і поновили лише через 5 років. Ми ж вам не пропонуємо не оплачувати зовсім систему охорони здоров'я, і ви її не рахуєте, що держава надає її безоплатно людям, в якому там, в якісному, не в якісному вигляді, але це частина соціальної політики.

Ми сьогодні три чверті державного бюджету розподіляємо на соціальні речі. Ви не хочете їх зменшити і більш ефективно витрачати. Ви хочете продовжувати витрачати це на тих, хто і багатий, і бідний, але за статусом? А статус отримуєте за хабара, і кажете про те, що ви соціальну політику добру збудували. То не потрібно нам змінювати оці механізми, а потім туди, на змінений механізм, ефективно накладати кошти для того, той, хто бідкує, щоб він отримував допомогу.

Ні? Ви механізми не змінюєте, ви змінюєте суми: дайте туди, дайте туди. І маніпулюєте. І ще раз доповню, що маніпулюєте моїм, моїм в тому числі, добрим відношенням. І маніпулюєте потім, коли надаєте клеймо когось, що він поганий і гроші не розподіляє, чужі гроші. І берете на себе сміливість розподілити гроші, які люди - платники податку сплачували чесно, тому що, як тільки тиск податковий зменшується, вони чесніше починають сплачувати.

Давайте це зробимо, але хто буде долати оцей ГЕП, поки ми зменшимо оподаткування і виведемо когось із тіні? Хто в цей період буде цей ГЕП долати? Знову якась інша влада? Знову якийсь там раздрай у Верховній Раді? Як подолати цей період? Чого ж ви до нашої совісті взиваєте? Ми що, безсовісні чи що? Чи ми не такі, як... Ми просто, незважаючи на те, яка соціальна політика, беремо і працюємо. Так само як і ви, беремо і працюємо. Зловите на хабарах - будемо нас виганяти. Але давайте сьогодні...

 

МАТВІЙЧУК В.М. Причому тут хабарі до цього питання?

Шановні народні депутати, я вас прошу, прийміть рішення, щоб пані голова поїхала зі мною в моє село, значить, і подивилася...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поїхали.

 

МАТВІЙЧУК В.М.... скільки там живе олігархів. Це перше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поїхали…

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ви знаєте, ваш виступ оцей зараз тільки що мені нагадував, коли Мартин, такий представник в МВФ, розказував що у нас великі витрати на освіту, на охорону здоров'я. І коли я його повіз у свій район, у нього зуби защемилися і повипадали, потому что это, значить...

І останнє. Вибачте мені, будь ласка, за це, але я звертаюсь до свого однокласника Володі Коваль, який, значить, будучи з двома дітьми дома, употреблял оте діло, і дві дитини учаділи і померли. І згодом він помер. Значить, пойміть правильно, що люди, які працювали в колгоспах, не мають права на пенсію, їх треба трошки якось захищати, а не розказувати за хабарі і за…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви як пропонуєте захищати?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я пропоную винести на розгляд сесії цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всіх захищати будемо? Тому що конкретного ми знову ж таки захистити не можемо. Правильно?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи ми будемо захищати тільки ваше село?

 

МАТВІЙЧУК В.М. .... пенсії працівникам колгоспів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конкретно - вашого колгоспу?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ну якого конкретного? Ну, законопроект… Усіх, хто працював у колгоспах, які ліквідовані в 97-му році.

 

_______________. Ви не вказуєте джерел надходження. Ви доповідаєте декілька вже, декілька законопроектів ви вже доповідаєте. Ті гроші з деофшоризації вже закінчилися, розумієте? Вони вже закінчилися, туди, сюди ви розподіляєте те, чого немає. Як у вас буде, тоді вкажете джерела, тоді будемо спілкуватися.

 

МАТВІЙЧУК В.М. (Не чути) … є в комітеті, значить от додаткові витрати всього складають, значить от, 177 мільярдів гривень. А в тіньовому секторі і в офшорних зонах крадеться 700.

 

_______________.Як сказала голова, ми хочемо наладити схему, щоб вона працювала, тоді будемо достойно розподіляти на всіх гроші, а не так, як у вас: тільки на ваше село - і все, і закінчили.

 

МАТВІЙЧУК В.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто за те, щоб винести цей законопроект, це 27 пункт нашого порядку денного, до порядку денного сесії? Дякую. Хто – проти?

Переходимо до 28 закону. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд (реєстраційний номер 2031) (народний депутат Тимошенко, Цимбалюк). Доповідає пан Матвійчук.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати і присутні, на сьогоднішній день чинним законодавством передбачено, що особи з інвалідністю з дитинства, які віднесені до підгрупи "а" І групи - це найбільша отака залежність від життя цих людей, сплачується надбавка на догляд 75 відсотків від прожиткового мінімуму, які не дають можливості ні виховати так дітей, ні забезпечити їх ліками і так далі.

Є пропозиція установити це до 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Аналогічно до підгрупи "б" і І. Сьогодні отримують 50 відсотків прожиткового, пропонується - до 100-а. І II і III третя група  сьогодні отримують 15 відсотків, пропонується - до 75-ти. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Матвійчук, скажіть, будь ласка, а чим альтернативний пані Королевської відрізняється? Її нема.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Королевська пропонує не лише… я, значить,  оце, що ми надбавку … а ще і соціальну допомогу збільшить. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки грошей вимагає збільшення догляд?

 

_______________. За нашими прогнозами і розрахунками, значить, це 2,6 мільярда гривень у рік всього-на-всього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всього-на-всього? Ну, гаразд. Я так розумію, що …

 

МАТВІЙЧУК В.М. Дітям помогти треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да, це не дітям. Я хочу сказати, що це складні життєві обставини, тут справа не в… Ну, хорошо, Павло скажіть свою точку зору. Потім я, щоб я не впливала…

 

ЖДАН П.М. Ну, я думаю, що дуже занадто, фактично ці видатки набагато менші будуть, на жаль, я зараз не готовий сказати скільки, але набагато менше. В цілому, якщо дозволите, то я б сказав би, запропонував би і цей законопроект, і альтернативний внести на розгляд сесії. Потім об'єднати і попрацювати разом з урядом, для того щоб визначити, який справді на сьогоднішній день є ресурс в державі для того, щоб винайти оптимальний той розмір допомоги, який держава може гарантувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я б теж пропонувала підтримати цей законопроект для винесення на розгляд і для того, щоб ми продумали механізми. І ми не знаємо, з якого там року це можна буде запроваджувати, але те, що родини, які мають у складі своєму людину, яка потребує нагляду і догляду, - це саме та категорія, яка має соціально підтримуватися державою, а тим більше діти, тому що діти мають мати, з точки зору права вони мають мати рівні можливості. І у разі, якщо вони там народилися, в тому числі, вони таких рівних можливостей не мають, це зрозуміло, і родина...

_______________. Тим більше, якщо дозволите, сьогодні – чи вчора? – уряд вніс на розгляд Верховної Ради постанову про план дій. Відповідно там ці виплати плануються Кабміном встановити на рівні мінімальної заробітної плати. Тобто це ще більше, ніж те, що передбачено на сьогодні цими обома проектами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Матвійчук.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Я хотів лише от зазначити, що він сказав, що це дуже багато витрат.

Коли ми робили прогнозні розрахунки до всіх наших законопроектів, ми намагалися не занижуватися видатків, щоб потім Міністерство фінансів не казало, що це треба більше, чим ви порахували. Поэтому ми, значить, врахували 128 тисяч дітей, перемножили на збільшення, 1680 гривень на 12, і обрахували витрати. Раді Бога, буде менше, то тим більше дуже дякую за таку позицію соціального комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за включення цього законопроекту до порядку денного і альтернативного? Хто – за, прошу проголосувати.

Дякую всім. На цьому розгляд наших законопроектів закінчився.

В нас питання, є ще презентація звіту про дітей, яких торкнувся конфлікт в Україні. Готовий? Є в нас тут пан Лоюк?

 

ЛОЮК І.А. Я є, Ірина Лоюк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тут… (Шум у залі) Ні, зараз презентація звіту – це правильно? (Загальна дискусія)

Тоді до слова. В нас ще в "Різному" буде одне питання: щодо нашої громадської ради. І потім – все.

Я вже прошу всіх зібратися…

 

_______________. А можна пропозицію внести: повторно розглянути законопроекти, що я доповідав?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От я прошу… От давайте ми зустрінемося разом з вами, в селі, і прямо в селі з громадою. Давайте зустрінемося, заплануємо. Я два рази на місяць виїжджаю кудись.

 

 МАТВІЙЧУК В.М. Тільки, вибачте, ви должны з охороною поїхати, бо я вас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема питань, у мене є охорона. Тому ми поїдемо, ми будемо там розмовляти з громадою, і будемо шукати конкретно в селі. Ми викличемо міського голову. Я подивлюсь бюджет на місцевому рівні, я подивлюсь...

 

МАТВІЙЧУК В.М. В селі нема міського голови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я подивлюсь, скільки там субвенції. Я буду готова, я сто відсотків буду готова економічно розмовляти, що там відбувається, в тому числі і в селі. І будемо дивитися, чи потрібно конкретно для цього села щось вирішувати на державному рівні, чи, може, там щось і якось. І я з людьми будемо розмовляти, який механізм.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Добре. Я очікую від вас команди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірина.

 

ЛОЮК І.А. Дякую. Добрий день, шановні депутати, шановні присутні! Я дуже вдячна вам за можливість презентувати наш звіт щодо дітей і конфлікту. Мені б хотілося розпочати мою доповідь з маленької історії. Ці історії ми збирали, коли готували звіт.

Рівненські волонтери розповідали, як вивезли дітей із "сірої" зони, і дуже некоректно запитали в них: "Чи бачили ви смерть?" І діти якось дуже весело, наперебій розповідали: "Так, у сусіда Максима там голову на мотоциклі відірвало снарядом". І ці такі страшні історії, які впливають дуже сильно на дітей, які мені здаються дуже жахливими, вони живуть із цим кожен день. І, за нашими грубими підрахунками, таких дітей зараз, ну, приблизно 200 тисяч, не рахуючи дітей, які проживають на окупованих територіях. Ці діти потребують підтримки держави, ці діти потребують певного захисту і певної системи відносин до них.

Ну, відходячи від емоційної складової, щодо ситуації, яка зараз складається в Україні. На початку 2016 року була прийнята спроба захистити дітей, які постраждали від воєнних дій, збройного конфлікту, зокрема, були внесені зміни до Закону "Про охорону дитинства" і було введено окремий статус. Ми відслідковували ситуацію з цим статусом ще з 2016 року. 2016-2017 рік – не відбувалося ніяких рухів і не відбувалося збільшення кількості дітей, які отримували цей статус. І тільки 2018 рік, коли ми почали писати запити, коли почали спілкуватися з місцевими органами влади, почалися рухи саме з органів соціального захисту на місцях. Вони зверталися до дітей і до родин і просили отримати цей статус.

Чому так ситуація відбувалася? Тому що зафіксований в законі статус не містить під собою ніяких закріплених пільг. Тобто є діти, є в них проблеми, а пільги відсутні. Коли ми запитали у відповідальних міністерств, а чому так відбувається, нам відповіли, що діти, які отримують цей статус, вони захищені окремими законами.

Ми розглянули цю ситуацію. Тобто статус дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, включають дітей, які отримали фізичне, ну, постраждали від фізичного, сексуального насильства, були вивезені за територію України насильно і так далі, а також діти, які отримали психологічні травми внаслідок внутрішнього переміщення через те, що хтось з батьків помер, а також через те, що хтось з батьків потрапив в полон. Тобто статус перекриває інші статуси. Діти, наприклад, діти ВПО, мають певні гарантії соціальні, наприклад, це гарантії навчання і так далі. Діти учасників бойових дій, які також мають додатковий статус дітей, постраждалих від конфліктів, мають дуже великий перелік гарантій. А ось, наприклад, діти полонених, які зараз перебувають там, вони взагалі нічого не мають, тому що зараз закону про осіб, які позбавлені свободи недоторканості і захоплені незаконними формуваннями, зараз його загалі немає.

Тобто ми маємо ситуацію, коли існує певний статус. Існують діти, які потребують допомоги, і не існує системного відношення держави до цих дітей.

Ми пішли далі. Ми також проаналізували, яким чином місцеві органи влади відносяться до цих дітей, як вони захищають, різні області по-різному охоплюють дітей, яких ми називаємо - таких, яких торкнувся конфлікт. Наприклад, Житомирська область захищає дітей, в яких батьки знаходяться в полоні, інші області якось не включили до своїх бюджетних програм. Звичайно, найбільше захищені діти, в яких загинули батьки. В той же час, ніхто, взагалі ніхто не каже про те, що допомоги потребують діти, в яких, наприклад, батько чи мати повернулися з війни з інвалідністю, тому що ми маємо ситуацію, коли ці діти дійсно потребують допомоги. Вони страждають, батько з каліцтвом, мати допомагає батьку, діти втрачають навіть увагу матері.

Саме тому ми хотіли звернутися до Комітету з питань соціальної політики для того щоб розглянути можливість доопрацювати Закон "Про охорону дитинства". Яким чином? Ми пропонували створити або робочу групу, щоб виважено підійти до цього питання і залучити всі зацікавлені сторони, і надати якесь виважене рішення, для того щоб закріпити за цим статусом реальну допомогу, яку може надати держава цим дітям. Системну допомогу, а не точкову різну в різних областях. Або, якщо цей інструмент є недоцільним, ми можемо запропонувати свій варіант змін до закону, для того щоб розглянув комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірина. Я тільки хочу відмітити, що материнством у нас займається комітет, який займається... гуманітарний, там, де материнства, там молодь і там спорт. Ну, от вони всі розглядають.

Що стосується нашого комітету, то ми опікуємося відповідно до нашого відання тільки дітьми, які є людьми з інвалідністю, в тому числі і ментальною інвалідністю. І там є проблеми як їх інклюзивно вписувати. Дуже часто виявляється, що люди з ментальною інвалідністю, вони більш потрібні суспільству, ніж суспільство їм. Тобто вони мають якісь речі позитивні, як нас всіх гуміназують.

Тому, мабуть, що стосується безпосередньо Закону "Про охорону дитинства", то його треба розглядати разом з Комітетом гуманітарним. А те, що стосується, і якщо у вас є напрацьований план дій, що можна робити для дітей з інвалідністю, ну і плюс в них оцей статус накладається, що вони переміщені, і там може бути щось на кшталт посттравматичного синдрому, хоча його зазвичай приписують військовослужбовцям. Але ми розуміємо, що дитина, яка приїхала з зони бойових дій, і там все можливо. І вона, може, і тортури бачила, і смерть, і поранення, тому може бути деформація, в тому числі і психологічного характеру. І це окремий вид допомоги, який потрібен таким дітям. І в тому числі родина, яка має або приймає таку дитину, що теж їй потрібна допомога з точки зору нагляду і догляду.

Тому оцей комплекс, що стосується дітей з інвалідністю, то ми б із задоволенням розглянули, бо це наше профільне питання. І, більше того, ми зустрічалися з асоціаціями, київськими, правда, ну, от, де я їздила, там таких не було, бо батьки таких дітей, вони теж почали об'єднуватися у громадські об'єднання для того, щоб вирішувати свої питання, до яких у держави руки не доходять. Ну, тобто, вони теж намагаються… Можемо створювати щось для громадських об'єднань, якісь цікаві механізми, бо зазвичай це не тільки гроші, які треба роздавати, ми дуже часто грошима відкупаємося від проблеми насправді. Тому там потрібно створювати якісь інші активності, якісь інші, надавати комунальні якісь оренди, створювати якісь хлібопекарні, для того щоб з дітьми можна було там щось робити. Ну, щось от на кшталт такого. Якщо б ви поділилися досвідом своїм, як їх можна інклюзивно включати, ми б із задоволенням це використали.

 

ЛОЮК І.А. Дякую. Ми просто підходили до вас з точки зору соціального захисту дітей і заходів соціального захисту. Ви абсолютно праві щодо того, що неможливо дати грошима, бо зрозуміло, що це не буде реабілітація дітей, це буде купівля їжі, одежі і так далі. Тому ми так звернулися до вашого комітету. Але це рішення ваше. Якщо ви кажете, ну, так, ми приймемо рішення це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що скажете, народні депутати? Погоджуємось. Давайте пропозиції. Готові розглядати.

 

ЛОЮК І.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І у нас залишилося тоді… До відома, да? Беремо до відома. Голосувати не потрібно чи потрібно? Не потрібно.

І переходимо до "Різне". У нас в "Різне" надійшло… В попередньому скликанні у Верховній Раді Комітет соціальної політики працював разом з Громадської радою при комітеті Верховної Ради. Це була практика багатьох комітетів. І ось пан Петро Петриченко, він головував у цій Громадській раді в попередньому скликанні. Тут є від нього пропозиція перезавантажити Громадську раду.

І на розгляд нашого комітету виносяться положення щодо Громадської ради, воно доволі рамкове, більше того, тут немає норми, яка міститься у Постанові Кабінету Міністрів щодо діяльності громадських рад, яка на нас не розповсюджується, і обмежує кількість людей, які працюють - 35, ну, чи встановлює розмір не більше ніж… Це колись пан Яценюк впровадив таку норму, і громадськість потім почала думати, кого включати, а кого не включати. Нам потрібна структура, яка б допомагала нам і у розбудові комунікацій з громадянським суспільством з одного боку; з другого боку, щоб громадянське суспільство мало якийсь механізм каскадування діяльності.

Так, я розумію, пан Петро може додатково добавити. Ну, при цій Громадській раді були представники 15 чи 17 регіонів України. Тому, якщо можна, там 3-5 хвилин.

 

ПЕТРИЧЕНКО П.М. Шановні депутати, шановні присутні, звісно, треба відмітити те, що сьогодні наш комітет - я з великим задоволенням говорю - наш комітет, тому що я вже дуже багато років співпрацюю з соціальною політикою як профспілковий діяч, як громадський діяч, - то це нам треба такий досвід гарний, що тільки при нашому комітеті, дійсно, такий налагоджений зв'язок між народними депутатами і громадянським суспільством. А оскільки у нас є дуже болюче питання, як інвалідності, як і пенсійного забезпечення, як і соціального страхування, як і взагалі формування громадської думки в суспільстві, то ми поєднуємо зараз і зв'язок наш із громадськими радами і при обласних державних адміністраціях, і є різні платформи різного порядку громадянського суспільства, для того щоб налагодити зв'язок тих напрацювань, тих законодавчих актів, які відпрацьовуються в комітеті, з одного боку, вносити експертну оцінку громадськості, а, з іншого боку, з точки зору напрацьованого досвіду Громадської ради комітету із громадськими радами регіонів отримувати зворотній зв'язок, яким чином ефективно впливати на те.

Я думаю, що треба продовжити практику роботи з такою громадськістю. І дуже вдячний за те, що ставиться питання. І ми готові працювати і далі налагоджувати зв'язок з громадянським суспільством.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання у депутатів до пана Петриченка? Ну, я так розумію, що ви допоможете нам перезапустити цей механізм, приймете заяви. Там же є купа такої бюрократичної роботи. Наша справа - сказати, що ми "за" створення такої структури при нас і розмістити об'яву, а далі ви вже там самоорганізуєтесь. Правильно?

 

ПЕТРИЧЕНКО П.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень у народних депутатів?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …приймати, а потім розглянути. А ви бачили, ні, його? Пане Петро, значить, тоді на наступному засіданні нам потрібно положення роздати. Давайте ми зараз приймемо до відома…

 

ПЕТРИЧЕНКО П.М. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми поставимо ще раз. Я думаю, що тут не буде там чогось страшного, якщо народні депутати не прочитали. Михайло Михайлович, ви бачили? Скажете щось?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я погоджуюся з колегами, що все-таки давайте ми до наступного засідання нашого комітету вивчимо це положення і обговоримо. Я думаю, що проблем не буде, ви і так дієва людина, яка працює. Це не буде запорукою або якимось зупиненням діяльності вас як громадського діяча і Громадської ради. А тоді вже проголосуємо. Так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас 8 числа намічено наступне засідання. Ми "в Різне"… навіть не "в Різне" поставимо, а поставимо просто затвердження положення щодо…

Я дякую всім присутнім. Ми пропрацювали більше ніж 5 годин, заплановано було… трішечки перебрали часу.

Дякую всі за плідну роботу і до зустрічі 8-го. Якщо терміново не потрібно буде зібратися. Віталію, дякую.