Веде засідання голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю всіх напередодні 35 роковин Чорнобильської трагедії нашої, всіх, хто сьогодні зібрався. Вітаю всіх наших колег - народних депутатів, які наразі перебувають у Черкасах. І вітаю пана Скічка, який був нашим колегою, народним депутатом фракції "Слуга народу", і наразі є губернатором. Вітаю всіх.

Колеги, а чутно мене? Чутно?

 

_______________. Чути вас. Галина Миколаївна, вас чути.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, шановні запрошені, шановні експерти, наукова спільнота, вітаю всіх сьогодні! Ми відповідно до плану роботи Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів проводимо слухання в комітеті. Воно у нас виїзне, онлайн, і у зв'язку з COVID, і у зв'язку з тим, що частина наших народних депутатів перебувають на різних територіях, ми сьогодні всі об'єдналися в інтернет-просторі для того, щоб провести слухання "Чорнобильська катастрофа. Стан соціальної захищеності постраждалих осіб та актуальні завдання подолання наслідків".

Як завжди, наше завдання в Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів після проведення таких слухань - відпрацювати рекомендації, як для себе, для комітету, для народних депутатів, для підготовки та просування законопроектів у Верховній Раді, а також підготувати рекомендації для виконавчої гілки влади, для того щоб захист наших учасників Чорнобильської катастрофи, ліквідаторів, а також постраждалих за її наслідками, цієї трагедії, щоб захищеність була на тому рівні, який визначають закони, або навіть краще, якщо будуть прийняті нові законопроекти та ми зможемо інкорпорувати рішення конституційних судів України, яких було декілька, але не всі виконуються впродовж попередніх років.

Хочу подякувати від імені комітету всім учасникам за те, що відгукнулися на наше запрошення. Знаю, що у нас біля 100 осіб запрошені на наше слухання. І відповідно від кожного з вас, як завжди, нагадую, чекаю до наших рекомендацій письмові пропозиції, для того щоб ми могли їх всі врахувати. Ще раз нагадаю, що комітет ставить всі рекомендації на контроль. І через деякий час ми виконуємо свою контрольну функцію, нагадуючи, якщо хтось не виконав якийсь пункт, що пункт, згаданий в рекомендаціях, має бути інкорпорований в наше законодавство і в нашу діяльність, в наше життя. Кожен учасник Чорнобильської катастрофи, кожен ліквідатор і кожен потерпілий має бути захищений.

Згідно Закону про Державний бюджет на 21-й рік видатки на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені Міністерством соціальної політики за бюджетною програмою в розмірі 2 мільярди 570 мільйонів, що є на 592 мільйони більше, ніж у 2020 році. Напрями, на які йде це фінансування, а це 751 мільйон гривень: на роботу в зоні відчуження, надання щорічних додаткових відпусток, збереження заробітної плати у разі переведення на нижче оплачувану роботу та у зв'язку з відселенням громадян. Мільярд 11 мільйонів – це виплата компенсацій та інших допомог, 514 мільйонів – безоплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 255 мільйонів – це санаторно-курортне лікування громадян, віднесених до категорії першої та другої, та дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. І ще один напрямок витрат – це 38 мільйонів, допомога по тимчасовій втраті працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Станом на 1 січня 21-го року на обліку в Україні перебувало мільйон 718 тисяч 113 осіб, постраждалих внаслідок аварій, з яких 181 тисяча – це учасники ліквідації наслідків аварії, мільйон 534 – це особи, які потерпіли від аварії, і ще 2 тисячі осіб, трошечки більше ніж 2 тисячі осіб, – це особи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій. Гарантовані державою пільги вони віднесені до категорії першої, другої, третьої, гарантовані Законом за номером 796.

І я хочу перерахувати основні пільги, які надає сьогодні держава таким особам. Це безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів та зубопротезування. Виплата щомісячної грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорії 1 та 2-ї і постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. П'ятдесятивідсоткова знижка плати за користування житлом у межах соціальних норм споживання. Безоплатне забезпечення автотранспортом осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідністю з катастрофою. Цей напрямок, він не входить до цих 2,5 мільярда. Насправді ми витрачаємо більше коштів, але частина таких коштів, зокрема щодо забезпечення автотранспортом, а також транспортні пільги не завжди монетизовані. І в разі, якщо вони не монетизовані, то це додаткові суми і додаткові пільги, які надаються, але не включаються до державного бюджету України. В тому числі є забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування або компенсація вартості таких путівок. Виплати допомоги в розмірі трикратної середньої заробітної плати в разі звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, скороченням чисельності або штату для громадян, віднесених до категорії 1 та 2-ї, та для учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. Ще є додаткова відпустка із збереженням заробітної плати строком 16 календарних днів на рік також для громадян, віднесених до категорії 1 та 2-ї, та батьків потерпілої дитини з інвалідністю.

Крім того, є ще такі пільги, які надаються вишами, які теж не входять до складу бюджетування, це вступ поза конкурсом до навчальних закладів і виплата соціальної стипендії. Безоплатний або пільговий проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України та назад з відшкодуванням 100 або 50-відсоткової вартості проїзду відповідно для громадян категорії 1 і 2-ї відповідно 100 і 50 відсотків. Крім того, безоплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту для громадян, віднесених до категорії 1 та учасників ліквідації. Зменшення пенсійного віку на 5-10 років та пільги при призначенні пенсії.

Крім того, я сьогодні закінчу свою доповідь рішенням Конституційного Суду, який відбувся 7 червня, який вказав Верховній Раді України про те, що встановлення мінімальної пенсії для осіб, що були ліквідаторами або постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, має бути встановлено на рівні закону, а не передано Кабінету Міністрів України. Це питання теж буде вирішувати комітет соціальної політики, і ми маємо це зробити впродовж трьох місяців, як вказав у своїх висновках і в механізмі інкорпорації цього рішення Конституційний Суд України.

Крім того, у нас є виплата одноразової компенсації учасникам ліквідації, які стали особами з інвалідністю, і виплата одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа учасників ліквідації.

Крім того, існує відповідно до закону виплата щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії I, учасникам ліквідації категорії І та ІІ, а також евакуйованим із зони відчуження.

Щорічно у Державному бюджеті України закладаються суми, які я вже назвала, суми на 20-й і 21-й рік відповідно.

Окрім того, хочу сказати, що станом на 24 березня 21-го року профінансовані на сто відсотків видатки за цією програмою на соціальний захист постраждалих внаслідок катастрофи ЧАЕС, а саме в обсязі 716 мільйонів від того фінансування, яке передбачено на рік. Тому ми повністю йдемо щодо забезпечення соціального захисту таких осіб повністю в бюджетному розпису за планом, як він і розписаний.

Водночас хочу зауважити, що Постановою 1210, до якої були внесені зміни, в результаті проведення територіальними органами Пенсійного фонду перерахунку пенсії зазначені категорії громадян відповідно до таких змін, хоча і вдалося значно підвищити розмір пенсійного забезпечення військовослужбовим, проте стрімке зростання… нівелювало формулу розрахунку пенсії для вказаних категорій, що була закладена Постановою у свій час 543-ю, і внаслідок цього суттєвого підвищення пенсій не відбувається.

Для того, щоб вирішити ці проблеми, у Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів народні депутати і Кабінет Міністрів внесли 10 законопроектів, номери яких я перерахую для того, щоб учасники слухань системно бачили, що відбувається в комітеті.

Цей законопроект 2277 – щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків, поданий народними депутатами Третьяковою та іншими, де пропонувалося не обкладати митними платежами транспортні засоби, що ввозяться на митну територію України, особами з інвалідністю з числа учасників ліквідації аварії. Проект 3095, поданий народним депутатом Цимбалюком, Дубілем та іншими. Проект змін до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де пропонувалося конкретизувати осіб, що належать до військовослужбовців, зокрема осіб цивільної оборони з числа загонів спецзахисту підвищеної готовності Чернігівської, Київської та Житомирської областей, які були залучені до ліквідації.

Також законопроект 3095-1, поданий пані Королевською та іншими як альтернативний до законопроекту  пана Цимбалюка.

Є ще один законопроект – 3114. Законопроект поданий народними депутатами Третьяковою та іншими, про встановлення громадянам, які постійно проживали, працювали чи навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого  радіологічного контролю, надати вказаним громадянам пільги та компенсації. А також доповнити норми статті 14 визначенням щодо території, яка до 1 січня була віднесена до зони посиленого радіологічного контролю.

Є до цього законопроекту альтернативний, поданий народною депутаткою Королевською, 3114-1. Є законопроект пані Тимошенко 3239, відповідно яким пропонується змінити умови надання пільг деяким категоріям громадян, на яких поширюється Закон про статус і соціальний статус громадян, а також альтернативний до нього пані Королевської.

Є законопроект 3596, поданий  народною депутаткою Ляшенко Анастасією,  де пропонується забезпечення путівкою без права лікування особу, яка супроводжує особу з інвалідністю, і також змінити розмір пенсій по інвалідності, обчислення, методологію обчислення пенсій.

Є законопроект 3596 пані Королевської, який є альтернативний до законопроекту пані Ляшенко, і нарешті недавно поданий законопроект 4555, поданий Кабінетом Міністрів України. Власне, саме він був законопроектом, який мав підвищити пенсію для осіб, пенсіонерів з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС у 86-90-х роках і які отримали І, ІІ чи ІІ групу інвалідності. Таких осіб зараз перебуває на обліку 53 тисячі 774 і цей законопроект ми в понеділок на комітеті будемо розглядати для того, щоб, використовуючи 116 статтю Конституції, ми мали можливість доповнити цей законопроект статтею 54, яким виконати, власне, рішення Конституційного Суду, не порушуючи тримісячних термінів, тому що термін проходження законопроекту через Верховну Раду достатньо великий для того, щоб він пройшов і обговорення, повний цикл публічної політики.

Таким чином інкорпорація і рішень Конституційного Суду, і прийняття законопроекту 4555, який був одноголосно підтриманий на засіданні Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів, він призведе до збільшення пенсійного забезпечення не тільки пенсіонерів з числа ліквідаторів, але і пенсіонерів, які постраждали внаслідок аварії ЧАЕС 1-ї категорії і отримали І, ІІ чи ІІІ групу інвалідності, що разом складе 98 тисяч 252 особи.

От я зробила такий бриф коротенький, що у нас відбувається в комітеті, і відповідно зараз хочу надати слово голові підкомітету з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з соціальної політики та захисту прав ветеранів Арсенку Олегу Олексійовичу.

І прошу учасників слухань, нагадаю всім, що потрібно нам надати рекомендації, бажано у… Ми будемо вести аудіозапис, але бажано все ж таки у письмовому вигляді. І прошу шановних колег дотримуватися регламенту. Загальна тривалість наших слухань - дві з половиною години. Для доповіді Мінсоцполітики – до 10 хвилин, для виступу – до 5 хвилин, звісно, пану Скічку Олександру Олександровичу, голові Черкаської обласної адміністрації – теж до 5 хвилин, як гостинній приймальній стороні, яка приймає зараз частину народних депутатів, які перебувають на тій території.  

    Прошу дотримуватися регламенту. Як завжди, буду ставити час для виступу, і максимально концентрувати думку в цей час. Бажаю всім плідної праці.

Будь ласка,  Олег Олексійович, до слова.

 

АРСЕНЮК О.О.  Дякую, Галина Миколаївна.

Я також хотів сказати те, що прошу всіх учасників засідання слухань дотримуватися регламенту, тому що в нас дуже багато виступаючих. Тож, якщо можна, я буду також контролювати час. Якщо час буде виходити, то я буду казати те, що час вийшов.

По-друге, хочу трішки поправити, в нас сьогодні так співпав час, що у нас сьогодні сесія обласної ради, тому Олександр Олександрович, голова обласної державної адміністрації, наразі знаходиться на сесії обласної ради, і зараз з нами знаходиться, і буде з нами на протязі всього часу, заступник його з питань соціальних питань – це Кошова Лариса Миколаївна,  їй і буде надано слово. Якщо ніхто не заперечує, коли Олександр Олександрович з'явиться, якщо ніхто не буде заперечувати, ми йому надамо слово для виступу, тих 5 хвилин, які йому…

Тож давайте почнемо. Ще раз доброго дня, шановні народні депутати України – члени комітету, запрошені та присутні, учасники на слуханнях у комітеті! Цього року 26 квітня минає 35 років з часу, коли стався вибув реактора на Чорнобильській атомній електростанції. За визначенням ВООЗ, Чорнобильська катастрофа належить до аварій ядерних об'єктів найвищого рівня. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу. Радіоактивні опади внаслідок аварій серйозно забруднили і інші частини світу, зокрема радіоактивним цезієм було забруднено третину території Європи.

Аварію на Чорнобильській АЕС характеризують безпрецедентний масштабний та довгострокові глобальні екологічні, медичні і соціально-економічні наслідки, адже вона спричинила не лише найпотужніший викид, а і низку непередбачуваних і серйозних впливів на населення та довкілля. Досі залишаються невизначеними довгострокова перспектива і господарське призначення зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до закону України до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – це категорії І, ІІ та ІІІ, громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків  у зоні відчуження; це потерпілі від Чорнобильської катастрофи категорії І, ІІ, ІІІ, громадяни, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; це діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи. Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення або про період проживання, навчання чи роботи на забруднених територіях.

За даними Мінсоцполітики, станом на 01.01.2021 року на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення перебувають 1 мільйон 718 тисяч 113 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а в розрізі регіонів найбільша кількість осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та осіб, що мають право на пільги, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": у Київській області – це 563 тисячі 825 осіб, у Рівненській області – це 312 тисяч 89 осіб та в Житомирській області – це 229 тисяч 913 осіб.

Як свідчить статистика, в Україні щороку зростає кількість громадян, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому медичні аспекти подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та підвищення ефективності медичної допомоги особам, які зазнали  радіаційного впливу, не лише зберігають актуальність, а й надалі залишаються пріоритетними.

В Україні загалом сформована нормативно-правова база для реалізації національної політики у сфері комплексного захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка відповідає міжнародним і національним нормам радіаційної безпеки. Водночас нормативно-правова база з проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи потребує вдосконалення і адаптації до змін радіаційної ситуації на забруднених територіях.

Багато проблем, питань спричинені непослідовністю і діяльністю центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення створення соціально-економічних, організаційних умов і гарантій у сфері соціального захисту постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення, невиконанням у повному обсязі зобов'язань щодо забезпечення соціальних прав і гарантій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які їм надано відповідно до законодавства. Різниця між передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" нормами соціального захисту постраждалих та встановленими постановами Кабінету Міністрів України, які застосовуються на практиці і призводять до загострення соціальних конфліктів. Зокрема з цієї причини постраждалі масово звертаються до судових інстанцій різних рівнів, вимагаючи виплати недоотриманих ними пенсій і компенсацій.

Фінансування програм комплексного медично-санітарного забезпечення лікування та пільг на медичне обслуговування, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребує постійного фінансового супроводу для забезпечення необхідного обсягу і якості медичної допомоги постраждалим, адже у зв'язку із зростанням кількості пільговиків збільшується навантаження на бюджет.

Витрати на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи залишаються важким тягарем для економіки України. Подальший розвиток законодавства має базуватися на науково-обґрунтованій, сучасній інформації про дію іонізуючого випромінювання на організм людини, використанні дозових критеріїв стану радіаційної ситуації, врахування реально отриманих населенням доз опромінення, динаміку стану здоров'я населення при призначенні заходів соціальної підтримки постраждалих.

Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів напередодні 35 роковин Чорнобильської катастрофи планувалося провести у 2020 році парламентські слухання в залі пленарних засідань Верховної Ради України, проте парламентом було ухвалено рішення про перенесення усіх масових заходів у зв'язку з пандемією COVID-19. Незважаючи на це, ми обов'язково проведемо такі слухання, коли ситуація покращиться і парламент запрацює у звичному режимі.

У зв'язку з цим мною як головою підкомітету з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, було запропоновано провести низку заходів до 35-річчя Чорнобильської катастрофи, зокрема слухання у комітеті для обговорення нагальних питань та проблем учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших громадян, які постраждали внаслідок цієї катастрофи.

Хочу подякувати голові Черкаської обласної адміністрації за надану можливість провести такі слухання у Черкасах. Бажаю нам на цьому слуханні плідно попрацювати, конструктивно.

Передаю слово… Я вже це казав, що наразі голова Черкаської обласної державної адміністрації знаходиться на сесії обласної ради, тож передаю слово заступнику - Кошовій Ларисі Миколаївні. Тож прошу.

Дякую.

 

КОШОВА Л.М. Доброго дня всім присутнім! Насамперед я хочу висловити слова вдячності голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради Галині Миколаївні Третьяковій, голові підкомітету з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Олегу Олексійовичу Арсенюку, голові підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Остапенку Анатолію Дмитровичу та заступнику міністра соціальної політики України Віталію Володимировичу Музиченку за організацію та проведення зазначених слухань на Черкащині. Ми вас раді вітати на нашій гостинній черкаській землі.

І питання, яке сьогодні піднімається на слуханнях, є надзвичайно важливим. 35 років минуло з дня Чорнобильської катастрофи, а стан соціальної захищеності постраждалих осіб, які постраждали внаслідок катастрофи, залишається актуальним. Черкаська область є однією з найчисельніших областей України за кількістю проживаючих постраждалих осіб. Сьогодні в області проживає понад 94 тисячі осіб, які мають статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильної катастрофи. Звичайно, держава піклується про зазначену категорію осіб,  передбачаючи в державному бюджеті кошти на соціальні виплати за чорнобильськими програмами. В нашій області з обласного та місцевих бюджетів цьогоріч в рамках діючих в області програм передбачено для підтримки зазначеної категорії майже 20 мільйонів гривень. Але питання соціального захисту являються актуальними.

Тому саме сьогодні, бачу, доцільно обговорити ті болючі питання, які стосуються соціальної політики, оскільки соціальна політика стосується всіх і кожного, вона не може бути якоюсь обособленной, однієї особи стосуватись. І тому важливо, аби реформи, які проходили в соціальній сфері, не викликали напруги серед людей. І люди повинні розуміти, що держава гарантує, і ці гарантії мають реалізувати таким чином і людина має бути захищена. І саме тут необхідно проводити щороку роз'яснювальну роботу серед населення, адже іноді складно людям пояснити, чому саме так, а не інакше має відбуватися. І така комунікація вкрай важлива.

Тому дякую за сьогоднішню зустріч, за те, щоб сьогодні бути присутніми на зазначеній нараді. Запрошую, дійсно, всіх до конструктивного діалогу і сподіваюся, що  тривалість цієї зустрічі буде настільки насиченою і активною, що і пропозиції будуть прийняті саме ті, які необхідні для жителів нашої держави.

Дякую всім.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Лариса Миколаївна.

Якщо можна, передаю слово Музиченку Віталію Володимировичу, заступнику міністра соціальної політики.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.

Шановні народні депутати, шановні учасники слухань, дійсно за наслідками Чорнобильської катастрофи Україна живе вже понад три десятиліття. З часу прийняття Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" радіаційна ситуація на територіях зон радіаційного забруднення поступово змінюється як змінюються і умови проживання та трудової діяльності на цих територіях. Але найголовнішим пріоритетом у цьому аспекті має бути і залишатися люди. Усі дії під час подолання наслідків Чорнобильської катастрофи спрямовуються на її захист, який здійснюється за трьома основними напрямками: соціальним, медичним і протирадіаційним.

Сьогодні в Україні досить непроста економічна ситуація, і головне завдання Міністерства соціальної політики в цих умовах – забезпечувати ефективний захист найуразливіших категорій громадян, які цього найбільше потребують, виходячи із наших можливостей в тому числі економічного плану.

Вже сьогодні неодноразово звучали ці страшні цифри. Тобто на сьогоднішній день ми маємо фактично більше ніж 1,7 мільйона осіб, які так чи інакше постраждали і мають статус, пов'язаний з Чорнобильською аварією. Із них понад 100 тисяч – це особи з інвалідністю, а також понад 300 тисяч – це потерпіли діти. Це колосальні цифри від загальної чисельності населення України.

На виконання Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з урахуванням пропозицій громадських організацій Мінсоцполітики ще в 2018 році було ініційовано процес заміни посвідчень громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших ядерних аварій. Було прийнято відповідне рішення уряду, затверджено відповідний порядок і наразі ми можемо сказати, що ця робота проведена на 85 відсотків. Наразі Мінсоцполітики контролює та здійснює постійний моніторинг стану аналізу виконання цього завдання, але є певні аспекти, які говорять про нерівномірність навантаження і кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи між регіонами нашої держави.

Отже, ми сьогодні говоримо про проблему, яка безпосередньо стосується більше ніж 1,7 мільйона населення, або майже 5 відсотків від загальної чисельності населення України. Можна впевнено говорити, що в цій сфері досить багато гострих питань, які накопичувалися не роками, а десятиліттями. Для того, щоб домогтися прогресу в їх вирішенні, необхідно максимально реалістично дивитися на ситуацію.

На жаль, рівень фінансування на соціальний захист постраждалих громадян декілька років підряд був незмінним і лише в 2021 році було передбачено додаткові ресурси порівняно з минулими роками. Вже було озвучено цю цифру, наразі практично 2,6 мільярда гривень передбачено на різні програми соціальної підтримки громадян, постраждалих внаслідок ЧАЕС. Такий обсяг є вкрай недостатній для проведення відповідних виплат, а також допомоги постраждалим протягом року.

Міністерство соціальної політики як відповідальний орган, центральний орган виконавчої влади за реалізацію цих програм постійно ініціює збільшення цього ресурсу для забезпечення належної кількості і якості цих соціальних гарантій.

Також обмежений обсяг видатків не дає можливості для належного підвищення соціальних гарантій. Як наслідок залишаються достатньо низькими розміри компенсаційних виплат, зокрема розміри грошових допомог на оздоровлення та харчування. Треба зазначити, що одним із основних напрямків роботи Мінсоцполітики є вжиття заходів для підтримки і покращення здоров'я постраждалих громадян, віднесених до відповідних категорій громадян.

В межах передбачених видатків Мінсоцполітики забезпечує постраждалих громадян санаторно-курортним лікуванням. На оплату санаторно-курортного лікування в цьому році, можемо говорити з впевненістю, передбачено на 113 мільйонів більше порівняно з минулим роком, а це більше ніж на 44 відсотки. У межах цих видатків у 21-му році планується оздоровити понад 30 тисяч постраждалих громадян. що становить майже 90 відсотків від потреби, а також 734 дитини з інвалідністю в супроводі одного з батьків.

Максимальні зусилля Мінсоцполітики зосереджені також на забезпеченні потерпілих дітей безоплатним харчуванням. Функції з безоплатного харчування дітей передані від Мінсоцполітики до місцевих структурних підрозділів з питань соціального захисту населення. Але і тут ми маємо ситуацію, яка пов'язана з пандемією, з карантином, з умовами проведення навчального процесу. Тому, як і в минулому році, значна частина коштів виділяється безпосередньо у вигляді компенсації, а не у вигляді надання відповідно харчування дітей у навчальних закладах.

У 2021 році на безоплатне харчування потерпілих дітей та виплату грошової компенсації 90 тисячам потерпілих дітей виділено більше ніж 580 мільйонів гривень, що на 170 мільйонів більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Також ми можемо говорити про стан пенсійного забезпечення. З 1 березня 2021 року було проіндексовано пенсій на 11 відсотків для майже 8 мільйонів пенсіонерів, в тому числі і громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Чергове підвищення пенсійних виплат, які визначаються від прожиткового мінімуму, відбудеться відповідно в липні та грудні в зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили годувальника.

Одночасно Міністерством соціальної політики здійснюються заходи по вдосконаленню пенсійного законодавства. Галина Миколаївна абсолютно чітко охарактеризувала ті законодавчі ініціативи, які наразі вже є на розгляді у Верховній Раді для покращення підтримки наших постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, ми говоримо про законопроект 4555, який дасть можливість підвищити розміри пенсійного забезпечення для десятків тисяч пенсіонерів з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській катастрофі, незалежно від того, військовослужбовці це були чи були це цивільні громадяни.

Загалом ми можемо говорити, що на сьогодні наш підхід до вирішення проблем достатньо чіткий і зрозумілий. Метою має бути забезпечення соціальної справедливості, ми маємо враховувати наявні можливості економіки.

Отже, якщо дивитися реалістично, то найголовнішим завданням на даному етапі є максимально ефективне використання тих ресурсів, які у нас є, і поступове підвищення цих соціальних гарантій відповідно до спроможностей економіки. Для Міністерства соціальної політики забезпечення соціального захисту чорнобильців та соціальної справедливості в цьому питанні є одним з пріоритетних напрямів діяльності. Міністерство виступає надійним партнером для тих, хто насправді хоче посилити соціальний захист чорнобильців, ми будуємо і шукаємо спільні можливості зробити це, і зробити те, що в наших силах.

Хочу щиросердно подякувати героям Чорнобиля, які ціною власного життя та здоров'я захистили нашу державу від атомної загрози. Всім присутнім бажаю здоров'я, благополуччя і працювати на благо нашої держави!

Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Віталій Володимирович.

Хочу передати слово члену комітету Михайлу Михайловичу Цимбалюку. Дякую, що приєдналися Михайло Михайлович. Тож передаю слово. Цимбалюк Михайло Михайлович, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Прошу.

Михайло Михайлович.

 

ЦИБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановний модератор, присутні, насправді дуже добре, що круглий стіл відбувся, нехай із запізненням, але все-таки ми маємо таку фахову, як на мене, принципову розмову. Бо це ті люди, які щоденно відчувають увагу, або недостатню увагу, з боку держави, з боку громадянського суспільства за той виконаний обов'язок перед світовим співтовариством. Я вважаю, що та неувага до чорнобильців, вона стала ще при попередній владі прикладом, коли були скасовані майже всі пільги і не виконувалися рішення Конституційного Суду, а теперішня і монобільшість, і уряд став вже заручником тієї ситуації. Але щоденно ми втрачаємо тих людей, які не дочекалися відновлення справедливості, і наше завдання хоча би до цих 35-х роковин зробити декілька кроків для того, щоби ці люди могли справді мати достойну старість, могли лікуватися, могли оздоровлюватися, а також їхні родини відчувати гордість за те, що їхні родичі мали відношення до боротьби за майбутнє, справді, Європи, не тільки України. Я не хочу говорити, що в Конституції ще сказано, що гарантується державою здоров'я і це є найвищою соціальною цінністю. Я хотів би сьогодні більше послухати тих людей, в яких наболіло. Наболіло і вони спілкуються з чорнобильцями різної категорії щоденно, і люди їх питають: "Як ви, голова тієї чи іншої асоціації, відстоюєте інтереси перед державою?". Я хотів би сьогодні справді почути їхні слова.

Але часто до мене звертаються громадяни і в даному випадку останнє звернення тих людей, які відселені з села Поліського. Було відселено 30 тисяч, 22 тисяч з них вже немає в живих. І попередники ще попередників у 2011 році прийняли Постанову 1210, яка порушила, на їхню думку, певний баланс і Кабмін перевищив свої повноваження стосовно осіб з інвалідністю з числа відселених з зони безумовного, обов'язкового відселення. Дві тисячі осіб з цього числа безумовного, обов'язкового відселення отримують на сьогодні пенсію в сумі 2 тисячі 116 гривень. В порівнянні з іншими особами з інвалідністю, зв'язок захворювань яких пов'язаний з наслідком аварії на ЧАЕС, в яких пенсія мінімальна становить 4 тисячі 500, це, вибачте, на рівні прожиткового реального мінімуму. Через те я підготував звернення до Прем’єр-міністра України.

Це, звичайно, конкретний окремий випадок, таких випадків є значно більше. Дуже важливо, щоб ми в цілому як влада згадували про цих мужніх людей не тільки напередодні чергових роковин, а постійно розуміли, що влада дається народом для того, щоб нею мудро управляли.

Звичайно, є певні проблеми з економікою, потрібно думати про дохідну частину бюджету. Але ці люди мають право затвердження в основному законі, щоб вони мали достойну старість, достойне забезпечення, достойне житло, а вони роками стоять у чергах в органах місцевої влади. І дуже обережно Кабінет Міністрів має передавати повноваження на місця щодо забезпечення чорнобильських категорій бо з цими повноваженнями слід надавати і виділяти ресурс, в іншому разі це залишиться пільга декларована.

Я бажаю всім представникам чорнобильських асоціацій і всім чорнобильцям міцного-міцного здоров'я і вірити, що спільними зусиллями ми нарешті виконаємо те, що давно повинні були виконати, а всім учасникам круглого столу бажаю плідної і фахової дискусії. Ми підготували конкретні пропозиції і обов'язково подамо голові комітету для того, щоб вони ввійшли в рекомендації комітетських слухань.

Дякую за увагу.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Михайло Михайлович.

Передаю слово Ковпашко Ірині Василівні, це заступник голови правління Пенсійного фонду України. 

 

КОВПАШКО І.В. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, шановні учасники слухань, щоб не повторюватись, лише скажу, що в матеріалах комітету є повна наша інформацію, в якій охарактеризовано контингент, є відображення відповідних даних і в рекомендаціях, і в пропозиціях комітету за результатами цих слухань. Я лише можу сказати те, що на сьогодні на обліку в органах Пенсійного фонду перебуває майже 720 тисяч тих постраждалих, які є пенсіонерами. Приблизно 100 тисяч з них – це ті, хто належать до 1-ї категорії і інші 620 тисяч – це ті, хто належать до категорії 1, 2, 3, 4. Ці люди отримують різні види пенсій, за різними законами призначені, в різних розмірах. І можу зазначити лише, що ми завжди надаємо перевагу якось і більше звертаємо увагу насамперед першій категорії, тому що ми чудово розуміємо, що, чим більше часу проходить, тим більше ймовірність того, що ті, хто мають категорії нижчі, перейдуть в нашу першу категорію.

Крім того, ми враховуємо те, що призначені за різними законами пенсії, вони і по-різному змінюються в часі, по-різному перераховуються. Так от ті пенсії, які призначені як трудові, чи ті, хто містять в своєму складі дійсно ті базові показники, які ґрунтуються на прожитковому мінімумі, перераховуються щонайменше двічі на рік у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму. Пенсії за віком 65-річним постраждалим в тому числі перераховується у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати. Ми щороку проходимо індексацію, працюючи мають можливість отримати своє підвищення що два роки у зв'язку з врахуванням додатково набутого страхового стажу.

Але я хочу сьогодні назвати лише одну цифру. Це ті, які перераховані з 1 березня цього року, а перераховано майже 39 тисяч пенсій тим особам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які отримують виплати відповідно до статті 54, та члени сімей померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які отримують пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків. Середній розмір підвищення з 1 березня у зв'язку з індексацією 922 гривні. Якщо порівняти із загальним зростанням 300 гривень на всі 8 мільйонів, про які говорив Віталій Володимирович, зрозуміло, що тут зростання, звичайно, майже втричі більше.

Я хочу звернути увагу ще на те, що дуже правильно було сказано, яка б гарантія, яка б пільга не була передбачена, якщо вона не забезпечена коштами, то в будь-якому випадку це лише декларація. Так от органи Пенсійного фонду призначають дострокові пенсії, які передбачені 55 статтею. Мова йде про пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, це 54 стаття; додаткові пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, щомісячна компенсація членам сімей – це всі ті виплати, які йдуть виключно за рахунок коштів державного бюджету.

Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ухвалений ще в 91-му році. І варто подивитися тільки, скільки раз було внесено туди змін в тій чи іншій частині, які визначають в тому числі пільги.

З 2006 року в законі є норма, яка регулює особливості внесення змін до цього закону. Тобто ніякі інші закони не можуть змінювати чи обмежувати пільги, крім як зміни до цього закону. Такі зміни в тому числі і стають підставами для численних звернень наших чорнобильців у судові інстанції. Крім того, такі зміни стають і підставою для того, щоб окремі норми визначалися неконституційними.

Крім того, можу сказати, що ми прораховували фінансові наслідки від реалізації тих чи інших зразкових справ, якщо їх перекласти на наших постраждалих. Так от, зокрема, зразкова справа, якою передбачено необхідність виплачувати по 39 статті, починаючи з 2018 року, лише за період з липня 2018 року по 2021 рік виплата тим, хто проживає на забрудненій території в зоні безумовного, обов'язкового та добровільного гарантованого відселення, може скласти щонайменше 20 мільярдів гривень за цей період. Знову ж таки це кошти державного бюджету.

Я не можу сказати, що не було спроб врегулювати, покращити рівень пенсійного забезпечення. Лише протягом 2020-го і 2021-го років у Пенсійному фонді опрацьовано понад 17 законопроектів, в тому числі альтернативних.

Той законопроект, про який говорив Віталій Володимирович, 4555, ми розцінюємо, що він принаймні дасть змогу людям мати можливість отримати вищі розміри пенсії, саме виходячи з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, і не буде необхідності розшукувати підприємства, установи і організації, в яких вони працювали, які їх відряджали в зону відчуження, не буде необхідності йти на комісію, якщо таких підприємств немає, щоб отримати довідку про розмір заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження. Тобто це покращення, це певний рівень спрощення доступу до тих пільг і гарантій, які дає можливість сьогоднішній закон.

Щодо рішення Конституційного Суду. Це не новина, і дійсно суд зобов'язує повернутися до редакції, яка діяла раніше, така норма дійсно була, але якщо подивитися на історію, то постає питання, що в певний період для обчислення оцих 6, 8, 10 мінімальних пенсій за віком, як вони визначені, визначалася так звана розрахункова величина, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком сьогодні визначений в Законі страховому (1058) і мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, гарантовано для тих, хто має повний страховий стаж: 30 років – жінки, 35 – чоловіки. Так яку величину органи Пенсійного фонду будуть змушувати застосовувати при проведенні таких розрахунків і таких гарантій? Це одне питання.

Ну, і друге питання – це, звичайно, фінансова складова для того, щоб мати можливість реалізувати оце рішення Конституційного Суду. Якщо не буде ухвалено відповідні зміни до 54 статті, то лише за 6 місяців 2021 року сума додаткових видатків може скласти понад 4 мільярди гривень, які наразі в бюджеті Пенсійного фонду і в державному бюджеті не передбачені.

Я щиро вірю, що ті зміни, які напрацьовуються в комітеті спільно з Міністерством соціальної політики за нашої участі, оскільки ми проводимо різні розрахунки з урахуванням контингенту, ці зміни будуть такими, які врахують максимально і інтереси наших постраждалих в залежності від рівня співрозмірності виплат, в тому числі і про те, що ми можемо дискутувати до нескінченності з точки зору справедливості чи несправедливості розподілу наявного ресурсу. І ми отримаємо насамперед якісний закон, по якому буде зрозуміло, кому, скільки, з якого часу виділити і за рахунок яких коштів.

Дякую. І бажаю всім плідної роботи.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Ірина Василівна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я прошу слово.

 

АРСЕНЮК О.О.  Да, Наталія Юріївна. Добрий день!

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Добрий день, шановні колеги! Ну, це добре, що хоча б два рази на рік у нас згадують про героїв, про ту страшну трагедію, яка відбувалась 35 років тому. Але ж, на жаль, ми всі добре розуміємо, що за всі три останні десятиріччя відношення до чорнобильців тільки погіршилось, як в соціальному плані, так і в плані виконання обов'язків з боку держави.

Можна… (Не чути) безкінечно проводити комітетські слухання …(Не чути), але я вважаю, що тут  (Не чути), що людям обіцяли спочатку пенсії там 4, 6, 8, обіцяли дуже такой мощний соціальний пакет. На жаль, ще не було жодного уряду, який би виконав ті обіцянки. На жаль, ще не було жодного парламенту, який би міг чесно дивитися в очі чорнобильцям і відповісти, що зробили все, що від них було залежне. Але за останні роки, починаючи з 2014-го, вкрай критично змінилось ставлення держави, уряду, парламенту до героїв-чорнобильців. І ми вперше побачили, коли позбавили людей, які проживають в четвертій зоні, коли ми зараз слухали Пенсійний фонд і нам розповідають, як …(Не чути) індексацію, це, ви знаєте, немає слів, як-то кажуть, тому що та індексація, яка там … (Не чути) це знущання на сьогодні над цими людьми.

Тому я вважаю в канун 35-річчя страшної трагедії нам треба вже не комітетські слухання проводити, а збирати на позачергову сесію парламент та приймати рішення, та своїми діями доводити, що ми сьогодні має політичну…(Не чути)  щоб все ж таки встановлювати справедливість, тому що …(Не чути) відноситися до тих, хто був героєм 35 … (Не чути) їх героїчний вклад врятування не тільки України…(Не чути)

І ви дуже добре знаєте, що...  (Не чути) весь пакет законопроектів в парламенті, і в цьому місяці вже зареєстрована і постанова в парламенті щодо вимог до уряду терміново вирішити питання. Да, ми всі дуже добре розуміємо, немає грошей, їх... (Не чути) а особливо їх немає для героїв-чорнобильців, їх немає для ветеранів, їх немає для воїнів-афганців, їх немає для тих, хто захищав нашу країну всі ці роки незалежності. І тому не можна так ставитись до цієї проблематики немає грошей. І ви будете винними в тому, що в нас такий безглуздий уряд, в якого немає взагалі ніяких грошей і не буде ніколи, якщо нічого не змінювати.

Тому або є політична воля збиратись на позачергову сесію і приймати рішення в парламенті, і не словом підтримувати людей, а вже конкретною дією, або немає чого це збирати, проводити ці чергові круглі столи, де ми жалуємося один одному, як все погано. Всі це дуже добре знають. Я зустрічалася з чорнобильцями Донбасу на цьому тижні і люди дійсно є дуже обурені, обурені тим, що згадують їх двічі на рік – в грудні та в квітні, а після цього забувають вже на весь час і спокійно собі всі живуть і вирішують свої питання. Тому давайте цю практику вже змінювати і переходити до конкретних дій.

І також я хочу нагадати, що вже є не одне рішення Конституційного Суду, і в першу чергу Комітет соціальної політики, до якого ми звертались неодноразово з вимогою прийняти закони і примусити уряд сьогодні виконувати рішення Конституційного Суду, постійно відходить у бік у вирішенні цього питання і нам розповідає, що рішення Конституційного Суду... (Не чути) що це сьогодні уголовная відповідальність. І цей уряд, і попередній, і ще один попередній, вони будуть нести уголовную відповідальність за невиконання рішень Конституційного Суду. Але ж людям від цього краще не стане, тому що їм сьогодні потрібна підтримка та допомога з боку держави.

  Тому я всіх закликаю виконувати рішення Конституційного Суду, виконувати закони України, а не ховатися черговий раз за гаслом за те, що немає грошей.  І ми бачимо, що коли треба, так гроші є. Гроші є сьогодні на те, щоб шалені корупційні схеми, чути кожен раз, на те, щоб контрабандою там займатися, на те, щоб тіні економіку держати, на це гроші є. А як постає питання чорнобильців, афганців та ветеранів, так зразу ж гроші закінчуються в державі. Тому не треба вже від цього ховатися, треба приймати рішення.

Дуже дякую за надане слово.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Наталія Юріївна.

Слово передаю Єзерову Альберту Анатолійовичу, судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, прошу.

 

ЄЗЕРОВ А.А. Доброго дня, шановні колеги! На продовження попередніх доповідей хочу сказати, що встановлення в законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду українського народу.

Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування та обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку. Така позиція неодноразово викладалась Конституційним Судом у своїх рішеннях.

Поряд з цим, сьогодні не одноразово говорилось, що законодавство, яке регулює правовідносини, правовідносини соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазнає постійних змін, здебільшого якраз на зменшення обсягу пільг, які мають постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи особи. Така позиція в законодавстві призводить до виникнення постійних судових спорів між фізичними особами та суб'єктами владних повноважень. Такі спори розглядаються адміністративними судами. Справи цієї категорії є одночасно вкрай важливими для широкого кола осіб та складними для вирішення з огляду на постійні зміни законодавства, що регулює зазначені правовідносини.

Тому вважаю, що при прийнятті нових законів, які змінюють статус осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, можна рекомендувати оцінювати усталену судову практику та за її допомогою визначати напрямок змін, і прогнозувати юридичні наслідки таких змін, адже ми з виступу голови комітет почули, що таких осіб у нас понад мільйон. Скільки ж позовів може викликати відповідна зміна?

Тому в рекомендаціях наших сьогоднішніх слухань пропоную зазначити необхідність взаємодії комітету, міністерства та Верховного Суду, звісно, на рівні апаратів, щодо врахування судової практики при законотворенні.

На жаль, нерідко у справах зазначеної категорії, в тому числі через вищезазначені обставини, з'являється неоднорідна судова практика у аналогічних правовідносинах. На рівні Верховного Суду чинне законодавство дозволяє вирішити такі питання шляхом винесення подібних питань на розгляд палати. Зокрема, я скажу для тих, хто не знає, що в Касаційному адміністративному суді існує спеціальна палата щодо розгляду соціальних спорів, яка наразі і розглядає питання, які виникають у постраждалих осіб від Чорнобильської катастрофи. Для прикладу, у такий спосіб було розв'язане питання наявності або відсутності у осіб права на збереження статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи внаслідок зміни закону та виключення з переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіологічного контролю. Після ухвалення зазначеного судового рішення спірне питання було остаточно вирішено і суди першої та апеляційної інстанції отримали можливість розглядати подібні справи з урахуванням правового висновку, викладеного у палатній постанові.

Також після запровадження інституту зразкових справ, про які сьогодні згадувала шановна пані Ірина Ковпашко, цей інститут зразкових справ існує в такому виді, що до Верховного Суду неодноразово надходять подання судів перших інстанцій про розгляд як зразкових справ, предмет спору в яких пов'язаний із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Термін "зразкова адміністративна справа" є новелою Кодексу адміністративного судочинства. Як відомо, Верховний Суд розглядає таку категорію справ як суд першої інстанції за поданням одного або декількох адміністративних судів, у провадженні яких перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення. Переглянути таке рішення в апеляційному порядку може Велика палата Верховного Суду.

Також чинна редакція кодексу дозволяє судам зупиняти провадження у справах у разі оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі до набрання чинності рішення Верховного Суду у зразковій справі.

Такі процесуальні новели дозволяють зменшити можливість створення різної судової практики в аналогічних правовідносинах та сприяють єдності такої практики. Так, наприклад, в рішенні від 21 січня 19-го року у зразковій справі Верховний Суд вирішив спірне питання, яке виникло після ухвалення Конституційним Судом рішення від 17 липня 18-го року про визнання такими, що відповідають Конституції окремих положень Закону 76, зокрема підпункт 7 пункту 4 розділу І цього закону. Після ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення органи Пенсійного фонду та позивачі по-різному трактували зміст цього рішення, що призводило до додаткових спорів. Верховний Суд дійшов висновку, що позивач 17 липня 18-го року має право на отримання підвищення пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону 796-го.

Верховний Суд наразі висловив правові позиції щодо більшості проблемних питань та продовжує уніфікувати судову практику у зазначених правовідносинах. Станом на сьогодні в провадженні Верховного Суду перебувають кілька справ, які вже стали якірними в багатьох соціальних спорах і в тому числі для чорнобильських спорів. Зокрема можу згадати справу щодо виключних обставин перегляду справ, яку Верховний Суд розглянув в складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, і в цьому питанні, в цій справі розв'язав питання застосування частини другої статті 152 Конституції у взаємозв'язку з 361-ю Кодексу адміністративного судочинства. Розгляд цієї справи поставив крапку в спірному питанні наявності або відсутності в позивача права на перегляд за виключними обставинами адміністративної справи після встановлення Конституційним судом України неконституційності правового акта чи його окремого положення, застосованого судом у процесі розв'язання справи.

Справа в тому, що багато чорнобильців, яким було відмовлено судами до рішення Конституційного Суду щодо п'ятикратного розміру пенсій, зверталися з заявами за виключними обставинами до судів знову і знову. Але тепер ця практика хоч і не на користь чорнобильців, але стала стабільною.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що, незважаючи на те, що правовідносини щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на перший погляд не виглядають надскладними, проте мають дуже багато особливостей та потребують ретельного вивчення.

На моє переконання, рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя і не повинен залежати від майнового стану їх сімей. А обмеження чи скасування пільг для таких осіб без відповідної і рівноцінно їх заміни чи компенсації є відповідно порушенням  зобов'язань держави щодо забезпечення соціального захисту цієї категорії осіб.

Дякую за увагу, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Олеже, можна я відреагую? Я щиро вдячна пану Альберту за його доповідь. І ви кажете, що це справи не надскладні,  насправді вони складні, вони вирішувались в тому числі в Європейському суді з прав людини. Ви знаєте сконцентровану справу "Бурміч проти України". І нам потрібно ще буде ваша допомога, якщо буде така сама ласка, як і виступ на цих слуханнях.

Ми проводили слухання щодо незабезпечення виконання рішень національних судів, а також рішень ЄСПЛ по соціальним проблемам. На жаль, в державі навіть відсутня була статистика, ми досі сьогодні не можемо зібрати всю інформацію, і Міністерство юстиції наразі взяло це в роботу, для того щоб вибудувати механізм реалізації забезпечення таких судових позовів.  І якщо була б ваша ласка, ми з задоволенням попрацювали б в комітеті для створення такого механізму, бо попередні роки, всі роки незалежності бюджетування забезпечення таких виплат відбувалися тільки в Пенсійному фонді, а постанова Пенсійного фонду щодо забезпечення таких судових позовів була скасована як невідповідаюча діючому законодавству.

І взагалі сьогодні не вирішено, чи мають такі судові позови виконуватися за рахунок єдиного соціального внеску, відповідно за рахунок фонду Пенсійного, або за рахунок державного бюджету. І цей порядок нам потрібно буде встановлювати з вами. От такий інституційний безлад на сьогоднішній день щодо виконання рішень судів в Україні існує.

Дякую вам за участь і думаю, що ваша робота нам потрібна буде в подальшому.

 

ЄЗЕРОВ А.А. Так, дуже дякую за зворотній зв'язок, пані Галино. Я зі свого боку готовий виразити готовність щодо цієї взаємодії. Я думаю, що соціальний комітет парламенту і соціальна палата Верховного Суду має взаємодіяти з огляду на те, що законотворення… тільки воно і стала судова практика можуть вирішити ті проблеми, які виникли на сьогоднішній момент.

Дякую дуже.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую Альберт Анатолійович, Дякую, Галина Миколаївна.

Хотів би дізнатися, у нас присутній Державний секретар Міністерства юстиції України Богачова Олена Віталіївна?

 

БОГАЧОВА О.В. Присутня.

 

АРСЕНЮК О.О. Прошу до слова. Дякую.

 

БОГАЧОВА О.В. Доброго дня, шановні учасники слухань! Беззаперечно, наші обмеження і обмеження видатків державного бюджету призводять до того, що категорія потерпілих звертається до судів…(Не чути) певні рішення. Проблематикою стає питання виконання цих рішень.

На сьогодні, як і раніше, забезпечення, формування і реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень є одним із основних завдань Міністерства юстиції, оскільки ефективне виконання судових рішень є основоположним елементом верховенства права, забезпечує довіру суспільства до судової влади.

Виконання рішень суду про зобов'язання органів Пенсійного фонду управління праці та соцзахисту населення нараховувати і виплачувати кошти здійснюються в порядку, передбаченому Законом "Про виконавче провадження", з урахування особливостей, встановлених Законом "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Положеннями 63-ї, 75-ї статей закону передбачено, що в разі невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк таких рішень державні виконавці застосовують до боржника штрафні санкції, та в разі виконання боржником рішень надсилають до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Проте виплати не здійснюються у зв'язку із відсутністю достатнього обсягу грошових коштів для погашення вже існуючої заборгованості.

Статтею 7 Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що в разі невиконання боржником рішень протягом 2 місяців державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку шляхом стягнення коштів з Пенсійного фонду та Управління праці і соціального захисту населення.

Виконання рішення суду про стягнення коштів з державного органу здійснюються безпосередньо казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання цих коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності в зазначеного державного органу відповідних бюджетних призначень – за  рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, що відповідає вимогам порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів.

Оскільки відповідно до вимог законодавства рішення про стягнення коштів з державних органів виконується казначейством, а порядок  примусового виконання рішень зобов'язального характеру, за якими боржниками є державні органи, не передбачає вжиття державними виконавцями заходів примусового виконання щодо накладення арешту та примусового списання коштів з рахунків боржників, на сьогодні є доцільним на законодавчому рівні надати державним виконавцям права здійснювати примусове списання коштів з рахунків боржників, які обліковуються в органах Державної казначейської служби. Однак, разом з тим, слід розуміти і зважати на наявну величезну проблему, яка полягає у відсутності достатнього обсягу бюджетних коштів для погашення заборгованості за рішенням суду щодо пенсійних та соціальних виплат.

Неможливість і невиконання рішень судів національних змушує і призводить до того, що категорія потерпілих громадян звертаються з позовами до Європейського суду з прав людини. Наразі вже є величезна практика і величезна кількість справ до ЄСПЛ, є також практика вже рішень цього суду по відношенню до розгляду справ вказаної категорії осіб.

У 2009 році Європейський суд 15 жовтня ухвалив рішення, пілотне рішення у справі "Іванов проти України", в якому встановив існування в Україні структурної проблеми, що призводить до і впливає... вказав своїм рішенням безпосередньо на заходи загального характеру, які мають бути запроваджені для усунення структурних проблем, що лежать в основі порушень Конституції в цій справі.

На жаль, невжиття належних заходів загального характеру державою-відповідачем, внаслідок якого системна проблема залишається невирішеною. Як наслідок було розгляд і прийняття рішення по справі "Бурмич та інші проти України". Цих справ наразі є немало, не хотілося б забирати час в шановних учасників на заслуховування конкретних цих справ і рішень, які були по цим справам прийняті. Дійсно, це заслуговує величезної уваги, тому що ми знаходимося при тому, правильно зазначити, в глухому куті, з якого ми обов'язково маємо знайти шлях, який ми маємо звідти виходити.

З метою вирішення вказаної системної проблеми Міністерством юстиції було розроблено Національну стратегію розв'язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація. Ця програма розрахована до 2022 року, було схвалена розпорядженням Кабміну. Також був затверджений план відповідних заходів, в рамках якого і має бути напрацьований механізм, спільно напрацьований, я впевнена, що Міністерство юстиції, власноруч це зробити не зможе, тобто це буде така системна робота, до якої будуть долучатися всі абсолютно зацікавлені з метою того, щоб напрацювати механізм, який би дозволив з врахуванням і, на жаль, але обмежених можливостей і видатків державного бюджету знаходити шляхи вирішення ситуації, при якій вже прийняті рішення. І не допускати в майбутньому розв'язання подібної проблеми. Тому що, якщо ми не будемо на це зважати, ми будемо просто-напросто мати величезну кількість судових справ, які будуть виключно накопичуватись, а не знаходити механізми їх вирішення і задоволення.

Тому, якщо коротко, в мене все. Дякую всім. І сподіваюсь, що шляхи вирішення проблем і в частині судових рішень, і інших соціальних проблем будуть таки знайдені найближчим часом. Дякую всім за увагу.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Олена Віталіївна.

Слово передаю члену комітету, голові підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Остапенку Анатолію Дмитровичу.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня всім учасникам слухань! Довго не буду говорити для того, щоб більше послухати всіх запрошених осіб, які в нас є, для того, щоб ми напрацювали пропозиції і рекомендації, які будуть враховані комітетом, і буде прийнято відповідне рішення.

При нагоді хочу подякувати всім постраждалим та ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. І дякую їм за те, що вберегли світ від такої страшної катастрофи. Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Анатолію Дмитровичу.

Слово передаю заступнику міністра охорони здоров'я України Микичак Ірині Володимирівні.

 

МИКИЧАК І.В. Дякую.

Доброго дня, шановні панове народні депутати, представники чорнобильських організацій, всі учасники сьогоднішніх слухань! Насамперед я би хотіла подякувати шановній Галині Миколаївні за те, що не так давно ми разом з комітетом змогли побувати, власне, в зоні Чорнобильської аварії,  відчуження і безпосередньо подивитися, і відчути всю ту важливість проблем, які держава на сьогоднішній день не змогла ще вирішити, і забезпечити вдячність усім людям, які рятували світ тоді і продовжують сьогодні тримати цей бар'єр безпеки над Україною.

Медична допомога і забезпечення постраждалих від Чорнобильської аварії однозначно є одна з найважливіших і найбільш чуттєвих проблем для збереження життя і здоров'я учасників ліквідації Чорнобильської аварії. В нас, на жаль, є дуже багато проблем і впродовж цього року, коли працює нова команда в Міністерстві охорони здоров'я, ми намагаємося насамперед зробити інвентаризацію тих проблем і витягнути на світ все те, що не робилося роками. І вже хтось з колег озвучив проблему  статистики загалом в Україні, ми також маємо цю проблему, з різних джерел маємо різну інформацію. І найбільше нас турбує те, що ми станом на сьогоднішній день не маємо реальної картини навіть про стан здоров'я медичних працівників, які брали участь в подолання Чорнобильської аварії і на рівні з ліквідаторами працювали для того, щоби зберегти життя і здоров'я наших сучасних героїв.

З іншої сторони, в сфері управління державою є низка закладів охорони здоров'я, зокрема державного рівня, національного рівня. Це і державний "Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження", і "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України", і спеціалізований український диспансер з радіаційного захисту, які мають надзвичайно складну матеріально-технічну базу. І впродовж останніх кількох місяців я особисто намагаюся познайомитися і глибоко вникнути в проблеми забезпечення, і вдячна, зокрема, представникам атомпрофспілки, з якими ми зустрічалися і обговорювали питання, які... і зараз працюємо над тим, щоб посилити забезпечення діагностичне, лабораторне, транспортне, зокрема "Центру спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження".

Минулого тижня разом з Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем ми побували в Львівській області, в рамках цієї робочої поїздки поспілкувалися з медичними працівниками обласного спеціалізованого центру радіаційного захисту у Львові, а це як зріз проблем усіх медичних закладів комунальних, які знаходяться і працюють в областях.

Насправді в областях на сьогоднішній день в нас є 28 закладів охорони здоров'я, власниками яких є обласні ради, з них 7 спеціалізованих диспансерів радіаційного захисту. Кожен з цих диспансерів має проблеми в матеріально-технічному забезпеченні. На превеликий жаль, практично жоден диспансер чи заклад, в складі якого були підрозділи надання медичної допомоги диспансеризації ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, не мають можливості чи доступу до цільових обласних програм. І про це ми інформуємо органи місцевого самоврядування, адже це спільна робота і центральних органів влади, і зокрема місцевої влади, які сьогодні мають значно потужніший фінансовий ресурс ніж насправді він є на рівні Міністерства охорони здоров'я.

Але що стосується позитиву, хотілося би зазначити те, що в рамках реалізації Програми медичних гарантій вдалося в 20-му році суттєво покращити фінансування закладів охорони здоров'я, які надають допомогу учасникам Чорнобильської аварії. Попри те, що Україна знаходиться в процесі подолання пандемії, є багато лікарень, які мають статус чорнобильських, перепрошую, ковідних стаціонарів, але в будь-якому випадку для забезпечення медичної допомоги через різні пакети Програми медичних гарантій Національною службою здоров'я України профінансовано 4 мільярди 898 мільйонів 46 тисяч гривень для забезпечення кращої, якіснішої, доступної медичної допомоги.

Заклади охорони здоров'я, в яких лікуються чорнобильці, підписали контракти на різні пакети, у тому числі і амбулаторно-поліклінічні, у тому числі і реабілітаційні. Зараз ми розширюємо можливості реабілітаційної допомоги, якої особливо потребують і наші громадяни, які мають статус чорнобильців, і підвищили тарифи на амбулаторну допомогу, на проведення профілактичних оглядів і особливо важливо, що суттєво зросла вартість в 21-му році в рамках Програми  медичних гарантій допомоги пацієнтам з онкологічною, онкогематологічною хворобою, онкогематології, тобто лейкемії, лікування лейкемій, виведені в окремий пакет. Він суттєво зріс в ціні, зокрема введено коефіцієнт для дітей, і це дало можливість практично втричі збільшити лікування дітей з онкогематологією, ніж дорослих. А, на превеликий жаль, учасники, ліквідатори, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, значна частина з них потребують, власне, такої допомоги онкологічної, зокрема в сфері ендокринної онкології та багато іншого.

Серед тих проблемних питань, над якими ми працюємо спільно з областями, і продовжуємо, і будемо активніше працювати наступного року, тобто в 21-му році і надалі, тому що сьогоднішня дата - це насамперед є можливість і стимул для того, щоб більш прицільно займатися цими проблемами, такий дзвіночок серйозний для нас усіх, що проблема не зникла, а навпаки стає складнішою і гострішою. Отже, серед цих проблем, які нам необхідно вирішувати, які дуже недостатньо фінансуються, – це питання формування супроводу Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії. Мій колега - керівник центру окремо, я думаю, на цьому зупиниться. Також необхідність стовідсоткової повноти охоплення профілактичними оглядами.

Ми переконані, що епідемія йде на спад і пандемія йде на спад, вакцинація додасть свого позитиву для того, щоб значно знизити захворюваність, і ми зможемо розширити можливості проведення і продовження профілактичних оглядів.

Також проблемним питанням є стовідсоткове забезпечення лікарськими засобами осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській станції безоплатними рецептами лікарів. Тут спільна праця наша і Міністерства соціальної політики. І, звичайно, оновлення лікувально-діагностичної бази, яка надає допомогу потерпілим, адже в більшості з них залишається обладнання, яке отримано було або після аварії, або в перші роки незалежності, а в продовж фактично всієї 30-річної історії нашої держави особливих інвестицій в цю сферу медицини, на превеликий жаль, не було.

Ми провели недавно розширене засідання Національної академії медичних наук, присвячене виключно проблемам здоров'я ліквідаторів-чорнобильців. Багато питань обговорювалося спільно з міжнародними представниками, з партнерами зарубіжними і поставили перед собою низку завдань, над якими будемо спільно працювати наступні роки.

Я ще раз дякую всім учасникам слухань і нотую дуже чітко собі всі питання, які стосуються медичної сторони. І окремо хочу подякувати чорнобильським організаціям, які зараз допомагають нам в процесі подолання пандемії, особливо тих лікарень, тих клінік, які взяли себе, маючи чорнобильський статус, взяли на себе також надання допомоги пацієнтам з COVID, зокрема це стосується і Черкаської обласної клінічної лікарні, і Харківського спеціалізованого диспансеру, який дає дуже добрі результати в лікуванні пацієнта з коронавірусною хворобою. Ми пройдемо цей складний період і будемо рухатися далі з тим, що берегти життя і здоров'я наших чорнобильців.

Дякую ще раз.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Ірино Володимирівно.

Передаю слово Сушку Віктору Олександровичу, голова Центральної міжвідомчої комісії Міністерства охорони здоров'я України по встановленню причинного зв'язку хвороб і інвалідності та причин смерті з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, професор і лікар вищої категорії. Прошу.

 

СУШКО В.О. Дякую.

Шановне товариство, шановна Галина Миколаївна, шановний модератор! Я висловлюю вдячність за надану можливість виступити і представити на цьому шановному зібранні Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України, на базі якого працює Центральна міжвідомча експертна комісія по встановленню зв'язку захворювання, інвалідності і причин смерті з впливом наслідків Чорнобильської катастрофи.

Я хочу в такому тезисному плані доповісти певні положення. Перш за все, що на сьогодні одним з найважливіших, непухлинних, ефектів через 35 років після аварії є підвищення захворюваності і смертності учасників ліквідації аварії на ЧАЕС на серцево-судинні і цереброваскулярні захворювання, це непухлинні ефекти, і пухлинні, звичайно, це всім добре відомі захворювання на онкогематологічні і гематологічні захворювання. Це призвело (я деякі цифри вам хочу доповісти), що впродовж останніх років, а саме з 2008 року на 1 січня сьогоднішнього року, чисельність громадян дорослого віку із числа постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС зменшилося на 441 тисячу 444 особи, в тому числі 95 тисяч 178 учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і потерпілих більше 300 тисяч осіб. При цьому відносна кількість 1-ї категорії, як серед учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, так і серед потерпілих, залишається на відносно стабільному рівні.

Як вже доповідали сьогодні, загальна кількість постраждалих 1-ї категорії на 1 січня цього року становить 105 тисяч 96 осіб, при цьому  учасників ліквідації аварії - 55 тисяч 573 особи і 48 тисяч 953 особи постраждалих… потерпілих, пробачте. Відносна кількість 1-ї категорії серед учасників ліквідації аварії на ЧАЕС з 2013 року була на рівні 27,73 відсотка, на сьогодні – 30,68 відсотка. Потерпілих 1-ї категорії була 3,45 відсотка, сьогодні – 4,04 відсотка.

Це все відбувається на тому фоні, що щороку в рамках експертизи зв'язку захворювань, інвалідності і причини смерті ми розглядаємо приблизно 6 тисяч справ, з них половина – це онкологія, половина – серцево-судинні, цереброваскулярні захворювання. Серед онкологічних захворювань половина – це посмертний розгляд справ. Іншими словами, є певний баланс між тією кількістю постраждалих, які отримують 1-у категорію і яких ми втрачаємо внаслідок цереброваскулярних, серцево-судинних і онкологічних захворювань, і ті, які отримують зв'язок.

Що мене як лікаря дуже насторожує, те, що коли ми встановлюємо посмертний зв'язок по онкологічним захворюванням дуже багато онкологічних захворювань, які на сьогоднішній день в рамках можливостей  сучасної медицини мають бути лікувальними і виліковними. Це такі як рак простати, рак молочної залози, В-клітинні лімфоми і таке інше.  

Що ми пропонуємо? Для нас як для медиків, як для головної установи України з мінімізації медичних наслідків Чорнобильської катастрофи є дуже важливим відродження державної бюджетної програми "Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі стосовно спеціалізованих установ для лікування постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Після 2016 року ця програма практично розчинилася в субвенціях. І, наприклад, на сьогоднішній день наш центр не отримує в рамках цієї програми, в рамках яких-небудь субвенцій жодної копійки. До 2016 року в рамках цієї програми ми отримували приблизно 16 мільйонів гривень на онкологічні і онкогематологічні препарати для постраждалих.

Іншими словами, мова йде про переорієнтацію політики соціального захисту з плати за можливий ризик здоров'ю на подолання  реальних медичних наслідків, тобто лікування захворювань, пов'язаних з опроміненням в першу чергу  інвалідів. Створення і провадження адресної персоналізованої державної підтримки високовартісного лікування тяжких хворих в медичних установах IV рівня акредитації   онкогематологія, онкологія, серцево-судинні, бронхолегеневі та інші захворювання.    

На сьогоднішній день так склалась ситуація, що нам важко визначити вищий орган державної влади на рівні міністерства, який безпосередньо опікується постраждалими внаслідок... в медико-соціальному плані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. В положенні Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров'я немає чіткого визначення щодо опікування стосовно постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. І я хочу звернути на це увагу, і це, можливо, є однією із причин недоотримання належної уваги  і фінансування цієї важкої категорії хворих.

Я також хочу сказати, що наша установа, як і інші установи, які опікуються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, на сьогоднішній день приєдналася до надання допомоги пацієнтам на коронавірусну хворобу, в тому числі із числа постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, і почала низку наукових досліджень поєднаного впливу COVID-інфекції з тими факторами, які вже вплинули на стан здоров'я постраждалих учасників ліквідації і потерпілих.

Я сподіваюся, що ці слухання і ті матеріали, які ми вже надали до комітету, дозволять прийняти дійсно реальні управлінські рішення і покращити ту ситуацію, яка на сьогоднішній день має місце з наданням медичної допомоги саме найбільш тяжким хворим з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Дякую за увагу.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Віктор Олександрович.

Тимошенко Юлія Володимирівна, член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. А, будь ласка…(Не чути)

 

_______________. Шановні учасники комітетських слухань, дуже правильно, що сьогодні розглядається таке важливе питання. Також дуже правильно, що шановна голова комітету пані Третьякова, народні депутати, члени комітету та інші виступаючі звертали увагу на необхідність удосконалення норм законодавства з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особливо ліквідатори.

Я хотів би дуже коротко трошки доповнити оцю проблему і наголосити на наступному. Дуже занижується рівень соціального захисту і ліквідаторів, і громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, внаслідок заниження розмірів прожиткових мінімумів, які затверджуються Законом про Державний бюджет. Для вирішення цієї проблеми народні депутати Тимошенко, Цимбалюк та інші депутати від фракції "Батьківщина" зареєстрували у Верховній Раді законопроект 1175, який включено до порядку денного сесії 2 жовтня 2019 року та передбачено ним затвердження прожиткових мінімумів на рівні прогнозного фактичного прожиткового мінімуму. Тому є прохання у рекомендаціях сьогоднішніх слухань доповнити пунктом щодо прискорення розгляду цього законопроекту.

Друге. Дійсно, в останні роки було прийнято зміни до законів, які зменшили рівень соціального захисту населення, у тому числі і громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З метою вирішення цих проблем Тимошенко, Цимбалюк та інші депутати фракції "Батьківщина" зареєстрували у Верховній Раді законопроекти 3239 та 4031, які включені до порядку денного сесії за підтримки Комітету соціальної політики 01.12.2020 року, а також зареєстрували 26 січня 21-го року законопроект 4005, якими передбачено безплатне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, лікарськими засобами без обмежень, відміну норм… Щодо безплатного забезпечення ліками цих громадян з урахуванням доходів, забезпечення цих громадян лікуванням за кордоном, якщо така допомога не може бути надана в Україні. Відміну норми, якою було призупинено надання пільг, підвищення розміру пенсій, а також  повернення норм щодо індексації пенсій за величиною оцінки одного року, вірніше, з урахуванням індексації перевищення 1 відсоток, а не 3, як є на сьогодні. Є така пропозиція, щоб в рекомендаціях було передбачено прискорення прийняття цих законопроектів.

Дуже правильно уже зверталась увага щодо заниження розмірів стипендій. Дійсно, законом було передбачено, що розміри стипендій встановлюються на рівні прожиткових мінімумів, потім ця норма була відмінена. Тому Тимошенко, Цимбалюк та інші депутати фракції "Батьківщина" зареєстрували законопроект № 4036 02.09.20-го року, який передбачає по суті встановлення розмірів стипендій, от на рівні фактичних прожиткових мінімумів, що дасть можливість в чотири-п'ять разів підвищити розмір стипендій. Є прохання передбачити у рекомендаціях прискорення прийняття цього законопроекту.

Завершуючи, хочу зазначити, що необхідно в рекомендаціях передбачити прискорення прийняття інших законопроектів, які зареєстровані у Верховній Раді, передбачити виконання рішень Конституційного Суду України та інших судів України, та міжнародних судів передбачити також терміни виконання рекомендацій, щоб це не розтягувалося на багато років.

Дуже дякую.

 

АРСЕНЮК О.О.  Дякую, Володимире Макаровичу.

Передаю слово представнику Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім'ї Верховної Ради України з прав людини Філіпішиній Аксані Анатоліївні. Будь ласка.

 

ФІЛІПІШИНА А.А. Доброго дня, всім учасникам сьогоднішніх комітетських слухань! Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, насамперед дозвольте від імені Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини подякувати вам від щирого серця за ініціативу проведення цих комітетських слухань, адже вони є надзвичайно актуальними і важливими для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Хочу насамперед відмітити, що актуальність цієї проблематики для Уповноваженого з прав людини є не тільки напередодні річниці Чорнобильської катастрофи, а є складовою моніторингу додержання прав громадян чи постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у щоденній нашій роботі. На додаток до багатьох проблем, які сьогодні вже були озвучені, хочу звернути увагу насамперед на відсутності загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, починаючи з 2011 року. Вагомим таким індикатором щодо проблем, які сьогодні існують для цієї категорії громадян, є насамперед так само і звернення, які надходять на адресу Уповноваженого з прав людини. Левова частка цих звернень стосується саме пенсійного забезпечення наших чорнобильців. І тут слід відзначити, що нами, дійсно, є вже не секретом, виявлено неоднозначне тлумачення деяких положень законодавства. І насамперед мова йде про 59, 56 статті Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ситуації, що некращим чином впливає на ситуацію і змушує наших громадян вдаватися до суду для розв'язання, для виборювання свого права на належні пенсійні забезпечення.

Проблемою є те, що сьогодні існує неоднозначна судова практика з цього приводу, різні суди приймають різні рішення, якісь суди на користь держави, якісь суди на користь чорнобильців. І тут я би хотіла відмітити, що важливим кроком для вирішення оцих спірних питань, можливо, було налагодження діалогу між державною стороною в особі Міністерства соціальної політики і чорнобильськими організаціями, які відстоюють права чорнобильців. Наразі цей діалог є недостатньо конструктивним, з нашої точки зору, і рухається повільно.

Ми маємо сподівання, що, можливо, урядова сторона, уряд в рамках реалізації Указу Президента від 9 грудня 20-го року про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи перегляне свою державну політику у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та, власне кажучи, більш активно буде  співпрацювати в напрямку забезпечення соціальних гарантій, і в тому числі і пенсійного забезпечення.

При цьому так само хочу наголосити, Галина Миколаївна сьогодні вже говорила про те, що саме урядовий комітет бере на себе зобов'язання щодо удосконалення законодавства на підставі рішень Конституційного Суду України. Тим не менше, я б хотіла нагадати урядовій стороні, насамперед як суб'єкту законодавчої ініціативи, що у нас є кілька рішень Конституційного Суду України, які є актуальними. Це і рішення 18 липня 2018 року, яке до кінця не є імплементованим і вже згадано багато разів сьогодні рішення від 7 квітня цього року. Ми дуже сподіваємось, що в три місяці той чи інший суб'єкт законодавчої ініціативи все ж таки виконає свої зобов'язання.

Також хочу звернути увагу на ще одну проблему, яка є предметом моніторингу уповноваженої і сьогодні не згадувалась. Це питання, пов'язані із відшкодуванням будівництва або придбання житла для чорнобильців-переселенців, яке наразі, на превеликий жаль, не фінансується державою, але таке право… в достатній мірі не фінансується  державою, але таке право в людей є. І саме на цей рік це визначено одним із стратегічних напрямів уповноваженого, і ми промоніторимо цього року, яким чином це право наших громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, реалізується, і буде відображено в черговій щорічній доповіді уповноваженого.

Насамкінець хочу звернутися до комітету нашого профільного з величезним проханням. Сьогодні Галина Миколаївна в своєму вступному слові перелічила всі законодавчі ініціативи, які наразі є в комітеті, згадували і шановні виступаючі ці законопроекти. І ми б хотіли звернутися до комітету з тим, щоб, можливо, було приділене окреме засідання комітету і комітет все ж таки із цієї маси законодавчих ініціатив визначив пріоритетні і пропонував поточній сесії Верховної Ради України  розглянути ці законопроекти.

Щиро вам дякую за увагу, і сподіваюся, що спільними зусиллями ми з одного боку, шляхом свого моніторингу в реалізації законодавчих ініціатив ми все ж таки будемо працювати на те, щоб питання захисту і питання додержання прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, були вирішені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Аксана. Пане Олеже, прошу ще раз на репліку.

Дякую, пані Аксана, за те, що ви згадали проблему з житлом. Ми подали від комітету соціальної політики Постанову 5251, яка ще не пройшла Комітет державного врядування, для того щоб взагалі зібрати інформацію по категоріям отримувачів житла, що у нас, хто, де стоїть на черзі.

Знову ж таки, так само, як і по судах, і по національних судах, і по ЄСПЛ, виявилося, що в країні немає навіть загального списку, і Міністерство інфраструктури, ніхто не знає, скільки у нас людей на черзі стоять, за якими категоріями.

Маю надію, що ця постанова пройде, там розписаний алгоритм як Кабміну діяти для того, щоб зібрати все до купи, і це буде, і для вас, і для нас теж чергою, яку ми маємо теж розписати у прийнятні терміни, що ми з нею робимо.

 

ФІЛІПІШИНА А.А. Дякую, Галино Миколаївно, я тоді пів хвилинки скажу, що ми розробили формочки і зробили запити наразі в усі регіони України, в усі області, з тим щоб отримати з міць, інформацію, що відбувається з чергами і на компенсацію за збудоване або придбане житло, і в принципі з чергами квартирними, чорнобильцями. І, власне кажучи, теж сподіваємося, що за результатами надамо такий аналітичний звіт.

Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Аксана Анатоліївна.

До слова запрошую заступника голови Житомирської обласної державної адміністрації - Градівський Віктор Михайлович. Прошу.

 

ГРАДІВСЬКИЙ В.М. Доброго дня! Житомирська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від аварії на атомній електростанції. На її теренах проживає більше ніж 230 тисяч постраждалих громадян, а це кожен шостий житель нашої області, в тому числі майже 7 тисяч учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській електростанції.

На 2021 рік для області на проведення компенсаційних пільг та виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено коштів у сумі 324 мільйона гривень, у тому числі 317 мільйонів гривень з державного бюджету та 7 мільйонів гривень з обласного бюджету.

Однією з найгостріших проблем в області є виконання бюджетного напрямку компенсацій за втрачене майно та оплата витрат у зв'язку з переїздом на нове місце проживання громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На сьогодні по області в органах Державної казначейської служби зареєстровано кредиторську заборгованість за вказаним напрямом фінансування у сумі 103 мільйона гривень, із яких 97,2 мільйона гривень заборгованість за рішенням судів. На черзі для отримання компенсацій за втрачене на радіоактивно забрудненій території майно перебуває майже тисяча двісті жителів Житомирської області.

Крім того, гостро стоїть питання із забезпеченням житлом громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, яке практично з 2014 року відсутнє, оскільки 8 років у державному бюджеті не було передбачено видатки на вказані цілі. У черзі на отримання житла або покращення житлових умов перебуває три з половиною тисячі сімей.

Не можу не зупинитись на проблемі невиконання рішення Конституційного Суду від 17 липня 2018 року, яким відновлено ряд пільг та компенсацій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які було скасовано.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів від 12.07-го № 562 ("Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю І і ІІ групи 120 гривень. Зрозуміло, що цих коштів явно недостатньо.

Також, користуючись нагодою, прошу звернути увагу на необхідність забезпечення оздоровлення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, яким таке оздоровлення передбачено Розпорядженням Кабінету Міністрів від 24 лютого 2021 року № 770-р. Враховуючи значну обмеженість коштів місцевих бюджетів, просили б передбачити таке фінансування в державному бюджеті.

Дякую за увагу і за допомогу, які приділяєте даній проблемі, в тому числі жителям Житомирської області.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. З вашого дозволу і з дозволу Олега Олексійовича, я хотів би тут звернути певну увагу і ремарку зробити.

Шановні колеги, коли ми говоримо про те, що потенційно у нас є в статусі постраждалих і ліквідаторів більше 1,7 мільйона осіб, якщо ми говоримо про те, що всі прекрасно розуміють, що частина тих людей, які отримали відповідній статус, під питанням. 2018 року ми ініціювали відповідну перевидачу посвідчень, яка мала б завершитися тим, що спільно з громадськими організаціями, спільно з тими людьми, які відповідно мають інформацію про реальну участь людей у цих подіях, мали б провести певну верифікацію цієї інформації, і видача посвідчень мала б завершитися підтвердженням того чи іншого статусу. Зараз ми говоримо про те, що суми виплат недостатні. Але з врахуванням наявного ресурсу і кількості людей, які мають відповідне право, звичайно, тут виникають запитання і можуть бути різні ситуації.

Якщо ми говоримо про те, що з часу аварії пройшло вже 35 років, 35 років, а ми говоримо про проблематику по відшкодуванню витрат тим громадянам, які переселялися або які втратили майно, то вони втратили майно 35 років тому назад. І це не питання в тому, що воно не відшкодовувалося, тут знову ж таки ми маємо ситуацію із певними судовими рішенням, із певним вирішенням ситуації вже в індивідуальному порядку.

Тому я ще раз хотів би звернути увагу, що основне зараз завдання – це адресно і сфокусовано підходити до розподілу того ресурсу, який на сьогоднішній день є. У нас виділено 2,6 мільярда гривень, в рамках нього ми працюємо і діємо.

І відповідно порушення питання стосовно виділення додаткових коштів, забезпечення цього… Я хотів би сказати про те, що для початку потрібно встановити реальний стан справ, і правильно було перед цим сказано, і з забезпеченням житлом, і з обліком громадян, які перебувають в місцевих органах самоврядування для поліпшення житла, і так далі. Тому що виходить інколи ситуація, коли одні громадяни в нас отримують все, а інші громадяни в нас не отримують нічого. Тому в цьому аспекті нам потрібно достатньо серйозно підходити стосовно правильного і раціонального використання бюджетних коштів. Це для загального розуміння.

Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Віталій Володимирович. Дякую, Віктор Михайлович.

Кривошеєв Ігор Сергійович – народний депутат України, голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Прошу до слова. Кривошеєв Ігор Сергійович, ви з нами? Якщо підключиться, то ми надамо йому слово.

Ольга Василевська-Смаглюк Михайлівна,народний депутат України, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації  відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. На зв'язку? Ольга Михайлівна! Не було. Дякую.

Яценко Володимир Михайлович, відповідальний секретар Союзу юристів України, народний депутат України першого, другого, третього скликань, голова Комітету Верховної Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи у другому скликанні.

 

ЯЦЕНКО В.М. Вітання колегам народним депутатам України! Вітання і щира вдячність ліквідаторам, усім чорнобильцям від Союзу юристів України і від його голови Святослава Піскуна!

Хотів би нагадати, що у першому скликанні Верховної Ради України ми створили національне чорнобильське законодавство, створили у співпраці з Національною академією наук України, Міністерством охорони здоров'я, іншими органами державної влади і громадськими чорнобильськими організаціями. Що воно становить? Воно становить єдину комплексну систему, яка гарантує безпечне життя, відносно безпечне життя всім категоріям чорнобильців: ліквідаторів, потерпілих, і не забувайте дітей Чорнобиля. Руйнація будь-яких елементів цієї системи завдає величезної шкоди життю і здоров'ю цій категорії українських громадян. І якщо це свідомо робиться, то я думаю, що народні депутати знають, як це визначається в юридичному плані.

Закон …(Не чути) який був прийнятий в 2014 році, зруйнував фактично більшість цієї системи, завдавши непоправної шкоди сотням тисяч людей наших громадян. Рішенням Конституційного Суду, зрозуміло, такі дії визнані неконституційними.

Так само згадано вже рішення "Бурмич та інші проти України" Європейського суду з прав людини зазначило, що такі дії української влади, української законодавчої і виконавчої влади як ініціатора таких змін є протиправними такими, що не відповідають, як Конституції України, так і Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що зроблено за ці три з лишнім роки? Нічого. Абсолютний нуль. Ми маємо свідому бездіяльність влади у виконанні свого головного обов'язку, визначеного статтею 3 Основного закону України, – забезпечення прав і свобод людини. Ми маємо свідоме порушення статей 16, 19, 22, 124 Конституції України.

Я недаремно згадав статтю 19, яка зобов'язує органи влади діяти лише на підставі і лише так, як зазначено в Конституції. Будь-яка художня самодіяльність у діях Мінсоцполітики, Мін'юсту, народних депутатів України не допускає, Конституція України художню самодіяльність виключає. Виключно так, як написано в Конституції. Тобто ми маємо виконувати всі рішення, в тому числі і останнє рішення Конституційного Суду від 07.04 № 1, про яке також згадувалося.

Існують дві тези, які вже сьогодні лунали: ви ж розумієте, всім має бути важко. І друга теза: от не має економічної можливості держава.

Щодо першої тези. Дві цифри беріть: витрати Державного бюджету 2020-го і 2013 року. На утримання органів державної влади вони збільшились утричі, на соціальний захист чорнобильців вони зменшилися удвічі. Тобто перша теза не працює.

Друга теза: економічні можливості держави. Вчора на деяких сайтах опубліковано результати діяльності найпотужніших державних компаній України. Збитки за 2020 рік становили 81 мільярд гривень. У попередньому році були прибуткові ці організації. Зважаючи на те, що сказала шановна Ковпашко Ірина Василівна, наводила, які витрати потрібні, якби працювали ці державні компанії хоча б на рівні 2019 року, ми отримали б надійне фінансування всіх витрат по виконанню останнього рішення Конституційного Суду на найближчі 10 років. От вам і всі відповіді, шановні друзі. Треба реально хазяйнувати.

Підсумовуючи, скажіть будь ласка, який же у нас вихід? Вихід, ще раз звертаюсь до статті 19 Конституції, виконувати рішення Конституційного Суду України і рішення Європейського суду з прав людини. Як виконувати? Обов'язково у співпраці з громадськими чорнобильськими організаціями. Союз юристів України працює вже тривалий час згідно Меморандуму про співпрацю з "Союзом Чорнобиль України" – найпотужнішою громадською чорнобильською організацією. І "Союз Чорнобиль", наскільки я знаю, вніс керівництву Мінсоцполітики конкретні пропозиції як виконати останні рішення Конституційного Суду.

Розуміємо, не все, не відразу, але поетапно, протягом трьох етапів, протягом одного року до 7 квітня наступного року це рішення має бути виконано. Перший етап починати вже найближчим часом, і таким чином, комплексно підходячи до вирішення цієї проблеми, не виділяючи якихось окремих категорій, а захищаючи ліквідаторів, захищаючи евакуйованих, потерпілих і обов'язково, нагадую, дітей Чорнобиля. Не забувайте, що у нас є така категорія людей.

На це, саме на це мають бути спрямовані рекомендації. А щодо так званих нових підходів, про які двічі згадується, по-моєму, в рекомендаціях під знаком великого запитання, що це таке взагалі, я пропонував би уникати.

Ще раз нагадую, головний обов'язок, шановні друзі, виконувати те, як… те і так як написано в Конституції України. Саме на це мають бути націлені рекомендації. Бажаю шановним колегам набратися мужності, набратися рішучості в співпраці з вітчизняною наукою і громадськими організаціями, вирішити цю проблему неодмінно в рік 35-х роковин Чорнобильської трагедії, так, як це ми зробили в далекому 91-му році. Таке вам побажання. Це є вашим обов'язком.

Дякую за увагу. Здоров'я всім, здоров'я дорогим чорнобильцям.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Володимир Михайлович.

Констанкевич Ірина Мирославівна, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Прошу до слова. Ірина Мирославівна. Якщо доєднається, то надамо слово.

Майоренко Тетяна Петрівна, заступник громадської організації "Відлуння Чорнобиля". На зв'язку? Тетяна Петрівна Майоренко.

 

МАЙОРЕНКО Т.П. На зв'язку. Мене чути?

 

АРСЕНЮК О.О. Чути вже. Дякую.

 

МАЙОРЕНКО Т.П. Шановна Галина Миколаївна, шановні присутні, сумно, що на передодні 35-х рокових Чорнобильської катастрофи ми говоримо про проблеми соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. За стільки років закон, який захищає чорнобильців, повинен виконуватися вже в повному обсязі, але, на жаль.

Я коротенько зупинюсь на нашій громадській організації, яка захищає інтереси постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа осіб, відселених в зону безумовного (обов'язкового) відселення і евакуйованих з зони відчуження.

Відселені з зони безумовного (обов'язкового) відселення – це категорія, яка не дуже є на слуху. І, дякуючи сьогодні народному депутату України пану Михайлу Михайловичу Цимбалюку, який вже наголосив наголос на цій категорії, я просто повторюю деякі його вислови, тому що це буде дуже корисно для нового керівництва.

Відселені із зони безумовного (обов'язкового) відселення  – це особи, які проживали на момент аварії в зоні, де був високий рівень радіації, який перевищував норму в тисячу разів, селище міського типу Поліське Київської області і Народицького району Житомирської області. Над населенням проводились дослідження, ми були біомасою для наукових і медичних робіт. І тільки в 1989 році після кричущих висновків, після втручання МАГАТЕ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову про безумовне (обов'язкове) відселення населення.

Звичайно, це був... Спочатку людей тримали, а потім, коли люди почали хворіти і вмирати, їх примусово виштовхували з рідної землі. І доречно сказав Михайло Михайлович, що наслідки для Поліщуків стали фатальними. З 30 тисяч населення Поліського району 22 тисячі вже немає в живих. Сотні тисяч військових, які були відряджені, були в нашому Поліському, Народицькому районі, сотні осіб, які були відряджені, вони мають статусу учасника наслідків аварії. Натомість Поліщуки, які з вини держави роками отримували дозу опромінювання, а також населення міста Прип'яті, які були в епіцентрі ядерного монстра, сьогодні забуті державою і принижені. На пенсію, на жебрацьку пенсію порівняно з іншими інвалідами-чорнобильцями, яка складає в нас пенсія 2 тисячі 116 гривень по ІІІ групі інвалідності, пенсія з двох складових, 2 тисячі 116 гривень, повторюю. Порівняно з іншими категоріями, І категорії інвалідів, яка пенсія від 4 до 12 тисяч. Захворювання в нас одн,і і ворог у нас був один – це радіація.  

Ми не можемо погодитись з тим, що, маючи однакові захворювання, ми маємо таку диференціацію в пенсійному забезпеченні, тому що радіаційний ворог, я повторююсь, він не вибирав тих людей, які приїхали виконувати роботу, і тих людей, які безпосередньо проживали в зоні роками.

Ми неодноразово звертались в Міністерство соціальної політики внести зміни до Постанови 1210 або взагалі ліквідувати ту ганебну постанову, але нас, на жаль, не чують. Тому ми зверталися в Кабінет Міністрів України. І це підтвердив народний депутат України Михайло Михайлович Цимбалюк, його звернення було зачитано на Верховній Раді України. Безпосередньо 19 листопада 2019 року я була в Офісі Президента, зустрічалась з Представником Президента. Наш лист і наше звернення на контролі Офісу Президента. Також 2 лютого цього року я зустрічалась у режимі zoom з Уповноваженою по правах людини пані Денісовою. Також на контролі.

Але чомусь в Міністерстві соціальної політики заангажовані тільки однією категорією, я не хочу переходити на особистості. І ви це прекрасно розумієте. І розробляють законопроекти тільки для підвищення пенсійного забезпечення однієї категорії. А чому не підняти рівень пенсійного забезпечення інвалідів тієї ж самої категорії, з такими ж самими захворюванням (я вибачаюсь за емоції, ну, це вже край), які мають сьогодні 2 тисячі 116 гривень?  Як можна прожити місяць, якщо це одне джерело доходу? Але на нас не звертають уваги.

Нас разом 4 тисячі осіб, відселені з зони безумовного (обов'язкового) відселення і евакуйовані з зони відчуження. І нам завжди пишуть відписки у Міністерстві соціальної політики: нема фінансування. Для інших категорій інвалідів є фінансування підняти, а для 4 тисяч немає фінансування? Причому ми захищені Законом про статус і соціальний захист нарівно з учасниками наслідків аварії, дві вищезгадані категорії.

Також розроблені Мінсоцполітикою проекти щодо рішення Конституційного Суду – знову відображення дискримінації. Вчора було це озвучено. Тільки стоїть питання: на якій підставі І категорію інвалідів розділяють на статуси?

Шановна Галина Миколаївна, у одному із своїх виступів ви сказали: як можуть інвалідів ділити на статуси? Ну як, Галино Миколаївно? Ви ж праві, ну як можна інвалідів ділити на статуси, якщо Закон чорнобильський, стаття 54, ділить інвалідів тільки на групи інвалідності? Це ж ганьба! Скільки це можна пояснювати з 11-го року, нас не чують, тому що нас мало.

Звичайно, щоб актуально вирішити проблеми соціального захисту чорнобильців, потрібно виконувати Закон про статус і соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи і також рішення Конституційного Суду.

І ще хочу сказати, що, користуючись нагодою, я звертаюся до заступника міністра соціальної політики, оскільки вчора було засідання з представниками всеукраїнських громадських організацій, на жаль, наша всеукраїнська організація не була запрошена на таке засідання. Тому я вас дуже уклінно прошу невідкладно провести зустріч у режимі Zoom з міністром соціальної політики і з представниками нашої громадської організації "Відлуння Чорнобиля".

Всім здоров'я, оптимізму! Дякую за увагу.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Тетяно Петрівно.

Шановні учасники слухань, дуже прошу дотримуватися регламенту, тому що в нас ще є далі обговорення і заключне слово, і ще у нас виступаючі, так що давайте будемо поважати один одного. Прошу дотримуватися регламенту.

Кобчик Володимир Петрович, голова "Товариства ветеранів-інвалідів ліквідації аварії на  Чорнобильській АЕС". Прошу.

 

КОБЧИК В.П. ... Володимир Петрович, голова першої громадської організації чорнобильців "Товариство ветеранів-інвалідів ліквідації аварії на  Чорнобильській АЕС", віце-президент Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України".

Вітаю всіх членів комітету на чолі з головою комітету, членів уряду України та побратимів! Дякую за надану можливість на виступ.

2021 рік – рік самих значних ювілеїв України: 30 років від Дня незалежності України, 30 років з дня Всеукраїнського референдуму про незалежність України, 25 років Конституції України, 25 років національної валюти України, 25 років Конституційному Суду України, 35 років з дня Чорнобильської катастрофи, 30 років Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", 35 років нашій організації.

Шановний Президенте України, Верховна Рада України, уряд України та керівництво і члени комітету, сьогодні у ваших руках доля усіх чорнобильців України. Пам'ятаємо всі, що в Україні повинна діяти сила закону, а не закон сили.

Нашій організації 35 років, повторюю. Склад організації на момент її реєстрації – 2 тисячі 900 членів. Похорони і тризни розпочались з  моменту катастрофи, з 26.04.1986 року – трагічно загинули двоє наших колег: Валерій Ходемчук і Володимир Шашенок. Ця ланцюжкова реакція смертей за ці 35 років ніколи не зупинялася. Станом на 9 квітня цього року із життя пішли 1 тисяча 741 член нашого товариства. Останні похорони відбулися 07.04.2021 року якраз в день рішення Конституційного Суду України.

Як же держава піклується про здоров'я, соціальний захист, пенсійне забезпечення своїх героїв та постраждалих? Мали дуже непоганий Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якому 30 років, але за цей час свого існування закон 57 разів зазнав значних змін і доповнень виключно в гіршу сторону. Жоден інший закон України не зазнав нічого подібного. Навпаки, знущанням над чорнобильцями став ганебний злочинний Закон №76, проголосований Верховного Радою по-злодійськи в три години ночі з 28 на 29 грудня 2014 року, яким ми вже остаточно знищили всі соціальні гарантії чорнобильців. Далі суди всіх інстанцій по Україні та звернення до ЄСПЛ. Этот законопроект был проголосован за поданням Премьер-министра Украины Яценюка Арсения Петровича. Арсений Петрович, я нагадую вам фразу, которую вы сказали всей Украине: "Якщо куля в лоб - то куля в лоб". То, може, куля в лоб?

Конституція Україна встановила, що судові рішення є обов'язковими для виконання. Всі народні депутати, урядовці, а також Президент України, перед вступом на посаду присягалися виконувати Конституцію України, але в подальшому вони плюють і на Конституцію, і на присягу, і на європейські конвенції. Вони кажуть, немає грошей. На системному рівні проблеми чорнобильців не вирішуються ні урядом, ні Верховною Радою України.

Результат такої державної турботи про чорнобильців такий. За те десятиліття населення України скоротилось на 20 відсотків, а чисельність чорнобильців скоротилась удвічі. Порівняємо витрати бюджету поточного і 2014 року, про які сказав Володимир Михайлович Яценко. Витрати на захист чорнобильців скоротились на цілу четверть, а от витрати на…(Не чути)  урядовців у три рази і більше.

Слід зауважити, що під тиском чорнобильців, національних судів і ЄСПЛ за останні 3 роки стались незначні позитивні дії керівництва держави щодо поліпшення соціального захисту окремих категорій чорнобильців. Це стосується в першу чергу солдатів строкової служби, потім так званих партизан, а головним ліквідаторам катастрофи, а не її наслідків, та потерпілим – ні. Це знову породило дискримінацію.

І ось нарешті з'являється урядовий законопроект № 4555. Але він знову стосується підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих опять же категорій.

Наші пропозиції, від "Союзу Чорнобиль України", від всіх других організацій, шановна Галина Миколаївна, у вас є у письмовому вигляді. І думаю, що цей законопроект виносити на перше читання сейчас немає сенсу. Треба його доопрацювати, дуже-дуже доопрацювати, і тоді можна його приймати.

Есть еще альтернативные законопроекты 4555-1 и другие, народных депутатов Королевской, Цимбалюка та інших.

 

АРСЕНЮК О.О.  Дякую, Володимире Петровичу.

 

КОБЧИК В.П. Извините, вы обещали минуту добавить.

 

АРСЕНЮК О.О. Тільки минуту, будь ласка, хвилину.

 

КОБЧИК В.П. Нема питань.

Беручи  до уваги пропозицію "Союзу Чорнобиль України", нашої організації… (Не чути) та інших щодо внесення змін в законопроект 4555 и других, маємо велику надію, шановні народні депутати, шановні "Слуги народу", на голосування зеленою карткою. Цього року виповнюється… ганебній, як кажуть дуже багато людей, Постанові 1210. Але вона опять же була знищена Постановою 124 Кабінету Міністрів України. Цією постановою взята була заробітна плата середня 928 гривень для начислення пенсій чорнобильцям, а другим чорнобильцям вона осучаснена в 2014, 2015, 2016-их роках в 4 рази більше. За що така шана і коли вона закінчиться?

Є спільна пропозиція всіх чорнобильців, але ніякого позитивного рішення від уряду, Мінсоцполітики немає. Невже ви чекаєте наступного сумнівного ювілею, коли нас уже не буде? Йдеться про життя і здоров'я людей. Нагадую всім, що за Конституцією України це найбільша цінність.

Я надіюсь, що мої колеги доповнять мій виступ. Особливо хочу звернути увагу, моя остання фраза: на евакуйованих із епіцентру, із міста Прип'ять, в 30-кілометровій зоні, где они ожидали якого житла або чогось іншого не менше чотирьох місяців, в цій 30-кілометровій зоні. А це дозова нагрузка десь у 35 рентген.

Дякую за увагу.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Володимире Петровичу.

Ющенко Олександр Степанович, голова правління громадської організації "Всеукраїнське об'єднання інвалідів Чорнобиля "Прип'ять-центр". Прошу.

Ющенко Олександр Степанович. Дякую.

Білоєнко Володимир Миколайович, ініціативна група, місто Харків.

Ще раз прошу дотримуватися регламенту, будь ласка, тому що часу дуже обмаль. Прошу до слова. Володимир Миколайович Білоєнко. Немає.

Погребняк Лариса Миколаївна, голова правління Полтавського об'єднання громадських організацій інвалідів "Ветерани Чорнобиля"

 

ЮЩЕНКО О.С. Шановні, мене чути?

 

АРСЕНЮК О.О. Білоєнко Володимир Миколайович?

 

ЮЩЕНКО О.С. Ні, Ющенко.

 

АРСЕНЮК О.О. Ющенко.

 

БІЛОЄНКО В.М. Я потім. Я теж на зв'язку.

 

АРСЕНЮК О.О. Дуже ще раз хочу попросити дотримуватись регламенту, дуже прошу, тому що я розумію, що наболіле. Давайте конструктивно будемо балакати, пропозиції. Дякую.

 

ЮЩЕНКО О.С. Ющенко Олександр Степанович. Доброго дня, шановні учасники комітетських слухань! Бажаю всім міцного здоров'я. Дякую керівництву комітету за організований захід та за надану можливість участі представникам нашої організації.

"Всеукраїнське об'єднання інвалідів Чорнобиля "Прип'ять-Центр" захищає права та інтереси евакуйованих з епіцентру Чорнобильської катастрофи 86-го року, тих, які втратили здоров'я від аварії, яку вони не вчиняли.

26 квітня минає 35 років з Дня Чорнобильської катастрофи, яка мала тяжкі і трагічні наслідки і в першу чергу для здоров'я багатьох людей, особливо для тих, які знаходились в епіцентрі з перших хвилин катастрофи, коли діяли максимальні дози радіоактивного опромінення, це персонал атомної станції, пожежні, які гасили палаючий реактор, жителі міста Прип'ять та навколишніх сіл. Звичайно, що ліквідатори, які потім були задіяні для ліквідації наслідків аварії на надзвичайно небезпечних роботах теж отримали дуже великі дози опромінення.

За даними доповідних КДБ вищому керівництву, перевищення доз в місті Прип'яті та на реакторі було в 20 тисяч разів. Всім цим людям була завдана велика шкода здоров'ю. І це найтяжчий наслідок, найтяжча трагедія Чорнобильської катастрофи. На даний час чорнобильці мають дуже високі показники захворюваності тяжкими хворобами та смертності серед тих, які отримали великі дози опромінення. Держава взяла на себе обов'язок перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в 1991 році прийняла Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким надає пільги і компенсації щодо медичного, санаторно-курортного, пенсійного забезпечення, житлово-комунальних послуг, транспорту інше. Але всі ці прописані в законі на компенсацію пільги виконуються не в повному обсязі і весь час скорочуються. Найтяжча ситуація стоїть в пенсійному забезпеченні, особливо після скасування норм статті 54 чорнобильського закону, відповідно до яких були прийняті рішення судів та ЄСПЛ і які не виконуються. Надзвичайно тяжка ситуація в пенсійному забезпеченні інвалідів з числа евакуйованих з центру Чорнобильської ядерної катастрофи 86-го року, яких всього залишилось 1 тисяча 89 осіб.

Відповідно до чинного закону евакуйовані з епіцентру Чорнобильської ядерної катастрофи 86-го року, як не дивно, теж постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та мають рівний статус з ліквідаторами відповідно до статей 14, 55, відповідно повинні мати рівні компенсації, пільги, пенсійні виплати, про що і говорить стаття 19 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Але в дійсності з 1 січня 12-го року по даний час Постановою 1210 пенсійне забезпечення інвалідів з числа евакуйованих з епіцентру Чорнобильської ядерної катастрофи доведено до рівня геноциду – 2 тисячі гривень пенсія для тяжкохворих людей, а в нинішніх умовах це надзвичайна дискримінація та геноцид. І це в ХХІ столітті в центрі Європи, з якою є Угода про асоційоване членство, відповідно до якої Україна взяла на себе зобов'язання на дотримання прав людини.

Таким чином, порушені норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", Конституція України. Це зроблено попередньою владою, але нинішня влада, яка задекларувала, що вона "слуга народу", мабуть, все-таки повинна послужити народу та відновити конституційні права тих, які не по своїй волі втратили здоров'я та працездатність.

Деякі фракції та депутати допомагають у вирішенні проблемних питань чорнобильців та зареєстрували відповідні законопроекти. Так, фракція "Батьківщина" з розумінням поставилась до ліквідаторів 86-го року та евакуйованих 86-го року та за нашої участі і за нашої ініціативи зареєстрували законопроект 3239, за що ми дуже вдячні Юлії Тимошенко, першому заступнику голови комітету Михайлу Цимбалюку, іншим депутатам фракції "Батьківщина", їх помічникам, Володимиру Михайловичу Матвійчуку.

Треба вирішити його долю, цього законопроекту, в контексті можливого прийняття законопроекту 4555. Для цього хочу попросити особистої зустрічі з головою комітету Галиною Миколаївною Третьяковою для уточнення позицій щодо цього питання, якщо вона мене чує.

Конституційний Суд вже почав відновлювати права чорнобильців та 7 квітня прийняв рішення про відновлення частини четвертої статті 54 чорнобильського закону в редакції 96-року. В зв'язку з цим вчора за ініціативи Мінсоцполітики відбулось засідання керівництва міністерства з керівниками чорнобильських громадських організацій, де міністерством були запропоновані пропозиції щодо пенсійного забезпечення чорнобильців.  Всі керівники громадських організацій висловили думку про виконання рішення Конституційного Суду в повному обсязі. Але розуміючи стислий термін виконання рішення та стан економіки і бюджету, можливий, але прийнятний, поетапний варіант виконання рішення.

Хочу подякувати міністру Лазебній та заступнику Віталію Музиченку за те, що вони вміють слухати людей та сприймати позицію чорнобильців. Маємо надію, що прийдемо до прийнятного компромісу, який надасть можливість уже з 1 липня відновити значну частину втраченого чорнобильцями з подальшим остаточним відновленням втраченого.

Звичайно, що треба також вирішити питання з медичним, санаторно-курортним забезпеченням, виплатами на оздоровленнями, виплатами на харчування. Приємно, що Марина Володимирівна пообіцяла вирішення і цих питань.

Маємо надію, що Верховна Рада, Кабінет Міністрів України, Президент України будуть сприяти та йди назустріч людям, які втратили здоров'я, у відновленні їхніх прав та гарантій. Ще раз бажаю всім міцного здоров'я і не забувати про чорнобильську трагедію. Якщо є можливість, я попросив би, є у нас там, приймає участь голова юридичної ради нашої організації…... Якщо можна, надати їй декілька хвилин?

 

АРСЕНЮК О.О. Олександре Степановичу, при всій повазі у нас ще є доповідачі, у нас ще буде обговорення, у нас ще буде заключне слово. І ми вже й так дві з половиною години тут сидимо і ще будемо сидіти півтори години, і так даємо всім висловити свою думку до кінця, ні разу нікого не перебив. То ж, будь ласка, майте повагу також. Дякую за виступ.

 

ЮЩЕНКО О.С. Добре, добре. Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Білоєнко Володимир Миколайович, також дуже прошу регламент.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Олеже, я слухаю пана Олександра, мої помічники з ним зв'яжуться. Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую.

 

БІЛОЄНКО В.М. Шановні учасники! Мене чути?

 

АРСЕНЮК О.О. Так, чути. Чути і видно.

 

БІЛОЄНКО В.М. Я хотів би подякувати за організацію такого заходу ініціативній групі. Ініціативна група – це створене учасниками ліквідації Чорнобильської катастрофи, це не громадська організація, це люди, які зібралися на збори і вирішили здійснювати владу безпосередньо, а також долучилися до управління державними справами.

Хочу зазначити присутніх посадових осіб, як законотворців, так і посадових осіб державних органів, дотримуйтеся Конституції, своїх присяг держслужбовців, присяг народних депутатів і працюйте з суб'єктами, з носіями влади – з громадянами. Всі проблеми від цього в державі. Якщо так буде продовжуватися, то ніяка ми не правова держава. Ви знаєте свої посадові обов'язки, все прописано в Конституції. І прохання дотримуватися своїх обов'язків.

Щодо нас, хто є під чорнобильським законом, хто суб'єкт отримання встановлених гарантій. Конституційний Суд 18-го року встановив для тих, хто не розуміє, хто такі учасники ліквідації, потерпілі від Чорнобильської катастрофи. Це люди, які мають особливий статус і такого статусу в державі немає ні в кого.

Крім того, держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам. Тим паче, що не просто держава взяла зобов'язання відшкодовувати шкоду, а повне відшкодування шкоди. І про це зазначено як в самому Законі 796, так і в рішенні Конституційного Суду 18-го року.

Щодо дій народних депутатів. Хотілося, щоб закони ініціювалися саме з комітету профільного, а не з міністерств, які є виконавцями законів, продукту, який приймають народні депутати. Проблема в тому, що з'являються рішення Конституційного Суду. Не порушуйте права, саме законодавці, не порушуйте права наші, ліквідаторів, і потерпілих. 76 Закон був прийнятий, зараз є рішення свіже Конституційного Суду, відновлюйте права в тому обсязі, в якому вони були порушені.

Крім того, хотів би перейти до діючого виконання законів. 59-а, частина третя, виконується не по прямій дії цієї статті. Хочу зазначити, що саме міністерство через Кабмін протягло у свій час незаконно і неконституційно Постанову 871, яка ввела незаконний і неконституційний пункт в постанові 9-1, який не відповідає текстовій нормі частини третьої 59-ї. Від цього є невідповідність і розміру пенсії, яка нараховувалася, обчислювалася по прямій дії частини третьої.

Тому видумана, вигадана формула вона не відповідає жодній формулі жодного закону України, вона повинна бути скасована, 9 пункт - він є неправомірний і незаконний.

І ще хочу добавити, що є намагання посадовців нас звести до того, що ми заробляли на чорнобильській біді і законопроект 4555 в цьому напрямку написаний. Ми хочемо сказати, що в чорнобильській зоні ліквідатори опинилися саме на оборонні, заходи цивільної оборони. Всі ліквідатори, а не три загони, яких областей цивільної оборони, всі, хто був у зоні, є залучені до заходів оборони, цивільної оборони. Із цього якщо виходити, то і на цивільних ліквідаторів розповсюджується частина третя прямої дії 59 статті.

Ми направили всім депутатам, посадовцям, Уповноваженому по правам людини Верховної Ради України свій правовий висновок. Думаю, що всім потрібно його перечитати, і там написано саме те, що порушували в певній мірі посадовці на той період.

Значить, як висновок, ми просимо не чіпати частину третю 59-ї закону, залишити цю частину третю у тілі закону, вона є встановлена депутатами, вона є законною, зрозумілою і яка підлягає виконанню. Тим паче, що вона є диспозитивною, там дається право отримувачам пенсії відповідно до цього закону… це значить одна диспозиція: хочеш, значить, заходь до 54 статті і отримуй пенсію за своїм бажанням по 4-й статті. Або друга диспозиція – за бажанням саме з 5 мінімальних.

Ми хочемо звернути увагу усіх, що саме законодавець це написав, не з заробітку, а саме те, що прописано в Цивільному кодексі: з п'яти мінімальних. Та права база, яка законодавцем встановлена, саме за те, що це є державна пенсія, від держави України, а не з заробітку з тих підприємств, де у людей трималися трудові книжки в свій час, або ті, хто служив в якихось силових відомствах...

 

АРСЕНЮК О.О. Володимир Миколайович, дякую, Володимир Миколайович, дуже вибачаюсь, що вас перебив, але регламент. Давайте ми заслухаємо інших.

 

БІЛОЄНКО В.М. Ну, я на останнє скажу.

 

АРСЕНЮК О.О. Завершуйте, будь ласка.

 

БІЛОЄНКО В.М. Хочу зазначити, ми виступаємо проти цього законопроекту 4555, просимо вивчити з тих матеріалів, які є, і наш правовий висновок.

Ну і побажання дослухатися до нас всім ліквідаторам, всім потерпілим, хочу передати теплі слова наших учасників нашого руху ініціативних груп, побажання всім здоров'я і свідомого розуму всіх посадових осіб.

Дослухайтесь до нас, ми вам кажемо правду і на нашій стороні і Конституція, і Конституційний Суд. Будь ласка, не робіть цього закону, тому що буде наступне рішення Конституційного Суду і признають обов'язково неконституційними вже ваші дії – команди Зеленського. А ми будемо звертатися до гаранта, до Денісової, що йде порушення прав ліквідаторів.

Дякую за увагу.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Володимир Миколайович.

Погребняк Лариса Миколаївна, голова правління Полтавського обласного об'єднання громадських організацій інвалідів "Ветерани Чорнобиля". Прошу.

 

ПОГРЕБНЯК Л.М. Доброго дня, шановні колеги. Часу обмаль, тому, вислухавши попередніх виступаючих і підтримуючи нашого колегу Володимира Білоєнка, хочу сказати, що ми проти, виражаємо категоричний протест проти прийняття законопроекту 4555, в якому передбачається скасування частини третьої статті 59 нині діючого чорнобильського закону України та обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На якій підставі ви збираєтеся забрати пенсії військових ліквідаторів, яких ви сьогодні не один раз назвали героями,  відповідно частини третьої 59-ї чорнобильського закону, на основі якої винесено Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року? На підставі фальшивих даних пояснювальної записки до законопроекту 4555, де вказано, що частина три статті 59 визнана неконституційною? На якій підставі також  передбачаєте статтями 60-1, 60-2 примусове переведення та призначення пенсій згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в той час, коли учасники ліквідації Чорнобильської катастрофи мають експертні висновки про причинний зв'язок хвороби з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка носить професійний характер. Це не тільки моя позиція, а і позиція Всеукраїнського об'єднання ветеранів Чорнобиля, яка опікується правами учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і котрі неодноразово висловлювали свою  позицію, але котрих сьогодні позбавили можливості викласти свою громадянську позицію на цьому засіданні. Бо підвищення пенсій чорнобильцям через цей законопроект залишається тільки у його назві.

Ми також категорично проти законопроекту 5310, про який сьогодні ніхто навіть і не згадав, який є антиконституційний і антисоціальний, який взагалі грубо і нахабно знову порушує конституційні права громадян, у тому числі тих, що приймали безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово констатував порушення в Україні права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини) та зазначав, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, що орган державної влади не може, не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу.

Наша позиція знайшла підтвердження у тій благій вісті, яку ми отримали на православне свято Благовіщеня. Конституційний Суд України уже вкотре став на захист порушених прав наших учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи. Другий сенат 07.04.2021 року ухвалив рішення у справі за конституційною скаргою громадянина України Дяченка Олександра Миколайовича та інших громадян України, у якому зазначив, що після внесення змін до статті 54 Закону 796 гарантований державою мінімальний розмір пенсії суттєво зменшено, що, на думку Конституційного Суду, свідчить про порушення зобов'язань держави щодо забезпечення соціального захисту.

Але вчора, 22 квітня 2021 року, відбулася робоча зустріч у міністерстві під головуванням міністра соціальної політики Марини Лазебної, від якої почули, що новим законопроектом, якого на робочій зустрічі в Міністерстві нам не показали, не передбачається 6, 8, 10 пенсій за віком згідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року, а пропонується підвищення пенсій у два рази. Тобто пані міністр таким чином заявила, що не збирається виконувати Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року, що само по собі є порушенням присяги державного службовця.

Зокрема, проектом передбачається встановлення розмірів пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у твердих грошових сумах та їх щорічна індексація з 1 березня на загальних підставах. Водночас пропонується встановити з 1 липня 2021 року щомісячну державну адресну допомогу до пенсій для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, іншими ядерними аваріями.

Тобто розмір пенсій складається з двох складових: твердої грошової суми, тобто фіксованої, та адресної допомоги. Але що будуть індексувати, розмір пенсій у твердій грошовій сумі чи адресну допомогу? А також немає точних даних чи будуть індексувати взагалі пенсії, бо в законопроекті не передбачається дата індексації.

Приводжу приклад. Пенсія особам з інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС ІІ групи за новим законопроектом передбачається: тверда сума пенсії – 4 тисячі 727 і плюс адресна допомога – 3 тисячі 545. Всього 8 тисяч 272. А на сьогодні військові учасники ліквідації Чорнобильської катастрофи, які отримують пенсію згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року мають більші пенсії. То це таке підвищення получається?

А також запропонований підхід до встановлення пенсій чорнобильцям несе ще одну загрозу. Тобто на суму адресної допомоги зменшується сума майбутньої пенсії по втраті годувальника неповнолітній дитині чорнобильця, дитині-інваліду, яка є на утриманні у чорнобильця, і призначається після смерті чорнобильця його вдові. Таким чином, міністерство, мабуть, хоче обікрасти малолітніх дітей, дітей-інвалідів, які знаходились на утриманні ліквідаторів, і вдів чорнобильців, значно зменшити пенсію по втраті годувальника, оскільки цей вид пенсій не призначається з адресної допомоги.

Знов повторюється 2011 рік, коли Постановою 1210 було зменшено розмір пенсій тим чорнобильцям, хто її отримував рішенням суду. Куди ви тягнете наше суспільство, шановні народні депутати: у Європу чи, може, в іншому напрямку - в прірву? Прикриваючись начебто турботою про державних службовців, намагаєтесь таким чином збільшити кількість звернень наших громадян до Європейського суду, збільшити заборгованість держави через збільшення санкцій Європейського суду та накладання в такому разі справедливої сатисфакції на Україну, накладення матеріальної компенсації за бездіяльність та неналежне виконання рішень українських судових рішень. Чому ви, шановні, не чуєте представників громадянського суспільства? Чи давно вже лунало під стінами Верховної Ради "Ганьба!" на вашу адресу? Ви не враховуєте громадську думку при обговоренні законопроектів. Ви не враховуєте думку ваших же колег з інших парламентських комітетів. Це ви, "слуги народу", так чуєте народ? Що це, якщо це не профанація самої ідеї слухань?

На жаль, за два останні роки через позицію Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів люди просто його перейменували на "комітет з антисоціальної політики".

Дякую. Замисліться про це. Згадайте ще раз і перечитайте текст присяги народного депутата, яку ви складали. Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Лариса Миколаївна.

У мене є пропозиція. У нас залишився Латиш Вадим Анатолійович, і є у нас Галина Миколаївна, тож прошу, можливо, що час у нас вичерпано, тож, можливо, без обговорення: Галина Миколаївна, Латиш,  заключне слово? У мене є така пропозиція.

Латиш Вадим Анатолійович, голова громадської ради Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Прошу до слова.

 

ЛАТИШ В.А. Дякую Олег Олексійович.

Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати, учасники комітетських слухань! На засіданні громадської ради при комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доволі часто піднімається проблематика Чорнобильської катастрофи, що є показником занепокоєння громадянським суспільством станом виконання вимог законодавства щодо захисту інтересів громадян України - громадян України, які ліквідували Чорнобильську катастрофу, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, які получили інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, і, на жаль, ті герої, які поклали своє життя. І нам потрібно не тільки пам'ятати геройські вчинки цих людей, але й допомогти подолати перешкоди, з якими вони зіткнулися. А вони, на жаль, є.

Однією з нагальних потреб є перегляд і суттєве доопрацювання основного закону для чорнобильців – Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (№ 796-ХІІ). Це той закон, в якому окремі положення визнані Конституційним Судом неконституційними. На останньому засіданні громадської ради було прийнято рішення, що цей закон потребує детального розбору та напрацювання рішень і пропозицій до зміни цього закону з врахуванням рішень Конституційного Суду України.

Зокрема, звертаю вашу увагу на диспропорційний підхід до нарахування пенсій цивільним ліквідаторам, в яких у порівнянні, наприклад, з військовими ліквідаторами пенсія на багато нижча, але вони так само ризикували і втрачали своє здоров'я, як і військові ліквідатори. Свого часу держава зобов'язала цих ліквідаторів, цивільних ліквідаторів, взяти участь у ліквідації та подоланні цих наслідків. Тому держава повною мірою повинна компенсувати їх втрачене здоров'я.

Окремо хотів дуже коротко, окремо хотів відзначити, що Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", цим законом передбачено Єдиний державний реєстр осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Виправте мене, якщо я помиляюся, але ж вже більше 20 років минуло, а реєстр досі відсутній. І правильно тут казали шановні учасники, колеги, зокрема заступник міністра соціальної політики, що потрібно робити верифікацію посвідчень учасників, що є питання, але без цього реєстру така верифікація була би малоефективною. Сам реєстр буде потужною верифікацією.

І наостанок хочу сказати, що Чорнобильська катастрофа є катастрофою планетарного масштабу і ще багато поколінь будуть боротися з наслідками цієї катастрофи, щоб захистити нашу країну. Але головним аспектом захисту повинна бути людина.

Дуже дякую за надане слово.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Вадим Анатолійович.

Тож прошу кожного заключне слово, так як ми все, в принципі, обговорили, обсудили, якщо були якісь питання, включались в дискусію. Тож прошу, можливо, Галина Миколаївна або…

Галина Миколаївна, прошу, заключне слово.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже. Дякую за модерування наших комітетських слухань. Щиро за це дякую. Вони пройшли майже в таймінг. Ми трішечки запізнилися. В будь-якому випадку, велика подяка шановним представникам громадянського суспільства і від чорнобильської спільноти, і Вадиму Латишу, який представляє Громадську раду при Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів, все-таки Комітету соціальної політики, а не антисоціальної.

Я на початку свого виступу сказала, наскільки збільшилося фінансування потреб захисту чорнобильської спільноти тільки в цьому році. Воно непропорційне до інфляції, але ми робимо все для того, щоб ця сума збільшувалася і в подальшому. Я не дуже зрозуміла представників сьогодні громадських спільнот різних, і військових, і цивільних, тому що в одних виступах, і у виступах останнього виступаючого звучало про те, що ми маємо прирівняти цивільних і військових, тих, хто потерпів від аварії на Чорнобильській атомній електростанції, до однієї величини, тому що вони отримали рівну дозу випромінювання. Водночас у виступах інших спільнот звучало, що це треба прибрати і не робити.

Мені здається, що законопроект, який поданий Кабінетом Міністрів України, він задовольняє і ту, і ту спільноту, тому що і пенсія військових, і пенсія цивільних відповідно до законопроекту 4555 буде зростати. А тому відповідно цей законопроект, він має задовольняти, на мій погляд, і ті, і ті спільноти. Тому я не дуже розумію, чому громадські організації виступають проти прийняття цього законопроекту, тим більше, що це буде перше читання. І відповідно на вимогу, в тому числі і опозиційних партій, фракція "Слуга народу" сьогодні збирає підписи для того, щоб на наступному тижні відбулися позачергові сесії, у вівторок і у четвер. І відповідно до планів нашої фракції на четвер буде стояти законопроект 4555, щодо якого комітет збереться ще у понеділок.

І я ще раз наголошую, що ми його будемо приймати в першому читанні. Яким чином ми будемо діяти далі. В комітеті буде створено робочу групу, яку очолить, як зазвичай, голова підкомітету, який сьогодні модерував наші комітетські слухання. І відповідно ми будемо приймати зауваження всіх: і народних депутатів, і громадських організацій, яких залучимо до обговорення цього законопроекту.

Водночас я ще раз наголошую на тому, що оця контраверсія між цивільними і військовими, вона залишається. І задовольнити одночасно всі громадські спільноти, і ті, і ті, не уявляється за можливе, тому що їх побажання є один до одного невиконуваними. Або треба одних задовольнити, або інших. Водночас що робить країна – це збільшує це пенсійне забезпечення, збільшує нерівномірно до інших категорій пенсіонерів. Тому сьогоднішня влада робить все для того, щоб ті рішення, які були прийняті в попередні часи: скасовували пільги і компенсацію за шкоду життю та здоров'ю, - ліквідувати в цьому розриві.

Хочу зазначити ще, що Чорнобильська аварія прийшлася на часи, коли розмір шкоди за нанесення… шкоди життю та здоров'ю в радянські часи відбувалось нерівномірно. Ви знаєте, що на той час не було ринкової економіки, і відповідно держава, яка нанесла шкоду, повністю це не відшкодувала, більше того, поклала це відшкодування на наступні генерації. Саме тому, що за радянських часів це була стандартна практика - не виконувати зразу і не сплачувати високі заробітні плати, не виконувати ці зобов'язання, перекладаючи їх на наступні покоління, саме тому сьогодні і відбувається саме оцей розрив, тому що податки, які сплачує працююче населення, стають все меншими.

Сьогодні згадуваний вже Прем'єр-міністр Яценюк, який зменшив розмір єдиного соціального внеску, що потягло за собою зростання дефіциту Пенсійного фонду, який в цьому році сягає більше ніж 190 мільярдів гривень, якими українці дотують ці суми за рахунок інших податків, а не за рахунок єдиного соціального внеску. Тому цю ситуацію ми будемо долати. Її подолати в один прийом неможливо. Тому в мене велике прохання до громадських спільнот розкрити доступ до прийняття 4555 в першому читанні. Далі будемо, як я вже і сказала, дискутувати.

Констатую також по сьогоднішньому засіданні те, що Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів відзначував у попередні часи, а саме: відсутність механізму, створений попередніми всіма урядами, відсутність механізму бюджетування витрат державного бюджету на виконання рішень національних судів і європейських судів у правах людини. Тому що, навіть якщо люди йдуть за справедливістю до судів, то ці рішення... влада попередня механізму рішення бюджетування таких рішень судів не зробила. А тому на нашу політичну силу покладається наразі завдання, і сьогодні ви чули і виступ представників соціальної палати Вищого суду, і Міністерство юстиції, які взяли цю проблему в розробку. У разі якщо ми не створимо такого механізму, то всі рішення судів теж будуть не фондовані, не забезпечені грошима.

Таким чином, просили ще впродовж сьогоднішнього засідання провести окреме засідання комітету щодо законів, які стосуються чорнобильської тематики. Я думаю, що ми поговоримо з паном Олегом Арсенком, який є головою підкомітету, і подивимося, чи є там законопроекти, щодо яких комітет ще не прийняв рішення.

Водночас хочу звернутися до громади. Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів виконує свої повноваження відповідно до Регламенту Верховної Ради. Водночас комітет не є структурою, яка компонує порядок денний Верховної Ради як такої. А тому звертатися за конкретним прийняттям законопроектів, якщо комітет вже благословив законопроект у Верховну Раду, не потрібно, бо це вже рішення Верховної Ради в цілому. Формування порядку денного також відбувається на погоджувальних радах, комітет лише подає своє подання, по яких рішення вже прийнято.

Що стосується ще Конституції. Я прошу всі громадські спільноти поважати всю Конституцію, а не тільки статтю 16 або статтю 22, або статтю 50, яку сьогодні згадував народний депутат попередніх скликань, а також інші статті. Є ще стаття, яку чомусь ніхто не згадує, – це 95 стаття Конституції. 95 стаття Конституції каже про те, що бюджет має бути збалансований, бо якщо він не збалансований, то в цьому випадку країна стоїть перед макроекономічними викликами, перед великою інфляцією, яку, якщо ми не збалансуємо бюджет, не забезпечимо податками всі видатки, то в цьому випадку ми маємо друкувати кошти, наприклад, чи робити якісь займи, які важким тягарем покладаються знову ж таки на наступні покоління і генерації

Тому давайте подивимося, за рахунок скорочення яких статей видатків ми можемо збільшувати чорнобильські. І коли ми кажемо про те, що сьогоднішня влада збільшила їх непропорційно в більший бік по відношенню навіть до 20-го року, то в цьому випадку ми маємо сказати, що ми це зробили за рахунок COVID, за рахунок військової нашої оборони, за рахунок багатодітних матерів, за рахунок зменшення фінансування пенсіонерів, за рахунок ще якихось соціальних виплат. Ми 80 відсотків свого бюджету витрачаємо на соціальні речі, в тому числі на освіту нашого наступного покоління. Тому включайтеся не тільки до роботи Комітету соціальної політики, але і до бюджетного комітету. І якщо ми ділимо ці кошти, ділимо між цивільними, військовими, інвалідами, які отримали в ЧАЕС, інваліди, які отримали інвалідність як учасники бойових дій під час захисту нашої країни, жінки, які народили і виховали дітей щонайменше до шестирічного віку, - це всі категорії, які допомагають нам будувати країну, і ми маємо знайти лад і фінансування між всіма цими категоріями.

Що стосується тепер наступних дій. У мене прохання велике до народних депутатів, які будуть повертатися до Києва, бо наступний тиждень сесійний, згадати про те, що ми робимо позачергову сесію саме для того, щоб вирішити ці питання нагальні. І ще останній раз 4555 відкриває можливості обговорення, інших можливостей з виконанням одночасно 95 статті Конституції поки що ми не бачимо, саме тому, що збалансований бюджет – це турбота уряду. От депутати можуть тільки відносно впливати на перерозподіл цих грошей, тільки тоді, коли ми находимо джерело і компенсації, а тому робити це потрібно дружньо і з Міністерством соціальної політики, з Кабінетом Міністрів, з бюджетним комітетом, з Комітетом соціальної політики.

Дякую всім за наші слухання. Ми врахуємо під час рекомендацій і будемо послідовно за цим слідкувати. Дякую всім.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Галино Миколаївно.

Музиченко Віталій Володимирович.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Я також хотів би на завершення сказати кілька слів, тому що була достатньо жарка така дискусія, я назвав би. І хотів би зробити деякі висновки, в тому числі і для себе.

По-перше, я всім дуже дякую за відверту розмову, яка у нас відбулася. Вона непроста, вона складна і потребує прийняття певних рішень, взаємоузгоджених і компромісних.

Я дуже дякую Галині Миколаївні за підведення підсумків, за конструктивну позицію, і хочу відмітити, можливо, в громадськості були якісь певні підвищені очікування стосовно законопроекту 4555. Я нагадаю, що він розроблявся ще в кінці 2020 року, коли не було рішення Конституційного Суду, і основною метою його було збалансування і вирівняння умов пенсійного забезпечення стосовно осіб з інвалідністю внаслідок ЧАЕС, як військових, так і цивільних. Про це ми сьогодні чули неодноразово, і це ключова проблема, на яку спрямовано цей законопроект.

Я дуже вдячний тим представникам і очільникам громадських організацій, які вчора взяли участь в обговоренні цього питання безпосередньо в Міністерстві соціальної політики.

Ми також почули дуже корисні речі, і на сьогоднішній день для себе ми взяли в роботу, стосовно доповнення відповідного законопроекту такою категорією населення, як  особи з інвалідністю внаслідок ЧАЕС із числа евакуйованих відповідно у 86-му році, в тому числі із міста Прип'ять.

Я дуже хотів би звернути увагу на те, що надзвичайно важлива є позиція стосовно єдиної практики судових рішень, тому що, якщо взяти до уваги і 95 статтю Конституції, і рішення Конституційного Суду від 2011 року № 20, коли Конституційний Суд визнав конституційним проведення відповідних видатків, в тому числі і по 54 статті чорнобильського закону, відповідно до рішення і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів. Я закликаю до побудови і пошуку збалансованого і конструктивного рішення. Тому що дуже буде недобра ситуація, коли ми під популістськими закликами, під тим, що ми хочемо всім сподобатися, приймемо ті рішення, які в подальшому знову не зможемо виконувати, які стануть предметом судових розглядів уже в майбутньому.

Тому я закликаю всіх нас до компромісної роботи, і те, що 4555 може стати основою і центром цієї роботи, звичайно, він потребує доопрацювання, ми з цим погоджуємося, але з чогось потрібно починати. Тому пропонуємо почати з цього законопроекту, і відповідно поетапно вирішувати всі ці проблеми з урахуванням тих реальних можливостей, які в нас є. Я дуже дякую всім за конструктив і за ту роботу, яку ми маємо зробити.

Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Віталій Володимирович.

Трішки хочу добавити від себе як голова підкомітету. По-перше, хочу подякувати всім учасникам слухань нашого комітету. Хочу подякувати колегам - народним депутатам, які підключилися. Хочу подякувати громадським організаціям, які включилися. Всі рекомендації та пропозиції сьогоднішнього засідання будуть враховані та розглянуті на комітеті.

Дійсно, це була дуже конструктивна розмова. Ми постійно спілкуємося з різними організаціями, постійно. Я кажу за те, що ми це питання піднімаємо не тільки до роковин кожен рік, до 35-річчя, в наступному  – до 36-річчя, і ці питання ми піднімаємо постійно на комітеті, постійно під час наради з Міністерством соціальної політики. Тож це питання на сьогоднішній день дуже актуальне і дуже його потрібно вирішувати.

Хочу ще від себе добавити, що дійсно Чорнобильська катастрофа – це є техногенна катастрофа, яка наробила шкоди не тільки в Україні, а наробила шкоди у всьому світі.

Хочу подякувати всім героям, всім ліквідаторам, всім військовим, цивільним за їхню відвагу. Це справжні герої, які дійсно врятували… навіть спробували врятувати нас від цієї катастрофи. Тож дякую всім, хто був присутній на цьому слуханні комітетському. Хочу подякувати. І до слідуючої зустрічі! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. На все добре! Чекаємо в Києві за підписами на позачергове.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую. До побачення всім вам.
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03