Повідомлення

Перейти до розділу
22 червня 09:43
13 липня 2022 року о 15.00 год. відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Впровадження багаторівневої системи психологічної допомоги ветеранам та членам їх родин» докладніше
22 червня 09:39
07 липня 2022 року о 14.00 год. відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Розвиток ветеранського бізнесу» докладніше
14 червня 16:05
30 червня 2022 року о 15:00 відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Засади внутрішньої і зовнішньої політики у сфері соціального захисту ветеранів». докладніше
29 липня 13:54
Верховна Рада України підтримує заходи щодо підвищення якості надання послуг Державною службою зайнятості та зниження рівня безробіття в Україні докладніше
28 липня 10:17
Інтерв'ю з Головою Комітету Галиною Третьяковою на тему: Цивілізаційний підхід до захисту прав людини на ринку праці. Трансформація трудових відносин в Україні. докладніше
28 липня 09:30
Комітет вітає кожного громадянина з Днем Української Державності! докладніше
27 липня 18:01
Верховна Рада України встановила грошову виплату громадянам, які мають особливі заслуги перед Україною докладніше
26 липня 10:41
Науковці звертають увагу Верховної Ради України на необхідність налагодження ефективної діяльності Фонду соціального страхування України, зокрема, шляхом внесення змін до профільного законодавства докладніше
22 липня 16:15
Комітет пропонує Верховній Раді України запровадити належний державний контроль у сфері використання коштів соціального страхування докладніше
21 липня 10:35
Комітет вітає Оксану Жолнович з призначенням на посаду міністра соціальної політики України докладніше
19 липня 15:00
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 19 липня 2022 року докладніше
15 грудня 2021, 17:11

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 15 грудня 2021 року

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Наталія Королевська, Струневич Вадим. Кого забула? Бабенко Микола. Я бачила Арсенюка Олега і все. Бабенко Микола.

Шановні колеги, у нас є кворум, ми можемо починати працювати. І я прошу всіх шановних народних депутатів теж наприкінці нашого засідання визначитися з тим, як ми будемо засідати на наступному тижні. У нас там є купка таких завдань, які ми мусимо зробити як комітет, а саме, затвердити звіт, попрацювати із звітом, запланувати роботу на наступну сесію. Запропонувати Голові, спікеру парламенту, і його заступникам план законодавчих робіт на наступний рік. Тому у нас ще є контрольні питання щодо впровадження електронних лікарняних листів. Уряд готовий звітувати нам щодо того, що вони зробили по рекомендаціях, по наших комітетських слуханнях щодо стратегії подолання бідності і подолання бідності.

І в мене ще прохання також зазначити народним депутатам, які парламентські слухання, до яких ми будемо повертатися у наступній сесії, які парламентські слухання нам потрібно запланувати на наступний сесійний період.

А зараз переходжу до нашого порядку денного. Якщо нема до нього зауважень, то йдемо по порядку запропонованому.

Питання перше, і розглядається комітетом у порядку контролю, – це результати виконання рекомендацій слухань у комітеті на тему "Про стан виконання стратегії бідності".

Будь ласка, пан Віталій Музиченко від Міністерства соціальної політики.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники заходу! Відповідно в червні поточного року розглядалося питання стосовно подолання бідності в нашій державі і було надано ряд рекомендацій стосовно цього питання. В результаті можемо констатувати той факт, що питання подолання бідності є достатньо всеохоплюючим. І взагалі право людини на захист від бідності визначено і Європейською соціальною хартією, а також Цілями сталого розвитку на період до 2030 року, що схвалені ООН. І відповідно ця проблематика була висвітлена в рекомендаціях, які Міністерство соціальної політики виконувало і надало достатньо докладний звіт, там звіт майже 30 сторінок. Я зупинюсь на деяких аспектах, тому що, як я вже сказав, питання взагалі достатньо широке і стосується багатьох органів виконавчої влади, багатьох гілок для досягнення відповідного результату.

Зокрема ми говоримо про питання подолання бідності серед працюючого населення, серед населення сільської місцевості й малих міст, серед сімей з дітьми, осіб з інвалідністю, а також сімей, які складаються з осіб старше 75 років, а також непрацюючих пенсіонерів. І всі ці категорії населення мають різну проблематику, яку потрібно вирішувати.

Що стосується безпосередньо питань Міністерства соціальної політики, то хочу поінформувати про те, що вже після рекомендацій комітету було схвалено Указом Президента України в червні поточного року Стратегію людського розвитку, яка увібрала до 2025 року в своєму виконанні достатньо широке коло питань. Зокрема і питання, власне, доходів населення, а також прямо пов'язаних речей з цим – це подолання бідності.

І Міністерство соціальної політики як орган, який забезпечує координацію роботи в цьому напрямку, розпочав роботу стосовно підготовки плану заходів. Складна була проведена робота, от власне, з червня по грудень ми достатньо великий обсяг роботи провели. І власне, 9 грудня поточного року, от буквально на минулому засіданні уряду було схвалено Розпорядження 1617, яке передбачає вже детальний покроковий план до 2023 року для реалізації відповідно указу Президента і досягнення мети.

Хочу зазначити тільки про те, що цей план заходів передбачає більше ніж 200 напрямів і охоплення фактично всіх органів виконавчої влади, всієї системи органів виконавчої влади для досягнення відповідного результату. Стратегія визначає такі цілі, а саме: покращення медико-демографічної ситуації; створення збалансованої системи охорони здоров'я; забезпечення якісної освіти; розвиток культури, фізичної культури і спорту; підвищення рівня життя; активізації зайнятості і забезпечення соціальної підтримки населення.

Зокрема, ми говоримо про те, що серед різних верств населення в рамках виконання цієї стратегії має бути забезпечено подальше підвищення соціальних стандартів та гарантій для населення, зростання рівня оплати працюючого населення, коли ми говоримо про подолання такої негативної і достатньо ганебної речі, коли працююча людина не має можливості утримувати себе, а також членів своєї сім'ї, особливо, якщо ми говоримо про дітей. І фактор ризику по багатодітним сім'ям, які у нас з цієї причини достатньо часто опиняються в складних життєвих обставинах, виходячи із рівня доходу, якщо рахувати на одну особу, яка входить до членів таких сімей.

Працевлаштування відповідно безробітних, а також активізація роботи стосовно певних програм зайнятості, підвищення рівня пенсійного забезпечення. Тут ми можемо сказати про те, що ті заходи, які ми спільно з вами, я дуже дякую за підтримку парламенту і комітету, вжили стосовно і окремих категорій наших пенсіонерів, а також щодо загальної картини щодо підвищення розміру пенсійного забезпечення, дав нам можливість вперше по суті підійти до такої планки як середній розмір пенсії у розмірі практично 4 тисячі гривень. Це, звичайно, середній показник, який характеризує загальну систему.

Є над чим ще працювати, і ми говоримо про те, що достатньо значна частина наших пенсіонерів ще отримує пенсію у розмірі  прожиткового мінімуму, який на сьогоднішній день також потребує перегляду і зміни в цьому напрямку. Але я думаю, що протягом достатньо нетривалого часу ми зможемо вирішити ці питання шляхом перегляду тих позицій стосовно застосування і одиниці прожиткового мінімуму, і сфери його застосування, і пов'язаних з цим речей.

Ще один аспект, на який я хотів би звернути увагу, і це буде предметом моєї доповіді вже з наступного питання, – це перегляд адресності програм соціальної підтримки. І ми на сьогоднішній день говоримо про те, що основна мета певних видів соціальної підтримки – це є, власне, подолання складних життєвих обставин і виведення із цієї ситуації сімей, які потрапили в складні життєві обставини. Тому будемо розглядати також і стан реалізації відповідних ініціатив, які були прийняті рік-півтора тому, і які результати на сьогоднішній день маємо.

Ще один аспект, на який хотів би звернути увагу і що містилося в рекомендаціях, – відповідно за результатами попереднього розгляду, це було система розвитку, надання соціальних послуг зокрема в територіальних громадах. Ситуація полягає в тому, що розвиток соціальних послуг відбувається поступово і нам достатньо складно впливати на цей процес, тому що безпосередньо організація цієї роботи відбувається на рівні територіальних громад. Зараз ми моніторимо, відслідковуємо цей процес, звичайно, ми говоримо, що за останні півроку з моменту винесення рекомендацій є певні зрушення. У нас збільшилася кількість громад, які взагалі взяли на себе цю функцію, збільшилася кількість фахівців з соціальної роботи, які залучені до цього процесу. Тобто мова зараз іде про те, що сотні і сотні нових фахівців соціальної роботи залучено до цього процесу, але ситуація від ідеальної ще далека. І на сьогоднішній день дуже важливо, що після прийняття Закону про Державний бюджет і формування по суті на завершальному етапі бюджетів місцевих громад, ми мали можливість закласти туди необхідний ресурс. Тому що ми всі прекрасно розуміємо, що організовувати і подальше розвивати систему соціальних послуг можна тільки за наявності відповідного фінансового ресурсу, який дозволить реалізувати відповідні заходи.

Взагалі той моніторинг, який ми проводимо, говорить про те, що за даними І півріччя 2021 року і аналізуючи результати статистичних спостережень, зокрема, спостереження в рамках обстеження умов життєдіяльності домогосподарств, наразі зберігається достатньо позитивна  динаміка щодо зниження рівня бідності за абсолютними критеріями. Це не ті показники, які ми можемо сказати, що вони нас задовольняють, але, тим не менше, на сьогоднішній день ми вже бачимо, що меншими темпами впливає і пандемія, і достатньо вищими темпами зростають все-таки доходи населення. Зокрема, офіційні статистичні показники говорять про те, що рівень бідності за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму знизився з 51 до 42 відсотків, а за доходами з 28,3 до 26,3 відсотка.

Підсумовуючи все викладене, я хочу сказати, що подолання бідності – це достатньо довгострокове завдання, яке ми намагаємося вирішити фактично з початку набуття незалежності нашої держави і за короткий термін досягти якихось кардинальних змін надзвичайно складно. Але в рамках тих умов і в рамках того завдання, яке у нас є, ми говоримо про те, що комплексними засобами і виконуючи відповідну стратегію, і план заходів щодо її реалізації, можливо, говорити про позитивні зрушення в різних напрямках, зокрема, в плані і підвищення доходів. Тому що з нашої точки зору, все-таки ключовим питанням подолання бідності є підвищення рівня доходів працюючого населення, що має стати локомотивом наповнення і державного бюджету, і бюджетів різних фондів (і Пенсійного фонду, і Фонду соціального страхування) для того, щоб відповідно підвищувалися і розміри соціальної допомоги.

В свою чергу соціальна допомога має виконувати адресну функцію виведення сім'ї із складних життєвих обставин і бути скоординована через інтегровану модель надання із соціальними послугами для досягнення відповідно результату щодо виведення таких сімей із складних життєвих обставин. Наразі ми націлені на виконання плану заходів, який було затверджено урядом, і перший звіт стосовно його результатів передбачено вже за результатами І кварталу 2022 року. І відповідно ми, враховуючи те, що це питання також перебуває на контролі у комітеті, будемо інформувати про стан виконання і ті результати, які ми маємо в поточному режимі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Є в Міністерства економіки щось доповнити? Тому що Стратегія подолання бідності містить також і норми, які виконуються Державним центром зайнятості, Фондом безробіття. Є що-небудь добавити, ні?

Тоді питання до доповідача. Шановні народні депутати, є питання?

Да, будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Добрий день, шановні колеги. Чесно кажучи, всі ми усвідомлюємо, що ніякими звітами про подолання бідності ми не доведемо людям, що бідність долається.

Ви знаєте, що соціологічні опитування в країні говорять про те, що 60 і більше відсотків людей вважають, що за останні два роки вони стали жити гірше, тобто вони відчувають, що їх життя погіршується.

Подивіться, що робиться з тарифами. Подивіться, відкрийте бюджет свій на 2022 рік і подивіться мінімальний прожитковий рівень, де по всіх категоріях від 41 відсотка, від мінімального прожиткового рівня, враховано для працездатних осіб, я маю на увазі всі мінімальні соціальні виплати, до, наприклад, 50.  Для дітей від 6 до 18 років – 50 відсотків прожиткового мінімуму, розрахованого за методологією, враховано на наступний рік. 30 відсотків, за даними практично всіх лікарень, які наша команда об'їхала і з якими поспілкувалася, 30 відсотків усього від вартості медичних послуг, які потрібно надати людям, враховано у бюджеті на наступний рік.

Я не хочу вже говорити про пенсії, там, де у нас менше прожиткового рівня платиться більшості пенсіонерів у країні. Я не хочу говорити про інфляційні процеси, які зараз навіть ті мізерні підвищення, які були зроблені за останні роки і в пенсіях, і в заробітних платах, з'їдає повністю зараз інфляція, яка просто захлиснула країну.

Я думаю, що ви можете, безумовно, приймати будь-які документи, які констатують, що в країні бідність зменшується, але ви не зможете поміняти відчуття людей про своє власне життя звітами. І тому я не хочу забирати зараз ваш час, я прекрасно знаю, що у вас і в комітеті, і в Верховній Раді є більшість для того, щоб прийняти рішення про те, що бідність подолана, але мені здається, що це буде в країні виглядати просто смішно. Тому наша команда, безумовно, буде голосувати проти, скажемо, таких пропозицій, і тому приймайте рішення, як ви хочете.

Але я просто хочу попросити і в тому числі представників влади, щоби ви не робили те, що буде в суспільстві виглядати смішно. Давайте спочатку подолайте бідність і покажіть людям, що вони стали жити краще, відчуйте по їх думкам, що вони реально почали жити краще, а після того треба приймати такі документи.

Дякую дуже за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Я хотіла ще запитати у вас у контексті конструктиву щодо наших рекомендацій.

Мова йде зараз про те, що Кабінет Міністрів звітує про ті рекомендації, які ми самі як народні депутати і ви як член комітету, надавали Кабінету Міністрів для того, щоб оцю бідність долати. Ми ж зараз не вимірюємо соціологічними дослідженнями, як сприймають це люди, ми мусимо виконавчій гілці влади сказати, що потрібно зробити, щоб людина відчувала себе більш захищеною і жила в більшому добробуті.

Тому чи є у вас пропозиції, що не виконано, а що виконано, а що потрібно зробити у плані виконавчої влади для того, щоб люди і відчували в тому числі і були багатшими?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, я думаю, що в проекті треба зазначити, що всі соціальні виплати не можуть бути меншими за мінімальні прожиткові рівні розраховані за методологіє, а цього немає.

Я хотіла би, щоби повернулися і тут це в пропозиціях наших є, повернулися до тієї прекрасної історії і того прекрасного часу, коли мій уряд приймав в 2008 році для визначення розмірів трудових пенсій враховувати коефіцієнт одного року страхового стажу 1,35 відсотка, а цього не враховано. І, до речі, це нами не просто було враховано, а ми користувалися цією нормою.             

Також треба забезпечити призначення пенсій колишнім працівникам, які живуть в сільській місцевості, які колись працювали в колгоспах, в сільськогосподарських кооперативах, в фермерських господарствах  кооперативах, фермерських господарствах і так далі, які зараз ліквідовані, і внаслідок чого такі працівники не мають сьогодні достатньо мінімального стажу для призначення пенсій. І таким чином вони просто страждають, хоча пропахали в колгоспах усе своє життя.

Також ми хотіли би бачити виплату допомоги по безробіттю батькам при закритті дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл на період карантину. Це теж серйозна річ: якщо закриваєте на карантин школи і все інше, і закривали, то надо батькам платити, щоб вони дітей своїх мали можливість і виховувати і за ними дивитися.

Крім того, підвищення рівня соціального захисту до європейського рівня дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Сьогодні немає цього європейського рівня в нас і так далі, так далі, так далі.

Я просто не хочу, чесно кажучи, зараз забирати ваш час. Ми письмово надали ці всі пропозиції, наші пропозиції не враховані, і тому в розділі ІІІ проекту рішення комітету передбачена необхідність прийняття окремих законопроектів, які зареєстровані у Верховній Раді. Але при цьому не передбачено необхідність прийняття таких важливих законопроектів за авторства Михайла Михайловича Цимбалюка, за моїм авторством щодо затвердження прожиткових мінімумів на рівні очікуваних фактичних розмірів – це законопроект номер 1175 від 29.08.2019. Далі, щодо відновлення коефіцієнта оцінки одного року страхового стажу для призначення трудових пенсій – законопроект 6035 10.09.2021. Це щодо зменшення розмірів плати за житлово-комунальні послуги для збільшення субсидій – законопроект 6031 від 10.09.21. Та багато-багато інших законопроектів нашої команди в соціальній сфері, які не враховані.

Ви знаєте, я хочу вам сказати, що все, що робиться сьогодні в залі щодо законодавчої діяльності, воно, на жаль, навпаки суперечить соціальному захисту людей, суперечить справедливості, суперечить усьому, чого чекають люди. Як ми можемо за такі документи голосувати, якщо ви пропонуєте гірші умови життя для людей, ніж це було навіть при Порошенкові? Не кажучи вже про те, що робив наш уряд і робив дуже правильно.

Тому, безумовно, ми і виступати будемо проти цього документу, і будемо достатньо серйозно його критикувати, і будемо наполягати на тому, щоби соціальна політика взагалі повернулася в нашу державу, зраз її просто випалюють коленим залізом. І це буде відчувати кожен депутат "Слуг народу", коли поїде туди до людей і буде з людьми спілкуватися, і дивитися їм в очі.

Сьогодні ледве не протягнули законопроекти, які стосуються того, що люди вже вимушені будуть по закону доплачувати за надання послуг в системі охорони здоров'я в той час, коли навіть найзаможніші країни світу мають суто страхову медицину, а українцям, які за межею бідності, пропонують доплачувати за медичні послуги.

Я просто хочу сказати, що просто ваша політика і ваше бачення соціальної політики, підтримки людей і взагалі існування українців, воно різко відрізняється від того, що бачить наша команда. І тому ми не те, що тут не можемо бути однодумцями, а ми в принципі не можемо бути співучасниками руйнації соціального захисту людей, від Трудового кодексу до бюджету на будь-який рівень.

Вибачте, я просто зачитала деякі пропозиції. Насправді наші стратегії діаметрально різняться, на 180 градусів, і тому ми не можемо тут бути однодумцями. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Дійсно, наші стратегії різняться, але у будь-якому випадку цей документ, ви сказали, що ви надали, в секретаріаті його нема. Чи можна просити, щоб ви надали письмово цей документ? Це не технічне питання.

Я б хотіла закцентувати увагу на тому, що ви як опозиція, ви робите абсолютно правильно: ви у тому числі вказуєте нам там, де ми недопрацьовуємо. Ми будемо це включати в наші подальші плани. І мені здається, що в цьому випадку і опозиція, і влада працюють уже конструктивно і тому письмові ваші пропозиції будуть лягати у тому числі і в наших планах. Хоча методи, як це реалізувати, у нас різні, але завдання щодо забезпечення наших громадян, я думаю, що у нас однакові. Просто ми вже дискутували з вами про це. Соціал-демократія і ринкова економіка – це доволі різні речі.

Ми як партія даємо можливість людям реалізуватися і отримувати більш високі рівні доходів, а не тільки забирати і перерозподіляти, як робилося це в соціалізмі, в прокомуністичному суспільстві. 

Дивіться, тому у нас методи… Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пане голово, ну вибачте, будь ласка, ви зараз пургу несете. Я хочу запитати. Соціал-демократична партія Сполучених Штатів – це що, неринкова ідеологія? Це що, неринкові речі?

 

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, ви майте терпіння слухати опонентів. Ну майте терпіння, я ж послухала вас.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну ви зараз просто говорите абсолютну чушь і видаєте це за якісь розумні речі. Я хочу вам сказати, що якщо ви будете читати документи Європейського Союзу, соціально-орієнтована ринкова економіка – це той мейнстрим, яким рухаються всі країни Європи, всі. Підкреслюю, всі країни Європейського Союзу. Називається: соціально-орієнтована ринкова економіка. Те що ви пропонуєте в якості соціальної політики Україні – це практично ну геноцид, я вважаю, української нації.

І я не говорю вам про те, що ми критикуємо, я говорю про те, що поверніть хоча б те, що було при моєму уряді: нормальні коефіцієнти по пенсіям; поверніть, будь ласка, наближення соціальних виплат мінімальних, до мінімальних прожиткових рівнів, розрахованих за методологію; будь ласка, поверніть виплати на народження дитини; поверніть ті тарифи для людей, які були при мені і так далі. 

Я не говорю вам: робіть щось фантастичне. Я говорю: робіть хоча б те, той мінімум, який робив наш уряд. І те, що ви робите сьогодні політику, яка абсолютно не кореспондується з тими стратегіями, які виконує Європейський Союз відносно соціальної політики, ну так ви мусите це визнати. Ви навіть Трудовий кодекс перекреслюєте, який за останні як мінімум 200 років здобутий всіма профспілковими рухами світу. Ви робите речі, які руйнують життя людей. І це неринкова економіка, це не інша якась ідеологія, це просто по чийомусь замовленню реальна зачистка української нації. Ну так не треба нас робити тут співучасниками, ми не будемо тут співучасниками. А те, що ми за ринкову економіку, ну це ж очевидно, і не треба тут передьоргувати. 

Наші пропозиції надані до бюджету на 2022 рік, ми їх передаємо і кожен раз їх кудись в смітник пристроюють. Просто візьміть і подивіться, ми постійно даємо одні і ті самі пропозиції.

І я думаю, що  тут зараз не питання в опозиції, повірте мені. Опозиція, вона робить свою справу. Але в той же час ви мусите розуміти, що люди думають. І якщо сьогодні до 70 відсотків людей вважають, що країна в своїх внутрішніх перетвореннях рухається не в ту сторону, і тільки там 18 відсотків вважають, що якийсь курс там більш менш правильний, ну це для вас мусить бути сигналом. Причому ж тут опозиція?

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що вам потрібно вчителькою працювати у школи, Юлія Володимирівна, а не вчити людей, які прийшли вже… (Не чути)  І не перебивати, Юлія Володимирівна, весь час…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви – голова комітету і тому ви не маєте права вішати ярлики, ви не маєте права. Ви вибачтесь, будь ласка, ми – народні депутати. Я – лідер фракції. І коли ви даєте якісь свої принизливі оцінки, ви хоча б навчіться вести себе як слід. Я вам не даю принизливих оцінок. Я говорю про політику, я говорю про стратегії, які ви здійснюєте, про тактику. А ви намагаєтесь мене принизити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ви себе вести не вмієте.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я просто вас прошу як голову комітету вибирайте слова, і вибачтесь за те, що ви намагаєтесь мене образити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я вас не намагаюсь образити, я критикую вашу ідеологію. Ви мені не даєте навіть слова сказати, ви ж перебиваєте. Ви ж навіть на комітеті себе вести не можете. Ну як так можна, Юлія Володимирівна? Ви ж тільки сама хочете виступати. Ну тут є інші народні депутати, які також в регламенті мають можливість і мусять мати можливість виступати, ви ж не можете бути весь час в ефірі.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Вибачтесь, будь ласка, за те, що ви даєте оцінку мені практично як людині.  Ви, будь ласка, давайте оцінку нашим…  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, як людину я вас не оцінюю.  Давайте тоді перейдемо… Ми всі даємо один одному політичну оцінку, тільки політичну, ми оцінюємо вашу ідеологію. Тому, будь ласка, право оцінювати є у кожного, незалежно від того, хто що очолює, і хто що очолював, тому що це є народні обранці. Тому давайте будемо по черзі говорити.

Я прошу до Кабінету Міністрів, у мене є особисті зауваження ще як у народного депутата щодо стратегії подолання бідності, там де уряд написав, що не виконано і виконання не планується, це пункт 5: Кабінету Міністрів продовж 21-го року розробити законодавчі ініціативи щодо можливості повернення частини податків домогосподарствам. Ви знаєте, в тому числі і мою, пан Музиченко, особисту позицію, що стратегія подолання бідності мусить в першу чергу базуватися на хоча б рівному, я вже не кажу про прогресивне, оподаткування. Ми маємо в Україні, отриману від своїх попередніх влад, регресивну податкову ставку оподаткування податком на доходи фізичних осіб, і уряд поки що не пропонує нічого. Колись Азаров це запропонував. Пласка ставка оподаткування у всьому світі провокує бідність, і тому тут непотрібні заклики щодо простої системи оподаткування. Треба тим родинам, хто не в стані себе утримувати, податки повертати, а не утримувати країну тільки за рахунок бідних.

І крім того, я прошу прокоментувати Міністерство економічної  економіки України щодо того, щоб зробити аналіз стану ринку праці на національному та регіональному рівнях. Перше право, про яке каже Європейська хартія, а саме соціально-економічне право, вона каже про те, що у людини є право на труд. І ми казали про це неодноразово в комітеті, про те, що ми продукуємо у Міністерстві освіти фахівців, які потім неготові отримувати в тому числі високооплачувані місця на ринку праці. Оцього аналізу не виконано, і поки що незрозуміло, в який спосіб буде уряд це виконувати. Чи можна отримати від уряду коментарі щодо цих двох пунктів?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Можна питання?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, Михайло Михайлович, він теж має питання.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Ну насамперед я хотів би запитати. Чому немає міністра? Бо саме міністр реалізує державну політику в сфері подолання бідності. І як уряд виконує те, що обіцяла команда, яка прийшла до влади, і Президент в цьому напрямку?

Друге. Я справді хотів би, Галина Миколаївна, щоб ми не переходили на особистості і не радили де кому працювати, бо нас, як і вас, обрав український народ. Ми не радимо нікому із вас продавати собак на ринку, ми не радимо, кому плюшками торгувати і інше. Давайте через те поважати один одного. Ми вас поважаємо як голову комітету. Але на особистості переходити я б не радив.

У  мене питання до Міністерства соціальної політики, заступник міністра сказав, що питання подолання бідності зрушилося з місця. Можливо, воно для когось і зрушилося, але мені видається, що українські громадяни цього не відчули. І некоректно ви порівнюєте середню пенсію. Майже 4 тисячі гривень – це  що, середня по палаті? Ви рахуєте суддів, які отримують 90 і більше тисяч гривень, і тих пенсіонерів, які отримують з 1 грудня 1 тисячу 934 гривні? То це некоректно, через це тут треба говорити конкретні  рішення.

І запитання до наших колег. В проекті рішення, яке нам роздано, там не враховано, тих пропозицій, які озвучила Юлія Тимошенко. Ми подавали проекти законів, чому вони тут не враховані? Чи вважає комітет, що вони не можуть подолати бідність? А це ті теми про пенсійне забезпечення колишніх працівників колгоспів.

Якщо говорити, продовжуючи тему повернення при народженні дітей, то, справді, наш законопроект був першим, він стосувався конкретних сум: 50 – за першу дитину, 100 – за другу, 150 – за третю. Це не є багато, порівняйте 2008 рік, коли долар був 8 і тоді було 12 тисяч, 24 тисячі і за третю і наступну народжену дитину 50 тисяч. То це практично взяти… давайте беремо співвідношення  купівельної спроможності.

Тепер, ми не бачимо у проекті рішення в розділі ІІІ тих законопроектів щодо прожиткових мінімумів, які ми пропонували. 6031 законопроект про зменшення розмірів плати за житлово-комунальні послуги та збільшення субсидій, які не ввійшли, не врахували вже в бюджеті на наступний рік. Тобто ми подавали такі пропозиції, вони не враховані.

Але від Міністерства соціальної політики я сьогодні в звіті не почув конкретно термінів, коли ж нарешті подолається бідність, і це все напівміри, про які відзвітували. Мені видається, що сьогоднішнє таке питання розгляду цього важливого слід перенести, запросити міністра і розглянути ґрунтовно, чи в нас є перспектива, чи просто ми знову будемо писати проект рішення, а потім ухвалювати його як  рішення для того, щоб просто ухвалити і надалі так і завершити. І це неповага до комітету, коли перша особа не проходить. Чи це вже правило?

Давайте розглянемо заради того, щоб тільки зарахували, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, пан Віталій Музиченко, і на мої питання, і на питання Михайла Михайловича.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую за питання.

І бачимо, що достатньо гостра дискусія навколо цього питання зокрема тому, що воно достатньо серйозно чіпає, по суті, все населення нашої держави.

Відповідаючи на ті запитання, які звучали у вас, по-перше, Михайло Михайлович, в світі немає жодної країни, яка б стовідсотково подолала бідність, і говорити про те, що ми там через 2 чи через 3, чи через 5 років…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Пан Музиченко, ви назвіть відсоток бідності за розрахунками Організації об'єднаних націй, який є в Україні і який є в інших європейських державах? Чи є хоча б одна держава Європи, яка має більше 50 відсотків громадян, які живуть за межею бідності?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Михайло Михайлович, знову ж таки методика оцінки бідності може мати і має декілька показників: це є абсолютні показники, це є відносні показники.

Я назвав цифри, які ми промоніторили за результатами І півріччя цього року. Дійсно, починаючи з 2020 року, спостерігалася жорстка динаміка стосовно зростання бідності і в нашій державі, і в інших країнах світу, зокрема, Європи. Якщо потрібно, ми промоніторимо і дамо вам результати цього моніторингу. В мене немає зараз просто перед руками їх, але ми можемо надати це комітету як інформаційні матеріали. При цьому ми говоримо про те, що з 2021 року, хоча і не великими темпами, але спостерігається зворотна тенденція стосовно зменшення кількості бідного населення і зменшення темпів. Це означає про те, що заходи спрацьовують, не спрацьовують стовідсотково, але для цього якраз і передбачено стратегію, яка має намір до 2025 року, от я вам називаю дату, вжити ряд заходів для того, щоб зменшити цей відсоток.

Що стосується пропозицій і ті законодавчі ініціативи, які звучали і попередньо обговорювалися. Дійсно, на сьогоднішній день у парламент внесено цілий ряд законодавчих ініціатив, покликаних на збільшення певних виплат, розширення певних соціальних гарантій і так далі.

Єдина проблема всіх цих законодавчих ініціатив – це відсутність ресурсу для того, щоб їх реалізувати. І насправді перебуваючи в бюджетному процесі на 2022 рік ми фактично пів року дискутували і достатньо жорстко дискутували з Мінфіном для того, щоб відстояти ті показники, які хоча б є на сьогоднішній день в Законі про Державний бюджет на наступний рік.

Якщо ми говоримо комплексно і говоримо про конкретні приклади, то припустимо, тільки законодавча ініціатива про оцінку одного року страхового стажу коштує більше 200 мільярдів гривень. Насправді, на сьогоднішній день ні в бюджеті Пенсійного фонду, ні в державному бюджеті таких коштів виділити одномоментно просто немає, їх неможливо виділити, ресурсу цього немає. Якщо ми говоримо про те, що така стратегія підтримується на політичному рівні, тоді давайте говорити про те, що вона передбачає необхідність ресурсного забезпечення, а це можна зробити двома шляхами.

Перший – збільшенням ставки оподаткування і давайте про це тоді відкрито говорити, що в 2016 році були прийняті помилкові, незрозумілі і інші якісь заходи стосовно зменшення по суті в два рази ставки ЄСВ, що неодмінно вплинула на доходну частину Пенсійного бюджету, бюджету Пенсійного фонду.

І за рахунок цього, по суті, ми вимушені на сьогоднішній день балансувати ресурсну складову. Тоді ми говоримо про те, що давайте говорити нашому бізнесу, нашим ФОПам і іншим органам, які працюють, що ми йдемо на збільшення податкового навантаження, але тут ми можемо отримати інший, зворотній ресурс, коли у нас база оподаткування може бути зменшена.

Тому це також один з варіантів, коли ми говоримо про детінізацію, про те, що потрібно виводити із тіні податки для наповнення податкової частини – це також інший аспект, яким можна регулювати це питання. Але, я ще раз підкреслюю, без можливості ресурсного забезпечення не можна приймати політичні рішення, які не підкріплені фінансовим ресурсом. Це зажене нашу Україну ще далі в боргову яму стосовно неспроможності виконання прийнятих законодавчих ініціатив. І як наслідок – це суди, це блокування рахунків, це те, з чим ми вже зараз стикаємося. І ми неодноразово з вами розглядали питання, чому не виконуються судові рішення, чому не виконуються ті гарантії, які вже є в законах, які гарантуються державою. А не виконуються через те, що ресурсна база не дозволяє забезпечити їх виконання. Тому питання подолання бідності, питання людського розвитку, воно достатньо комплексне, його не можна вирішити за один місяць чи за один день, і вирішувати його можна тільки в комплексі заходів. Ще раз говорю, план, який прийнятий, він передбачає більше 200 заходів, які стосуються і працевлаштування, і податкової системи, і знаходження ресурсної складової, і підвищення адресності, і зростання доходів. Основна політика  подолання бідності, на мій погляд, є в зростанні доходів працюючого населення, і як наслідок – це запустить локомотив можливостей підвищення інших соціальних гарантій.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну ви просто припиніть красти через "Велике будівництва" і кришувати контрабанду своїх найближчих друзів, які сьогодні в команду "Слуга народу" входять, і мені здається, вистачить на все.

Я просто не хочу більше, чесно, приймати участь в продовженні цього фарсу…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)  …в крадіжках всіх, не имея на это оснований, и тем более Музыченко. При чем тут Музыченко и обвинения Музыченко? 

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Музиченко вже говорить, представляючи Міністерство економіки, а пан Музиченко має представляти Міністерство соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, ви не вважаєте, що ви нас ображаєте, коли ви звинувачуєте людей, які тут сидять, у тому, щоб ми припиняли красти. Ми не крадемо! Я, точно, не краду.

І тут народні депутати, які тут сидять…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. …які тут сидять. Но вся країна знає, що з "Великого будівництва" ідуть мегавідкати.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Хто це – вся країна знає?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Поговоріть з бізнесом, ви ж спілкуєтесь з бізнесом, поговоріть.

Я хочу сказати, припиніть…

 

ГОЛОВУЮЧА.  Юлія Володимирівна, ви сидите на засіданні Комітету  соціальної політики і ви мене звинувачуєте, ви людей звинувачуєте.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я вас не звинувачую, і людей не звинувачую, і депутатів не звинувачую. Я говорю про те, яка сьогодні здійснюється державна політика.

Я прошу, зарахуйте мій голос проти цього. І, чесно, не хочеться приймати участь в цьому фарсі, тому я бажаю колегам нормальної роботи. Приймайте рішення, за які вам перед людьми не буде соромно, і буде все в порядку.

Гарно вам попрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Шановні колеги, є ще питання до міністерства?

І я все ж таки… Пане Віталію, ви не прокоментували 7 і 5 пункти. 7-й, може, стосується Міністерства економіки, а щодо оподаткування домогосподарств, не прокоментували, чому Кабмін і не збирається, і не планує цього робити?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Галина Миколаївна, в даній ситуації я дійсно представляю Міністерство соціальної політики, яке звітує за всю програму. Але повторю ще раз, вона складається, ця програма складається, по суті, з усіх дотичних органів і секторів.

Питання, яке порушили ви, стосовно оподаткування і повернення частині домогосподарств. Це питання й інформація про це нам надавалась на узагальнення Міністерством фінансів, ми її не можемо коментувати з точки зору того, що це в компетенції Міністерства фінансів.

У нас є представник Мінфіну. Будь ласка, я просив би, щоб він прокоментував цю ситуацію і позицію цього центрального органу виконавчої влади. Так само і Мінекономіки. Тому що от Михайло Михайлович говорить, що я представляю вже не Міністерство соціальної політики, а по суті весь блок. Да, дійсно ми на узагальненні цієї інформації і ми координуємо роботу, але ми не можемо відповідати за сегменти, які належать до профілю і Мінекономіки, і Мінфіну.

Тому я просив би колег прокоментувати ці питання, оскільки ми узагальнювали цю інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, є ще питання до доповідачів чи бажання виступити, або пропозиції, що ми робимо по цьому контрольному питанню?

Так, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна, одна тільки репліка. Тут говорили про митницю. Гетманцев, колега по парламенту, 14 числа, тобто день назад заявив в одному з інтерв'ю, що поки ми вимагали звільнити одного з вищих посадових осіб, винних у схемах і крадіжках, і сформували дуже простий для митниці: плюс 12 відсотків до індикативу. А сьогодні 50 мільярдів в митницю не поступили цього року. Тобто Гетманцев визнав, що митниця не дає добро, а… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Є питання до пана Віталія Музиченка? Або є бажання, що ми робимо з цим контрольним питанням?

У нас декілька речей: ми можемо прийняти до відома сьогодні узагальнений звіт уряду. Друге – запропонувати щось уряду, додаткові якісь заходи. Або у нас ще є можливість провести на цю тему не тільки комітетські слухання, але й парламентські, оскільки вони стосуються великої кількості людей, щодо подолання бідності, якщо у нас є таке бажання.

Шановні народні депутати, які будуть пропозиції? Взяти до відома?

Пан Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Взяти до відома та все ж таки провести комітетські слухання, щоби ми разом спільно, напрацювали ті ідеї, рішення…

 

ГОЛОВУЮЧА. Так ми вже робили. Це рекомендації слухань і виконання наших рекомендацій.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Ну, це перше – просто на виконання цієї стратегії. А друге – це про стан виконання закону.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, да. Ну ми просто про стан виконання… Рекомендації слухань комітету на тему: "Про стан виконання…"

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я ж кажу, рекомендації громадських слухань… (Не чути) прийняти до уваги.  А з приводу виконання закону…

 

ГОЛОВУЮЧА. Приймаємо до уваги, да? Ми можемо ще запропонувати уряду прозвітувати ще через деякий час.

 

(Загальна дискусія)

 

______________. Дійсно в ХХІ сторіччі і на теперішній час це такий, знаєте, ганебний стан, що є бідність, більше того, що бідність серед працюючих людей. Але ж ми розуміємо, що ми зараз проводимо і слухаємо питання про стан виконання, тобто такий стан, коли він ще тільки проходить і ще недопрацьовано.

Хотілось би до Міністерства соціальної політики, щоб вони додатково провели якісь свої вишукання для того, щоб ми прискорили розгляд цих питань, врахували всі пропозиції, ті, що казав Михайло Михайлович, для того, щоб ми більш дієво підходили до цього.

Ну, якщо ми можемо прийняти до уваги і тоді ще через певний час заслухати Міністерство соціальної політики, пропоную всім пристати на цю пропозицію, щоб дати певний час і ще раз повернутися до розгляду цього питання.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Шановні народні депутати, якщо дозволите, маленька пропозиція.

Дійсно, цю інформацію можна взяти до відома як поточний стан речей, і ті заходи, які були вжиті, і результати, які є, проміжні, скажімо так. І з урахуванням от якраз прийнятого розпорядження стосовно затвердження плану заходів ми будемо збирати за результатами, вже березня-квітня 2022 року, уже результати про виконання, власне, і плану заходів по реалізації стратегії людського розвитку, яка є частиною.

Тому як один із варіантів ми пропонували в кінці квітня - на початку травня повторно розглянути це питання вже з урахуванням перших результатів реалізації плану заходів, якщо не заперечуєте.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію. Я думаю, що це слушна пропозиція.

Шановні народні депутати, немає заперечень щодо того, щоб прийняти зараз до відома і на початку квітня ще раз заслухати про стан виконання і наших рекомендацій, і щодо тієї стратегії щодо розвитку людського капіталу, яка прийнята?

 

_______________. Щоб мністерство взяло до уваги пропозиції, які пропонував Михайло Михайлович. Якщо є вони слушними, щоб взяли до уваги ці пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧА. І ті пропозиції, про які Юлія Володимирівна, Михайло Михайлович казав. Ну, ми письмово не побачили, я не бачила письмово.  Юлія Володимирівна потім сказала, що вона надавала пропозиції до бюджетного комітету, і відповідно до Комітету з питань соціальної політики вони не надходили, і відповідно ми їх не розглядали.

 

_______________. …законопроекти, які не враховані. Через те, можливо…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, так. Ну, я думаю, що Музиченко пояснив, чому  не враховані – тому що вони ресурсні. Навіть я колись рахувала у комітеті, скільки від "Батьківщини", скільки від ОПЗЖ, скільки від якої фракції поступило ресурсних законопроектів. І пан Віталій згадав про те, що тільки впровадження коефіцієнту 1,35, його Юлія Володимирівна назвала другим, що виплати, всі виплати не нижче ніж там реальний прожитковий мінімум, коефіцієнт 1,35 повернути, що тільки коефіцієнт 1,35 важить 200 мільярдів. Десь там 2 роки тому ми рахували, скільки потрібно бути ресурсу для того, щоб всі виплати робити на рівні не нижче реальної суми, воно тягне більше ніж на трильйон.

Нагадаю, що видаткова частина в наступному році 1 трильйон 500. Таким чином ми перерозподілити ті ресурси, які ми не збираємо тільки через соціальну модель, як би хто не хотів, він не зможе, незалежно від того, яка буде влада. Тому що або треба повертатися до податків, які були там за часів до Яценюка, який там знизив ЄСВ і раніше.

Тому є пропозиція таким чином. Врахувавши, дочекатися тих пропозицій, якій надійдуть від "Батьківщини", від Юлії Володимирівни, від Михайла Михайловича, подивитися їх. Зараз прийняти інформацію до відома, опрацювати пропозиції від "Батьківщини", подивитися і в Міністерстві соцполітики, що можна з ними зробити, із законами, в тому числі із ресурсним забезпеченням. І відповідно заслухати ще раз виконання рекомендацій слухань і виконання стратегії, вже тепер не тільки стратегії подолання бідності, бо вона закінчилася, але і стратегія розвитку людського капіталу в тій частині, яка стосується подолання бідності, на початку квітня.

І в мене ще прохання теж, пане Віталію, щоб ви не були за всі міністерства, попросити секретаріат і вас, щоб при складанні таблички ми включили на такі слухання і Міністерство економіки, і Міністерство фінансів, щоб була трійка від міністерств. Тому що всі наші питання знаходяться на стикові міністерств, гаразд, щоб не тільки були ви.

Нема таких заперечень щодо того? Ні. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Хто – проти? Хто – утримався? Дякую.

Шановні народні депутати, ми переходимо до пункту 2 нашого порядку денного: про стан виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб" (номер Закону 646-9) (від 02.06.2020 року).

Будь ласка, пан Віталій.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, це питання, яке прямо пов'язане з першим питанням, тому що це ряд програм, які мають безпосередній вплив на подолання бідності, на підтримку найменш захищених верств  населення, зокрема по фактору того, що люди  потрапляють в складні життєві обставини через недостатні доходи.

Дійсно, в червні місяці було прийнято Закон № 646-IX, яким змінено ряд підходів стосовно надання окремих видів соціальної допомоги. Зокрема я нагадаю про те, що було підвищено з 2 до 2,5 розмірів прожиткового мінімуму на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. А для дітей з інвалідністю такий розмір допомоги було підвищено з 2 до 3,5 розмірів прожиткового мінімуму.

Наразі говоримо про те, що такою підтримкою охоплено майже 35 тисяч опікунів на понад 42 тисячі дітей – це вагома підтримка для того, щоб  наші діти, які втрачають можливість отримання батьківської опіки і піклування, не потрапляли до інституційних закладів, а мали можливість виховуватися в  сім'ях і отримувати відповідно сімейну опіку і піклування.

Крім цього було уніфіковано принципи надання державної допомоги  на дітей одиноким матерям та державної і соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Основним принципом було те, щоб більш адресно забезпечити надання цієї соціальної допомоги тим категоріям сімей, які дійсно її потребують, і за рахунок цього збільшити розміри таких виплат з урахуванням уніфікованих критеріїв.  

Ми можемо говорити про те, що за відповідний період, якщо взяти на аналіз ситуацію, яку ми мали до прийняття відповідних законодавчих змін, це перше півріччя 2020 року, і от порівнювати це уже із відповідним періодом 2021 року, коли ми реалізували відповідні підходи, говоримо про те, що на 44 відсотки збільшився розмір, середній розмір допомоги малозабезпеченим сім'ям. Тобто такий розмір збільшився фактично у нас із 3 тисяч 807 гривень до 5 тисяч 478  гривень на сім'ю малозабезпеченій сім'ї. 

Крім цього ми можемо сказати про те, що на 40 відсотків, фактично до 6 тисяч 500, зріс середній розмір допомоги малозабезпеченим сім'ям з числа багатодітних сімей. Це той фактор, про який я говорив попередньо, який говорить про те, що чим більша кількість дітей в сім'ї, тим більший фактор потрапляння в складні життєві обставини за рахунок розміру доходів, тому що збільшується кількість утриманців і батькам важче вийти з цієї ситуації. Тому я думаю, ситуація, коли ми в більшому розмірі підтримуємо такі категорії сімей, є правильною для того, щоб запобігати бідності серед цих сімей і потрапляння їх в ці ситуації.

Також можемо говорити про те, що зміни достатньо серйозно вплинули на модель поведінки цих категорій населення. Що я маю на увазі? Якщо раніше у нас значна частина працездатних осіб, які не працювали, в малозабезпечених сім'ях складали достатньо велику складову – це до третини серед всіх одержувачів соціальних виплат. То на сьогоднішній день діє єдине уніфіковане правило: або така людина з об'єктивних причин не працює, тому що здійснює догляд, надає соціальні послуги, тобто задіяна в реалізації певних соціальних функцій, або вона працює. Іншим варіантом є виключно перенавчання, перепрофілювання або перебування у пошуку роботи в статусі офіційного безробітного.

Тому на сьогоднішній день ми можемо говорити про те, що суттєво збільшилася кількість людей, які пішли навчатися. Ми маємо приклади, коли люди в 40-45 років пішли в професійно-технічні навчальні заклади. Тобто це позитивна динаміка, коли люди намагаються хоча б перекваліфікуватися і адаптуватися під вимоги ринку праці.

Наступний аспект, на який я хотів звернути увагу, – це також створення умов для того, щоб, по-перше, стимулювати таких людей до працевлаштування, це врахування частини фізично отриманої чистої заробітної плати. Тобто коли непрацююча людина працевлаштовується на наступний період для того, щоб створити певний такий перехідний або трансформаційний період, її доходи враховуються 50 відсотків від того, що вона отримує для того, щоб відразу не викидати її з систем соціальної допомоги.

Другий аспект, на який я також хотів би звернути увагу, – це створення механізмів для самозабезпечення. От у нас з 1 січня 2022 року вперше запроваджується, по суті, програма, яка націлена на те, щоб створити умови для виведення таких сімей до активної позиції і на ринку праці, і створення мікробізнесу.

На наступний рік, я дуже вдячний і Міністерству фінансів і депутатському корпусу, у нас передбачено фактично 100 мільйонів гривень на таку програму, яка передбачатиме відбір працездатних осіб, які не працюють із числа малозабезпечених сімей, зокрема тих, які перебувають на обліку в центрах зайнятості, і які не можуть тривалий час реалізувати себе на ринку праці, можливість складання і підготовки бізнес-планів по тим напрямам діяльності, які актуальні і характерні для конкретної діяльності. Тому що ми розуміємо, є аграрні території, є індустріальні, є більш націлені на зелений туризм і так далі.

Тобто кожен із цих аспектів має бути врахований за місцем проживання такої людини з можливістю отримання, я підкреслюю тут, поворотної одноразової фінансової допомоги, але не у грошовій формі, а у формі робіт, товарів і послуг, націлених на створення, по суті, для тієї людини робочого місця у вигляді мікробізнесу. Як показує результат пілотного проекту, який ми проводили, достатньо непогана ефективність. Ми не говоримо про те, що всі стануть суперпідприємцями і зможуть реалізувати, але як показує практика, 25-30 відсотків від тієї категорії людей, які ми зараз маємо, ми можемо вивести абсолютно в іншу парадигму життя в нашій державі, тобто на більш активну позицію і на позицію саме забезпечення. Допомога надаватиметься ця в поворотному механізмі, але за рахунок сплачених податків і єдиного соціального внеску розмір повернення такої допомоги буде зменшуватись відповідно на суму сплачених податків.

Таким чином, за рахунок сплати протягом трьох років і активної діяльності відповідних податків, така сім'я може взагалі не повертати відповідну допомогу. Це плюс, який ми зараз активно агітуємо взяти і органи виконавчої влади, і органи центру зайнятості, і саме основне – територіальні громади. Тому що цих людей потрібно спочатку виявити, з ними потрібно попрацювати, з ними потрібно підготувати ті ж бізнес-плани, тому що ми повинні розуміти, що це найменш активна з позиції виведення самої себе категорія населення, яка постійно систематично раніше отримувала соціальну допомогу.

Така програма у нас в таких масштабах запроваджується, по суті, вперше. І виходячи із розміру мінімальної заробітної плати сума такої допомоги одноразової буде складати в наступному році 97 тисяч 500 гривень до. Тобто ці гроші ми безпосередньо не даємо в руки людині, але за ці гроші може закуплене бути обладнання, товари, роботи послуги, які дозволять людині вийти з цієї ситуації. Це на наш погляд є от якраз тим місточком, який має дозволити вийти із ситуації, коли людина займає позицію, але не створює для мене робоче місце, а я хотів би працювати, але не можу і так далі, особливо в сільській і селищній місцевості. Тому що зараз наш аналіз показує про те, що в сільській (селищній) місцевості конкуренція за робоче місце достатньо серйозна, і є фактор недостачі робочих місць, і через наявність робочих місць…

Ну і наступний аспект, на якому я також хотів би зосередити увагу, – це те, що було запроваджено державну соціальну допомогу на догляд одиноким 80-річним пенсіонерам, які потребують такого догляду у розмірі доплати, у розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму. Тобто там, де люди у нас за висновками ЛКК потребують стороннього догляду. У зв'язку з тим, що є питання стосовно реалізації цього права на рівні територіальних громад через поточну систему соціальних послуг, через розвиток, здійснюється така доплата безпосередньо людям, які потребують такої  допомоги. Наразі таку допомогу отримує у нас більше 55 тисяч одиноких осіб, що дає можливість їм збільшити і рівень доходу і реалізувати через альтернативні форми можливість отримання таких соціальних послуг.

Взагалі ми говоримо про те, що на виконання закону було прийнято ряд підзаконних нормативно-правових актів, це і постанови уряду і накази, частина з яких вже імплементована. Ми говоримо і про уніфікований єдиний порядок обчислення сукупного доходу, і відмову від довідок про доходи, і цифровізацію цього процесу, це дає нам можливість повністю в майбутньому перейти в Дію. І у нас плани є в наступному році суттєво збільшити кількість послуг, які будуть надаватися безпосередньо з фронтом в цифровому вигляді, і забезпечити збір інформації без людини шляхом обміну ресурсами. Ми тут дуже вдячній і податковій, і Пенсійному фонду, і службі зайнятості, які є надійними нашими партнерами стосовно збору тієї інформації, яка необхідна для призначення різних видів соціальної допомоги.

Тому от, власне, з точки зору поточного стану реалізації цього закону ми говоримо, що основна його мета досягнута. Ми збільшили в рамках поточних призначень фокусування на сім'ях, які дійсно потребують соціальної допомоги, і запроваджуємо альтернативні механізми, які дозволяють, по суті, запобігти або вивести сім'ю із стану складних життєвих обставин. А не просто заливати кошти на системній основі і чекати кожні пів року звернення такої сім'ї за соціальною допомогою.

Тому ми дуже вдячні за загальну таку роботу. Ми з вами достатньо багато дискутували над цим законопроектом, що на сьогоднішній день маємо результати. Тому, я думаю, вони достатньо обнадійливі і дають можливість нам на базі цього виду соціальної допомоги розвивати в подальшому соціальні виплати в принципі.

У нас є в планах наступне: запровадити деякі такі універсальні підходи стосовно більшої уніфікації підходів стосовно надання соціальної допомоги, відходячи від категорійних принципів і реагуючи на потреби сім'ї, виходячи з матеріального, майнового стану, рівня доходів.

Тому дякую за увагу. І є надія на те, що в подальшому система ця буде розвиватися достатньо непоганими темпами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Є у народних депутатів питання ще щодо цього?

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую за доповідь, але в мене є декілька запитань. Зупинюсь на двох важливих, пане заступнику міністра.

Насправді, закон вступив у дію в липні 2020 року, набрав чинність з липня, так. Але цим законом передбачена одноразова допомога, про яку ви говорили, безвідсоткова поворотна на здобуття економічної самостійності малозабезпеченим сім'ям за рахунок коштів державного бюджету.

Але, насправді, Постанова Кабінету Міністрів про порядок надання такої допомоги – увага – вийшла аж 21 квітня 2021 року. Вибачте, шановні. І увага, порядок надання і саме надання коштів передбачено з січня 2022 року. Тобто що це таке? Нефаховість Кабінету Міністрів, коли закон ухвалюється і стає чинним з 1 липня 2020 року, Постанова про порядок виділення коштів ухвалюється аж в квітні наступного року, і ця постанова говорить, що  надавати людям будуть цю допомогу з січня 2022 року? Чи це політичне шахрайство, чи злочинна непрофесійність, чи це обдурювання народу, що прокукурікали, що ухвалили, вибачте за таке порівняння, а насправді давайте спробуємо комусь щось допомогти аж з 2022 року?

От я хотів би, щоби ви назвали, тому що це, насправді, важливо. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Віталію, я хочу вам подякувати за те, що ви особисто розбудовуєте інфраструктуру Міністерства соціальної політики і переводите її нарешті з рельсів Советского Союза до ринкової економіки. Дякую вам особисто, і прошу відповісти на питання.

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  Дякую за запитання.

Михайло Михайлович, це питання знову ж таки ресурсного забезпечення. Ми знаємо про те, що є вимоги Бюджетного кодексу і є умови складання бюджетних програм. Насправді, в 2021 році відповідної бюджетної програми передбачено не було.

Ми зверталися до Міністерства фінансів стосовно здійснення перерозподілу відповідних ресурсів з інших програм соціального захисту для того, щоб запустити цю програму, але, на жаль, оскільки це капітальні видатки, тобто це не видатки споживання. Міністерством фінансів нам було домовлено про те, що ми з 2022 року відразу розпочнемо реалізацію цієї програми з достатньо серйозним ресурсом в обсязі 100 мільйонів гривень. Тому, власне, з урахуванням цього і приймалася постанова. Дійсно, вона буде реалізована, починаючи з 1 січня 2022 року.

Тому ще раз нагадую: питання ресурсного забезпечення достатньо важливе при реалізації таких законодавчих ініціатив.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Вибачаюсь. Так уточніть, яка сума по цьому законопроекту виділена на наступний 2022 рік.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. На наступний рік виділено без 4 мільйонів 100 мільйонів гривень на реалізацію таких заходів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ще є питання до пана Віталія? Є пропозиції щодо прийняття рішення по цьому питанню? У нас тут – прийняти до відома, да? І можна так само десь через півроку заслухати, що у нас відбувається в частині боротьби з бідністю з малозабезпеченими родинами. Шановні народні депутати, є, да, така пропозиція?

Таким чином, прошу голосувати за пропозицію: прийняти до відома інформацію замміністра соціальної політики, звіт Міністерства соцполітики щодо цього питання і заслухати щодо цього питання стан речей через півроку.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Хто – проти? Хто – утримався? Михайло Михайлович, утримались? Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного: попередній розгляд законопроекту щодо доцільності включення до порядку денного і можливості прийняття рішення щодо проектів Закону щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України (реєстраційний номер 6171) (автор – Кабінет Міністрів України).

Будь ласка, пане Віталію. І потім, мабуть, що пан Струневич, да? Будь ласка, пане Віталію.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.

Законопроект 6171 стосовно внесення змін до деяких законодавчих актів України покликаний оптимізувати функціональну діяльність Фонду соціального страхування України. Цей законопроект розроблений в рамках затвердженого Постановою Верховної Ради Плану законопроектних робіт на 2021 рік, і метою, власне, законопроекту є підвищення доступності та спрощення надання сервісів Фонду соціального страхування, а також забезпечення його фінансової стійкості.

Зокрема, досягнення мети законопроекту здійснюватиметься за такими напрямками: це цифровізація, автоматизація процесу діяльності Фонду соціального страхування, посилення ролі держави в управлінні фондом, створення правових умов для забезпечення фінансової стійкості фонду, а також актуалізація та удосконалення норм закону, що регулюють правовідносини у сфері страхування від нещасного випадку. Зокрема, передбачається подальша цифровізація процесів шляхом доступу і агрегації відповідних інформаційних потоків у системі взаємодії між різними реєстрами. Фактично у нас налагоджується взаємодія між діяльністю Фонду соцстраху і іншими органами в контексті реалізації поточних програм.

Також передбачається посилення ролі держави в управлінні фондом шляхом визначення того, що Фонд соцстраху є юридичною особою публічного права і поширюється на його посадових осіб дія законодавства про запобігання корупції. По суті, такі підходи вже реалізовані і були прийняті відповідні законопроекти стосовно частини цих заходів. Закріпити за урядом повноваження щодо призначення та звільнення директора виконавчої дирекції фонду; встановлення порядку відчуження майна; затвердження порядку перевірки електронних листків непрацездатності та документів, на підставі яких вони сформовані. А також надати Міністерству соціальної політики повноваження стосовно погодження, призначення та звільнення керівництва виконавчої дирекції фонду і його робочих органів.

Що стосується забезпечення фінансової стійкості, і це найбільш таке дискусійне питання, яке у нас виникало зокрема із соціальними партнерами. Це передбачається з 2023 року, тобто по суті через рік, збільшити період оплати роботодавця в перші дні тимчасової непрацездатності з 5 до 7 днів, що за орієнтовними підрахунками дозволить зекономити до 1,9 мільярда гривень страхових коштів в поточних показниках. Тобто ця норма покликана на те, щоб збалансувати по суті видаткову частину фонду, тому що на сьогоднішній день в цьому році достатньо велика проблема із фінансовим забезпеченням. І всі ми бачимо проблему із виплатами лікарняних листків, і затримки з цим, і державний бюджет, по суті, на сьогоднішній день здійснює безповоротну підтримку.

І сьогодні от власне розглядається питання щодо надання чергового траншу для запобігання і зменшення затримок по виплаті відповідних гарантій, а також передбачається оптимізація цих видатків за рахунок запровадження електронної форми листків непрацездатності. Тобто впровадження певних форм і механізмів контролю за їх надання, а також встановлення санкцій за порушення законодавства у цій сфері. По суті законопроект націлений, ще раз повторюся, на реагування в трьох напрямках. Тому прохання підтримати, враховуючи поточний стан фонду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Слушний достатньо законопроект.

Пан Анатолій, можете прокоментувати альтернативний законопроект пані Королевської? І ще є альтернативний, я прокоментую свій. Будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Да, є у нас альтернативний Закон за номером 6171-1. Основною відмінністю від Закону 6171 є вилучення низки запропонованих урядом змін, які спрямовані на звуження повноважень правління фонду та перетворення його на дорадчий орган, чим фактично нівелюється тристоронній принцип паритетності управління фондом.

Зокрема, це стосується таких запропонованих урядом новел, що було сказано: щодо передачі повноважень від правління фонду до Кабінету Міністрів України щодо призначення директора виконавчої дирекції фонду, затвердження порядку відчуження майна фонду, яке визначається об'єктом державної власності; стосовно призначення заступників директора виконавчої дирекції, керівників обласних управлінь виконавчої дирекції за погодженням з Міністерством соціальної політики, а не з правлінням фонду; щодо розгляду правлінням фонду проекту бюджету фонду, а не його схвалення; стосовно збільшення терміну оплати днів непрацездатності за рахунок роботодавців з 5 до 7 календарних днів; щодо визначення фондів юридичною особою публічного права та інше.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

І прокоментую законопроект альтернативний 6171-2, він врахував те, що у Верховній Раді прийнято вже у першому читанні – законопроект 3663.

Я як автор цього законопроекту вважаю достатньо складним проходження законопроекту 6171, тому що змінюється форма власності фонду. І є зауваження Мін'юсту, і в тому числі деякі наші народні депутати вбачають порушення Конституції при зміні форми власності, власне, перетворення фонду в особу публічного права, фінансову установу публічного права. І тому Верховна Рада прийняла зараз за основу 3663, і альтернативний законопроект враховує те, що законопроектом 3663 припиняється діяльність Фонду соціального страхування. Водночас кабмінівський, урядовим, законопроектом пропонується внести зміну при виплаті відшкодування із Фонду соціального страхування за страховими випадками тимчасової і постійної втрати працездатності. Тому саме на цих виплатах і сконцентрований законопроект "тире 2".

Крім того, він врегульовує питання щодо працівників, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації. Сьогодні роботодавцям зберігається середній заробіток на підприємстві за рахунок відповідно роботодавця. І це теж потребує врахування, тому що є, по суті, страховим випадком і здійснюватися має не за рахунок роботодавця, а за рахунок коштів державного бюджету.

В тому числі альтернативний законопроект, крім того, що він спрощує перелік і кількість документів, передбачає можливість доступу через Дію, актуалізовує норми законодавства, він ще впроваджує достатньо нову річ щодо запропонованих урядом семи днів, які лягають на плечі роботодавців під час лікарняного листа чи тимчасової втрати працездатності.

Відповідно на відміну від запропонованих законопроектом 6171 та 6171-1 альтернативний, "тире 2", він пропонує змінити Закон "Про відпустки" і покласти, збільшити кількість днів до відпустки, змінити підходи до відпустки, зробивши відпустку не за календарними днями, а за робочими днями, відповідно це внесе докорінну зміну у відношення до відпустки як такої. І збільшення цих днів відпустки направити на так звані sick days, коли людина може використовувати оплачувану відпустку з боку роботодавця не за планом відпусток, а тоді, коли вона себе погано почуває, чи є перші 7 днів лікарняного листа, який оплачується, таким чином усунувши дискримінацію тих, хто не хворів в тому чи іншому році, і не отримав таких компенсацій.

І ще раз наголошую, що механізм запропонований в 6171-2, є європейським. Ви знаєте, що тільки в пострадянському просторі існує фонд, який гасить так звані лікарняні або компенсує тимчасову втрату працездатності. Тому от такий є альтернативний законопроект.

Я прошу шановних народних депутатів висловитися щодо цих законопроектів і запропонувати рекомендації Верховній Раді, і висловитися щодо включення цього законопроекту до порядку денного. Будь ласка.

 

______________.  Я би підтримав включення зазначених проектів до порядку денного, проте хочу нагадати, у нас є законопроект, яким ми об'єднуємо фонди. Може, ми їх якось разом будемо робити?

 

ГОЛОВУЮЧА.  Про це і секретаріат пише.

 

______________.  Щоб ми були послідовні.

Давайте проголосуємо за включення, а по суті їх будемо розглядати разом з другим читанням законопроекту про об'єднання. Спробуємо його проголосувати в залі, якщо не вийде, повернемося до  цих ініціатив.

 

ГОЛОВУЮЧА. Є багато слушних ідей і в урядовому законопроекті… (Не чути) Тут є багато ідей, які і уряд нові запропонував, і ми зможемо їх використати у разі необхідності. Цей напрям веде у нас Вадим Струневич.

 

______________. Давайте ми його включимо і зробимо робочу групу разом з загальним питанням щодо, яке рішення ми приймемо по… (Не чути) Не заперечуєте?

 

ГОЛОВУЮЧА.  Шановні народні депутати, у мене нема заперечень.

(Загальна дискусія)

 То єсть включаємо і прийняти рішення щодо…

(Загальна дискусія)

Будь ласка,  пане Олександре. 

 

______________.  Дякую.

Шановний Галина Миколаївна! СПО профспілок ретельно проаналізувала ці три законопроекти та бачить, що найменшу кількість ризиків несе, власне, на нашу точку зору, законопроект 6171-1.

Що стосується законопроекту 6171. Власне, тут мова йде про перенесення цілої низки повноважень сьогоднішнього правління фонду на інші органи, зокрема на міністерство і виконавчу дирекцію, з нашої точки зору. Особливо в контексті прийнятого вже і підписаного Президентом закону, який підвищує відповідальність перед корупційним законодавством членів правління, це нівелює фактично роль правління і робить його певним дорадчим органом.

Щодо збільшення кількості днів лікарняного з 5 до 7, які погашаються роботодавцем. Ми вважаємо, що це може зробити додаткове навантаження на фонд оплати праці і таким чином зменшити рівень оплати праці. Чому? Якщо раніше з семи робочих днів обов'язково було два вихідних дні, які не включаються в фонд оплати праці, то тепер з цих семи робочих днів будуть ті дні, які раніше не закладалися відповідно у план фінансування. Тобто це апріорі призводить до зменшення рівня оплати праці.

Що стосується законопроекту 6171-2, то нам здається, по-перше, він є доволі відносно альтернативним, тому що там є регулювання трудового законодавства, питань відпусток. У нас, власне, у нашій практиці, був період, коли регулювалась, до 97-го року, відпустка за робочим днями. Але пізніше з імплементацією європейських директив, якраз там є норматива щодо мінімальної тривалості основної відпустки у календарних днях, це чотири тижні, Європейська соціальна хартія відповідно 88-го директива. Тобто ми в цьому сенсі не можемо підтримати. 19 робочих днів – апріорі менше ніж чотири гарантованих тижні відпустки.

Але тут є ще низка питань, зокрема, і… Ну, окрім того, що скасовуються всі додаткові межі відпустки, і на перекваліфікацію, і пов'язані із питаннями небезпечних шкідливих виробництв, що ми не можемо підтримати. Є ще питання, які, з нашої точки зору, потребують додаткової фінансової оцінки. Наприклад, сьогодні вчителі мають гарантовані 56 днів відпустки, і цей час на сьогоднішній день фактично не включається ні в тарифікацію обслуговування шкіл, робочих місць, де вони мають бути. Тобто це додаткові дні, які вони змушені будуть проводити на роботі, і за ці дні держава має фінансувати не лише їх оплату праці, але і ставити їм певні завдання і платити експлуатацію приміщень шкіл, учбових закладів і так далі. Для недержавного сектору – це питання скасування додаткової відпустки за ненормований робочий день. Сьогодні ненормований робочий день підлягає компенсації через час відпустки і не тарифікується додатково. Якщо не буде компенсації ненормованого робочого дня через відпустку, відповідно це додаткові видатки з боку роботодавця – 125 відсотків, окрема тарифікація понаднормового робочого часу. Тобто нам здається, що тут ще потрібні доволі суттєві фінансово-економічні обґрунтування, в тому числі щодо додаткових видатків з державного бюджету.

Тому ми не підтримуємо законопроект базовий 6171, вважаємо, що він потребує доопрацювання, і 6171-2. Вважаємо, що такий, який може бути, з нашої точки зору, доопрацьований і є законопроект 6171-1.

Дякую. Просимо врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Я думаю, що тут ваша думка збігається із думками народних депутатів, що потрібно додумати, яким чином які норми ми мусимо зберегти, а які норми ми мусимо доопрацювати. Тому сьогодні є пропозиція тільки включити цей законопроект і всі альтернативні до порядку денного, не виносячи якогось вердикту щодо того, хто там мусить бути основний чи не основний, і подивитися, як буде проходити законопроект 3663 з тими пропозиціями, які є, і доопрацювання в робочій групі. Правильно я сформулювала?

Таким чином пропонується проголосувати зазначене рішення. Хто за це рішення, прошу голосувати.

Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно рішення прийнято.

І у нас залишилося останнє питання. Це законопроект, де ми не є головними, водночас це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо децентралізації та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального устрою (реєстраційний номер 6282).

Нас попросив комітет пана Клочка розглянути це до того, як вони будуть розглядатися, я хочу почути нашу думку. Тут наша думка стосується саме, вона там є, стосовно соціальних послуг.

Тому прошу Міністерство розвитку громад та територій, вони доповідають, доповісти нам щодо законопроекту, і далі ми будемо визначатися. Будь ласка.

 

ШЕРШОВ С.І. Доброго дня. Мене звати Шершов Сергій Іванович, я генеральний директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування.

 Отже, шановна головуюча, шановні народні депутати! Проект закону розроблено з метою розмежування повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, районних та обласних рад, органів виконавчої влади за принципом субсидіарності у зв'язку із зміною адміністративно-територіального устрою України, які відбулися у нас в минулому році. Крім того передбачається цим законопроектом приведення у відповідність до бюджетного законодавства відповідні  зміни  і норми у різних законодавчих актах.

Зокрема,  проектом акта пропонується внести зміни до 28 законодавчих актів, зокрема, до цивільного, сімейного, лісового, водного та інших кодексів України, галузевих законів, якими визначаються повноваження органів місцевого самоврядування. Відповідними змінами пропонуються основні зміни, це по чотирьох напрямках.

Перше. Виключення з галузевого законодавства повноважень районних державних адміністрацій, залишивши такі повноваження органам місцевого самоврядування базового рівня.

Друге. Повноваження, які були визначені галузевим законодавством для органів місцевого самоврядування міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, надаються усім без виключення сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам.

Третє. Визначаються, розмежовуються повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів районних та обласних рад, районних обласних державних адміністрацій з врахуванням розмежування видатків, що відбулися у 2020 році у зв'язку з прийняттям змін до Бюджетного кодексу України.

І четверте – це усунуто дублювання повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів. 

Запропонований законопроект є важливим кроком в реалізації реформи місцевого самоврядування, який вирішить багаторічні проблеми щодо чіткого розмежування повноважень між  органами місцевого самоврядування  і органами виконавчої влади.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Я прошу все ж таки сконцентруватися і доповісти нашим народним депутатам саме зміни, які стосуються Закону "Про соціальні послуги", вони тут основні, "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". І це не завжди там наш комітет, це, може, і комітет Потураєва.

Наш тут основний закон – це про соціальні послуги. Які зміни тут запропоновані до цього закону саме в цьому контексті регіональної реформи?

 

ШЕРШОВ С.І. …контексту по всьому законодавству, в тому числі і питання, пов'язані із захистом дітей, із соціальним захистом. Мова йде про те, що тепер ми чітко розмежовуємо повноваження, які раніше виконувалися, забезпечувалися безпосередньо районними державними адміністраціями, наразі вони будуть забезпечуватися безпосередньо виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Тобто в результаті реформи у нас укрупнилися райони і районні державні адміністрації, які були, десь в 3-4 рази відстань споживачів послуг у нас збільшилась. І тому правильно було б ці повноваження надавати безпосередньо в громадах, де проживають люди, а не в районних державних адміністраціях і їх структурних підрозділах, відстань до яких у нас збільшилась у зв'язку з укрупненням районів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Чи є в нас представник Української асоціації районних та обласних рад? Вони висловлювали зауваження щодо цього. Є? Нема? Немає представників. Вони писали про це зауваження.

Шановні народні депутати.

Да, будь ласка, пане Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я би запропонував підтримати законопроект. Проте знову комітет тут я би просив врахувати по 116 статті можливість у другому читанні опрацювати питання виплат соціальних і як вони будуть робитися щодо процесу прийняття документів. Це те питання, яке ми піднімали.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бек-офіс, фронт-офіс…

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Да, це робити нам на базі Мінсоцу, це робити на Пенсійному чи робити… у нас є Національна соціальна служба. Тобто, щоб ми врахували, просив би основний комітет врахувати можливість до другого читання вирішити це питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію, у нас буде така пропозиція. Тому що до нас надходить дуже велика купа скарг під час приходу. Я думаю, що ви знаєте цю проблему Національної соціальної сервісної служби, проблему управлінь соціального захисту населення, які тепер змінюють підпорядкування обласні, районні. Те, що тепер фронт-офіс, який збирає довідки при наданні соціальних якихось виплат на місцевому рівні, як це опрацьовується в бек-офісі те, що вони кажуть НСССУ буде. І ми розуміємо, що зараз, при розмежуванні цих функцій в регіональній реформі, можуть створюватися якісь перепони для громадянина для отримання якихось соціальних виплат. Тому ми підтримуємо те, що це має бути врегульовано на рівні закону, але будемо просити основний комітет, щоб він рекомендував Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу з урахуванням 116 статті на друге читання, якщо виникне проблема саме в частині розмежування функцій щодо соціальних виплат. Тим більше, що частина соціальних виплат, яка відноситься до адміністративних послуг, буде надаватися в тому числі і через ЦНАПи. Тому ми не знаємо чи зачеплена, чи ні наразі вся проблематика, нас поки що тут стосується тільки соціальні послуги. Але хотіли б, щоб на друге читання, якщо виникне така потреба, скористуватися саме цією нагодою в розмежуванні функцій.

 

ШЕРШОВ С.І. Нас така позиція цілком влаштовує, тим паче, вона співпадає з позицією колег з інших комітетів. До другого читання там, звичайно, великі виникають пропозиції щодо корегування до другого читання.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином, я зачитала пропозицію. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Дякую. Одноголосно.

Дякую, шановні депутати. Наш порядок денний вичерпаний.

Шановні народні депутати, секретаріат просить зробити засідання не 21-го і 22-го, і є пропозиції від народних депутатів, а зібратися 21-го виключно з контрольних питань, які були заплановані у нас на 21-е, на 22-е.

А саме: затвердження звіту комітету щодо роботи, затвердження плану робіт на наступну сесію, план законопроектних робіт, який ми маємо надати пану Стефанчуку і пану Корнієнку для підготовки проекту Постанови Верховної Ради України щодо плану законопроектних робіт на наступний рік; і ті контрольних питання, які залишилися, електронні лікарняні, верифікація.

 

_______________. Затвердження рекомендацій по судам.

 

ГОЛОВУЮЧА. І по невиплатам касаційних судів. Я можу ще сказати, що я у ще Костіна просила і ми робили додаткове засідання щодо невиплат і неврахування в бюджетному процесі грошей на виплати і за рішенням національних судів, і рішень касаційних судів,  і ЄСПЛ, і міжнародних судів. Тому там проблема достатньо велика і немає динаміки у виконанні стратегії щодо подолання оцих негативних явищ у виплатах по рішеннях національних судів. Більше того, ну вони там дослухалися Мін'юст щодо покладання мораторію на майно. Теж треба подивитися, що нам там робити далі, бо за судовими процесами поки що держава не виплачує компенсацій. І крім того, ми там говорили про те, що не виплачують навіть компенсації і витрати людини на юридичний супровід навіть для тих, в кого це 600-700 гривень. Там я просила Комітет правової політики і Казначейство, щоб вони пріоритезували в першу чергу оці виплати маленькі, бо вони стосуються саме малозабезпечених родин, які на судові процеси витратили кошти свої, отримали позитивне рішення суддів, але компенсації не отримали ані своїх витрат, ані там пенсійного забезпечення.

Половина десь таких судових процесів стосується трудового права, заборгованості по заробітних платах, ще половина стосується соціальних питань, де привалює на 89 там 90 відсотків пенсійне забезпечення, і виграні суди щодо пенсійного забезпечення.

Не буде у вас тут, щоб ми там 21-го це обговорили? Чи як, які думки щодо засідання 21-го? 21-го краще зібратися? Як ви, що додати часу там зібрання? Немає питань? Щоб ми всі контрольні питання заслухали, вже не дивилися там… (Загальна дискусія) 

21-го в один день всі контрольні питання сконцентрувати і поки що не розглядати законопроекти. У нас достатньо сформований пул законопроектів, які у нас там біля 16 законопроектів, які ми подаємо в порядок денний. Ми просто поки що не маємо можливості всіх включити в порядок денний, бо Рада не встигає все розглянути.

 

 _______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді 21-го контрольні питання? Немає, пане Вадиме, пане Анатолію, пане Сергію?

Ну тоді дякую всім. До зустрічі.