Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Починаємо працювати. У мене проханням народним депутатам членам Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, хто в онлайн-зв'язку подати голосом знак, що ви з нами. 

Михайло Михайлович.

Наталія Юріївна.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Доброго ранку. Доброго вам здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго ранку.

Наталія Юріївна.

Микола Вікторович Бабенко.

Сергій Дмитрович з нами.

Олег Олексійович з нами.

У нас є кворум вже.

Прохання до секретаріату …(Не чути)

(Загальна дискусія)

Шановні народні депутати, у зв'язку з тим, що у нас відсутній секретар нашого комітету, пропозиція є призначити секретарем сьогоднішньої наради Арсенюка Олега.  (Не чути) Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні народні депутати, чи є пропозиції до запропонованого порядку денного? Чи затвердимо у тому вигляді, який запропонований?

Шановні народні депутати, тоді прошу проголосувати за запропонований порядок денний. Хто – за, прошу голосувати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Одноголосно.

І переходимо до порядку денного. У нас в порядку денному першим питанням стоїть створення робочої групи для доопрацювання законопроекту 4555, на  друге читання. У нас є …(Не чути) від комітету Арсенюк Олег. Тому є пропозиція створити робочу групу для доопрацювання правок, які надійшли, там багато правок, багато народних депутатів вийшли з ініціативою і було …(Не чути). Будуть ще інші пропозиції? 

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати, одноголосно. В мене прохання  тільки збалансувати всі ті пропозиції, які були від народних депутатів, з Міністерством фінансів, щоб ми … (Не чути)

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА.  Робочої групи? Можна працювати  до вичерпання порядку денного, можна опрацювати годину-півтори. Які пропозиції будуть щодо…

 

_______________. Давайте годину.

 

_______________. Годину давайте, пропоную опрацювати… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Немає зауважень, Михайло Михайлович?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ще раз, бо погано чути.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пропоную працювати  годину.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Приймається, так. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Ну тоді  будемо голосувати якраз  для того, щоб секретарем нашого сьогоднішнього засідання … (Не чути)

 Переходимо до пункту другого нашого порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати (винагороди)  (реєстраційний номер 3492).  Ми відкладали у зв'язку з тим, що автор народний депутат  Сергій  Гривко у нас був на лікарняному.

Тому, будь ласка, пан Сергій, ми включили цей законопроект до порядку денного…

 

ГРИВКО С.Д. Дуже дякую, Галино Миколаївно. Шановна голово, шановні члени комітету,  всім  бажаю в  першу чергу здоров'я, тому що хвороба така,  насправді хвороба дуже сильна. В той же час, цей законопроект якраз в наші часи дає якусь справедливість, його основною суттю є внесення змін до восьми законодавчих актів і він має за мету, протягом строку дії надзвичайної ситуації в Україні пов'язаної з катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, військовими діями, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також протягом дев'яти місяців після припинення дії відповідної надзвичайної ситуації, - максимальний розмір місячної заробітної плати керівників і працівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, державних службовців і працівників всіх установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат. Сама суть полягає в тому, щоб провести, коли всі люди … (Не чути) трошки економлять. …(Не чути) зробити справедливим те, що і в Кабінеті Міністрів отримають меншу заробітну плату і всі державні службовці, в принципі, і всі організації та установи отримають меншу заробітну плату і нема там мільйонних заробітних плат. І це, на мою думку особисто, є певною справедливістю. Тому що дає можливість знайти вільні кошти і подолати … (Не чути)  надзвичайну ситуацію.

Відповідно дуже багато зауважень до цього законопроекту. Але всі ці зауваження можна до другого читання виправити і зробити насправді діючим зазначений проект закону. Тому що обмежуючи постанову Кабінету Міністрів, великі заробітні плати, ми порушуємо основні закони.

В якому сенсі цей закон, можливо, порушує Конституцію України. Але в той же час, в такі складні часи ми повинні і, можливо, десь звертати на це увагу і виправляти те, що … (Не чути) Тому прошу підтримати зазначений проект закону та  винести до сесійної зали.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую,  пане Сергію.

Шановні народні депутати,  є бажаючи?

 

_______________. Добрий день всім! Я вважаю, що треба підтримати. Але ті моменти або з традицією, яка у нас склалася на комітеті, створити робочу групу і трошки доопрацювати цей даний законопроект, і тоді його до сесійної зали.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка.

 

______________. У нас з цього питання вже …(Не чути) на позаминулому засіданні відповідна робоча група. Я пропонував законопроект включити до порядку денного. …(Не чути)

 

______________. Робоча група вже створена.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас робоча група створена під головуванням Михайла Михайловича. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Справді пропозиція слушна пана Остапенка. Але робоча група вже створена. Вона працює. Законодавча ініціатива дуже цікава. І справді є пропозиції і застереження ГНЕУ щодо звуження поняття "надзвичайна ситуація". Але все це можна доопрацювати. І є пропозиція включити в порядок денний і прийняти… І рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу. А ми доопрацюємо з пропозиціями і до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Таким чином є пропозиція рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Головне, як каже правовий комітет, …(Не чути) Тому що це фіксується, …(Не чути)

 

______________. Дякую за підтримку, шановні колеги.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. Переходимо до законопроекту нашого порядку денного. Це законопроекти з опрацювання яких ми не є головними. Водночас це законопроекти, які присвячені 30-річниці Незалежності України, про амністію. Їх два. Реєстраційний номер 5249, народного депутата Яцик, Та про амністію з нагоди 30-річниці Незалежності України (5249-1) народні депутати Фріс …(Не чути)

 Будь ласка, скажіть чи є у нас автори цих законопроектів на зв'язку?

Яцик Юлія.

Фріс  Ігор.

Будь ласка, пан Анатолій, прокоментувати…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня  ще раз. Проект Закону України про амністію з нагоди 30-ї річниці Незалежності України за реєстрованим за номером  5249 … (Не чути) Конституції України, Кримінального кодексу України, Закону України "Про застосування амністії в Україні" з нагоди відзначення 30-ї річниці проголошення Незалежності України  (Не чути). Її автор …(Не чути) реалізації принципу гуманізму з боку держави щодо  осіб, які відбувають покарання.

Завданням …(Не чути) є закладення  обґрунтованої системи  критеріїв у визначенні кола осіб,  до яких амністія застосовується та обмеження щодо її застосування. Метою законопроекту є зменшення кількості осіб, які утримуються в місцях позбавлення волі і як наслідок заощадження бюджетних коштів, що витрачаються на утримання засуджених і забезпечення належних умов відбування покарання та осіб, які продовжують там знаходитись.  

Альтернативним законопроектом 5249-1, на відміну від основного, передбачається оголосити амністію і поширити її насамперед на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально, на неповнолітніх та жінок, а також   чоловіків, які мають дітей віком до 16-ти або дітей з інвалідністю, до осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли  пенсійного віку, учасників бойових дій, осіб, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях тощо.

А також визначення категорії засуджених осіб щодо яких амністія не застосовується – це насамперед особи, які скоїли тяжкі  та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, а також особи, які вчинили кримінальні правопорушення з використанням службового становища, тобто здійснили корупційні діяння.

Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Уповноважений Верховної Ради з прав людини погоджується з двома законопроектами з певними доопрацюваннями.

Міністерство фінансів і Міністерство охорони здоров'я підтримують дані законопроекти. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, чи є питання до доповідача? Тому що ця тематика найближча до учасників …(Не чути)

  Ну, я ще раз прокоментую, що законопроект …(Не чути) розширює коло осіб, які можуть бути під амністію. І саме з соціальних підстав …(Не чути)

 

ЯЦИК Ю.Г. Дозвольте я, можливо, трішечки прокоментую свій законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка. Пані Юлія Яцик, будь ласка.

 

ЯЦИК Ю.Г. Дякую, шановні колеги.

Якщо ви пам'ятаєте, минулого року вже знаходився в комітетах Верховної Ради законопроект, аналогічний другому альтернативному законопроекту. Який, на жаль, ГНЕУ і Мін'юст не рекомендував у зв'язку з тим, що не було надано конкретних підрахунків обґрунтування того, яка кількість людей може бути звільнена. І, крім того, законопроект мав такі вислови, які неприпустимі до тексту закону щодо учасників бойових дій на території Операції Об'єднаних сил. Зокрема, реєстру таких учасників бойових дій на сьогодні немає.

Натомість мій законопроект, де ми зазначаємо, що дія законопроекту поширюється на учасників, ветеранів війни і на осіб, на яких поширюється Закон України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту". То саме цим законом регулюється, які саме учасники АТО, а зараз ООС, підпадають під дію цього закону. Тобто я вам наведу приклад. Особа, яка, наприклад, колись повний строк відбула в АТО або в ООС на, ну, як ми називаємо в побуті,   навчанні або навіть не перебувала в зоні безпосередніх бойових дій і в подальшому в громадському, в цивільному житті вчинила розбійний напад, вона за текстом амністії… За текстом законопроекту про амністію (альтернативним) може бути звільнена. Це є неприпустимим. Тому що є певні критерії для ветеранів війни і ветеранів АТО, ветеранів ООС, учасників бойових дій. І саме вони можуть бути звільнені від відбування покарання.

Крім того, як я зазначала в пояснювальній записці, з 32 тисяч осіб, які зараз перебувають в установах виконання покарань, право на умовно дострокове звільнення в наслідок амністії, в наслідок застосування амністії можуть мати лише, ну, порядку 9,5 тисяч осіб.

Тому я просила би підтримати цей законопроект.

Крім того, амністія у нас не застосовувалась вже чотири роки. З нагоди 30-річниці це було б, ну, доволі слушний законопроект. Такий жест з боку держави, який би підтримав соціальну адаптацію людей, засуджених, які відбули більшу частину покарання або потребують лікування. Ну, як ви правильно зазначили вже, це не всі особи. Це ті особи, які вчинили не тяжкі злочини, або перебувають на лікуванні, або в них похилий вік, або особи, які мають на утриманні неповнолітніх дітей, батьків, або відбули вже певний строк покарання, більший строк покарання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юля.

Ми правильно розуміємо в Комітеті соціальної політики, що з одного боку є категорії осіб, які підпадають під амністію і коло цих осіб, ну, з точки зору соціального саме комітету, вони трішечки більші у пана Ігоря Фріса.

Ми вдячні вам як авторці. Тому що будуть до комітету звертатися багато асоціацій, які саме займаються людьми, яких утримують в пенітенціарних закладах, в тому числі довічно. Там є багато жінок. Хворих туберкульозом, іншими захворюванням, на дуже важких стадіях. І ми розуміємо, що вони вже не здатні або …(Не чути) переважно свій термін покарання …(Не чути) і навіть і більше років. І тому є категорії… З другого боку і критерії застосування …(Не чути) Бо і у вас і в альтернативному законопроекті це тяжка хвороба, похилий вік, значний строк відбування покарання. (Не чути) Єдине чим відрізняється, що у Фріса більше оцих категорій до яких застосовується така амністія.

 

ЯЦИК Ю.Г. Так, річ у тім, що це не просто більше категорій, а відсутні певні критерії визначеності таких категорій. І це може привести до, ну, такого колапсу в судовій системі чи потрібн, чи може бути застосований Закон про амністію до такої особи, яка не може підтвердити свій статус. І це буде підставою для апеляційного і касаційного перегляду. Ми визначаємо чіткий критерій для осіб, які визначені Законом про статус ветеранів війни. Під дію цього закону підпадають ті учасники АТО чи ООС, які можуть підтвердити факт перебування в Збройних Силах України і виконання там певних завдань на території ООС. А не просто будь-яка особа, яка там, чи опинилась там, чи проживала, наприклад, там. Тобто тут… Чи це якісь збройні формування юридично не визначені. Ну, тобто це може привести до такого колапсу в судовій системі з приводу застосування цього закону. І це ж не лише в судовій системі, це і на стадії досудового слідства може бути застосована амністія.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, пані Юля. Ви вважаєте, що неточність полягає в тому, що в альтернативному законопроекті виписано, що це особи, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, в здійсненні заходів і їх не віднесли до учасників бойових дій, да? І в чому ви вважаєте дискрецію?

 

ЯЦИК Ю.Г.  Так, на моє переконання,  немає… Що таке особа, яка захищала територіальну цілісність України? Звичайно, це і можливо добровольці якісь… Якщо юридично буде підтверджений їх факт перебування в Збройних Силах України чи в юридично оформлених військових формуваннях, чи як залучення їх до інших операцій, наприклад спецоперацій Служби безпеки України, чи Прикордонних військ України – це одна справа.

Якщо це особа, яка зазначає, що я боронила територіальну цілісність України, але в мене немає юридичних доказів, саме тому ми робимо в моєму законопроекті відсилку  до законопроекту про статус ветеранів війни, де чітко зазначено і які саме особи, якими доказами  підтверджується  їх перебування в Збройних Силах чи  захист…

 

ГОЛОВУЮЧА. Тепер дивіться, пані Юлія, я просто вам скажу зараз, що ті особи які перебувають за грантами, чи там вирок винесено, по них вже вирок винесено, вони не можуть  отримати статус учасника бойових дій тому що вони не в стані зібрати оцю всю  інформацію. Тому там є люди, в тому числі і ті, яких судили у 2014-2017 роках судді, які були в Луганській і Донецькій області налаштовані проти суверенітету  України.

І у нас є, щодо цього створено  при Президентові Конституційна рада і там Альона Вербицька зараз головує, а вони  опікуються, у нас 1300 осіб, по  людях і по кожному, де не тяжкі злочини. І ми вважаємо, що ці люди, бо до них застосовувалося законодавство мирного часу в той час, як вони  перебували власне у стані військової агресії з боку держави-агресора.

Тому ці вироки,  якщо б їх суспільство  розглядало,  я згадаю справу Стерненка, до якого дуже лояльно частина нашого суспільства віднеслися, але ми могли б їх, якщо там, де важкі злочини, то ми могли б цих людей теж амністувати. Вони не мають статусу учасників бойових дій. Водночас інформацію і докази щодо того, що вони захищали суверенітет, їх зібрати можна. Я думаю, що вони і в судових справах десь є. Тому я б хотіла, щоб Остапенко ще Анатолій  висловився, тому що він у нас головує в підкомітеті щодо захисту прав ветеранів.

Будь ласка, пан Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хотів зазначить, що альтернативний законопроект там більш чітко визначає категорії засуджених осіб щодо яких не застосовується амністія. Тому я просив би комітет підтримати альтернативний, його доопрацювати і тоді вже вносити його на розгляд в сесійний зал.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дозвольте, Галина Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Насправді амністія – це юридично традиційний крок перед такими датами, особливо до 30-ї річниці незалежності. Справді потрібно такий закон ухвалювати, щоб до 30-ї річниці він вступив в дію. Закони обидва позитивні. Є деякі юридичні відмінності, які можна доопрацювати до другого читання. Наш комітет не є головним. Але дуже важливо, щоб ми підтримали цю ініціативу і не стільки важливо чи основний буде прийнятий за основу, чи альтернативний. Але, я впевнений, що до другого читання слід буде уточнити з Мін'юстом тільки для того, щоб не вийшло недоречностей, про які говорила пані Юлія. Я думаю, що можна приймати і альтернативний, рекомендувати. І тоді пані Юлія зі своїм досвідом долучиться до того, щоби все-таки правками його більш удосконалити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Мені здається, дуже слушна пропозиція, що з точки зору Комітету соціальної політики для нас обидва закони є позитивними. І основний комітет буде визначатися, який текст їм взяти на друге читання  краще, щоб поправити. Мені здається, що саме з цього приводу потрібно консультувати. А зараз таким чином є пропозиція рекомендувати основному комітету, рекомендувати Верховній Раді підтримати хоча б один з цих законопроектів, рекомендувати  за основу і приймати його найскоріше, ми його до порядку денного поставити сьогодні, хоча він …(Не чути) там вже  (Не чути) тільки починається, саме для того, щоб ми встигли Верховною Радою прийняти його до 30-ї річниці. Так?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Визначеність.

 

_______________. Визначеність, так, ми в принципі погоджуємося,  що як сказав Михайло Михайлович і один, і другий  законопроект є правильними, але  з мого боку  особисто, то я порекомендував би альтернативний доопрацювати і основному комітету …(Не чути), а так один і другий, ми підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми тоді так і зазначимо, що альтернативний, пропонуємо визначитися основному комітетові, але альтернативний  містить більше і містить категорії, до яких не застосовується. …(Не чути) зазначили, ми в аргументувальній нашій частині так і зазначимо. Таким чином приймаємо рекомендацію комітету визначитися і рекомендувати в залі Верховної Ради за основу прийняти той законопроект, по якому визначиться основний комітет, ми підтримуємо обидва.

Хто за це рішення, прошу  голосувати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати, одноголосно. І ще раз хочу  подякувати пані Юлії за ініціативу  з  таким  законопроектом, він дуже важливий до нашої 30-ї річниці. Дякую, що завітали і розповіли про ваш законопроект, ми завжди на вас чекаємо на наших засіданнях.

Ми ж переходимо до четвертого пункту порядку денного – це проект …(Не чути) законопроекту щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (щодо встановлення підвищеного мінімального розміру допомоги по безробіттю учасникам бойових дій) (реєстраційний номер 4160), народні депутати Остапенко, Третьякова та інші.

Будь ласка, Анатолій…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Проект Закону про внесення змін до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (щодо встановлення підвищеного мінімального розміру допомоги по безробіттю учасникам бойових дій) (реєстраційний номер 4160). Законопроектом передбачається встановити підвищення гарантій щодо мінімального розміру допомоги по безробіттю, якщо виплата цієї допомоги призначена та виплачується особі, яка має статус учасника бойових дій.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Та встановити, що допомога по безробіттю не може бути нижче двократного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у встановленому законом, якщо допомога по безробіттю виплачується особі, яка відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій соціального захисту" є учасником бойових дій. Запровадження змін надасть можливість посили соціальні гарантії для учасників бойових дій шляхом встановлення мінімального розміру допомоги по безробіттю таких осіб у підвищеному розмірі. Таким чином захисники України, учасники бойових дій, в разі прийняття законопроекту, будуть відчувати соціальну підтримку держави та розуміти, що в разі звільнення з військової служби …(Не чути) матимуть передбачені законопроектом важливі соціальні гарантії.

Зауважуючи на вище сказане, прошу підтримати даний законопроект своїх колег.

І хочу нагадати, що з 1 січня 2021 року …(Не чути) становить 2270 гривень. З 1 липня вона буде становити 2389 гривень. З 1 грудня 2021 року буде становити більше ніж 2481 гривню.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, шановні народні депутати, у нас сьогодні …(Не чути)

 

______________. …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. …(Не чути) Будь ласка, якщо можна висловитися. Міністерство економічного розвитку …(Не чути)

 

ДЯДЮРА І.Г. Доброго дня, шановні колеги. Ну, важко мені озвучувати, бо я сам офіцер запасу. Але ми не підтримуємо якісь преференції такі. Воно надано в нашому висновку. У нас і так там дефіцит дуже великий. Я розумію, що хочеться   дати велику допомогу, але до чого тут безробіття і фонд безробіття, і все це.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю.

 

ДЯДЮРА І.Г. Не знаю, що ще сказати. Чесно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми маємо врахувати, що це буде… Хоча у нас основний Комітет з бюджетної політики написав, що це не буде мати наслідки для бюджету. Але насправді фонд безробіття дотований, це буде мати наслідки.

 

_______________. Як це не буде мати. Галина Миколаївна, буде ж мати, ми ж розуміємо.

 

_______________. (Не чути)

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, основною метою законопроекту було написано в повазі до ветеранів Збройних Сил, тут іде розмова про учасників бойових дій. Хоч і нам там і зазначала пані Яцик, що у нас чіткого обліку немає. Ми зараз маємо приблизно 460 тисяч учасників бойових дій. Це ж  не всі 400 тисяч учасників бойових дій сьогодні є безробітними і стоять на біржі. Це якась певна кількість. Вона не є сталою, вона є сьогодні однією, завтра другою. Тому, якщо у учасників бойових дій є особи, які якраз звільняються з військової служби, можуть стати на облік і отримувати цю подвійну виплату, то, я думаю, їх треба підтримати. Чіткого розрахунку ми зараз не можемо надати, тому що це не стала величина, її даже спрогнозувати …

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Анатолій.

Михайло Михайлович, є у вас?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, якщо можна. Дякую.

Дуже цікава законодавча ініціатива. І є пропозиція її підтримати і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу. Насправді дуже важливо, щоби влада в цілому дбала про тих людей, які, як сказав пан Остапенко, демобілізувалися і поки що не можуть знайти роботу, щоб зобов'язати все-таки дати їм можливість попрацювати. Але це не завжди є можливим. Це може бути наступними законодавчими ініціативами. А поки що підтримати хоча би те, що їм виплачувати більшу допомогу  у разі втрати роботи або неможливості її знайти на певний період. Я думаю, що держава знайде додаткові кошти  для  тих людей, які  захищають сьогодні наш суверенітет. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином до нас надійшло три пропозиції, від Вадима Струневича, від Анатолія Остапенка і від Цимбалюка, включити до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за  основу. Ми можемо голосувати, так?

Хто – за, прошу голосувати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати, одноголосно. Дякую, пане Анатолію.

І переходимо до п'ятого пункту нашого порядку денного – це законопроект щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону  про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо узгодження вітчизняного законодавства і законодавства  країн членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів (реєстраційний номер 4597) народні депутати Третьякова та інші.

Хоча я думаю, що цей законопроект вже достатньо обговорювався в засобах масової інформації, мова йде про те, що у нас в 2017 році  Кабінет Міністрів України раніше використовував право  щодо перенесення робочих днів  (Не чути)Трудового кодексу як такому. В 2018 році право Кабміну, як  єдиного роботодавця, жодному роботодавцю в Україні іншому не було надано право переносити робочі дні у разі, якщо вони наближені до вихідних для того, щоб скомпонувати декілька робочих днів, разом з святковими і вихідними  у такому маленьку відпустку.

Причому, якщо використовувати це право і зараз застосовувати  такий риторичний прийом доведення цієї норми до абсурду, ми можемо сказати, що  Кабінет Міністрів  може зробити перенесення робочих днів так, що всі тижні будуть шестиденні, а вони зазначать, що буде місяць відпустки для всієї країни як такої. Тобто норма сьогодні дозволяє Кабміну переносити робочі дні так, щоб пропонувати це аж до такого стану, при чому жоден інший  роботодавець цього  права не має.

Право людини зкомпонувати дні які, знаходяться між святковими і вихідними. Воно може закріплюватися в українському законодавстві, в Трудовому кодексі, через укладання колективних договорів або через конкретні заяви щодо надання відпустки, якщо у людини є бажання. В тому випадку, коли Кабмін робить це для державних службовців і для інших структур, які підпорядковані державному секторові, при чому в постанові Кабміну вказуючи про те, що Кабмін рекомендує це приватним установам, які теж намагаються підлаштуватись до такого перенесення, це призводить до того, що право людей, які не хочуть переходити на шестиденний тиждень, воно дискримінується. Тому єдина пропозиція зробити так, як це роблять і європейські країни, перенести це врегулювання на етап укладання колективного договору або індивідуальних стосунків  кожної людини із своїм роботодавцем. А право Кабміну вилучити  строки із сьогоднішнього законодавства.

У нас, на жаль, відсутній зараз Микола Бабенко, який у нас є головою підкомітету щодо трудових відносин. Тому у мене прохання далі виступити стороні роботодавців і профспілковій стороні. Я бачу, у нас пан Шубін присутній на сьогоднішньому засіданні. Після … (Не чути) Будь ласка, давайте роботодавець, потім  профспілка.

 

_______________. Шановна Галина Миколаївна, члени комітету, запрошені! Ми не підтримуємо цей законопроект. Вважаємо, що проблема дещо надумана. Зараз немає жодних питань для цього перенесення. Кабмін не зловживає, так як ви сказали в своїй доповіді, Галина Миколаївна, що там можна теоретично цілий місяць зробити вихідним.

Ми уважно читали пояснювальну записку. Чесно кажучи, весь той негатив, який там зазначений, він, на наш погляд, дещо перебільшений, так як і перебільшений позитив. Тому наша позиція – ми не підтримуємо. Вважаємо, що так як є зараз, в принципі, всі до цього, по-перше, звикли. По-друге, це дає можливість тому ж працівнику кілька днів побути поспіль зі своєю сім'єю на якісь свята. А те, що потім там в суботу потрібно відпрацювати, ми, чесно кажучи, ні від роботодавців, ні від працівників не чули зауважень за багато років щодо такої практики, яка у нас склалася. Тому, підкреслюю, ми не підтримуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Будь ласка, пан Анатолій, а потім Олександр Шубін.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Пане Сергію, скажіть, будь ласка, вам відомі такі дослідження, що після звичайних вихідних днів впаде производительность? Вибачайте, що російською мовою. Продуктивність робітників на виробництві, яка починається з вівторка і по суті вівторок, середа, четвер їх продуктивність саме найбільша, а понеділок і п'ятниця – сама найменша.  Якщо ми будемо тижнями відпочивати, тоді у мене питання… і між вихідними у нас буде там 3 дні, тоді знову будуть вихідні, яка буде продуктивність? Ви ж як роботодавці повинні це досліджувати і підтримувати такі законодавчі акти, тому що вам же ж треба щось  напрацьовувати. А у вас виходить, що тижнями ми відпочиваємо, виходимо на роботу ще там декілька днів довідпочиваємо на робочих місцях і далі тільки працюємо. Також я хотів би це питання до Міністерства економіки, яке також повинно це розрахувати і надати свої розрахунки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що це інше питання, пан Сергій.

Будь ласка, Олександр Шубін, а потім Міністерство економічного розвитку.

 

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету, наші юристи проаналізували аргументацію з посиланнями на європейське законодавство. Ми, на жаль, не знайшли положень, яким забороняли централізовано переносити святкові дні. Коли ми проводили дискусію у профспілковому середовищі стосовно прийняття такого законопроекту, думки дійсно розділились. Тому що окремі люди вважають перевагою те, що святкові дні поєднуються із вихідними і є більше часу проводити їх з сім'єю. Інші дійсно вважають неправильним відпрацьовувати шестиденний робочий тиждень. І тому, власне, ми б залишили це питання на розгляд народних депутатів, тому що дійсно його можна врегулювати і на рівні колективного договору. Так, наприклад, в самій Федерації профспілок це питання врегульовується виключно колективним договором і працівники кожного року радяться чи сприймати цю схему, яку пропонує Кабінет Міністрів, чи йти за іншою схемою, яку визначатиме трудовий колектив за погодженням із роботодавцем.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Будь ласка, Міністерство економічного розвитку Ігор Дядюра.

 

ДЯДЮРА І.Г. Доброго дня, шановні колеги! Я б теж залишив це на розгляд депутатів, скажу відверто. Особливо зараз після всіх цих свят, не хочу ваш час займати, мені сподобалось все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ви за закон особисто.

 

ДЯДЮРА І.Г. Я три дні був перший раз, у мене був досвід, я був міністром, тому що всі пішли у відпустку, я був виконувач обов'язків, мені сподобалось. На розгляд  депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я вам особисто теж… Дякую, пане Ігорю. Я вам теж особисто хочу сказати, що у зв'язку з тим, що я працюю без перенесення, то я вимушена ще працювати і на ті  дні, які суботи, які трудові. Тому що навіть, якщо ти пішов без перенесення, тебе все рівно смикають, і ти на своїх посадах, ти відпочити не можеш. Тому на моїй практиці ще було два тижні поспіль, коли були шестиденні. Тиждень шестиденний, інший шестиденний, отак переносячи, коли там переносять 3-4 робочих дні, потім повинні  відпрацьовувати, то навіщо таке…

Гаразд, шановані народні депутати. Михайло Михайлович, що ви ще думаєте з цього приводу?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Насправді цікава ініціатива, але дискусійна. Ми бачимо пропозиції Міністерства економічного розвитку, роботодавців позиції. Можливо, створити робочу групу і доопрацювати з урахуванням, щоб це був консенсус. Тому що справді є європейський досвід, коли ... Але в Німеччині по-іншому. Можливо, дати право, щоб бізнес сам визначався, дати йому можливість і встановити законодавчі рамки. А щодо державних установ і організацій, можливо, по-іншому. Я, наприклад, засумнівався, але це моя позиція. Якщо робоча група, можна було б…

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, справа тут в тому, що при перенесеннях, якщо бізнесу давати право, Сергій Біленький виступав, вони ж проти цього закону. Вони хочуть, щоб у бізнесу було право: без колективної угоди, без нічого, самому, без людини, переносити час так, що працівники, які не хочуть такого перенесення, вони вимушені працювати з відпусткою, а потім вимушені відпрацьовувати шестиденні тижні в той час, як у нас п'ятиденний тиждень.

Таким чином ми мусимо показати про те, що є дискримінація людей, які не хочуть такого перенесення. Тому захищаючи роботодавця, який на свій погляд компонує дні.

А чого, от мені цікаво взагалі, бо  я історично почала дивитися, це запровадив у нас пан Азаров, коли був Прем'єр-міністром, до нього такої практики перенесення не було взагалі. Тобто це у нас виникло історично, під час прем'єр-міністрів, які намагалися якось врегулювати державну службу, а потім розповсюдили це в тому числі на приватний бізнес. Тому я думаю, що нам потрібно думати і про тих, кого ми дискримінуємо, кому примусово, компануючи дні, доручили це право компанувати  перед виходом на шестиденний тиждень і про це потрібно подумати.

Ще, шановні народні депутати, є  ще якісь думки, пропозиції? У нас є пропозиція включити до порядку денного і створити робочу групу. Будемо приймати рішення зараз щодо прийняття за основу , що думаєте?

 

_______________. Я би пропонував прийняти за основу, може там на робочій групі ми доопрацюємо і зазначимо певну кількість … (Не чути) Різдво або  День Незалежності України, а всі інші …(Не чути)

 

_______________. Воно і так  переноситиметься.

 

_______________. Я пропоную …(Не чути) прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧА. А ще? Пан Вадим, пан Сергій, що будемо робити?

 

_______________. Підтримувати, звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином є пропозиція включити до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу, причому створити зразу робочу групу і якщо цей законопроект буде прийнятий в першому читанні, щоб вона його опрацьовувала. Під головуванням Бабенка?

 

_______________. …(Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, за згодою.

 

_______________. За згодою.

 

ГОЛОВУЮЧА. За згодою, а якщо згоди не буде, то будемо …(Не чути). Гаразд.

Шановні народні депутати, тоді є пропозиція включити до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу з одночасним створенням робочої групи.

Хто – за, прошу голосувати.  

Пан Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до пункту 6 нашого порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (реєстраційний номер 4584).

Шановні народні депутати, Наталія Юріївна не з'явилася у нас на зв'язку?

 

______________. Ні, нема.

 

ГОЛОВУЮЧА. В мене така пропозиція. У зв'язку з тим, що …(Не чути)

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Галина Миколаївна. Доброго дня, шановні колеги. … (Не чути) на розгляді на комітеті знаходиться законопроект реєстраційний номер 4555 … (Не чути)Тому прошу законопроект номер 4584 відхилити. Та авторам законодавчої ініціативи пропоную долучитись до роботи в робочій групі до доопрацювання до другого читання законопроект …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. …(Не чути)

 Дякую, пане Олеже.

Не буде зауважень до цього?

Михайло Михайлович?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Приймається. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином проголосуємо пропозицію пана Олега. …(Не чути)

 Хто – за?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Одноголосно.

Переходимо до наступного нашого питання порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо збільшення розмірів допомоги та страхових виплат (реєстраційний номер 3017а) народні депутати Тимошенко, Цимбалюк та Івченко.

Будь ласка, пан Михайло Михайлович.

Юлії Володимирівни нема ж, да, на зв'язку?

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна! Шановні народні депутати! Учасники засідання комітету! Законопроектом 3017а пропонується припинити порушення статті 22 Конституції України та встановлення необґрунтованих розмірів страхових виплат. Ми вважаємо, як автори законопроекту, що індексація щомісячних страхових виплат здійснюється відповідно до Закону України "Про індексацію грошових виплат населенню"  підвищення розміру страхових виплат внаслідок врахування при визначенні їх розмірів фактичного розміру прожиткового мінімуму. Пропонуємо все-таки прийняти, рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 3017а за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Міністерство соціальної політики та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не підтримують законопроект. У мене прохання Міністерству соцполітики висловити... (Не чути)  зауваження, представникам.

 

_______________. Доброго дня! Дякую, шановна Галина Миколаївна. Законопроект дійсно передбачає, по суті, дві основних ідеї. Перша  – це змінити систему індикації грошових доходів населенню, зокрема страхових виплат. І друге – це за основу визначення розміру відповідних страхових виплат враховувати фактичний розмір прожиткового мінімуму.

По-перше, що стосується індексації, то на сьогоднішній день індексація страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництвах та професійного захворювання проводиться шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про соціальне страхування. І з 1 січня поточного року набули чинності зміни до статті 37 закону. Відповідно до цієї частини щомісячні страхові виплати підлягають і здійснюється перерахування на коефіцієнт відповідно зростання заробітної плати і індексу споживчих цін аналогічно до  індексації пенсій. Тому на сьогоднішній день це вже визначено і відбувається відповідно до уніфікованого принципу.

І що стосується застосування фактичного розміру прожиткового мінімуму, то тут, так як ми говорили, в принципі, неодноразово, це достатньо комплексне питання, і його вирішення полягає в самому підході до зміни сутності прожиткового мінімуму і методології його визначення. Фрагментарно визначати це в конкретному законі чи конкретно щодо плану виду виплат,  ми вважаємо, недоцільно. Тому ми не підтримуємо цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую, пане Віталій.

Я хочу ще на додаток сказати, і це ви зазначили в своєму листі, але незалежно від того, які виплати здійснює Фонд соціального страхування, роботодавець, який наніс шкоду життю та здоров'ю, залишається винним найманому працівнику в розмірі нанесеної шкоди. Тому все, що недовідшкодовано з боку Фонду соціального страхування, має відшкодовувати роботодавець в подальшому. Це те, що декларовано нашим Цивільним кодексом, я просто думаю, що це потрібно зауважувати, тому що індексувати виплати при зменшенні ЄСВ майже в половину не можна. Але маю нагадати роботодавцю, що він залишається винним… (Не чути)

Будь  ласка, представник Уповноваженого.

 

_______________. Доброго дня, шановні народні депутати, Галина Миколаївна. Застосування саме фактичного прожиткового мінімуму визвало зауваження Уповноваженого, бо, відповідно до Закону про прожитковий мінімум, це величина, яка визначена для спостереження за рівнем життя. Тому Уповноважений пропонує  або визначити у Законі про прожитковий мінімум іншу мету для фактичного прожиткового мінімуму, або в Законі про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначити прожитковий мінімум, але не фактичний, а збільшити просто межу застосування існуючих прожиткових мінімумів, які викладені в законі. Це для того, щоб можна було на практиці реалізувати цю законодавчу ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена, за те, що ви ще раз нагадали про не релевантну підв'язку прожиткового мінімуму до якихось величин у нашому законодавстві.

Дякую, пані Олено.

Будь ласка, Володимир Михайлович.

 

_______________. Шановні народні депутати і присутні. Я хотів би звернутися до заступника міністра соціальної політики пана… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Не потрібно звертатися. Володимир Михайлович, будь ласка, по суті.

 

_______________. Було зазначено, що індексація страхових виплат здійснюється так як індексація пенсії, а в законопроекті цьому передбачено, щоб індексація проводилася щомісячно, а пенсії індексуються один раз в рік, тому це неправильно, це було порушення статті 22 Конституції.

І друге щодо прожиткового мінімуму. Фактичний прожитковий мінімум … (Не чути) визначається за єдиною методологією. За єдиною методологією і прирівнення, значить, фактичного застосування прожиткового мінімуму до чогось не протирічить чинному законодавству.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

(Не чути)

Але ви настільки в попередній своїй каденції поприв'язували купу величин до прожиткового мінімуму, що на сьогодні прожитковий мінімум підняти без кардинального збільшення бюджету не можемо.

Прожитковий мінімум, його сутність – це не прив'язка його величини до нічого, до штрафів, до адміністративних послуг, до виплат з Фонду соціального страхування. Виплати з Фонду соціального страхування не прив'язані до прожиткового мінімуму, вони прив'язані до розміру шкоди, яка нанесена людині роботодавцем і ця шкода, вона не індексується, вона обраховуватися мусить. Це лікування людини, це її… (Не чути) якщо вона стала людиною з інвалідністю, це втрачений дохід, це втрачений кар'єрний дохід, це, нарешті, моральна шкода, Володимир … (Не чути) потрібно знати, ви працювали і  в міністерствах цих на посадах дуже високих.

 

_______________. Шановна пані голово комітету, ніколи в житті, де б я не працював, я не прирівнював ніякі штрафи, нічого до прожиткового мінімуму. Можливо, я не пам'ятаю, коли в колгоспі працював, …(Не чути)  доглядав, можливо, тоді призначив, але такого не було. Тому я прошу вас на наступному засіданні комітету дати інформацію, де це я прив'язував.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Володимир …

Будь ласка, ще є бажаючі виступити? Є пропозиція рекомендувати повернути авторам на доопрацювання саме у зв'язку з тим, що прив'язка до прожиткового мінімуму є нерелевантною і розмір шкоди, він не може індексуватися за рахунок індексації виплат із Фонду соціального страхування, має враховуватися як розмір шкоди, яку роботодавець наніс. І в разі, якщо цього розміру виплат, яким, страхова сума якої обмежена у Фонді соціального страхування, то в цьому випадку позови про компенсацію більших розмірів шкоди потрібно направляти до роботодавця. Так вибудоване сьогодні наше законодавство, а всі індексації з боку виплат Фонду соціального страхування, вони мусять підв'язуватися до збільшення або до обрахунку розміру єдиного соціального внеску, обрахунок якого не робить правління Фонду соціального страхування десятками років, цей період діє з української незалежності.

Є ще бажання у народних депутатів, чи інші пропозиції?

Таким чином є пропозиція повернути автору на доопрацювання саме в першу чергу цих двох основних … (Не чути)

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Михайло Михайлович?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Проти. Гаразд.

Дякую, шановні народні депутати…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна, там ми пропустили сьоме питання 4550.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я поспішала до вашого законопроекту, Михайло Михайлович…   

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, будь ласка,  Аліксійчук є з нами на зв'язку? В будь-якому випадку щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про гуманітарну допомогу" щодо врегулювання окремих питань у сфері забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями (реєстраційний номер 4550).

Будь ласка,  Михайло Михайлович, ви, як перший заступник голови комітету, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Дякую. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! Законопроектом 4550 авторства Аліксійчука та інших, пропонується визнати гуманітарною допомогою легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж 15 років тому, з об'ємом двигуна не більше, як 1800 кубічних сантиметрів. Які є спеціально обладнаними під керування особами з інвалідністю та ввозяться саме для таких осіб з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк визначений законодавством.

Автори в пояснювальній записці переконують, що насправді це дасть можливість забезпечити чи зменшити кількість тих людей, які сьогодні стоять на черзі, а вітчизняне автомобілебудування не дає можливість забезпечити вчасно їх автотранспортом.

Більше того, сьогодні  14 років – це вік автомобіля якими в середньому користуються наші особи, які з ручним керуванням і мають право на пільгове отримання такого автотранспорту. Прошу включити це питання до порядку денного і прийняти законопроект за основу. Рекомендувати Верховній Раді ухвалити його за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайловичу.

Ваш коментар дуже цінний, тому що у нас законопроект попередній пана Лаби щодо змін до Закону "Про гуманітарну допомогу".

Будь ласка, шановні народні депутати, є якісь… Будь ласка, пане Анатолію.

 

ОСТАПЕНКО А.Д.  Я також як і пан Цимбалюк підтримую даний законопроект. І хочу тоді рекомендувати, ще раз хочу відзначити нашу традицію – створити робочу групу, щоб доопрацювати. Бо є вже напрацювання по іншим законопроектам, якраз … (Не чути) Ми тоді можемо видати гарний законопроект. Тому я підтримую і прошу всіх також підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так як ми попередньо: включити до порядку денного, рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу з одночасним створенням… Я думаю, що Верховна Рада проголосує робочу групу для доопрацювання до другого читання. І таким чином посил всім народним депутатам доопрацьовувати зараз, щоб потім встигли внести швидко цей закон.

Голосуємо за  пропозицію.

Хто – за, прошу голосувати?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

 

_______________. Якщо можна, година вже пройшла якраз. Або ми ще розглянемо одне запитання, або будемо… (Загальна дискусія) Ще одне питання давайте розглянемо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді у нас пункт 9 щодо доцільності включення  до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг громадянам України, що звертаються за вчиненням консульських дій (реєстраційний номер 5015).

Будь ласка, пан Сергій. Поки вас не було, на жаль, ми прийняли законопроект щодо консульських дій саме, щодо надання безкоштовних консульських… без консульського збору для чорнобильців і для… Ми зараз його якраз і розширюємо для дітей-сиріт. Він, цей законопроект іде через ваш комітет, здається. Тому важлива ваша думка щодо цього.

 

_______________. Я скажу так, що тут дуже багато до нього зауважень, в тому числі 4539 … (Не чути) Тому дане питання я пропоную зняти питання з розгляду, тому вже в нас є 4539, який будемо доопрацьовувати і прийнятий... (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, я вашому однофракційнику, я вдячна пану Наливайченку, бо він розуміється на цих питаннях. Я вдячна, що він вніс, на жаль, Кабмін вніс із попереднім номером цей проект законопроекту. І ви знаєте, що в нас створена робоча група, і врахували всі зауваження, в тому числі і Світлани... (Не чути)  і думаю, що ми доопрацюємо. І те, що пан Наливайченко запропонував у своєму законопроекті... (Не чути) ми це врахуємо на друге читання в цьому законі.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна, Галино Миколаївно, я думаю, що саме реєстрація законопроекту 5015 за авторства Наливайченка стимулювала Кабінет Міністрів підготувати і швидше його ухвалити. Для нас важливо, що воно реалізовано, не стільки, хто автор.

Так що дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, і пану Наливайченку теж від нас подяка, для стимуляції Кабміну – за стимуляцію Кабміну. Таким чином пропонується відхилити законопроект як... (Не чути)  але з подякою авторові.

Будь ласка, хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. (Не чути)  

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)  

 

_______________. Ні, там, Михайло Михайлович, 10 питання. Там законопроект у нас 4032 якраз про внесення змін до статті 23.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так.

 

_______________. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, да. У нас тоді виникали якраз питання, що у нас поганий облік учасників антитерористичної операції, зокрема, які мають статус учасника бойових дій.

Але трошки ще розширюєте, тому у нас тут дуже багато питань виникає якраз по грошах. Я тоді пропоную, щоб або ви зарекомендували цей законопроект зняти з розгляду

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ні, ми можемо...

 

_______________. І підтримати тільки мій, бо в нас там менша категорія осіб буде. А тут дуже велика кількість і дуже велика кількість грошей.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ну давайте створимо робочу групу. Я взагалі вважаю, що слід включити в порядок денний. Але якщо ваша така пропозиція, то давайте…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, можемо ми зараз прийняти рішення щодо створення робочої групи під головуванням… (Не чути)

Тоді приймаємо рішення щодо створення робочої групи, шановні народні депутати.

Хто – за?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за. Дякую.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути) Закриваємо засідання сьогодні…

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03