ГОЛОВУЮЧА. У нас кворум є. Шановні народні депутати, які перебувають з нами на онлайн-зв'язку, будь ласка, з'явіться, де ви? І я впевнена, що Юлія Володимирівна з нами і Сергій Гривко з нами.
ГРИВКО С.Д. Да. Доброго дня, Галина Миколаївна. Доброго дня, шановні колеги.
ГОЛОВУЮЧА. Вітаємо вас. Юлія Володимирівна, будь ласка. Немає. Таким чином у нас є кворум, і ми починаємо сьогоднішній комітет. Нагадаю, що ми останній комітет закінчили. Ми працювали годину. У мене пропозиція працювати сьогодні впродовж півтори години, які потім далі переносити ті питання, які є. В зв'язку з тим, що ми на попередньому засіданні комітету не встигли розглянути контрольні питання, у порядок денний сьогоднішній контрольні питання винесені і організаційні винесені на перші шпали наших обговорень.
Прошу, шановних народних депутатів проголосувати тоді за регламент, працюємо півтори години, і за той порядок денний, який запропоновано. Будь ласка, хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Переходимо до пункту 1 нашого порядку денного. Це контрольне питання. Це стан виконання рекомендацій слухань комітету на тему "Соціальна політика України на 2020-2024 рік".
Будь ласка, шановні народні депутати, ми на тому засіданні це питання не розглядали саме для того, щоб ви встигли його опрацювати детально. Чи є бажання висловитися щодо рекомендацій, внести якісь правки? Чи ми будемо голосувати?
Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги! Дуже важливо і про це говорилося на попередньому засіданні головою комітету, що після наших слухань чи це комітетські, чи це слухання у Верховній Раді, дуже важливо, щоб ми аналізували як їх виконують.
Коли ми кажемо про проект цього рішення, то слід вказати, що в цьому проекті не зазначено, а як змінилася соціальна політика після наших слухань у комітеті. Не зазначено, які рекомендації не виконані, які причини цього невиконання і хто винен.
В проекті передбачено прискорити розгляд законопроекту 2683 щодо накопичення пенсійного забезпечення, до якого Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики зазначив, що у нього є низка корупційних норм. Як на мене, слід все-таки це врахувати.
Також не зазначено щодо невиконання рішень Конституційного Суду України, внутрішніх народних судів з питань соціальних виплат громадян України.
Нічого не сказано щодо соціального спрямування проекту Державного бюджету на 2021 рік.
Я вважаю, що можна і продовжувати. Якщо ці пропозиції будуть враховані, ми готові підтримати цей проект нашого рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином пропозиція, Михайло Михайлович, яка, доопрацювати? Щодо висновку антикорупційного комітету зараз підготовлено чи готує зараз Апарат готує протест, він на 4 чи 5 сторінках, тому що сам висновок є під питаннями. І тому відповідно до 111 статті Регламенту, там є такий пункт 4: у разі, якщо основний комітет і комітет, якому доручено розглянути цей законопроект, мають розбіжності щодо погляду на законопроект, то нам надається таке повноваження Регламентом усунути ці розбіжності. Саме для того, щоб усунути розбіжності, такий проект листа готується. Я вам його надам як тільки секретаріат його доопрацює. Я думаю, що сьогодні, він вже там тиждень у підготовці, великий вийшов. Тобто я вам його надам, нема питань. Я думаю, що цей законопроект буде претерпевать изменения, тому що і Прем'єр-міністр висловлюється про те, що ми можемо знайти компенсатор для накопичення у податку на доходи фізичних осіб і єдиному соціальному внеску.
Тому залюбки врахуємо ваші зауваження. Як це зробити? Ви подасте?
ЦИМБАЛЮК М.М. Ми подамо в письмовій формі…
ГОЛОВУЮЧА. Секретаріату?
ЦИМБАЛЮК М.М. Секретаріату.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, є до такого порядку якісь неузгодженості? Тобто пропонується доопрацювати його з врахування думок Михайла Михайловича і народних депутатів шановних, які готували цей …(Не чути)
Це потрібно голосувати, чи ні? Тобто на доопрацювання. Таким чином голосуємо питання про те, що ми рекомендації слухань у комітеті відправляємо на доопрацювання, зауваженнями Цимбалюка Михайла Михайловича і Тимошенко Юлії Володимирівни.
Будь ласка, хто за це рішення, прошу проголосувати. Сергій?
ГРИВКО С.Д. Гривко. За.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином – одноголосно.
Переходимо до розгляду пункту другого нашого питання. Пункт про схвалення рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему "Проблеми реформування системи пенсійного забезпечення". Будь ласка, шановні народні депутати, чи є пропозиції щодо схвалення рекомендацій щодо цієї тематики?
БАБЕНКО М.В. Я мав можливість ознайомитись з даними рекомендаціями. Мені все ж таки здається, що надто вони поки що песимістичні. Песимістичні і я б все-таки пропонував би ще трошки попрацювати з …(Не чути) рекомендацій і законодавцями, і з профспілками, все-таки ще трошки доопрацювати, але це…
ГОЛОВУЮЧА. А є конкретні зауваження до рекомендацій до цих? Тобто текст там такий-то, викласти, чи Кабміну вживати заходів чи не вживати заходів, тобто хоч якась…
БАБЕНКО М.В. Тут же питання в чому? Питання в тому, що тут, ми вже окремо говорили на цю тему, тут перш за все необхідно концептуально дійти компромісу з усіма сторонами соціального діалогу, перш за все я маю на увазі роботодавців.
ГОЛОВУЮЧА. Не тільки. Тому що джерело.
БАБЕНКО М.В. Да, джерело.
Тому я все-таки пропонував би провести не те, що комітетські слухання ще раз, це навіть мають бути не комітетські слухання, а от в широкому смислі, коли ми запрошуємо багато людей. Це має бути досить вузьке коло і треба все-таки знайти якийсь баланс в цьому питанні, компромісний баланс. Тому що, відверто кажучи, я говорю зараз в цілому, сама концепція рекомендацій, вона занадто така радужна і оптимістична.
ГОЛОВУЮЧА. Тобто знизити рівень оптимізму.
БАБЕНКО М.В. Ні, не просто рівень оптимізму, а знизити рівень оптимізму стосовно тих моделей, які пропонують. Я все-таки пропонував би ще трішки більш зважено це доопрацювати, навіть на рівні вже рекомендацій. Тому що ми розуміємо, що саме рекомендації, вони ж все одно мають стати певним поштовхом.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.
Пан Миколо, можна таку пропозицію, щоб ви підготували до цих рекомендацій свої зауваження, як ви особисто бачите, і ми провели, я так розумію, що це має бути якась робоча група, яка обговорила ці рекомендації, із залученням тих народних депутатів, які хочуть залучитися.
БАБЕНКО М.В. Да, я із задоволенням це зроблю.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, я прошу секретаріат визначити час, по-перше, потрібен час від пана Миколи для того, щоб він там підготувався до такого засідання, і ми провели б обговорення, конкретні зауваження пана Миколи Вікторовича із тими народними депутатами.
І в мене прохання до секретаріату, визначити, я так розумію, що всі слухали Погоджувальну раду і всі фракції наразі наголошують, що ми завтра працюємо, а в середу, четвер і п'ятницю у нас буде робота в комітетах. Тому я прошу, не відкладаючи це там у довгий ящик, в шухляду якусь, давайте зробимо це в середу, четвер, п'ятницю, як там в кого.
У мене прохання до секретаріату зробити час, нам скільки, години півтори-дві потрібно для того, щоб це проговорити. І висловити, я так розумію, що буде якийсь план дій, який ми можемо трішечки скорегувати і, відповідно, в рекомендаціях на цей план дій, мабуть, врахувати тут трішечки по-іншому, узгодження. До кінця тижня встановити дві години, максимум, зустріч, з тими народними депутатами хто хоче для обговорення цього документу.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Не потрібно робити, давайте і не зв'язувати одне до іншого.
Нам потрібно, щоб пан Микола зробив ці речі. У мене прохання, щоб ви це проконтролювали. Далі, щоб ми узгодили час для того, щоб зустрілися, переговорили, а далі ми будемо дивитися чи потрібно, якщо там будуть якісь кардинальні зміни, тоді ми будемо вже збирати більш широкий загал, я б сказала так, що їх потрібно, бо ми широким загалом не збирались. Потрібно відпрацьовувати рішення, може не таким широким загалом, а потім узгоджувати з усіма, є етапи, зараз давайте так. Таким чином, ми теж поки що відкладаємо.
Чи потрібно це голосувати? Потрібно? Тоді у мене прохання проголосувати, що ми відтерміновуємо схвалення рекомендацій і робимо цю нараду. Хто за це рішення, прошу проголосувати.
Пан Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Переходимо до наступного, пункту 3 нашого порядку денного: про створення робочих груп, я прошу народних депутатів до цього питання долучити, крім створення робочої групи по підготовці до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового врегулювання дистанційної роботи (реєстраційний номер 4051). Прошу ще включити ще два законопроекти, які були прийняті в першому читанні – це законопроект 3010а, це законопроект щодо часткового безробіття на період карантину, установленого Кабміном, це законопроект, який поданий Кабінетом Міністрів України, і законопроект 3817, це компенсація громадянам у зв'язку з втратою частини доходів і у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ми пам'ятаємо цю дискусію, що багато народних депутатів хотіли розширити цей список. Таким чином, у нас три робочі групи, які ми маємо створити для підготовки табличок на друге читання. І я прошу народних депутатів запропонувати свої кандидатури щодо того, щоб очолити робочі групи.
Це 4051. Я так розумію, це Микола Бабенко. Да?
3817. Я просила би може Михайла Михайловича… Ви готові? Тоді це Михайло Михайлович за цей законопроект.
І законопроект 3010а щодо надання допомоги по частковому безробіттю. Хто візьме на себе? Чи це у нас за віданнями це пан Струневич. (Шум у залі)
Бабенко Микола?
(Загальна дискусія)
Дивіться, таким чином, два законопроекти: 3010а – це Микола Бабенко, 3817 – Цимбалюк Михайло Михайлович і відповідно 4051 – Микола Бабенко відповідно.
Хто за те, щоб визначити цих народних депутатів на голосування при підготовці таблиці на друге читання. Будь ласка, голосуємо.
Хто – за?
Пан Сергій.
ГРИВКО С. Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні колеги депутати.
Переходимо до пункту четвертого нашого порядку денного. Щодо цього пункту доповідає пан Микола Вікторович Бабенко. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі (реєстраційний номер 3623, друге читання). Табличка. Будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Дякую.
Шановні колеги, надійшло для мене так несподівано дуже багато зауважень до даного законопроекту.
76 пропозицій. З них ми врахували насправді багато. Вам всім роздана табличка. Я пропоную підтримати текст цієї таблиці в запропонованій редакції. І також будуть деякі мої пропозиції, вони також, ви їх маєте, пропоную їх також підтримати.
Також пропоную врахувати по суті пропозицію номер 4, 6, 7, 8, 10, 11, якими передбачено при звільненням працівника видавати йому належне оформлення, трудову книжку. Ці пропозиції вже враховані в "Прикінцевих положеннях" законопроекту, тому вони враховуються по суті без внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю. Крім того, з урахуванням тих пропозицій, які містяться в проекті рішення комітету.
Прошу врахувати пропозиції 22, 23, 26, 27, 28, 32 та 33. Також прошу внести порівняльну таблицю до проекту закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі на розгляд Верховної Ради України. Та пропоную рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти в другому читанні та в цілому.
Прошу також доручити секретаріату внести проголосовані пропозиції до порівняльної таблиці.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, ми зранку розмовляли з паном Бабенком. Мова йде про те, що з 76 пропозицій, тут виникла у нас така технічна штука, – по суті більшість із них врахована. Чому? Я розповім. Значить, у нас законопроект стосується двох періодів. Цей законопроект впроваджується в життя через 5 років, і відповідно за ці 5 років є пропозиція народних депутатів – там є і пан Кулініч, і Дирдін, і... там багато прізвищ, і Клочко, я зараз не згадаю, ви краще ...
_______________. Шахов, да.
ГОЛОВУЮЧА. ...і таке інше, вони пропонували внести в табличку захист працівника, якщо він хоче зберегти за собою право вести трудову книжку на паперових носіях.
І таким чином у нас вийшло, що деякі статті в період трансформації, вони мають бути не в тілі закону, а в "Прикінцевих положеннях" для того, щоб захистити людину від бажання вести трудову книжку у паперовому вигляді. І з того пропозиції відповідно, які йшли, по тексту, в тому числі і к КЗоТ, чомусь в секретаріаті написали, що вони відхилені. Хоча по суті, право захисту людей на право зберігати трудову крижку в паперових носіях по суті вони були враховані. Таким чином пропозиція у пана Миколи вважати ці правки врахованими, оскільки вони враховані в "Прикінцевих положеннях". Отака штука.
Таким чином, чи є питання до Миколи Вікторовича?
Таким чином, затверджуємо…
Юліє Володимирівно, ви з нами?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Так. Добрий…
ГОЛОВУЮЧА. Вітаю вас на засіданні комітету.
І таким чином … (Не чути) для того, щоб ми її розмістили на сайті Верховної Ради.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Два слова хотіла би сказати.
ГОЛОВУЮЧА. І у нас є на зв'язку Дирдін Максим. Будь ласка, є бажання виступити щодо (Не чути)
ДИРДІН М.Є. Так. Так є бажання.
ГОЛОВУЮЧА. Окей. Тоді я зараз надам слово. Перед тим я запитаю. Хто ще з народних депутатів, автор правок, з нами на зв'язку? Будь ласка, в мене прохання подати голосом, зазначити, що ви з нами.
БОГДАН Н.І. Добрий день! Помічник Овчинникової Юлії Юріївни.
ГОЛОВУЮЧА. Овчинникова Юлія.
І ще?
ЯНЧУК А.О. Доброго дня! Радник Стефанчука Руслана Олексійовича.
ГОЛОВУЮЧА. Стефанчук. Радник.
Ще є хто небудь?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би зауваження висловити. Можна?
ГОЛОВУЮЧА. Да. Юліє Володимирівно, зараз вам надаю слово. А потім пан Дирдін. А потім помічники Овчинникової і Стефанчука. Отакий порядок. Нема заперечень щодо цього?
______________. Немає.
ГОЛОВУЮЧА. Окей.
Юліє Володимирівно, будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би, чесно кажучи, порадити разом з електронними трудовими крижками вести все-таки паперові. Я хочу вам сказати, що це настільки важливий елемент життя людини, що для людини важливо, щоб у неї були ці дані, щоб у неї були зафіксовані печатками всі необхідні періоди роботи. І я не думаю, що в цьому є щось погане і що це протирічить діджиталізації країни. Будь ласка, обраховуйте все в електронній формі, все, що потрібно, але дайте право законне, не перехідне, не тимчасове, але законне право людям, які хочу мати трудову книжку у паперовому вигляді, її мати і не на перехідний період, а стільки, скільки людині хочеться мати паперову книжку. І зобов'язати підприємства ставити печатки, вносити відомості в ці трудові книжки, якщо людина цього вимагає, і якщо вона на цьому наполягає, а не робити це просто на перехідний період.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановна Юлія Володимирівна.
Будь ласка, пан Дирдін.
ДИРДІН М.Є. Дякую за можливість виступити на комітеті вашому з цього приводу. Дійсно, я зараз тільки глянув порівняльну таблицю і певні правки мої були враховані. І там колега говорив про четверту правку, теж воно враховується, хоча в таблиці вона не врахована, а потім зі слів, що воно враховується.
Тільки я не почув щодо врахування першої правки там, де пропонується в частину другу статті 24 внести, в дужках, таке слово як "витяг з реєстру". На мій погляд, зараз я гляну, це правка номер один, полегшує розуміння даної норми взагалі для її читання і юристам, і звичайним людям. Я прошу цю правку першу під номером врахувати все ж таки комітетом, вона нічого не змінює, вона не спотворює первинну редакцію, який був запропонований в цьому законопроекті, вона тільки, на мій погляд, пояснює або роз'яснює, що ж саме треба надати і в якому вигляді. Це, для більшого розуміння, для звичайної людини, не для, можливо, спеціалістів, а для звичайної людини буде зрозумілим. Я прошу комітет все-таки врахувати цю правку. Так само, дякую колегам комітету щодо врахування інших правок, які були подані мною.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Пан Миколо, коментар, будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Я буду, перш за все, за вашу позицію, за те. що ви дійсно подали в зал останніх багато правильних правок. Але, що стосується тієї правки, на якій ви наполягаєте, я вам хочу сказати, що якщо ми включимо в текст закону даний конкретний термін "витяг з реєстру" – це потім при виконанні даного закону буде звужувати можливості взагалі для будь-якої нормотворчої діяльності стосовно того, як буде називатися саме цей документ, який буде посвідчувати, який буде надавати інформацію.
Це може бути витяг, це може бути будь-який інший вид, це може бути довідка, і поки що остаточно не визначений механізм реалізації даного закону. Тобто я все-таки не звужував саме термінологічно і не …
Я розумію, що ми говоримо про те, що це мають розуміти прості люди, але все ж таки закон він же не зовсім простий і він …(Не чути) бази даних і тому… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Пане Максиме, будь ласка, може ви погодитесь із тим, що уточнення "витяг з реєстру" звужує перелік чи назву документу, який можна ….
Будь ласка, пан Максим.
ДИРДІН М.Є. Дякую. Я поясню свою позицію. Я так розумію, що даний реєстр ще не запрацював, він тільки буде в майбутньому робити, я так розумію?
ГОЛОВУЮЧА. Так.
БАБЕНКО М.В. Ні, не правильно. Він працює, є офіційна система – це працюючий реєстр.
ДИРДІН М.Є. Я скажу наступним чином, що на мій погляд, як для юриста і для пересічної особи буде більш зрозумілим, який документ потрібно все-таки отримати для людини, для того, щоб вона далі кудись його подала. І витяг з реєстру, як інший реєстр із питань нерухомого майна, там теж надається витяг, просто, як термінологія, як вживання "витяг з реєстру", як юридична складова.
На мій погляд це не звужує надання тих відомостей, просто ми називаємо їх таким чином.
Але, якщо комітет вважає по-іншому і спеціалісти вважають по-іншому, ну я вашу позицію підтримаю. Я не буду наполягати. Я просто говорю точкою зору з позиції правозастосування даної норми, щоб і інші особи, які не є спеціалістами розуміли, який документ все-таки потрібно брати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую за ваш коментар.
У мене прохання висловитися з цього приводу пана Музиченка Мінсоцполітики і пана Капінуса, оскільки Пенсійний фонд він очолює, Пенсійний фонд, який веде сьогодні цей реєстр.
Будь ласка, пан Віталій, а потім …
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
Доброго дня, Галина Миколаївна. Доброго дня, народні депутати, учасники засідання. Я внесу уточнення. Дійсно, цей реєстр працює, функціонує, і він має наповнюватись просто більш швидкими темпами відповідною інформацією. Ми підтримуємо позицію пана Бабенка, і не вважаємо за доцільне врахування цієї правки, тому що мало того, що ми фіксуємо конкретну назву документу, на сьогоднішній день доступ до цього реєстру є також і у працівників шляхом можливості звернення в електронному вигляді, в тому числі використовуючи кабінет відповідний електронний і так далі. Тому відповідну інформацію або як тут пропонується в законопроекті відомості людина може отримати самостійно шляхом доступу до відповідного реєстру. В тому числі, якщо ми фіксуємо витяг підрозуміваємо в паперовому вигляді, цим самим ми також додатково навантажуємо роботодавців. А та пропозиція, яку озвучив пан Дирдін і аналогію, яку він навів, зокрема це витягу з реєстру нотаріусами, які підтверджують по суті, ну, право власності на конкретне житло чи там нерухоме майно і так далі.
Тому ми вважали те, що ця редакція має залишитися так як вона є в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Віталію.
(Не чути)
ТИМОШЕНКО Ю.В. Можна запитання задати?
ГОЛОВУЮЧА. Да, дійсно, Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би задати запитання. Скажіть, будь ласка, якщо реєстр ненавмисно заповнений неправильно, наприклад. Або наприклад, в реєстр завідомо внесені фальшиві данні. Або наприклад, реєстр, скажемо, на нього була зроблена хакерська атака, і він зник. Якщо людині треба піти в суд і людині треба оскаржити те, що написано в цьому реєстрі. З чим людина піде, можна запитати, з яким документом людина піде?
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Віталій.
МУЗИЧЕНКО В.В. В будь-якій момент кожен платник, відповідно про якого внесена інформація до цього реєстру має можливість звернутися до нього, в тому числі в електронному вигляді і отримати відповідні відомості. Мало того, якщо він звертається в електронному вигляді з електронним цифровим підписом – це є статус документу.
ТИМОШЕНКО Ю.В. А, якщо там неправильні відомості внесені в той реєстр, як оскаржити, якщо людині внесли неправильні відомості?
МУЗИЧЕНКО В.В. Я зрозумів ваше питання, але…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви не зрозуміли.
МУЗИЧЕНКО В.В. Я завершу, з вашого дозволу.
На сьогоднішній день реєстр і всі записи до реєстру, включаючи тих посадових осіб, які до них вносяться фіксуються системою. Тому така людина, яка хоче, або бажає оскаржити відповідну інформацію може звернутися до Пенсійного фонду і отримати відповідну інформацію про те, хто, коли і на підставі чого…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Інформацію, про інформацію? Ви, що жартуєте?
Я хочу запитати, чому ви позбавляєте людей права звернутися до суду і оскаржити неправильні дані, які внесені в цей реєстр? Людина, що слідство мусить проводити, по пенсійним фондам, по вашим чиновничим кабінетам? Ви людині життя трошки спростіть, а не заганяйте людину в глухий кут.
Якщо там в цей реєстр роботодавець внесе неправильні дані, то що людина потім з цим буде робити? Ви ж розумієте, який у нас сьогодні фах бюрократів – нульовий.
ГОЛОВУЮЧА. Пані Юлія, дякую за запитання. Але і сьогодні сфальсифікувати паперову книжку теж можна.
І мова йде про те, я коли доповідала цей законопроект, я казала, що ми знижуємо ризики фальсифікації. Пан Євген, будь ласка.
КАПІНУС Є.В. Якщо ви виходите саме з цієї правки, то варто зазначити, що мова йде про витяг. Тому в незалежності від того, що буде в реєстрі просто-напросто конкретизується, що це буде витяг і в більшості в паперовому вигляді.
Я хотів би підтримати позицію про те, що ми на сьогодні говоримо про те, що витяг не обов'язково повинен бути в папері. На сьогодні у нас реалізовано в реєстрі можливість отримання як такого витягу з QR-кодом, який може підтвердити як суд, так і роботодавець, люба інша установа, що це є оригінальний витяг. Так і в електронній формі через кабінет роботодавець може зайти і по певній людині отримати інформацію, яка є в наявності в цьому реєстрі. Це по-перше.
По-друге, на сьогодні впродовж того періоду, який визначений законом, навіть не говориться про те, що забороняється вести паперову книжку. Людина може, якщо вона вибирає необхідність для себе ведення паперової книжки, вона може вести, але це означає, що в любому випадку інформація повинна бути в реєстрі, і вона повинна там бути, оскільки це дає можливість у подальшому, в автоматичному режимі людині нараховувати пенсійне забезпечення, отримувати актуальну інформацію в любий період часу і багато інших речей, які спрощують саме якраз для людини такі можливості.
Тому я просив би все-таки на сьогодні не підтримати зазначену правку, оскільки вона, в принципі, зменшить можливість людині працювати саме в електронному вигляді. Ми б просили, щоб все-таки залишити в тій редакції, в якій на сьогодні запропоновано.
ТИМОШЕНКО Ю.В. А можна питання до автора, щоб автор пояснив, як буде вестися ця паперова книжка, якщо людина захоче? Якими статтями це передбачено, де це буде зазначено і чи буде обов'язок у підприємства паралельно з електронним реєстром вести паперову трудову книжку? Там, де будуть печатки підприємства, підписи відповідальних осіб. Це той документ, з яким людина може піти до суду.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна. Я хочу зазначити, що автор у нас – Кабінет Міністрів, то відповідно центральний орган виконавчої влади, яким є Пенсійний фонд і міністр соцполітики – це і є відповідно автори.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Так я ж у них і запитую, у автора запитую, щоб вони дали відповідь на це питання.
КАПІНУС Є.В. Законопроект на сьогодні передбачає, що впродовж 5 років існують дві форми: це в електронному реєстрі і у вигляді паперової трудової книжки. Протягом цього часу ці документи будуть існувати паралельно, але буде наповнюватися саме електронна форма у вигляді записів у реєстрі.
ТИМОШЕНКО Ю.В. А через 5 років?
КАПІНУС Є.В. Через 5 років є обов'язкове все-таки використання електронного реєстру.
ТИМОШЕНКО Ю.В. У нас немає сперечань навколо обов'язкового використання електронних реєстрів, ми це підтримуємо. Наша пропозиція, щоб ми написали, що по бажанню людини паперова трудова книжка як документ, з яким можна піти до суду і з'ясовувати свої права, щоб він теж був не на 5 років, а щоб він був обов'язковий. А електронний реєстр ведіть собі, будь ласка, ніхто не заперечує проти цього. Ви готові в законі прописати, що ведення паперової книжки паралельно з електронним реєстром не на 5 років, а це постійно по бажанню людини?
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, тут у нас… Ми тут теж дискутуємо це з народними депутатами. Тут є така пропозиція прирівняти ситуацію до тих ощадних книжок, які були в "Сбербанку". Колись була ощадна книжка, де все фіксували, переліки цих речей. Наразі банки цього вже не роблять, яким чином він наповнюється депозит чи ні. Все іде в електронному вигляді. І якщо є потреба звернутися до суду, людина може цей витяг або із власного рахунку, як там робить "Приват 24" чи там "Райффайзен", чи там "Монобанк", ти можеш все витягнути і це є підтвердженням. В тому числі змінилася дуже сильно і судова практика. І мова також іде, наприклад, ті, хто володіє автівками, вже сьогодні поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності можна отримати як запис у реєстрі Моторно-транспортного бюро, реєстр якого визнає Міністерство внутрішніх справ України. І штраф навіть покладається вже відповідно до цього витягу реєстру.
Тобто тут цивілізація змінюється, і обов'язково анулювати оці речі, їх нема потреби. Я думаю, що за 5 років просто багато чого зміниться. І прийдуть інші народні депутати, якщо вони будуть вважати, що треба залишити паперову величину, і якщо ви залишитеся народною депутаткою, то ми можемо це змінити, якщо у нас буде така судова практика. Але наразі треба спробувати таку діджиталізацію, яка спрощує ведення бізнесу і для роботодавця, і для держави, це і в тому числі зменшення видатків. Дублювати цю систему, щоб змінювати видатки, я думаю, нема потреби. Але ви абсолютно вірно задаєте питання щодо збереження інформації. Я, якщо правильно відповіла, то я прошу пана Капінуса підтвердити, у нас сьогодні сервери, які зберігають цю інформацію, знаходяться в Службі безпеки України і інший, який дублює на іншій адресі. Таким чином у нас вона розгалужена, захищена і в який спосіб, я вже тут не фахівець як вона захищається. Але на мій погляд вона захищена так, як вона захищена у Франції, у Австрії, у Європі до якої ми прагнемо.
Будь ласка. Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. По-перше, абсолютно некоректно порівнювати з банківським обліком – це просто повне, абсолютне безглуздя.
ГОЛОВУЮЧА. Це такий самий перелік…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Що стосується роботодавців: сьогодні роботодавець, завтра роботодавця немає, він вніс якісь зміни до реєстру. Слухайте, дайте право людям, якщо вони хочуть, мати для себе паперову книжку.
І хочу сказати, що з банком там же ще контракт підписується, договори підписуються, є якісь документи, які люди можуть мати. А те, що стосується реєстру – це як роботодавець хоче так і веде. І ще майте на увазі такі речі, як неоформлена робота людей – це теж питання дуже серйозне.
Тому я пропоную зняти обмеження на 5 років і спокійно поставити, якщо людина хоче мати паперові носії, хай має – це не суперечить існуванню електронного реєстру. Не захочуть люди мати, задовольніть їх електронний реєстр, ну і Слава Богу. Але людину права не позбавляйте, не обмежуйте "п'ятьма роками", тому що не буде з чим сходити в суд.
ГОЛОВУЮЧА. Я перепрошую, в Європі ходять до суду і в жодній країні Європи нема трудової книжки паперової, отак як є і це не заважає людям звертатися до суду.
Пан Віталій, будь ласка.
МУЗИЧЕНКО В.В. Можна уточнення маленьке? В п'ять років встановлюється перехідний період для накопичення і наповнення внесення, якщо хочете, інформації, яка була раніше в трудових книжках, до реєстру в електронному вигляді.
Пропозиція до статті 48, яка зараз розглядається, передбачає, що облік ведеться в електронній формі. Але власник або уповноважений ним орган, на вимогу працівника, зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у такого працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення. Ще раз повторюю: п'ять років – це занесення старої скажемо так інформації до бази даних, до реєстру.
Обмеження щодо подальшого ведення, по суті, законопроект не містить взагалі. Тому, за бажанням працівника, він може продовжувати зберігати в себе паперовий екземпляр трудової книжки і роботодавець буде змушений вносити до неї всю інформацію про прийняття на роботу, переведення і так далі.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Навіщо ви таке говорите. (Не чути)
МУЗИЧЕНКО В.В. Юлія Володимирівна, подивіться статтю 48 у запропонованій редакції КЗоТ, от відкрийте і подивіться.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу сказати, що якщо наше зауваження про те, що людина на своє власне бажання мусить мати обов'язок роботодавця вести паперову трудову книжку не буде врахована, "Батьківщина" не зможе цей закон підтримати.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, трудову книжку ніхто не забирає у людини, все, що у неї там накопичиться, от сьогодні плюс 5 років вона буде це у паперових носіях зберігати. Ви хочете, щоб ми і в подальшому вели соціалістичний …(Не чути)
ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані Галина, ми ж маємо з вами відчуття різниці між тим, що зберігається стара книжка і поповнюються записи, це ж різні речі, правильно, ми ж самі себе не будемо дурити.
Хочете, як ви хочете робіть. Наша команда вважає, що якщо не будуть надані людям права, електронну книжку безумовно мати це ніяких проблем, реєстри нехай будуть, все в порядку, ніхто проти цього не заперечує. Але, якщо людина вимагає ведення паперового носія, значить треба продовжувати вести книжку як обов'язкова вимога. Якщо ви не підтримуєте наші пропозиції, в такому варіанті ми цей закон підтримати не зможемо.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, але таких пропозицій до цього законопроекту ви не надавали. Це є законопроект.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Зараз ми надаємо таку пропозицію, як члени комітету. Давайте знайдемо із правок таку позицію і не на 5 років зробимо це, а зробимо це постійним правилом, якщо у людини є таке бажання мати паперову трудову книжку разом з електронною формою, нема ніяких питань, я не бачу в цьому ніяких перешкод.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, а ви не проти, якщо ми це питання з голосу в залі? Тому що, відповідно до Регламенту ми не можемо розглядати правки, які не розглядалися. Ну наприклад, що це дуже суттєва штука щодо продовження цього терміну. Вона взагалі ламає всю структуру законопроекту поданого.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Хорошо. Ми не можемо підтримати ту дію, якщо такого немає.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановний Микола Вікторович, як голова робочої групи насправді ми маємо говорити, що законопроект не дає гарантій, що держава буде зберігати чи бази даних на всіх людей після п'яти років. Уявіть собі ситуацію, як сьогодні складно захищати інформацію від будь-яких хакерських атак її зникнення. А паперовий носій дає можливість все-таки хоча би зберегти на майбутнє і відновити його через судовий позов. Через те, що сказала Юлія Володимирівна, якщо би була альтернатива, ми б тоді завжди готові підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми анулюємо паспорт тільки тому що є у нас додаток дія. Правильно? Давайте анулюємо паспорти, тому що у нас є електронні реєстри.
ГОЛОВУЮЧА. …(Не чути) я вже навіть права не вожу з собою…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Візьміть з собою додаток "Дія" і підіть митницю пройдіть, або пройдіть прикордонну службу. Нормально буде? Я хочу подивитися, як ви з додатком "Дія" це зробите.
_______________. Я хочу підтримати Юлію Володимирівну. Тому що дійсно на сьогоднішній день внаслідок того, що у нас …(Не чути) перш за все пов'язані з наприклад, з правом власності …(Не чути)
Рейдерські захоплення (Не чути)
П'ять років – це термін, який зобов'язує вести все в електронному вигляді. А за бажання працівника, він може залишатися на трудовій книжці в паперовому вигляді. Тобто через п'ять років, всі обов'язково повинні вести реєстри в електронному вигляді, додатково, хто бажає, буде вести трудову книжку в паперовому вигляді. Все, тут немає, що через п'ять років ніхто не відміняє паперову книжку, хочеш вести, веди. Так же в законі написано, чи ні?
_______________. (Не чути)
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧА. Пан Віталій, Остапенко правильно …(Не чути)
МУЗИЧЕНКО В.В. Анатолій Дмитрович сказав про те, що закон передбачає те, що в обов'язковому порядку до реєстру має включатись не тільки поточна інформація, але й все, що було раніше, в паперових книжках. Але це не відміняє їх і через п'ять років, за бажанням працівника, інформація вся буде продовжувати вноситись до відповідної книжки.
Єдина відмінність – це те, що сьогодні така трудова книжка знаходиться на підприємстві в захищеному сейфі, там є цілі вимоги до зберігання такої інформації. В майбутньому ця книжка буде зберігатися в нього на руках, і він буде відповідальний за її збереження.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, таким чином роботодавець просто не зберігає в своєму сейфі оцю книжку паперову, але у людини цей механізм залишається. Якщо ви не впевнені, то можна від вас…
От зараз я буду ставити тоді на голосування першу правку, бо там у Максима Дирдіна є зауваження. Сформулювати з голосу ми можемо вашу правку і включити, але в мене прохання, її з голосу сформулювати для того, щоб ми мали можливість її проголосувати на комітеті. Бо нам же потрібно буде табличку голосувати потім, в цілому або по правках. Ми готові сприйняти, але зауваження Кабінету Міністрів, воно слушне. Будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я ще хочу задати авторам запитання. А в разі того, через п'ять років, людина зможе, яка працевлаштується через 5, 6, 7 років вимагати заведення паперової трудової книжки.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Віталій, будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В. По цьому закону – ні.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дійсно, цей закон передбачає те, що діючі трудові книжки продовжують вестися в такому режимі. Законопроект не дає відповіді на це питання. Дійсно, це так.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, у мене питання, Юлія Володимирівна, до вас. Чи можете ви зараз голосно сформулювати, ми ведемо стенограму, аудіостенограму і секретаріат зробить табличку ваші зауваження для того, щоб таке право у людини з'явилося і через 5 років. Чи можна конкретно, яку статтю викласти в якій редакції?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Да, зняти обмеження 5 років і написати, що це буде в постійній…
ГОЛОВУЮЧА. В якій статті? В яку статтю конкретно?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Стаття 48, стаття … зняти обмеження 5 років, і написати, що це діє постійно на постійній основі.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Пан Віталію, у мене до авторів тоді і до пана Миколи.
_______________. Давайте ми відповімо запитання. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином пропонується для того, щоб викласти це коректно і для того, щоб міністерство це опрацювало, викласти на папері Михайло Михайлович і Юлія Володимирівна, і доопрацювати. Голова нашого підкомітету речових трудових відносин перепрацює табличку і винесе на наступне засідання комітету.
Немає до цього зауважень?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Є зауваження, тому що зараз під стенограму наша команда чітко говорить, що ми хочемо бачити в законі: 48 стаття зняти обмеження 5 років і зазначити, що це на постійній основі. І не треба нам нічого формулювати. Щойно формулювали. Якщо зараз ставиться це на голосування з цим доповненням і так буде … до Верховної Ради, ми готові це підтримати. Якщо це не буде враховано, ми неготові це підтримати.
ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)
Дивіться, Юлія Володимирівна, 48 стаття не містить обмежень 5 років. Зараз шукаємо "Прикінцеві положення", де... то єсть це не 48-а, це "прикінцеві".
ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)
_______________. Шановні колеги, Галина Миколаївна, там є правка 12, яка, в принципі, і говорить, доповнює, що в разі, якщо при укладанні трудового договору працівником подано трудову книжку, а також на вимогу працівника, якщо трудова книжка зберігається в нього, власник або уповноважений орган зобов'язаний вносити до трудової книжки відомості про...
ГОЛОВУЮЧА. Я перепрошую, от ви зараз говорите, ви зараз практично вперед зайшли. У мене прохання вказувати строчку.
_______________. 12 правка.
ГОЛОВУЮЧА. 12 строчка чи 12 правка?
_______________. 12 правка.
_______________. ... давайте в середу проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, мені здається, що ви саме з голосу зараз, щоб ми не спаплюжили табличку, в мене прохання все ж таки. Ми в середу зберемося в будь-якому випадку на засідання комітету, яке оголошено напередодні. В мене прохання ще раз доручити пану Миколі провести робочу групу, опрацювати ці правки.
Тому що ми зараз можемо поставити це на голосування: скажіть, будь ласка, хто проти того, щоб обмежувати паперовий носій, то єсть право людини через...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, хто за пропозицію Юлії Володимирівни? Я зараз не можу її сформулювати. В тому, щоб людина мала право через 5 років вимагати від роботодавця занесення інформації щодо роботи на даному конкретно підприємстві в свою паперову трудову книжку, яку вона має зберігати – отак сформулювати.
(Шум у залі)
ТИМОШЕНКО Ю.В. А якщо у людини немає паперової трудової книжки, вона вперше прийшла на роботу, треба заводити?
_______________. Зараз так у законопроекті виписано. Питання в чому? Питання в тому, що ті працівники, які будуть вперше вступати на роботу через 5 років, будуть вперше укладати трудові відносини, вперше в житті, трудової книжки вже закон не вимагає… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином це потрібно виписати.
(Загальна дискусія)
Але давайте ми… Я зараз хочу, Юлія Володимирівна попросила, поставити на голосування. Хто за те, щоб таке право (Не чути) через п'ять років у людини з'явилося?
(Загальна дискусія)
Я так розумію, що сьогодні цю трудову книжку все-рівно всі купують в кіосках печати. І всі, хто заводить, хто її купує (Не чути)
ТИМОШЕНКО Ю.В. Кажуть, що фальшивий паспорт коштує 5 тисяч доларів, можна купити.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді ми відправляємо (Не чути) максимально врахуємо всі зауваження, які до нас надійшли (Не чути)
ТИМОШЕНКО Ю.В. Питання, те, що сказав пан Микола, це дуже важливе питання. Що зобов'язаний роботодавець, якщо є вимога людини, вносити відомості в ту трудову книжку, яка вже у людини є. А, якщо у людини немає трудової крижки, то цю трудову книжку треба оформити і вносити туди дані на вимогу людини. Не може такого бути, щоб через п'ять років людина прийшла на нове робоче місце, у неї немає трудової книжки, але її послали і на цьому поставили крапку. Тому це мусить бути прописано так як сказав пан Микола. Це дуже все понятно і зрозуміло.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді ми відкладаємо. І робоча група це виписує.
В мене прохання помічників пана Стефанчука і Юлії Овчинникової виступити, якщо можна максимально стисло, до того щоб, ну, ваші пропозиції тоді ще раз можна буде розглянути в робочій групі.
Будь ласка, помічник Овчинникової Юлії.
_______________. Добрий день ще раз, народні депутати. Галино Миколаївно! Ну, дивіться, у нас коротко виступ щодо правки 10,12.
Вони, дійсно, пов'язані між собою: стаття 47 і 48. Просто запропоновані норми статтею 24 та 47 трохи не узгоджуються між собою, оскільки ініціатор законопроекту пропонує доповнити статтю 24 словами "у разі наявності", ну тобто саме трудової книжки, а при цьому у разі звільнення працівника, який подав трудову книжку, у власника не виникає обов'язку належним чином її оформити та видати в день звільнення.
Тому тут така… тому ми й запропонували правку 10 та 12.
І ще одна пропозиція для обговорення, це була правка 26. Ініціатори законопроекту залишають поняття "трудова книжка" та можливість за бажанням її використовувати. Тому не можна позбавляти громадянина права на належне оформлення трудової книжки, особливо у таких випадках. Як наслідок, працівник при працевлаштуванню змушений буде кожного разу надавати ще й наказ про скасування або зміну наказу про звільнення. Ну це мається на увазі, коли можуть незаконно звільнити працівника, і коли все ж таки через суд він поновиться, то чи коректно там, чи внесуть це в базу даних, хто буде вносити в цю базу даних.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ніхто не внесе.
______________. Я перепрошую. По-перше, 10 і 26 правку ми врахували.
______________. Дякую.
______________. Врахували. Ми про це говорили з самого початку.
12 правка. Що таке по 12 правці? Відповідна правка вже вноситься в статтю 144 Кодексу законів про працю України. Тобто у цій правці просто немає потреби.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, у мене прохання, щоб ми записали це в робочу групу і ще раз це обговорили. Бо мені здається, що те, що запропонувала Юлія Овчинникова, це враховано.
І, будь ласка, від пана Стефанчука помічник.
ЯНЧУК А.О. Дякую за можливість виступити.
У нас була правка до розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення". Ми пропонували доповнити новим пунктом про те, що Кабінету Міністрів включити інформацію про виконання цього закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів. Ми просимо просто редакційно уточнити цю правку на таку редакцію: "Кабінету Міністрів щорічно, починаючи з 2021 року, інформувати Верховну Раду України про стан виконання цього закону". Це все.
ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що редакційно ми врахуємо при підготовці табличку на засіданні комітету.
Дякую.
Шановні народні депутати, таким чином ми голосуємо відкладення розгляду цієї таблички…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би ще репліку. Можна?
ГОЛОВУЮЧА. Да, Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую.
Шановні колеги, я думаю, що нам обов'язково треба передбачити в цьому законі обов'язкове, просто імперативність того, що роботодавець зобов'язаний або оформити нову книжку, або заповнити книжку. Не може бути такого, що для роботодавця це буде факультативом. Хоче робить, хоче не робить. І тому я просила би, щоб ми в редакції, яка реально буде доопрацьована, передбачили, що це обов'язок роботодавця, якщо працююча людина захоче вести паперову книжку, щоб це було обов'язком роботодавця, я ще раз підкреслюю, а не факультативом.
_______________. На вимогу працівника.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тільки на вимогу працівника. Тільки.
_______________. Обов'язок роботодавця – на вимогу працівника.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Да, абсолютно.
ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що зараз буде виписано. Голосуємо відкладення таблички. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Сергій.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Ми побачили на великому екрані… Сергій. Сергій Гривко.
ГРИВКО С.Д. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.
Переходимо до розгляду наступного питання нашого порядку денного – це попередній розгляд законопроектів щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення збільшення для них існуючих раніше пільг (реєстраційний номер 3737) народний депутат Королевська.
Будь ласка, пан Остапенко.
ОСТАПЕНКО А.Д. Законопроектом передбачається встановлення додаткових соціальних гарантій …(Не чути) шляхом надання їх право на безоплатний проїзд …(Не чути)міського пасажирського транспорту, автомобільного транспорту загального користування …(Не чути) в межах області також Автономної Республіки Крим за місцем проживання. На 50 відсотків знижки при сплаті за користування житлово-комунального …(Не чути) в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Надбавку до пенсії ….. в розмірі надбавки встановлених для учасників війни. Зауважу, за прогнозами розрахунків Міністерства фінансів України …(Не чути) законопроекту асоціація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з бюджету 8 мільярдів гривень на рік, що …(Не чути) бюджетного періоду. …(Не чути) та частини третьої статті …(Не чути) Регламенту Верховної Ради України та законопроекту ненадане належне фінансово-економічне обґрунтування.
В "прикінцевих положеннях" законопроекту …(Не чути)передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів що не відповідає вимогам статті 32 Бюджетного кодексу України що встановлює вичерпний перелік податків на надання які можуть бути внесені зміни … державного бюджету України. Крім того, термін набрання чинностей законом визначений в законопроекті ….. частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України. Пропозиції від Комітету Верховної Ради України з питань бюджету …(Не чути) виніс низку зауважень до даного законопроекту. Міністерство соціальної політики, Міністерство фінансів України, Пенсійний фонд, асоціація міст не підтримує прийняття даного законопроекту. Уповноважений Верховної Ради з прав людини даний проект підтримує, за умови його доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧА. Асоціація міст.
_______________. Не підтримує.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій.
Є бажання виступити.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко, я прошу.
ГОЛОВУЮЧА. Так Юлія Володимирівна, будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви знаєте, я хочу сказати, що я була єдиним Прем'єр-міністром і уряд, який я очолювала був єдиним урядом, який робив доплату дітям війни. Більше жоден інший уряд ніяких абсолютно преференцій дітям війни не надавав.
Тому я можу абсолютно, знаєте, як з відчуттям того, що це можна робити, підтримати цей законопроект. І ви можете перевірити, що під час кризи найтяжчої, яка була, це був 2008 рік, наша команда урядова доплачувала дітям війни. І тому я наполягаю на тому, щоб цей закон був підтриманий.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановна Юлія Володимирівна.
Є ще бажання виступити? Ні. Тоді переходимо до голосування щодо попереднього розгляду, щодо доцільності включення цього законопроекту до порядку денного. Шановні народні депутати, прошу голосувати.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. А Асоціація міст?
_______________. Назар.
ГОЛОВУЮЧА. Назар, є бажання виступити у вас?
МИКОЛЮК Н.М. Пані Галино, шановні народні депутати, доброго дня! Як вже правильно зазначено, Асоціація міст України не підтримує цей законопроект. Тому що приблизні попередні додаткові видатки на місцеві бюджети будуть складати за пільговий проїзд приблизно 5 мільярдів гривень в рік.
Зазначені додаткові видатки, на жаль, не покриваються державним бюджетом, що суперечить відповідно Конституції України і Бюджетному кодексу України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що проблема фінансування транспортних пільг всім відома і її намагалися тут вирішити купа урядів і вона поки що залишається невирішеною. Я маю на увазі саме проблему монетизації і компенсації транспортним перевізникам саме.
Так, Юлія Володимирівна, будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я репліку тільки. Я для керівника асоціації хочу просто сказати, що всі соціальні пільги, які надаються законом, фінансуються з державного бюджету. При чому тут ви?
Інша справа, що не збалансовані бюджети. Так, це проблема центрального бюджету, якщо вони не балансують бюджет і не дають під це видатки, то зрозуміло, що така пільга реально де-факто не надається. Пільга надається не тільки законом, а ще і передбаченими фінансами. Те, що наш уряд проводив, це купівля проїзних квитків з великим дисконтом, транспортні організації продавали з великим дисконтом для пільговиків. Навіть 25 відсотків вартості проїзного документу навіть на такі дисконти йшли перевізники для того, щоби зберегти ті пільги, які надаються сьогодні соціально незахищеним верствам населення. І тому не беріть на місцевий бюджет такі зобов'язання, це не функції місцевого бюджету.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юліє Володимирівно.
Пане Назар, поправте мене, якщо я там не права. Здається, що були внесені зміни до відповідних законів. І сьогодні це витрати місцевих бюджетів у нас. Скажіть мені, я можу бути неправою, що стосується європейської практики відповідно до преамбули …(Не чути) до якої ми прагнемо, тобто транспортні пільги, які надаються, надаються в межах місцевих саме земель чи … А давати це за рахунок державного бюджету їх потрібно враховувати, впроваджувати …(Не чути) народних депутатів, з Мінінфраструктури, вже в новому складі, система, яка потребує врахування витрат на транспортні пільги, нам буде коштувати, ну, те, що мені міністр Мінінфраструктури казав, нам буде коштувати дорожче, ну, витрати на її введення вони будуть ще поглинати додатково до транспортних витрат ще витрати. Тому жоден уряд поки що цю проблему монетизації не вирішили.
Юліє Володимирівно, будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Немає значення якими помилковими законами, якщо скинули на місцевий бюджет. Соціальний захист це функція держави. Це неможливо покласти на місцеві бюджети по самій суті цих видатків, тому що це дає держава законом пільги. І держава мусить їх проплатити. Інша справа, якщо делегуються, наприклад, ці повноваження місцевим бюджетам, то це мусить іти разом з відповідними субвенціями, які мусять перераховуватися. Не можна навіть питання ставити так, що держава дає пільги, а місцеві бюджети ці пільги оплачують. Ну це просто протирічить бюджетній логіці як такій. І взагалі функціям держави.
МИКОЛЮК Н.М. Пані Галино, дозвольте.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Назар.
МИКОЛЮК Н.М. Звісно, у нас з 2017 року…
ГОЛОВУЮЧА. Якщо можна, голосніше.
МИКОЛЮК Н.М. Я говорив, з 2017 року держава, на жаль, відмовилася фінансувати пільги на проїзд, і видатки щодо пільгових перевезень були перекладені на бюджети всіх рівнів. Тому на сьогодні без внесення змін до Бюджетного кодексу України усі додаткові пільги, які стосується пільгового проїзду, вони автоматично покладаються на місцеві бюджети.
Ми не заперечуємо покращання соціальної захищеності окремих категорій громадян, проте ми вважаємо, що такі законодавчі ініціативи мають паралельно іти із змінами, зокрема до Бюджетного кодексу України і до Закону про Державний бюджет на відповідний рік. Тому що ця редакція, яка запропонована на сьогодні, буде зобов'язувати органи місцевого самоврядування брати на себе повноваження.
А щодо європейської практики, то, дійсно, абсолютна більшість пільг, зокрема і на проїзд, вони є місцевими. Але у такому випадку не держава їх гарантує, а муніципалітет сам їх встановлює, враховуючи спроможність місцевого бюджету і потребу громадян саме цієї громади.
ТИМОШЕНКО Ю.В. В 17-му році це було зроблено: абсолютно неправосудне і нелогічне рішення перекинути це на місцеві бюджети. Це речі, які треба відміняти, міняти. Але якщо держава дає пільги, держава мусить їх і фінансувати.
І я, пане Назаре, я просто вас підтримую повністю. Дещо спотворили взагалі функції держави і спотворили Бюджетний кодекс. Це правда. Але треба просто там лад навести і поставити все на свої місця. Ви не зобов'язані і навіть не маєте права фінансувати… (Не чути)
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
Ще є у когось бажання когось послухати? Наприклад, Міністерство соціальної політики. Чи кого ще?
______________. Якщо дозволите.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Немає. Їх висновки очевидні, мені здається. Просто ми час втрачаємо. …(Не чути) соціальні структури в уряді, тому що слухати?
МУЗИЧЕНКО В.В. Насправді. Ми зараз обговорюємо з вами і предметом розгляду є не бюджетне законодавство, а саме законопроект 3737, який було подано і який спрямований на розширення соціальних гарантій для дітей війни. Я звертаю увагу про те, що цей законопроект передбачає збільшення відсотку знижки, а також передбачає скасування адресної засади надання відповідних пільг. Тобто надання їх по суті по факту народження в певний проміжок часу, а не залежно від певних додаткових обставин. Але з урахуванням предмету обговорення на цьому засіданні комітету, ми говоримо про те, що рішення про збільшення відсотку надання пільг оплати житлово-комунальних послуг буде вартувати дійсно близько 7 мільярдів гривень і додатково ще певна сума коштів так, як озвучував Назар, буде лягати на місцеві бюджети у розмірі близько 5 мільярдів гривень. Таким чином вартість законопроекту для його реалізації з різних рівнів бюджету буде складати майже там 13 мільярдів гривень. Це потрібно також враховувати при прийняття рішення.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Репліку можна?
ГОЛОВУЮЧА. Да, Юлія Володимирівна, будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В. У мене є пропозиція до комітету, до членів комітету. Я думаю, що нам треба поставити на голосування питання про відставку керівництва Міністерства соціальної політики у повному складі. Тому що це, по-перше, профнепридатність повна, а по-друге, антисоціальність повна. І тому, мені здається, що ми маємо не Міністерство соціальної політики, а ми маємо просто якихось випадкових людей, які взагалі не розуміють, що таке соціальна політика в державі.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановна Юлія Володимирівна.
У нас в порядку денному цього питання нема, тому я його ставити на голосування не можу і це не відноситься до компетенції комітету, як такого, відповідно до законів України, я не можу.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми внесемо проект постанови до Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що будь-хто може вносити такі пропозиції і розглядати. Ви знаєте, я є прихильником прийняття законопроекту про інтерполяцію, а ми зараз голосуємо зовсім іншу тематику, давайте будемо йти за порядком денним, запропонованим. Звісно, кожен народний депутат може ініціювати будь-які питання, але комітет має працювати відповідно до Регламенту і до Закону про роботу комітетів Верховної Ради.
Тому, якщо у народних депутатів нема більше питань до висновків, то я прошу переходити до голосування. Ставлю на голосування питання щодо доцільності включення до порядку денного Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення збільшення для них існуючих раніше пільг" (реєстраційний номер 3737).
Будь ласка, хто за внесення цього законопроекту до порядку денного? Прошу голосувати. Дякую. Пан Сергій? Нема.
Таким чином, хто проти? Прошу голосувати. Пан Сергій? Чотири. Таким чином рішення прийнято, законопроект не включений до порядку денного. Я так розумію, що підстава, в першу чергу – це порушення статті 27 Бюджетного кодексу.
Я не буду інші питання, які ми обговорювали… (Загальна дискусія) Нема питань, робота в комітетах – це теж робота Верховної Ради. Михайло Михайлович, ви абсолютно праві.
Ми переходимо до наступного питання нашого порядку денного – це пункт шостий щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 20 Закону України "Про відпустки" щодо усунення дискримінації жінок, які є самозайнятими особами (реєстраційний номер 3831). Будь ласка, народний депутат Лубінець чи його представники і представники …….., є у нас на зв'язку? Нема.
Тоді я його прокоментую, пан Бабенко, якщо можна? Мова йде про те, що цим законопроектом надається право батьку дитини або бабусі, або дідусю, в разі, якщо мама є самозайнятою особою, отримувати за своїм місцем роботи безпосередньо відпустку по догляду за дитиною. От такий законопроект.
Пан Бабенко, будь ласка, висновок комітету.
БАБЕНКО М.В. Я пропонував би даний законопроект …(Не чути)
Пропоную підтримати даний законопроект, суть його доволі проста, якщо жінка є фізичною особою-підприємцем і має бажання продовжувати працювати, то необхідно надати можливість отримувати відпустку іншим членам родини … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. На підставі документу, що (Не чути)
Дякую.
Є питання, виступи, шановні народні депутати?
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галино Миколаївно! Шановні колеги! Насправді законодавча ініціатива дуже цікава. Це якраз в напрямку підтримки дитинства і виховання дітей. В інших …(Не чути) тут іде про те, що, якщо особи усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавчому порядку, прийомні батьки все-таки до трьохрічного віку надається на підставі довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу, бо закінчився термін цієї відпустки з зазначеної дати.
Також ми вважаємо, що це варто підтримати, коли мама дитини зареєстрована як фізична особа підприємець.
Прошу проголосувати.
ГОЛОВУЮЧА. Ще є бажання в когось виступити?
КУЗОВОЙ Ю.В. Галино Миколаївно, чи можна слово?
ГОЛОВУЮЧА. Так. Це хто?
КУЗОВОЙ Ю.В. Міністерство економіки, Кузовой Юрій.
ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пане Юрію.
КУЗОВОЙ Ю.В. Колеги, дякую за слово. Вітаю всіх учасників засідання. Хотілося б звернути увагу на те, що… Ну, по-перше, хоча і в цілому законопроект підтримується як ідея запропонована Міністерством економіки, але спосіб її реалізації, ну, потребує уточнення. І поясню чому.
По-перше, назва, навіть сама назва законопроекту не відповідає тому змісту, оскільки як мати, яка є фізичною особою- підприємцем, не мала права на відпустку по догляду за дитиною, так вона і не буде мати (Не чути), тому що відпустка буде мати лише особа, яка знаходиться у трудових відносинах як наймана особа, а не як фізична особа-підприємець. І саме це дає підстави вважати, що ніякої усунення дискримінації жінок, які є самозайнятими особами, в принципі не відбуватиметься цими змінами. Більшою мірою тут захищаються право родичів або осіб, які фактично доглядають за дитиною, отримати таку відпустку у разі, якщо мати не є найманою працівницею, а є фізичною особою-підприємцем.
Друга частина застережень стосується того, що сьогодні в Україні немає заборони бути одночасно найманим працівником і фізичною особою-підприємцем. Таким чином маючи можливість бути найманою особою і фізичною особою-підприємцем надавши таку відповідну довідку з державного реєстру, що вони є фізичною особою підприємцем. Може одночасно мати право на відпустку і мати, як наймана працівниця, і будь-яка з осіб, яка доглядає за дитиною фактично, оскільки таку довідку вона отримає як фізична особа-підприємець і перевірити, чи є вона одночасно фізичною-особою працівником найманим працівником у роботодавця іншого роботодавця не буде можливості абсолютно.
Саме тому ми пропонували все ж таки подумати ще над цією ідеєю з врахуванням положень Директиви 18, яку у нас є обов'язок імплементувати щодо забезпечення права на таку відпустку і батьку, і матері одночасно непередаваного права, ми пропонували все ж таки ще його опрацювати цей законопроект автору і готові підтримати, подати поради.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Юрій, будь ласка, скажіть мені оці дві тези, про які ви кажете: можливість перевірки, чи є вона одночасно жінка зайнятою особою, найманим працівником і одночасно ваше застереження щодо назви. Це можна виправити від першого до другого читання? Чи є у вас заперечення більш радикальні?
КУЗОВОЙ Ю.В. Навряд чи це можливо, я ще раз повторюся, запропонована автором редакція вона дасть можливість особам, які не є матір'ю, але фактично доглядають, в тому числі батько або бабуся, або дід, або інший родич, який доглядає дійсно скористуватися правом на догляд за дитиною, якщо мати є підприємцем. Тому що на сьогоднішній день їх право є похідним від права матері, якщо вона його не реалізовує, лише тоді вони мають право використати таку можливість доглядати.
І на мій погляд, до другого читання навряд, чи можливо, виправити, оскільки тут дуже багато редакційно і, якщо мета була дещо інша, тоді треба і повністю проробляти текст.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Це ж зрозуміло, що якщо мати самозайнята особа і вона є годувальником, і вона ж не може кинути бізнес, вона не може взяти відпустку, це ж є зрозуміло. Тому для того, щоб таку відпустку могли взяти родичі в їхній родині, то такий захист потрібен. І тут захист іде не про дитину, і навіть не про матір, мова йде про те, що ми маємо захистити дитину, яку мають доглядати в родині. І якщо мати там займається бізнесом якимось, і не може його покинути, то будь-який інший член має таку відпустку отримати, тут трішечки ви змінюєте намагання авторів.
КУЗОВОЙ Ю.В. Якщо базуватися на назві, я вибачаюся.
_______________. Ми ж розуміємо, якщо чоловік …(Не чути) працює на виробництві, офіційно оформленому, йому треба взяти довідку і все, тут же зрозуміло. Або батьки цієї особи, яка народила, також працюють, тільки офіційно треба це підтвердження мати, все.
ГОЛОВУЮЧА. Мати в цьому випадку таку відпустку взяти не може, яку гарантовано. Тобто тут мова йде навіть не про те, що мати, якщо вона не найманий працівник одночасно, то вона не може взяти таку відпустку відповідно. Запобіжник щодо того, що вони одночасно можуть бути найманим працівником...
_______________. Абсолютно вірно.
ГОЛОВУЮЧА. … і ФОП, я перепрошую, я не бачила у Європі теж такої заборони, що якщо ти ФОП чи ти там самозайнята особа, то ти не можеш стати найманим працівником, то такої заборони бути не може, як на мене.
КУЗОВОЙ Ю.В. Пані Галино, друге застереження стосувалося того, що жінка, яка є одночасно найманим працівником і ФОПом, може скористатися своїм правом, при цьому маючи відповідну довідку з реєстру, що вона є одночасно фізичною особою-підприємцем, вона може її надати будь-якому іншому члену родини, до речі їх може бути шість, якщо взяти …
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином це застереження, його можна реалізувати на друге читання, от на друге читання давайте зробимо поправками.
КУЗОВОЙ Ю.В. Можливо, можливо, але потребуватиметься суттєва поправка.
ГОЛОВУЮЧА. Або взагалі, якщо цей документ, от у нас іде законопроект щодо того, щоб рівні були можливості у членів родини … (Не чути), він стоїть на цьому тижні, здається, завтра він там третім чи четвертим стоїть у порядку денному, він теж стосується тих відпусток, таким чином, ми можемо теж саме регулювати. Але тут мова йде все ж таки про право і захист дитини як такої.
Таким чином, у мене… Ще є бажання виступити за, проти від шановних народних депутатів? Будь ласка, голосуємо. Я думаю, що можна переходити до голосування.
Голосуємо пропозицію щодо включення до порядку денного… Я думаю, що ми можемо голосувати одночасно і рекомендацію Верховній Раді – прийняти за основу в першому читанні. Нема тут заперечень ні в кого, цей законопроект? Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Пан Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Сергій.
Юлія Володимирівна, ви з нами на зв'язку залишилися чи ні? Нема. Дякую.
Таким чином рішення прийнято щодо цього законопроекту. І ми переходимо до пункту 7 (Не чути) Прийняти пункт 7 щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткової оплачуваної відпустки чоловікам у зв'язку з народженням дитини (реєстраційний номер 4033), народний депутат Тимошенко, Цимбалюк.
Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, я думаю, що саме цей законопроект об'єднає не тільки наш комітет, а всю сесійну залу, тому що в умовах гендерної політики він встановлює і захищає право чоловіка. І мова іде про те, що при народженні дитини інколи настає час, коли сім'я потребує спільного догляду за нею. Саме в період народження дитини сім'я потребує матеріальної підтримки. Тому значна частина із чоловіків не можуть дозволити собі піти у відпустку без збереження заробітної плати.
Крім того, зрівняння права батьків та матерів на відпустку в законодавстві України дозволить значно наблизити до принципів гендерної рівності та соціальної справедливості.
Законопроектом передбачено право батька отримати оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів у зв'язку з народженням дитини. Ми вважаємо, що це буде правильно. Прошу колег підтримати цю законодавчу ініціативу.
ГОЛОВУЮЧА. Залюбки підтримую. Тільки у нас є 3695 ще, Михайло Михайлович. Тепер ми будемо стояти на ножицях, бо пані Бардіна встигла …(Не чути)трішечки раніше. Я думаю, що ця пропозиція принципово вона підтримується, але як вона корелюється з 3695 допоможіть мені як технологічно вийти з цього …(Не чути)
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Як зробити?
_______________. Я пропонував би підтримати, якщо в залі …(Не чути)
_______________. Давайте тоді …(Не чути) підтримати включення до порядку денного.
Потім у нас буде обов'язково розгляд по суті і після 3695 ми будемо бачити це рішення…(Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Тоді включити до порядку денного.
Пан Микола, як голова підкомітету…
Таким чином є пропозиція включити цей законопроект до порядку денного. Є інші пропозиції, пан Сергій? Будь ласка, переходимо до голосування. Включити цей законопроект до порядку денного. Хто за це прошу голосувати.
Пан Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Дякую Віталій Михайлович за те, що …. (Не чути)
Переходимо до пункту 8 нашого порядку денного – це законопроект Констанкевич Ірини розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей у сфері праці (реєстраційний номер 4174).
Будь ласка, є пані Ірина з нами на зв'язку? Таким чином пан …
_______________. Шановні колеги, я пропонував би даний законопроект відхилити…
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧА. Я розмовляла сьогодні зранку з …(Не чути), і вони сказали, що, вони дуже цікавий висновок написали, його окремо розглядали. Вони написали, що недоречним вводити поняття "домашньої праці", чому, тому що неможливо обрахувати видатки і укласти контракт. Оцей пан, …(Не чути) тому що домашню працю неможливо обрахувати контрактом, ніхто в домашній праці не веде видатки, облік. І разом з тим, пишуть про те, що законопроект гендерно не виважений, домашньою працею може хто завгодно займатися, тут таке питання. Тому, я думаю, що взагалі в Україні нема поняття, що таке домашня праця і українське законодавство потребує визначення такого.
_______________. І ви вважаєте, що …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Да, вона не регулюється.
_______________. Ми ж прийняли у першому читанні Закон про віддалену праці. Що таке домашня праця, …(Не чути)
_______________. Дивіться, пропонується покласти нову функцію на Мінсоцполітики здійснювати дослідження з оцінки вартості неоплачуваної посадової праці.
ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що це не Мінсоц, це Мінеко.
_______________. Ви розумієте, моя думка, коли в нас буде такий рівень правової свідомості і рівень правозастосування, як у Європі, тоді ми вже зможемо … крупи, овочі, …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Ні, калібрувати домашню працю не треба.
_______________. Дивіться, тут же передбачено має право на добровільну сплату єдиного внеску.
ГОЛОВУЮЧА. Які у нас цікаві дискусії, мені дуже подобається, чесно.
_______________. І шкода немає авторів.
ГОЛОВУЮЧА. Да, я думаю, що пані Ірина сказала б.
Є Мінекономічного розвитку, пан Юрій, будь ласка.
КУЗОВОЙ Ю.В. Дякую, пані Галино. Я підтримав би пана Миколу з точки зору того висновку, який пропонується зробити. Перша теза стосується того, що, як ви пам'ятаєте, в рамках законопроекту про працю Міністерство економіки пропонувало запровадження положень, які стосуються регулювання працівників, домашніх працівників і такий законопроект, окремий законопроект, у межах нашого договору і планів, він на сьогоднішні день проходить обговорення зацікавленими органами і соціальними партнерами.
Саме тому ми пропонували відкласти поки що розгляд 4174 і в тому числі через те, що ми вважаємо, що законопроект, який готується тільки зараз Міністерством економіки він набагато детальніше опрацьовує питання реалізації відповідно 189 Конвенції про домашніх працівників, питання оподаткування, питання сплати внесків, питання обліку робочого часу і так далі, так далі. І зокрема зобов'язань, які стосуються житла домашніх працівників.
Тому на наш погляд цей законопроект недостатньо повно охоплює питання домашніх працівників і пропонуємо його не підтримувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую пан Юрій. Крім того, що у вас …(Не чути) і ви хочете бути першими, як Кабмін…(Не чути)
Гаразд.
Будь ласка, шановні народні депутати, є потреба ще когось заслухати, чи переходимо до голосування? Переходимо до голосування щодо доцільності включення до порядку денного чи …(Не чути)
Доцільність включення? Таким чином голосуємо доцільність включення цього законопроекту до порядку денного. Будь ласка, хто за, прошу голосувати.
Сергій?
Хто – проти? Дякую, пане Миколо. Таким чином законопроект включений до порядку денного.
Шановні народні депутати, ми вичерпали наш час для роботи. Дякую вам за вашу роботу, за висновки, які ви готували. Дякую.