Комітет Верховної Ради України

ГОЛОВУЮЧА. У нас є кворум. Зараз ще Арсенюк Олег підійде, ми щойно розмовляли. У нас  в наступному році  35 річниця Чорнобильської катастрофи, і ми збиралися там окремо щодо плану  дій, а я думаю, що він може розкаже потім трішечки детальніше. Зараз пан Олег підійде. У нас вже є кворум, ми можемо починати.

Вітаю всіх, хто онлайн, не онлайн. У нас порядок денний вам запропонований. У мене пропозиція працювати одну годину, скільки ми встигнемо розглянути законопроектів, бо через годину в нас і Сергій Гривко попросив, що він не зможе бути. Працюємо годину. Ось Сергій  на зв’язку з нами. Вітаю.

І відповідно пропоную до порядку денного озвучити ще одне питання, бо до нас завітала Тетяна Циба, щодо створення робочої групи про надання психіатричної допомоги в контексті посттравматичного синдрому для ветеранів. У нас психіатрична допомога взагалі випадає із законодавчого поля роботи, бо вона на стику знаходиться і Міністерства ветеранів, і Міністерства охорони здоров'я, і Міністерства соціальної політики,  така ситуація, як по реабілітації, мені здається.

Тому ми започаткуємо цю роботу для того, щоб вирішити питання саме для  наших ветеранів, а  далі подивимося. Тетяна Циба хоча і не  входить до складу нашого комітету, але готова з цією робочою групою попрацювати. Тому у мене пропозиція до народних депутатів: включити до порядку денного пунктом… давайте ми другим пунктом розглянемо. Спочатку послухаємо віце-прем'єра щодо діджиталізації, а другим пунктом розглянемо оці пропозиції, і  працюємо годину.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Хто на зв’язку? Михайло Михайлович, Сергій Гривко. 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Сергій, ви "за"? Потрібно руку підняти.

ГРИВКО П.П. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином, переходимо до нашого порядку денного, і прошу пана  Михайла Федорова до доповіді про плани цифрової трансформації у сфері соціальної політики та захисту прав ветеранів. Будь ласка.

ФЕДОРОВ М.А. Всім доброго дня! Мене добре чути?

ГОЛОВУЮЧА. Чути добре, але не бачимо.                                        

ФЕДОРОВ М.А. Камера є, працює в мене, я себе бачу навіть.

ГОЛОВУЮЧА. О, а ми ….... бачимо. О, все, бачимо.

ФЕДОРОВ М.А. Я зараз перезапустив. Все, бачите мене?

ГОЛОВУЮЧА. Щось блимнуло. О, з'явився.

ФЕДОРОВ М.А.  Я думаю, що запрацює, так.

Всім доброго дня! Дякую за вашу увагу. Я дуже коротко. Мета нашої зустрічі, я хотів би вам розповісти про наше бачення цифрової трансформації, що ми вже робимо, що ми зробили за рік, про наш підхід до реалізації проектів та попросити у вас зворотній зв'язок щодо нашого плану цифрової трансформації соціальної сфери.

Почну з того, що в нас, в нашого міністерства є чотири цілі, ми суто на цих цілях сфокусовані, це від ситуації всі державні послуги, які є, 100 відсотків за 3 роки. У нас залишилося 2 роки, ми дуже зробили багато фундаментальної роботи і ми встигнемо це зробити.

Друга наша ціль – це вкрити країну 95 відсотків Інтернетом, це фіксований мобільний Інтернет. Без цього неможливо, там взагалі розвивати цифрову економіку.

Третя наша ціль – це навчити 6 мільйонів людей базової цифрової грамотності, тому що у нас 53 відсотки людей не володіють базовою цифровою грамотністю. Ми провели перше дослідження в Україні.

І четверта наша ціль, вона така інфраструктурна, я називаю, це збільшити частку ІТ креативної індустрії у ВВП нашої країни до 10 відсотків. Сьогодні це 3-4 відсотки.

Які в нас є такі здобутки, да, фундаментальні? По-перше, ми створили "оne stop shop" – це такі майданчики електронні, де знаходяться ці державні електронні послуги, які є, і там будуть з'являтися ці наступні послуги. Це портал "Дія", це мобільний застосунок "Дія". Мобільним застосунком  користується 5 мільйонів українців, порталом "Дія" – 2 мільйони українців.

Ви знаєте, що ми запустили найшвидшу реєстрацію бізнесу в світі, це ………......, запустили ……...... на презентації з Президентом. Також ми запустили "е-Малятко", що є революцією, да, для взагалі для соціальної сфери, для публічної сфери. Це навіть краще, ніж в Новій Зеландії, а ми орієнтувалися на цю країну в цій послузі.

Також ми запустили першими електронні паспорти, там в світі …….., водійські електронні посвідчення. Ми взагалі робимо  все, щоб бути першими в світі і нашу країну позитивно знали з цього боку.

Що стосується цифрової освіти. Ми навчили вже 300 тисяч безкоштовно українців базовій цифровій грамотності. Ми запустили освітній портал "Дія. Цифрова освіта". Взагалі вважаю, що право на безкоштовну цифрову освіту – це базове право кожного українця, тому що без цього взагалі в ХХІ столітті неможливо конкурувати.

Також, до речі, ми в 76 вищих навчальних закладах в цьому році запускаємо пілотний проект підприємництва. Тобто студентів будуть навчати підприємництву. І також ми запускаємо в школах. Перелік шкіл ще формується.

Що стосується четвертої нашої цілі. Ми у листопаді подаємо в Верховну Раду законопроект "Дія Сіті", який надасть найкращі в світі можливості для ID  креативної індустрії розвиватися. По суті, ми вже третьою країною в світі з ІD ….…. Ми хочемо, щоб продуктові компанії, стартапи розвивалися, тому ми робимо таку податкову систему, як і для аутсорсингової компанії, це на 5 відсотків, це, по суті, як ФОПи. Це дозволить нам залучити багато компаній в нашу країну. Вже є реальна черга для того, щоб зареєструвати тут компанію і її розвивати в нашій країні.

Наступне, що хотів сказати. Ми побудували не тільки в міністерстві ефективну організаційну структуру, ми побудували на рівні всієї держави. Тобто у нас є Комітет з цифрової трансформації в Верховній Раді, у нас є міністерство, яке формує політику того і куди ми рухаємося з точки зору цифрової трансформації. Також у нас є можливість призначати в кожному міністерстві заступника цифрової трансформації.

Вже є майже в кожному міністерстві такі заступники, і вони розробили плани цифрової трансформації в кожному напрямку. І сьогодні вам такий план профільний ………… в Міністерстві соціальної політики і Міністерстві ветеранів, вони презентують ці плани. Ми ці плани презентуємо кожному комітету, потім збираємо зворотній зв'язок і приймаємо на Кабміні, щоб у нас був формальний документ, і ми всі з вами однією командою рухалися, і у нас не було розбіжностей.

Також ми заклали на наступний рік 2,1 мільярд гривень на всі проекти на розвиток цифровізації. Це в 20 разів більше, ніж в минулому році, тому …(Не чути) Ми за минулий рік, я думаю, доказали всім, що ми можемо і станемо пріоритетним напрямком в нашій державі. Я хотів би там, знаєте, де ми ще працюємо як антикорупційний орган, якщо можна увімкнути, ми тільки на скрутках разом зі Службою безпеки України і разом з податковою щомісяця приносимо по 2 мільярди додаткових надходжень, це мінімум. Сьогодні буде презентація, до речі, Служби безпеки, де там цифри зросли, ще більше грошей приходять до бюджету.

Також економічний ефект від вже запроваджених продуктів наших цифрових – це 495 мільйонів і антикорупційний – 841. Це міжнародний аудит був і це вже дає такі цифри. В наступному році, вже враховуючи послуги, які ми запустили, буде заощадження для українців, гаманця українців 10 мільярдів гривень.

І також дуже важливо, ми зупинили всі неефективні ІТ-закупівлі – це 2,8 мільярда гривень, вони залишилися в бюджеті України, це ті гроші, які ми не дали розпилити, неефективно якось використати, і це те, що залишилося. А ми на наступний рік заклали 2,1 на всі міністерства, на всі напрямки цифрової трансформації – 2,1 мільярда.

Чесно, ми працюємо в цьому напрямку не гірше ніж всі антикорупційні органи, здається, навіть і більше, тому в наступному році ефект буде ще більший. Але це все, що видно, не видно дуже багато – це фундаментальні речі. Ми будуємо нові реєстри, працюємо з Інтернетом, з 1 липня був розподілений 900-й діапазон і вся країна активно почала покриватися Інтернетом. За 3 місяці у нас там результат, ви бачите, 2 тисячі 700 населених пунктів вперше отримали 4G, це 1,2 мільйони українців, та покращили у 2 тисячах 600 4G. Тобто дуже багато інфраструктурних речей робимо, які еволюційно вже неможливо буде зупинити і вони будуть і так нашу країну розвивати в напрямку цифрової трансформації.

Але ми хочемо робити це скоріше, рішуче, революційно, тому з 1 вересня наступного року, ви, напевно, чули виступ Президента, мій виступ про те, що жоден державний орган не буде мати права приймати, вимагати, точніше, не зможе вимагати паперові документи. Це дуже пришвидшить трансформацію держави, тому ще багато чиновників в міністерствах працюють, які максимально все гальмують. Тобто політична воля Президента є та Прем'єра є, але дуже багато на середньому рівні менеджменту, який гальмує цифрову трансформацію.

Я точно впевнений, вже дивлячись на цей рік, що ми через 2 роки, через 3 після створення міністерства станемо найзручнішою країною в світі з точки зору взаємодії з державною. Всі сервіси можна буде отримувати в кілька кліків. Ми зможемо зекономити бюджет там, де неефективно використовується, і збільшити там, де це можливо. Тому що це тільки початок. По суті, ми займаємося цифровою економікою, це майбутнє світу,  нашої країни точно. У нас, скажу по секрету, є... зараз ми робимо таке домашнє завдання: ми напрацьовуємо стратегію цифрової економіки.

Ми хочемо презентувати також Верховній Раді це у грудні. І там чітко буде видно, скільки грошей ми можемо зекономити на електронному маркуванні, на реформі соціальних сфер. Тому що я впевнений, після розвитку  електронної системи в сфері, в соціальній сфері ми зможемо зекономити до 10 відсотків неефективних соціальних виплат, коли люди їздять на Bentley, живуть в маєтках за кордоном, а отримають допомогу по безробіттю. Тобто потрібно не платити там, де не потрібно, і збільшувати соціальні можливості для пенсіонерів, для незахищених верст населення.

Якщо дуже коротко, за 10 хвилин, хотів би передати це все і хотів би передати слово профільному нашому заступнику Міністерства соціальної політики Бушкову Валерію. Він вже розповість конкретно, що ми будемо робити в напрямку в соціальній сфері. Хотів би отримати від вас ......... і потім вдосконалити наш план з цифрової трансформації, прийняти його в Кабінеті Міністрів і бюджетувати, вже працювати над ним рік і в наступному році вже відзвітувати перед вами за результатами цього плану. 

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайле.

Зараз ми послухаємо профільного заступника, але ви залишитесь з вами, щоб  ми і вам питання позадавали, так?

ФЕДОРОВ М.А.  Так-так.

ГОЛОВУЮЧА. Тоді слухаємо, а потім питання, так? Пропозиція.

ФЕДОРОВ М.А.  Так, звичайно.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді слово надаємо профільному заступнику міністра соціальної політики з цифровізації, будь ласка.

БУШКОВ В.Г. Дякую.

Доброго дня, шановні колеги! Згодний розпочати.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

БУШКОВ В.Г. Хвилинку. Видно презентацію на екрані?

ГОЛОВУЮЧА. Ні, поки що не видно. Ми тільки чуємо вас. Бачу, Олександр Порхун, здається, з'явився, з нами.

У мене ще питання.  Юлія Володимирівна Тимошенко, ви з нами чи ні? Бо висвітлюється ваш, хтось з вашого акаунту з нами. Це вже не вперше у нас на засіданні комітету. Як нам помічати, що ви з нами чи ні? Є припущення, що це Володимир Макарович. Ми ж у протоколі маємо відмітити.

Так, будь ласка, Міністерство соцполітики.

БУШКОВ В.Г. Вибачаюсь, видно мою презентацію?

ГОЛОВУЮЧА. Ось зараз написано буковки:  Б, В.

О, все, з'явилась.

БУШКОВ В.Г. З'явилась, так?

ГОЛОВУЮЧА. Так, є.

БУШКОВ В.Г. Чудово.

Підходом в процесі цифрової трансформації соціальної сфери ми вбачаємо створення єдиної інформаційної системи соціальної сфери, за допомогою якої мають адмініструватися будь-які види державної соціальної підтримки громадян. Це ми бачимо на слайді.

Створення єдиної інформаційної системи соціальної сфери ми розглядаємо як частину загального процесу цифрової трансформації суспільства спільно з проектами Мінсоцполітики та Мінцифри, у партнерстві з …….….. державних відомств, профільних парламентських комітетів. З цього випливає наступний принцип, а саме побудова єдиної інформаційної системи соціальної сфери таким чином, щоб її технологічними можливостями могли користуватися не лише установи, власне, в соціальних сферах, а й інші оператори, які можуть бути задіяні у процесі надання тих чи інших видів соціальної підтримки громадянам. Це банківські установи, поштові підприємства, центри надання адміністративних послуг тощо.

Ще одним важливим підходом у створенні Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, технологічної бази діючих інформаційних систем і реєстрів соціальної сфери, тобто використання всього того, що вже існує, ефективно працює та може розвиватися. Базовою системою, на основі якої планується збудувати Єдину інформаційну систему соціальної сфери, вбачається реєстр застрахованих осіб, що ведеться Пенсійним фондом. Зараз, хвилиночку.

Що саме ми вбачаємо в реєстрі застрахованих осіб? Це наявна інформація практично про все доросле населення країни, зокрема інформація про трудову діяльність, про зарплати і соціальний статус, і пільги тощо. Вже налагоджена інформаційна взаємодія реєстру застрахованих осіб з 12 іншими державними реєстрами, в тому числі з реєстром МВС та Мін'юсту. На базі реєстрі застрахованих осіб функціонують підсистеми, які можуть забезпечити процес призначення, перерахунку та здійснення соціальних виплат та розгляд, пов'язаний з тими сферами планування та розподілу відповідних видатків, .................. надання електронних послуг, оцифрування паперових  документів.

Реєстр застрахованих осіб має потужну технологічну інфраструктуру, зокрема, основним та резервним центру обробки даних ………………… насамперед персональних даних громадян. Таким чином, є сприятливі умови на основі реєстру застрахованих осіб за сприятливих умов на базі... разом може бути швидко створене діюче технологічне ядро Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, включаючи наявність... переважної кількості осіб, необхідних і перевірених даних про існуючі та ……………. будь-які види соціальної підтримки.

Що в результаті буде на цьому ……............. збудоване і як виглядатиме соціальна сфера після створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери? Перш за все докорінно зміниться сервіс для громадян. У будь-якому універсально-соціальному фронт-офісі ………………….. можуть вирішити всі питання, пов'язані з отриманням будь-якого виду соціальної підтримки. У мережах універсальних соціальних фонт-офісів можуть бути залученням будь-які органи, в основному із соціальної сфери такі, як банки, поштові підприємства, ЦНАП. Ця ……........... інформація, документи, що необхідні для розгляду звернень, включаючи паспортні дані, ідентифікаційний код та інше, то дані …………………. соціальний статус тощо будуть отримані автоматично з бази соціального реєстру або з інших державних реєстрів. Головне, що з часом ці питання, пов'язані з наданням будь-якого виду соціальної підтримки, можуть бути вирішені дистанційно через єдиний веб-портал, який має бути створений на платформі "Дія".

Також докорінно зміняться ділові процеси в соціальній сфері та організація управління …………

По-перше, на базі реєстру застрахованих осіб буде створений єдиний соціальний реєстр, в якому будуть міститися дані про всіх одержувачів будь-яких …………… соціальної підтримки та буде відображатися вся інформація, пов'язана з їх наданням.

По-друге, буде створена система підсистема "Єдиний соціальний процесінг", ……….. централізовано в …………. режимі будуть здійснювати всі операції, пов'язані …….. будь-яких видів соціальної підтримки.

По-третє, буде створена підсистема "Соціальне казначейство", завдяки якій централізовані будуть всі фінансові операції, пов'язані з наданням ……….. соціальної підтримки.

Також буде створена система "Електронний бюджет соціальної сфери", за допомогою якої буде відбуватися планування, розподіл, аналіз, моніторинг і контроль соціальних видатків в державі.

Нарешті буде створений Єдиний електронний архів соціальної сфери, де в електронному вигляді буде зберігатися вся документація, пов'язана з наданням будь-якої соціальної підтримки.

Всі перелічені підсистеми планується запустити в два етапи. Спочатку у тестовому режимі, для цього у найближчі 6 місяців мають бути реалізовані ……….. проекти, згодом в промисловому режимі.

Щодо термінів. …… впроваджені ………. інформаційна система соціальної сфери. Повноцінних проваджень за сприятливих умов розраховано на 1,5-2 роки. Вже у жовтні очікуємо на схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери урядом. Плануємо, що до кінця поточного року будуть розроблені та ухвалені всі нормативно-правові акти, необхідні для успішної реалізації стратегії. А також буде створено та затверджено ………. "Технічне завдання на створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери"… (Не чути)   

І насамкінець. Яких результатів ми очікуємо від впровадження цифрової трансформації соціальної сфери?

Перше. Це зручний та доступний соціальний сервіс для громадян. Подолання корупції в соціальній сфері.

Друге. Це прозорий та контрольований розподіл соціальних видатків у державі, їх оптимізація, в тому числі за рахунок скорочення ……….. управлінських …………

Таким чином, ми маємо намір впровадити ще такі ...... цифрові трансформації соціальної сфери, а саме: можливість для громадян за допомогою програмного комплексу "Інтегрована інформаційна система "Соціальна громада" через ЦНАПи поповнити  понад 60 соціальних послуг, надати доступність понад 30 соціальних послуг  для людей з інвалідністю через портал "Дія" , провести інтеграцію таких соціальних сервісів, як реєстрація документів про призначення субсидій та "муніципальна няня" через портал "Дія".

Це основні завдання, які ми вбачаємо для себе на цей ……... Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Валерію.

Перейдемо до питань…

_______________. А, можна, будь ласка, ще хвилинку профільному заступнику Міністерства ветеранів слово надати.

ГОЛОВУЮЧА. Звісно. Давайте, Міністерство ветеранів у нас передове взагалі щодо підготовки документів.

ЛЕВЧУК В.О.   Доброго дня!

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня!

ЛЕВЧУК В.О. Я теж хочу показати швидку презентацію, буду намагатися як можна швидше.

Отже, на відміну від мого попереднього колеги, у Міністерства у справах ветеранів все набагато легше, нам нічого не потрібно трансформувати, тому що у нас поки що нічого немає. Ми тільки створюємо, тому у нас  план цифрового розвитку.

Цілі Міністерства у справах ветеранів ...(Не чути) …соціальна захищеність ветеранів. Тому цілі IT-напрямку вони забезпечують  досягнення  цих цілей  цього міністерства.

Я для себе і для своїх підлеглих поділив їх на такі  три напрямки. Це підвищення ефективності аналітичної діяльності, операційна діяльність …….…. забезпечення IT-інфраструктури.

Провівши ряд досліджень, опитувань, аналізів, купи інформації, яка на сьогодні почала вже з'являтися від різних громадських організацій, від державного сектору, ми дійшли висновку, що на сьогодні з поряд великою кількістю матеріальних проблем, які кричущі для ветеранів, є нематеріальні, які держава може вирішити дуже швидко, це основне інформування.

На жаль, на сьогодні ми маємо таку складну нормативно-правову базу і процесів, бюрократичність їхню, яка не дозволяє ветерану навіть знати, які йому пільги належать, куди він може звернутися, де він може отримати. Тому одним із основних напрямків цього ми побачили, це інформування ветеранів взагалі і суспільства, що є ветерани, що їм належать пільги і що їм взагалі можна надавати пільги.

Друга частина, це використання старих методів і інструментів…  скажімо так, старих методів сучасними інструментами, намагання використати в секторі держави, що теж потрібно змінювати, в тому числі починати з себе.

Друга і  третя частина – це взагалі, як …….... міністерства, я вже сказав, це відсутність взагалі ІТ-інфраструктури для того, щоб організувати якийсь процес. Найближчим, що ми бачимо, це таке попереднє, це створення ряду сервісів як внутрішніх для самого міністерства, так і комунікативних  міністерства з ветеранами. І третя частина – це для самих ветеранів. Я більш детально, там буквально в 30 секундах зупинюсь по кожному з них. Але хочу сказати, що це той необхідний рівень міністерства для виконання своєї діяльності якісної.

Самий кричущий, самий відомий, самий значимий на сьогодні – це Єдиний державний реєстр ветеранів війни, електронний кабінет ветерана, це необхідність консолідувати на сьогоднішній день близько 16 різних реєстрів, які навіть не завжди є в цифровому вигляді. Це і бумаги, це журнали в районних військових комісаріатах ……...... Нарешті потрібно їх зібрати в кучу і знати, яка ж взагалі кількість ветеранів на сьогоднішній день є в Україні.

Друге. Це запровадити механізми цифрового обміну інформацією, забрати цю бюрократичність. На сьогоднішній день основними бумаги, які носять ветерани, це підтвердження їхнього статусу. Це копії посвідчень, це копії паспортів, копії інших документів, які ми можемо передавати з системи в систему між центральними органами виконавчої влади, взагалі виключаючи самого ветерана. Це електронний кабінет ветерана, де він може зайти, побачити, що йому належить, що він вже отримав, що він може отримати і що, де він може отримати, доотримати ще.

Ну, і звичайно, на сьогоднішній  день ми знаходимося зараз в процесі. Ми склали календарний план вже з підрядною організацією, яка створює програмне забезпечення реєстру, і на етапі підписання договору. Паралельно з цим ми вже розпочали етап дослідження, надали всю необхідну інформацію, почали пробудовувати схеми потоків цих даних, що нам потрібно автоматизувати і оптимізувати.

Інша частина – це сервіси "е-ветеран", які на сьогодні ми бачимо, по-перше, це посвідчення ветерана вже в електронному вигляді. В нас на сьогоднішній день є п'ять різних посвідчень різних категорій, які підпадають під статус ветерана, від учасника бойових дій до учасника Революції Гідності і тому подібне.

Ми пропонуємо їх підв'язати в єдиний вигляд. Зараз ми працюємо... уже напрацювали ряд питань з КМДА. Згадаємо недавно той інцидент про відміну пільгового проїзду ветеранам інших категорій  іншої  місцевості, а не киян.  Ми зараз доопрацьовуємо питання, де наші посвідчення ветерана, генеруємий ним QR-код буде сприймати система електронного квитка на пілоті міста Києва і отримувати першу статистику про проїзди ветеранів.

Зараз з КМДА, як я вже сказав, ми пропрацювали ряд технічних питань, це можливо зробити. Зараз ми чекаємо відповіді від …..... на час реалізації, коли ми це почнемо реалізовувати.

Сюди ж ми хочемо долучити зараз ряд проектів, які ми проводимо з громадським організаціями щодо залучення саме ветеранів, які вчаться в сфері ІТ, до створення цього посвідчення.

Наступний сервіс, який ми розпочали теж разом з .........., це ………….., так назвали додаток. Це додаток і веб-версія, де ми можемо бачити всі  меморіальні дошки, всі пам'ятники, а потім ми  хочемо додати туди ще інформацію про події, історичні довідки, якісь відеофрагменти, інформацію про місця, видатні місця взагалі, пов'язані з ветеранською спільнотою. Крім цього, одним із таких важливих факторів ми хочемо відразу через цей додаток зробити можливість інформувати нас і органи Національної поліції про випадки вандалізму, які, на жаль, на сьогоднішній день присутні в різних регіонах, з різною частотою вони трапляються, або наруги над могилами.

Наступний сервіс – це ми зовсім міняємо відношення до санаторно-курортного лікування і взагалі до подальшого надання. Як казав наш з вами мешканець Києва, колега, скажемо так, Віктор Глушков, що автоматизація змінює самі процеси. Ми вже розпочали спільно з ОБСЄ   побудову даного додатку. Ми вирішили сконсолідувати всю інформацію в одному місці про всі заклади, які можуть надавати санаторно-курортне лікування і психологічну допомогу. Плюс дати можливість ветеранам робити оцінку цих закладів самому, ну, по прикладу ……….. і можливість бронювати місця. В тому числі врахувати, що це, можливо не тільки для одного ветерана, але й для членів його сім'ї. Можна отримати вичерпну інформацію про даний заклад, про послуги, які він надає, умови проходження лікування в даних закладах, і зробити  ………. відразу на ………… і методом прямої конкуренції відібрати кращих від гірших, тим самим позбутися якоїсь корупції через ………

І головне, це ряд посередників цих організації пропонуємо вилучити і напряму зв’язати органи, які надають напряму з ветераном, через автоматизацію.

Наступний момент – це система управління взаємовідносин, це те,  без чого сьогодні немає ні банківської сфери, ні торгівлі, нічого. На жаль, в нас ……….. мало, ми вже почали це створювати. Це комунікація самого міністерства з ветераном. На сьогоднішній день, особисто перевіряв, потрібно 30 днів, щоб моє звернення було в міністерстві, відпрацювали і надали відповідь. Я от ставлю собі задачу  найближчий термін мінімум на сім, а взагалі по стандартним питанням щоб ця відповідь формувалася автоматично. Засоби для цього вже давним-давно в світі продумали, їх потрібно тільки впроваджувати і впроваджувати.

Ну, і, звичайно, всього цього не може бути без сучасної інфраструктури, яка по-перше,  надає можливість використовувати ці інформаційні системи, і друге – це вона захищає інформацію, що є на сьогоднішній день кричущим  питанням для всіх органів державної влади і взагалі для громадського сектору теж, і зробити ці сервіси якраз доступними всім.

Ну, і необхідність фінансування, яке ми подавали, в тому числі, до бюджетного комітету, це, певно, …….. потреба. В нас  ………… ми не фінансувалися, ми вперше тільки розпочали нашу розбудову. Тому прошу, в тому числі, підтримати нас …………..

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире. Ви, як завжди, попереду планети всієї. Може тому, що у вас нове міністерство, тому зразу по-новому мислите. Дякуємо вам за презентацію "е-ветеранів".

Я хотіла тільки з кінця розпочати щодо ……………. Ви знаєте, що Верховна Рада прийняла в першому читанні Закон про реабілітаційні послуги, і на сьогодні ми будемо створювати робочу групу саме в контексті ветеранів наших щодо надання психіатричної допомоги.

Я думаю, що через деякий час те санаторно-курортне, як його називають, лікування ми в Комітеті соціальної політики санаторно-курортне лікування беремо "лікування" (в лапки), бо воно лікуванням не є. Світ давно вже займається реабілітацією, активною реабілітацією, і закуповує для активної реабілітації погодинно послуги щодо реабілітації.

А що стосується психіатричної допомоги, посттравматичного синдрому, результатів контузії, то в цьому випадку, я думаю, що ми поступово разом з вами модернізуємо цей вид послуг, перетворимо її в надання психіатричної допомоги після контузії і посттравматичного синдрому і в реабілітацію, в якої є конкретна потреба у ветеранів. Це таке зауваження, бо ми стоїмо історично на цьому етапі.

У мене є питання. Потім я дам слово народним депутатам, може в них з'явилися питання. У мене є питання, яке  б хотіла і до пана Михайла звернутися, тому що одне питання стосується Міністерства економічного розвитку, бо трудові відносини. Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів займається соціальною політикою, крім дітей, діти в гуманітарному комітеті і все, що стосується діджиталізації. У нас також блок йде по ветеранах. І третій трек – це Міністерство економіки, бо це трудові відносини. І тому тут немає представника профільного з Мінеко, але я б хотіла задати в контексті соціального діалогу.

Колись ми з вами зустрічалися, я казала, що в Данії є система, яка автоматично цифровізовано визначає, яка сторона роботодавців і профспілок є репрезентативною. Для цього не потрібно, як у нас раз на 5 років проводити перевірку підписів учасників якоїсь профспілки репрезентативної чи ні і роботодавців. Автоматично є реєстр, якщо є якась профспілка, є люди, які входять до цієї профспілки, є Асоціація роботодавців і є інформація, який роботодавець туди входить. І репрезентативними є ті, хто сплачує найбільший social contribution за кордоном, у нас єдиний соціальний внесок, члени, які входять до їх складу. І той, хто сплачує найбільше оцих соціальних податків, той найбільше має право бути представленими у комунікаціях з органами влади. Немає цього громіздкого апарату щодо визначення репрезентативності учасників соціального діалогу. Чи можливо включити це в план роботи Мінеко – цифровізацію представників і репрезентативності соціального діалогу? А потім  я задам питання до міністра, до пана Валерія.

ФЕДОРОВ М.А. Добре. Дякую вам за питання.

Ми обов'язково додамо цей напрямок. Я взагалі пропоную, ми сьогодні відправимо вам чіткий план цифрової трансформації по цим двом напрямкам і відправимо вам цифрову трансформацію, наш план конкретний по Міністерству економіки для того, щоб, якщо є ще напрямки, які, можливо, суміжні, ви також нам… Ми можемо все взагалі відправити.

І ми би хотіли, щоб ви витратили 10-15-20 хвилин, передивилися все це ще раз. Розуміючі ваші пріоритети на наступний рік, які ви для себе на сьогодні формуєте, також як і ми, ви змогли нам надати зворотній зв'язок, тому що ми дуже хочемо, щоб цей документ, він був цілісним, це було бачення і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів.

Тому, якщо це так буде, буде енергія тоді це все реалізовувати і буде максимальна підтримка з усіх сторін, не буде конфронтації провадження, коли ми говоримо про конкретне бачення розвитку сфери. Тому ми вам відправимо все це сьогодні, ви подивитеся і будемо чекати на зворотній зв'язок. Все, що потрібно, ми будемо додавати, тому що я впевнений, що ми деякі пріоритети, які ви на сьогодні обговорюєте в робочих групах, ми про них навіть не знаємо. Для цього наша зустріч, щоб ми поділилися своїм баченням, ви дали зворотній зв'язок, потім обмінялися і сформували цей документ, забюджетували його і працювали.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Михайло. Дякую, що ви акцентуєте увагу саме на організаційних питаннях, бо вони важливі для узгодження всіх оцих планів.

В мене питання до пана Валерія ще, до профільного заступника Міністерства соціальної політики, два питання. 

Перше питання стосується, чи охоплює e-Social, і взагалі наша робота координацію між  е-Social,  і реєстрами, які є у фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування. Маю на увазі в першу чергу реєстр Пенсійного фонду, а потім реєстри, які йдуть у Фонді соціального страхування і фондів безробіття. Тому що фонди соціального страхування мали б взагалі-то з 1 січня цього року, наприклад, перейти на контакт з еHelth щодо лікарняних листів. Ми цього переходу не побачили і дофінансовували Фонд соціального страхування без контролю з боку того, щоб лікарняні листи не були заднім числом підписані, щоб там не було зловживань. Тому нас тут цікавить з точки зору верифікації виплат із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, координація з реєстрами, які є у фондах. Це перше питання, чи передбачено це, чи ні?

А друге. Ми вважаємо, що в подальшому політика українська, тобто соціальна політика, має базуватися на тому, що ми маємо допомагати людям, які потрапили в складні життєві обставини, в першу чергу з точки зору їх майнового стану.

46 стаття Конституції каже про те, що держава Україна має забезпечувати кожного одягом, харчуванням і житлом. Це виключний перелік. І відповідно майновий стан є одним із тих, чим попередньо мало займатися Міністерство соціальної політики в тому числі.

Хоча за часів Реви, для отримання комунальних субсидій, була введена соціальна декларація щодо майнового стану отримувача комунальних послуг. Але зв'язку з декларацією майнового стану, яку людина здає в податкову інспекцію, такого зв'язку немає.

Взагалі-то європейські системи базуються на тому, що отримати соціальну послугу може людина, яка, здаючи податкову декларацію, показує, що в неї немає пасивних доходів, що вона дійсно нужденна.

І чи передбачається в подальшому надання соціальних послуг, зв'язок з декларацією щодо майнового стану, який має подаватися не в соціальну службу, хоча Мінсоц там робить деякі законопроекти, де починає спотворювати оцю декларацію про майновий стан в соціальний спосіб, я б так це назвала. Тому що Мінсоцполітики взагалі не відстежує майновий     стан. Майновий стан має відстежувати у державі одна структура – це податкова інспекція. І відповідно має бути кореляція на податкову службу. Таким чином, перше питання щодо кореляції на фонди страхування загальнообов'язкові соціальні і друге – кореляція цифровізації на майновий стан людини, чи робиться це чи ні?

Дякую заздалегідь за відповіді.

БУШКОВ В.Г.  Дякую за запитання.

По-перше,   e-Social …….. не покриває ………… всі соціальні сфери. Тому ми зараз якраз напрацювали стратегію нашої соціальної сфери для...  більш ширше буде, ніж те, що покладали на себе e-Social.  Тому ми зараз якраз і повернулися до того, що нам потрібно розробити Єдину інформаційну систему соціальної сфери, яка покриє весь цей перелік, який ви тільки що назвали.

На теперішній час у нас є деяка взаємодія між реєстрами. Але для того, щоб все це було під контролем, такого зараз немає. Для того, щоб було це просто, наглядно і відповідно, скажемо, для використання як для менеджера, який буде користуватися для аналізу чи прогнозування видатків, чи для людини, яка прийде для отримання якоїсь соціальної допомоги.

ГОЛОВУЮЧА. Я просто нагадаю пану Валерію зараз і пану Михайлу нагадаю, що у сфері загальнодержавного обов'язкового страхування знаходиться більше ніж 550 мільярдів гривень. А  e-Social   поки що охоплює 311 мільярдів. Загалом в системі соціального страхування знаходиться більше ніж 800 мільярдів публічних коштів. Просто, що система загальнообов'язкового державного соціального страхування опікується в 1,5 рази більшими грошима, ніж, власне, Мінсоцполітики і e-Social.

БУШКОВ В.Г. Так,  дуже доречно зауважити, що сама програма e-Social   охоплює якраз ті проблеми, які касаються самого міністерства, Міністерства соцполітики, але не всієї соціальної сфери. Тому дуже важко оперувати всіма цими даними, всіма цими сумами, які ви назвали. Це дуже величезні суми, більше ніж 800 мільярдів, для того, щоб правильно всім цим користуватися, дивитися за розподілом, потрібен єдиний механізм, і все це дозволить робити.

ГОЛОВУЮЧА. Я просто хочу, щоб у вашій презентації було не 2 мільярди знайдених грошей у місяць, а щоб там 10 було. Бо якщо ви почнете…

БУШКОВ В.Г.  А можна, щоб взагалі не було втрачених грошей ………….… нашої держави?

ФЕДОРОВ М.А.  Можна, я скажу? Я, чесно, вважаю, що після запуску цієї системи ми взагалі передивились підхід до того, що робилось в eSocial. Ми зрозуміли, що було неефективно зроблено, чому саме був такий підхід. Ми вже проаналізували, чому там десяток років не можна це нормально запустити. І у нас є чіткі тепер плани. І ви бачите, що ми там швидко рухаємось. Я впевнений, що ми зможемо реально до 10 відсотків від взагалі всіх соціальних виплат зекономити за 2 роки. Я в цьому на 100 відсотків впевнений.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

ФЕДОРОВ М.А. Тому що той експеримент верифікації соціальних виплат, який до цього проводиться Мінфіном і Мінсоцполітики, який був проведений, але не було результату, він був на папері… Тобто ми знали всі трансакції, які не повинні були статися, але виплати все одно відбувалися.

Тепер, враховуючи Закон про верифікацію соціальних виплат, і враховуючи те, що ми робимо з новою системою, реєстром, ми точно зможемо за 2 роки зекономити до 20 відсотків. Я думаю, це там десятки мільярдів – 80, 100 і так далі. То це для мене взагалі цей проект, він, напевно, після нашої презентації у понеділок стає пріоритетом № 1. Тому що я вважаю, що і комітет, і Президент, і міністерства повинні зустрічатися раз у два, раз у три тижні і спілкуватися, як взагалі проходить, відбувається реформа, трансформація цього напрямку. Тоу що це колосальна економія грошей взагалі. І ми зможемо реально збільшити соціальні виплати за рахунок економії на неефективних виплатах.

Я дуже вірю в цей проект. І я для себе в пріоритет його, вже реально на перше місце поставив.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло.

Чи є ще питання у народних депутатів, скажіть будь ласка.

Михайло Михайлович. О, Остапенко.

ОСТАПЕНКО А.Д. Добрий день! Дякую, пане Михайло, за гарну презентацію. У мене таке питання. Така є інформація, що e-Social, що впроваджує Міністерство соціальної політики та Світовий банк, уже інфраструктура цієї програми, вона вже застаріла, і ми, коли її створимо, ми прийдемо невідомо до чого. Я маю таку інформацію, але я чую, що її будуть далі рухати цю програму. Можете підтвердити або спростувати це?

ФЕДОРОВ М.А.  Ми будемо робити це, скажемо, ми не будемо рухатися в тому напрямку, в якому e-Social рухався до цього. Тобто ми будемо змінювати інфраструктуру, пріоритетні ……… проектів. Я хотів би, щоб профільний заступник трохи прокоментував це питання, чим відрізняється e-Social, який був до цього з тим, що ми будемо робити тепер.

БУШКОВ В.Г. Якщо коротко, то дивіться. е-Social це, скажемо, оцифрування тих процесів, які були в Міністерстві соціальної політики, але не узагальнений чи якийсь інструмент для всієї соціальної сфери. Тому це дуже, його надзвичайно складно використовувати в повсякденному житті для того, щоб спростити життя звичайного громадянина, а також, ще раз повторю, ……………. великою сферою. е-Social не покриває цього, це застарілий інструмент. Ми йдемо далі, ми повинні розвивати наші надбання, які вже є, для того, щоб спростити всі ці процеси. І тому ми вважаємо, що необхідно розбудовувати Єдину інформаційну систему соціальної сфери.

ГОЛОВУЮЧА. Ви отримали відповідь, пане Анатолій?  

ОСТАПЕНКО А.Д. Пан Валерій, я як би не зрозумів, на що рухаємо, що воно вже застаріле, і сама інфраструктура, яка є, називаємо, залізо, яке там є, там воно також застаріле вже. Якщо ми через 2 роки його запустимо… (Не чути)

БУШКОВ В.Г.  (Не чути)

ОСТАПЕНКО А.Д. Да, я закінчу.

БУШКОВ В.Г.  …ті напрацювання по е-Social і які потенційно повинні були вже бути здані, але…

ГОЛОВУЮЧА. Пане Валерію, давайте ми дамо пану Анатолію закінчити, щоб він закінчив, а потім відповісте.

ОСТАПЕНКО А.Д. Ми ж гроші освоїли вже, а виходу немає ніякого. Ви самі сказали, що  між реєстрами  немає зв'язку, що це не спрощує для людей надання послуг якихось. Ми повинні рухатися до цього, я так розумію, а ми щось розвиваємо далі, що не дає спрощення цих послуг, да, а тоді буде по роботі щось нове. Я хотів би, щоб ми тоді переглянули цю всю політику і рухалися в якомусь правильному напрямку.

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я думаю, що віце-прем'єр це  врахує.

ФЕДОРОВ М.А. Ні, там в першу чергу через взаємодію з реєстром буде проходити  трансформування цих послуг. Тобто це не відцифрування …………, а це буде інший підхід до взаємодії.

Я просто дуже політично коректним хочу бути, коли коментую e-Social і хочу зважено коментувати. Але це взагалі буде інший підхід, швидкий, і результат буде вже так через півроку. Тому це оновлення буде колосальне, на 100 відсотків.

Я просто обережно все-таки говорю про те, що було заінвестовано і Світовим банком, і нашою державою, але ви подивитеся на сам проект, в нас є там окремо, ми проводили презентацію нової структури, де взагалі інший підхід  до цієї роботи. Ми запускаємо …….., тестуємо нові продукти, відразу є взаємодія через "Трембіту", там 13 мільйонів взаємодій в день. Тобто ……… послуг, спрощення максимальне. Тобто це взагалі інший підхід, це ……… ми зробили найшвидше. Там …………… відсотків українців користувалися, а сьогодні 50 відсотків з тих, хто відкриває, користується онлайн, і це взагалі 4 кроки і дуже швидко.

Тому це в першу чергу, що ми робимо, ………., ми спрощуємо це. Тому ми… Це якщо дуже коректним бути…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло, за коректність і оптимізм.

Будь ласка, пан Анатолій, а потім… 

ФЕДОРОВ М.А. Я дуже вдячний за вашу увагу,   кожному народному депутату. Для нас це дуже важливо. Сподіваюсь на зворотній зв'язок від вас і дуже вам дякую за ваш час.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло.

Пан Анатолій, потім Михайло Михайлович Цимбалюк. 

ОСТАПЕНКО А.Д. Пару слів ще хочу додати.

Дякую пану Михайлу, шановному нашому віце-прем'єру, також Міністерству ветеранів за ті напрацювання, які вони презентували сьогодні. І давайте трошки бистріше рухатися,  наскільки це ми зможемо прискорити. 

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Цимбалюк Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я дякую за презентацію. Бажаю успіху міністру і його команді.

Але хотів би задати все-таки запитання. Тоді буде якісне надання соціальної послуги, в тому числі і будуть працювати бази по ветеранських наших організаціях, коли буде якісне покриття Інтернету. Ви, я думаю, реально володієте ситуацією, що ця послуга, яка сьогодні, про яку ви говорили, кожен по своєму напрямку, доступна в більшості це міським жителям. А в сільській місцевості у нас є основна проблема – це проблема покриття якісним Інтернетом. Бо в деяких селах гірських районів Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької областей там немає навіть якісного зв'язку мобільного. Тобто маємо ми говорити сьогодні про рівний доступ до цієї послуги. Я хочу спитати міністра. А коли ви завершите повністю покриття якісним Інтернетом території України?

Друге питання. Тут говорили про безпеку і захист персональних даних. Слід зважати і на цю важливу річ.

І наостанок. Пан Уманський працює в команді Президента, в Офісі, контактує, запитайте, він же там чітко заявляє офіційно, що дальше продовжуються скрутки, не на 2 мільярди в місяць, а на значно більше. Беріть його дані, там чітко видно, як працювати, які економічно неактивні підприємства отримують ПДВ. Будь ласка, спільно з податковими органами.

Мене цікавить перше питання: коли буде якісне покриття Інтернету всієї території?

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу.

У нас віце-прем'єр, Михайло Федоров, він віце-прем'єр, не міністр, а віце-прем'єр...

ЦИМБАЛЮК М.М. Він віце-прем'єр тире міністр.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пане Михайло. Михайло Федорів, будь ласка.

ШКІЛЬОВ М.С. Я вибачаюся, мене звати Шкільов Максим. Я директор Директорату Міністерства цифрової трансформації. А пан Михайло вже пішов після слів, що він піде. Тобто я йому передам ці запитання. І, як він казав, зробимо ще Zoom…

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайловичу, ми з вами з Михайлом Федоровим окремо це питання задамо, гаразд?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я зрозумів, що коли запитання надходить від опозиції, то міністр стає…

(Загальна дискусія)

…що вони стали великі пани, то хай би приїхав на Львівщину, я вчора був в Старосамбірському, Самбірському районі, там швидка медична допомога не доїжджає, бо немає елементарного телефонного зв'язку. А ви там казки розказуєте.

ГОЛОВУЮЧА. О'кей.

Шановні народні депутати, ще є в когось питання? Ні?

Я думаю, що ми перше питання можемо  зі свого порядку денного закривати. І так як нам пообіцяв віце-прем'єр-міністр нашої цифровізації, ми хочемо отримати всі матеріали презентацій і відповідно план роботи, з яким я прошу секретаріат ознайомити всіх народних депутатів, і опозиційних в тому числі, Михайло Михайлович, для того, щоб ви подивилися і додали свої пропозиції, які б йшли в контексті нашого плану законодавчих робіт, який є у Верховній Раді, щоб ми робили це разом.

Дякую всім заступникам профільним. Пане Максиме, передайте пану Михайлу нашу подяку, що він доповів нам про стан справ з цифровізацією.

І переходимо до наших наступних порядків денних. Перед тим у зв'язку з тим, що пан Бабенко Микола не зміг долучитися до нас, я прошу народних депутатів обрати нашого секретаря, який буде фіксувати в подальшому наше голосування.

Пропоную пана Арсенюка Олега, він у нас… Хто за це, прошу проголосувати.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович?

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

ГОЛОВУЮЧА. За.

Дякую. Одноголосно.

Переходимо до нашого другого питання. Ви пам'ятаєте, що ми на друге питання поставили створення робочої групи. А ви передали пану Михайлу Михайловичу, да?

Пан Михайло Михайлович, ви вирішили, що ми робочу групу зараз створимо і щоб у вас і у всіх був час додати до неї тих представників, яких ви вважаєте за доцільне, ми зараз пропонуємо оцю робочу групу при Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів, робочу групу щодо надання психіатричної допомоги в контексті посттравматичного синдрому для ветеранів створити під головуванням Тетяни Циби. Вона сьогодні присутня у нас на засіданні комітету. Вона у нас є представницею Комітету свободи слова. Контактує там разом з Кравчук Євгенією, яка у нас входить до складу комітету гуманітарного, так? Так, гуманітарного комітету.

У нас це питання надання психіатричної допомоги знаходиться на стиці між Міністерством охорони здоров'я, Міністерством ветеранів, Міністерством соціальної політики. І тому ми цю робочу групу створюємо для того, щоб підштовхнути створення законодавства, законів відповідно щодо перетворення отого нашого ….. у реабілітаційну та психіатричну допомогу. Щоб послуги, які будуть надавати і закуповувати з боку держави…

Якщо буде ваша ласка, у мене така пропозиція. Проголосувати про створення робочої групи. За згодою запросити Тетяну Цибу головувати в цій робочій групі з метою підготовки законодавчого акту щодо надання психіатричної допомоги в першу чергу в контексті лікування посттравматичного синдрому для ветеранів. А потім будемо дивитися, що буде. І затвердити склад… Надати право затвердити склад голові Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів після того, як всі подадуть там впродовж 3-4 днів учасників до такої робочої групи.

Якщо не буде зауважень до такої пропозиції, будь ласка, народні депутати. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна, шановна головуюча, шановні колеги, я повністю підтримую таку пропозицію. Вона є дуже слушна. Тим більше ми з Тетяною Цибою, шановною колегою, працюємо в ТСК по ветеранам, і вона справді володіє цієї темою. Я впевнений, що очоливши цю робочу групу, у нас буде позитивний результат. Я готовий долучатись до такої роботи.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович, за згоду.

Ми автоматично вас включаємо до складу, бо ви знаєте цю тему теж дуже добре.

Таким чином, прошу проголосувати за створення робочої групи під головуванням за згодою Тетяни Циби. І надати впродовж 3 днів кандидатури до такої робочої групи.

Хто – за, прошу голосувати. 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк  – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

Переходимо, у нас залишається 4 хвилини, до третього питання нашого. Розглядаємо законопроект, я думаю, що ми встигнемо його розглянути, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" (щодо забезпечення безоплатного проїзду у пасажирському транспорті працівникам надавачів соціальних послуг) (реєстраційний номер 2594), народні депутати Приходько, Бабенко та інші.

Я знаю, що пан Сергій готувався до виступу. Будь ласка, пан Сергій Гривко.

ГРИВКО С.Д. Ще раз доброго дня, шановні колеги, шановний голово! Дякую за слово.

Значить, законопроектом пропонується внести зміни до статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" і визначається, що працівники надавачі соціальних послуг користуються безоплатно усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи територіальної громади, на території якої вони виконують повноваження  відповідно до закону, за умови пред'явлення довідки з місця роботи.

Але в той же час цей законопроект подавався 13 грудня 19-го року, а статтею  13 Закону "Про соціальні послуги", який набрав чинності з 1 січня 2020 року, встановлено, що надавачі соціальних послуг за рахунок власних коштів гарантують працівникам, яка надають соціальні послуги, забезпечені спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, велосипедами і проїзними квитками або виплату грошової компенсації за їх придбання. Тобто, в принципі, вже в законодавстві воно є і, можливо, цей законопроект втратив актуальність на сьогодні.

І ще Постановою Кабінету Міністрів України деякі питання діяльності центрів надання соціальних послуг №177 від 03.03.2020 року теж пунктом 18 передбачено, що центр забезпечує працівників, які надають соціальні послуги, надання спеціального одягу, взуття, інвентарю, велосипедів,  проїзних квитків або виплату грошової компенсації за їх придбання відповідно до норм, затверджених засновником.

Тому моя пропозиція зняти з розгляду зазначений законопроект, тому що, в принципі, воно вже запущено і  діє.  І він подавався ще до того, як воно вже запустилося.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Я нагадаю, що ви внесли до порядку денного цей законопроект і пропонуємо його відхилити в Верховній Раді, у зв'язку з втратою актуальності. Правильно?

ГРИВКО С.Д. Так.

ГОЛОВУЮЧА. Є питання до цього ще законопроекту? Голосуємо?

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Одноголосно. Дякую, шановні народні депутати.

Нагадаю, що ми сьогодні не пройшли наше контрольне питання, а саме розгляд рекомендацій парламентських слухань щодо прожиткового мінімуму, які відбулися 18 грудня. І секретаріат, і ми з вами разом провели велику роботу щодо того, щоб перевірити, наскільки Кабінет Міністрів і ми самі виконуємо рішення таких рекомендацій парламентських слухань. Ми з цього питання почнемо наше засідання, яке, я думаю, що ми проведемо 12 жовтня.

Всі готові 12 жовтня поговорити і порядок денний, той, який ми не пройшли сьогодні, зробити 12-го? Згодні, да? Михайло Михайлович? Сергій?

ЦИМБАЛЮК М.М.  Так, я підтримую цю пропозицію.

ГОЛОВУЮЧА. Я навмисно його не почала розглядати, щоб і не заходили, щоб не вичерпали цю годину, бо воно там велике. І є таке незадоволення у народних депутатів щодо того, як виконуються рекомендації. Тому ми з нього почнемо. Може, і міністерство краще підготується.

У мене прохання, народних депутатів, передивитися всі документи, які підготував секретаріат. Це доволі така товстенька папочка, щоб ми 12-го продуктивно попрацювали.