ГОЛОВУЮЧА. Вітаю всіх на засіданні Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. У мене прохання до членів комітету… (Не чути) …голосом, хто з нами.
(Не чути)
І прохання у мене, вимикати мікрофон, хто не на зв'язку.
Арсенюк Олег.
Гривко Сергій.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк на зв'язку.
ГРИВКО С.Д. Доброго дня! Гривко на зв'язку.
ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.
БАБЕНКО М.В. Бабенко на зв'язку.
ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Миколо, вітаю вас.
Тимошенко Юлія.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я на зв'язку аудіо, відео не буде.
ГОЛОВУЮЧА. Супер, Юлія Володимирівна. Вітаю вас.
ТИМОШЕНКО Ю.В. І я вас всіх вітаю.
ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія.
Струневич Вадим.
Цимбалюк Михайло Михайлович. Бачу папку, але його ще нема.
У нас є кворум. Ми можемо починати. Порядок денний ви всі знаєте. У мені тільки пропозиція долучити ще одне питання щодо розгляду на наступному засіданні комітету законопроекту 4555. На другому читанні у нас працює робоча група. Якщо ви не проти, я просила пана Олега Арсенюка, Олега Олексійовича доповісти нам, на якій стадії розгляд цього питання.
Ви знаєте, що рішення Конституційного Суду, якщо ми його приймемо, то воно має бути затверджене Президентом до 7 липня цього року. І відповідно потрібно розуміти як комітету, на якій стадії табличка.
І тому доповідь про те, що на робочій групі щодо підготовки законопроекту 4555… (Не чути)
Є інші якісь пропозиції щодо порядку денного?
______________. Нема.
ГОЛОВУЮЧА. То прошу проголосувати, шановні колеги, за порядок денний. Прошу.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Таким чином одноголосно. І переходимо…
Пане Олеже, якщо ви не проти, то давайте ми послухаємо щодо стану підготовки на робочій групі, а потім перейдемо до порядку денного.
АРСЕНЮК О.О. Да, не заперечую. Доброго дня, шановні колеги! Вже по законопроекту 4555 була проведена одна основна робоча група по всім правкам. Потім одна була, там ми залишили буквально 2 правки на розсуд… Ми ще переговорили з Міністерством соціальної політики і у нас середу на третю годину запланована зустрів, остання зустріч це по правкам, там по або ми залишаємо сталу величину, або ми залишаємо прожитковий мінімум.
Всіх колег до цієї робочої групи буде запрошено. Тому приєднуйтесь і вже тоді обговоримо всі основні питання і постараємося на четвер вже винести вже узгоджену табличку на комітет.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.
І там є прогрес щодо сталої величини мінімальної пенсії, вона збільшена в бік збільшення, так я зрозуміла, за консультаціями пана Олега в п'ятницю із Міністерством соціальної політики. Він три години провів у Міністерстві соцполітики і вони зсунулися з місця. Гаразд.
Чи є питання до пана Олега? Якщо нема, то ми можемо переходити до порядку денного нашого.
У нас перше питання – це попередній розгляд законопроектів щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" щодо стимулювання створення нових робочих місць суб'єктами малого підприємництва (реєстраційний номер 3812) (доопрацьований) (народний депутат Устенко Олексій)
Скажіть, будь ласка, Олексій… Олексій Устенко, ви з нами на зв'язку? Нема? Бо він просив на попередньому засіданні перенести.
УСТЕНКО О.О. Звичайно тут. Вітаю вас! Пані Галино, вітаю!
ГОЛОВУЮЧА. Супер, пане Олексію. Тут є слово вам для того, щоб ви представили законопроект, а потім пан Бабенко як голова підкомітету, до відання якого відноситься цей законопроект.
Будь ласка, Олексій.
УСТЕНКО О.О. Дуже дякую.
Даний законопроект він… Я постараюся так дуже стисло, тому що розумію, що у вас достатньо великий порядок денний. Даний законопроект, він розроблений відповідно до Указу Президента України "Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" і враховує положення комплексного плану заходів, спрямованих на вирішення нагальних питань у сфері зайнятості населення.
Ну тобто яка логіка? Одним із ключових пріоритетів згідно з нашою стратегією є забезпечення додаткових ресурсів для захисту і життєдіяльності бізнесу. І слід зазначити, що кількість безробітних об'єктивно, розуміємо, що в 2020 році вона зросла до 1,6 мільйона українців, а за неофіційними даними, до 2,2 мільйонів. Тому що дослідження соціологів, вони показали, що після початку карантину багато людей були змушені піти у відпустку. І в той час показник тіньових доходів в цілому по Україні, він сьогодні сягає 22 мільярди гривень, ну це так, по підрахункам, і неформальна зайнятість складає десь приблизно 26-27 відсотків економічно активного населення, тобто понад 4 мільйони осіб. І такі процеси, вони дійсно призводять до дефіциту Пенсійного фонду.
Я впевнений, що ваш комітет проголосує другий рівень пенсійного забезпечення, що також дасть додаткові можливості.
Але для наповнення сьогодні Пенсійного фонду, що ми пропонуємо? Ми пропонуємо ввести категорію стажування на об'єктах малого підприємництва, яка передбачає не тільки перевірку умінь і навичок стажера, а й передачу йому нових знань від закріпленого до нього наставника. А це означає, що особа яку приймають на стажування, не тільки займається трудовою діяльністю, але і вчиться.
Друге – це створити можливість оформлення на стажування осіб на основі внутрішнього наказу, без необхідності повідомлення контролюючих органів. Це означає, що на стажування роботодавець може прийняти особу на підставі тристороннього договору "стажер – роботодавець – центр зайнятості" без потреби офіційного оформлення, ну воно займає небагато часу і набагато легше для невеликих підприємців. І звільнити від необхідності вносити записи до трудової книжки, в більшості випадків особи, які проходять стажування на новому робочому місці, в першу чергу не зацікавлені в укладанні такого великого трудового договору для внесення відповідного запису до книжки. Тому що вони розуміють, що якщо вони, наприклад, пропрацюють місяць, потім підуть, то це буде питання – а чого ви так мало пропрацювали.
І зобов'язати роботодавця у разі успішного проходження стажування офіційно працевлаштувати стажера. А в разі неуспішного – надати довідку із зазначеними причинами відмови у працевлаштуванні.
Я ознайомлений, в принципі, з думкою і міністерства, і спілкувалися з членами комітету. Така практика на стажування була до 2015 року, але хочу наголосити, що зараз іде мова про трьохсторонній договір. І це такий комплексний підхід, який може дати нам додаткові можливості. Які саме?
Наприклад, ми часто спілкувалися на моїй рідній Чернігівщині з підприємцями. Я думаю, кожен з вас, хто є мажоритарником чи не мажоритарником, списочником, але завжди спілкується з нашими виборцями. Часто бізнес задає питання, часто задають, наприклад, підприємства легкої промисловості, невеликі підприємці, що потік кадрів достатньо, на жаль, великий. Не завжди одна людина, вона може пропрацювати достатньо довго, не завжди, якщо ти її береш на роботу, наприклад, ця людина починає справлятися з обов'язками і залишається працювати. Хтось уходить, у когось там не виходить. Тобто практика стажування, вона є європейською і давайте шукати компроміс.
Дуже прошу, щоб ми підтримали закон. Я думаю, що правки завжди можна буде всі врахувати. І так, як у вас комітет, який подає найбільше законодавчих ініціатив, якщо не помиляюся, то ваш комітет є також в лідерах, як і наш податковий, по кількості прийнятих законопроектів, що завжди можна буде врахувати правки, знайти якісь компроміси і намагатися таким чином такою законодавчою ініціативою десь полегшити життя нашим підприємцям і нашим людям. І вивести хоч трошки з тіні отой тіньовий ринок праці.
Дуже дякую за наданий час.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олексію.
Шановні народні депутати, є питання до пана Олексія?
_______________. Я думаю, що Міністерство економіки... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Міністерство економіки, будь ласка, висловіться, чому ви не підтримали цей законопроект.
Ігор Дядюра, ви з нами?
ДЯДЮРА І.Г. Ада, Галино Миколаївно, я завжди з вами.
Доброго дня, шановні колеги. Мені подобається ідея того, що підтримувати треба підприємців, я абсолютно за це виступаю. Я не дуже розумію, чому за це мають сплачувати застраховані особи, за таку підтримку.
Я розумію, що в країні коронавірус, в країні у нас проблеми, у нас проблеми з зайнятістю, нам і так важко і ми шукаємо зараз декілька мільярдів, щоб знайти. Давайте зараз це будемо роботодавцям додатково сплачувати і давайте не будемо оформлювати стажування в трудовій книжці, не будемо це все робити… Це взагалі я не розумію…
ГОЛОВУЮЧА. А питання яке?
ДЯДЮРА І.Г. Якщо є ініціатива щось зробити, ми готові брати участь в цьому, у нас є законопроект про активні програми зайнятості. Я також за те виступаю, щоб служба зайнятості не була службою виплачування там допомоги, а займалася зайнятістю, готові над цим працювати. Але в запропонованій редакції, на превеликий жаль, я вибачаюсь, ми не можемо це підтримати.
Дякую.
УСТЕНКО О.О. Дивіться, якщо можна, я аргументую.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
УСТЕНКО О.О. Це ж ми з приводу чого ми дивимося? Якщо ми дивимося з того боку, що підприємства вони і так будуть працевлаштовувати на стажування людей, але будуть робити це неофіційно, як робиться це зараз. Ну от давайте з вами, з представником Міністерства економіки пройдемося, не знаю, чи МАФами, чи давайте разом з'їздимо на підприємства легкої промисловості. Дуже часто ви побачите людей, які там не оформлені і які проходять стажування, але таке неформальне стажування.
Чи є воно зараз? Так, воно зараз існує. Просто питання в тому, що якщо ми приймемо цю законодавчу ініціативу, то ми можемо зробити так, що підприємець може на офіційній основі працевлаштувати. І це будуть додаткові права не тільки в роботодавця, а і в того, хто проходить стажування, він не буде викинутий на вулицю з незаплаченою заробітною платою, з незрозумілою причиною відмови, а буде механізм правового регулювання взаємовідносин між роботодавцем і робітником саме на період стажування. Тому що, ще раз повторюся, зараз ця проблема існує і ніякими іншими речами, крім, на жаль, якихось договорів стажування, ми не зможемо цю проблему подолати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олексію.
Міністерство економіки, власне, чітко каже…
ДЯДЮРА І.Г. Я, Галина Миколаївна, не буду змінювати свою точку зору. Я знаю, що в країні 4 мільйони незареєстрованих. Але я не хочу, щоб у нас всі, хто у нас іде влаштовуватись на роботу на випробувальний термін, за це отримували гроші від служби зайнятості і це вважалося якоюсь підтримкою роботодавця. Ще раз кажу, ідеологічно я готовий над цим попрацювати, в запропонованій редакції це не годиться, все.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю. Дякую.
Це основне зауваження – що оплата іде за рахунок Державного центру зайнятості, що хтось оплачує стажування з державного центру.
УСТЕНКО О.О. Ні, стажування не оплачується з Державного центру зайнятості і на стажування ніякої копійки з державного бюджету ніхто не витрачає. Тут витрачається… Ми не стажуємо тих, хто отримує виплати в державі.
Ще раз я хочу це підкреслити, що це іде мова тільки про відносини між роботодавцем і робітником. Повністю цю процедуру стажування оплачує безпосередньо роботодавець. Люди не становляться, робітники не становляться на облік у центр зайнятості, отже в держави немає ніяких втрат від цієї ініціативи. Ще раз повторюся, це і є нововведення. Тому що людина, вона не стоїть на біржі, вона не отримує ніякої допомоги від держави, вона іде стажується, платить, повністю оплачує це роботодавець і будь-які видатки оплачує роботодавець. Держава не несе ніяких збитків, хочу це підкреслити.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином в листі, пане Ігорю, про оплату з Державного центру зайнятості Мінекономіки, нічого нема, але є написано, що теж Мінекономіки вважає, що ці взаємовідносини врегульовані. Водночас реєстру стажування немає, як пропонує пан Олексій. І якщо ви побачили, то робоче місце, заробітна плата такої особи теж захищається, тому що вона має встановлюватися за законопроектом на рівні 0,5 від стандартно визначених на цих посадах.
В мене прохання від роботодавців і від СПО профспілок виступити, а потім пан Бабенко. Будь ласка, хто від… Біленький Сергій, є з нами на зв'язку?
ШУБІН О.О. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету, запрошені! Ми подивились уважно на цей законопроект, вважаємо, що сама ідея, вона заслуговує на підтримку. Тому наша пропозиція була б, щоб ми все ж таки в першому читанні рекомендували його підтримати в першому читанні, а далі доопрацьовували з урахуванням уже всіх зацікавлених сторін.
Законопроект невеликий за обсягом. Я там теж не побачив, що сплачує якимось чином Державна служба зайнятості за всі ці процеси. Можливо, там не все розписано, що потрібно, якраз це ті моменти, на які потрібно звернути увагу при доопрацюванні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.
Олександр Шубін.
ШУБІН О.О. Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету, шановний доповідачу, пан Олексій Устенко! Ми опрацювали цей законопроект і ви ще раз в своїй доповіді, шановний пане Олексію, підтвердили наші застереження.
Справа в тому, що з нашої точки зору в законопроекті змішано в одну три окремих юридичних форми залучення працівника до роботи. Це стажування як таке, тобто набуття особою практичного досвіду на роботі. Це виробниче навчання особи, тобто, коли особа на дуальній освіті на виробництві здобуває необхідний досвід і це випробувальний термін.
Справа в тому, що, на жаль, з нашої точки зору, не вдасться цей законопроект у такому вигляді доопрацювати і ось чому. Коли мова йде про виробниче навчання, коли особа оформлена в навчальному закладі, така форма тристороннього договору з службою зайнятості не проходитиме, тому що особа фактично навчається, вона є оформленою, вона є економічно активною.
Коли мова йде про те, що особа якимось чином є безробітною і зареєстрована в службі зайнятості, відповідно нам треба внести зміни до Закону про зайнятість і зробити таким чином, щоб так зареєстрована особа не отримувала допомогу. Це те, про що каже пан Дядюра. І коли особа, яка знаходиться на підприємстві з метою визначення його відповідності займаній посаді, проходить відповідно до 26 статті КЗОТу випробувальний термін, вона є юридично оформленою на підприємстві. На неї розповсюджується соціальне страхування, лікарняні, допомога по безробіттю, стаж пенсії нараховується і так далі.
А у вашому законопроекті вказано, що стажування відбувається до офіційного оформлення особи у трудових відносинах на підприємстві, це в самому визначенні слово "стажування" зазначено. Тому у нас виникне безліч юридичних питань і з Податковою, і Пенсійним фондом, на яких засадах ця людина працює. Тобто ідея, яку ви висловлюєте щодо виведення цієї категорії осіб з тіні і їх офіційне працевлаштування, вона правильна, але нам здається, на базі цього законопроекту, без внесення змін до Закону про зайнятість, про загальнообов'язкове соціальне страхування і так далі і тому подібне, до чіткого визначення і розмежування цих понять, ми не зможемо врегулювати ці питання.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.
І слушне зауваження щодо цього словосполучення "до початку працевлаштування". У мене теж там питання виникало: що це таке – до початку працевлаштування.
В будь якому випадку, пан Бабенко Микола, які від підкомітету?
БАБЕНКО М.В. Шановна Галина Миколаївна, шановний доповідач, шановні члени комітету! Ви всі добре знаєте про те, як я завжди намагаюсь, якщо є така можливість, підтримувати і роботодавців, і особливо малий бізнес. Але що стосується даного законопроекту, ви розумієте, тут я хочу десь погодитись з паном Шубіним стосовно того, що мені не зрозуміло, як він буде працювати даний законопроект. Тому що дуже багато змішаних понять, все змішано… (Не чути)
І розумієте, так от особисто, внутрішньо, я б хотів би його підтримати, як людина, яка вважає, що на сьогоднішній день, дійсно, необхідно допомагати малому бізнесу, особливо середньому бізнесу.
Але як юрист я можу сказати, що даний законопроект, скоріше за все, він працювати не буде, дуже багато змішаних понять. Ми про це все вже говорили. І мені здається, що навіть якщо його приймати в першому читанні, то доопрацювати його буде практично неможливо, так, щоб він був прийнятний для правозастосовної практики. Тому я би все-таки рекомендував даний законопроект відхилити.
Але, якщо існують інші думки у членів нашого комітету, наших колег, я готовий до них дослухатися. І якщо мені все-таки буде наведена аргументація стосовно того, як все-таки даний законопроект буде працювати, і яким чином він нам надасть можливість дійсно допомогти малому бізнесу, ну підкажіть мені, будь ласка. Тому що ви ж розумієте, що, наприклад, всі ті пропозиції, які пропонуються в даному законопроекті, що вони по суті спрощують. Ми говоримо про те, що зникає необхідність реєструвати трудові відносини, з одного боку. З іншого боку, ми говоримо про те, що все одно необхідно підписувати тристоронні договори з центром зайнятості. Це ж не спрощення? Не спрощення…
У нас виникає питання знову-таки нелегального працевлаштування. Я розумію в цьому плані Міністерство економіки, і Міністерство фінансів мабуть би і заперечувало б даний підхід, і фонди наші б заперечували б даний підхід. Тобто дуже багато питань.
Якщо у колег є аргументація "за", готовий слухати і підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.
Шановні народні депутати, є якісь інші пропозиції чи бажання виступити? Є? Михайло Михайлович?
То єсть є пропозиція відхилити.
Пане Олексію Устенко, ви хотіли ще щось додати.
УСТЕНКО О.О. Да. Дивіться, я думаю, що будь-яке гостре питання, яке там буде виникати, ми можемо доопрацювати до другого читання. Просто я розумію там обмеженість в часі комітету, тому що це спрощує (те, що каже пан Бабенко), це спрощує підхід до і оформлення людей, і до стажування, і до всього того, що сьогодні просто воно виходить з тіні. Ну ще раз повторюся, ми можемо закривати очі на те, що… чи казати, що, дійсно, треба йти там виключно по тій процедурі, яка є зараз. Теперішню процедуру ніхто не використовує. Люди стажуються без договорів, просто стажуються.
Ми можемо навести приклад будь-якою поїздкою до регіонів, і вельмишановному пану з Міністерства економіки пропоную поїхати зі мною на виборчий округ на Чернігівщину, подивитися там, скільки таких випадків і скільки таких прикладів, коли люди стажуються, у них немає ні прав, ні обов'язків нема у роботодавців. Так само, як нема захищеності праці. Тому трудові договірні відносини, вони будуть набагато простіші, ніж та система, по якій потрібно йти зараз.
Тому я вважаю, що готовий дослухатися до будь-яких зауважень, і до другого читання ми можемо, в принципі, це все скорегувати і це все зробити так, щоб закон працював в повній мірі і врахувати думку кожного члена вашого комітету.
БАБЕНКО М.В. Дивіться, ще раз. З усією повагою ставлюся до вас. Крім того, можу зі свого боку сказати, що я займався малим і середнім бізнесом багато-багато років, якщо не сказати десятиліть, і тому ініціатива мені ваша зрозуміла, повірте. Але знову-таки я не розумію, що ви пропонуєте. В чому спрощення? Крім перенавантаження законодавства і створення додаткових якихось речей, я не бачу ніякого спрощення для малого бізнесу. Розумієте? Все одно… Ми ж говоримо про що? Ви ж пропонуєте все одно проводити, укладати тристоронні договори, однією з сторін буде центр зайнятості. Все одно це в базі реєстрація. Розумієте?
Діючим трудовим законодавством передбачена така форма взаємовідносин між працівником і роботодавцем як випробувальний термін, який може складати від 1 місяця до 6 місяців. Я не розумію, в чому різниця, крім того, що ми… В чому різниця? В тому, що роботодавець не буде в цей час сплачувати ЄСВ? От в чому спрощення, ви підкажіть, будь ласка?
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.
Таким чином, у нас два варіанти…
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я ж питання просто задав, я хочу для себе, можливо, я не до кінця зрозумів, можливо, ми підтримали, в чому спрощення? Підкажіть просто. Не просто, що це новий підхід, не на декоративному рівні, а конкретно механізм, який спрощує, що ми спрощуємо.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Олексій.
УСТЕНКО О.О. Дуже дякую за запитання. Буде, в принципі… Що саме вас цікавить? Що буде спрощено? Буде спрощено…
БАБЕНКО М.В. Як покращиться захист трудових прав працівника, по-перше? І найголовніше – як буде спрощена…? Що буде спрощено для підприємницької діяльності? В чому спрощення? Як це буде стимулювати детінізацію…?
УСТЕНКО О.О. Давайте, дуже просто, я коротко постараюсь вам відповісти на прикладі. Наприклад, ви власник підприємства легкої промисловості, у вас постійно працює 200-300 людей і у вас постійно є необхідність в нових кадрах, тому що дійсно заробітні плати не настільки великі, кадри часто змінюються, хтось виїжджає на заробітки в Польщу, хтось перестає працювати, неважливо. От ви, наприклад, у вас є постійно якихось 10 людей, яких ви кожного місяця стажуєте. Вони йдуть до вас на стажування і ви дивитеся, цих 10 людей, чи ви можете приймати на роботу когось, чи не можете, чи справляються вони з обов'язками, чи не справляються. От по истечению времени ця людина, наприклад, не справляється з обов'язком. Все, тоді ви, значить, прощаетесь, ви не працевлаштовуєте її. Якщо, наприклад, ця людина справляється зі своїми обов'язками, ви кажете – все добре. Ви тоді її працевлаштовуєте на офіційній основі. Чим легше буде тристоронній договір… Вони, в принципі, і сьогодні існують, це просто трошки спрощена процедура буде: те, що це буде швидше, це буде набагато простіше для підприємців. І та існуюча процедура, вона набагато важча для теперішніх підприємців.
Іще раз повторюся, це ідея малого, середнього бізнесу. І зараз я тут захищаю виключно їх інтереси, тому що це пропозиція малого бізнесу. Є багато і спілок, і організацій, представників малого бізнесу, і так само представників малого бізнесу Чернігівщини. Це одна з їх ідей, пропозицій, цей саме законопроект, він пропрацьований з ними. Вони кажуть… Я ж тут можу тільки відштовхуватися від того, що кажуть нам профільні асоціації.
От профільні асоціації кажуть, що ця ідея, вона спростить для них роботу, їм буде легше там брати на стажування людей і для них це буде набагато легше. Я вважаю, що якщо ми зможемо зробити щось, що буде добре для наших підприємців, і те, що вони оцінять, що десь спростить їм життя, то чому ми маємо це не робити, знаєте.
ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)
БАБЕНКО М.В. Я насправді дуже-дуже хочу підтримати, але я знову ж таки не почув такої серйозної аргументації юридичною перш за все.
Питання в чому, дивіться, я хочу вам сказати. В рамках існуючого трудового законодавства ви зараз так само можете оформляти трудовий договір і даним трудовим договором передбачати випробувальний термін і строком навіть не на один місяць, а до 6 місяців.
УСТЕНКО О.О. Це ж різні речі. Випробувальний – я розумію, це ж різні речі: випробувальний термін і стажування.
БАБЕНКО М.В. Ви дослухайте, будь ласка. Да, випробувальний термін, він сам по собі, по суті, він несе під собою ту саму функцію, що і стажування. Ви берете людину на роботу, вона починає спочатку стажуватися. Ви можете прописати це в трудовому договорі. Стажується спочатку, може, 2 тижні, місяць навіть стажуватися.
Потім ви бачите, що не виходить у неї, в результаті даного стажування, вона не може виконувати повноцінно свої обов'язки. Ви протягом 3 днів повідомляєте її, що вона не може впоратися і все, і так само немає більше цього трудового договору. І це може діяти протягом 6 місяців. Тобто, ви ж розумієте, я розумію, про що ви говорите, я хочу вам сказати і хотів би звернутись до тих підприємців чи асоціацій підприємців, які вам запропонували даний законопроект, що дане питання, воно вирішене в рамках діючого законодавства. Тобто в нас просто немає необхідності видумувати щось додаткове. А якщо ми приймемо даний законопроект, то ми будемо перевантажувати наше законодавство, тому що буде певна правова невизначеність, розумієте. Тобто в нас вже такі начебто і трудові відносини, а ще й не трудові відносини. Ну, дуже багато протиріч. Про це говорив пан Шубін, про це говорять і профспілки, з якими ми, особисто я… (Не чути) вступаємо в дискусію, мипостійно намагаємось знаходити якісь баланси в тому числі з профспілками. Але тут я погоджуюсь, що багато речей, які незрозумілі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Микола.
Будь ласка, Анатолій Остапенко.
ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня всім! У мене така буде пропозиція ще раз відправити даний законопроект на доопрацювання, автору більш чітко юридично визначити поняття і відносини. Щоб ми сьогодні розуміли, що стажування – це особа стажується, та, яка навчається, яка вже отримала професію, чи та, яка вже перекваліфікацію зробила, щоб ми чітко все розуміли.
І питання до профспілок. Можете нам навести такий же приклад, де підприємство, яке працює 200-300 швачок, наприклад, і залучаються особи, які то звільняються, то беруться на роботу, на стажування чи не стажування. Якраз профспілки, я думаю, повинні стояти на сторожі тих трудових відносин, де все чітко прописано.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Таким чином у нас є можливість не включати законопроект до порядку денного і таким чином дати автору доопрацювати ще раз зазначений законопроект, бо такого спрощення ми поки що не побачили. Навіть ввести можливість оформлення на стажування всім через наказ, наказ потрібно писати, це не звільняє роботодавця. Законопроект треба подавати до Державного центру зайнятості, обов'язок реєструвати договори про стажування. Таким чином це… Але на відміну від цього не вносити інформацію в трудову книжку, це теж щойно ми з вами прийняли Закон про електронні трудові книжки і це потрібно вносити для того, що історія зберігалась.
Тут є, абсолютно правильно каже і пан Микола, і наші профспілки, що поняття "стажування", "виробниче навчання" і "випробувальний термін" врегульовано в законодавстві, власне, як і Мінекономіки пише про це. І якщо потрібно щось, когось там звільнити, ми відкриті до того, щоб спростити ці відношення, але законопроект потрібно доопрацювати.
УСТЕНКО О.О. Давайте з профспілками… Дуже дякую. Давайте ми з профспілками разом доопрацюємо і вийдемо на той формат, який буде влаштовувати профспілки. Із задоволенням.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Добре, Олексій, дякую. Дякуємо вам.
Таким чином хто за цю пропозицію, прошу голосувати. В нас одностайні всі.
Хто – за?
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Тимошенко.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – утрималась.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще утримався?
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська також утрималась, Галино Миколаївно.
ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, Наталія Юріївна, вас на комітеті.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Переходимо до пункту 2 нашого порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів: про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" щодо поліпшення надання соціальних послуг (реєстраційний номер 3028а) (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк та інші), і альтернативний до нього 3028-1 (Королевської Наталії Юріївни та інших).
Будь ласка, Юлія Володимирівна чи Михайло Михайлович.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую. Тимошенко буде доповідати.
Шановні друзі, ми ведемо зараз мову про фундаментальний законопроект. Законопроектом України "Про соціальні послуги" передбачено, що надання соціальних послуг визначається з урахуванням прожиткового мінімуму. Це міжнародне і українське фундаментальне соціальне положення.
У 2021 році, на жаль, занижуються розміри допомоги, оскільки затверджені прожиткові мінімуми просто значно менші від прогнозованих фактичних розмірів, що характеризується, наприклад, даними, які я зараз наведу. Але хочу сказати, що таких розмірів, скажемо, співвідношення затвердженого мінімального прожиткового рівня і прогнозних фактичних розмірів ніколи в Україні не було.
Наприклад, для дітей до 6 років фактичний розмір за квітень – 3 тисячі 953, а затверджено в середньому на 2021-й – 1 тисячу 974, тобто менше 50 відсотків. Для дітей від 6 до 18 років фактичний розмір, який треба затвердити, 4 тисячі 871 гривня, а затверджено в середньому – 2 тисячі 461, трошки більше 50 відсотків. Абсолютно трагічна ситуація з прожитковим мінімумом для працездатних осіб. Фактичний розмір 5 тисяч 492 гривні, а фактично те, що є у нас – це 2 тисячі 333, тобто 42 відсотки всього від фактичного розміру прожиткового мінімуму. І для пенсіонерів такі ж самі показники десь в районі 50 відсотків від фактичного розміру прожиткового мінімуму. Це абсолютно трагічна ситуація. Це означає, що люди тотально недоотримують навіть прожиткового мінімуму, якщо їм потрібні соціальні виплати, соціальні допомоги. Я ще раз підкреслюю, такого ніколи в Україні за все життя просто не було, щоб були такі розриви. В середньому за 2021 рік відсотки затверджених прожиткових мінімумів до фактичних розмірів будуть ще меншими в зв'язку з очікуваним підвищенням цін на споживчі товари і послуги, які ми зараз спостерігаємо.
Внаслідок заниження розмірів прожиткових мінімумів, що є порушенням таким, знаєте, фундаментальним порушенням 46 статті Конституції, не надаються соціальні послуги громадянам України, які потребують їх одержання.
Основним законопроектом, який я доповідаю, що передбачено по суті припинення порушення Конституції України, те, що, власне кажучи, ми зобов'язані робити, та поліпшення надання соціальних послуг, визначення, що для соціальних послуг застосується фактичний прожитковий мінімум, а не придуманий по залишковому принципу. Коли в нас, умовно кажучи, будь-які видатки є в бюджеті: "Велике будівництво", "маленьке будівництво", я не говорю такими словами як народ називає, а говорю так як воно там у нас передбачено. А люди – по, остаточному принципу, по залишковому принципу. Їм же жити потрібно, їм же потрібно, їм потрібно хоч якось лікуватися.
Що ми робимо, в принципі? От я хочу зрозуміти, це у нас кінець "епохи бідності" чи початок особливої епохи бідності?
Я також хочу сказати, що цим законопроектом передбачено: малозабезпечені особи, яким надаються соціальні послуги за рахунок бюджету, є особа, дохід якої не перевищує двох фактичних прожиткових мінімумів. У другому півріччі 21-го року прожиткові мінімуми складають для різних категорій громадян різні показники, і проти затверджених двох прожиткових у другому півріччі, які, власне кажучи, у нас суттєво відрізняються.
Я хотіла би, знаєте, щоб ми, поки більшість в парламенті не загробила взагалі таке фундаментальне поняття, як "прожитковий мінімум", тобто я маю на увазі фактичний прожитковий мінімум, який розрахований по методології, поки не загробили це і поки взагалі не зробили виплату людям по остаточному принципу вже нормою, я хотіла би, щоб ми зараз все-таки цей закон прийняли. Тому що він реально захищає людей, і він реально виставляє в бюджеті пріоритети – що є пріоритетним. А завжди захищені статті – це були соціальні статті, ніколи в житті захищеними статтями не були ті статті, з яких відкати беруться, тільки соціальні статті.
Я хотіла би, щоб наш соціальний комітет в принципі повернувся до тих соціальних параметрів, які існували завжди, які зруйновані… ну я думаю, так останні 7 років.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юлія.
Пані Наталія Королевська, будь ласка, альтернативний законопроект.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, шановні присутні! Дякую вам за розгляд цих найважливіших законопроектів. Я підтримую ту ідею, яку надали попередні автори. І в альтернативному законопроекті трішки уточнюємо виконання, як довести реалізацію питання фактичного прожиткового мінімуму вже в реалії.
Безумовно, це можна пройти доопрацювання до другого читання, тому я підтримую перші законопроекти і прошу, щоб вони увійшли в порядок денний обов'язково, тому що це дуже нагально і дуже важливо, особливо в цей скрутний момент для країни питання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Наталія.
У мене пропозиція послухати Міністерство соціальної політики, Асоціацію міст України, Миколюк Назар, якщо він на зв'язку, і Уповноваженого з прав людини, і потім… Немає заперечень, народні депутати? Немає?
Міністерство соцполітики, будь ласка, Музиченко Віталій.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! Якщо оцінювати цих два законопроекти, тобто 3028а і 3028а-1, то вони мають на меті збільшити розмір доходу громадян, які дають право на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів.
Я хочу нагадати, що крім запропонованих змін відповідно до статей, які пропонуються цими законопроектами, зокрема до статей 1 і статей 28 стосовно можливості отримання соціальних послуг, Закон "Про соціальні послуги" містить ще статтю 7, яка регламентує порядок і розміри виплати компенсації тим громадянам, які, власне, надають такі соціальні послуги на професійній або непрофесійній основі. Тому незрозуміло, чому ми в 1-й і в 28 статті відповідні зміни вносимо, а до 7 статті ні один, ні другий законопроект відповідних змін не передбачає. Але, якщо предметно говорити стосовно суті законопроектів, то в даній ситуації ми вже говорили стосовно того, що фактичний прожитковий мінімум відповідно до діючої норми Закону "Про прожитковий мінімум" – це виключно моніторингова величина і він не може бути оцінкою для здійснення виплат або оцінкою права чогось. З цієї точки зору законопроект 3028а-1 є логічно правильним стосовно збільшення кількості прожиткових мінімумів, яке дає ту чи іншу соціальну гарантію.
Але, виходячи з того, що на минулому тижні Верховною Радою в першому читанні було прийнято рішення стосовно зміни концепції методології, а також застосування прожиткового мінімуму в цілому в Україні, ми вважаємо, що прив'язувати відповідні гарантії або виплати до прожиткового мінімуму є нелогічно. Тому ми ці законопроекти не підтримуємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.
Асоціація міст України, будь ласка, Миколюк Назар.
МИКОЛЮК Н.М. Шановна пані Галино, шановні народні депутати! Асоціація міст України в цілому підтримує підвищення соціальної захищеності громадян. У той же час ми не можемо підтримати зазначені законопроекти у такій редакції. По-перше, їх прийняття призведе до додаткових видатків із бюджетів місцевого самоврядування, за якими фінансуються, в принципі, базові соціальні послуги.
А по-друге, трошки руйнується підхід надання соціальних послуг як підтримка незахищених категорій громадян. Тому що у запропонованих редакціях людина, яка отримує мінімальну заробітну плату, буде мати право на надання соціальних послуг за рахунок коштів у бюджеті місцевого самоврядування.
І з риторики авторів законодавчої ініціативи я почув, що основна проблема все ж у прожитковому мінімумі, а не у системі надання соціальних послуг. Тому ми все ж пропонуємо в цьому напрямку реалізувати питання, а не в підходах надання соціальних послуг.
У нас Закон "Про соціальні послуги" тільки фактично запрацював адекватно з 1 січня. І я вважаю, що його перегляд поки що ще є не на часі.
Дякую.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би репліку просто сказати про те, що соціальні виплати – це гарантії держави. І за будь-яких обставин ці видатки здійснюються за рахунок державного бюджету. І це тільки спотворений перекос може говорити про те, щоб за рахунок місцевих бюджетів сплачувати соціальні гарантії і соціальні видатки.
Це я не розумію, про що ми говоримо, це взагалі не торкається місцевих бюджетів. Якщо неправильно побудована трансферна політика, так це питання до Міністерства фінансів. Але є просто аксіома законодавчої бази, яку ми маємо, що всі соціальні гарантії, які надаються державою, законами, вони виплачуються з державного бюджету.
І я перший раз чую, щоб асоціація, по суті, громад, які мусять дбати про своїх громадян, щоб вони говорили про те, що не треба підвищувати до як мінімум параметрів фактичного прожиткового рівня, підвищувати соціальні видатки. Чесно, я дуже здивована. І те, що ви там закон у першому читанні прийняли, я думаю, що він буде визнаний неконституційним.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
Хочу нагадати, що у нас є три види соціальних виплат: це соціальне страхування, соціальні виплати і соціальні послуги, і це зовсім різні речі. Соціальні послуги – це не монетизована якась сума, це виплати за закупівлю послуг для людей. І Міністерство соціальної політики готове йти до підвищення прожиткового мінімуму до його реальної, чесної величини. Але для того, щоб дійти до чесної величини, а прожитковий мінімум, нагадаю, затверджується в бюджеті, встановлюється Кабміном, мають бути створені передумови. Без створення передумов, без відв'язки прожиткового мінімуму від заробітних плат чиновників підняти прожитковий мінімум до належних величин неможливо. Що тут неконституційного – ми не бачимо, але остаточне рішення буде приймати Конституційний Суд…
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, ми зараз не цей законопроект обговорюємо. Тому я прошу, давайте повернемося до порядку денного нашого засідання.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.
Я думаю, що…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Це по-перше.
А по-друге, я хотіла би додати, що яка би не була класифікація соціальних гарантій, це платиться з державного бюджету і це аксіома.
Ми щойно 30 хвилин розглядали абсолютно маразматичні речі, про які ну взагалі смішно говорити. Але зараз ми говоримо про серйозні речі, і ви практично позбавляєте громадян гарантованих соціальних виплат, якщо ви їх не пов'язуєте з фактичним розміром прожиткового мінімуму. Тому я просто… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Нагадаю, Юлія Володимирівна, що гарантовані виплати регламентовані 46 і 48 статтями Конституцію. Соціальні послуги до 1 січня 20-го року взагалі в Україні були відсутні. А таким чином, їх не можна віднести до соціальних гарантій.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Це держава платить. От що я хочу сказати. І не треба маніпулювати, що це місцеві бюджети будуть якось задіяні.
Якщо, безумовно, місцеві бюджети недопланували, так все покладають на місцеві бюджети, а грошей не дають. Ну це вже питання непрофесійності складання бюджету.
ГОЛОВУЮЧА. Що означає "все"? У нас не було соціальних послуг до 1 січня 20-го року, Юлія Володимирівна. Що покладається на гарантії? Дали можливість… (Не чути) …місцевої влади під час боротьби за місцем ОТГ включати це до бюджетів настільки, наскільки можуть громади. Бо не можуть це купувати, можуть не купувати. Соціальні послуги мають бути стандартизовані. Міністерство соціальної політики зробило стандарти більше, ніж на 20 соціальних послуг. Ну до чого тут гарантії? Це громада робить щось своїм людям чи не робить. І дайте можливість громадам що-небудь робити для своїх людей.
А те, що стосується держави, то держава гарантує – це соцстрах, це пенсія, це тимчасова втрата працездатності, постійна втрата працездатності і відповідно 48 стаття Конституції, яка дуже скудно, але описує, що має бути включено до прожиткового мінімуму.
Дякую, шановні народні депутати.
Є від Уповноваженого з прав людини? Будь ласка. Представник від Уповноваженого з прав людини, у вас негативний висновок, будь ласка. Пані Олена, будь ласка. В мікрофон, ми вас не чуємо.
СТЕПАНЕНКО О.А. Доброго дня, шановні колеги! Я хочу висловити зауваження дійсно, яке Уповноважений робить до кожного законопроекту стосовно застосування фактичного прожиткового мінімуму – це те, що ця величина, вона застосовується для моніторингу. Разом з тим ініціатива щодо підвищення соціального захисту населення, щодо сприяння розширенню сфери надання соціальних послуг однозначно Уповноваженим підтримується. І тому враховуючи, що в законопроекті 3028а-1 запропоновані саме показники, визначені з прожиткового мінімуму, ця ініціатива підтримана.
І стосовно прожиткового мінімуму. Дійсно, на що звертає постійно увагу Уповноважений – це, що ця величина рівня забезпечення прожиткового мінімуму, що вона і далі продовжує і в бюджеті застосовуватися, і в бюджетній декларації, яка зараз пропонується урядом на 2022-2024 роки, на жаль, ця величина теж залишається.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена.
Шановні народні депутати, які будуть пропозиції щодо цього законопроекту?
Таким чином голосуємо щодо включення зазначених законопроектів: 3028а і 3028а-1 до порядку денного. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Пані Королевська.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Хто – утримався?
Струневич.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – утримався.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – утримався.
ГРИВКО С.Д. Гривко – утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати! Пан Микола Бабенко тоді як секретар, визначте, будь ласка, який у нас результат голосування.
БАБЕНКО М.В. 3 – за. Королевську я не почув.
ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна.
Дякую, шановні народні депутати, таким чином...
БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно, получається, у нас 3 – за і 5 – утрималось, правильно?
ГОЛОВУЮЧА. Так, прошу...
ТИМОШЕНКО Ю.В. А пан Бабенко?
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за, я ж сказав.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую дуже.
БАБЕНКО М.В. Бабенко, Цимбалюк, Тимошенко – за. Струневич – утримався. Гривко...
ТИМОШЕНКО Ю.В. І Королевська – за, і Королевська – за.
БАБЕНКО М.В. А Королевська, вона вийшла.
ГОЛОВУЮЧА. А Королевської немає на зв'язку.
БАБЕНКО М.В. Ми не чули, нема.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Вона висловилася за це закон. У неї міг зв'язок просто зараз пропасти, але вона висловилися за цей закон.
БАБЕНКО М.В. Вона, да, висловилася, але...
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, кожен народний депутат за себе відповідає, у нас же не можна голосувати кнопкою зеленою за іншого, от так само на комітеті не можна за іншого. Наталія Юріївна...
ТИМОШЕНКО Ю.В. Міг пропасти зв'язок, вона висловилася за цей законопроект і вона присутня на комітеті.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановна Юлія Володимирівна. У нас є секретар Микола Бабенко, він буде приймати рішення. В будь-якому випадку навіть з голосом Наталії Юріївни 4 – за, всі інші – 5 утримались. Таким чином уточните дані з секретарем, він веде і протокол і перший разом з секретаріатом дивиться.
Ми переходимо до наступного питання порядку денного. Це 3 пункт нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком та відновлення розміру коефіцієнту страхового стажу 1,35 (реєстраційний номер 3052) (доопрацьований) (народна депутатка Королевська та інші).
Наталія Юріївна, ви на зв'язку з нами?
Тоді я попрошу Анатолія Остапенка доповісти цей законопроект. Будь ласка.
ОСТАПЕНКО А.Д. Законопроектом пропонується відновити окремі норми пенсійного законодавства в частині визначення пенсійного віку, страхового стажу, які діяли до проведення етапу пенсійної реформи в 2013 і 2017 роках… (Не чути)
Відновлення підвищеної величини оцінки… (Не чути) страхового стажу до 1,35 відсотка. Відновлення права на призначення пенсій за віком після досягнення чоловіком 60 років, жінки 55 років, та за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Встановлення мінімального розміру пенсій за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за наявності у чоловіка 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу.
Також у законопроекті передбачається збільшення пенсії за віком за кожний повній рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам і на 1 відсоток розміру пенсії… (Не чути) …відповідно о статті 27 цього закону.
Підвищення мінімального розміру пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на даних роботах не менше, як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок… (Не чути) …професій, посад і показників… (Не чути) …до 90 відсотків середньої заробітної плати шахтарям, але не менше розміру того мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Врахування при визначенні мінімального розміру пенсій за віком до страхового стажу періоду, за який проведено одноразову сплату страхового внеску. Скасування норм щодо підвищення розміру пенсій жінкам на 2,5 відсотки за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку у зв'язку з відновленням положень про пенсійний вік та страховий стаж, необхідний для призначення пенсії… (Не чути) При цьому пропонується заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.
Є пропозиції та зауваження Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України. Пенсійний фонд України не підтримує наш законопроект. Міністерство юстиції України висловило свої зауваження. Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства вважає, що організація запропонованих змін можлива за умови передбачення коштів у державному бюджеті на зазначені цілі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Анатолію.
Нагадаю комітету, що комітет на своєму засіданні 8 березня 20-го року прийняв рішення про повернення зазначеного законопроекту автором законодавчої ініціативи без включення до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України та розгляду на пленарному засіданні.
Водночас 20 жовтня 2020 року народним депутатом України Королевською та іншими зареєстровано додатковий законопроект, я б назвала начебто додатковий, який тотожний за змістом проекту поданого 10 лютого 2020 року, там навіть коми не змінено, а тому комітет вже відповідно до цього тотожного законопроекту рішення приймав.
Які будуть пропозиції?
Будь ласка, Віталій Музиченко.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галина Миколаївна.
Анатолій Дмитрович, повністю охарактеризував підхід, який пропонується в законопроекті, там досить велика кількість норм, яка впливатиме на збільшення видатків Пенсійного фонду. За попередніми розрахунками сума таких видатків додатково складатиме більше ніж 211 мільярдів гривень на рік при тому, що на сьогоднішній день це фактично на 50-60 відсотків збільшить відповідно потребу в коштах для фінансування відповідного підходу.
Тому, виходячи з цього, на сьогоднішній день економічних передумов для прийняття і реалізації цих змін ми не бачимо, тому відповідно і не підтримуємо запропонований законопроект. Я вже не говорю там про деякі нюанси стосовно невідповідності, певних неузгодженостей нормативно-правових актів, зокрема Закону "Про підвищення престижності шахтарської праці", а також невідповідності бюджетному законодавству.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Віталію Музиченку.
Є необхідність ще когось послухати чи можемо переходити до рішення? Я пропоную повторити рішення, яке було в нас прийнято на попередньому засіданні комітету і не включати зазначений законопроект до порядку денного.
Є якісь інші пропозиції? Є? Ні? Тоді ми можемо голосувати?
Шановні народні депутати, тоді голосуємо рішення невключення законопроекту 3052 до порядку денного.
Хто за це рішення, прошу проголосувати.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. За.
ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. Утримався.
_______________. (Не чути)… – за.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, хто – проти?
_______________. Я – утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Утримався.
І Юлія Тимошенко.
Наталія Королевська.
Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.
БАБЕНКО М.В. Утримався.
Галина Миколаївна, я перепрошую, я Юлію Володимирівну не почув і Наталію Юріївну не почув. Правильно?
ГОЛОВУЮЧА. Так, так, вона теж...
БАБЕНКО М.В. То єсть у нас 5 – за, 2 – утримались.
ГОЛОВУЮЧА. Так. Дякую, шановні народні депутати.
До мене надійшли пропозиції запитати у пана Миколи Бабенка, скільки ми працюємо – годину чи півтори?
І у нас на зв'язку є Євгеній Брагар. Його законопроекти, комітет у нас не основний, але вони в порядку денному стоять на номерах 20 і 21. Якщо буде ваша ласка, ми ... (Не чути) їх розглянути, бо народний депутат у нас на зв'язку. Не буде зауважень?
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я б запропонував працювати годину, але, наскільки я розумію, ви хочете розглянути ще законопроекти Брагара. Тобто я пропоную вже тоді розглянути його законопроекти і закриватися.
ГОЛОВУЮЧА. Так.
І нам ще потрібно створити робочу групу щодо 3515. Тоді 3 питання – і ми закриваємося, правильно?
БАБЕНКО М.В. Давайте, можливо, ми тоді почнемо з робочої групи?
ГОЛОВУЮЧА. Давайте. У нас є 22 питання щодо створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (реєстраційний номер 3515).
І є пропозиція створити робочу групу за співголовування Цимбалюка Михайла Михайловича і мене – Третьякової Галини Миколаївни. Тут я буду покладатися більше на Михайла Михайловича.
ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Я ще дуже хочу знайти спільну мову. І ми вже говорили з вами і з фракцією "Батьківщина" в цілому, і ми думаємо, що на друге читання ми зробили б цей ідеологічний прожитковий мінімум і соціальний чи національний прожитковий мінімум. Ми в стані це виписати разом з Мінсоцполітики і разом створити законопроект, який...
Якщо не буде інших пропозицій, шановні народні депутати, які думки ваші?
БАБЕНКО М.В. Підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо це рішення створення робочої групи за співголовування Цимбалюка і Третьякової.
Хто за це рішення, прошу проголосувати.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Таким чином одноголосно.
І у нас присутній автор наших…
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, перепрошую, 7 голосів – за. У нас знову Юлії Володимирівни і Наталії Юріївни немає, правильно?
ГОЛОВУЮЧА. Так, правильно.
БАБЕНКО М.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Переходимо до пункту 20 нашого порядку денного. Ще раз нагадаю, що наш комітет не головний, але розглядаємо законопроект 4172, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгових умов ввезення на митну територію України транспортних засобів.
Будь ласка, Євгеній Брагар.
БРАГАР Є.В. Доброго дня! Мова зараз піде про два законопроекти: 4172 і 4173, вони взаємопов'язані Один – щодо внесення змін до Податкового кодексу, інший – щодо Митного кодексу. І стосуються пільгового режиму ввезення автомобілів для категорій населення: це особи з інвалідністю, це багатодітні родини, це учасники АТО.
Пропонується звільнити від оподаткування операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту транспортних засобів особистого користування. Законопроектом передбачено, що це буде тільки по одному автомобілю на дану особу, і також всі запобіжники там передбачені.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Гривко Сергій як голова підкомітету, який розглядає це питання. Будь ласка, пан Сергій.
ГРИВКО С.Д. Доброго дня, Галина Миколаївна! Значить, колега підняв насправді дуже важливе питання і необхідне, але в той же час дуже багато такого плану законопроектів розглядається зараз. І унікальність Євгенія Брагара, який подав цей законопроект в тому, що вони як би необхідні для нашого суспільства.
Але є в той же час застереження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Зазначають, що прийняття законопроекту в запропонованій редакції матиме вплив на дохідну частину державного бюджету України відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.
Відповідно у проекті закону відсутній механізм контролю за цільовим використанням автомобілів, що будуть ввозитися в Україну, який буде передбачати сплату всіх належних платежів у разі відчуження автомобіля його власником протягом 5 років після ввезення. Також відсутнє обґрунтування саме 5-річного терміну, протягом якого пропонується дозволити ввозити в Україну автомобілі без сплати митних платежів.
Є ряд інших зауважень від міністерств. В той же час законопроект можна прийняти в першому читанні і доопрацювати його.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.
Скажіть, будь ласка, є необхідність слухати, ми багато таких законів розглядали, є необхідність слухати центральні органи виконавчої влади? Чи ми можемо врахувати от зауваження Фонду соціального захисту інвалідів, які вважають, що визначення статусу "інвалід внаслідок війни" підлягає приведенню до законодавчого визначення – як особа з інвалідністю внаслідок війни? А також врахувати Уповноваженого Президента України з прав людини з інвалідністю, що законопроект містить внутрішні неузгодженості і на друге читання тоді можна опрацювати механізм для того, щоб не було зловживань з боку сторін правовідносин. І з такими зауваженнями підтримати цей законопроект для головного комітету. По суті ми всі розуміємо, що цей на підтримку людей з інвалідністю.
От така пропозиція буде підтримана, народні депутати?
МУЗИЧЕНКО В.В. Галина Миколаївна, якщо дозволите, ще одне уточнення Мінсоцполітики.
ГОЛОВУЮЧА. Зараз Анатолій Остапенко, а потім ви.
ОСТАПЕНКО А.Д. Ні, будь ласка, пане Віталію, послухаємо Міністерство соцполітики.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Анатоліє Дмитровичу.
Ми також підтримуємо цей законопроект для вирішення питання стосовно забезпечення автотранспортом тих категорій населення, які мають право на відповідну гарантію. Але пропонували б також розглянути питання внесення змін до базових законів стосовно зняття на певний період цих громадян із черги, для того, щоб у нас не було дублювання. Тобто, якщо людина ввозить автомобіль з певними знижками, то ми цю людину на певний строк знімаємо з черги, і таким чином вирішуємо питання забезпечення соціальних гарантій.
Ну і плюс позиція Мінекономіки стосовно впливу на держбюджет також є слушною. Тому концептуально – за, підтримуємо, але з уточненнями.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином ви доповнюєте зауваження комітету, що законопроект підтримується, рекомендувати Верховній раді прийняти за основу з урахуванням того, що на друге читання потрібно врахувати ваші щойно озвучені зауваження Мінсоцу, Уповноваженого Президента з прав людей з інвалідністю, а також Фонду людей з інвалідністю. Я вже називаю його за новою назвою, хоча там непогана стара.
Таким чином і будуть інші пропозиції щодо цих законопроектів?
Шановні народні депутати, ми голосуємо зразу два законопроекти пов'язані чи по одному? Окремо? Тоді голосуємо…
ОСТАПЕНКО А.Д. Галина Миколаївна, ще є пропозиція. В мене пропозиція відправити даний законопроект на доопрацювання автору, щоб він чітко визначив категорії, наприклад, УКТЗЕД, бо розширена категорія 8202 – це загальна, а більш широке застосування, коли там є підкатегорії. Чітко невизначені, це під категорії підпадають дуже багато різних транспортних засобів. Чітко узгодити всі ці зауваження, яких в нас там на півтори сторінки… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане…
ОСТАПЕНКО А.Д. У зв'язку з тим, що дуже багато таких законопроектів і вони у нас також в порядку денному … (Не чути)
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Анатолію.
Таким чином є пропозиція підтримати законопроекти… (Не чути) з урахуванням зауважень в тому числі тих, які озвучив зараз пан Анатолій Остапенко щодо категорій таких транспортних засобів. А також є пропозиція відхилити зазначений законопроект, на доопрацювання. Будемо голосувати в порядку надходження.
Будь ласка, хто за першу пропозицію, прошу проголосувати.
ГРИВКОС.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.
Струневич Вадим. Струневич Вадим!
Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. Я – за пропозицію Остапенка.
ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло.
Таким чином переходимо до другої пропозиції. Хто за те, щоб відхилити зазначений законопроект, на доопрацювання направити автору? Хто за цю пропозицію… А можна за одне й теж голосувати, якщо я… (Не чути) Хто за пропозицію наступну?
БАБЕНКО М.В. За пропозицію Остапенка. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Арсенюк.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Струневич.
Бабенко голосував.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. За.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Тимошенко.
Королевська Наталія.
Дякую, шановні народні депутати. Таким чином рішення прийнято по зазначеному законопроекту.
Комітет закриваємо. Ми наступний раз зустрічаємося у четвер.
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, можна тільки єдине питання щодо порядку денного. На сьогоднішній, я просив би на наступне наше засідання, щоб я не виносив з голосу, включити мій законопроект по перерозподілу коштів, усім відомий, по організаціях інвалідів. Якщо можна, щоб ми його наперед поставили...
Я вас не чую. По громадських організаціях.
ГОЛОВУЮЧА. Так, дякую, пан Миколо. Ми його збиралися на це засідання комітету включити і направили на антикорупційну експертизу. Я сьогодні з пані Радіною мала бесіду, щоб вона нам надала висновок, щоб він у нас був. Тому я думаю, що ми на наступний раз встигнемо.
Дякую.
БАБЕНКО М.В. Добре, дякую.
_______________. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, я б хотів ще звернутись до секретаріату, щоб все-таки... є велика кількість законопроектів, які місяцями лежать без розгляду, щоб ми все-таки у порядку поступлення їх включали. Інша річ – як ми будемо приймати рішення, але щоб вони не лежали і автори не зверталися до нас, чому ми не розглядаємо.
І прохання звернутися вже від імені нашого комітету до Комітету національної безпеки по законопроекту 2141. Військовослужбовці-пенсіонери знов оголошують збори, мітинги по всіх областях. Із грудня місяця цей законопроект не потрапляє до другого читання.
Наш комітет, тоді більшість народних депутатів підтримали, не дивлячись на негативне рішення комітету, це важливе питання. І міністр соціальної політики підтвердила на крайньому засіданні Верховної Ради в "годині запитань до Уряду", що це є актуальна проблема. Але без прийняття чи ухвалення Верховною Радою законопроекту 2141 питання з мертвої точки не рушило.
Я б хотів, щоб ми офіційно до них звернулись, щоб ми розглянули і скерували у сесійну залу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Таким чином просимо секретаріат підготувати... звернення. І на наступному засіданні ми приймемо, затвердимо. Правильно? (Шум у залі)
_______________. Вже тоді до секретаріату звернення таке, щоб попередньо надсилали нам порядок денний. Ми його тоді будемо узгоджувати і ставити питання в порядку черги, щоб у нас не було так, що нас просто поставили перед фактом, щоб ми…
ГОЛОВУЮЧА. Я все ж таки думаю, що, народні депутати, у нас будуть привілеї для плану законопроектних робіт. Ми з вами всі разом прийняли план законопроектних робіт на 2021 рік і тому пріоритетно, відповідно і до розпоряджень Голови, і заступників голови, відстежується виконання плану законопроектних робіт. Ми самі собі поставили план.