Веде засідання Голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, прошу зареєструватися. І відгукнутися, хто з нами на зв’язку.
Микола Бабенко, Анатолій Остапенко, бачу. Вітаю! Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Доброго дня! Є.
ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, пане Миколо.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська є. Доброго дня!
ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, доброго дня.
Шановні народні депутати, у нас в суботу констатовано було у нашого Сергія Гривка COVID, достатньо там важкий перебіг у нього. Він на кисні знаходиться наразі. Він попросив, щоб ми його законопроекти відповідно зняли з розгляду на сьогоднішньому засіданні комітету. І коли він буде в стані здоров’я, вже він буде підключатися до нас.
Таким чином, пропонується зняти ті законопроекти, де він є або автором (у нас є другий пункт нашого порядку денного), і відповідно також там, де він є головою підкомітету, який тут… (Не чути) Мені здається, немає таких законів сьогодні саме безпосередньо.
Тому я прошу проголосувати за порядок денний без другого питання. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так, підтримати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.
Остапенко Анатолій. Бабенко.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Я Остапенка бачила, заставка була, ні? Немає пана Анатолія, гаразд.
Михайло Михайлович, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, ну, я би хотів, щоб ми сьогодні розглянули питання і все-таки зрозуміли, чому не відбулось… (Не чути) засідання в п’ятницю. Шкода, що немає Арсенка Олега. Підключається, да? Я би хотів, коли він буде, щоб ми все-таки розібралися, в чому проблема… (Не чути) незрозуміла ситуація. Люди телефонують і з адміністрації Рівненської, і ті, які були задіяні в цьому засіданні, що ж таке сталося, чому нам не вдалося його провести.
ГОЛОВУЮЧА. Так я думаю, що коли пан Олег під’єднається, разом з ним, бо він у нас був відповідальний голова підкомітету.
Дякую, шановні народні депутати. Ми можемо переходити до пункту першого нашого законопроекту. В мене ще питання: скажіть, будь ласка, хто з народних депутатів – авторів законопроектів знаходиться наразі на зв’язку?
(Загальна дискусія)
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я по альтернативному.
ГОЛОВУЮЧА. Ну да, Наталія Юріївна, ви ж як член нашого комітету, вважаємо, що ми вас чекаємо на розгляді будь-яких питань з різними авторами. Я мала на увазі – хто не член комітету, щоб якось в порядку денному їх пріоритетно ми розглядали, щоб не тримати їх на зв’язку. Немає.
Таким чином, переходимо до розгляду першого питання. Це проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення розміру заробітної плати посадовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування та державних підприємств (реєстраційний номер 3034, народні депутати Кулініч, Бабенко та інші), а також альтернативний до нього 3034-1, народної депутатки Королівської Наталії та інших).
Будь ласка, Наталія Юріївна, я буду просити вас як заступника голови Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів представити і один, і інший законопроект. Будь ласка.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, я почну з альтернативного законопроекту, тому що він пояснює, в чому різниця з головним законопроектом.
Ну, ми всі дуже добре розуміємо, що вже не один рік триває дискусія щодо якихось захмарних заробітних плат наших членів наглядових рад, урядовців та інших. Тому, що ми пропонуємо в альтернативному законопроекті: перше – це обмежити рівень заробітної плати, включаючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати, виключно 10 розмірами мінімальної заробітної плати. Це розповсюджується на народних депутатів України, членів уряду, першого заступника міністра, заступників міністрів, керівників і заступників керівників державних органів, Голови Національного банку, його заступників, а також членів… (Не чути) правління Національного банку… (Не чути) державних підприємств, установ, акціонерних товариств і господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких перевищує 50 відсотків акцій.
Друге. Це пропонується скоротити тривалість щорічної оплачуваної відпустки членів уряду, а також народних депутатів України, та встановити її на рівні 24 календарних дні. Зараз, якщо хто не пам’ятає, це 45 календарних днів для народних депутатів і 30 календарних днів для членів уряду.
Третє. Це пропонується встановити, що контракти з керівниками суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, які передбачають оплату праці у розмірі більшому, ніж визначено цим законопроектом, вважаються розірваними з останнього числа місяця, який слідує за місяцем набрання чинності цим законом, якщо у ці контракти за згодою сторін не будуть внесені зміни стосовно оплати праці, що відповідає даному закону.
Та четверте. Передбачити доручити уряду забезпечити організацію конкурсного відбору на посади керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, з якими контракти будуть розірвані відповідно до цього закону.
Я вважаю, що саме такий підхід допоможе хоч якоюсь мірою подолати дефіцит соціальної справедливості, якої у нас, на жаль, не вистачає, і те, що в українському суспільстві набуло просто катастрофічного масштабу зараз обурення щодо того, що люди втрачають роботу, накопичуються борги по заробітній платі, що у нас, на жаль, не росте сьогодні шаленими темпами заробітна плата. І ми всі це розуміємо, тому що і пандемія, і карантин, і світовий тренд сьогодні звуження економіки. І не може так бути, що у нас така є каста в країні, які собі нараховують шалені заробітні плати і не несуть за це ніякої відповідальності.
Ми всі чекали два роки, може, дійсно прийдуть суперменеджери, які там супер нам щось зроблять в країні, чого ми не знали до цього, і вони виведуть і Укрзалізницю, і Укрпошту, і Нафтогаз наш, і інші підприємства з збиткових на суперприбуткові, і тоді ще можна було б розглядати ці їх шалені заробітні плати, тому що ефект економічний вони б дали державі.
Зараз ми можемо підвести підсумок, що ніяких шалених успіхів у них немає. Укрзалізниця, ми бачимо, в якому занепаді; Укрпошта, ми бачимо, далі починає шантажувати Пенсійний фонд та встановлювати шалені тарифи. Ми бачимо, що з тарифною політикою твориться в країні. Тому вважаємо, що чекати вже немає куди, і щоб людей хоч якось налаштувати на справедливість, треба приймати такі рішення.
Тому прошу вас підтримати наш альтернативний законопроект, винести його в зал. І я вважаю, що залу буде важливо все ж таки вирішити це питання і підтримати такі ініціативи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.
Будь ласка, є у когось з народних депутатів питання?
БАБЕНКО М.В. В мене, Галина Миколаївна, є.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Миколо, будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Законопроект Наталії Юріївни є альтернативним до мого з Кулінічем законопроекту. Відмінність полягає в чому. Перш за все, ми пропонували обмежити заробітну плату 15 мінімальними заробітними платами, Наталія Юріївна пропонує – 10.
Далі. Наталія Юріївна пропонує скоротити термін оплачуваної відпустки з 45 днів до 24. Я що пропонував би і комітету, і Наталії Юріївні. Все ж таки є основний законопроект, я пропонував би підтримати основний законопроект, а ми з Наталією Юріївною, можливо, погодимось, з тим, що, можливо, нам необхідно зменшити заробітну плату навіть не до 10, а до 5. І ми б з нею досягли на цьому компроміс, з цього питання. А оплачувану відпустку не 24, а 21 день.
Наталія Юріївна, що ви скажете?
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Нема питань, я готова підтримати і перший законопроект, і другий, тому що я вважаю, що до другого читання ми дійсно повинні будемо провести широкомасштабну дискусію з цього приводу. Тут немає взагалі ніяких заперечень. Головне, щоб ми цю ідею зараз все ж таки винесли в зал і ця дискусія розпочалася. І це, я вважаю, і буде нашою спільною перемогою, тому що це питання потребує вирішення, його не можна замовчувати.
Дякую.
БАБЕНКО М.В. Погоджуюсь. Пропоную взагалі комітету підтримати і мій законопроект, і Наталії Юріївни, а на базі цих двох законопроектів, я переконаний в тому, що ми зробимо один потім.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо. Дякую, пані Наталія.
Я, готуючись до першого питання, до першого і до другого, бо, звісно, що це не єдині два законопроекти, які стосуються оплати праці в державному секторі, отак назву, навіть не тільки на державній службі, а й в державному секторі, я підібрала, у мене підборка ціла. Справа в тому, що один із першим законопроектів, який врегульовував це питання, це був законопроект пана Колтуновича. Наталія Юріївна, ваш одно фракційний колега. Є законопроекти пані Тимошенко, пана Цимбалюка. Є законопроекти Третьякової, Гривка. Всі ці питання намагаються врегулювати. Я їх перерахую просто, щоб воно залишилося в стенограмі і для того, щоб ми знали, з чим ми працюємо. Всі вони в різний спосіб, в той чи в інший, регулюють максимальну величину, встановлюють кратність, зачіпають відпустку. Перерахую їх все ж таки.
Це законопроект 2574 (народна депутатка Королевська, Солод і інші). Опрацьовується в Комітеті з економічного розвитку. Встановлює оплату праці керівників суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки.
Законопроект 2750 (народний депутат Геращенко та інші, депутатки Геращенко Ірини і інших). Цей законопроект 2750 встановлює максимальні посадові оклади керівникам, членам наглядових рад державних унітарних підприємств, а також зачіпає політичні посади: Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єра, а також зачіпає сектор прокуратури. Знаходиться в Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, відповідно в тому комітеті.
Ще один законопроект - 2795 (народний депутат Колтунович та інші). Максимально допустимий розмір виплат особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування врегульовує. Знаходиться в нашому комітеті. Нагадаю, що він 20.05.2020 року включений до порядку денного з рекомендацією Верховній Раді прийняти його за основу. 02.06.2020 року включений до порядку денного, в зал ще не виносився.
Ще один законопроект – це номер 2798 (народна депутатка Тимошенко та інші). Він стосується максимального розміру заробітних плат працівників підприємств державного сектору економіки. Знаходиться в нашому комітеті. 21.02.2020 року створено робочу групу з підготовки цього законопроекту, а 09.09.2020 року ми включили його до порядку денного та рекомендували Верховній Раді прийняти за основу.
Ще один законопроект, альтернативний до цього, 2798-1 (народної депутатки Королевської і Солода). Зрозуміло, що це альтернативний. Також включено до порядку денного. Ну, рекомендували відхилити, оскільки основний – за основу, хоча можна і брати той за основу, і далі, враховуючи думку залу, це робити.
Ще один законопроект – 2798-2 (народного депутата Яценка). Теж альтернативний, теж включено до порядку денного з рекомендацією відхилити.
Ще один законопроект – 2820. Заробітна плата в державному секторі. Встановлює максимальний місячний розмір заробітних плат народних депутатів України, керівників та заступників керівників державних органів, Голови Нацбанку та його заступників. Обмежується 10-кратністю. Опрацьовується в Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування. 15.09 прийнято рішення про включення до порядку денного.
Законопроект 2828 (народної депутатки Третьякової). На відміну від попередніх законопроектів, він регулює заробітну плату виключно на політичних посадах. Відповідно це депутати, прем’єр-міністри, міністерські посади і заступники. Опрацьовується в Комітеті самоврядування. 15.09 включено до порядку денного.
І ще один законопроект, альтернативний до цього), 2828-1 (народної депутатки Королевської Наталії). Відповідно опрацьовується в Комітеті державної влади, місцевого самоврядування. 15.09 включено до порядку денного.
Ще один законопроект (народного депутата Кулініча та інших) – 3034. Комітет соціальної політики, ми сьогодні його розглядаємо.
Ще один законопроект, альтернативний до нього (пані Королевської), ми розглядаємо.
Ще один законопроект – це законопроект 3328 (народного депутата Шуфрича). Розмір оплати діяльності членів наглядових рад. Знаходиться в Комітеті з питань економічного розвитку. 01.09 включено до порядку денного.
Ще один законопроект – 3492 (народного депутата Гривка). Сьогодні його немає, відповідно ми його розглянути не можемо. І 3495 – теж пана Гривка.
Таким чином, їх 14 (разом з альтернативними). Тактика всіх комітетів однакова. Я не думаю, що є сьогодні в залі політик, який був би проти того, щоб було впорядковано питання оплати праці.
Сьогодні зранку я зустрічалася з паном Корнієнком, який є заступником голови фракції «Слуга народу», саме з приводу того, щоб врегулювати роботу щодо цих законопроектів в державному секторі. Натомість в державному секторі є декілька служб, в яких принципи оплати відрізняються один від одного. Наприклад, є дипломатична служба, де заробітні плати залежать наших послів, консулів від країни перебування. Є силові структури і військові. У військових ми взяли на себе зобов’язання впроваджувати стандарти НАТО, і відповідно контракти мають містити ті норми, які є. Є вчителі і лікарі. Відповідно можу тільки сказати, що у нас Міністерство охорони здоров’я за попередній час відмовилося від тарифної сітки і провело реформу оплати праці. Натомість в Міністерстві освіти і науки така реформа не була проведена, її потрібно робити.
Таким чином, ми спілкувалися до початку засідання з паном Струневичем, який є заступником голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Я думаю, що Верховна Рада не може розглядати купою 14 законопроектів, кожен з яких, я думаю, що Верховна Рада підтримає. Їх потрібно якось врегулювати і зробити якийсь один законопроект, який би містить в собі статті щодо особливостей оплати праці, яка має включати не тільки посадові оклади, бо більшість законів все ж таки регулює посадові оклади, але має включати і ту складову, що Податковий кодекс України називає «додаткові блага», яким теж мають… (Не чути) і Мінфін має забезпечувати їх фінансування. Тому що оплата праці складається не тільки, власне, із заробітної плати, яку отримує людина, але складається і з додаткового пенсійного забезпечення, з додаткового медичного страхування, з навчання працівників, які працюють на тому чи іншому місці, на їх переїзд, паркування їх транспортних засобів або велосипеду і інші речі, які відносять до Employee Benefits за кордоном, і відповідно додаткових благ відповідно до нашого кодексу.
Тому я думаю, що пан Вадим, може, озвучить нашу пропозицію, яка виникла перед засіданням комітету, щодо того, що нам потрібна систематизація, і ми можемо, і маємо, вийти на якийсь системний законопроект, який би врегульовував це питання системно.
Будь ласка, пане Вадиме.
СТРУНЕВИЧ В.О. Ну, я гадаю, що ми можемо винести всі законопроекти в порядок денний та сформувати якусь робочу групу, яка б об’єднала всі ці ініціативи. Ми б зробили щось на зразок чи комплексного закону, чи навіть кодексу оплати праці.
ГОЛОВУЮЧА. Як ви ставитесь до такої думки, щоб ми приймали наразі рішення про включення до порядку денного цих законопроектів, рекомендацію Верховній Раді прийняти їх за основу, водночас для того, щоб врегулювати оцю всю купу законопроектів, створити робочу групу в Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів, саме тому, що наш комітет опікується Законом «Про оплату праці», який давно не модернізований і навіть не відповідає інструкції номер 5 Держкомстату 2004 року і не відповідає також Постанові Кабінету Міністрів, яка визначала базу нарахування єдиного соціального внеску, які, власне, тотожні, або дуже схожі, і на базу оподаткування ПДФО, і відповідно це і є база оплати працівників в державному секторі.
І тут потрібні зусилля не тільки одного комітету, а і комітету Бабака (комітету, який опікується освітою), державного і місцевого врядування, Комітету фінансового, енергетичного, тому що це регулятори; і пана Мережка, тому що це дипломатична служба. Тобто нам потрібно це все врегулювати.
Що ми можемо наразі робити. Ми можемо, може, те, що, ну, я бачу, що системно підготовлено, нам потрібно буде приймати рішення по формуванню порядку денного. Я теж просила б депутатів різних фракцій переговорити, для того щоб на Погоджувальній раді керівники фракцій відповідно рекомендували щось системно для винесення в порядок денний. Щоб ми не працювали всередині комітету, але щоб наша робота потім закінчувалася прийняттям якогось закону. Що ми маємо напрацювати, може, доопрацьованим всіма комітетами законопроект. Створити робочу групу на основі нашого комітету, і, може, ми б модернізували Закон «Про оплату праці». І пан Вадим, такий виклик для нього… він готовий очолити цю робочу групу.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановна пані Галина, я прошу, щоб ми, дійсно, підтримали створення робочої групи. Прошу, щоб ми зі Струневичем стали співголовами цієї робочої групи, тому що багато було законопроектів від нашої фракції, від різних фракцій. І до цієї робочої групи вже б долучили безпосередньо і представників уряду, і представників інших комітетів. Тому що цілком погоджуюсь, що це повинно бути системне рішення, дуже добре пропрацьовано з усіма фахівцями, які в сьогодні в цій сфері вже є.
Тому таку пропозицію підтримую, і прошу, щоб ми зі Струневичем стали співголовами робочої групи.
ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло.
Є ще якісь пропозиції? Шановні народні депутати, тоді ми можемо переходити до голосування щодо пункту першого. Голосуємо включення цих законопроектів у порядок денний. А, він включений. З рекомендацією Верховній Раді прийняти за основу, не знаю, основний… Чи як? За основу прийняти обидва? Шановні народні депутати, я не знаю, як тут визначатися. Тому що насправді ми маємо після включення до порядку денного… ну, тобто логічно, що буде там…
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А можна перший приймати за основу, а далі краще його направити на доопрацювання в комітеті, щоб ми підготували єдиний депутатський законопроект і потім з літерою «д» зареєстрували те, що буде підготовлено робочою групою? Тому що зараз ми зможемо в 116 статтю Регламенту впертися і мати проблеми.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді основний рекомендуємо прийняти за основу, альтернативний відхилити, і відповідно одночасно голосуємо створення робочої групи за співголовування пана Струневича і пані Королевської, двох заступників голови Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Пані Королевська.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, ви «за»?
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже, що ви приєдналися до нас.
Чи є у нас пані Тимошенко? Ні.
Таким чином, одноголосно ми прийняли рішення.
Гаразд. Тепер переходимо до пункту третього. Ну, я думаю, що таке саме рішення ми могли б прийняти по пану Гривку Сергію. Але без його присутності, я думаю, що буде некоректно розглядати.
Переходимо до пункту третього нашого порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів: про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності (реєстраційний номер 5054, Кабінет Міністрів України ). І відповідно альтернативний законопроект 5054-1 (народної депутатки Третьякової).
Будь ласка, від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пан Дядюра Ігор, заступник міністра економічного розвитку. Будь ласка.
ДЯДЮРА І.Г. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановні члени комітету і присутні!
Цей законопроект, 5054, розроблений на виконання двох указів Президента (713 і 837), на виконання пункту 13.26 Плану заходів з виконання Угоди асоціацію між Україною і Європейським Союзом, і відповідно до декількох урядових програм.
Цим проектом закону пропонується запровадження поняття «трудових відносин» та ознак їх наявності; введення до Кодексу законів про працю України поняття «роботодавець» на заміну нинішньому «власник або уповноважений ним орган»; уточнення сфери регулювання трудових відносин, урегулювання питань правонаступництва в трудових відносинах, процедури попередження працівників про відповідні зміни.
Я б хотів при розгляді цього законопроекту, там у нас виникли деякі проблеми, деякі питання з ФОПами, але я хотів би зазначити, що зараз у нас в Україні працює без оформлення, по різних оцінках: офіційна оцінка Держстату – 3 мільйони осіб, експертна оцінка незалежна – 4 мільйони осіб. І наш законопроект направлений, перш за все, сюди, на те, щоб ми виявляли і оформлювали, витягували на світло тих, хто нелегально працює в аграрному секторі, на будівництві, в торгівлі. Це головна задача.
Стосовно ФОПів наша позиція така. Якщо не проходить цей законопроект разом з ФОПами, то ми б хотіли, щоб він пройшов без ФОПів. Але якщо можливо, то краще, щоб він із ФОПами пройшов. Тому що вся критика, яку ми бачимо з боку ФОПів, вона така: у нас тут ІТ-кластер, ми оформлені на ФОПах, нам так зручно. Або: я працюю у великій компанії, мільярдній, юристом, я оформлений ФОПом, ви мене зачіпаєте. Ну, правда, ми зачіпаємо, тому що ти найнятий.
Наше прохання, щоб це поставили в порядок денний, щоб ви підтримали це. Дякую.
БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно, дозвольте?
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю.
Будь ласка, пан Микола.
БАБЕНКО М.В. Дякую.
Галина Миколаївна! Шановні колеги, шановна Галина Миколаївна, шановний пане Ігор! Я уважно вивчив обидва законопроекти, і хотів би вернутись до пана Дядюри перш за все, ми про це говорили особисто. Не хотілось би, щоб ми знову через трудове законодавство вирішували питання фіскалізації. Це трішки інші площини. І один, і інший законопроект непогані, але я вважаю, що все-таки законопроект, який був поданий Галиною Миколаївною, він дещо кращий. Чому? Тому що він вирішує питання ФОПів, він вирішує проблему ту, що, на відміну від урядового законопроекту, у ньому відсутня дискретність повноважень інспекції з питань праці стосовно визначення додаткових критеріїв цих трудових відносин.
Є в мене зауваження також і до законопроекту Галини Миколаївни, але, я думаю, що ми потім, коли почнемо над цим законопроектом працювати, ми його вичистимо і зробимо його таким, який буде відповідати і вимогам уряду, і вимогам Мінекономіки, і вимогам і профспілок, і роботодавців. Я переконаний в тому, що ми зможемо зробити нормальний законопроект.
Тому я все-таки прошу підтримати законопроект Галини Миколаївни, а законопроект уряду поки що не розглядати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. В будь-якому випадку, я як авторка альтернативного законопроекту дуже вдячна уряду, а також вдячна всім консультаціям, які нам надала Міжнародна організація праці, і безпосередньо пан Антоніу, який представляє проект щодо зменшення кількості незадекларованої праці в Україні. І я в своїй ідеології і філософії абсолютно підтримую європейський напрям того, що презумпція має бути трудових відносин по відношенню до того, в який спосіб оформлені трудові відносини у людини із його роботодавцем.
Водночас і під час зустрічі з МОП, і під час інших зустрічей з міжнародними організаціями я хочу ще раз і тут, на комітеті, наголосити на тому, що в Україні присутній кластер роботодавців, який відсутній в Європі, - це ФОПи, не самозайняті особи, а саме на спрощеній системі оподаткування. Дуже часто в європейській практиці те, що ми називаємо ФОПами, «спрощенцями», в європейській практиці відноситься або до домашньої праці, яка в Україні не врегульована зовсім, або відноситься до оподаткування квазіприбутку у складі домогосподарств. Відповідно тому застосувати точно, тотожно норми Конвенції МОП, які вимагають презумпції трудових відносин у цьому кластері, фопівському, не є можливим. І над цією тематикою потрібно працювати більш детально. Міністерство економічного розвитку працює над цією тематикою. Вони взяли в роботу і домашню працю, і інкорпорацію інших норм МОП. Але я думаю, що цей перший крок, він має бути сигналом до того, що Україна почала боротьбу з тіньовою зайнятістю, що Україна буде більш детально дивитися на трудові відносини, і трудові відносини, ознаки, будуть превалювати от у контексті саме презумпції трудових відносин, незалежно від того, в який спосіб оформлені такі трудові відносини.
Водночас мій законопроект, він не тільки прибирає оцей кластер ФОПів з регулювання цим законом, але і пом’якшує норму. Ми можемо, дійсно, на другому читанні відпрацювати оце пом’якшення, бо воно має бути з якимось переходом. Запропоновано комплекс чотирьох ознак. Ми передивилися разом із Держпраці законодавство європейських країн. Вони не містять настільки дрібних вимог, просто є принципова норма щодо того, що презумпція має бути трудових відносин, але кінцеву крапку має ставити суд. І щодо цього в нас теж відбулася дискусія достатньо велика, і з присутністю пана Ігоря Дядюри, який є керівником проекту, лідером підготовки цього законопроекту в уряді. Я думаю, що ці дискусії ще будуть перенесені до парламенту.
Дякую, пане Микола Бабенко, за підтримку альтернативного законопроекту.
Вітаємо, Юлія Володимирівна. Ми чекали на вас… (Не чути)
Таким чином, є ще бажання виступити? Михайло Михайлович, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги! Однозначно поняття трудових і відносин і ознаки їх наявності є дуже тема актуальна і вона потребує удосконалення в нашому законодавстві. Але дуже важливо, щоб це не було просто спробою, а насправді вирішило ті проблеми, з якими сьогодні стикаються і роботодавці і наймані працівники, і профспілки.
Через те, шановна Галина Миколаївна, я хотів би, щоб ви зараз вислухали позицію профспілок, позицію роботодавців, а також нашої державної структури по праці. Щоби насправді цей законопроект вирішував ті нагальні питання, з якими сьогодні стикаються ці дві категорії – як роботодавці, так і наймані працівники.
Дякую. І після того будемо вже визначатись по прийняттю рішення.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Таким чином пан Шубін від роботодавців. Є Сергій Біленький? Є І після того… Є Ігор Дегнера? Є.
Таким чином, будь ласка, Олександр Шубін, потім – Сергій Біленький.
ШУБІН О. Дякую.
Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету! Ми брали участь разом із роботодавцями в опрацюванні законопроекту 5054. Більшість наших пропозицій було враховано. Є ще декілька пропозицій, які, з нашої точки зору, можуть бути враховані під час підготовки законопроекту до другого читання. І тому ми підтримуємо за основу законопроект урядовий 5054.
З нашої точки зору, законопроект надзвичайно важливий. Він, по-перше, є таким, що сприятиме детінізації трудових відносин. По-друге, насправді, він сприятиме, як не дивно, дерегуляції трудових відносин. І сприятиме боротьбі з корупцією у сфері перевірок трудових відносин, адже визначено чіткий перелік ознак, тобто не буде свавілля з боку перевіряючих структур. І однією з наших правок ми, до речі, пропонували б прибрати інші випадки, в яких можуть бути застосовані як ознаки трудових відносин, бо це створює правову невизначеність. З нашої точки зору, має бути чіткий перелік, який інспектор праці буде дивитись, який роботодавець і працівник може подивитись і зрозуміти – він перебуває дійсно в трудових відносинах і вони належним чином мають бути оформлені, чи це інший тип відносин.
Що стосується альтернативного законопроекту. І до нього теж є пропозиції і зауваження редакційного характеру, але є ключове зауваження, яке нам не дозволяє підтримати альтернативний законопроект. Це позиція стосовно того, що трудове законодавство не застосовується у випадках, коли укладено трудовий договір. З нашої точки зору, це не просто створює правову невизначеність, це створює підстави для зловживання роботодавцем і взагалі не вкладається в, як ми розуміємо, ієрархію нормативно-правових актів, де ключовою є Конституція, потім застосовуються законодавчі акти, які продиктовані міжнародним правом, потім – закон і підзаконні акти, і тоді лише трудовий договір, який уточнює певні позиції у взаємовідносинах. Але, з нашої точки зору, права і обов'язки сторін мають встановлюватись виключно законом, як в трудовому законодавстві, так в господарському, так і в будь-якій галузі права.
Дякую. Прошу врахувати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександр.
Я тільки хочу… От ви сказали, що спочатку Конституція, так, це Основний Закон і це визнано. А от далі у нас міжнародні договори є частиною нашого права, а тому вони не мають статусу вищого чи нижчого наших законів, вони є просто частиною нашого законодавчого поля. Тому я б хотіла це відкорелювати.
Будь ласка, Сергій Біленький.
БІЛЕНЬКИЙ С. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, члени комітету, запрошені!
Перш з все, хотів би подякувати Ігорю Дядюрі за те, що ми мали змогу разом із профспілками взяти участь в обговоренні цього урядового законопроекту, я маю на увазі. Але все ж таки наша позиція більше схиляється до тієї позиції, яку сьогодні оголосив Микола Бабенко.
Законопроект Галини Третьякової, альтернативний, на наш погляд, він дуже схожий на основний законопроект, але враховує його найбільш суттєві недоліки. Під цими недоліками ми розуміємо все ж таки право інспектора з праці визначати наявність трудових відносин, як є в урядовому законопроекті, в альтернативному це все ж таки повинен вирішувати суд, на чому наполягали учасники майже всіх бізнес-асоціацій, які брали участь в обговоренні цього законопроекту.
Також, як і пан Шубін уже сказав, наявність якихось інших ознак трудових відносин, які чітко не окреслені в законопроекті, – це також не є хорошим стимулом для того, щоб потім інспектор з праці визначав чи відсутні трудові відносини чи ні. Ці недоліки виключені в альтернативному законопроекті.
Що стосується ФОПів, знаєте, наше бізнес-об'єднання ФОПів не представляє, тому з мого боку було б некоректно якось тут виступати з цього приводу, але хотілося б, щоб до при доопрацюванні законопроекту якось було враховано, що все ж таки ФОП на сьогодні є досить ризиковою категорією стосовно ознак трудових відносин. І тому якось треба також звернути на це увагу, щоб потім не вийшло так, що коли один із законопроектів буде прийнятий, інспектори з праці будуть ходити до легальних роботодавців, там, де в принципі, мабуть, не може того, проти чого спрямований цей законопроект, і шукати наявність трудових відносин там, де воно й так давно легалізовано.
Таким чином, резюмуючи, ми підтримуємо все ж таки альтернативний законопроект Галини Третьякової. Але в нас до нього також є низка зауважень, перш за все, які стосуються правонаступництва трудових відносин, там вони однакові з урядовим законопроектом, ми про них наголошували. Особливо це стосується передачі в оренду цілих майнових комплексів чи окремих структурних підрозділів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.
Питання, да, пан Микола?
БАБЕНКО М.В. Я хочу ще раз звернутися до пана Шубіна, я хочу запропонувати профспілкам підтримати ваш альтернативний законопроект. Я думаю, що питання, пов'язане з трудовим договором, воно трошки у вашому законопроекті дещо некоректно випасано, ми підшліфуємо це питання.
Крім того, є декілька питань, про які вже не говорив, вони стосуються і правонаступництва, правонаступництва не тільки орендних підприємств, але і правонаступництво, пов'язане з передачею права власності на основні засоби, там також у мене окремі питання є.
Але я все-таки пропоную комітету підтримати альтернативний законопроект, взяти його за основу і потім вже загальними зусиллями з профспілками, з роботодавцями, з Міністерством економіки ми його доопрацюємо до другого читання і буде у нас правильний законопроект, який влаштує всіх.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. На базі підкомітету, який очолює пан Микола.
Будь ласка, Ігор Дегнера, Держпраці, заступник голови. Будь ласка, пан Ігор.
ДЕГНЕРА І.А. Доброго дня. Державна служба з питань праці висловила свою позицію щодо кожного з цих законопроектів, і щодо кожного з них ми надали свою позицію з відповідними зауваженнями.
Ми приймемо участь в роботі, незалежно від того, щодо якого законопроекту буде прийняте рішення про його опрацювання. Але перш за все хотілося б сказати, що надзвичайно корисною є дискусія, оскільки трудові відносини і питання оформлення їх в належний спосіб – це перш за все не питання фіскалізації, а питання для того, щоб всі працювали в однакових умовах. Тому що трудові відносини передбачають як і додаткові права для працівників і обов'язки, так само і для роботодавців. Оскільки треба розуміти, що не всі працюють в офісах, не всі працюють в гарних умовах, є багато питань і торгівлі людьми, примусової праці – воно також не знято з порядку денного в нашій державі, на жаль. І треба розуміти, що неоформлені трудові відносини, тіньова зайнятість – це такі умови тоді, коли зазвичай як мінімум одна сторона, а то і дві сторони намагаються їх приховати, і тоді інспектору праці необхідно виходити в залежності від тих умов, в яких він проводить інспекційне відвідування, для того, щоб дійти висновку є трудові відносини чи немає.
Тому з деякою засторогою сприймаємо бажання визначати чіткий вичерпний перелік для того, щоб констатувати є трудові чи немає трудових відносин. В нас навіть на сьогодні наш досвід роботи інспекторів вказує, що досить багатьма способами намагаються приховати трудові відносини – і через господарські, і навіть через договори зовнішньоекономічні, коли через аутсорс іноземні компанії використовують найману працю. Тобто надзвичайно великий спектр інструментів для приховування трудових відносин, тому ми з певною засторогою дивимося на максимальне звуження і визначення вичерпного переліку. Але ми в будь-якому разі приймемо участь в роботі над тим законопроектом, щодо якого буде прийнято рішення.
ГОЛОВУЮЧА. Я трішечки доповню, бо в основному законопроекті перелік трудових ознак не виключний, є "та інші", а в альтернативному він виключний. І таким чином у вас є пересторога щодо того, що законопроект основний може бути розширений і трактовка може бути будь-яка інша. На наш погляд, інша трактовка і розширення трудових ознак – "і інші", не в законі, може призвести до дискреції і до корупційних ризиків.
ДЕГНЕРА І.А. Я б з цього приводу сказав би наступне, що ми і до урядового законопроекту, ми в листі на комітет в нашому висновку писали про те, що навіть на сьогодні Кодекс законів про працю, який визначає і характеризує трудові відносини містить в собі набагато більший перелік, ніж той, що визначений в урядовому проекті. Тому тут треба відштовхуватися не від вибраних якихось ознак за певними критеріями, а виходити із суті відносин, які розкриває Трудовий кодекс. Тобто якщо Трудовий кодекс буде удосконалюватися, буде змінюватися суть трудових відносин і певні ознаки, то відповідно інспектор з огляду на них буде приймати рішення. Тому, як на мене, треба виходити з тих ознак, які у нас є на сьогодні в Трудовому кодексі, якщо вони з переглядом Трудового кодексу зникнуть, то тоді відповідно і підстави для прийняття рішення в інспектора зникнуть.
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна!
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Миколо.
БАБЕНКО М.В. Дивіться, ми зараз заходимо передчасно в дискусію, яка має відбуватися вже під час доопрацювання законопроекту. Зараз в нас питання одне – який із законопроектів ми включимо до порядку денного і який із законопроектів ми в кінцевому випадку приймемо за основу і на його базі будемо відпрацьовувати вже остаточний варіант законопроекту. Тобто я пропоную зараз в глибоку дискусію стосовно всіх цих питань не вдаватися, прийняти рішення по основному законопроекту і рухатися далі. Тому що в нас час іде, а результату немає.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.
Будь ласка, Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Наша команда уважно вивчила численні зауваження, пропозиції профспілок, Федерації роботодавців, Держслужби з питань праці. Тобто там така величезна купа зауважень, настільки воно все ще "сире" і навіть не можна прийняти за основу, що мені здається, що було би правильно все-таки нам запропонувати створення робочої групи для доопрацювання законопроекту з урахуванням всіх цих зауважень, з урахуванням того, який краще обрати… (Не чути) Може, все-таки через робочу групу і зробити цю роботу, щоб потім в залі це проходило значно легше, зрозуміліше і з меншими поправками до другого читання, щоб потім не сидіти тижнями.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Миколо, що скажете на це?
БАБЕНКО М.В. Я не проти, я – за. Якщо зараз у нас існує опція не переходити до розгляду його в першому читанні без включення його до порядку денного, а просто напрацювати інший проект законопроекту, давайте це робити. Давайте створювати робочу групу і працювати далі.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧА. Пан Ігор Дядюра, будь ласка, що ви думаєте з цього приводу?
ДЯДЮРА І.Г. Шановні колеги, шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету! Я просто хочу сказати, що законопроект, який внесла шановна Галина Миколаївна, ми брали участь в його напрацюванні після того, як внесли свій, побачили критику. Тому у мене немає ніяких застережень, тут немає ніякої боротьби який законопроект пройде – ми підтримуємо і той і підтримуємо той. Тому що треба вирішити це питання. Рішення створити робочу групу – ми також його підтримаємо, якщо це буде якось обмежено в часі. Я не знаю, напрацювати законопроект за тиждень, за два, за три, щоб не відкладалося на безкінечність.
Дякую.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді начебто тут консенсусом пропонується включити обидва законопроекти до порядку денного і створити робочу групу на базі підкомітету щодо трудових відносин пана Миколи Бабенка. І я пропоную все ж таки обмежити термін цієї робочої групи, щоб ми там…
Скільки потрібно, пан Микола, місяць, два? Щоб ми там, наприклад, через два місяці виходили на якесь рішення. Достатньо місяця?
БАБЕНКО М.В. Давайте, ну ви ж розумієте, тут же питання не в мені, а питання у всіх сторонах діалогу. І ми ж в даний момент ми не розуміємо, які будуть зауваження, які будуть правки. Тобто я беру на себе відповідальність зробити це максимально швидко. Давайте робити два місяці, але я думаю, що ми впораємось за три тижні, якщо всі попрацюємо.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді пропозиція включити до порядку денного…
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, за умови, що ми зможемо (я не знаю, що зараз під час карантину), що ми зможемо зустрічатися не онлайн, а особисто. Тому що проводити робочу групу онлайн – це не робота.
ГОЛОВУЮЧА. Нам не дозволить ані Дмитро Олександрович, ані ситуація в країні. Ми просто сьогодні і на Погоджувальній раді це питання зачіпали, я думаю, що ми зараз приречені бути онлайн.
БАБЕНКО М.В. Ну це не робота. Я не знаю, можливо, ми на базі профспілок зберемося або роботодавців, я не знаю як, але треба зустрічатися. Це складні питання, вони дискусійні, буде багато питань і онлайн це досить складно вирішувати все.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Я думаю, що ми можемо використати базу і профспілок, і базу роботдавців, я думаю, що тут не буде якогось…
ДЯДЮРА І. Г. І базу Міністерства економіки. У нас велика переговорка, класна. Ми запрошуємо і пропуски всім будуть.
ГОЛОВУЮЧА. Супер, Пане Ігорю, я думаю, що це супер питання. Супер. Дякую. Дякую за пропозицію.
Таким чином ми голосуємо питання щодо включення до порядку денного, створення робочої групи на базі підкомітету за головуванням Миколи Бабенка, і в максимально швидкий термін винесення на комітет проекту рішення щодо того, що ми будемо рекомендувати Верховній Раді щодо цього законопроекту.
Хто – за це рішення, прошу проголосувати.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Наталія Юріївна Королевська була ще на зв'язку. Вже нема.
Гаразд, переходимо до пункту четвертого. Пане Миколо, я прошу як секретаря контролювати час, бо…
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за. Прошу врахувати…
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Переходимо до пункту четвертого нашого порядку денного – це теж кабмінівський законопроект 5161. Розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості, і альтернативний до нього 5161-1 народної депутатки Королевської та інших.
Будь ласка, Ігор Дядюра, основний законопроект.
ДЯДЮРА І.Г. Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету, шановні присутні! Цей законопроект розроблений з метою забезпечення гнучкості у виборі організації трудових відносин, посилення мобільності працівників при реалізації права на працю. Це особливо важливо під час коронакризи.
Цим законопроектом пропонується введення особливого виду трудового договору – трудового договору з нефіксованим робочим часом, створення законодавчої бази для врегулювання праці фрілансерів. Тут я хотів би зазначити, що під фрілансером розуміється не тільки програміст, який там щось кодує для свого роботодавця. Фрілансер – це прибиральниця, фрілансер – це людина, яка приходить, обслуговує комп'ютери, заправляє вам картриджі. Фрілансер – це будь-яка особа, якій не потрібно 8 годин кожного дня бути у вас на роботі (приходяща).
Зараз це питання врегульовано неякісно, ненормально. Ми створюємо окрему спеціальну форму – вид трудового договору. Прошу це підтримати. Критики якоїсь особливої у нас на цей законопроект не було.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю. Я думаю, що ми заслухаємо, так як це пропонував Михайло Михайлович, теж пан Шубіна, потім – Біленького.
І відповідно я прошу альтернативний законопроект, Наталія Юріївна, представити.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Да. Шановні колеги, щодо альтернативного законопроекту. Ми також тут внесли деякі зауваження та пропозиції, тому що вважаємо… Тобто ми вітаємо непоганий законопроект, підготовлений урядом. Але в альтернативному ми додали питання щодо врегулювання нестандартної зайнятості, яка передбачає такі види як тимчасова зайнятість, зайнятість на умовах неповного робочого часу, тимчасово запозичена праця та багатосторонні трудові відносини, замасковані трудові відносини та самостійна зайнятість.
Тому важливо, що тут забезпечити ми пропонуємо. Перше – це розширити вимоги до змісту трудового договору з нефіксованим робочим часом, включивши до нього таку інформацію: прізвище, місце роботи, характер і так далі.
Друге – це пропонується закріпити норму про умови оплати праці, яка вказує, що трудовим договором з нефіксованим робочим часом визначаються умови оплати праці, які можуть передбачати виплату заробітної плати там за фактично відпрацьований час, за конкретно виконану роботу, за одиницю виробленої продукції і так далі.
І третє – це альтернативним проектом передбачено надати право працівнику, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом не менше 6 місяців, вимагати від власника або уповноваженого ним органу укладення трудового договору на умовах повного робочого часу або безстрокового трудового договору.
І четверте – це пропонується збільшити ліміт з одного до двох договорів, що стосується можливості укладення трудових договорів з нефіксованим робочим часом для юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю менше десяти працівників.
Тому я вважаю, що запропонований нами проект сприятиме запровадженню більш гнучкого підходу до працевлаштування, що особливо важливо в період коронакризи та забезпечення постпандемічного відновлення нашого національного ринку праці. Прошу підтримати. Або, якщо буде така воля підтримувати основний законопроект, то з урахуванням наших пропозицій до другого читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна. Дякую обом авторам основного і альтернативного законопроектів.
Чи є у народних депутатів питання до авторів? Чи є бажання виступити або запропонувати? Микола Бабенко, в першу чергу, як голова підкомітету, будь ласка. Пан Микола.
Гаразд, тоді переходимо до сторін. Будь ласка, Олександр Шубін. Підготуватися – Сергій Біленький.
Будь ласка, Олександр.
ШУБІН О. Дякую, шановна Галина Миколаївна.
Профспілки підтримують обидва законопроекти. Ми брали участь в опрацюванні законопроекту, підготовленого урядом. У нас є до нього пропозиції, зокрема це стосується змісту трудового договору такого нового типу. Нам вбачається, що гарно було б його в законі передбачити. І до речі, законопроект альтернативний, він вже містить таку форму.
І також у нас є пропозиція до законопроекту базового щодо пріоритетного права людини, яка має такий тип договору, вимагати укладення, в разі появи роботи, базового договору основного про основну роботу. І такі позиції є в законопроекті альтернативному.
Тому ми готові підтримати обидва. Законопроект альтернативний вже враховує ті пропозиції, які ми маємо до другого читання до законопроекту урядового.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Олександре.
Будь ласка, Сергій Біленький.
БІЛЕНЬКИЙ С. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, ми підтримуємо урядовий законопроект. В нас були до нього певні застереження, що не буде користуватися популярністю ця форма трудового договору, тому що, на наш погляд, потрібно ще більше спростити його. Але якщо подивитись на альтернативний законопроект Наталії Юріївни, там чотири основних пропозиції. На наш погляд, там дві – позитивні, дві – негативні. Негативні в якому сенсі – що вони ще більше ускладнюють цей вид трудового договору і тому, якщо вони будуть прийняті, на наш погляд, просто ніхто не буде користуватися цією формою трудового договору, а користуватися тим, що зараз надає стаття 23 Кодексу законів про працю.
Тому, резюмуючи, ми підтримуємо урядовий законопроект і маємо пропозиції для його подальшого доопрацювання, якщо таке буде.
І окремо підтримуємо дві з чотирьох пропозицій Наталії Юріївни, які вона запропонувала в своєму альтернативному.
Тому пропозиція взяти за основу урядовий і доопрацювати з урахуванням пропозицій.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.
Будь ласка, пан Микола Бабенко з'явився на зв'язку? Пане Миколо, будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Да, з'явився. Я так само пропоную взяти за основу урядовий законопроект… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Рветься зв'язок, але ми зрозуміли, що урядовий. Правильно?
БАБЕНКО М.В. Да.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.
Будь ласка, шановні народні депутати, чи є бажання виступити, підтримати, якісь інші пропозиції чи до інших органів влади? Можемо голосувати? Дякую, шановні народні депутати.
Таким чином надійшла пропозиція, щодо включення до порядку денного і рекомендації Верховній Раді прийняти за основу законопроект урядовий 5161 і відповідно законопроект 5161-1 відхилити. Водночас, я так розумію, що пропозиції Наталії Юріївни будуть враховані до другого читання з чотирьох дві, які сказали, бо бачу, що є консенсус. Таким чином, шановні народні депутати, прошу голосувати цю пропозицію.
Хто – за?
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Таким чином – одноголосно.
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
Переходимо до пункту п'ятого нашого порядку денного.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Можемо проглянути ще один кабмінівський законопроект щодо укладання колективних договорів. Я думаю, що ми можем… Ні, там багато? (Загальна дискусія)
Таким чином, шановні народні депутати, ми домовлялися, що ми працюємо годину. Година пройшла.
Дякую, Юлія Володимирівна, завжди раді бачити вас.
І було питання в Михайла Михайловича про п'ятничне скасування слухань чорнобильських, які були виїзні і під керівництвом голови підкомітету з питань чорнобильців Арсенюка Олега.
Будь ласка, пане Олеже, можете нам пару слів сказати, що відбувалося в п'ятницю? Чому ви перенесли?
АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, шановні колеги, ще раз. Не можу… Я тільки зайшов…
ГОЛОВУЮЧА. Звуку немає. Пане Олеже, нема звуку.
АРСЕНЮК О.О. У нас дійсно повинні були бути комітетські слухання з приводу Чорнобильської катастрофи на базі санаторію (це державне підприємство від Фонду держмайна) "Червона калина" в Рівненській області.
Ми приїхали, проінспектували. На мою думку, ми повинні були приїхати на зразкове підприємство, яке ми могли б рекомендувати, щоб туди люди їздили та лікувались по санаторно-курортним… Ми приїхали, проінспектували. То я гадаю, що це ми комітетські слухання проведемо вже в нас комітеті, всі зберемося і проведемо його.
А більш детально я можу пояснити вже на наступному комітеті, якщо можна, вже особисто, щоб не онлайн, тому що зв'язок і…
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги! Насамперед треба пам'ятати, що такі слуханні були проголосовані колегіально. Була пропозиція від керівництва "Червоної калини". Це перше.
І коли, пане Олеже, ви відповідали як голова підкомітету за проведення таких слухань, то треба було як мінімум виїхати раніше, щоби підготували це засідання, як ми вже мали два виїзних засідання комітету і в Харкові, і у Львові. До речі, у Львові теж було непросто. Я не кажу, що все ідеально, але ми готувались. Це перша річ.
Наша команда з комітету виїхала в четвер на службовому транспорті Верховної Ради, люди виписали відрядження, приїхали туди. Я не погоджуюся з вами, що це мало бути зразкове підприємство, підприємство таке, як воно є. І ті умови, які побачили, я не думаю, що вам відкрию Америку: в таких умовах оздоровлюються чорнобильці і учасники АТО, ветерани вже декілька років. Але це підприємство хоча би працює, інші взагалі закриті.
Мені видається, що коли ви задіяли у цих слуханнях керівництво ОДА Київської, Житомирської, Рівненської області, то треба було його провести в тих умовах, які є, і показати, що вони не є ідеальні і що насправді на державному рівні треба щось робити, щоб умови для відпочинку були кращі.
До речі, вам, як людині з невеликим досвідом, скажу, що практика проведення виїзних засідань на незразкових підприємствах теж дає користь, щоб всі побачили, як не повинно бути. А завершилось тим, чим завершилося.
Сьогодні до нас як до комітету, як до народних депутатів більше запитань ніж відповідей, в тому числі від місцевої влади Рівненщини, і кожна відсутність інформації породжує дезінформацію. Ви, як людина, яка знається в цій темі, то не можна, що після того мені журналісти Рівненщини в п'ятницю телефонують і кажуть – чи це була спроба рейдерського захоплення чи комусь там природа сподобалася і завтра Фонд держмайна віддасть іншому власнику.
Через те я хотів би, колего пане Олеже, якщо таке рішення прийнято колегіально, то будьте добрі, або готуйте такі слухання відповідно, або розумійте, що ці кошти, які витрачені, народні, державні на такий виїзд, який не відбувся, теж має хтось відшкодувати. І не можна так бавитися з долями людей. Там теж є трудовий колектив, вони з грудня не отримують зарплат, як мені потім стало відомо. То треба ж було приймати рішення перед тим, як ми голосували виїжджати туди чи не виїжджати.
Це просто, як на мене, відбувся факт, який не робить честі, ні владі (а Верховна Рада – це влада), ні нам, тим людям, які готові були туди виїжджати, і він породжує дуже великі запитання. Будь ласка, я би хотів, щоб у майбутньому такі речі якщо приймаються колегіально, колегіально також має прийматись про відміну, про скасування, про перенесення таких слухань.
Вибачте за емоційність, але я в п'ятницю-суботу змушений був відповідати. Я там людей знаю, два роки працював начальником УВД. Це справді було одне з найкращих підприємств – "Червона калина". Зараз воно у вкрай складній ситуації. Але я ще раз підкреслюю, не треба було тоді планувати виїжджати. Вибачте за емоційність.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Я думаю, що поділяють ваше обурення…
АРСЕНЮК О.О. Якщо можна, я скажу. Михайло Михайлович, я десь з вами згідний трошки в тому, що це рішення було колегіальне, і ми повинні були все-таки провести засідання. Але я хочу добавити те, що я також виїхав туди раніше і я був там 8 числа, все по плану, як все було. Так що я був із секретаріатом, зі всіма там я був. Десь я також з вами, може, погоджуюсь, але все-таки я… Я погоджуюсь трішки з вами, погоджуюсь.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.
Я думаю, що… Я хочу ще подякувати секретаріату, що ми могли підключатися всі онлайн і вчасно, і всі хто записався, це було більше ніж 100 осіб. Тому дійсно відбулося це… Але кворуму там не було відповідно в п'ятницю і провадити теж без кворуму з боку народних депутатів було теж недоречно.
Тому я думаю, що нам потрібно організувати по чорнобильському питанню слухання. Я думаю, що пан Олег запропонує нам наступний формат, як ми це зробимо.
Є від народних депутатів бажання ще виступити?
Пан Вадим, будь ласка.
СТРУНЕВИЧ В.О. Ще хотів зупинитися на тому, що ми вже друге засідання комітету так і не заслухали звіт міністра соціальної політики, хоча ми домовлялися… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Перепрошую, що я не повідомила. Ми, як і пропонували народні депутати, перенесли запрошення пані Лазебної до нашого комітету. Вона нам відповіла: "На ваше запрошення взяти участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, яке відбудеться 12 квітня 2021 року, інформую, що не зможу долучитися до нього у зв'язку з участю в нараді під головуванням Прем'єр-міністра України Шмигаля за присутності Першої леді України Олени Зеленської. Разом з тим повідомляю, що готова в інший час представити звіт з питань, які заплановано розглянути на засіданні комітету 12 квітня 2021 року. Дякую за розуміння, Марина Лазебна".
(Загальна дискусія)
Я тоді прошу секретаріат організувати виїзне засідання в Міністерстві соціальної політики. Будь ласка.
(Загальна дискусія)
У нас наступне засідання в середу. Значить, шановні народні депутати, нам потрібно тоді зібратися або в п'ятницю, бо у нас у вівторок і в четвер будуть позачергові. Про четвер ще не знаю, але у вівторок, я думаю, що ми будемо у дві зміни працювати. Може, у п'ятницю зібратися? Тому що наступний тиждень – це тиждень роботи в округах. І тому мені потрібно, щоб ми визначилися, бо трішечки відстаємо щодо прийняття рішень, і по кабмінівських законопроектах, вони важливі і для того, щоб боротися з неформальною працею, і укладання колективних договорів. Вони дуже важливі. Тому нам потрібно частіше збиратися або довше працювати.
(Загальна дискусія)
У вівторок і в четвер… У вівторок – точно, а у четвер ймовірно буде друга зміна. А п'ятниця – ні. Просто ми можемо на п'ятницю. Там же "година запитань до Уряду", потім там "Різне". Я думаю, що ми можемо раніше ніж 14-у.
Я прошу народних депутатів опрацювати час, коли нам в п'ятницю буде зручно всім зібратися.
Тоді до п'ятниці.