Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні Галина Миколаївна долучиться до нашої роботи, вона трошки затримується. Є пропозиція розпочати засідання нашого комітету.

Я хочу, щоб зголосилися, хто у нас присутні онлайн.

Бабенко, як секретар комітету є?

Хто ще онлайн присутній?

 

______________.  (Не чути)

 

______________. Міністерство у справах ветеранів на зв'язку. Мінветеранів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми чуємо. Ми звертаємося до  членів комітету.

Вадим Струневич, ми чекаємо… (Загальна дискусія)

Вадим Струневич, ви на зв'язку?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так, на зв'язку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у зв'язку з відсутністю секретаря комітету Миколи Бабенка є пропозиція, щоб ми пана Арсенюка обрали виконуючим обов'язки на це засідання секретарем комітету. Немає заперечень?

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Пане Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, пана Арсенюка приступити до виконання обов'язків секретаря.

Шановні колеги, вам роздано порядок денний сьогоднішнього нашого засідання, який сформовано з 31 питання. Будь ласка...

 

АРСЕНЮК О.О. Якщо можна, я на правах секретаря, прошу підтримати пропозицію працювати... (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Немає заперечень, шановні колеги? Щодо графіку роботи, щоб працювати до 14 години, немає?

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одноголосно.

Шановні колеги, стосовно питань порядку денного ні в кого не буде... зауважень чи пропозицій? Будь ласка… (Не чути)  

 

_______________. (Не чути) Є 2 пропозиції. Включити додатково питання про погодження кандидатур, переможців конкурсу на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Даниленко Галину Леонідівну.

І друга пропозиція, перенести 13 питання, розглянути його першим там. Скажімо, воно важливе, нашого колеги – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 3-1 Закону України "Про оплату праці" щодо підвищення рівня трудових доходів громадян, яким надано статус особи, що проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Питання важливе друге, стосовно 13-го. В мене немає заперечень.

Прошу висловитися членів комітету.

 

_______________. Якщо можна, я. Ми на прошлому комітеті домовлялись, що ми першим питанням будемо розглядати бюджетну декларацію на 2022 - 2024-й Тому це питання пропоную поставити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається. (Не чути)  

 

АРСЕНЮК О.О. Перше питання... (Не чути) за порядком денним, другим... питання номер 13. А по кандидатурі – в кінці вже там.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, інших пропозицій немає?

Хто за те, щоб порядок денний сформувати таким чином, що другим питанням ми слухаємо проект закону (4350) авторства Костюка. І включаємо в порядок денний щодо затвердження кандидатури, яка пройшла всі процедури погодження в Апараті Верховної Ради. Немає?

 Хто за таку пропозицію прошу голосувати. Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Вітаємо, Юлію Володимирівну.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую. Взаємно вітаю всю команду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, ви підтримуєте пропозицію щодо формування порядку денного, який щойно оголошено.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, я підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду першого, дуже важливого, питання порядку денного щодо Бюджетної декларації на 2022-2024 роки. Ми це питання перенесли з попереднього засідання у зв'язку з тим, що заступник міністра не мав можливості доповісти в зв'язку з часом.

А зараз ми запрошуємо до слова Єрмоличева Романа Володимировича,  заступника міністра фінансів. Будь ласка.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Доброго дня, шановні народні депутати. Ну, дійсно склалося так минулий раз накладочка дещо. Я прошу вибачення, ну, дійсно так вийшло по часу. Була нарада в Кабінеті Міністрів.

Щодо Бюджетної декларації. Коротко хочу сказати, що, в принципі, це, хоч є норма Бюджетного кодексу про те, що вона має бути, але це повноцінний перший такий документ, який говорить про стратегічну ціль Мінфіну і уряду.

Я рахую про те, що нарешті нам треба робити цю Бюджетну декларацію і середньостроково прогнозувати що видаткову, що дохідну частину державного бюджету, і визначати чіткі політики відповідних міністерств. І відповідні міністерства відповідно мають планувати і досягнення цих політик і досягнення цілей в межах тих коштів, які може сьогодні дозволити наша економічна ситуація в країні.

Я не буду зупинятися по іншим речам, я думаю, вашому комітету цікава і ближче політика соціальна і питання ветеранів. Ви чудову мали можливість ознайомитись з тими речами, які там включені. Пройдуся дещо по соціальній частині.

Я розумію, буде зараз критика і нас в тому числі з приводу необхідності зміни підходів до фактично прожиткового мінімуму. Ми це чудово розуміли і ми плідно працюємо, що з Галиною Миколаївною і з Офісом Президента, і з вами, колеги, щодо напрацювань нових підходів щодо застосування прожиткових мінімумів. Ми намагалися в межах того, що є на сьогодні, оскільки закони ще не прийняті щодо зміни підходів до формування прожиткових мінімумів, відв'язки інших речей, які прив'язані сьогодні до прожиткових мінімумів, ми намагалися поки що, поки що, ще раз кажу, залишити ті речі, які є на сьогодні і ми не могли їх змінити. Але там є формулювання, що у разі прийняття народними депутатами зміни підходів до формування прожиткового мінімуму, це однозначно буде застосовано при формуванні бюджету вже на 22-й і наступні роки.

Тобто, дай Бог, нам вийти з цієї ситуації щодо 3515 і прийняти його народними депутатами вже в узгодженому варіанті. І, я думаю, що це все ляже в основу тоді формування бюджету на наступні роки.

Тому я ж кажу, я пояснив, чому ми так зробили. І це спільна на сьогодні позиція уряду. Зрозуміло, позиція Міністерства соціальної політики може дещо відрізнятися. Але вона відрізняється лише в частині збільшення самого розміру прожиткового мінімуму, що ми по всім сферам повинні застосовувати і фактично прожитковий мінімум, який на сьогодні склався. Але ми чудово розуміємо, всі чудово розуміють, і ви колеги народні депутати про те, що застосування в тих умовах, які є на сьогодні фактично розміру прожиткового мінімуму, це майже в два рази збільшені. І коли у нас всі зарплати прив'язані фактично до прожиткового мінімуму, ну це шалені додаткові кошти державного бюджету, коли країна на сьогодні їх реально не може дозволити використати, тому що їх немає.

Тому, дійсно, важлива ціль, змінити підходи щодо формування прожиткового мінімуму.

Всі інші речі, в принципі, ці всі, це позиція Міністерства соціальної політики, ми максимально в декларації намагались це врахувати.

Щодо питання ветеранів. Вперше включено в розділ декларації питання ветеранів. Ми рахуємо, це важливо. В умовах війни це такий показник, який говорить дійсно про політику уряду в цьому напрямку.

Зрозуміло, знов же ж буде питання критики, чому там не врахований Український ветеранський фонд. Поясню знову ж. У нас є напрацювання спільно з Мінветеранів все-таки в цьому році це рішення прийняти. Чому воно не виділено окремим напрямком? Воно просто… Створення ветеранського фонду, воно може лягати і в ту політику, яка включена на сьогодні в бюджетній декларації. Тобто це не критично, якщо буде рішення підтримане. А ми буквально на минулому тижні зустрічалися з міністерством і міністром ветеранів щодо все ж таки у цьому році запуску Українського ветеранського фонду. Я думаю, що найближчим часом рішення уряду щодо цього буде прийнято. Якщо буде прийнято рішення уряду, відповідно і винайдені джерела фінансування цього ветеранського фонду уже з 22-го і наступних років.

Інші питання щодо, наприклад, забезпечення житлом ветеранів.  Також розуміємо, що це дуже важлива річ і треба закривати це питання. Але хочу сказати щодо підходів щодо самих капітальних видатків. На сьогодні в декларації капітальні видатки, оскільки житло входить до капітальних видатків, вони не розподілені. Кошти капітальних видатків стоять загальною сумою по всім головним розпорядникам. При формуванні бюджету на 22-й рік і наступні роки спільно з народними депутатами уже в бюджеті уже будуть визначені пріоритети, куди, за яким напрямком спрямовувати ці капітальні видатки. Я рахую, що питання житла буде по ветеранам дійсно закцентовано, це політика уряду як пріоритетна.

Я думаю, що по тим позиціям, які заявляє Мінветеранів щодо необхідності збільшення видатків, вони заявляють близько 2 мільярдів гривень на наступний рік саме на житло ветеранів. Можливо, Мінветеранів уточнить, наскільки я пам'ятаю, 2 мільярди, а, можливо, трошки більше, ми будемо намагатися це в межах балансу врахувати.

Ще раз повторюся, Бюджетна декларація – це спільний документ уряду і народних депутатів. Зараз іде вже площадка дискусій на рівні Верховної Ради, я думаю, що спільно ми знайдемо бачення, які речі туди прописувати чи не прописувати.

Дякую. Якщо коротко. Я готовий відповісти на питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Володимировичу.

Як на мене, дуже прикро, що Кабінет Міністрів в Бюджетній резолюції не знайшов більше місця ніж три листочки для соціальної політики у соціальній державі згідно Конституції. Але можливо, в цих трьох сторінках є глибокий зміст, то я попрошу народних депутатів учасників сьогоднішнього засідання все-таки скористатися нагодою і фахово поспілкуватися із заступником міністра фінансів.

Будь ласка, хто має бажання висловитися?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую. Я трішки візьму у вас час, хочу зазначити, що Кабінет Міністрів, при спілкуванні з Прем'єр-міністром паном Шмигалем на цей рік обіцяли Міністерству ветеранів надати кошти, але, як ми бачимо, вже декілька років Міністерство ветеранів недофінансовується і тому воно не може виконати покладені на нього завдання, і програми ті виконати, які пропонуються.

Тому я, як голова підкомітету з соціального захисту ветеранів, хочу зазначити, проаналізувавши Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки, схвалену Постановою Кабінет Міністрів України від 31.05.2021 року за номером 548, Міністерству у справах ветеранів України не передбачені граничні показники загальнодержавних видатків за програмою 1511040, 1511050, 1511060 та 1511070. Зазначене ставить під загрозу надання субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для визначених законодавством України категорій ветеранів війни та членів їх сімей.

Враховуючи зазначене, потреба за вказаними бюджетними програмами становить за програмою 1511040 надання субвенції місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації членам сімей загиблих АТО/ООС, особам з інвалідністю внаслідок війни І-ІІ групи АТО/ООС на 2022 рік – 69 мільйонів 24 тисячі 200 гривень, на 23-й рік – 717  мільйонів 295 тисяч, на  2024 рік – 830  мільйонів 283 гривні. Що дозволить забезпечити у 2024 році 546 сімей грошовою компенсацією, однак, 2023 рік – це 500 сімей, і на 2022 рік, найближчий, – 450 сімей.

За програмою 1511050 надання субвенцій місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб АТО/ООС, які визнані особами з інвалідністю внаслідок війні ІІІ групи або учасниками бойових дій, на 2022 рік – це 1 мільярд 227 мільйонів 731 тисяча 400 гривень, що дозволить забезпечити житлом 900 осіб. На 2023 рік у сумі 1 мільярд 735 мільйонів 194 тисячі, що дозволить забезпечити житлом 1 тисяча 200 осіб. На 2024 рік у сумі 2 мільярди 124 мільйони 394 тисячі 400 гривень, що дозволить забезпечити житлом 1 тисяча 386 осіб.

За програмою 1511060 надання субвенцій місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації членам сімей загиблих, особам з інвалідністю внаслідок війни І-ІІ групи та з числа учасників бойових дій на території інших держав, на 2022 рік – сума 202 мільйони 35 тисяч гривень, що дозволить забезпечити житлом 150 осіб. На 2023 рік – у сумі 428 мільйонів 314 тисяч 200 гривень, що дозволить забезпечити житлом 300 осіб. На 2024 рік – у сумі 618 мільйонів 971 тисяча 200 гривень, що дозволить забезпечити житлом 409 осіб.

За програмою 1511070 надання субвенцій місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації членам сімей загиблих та особам з інвалідністю внаслідок війни І-ІІ групи з числа учасників Революції Гідності на 2022 рік – у сумі 5 мільйонів 200 тисяч 300 гривень, що дозволить забезпечити 4 особи.

Я хочу ще зазначити, що у нас держава, на жаль, знаходиться в стані війни і тому ці цифри, вони не можуть такими сталими, тому що ми не знаємо, що у нас буде завтра з такими сусідом, якого ми маємо.

Окрім того, запропоновано передбачити 2022 рік три нові бюджетні програми, те, що зазначив заступник міністра, це забезпечення функціонування Українського ветеранського фонду, в тому числі здійснення заходів з підтримки проектів. Я суми не буду вже називати, там 2 мільйони гривень.

Але я хочу також сказати, також є завдання щодо утворення Українського ветеранського фонду визначено у… (Не чути) 515 цілі 11.3 "Реінтеграція…" Плану пріоритетних дій уряду на 2021 рік, підтверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 року за номером 276-Р. Якщо Кабінет Міністрів це планує, то і кошти повинні виділяти, не просто задекларувати. А на 2022 рік, наприклад, це складає 269 мільйонів 79 тисяч гривень… (Не чути)

Друге питання. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті або інвалідності деяких категорій осіб, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів і гарантії їх соціального захисту".

Третє. Програма героїзації захисника та формування позитивного сприйняття ветеранів суспільством, здійснення заходів із вшанування ветеранів та ветеранів військовослужбовців протягом життя та вшанування пам'яті загиблих, підняття рівня національно-патріотичного виховання – також потрібні кошти. Реалізація нової бюджетної програми забезпечує виконання положень Законів України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту".

По жертвам нацистських переслідувань – "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій  війні 1939-1945 років" та інше.

Не буду як би все перераховувати, але ж такі програми, як, наприклад, завдання програми 1501010 "Керівництво та управління  у справах ветеранів", це програми "е-Ветеран", розвиток ІТ-інфраструктури Міністерства ветеранів, розвиток та впровадження інформаційної системи визначення та аналізу станів психічного здоров'я… (Не чути) …та інші програми. Такі ще, як наприклад, ще розвиток онлайн-платформи…  (Не чути)

 Тому враховуючи всі перечисленні мною та інші програми, прошу додати до розділу "Державна політика у справах ветеранів" два абзаци. А саме: удосконалення організації фінансових та юридичних осіб ветеранів війни, членів їх сімей та створення Українського ветеранського фонду покращення житлового забезпечення ветеранів війни, членів їх сімей та родин загиблих захисників, виплатити компенсації за житлові приміщення.

Друге. Забезпечити повною мірою потреби Міністерства у справах ветеранів України у фінансових ресурсах за загальним фондом державного бюджету та реалізація заходів середньострокового бюджетного планування в частині видатків Міністерства ветеранів на 2022-2024 роки, які становлять на 2022 рік – 3 мільярди 223 мільйона 844 тисячі 500 гривен, на  2023 рік – 4 мільярда 44 мільйона 860 тисяч 600 гривень і на 2024 рік – 4 мільярда 765 тисяч 828 гривень.

Ще раз хочу нагадати, що наша держава знаходиться в стані війни і скільки ще буде ця війна продовжуватися ми не знаємо. Тому ми будемо, на жаль, ще отримувати наших героїв, які захищали Україну, і в здоровому стані, і в пограничних станах… (Не чути)

Тобто я прошу, щоб ви підтримали це впровадження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Анатолій Дмитрович.

Це ще раз свідчить про те, що ви в тісній співпраці з Міністерством ветеранів. І я просив би Романа Володимировича коротко проінформувати. Чи відомий вам такий запит Міністерства ветеранів? Бо в іншому разі, для чого його існування? І що ви думаєте стосовно тих цифр, які озвучував голова підкомітету Остапенко Анатолій Дмитрович?

Будь ласка.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Дякую.

Доброго дня, Галина Миколаївна. Дякую за запитання, Анатолій Дмитрович.

Дивіться, ми дійсно знаємо і розуміємо всі проблеми Міністерства ветеранів. Ну мабуть, не з одним міністерством ми так не зустрічаємося і на рівні міністрів як узгодження всіх позицій двох міністрів. Я повторюся, ми мали зустріч з широкою делегацією з Міністерства ветеранів, була пані міністр і всі заступники були і ми дискутували по всім тим речам, що було тільки що озвучено.

Я дещо коротко, я ж кажу, всі питання по житлу ми пам'ятаємо і всі знаємо. Чому не ввійшла в декларацію? Знову ж повторюсь, тому що капітальні видатки не були розподілені між головними розпорядниками. В даному контексті ви говорите про потребу, Бюджетна декларація не говорить про потребу. До цих речей ми повернемося тоді, коли будемо формувати бюджет на 22-й рік і визначення капітальних видатків по міністерствам.

Український ветеранський фонд, знову ж також я сказав про те, що я думаю, що він буде рішенням уряду найближчим часом, рішенням уряду про його створення і про те, що він буде врахований на наступний рік.

За окрему бюджетну програму. Якщо коротко, ви там озвучували щодо компенсації загиблим, врахування окремої бюджетної програми, повідомлю народних депутатів про те, що видатки за цим напрямком вже постфактум здійснюються з резервного фонду. Тобто проблем з виплатою на даний момент щодо цього напрямку немає.     

Ми дискутували, знову ж, з міністром ветеранів щодо доцільності створення цієї бюджетної програми. Як на наш погляд, Мінфіну, її не треба створювати. Чому створювати? Бо програмно-цільовий метод бюджетування говорить про якісь планові показники і результативність. Відверто, я не хочу                                        ставити в паспорті бюджетної програми кількість загиблих наших громадян, відверто. Тобто вони постфактум резервним фондом виплачуються? Виплачуються. Проблем з фінансування немає.

А коли прийдеться ставити питання, умовно, передбачити якісь кошти за окремою бюджетною програмою, тоді необхідно буде формувати паспорт з результативними показниками цієї бюджетної програми. А які результативні показники, будемо ставити в частині компенсації по загиблим? І ставити кількість загиблих? У мене рука не підніметься ставити і планувати ці видатки саме цим напрямком.

Тому ми готові дискутувати, можливо, там треба якісь, щось внутрішньо зробити, десь, щось передбачити, можливо, вдосконалити механізм виділення з резервного фонду.  

Пані… (Не чути) сказала, що у на проблем з виділенням з резервного фонду немає, будемо їхати так як зараз. Бо я навів свої аргументи, чому це чисто з політичної точки зору і доцільності цього не робити.

Дякую. Якщо є ще якісь питання, да…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Володимирович.

Я розумію, що Міністерство фінансів змушене враховувати пропозиції і вимоги всіх міністерств, але все-таки цей документ, який сьогодні, це Бюджетна декларація, це все-таки економічно-політичний документ. І коли, як сказав Анатолій Остапенко, держава воює, то тут треба дуже ґрунтовно підійти, ми захищаємося, до тих речей, бо це дуже важливо і для внутрішнього нашого військовослужбовця, для ветеранів. І так демонструємо ми назовні, як ми захищаємо своїх громадян. Через те, можливо, у мене пропозиція ще поспілкуватись з керівництвом Міністерства ветеранів і запросити голову підкомітету пана Остапенка.

А зараз я прошу до слова Юлію Володимирівну Тимошенко. Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ще раз вітаю всіх, колеги! Зараз ми розглядаємо Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки, по суті, до кінця каденції правління діючого Президента. Я хочу привернути вашу увагу, що це якраз до завершення каденції Президента.

Я хочу нагадати, що, в принципі, Президент ішов з декількома фундаментальними речами. Перша – це повна детінізація економіки. Ми подивилися Бюджетну декларацію до 2024 року і хочу сказати, що жодної детінізації в цій декларації немає абсолютно. Ні детінізації на митниці, ні того, що пов'язано з офшорними зонами, ні того, що пов'язано з відмиванням податку на додану вартість. Тобто по суті ніякої детінізації в цій бюджетній декларації не передбачено. Це перше.

Як наслідок, ще до кінця каденції Президента планується абсолютно жалюгідний бюджет. І при цьому, друге, про що говорив Президент – це кінець епохи бідності.

А ми маємо зараз бюджетну декларацію до кінця правління першого терміну цього Президента. Я хочу запитати: де тут кінець бідності, можна побачити?

Тому що, коли ми проаналізували, скажемо, для нас самі ключові показники, які, основоположні – це заниження всіх без виключення соціальних виплат внаслідок заниження розмірів прожиткових мінімумів. Дорогі друзі, це фундаментальні основи бюджету.

Так, наприклад, декларацією передбачено, що  соціальним захистом не планується абсолютно ніяких ключових змін, про що свідчать заплановані розміри прожиткових мінімумів у 2024 році – це останній рік правління першої каденції Президента. В середньому на одну особу передбачається 2 тисяч 972 гривні, що складає лише 40 відсотків до очікуваного фактичного прожиткового мінімуму у 2024 році. Так ми що, зберігаємо епоху бідності?

Для дітей до 6 років (та хоч на дітках згляньтеся) закладається 2 тисячі 501 гривня, що складає лише 51 відсоток до очікуваного та фактичного прожиткового мінімуму в 24-му році.

Далі хочу сказати про працездатних осіб. Це теж фантастичні речі, що плануються до 2024 року. Планується для працездатних осіб прожитковий мінімум 2 тисячі 954 гривні. Де кінець епохи бідності, покажіть, будь ласка? Це 40, приблизно, 44 відсотки до очікуваного фактичного прожиткового мінімуму в 24-му році. Планується на рівні 6 тисяч 728 гривень – взагалі  фактичний, а реально заклали в цю декларацію 2 тисячі 954 гривні для працездатних осіб, це 44 відсотки. Такого найнижчого показника за всі роки незалежності в житті ніколи не було. В житті, розумієте? Так, де кінець епохи бідності, поясніть мені?

І давайте про   пенсіонерів та осіб з інвалідністю поговоримо. Також в цій декларації закладений на 2024 рік прожитковий мінімум 2 тисячі 304 гривні. Дорогі друзі, де тут у нас справжня пенсійна реформа, а не приватні пенсійні фонди?

У нас те, що ми рахуємо, до 2024 року фактичний розмір прожиткового мінімуму буде складати приблизно 4,5 тисячі гривень, а пенсіонерам планують у 2024 році у декларації 2 тисячі 304 гривень і так далі.

Ви розумієте, якщо закладено в цій декларації така основа, то як Президент буде звітувати про кінець епохи бідності, можна запитати? Це ж просто речі, які руйнують взагалі всю соціальну політику. Я не хочу, власне кажучи, далі це продовжувати, але мені здається, що якщо соціальний комітет підтримає такий документ, це буде означати, що ми підтримали, по-перше, антисоціальну політику, по-друге, ми підтримали по суті збереження тіньової економіки до 2024 року, а в соціальній площині, по суті, виступили проти програми Президента щодо кінця епохи бідності. Мені здається, що ми просто зобов'язані від імені комітету з розгромним абсолютно рішенням, з розгромним нашим висновком направити назад в Кабінет Міністрів цей документ і примусити їх виконати програму Президента. А інакше що ми робимо тоді, я тоді не розумію, де у нас головні опорні програмні точки.

Тому наша команда безумовно підтримати таку бюджетну декларацію не зможе, тому що це просто… Я навіть не знаю, як це назвати. Але мені здається, що і депутати від "Слуга народу" не мають права це підтримати, тому що ви перекреслите всі обіцянки Президента. Запам'ятайте: це декларація до кінця каденції діючого Президента от зараз приймається. І тому тут мусить бути все практично зовсім по-іншому, діаметрально по-іншому.

І тому я пропоную таке рішення: направити Кабінету Міністрів назад і сказати, що це документ, який протирічить програмі дій Президента.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.

Перед тим, як запросити до слова заступника міністра для відповіді на запитання, я передаю керівництво ведення сьогоднішнього комітету голові комітету Третьяковій Галині Миколаївні.

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович, підтримали мене, у зв’язку з тим, що я запізнилася, як перший заступник. 

Дякую за ведення.

Водночас я би хотіла в чомусь підтримати і виступ Юлії Володимирівни, і надати свою точку зору щодо Бюджетної резолюції.

Власне, почати хочу з того, з чого почала пані Тимошенко про те, що прожитковий мінімум, який ми в комітеті намагаємося врегулювати, в тому числі і в спосіб доопрацювання на другому читанні законопроекту 3515, дійсно, показники, які запропоновані, вони ніяким чином не корелюються з цією політикою, яка закладена в Комітеті соціальної політики. І ми про це кажемо. Комітет постійно наголошує на тому, що такий підхід до розрахунку прожиткового мінімуму не відповідає вимогам міжнародних актів і не відповідає українському законодавству, та він нічому не відповідає.

Тому нам потрібно було навіть побачити в Бюджетній декларації ідеологічно, в який спосіб ми будемо наздоганяти те, що впало з 15-го по 19-й рік під час керування країною паном Порошенко.

Водночас мене достатньо тішать пропозиції, які надані у підрозділі "мінімальна заробітна плата". Хоча може хотілося б більш швидше, щоб мінімальна заробітна плата зростала. Водночас вона зросте швидше ніж закладена інфляція. І тому, я думаю, що другий підрозділ про мінімальну заробітну плату і досягнення в 2024 році розміру 7 тисяч 665 гривень, воно показує динаміку, щонайменше не заморожує, теж як попередні представники влади, мінімальну заробітну плату на декілька років для того, щоб стрімко її піднімати потім, дуже швидко, і це завжди важко для економіки.

Водночас у зв'язку з тим, що у мене за останній час є розбіжності з ідеологічним сприйняттям соціальної політики як такої, я додала окрему думку. Я не знаю, проголосують її чи ні шановні члени Комітету соціальної політики. Водночас я б хотіла свої особисті пропозиції запропонувати до Бюджетної резолюції.

В першу чергу, ми, шановні народні депутати, прийняли з вами Закон "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я". І таким чином у зв'язку з тим, що ми врегулювали, що таке реабілітаційна послуга, ми маємо запровадити в бюджеті і строчку щодо програми, яку ми маємо витрачати на реабілітацію.

Ми з вами також готуємо, і я думаю, що ще за нашої каденції ми розглянемо Закон про психологічне здоров'я нації, де також хоч визначена як частина реабілітаційних послуг і надання психологічної і психіатричної допомоги. Це буде розмежовано, я так маю надію, щонайменше за попередніх ітерацій цього закону, це мова іде саме про це. І нам потрібно буде змінювати підходи і фінансувати програму реабілітації ще і тому, що ми знаходимося в стані війни. Тому я пропоную з 22-го року забезпечити фінансування як окрема строчка, і в Бюджетній декларації це має бути зазначено.

 Крім того, ви знаєте, що я є прихильницею створення в Україні накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Вважаю, що без її запровадження неможливо вийти з того клінчу, в якому ми знаходимося, а саме – падіння, за всі роки незалежності України, падіння коефіцієнту заміщення пенсійного забезпечення. А тому пропоную Кабінету Міністрів взяти до уваги, щоб з 23-го року передбачити, а у 22-му році опрацювати можливість фінансування накопичувальної системи за рахунок 2 відсотків ПДФО і 2 відсотків ЄСВ. Кабмін щонайменше має це обрахувати.

Крім того, у зв'язку з тим, що я прихильницею є накопичувальної системи, пропоную з 22-го року збільшити і фінансувати Національну комісію цінних паперів та фондового ринку, а також створити інфраструктуру для запуску накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, про що нам неодноразово вказує Світовий банк. Передбачити також витрати на створення уповноваженого пенсійного фонду, авторизованого пенсійного фонду рішенням Кабінету Міністрів України для того, щоб державні службовці України, а також працівники державного сектору, якщо навіть ми не запустимо і у нас не будуть… (Не чути) в другому рівні, але державний сектор має мати недержавний пенсійний фонд, де вони мають мати можливість накопичувати… При чому цей фонд має бути на початку започаткований Кабінетом Міністрів України, на мій  погляд.

 Також пропоную пунктом 4 передбачити в Україні в Законі України "Про державний бюджет" розподіл всіх коштів за бюджетною програмою 2507020 – це фінансова підтримка громадських об'єднань осіб з інвалідністю, про що ми з вами також дискутували неодноразово, виключно на конкурсних засадах, виклавши відповідне положення додатка № 3 в такій редакції: "Фінансова підтримка громадських об'єднань осіб з інвалідністю за результатами конкурсу".

П'ятим моїм пунктом є прохання комітету підтримати і забезпечити реорганізацію Фонду соціального страхування та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, забезпечивши включення показників від сплати єдиного соціального внеску до показників державного бюджету.

Я знаю, Юлія Володимирівна, ми з вами дискутували щодо цього, у нас є окремий законопроект з паном Арістовим. Може, це не потрібно включати в доходну частину державного бюджету, але показники функціонування цих фондів мають бути включені до Закону про Державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, шостим пунктом пропоную Кабінету Міністрів надати пропозиції опрацювати і передбачити повернення в домогосподарства сплачених податків та податку на доходи фізичних осіб, в першу чергу військовий збір на суму розміру прожиткового мінімуму за кожну утримувану в домогосподарстві особу.

Враховуючи нашу дискусію щодо прожиткового мінімуму, вважаю, що Бюджетна декларація потребує доопрацювання з врахуванням запропонованих пропозицій.

Дякую, шановні народні депутати. Це моя пропозиція як члена Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Будь ласка,  Михайло Михайлович казав, що ще слово заступнику міністра. Пане Романе, вітаю вас. Будь ласка.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Дякую. Дякую, Юлія Володимирівна, за запитання. Дякую, Галина Миколаївна. 

Ви правильні речі  говорити, в принципі, як і щоразу, але  необхідно розуміти і економічну ситуацію в країні, тобто якщо підняти, те, що я говорив, в діючих умовах той розмір до фактичного розміру, ну тобто це шалені сотні  мільярдів гривень. Необхідно змінювати, дійсно, політику по фактичному прожитковому мінімуму, ми це чудово знаємо і чудово розуміємо.

Тому надіюсь, якнайшвидше буде прийнятий 3515, щоб якнайшвидше ми уже змінювали підходи при формуванні безпосередньо бюджету. Бо ті речі, коли ми говоримо там про виділення окремих бюджетних програм, про збільшення видатків за іншими бюджетними програмами, це вже дискусія, пов'язана уже безпосередньо з бюджетом. Ми до неї повернемося з вересня місяця, коли до 15 вересня буде поданий бюджет на Верховної Ради, і далі ми почнемо дискутувати щодо інших бюджетних програм, виділення чи не виділення їх, спільно з народними  депутатами.

Щодо змін в податкове законодавство, хочу сказати про те, що  там є в Бюджетній декларації розділ, який пов'язаний зі змінами в податкове саме законодавство, який принесе додаткові надходження, на наш погляд і на погляд уряду, додаткові надходження до державного бюджету.

Але зрозуміло, що це спільна позиція народних депутатів і уряду щодо прийняття цього закону, який буде додатковим джерелом фінансування пріоритетних завдань спільних, наших завдань із вами, в тому числі і по соціальному напрямку.

Мабуть, коротко – все. А далі, дійсно хотів би пропозиції ті, які ви озвучите, вони спокійно можуть лягти в пропозиції народних депутатів, пропозиції Верховної Ради до декларації, і в остаточному варіанті можуть бути враховані в самому тексті Бюджетної декларації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Романе.

Шановні народні депутати, які є пропозиції щодо голосування по цьому питанню?

 

СТЕПАНЕНКО О.А. Галина Миколаївна, а можна представнику Уповноваженого?

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, звісно, пані Олена, будь ласка.

 

СТЕПАНЕНКО О.А. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати члени комітету! Уповноважена листом надіслала свої пропозиції та зауваження до Бюджетної декларації, але все ж таки для того, щоб, я думаю, чи мали можливість ознайомитись..., я буквально коротенько озвучу основні позиції.

По-перше, Бюджетною декларацією визначено, що пріоритетні напрями бюджетної політики на 2022-2024 роки ґрунтуються на положеннях, і там перелічені стратегічні документи, але, на жаль, ми там не побачили Національної стратегії у сфері прав людини, яка затверджена Президентом у березні 21-го року. Бо ви знаєте, що підходи міжнародних організацій до формування і реалізації державної політики мають застосовувати підхід, заснований на правах людини.

Тому Уповноважена пропонує все ж таки в загальній частині Бюджетної декларації послатися також, що уряд у своїй діяльності в Бюджетній декларації керується також і Національною стратегією у сфері прав людини. Тоді виходячи з цього, Уповноважена, перше: у сфері охорони здоров'я не визначено в Бюджетній декларації, що має показник фінансування Програми державних медичних гарантій бути на рівні 5 відсотків, про які зазначає голова Комітету з питань здоров'я нації, і постійно на цьому наголошує

Уповноважена.

Крім того, фіскальні ризики та їх вплив на показники державного бюджету не містить таких ризиків як заборгованість по заробітній платі, заборгованість по сплаті ЄСВ, неофіційна зайнятість. Ці показники прямо впливають і на показники бюджету, і на додержання прав наших громадян, тому що ви знаєте як ніхто, що без виконання цих гарантій людина просто втрачає страховий стаж і втрачає право на пенсію.

Щодо прожиткового мінімуму вже було озвучено, що все ж таки має як стратегічний напрям забезпечення досягнення прожиткового мінімуму рівня – фактичний прожитковий мінімум.

Крім того, в Бюджетній декларації Уповноважена вітає нарешті, що є підхід до ліквідації заборгованості по заробітній платі шахтарям, працівникам вугільної галузі. Разом з тим ми подивилися і наш моніторинг показує, що 45 відсотків заборгованості по заробітній платі з 3,6 мільярда, яка станом на 1 травня, це борги державних підприємств. Тому ми важчаємо, якщо це стратегічний документ держави, то має бути забезпечена ліквідація заборгованості держави перед працівниками державних підприємств, установ та організацій.

І наступне. Ви знаєте, яка проблема – зараз постійно є недофінансування виконання рішень судів: Конституційного Суду, рішень  національних судів, Європейського суду з прав людини. Не забезпечено зараз виконання і рішення суду "Бурмич проти України", хоча комітет Ради Європи сказав, що ця системна проблема має в державі Україна якось вирішитися. Ви знаєте, що вона не виконується, ця проблема, через недостатнє фінансування.

Знову ж таки, якщо це стратегічний документ, то цілі державної політики мають бути хоча б враховані при формуванні Бюджетної декларації для того, щоб забезпечити виконання хоча б поетапно судів загальної конституційної юрисдикції з визначенням відповідних показників їх досягнення.

І ще хочу наголосити на такому важливому компоненті: ніколи про себе ми не казали, як секретаріат Уповноваженої, але це стосується фактично зараз забезпечення необхідних видатків на здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина Уповноваженим з прав людини.

Уповноважена надсилала, секретаріат Уповноваженої, пропозиції Міністерству фінансів щодо необхідності фінансування видатків Офісу Уповноваженого. Про це зазначається і в міжнародних документах, що діяльність національної інституції з прав людини має фінансуватися на достатньому рівні для того, щоб вона могла ефективно забезпечувати свою діяльність.

Ви знаєте, що кожного року зростає функціональне навантаження на працівників Офісу. У нас діє система "Національний превентивний механізм" – це дотримання Конвенції за правами людини в місцях несвободи.

На жаль, в Бюджетній декларації, точніше у додатку до Бюджетної декларації видатки на здійснення саме парламентського контролю не те що не відповідають 2021 року, а навіть зменшені на 15 відсотків порівняно в 2022 і 2021 і складають приблизно 55 відсотків від потреби, яка була заявлена Уповноваженою.

Тому я дуже прошу в рішенні комітету зазначити, щоб питання, з якими зверталась Уповноважена до Міністерства фінансів, до комітетів і такі листи направлені до бюджетного комітету, і до економічного розвитку, здоров'я нації, були враховані в проекті постанови для того, щоб і соціальні права громадян і конституційні права громадян були додержані.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена.

Шановні народні депутати, у нас тоді таким чином, у нас є підготовлені пропозиції …

Пан Шубін Олександр, будь ласка.

 

ШУБІН О.О. Дозвольте? Дякую, шановна Галина Миколаївна.

Підтримуючи тези попередніх виступаючих щодо заниженого показника прожиткового мінімуму, я хотів би зупинитися на зарплатних показниках.

Справа в тому, що Бюджетна декларація базується на середньостроковому економічному прогнозі, який передбачає зменшення частки оплати праці у валовому внутрішньому продукті і зниження темпів зростання середньої заробітної плати по відношенню до темпів зростання прибутку прибуткових підприємств. Тобто видатки загальні на оплату праці за макропрогнозом будуть зменшуватись.

Якщо ми візьмемо нашу програму економічного розвитку "Національна стратегія Україна-2030", ми там маємо мету – виведення середньої заробітної плати в Україні на рівень країн східноєвропейських. І на сьогоднішній день в чотирьох країнах, куди найбільше їдуть українці, цей рівень середньої заробітної плати складає вже 1 тисячу 300 євро, а Бюджетна декларація, про яку ми говоримо, передбачає вихід на 540 євро лише у 2024 році. Тобто такими темпами ми просто не виконаємо цього показника.

Інший момент – це мінімальна заробітна плата. Так, вона дійсно в цьому році зберігається на високому рівні, але до 2024 року співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати знижується з 47,7 відсотка у 2021 році до 40,2 відсотка у 2024 році. Це призведе до того, що після цього нам прийдеться черговий стрибок робити і це буде стресово для економіки, для соціальної галузі.

На жаль, Бюджетною декларацією не передбачено зростання заробітної плати, наприклад, державних службовців. Тобто на момент завершення Бюджетної декларації, їхня заробітна плата не зростатиме 5 років. Не передбачено тих видатків на оплату праці освітян і медиків, які закладені базовими законами, і відповідних видатків на утримання цих сфер. Тобто окрім тих вже названих зауважень, які підтримуються, ми просили б звернути увагу і на ці, ми їх письмово виклали.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Нам потрібно зараз, пане Олександре вийти на якесь рішення. І чи можна якось сформулювати збереження відношення заробітної плати в макропоказниках до ВВП чи як ви хочете? Бо ці роздуми, вони слушні, яким чином нам бюрократично додати до наших пропозицій від комітету до Бюджетної резолюції?

 

ШУБІН О.О. Я думаю, що збереження темпів співвідношення фонду оплати праці до ВВП – це абсолютно порівняні речі, і збереження темпів співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати, і відповідно першого тарифного розряду до мінімальної заробітної плати з поступовим їх наближенням і виходом на планові показники, закладені у стратегії 2030. Ну це так коротко. Там у нас більш детально.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я дякую. Тому що там нам допоможуть і керівники бюджету. Я думаю, що тут буде підтримуватися.

Таким чином, у нас до зауважень до Бюджетної декларації, крім тих, що викладені секретаріатом, надійшли пропозиції Уповноваженої з прав людини, від СПО профспілок і мої безпосередньо. Якщо.. Всі інші включені, правильно?

 

 _______________. Ще мої будуть пропозиції…  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Додатково?

 

 _______________. Да. До розділу "Державна політика у справах ветеранів" два абзаци.

 

ГОЛОВУЮЧА. До  того, що є. Гаразд.

Таким чином нам тоді проголосувати рішення. Скажіть, будь ласка, ви пропозиції кожного…

 

 _______________.  (Не чути)  … ми додали законопроект пана Бабенко 4607. Тому треба якось скорегувати… (Не чути) …є різниця між нашими рішеннями на попередньому засіданні і тим, що ми пропонуємо додати до Бюджетної декларації.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином нам треба виходити на рішення. І я пропоную тоді проголосувати спочатку в цілому те, що запропоновано секретаріатом. Потім  проголосувати пропозиції пана Остапенка. Потім пропоную проголосувати пропозицію Уповноваженої з прав людини. Власне, я почула їх три.

І теж у мене є питання. Пані Олена, ви сказали, що ви пропонуєте у загальній частині сказати, що уряд керується стратегією захисту прав людини. Мені здається, що це та стратегія, яку Порошенко підписував, і термін її дії вже витік. Чи ви мали на увазі щось інше? Може, ми сформулюємо, що уряд …

 

СТЕПАНЕНКО О.А.  Ні. Галина Миколаївна, ця стратегія підписана 24 березня 2021 року Президентом Зеленським, називається "Національна стратегія у сфері прав  людини".

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином, у загальній частині ваші пропозиції…  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка, пан Струневич Вадим. Пан Вадим!

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Дивіться, я хотів би зазначити, що у нас є  затверджена Стратегія людського розвитку Ради національної безпеки та оборони в цьому році. І деякі з її пунктів також не враховані в Бюджетній декларації. А саме: розширення програм, у тому числі впровадження активних програм зайнятості, забезпечення цифровізації соціальних виплат і послуг, розширення переліку послуг Пенсійного фонду, запровадження дієвих механізмів стимулювання розвитку ринку соціальних послуг… (Не чути) …органів місцевого самоврядування в соціальних послугах та удосконалення системи надання особам з інвалідністю реабілітаційних послуг та забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами та іншими засобами реабілітації.

Це ті пункті, які є в нещодавно затвердженій Стратегії людського розвитку та не враховані в нинішній Бюджетній декларації.

Я би просив колег також підтримати включення в декларацію зазначених пунктів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Вадиме, якщо можна подати письмово…

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. І так само я пана Олександра Шубіна прошу, і прошу Уповноваженого з прав людини,  Щоб ми відпрацювали щодо формувань.

І, пані Олено, до уповноваженого у мене питання. Все ж таки, значить, ми у загальній частині пишемо про стратегію, і, власне, у нас дві великі пропозиції, які теж абсолютно слушні. Це має бути бюджетна програма щодо того, що ми маємо заборгованість по сплаті заробітних плат за заборгованістю державних підприємств.

І окремо запровадити програму щодо оплати позовів до уряду  щодо соціальних питань. Чи якось оце формулювання щодо того, що ми маємо заборгованість за сплату рішень національних судів і міжнародних.

 

СТЕПАНЕНКО О.А. Має бути забезпечено ціль, метою якої буде саме забезпечення виконання рішень судів як національних, так Європейського суду з прав людини.

 

ГОЛОВУЮЧА. Що стосується фінансування безпосередньо парламентського контролю і Офісу Уповноваженої з прав людини, то мені здається, що це не повноваження Комітету соцполітики, що це повноваження пана Лубінця.

 

СТЕПАНЕНКО О.А. Я думаю, що якщо соціальний комітет підтримає звернення Уповноваженої, то це буде теж вагома підтримка нашої роботи спільної на соціальний захист в тому числі громадян України.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми не дивились на ваш Кошторис, тобто для того, щоб прийняти…

 

СТЕПАНЕНКО О.А. А там в листі, ми все виклали.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я розумію, просто комітет не розглядав, я не думаю… Це просто повноваження комітету Лубінця, я думаю, що комітет все ж таки по предметах відання краще щоб пішов.

Таким чином у нас є пропозиції пана Остапенка, пані Уповноваженої з прав людини, є пропозиції СПО профспілок, є пропозиції Третьякової і Струневича. Будемо голосувати по черзі, які є пропозиції?

 

_______________. А можна пакетом проголосувати? Всі пропозиції слушні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Можна. Можна, якщо … (Не чути)

(Загальна дискусія)

А у вас є пропозиції тільки щодо громадських організацій?

 

_______________. Ні, там для… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином я ще раз зачитаю по тексту, а ви скажете, які виключити з загального голосування, проти яких ви будете заперечувати.

Перше. Це з 2022 року забезпечити фінансування програми реабілітації. Ніхто не буде проти? Ні? (Плюсик пишу.)

Друг - це фінансування накопичувальної системи за рахунок ПДФО і ЄСВ  опрацювати. Проти?

Третє – це збільшити фінансування Національної комісії з цінних паперів і створити інфраструктуру, в тому числі створити уповноважений Пенсійний фонд  для страхування в державному секторі. Проти, да?

З 22-го року передбачити розподіл всіх коштів за бюджетною програмою про підтримку осіб з інвалідністю виключно на конкурсних засадах. Проти.

І таким чином з 2023 року забезпечити реорганізацію Фонду соціального страхування і Фонду страхування від безробіття і забезпечення включення показників цих фондів до Закону "Про Державний бюджет України на 2022 рік" …(Не чути)

 І ще один пункт – це передбачити повернення домогосподарствам з 23-го року сплачених податків ПДФО та військового збору на суму розміру прожиткового мінімуму за кожну утримувану в домогосподарстві особу. За,  так?

Таким чином, ми голосуємо все пакетом, крім трьох пунктів пропозиції Третьякової, яка залишається як окрема думка.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Галина Миколаївна, я прошу вибачення, Тимошенко пропозиції?

 

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, є пропозиції у письмовому вигляді?

Володимир Макарович, Юлія Володимирівна яким чином хоче врахувати ці зауваження? У нас є кінцева результативна частина, я слухала її виступ, щодо того, що враховуючи зазначене, Бюджетна декларація потребує доопрацювання із урахуванням запропонованих комітетом пропозицій. Результативна частина якась інша у Юлії Володимирівни?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Перше, на чому вона наголошувала, – що в декларації не зазначено ні одного слова про збільшення надходжень зведеного бюджету бюджетів фонду від легалізації економіки, неформальної зайнятості, недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах. Це перша пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧА. Щодо цієї пропозиції, це теж, так само, як і по парламентському контролю Уповноваженого, це відноситься до комітету Гетманцева, це доходна частина, легалізація податків і таке, це не компетенція нашого комітету.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Ви правильно говорите, але…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми не дискутували, що таке там виведення з офшорів там і таке інше, тобто це не компетенція нашого комітету. Інші які?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Вона пропонувала, щоб більшість цих виплат, доходів були спрямовані на підвищення соціального захисту найбідніших громадян.

Друга пропозиція – підвищення прожиткових мінімумів, розмірів прожиткових мінімумів…

 

ГОЛОВУЮЧА. Це загальна оговорка, я думаю, що ви читали пропозиції, які підготовлені секретаріатом, я зачитала їх ще раз під час свого виступу і сказала, що комітет неодноразово на це наголошує. Це не тільки пропозиції Юлії Володимирівни, це пропозиції комітету в цілому.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Третя пропозиція – збільшити розміри допомоги малозабезпеченим сім'ям, а не залишати у тих відсотках, які занижують ці розміри.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути) Володимир Макарович, мені здається, що ви працюєте з комітетом весь час і ви знаєте, що поновлення фізичного сенсу прожиткового мінімуму 3515, це 48, 46 стаття Конституції, це саме забезпеченість на достатньому рівні, як каже 48 стаття, малозабезпечених родин в першу чергу. Ніхто не збирається знижувати їм фінансування, але водночас і фінансування має відбуватися в розмірах чесного чи фактичного, чи як хочете там його називайте, прожиткового мінімуму. Тому ця тематика, вона залежить від того, який буде прожитковий мінімум. Тому якщо держава декларує в Бюджетному кодексі в тому числі, що прожитковий мінімум буде більший, то й малозабезпечені автоматично отримують більше. Навіщо тут окремі якісь речі? Це, здається, зрозуміло будь-якому економісту. Ще які пропозиції?

Дякую, Володимир Макарович.

Таким чином, ми голосуємо узагальнені пропозиції, крім 2, 3, 4 пунктів народної депутатки Третьякової, які залишаються її окремою думкою.

Будь ласка, хто за цю пропозицію... Да, і ми результативно пишемо, що Бюджетна резолюція потребує доопрацювання з урахуванням запропонованих Комітетом соціальної політики пропозицій.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас на зв'язку пан Струневич. Юлія Володимирівна – пропала. Дякую, пане Вадиме.

Хто – проти? Хто – утримався?

Дякую, Шановні народні депутати. Питання це пройшли.

І ми переходимо...

 

_______________. Да, якщо можна.

Хоч час у нас уже вичерпаний, але тоді прошу колег зараз розглянути ще одне питання.

(Шум у залі)

 Два питання. (Не чути)  …прошу все-таки підтримати колегу нашого.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, пан Костюх, по вашому законопроекту.

 

КОСТЮХ А.В. Доброго дня. Дивіться, я у вас багато часу не займу. Ви насправді проблематику знаєте гірських регіонів, а саме нарахування їм додаткової зарплатні. І в нас є і Положення Кабінету Міністрів України 95-го року 11 серпня номер 648, так, і загалом є певні гарантії в законодавстві України.

Але тим не менше хотілось би добавити, саме от цим законопроектом пропонується саме не врахувати, тобто проектом, який розглядається, пропонується внести зміни до статті 3 Закону України "Про оплату праці", а саме не врахувати при обчисленні заробітної плати плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, підвищення посадових окладів за роботу на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських.

Ситуація яка? Насправді нещодавно провели ряд таких досліджень, тобто моїми депутатськими запитами ми дізналися, що зараз на рівні мінімальної зарплати саме на території Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської областей і Чернівецької. Є ряд осіб, а саме в Закарпатській 3 тисячі 174 особи, Івано-Франківській 1 тисяча 443 особи, у Львівській 4 тисячі 574 особи та в Чернівецькій 72 особи, які отримують мінімальну заробітну плату. Це при тому, що у нас діє закон, в якому говориться, що все ж таки 25-відсоткова надбавка мала би бути.

Що це означає в розрізі бюджету? Це означає приблизно на місяць, якщо цим людям підняти зарплати, надбавку цю доплачувати, це буде в розрізі 1 тисяча 625 гривень мінімально, то на місяць це приблизно виходить 15 мільйонів 52 тисячі 375 гривень. На рік – це 180 мільйонів 628 тисяч 500 гривень. А звідки взяти такі кошти? Пропонується все ж таки на скороченні витрат апарату центральних органів усіх гілок влади та від надходження від приватизації. Звідси планується… (Не чути)

 Колеги, я вас прошу підтримати цей законопроект. Поставити його, можливо, в порядок розгляду там до першого читання. Пройдемо Раду і далі будемо напрацьовувати. Тому що з одного боку я знаю, до мене вже зверталися підприємства, які працюють у гірських регіонах, вони кажуть, що це досить популістично і їм складно буде працювати. (Не чути) Це ми теж повинні врахувати.

З іншого боку у нас є закон України і у нас є гарантовані людям надбавки, які ми як би маємо їм гарантувати. І все ж таки це гірські регіони. І робочі… Відтік звідти робочої сили, наприклад, в Польщу, Чехію, може, в інші країни, він відчутний. Тому нам потрібно створити, можливо, десь конкурентні умови.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Будь ласка… (Не чути)

 

______________. (Не чути) …ініціативу законодавчу. Проблема існує. Більше того, в 19-му році Президент підписав указ щодо підтримки і розвиток гірських територій. Є Програма уряду, яка, на жаль, зараз не фінансується. Проблема існує. І це не ті великі кошти на чому можна економити.

Прохання підтримати цей законопроект і рекомендувати Верховній Раді щодо прийняття його в першому читанні за основу.

Дякую.

 

______________. Дозвольте, будь ласка. Міністерство економіки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

______________. Доброго дня, шановні колеги! В цілому ми підтримуємо ідею з приводу зміни підходу до складової заробітної плати, яка не враховується при обчисленні розміру заробітної плати працівників. Разом з тим ми висловили свою позицію щодо цього законопроекту, надіслали його ініціаторам, де звертаємо увагу, що зазначений проект дещо не узгоджується із статтею 100 Кодексу законів про працю, яким саме визначено необхідність підвищення заробітної плати на таких роботах і перелік таких робіт, він визначається Кабінетом Міністрів і при цьому запропонували в своїй редакції саме частину другу статті 3 прим. Закону "Про оплату праці". Вона є в нашій позиції, можу зачитати її під протокол.

Зачитати, так?

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас є цей лист, що підписаний Юлією…(Не чути)

Народним депутатам потрібно?

 

_______________. Так, ми хочемо, просимо врахувати позицію Міністерства економіки з приводу цього законопроекту.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Це можна зробити до другого читання.

Ще є народні депутати?

 

АРСЕНЮК О.О. Я пропоную голосувати, так як єдині всі висновки, і Мінфін не заперечує, що норми законопроекту відповідають бюджетному законодавству, і Мін'юст не заперечує.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

Я теж пропонувала б коментувати Верховній Раді і від себе особисто, прийняти цей законопроект за основу.

Але водночас хочу, пане Анатолію, наголосити, коли надійшов ваш законопроект, я дивилася Конвенцію ООН щодо … (Не чути) Я подивилася, яким чином стартує Європа, температурні коливання, і коли, чому гірські регіони, чому у них там підвищена заробітна плата, як це відбувається. Власне, Конвенція ООН про заробітну плату не каже нічого, вона каже про те, що гірські регіони мають забезпечуватися державою в першу чергу інфраструктурою. Бо інфраструктурні дороги у Швейцарії і коли вони прокладені до будь-якого містечка, до будь-якого дому, це по-перше. А з другого боку ви абсолютно слушно кажете, що якщо ми будемо у приватному секторі теж казати про надбавки гірські, то в цьому випадку інвестор буде реєструвати це будь-де, тільки не в гірських районах. Тому що у приватному секторі інвестор не захоче сплачувати за будь-що ці надбавки, а тому навіть, якщо він розташований там, якимось чином… Тобто ми створюємо перепону зацікавленості інвестицій в гірські райони, з другого боку. Тому нам про це ще потрібно буде подумати на друге читання всім народним депутатам. Щоб ми, з одного боку, не створювали перепони для приватних інвестицій. З другого боку, щоб цей закон одночасно стимулював, а може, робив такі надбавки приватному сектору, або необхідність відсутності таких надбавок в разі, якщо інвестор, наприклад, розбудовує інфраструктуру. Бо інфраструктура потрібна в міських районах.

 

КОСТЮХ А.В. Дякую вам. Слушно. Погоджуюсь. Тому готовий до максимальної співпраці з комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Таким чином надійшла одна пропозиція рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу і попрацювати до другого читання.  Включити до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, у нас залишилося одне питання щодо, пан Сергій вносив з голосу, про погодження. Кадрове питання: про погодження кандидатури переможця конкурсу на посаду головного консультанта  секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Даниленко Галини Леонідівни. Де Галина наша? Ось вона сидить.

Які будуть рекомендації і пропозиції? 

 

_______________. Прошу підтримати і погодити. Фахова, професійна людина.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Струневич Вадим. За?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. У нас в середу засідання комітету. Всім  гарних днів, до початку сесійного тижня.   

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03