Веде засідання Голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Вітаю всіх на засіданні комітету! У нас є кворум. Ми починаємо засідання.
Пане Вадиме Струневич, ви з нами, я маю надію. Скажіть, чи з нами ви, чи ні? Вадим Струневич, будь ласка, ви з нами?
Шановний секретаріат, мені потрібно голосувати порядок денний чи ні?
_______________. Так.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, прошу проголосувати порядок денний, який запропонований вашій увазі. Хто за порядок денний, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.
Вадим Струневич! Все рівно кворум…(Не чути)… потім він підтягнеться до нас.
У нас попередній розгляд законопроектів. І пункт перший нашого порядку денного – це законопроект 3052: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком та відновлення розміру коефіцієнту страхового стажу 1,35, авторка – пані Королевська Наталія Юріївна. Її поки що немає з нами, чи немає. І відповідно тоді я прошу прокоментувати пана Остапенка. І підготуватися - Євген Капінус для коментарів.
ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня!
Суть законопроекту. Встановити …(Не чути)… оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35 відсотків, а також застосувати цей коефіцієнт при осучасненні пенсій. Встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловікам 60 років, жінкам 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. Передбачити заборону на зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Скасувати положення про те, що мінімальний розмір пенсії за віком виплачується лише після досягнення особою віку 65 років.
Застереження Пенсійного фонду України. Додаткові видатки на реалізацію законопроекту складатимуть 188,3 мільярда гривень на рік.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету… (Не чути)… що законопроект буде впливати на бюджет.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини підтримує даний законопроект.
Міністерство фінансів України, Пенсійний фонд України не підтримують даний законопроект, вважаючи, що реалізація запропонованих змін можлива за умови передбачення коштів в державному бюджеті на зазначені цілі. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Євген Капінус.
КАПІНУС Є.В. Доброго дня, шановні колеги. Я хотів би також підтвердити, що зазначений проект поданий без відповідного фінансового забезпеченні, і відповідно для ухвалення такого рішення бюджет Пенсійного фонду потребуватиме близько 180 мільярдів додаткових ресурсів у зв'язку з тим, щоб у нас сьогодні надходження по ЄСВ…(Не чути)… ресурси будуть покладені на державний бюджет.
Тому позиція, що в такому випадку має бути…(Не чути)… питання додаткових….
ГОЛОВУЮЧА. Які є пропозиції, шановні народні депутати?
У мене пропозиція – не включати цей законопроект до порядку денного сесії, оскільки забезпечити його грошима неможливо. І фінансового-економічне обгрунтування з підтвердженням Кабінету Міністрів і Мінфіну…(Не чути)… законопроекту відсутнє.
Є інші пропозиції? Тоді голосуємо, да? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Вадим Струневич, будь ласка. Хто - проти? Хто – утримався?
Ну, …(Не чути)… тоді цим складом. Як тільки там один під'єднається…
Дякую. Переходимо до другого пункту нашого порядку денного: законопроект щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали на сільськогосподарських підприємствах (організаціях) (реєстраційний номер 3243, народні депутати Тимошенко, Цимбалюк та інші).
Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, присутні! Законопроектом 3243 ми хочемо встановити соціальну справедливість стосовно осіб, які працювали попередньо в сільськогосподарських підприємствах, колгоспах.
В порушення, на нашу думку, статті 22 Конституції України Законом від 03.10.2017 року за номером 148 встановлено, що з 2019 року пенсії призначаються при стажі 26 років, а протягом 2020-2028 років щорічно збільшується на один рік, внаслідок чого такий стаж складатиме 35 років. По суті, це означає, що більшість громадян, які проживали і проживають в сільській місцевості та працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських, господарських та сільськогосподарських підприємствах, не мають і не будуть мати права на призначення пенсії при відсутності достатнього стажу, оскільки ці підприємства були ліквідовані, а нових робочих місць в цій місцевості немає.
З метою соціального захисту таких громадян ми як автори законопроекту пропонуємо, що за кожний повний рік стажу роботи таким працівникам зараховується додатково по півроку, а розмір пенсії для таких осіб визначається 80 відсотків їхньої зарплати, але не менше як два фактичних розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Прошу колег підтримати цей законопроект, щодо включення його в порядок денний. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Остапенко.
ОСТАПЕНКО А.Д. Ми маємо певні застереження. Додаткові видатки для реалізації запропонованих пільг складатиме більш ніж 66,6 мільйона гривень на місяць, тобто на рік – 3 мільярди 199,2…
Комітет Верховної Ради з питань бюджету прийняв рішення, що даний законопроект буде впливати на показники бюджету. Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики, МЕРТ, Пенсійний фонд України не підтримують даний законопроект. Уповноважений Верховної Ради з прав людини даний законопроект підтримує.
Пропозиція – обговорити і заслухати міністерство…(Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Вадиме Струневич, вітаю вас! Ми вас бачимо на відеозв'язку.
І прохання, тоді, пане Євген Капінус, прокоментувати або Міністерство соціальної політики, я думаю, що і Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади.
Будь ласка, пане Євгене.
КАПІНУС Є.В. Я також хотів би наголосити, що зазначений проект потребуватиме додаткових …… видатків… (Не чути)
І, по-друге, все-таки потрібно враховувати, що це солідарна система, і відповідно виплати повинні бути рівнозначні, як і отримання пенсійного забезпечення. Відповідно якщо одним категоріям ми визначаємо інші рамки щодо…(Не чути)... це означає, що можуть…(Не чути)… з інших категорій і щодо порушення їхніх прав.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.
Я теж хочу додати, що солідарний рівень не має створювати додаткові преференції окремим категоріям громадян. У нас, правда, є такі преференції суддям і прокурорам, їх поновив Конституційний Суд України. Це так звані спеціальні пенсії, щодо яких українське суспільство бореться проти таких соціальних пенсій багато років.
Але натомість хочу зазначити, що є окремі програми, які зачіпають в тому числі і людей зазначеної категорії, зазначеного статусу. Це категорії, це законопроекти, які ми приймали впродовж цього року для пенсіонерів 80 плюс і одиноких пенсіонерів. І я знаю, що Міністерство фінансів, воно не зробить преференцій за окремим статусом, не робить так, що якась окрема професія чи робота в якійсь окремій галузі є преференційною по відношенню до іншої галузі,а робить диференціацію за віком, і саме пов'язує це з тим, що люди, яким 80, а наступного року, я думаю, що і 75 категорія, їм буде підвищена пенсія, що це люди, які працювали за радянських часів за зовсім іншим політично-економічним укладом, який був в країні, і відповідно за тим укладом отримати велику заробітну плату було неможливо. І саме тому саме ці вікові категорії будуть підтягуватися, і в тому числі будуть підтягуватися і оті категорії, які зазначені авторами, Михайло Михайлович, і вами, і Юлією Володимирівною.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні народні депутати, я би все-таки хотів доповнити, що сумно, але ці категорії громадян, які тяжко працювали на селі в радянських колгоспах, а потім в перших сільськогосподарських кооперативах, більшість з них не доживають до того віку 80 років, яким потім держава додає ці кошти.
Через те я би вважав, щоб завдання держави – створювати всі умови для того, щоб люди, які працювали все свідоме життя, але згідно законодавства не можуть мати цю пенсію за віком, щоб все-таки їх підтримати соціально.
Я би хотів взагалі почути позицію Міністерства соціальної політики, як вони на це дивляться. Ми почули позицію все-таких тих… Комітету фінансів, Пенсійний фонд, я розумію їхню позицію: вони формують бюджет з того, що їм дає держава. А от як Міністерство соціальної політики буде це трактувати, я хотів би, пане Віталій, почути вашу думку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Віталію.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники засідання комітету!
Якщо аналізувати норми законопроекту, то запропонована ініціатива суперечить основним принципам загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тут я підтримую позицію Євгена Валерійовича стосовно того, що на сьогоднішній день пенсії у нас диференціюються залежно від, по суті, двох показників – це наявності страхового стажу і розміру отриманого заробітку. Тобто в сукупності це той внесок, який кожний громадянин вносить до солідарного рівня пенсійної системи. І, власне, Галина Миколаївна тут правильно сказала, що останнє, по суті, десятиліття точно ми намагаємося створити умови відходу від преференцій за категорійним принципом.
З точки підтримки і з точки зору дотримання тієї ж 46 статті Конституції України ми маємо створити умови, щоб громадяни, які проживали в інших соціально-економічних умовах попереднього періоду, отримали належний рівень пенсійного забезпечення, але по фактору того, що вони відносяться до категорії найменш захищених категорій населення, а не працювали в певному якомусь секторі економіки.
Тому в даному випадку ми, на жаль, законопроект в такій редакції підтримати не можемо. Дякую.
ЦИМБАЛЮК М.М. Суддів це не стосується, так?
ГОЛОВУЮЧА. Нема питань. Я підтримую, Михайло Михайлович, я підтримаю будь-який законопроект, який скасує зв'язок суддів, і ми знову приймемо, і знову підемо за їх поданням до Конституційного Суду. Ви знаєте мою позицію, тим більше, що під час підняття заробітної плати суддям вони не мають навіть морального права отримувати ту величину пенсії, яка пов'язана відсотками, як запропоновано у вас, пов'язана із їх заробітною платою. Вони мають собі накопичувати щось. А пенсійне забезпечення в солідарному рівні, воно має ставати більш пласким, ми маємо забезпечувати всіх, і в першу чергу тих, в кого нема інших джерел доходу, крім того, щоб ми там допомагали їм створити нормальний прожитковий мінімум. Для цього ми маємо концентрувати весь ресурс.
Тому по суддях я готова в будь-який спосіб. Вважаю, що повернення спецпенсій для суддів і прокурорів, що це просто плювок українському суспільству, просто плювок.
Тому у мене є пропозиція зазначений законопроект не підтримувати як законопроект, який суперечить принципам створення солідарного рівня, і з задоволенням підтримаю будь-який законопроект щодо створення системи накопичення для суддів, прокурорів, державних службовців і інших.
ЦИМБАЛЮК М.М. І колгоспників.
ГОЛОВУЮЧА. І колгоспників, why not називається. Ну, для колишніх, може, і ні, але для них ми будемо підтягувати вікові категорії по мірі того, як державний бюджет буде в змозі виокремлювати кошти. Державний бюджет, хочу наголосити, виокремлює великий відсоток на утримання наших пенсіонерів, надмірно високий відсоток. Ми є країною самою передовою в Європі відповідно у відсотках до валового національного продукту, суми з яких витрачаються на утримання наших пенсіонерів. Інша справа, що ми як Комітет соціальної політики маємо переформатувати, може, це пенсійне забезпечення. Як це зробити – це проблема, це велике…..
Таким чином, є пропозиція не включати цей законопроект до порядку денного, незважаючи на те, що його направленість соціальна, а саме тому, що вона в тому числі суперечить 95 статті Конституції щодо формування збалансованих бюджетів.
Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Струневич Вадим. (Не чути)
Хто - проти? Хто – утримався? Михайло Михайлович… 2 – проти, 5 – за. Дякую, шановні народні депутати.
Переходимо до розгляду наступного пункту нашого порядку денного. Там два законопроекти: один – 3244 та альтернативний до нього - 3244-1. Щодо доцільності включення розглядаємо питання до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду.
Будь ласка, пане Михайло Михайлович. І голова підкомітету Гривко, будь ласка, підготуватися…
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановна Галина Миколаївна.
Шановні народні депутати, законопроектом 3244 автори, ми пропонуємо все-таки підняти виплату особам, які надають соціальні послуги з догляду.
У статті 13 Закону України "Про соціальні послуги", який введено в дію з 1 січня цього року, передбачено виплати компенсацій особам, які надають соціальні послуги з догляду. Саме розмір компенсації з догляду визначається як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу з 1 січня календарного року та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, який визначається, виходячи з доходів сім'ї.
Ми вважаємо, що недоліком розміру прожиткового мінімуму лише на 1 січня календарного року – воно зменшує розміри компенсацій, оскільки протягом року розмір прожиткового мінімуму змінюється, тобто збільшується, але при цьому розмір компенсації не змінюється в бік підвищення. Наприклад, в 2020 році на 1 січня прожитковий мінімум затверджено в сумі 2027 гривень, а вже з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня цього року – 2189 гривень.
Ми вважаємо, що цим законопроектом слід все-таки вважати, що… направити підвищення саме цим законопроектом тим людям, які мають і надають соціальну послугу з догляду. Законопроектом ми передбачаємо, що розмір компенсації визначається на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму.
Прошу народних депутатів підтримати наш законопроект.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Будь ласка, пан Гривко як голова підкомітету.
ГРИВКО С.Д. Дякую, шановна Галина Миколаївна.
Зазначений законопроект стосується 70 тисяч фізичних осіб, які надають послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності. Але, в той же час, зазначені зміни вплинуть на бюджет і…(Не чути)… тому що потрібно буде 2 мільярди гривень на законопроект 3244.
Тобто міністерства соціальної політики, фінансів, розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства не підтримують зазначений законопроект, як і Асоціація міст України. Відповідно рекомендую його не включати до порядку денного. (Загальна дискусія)
Тому рекомендую не включати до порядку зазначений законопроект.
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, у мене питання. А ми щойно прийняли законопроект Юлії Володимирівни і ваш 2031, от який був. Там же збільшується оця надбавка? Ми довго з ним працювали із Міністерством соціальної політики. Тобто виходить, що ми зараз підняли, а ви зразу ж ще раз хочете підняти, без бюджету, чи як?
(Загальна дискусія)
ЦИМБАЛЮК М.М. В попередньому законопроекті – до, речі, ми дякуємо за підтримку нашої ініціативи, - ми говорили про підняття надбавки. Ми все-таки встановили цим людям надбавки.
ГОЛОВУЮЧА. Це теж догляд був.
ЦИМБАЛЮК М.М. Так. Зараз ми говоримо про те, що саме підняття розміру, виходячи з реального прожиткового мінімуму.
ГОЛОВУЮЧА. І мова йде про те, що тут соціальна послуга, а там доплата. Дивіться, ми щойно прийняли доплату родині за догляд за людиною, яка знаходиться… домогосподарства з інвалідністю. Зараз мова йде про те, що місцева влада має закуповувати для догляду за цими людьми послугу в когось, для того щоб вони також доглядали. Таким чином, ми маємо задвоєння. Або ми маємо купувати соціальну послугу догляду, і тоді організація, яка надає такий догляд, має доглядати таку людину. І якщо ми купуємо соціальну послугу, тоді ми маємо скасувати оцю надбавку. А якщо ми платимо родині надбавку за догляд, то в цьому випадку ми не можемо докуповувати соціальну послугу, бо, як тільки ми це зробимо, всі наступні генерації таких людей, таких родин будуть отримувати задвоєння таких доплат. От як розв'язати оцей конфлікт?
ЦИМБАЛЮК М.М. Ну, насамперед я хочу сказати, що в прийнятому законопроекті (ми надіємося, що Президент його підпише) ми все-таки пропонували, і дякую всім фракціям, які підтримали, все-таки це надбавки на дитину-інваліда. Оце важливо. А тут ми кажемо про тих осіб, які доглядають за дітьми, за членами родин у інвалідів.
ГОЛОВУЮЧА. Так родині ми даємо для догляду за дитиною надбавку. Дитячі кошти у нас є, як на дитину з інвалідністю, так і на дитину не з інвалідністю. Ми платимо всім народженим дітям відповідно до вікових категорій. А потім ми ще додатково до дитячих грошей доплачуємо родині для того, щоб хтось там доглядав, наприклад, бабуся чи тьотя, яка не працює чи працює не повний робочий день і отримує цю надбавку.
Тепер цим законопроектом ми пропонуємо ще купити послугу, соціальну послугу, догляду за такими людьми. Ну, таким чином йде задвоєння купівлі одних і тих самих послуг, тільки тут родина сама їх надає, а тут надає через спеціалізовану форму. Таким чином, якщо ми закуповуємо і збільшуємо витрати на догляд, то ми маємо оцю надбавку родині скасувати. Ну, ми не можемо двічі сплачувати. І те, і те – це догляд. Правильно я розумію?
ЦИМБАЛЮК М.М. Ні.
ГОЛОВУЮЧА. Чому? Чи маємо всім роздавати кошти просто так?
ЦИМБАЛЮК М.М. Дивіться, коли ми встановлювали надбавки, про які ви сказали, в прийнятому законопроекті, то ці кошти враховані не в догляд, а ці кошти враховані на утримання дитини, тобто харчування, одяг, медичне обслуговування. То це якраз ця складова. Тут ми кажемо про догляд. По-перше, ці родини перебувають в непростих умовах, і ці кошти не є настільки високі. Ми хочемо їх прив'язати саме до фактичного розміру прожиткового мінімуму, от про що йде мова.
_______________. Галина Миколаївна, якщо дозволите…
ГОЛОВУЮЧА. Да, пан Віталій, будь ласка.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дивіться, законопроект 2031, який Верховна Рада прийняла в другому читанні, який ми спільно з вами опрацьовували, в тому числі і на комітеті, він передбачає встановлення догляду батькам тільки за дітьми з інвалідністю і особам з інвалідністю з дитинства. Все, оце дві категорії. Тобто це дітки з інвалідністю до 18 років, які мають складні ураження здоров'я і потребують відповідно догляду, і ті, хто набув відповідний статус до 18 років і йому продовжили його після 18 років.
Закон "Про соціальні послуги", крім, власне, діток з інвалідністю, розглядає ще чотири категорії, які не регулюються Законом 2031. Це такі категорії, як особи з інвалідністю першої групи, не з дитинства і не дітки з інвалідністю, а ті, яким встановлено загальне захворювання... (Не чути)… тобто загально особи з інвалідністю першої групи.
Друге. Це громадяни похилого віку з певними порушеннями; це особи, які досягли 80-річного віку, а також потребують стороннього догляду; це невиліковно хворі, які мають порушення функцій організму і не можуть самостійно пересуватись і самообслуговування; і це дітки, яким ще не встановлено інвалідність. Тобто це чотири категорії, які не передбачені законопроектом 2031. Вони вносять зміни до Закону про соціальну допомогу інвалідам з дитинства та діткам з інвалідністю.
Тепер, що на сьогоднішній день ми маємо. До Закону "Про соціальні послуги" діяла Постанова 558 Кабінету Міністрів України, яка регламентувала відповідні компенсаційні виплати у розмірі від 7 до 15 відсотків прожиткового мінімуму, який діє на сьогоднішній день, в залежності від категорії. Тобто за догляд за особами з інвалідністю першої групи – 15 відсотків, за іншими – менше.
Закон "Про соціальні послуги" говорить як межу тепер прожитковий мінімум. Тобто це те, що ми маємо на сьогоднішній день, і проект постанови відповідний, який врегульовує це питання, зараз розглядається Кабінетом Міністрів, для того щоб ми запровадили виплати. Як різницю – те, що сказав Михайло Михайлович, - як різницю між прожитковим мінімумом і фактичним доходом ….. особи, яка надає послугу на непрофесійній основі, тобто це не особа, яка оформила послугу, а, як правило, член сім'ї, який по суті втрачає можливість працювати, здійснює догляд через відсутність соціальної послуги в громаді, і громада компенсує йому частину втраченого заробітку.
Що пропонує відповідно законопроект 3244. Він пропонує замість встановленого на 1 січня Законом про держбюджет прожиткового мінімуму встановити це як фактичний розмір прожиткового мінімуму. Тобто ми говоримо про те, що фактично розмір компенсаційної виплати буде збільшено в два рази, тому що ми всі зараз прекрасно розуміємо, що різниця між затвердженим і фактичним розміром прожиткового мінімуму фактично в два рази. І це буде наслідком те, що майже 2 мільярди гривень додатково лягає на місцеві бюджети.
Враховуючи те, що ми вже піднімаємо, зараз відбувається процес, із 7-15 відсотків прожиткового мінімуму до 100 відсотків прожиткового мінімуму, це вже потребуватиме певних коштів, але йде планомірно.
Тому в даному випадку ми не підтримуємо законопроект щодо такого суттєвого підвищення. Цього просто не витримають місцеві бюджети. Звичайно, це їм дзвіночок до того, що треба створювати соціальні послуги на місцях. І як тільки буде вирішено питання з наданням якісних, доступних соціальних послуг на місцях, це не буде мати абсолютно ніякого значення.
Тому в даному випадку ми працюємо над реалізацією в повній мірі Закону "Про соціальні послуги" сьогоднішнього. І, дай бог, нам в цьому році його запустити вже в повному масштабі. Це дасть можливість фактично перейти до створення нової системи надання соціальних послуг.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.
Це не виключає мого твердження, що якщо ми доплачуємо родині за догляд, то в цьому випадку, якщо ми купуємо цю соціальну послугу, то в родину тоді ці гроші направляти непотрібно. Мені дуже подобається система, коли держава закуповує інфраструктурно соціальні послуги. Це створення і додаткових робочих місць, і допомога родині. Це дуже добре, воно має бути планомірно сто відсотків. І місцеві бюджети під час такої реформи і системи соціальних послуг, і в регіональному аспекті коли розглядаємо соціальну політику, ми коли навантажуємо місцеві бюджети, ми не думаємо про те, що місцеві бюджети можуть самі запровадити доплати за догляд, самостійно, якщо вони будуть мати такі кошти. Тобто для цього непотрібно їх примушувати центральним законом, що ти маєш це зробити. Будь-яка громада, яка має людей з інвалідністю перерахованих категорій, які перераховані в цьому законі, вони можуть прийняти це. Більше того, під час виборів будь-яка політична сила може казати, що у місті там Чернігів буде покриття цього, а в Києві там не буде, чи, навпаки, в Києві є цей бюджет, тому що місцева громада саме формує той пул податків, який є. Ну, таким чином, ми не можемо централізовано примушувати місцеву владу робити витрати, які не забезпечені доходами місцевої громади.
Я згодна з вами, хоча соціальний захист потрібно підвищувати, але водночас я теж дуже хотіла би, щоб в нас соціальний захист стосувався тих, в кого нема власних доходів, і ми це почали фіксувати в законодавстві. Якщо в тебе є свої доходи, то тебе держава підтримувати не має, тобто тільки ті, хто є малозабезпеченими. Цей принцип теж має забезпечуватися. А гідним життя має стати – платник податку, годувальник, захисник. Ну, тобто ми про це говорили вже неодноразово.
Є пропозиція не включати цей законопроект до порядку денного.
ЦИМБАЛЮК М.М. Що в нас з альтернативним законопроектом?
ГОЛОВУЮЧА. Ну, альтернативний, він ще більше… більше ніж вдвічі…
_______________. Альтернативний законопроект збільшує видатки бюджету до 4 мільярдів …. мільйонів гривень. Аналогічно всі міністерства не підтримують законопроект. …(Не чути)… не включати до порядку денного.
ГОЛОВУЮЧА. Хто за цю пропозицію, прошу, народні депутати, проголосувати.
Вадим Струневич, будь ласка. Вадим Струневич, ви з нами?
Хто - проти? Хто - утримався? Будь ласка……
І альтернативний, да? І по альтернативному… (Не чути)… відповідно що не включений. Хто за те, щоб альтернативний не включати? Вадим Струневич?
Хто – проти? Хто – утримався? (Шум у залі) Дякую, пане Вадиме.
Переходимо до пункту четвертого нашого порядку денного. Це законопроект ….. альтернативний. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб (реєстраційний номер 3596, народний депутат Ляшенко Анастасія). І альтернативний до нього 3596-1 пані Королевської.
Будь ласка, пан Арсенюк Олег як голова підкомітету, що опікується проблемами чорнобильців.
АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, шановні колеги, шановні присутні! Проектом Закону номер 3596 пропонується забезпечувати путівкою…………. особу, що супроводжує особу з інвалідністю першої групи, якій за висновком медико-соціальної експертної комісії визначено потребу у супроводі. А проектом 3596-1 пропонується розширити перелік осіб, які забезпечуються путівкою без права лікування та супроводжують особу…(Не чути)… першої групи, як це передбачається проектом номер 3596, ще одним….. "або особою, яка її замінює".
Тобто ці два законопроекти спрямовані на посилення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Але якщо подивитися по пропозиціях міністерств, тут є деяка розбіжність, адже 3596-1 Міністерство соціальної політики та Міністерство оборони підтримують дані законопроекти, а норми проекту номер 3596 Міністерство соціальної політики не підтримує. Але Міністерство фінансів України не підтримує обидва законопроекти, оскільки, на їх думку, в разі їх прийняття вони не будуть забезпечені фінансовими ресурсами.
Я хотів би, може, заслухати позицію Міністерства фінансів і хотів би все-таки дізнатися їхнє подальше бачення з приводу людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому що все-таки потрібно буде в найближчий час розробляти ці законопроекти і все-таки людям трішки допомагати.
ГОЛОВУЮЧА. Мінсоцполітики, будь ласка, прокоментуйте, чому ви підтримуєте альтернативний або маєте зауваження, щоб ми мали достатньо інформації для прийняття рішення.
Будь ласка, пане Віталію.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
Насправді ці два законопроекти, їх можна розглядати в комплексі. Тому те, що пан Олег озвучив, це одна із частин, яка …….. врегулювати законопроектом і одним, і другим. І друге питання – це все-таки вплив на виплату пенсій, тому що тут розширюються категорії громадян, яких прирівнюють до тих певних….. які пов'язані з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
І от, власне, перша частина нами підтримується і в тому, і в тому законопроекті. Це правильні речі, єдине що, дійсно, законопроект 3596-1 трішки ширший, тому що він розширює ці категорії ще і на одного з батьків особи, яка супроводжується, і так далі. Нам здається, він більш комплексний і він дає можливість особі, яка віднесена до першої групи встановленої інвалідності, дає можливість, якщо вона не може самостійно пересуватися, забезпечити потрапляння до санаторно-лікувального закладу. А от в іншій частині, що стосується, власне, розширення і збільшення обсягу пенсійного забезпечення, то тут, за попередніми розрахунками, вартість його становить майже мільярд гривень. В цій частині ми ні той, ні той законопроект не підтримуємо. Тобто ми говоримо про те, що є частина, яка має логічний і правильний напрямок; інша частина, звичайно, оскільки потребує додаткових коштів, не підтримується, ну і відповідно має бути узгоджена із Міністерством фінансів, оскільки це буде потребувати коштів державного бюджету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, чи можемо ми, шановні народні депутати, таку розглянути пропозицію: включити цей законопроект до порядку денного і прийняти… зараз просто включити його до порядку денного, щоб ми його більш детально розглянули, обидва, і основний, і альтернативний. Це перший законопроект, який, до речі, фокусує захист на людях з інвалідністю першої групи, які отримали цю інвалідність у зв'язку з Чорнобильською аварією. Тобто оце фокусування, воно правильне.
Може, ми включимо для того, щоб ми його просто розглядали в порядку денному? Поки що не будемо приймати рішення, дочекаємося авторів, і Анастасію запросимо, поговоримо. Але найбільше потрібно все ж таки почути і Міністерство фінансів. Може, ми зможемо знайти в контексті планування бюджету наступного року саме на забезпечення цих людей. Може, там поговорити, ну, я думаю, що, може, ми наші сили, пане Олеже, може, ви доопрацьований зробите законопроект? Бо є позитив, який підтримується Мінсоцом. То, може, ви доопрацюєте, сконцентруєте там, наприклад, тих, хто приймав участь в аварії 1986 року, це тільки там безпосередньо… (Шум у залі) Да. І доробите цей законопроект, і, може, буде комітетський. Ну, тобто він такий, доречний, тим більше, що по чорнобильцям ми нічого не зробили, не провели парламентські слухання. І, по великому рахунку, ми не розуміємо поки що, що буде вирішувати Конституційний Суд України щодо тих питань по чорнобильцях, які знаходяться… А є рішення, які не виконуються, по чорнобильцях.
Як ви дивитеся, шановні народні депутати, як ви дивитеся на таке? І ви вже, пан Олеже, тоді цю роботу сконцентруєте, да?
Тоді голосуємо включення в порядок денний і доручити Комітету з питань опікування чорнобильцями доопрацювати цей законопроект і винести на розгляд комітету, і поговорити окремо з Мінфіном.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Вадим все одно… Дякую, шановні народні депутати.
Переходимо до розгляду законопроектів... Щодо альтернативного законопроекту – теж включаємо його до порядку денного. Хто за це, прошу проголосувати, бо потім ми… технічно щоб у нас… Дякую, шановні народні депутати.
Ми переходимо до розгляду законопроектів (я думаю, що ми будемо тут швидше просувати), з опрацювання яких наш комітет не є головним, хоча тут є законопроекти, які подані нашими народними депутатами, з нашого комітету.
Пункт п'ятий нашого порядку денного – це проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку (реєстраційний номер 3553), суб'єкт подання – Президент України.
Я прошу Михайла Михайловича прокоментувати. Сьогодні на нараді у пана Разумкова цей законопроект ми дискутували. Це щодо призову резервістів так званих. Може, ви знаєте контекст цього законопроекту. Він викликає, напевно, в депутатів різні думки з цього приводу, особливо тих, хто має там дітей з дипломами, що вони там лейтенанти, які закінчили військову кафедру.
І якщо хтось ще з народних депутатів хоче прокоментувати, будь ласка. Поліщук? О! Пане Олександре, ви з нами? Пане Олександре, Міністерство оборони!
ПОЛІЩУК О.М. Добрий день, шановна Галина Миколаївна! Добрий день, шановні народні депутати! Так, я з вами. Дуже погано вас чути, але ми готові взяти участь в обговоренні. І якщо ви не заперечуєте, то я можу коротко викласти пропозиції, які викладені у двох законопроектах, тому що вони теж нероздільно пов'язані один з одним. Це 3553 і 3554.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Олександре.
ПОЛІЩУК О.М. Обидва ці законопроекти направлені на реалізацію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 грудня 2018 року, яке було прийнято по результатах підведення підсумків введення воєнного стану в Україні.
Ці законопроекти вносяться Президентом України і визначені ним як невідкладні. Основна мета цих законопроектів: за підсумками отриманого досвіду ми хотіли би переформатувати в нинішньому виді існуючі військові комісаріати в територіальні центри ………… та соціальної підтримки. Новий формат роботи цих територіальних центрів, а їх наразі створено чотири в Україні, обласних центри, з усіма підпорядкованими районними структурами, полягає в тому, що в них буде розширено соціальний напрямок діяльності, а також більше спрямована їх діяльність на забезпечення реалізації завдань територіальної оборони в рамках процесів, які відбуваються в державі по децентралізації.
Також ці законопроекти направлені на запровадження нового типу військової служби, яка називається "військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період".
Така необхідність викликана тим, що, як ви знаєте, на сьогоднішній день ми перебуваємо… у нас триває особливий період і загроза Російської Федерації широкомасштабної агресії проти нашої країни залишається досить високою.
Запровадження цих законопроектів дозволяє Президенту України приймати рішення щодо призову на військову службу певної категорії громадян, які проходять службу в резерві, і призивати їх на термін до 6 місяців.
У цьому зв'язку, як ви розумієте, потрібно впорядкувати всі питання, які стосуються надання гарантій соціальних цим військовослужбовцям, підтримки їх як в соціальному, так і в правовому плані, проходження їх служби в нових умовах. Ну, наприклад, законопроект 3554 (якщо дозволите, я зразу перейду до нього) – це про те, яким чином здійснюється оподаткування таких призовних резервістів, які є фізичними особами-підприємцями, в разі їх призову на військову службу. Це дозволяє, наприклад, якщо говорити по-простому, на період, коли вони будуть проходити службу ці 6 місяців, звільнити їх від оподаткування. А також ті, які є самозайнятими особами, на весь період їх військової служби звільнити від нарахування та сплати, подання податкової звітності. Тому що, перебуваючи у Збройних Силах, мабуть, вони не зможуть це робити у встановленому порядку. Також податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.
Всі ці законопроекти: і 3554, і 3553 – є достатньо інноваційними, вони будуть підтримані в основному комітеті нашому – це національної безпеки і оборони. Були певні зауваження, які ми вважаємо є не принциповими. Наприклад, як буде називатися посада начальника цього територіального центру. Наразі він називається "військовий комісар", але я думаю, що в подальшому, а ми плануємо до кінця року завершити створення цих територіальних центрів, ну, вони будуть називатися "начальниками територіальних центрів". Це є не принципово. Є певна конотація негативна з військовими комісаріатами, сприйняттям їх у суспільстві, як ви знаєте.
В цілому завершую мій виступ. Буду радий відповісти на ваші запитання. Зі мною є колеги, які теж готові підключитися до дискусії. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.
Будь ласка, шановні народні депутати, чи є питання до Міністерства оборони і пропозиції щодо цих законопроектів?
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Шановний доповідачу, ну, насамперед хочу сказати щодо законопроекту 3554. Він є менш дискусійний. Хоча ГНЕУ дає суттєві зауваження, але законопроект можна доопрацювати до другого читання.
А що стосується першого законопроекту – 3553, як на мене, він є більш дискусійний. І ви частково висловили ті зауваження і застереження. Тому що, як на мене, зміна назви "військового комісаріату" без зміни суті, воно не вирішить основної проблеми.
Я погоджуюсь з вами, що в цей період, враховуючи ситуацію військову, військову агресію Російської Федерації, ми маємо змінити: перше – відношення громадян до військкомату, але друге – відношення особового складу, який буде працювати там за нової структури, щоб не тільки змінилася назва – щоб змінилась суть, щоб це стало, якщо реабілітаційний центр або центр комплектації військовослужбовців, враховуючи резервістів і нових умов, то, як на мене, його слід ще доопрацювати. Тому що, як на мене, забагато в одному законопроекті: перше – щодо реорганізації військкоматів і принципу їхньої діяльності, і одночасно, зразу ж обговорюється притягнення до відповідальності за порушення законодавства про оборону, моброботу тощо. Як на мене, ці речі слід розділити. Але те, що такий законопроект потрібний, більше того, вивчаючи досвід європейських держав щодо резервної армії Швейцарії і інших, ви як фахівець це знаєте, слід врахувати європейський досвід. Але, як на мене, в такому вигляді його виносити в сесійну залу, мені здається, було б передчасно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, ми можемо доопрацювати це на друге читання? Тобто ідею Міністерства оборони підтримати, ідею Президента відповідно, він суб'єкт подання, а на друге читання надати правки.
ЦИМБАЛЮК М.М. Ну, можливо, там пояснення…
ГОЛОВУЮЧА. Пане Олександре, будь ласка. Міністерство оборони, пан Поліщук.
ПОЛІЩУК О.М. Я дуже дякую за таку професійну оцінку тої роботи, яку ви надали щойно. Дійсно, і я в своєму виступі попередньому наголосив на тому, що ми намагаємося змінити саму філософію підходу до військової служби, в тому числі і тих, хто на сьогоднішній день є військовозобов'язаними.
І основа цих змін полягає в тому, що… ви абсолютно правильно зауважили, там є і про адміністративну відповідальність, і про кримінальну відповідальність. Але це саме стосується цього нового виду військової служби в резерві.
Ми розглядаємо це питання комплексно, і ми вважаємо, що основна зміна, яку ми пропонуємо нашим громадянам, - це не реалізація їх обов'язку перед державою, це реалізація їх прав захищати свою Батьківщину. І саме на це буде спрямована діяльність територіальних центрів.
Разом з тим, я хочу вас поінформувати додатково, що на сьогоднішній день в Комітеті національної безпеки, оборони і розвідки розробляється законопроект, який стосується територіальної оборони. Його розробником є шановний народний депутат пан Веніславський Федір. І в цьому законі якраз буде йти мова про ті речі, про які ви говорили.
Тому я би все-таки пропонував підтримати пропозицію розглянути цей закон в першому читанні, внести відповідні правки, які ми зможемо зробити до другого читання з урахуванням тих зауважень, які надійшли. Але все-таки не розділяти, тому що і військкомати, і служба в резерві – це все елементи однієї системи, яка забезпечує високу готовність нашої держави, Збройних Сил і всього резерву до можливої ескалації агресії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.
І я так розумію, що його треба приймати щонайшвидше, робити, бо ми тут знаходимося поруч з агресором.
Степаненко Олена, ви піднімали руку. Будь ласка.
СТЕПАНЕНКО О.А. Всім доброго дня! Я б хотіла звернути увагу на те, що в Уповноваженого, яка здійснює… за законодавством щодо захисту персональних даних, є зауваження щодо внесення законопроектом 3553 змін до статті 7 Закону "Про захист персональних даних". В іншому підтримується законопроект, але просто врахувати, що внесення цих змін Уповноважений вважає недоцільним, бо вони регулюються чинним законодавством, діючою статтею 25, яка вже каже про можливість обмеження обробки, обмеження застосувань у разі, коли питання стосується національної оборони. Тому я прошу Міністерство оборони або співпрацювати з нашим структурним підрозділом, або зв'язатися з нами, щоб ми підказали, як прибрати цю норму, яка є недоречною.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена.
Таким чином, є пропозиція рекомендувати основному комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу з урахуванням того, що до другого читання… комітету, от нами, порекомендувати комітету, що потрібно опрацювати питання захисту персональних даних, ну і відповідно звернутися до Уповноваженого з прав людини. Я думаю, що ми можемо це відмітити у висновку свого комітету.
Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. По законопроекту 3553. Дякую. Пан Струневич, дякую. Хто – проти? Хто – утримався. Один.
І по законопроекту 3554. Хто - за? Дякую. Одноголосно.
Дякую, пане Олександре. Ваша присутність допомогла народним депутатам розібратися з законопроектами, які не є основними. Основний законопроект – це комітет Завітневича, з національної безпеки. Ми завжди раді вас бачити у нас. Дякую. Таким чином, ваша присутність підвищує вірогідність того, що ми проголосуємо цей законопроект. Я думаю, що він буде на наступному тижні в сесійній залі. Дякую.
ПОЛІЩУК О.М. Дякую щиро за те, що ви підтримали і Міністерство оборони, і Президента ініціативу по цих законопроектах. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Олександр.
Переходимо до пункту сьомого нашого порядку денного. Це проект Закону України про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Це такий складний ……… так званий, але ми з Михайлом Михайловичем і Вадимом Струневичем дві години тому, чи вже три години тому, були присутні, ми проводили тут робочу нараду щодо функціонування фондів соціального страхування, фонду безробіття і Фонду соціального страхування. І ми зачіпали цей законопроект. Це законопроект 3840, відповідно він, ну, назву це…… розблоковує діяльність Фонду соціального страхування, який було заблоковано змінами до Державного бюджету, які були прийняті в квітні (здається, 15 квітня ми прийняли зміни до Державного бюджету), без врахування думки нашої як профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Я думаю, що правління фондів соціального страхування зробить відповідні висновки для себе, і ми завтра на засіданні комітету розглянемо, секретаріат встигне підготувати за итогами такої наради листи відповідні, про які ми говорили. Ми їх розглянемо завтра і відправимо відповідно. А сьогодні є прохання підтримати цей законопроект. Ми тут не основні, основний є Комітет бюджетний відповідно, але він напряму стосується нашої діяльності, діяльності Фонду соціального страхування.
Є бажання в когось…?
ЦИМБАЛЮК М.М. Я дякую, Галина Миколаївна. Вважаю, що справді цей законопроект потрібен, бо ми сьогодні переконалися, що без допомоги нашого комітету, в цілому народних депутатів саме ці фонди не запрацюють повноцінно. Але я єдине хотів би в цьому напрямку зауважити, що є ще зареєстрований за нашого авторства законопроект 3032а від 27.08, що стосується також цієї теми. Можливо, його теж слід включати до розгляду на комітеті.
ГОЛОВУЮЧА. А хто там основний?
ЦИМБАЛЮК М.М. Я основний як автор, але…
ГОЛОВУЮЧА. А комітет?
ЦИМБАЛЮК М.М. Комітет соціальної політики, по-моєму.
ГОЛОВУЮЧА. Наш комітет? 3032а?
ЦИМБАЛЮК М.М. А, ні, я вибачаюсь, це теж бюджетний.
ГОЛОВУЮЧА. А я перелякалася, думаю, як це може бути, що… (Не чути)
ЦИМБАЛЮК М.М. Це теж бюджетний.
ГОЛОВУЮЧА. Ну, тоді ми поставимо його в порядок денний, розглянемо? І щодо цього законопроекту є прохання підтримати, і альтернативний пропонуємо відхилити. Тут є альтернативний просто законопроект пані Королевської.
Тоді голосуємо за те, що рекомендувати бюджетному комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу, я думаю, що і в цілому.
_______________. Галина Миколаївна, я перепрошую. Я би хотів додати, що давайте попрохаємо бюджетний комітет в цілому відразу його прийняти.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Тобто голосуємо за основу і в цілому.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно. Вадим Струневич? За. Я прошу оголошувати, щоб ми там додатково і в стенограмі це бачили.
І відповідно альтернативний 3840-1 – пропозиція основному комітету відхилити. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? Утримався? О'кей.
Переходимо до восьмого пункту нашого порядку денного. Це "Різне, вже ми переходимо. І у нас графік, хочу нагадати нашим шановним народним депутатам, що ми до плану роботи нашого комітету включили багато парламентських слухань… комітетських слухань. І парламентських також, бо парламентські слухання щодо проблем невпровадження рішення Конституційного Суду щодо чорнобильців ми не змогли, бо нас COVID якраз накрив. І я бачу, що Верховна Рада почала з жовтня місяця приймати Постанову щодо проведення парламентських слухань на жовтень. Я просила секретаріат розібратися, що буде з нашими парламентськими слуханнями. Пане Олеже, може, ви теж переговорите, щоб ми… Я думаю, що потрібно буде приймати додаткову постанову. Вже там як пан Кальченко, як наш комітет…
_______________. (Не чути)
_______________. Так, ми звернулись про перенесення на грудень місяць…(Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. В будь-якому разі організаційний наш відділ, він тут має надати дату. Дата пов'язана із планами-графіками наших голів Верховної Ради, заступників, чи хто там буде вести ці парламентські слухання.
І що нам потрібно зробити в пункті восьмому?
_______________. В пункті восьмому у нас є заплановано на вересень, ви бачите, комітетські. Ми врахували всі бажання, всіх депутатів щодо проведення комітетських слухань. Ми сьогодні взяли тільки вересень-жовтень місяць і просимо вас визначитись сьогодні на засіданні, на яких питаннях ми зупиняємося, і визначити дату, коли ми зможемо провести комітетські слухання.
ГОЛОВУЮЧА. Які ви дати пропонуєте?
_______________. Ми вересень місяць… Дати ми пропонуємо в кінці жовтня місяця.
ГОЛОВУЮЧА. Ну, безпосередньо які ви дати пропонуєте?
_______________. Після виборів.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧА. Безпосередньо які дати, ви можете нам запропонувати безпосередньо дати? Щоб кожен народний депутат подивився вже конкретно, що в цей день. Ну, щоб ми там не визначалися, бо в мене зараз немає графіка, які дні… (Загальна дискусія)
Щоб ми тут не придумували і час не витрачали. І щоб ви встигли як секретаріат, і щоб центральні органи виконавчої влади встигли, там вже проконсультуєтесь з ними. І запропонуйте нам конкретні дати, а вже коли буде конкретна дата, вже народним депутатам буде простіше казати, там плюс-мінус куди ми переносимо. Може, запропонуйте дві-три дати, дві хоча б, щоб ми могли…
_______________. І відповідно ми будемо планувати в режимі відеоконференції…(Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Тоді чекаємо на наступне засідання.
У нас дев'ятий пункт, останній, нашого засідання комітету. Це створення робочої групи для опрацювання законопроекту на друге читання, ми прийняли його в першому читанні. Законопроект, можна назвати, технічно-юридичний, він стосується діяльності фонду безробіття (3486). Нам потрібно визначити нашого народного депутата, який буде доповідати табличку і проводити робочу групу.
Зауважень там декілька десятків, не так багато, не тисячі вже. Тому це відноситься, як фонд безробіття може відноситися до повноважень пана Бабенка. А, може, хтось хоче взяти на доопрацювання цей законопроект? Шановні народні депутати, яка пропозиція? Бабенку доручати чи хтось…
_______________. Да.
ГОЛОВУЮЧА. Тоді визначаємо Бабенка Миколу.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Вадим Струневич? Одноголосно.
Шановні народні депутати, порядок денний вичерпано. Комітет на сьогодні закрито. Чекаємо на комітеті вас завтра.