ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, в нас є кворум. Прошу розпочати порядок денний. І в мене прохання, щоб проголосувати наразі за запропонований порядок денний з двома замінами: законопроекти 3407 і 3408 у зв’язку з присутністю Лесі Василенко з "Голосу", яка є автором цих законопроектів, пропоную розглянути їх першими; і питання № 18 пропоную зняти, тому що там, здається, проблеми немає щодо кількості, або перенести, сьогодні не розглядати.
Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую.
Тоді пані Лесю, будь ласка, законопроекти 3407 і 3408.
ВАСИЛЕНКО Л.В. Дуже дякую, колеги.
Це два законопроекти, які є взаємопов’язані, це означає, що один без іншого працювати не будуть. Їх суть полягає в тому, щоб удосконалити систему соціального захисту та підтримки ветеранів війни абсолютно всіх категорій, не лише ветеранів, які воювали проти російської агресії, але і ветеранів попередніх війн, які так чи інакше захищали Батьківщину.
Наразі закон, який діючий, він з 1993 року. В ньому відображені норми 86-го року, які, можливо, працювали в радянській системі з плановою економікою і які однозначно були направлені на ветеранську спільноту, яка не омолоджувалася, скажімо так, і потреби якої були дещо інші.
На сьогоднішній день, з 2014 року ситуація змінилась кардинально. У нас за останні 6 років майже 400 тисяч лише учасників бойових дій, я не говорю тут про кількість осіб з інвалідністю внаслідок війни, я не говорю тут про кількість загиблих осіб….... Це число ще більше.
Фактично 3407 – це законопроект, який додає додаткові можливості і додаткову підтримку, актуальну підтримку, яка потрібна для того, щоб повернення людини з життя в окопах, з життя в умовах війни до цивільного життя було максимально швидким і максимально ефективним. Насправді ми говоримо про категорію чоловіків та жінок, які є абсолютно працездатного віку, які здатні бути активною частиною суспільства і здатні додавати в суспільно-економічних відносинах України. І завдання держави - якомога швидше повернути їх до цивільного життя, для того, щоб вони були незалежними від держави чи будь-яких пільг, будь-якої підтримки чи-то волонтерів, чи-то фондів, чи-то будь-яких інших меценатів, щоб вони могли дбати про себе і про свої сім’ї. Для цього на старті, після того, як ці особи повертаються з війни додому, потрібна певна підтримка.
Закон 3408, він стосується осіб, які постраждали внаслідок бойових дій, які долучались до захисту Батьківщини, але які зброю в руках не тримали. Це, наприклад, категорії населення, які проживають на території проведення бойових дій і які отримали травми, які призвели до інвалідності, внаслідок мінно-вибухових травм. Це цивільне населення, яке не змінювало обставини свого життя, не йшло … на військову службу, і потім не вимушене повертатися і звикати до нових правил цивільного життя, але тим не менше це населення, яке постраждало і яким потрібно адаптуватися до нових певних умов, які …
До цих же категорій, які належать до законопроекту 3408, належать і учасники війни, які отримали такий статус ще в період Другої світової війни. І до них належать, наприклад, за чинним законодавством особи, які народилися на території окупованого … Знову-таки, це було населення, кількість цього населення, ми розуміємо, вона зменшується зараз з кожним роком все більше і більше і їх там десятки, напевно. Але тим не менше такі особи є і вони мають цей відповідний статус, тому забирати ми його не можемо. Але це цивільні, вони не тримали зброю в руках, тому ми їх відносимо в окремий закон.
Фактично що ми пропонуємо в 3407 для ветеранської категорії населення? Тут є низка норм, які є нововведеннями. Вони розміщуються у нас поряд з існуючим пакетом державної підтримки. Цей існуючий пакет державної підтримки кимось використовується, кимось не використовується. Але будь-які намагання ці пільги обмежити, скасувати, вони призводять до позовів в Конституційному Суді. Конституційний Суд такі позови задовольняє і потім всі подібні ініціативи, які були, вони вважаються нечинними. І мені здається, що навіть в порядку денному комітету є деякі законопроекти, які саме цього і стосуються.
Тому, яке було знайдено рішення? Ми даємо альтернативу, альтернативу їм отримати підтримку відповідну від держави і якомога швидше стати на ноги тим особам, які воювали за захист України. Це, наприклад, можливість отримати власне житло. Є опція, яка залишається, стати в чергу, яка на сьогодні налічує 37 тисяч 683 особи. Це черга з учасників бойових дій, які стоять на забезпечення житла. Можна стояти в черзі і чекати десятки років, чи держава забезпечить житлом, чи ні. Але ми пропонуємо ще одну норму в цьому законопроекті: звернутися за безвідсотковим кредитом від держави для того, щоб отримати власне житло, або ж взяти участь у програмі так званій "50 на 50": 50% вартості житла оплачується за спеціальною програмою від держави, а 50 % платить людина. Беручи участь в таких програмах, людина автоматично знімається з черги на житло, бо її право на забезпечення житлом уже було реалізовано. Але воно реалізовано в інший спосіб: в спосіб, який передбачає активну соціальну адаптацію і соціальну інтеграцію. Тому що, аби отримати кредит, людина має працювати для того, щоб виплачувати тіло цього кредиту – це логічно.
Тому ми пропонуємо таку альтернативу, якою, я переконана, що більшість учасників бойових дій з сучасного покоління принаймні ветеранів, ми говоримо про 2014-й і далі, скористається. А, можливо, і ветерани, які мають статут учасника бойових дій і інших війн, які отримали цей статус до 2014 року.
Така сама підтримка пропонується на відкриття власної справи. Багато з тих, хто повертається з війни в мирне життя, вони отримують додатковий поштовх, відчувають в собі сили відкрити власний бізнес. Але, як правило, на пересторозі цього стоїть недовіра банків через стереотип, який склався в суспільстві і в банківській системі до ветеранів і до спроможності їх реалізувати ті чи інші проекти.
Тут пропонується, щоб держава виступила, як би то сказати, можливо, певною мірою інвестором чи гарантом, гарантом, напевне, більш правильне слово. І тіло кредиту отримується від банку, а відсотки покриває держава. Але цей кредит людина все рівно повинна повернути.
Освіта. Освіта стоїть на рівні з працевлаштуванням. Для того, щоб отримати гідну роботу, дуже часто потрібно отримати відповідні знання. Я можу навести безліч прикладів, коли людина йшла в армію рядовим медиком чи обслуговувала танки, була автомеханіком і, виходячи з армії, звільняючись з армії, має бажання піти й отримати вищу освіту медичну для того, щоб працювати лікарем уже професійним за певною спеціальністю, чи піти на інженерну спеціальність і отримати високооплачувані робочі місця іноді в міжнародних компаніях, які саме таких людей і шукають. Але для цього ми маємо надати змогу отримати освіту.
Я вважаю, що надавати право вступу без ЗНО, це, напевне, певною мірою знизить якість освіти для всіх, не лише для ветеранів. ЗНО мають здавати всі. Але держава має гарантувати можливість пройти цю повну освіту. Є чудова система американська і британська, де держава дає грант на освіту. Чи це буде контрактна освіта, чи це буде бюджетна освіта - людина здає ЗНО, проходить екзамени і далі отримує можливість проходити цю освіту.
Підтримка в процесі працевлаштування – це є теж критично. Наразі те, що пропонує Державна служба зайнятості – це просто постановка на облік і виплата коштів. Повноцінного супроводу від моменту постановки на облік по безробіттю і до моменту завершення випробувального терміну на робочому місці, його немає. І часто це саме є тою причиною, коли людина не може знайти роботу, коли вона з одного місця роботи звільняється і шукає інше місце роботи . Оця профорієнтація має бути розширена і має бути посилений моніторинг за тим, що відбувається в житті ветеранів. Іноді потрібно елементарне таке направлення.
Врешті, медичні послуги. В першу чергу війна відбирає здоров'я – це факт. Ті, хто повертаються з війни додому, вони більш вразливі до певних пошкоджень здоров'я і до певних травм, ніж ми всі з вами, які в окопах не були. Це, наприклад, від довготривалого носіння бронежилету у більшості випадків в учасників бойових дій є проблеми зі спиною: вони виникають або ж одразу, або виникають з часом. Що ми пропонуємо? Є у нас медична реформа, яка зараз триває і яка зараз так чи інакше впроваджується. Ось в рамках цієї медичної реформи, не відступаючи від неї, ми пропонуємо надати учасникам бойових дій розширений перелік послуг, який уже, до речі, напрацьований Міністерством охорони здоров'я, у них лежать ці документи, саме для ветеранів згідно тих потреб специфічних, які у них виникають із пошкодженням здоров'я у зв'язку з участю в бойових діях.
І останнє, але це напевно в першу чергу потрібно, психологічна допомога – психосоціальна підтримка ветеранів. Зараз є обов'язок за статтею 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей": обов'язково кожній особі, яка служила в АТО чи в ООС, проходити психологічну реабілітацію. Це добре. Але світова практика показує, що ефект від цієї психологічної реабілітації буде лише тоді, коли проходить цю реабілітацію і сама людина, яка брала участь в бойових діях, і члени його сім'ї, близькі особи, які разом з ним чи з нею проживають. Тому ми в законі фіксуємо це право – отримувати психосоціальні послуги і для членів їх сімей. По факту ці програми вже працюють, але вони не зафіксовані в законі і в будь-який момент є підстави їх не продовжувати і відміняти. Це те, що фіксує 3407.
Приблизно такий самий пакет допомоги пропонується і членам сімей загиблих, які також … Цей закон також зачіпає і осіб, які постраждали внаслідок участі в Революції Гідності, це є окрема категорія, вона є зараз і в чинному законодавстві. Ми їх не забуваємо, вони також тут є, я на цьому наголошую … … …
Тому ми і пропонуємо два абсолютно нових законодавчих акти - 3407 і 3408. Тому що в назві закону чинного - це є про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту - саме з цієї назви випали родини загиблих, родини, які втратили найдорожчих, десь там в тексті закону просто написано, що особи, прирівняні до ветеранів. Завдання цього закону: в ньому прописані базові принципи … вшанування пам’яті і формування поваги до ... образу захисника України і вшанування пам’яті тих полеглих захисників України. І вшанування пам’яті починається з того, що ми …
Я дуже вам дякую за те, що надали так багато часу, щоб викласти свою позицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Лесю, дякуємо. Ми знаємо, що … переймалися проблемами учасників бойових дій …
Я запрошую до слова пана Остапенка. Він у нас голова підкомітету.
І також хочу наголосити, що Міністерство ветеранів, мабуть, з вами теж спілкувалися, бо вони теж думають в цьому напрямку. Вони навіть змінили закон, який стояв, захисту Батьківщини, в них є навіть напрацювання, вони хотіли винести - захисника України, саме безпосередньо наголосити, що це Україна, яка створилася як держава. Вони теж напрацьовують наразі законопроект. Я думаю, що тут можна … працювати.
Пане Анатолію, будь ласка.
ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня всім. Я хотів би зазначити, що законопроекти є нагальними на сьогоднішній день. Є трошки в цих законах певні недопрацювання, які зазначені певними міністерствами, наприклад, Міністерством освіти, Міністерством в справах ветеранів. Але взагалі ми бачимо, що за нашими ветеранами ми повинні більше і ще більше, не хочу сказати доглядати, але допомагати їм, щоб вони відчували себе в країні тими людьми, коли вони віддавали своє здоров’я по захисту України, і Україна повинна їм віддячити.
Хотів би деякі зауваження сказати, але в цілому я підтримую. Тільки в Законі 3408 я змінив би назву: слово "Батьківщина" змінив на слово "Україна". Це дуже важливо в теперішньому часі, бо деякі елементи кажуть, що вони захищають свою Батьківщину і виступають проти цілісності України.
ВАСИЛЕНКО Л.В. Справа в тому, що це є певний статус, який надавався ще до того, як почалася російська збройна агресія проти України. Статус Захисника Батьківщини, він надавався і особам, які брали участь й в інших війнах. І це вже по суті є задокументовано, є певні посвідчення, які видавалися. Якщо ми зараз змінимо це на "Україну"… Ця дискусія велася, є дуже слушні зауваження, я сама їх висловлювала неодноразово. Але я думаю, що тут проконсультуватися з секретаріатом комітету і з юристами комітету, щоб у нас не виникла така правова колізія, що ми як би цілу категорію людей з певним статусом, який вже отриманий, раптом не позбавили цього статусу, не позбавили цього звання.
Більше того, до статусу Захисника Батьківщини прив'язані державні нагороди і вони формулюються як саме "Захисника Батьківщини". І це у нас теж виникне така трошки колізія і трошки проблема, якщо ми це змінимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми про це подискутуємо і випишемо…
ОСТАПЕНКО А.Д. Я думаю, що це можна прирівняти і в законопроекті це також можна врегулювати, в тексті. І взяти певну межу по часу: якщо люди були нагороджені відзнакою до певного часу, там, де зазначалася Батьківщина, вони прирівнюються до тих нагород і тих словосполучень, які ми вживаємо вже в теперішньому часі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Інша справа фінансова. У нас є законопроект 3408, про який Мінфін висловився про те, що він не потребує додаткового фінансування, бо є…
ОСТАПЕНКО А.Д. Ні, ні. Мінфін сказав, що там … мільярдів гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це до іншого.
ОСТАПЕНКО А.Д. А, да. До 3407.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 3407. От якщо можна було б прокоментувати оцю цифру 86 мільярдів і 180 мільярдів. Бо потенційно Комітет соціальної політики оці пільги для учасників бойових дій, захисників Батьківщини підтримує, але що ми будемо робити з грошима? Як виходити з цього?
ВАСИЛЕНКО Л.В. Можна прокоментувати цифру? Цифра, яка наведена, це насправді реальна цифра, яка потрібна на забезпечення абсолютно кожної букви, кожного пункту цього закону для кожного з мільйона 20 тисяч і ще кілька сотень осіб, які наразі мають ветеранський статус вже.
Проте треба враховувати, що це максимальне число. За цими пільгами одноразово в один день, в один момент, в один рік навіть не звертається вся та кількість осіб, які мають статус і мають право на ці пільги. Саме для того, щоб мати чіткі розрахунки, яких держава на сьогоднішній день не має, і це ви розумієте, це приблизні цифри, їх точних не буде, поки не запрацює Єдиний реєстр ветеранів війни.
Роботу Міністерство у справах ветеранів над запуском цього реєстру веде і вони начебто в 2021 році в лютому будуть пілотний проект запускати. Але без того, щоб ми бачили: який запит, хто користується тими пільгами і так далі – ми цифру вивести не можемо.
На сьогоднішній день значна сума цього бюджету реалізується за рахунок бюджетних програм, які затверджуються на рівні Кабінету Міністрів, вона реалізується за рахунок місцевих бюджетів, бо частина цих пільг покладається, їх реалізація покладається саме на місцеві бюджети. Тут є пільги, які стосуються медичного забезпечення, це медична реформа – це гроші ходять за пацієнтом. Просто у ветеранів буде дещо розширена кількість пільги, які буде забезпечуватися НСЗУ. Ця сума ні в якому разі не буде одноразово запитуватися і виділятися одному органу, який є Міністерство у справах ветеранів. І вона однозначно не буде рік у рік повторюватися і в такому ж самому об'ємі. Але для того, щоб ми могли дійсно дати адекватні розрахунки, нам потрібен цей єдиний реєстр, який хоча би попрацює кілька років, щоб ми могли моделювати ситуації: який є запит по діях. Бо зараз це відбувається в ручному режимі за запитом з області по кількості, наприклад, санаторних путівок, по кількості, наприклад, запиту на житло і так далі.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна пані головуюча, шановний авторе, шановні колеги! Насправді, пані Лесю, ми вам дякуємо за таку законодавчу ініціативу, вона вкрай потрібна. Більше того, я знаю, як сказала Галина Миколаївна, що ви активно працювали і в "Юридичній сотні", і з активістами для того, щоб захищати тих людей, які віддали життя і здоров’я по захисту нашої держави. І, справді, ви вірно пояснили, що це не одноразова виплата з бюджету, воно ділиться на роки, ділиться на різні щаблі фінансування.
Я просив би вас, пане голово, і колег підтримати і продовжити дискусію в сесійній залі, де буде позиція Міністерства фінансів і представників інших фракцій, і зауваження, що Анатолій Дмитрович висловлював, і тоді буде можливість всі зауваження доопрацювати в процесі підготовки до другого читання. Прошу поставити питання на голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олена Степаненко від Уповноваженого з прав людини, будь ласка.
СТЕПАНЕНКО О.А. Доброго дня. … до цього законопроекту. Позиція Уповноваженого…… і вона викликає певні сумніви, чи враховані всі категорії осіб, ветеранів, ті, які визначені законом діючим 3551 щодо соціального захисту ветеранів. Тому що попередньо, як ми опрацювали, то ми бачимо, що є ризики того, що будуть скорочені саме категорії осіб, яким надаються зараз пільги.
Я ще хотіла звернути вашу увагу, що зараз оця допомога, яка надається до … , вона чітко визначена нормативно-правовими актами і ветерани на неї розраховують. Як до Уповноваженого багато звертаються ветеранів…. а у вашому законопроекті зазначено, що … Тобто ми теж готові долучитись до опрацювання законопроекту, якщо ви приймете рішення щодо включення до порядку денного.
І ще, мабуть, немаловажливо, щоб це дійсно було погоджено з громадськими організаціями ветеранів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, є пропозиція голосувати за внесення до порядку денного і за прийняття за основу.
Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.
Дякую, пані Лесю.
ВАСИЛЕНКО Л.В. Дякую вам дуже.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до нашого порядку денного. Перше питання - це проект закону пані Королевської. Ми знімаємо його сьогодні за її проханням..
Друге питання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів: про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстраційний номер 3573), автор - Кабінет Міністрів України.
У мене прохання Міністерству соціальної політики доповісти. А також ми розглянемо в цьому розділі альтернативний законопроект пані Наталії Королевської.
Будь ласка, Міністерство соціальної політики.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галино Миколаївно.
Доброго дня, шановні народні депутати. Законопроект підготовлений Міністерством соціальної політики відповідно до пункту четверного частини третьої статті 10 Закону про … діяльність в Україні. Цим законом встановлено, що допомога на діток, яким встановлено інвалідність, має виплачуватись у підвищеному розмірі. Але самого розміру цього підвищення в цьому законі не визначено.
Відповідно ми пропонуємо зараз внести зміни до Закону "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і встановити, що такий розмір підвищення має надаватися у 50% від розміру призначеної допомоги для діток з інвалідністю. Відповідно цим самим ми встановимо відповідний розмір підвищення і забезпечимо підвищення соціальних гарантій і виплат для дітей з інвалідністю, які отримали, власне, травми внаслідок вибухів і постраждали від вибухонебезпечних предметів. Це особливо актуально на сьогоднішній день у зв'язку з війною на Донбасі.
Дякую. І прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є бажання у когось ще виступити щодо цього законопроекту? Чи будемо голосувати?
Є пропозиція проголосувати. Пропонуємо включити до порядку денного і прийняти законопроект за основу.
Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Пане Сергію, пане Олег? Дякую. Одноголосно.
Переходимо до пункту третього нашого порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівників в електронній формі (реєстраційний номер 3623), Кабінет Міністрів України автор у нас. У нас Кабінет Міністрів почав вносити законопроекти.
Доповідає Міністерство соціальної політики. Альтеративних до цього законопроекту нема. Будь ласка, пан Віталій Музиченко.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галино Миколаївно.
Шановні народні депутати, законопроект підготовлено Міністерством соціальної політики з метою введення обліку трудової діяльності працівників в електронній формі. Ми довго з вами чуємо таку термінологію як "електронна трудова книжка", от саме цей законопроект дає можливість вести відповідні кроки трудової діяльності працівників в електронній формі.
Що це дає в перспективі? Це дає можливість забезпечити в майбутньому створення умов для автоматичного призначення пенсій за віком без особистого звернення громадян. В багатьох країнах світу і в високорозвинених країнах світу діє принцип, коли громадянин, який набуває право на призначення пенсії, особливо на солідарній системі, без його звернення орган, який уповноважений на проведення розрахунку призначення пенсії, робить це автоматично й інформує громадянина.
Ми передбачаємо в тому числі це в електронному вигляді через особистий кабінет відповідним особам на веб-порталі Пенсійного фонду. Це дасть можливість нам автоматизувати ці всі процеси, забезпечити ведення в електронній формі обліку трудової діяльності працівників.
Але на певний перехідний період надається можливість за заявою працівника, за його бажанням, делегувати ще функцію із ведення трудової книжки в паперовому вигляді паралельно. Тобто це такий собі перехідний період, який дасть можливість максимально м’яко перейти до нової системи і забезпечити відповідний облік цієї інформації.
Дякую і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталію.
Мені здається, що цей законопроект ще опрацьовувався, коли пані Соколовська Юлія була міністеркою, як і попередні, здається, і я вдячна Кабінету Міністрів, що вони довели до внесення до Верховної Ради цих законопроектів.
Будь ласка, пане Миколо.
БАБЕНКО М.В. Пропоную законопроект підтримати. Мною він вичитаний, він іде в ногу з часом. Стосовно тих побоювань, що ... під час дискусій стосовно майбутнього Трудового кодексу, багато було дискусій про те, що якщо втратиться база даних, що буде з людьми. Насправді даний закон трудову книжку не відміняє, він дає можливість і за ініціативи працівника зберегти для себе, роботодавець зобов'язаний робити відповідні помітки. Єдине, що відповідальність за збереження трудової книжки буде тепер на працівнику. Тобто буде такий подвійний облік.
Прошу підтримати і проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Дякую, шановні народні депутати.
Секретаріат нам запропонував разом з цим законопроектом розглянути відразу законопроект Кабінету Міністрів України 3624 наступним пунктом. Хоча комітет наш не є головним, водночас ми там стоїмо як ті, хто теж визначає долю цього законопроекту.
Тому, будь ласка, Міністерство соціальної політики, щодо законопроекту 3624 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку із запровадженням обліку трудової діяльності працівника в електронній формі.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
По суті те ж саме питання. Єдине виключення говорить про те, що Закон "Про судоустрій статус суддів" передбачає необхідність внесення до цього закону змін окремим законом. Відповідно це абсолютно аналогічного характеру норми, які запроваджують відповідно для суддів, які працюють абсолютно в аналогічній системі. Це те ж саме, тільки спеціальним законом вносяться зміни до Закону "Про статус суддів".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Таким чином, переходимо до голосування. Пропонуємо основному комітету рекомендувати включити цей законопроект до порядку денного і прийняти за основу.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую, шановні народні депутати.
Включити до порядку денного і прийняти за основу – щодо третього пункту.
Переходимо до п’ятого пункту. Це один основний законопроект, другий - альтернативний. Це законопроект щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати, і альтернативний до нього – відповідно 3264-1.
Пан Микола як голова відповідного підкомітету, будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, я провів попередню розмову з авторами як першого законопроекту, так і альтернативного, і разом з авторами ми погодились на те, що необхідно ці законопроекти відправити на доопрацювання, тому що є певні неузгодженості що в одному, що в іншому. Якщо не заперечуєте, то відправити на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як краще зробити: вносити їх до порядку денного чи не вносити?
БАБЕНКО М.В. Я думаю, що краще не вносити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо: повернути авторам на доопрацювання обидва законопроекти. Одноголосно.
Переходимо до шостого пункту. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати (винагороди) окремих категорій осіб під час дії надзвичайної ситуації в Україні (реєстраційний номер 3492, народний депутат Гривко).
Будь ласка, пане Сергію.
ГРИВКО С.Д. Доброго вечора. Шановні українці, законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України про оплату праці, про статус народного депутата України, про Центральну виборчу комісію, про прокуратуру, про державну службу, про службу в органах місцевого самоврядування, про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Зміни спрямовані на те, щоб обмежити максимальну заробітну плату в розмірі … (нерозбірливо) мінімальних заробітних плат для того, щоб були кошти для подолання надзвичайної ситуації та її наслідків. Це обмеження буде діяти протягом 9 місяців після закінчення цієї надзвичайної ситуації. Законопроект спрямований на запобігання дефіциту державного бюджету та забезпечення належного та безперебійного фінансування всіх державних інституцій, забезпечення мінімальних потреб всього населення України … дії в Україні певних надзвичайних ситуацій, пов'язаних з катастрофами, аваріями, пандеміями, пожежами, стихійними лихами, військовими діями, що призвели до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великій кількості загиблих і постраждалих, завдали … для країни. Цей закон спрямований на соціальну справедливість, щоб не було розриву під час тяжких ситуацій для країни між простими людьми та чиновниками …
Прошу підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу визначатися.
БАБЕНКО М.В. … ми можемо підтримати пана Гривка. Єдине, що хочу зазначити, що в час, коли в нас керівники державних підприємств отримують … зарплати, закон є вчасним. Але в техніці написання… Що стосується керівників державних підприємств, там треба попрацювати, тому що я сприймаю це неоднозначно і я не бачу ніяких обмежень. Це перше.
Друге. Що стосується додатково таких питань, як всіляких премій, надбавки і таке інше – нам також треба з ним попрацювати. Крім того, ми ж забуваємо про те, що у нас є ще кошти на здійснення депутатської діяльності, які більшість народних депутатів використовують у власних цілях, і треба з цим також попрацювати.
Тобто якщо вже, що називається, обмежувати – так обмежувати. Тобто пропоную…
АРСЕНЮК О.О. Відправити на доопрацювання…
БАБЕНКО М.В. Ні, просто правка: все обмежувати, все що треба.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб ми не дуже обмежили, щоб ми не спровокували корупцію в державі. Потрібно баланс знаходити.
БАБЕНКО М.В. Час вимагає кардинальних дій. Давайте голосувати.
ГРИВКО С.Д. У нас в цьому законопроекті покладено в основу для того, щоб змінити, наприклад, на державних підприємствах контракти і зменшити заробітну плату, там мільйони заробітної плати … Тому що там у Прикінцевих положеннях цього закону прописано, що вносяться зміни до контракту. Відповідно, якщо не вносяться зміни, там є механізми, щоб вплинути на це. Тому що люди підписали контракт, відповідно ми не можемо різко його змінити, тому що …
БАБЕНКО М.В. Тому виникає питання: що ми вирішуємо цим законопроектом? Чи дійсно ми вдаримо цим законопроектом по мільйонним доходам, які отримують керівники державних підприємств? Ми не вдаримо, але ми закладаємо підґрунтя для того, щоб в разі необхідності, я не знаю, я знаю, що лікарям у нас варто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, що з лікарями ми потрапили в халепу, тому що виявилося, що ми за 200 відсотків голосували і вважали, що їм це не сплачують, а виявляється, що їм сплачують 300. І тому оце у нас дисбаланс, коли заробітна плата не на 80 відсотків складається з основної заробітної плати, яка має виплачуватися стовідсотково незалежно від якихось показників, він у нас існує. І структуру заробітної плати нам потрібно змінювати.
Але те, що сьогодні у суспільстві викликає незадоволення, диспропорція, яка там в європейській …
БАБЕНКО М.В. Обурення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обурення, так.
ГРИВКО С.Д. Якщо у відповідному законопроекті в першому читанні можемо внести правку, так, як ви бачите механізм…
БАБЕНКО М.В. Ви ще маєте подумати над тими правками, які все-таки дозволять забезпечити обмеження тих мільйонних заробітних плат і премій у державних підприємствах – це ж ключове питання.
ГРИВКО С.Д. Я думаю, що з вашою ми допомогою вдосконалимо цей законопроект і зробимо його більш ефективним, щоб було обмеження … (нерозбірливо) заробітних плат, тому…
АРСЕНЮК О.О. Пропоную відправити його на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олеже.
АРСЕНЮК О.О. Щоб він був доопрацьованим і не перед першим, другим читанням, а вже до комітету …
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто механізм, який вибраний, він чи буде працювати, чи ні, тим більше Науково-експертне управління каже про те, що цей законопроект не відправлений і до Європейської ради … Це стосується і державних підприємств, і в тому числі (зараз я точно прочитаю). Це третій пункт заключення нашого секретаріату, вони пишуть, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, наш регулятор, пише, що ці документи мають погоджуватися із секретаріатом Енергетичного співтовариства та Європейської комісії для підтвердження відповідності запропонованих змін відповідно положенням права Європейського Союзу та міжнародним правовим зобов'язанням.
БАБЕНКО М.В. Ми суверенна держава. Ми суверенна держава, чому ми повинні з ними погоджувати щось?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, але тоді ми маємо визнати, що в суверенній державі…
БАБЕНКО М.В.. …давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Таким чином є пропозиція включити до порядку денного?
БАБЕНКО М.В. Да.
ОСТАПЕНКО А.Д. Ні. Перша була пропозиція - на доопрацювання. А друга пропозиція - включити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, хто за те, щоб відправити цей законопроект на доопрацювання, прошу голосувати.
Хто за те, щоб підтримати включити цей законопроект до порядку денного? Дякую. Законопроект включено до порядку денного.
Переходимо до наступного пункту нашого засідання, це сьомий пункт. Щодо доцільності включення до порядку денного проектів законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (реєстраційний номер 3515). Пані Королевської немає, то пан Остапенко.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я б погодився з …
В законопроекті передбачені зміни … (Не чути)
…прийняти рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень… (Не чути) Визначити розмір прожиткового мінімуму пропонується з розрахунку на одну особу.
Передбачається: початковий мінімум має встановлюватись у відсотковому співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування державного бюджету України, … з урахуванням … рівня інфляції поточного року. Відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати має становити у 2021 році не менше 40% і з наростаючими відсотками до 2031 року … 50% від середньомісячної заробітної плати. Це основне таке, що передбачено в цьому законопроекті.
Альтернативним законопроект передбачається практично те ж саме, але розрахунки альтернативних … встановлення та затвердження прожиткового мінімуму не нижче рівня фактичного прожиткового мінімуму. Змінити підходи до встановлення розмірів посадових окладів, а саме в залежності не від прожиткового мінімуму, а від рівня розмірів мінімальної заробітної плати. Встановити обмеження розміру заробітної плати в державному секторі, відновити справедливість у питанні оплати праці педагогічних працівників, посадових окладів педагогічних працівників найнижчих кваліфікаційних категорій та в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Є певні застереження Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, рекомендує Верховній Раді прийняти за основу в першому читанні. Мінфін підтримує дані законопроекти. Офіс Генерального прокурора та ДБР вважають необхідним доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене, оскільки я є одна із авторів цього законопроекту… Я прошу виключати мікрофони.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Доброго дня всім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю, Юлія Володимирівна. Вітаю вас!
Я хочу як одна із авторок цього законопроекту додати, що відповідно цим законопроектом… По-перше, дякую Юлії Соколовській, тому що за основу законопроекту 3515 було покладено кабмінівський законопроект 2720, який був внесений попереднім складом Кабінету Міністрів. Тому дякую їй за те, що вона відпрацювала внесення більше ніж в 40 законів України щодо врегулювання того прожиткового мінімуму.
Слід зазначити з мого боку, що законопроект, от я читаю пости Євгенія Школьнєва, я йому написали там в коментарях, що у зв'язку з тим, що прожитковий мінімум може стрибнути достатньо зразу там швидко, то в цьому випадку ми передбачили такий запобіжник, як впровадження розрахункової одиниці, для того щоб не зростали адмінпослуги.
Водночас наші колеги працюють у відповідному комітеті щодо врегулювання взагалі системи надання адміністративних послуг і сплати за них. І вони кажуть, що наш оцей законопроект, він містить норми, які будуть врегульовані в законопроекті щодо надання адміністративних послуг. Я можу зразу сказати, що ми зачепили вартість адміністративних послуг тільки тому, щоб для народу України не підвищилася вартість після підняття величини прожиткового мінімуму. І тому абсолютно готові на контакт з нашими колегами, які опрацьовують систему надання адміністративних послуг, і відповідно в тому числі і Міністерство цифрової трансформації України.
БАБЕНКО М.В. Я перепрошую, але, наскільки я розумію, законопроектом передбачено можливість для Кабінету Міністрів саме визначати розмір адміністративних послуг, що так само може призвести не до здешевлення вартості цих адміністративних послуг. Але ж ми розуміємо, як у нас ті ж самі державні підприємства…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, саме про це отут група експертів і говорить, що законопроект 3515 попри те, що вони позитивно його оцінюють, але пишуть про те, що він несе загрозу непрозорих платежів за адмінпослуги саме тому, що Кабінет Міністрів визначає. І саме тому, що ми працюємо зараз з нашими колегами, з нардепами, а вони цей порядок будуть відпрацьовувати, ми можемо при подачі цього законопроекту на перше читання зробити оговорку, що оцей блок, який стосується надання адміністративних послуг, поки що залишається в такій формі, або ми його корелюємо на другому читанні, або ми йдемо паралельно з тим законопроектом, який опрацьовується відповідно нашими колегами по адміністративним послугам. Ну тобто оці зауваження нам потрібно буде врахувати, для того щоб ми і від комітету сказали… По-перше, це не наше профільне питання – щодо адміністративних послуг.
Будь ласка, шановні колеги народні депутати, хто хоче висловитися з приводу цього законопроекту?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мінсоцполітики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінсоцполітики, будь ласка. А потім пан Олександр Шубін.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галино Миколаївно.
Дійсно, питання регулювання прожиткового мінімуму достатньо довго вже на порядку денному, ми його достатньо довго дискутуємо і виходимо на певне якесь уже прийняття рішення.
Законопроект, звичайно, в цілому носить позитивний характер. Ми говоримо, що прожитковий мінімум наближується до фактичних його показників. Але паралельно з цим ми говоримо про те, що необхідно на сьогоднішній день також внести зміни по ряду законодавчих актів, які передбачають застосування прожиткового мінімуму. Законопроект 3515 частково врегульовує це питання, оскільки вносить зміни щодо застосування прожиткового мінімуму при формуванні заробітних плат в окремих органах, доступу до адміністративних послуг, сплати штрафів і так далі. Але є ще понад 40 законів, які також передбачають використання прожиткового мінімуму в якості показника для встановлення соціальних виплат – це є і державні соціальні допомоги, і виплати, і компенсації, і надбавки і так далі.
Тому ми вважаємо за потрібне також внести зміни до цих законодавчих актів для того, щоб забезпечити прив'язку прожиткового мінімуму до основних базових величин – це має бути пенсія, і це має бути соціальна виплата малозабезпеченим сім'ям. Всі решта виплат мають базуватися абсолютно на інших показниках.
Тому ми вважаємо, що законопроект 3515 потрібно трішки доопрацювати в частині внесення змін до інших законів, якими регулюються застосування прожиткового мінімуму при встановленні оплат, надбавок, компенсацій.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олександр Шубін.
ШУБІН О.О. Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати! Законопроект, який зараз розглядається, власне, він має на основі проект, який вже був внесений до Верховної Ради України, і ми його обговорили на комітетських слуханнях. Але, на нашу думку, він дещо поліпшує той законопроект, при тому зберігає низку недоліків.
Серед цих недоліків ми бачимо наступні:
По-перше, це те, що мінімальна заробітна плата відв'язується від прямої прив'язки до прожиткового мінімуму. Тобто прожитковий мінімум тепер буде тільки враховуватися при визначенні мінімальної заробітної плати. На нашу думку, це явний недолік, і ми вважаємо, що це дещо погіршує ситуацію порівняно з тим, яким чином це діє на сьогоднішній день.
Друге. При визначенні мінімальної заробітної плати запроваджується врахування фінансових можливостей державного бюджету і інших економічних показників. З нашої точки зору, це створює певну невизначеність правову при обрахунку мінімальної заробітної плати у майбутньому.
Наступне. Ми вважаємо недоліком створення двох паралельних систем обрахунку системи заробітних плат у бюджетній і не бюджетній сфері, і у деяких секторах може бути створено правову невизначеність. Наприклад, як бути із закладами охорони здоров'я, які фактично фінансуються за рахунок Національної служби охорони здоров'я, тобто фінансуються послуги, з іншого боку, вони перебувають у комунальній власності. Тобто, наприклад, для такої галузі, як охорона здоров'я, створюється в принципі правова невизначеність.
Що ще не підтримується? Не підтримується те, що прожитковий мінімум у відповідному законі, змінюється його визначення і скасовується положення про те, що до прожиткового мінімуму прив'язуються платежі, визначені Конституцією, а ми маємо пряму норму Конституції щодо прив'язки єдиного джерела доходів для громадян саме до прожиткового мінімуму.
Також незрозумілим з точки зору міжнародної практики, ми знову дискутувала на це питання в рамках відповідного проекту, це прив'язка до 40 відсотків середньої заробітної плати. Як правило, мінімальна заробітна плата прив'язується до середньої як рівнозначні категорії, а прожитковий мінімум, який містить як, так би мовити, економічну, тобто має соціальну природу, і середня заробітна плата, яка місить економічну природу, вони з точки зору експертів можуть бути співставні, скажімо так, з точки зору аналізу, але не з точки зору прямої прив'язки. І це може призвести до суттєвих перекосів.
Тобто документ став кращим, ніж він був на початку, але ми вважаємо, що його доцільно суттєво доопрацювати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олександре, ваші зауваження деякі слушні, з деякими можна дискутувати. Але мені здається, це крок вперед і ми маємо рухатися вперед для того, щоб надати Верховній Раді і залу внести в цей законопроект свої пропозиції. Тому що ситуація з прожитковим мінімумом катастрофічна, і ми це зафіксували. І в будь-якому випадку законопроект - це крок вперед.
Шановні народні депутати, ще у когось є? Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, я хотіла би сказати декілька слів. Шановні друзі, мені здається, що ми просто до кінця не розуміємо, що цим законом робиться. Ви розумієте, що руйнується вся соціальна основа взагалі інституту заробітної плати?
Я поясню чому. Тому що до того, як цей закон буде прийнятий, у нас дуже чітко визначається мінімальний прожитковий рівень, який мусить відповідати фізіологічним потребам дітей, працюючих людей, непрацюючих громадян. Ви розумієте, що це абсолютно унікальний правильний інструмент визначення, скільки мусить отримувати людина для того, щоб просто не померти, щоб не зруйнувати своє здоров'я, щоб в принципі не позбавитися своєї дієздатності. Це ж зовсім інша історія!
І тепер, крім того, що у нас мінімальний прожитковий рівень – це просто порахований, я би сказала, фашистський, тому що він не відповідає задоволенню фізіологічних потреб сьогодні, він не відповідає сьогодні тим нормам і вимогам, які мусять забезпечувати здорове життя людини. Так крім того ми тепер навіть знімаємо це. І більше того, коли ми прописуємо 40% в 21-му році, ми трошки екстраполяцію порахували, то тоді ця мінімальна заробітна плата буде нижча, ніж сьогодні цей жалюгідний мінімальний прожитковий рівень.
Ви розумієте, що ви робите? Ви знімаєте з держави головний контроль, який сьогодні існує. Людина отримує стільки грошей, щоб прожити, чи вона отримує стільки грошей, щоб не прожити.
І замість того, щоб нова влада, новий соціальний комітет, нова команда навпаки переглянули мінімальний прожитковий рівень і згідно методології порахували її вірно, так, як в багатьох країнах світу, так ми взагалі скасовуємо цей інститут і говоримо: "Тепер произвол".
А якщо середня заробітна плата у нас буде такою, що не відповідає мінімальному прожитковому рівню, що ми тоді будемо робити? І середня заробітна плата взагалі не відповідає на питання, чи можуть люди прожити на таку заробітну плату.
І тому я вважаю, що це не просто руйнація сьогодні соціального захисту людей - працюючих, не працюючих і дітей в тому числі - це ще і по суті замах на Конституцію України. Тому що тут просто всупереч Конституції іде не просто погіршення, а таке свідоме, планове, стратегічне і дуже жорстоке погіршення життя людей, де людей просто вже перетворюють в скот, про навіть здоров'я, життя, працездатність людей в принципі і дбати не треба.
Я думала, що нова влада підвищить мінімальний прожитковий рівень за методологією, потім зробить мінімальну заробітну плату, мінімальну пенсію, мінімальні соціальні виплати не нижче мінімального прожиткового рівня, потім поверне нормальну тарифну сітку, яка мусить бути від цієї мінімальної заробітної плати правильно порахована. А в підсумку ми замість того, щоб повернутися до правильної системи формування оплати праці людей і соціального захисту людей, ми взагалі скасовуємо будь-які параметри життєзабезпечення людини.
І тому я мушу вам сказати три речі. По-перше, це не просто законопроект, який "нечаянно" потрапив до нашого комітету, до парламенту від влади. Це є один з законопроектів, який вкладається в стратегію позбавлення людей взагалі прав в нашій державі будь-яких. Це стосується і Трудового кодексу, це стосується і багатьох інших питань, не буду зараз все це перераховувати.
Друге, що я хочу сказати. Безумовно, наша команда буде не просто проти цього курсу працювати, ми будемо публічно проти цього працювати і ми не дамо вам це зробити ні в якому випадку. А якщо ви це зробите і переламаєте через коліно країну, і по суті людям, які не усвідомлюють, що відбувається за лаштунками влади, "втюхається" цей закон, ми підемо в Конституційний Суд і ми відмінимо цей закон як неконституційний і прямо протирічить діючій Конституції.
І тому я би просила зараз комітет далі не робити експерименти вже над країною і не позбавляти людей останніх "червоних ліній" соціального захисту, а цей закон відкласти як такий, який не відповідає Конституції і, в принципі, є проти справедливості, і перейти до розгляду питання, як наповнити бюджет і як забезпечити виплати заробітних плат, пенсій, соціальних виплат не нижче мінімального прожиткового рівня. От позиція нашої команди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє Володимирівно.
Хочу замітити, оскільки я є авторкою цього законопроекту, і зачитати вам рівні сьогодні прожиткового мінімуму, які встановлені відповідно в нашому бюджеті. У нас прожитковий мінімум на одну особу – 2027, буде з 1 липня – 2118. Але цей показник майже не використовується. Якщо ми залишимо його в прив'язці прожитковий мінімум до мінімальної заробітної плати (це, пан Олександр Шубін, до вас), то у нас би мінімальна заробітна плата була не 4723, а саме 2118 з 1 липня. Таким чином відв'язка, ну, ви подаєте це і пересмикуєте, начебто у нас якась погана ціль, а насправді у нас сьогодні мінімальна заробітна плата набагато вище, ніж прожитковий мінімум, який закладений в державний бюджет.
Більше того, ви знаєте, що сучасний уряд збільшує… Я прошу дати мені сказати, а потім ви будете виступати всі.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я просто говорю про те, що після вас я хотіла би мати слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ну, звісно, Юлія Володимирівна. Звісно, як ви знаєте, що завжди в нашому комітеті ви отримуєте слово і завжди ми будемо проводити конструктивну дискусію. Але конструктивна дискусія – це слухати один одного.
Таким чином у нас сьогодні прожитковий мінімум 2027, буде 2118, і він вдвічі, більше ніж вдвічі, менше ніж мінімальна заробітна плата, яка сьогодні складає 4723 гривні.
Ви знаєте, що уряд опрацював і анонсував збільшення мінімальної заробітної плати до 5 і, можливо, до 6 тисяч. Ви знаєте, що це потребує фінансування бюджетної сфери додатково і, тим більше, узгодження із малим і середнім бізнесом, який теж має встановити відповідні показники, для того щоб сплачувати мінімальну заробітну плату. Ви знаєте, що, може, це і робота профспілок, які б мали про це домовитися.
Що стосується розміру прожиткового мінімуму, то законопроектом закладено 40 відсотків від середньої заробітної плати, яка більш-менш, якщо ми будемо обраховувати середню заробітну плату по різних місяцях чи за рік, буде складати 4 тисячі 229. Нагадаю, прожитковий мінімум – 2 тисячі 27, а буде – 4 тисячі 229. Яким чином це погіршує соціальний захист нашого населення, я не знаю, тому перетворення нашої нації, як ви сказали, на цей іменник (не буду його повторювати), я не думаю, що це закладено в ідеології цього закону.
І ідеології цього закону покладено подолання гепу, який створила попередня влада за 4 роки, і ми показували це під час парламентських слухань, на яких був і Михайло Михайлович Цимбалюк як і заступник, і як представник фракції. Ми показували, що попередня влада зменшила прожитковий мінімум більше ніж удвічі від її фактичної величини. Для того, щоб сьогодні в бюджеті подолати оце геп, потрібен транзитний період. Без транзитного періоду, який закладено в цей законопроект, а саме: 40-відсоткова середня заробітна плата збільшується за 10 років до 50.
Може, ви запропонуєте на друге читання більш швидке збільшення від 40 до 50. У Німеччині, наприклад, це 60 відсотків від середньої заробітної плати.
Тому не потрібно там казати, що у світі немає таких методологій. Не потрібно казати, що тут погіршення, тому що прожитковий мінімум буде погіршуватися. І саме для того, щоб і у зв'язку більше, ніж удвічі зростання прожиткового мінімуму, ми не обтяжили наших громадян вартістю адміністративних послуг, яка буде збільшуватися більше, ніж удвічі, саме для того цей законопроект відв'язує показник прожиткового мінімуму від мінімальної заробітної плати.
А також, я думаю, що можемо провести дискусії щодо мінімальної заробітної плати і її прив'язки до прожиткового мінімуму на друге читання. Дайте хід, можливість дати сигнал Кабінету Міністрів про те, що депутати готові економічно, макроекономічно долати оцей геп.
Дякую.
Будь ласка, Юліє Володимирівно.
Я виступала, як авторка законопроекту.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую.
Думаю, як мінімум, у соціальному комітеті ми мусимо точно знати цифри мінімального прожиткового мінімуму для різних категорій осіб. Я хочу вам озвучити, що в травні цього року мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 5 тисяч 42 гривні.
Я хочу сказати, що не просто не підтягується влада до того, щоб мінімальну заробітну плату ставити на рівні мінімального прожиткового рівня, а ще й фальсифікує, говорячи, що це … (нерозбірливо), це чиста фальсифікація. Я хочу нагадати, що у 2013 році дуже погана влада ваших попередників платила 100 відсотків мінімального прожиткового, якщо точно, у мене цифри – 96,4 від мінімальної заробітної плати, мінімальний прожитковий рівень. Тобто фактично платила мінімальну заробітну плату на рівні мінімального прожиткового рівня. Я тому не треба посилатися на попередників.
Ви вже рік, більше року як працюєте, новий Президент, і найголовніше – закінчити епоху бідності. І ставити соціальну політику в залежність від гепів – це просто абсурд крайньої межі, тому що розриви бюджеті не можуть впливати на параметри і критерії соціального захисту людей. Розриви в бюджеті – це бездарність і непрофесійність сьогоднішньої команди, яка працює.
І можу вам сказати, що наша тимчасова слідча комісія, яку ми організували разом з усіма фракціями, просто поверхнево перевірила первинні дані податкової адміністрації і показала, що 40 мільярдів гривень було відмито тільки за останні півроку, відмито через маніпуляції корупційні з ПДВ. І тому розриви сьогодні в доходах і видатках, розриви, які у нас є дефіцити фінансів в країні, вони ж не тому, що у нас високі соціальні стандарти, у нас їх в принципі уже не існує, а тому, що знову корупціонери прийшли до влади і вони знову роблять ті махінації з податком на додану вартість.
Зараз мені ще піднесли документи відносно того, що за 2 останніх місяці на відмивання податку на додану вартість, якщо ви знаєте, це "скрутки" називається, ще більше 15 мільярдів гривень "скрутили". Так ви мені скажіть, будь ласка, що, під це соціальну політику підлаштувати? А те, що 72 мільярда гривень не перерахував в державний бюджет НАК "Нафтогаз" офіційних бухгалтерських доходів, які мусив перерахувати в державний бюджет? Можливо, нам ще під корупцію Коболєва підлаштувати соціальні стандарти?
Дорогі друзі! Я хочу сказати вам, що ми з вами – соціальний комітет, а не гробовщики, не ліквідатори нації. І тому я просто хотіла би, щоб стратегічно змінилася політика соціального комітету, щоб ми не перетворювалися в "асоціант" держави. Я хочу вам сказати, що ми багато років є членами Європейської народної партії, куди входять всі партії, в тому числі правлячі, європейського континенту. І там визначилися, що не ліберальна стратегія є головною для здійснення політики в Європейському Союзі, а соціально орієнтована ринкова економіка. Це головна стратегія розвитку Європейського Союзу сьогодні. А це означає, що не може бути механістичних цифр без соціального захисту людей.
І тому я просто прошу наш комітет не ганьбитися і не вносити цей законопроект у Верховну Раду, тому що це буде ще один черговий скандал, і ми будемо цей скандал піднімати і на міжнародному рівні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.
Пан Мірошниченко і переходимо до голосування. Пан Олександр, ми вже давали вам слово. Будь ласка, Мірошниченко. Є?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте голосувати. Значить, є пропозиція включити цей законопроект до порядку денного і прийняти за основу.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто проти?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко - проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 2 – проти. Дякую, Михайле Михайловичу.
Переходимо до нашого… Восьмий і дев'ятий пункт ми пройшли. І переходимо до другого блоку нашого засідання: це 10-й законопроект.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Яке рішення ви прийняли?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включити до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу.
ТИМОШЕНКО Ю.В. А які фракції проголосували, можна дізнатися?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, проголосували ви і Михайло Михайлович проти. Всі інші присутні – за.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тобто всі від "Слуг народу" проголосували "за", да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Слуги народу" – всі "за", да.
ТИМОШЕНКО Ю.В. А хто з інших фракцій? Є ще "за"? Я просто хочу зрозуміти. Є ще?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І "Довіра" – за.
ТИМОШЕНКО Ю.В. "Довіра" – за. Прекрасно. Ну, я сьогодні на каналі телебачення просто зможу це озвучити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, ми переходимо до другого блоку нашого засідання. 10-й пункт: проект Закону України про амністію засуджених (щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19), законопроект 3397. Законопроект підготовлений Кабінетом Міністрів України.
Пан Сергій Гривко, будь ласка.
У нас присутня пані Висоцька від Мін'юсту. Якщо можна, прокоментувати? А потім пан Сергій. Є Мін'юст? Пані Висоцька.
ВИСОЦЬКА О.В. Доброго дня, шановні колеги! Мене чутно, видно?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, видно, чутно.
ВИСОЦЬКА О.В. Міністерство юстиції і Кабінет Міністрів затвердив наш законопроект про амністію засуджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом. Цей законопроект покликаний в першу чергу застосувати акт амністії до соціально вразливих, незахищених людей, які зараз перебувають в установах виконання покарань. Метою цього законопроекту є не допустити зараження коронавірусною інфекцією і не допустити жахливих наслідків, які можуть бути спричинені таким зараженням, окремих категорій осіб, які знаходяться в установах виконання покарань, дещо розвантажити в'язничну систему України завдяки акту амністії. І, взагалі, акт амністії не приймався в Україні з 2016 року, тому ми вважаємо за доцільне зараз в 2020 році, тим більше, що є така загроза зараження і негативних наслідків, прийняти такий законопроект.
За попередніми нашими підрахунками такий законопроект може бути застосований приблизно до 3 тисяч осіб, які зараз перебувають в установах виконання покарань.
Але я хочу зазначити, що акт амністії – це не автоматичне звільнення з в'язниці після прийняття відповідного закону. Акт амністії, Закон про амністію і його прийняття, після нього буде відповідна процедура. І лише суд може застосувати такий закон і прийняти рішення про звільнення або не звільнення тієї чи іншої особи. Тому наша попередня статистика – це всього-на-всього попередня…
Імплементація цього закону в майбутньому, вона може як збільшити дещо, так і зменшити цю статистику. Збільшити може те, що люди будуть зацікавлені: і правозахисники, і родичі – зацікавлені в дотриманні відповідних … тієї чи іншої особи. А зменшити таку статистику може саме прийняття або не прийняття рішення суду.
Установи виконання покарань відіграють в цьому лише роль одного з можливих заявників до суду в подачі документів про застосування акту амністії.
І я би хотіла все-таки зазначити, які категорії осіб ми передбачили в цьому законопроекті для застосування амністії. Звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та інших покарань не пов'язаних з позбавленням волі осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили. І категорії – це, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми, жінок, вагітних на день набрання чинності цього закону, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цього закону мають дітей до 18 років, дітей з інвалідністю та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних особами з інвалідністю. Також на день набрання чинності цим законом установлено і в законному порядку визнано особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи, а також хворими на окремі форми туберкульозу, онкологічні захворювання і тяжкі хвороби, які перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалі про звільнення засуджених.
Тут потрібно зазначити, що за протоколами Міністерства охорони здоров'я, ми розуміємо, що поєднання коронавірусної інфекції з такими важкими хворобами часто призводять до летальних випадків, тому саме такі медичні показники спонукали нас пропонувати застосування амністії до такої категорії осіб.
Також до осіб, які на день набрання чинності закону, досягли пенсійного віку, ветерани війни, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок … , учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС, і які на день набрання чинності цього закону мають одного або двох батьків, які досягли 70-річного віку.
І є стаття про умовно-дострокове звільнення осіб, які відбули частину покарання вже у вигляді позбавлення волі.
Є ряд статей, які передбачають, що не може бути застосована амністія.
Тому з огляду на те, що цей закон може врятувати життя людям, які перебувають у місцях позбавлення волі, наразі у зв'язку з загрозою потрапляння коронавірусної інфекції до установ виконання покарань, прохання до комітету підтримати такий законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хочу зазначити, що за попередніми розрахунками у разі прийняття проекту підлягатимуть звільненню 3 тисячі 9 осіб. Правильно я зрозуміла, читаючи висновок Міністерства юстиції?
ВИСОЦЬКА О.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, які є пропозиції?
ГРИВКО С.Д. У мене є застереження. Ми як Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів повинні дотримуватися закону. Відповідно статті 7 Закону України "Про застосування амністії в України", Закон про амністію Верховна Рада України може приймати не частіше одного разу протягом календарного року. Відповідно, у нас був уже внесений у порядок денний нашим колегою Ігорем Фрісом законопроект 3181 про амністію у 2020 році. Тому, можливо, цей законопроект … (нерозбірливо) категорії пересікаються, тому, можливо, цей законопроект відправити на доопрацювання, і нехай буде у 2021 році цей законопроект поданий, і вже там з урахуванням тих осіб…
ГОЛОВУЮЧИЙ. На доопрацювання.
ГРИВКО С.Д. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, за формою пропонуємо головному комітету рекомендувати відправити на доопрацювання.
Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.
Переходимо до одинадцятого пункту нашого порядку денного. І нагадаю, що у нас…
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Макаровичу. На жаль, ви сьогодні ще не народний депутат, тому голос враховано бути не може. І доручення на виконання обов'язків народного депутата відповідно до законодавства оформлене теж не може.
Переходимо до пункту 11 проектів законів. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки осіб, що постраждали внаслідок епідемії коронавірусної хвороби (законопроект 3311). Пан Сергій, ну і альтернативний пані Королевської. Будь ласка.
Я нагадаю, у нас було прохання від пана Миколи, що ми працюємо півтори години. Таким чином о 16-й я дам команду. Нормально?.
Будь ласка, пан Сергій, якщо у нас нема Ольги Василевської-Смаглюк. Я не бачу її.
ГРИВКО С.Д. Да, Ольги немає, на жаль, щодо цього законопроекту. Але я хочу зазначити, що ми не є головним комітетом щодо цього законопроекту. І законопроектом вносяться зміни щодо прогресивної шкали в умовах пандемії. Цей законопроект, в принципі, він є важливим, і я рекомендував би головному комітету внести його до зали.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А що значить "щодо прогресивної шкали"?
ГРИВКО С.Д. Відповідно вони корегують ставку податку до рівня розміру мінімальної заробітної плати.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я пропоную відхилити.
ОСТАПЕНКО А.Д. А у нас є альтернативний законопроект. В основному законопроекті у нас передбачається, що якщо людина …………… заробітних плат, то ввести податок 27 відсотків. Але знизити податок на осіб, які мають менше 5-и мінімальних заробітних плат, з 18 відсотків до 9 відсотків. Це по основному законопроекту. А по альтернативному (пані Королевської) прогресивна шкала вводиться від 12 відсотків на певну ………. мінімальних заробітних плат, і максимальна шкала буде …. розмірів мінімальної заробітної плати (це 35 відсотків). Тут прогресивна шкала від 12 відсотків до 35-и. Так що тут, можна сказати, у пані Королевської більш прогресивна: з 12-и до 35-и. ………………
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже ресурсний законопроект. У мене є свій законопроект щодо звільнення об'єкту оподаткування від податку на доходи фізичних осіб і військових зборів, взагалі сума … 4 тисячі гривень, якщо загальний дохід не перевищує 7 тисяч гривень. В цьому випаду тут прогрес…
БАБЕНКО М.В. Вважаю, що прийняття вказаного законопроекту буде призводити до тінізації доходів громадян. Будуть продовжувати займатися "скрутками", конвертаційними центрами. Тому що якщо ті чесні компанії, які зараз сплачують, вони ……. сплачують по 18 відсотків, то ми можемо прийти до того, що вони будуть уходити ….. Ну, це питання дискусійне, як завжди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, воно політичне.
Шановні народні депутати, які є пропозиції? Слухати, не слухати, як?
ОСТАПЕНКО А.Д. Давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що тут чогось нового… Які є пропозиції? Що рекомендувати основному комітету?
ГРИВКО С.Д. Хай визначається головний комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми що рекомендуємо?
ГРИВКО С.Д. Рекомендуємо винести в зал, прийняти за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб включити до порядку денного і прийняти за основу? Хто за цей законопроект 3311? Рекомендувати Комітету з фінансів, податкової та митної політики прийняти цей законопроект за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. 2. Хто проти? Хто утримався? Ви і я утрималась також. Таким чином, рішення не прийнято.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доопрацювати. Я навіть думаю, що це вже не перший законопроект щодо прогресивного оподаткування, і таких законопроектів збільшується все в Раді, є пан Холодов і там пан Дубінський.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Тоді рекомендуємо законопроекти доопрацювати. Рекомендувати основному комітету повернути на доопрацювання. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Так, дякую.
Встигаємо ми ще щось розглянути? Да, встигаємо.
12-й. Законопроект 3499, пан Железняк і там багато наших нардепів, щодо інтерпеляції.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можемо навіть не дискутувати, а просто підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да? Хто за те, щоб рекомендувати включити його до порядку денного і прийняти за основу? Інтерпеляція. Дякую. Одноголосно.
Переходимо до 13-го пункту порядку денного. Законопроект про право на перерахунок пенсій працівникам органів прокуратури (3325), народний депутат Павлюк.
Пані Королевської нема. Пан Остапенко, як завжди, їй допомагає.
ОСТАПЕНКО А.Д. Проектом пропонується роз'яснити в статті 86 Закону України "Про прокуратуру", передбачивши, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються в зв'язку з підвищенням заробітної плати … …. умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах та установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміни розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різниця пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більше як за 12 місяців.
Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеню за збільшення розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому … частиною цієї статті …
Під посадою прокурора в цій статті слід розуміти посади, зазначені в статті 15-й цього закону, а також прокурорські і слідчі посади, Генерального прокурора України, першого заступника, заступника Генерального прокурора і старших помічників та помічників, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціальних прокуратур ... областей, перших заступників і заступників, міжрайонних прокурорів, прокурорів міст, районів, районів в містах та прирівняних до них спеціальних прокурорів, інших заступників, перших заступників і заступників, начальників головних управлінь, управлінь відділів прокуратури, їх перших заступників та заступників, старших прокурорів та прокурорів, старших помічників та помічників прокурорів усіх рівнів, старших слідчих в особливо важливих справах, слідчих в особливо важливих справах та слідчих, прокурорів усіх рівнів.
Є певні застереження від Пенсійного фонду України. Зазначається, положення проекту не узгоджується з принципами правової визначеності, що полягає, зазначає Європейський суд з прав людини в тому, що право має бути належним чином доступним та передбаченим за своєю дією та сформульовано з належною чіткістю, що дає можливість … (нерозбірливо) свою поведінку.
Міністерство фінансів законопроект не підтримує, Пенсійний фонд законопроект не підтримує. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини законопроект підтримує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це цікаво, чому Уповноважений підтримує? Тому що є у нас така норма, що реформування пенсійної системи в Україні має бути спрямовано на рівноправність громадян у пенсійній системі шляхом запровадження єдиних правил призначень пенсій та уніфікації пенсійного законодавства. Оцю норму також, ми про неї весь час кажемо, і про те, що з солідарного рівня мають іти спеціальні пенсії, а от Уповноважений Верховної Ради України з прав людини каже, що законопроект підтримує. Чи можна прокоментувати?
Будь ласка, пані Олено.
СТЕПАНЕНКО О.А. Так, дійсно, законопроект … (нерозбірливо) законодавством, і при запровадженні … погіршувати існуючі вже …
В Уповноваженого дуже багато є скарг … прокуратури, про порушення їх справ. І ми вважаємо, що цей закон врегулює ці … (нерозбірливо).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Таким чином, ви проти рівноправності громадян у пенсійній системі. Я правильно зрозуміла? Ви за те, щоб у нас були спеціальні пенсії і були дискриміновані інші громадяни по відношенню до тих, хто має зовсім іншу систему нарахування пенсій в солідарному рівні?
СТЕПАНЕНКО О.А. Ця позиція Міністерства соціальної політики нам відома – про запровадження єдиних підходів до призначення пенсій. Але якщо людина вже мала право, коли вона йшла на роботу, і держава їй сказала, що ви мали право на вислугу років чи там на щось, то держава має виконувати свої зобов'язання перед громадянами. Це перше, про що наголошує і Конституційний Суд, і суди, які поновлюють права цих громадян. Ми ж прекрасно це розуміємо.
Але якщо єдині підходи будуть забезпечувати гідний рівень пенсій на рівні 60 відсотків, коефіцієнт заміщення, то я думаю, що ви теж це підтримуєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олено, рівні правила – це означає, що і прокурорам, і суддям буде нараховуватися пенсія за отією формулою, яку там запровадив колись Рева з Гройсманом. Середня заробітна плата за 2014, 2015, 2016 роки (я зараз не згадаю цю цифру точно) помножено на коефіцієнт стажу, і будь-який суддя, прокурор, він має оцей коефіцієнт стажу, помножений на коефіцієнт ваги заробітної плати до середньої в Україні, і таким чином формула враховує і різницю заробітних плат між іншими. І перехід до такої норми, але не повернення до норми 90 відсотків від окладів нинішніх, то це, здається, рівноправність. А якщо ми будемо оцю рівноправність повертати до того, щоб створювати спеціальні пенсії для когось, що, це не дискримінує інших громадян?
Я до вас як до Уповноваженого з прав людини, ви ж маєте дбати не тільки про те, щоб зберігалися правила для когось. Так, це потрібно, сталість і розуміння людей. Але ви знаєте, що ми підняли суттєво заробітну плату і суддівській системі, і в іншій системі, і це дає можливість людям накопичувати пенсії. Чи здатен солідарний рівень це робити? Пенсійний фонд саме на цьому наголошує, що рівність правил нарахування.
Я просто хочу вас запитати як Уповноваженої з прав людини, представника Уповноваженої з прав людини: чи не вбачаєте ви в цій діючій системі дискримінацію?
СТЕПАНЕНКО О.А. Уповноважений завжди і я як її представник наголошували на тому, щоб були запроваджені дійсно справедливі єдині підходи. Але, на жаль, вони досі не запроваджені. А ми за те, щоб права людей були дотримані, в тому числі і в пенсійному забезпеченні, і наданні соціальних допомог. І ви знаєте позицію, ми постійно з вами дискутуємо з цього приводу. Ви посилаєтесь на те, що 95-а стаття, ми посилаємося на ….. статтю Конституції. Але це питання вже (забезпечення бюджету) не до Уповноваженого, а, мабуть, до бюджетного комітету, до Кабінету Міністрів, але права людини мають бути забезпечені на належному гідному рівні, як того вимагає Конституція.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олена.
Таким чином, які є пропозиції від шановних народних депутатів? Є пропозиція яка? Що голосуємо, пане Олег, що пропонуєте?
АРСЕНЮК О.О. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рекомендувати основному комітету відправити законопроект на доопрацювання.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую.
Переходимо до розгляду 14-го, якщо у нас є час. Часу у нас нема, 16:01. Час нашого засідання вичерпано. І останні наші питання, там небагато, ми переносимо на п'ятницю.
Шановний секретаріат, чи є у нас якісь питання, які потрібно терміново опрацювати в "Різному"?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.
ШУБІН О.О. Галино Миколаївно, дозвольте 30 секунд по заборгованості по зарплаті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми вже прийняли рішення, пане Олександре.
Будь ласка.
ШУБІН О.О. Я з 16-го питання. У нас там сьогодні стояв пункт про заслуховування інформації по заборгованості. Вона, на жаль, зростає. Я розумію, що прийняті рішення по 3264. На жаль, не вдалось виступити по цьому питанню. Але оскільки ви є автором одного із законопроектів, там враховано дуже багато пропозицій профспілок. Можливо, ми просто не будемо, так би мовити, знімати ці питання з розгляду, а доопрацюємо ті зауваження, які є у підкомітету, і вони знову будуть внесені, тому що питання не знімається, заборгованість росте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую, пане Олександре, це слушне зауваження. Пан Микола зараз відповість.
БАБЕНКО М.В. Пане Олександре, ми обов'язково розглянемо ці питання на підкомітеті. І коли ми досягнемо всіх узгоджених позицій між профспілками, між роботодавцями, між депутатами, саме тоді ми будемо виносити цей законопроект. Тому що нам же необхідно виносити законопроект, щоб він був підтриманий в залі, а не для того, щоб просто створити видимість нашої роботи. Саме тому ми з вами ґрунтовно його опрацьовуємо. Ви самі знаєте, що ми досягли вже певних результатів по цьому законопроекту. Ми вже погодились з тим, що цей законопроект має прийматися не з тим змістом, з яким він запропонований авторами законопроекту, а всі погодилися, і ви і роботодавці, з тим, що це повинен бути законопроект більш широкий – саме про вирішення трудових спорів, а не лише про страйки і локаути, правильно?
ШУБІН О.О. Ми про заборгованість по зарплаті. Це 3264.
БАБЕНКО М.В. А! 3264. Я перепрошую, я про інший законопроект подумав.
По 3264, ми переговорили абсолютно з усіма авторами законопроектів, і альтернативного і основного. Всі погодились з тим, що даний законопроект містить в собі фундаментальні протиріччя з основними принципами цивільного права певними. Запропонований законопроект несе в собі загрози для функціонування банківської системи, всієї системи цивільних зобов'язань. Це стосується черговості задоволення вимог кредиторів. Певні і інші проблеми є в цьому законопроекті. Саме тому ми погодились з тим, що ми подивимось на цей законопроект і доопрацюємо його. І, можливо, доопрацюємо саме з тієї точки зору, щоб підсилити саме кримінальну відповідальність керівників за невиплату заробітних плат.
ШУБІН О.О. Саме про це я і прошу. Щоб просто у нас робота по цьому питанню не зупинилась.
БАБЕНКО М.В. А вона не зупиняється. Але ми не хочемо створювати ситуацію, коли ми створимо загрозу для всієї системи зобов'язальних відносин в країні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.
Роботу не зупиняємо. Більше того, ви маєте підтримку комітету з тим, щоб боротися із заборгованістю по заробітній платі. Ви знаєте, ми провели комітетські слухання щодо цього. І ми висловлюємо не тільки занепокоєння, але і ставимо таке клеймо, що заробітна плата не може бути заборгована найманому працівнику. Ніхто не може використовувати власність людини у свою користь.
І тому ми готові разом з вами боротися безпосередньо там і за те, щоб в бюджеті виокремлювати, якщо це бюджет винний, якщо це роботодавець винний, то ви також запрошуйте і ми готові боротися разом з вами, щоб цієї заборгованості не було.
Дякую.
Комітет закритий. До наступних зустрічей завтра в парламенті і в п'ятницю на засіданні комітету. Дякую.