Веде засідання Голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

 ГОЛОВУЮЧА. …з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, що знаходяться з нами на онлайн зв'язку, у мене прохання повідомити про себе голосом, що ви з нами.

Пан Цимбалюк, я бачила його сьогодні зранку. Михайло Михайлович.

 

ГРИВКО С.Д.   Доброго дня.  Гривко з вами.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій з нами. Пані Королевська, пан Струневич, Бабенко Микола, Арсенюк Олег, Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

 _______________. Доброго дня. Міністерство у справах ветеранів теж з вами.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю Міністерство у справах ветеранів. Олег Арсенюк з нами, да, пане Олеже? 

 

АРСЕНЮК О.О.  Всім доброго дня! Да, з вами. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович. Все, у нас є кворум, шановні народні депутати. Ми можемо починати працювати. Ще раз вітаю, Михайло Михайлович.

У нас сьогодні порядок денний, в якому дуже багато питань, що стосуються роботи нашого комітету.  Вони першими п'ятьма питаннями йдуть. А також у нас є прохання від голови комітету Бондаренка Олега, і від Міністерства внутрішніх справ, і ДСНС ще раз переглянути, вони хочуть нам додатково розповісти щодо того, яким чином має працювати законопроект  6204 про  гуманітарну допомогу. Тому сьогодні вони запрошені, вони з нами.  Ми подискутуємо, якщо буде така ласка від народних депутатів - членів Комітету з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів.

Шановні народні депутати, є пропозиції до прядку денного якісь? Хто за наш порядок денний, прошу проголосувати, оскільки у ньому були зміни.

Пан Арсенюк  Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

І Гривко Сергій?

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Тоді йдемо за порядком денним, запропонованим і затвердженим.

Перше питання. Про внесення змін до плану роботи комітету на період шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Я прошу Кучер Юлію доповісти щодо цього питання. Є пропозиція про виключення, да?

 

КУЧЕР Ю.П. До нас звернулись… (Не чути) ряд наших членів комітету - народних депутатів. І враховуючи їхнє прохання, враховуючи те, що в нас продовжується COVID, і деякі закони в нас ще не прийняті, такі як 2683 –  наша пенсійна реформа, то пропонується внести такі зміни до плану роботи шостої сесії.

Виключити з розділів IV та VI плану роботи слухання комітетські "Проблеми реформування системи пенсійного забезпечення" до того моменту, поки ми не пройдемо прийняття 2683 доопрацьованого. І виключити на прохання Сергія Гривка врегулювання проблемних питань щодо надання фінансової підтримки громадських організацій осіб з інвалідністю.

Решту питань, які не були розглянуті за нашим планом в шостій сесії, пропонується перенести на сьому. Це проведення виїзного засідання до Донецької або Луганської області щодо стану соціального захисту мирних громадян, які проживають у зоні збройного конфлікту.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це пані Королевської.

 

КУЧЕР Ю.П. Королевська.

Контрольне питання про стан виконання Закону "Про соціальні послуги" перенести. Розгляд питання в порядку контролю про стан виконання рекомендацій учасників слухань у комітеті на тему "Чорнобильська катастрофа. Стан соціальної захищеності постраждалих осіб та актуальні завдання подолання наслідків".

Перенести також слухання у комітеті "Про статус та соціальний захист мирних (цивільних) громадян та дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів", Наталії Юріївни.

І наступна теж - проведення наради з цього ж питання в Кабінеті Міністрів - також перенести. І перенести проведення засідання круглого столу на тему "Пенсійне забезпечення державних службовців та осіб, звільнених з військової служби".

І останнє питання: по пенсійному забезпеченню державної служби. По-перше, вже ми не встигнемо в цьому… А опрацювати треба багато інформаційних матеріалів, тому переносимо на наступну сесію. Ми його не знімаємо, ми його переносимо на сьому сесію. Вже з лютого по липень ми будемо його розглядати.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. (Не чути)… Гривка, те, що ми там з шостої сесії його виключаємо…

 

КУЧЕР Ю.П. Це на його прохання, це він попросив його зняти зовсім. Принаймні в сьомій сесії - ні.

 

_______________. Там же в нього був лист…

 

КУЧЕР Ю.П. Да, ось він просив його зняти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто у нас з нардепів відповідальний за пенсійне забезпечення держслужбовців та осіб, звільнених…(Не чути)

 

_______________. Гривко писав: "З огляду на зазначене прошу включити проведення…"

 

КУЧЕР Ю.П. Виключити!

 

_______________. Проведення засідання круглого столу на тему (Не чути)… питання щодо надання фінансової підтримки громадським організаціям в план роботи Комітету соціального захисту прав ветеранів шостої сесії…

 

КУЧЕР Ю.П. "Пропоную виключити".

 

_______________. Я вибачаюся, добре, недочитав.

 

_______________. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, насамперед я хотів би загострити увагу, вони всі важливі питання, особливо останнє, що стосується круглого столу пенсійного забезпечення державних службовців і осіб, які звільнилися на пенсію, військовослужбовців, і ті, які прирівняні. Користуючись присутністю керівництва МВС, я хотів би, щоб ви також разом із своїми профспілками, атестованих працівників і вільнонайманих, все-таки загострили цю увагу і стали ініціаторами. Тому що у нас, можливо, ви не знаєте, а працюючи в комітеті, ви знали, що все-таки у нас є різні категорії військовослужбовців, які звільнилися на пенсію, а нині отримують різні суми пенсійного забезпечення. Це дуже боляче б'є по них.  Вони тут збиралися з протестами, ми ніби про щось говорили, Кабінет Міністрів ніякої ініціативи не проявляє, на жаль, Верховна Рада також.

Ми в першому читанні 2141 ухвалили ще у грудні 2020 року, рік не включається в порядок денний. Це, звичайно, не до вас, а до керівництва парламенту. Тому що ми-то стримуємо людей, розказуємо, що ми працюємо-працюємо, але вони налаштовані дуже агресивно. Людей можна зрозуміти. Вони всі позверталися, чи майже всі, в суди, суди не встигають розглядати справи. Пенсійний фонд не виконує рішення взагалі з відсутністю коштів, але треба це питання однозначно врегулювати. Ми переносимо, я погоджуюсь, що на наступний рік, але давайте будемо звертатися до Стефанчука, хоча 2141 він не вирішує всіх проблем, тільки частину, але воно потребує.

Те саме державні службовці, їх не така велика кількість, їх взагалі невелика, але це різночитання, а людей це б'є по кишені. Через те просив би це врахувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми частково 4658 врегульовували за вашими пропозиціями і правками, Михайло Михайлович. Я думаю, що це нагальна проблема, і в контексті того, що ми воююча країна і військова служба у нас має бути в пріоритеті, так само, як охорона здоров'я і навчання, як майбутнє нації, ми мусимо ці три речі брати під особливий контроль. Дякую, Михайло Михайлович.

Що стосується пропозицій, немає інших пропозицій, будемо голосувати про внесення змін? Анатолій Дмитрович, немає інших пропозицій? Голосуємо? 

Хто за пропозицію, запропоновану за пропозиціями нардепів, про внесення змін до плану роботи. Хто – за, прошу голосувати.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Принагідно нагадую, що сьогодні у зв'язку з тим, що у нас Бабенко Миколи немає, Арсенюк Олег, ви у нас виконуєте функцію секретаря комітету. Пане Олеже?

 

АРСЕНЮК О.О. Я знаю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Я здогадався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

А Струневич Вадим?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за. Дякую, пане Вадиме.

Переходимо до пункту другого нашого порядку денного: затвердження письмового звіту Комітету про підсумки роботи за період роботи шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. У нас ще залишається місяць роботи шостої сесії, але в будь-якому випадку нам потрібно звітувати, що ми встигнемо, що ні.

Проект ви всі отримали, шановні народні депутати. Чи є пропозиції якісь додатково до звіту? Шановні народні депутати?

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, насправді можна було підбивати підсумки вже в лютому, коли ми ще в січні будемо працювати в рамках цієї сесії, але все-таки ряд законопроектів комітет не розглянув, що стосується наших з Юлією Тимошенко авторства  (це про статус ветеранів війни) 3238, 3013. Тут є великий перелік.

Ми вважаємо, що все-таки  потрібно розглядати ті законопроекти, які стосуються соціального захисту там і дітей з інвалідністю, малозабезпечених родин. (Шум у залі)

У березні місяці, так? Переноситься, так?

 

ГОЛОВУЮЧА.  Я так розумію, Михайло Михайлович, що секретаріат відпрацював з нами по всіх, там  три чи чотири сторінки було тексту. Вони показували, що по кожному вони зробили, де є рішення…

У вас є ця інформація?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. У мене є ця інформація. Але у мене тоді виникає  питання до нашого планування. Якщо ми планували це розглянути на цю сесію, вникає питання: чому ми не встигли?  То тоді слід планувати розгляд тих законопроектів, які ми можемо розглянути. В іншому разі це йде  накопичення. Ці законопроекти зареєстровані ще 20.03.2020 року, 26.08, 02.09. Є різні періоди, але все-таки я хотів би, щоб ми врахували це на майбутнє.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Просто той перелік, який ви подали, те, що там не було включено, ми включимо в найближче засідання комітету.

Шановні народні депутати, у зв'язку з тим, що ми відносимося  до чотирьох комітетів, які найбільш завантажені кількістю законопроектів, я прошу теж законопроекти, які потребують пріоритизації, вказувати своєчасно, щоб  ми включали їх до порядку денного. Здається, у нас не було випадків відмови включення до порядку денного комітетів.

Більше того, ще раз  хочу всім нагадати, що і секретаріат, і я як голова готові  працювати більше, ніж  півтори-дві години, стільки, щоб розглядати всі законопроекти, які подані, щоб ми встигали їх розглядати всі.

Шановні народні депутати, ще є зауваження  до попереднього звіту про роботу комітету? Я думаю, що перед новорічними святами і перед Різдвом Христовим було б добре, щоб ми зробити такий  звіт, щоб суспільство побачило, що зробив комітет. А за місяць ми ще доповнимо до звіту цей апендикс, що ми встигнемо за місяць зробити.

Шановні народні депутати, можемо затвердити? (Шум у залі) Попередній звіт, да.

Таким чином, шановні народні депутати, пропонується затвердити попередній звіт про підсумки роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період роботи шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання у вигляді, який вам надано для ознайомлення.

Хто за це рішення, прошу проголосувати.

Вадим Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного: затвердження плану роботи комітету на період сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. План роботи складений за пропозиціями народних депутатів, які надходили не тільки в письмовому, але й в усному вигляді.

І ще раз прошу вас акцентувати увагу на тому, що і пан Стефанчук Руслан казав про поновлення парламентських слухань. Ми давно не виходили на парламентські слухання, у нас є борги із-за ковідної ситуації. І тому, щоб ми подивилися на це уважно, бо ємності комітетів не… такі, без розміру якогось, а саме мають розмір, щоб ми ті пріоритетні питання, які є, включили до порядку денного.

Проект плану робіт надано вам. Є пропозиції?

Якщо до плану робіт нема зауважень, тоді пропоную його проголосувати і затвердити, таким чином.

Хто за запропоноване рішення, прошу проголосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Гривко Сергій, ви з нами? Гривко – за.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято одноголосно.

Ми можемо переходити до наступного питання нашого порядку денного. Це четвертий пункт: затвердження пропозицій до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України. Теж рішення щодо четвертого пункту запропоновано вам. І теж прошу вашого зворотнього зв'язку, які є пропозиції щодо переліку проектів законів, які потрібно включити до плану роботи… до проекту порядку денного сесії, для того щоб ми його проголосували. Це теж проміжне рішення…

 

_______________. Всі…(Не чути) які приймали, всі вони враховані в цьому переліку.

 

______________. Я думаю, що, в принципі, секретаріат врахував всі ті пропозиції, всі вони опрацьовані.

 

_______________. Є пропозиція виходити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, тоді прошу голосувати за прийняття рішення про пропозиції до проекту порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, запропоновані в проекті. Хто за це рішення, прошу голосувати.

Сергій Гривко.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми можемо переходити до пункту п'ятого нашого порядку денного. І це наш вже щорічний такий обов'язок перед Верховною Радою: ми мусимо внести свій вклад до плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік, який ми будемо затверджувати окремою постановою. Теж від комітет запропонований порядок денний. І теж прошу вашого зворотнього зв'язку щодо того, чи зможемо ми його затвердити, чи він потребує обговорення.

Шановні народні депутати?

 

______________. Галина Миколаївна!

 

ГОЛОВУЮЧА. Да.

 

______________. Будь ласка, якщо… (Не чути) Чи є можливість технічно вивести на екран, просто хоча б продивитися його? Бо у нас були пропозиції до тих проектів, які ви направляли. Можливо, остаточну версію… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію.

Все, що пропонували міністерства, ми включили. Хоча я хочу наголосити, що міністерства будуть подавати ще окремим блоком те, що стосується Кабміну. Ми включили до плану законопроектних робіт з буквочкою "У", як урядові ініціативи. Відповідно так само і від Офісу Президента ті плани, які є там, ну, якщо вони є. І відповідно по своїх комітетах.

Але хочу нагадати, що уряд на Голову Верховної Ради подає окремі пропозиції щодо плану законопроектних робіт, де ініціатором і головним супроводжуючим суб'єктом є міністерство. Але все, що подавалося від Міністерства економіки, Міністерства соціальної політики, Міністерства у справах ветеранів, все сюди включено. Ще раз нагадаю, ми працюємо з трьома міністерствами за нашими предметами відання, комітету.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, насправді враховано більшість всіх пропозицій, які вносили команда "Батьківщини", ми за це дякуємо. Але, ми вважаємо, щодо деяких законопроектів - потребують все-таки доопрацювання. Ми вивчали законопроекти: 2683, 4408 і 3515. У нас є, як і у наших експертів, і в Юлії Тимошенко, певні застереження.

Через те ми вважаємо, що вони ще не готові і потребують доопрацювання. З усім рештою ми погоджуємося і готові підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Це ви згадали, я ще один не почула: 2683 і 3515, прийнятий в першому читанні. Ми його в План законопроектних робіт включаємо, а далі будемо визначатися, тут же Верховна Рада і комітет спочатку, а потім буде визначатися…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. 4408.

 

ГОЛОВУЮЧА. 4408… Професійна пенсійна система, ми ж його відхилили, відправили на доопрацювання, здається. А, він включений до порядку денного. Після прийняття рішення, але в будь-якому випадку ми мусимо в залі його теж проголосувати, якщо відправляємо на доопрацювання, так.  Дякую за слушні зауваження.

Ще є від народних депутатів зауваження? Тоді пропоную проголосувати і подати від Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів пропозиції на Голову для підготовки постанови, яку буде голосувати Верховна Рада.

Хто  за цю пропозицію, прошу  голосувати.

Гривко Сергій.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

Михайло Михайлович? Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту шостого нашого порядку денного – це контрольне питання: про стан виконання Постанови Верховної Ради України №1192 від 3 лютого 2021 року "Про заходи щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності".

Тут у нас є декілька доповідачів. Я прошу зараз Міністерство соціальної політики підключитись. Не бачу, хто у нас, Музиченко Віталій? Котик Євген?

Котик Євген. Потім Міністерство охорони здоров'я, бо вони теж співвиконавці, і Пенсійний фонд України, а також Міністерство цифрової трансформації України, підготуватися після доповіді Котика Євгена.

Будь ласка,  пане Євген.

 

КОТИК Є.Д. Дякую, Галина Миколаївна.

Погано, що ми не можемо всі зразу, тому що це велика спільна робота. В рамках запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності, на виконання Постанови Верховна Рада України (від 3 лютого 2021 року) "Про заходи щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності" МОЗ, Мінцифри, Пенсійний фонд, Національна служба здоров'я, виконавча дирекція Фонду соціального страхування, Секретаріат Кабінету Міністрів, за підтримки фахівців Фонду Східна Європа, в тому числі працівників Міністерства соціальної політики, проведено в межах… комплексу проведеної роботи щодо… (Не чути) правового, організаційного та технічного забезпечення впровадження в Україні електронної форми листка непрацездатності.

Хотів би наголосити, що з 10.06.2021 року ЕРЛН введено в промислову експлуатацію та розпочато формування листків непрацездатності в електронній формі.

Я дуже стисло і коротко. Наразі з того, що зроблено. Якщо з 1 жовтня всі заклади системи охорони здоров'я здійснюють видачу виключно електронні листки непрацездатності, видачі, якщо дивитися по статистиці, то в жовтні такий відсоток становив 63,3 відсотка, в листопаді – 88,5, у грудні, за результатами грудня - це вже 93,8 відсотка всіх листків, видані в електронній формі.

На сьогоднішній день Фонд соціального страхування України приймає реєстри-розрахунки, здійснює виплати відповідні. Тому робота в цьому напрямку триває. У нас до цього часу тривають робочі групи, які потребують активності чи прийняття певних рішень. Тому я зі своєї сторони можу підтвердити, що на сьогоднішній день електронний листок непрацездатності запрацював.

Дякую. Я буду коротким. Можливо, колеги доповнять.

 

ГОЛОВУЮЧА. Послухаємо чи питання задамо, як краще? Одразу питання.

Тоді питання до заступника міністра. Будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.  Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".

Шановні колеги, шановний перший заступнику міністра, насамперед це потрібна річ. І ми пам'ятаємо, як дуже тяжко вводилися елементи цього проекту. Говорили з 2019 року, перекладали. Через те я вважаю, що це потрібна річ. І є позитивні відгуки і від лікарів, і від пацієнтів. І ми думаємо, що все-таки з наступного року мала б ця модель запрацювати. У мене до вас запитання, можливо, не зовсім по цій темі, але воно турбує всіх громадян. Ми знаємо, що Кабінет Міністрів виділяв кошти для виплати заборгованості по лікарняним. Яка ситуація станом на грудень? Скільки ще сьогодні фонд заборгував людям у виплаті по лікарняних?

Дякую.

 

КОТИК Є.Д.  Дякую, Михайло Михайлович, за запитання.

Зі сторони міністерства, фонду це питання на постійному  контролі. Ми максимально намагалися за рахунок власних надходжень фонду скоротити прострочену заборгованість. Хотів би повідомити, що станом на початок це було близько 3 мільярдів заборгованість. Але хотів би зазначити, що з рішенням, яке було прийнято 15 грудня, і на сьогоднішній… і вчора було прийнято Кабінетом Міністрів, постановою затверджено бюджет фонду, відповідно до цих двох рішень: постанова від 15-го і постанова від 20-го по бюджету фонду, - виділяється 1 мільярд 750 мільйонів з резервного фонду для погашення простроченої заборгованості за виплатою матзабезпечення.

На сьогоднішній день ці всі постанови опубліковані в "Урядовому кур'єрі", чого ми чекали. Підписав, зранку повезли на казначейство відповідні платіжні доручення. Я думаю, ми  до кінця тижня виконаємо всі зобов'язання щодо забезпечення погашення матзабезпечення і виплату матзабезпечення, і на кінець року, ну, до 4 числа прострочена заборгованість буде повністю погашена.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Є питання?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Тобто до 4 січня, так   Євген Дмитрович?

 

 КОТИК Є.Д. Так, Михайло Михайлович, 4 січня. Тут просто питання  в тому, що є три останні робочі дні, коли  акумулюються кошти від власних надходжень під ЄСВ, те, що в фонді. Вони,  як правило, на перші дні січня ми їх відповідно розподіляємо. Тому з урахуванням цих коштів, які залишаться, це там близько 800 мільйонів, плюс-мінус, на четверте число прострочення буде  повністю погашено.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дай Боже, це була б позитивна новина, щоб люди хоча б до Різдвяних свят отримали заборгованість. Дякую, Євгене. Дякую вам, і знаю, що фонд робить багато в цьому напрямку. Тут важливо, щоб і Кабінет Міністрів виконував своє зобов'язання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Юлія Володимирівна Тимошенко до нас приєдналася. Вітаю, Юлія Володимирівна, на засіданні комітету.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла б все-таки це питання трішки продовжити. Ви сказали, що заборгованість прострочена складала 3 мільярди. Також ви сказали, що 1 мільярд 700 з копійками вам виділяють. І плюс ви сказали, що 800 ще є у вас мільйонів власних грошей на погашення. Це все одно не 3 мільярди. Тобто це означає, що…(Не чути) дефіцит?

 

КОТИК Є.Д. Юлія Володимирівна, дякую за запитання дуже доречне. Ще раз повторюся,   1 мільярд 750 на сьогоднішній день виділили. На початок, я сказав, на початок грудня було близько 3 мільярдів. За рахунок власних надходжень буде також погашена частина простроченої. Але хотів би назвати, що в цих 3 мільярдах також є складова, яка в межах законодавчо передбачених 10 днів… ну, простроченої заборгованості 10 днів, вона законодавством передбачена. Ми чітко, на сто відсотків погасимо всю прострочену заборгованість. Вона буде в межах, передбачених законодавством: до 10 днів. Тобто це оперативні кошти, які надходять, і потім будемо планово вже далі продовжувати роботу щодо виплати матзабезпечення.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. До 4 січня, так, вже не буде простроченої заборгованості?

 

КОТИК Є.Д. Простроченої в межах, передбачених законодавством, її не буде. (Не чути)

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Є ще питання до заступника міністра?

Пане Євгене, в мене ще питання щодо проблемних питань функціонування Електронного реєстру листків непрацездатності, бо у нас, крім заборгованості, є ще питання, з яких зверталися громадяни. Власне, вони стосувалися, з одного боку, швидкості спілкування бази даних  з відділами кадрів чи з ейчар-департаментами  юридичних осіб. Швидкість обробки для великих підприємств, де працює 25-30 тисяч осіб, була низькою, і відділи кадрів для опрацювання лікарняних листів зависали. От як це ви будете? Чи це Пенсійний фонд відповість?

Що стосується ще медичних висновків, які надаються, і коли Пенсійний фонд бачить такі висновки, а юридична особа не бачить. Особливо це стосується випадків, коли людина працює за сумісництвом, як тут вирішувати? Бо громадяни тоді залишаються без паперового носія, і вони не завжди знають, куди звертатися. Тому що інформація про відкритий електронний лікарняний лист зазвичай приходить на гаджет, там 12-цифровий код щодо доступу до безпосередньо цього електронного лікарняного.

І були проблеми відображення у юридичних осіб первинного електронного лікарняного і подовження його. Відповідно за законодавством перші п'ять днів несе на собі юридична особа. І у разі оформлення продовження лікарняного новим лікарняним для юридичної особи це додаткове навантаження, в тому числі і фінансово.

Як ви плануєте вирішувати оці проблемні питання, чи термін якийсь берете? І як нам проконтролювати, чи будуть вони там вирішені?

 

КОТИК Є.Д. Дякую за запитання, Галина Миколаївна.

Щодо першої складової, я думаю, Пенсійний фонд тут трошки мені допоможе в контексті технічної взаємодії. Знаю, що на сьогоднішній день ми з метою того, щоб упростити порядок верифікації застрахованих осіб, вносимо певні зміни щодо одержання інформації від роботодавця про прийняття на роботу. Відповідно це стане основою вирішення, і вже реалізується вирішення третього питання, яке ви поставили, чи друге, щодо сумісництва. Буде направлятися листок непрацездатності безпосередньо і за сумісництвом, і за основним місцем роботи.

Єдине, що ми даємо право застрахованій особі поставити заборону, якщо вона хоче, щоб цей листок непрацездатності направлявся виключно за місцем основної реєстрації. Це буде реалізовано безпосередньо в кабінеті застрахованої особи.

В контексті того, що на сьогоднішній день зроблено. Є кабінет застрахованої, є кабінет страхувальника. Це з першого дня людина може бачити, і застрахована особа, і страхувальник може бачити про відкритий електронний листок непрацездатності.

Щодо продовженого, то, в принципі, воно все реалізовано, всі ці питання вже вирішені, і відповідні протоколи формування електронного листка непрацездатності запроваджені Пенсійним фондом. На сьогоднішній день це здійснюється виключно в межах законодавства - так, як передбачено. Якщо це один страховий випадок, перші 5 днів платить роботодавець, інші оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування. Тобто так, як було при паперовому, так і в електронному. Це вже реалізовано і працює на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧА. На сьогоднішній день проблем функціонування нема. І можете ви надати алгоритм, якщо там до Михайла Михайловича, чи до мене, чи до Юлії Володимирівни звернеться хтось із незручностями функціонування цього реєстру, який у нас має бути алгоритм, до кого нам звертатися?

 

КОТИК Є.Д. Галина Миколаївна, я думаю, я поставлю задачу, у нас є, по-перше, і в Пенсійному фонді, і на стороні МОЗ реалізовано, можливо, вони зараз добавлять, там цілі кол-центри, вони реалізували спільно з нашими фахівцями. І в Пенсійному фонді у нас є, і у Фонді соціального страхування є "гаряча лінія" щодо запитань-відповідей з цього приводу. Я попрошу, щоб підготували колеги узагальнену інформацію щодо всіх кроків і тих запитань, які ви задали, а також з елементами, де можна одержати комунікацію по питаннях, які виникають.

В принципі, і  страхувальники, і застраховані особи активно користуються кол-центрами для того, щоб одержати відповіді, ми максимально намагаємося донести всю інформацію… (Не чути) Для вас підготуємо, надамо якийсь певний драфт запитань-відповідей.

 

ГОЛОВУЮЧА. Алгоритм такий. Дякую. Я думаю, що всі народні депутати будуть вдячні за такий алгоритм, щоб ми досконало зробили зміни до цієї програмки.

Ще є питання до замміністра соціальної політики? Чи можемо переходити до міністра охорони здоров'я, представника Міністерства охорони?

Будь ласка, хто від Міністерства охорони здоров'я? І потім Пенсійний фонд – Капінус.

 

КАРЧЕВИЧ М.В. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна! Доброго дня, колеги! Марія Карчевич, заступник міністра охорони здоров'я з питань цифрового розвитку. Справді, колега вже озвучив про те, що реформа електронних лікарняних відбувалася, фактично її намагалися впровадити протягом майже 10 років незалежності нашої держави, і, власне, 2021 рік став тим роком, коли нам таки вдалося запустити цю реформу спільними зусиллями. Також вдячні за підтримку усіх інституцій, які долучені були до процесу.

Фактично хочу трішки розповісти про ту логіку, яка зараз передбачається із запуском реформи. Зокрема, важливою є складова, що ми розділили процес відповідальності медичної та соціальної сторін. Фактично лікар відповідає за те, щоб пацієнт пройшов лікування і показники його здоров'я були в належному чині, а соціальна сторона відповідає за питання виплат.

Якщо говорити про логіку, то вона виглядає наступним чином. Тобто фактично пацієнт звертається до свого лікуючого лікаря, лікуючий лікар здійснює огляд і за результатами огляду фіксує факт тимчасової непрацездатності, відкриваючи медичний висновок про тимчасову непрацездатність і вносячи медичні записи до електронної системи охорони здоров'я.  На сьогодні це є одна з найбільших систем в нашій країні. Фактично вона охоплює понад 34 мільйона пацієнтів і понад 5 тисяч закладів охорони здоров'я.

Далі пацієнт отримує SМS із номером відкритого медичного висновку, і ці дані автоматизованим шляхом передаються до Електронного реєстру листків непрацездатності. І фактично в цьому реєстрі вже для застрахованої особи відкривається електронний лікарняний, і тоді пацієнт отримує другу SМS про те, що в нього сформований електронний листок непрацездатності.

І важливою також складовою реформи є те, що фактично пацієнту не доводиться вже бігати за паперовими лікарняними до свого роботодавця,  тому що через портал Пенсійного фонду як застрахована особа, так і роботодавець, мають можливість ознайомитися з необхідними даними.

Якщо говорити коротко про підсумки 2021 року, то для того, аби запустити цю реформу, фактично було здійснено наступні дії. Було ухвалено дев'ять нормативно-правових актів для запуску реформи. Це і акти уряду, і юстовані накази. Було здійснено технічну розробку і на медичній, і на соціальній стороні, проведено навчання для медичних працівників, для того щоб вони коректно вносили медичні записи, і фактично сьогодні ми маємо такі цифри від моменту запуску реформи, а це відбулося з червня –  перехідний період і з жовтня –  повноцінний запис. Фактично  уже сьогодні є сформовано 5,2 мільйона медичних  висновків про  тимчасову непрацездатність, на підставі яких відкрито  3,5 мільйона електронних лікарняних. Тобто, ми бачимо, ці цифри фактично  свідчать про успішність такої реформи.

Також  важливо зазначити, що спільно з колегами ми відкрили окремий контакт-центр, який відповідає на всі запитання, що стосуються електронних лікарняних, за номером 1677. Контакт-центр вже опрацював понад 15 тисяч звернень, тобто фактично  більше 50 відсотків звернень  опрацьовується операторами.  Решта частина звернень фіксується та передається фахівцям чи  з медичної, чи з соціальної сторони для опрацювання, якщо оператор не знає відповіді на  запитання або звернення пацієнта, чи лікаря, чи роботодавця потребує більш детального обґрунтування, чи аналізу, чи  опрацювання.  І, таким чином, далі заявнику надається відповідь.

Якщо говорити ще про ті питання, з якими звертаються до нас, до контакт-центру, то фактично переважна більшість – це питання самих електронних лікарняних, також близько 17 відсотків – це питання медичних висновків або ж здійснення  виплат.

Таким чином, такі цифри свідчать про  успішність реформи. Серед планів, які ми хочемо зробити в  2022 році, - це удосконалення механізму взаємодії між електронною системою охорони здоров'я та  електронним реєстром листків непрацездатності. Окрім того, також у нас в планах є  удосконалення та посилення механізму перевірок обґрунтованості видачі листів непрацездатності.

Дякую за увагу. Також готова відповісти на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пані Марія.

Є питання? Будь ласка,  Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. У мене до вас запитання. Насправді річ потрібна, ми її підтримували як політична сила. Але, спілкуючись з лікарями на місцях, вони скаржаться, і я був особисто свідком, що зависає система, і лікарю інколи дуже складно зайти в неї для того, щоб все-таки оформити цей лікарняний лист.

І через те, як, на вашу думку, саме програмне забезпечення, воно було закуплено фахово для цієї електронної бази чи все-таки  воно потребує якимось чином удосконалення? Я вже не кажу про те, що не в усіх територіях, сільській місцевості завжди ефективно працює інтернет. Звичайно, це не тільки до вас, а взагалі до  нашої системи покриття. От саме база і забезпечення технічне, чи воно все-таки досконале, чи ви отримуєте скарги самих лікарів на те, що інколи ця система зависає і це продовжує час оформлення цих лікарняних?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  пані Марія.

 

КАРЧЕВИЧ М.В. Дуже дякую за ваше запитання. Тут важливо підкреслити, що Електронна система охорони здоров'я – це та система, яка вже в Україні функціонує понад 4 роки. І на сьогодні вона вже містить більше 34 мільйонів пацієнтів. Це система, в яку вносяться дані не лише про медичні записи про тимчасову непрацездатність, але і інші дані, які необхідні і фактично висвітлюють стан здоров'я і показники здоров'я пацієнтів. В  тому числі туди відносяться медичні записи і по вакцинації, там формуються і електронні направлення, і електронні рецепти, і формуються  електронні декларації пацієнтів. Тобто це одна з найбільших систем, яка на сьогодні є у нас в країні і яка охоплює вже понад 5 тисяч закладів охорони здоров'я. В тому числі для запуску реформи лікарняних туди, до системи, ми підключили і відомчі заклади охорони здоров'я, які знаходяться в координації тих чи інших відомств, в тому числі і Збройних Сил, і Служби безпеки України.

Якщо говорити про архітектуру системи, то вона складається з двох компонентів: є центральна база даних, яка належить державі, власником цієї центральної бази даних ж Національна служба здоров'я України; і також є другий компонент – це медичні інформаційні системи, які знаходяться у власності приватного сектору. На сьогодні в Україні є кілька десятків таких медичних інформаційних систем, і кожен заклад обирає свій міст, через який, власне, лікар вносить дані.

Якщо говорити про зону відповідальності держави, то моніторинг  роботи центральної  бази даних є висвітлений на окремому порталі. У нас є сторінка statuspage,  де висвітлюється робота центрального компоненту Електронної системи охорони здоров'я, і ви можете ознайомитись з тим, наскільки ефективно працює система. На сьогодні ми маємо 99,6 відсотка безперебійної роботи центральної бази даних.

Якщо говорити про моніторинг роботи медичних інформаційних систем, то з наступного року ми хочемо також запровадити по кожному МІСу моніторинг і метрику їхньої роботи, щоб заклад міг бачити, наскільки ефективно і швидко дія відбувається по медичних інформаційних системах.

Таким чином, заклад може обирати той чи інший МІС. І фактично він їм оплачує послуги, і оплата послуг має гарантувати якість тих послуг, які надаються медичними інформаційними системами.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Я не випадково задав запитання, тому що справді є випадки, я був свідком, коли під час активної фази вакцинування люди стоять у чергах і зависає система. Через те виникає це питання.

Ви кажете, чотири роки. Я знаю, що чотири роки, а чи вона удосконалюється – раз? По-друге, чи є система захисту персональних даних і медичної таємниці? Тому що в електронні лікарняні вводяться не тільки персональні дані, а сам діагноз. От у цьому плані, чи можна… на Петрівці, в принципі, все можна купити, але чи отут захищає держава? Бо ви сказали, що в тому числі там є і приватний сектор. Чи це дає нам можливість захистити персональні дані громадян?

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Марія, будь ласка. Коротко, якщо можна.

 

КАРЧЕВИЧ М.В. Дякую. Захист інформації та персональних даних у системі відбувається відповідно до чинного законодавства. Система має атестат комплексної системи захисту інформації, який був виданий Держспецзв'язку, що підтверджує відповідність усім необхідним вимогам, і законодавчим у тому числі, які є на сьогодні в нашій країні.

Окрім того, в системі впроваджується GDPR – це міжнародні стандарти по захисту інформації, і відбувається регулярні тести на проникнення та на вразливість, у тому числі і міжнародними організаціями. Таким чином, необхідний комплекс заходів, які потребують і необхідні для захисту інформації, у нашій системі впроваджені і регулярно перевіряються.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми ще це питання задамо, у нас буде ще Мінцифра наступна. У нас є представники, два щонайменше, на нашому засіданні.

Будь ласка, Пенсійний фонд України - Капінус Євгеній. І оскільки ми з вами багато спілкувалися щодо нюансів оформлення, будь ласка, теж у мене прохання доповісти всім народним депутатам щодо складнощів, які подолані, які не подолані.

Будь ласка, пане Євгеній.

 

КАПІНУС Є.В. Доброго дня, колеги. Щиро дякую за надане слово.

Хочу розпочати з того, що з червня 2021 року у нас започаткована робота Електронного реєстру листків непрацездатності. Ця система працює на базі реєстру застрахованих осіб, і на сьогодні через систему "Трембіта" здійснює обмін з системою в рамках  Міністерства охорони здоров'я, і генерує, і видає відповідні лікарняні листи.

Якщо дивитися,  то з 1 грудня 2021 року у нас опрацьовано  понад 4,6 тисяч висновків і на базі них згенеровано понад 3,5 тисячі листів непрацездатності.

Відповідно зазначена інформація, вона направляється безпосередньо в  кабінет як застрахованої особи, так і страхувальника, і люди мають можливість доступу до всієї необхідної інформації для отримання відповідних виплат і формування відповідних  подань щодо надання виплати по листах непрацездатності.

Якщо говорити з приводу тих питань, які піднімалися, то я хотів би наголосити, що в сьогоднішніх умовах ми намагаємося максимально зусиль прикладати для того, щоб забезпечити в повній мірі вирішення тих проблемних питань, які виникають зі сторони бізнесу, зі сторони людей. І на сьогодні я хочу зазначити, що  нами проведено ряд робіт щодо удосконалення  пошукової системи і питань, з якими зверталися з приводу того, щоб  можна було  сортувати і  відбирати відповідні медичні висновки для великих підприємств. Крім того, ми доопрацювали систему з метою, щоб система автоматизовано працювала із бухгалтерським програмним забезпеченням, яке давало б великим підприємствам можливість завантажувати необхідну інформацію безпосередньо до себе в кабінет і працювати в себе у бухгалтерському програмному забезпеченні.

На відповідь на ваше питання щодо  можливості бачити інформацію зі сторони основного роботодавця і роботодавця, який є не основний,  ми на сьогодні вже впровадили відповідні зміни до  програмного забезпечення, яке дає можливість усім роботодавцям, які подали інформацію щодо застрахованої особи, бачити в себе в кабінеті відповідну інформацію щодо листів непрацездатності, і в сьогоднішніх умовах це питання вирішено.

Ми намагаємося максимально сьогодні взаємодіяти із представниками бізнесу. Ми проводили відповідні зустрічі із роботодавцями для того, щоб побачити, які основні проблемні питання є щодо необхідності доопрацювання програмного забезпечення. І ми дуже дякуємо, якщо отримаємо відповідний фідбек від роботодавців з метою доопрацювання тих проблемних питань, які в сьогоднішніх умовах виникають. І будемо також дякувати, якщо зі сторони комітету також будуть спрямовуватись відповідні представники бізнесу, які будуть говорити про ті проблемні питання, які сьогодні в них виникають.

Тому ми відкриті до, скажімо, пошуку, яким чином вдосконалити нашу систему, щоб вона була максимально зручна як для представників бізнесу, так і застрахованих осіб, щодо взаємодії з Пенсійним фондом України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Є питання до Голови Пенсійного фонду? Дякую, пане Євгене.

Представники Міністерства цифрової трансформації України. І для народних депутатів хочу сказати, що у нас є також представники від Національної служби здоров'я. Якщо є потреба, можемо їм надати слово, якщо буде така потреба.

Від Мінцифри, будь ласка, хто буде виступати? Пан Оніпко чи… Будь ласка.

 

ОНІПКО О. Добрий день, шановні колеги. Мене звати Оніпко Олексій. Я DTPМ Мінцифри в напрямку Міністерства охорони здоров'я.

Як ви могли почути, уже, в принципі, усі мої колеги розказали про свої системи і досягнення, які були зроблені протягом впровадження цього проекту. Цей проект, дійсно, впроваджується уже дуже довгий час. Усі інституції  доклали дуже багато зусиль для того, щоб цей проект був реалізований в цьому році і не переносилось. Хоча, як ви бачили, наші зовнішні ситуації, які змусили нас також переключатись на інші, більш важливі, проекти, теж пов'язані з епідеміологічною ситуацією, теж завдали трохи для нас виклику, скажімо так. Тому усі працювали максимально і докладали до цього великих зусиль. Ми як Міністерство трансформації також докладали зусиль, щоб в наступному році заклади охорони здоров'я, які подавали на НПІ свої, скажімо так, запити на отримання додаткового фінансування для розвитку, ми надавали їм, скажімо так, погодження на ці виплати.

Що стосовно тих питань, які піднімались стосовно того, як працює електронна система охорони здоров'я і що є якісь підвисання, хочу також підтримати Марію і сказати, що ДП вже на початку, в середині цього року було почато, розроблено statuspage, який показує роботу їхньої центральної бази, і також в майбутньому буде показувати роботу інших інформаційних систем. Тому що наші громадяни, коли чують реформу, вони не розуміють, що вона створюється з двох компонентів. І тут є не тільки обов'язки держави - тут ще є обов'язки бізнесу, який у 2018 році вийшов на цю лінію фронту і вирішив допомагати державі в розбудові цієї великої Електронної системи охорони здоров'я.

Тому ми повинні розуміти, що тут відповідальна не тільки держава, а і бізнес, який почав з нами співпрацювати і взяв на себе відповідальність також частково за цей розвиток.

В принципі, міністерство паралельно розширює мережу Інтернет для віддалених частин нашої країни. Ви знаєте, у нас є ця програма по розбудові мережі Інтернет для віддалених…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. І все.

Шановні народні депутати, я думаю, що пан Оніпко нам майже все сказав. Якщо будуть питання… Я думаю, що він з'явиться на зв'язку. Як тільки з'явиться, прохання подати голосом, що він з нами.

Шановні народні депутати, у нас ще є на зв'язку представники великих роботодавців, які зверталися із своєю проблематикою. Я можу назвати серед них: "Астарта", "Метінвест", "АрселорМіттал Кривий Ріг". Якщо є необхідність послухати їх, як скажете.

Представники великих компаній, є бажання висловити щось з приводу електронних лікарняних?

Бакун Діна. Це представник "Метінвесту", бізнесу.

 

БАКУН Д. Доброго дня, шановне панство. Мене чути?

 

ГОЛОВУЮЧА.  Так. Але не бачимо вашого обличчя.

 

БАКУН Д.  Доброго дня. Дякую, що дали слово.

Зараз спробую підключити. Не получається у мене підключити. Вибачаюсь, що не видно мого обличчя.

Наразі звертаємося з такими проблемними питаннями, які випливають  внаслідок введення електронних лікарняних. Саме основне питання – це значне збільшення щомісячної кількості електронних листків непрацездатності. В алгоритмі оформлення електронного листа непрацездатності є такий пункт, коли лікар встановлює попередній термін закриття лікарняного і тим самим формує медвисновок. Далі вже при необхідності, якщо людина далі приходить, продовжує електронний лист непрацездатності, якщо це необхідно. Якщо раніше лікар видавав паперовий листок непрацездатності після одужання пацієнта, під час чого могло прийти декілька візитів на огляд, то тепер часто візит застрахованої особи до лікаря завершується формуванням нового медичного висновку і створенням нового електронного лікарняного. На підставі таких даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, листки формуються в порядку черговості, і кожен наступний створюється як продовження першого.  Внаслідок цього автоматично збільшується до 4-6 разів кількість електронних листків непрацездатності.

Як наслідок, це має значне додаткове навантаження на роботодавців і страхувальників, які замість одного листка непрацездатності, наприклад на 10 днів, мають розглянути і розрахувати 3-4 електронних лікарняних кожен по 2-3 дні.

Також додаткове навантаження - я думаю, мене колеги підтримають, - має  документообіг Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду України, оскільки кожен лікарняний передбачає окреме нарахування матеріального забезпечення, окреме фінансування, збільшення ресурсів для обміну зберігання електронних даних. І страхувальники зіткнулися з проблемою недостатності трудового ресурсу. Це HR-спеціалісти, бухгалтери, які до запровадження електронних лікарняних мають їх збільшення до шести разів порівняно з аналогічним періодом при однаковій кількості застрахованих осіб, тобто працівників.

На підставі цього звертаємось до вас з проханням, якщо можливо внести відповідні зміни до технічного забезпечення, програмного забезпечення, можливо, нормативних документів, для того щоб в умовах одного і того ж страхового випадку, тобто хвороби, одна і та сама, якщо лікуючий лікар встановлює попередній термін закриття лікарняного, яка є датою слідуючого візиту, то в електронному реєстрі не формується електронний лікарняний лист. І якщо застрахована особа під час наступного візиту одужала, то тільки тоді електронний лікарняний лист закривається автоматично, в результаті чого сформується один електронний лікарняний.

Тобто ми просимо, щоб формування одного електронного лікарняного на один страховий випадок незалежно від кількості візитів до лікаря, але не більше ніж один місяць. Це діюча норма видачі паперових листків непрацездатності.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

Ми розуміємо це питання. Ми задавали про первинний і про лікарняний щодо подовження, і як трактувати, якщо відкривається новий лікарняний. Я думаю, що це питання до МОЗу. Якщо ми помиляємося тут, то прошу підключитися тим цовкам, які відповідають за це. Чи можливе внесення змін до постанов Кабміну чи до якихось нормативно-правових актів, де відкриття другого нового лікарняного з тим самим медичним висновком, але дати там один за одним ідуть, щоб це вважалося одним страховим випадком? Будь ласка, від МОЗу зможете відповісти, чи Мінсоц? Хто з вас?

 

_______________. Давайте я спробую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Чи, може, Національна служба здоров'я? Пане Євгене, скажіть хто з вас? Ми розуміємо, що це питання…

 

КОТИК Є.Д. Я почну, спробую, можливо, мене колеги доповнять.

Дивіться, тут питання більше в кількості опрацювання листків непрацездатності, вони охоплюються одним страховим випадком, і фінансування здійснюється в межах законодавства, про це я вже казав. Єдине питання в тому, що… те, що було згадано, про те, що їх може бути на виплату, коли, наприклад, на підставі першого ВТН сформований електронний лист непрацездатності, він зразу через певний час стає готовим до виплати і роботодавець його має подати в системі заявки розрахунку до оплати.

Ми йшли в контексті того, що як би перевагу надавали застрахованій особі, яка б швидше одержувала кошти. Тому що ми знаємо про те, що електронні листки непрацездатності опрацьовуються, як правило, двічі на місяць, у переважній більшості, це два періоди виплатних: аванс і заробітна плата. Тому для  того, щоб не затягувати і не створювати більш тривалий час, коли цей листок непрацездатності не оплачується, маючи і так прострочену  заборгованість, то ми йшли в контексті того, щоб надати перевагу застрахованій якомога швидше одержати по частковому листку …по первинному листку непрацездатності оплату, потім далі.

Я думаю, ми більш детальніше опрацюємо це питання, можливо, з роботодавцями, безпосередньо із страхувальниками, для того щоб знайти якісь більш якісні механізми, якщо цього потребуватиме.

 

ГОЛОВУЮЧА. На наш погляд, ми тут обмінюємося, що це якась така хитрість. Бо страховий випадок один: людина захворіла і в неї продовжується хвороба. Це ж не нова хвороба в неї виникла.

 

КОТИК Є.Д. Галина Миколаївна, дивіться, коли були паперові листки непрацездатності, людина могла взяти один, піти віддати роботодавцю на виплату, потім продовжити той, який вже віддали на виплату. Тобто ми йшли з цієї самої логіки і будуючи електронний листок непрацездатності.

 

ГОЛОВУЮЧА. Не можна ж перекладати по одному страховому випадку це на плечі роботодавця.

 

КОТИК Є.Д. Галина Миколаївна, виплата 5 днів, вона йде в межах одного страхового випадку. Мається на увазі, тільки що було роботодавцями сказано, що вони мають просто опрацьовувати фізично, подавати на виплату. Це платить фонд. Тобто це не платить, більшу частину платить роботодавець, мається на увазі, що кількість трудового ресурсу для опрацювання їх з їх сторони більше. Тому що, наприклад, там з 1-го по 15-е видав лікар, він там 10 числа вже пішов на оплату, і роботодавець має його оплатити, а 13-го чи 14-го відбулося продовження, і це буде другий листок непрацездатності, який роботодавець так само має підняти на виплату через Фонд соціального страхування, але буде платити виключно Фонд соціального страхування. Мова йшла про те, що опрацьовувати треба… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, насправді кожен закон пишеться для того, щоб спростити життя українцям, працівникам в даному випадку, і роботодавцям. Якщо ми ним ускладнюємо роботу одній із сторін, то це, мабуть, не для того цей законопроект. В результаті його запровадження ми бачимо, що є певні недоліки.

Через те є пропозиція врахувати - і це дуже добре, що це питання включене в порядок денний, - ми врахуємо пропозиції, і просимо роботодавців надати свої, Мінсоцполітики - свої. Тут однозначно не обійдеться без Міністерства охорони здоров'я, можливо, іншої державної структури - Національної служби здоров'я, для того щоб внести зміни або в підзаконний акт, тобто постанову Кабміну, або насправді внести зміни в закон. Бо в іншому разі для чого він писався: щоб ускладнити життя чи навпаки?

Сьогодні роботодавець створює робочі місця, держава має бути вдячна йому за те і створювати комфортні умови. Якщо ми ускладнюємо, то треба - я звертаюсь до першого заступника міністра, - думати, що колись ми можемо з вами стати роботодавцями. От з їхньої точки зору, поставити себе… Або найманими працівниками. Треба себе ставити на місце тих, які сьогодні висловлюють конкретні пропозиції. Закон не для того писався, як на мене.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, пане Євгене…

 

КОТИК Є.Д.  Михайло Михайлович… Можна… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

КОТИК Є.Д. Я погоджуюсь, я про це саме і сказав, що ми візьмемо це в роботу. Я думаю, тут потрібно буде просто проговорити з роботодавцями, а саме з страхувальниками, почути більш конкретизованішу їх пропозицію в цьому контексті, але візьмемо в роботу це питання.

Єдине, що я ще хотів згадати в контексті розмови, яка була, хотів би зазначити, що саме електронний листок непрацездатності чутливої інформації про захворювання не містить, вона не передається, вона залишається в системі охорони здоров'я. Тобто безпосередньо до електронного листка непрацездатності саме про захворювання інформація не потрапляє.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. В системі Міністерства охорони здоров'я залишається, в їхній системі, базі даних.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Здається, ми вичерпали тут…

 

_____________. Я прошу пробачення, можна додати до цього? АрселорМіттал Кривий Ріг.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

_____________. Ми готували статистику, готуючись до цього засідання, ми підготували статистику за місяць. На 20 тисяч працівників у нас в електронному кабінеті ми маємо 4 316 електронних лікарняних. І це електронні лікарняні по 2 312 особах.

Таким чином, 4 000  записів – це продовження лікарняних, що збільшує роботу працівників. Якщо на один лікарняний в цілому йде десь 15 хвилин опрацювання його, для того щоб розрахувати, подивитися коректність його розрахунку, то це 3 000 хвилин або 510 годин. Це додатково три людини має працювати, опрацьовувати цей об'єм лікарняних, який ми маємо зараз наразі.

До того у нас дуже багато питань при оформленні. І ми постійно займаємося тим, що готуємо листи-запити: готуємо листи-запити на лікарні, готуємо листи-запити на Фонд соціального страхування, до робітників. За місяць у нас було підготовлено більше 60 листів тільки запитів. Було подано за цей час, за один місяць, 26 заявок розрахунків.

Сказати, що ми подаємо два рази в місяць – ми подаємо… кожні п'ять днів у нас йде заявка розрахунків. Причому вони йдуть же ж по різних випадках окремі заяви розрахунків. Навантаження виросло значно. Тому дуже важливо, щоб наша пропозиція була почута.

Крім того, у нас наразі до цього часу не вирішено питання: підприємство не бачить, якщо оформлюється інвалідність. Призначення інвалідності в ніякому електронному лікарняному не відображається, і робітник може про це не повідомляти. У нас лікарняний є, він закритий. Ми здаємо його на фінансування, на відшкодування матеріального забезпечення, а потім дізнаємося, коли до нас прийде, або може не прийти, робітник і подати документи, які йому видали з оформлення інвалідності.

Дуже велике прохання також, щоб ця інформація відображалася для підприємств одночасно із закриттям лікарняного електронного листа. Це важливо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином, у нас вимальовуються додаткові рекомендації, які ми можемо рекомендувати центральним органам виконавчої влади, на прохання в тому числі і великих роботодавців.

У нас запропоновано було рекомендувати за результатами цього контрольного питання Кабміну вжити заходів щодо прискорення розробки та внесення змін до відповідних нормативно-правових актів з метою подальшого удосконалення функціонування Електронного реєстру листків непрацездатності. Ми можемо добавити, зокрема, щодо опрацювання проблематики оформлення і часу оформлення лікарняних листів; опрацювання проблематики щодо оформлення… чи є необхідність оформлювати за продовженням додаткові лікарняні листи для спрощення роботи, зокрема, великих роботодавців, бо це забирає достатньо великий час.

Крім того, будемо рекомендувати, мабуть що, центральним органам виконавчої влади залучити до доопрацювання цієї програми роботодавців,  СПО роботодавців, зокрема великих роботодавців. Ну, я думаю, що не тільки великих, але і маленьких, да, всіх, щоб вони там об'єдналися і зробили ті незручності, які є.

І після цього кажемо Кабміну, рекомендуємо Кабміну забезпечити ефективну інформаційну взаємодію між Національною службою охорони здоров'я України, Фондом соціального страхування та Пенсійним фондом, для того щоб роботодавцям не потрібно було оцими листами звертатися, як пані Вікторія описує, до різних структур. Я думаю, що можна зробити одне віконце.

 І будемо рекомендувати від комітету щодо того, щоб вони прибрали ці проблеми і інформували комітет про вжиті заходи до 1 червня 2022 року.

Але загалом, народні депутати, мені здається, що нам нарешті від Комітету з питань соціальної політики… ну, вийшло так, що ми запустили ці лікарняні листи, які там п'ять років точно…

 

______________. Да, щоб вони прискорили усунення цих питань технічних, програмного забезпечення, все інше, прислухались до порад роботодавців та інших. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Чи можемо ми в такому контексті переходити до затвердження, до прийняття до відома звітів центральних органів виконавчої влади та проблематики, яку нам доповіли великі роботодавці, переходити до голосування рекомендацій і поставити це в план роботи як контрольне питання на 1 червня, для того щоб ці додаткові питання нам 1 червня цовки доповіли, що вони зроблять?

І прохання до великих роботодавців інформувати, зокрема народних депутатів, щодо того, як просувається питання, це врегулювання. Ми зацікавлені в тому, щоб ця діджиталізація працювала і на користь і роботодавцю, і людині, і держава щоб швидко обслуговувала вас, і щоб в центрі стояла людина, яка має швидко все отримувати.

Немає тут пропозицій?  Хто за таке рішення, прошу голосувати.

З нами на зв'язку Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Тимошенко Юлія Володимирівна, ви з нами?

Дякую, шановні народні депутати. Таким чином, ми розглянули контрольне питання щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності.

У нас наступне питання: щодо контрольного питання про впровадження Закону "Про верифікацію та моніторинг державних виплат".

Шановні народні депутати, у нас тут представники МВС і ДСНС, може, ми їх відпустимо, розглянемо? Чи можемо…? Приймається? Приймається, так, Сергій, пане Вадим, щоб ми, може, відпустили? Я думаю, вам цікаво на засіданні приймати участь щодо лікарняних, але я думаю, що час ваш треба цінити.

Таким чином, є пропозиція перейти до пункту 9 нашого порядку денного: про частковий перегляд або про перегляд  рішення, якщо буде така ласка, чи нас переконають представники центральних органів виконавчої влади, про  перегляд рішення комітету щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про гуманітарну допомогу" щодо вдосконалення порядку визнання товарів, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою (реєстраційний номер 6204,) автор - Кабінет Міністрів України. Нагадаю, що мова йде про гуманітарну допомогу, яку надає держава Україна іншим державам.

Будь ласка, представники МВС і також ДСНС.

 

 ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Доброго дня, ще раз, шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету, шановні присутні. Я дякую в першу чергу, що ми повернулися до розгляду цього питання.

Вашій увазі пропонується проект Закону за реєстраційним номером 6204. Зазначений законопроект має лише одне на меті – це спростити та прискорити процедуру визнання товарів, виконаних робіт та наданих послуг гуманітарною допомогою, яка надається нашою державою іноземним державам. Для цього відповідним законопроектом пропонується внести відповідні зміни до статті 4, 5 та 8 відповідного закону, де серед інших спеціальних суб'єктів, які надають гуманітарну допомогу, пропонується визначити Державну службу надзвичайних ситуацій.

Суть цього проекту дуже проста: ми хочемо спростити відповідну процедуру і скоротити відповідні строки. На сьогоднішній день після цього, коли є Указ Президента про надання відповідної гуманітарної допомоги іноземній державі, готується відповідне розпорядження Кабінету Міністрів, де відповідно до підзаконних нормативно-правових актів Державній службі надзвичайних ситуацій дається низка завдань і заходів, які вона повинна вчинити для підготовки цих товарів або цієї допомоги. Тобто вона повинна закупити, супроводити та доставити до місця призначення відповідний товар.

Після цього, коли Державна служба надзвичайних ситуацій здійснює всі ці заходи, збирає весь пакет документів, на сьогоднішній день згідно чинної статті 4 ми передаємо, і згідно чинних підзаконних нормативно-правових актів, всі ці документи передаємо до Міністерства соцзахисту.

Згідно підзаконних знову ж таки нормативно-правових актів у Міністерства соціальної політики є п'ять днів для того, щоб розглянути ці документи, і ще додатково три дні відправити їх на погодження до інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Ми пропонуємо ці строки скоротити і надати все ж таки право Державній службі надзвичайних ситуацій, оскільки вона з самого початку займається підготовкою і закуповує ці товари, супроводжує і доставляє, все ж таки своїм рішенням і своїм наказом визначати цей товар, цю продукцію чи ці послуги гуманітарною допомогою.

Тобто от це, на що спрямований цей невеличкий законопроект. Дякую за увагу. І просимо…

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, шановні народні депутати, питання до представників МВС і ДСНС.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Ну, шановні колеги, насправді тут треба нам визначитись, чи ви не довіряєте Міністерству соціальної політики як теж центральний орган виконавчої влади, взагалі яка суть? Тобто ми наділяємо правом Державну службу з надзвичайних ситуацій закуповувати, доставляти і реалізовувати. Але насправді тут є свідома або несвідома корупційна складова. Уявімо собі, в сусідній державі трапляється стихійне лихо - повінь. Слід закупити… (Не чути) матеріали, пальне, виїхати терміново службою, надати допомогу. Такі практики, це існує давно. Збираються товари, закупили, скеровуються матеріали… Є Указ Президента щодо надання гуманітарної допомоги, де чітко вказується Кабінету Міністрів в такий-то термін все організувати. Збирається Комісія з надзвичайних ситуацій протягом декількох годин і це рішення ухвалює.

Я не знаю, чи це бажання усунути Міністерство з надзвичайних… соціальної політики. Якщо він не справляється, то це одна історія. Ні, то давайте дамо їм не п'ять днів, а протягом доби. Бо в іншому разі на цей же законопроект у нас буде як мінімум два заключення щодо корупціогенності. Бо одна структура, уявіть собі, закуповує, доставляє, реалізовує. Все, в односторонньому порядку. То ви таким чином, після двох-трьох таких гуманітарних акцій створите масу кримінальних проваджень на колег. Я вважаю, що це так. Якщо не так, будь ласка, спростуйте або допоможіть мені.

 

ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Я частково відповім і передам слово також співробітнику, керівнику Управління по гуманітарній допомозі Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Але ми вважаємо, що корупційної складової немає, оскільки на кожному етапі, коли Державна служба з надзвичайних ситуацій закуповує відповідну продукцію, вона погоджує це і з Міністерством економіки, і Міністерством фінансів. Відповідно кошти йдуть з відповідного резервного фонду. Тобто на кожному етапі є відповідні погодження.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Які погодження? І протягом якого часу? Якщо у вас впирається у п'ять днів погодження з Мінсоцполітики, то як ви погоджуєте закупівлю продукції, коли треба виїжджати протягом доби? Яким чином це відбувається, поясніть мені.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте ми безпосередньо ДСНС. Бо і той раз запитували: а як це у житті відбувається от покроково? Будь ласка, ДСНС.

 

______________. Дякую за запитання.

Шановні народні депутати, шановні присутні, хочу пояснити саму процедуру. По-перше, як відбувається започаткування процедури. Воно відбувається на підставі письмового запиту, офіційного, який надходить від постраждалої країни офіційними дипломатичними каналами на адресу наших дипломатичних установ, які знаходяться або в тій країні, або на офіційну адресу Міністерства закордонних справ.

На прикладі останньої гуманітарної допомоги, яка надавалась на реалізацію Указу Президента України Литовській Республіці. Я можу надати для ознайомлення. Безпосередньо в самому запиті зазначається, якої допомоги потребує. На прикладі Литовської Республіки: вони безпосередньо зазначили, що допомоги потребують у вигляді відповідного спірального бар'єру довжиною в 100 кілометрів. Тобто сама країна постраждала визначає, що їй потрібно, ДСНС не приймає в цьому участі.

Це потім реалізується шляхом прийняття політичного рішення - указу Президента. Коли міністр закордонних справ доповідає ситуацію Президенту, вони радяться, приймає політичне рішення Президент України щодо надання гуманітарної допомоги. На виконання вже політичного рішення є рішення Кабінету Міністрів, яким визначається сам механізм його реалізації, де зазначаються всі задачі, в тому числі ДСНС, у тому числі МЗС, Міністерству фінансів, Міністерству економіки. Визначається сума коштів, яка виділяється на реалізацію цього рішення.

Однією із задач визначається затвердження переліку витрат для реалізації цього рішення. Це фінансовий документ, який має декілька складових частин. Він виглядає отак от. Він складається фактично, наприклад у цьому випадку, з придбання товарів. Конкретно зазначається, який товар, на яку суму він придбається, конкретні переліки витрат на відрядження, переліки витрат на засоби зв'язку, на ПЛР-тестування, на транспортування, інші витрати, які пов'язані з доставкою цього вантажу.

Цей перелік затверджується, підписується головою ДСНС, затверджується міністром МВС і погоджується з Міністерством фінансів і Міністерством економіки. Тільки після цього Державна казначейська служба має офіційне право здійснити перерахування коштів з резервного фонду України на рахунки головного розпорядника бюджетних коштів - МВС, і потім тільки вони надходять до ДСНС. Тільки після отримання коштів ми фактично можемо придбати будь-який товар, сплатити будь-які послуги або зробити подальші дії для реалізації цього рішення. Це що стосується закупівлі. Ні, не стосується… Закупівлі стосується окреме положення ще Закону України "Про публічні закупівлі", де встановлено, що проводиться переговорна процедура, мінімальний термін укладання договору якої 5 днів. Це також окремий строк, це все продовжує строки виконання указу Президента.

Що стосується самого рішення про визнання вантажів гуманітарною допомогою, то це рішення вже приймається після проведення всіх заходів: всіх погоджень, всіх закупівель, всього формування вантажу. Тільки після того, як цей вантаж є вже на балансі ДСНС, ми можемо офіційно передати комплект документів на Мінсоцполітики, щоб воно почало процедуру офіційного погодження зі всіма членами робочої групи. Це порядок, визначений Постановою Кабінету Міністрів про взаємодію центральних органів щодо прийняття рішення. Тобто Мінсоцполітики не може оминути цей термін, його якось скоротити або спростити, тому що є механізм…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Чому? До 5 днів - то це не термін. П'яти днів – це протягом 12 годин.

 

_______________. Я розумію, я відповім зараз на це питання. Дякую.

Скажу навіть більше… Да, до 5 днів, дійсно, там зазначено. Скажу навіть більше, є можливість у Мінсоцполітики визначати спрощений порядок визнання товарів, і вони самостійно визначають строк для визнання цих товарів. Такий, наприклад, порядок зараз встановлений для вантажів, які надходять в Україну і виходять з України, які  пов'язані з  COVID. Тобто виключено для цих вантажів встановлений порядок, і там зазначається один день. Але, як ми зазначаємо, як це підтверджує представник Міністерства соціальної політики на минулому засіданні, фізично неможливо в деяких випадках з об'єктивних обставин прийняти це рішення. В силу чого?  В силу того, що є вихідні дні, святкові дні, немає кворуму робочої групи і тому подібне. Це рішення може розтягнутися від 2 до 3 робочих днів, не календарних, а робочих. Це все йде в строк, скажімо так, реалізації всіх заходів.

Для чого взагалі потрібне це рішення? Це рішення потрібно виключно для одного: на підставі цього рішення вантаж гуманітарної допомоги звільняється від сплати митних та будь-яких інших платежів. Це єдина умова, для чого це рішення потрібно. Воно не є контрольним, воно не носить будь-якого іншого характеру, крім як фактично затвердити статус цього вантажу як гуманітарного. Маючи це рішення, митні органи і органи прикордонної державної служби мають повне право його оформлювати в спрощеному першочерговому порядку без звернення митних та інших платежів. Це єдина умова, для чого… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. А можна вас запитати: митні органи, коли вони пропускають без митних платежів, вони керуються підзаконними актами чи законом щодо того, що гуманітарні грузи…? Тобто це визнання, ми можемо написати, що якщо така допомога надається ДСНС після закупівлі на прохання іншої держави, що вона автоматично визнається гуманітарним грузом і звільняється? Чи потрібно цей додатковий папірець, який ні про що, от навіщо він?

 

_______________. Тут є тоді необхідність вносити зміни в деякі нормативні акти законні, в тому числі в Митний кодекс. Тому що 287 стаття чітко визначає, що повинно бути рішення відповідного органу про визнання вантажу гуманітарною допомогою.

 

ГОЛОВУЮЧА. Рішення відповідного органу. Чому ви вважаєте, що це не рішення Верховної Ради чи не Указ Президента? Чому  ви вважаєте, що цих визначень недостатньо, навіщо ще рішення комісії?

 

_______________. Закон України  "Про гуманітарну допомогу" чітко вказує, що є гуманітарна допомога, як вона визнається і хто є суб'єктами визнання цієї допомоги. Це є спеціальний уповноважений державний орган з питань соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧА. Може, там розширити і надати право визнання гуманітарної допомоги нарешті Президенту України і Верховній Раді?

Будь ласка, пане Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д.  Я вибачаюся, питання в організації, так як сказали, що не можуть зібрати комісію, нема кворуму,  розтягують на декілька днів. Я вважаю так: якщо є постанова Кабінету Міністрів, вони повинні відпрацювати. В постанові Кабінету Міністрів треба визначати чіткий термін: два дні, три дні. Якщо ми можемо закупити його за два дні, то протягом трьох днів повинні закупити, зібрати комісію, хоч святкові дні, хоч не  святкові. ДСНС, я розумію, що служба працює в постійній, так сказати, варті. І тоді ставити питання перед Мінсоцполітики: якщо це треба визнавати протягом 5 днів або 3 днів, то вони повинні зібратися, незважаючи на святкові і вихідні дні. І все, і всі питання тоді вирішено.

Давайте тоді послухаємо Мінсоцполітики, чому вони не можуть зібратися, якщо це потрібно визнати таку гуманітарну допомогу для іншої держави. І все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Євген же казав на попередньому засіданні.

Будь ласка, Євген Котик. Або Музиченко. Будь ласка,  пан Котик прокоментуйте.

 

КОТИК Є.Д.  Дякую, Галина Миколаївна. Я прокоментую.

По-перше, на сьогоднішній день реалізовано право Міністерства соціальної політики в швидкому, але це не наш розсуд, це відповідно до нормативно-правових документів, ми протягом доби приймаємо рішення швидко щодо вантажів, які спрямовуються на територію України і спрямовуються на подолання наслідків  COVID, розповсюдження, а також у зв'язку з надзвичайними ситуаціями та стихійними лихами, які є на території. Тобто ми це робимо.

По великому рахунку, так, є проблема у святкові дні, вона не стільки у Міністерства соцполітики, скільки в тому, що до цього процесу і в робочу групу дотичні багато центральних органів виконавчої влади та працівників інших правоохоронних органів, тому інколи буває кворуму не вистачає.  Але, по великому рахунку, більшість рішень навіть, за одну добу які потрібно було під  COVID або під вирішення питань щодо забезпечення певними товарами або роботами для подолання наслідків стихійних лих, то ми приймали протягом доби дуже швидко.

Якщо ДСНС… Ми не заперечуємо щодо законопроекту, тобто передачі, якщо їм так потрібно. Але з сторони Мінсоцу, в принципі, зволікань щодо організаційних питань ніколи не було і не буде. Питання у вихідних днях - так, наявність кворуму може бути.  Це  єдина проблема, яка може постати, коли йде вихідний день і не всі працівники Мінсоцу, тому я не можу особисто всіх зібрати чи заставити швидко зібрати робочу групу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто у Мінсоцу ще є вихідні дні на відміну від ДСНС.

 

КОТИК Є.Д. Галина Миколаївна, не у Мінсоцу, а у інших працівників, там від Мінсоцу всього лише два співробітника, а 21 член робочої групи.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я хотіла забрати у вас вихідні.

 

ОСТАПЕНКО А.Д.  Те, що сказав Михайло Михайлович, тут основним питанням може виникнути питання корупції. Тому що сьогодні до комісії, як вже сказали, що входять декілька там центральних органів влади, представники інших державних органів, тому якраз тут припиняється або обмежується корупція. Ми не хочемо сказати, що в ДСНС це буде корумповано, але я вважаю, що на сьогодні як би більше засобів запобігти корупційним діям, ніж в цьому законопроекті. Поки так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, ми не проти удосконалення роботи і спрощення її. Але, вибачте мені, в мене питання: це ідея нового керівника ДСНС, державної служби, так?

 

ГОЛОВУЮЧА. Та ні, я думаю, що це проблематика. Коли Україна надавала гуманітарну допомогу іншим країнам останні рази?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ніколи проблем у нас не було, Галина Миколаївна, давайте так.

 

_______________. Останній раз?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да.

 

_______________. Останній раз ДСНС надавало допомогу у серпні… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. А перед тим?

 

_______________. Перед цим надавала у травні-червні цього року… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Я зрозуміла. Наприклад, два роки тому надавали там…?

 

_______________. (Не чути)

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Насправді ми, ухвалюючи такий закон, ми сіємо правовий нігілізм, бо ми даємо можливості МВС, Державна служба з надзвичайних ситуацій як окремий підрозділ структури МВС, вибачте, творити  междусобойчик: закуповувати негайно, за дорученням Президента і уряду, товари, послуги. Тоді коли є комісія в Мінсоцполітики, там входять представники зацікавлених сторін: митниці, тому що знімається мито на товари або послуги, які надаються за межі держави, таким чином недопоступлення в бюджет, є інші речі; Міністерство економіки моніторить ціну, чому саме за цією закупили. Розумієте, і тоді це тягне… Колегіальний орган, він знімає відповідальність з окремої структури.

Так ви берете на себе як керівник і МВС, міністр або заступник, який є куратором по вертикалі. Як на мене, цього не потрібно робити, бо однозначно добре, що сьогодні добросовісні керівники структур, а завтра ми завершимо тим, що світ буде з нас  сміятись.  Тому що ми зобов'язані через дипломатичні служби і інші віддати документи тій державі, за якою ціною ми надавали ту чи іншу послугу. І вийде ціна, вибачте, колючого дроту чи чогось іншого значно більша, ніж в державах Європейського Союзу.

Через те, як на мене, ми не тим займаємося, ми не проти для того, щоб вам удосконалювати роботу. Але мені видається, що це не той шлях, тому що практика свідчить… я теж брав участь в схожих процесах: коли є доручення глави держави, то це ухвалюється протягом декількох годин. Є засідання комісії з надзвичайної ситуації чи в Кабміні, чи в обласній державній адміністрації. Всі збираються. Вибачте мені, турборежим. Я хотів би побачити, щоби не зібралась комісія Мінсоцполітики, коли є доручення Президента надати гуманітарну допомогу тій чи іншій державі. Це би був останній день того чиновника, якщо б він не прийшов навіть у вихідний день.

Через це давайте будемо об'єктивні. Треба допомогти - то шукайте шляхи, дайте цей законопроект в Комітет з антикорупційної політики, хай напишуть чорним по білому, і ми не будемо виглядати всі смішними. Я ще раз підкреслюю, я не проти, ми готові допомагати, але щоб це виглядало не правовим нігілізмом і якимось междусобойчиком.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Вадим Струневич, може, добавите щось, які пропозиції?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я думаю, жодних пропозицій немає. Можемо переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто будемо переглядати чи ні? Ставити на голосуванняі?

Будь  ласка, пане Богдан.

 

ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Можливо, я ще просто буквально два уточнення. Перше - те, що було сказано, що, можливо, дійсно неможливо зібрати, коли йдуть передсвяткові або вихідні дні. То насправді Державній службі надзвичайних ситуацій є можливість збирати своїх співробітників, оскільки це атестовані співробітники, які  працюють і в суботу, і в неділю.

Друге - те, що ми кажемо, в чому полягає спрощена процедура. Ми кажемо: перше - має бути указ Президента про надання допомоги іноземній державі; а друге - на підставі указу Президента готується відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України, де уже визначається, що повинна зробити Державна служба надзвичайних ситуацій, те, що ми кажемо: закупити, доставити та передати матеріали.

Друге. Міністерство внутрішніх справ - в цьому розпорядженні вже зазначено, - у тижневий термін повинно погодити з Міністерством економіки, Міністерством фінансів перелік витрат, пов'язаних з наданням гуманітарної допомоги.

 

_____________. У тижневий термін чи протягом…

 

ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Ні, це те, що затверджує уряд. Тому ми кажемо, до того, як передавати відповідні матеріали, те, що вже опрацьовано, на комісію чи на робочу групу Міністерства соціальної політики, в цьому немає потреби, бо ми вже цей шлях пройшли. І для цього треба лише одне: видати наказ і передати, і визнати цей товар гуманітарною допомогою. Тобто ми кажемо, що до передачі до Міністерства соціальної політики вже вся процедура узгоджена і пройдена.

(Загальна дискусія)

 

_____________. Після цього почитайте статтю 255 Кримінального кодексу.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані голово, ставте на голосування питання. Ставте на голосування, вже всім усе зрозуміло.

 

ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Якщо ми хочемо компроміс, чи зрозуміти, чи все ж таки є тут якась корупційна складова, давайте все ж таки дочекаємося, можливо, висновку відповідно Комітету з питань запобігання та протидії корупції, нашого, Верховної Ради України, висновку Головного науково-експертного управління, яке може також нам вказати, регламентного, і тоді от прийняти виважене рішення.

Дякую. Наша мета єдина - спростити цю процедуру і якомога швидше надати можливість надавати гуманітарну допомогу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Анатолій, будь ласка, які пропозиції? Давайте, що ставити на голосування?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. (Не чути)… у нас є закон, за яким Мінсоц відповідає за прийняття рішення, ми повинні відповідно до цього це спростувати і призначити службу з надзвичайних ситуацій. Бо просто ж так не можемо їх призначити, не позбавивши таких повноважень Міністерство соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, є пропозиція дочекатися, доки буде рішення Комітету з питань антикорупційної політики, доки буде висновок ГНЕУ.

Крім цього, є пропозиція переглянути рішення частково, бо ми внесли цей законопроект до порядку денного і одночасно рекомендували Верховній Раді його повернути на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Є пропозиція зараз внести його до порядку денного і повернутися до кінцевого рішення Комітету з питань соціальної політики після того, як будуть висновки Комітету антикорупційного і ГНЕУ.

Так голосуємо? Немає тут заперечень? Таким чином, голосуємо про частковий перегляд рішення комітету щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про гуманітарну допомогу".

Хто за це рішення, прошу голосувати.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Гривко Сергій.

 

АРСЕНЮК О.О.  Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк. Арсенюк – за.

Гривко Сергій і Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. А питання, яке ми голосуємо, за першу пропозицію чи другу?

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми зараз голосуємо, по-перше, про те, що ми частково переглядаємо рішення комітету, а потім другим питанням, десятим у нас, будемо голосувати про те, що… Ми вже  проголосували про внесення змін до порядку денного, і будемо змінювати рішення в частині рекомендації Верховній Раді повернути цей законопроект на доопрацювання. Кінцівка буде така: внести до порядку денного, а потім дочекатися висновку Комітету з питань антикорупційної політики, дочекатися висновку ГНЕУ, і після того переглянути… ну, не переглянути, а винести це на розгляд комітету для прийняття рішення щодо рекомендацій Верховній Раді щодо прийняття чи іншого якогось.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Я не думаю, що нардепи можуть зразу… Спочатку ми переглядаємо.

Значить, хто за перегляд, пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. За перегляд.

 

ГОЛОВУЮЧА. За перегляд ми проголосували. Чотири. Михайло Михайлович  утримався. 4, 3 - рішення прийнято.  Не прийнято? (Загальна дискусія)

 Гаразд, тоді далі ми не голосуємо, а дочекаємося ГНЕУ і дочекаємося… І повернемося до того питання, як є, без цього. Гаразд? ГНЕУ ми почитаємо і антикорупційний комітет.

У мене прохання від секретаріату направити листа до антикорупційного комітету для прискорення отримання висновку щодо цього законопроекту від комітету на той комітет, щоб ми його отримали максимально швидко.

Дякую, шановні колеги від ДСНС. Ми вдячні за вашу роботу. Це не питання невдячності народних депутатів, це питання того, що законопроекти мають опрацьовуватись якісно, і в тому числі так, щоб не було пропозицій. І у мене прохання теж від голови комітету при опрацюванні якихось законопроектів звертатися під час проектів для того, щоб в ці проекти народні депутати надали вам пропозиції. Наприклад, Михайло Михайлович готував зміни до Закону "Про гуманітарну допомогу", і він в ОТГ працював. В тому числі ми підняли зараз ліміти, коли саме місцеві органи влади надають таке добро і комісії там, на місцях.

І, більше того, якщо буде ваша ласка, від МВС і з залученням ДСНС, Закон "Про гуманітарну допомогу" потребує перегляду. У нас відсутні, наприклад, такі речі, коли Італія просить про допомогу, а коли Україна просить про допомогу. Наприклад, в ОРДЛО через Україну транзитує сотні тисяч тонн гуманітарної допомоги на територію ОРДЛО, водночас я не чула про те, що сотні тонн груза отримали наші внутрішньо переміщені особи, наприклад.

І тому для України, де теж є надзвичайні ситуації… Ми згадували сьогодні про те, що згоріло  десять швидких допомог у Дніпропетровському регіоні, чи у місті Дніпро, коли є вибухи газу і таке інше, ви маєте як центральні органи влади своєчасно надавати в тому числі інформацію для Міністерства зовнішніх наших справ для того, щоб  вони надавали прохання на допомогу.

Оця процедура, мені здається, вона теж у нас не дуже врегульована. І, крім того, рівномірний розподіл гуманітарної допомоги по Україні, він теж потребує врегулювання з боку держави. Тому тут подумайте, ДСНС тут… (Шум у залі)

 Дякую за те, що прийшли.

Шановні народні депутати,  чи будемо ми розглядати далі? Є у нас натхнення чи перерва? Шановні народні депутати…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас верифікація рішення судів. Це дуже складні такі речі. Як, будемо розглядати далі? Я перепрошую центральних органів виконавчої влади, ми просто працюємо без перерви вже достатньо довго, і це важкі питання. Я думаю, що ми розглянемо це на наступному засіданні комітету.

Яка думка у народних депутатів, які знаходяться з нами онлайн? Арсенюк Олег як…

 

АРСЕНЮК О.О. Підтримую таку пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вадим Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко.

 

ГРИВКО С.Д.  Я підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, є пропозиція перенести ці питання, бо вони обширні.  Пане Анатолію, нема?

Дякую, шановні народні депутати. Тоді до наступної зустрічі.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03
Переглянути ще