Повідомлення

Перейти до розділу
17 лютого 14:29
Увага! Змінено час проведення заходу! докладніше
01 лютого 11:22
02 лютого 2022 року о 16.00 год. в приміщенні Кабінету Міністрів України відбудеться робоча зустріч членів Комітету з керівниками профільних міністерств та членами Кабінету Міністрів України для узгодження напрацьованих пропозицій до законопроектів № 1115 та № 2084 докладніше
10 січня 11:13
Комітет планує провести слухання у Комітеті на тему: «Підтримка волонтерської діяльності» докладніше
17 лютого 13:34
Комітет прийняв рішення щодо 6 законодавчих ініціатив в соціальній сфері докладніше
16 лютого 11:59
Верховна Рада України удосконалила пенсійне законодавство докладніше
10 лютого 13:19
Комітет рекомендує Верховній Раді України підтримати важливі законопроекти у соціальній сфері докладніше
09 лютого 10:41
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 09 лютого 2021 року докладніше
07 лютого 12:57
Комітет підтримує запровадження гарантій правового захисту працюючих жінок під час вагітності, пологів і вигодовування дитини докладніше
04 лютого 10:56
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 04 лютого 2022 року докладніше
02 лютого 14:18
Комітет розпочав діяльність відповідно до плану роботи на період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання докладніше
31 січня 14:57
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 31 січня 2022 року докладніше
31 січня 2022, 14:57

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 31 січня 2022 року

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Прошу народних депутатів членів комітету назватися, хто з нами на зв'язку. А, ще дві хвилини. Гаразд. Чекаємо.

Бабенко Микола, вітаю.

 

СТРУНЕВИЧ В.О.  Струневич тут.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим, вітаю.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Вітаю, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. А хто третій?

 

ГРИВКО С.Д. Гривко з вами. Доброго дня всім.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ага, Гривко. Я бачу, що здвоюється звук. Будь ласка, у мене технічне прохання. Я зараз ще раз буду якісь фрази казати, вони стосуються того, щоб ми перевірили, технічно чи готові ми чи ні, бо було здвоєння звуку.

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, Галина Миколаївна. Доброго дня, колеги.

 

 _______________. Доброго дня. Чутно?

 

АРСЕНЮК О.О. Чути. Чути. Галина Миколаївна, чути мене?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, пане Олеже. Вітаю вас! Так.

 

АРСЕНЮК О.О. Добрий день, Галина Миколаївна! Галина Миколаївна, можливо, зв'язок буде пропадати, але я буду з вами максимально скільки зможу бути, бо зараз знаходжуся в районах.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну бачите що відбувається? Кворум є, але двічі слухати...

Так, мене ще раз технічна наша підтримка просить ще раз повторити якісь фрази.

Ще раз вітаю всіх учасників комітету! І чекаємо, чи буде задвоєння звуку, чи ні.

 

АРСЕНЮК О.О. Ще раз повторюю, повторююсь…

 

ГОЛОВУЮЧА. Начебто нормально, да, можемо починати?

Шановні народні депутати, шановні запрошені до засідання комітету! Пропоную іти по порядку денному. Єдине, що у нас буде Устінова Олександра, яка є авторкою законопроекту щодо транспортних пільг учасників бойових дій. Як тільки вона підійде, вона просила переставити її питання. Не буде заперечень, якщо ми поставимо, як вона підійде?

Да, пане Анатолій, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ще в мене є, так сказати, пропозиція, щоб ми в зв'язку з тим, щоб Верховна Рада 27 січня 2022 року на засіданні розглянула проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (реєстраційний номер 5583) (поданий Кабінетом Міністрів України) прийняти рішення прийняти його за основу та доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його до розгляду Верховної Ради України у другому читанні. Тому прошу створити робочу групу під моїм головуванням для підготовки законопроектів до другого читання. Прошу підтримати колег, і якраз це питання зараз проголосувати і далі йти по порядку денному.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Дякую, пане Анатолію.

Пані Олександра, ви з нами?

Шановні народні депутати, тоді є пропозиція пана Анатолія Остапенка у зв'язку з прийняттям законопроекту 5583 у першому читанні створити робочу групу. Там ще два тижні на подання правок, але у будь-якому випадку робоча група може починати працювати для підготовки цього законопроекту на друге читання, під головуванням Анатолія Остапенка.

Хто – за цю пропозицію, прошу проголосувати.

Бабенко Микола.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко на зв'язку.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Він підняв руку, але я не чую голосу.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Так, за – Струневич Вадим.

Пане Вадиме, можете підняти руку, щоб ми бачили на скріні. Дякую, пане Вадиме.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  І Арсенюк Олег. 

Прошу проголосувати. Голосу не чую жодної людини.

Арсенюк Олег. Ще раз прошу проголосувати за створення робочої групи. Ви – за? Немає? Він є…

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Шановні народні депутати, у зв'язку з тим, що до нас  під'єдналася Олександра Устінова, ми домовлялися, що ми переставимо питання щодо її законопроекту, де вона є авторкою альтернативного законопроекту, це пункт 3 нашого… Ні, не 3. Пункт 4 нашого порядку денного. То пропоную розглянути цей законопроект зараз наступним.

 Переходимо до пункту 4 тоді. Розглядаємо проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг (реєстраційний номер 5651) за авторством Кабінету Міністрів України, та альтернативні до нього – тире  (Королевської), тире 2 (пані Устінової), тире 3 (пані Тимошенко).

У мене така пропозиція. У зв'язку з тим, що ми вже прийняли рішення щодо того, щоб цей законопроект був включений до порядку денного, а також у зв'язку з тим, що ми створили робочу групу під головуванням пана Струневича Вадима, доповісти результати роботи робочої групи, домовленості.

І надати можливість пані Устіновій висловитися щодо її законопроекту, оскільки на попередньому засіданні її законопроект визначався як основний. А також пані Тимошенко два останніх альтернативних. І послухати, як працювала робоча група. І який проект рішення пропонується винести сьогодні.

Будь ласка, пан Вадим Струневич. І потім – Олександра Устінова.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Шановні колеги, мене чутно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми не чуємо.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Зовсім, так? Зовсім не чутно, так?

 

ГОЛОВУЮЧА. Не чуємо. Поки що не чуємо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мені чудово чути.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я можу від'єднатися і приєднатися заново.

 

ГОЛОВУЮЧА. О, все, чуємо.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Чутно, так?

 

ГОЛОВУЮЧА. Чутно, так.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Шановні колеги, ми в рамках робочої групи взяли за основу проект пані Устінової, узгодили його з нашими колегами з транспортного комітету в частині введення, узгодження європейських директив та введення, прийняття законопроектів, один з яких ми прийняли на минулому тижні щодо електронного квитка. І напрацювали трошки новий текст, який я би пропонував зараз передивитися колегам та подати його як комітетський.

В цьому тексті ми врахували пропозиції Мінтрансу, напрацювання колег з транспортного комітету щодо напрацювання законопроектів з впровадження електронного квитка, та врахували пропозицію пані Тимошенко в частині можливості до моменту введення електронного квитка та ратифікації всіх європейських директив, можливості введення монетизації в цьому напрямку.

У мене така пропозиція, що ми з пані Устіновою розішлемо колегам текст, ми його давайте передивимося, і пропоную його подати як комітетський.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вадиме.

Таким чином,  напрацьовано законопроект, який поки що ми не бачили, але ви надішлете. Ми попросимо секретаріат.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Ми його прямо зараз прямо сьогодні надішлемо як текст, щоб усі колеги передивилися. Може, в когось будують ще якісь пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, таким чином, ви пропонуєте використати 110 статтю Регламенту щодо створення доопрацьованого законопроекту комітетом у разі наявності до основного альтернативних.

Пані Олександра Устінова. А потім – іншим народним депутатам.

Будь ласка, Олександра.

 

УСТІНОВА О.Ю. Шановні колеги,  дякую дуже.

Насправді дуже багато було зустрічей, напрацювань і з Асоціацію міст, і з Асоціацією представників наших військових, і ми насправді напрацювали там такий дуже потужний новий майже текст нового законопроекту. Мені б, звичайно, дуже хотілося, щоб це був не комітетський, а мій ухвалений, але я  абсолютно погоджуюся, що нам тут головне результат.

Тому я б дуже просила, все ж таки враховуючи, що ми і так вже там кілька місяців напрацьовували цей законопроект і з усіма погоджували, щоб сьогодні ми розіслали вам драфт його. І якщо можна, там на наступному, там найближчому засіданні, якщо комітет його підтримає, це буде від комітету законопроект, це було би чудово. Тому що там, в принципі, враховуються побажання всіх осіб, яких це стосуватиметься і всіх зацікавлених груп.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олександра і пан Вадим.

Єдине, що я буду просити вас, пані Олександра, як голову фракції "Голос", і пана Вадима як заступника голови фракції "Слуга народу", щоб ми використали саме 110 статтю, тому що у нас попередній спікер він робив так, що комітети доопрацьовані тексти вносили через повторне перше. От саме, щоб ми внесли доопрацьований.

У мене прохання тоді до вас як до керівництва фракцій, щоб ми саме використали 110, і переговорити з Стефанчуком Русланом Олексійовичем для того, щоб ми саме використали цю норму, бо ми несемо відповідальність за те, що в цьому альтернативному, в доопрацьованому законопроекті в комітеті немає нічого нового, лише тільки доопрацювання того, що було в цих, і це буде, звісно, колективна праця. І я б хотіла, щоб напрацювання, які пані Тимошенко були  запропоновані, щоб вони одноголосно пройшли в зал, бо це стосується нашої обороноздатності в тому числі, бо учасники бойових дій – це ті, хто сьогодні теж є не тільки резервом, але і ті, хто сьогодні приймають участь  безпосередньо у військових діях.

Дякую, пан Вадим, пані Олександра.

Будь ласка, шановні народні депутати, які є…?

Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановна Галина Миколаївна.

Шановні колеги, ну, насправді ми очікуємо фінальну версію, пане Вадиме, і тоді будемо визначатися, якщо насправді там враховані і наші пропозиції, і ми готові також будемо підтримувати. Але хочемо глянути все-таки фінальну версію...

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так, так, обов'язково.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. ...чи там враховані всі ці пропозиції. Ну і більше того, нам важливо, щоб вони були обговорені разом з асоціаціями, з представниками місцевого самоврядування, тобто тими людьми, які очікують цього законопроекту, щоби знову все ми не перекинули на місцеві органи влади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, таким чином ми наразі...

 

УСТІНОВА О.Ю. Це було ключове, за що я боролася в законопроекті в своєму, тому, повірте, ні, навпаки там іде, тобто там будуть гарантовані державні пільги через державний бюджет, які зараз є, які не можна порушувати. І єдине, що ми будемо там стимулювати фактично місцеві органи влади встановлювати все, що може допомагати потім у використанні електронного квитка, тобто встановлювати електронні рідери.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я думаю, що процедура обговорення законопроекту в першому читанні дає право всім авторам висловитися, а думаю, що в той доопрацьований, який доопрацьований комітетом, можуть входити не тільки ті, хто працюють в комітеті, але і всі. Я думаю, що тут долучаться всі, хто ці законопроекти напрацьовував. Дуже добре, що ми тут дійшли до загальної згоди.

Тоді чекаємо, що секретаріат розішле сьогодні всім народним депутатам і я думаю, що там впродовж наступного тижня це робота в комітетах, ми прочитаємо, і на наступне засідання, якщо ми там встигнемо, то винесемо на наступне чи через одне. Да, шановні народні депутати? Да.

Дякую. Тоді дякую, пані...

 

УСТІНОВА О.Ю. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, да, пані Олександра.

 

УСТІНОВА О.Ю. Кажу, буду просити, щоб не затягувати, щоб по-швидше винести.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олександра, за вашу ініціативу.

І тоді ми переходимо до наступного питання нашого порядку денного  - це перше питання нашого порядку денного. Ви знаєте, що ми двічі проводили комітетські слухання в комітеті. І після того правовий комітет вже провів не тільки комітетські слухання щодо виконання рішень національних судів, міжнародних судів, Конституційного Суду України та інших судів саме в питаннях соціальних виплат.

Оці слухання, які відбувалися не тільки в Комітеті соціальної політики, але і в правовому комітеті, привели всі… Ми, по-перше, не обговорювали звернення до різного роду судів по трудових спорах. Але виявилося, що найбільший прошарок подання до судів мають соціальні питання, які охоплюють як соціальні виплати, так і трудові спори. Причому звернення до судів поділені десь навпіл: половина трудових спорів, половина соціальних. В соціальних виплатах лідирують звернення до Пенсійного фонду, їх там біля від 80 до 90 відсотків за різними питаннями.

Але ми підняли дуже великий пласт проблем, тому рекомендації, які напрацьовані нашим комітетом, достатньо великі і обширні. Вони навіть стосуються того, що є рекомендація Верховного Суду України щодо ретроактивності застосування рішень Конституційного Суду. Щодо цього ще треба думати, яким чином, чи добре це, чи ні. Тому що збільшення соціальних виплат і повернення до тих виплат, які були раніше, зазвичай пов'язані з тим, що потрібно збільшувати податки. Тому добрі наміри в одному напрямі, вони можуть супроводжуватися гіршими чи поганими наслідками для другого прошарку населення, який, власне, і забезпечує таке фондування.

Тому вашій увазі запропоновані рекомендації по тих слуханнях, які відбувалися. У мене прохання тільки, від мене особисто як від народної депутатки, все, що стосується ретроактивності застосування рішень Конституційного Суду, написати "розглянути". Бо про це потрібно ще дуже думати і розглянути саме в контексті 95 статті Конституції, а саме збалансованого бюджету.

І я хочу ще народним депутатам наголосити, бо це може бути завданням для нашого Комітету соціального, що одна з рекомендацій, яка звучала і від центральних органів виконавчої влади, і від наших міжнародних експертів, від кожного з вас, – це питання, що стосується уніфікації пенсійного законодавства. Це велика робота, яка може зібрати всю нашу нормативну базу, що стосується пенсій, ви знаєте, вона достатньо обширна. На сьогоднішній день пенсія, яка забезпечується військовим, в різних антикорупційних органах, вона безпосередньо встановлюється в тому законодавстві, відповідно уніфікація якоїсь кодифікації, вона відсутня. Відсутня кодифікація того, що є трудова пенсія і є пожиттєве утримання; з якого віку встановлюється пожиттєве утримання; чи  можуть вони нараховуватися одночасно із заробітною платою, так як, наприклад, сьогодні відбувається в суддівській практиці. Все це питання, яке ще потребує обговорення і підготовки нормативних актів. Власне це в цих рекомендаціях і написано.

Ще одне питання, яке, може, тут не охоплено (я б хотіла, щоб секретаріат включив це), – це  щодо черговості виплат в Казначействі. Про це  говорили в Комітеті з правової політики. Про те, що Казначейство виконує свої зобов'язання по черзі надання цих судових речей. Але є в цих рішеннях люди, які витребовують мільйони, у тому числі і за адвокатську роботу… (Не чути)…встановлення і оплати суддів на рівні 400, 500 гривень. І зрозуміло, що це є малозабезпечені прошарки населення, які не можуть виплачувати багато сум для своїх адвокатів, і суми ці невеликі, вони в місяць сталі маленькі суми. То мені здається, що тут може бути рекомендація щодо першочерговості виконання Казначейством тих домогосподарств чи тих людей, яких можна віднести до малозабезпечених.

Хочу нагадати, що наш Закон про  малозабезпечених визначає, що таке малозабезпечені домогосподарства. У нас зареєстровано біля 270 тисяч таких господарств, і відповідно люди, які входять до складу і входять до цього реєстру виконання рішень по цих родинах, можуть бути першочерговими, може ні. Це потрібно дискутувати. Але це питання стояло на порядку денному в правовому комітеті, тому що, якщо виконувати тільки рішення конституційних судів, які не дискримінують інших людей… Ну от коли виконується рішення судів, то в  цьому випадку… а рішення конституційних судів не виконується, то ми дискримінуємо тих, кого охоплюють рішення конституційних судів, але ці люди не дійшли до національних судів або до міжнародних судів. Тому ця черговість – це питання, яке ще не вирішено.

У тому числі не вирішено і питання, яким чином закривати  заборгованість. Тому що попереднє прийняття багатьох пільг, які поновлює Конституційний Суд, але незабезпечення цих пільг фондуванням чи  грошима платників податків, воно саме і призводить до того, що виплати, які були забезпечені попередніми законами, не виконуються.

Власне, ми сьогодні бачимо цю ситуацію по учасникам бойових дій: на папері декларується багато пільг, але механізмів і гроші в бюджеті, закладених на виконання цих пільг, вони відсутні, в тому числі відсутні і принципи формування черг на такі пільги.

Тому ми провели велику роботу. І якщо почитати рекомендації, то вони  достатньо всеосяжні. Я не знаю, чи встигнемо ми це зробити, тому що уряд за цей час підготував стратегію подолання саме цієї проблеми. Ця проблема вийшла вже на міжнародний рівень, тому що Європейський суд у правах людини каже про те, що Україна може позбавитися свого статусу участі у ЄСПЛ, якщо ця проблема не буде вирішена.

Прошу, у мене пропозиція затвердити ці рекомендації і контролювати. Через деякий час, я хочу почути від вас, через який, ці рекомендації, і може, ми чогось не врахували.

Будь ласка, шановні народні депутати.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, насамперед я погоджуюся з позицією, що слід подякувати секретаріату за якісно проведену роботу, це вийшов ґрунтовний документ і дуже важливо, щоб його виконували. Ми готові його підтримати при умові врахування ще трьох наших позицій.

Перше. Це Кабінету Міністрів та центральним органам виконавчої влади, які зазначені в цих рекомендаціях, надати інформацію Комітету з питань соціальної політики, захисту прав ветеранів щодо виконання рекомендацій протягом березня 2022 року із зазначених конкретних даних.

Наступне. Кабінету Міністрів надати інформацію Комітету соціальної політики, захисту прав ветеранів до 10 березня цього року 2022-го щодо невиплачених соціальних виплат громадянам України за рішенням Конституційного Суду, судів України та міжнародних судів станом на 1 березня 2022 року, щоб чітко знати насамперед, які суми і які можна говорити, що вони є реальними, і в який час щодо виконання. Про це вже говорила Галина Миколаївна.

І наступне. Комітету з питань соціальної політики, захисту прав ветеранів до 1 березня 2022 року підготувати перелік законів України з питань соціального захисту громадян України, які прийнято з порушенням статті 22 Конституції України. Мова не іде про певний термін, ми знаємо, що більшість це було з початку 2015-2016 року. Якщо ці пункти включаються,  ми тоді готові схвалити в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Нема заперечень щодо включення пунктів, які запропонував Михайло Михайлович?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. В мене нема, але я хотів би трошки там додати, що, як сказав  Михайло Михайлович, щоби надали дані, які в нас існують судові рішення  і як було виплачено. Я б сказав би, щоб іще додали план, як вони пропонують виплачувати за рішенням судів ці кошти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так. Таким  чином є пропозиція три пункти додати:  є моя пропозиція включити ретроактивність розгляду Конституційним Судом в контексті 95 статті Конституції, є три пропозиції Михайла Михайловича і зауваження пана Анатолія...

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Можна трошки розширити ті пропозиції...

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, черговість, да, що стосується саме черговості, так: перша черга, першої черги, другої і яким чином казначейство план планує виконувати.

Шановні народні депутати, які з нами на зв'язку, є ще зауваження до рекомендацій чи ми можемо перейти до голосування?

 

_______________. Давайте голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, Голосуємо.

Хто – за, прошу голосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за.

Пан Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Таким чином одноголосно. 

І нагадаю, до березня Кабінет Міністрів має відрапортувати, як він це буде виконувати, в якій стадії це знаходиться. Я думаю, що Комітет правової політики... Теж я пропоную надіслати наші рекомендації до Комітету правової політики, бо вони це питання розглядали, і розглянути його ще, ну, вони там ще підсилять нашу точку зору.

Дякую, шановні народні депутати.

 Ми переходимо до пункту другого нашого порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування окремих питань пенсійного забезпечення та страхування працівників Державного бюро розслідувань (реєстраційний номер 5818) (автор – Кабінет Міністрів України).

Цей законопроект ми включили до порядку денного. І робочу групу щодо доопрацювання провадив Струневич Вадим.

Будь ласка, вам слово.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Шановні колеги, ми доопрацювали зазначений законопроект. Ми також з пані Галиною зустрічалися з представниками  Державного бюро розслідувань, і є пропозиція його підтримати та винести в зал із однією поправкою.

По 116-й врахувати можливість включення в цей законопроект, виключно за згодою працівників, можливість використання додаткової накопичувальної пенсійної системи.

 

ГОЛОВУЮЧА. Добровільно?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Добровільно, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пан Вадиме.

Є зауваження до такого рішення?

Ми зустрічалися дійсно із Олексієм Сухачовим, був заступник пан Соколов, був керівник Київського відділення ДБР Корінь Сергій, була директорка департаменту, яка опікується цим питанням пані Олена, вона була присутня на нашому комітеті, мабуть, що і сьогодні вона з нами від ДБР.

Таким чином є пропозиція проголосувати проект рішення щодо рекомендацій Верховній Раді прийняти законопроект у першому читанні з використанням 116 статті щодо можливості добровільного накопичення для працівників ДБР.  Немає зауважень?

Хто – за це рішення, прошу голосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГРИВКО С.Д.  Гривко – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

Ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного. Це проекти законів, два закони основний і альтернативний, про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності (реєстраційний номер 5054) (автор – Кабінет Міністрів України).

 Цей законопроект теж розглядався у нас на комітеті, і доручено було пану Бабенку Миколі розглянути його на робочих групах.

Будь ласка, пан Бабенко. А потім  – Міністерство економіки.

Пан Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, доброго дня ще раз. Я, звісно, хотів би ще послухати Міністерство економіки. Але щось…

 

ГОЛОВУЮЧА. Нема питань. Я можу дати спочатку слово Міністерству економіки. Пане Миколо, як скажете.

 

БАБЕНКО М.В. Давайте послухаємо Міністерство економіки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, від Міністерства економіки хто? Є Дядюра Ігор?

 

ДЯДЮРА І.Г. Галина Миколаївна, я є, я з вами. Дуже радий бути присутнім на засіданні комітету.

Ну, в квітні дійсно ми вже доповідали це питання. Цей законопроект унікальний у нашій практиці, тому що його погодили і профспілки, і роботодавці без зауважень.

Що в цьому законопроекті є головним – головним є встановлення критеріїв трудових відносин. Тут є чотири підстави для розробки: два укази Президента (713, 837), 147 пункт Плану пріоритетних дій уряду, пункт 106 Державної програми стимулювання економіки, пункт 1326 Плану заходів виконання Угоди про асоціацію Україна – ЄС.

Головне – встановлюється 7 критеріїв для трудових відносин. Сьогодні цих критеріїв законних немає. Є мальтійські критерії, є каліфорнійські, є там французькі, є британські, в Україні своїх критеріїв немає. Для чого ми це хочемо зробити? Ми хочемо зробити це для того, щоб інспектор Держпраці не користувався своїм розумінням того, чи є це трудові відносини, чи це є якісь інші відносини. От вони в законі чітко виписані, що таке трудові відносини, і якщо вони порушуються, то… Якщо вони виконуються, то це трудові відносини, три з семи, то це будуть трудові відносини, якщо ні, то нічого не можна зробити.

Історія цього питання ще ускладнюється тим, що коли це побачили наші прекрасні підприємці, ФОПи, які працюють в магазинах, замість найнятих працюють ФОПами, то вони сказали, щоб на них це не розповсюджувалось, тому є альтернативний законопроект.

Ми, звичайно, в Міністерстві економіки вважаємо більш досконалим свій урядовий 5054, але, оскільки він рік назад вже розроблений і поданий, то ми хотіли, щоб хоч якийсь попав в зал і на другому читанні був доопрацьований до ідеалу.

Тому, як вирішить законодавець. А ми з повагою ставимося до рішення комітету.

Доповідь закінчив, Галино Миколаївно.

 

БАБЕНКО М.В. Дякую, Галино Миколаївно. Дякую, пане Дядюра.

Єдине, що хочу сказати, я почув, що даний законопроект погоджений із профспілками і роботодавцями. Я не впевнений, що він погоджений з роботодавцями, я б стверджував, навіть навпаки. Але зараз ми надамо слово роботодавцям, я хотів би почути і Федерацію роботодавців, і якщо є конфедерація там у  нас.

Що стосується мене. Безумовно, я вважаю, що нам необхідно встановлювати критерії трудових відносин, але ми мусимо це зробити в консенсуальний спосіб, тобто має бути чітке погодження і між представниками уряду, і роботодавців, і профспілок, і ми маємо дійти консенсусу і на комітеті. Тому я думаю, що нам його необхідно розглядати. Але, можливо, він має бути видозмінений.

Я хотів би почути все-таки роботодавців, тому що для мене тільки що дивиною стало, що роботодавці його погодили. А можливо, я помиляюсь.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. І профспілки, я думаю, теж треба, щоб ми послухали.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Вибачте, спочатку Біленький, а потім…

Дякую, пане Микола.

Будь ласка, Сергій Біленький. Потім Олександр Шубін.

 

БІЛЕНЬКИЙ О.Ю. Шановна Галина Миколаївна, члени комітету, запрошені! Ну, дійсно, мабуть, сталася якась помилка. Я не можу пригадати, щоб ми погоджували цей законопроект без зауважень. Можливо, ми з Ігорем Григоровичем передивимося там листи, вже багато пройшло часу, але у мене такої інформації немає.

У нас було до нього дуже багато зауважень, до цього законопроекту. Головне, що нас турбувало, – це все ж таки факт ототожнення трудових відносин з цивільно-правовими відносинами. Як ми не намагалися від цього відійти, але це не вдалося зробити.

Якщо обирати між двох законопроектів – урядовий і альтернативний Галини Миколаївни, ми вважаємо, що альтернативний він більш виважений. Там, як мінімум, три наші застереження враховано. Тобто замість трьох ознак з семи, там чотири ознаки з семи. Потрібно рішення суду, а не рішення інспектора для того, щоб говорити про факт наявності трудових відносин. І прибрано такий критерій як "інші ознаки", він може досить вільно трактуватись.

Тому наша позиція, якщо обирати з цих двох, то ми радили б все ж таки обрати альтернативний, він там дуже сильно схожий на основний урядовий законопроект, але на його основі, на наш погляд, було б легше вже його там якось доопрацьовувати до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Дійсно, це кабмінівській законопроект, тільки там три оці пом'якшення і вони носять політичний характер. Бо готовність Верховної Ради голосувати, вона теж має якийсь розмір, да, голосувати.

Будь ласка, Олександр Шубін.

 

ШУБІН О.О. Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету! На жаль, в цьому випадку наша позиція є кардинально протилежною позиції роботодавців. Ми вважаємо, що доопрацьовувати необхідно саме урядовий законопроект, і причиною цього є те, що до альтернативного законопроекту включено положення, яке не відповідає пункту 6 статті 92 Конституції про те, що трудове законодавство не застосовується у випадку заключення трудового договору. В той же час Конституцією прямо передбачено, що засади законодавства про працю і зайнятість визначаються законами. Тобто така позиція не може бути нами підтримана.

Також в альтернативному законопроекті ми бачимо наявність дискримінації. Тобто у випадку, якщо визначаються трудові договори у ФОП, то застосовується шість, а не чотири критерії. Тобто фактично розрізняються працівники за ознакою того, у якого роботодавця вони працюють.

І законопроект також не передбачає іншої великої категорії працівників – це працівники, які працюють у фізичних осіб. Тобто в цьому законопроекті такого терміну немає.

Що стосується урядового, ми вважаємо, що він може бути доопрацьований шляхом вилучення інших критеріїв. Ми також не підтримуємо, як і роботодавці, включення інших критеріїв, які фактично залишаються на визначення інспектора (контролера). Ми також вважаємо, що урядовий законопроект можна доопрацювати, давши більш чіткі визначення "працівник" і "роботодавець", і більш чітке визначення поняття "трудовий договір", узгодивши його  із поняттям "трудові відносини". Але, на жаль, альтернативний законопроект,  через наявність цієї норми щодо незастосування трудового законодавства у випадках укладення трудового договору, ми жодним чином підтримати не можемо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Пане Олександре, власне, я теж є прихильником того, що презумпція має бути трудових відносин. Але я мала в залі Верховної Ради багато дискусій, чи має бути презумпція саме трудових відносин перед цивільно-правовими, і ця дискусія достатньо жорстка у тому числі і з тими, хто є докторами в деліктному праві. Тому я буду полагатися на думку своїх  колег. Сама буду голосувати за обидва законопроекти, бо і той, і той є тими, хто за духом відповідає моєму сприйняттю трудових відносин. І крім того, ви знаєте, що є правки. (Шум у залі)

Пане Миколо, я ще хочу сказати щодо правок пана Безгіна у місцеве врядування, де це право повертається тим, хто працює в органах місцевого самоврядування – право саме контролювати, як і Держінспекція праці. Власне,  комітет висловив свою позицію, що повертати право і контролювати двома структурами, тим більше, що конвенції МОП передбачають, що це має бути центральний орган виконавчої влади, і політика у відношенні до трудових відносин, вона має бути єдина по всій країні. Але у зв'язку з тим, що можливе повернення цих прав, і я не знаю, яким чином буде Верховна Рада голосувати ці правки, може повернутися до того, що ці повноваження будуть в місцевих органах самоврядування. То в тому випадку органи місцевого самоврядування, як і інспекція праці, мають мати чіткий manual, що відноситься, а що ні до  трудових відносин, для того, щоб застосування штрафів і інших санкцій відбувалися відповідно до закону. Тому нам конче потрібно  визначитися і прийняти ці закони.

Будь ласка, пан Микола, ваша пропозиція.

 

БАБЕНКО М.В. Шановна Галина Миколаївна,  шановні колеги! Я так само хочу з вами погодитися, точніше погодитися з тим, що ви не погоджуєтесь з презумпцією переваги трудових відносин над цивільно-правовими відносинами. Питання, дійсно, дискусійне. Тому я все-таки пропонував би, можливо, якимось чином відпрацювати нам окремий комітетський законопроект  на основі цих вже двох законопроектів.

Ви бачите, що в одному випадку у нас це роботодавці не надають своє погодження, те, що з іншого боку профспілки по іншому законопроекту. Тобто ми мусимо шукати якийсь компромісний варіант, який пропоную все-таки відпрацювати, доопрацьований вже комітетом окремий законопроект на основі цих двох законопроектів. Пропоную доручити це на наш підкомітет судового права. Ми його доопрацюємо, і вже після того, як ми, я думаю, що вже на цьому тижні ми закінчимо законопроект по профспілкам, потім ми займемось цим питанням.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні колеги, ну я зрозумів, і я думаю, що сумнівів немає, що законопроект потрібен однозначно щодо визначення  трудових відносин. Але можна погодитись з позицією і профспілок і роботодавців. Я думаю, що пан Микола сам зголосився очолити робочу групу.

Єдине, я вважаю, що не після того, як ви завершите по профспілкам, а треба паралельно проводити таку роботу, щоб ми могли найближчим часом вийти на якесь… ви запропонували нам як комітету консолідоване рішення. Що це буде: наш комітетський на основі урядового і альтернативного, чи навпаки, ми пристанемо на якусь позицію, чи урядову чи альтернативну. І це би наприклад було… Головне, щоб і профспілки, і роботодавці, і інших давайте залучимо всіх зацікавлених, щоб це була спільна позиція, і цей закон був дієвим і, як кажуть, не порушував права одних або інших.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Микола, можете зазначити терміни, як швидко це може відбутися? І чи згоден там, наприклад, пан Ігор де-юре допомогти своїми зусиллями, щоб його доопрацювати? Скажіть.

 

БАБЕНКО М.В.  Галина Миколаївна, дивіться, ну терміни ми можемо встановлювати будь-які, але ж ви розумієте, якщо у нас, от як по законопроекту профспілкам, досить складно інколи буває навіть знайти формулювання певне, то я думаю, що за три тижні, за місяць ми б спробували справитись. Якщо будуть допомагати і профспілки, і роботодавці, і всі будуть допомагати, і шукати …

 

ГОЛОВУЮЧА. Мені здається, що основний тут – Дядюра Ігор. Ігор Дядюра…

 

ДЯДЮРА І.Г.  Можна я скажу?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

ДЯДЮРА І.Г.  Я зараз, ну, ви знаєте, що я людина трошки емоційна, я зараз себе ледь стримую. В січні 2021 року в 459-й аудиторії чотири з половиною години, Сергій Леонідович, ви були присутні і Гвоздєва була присутня, Олександр Олександрович був присутній і команда з профспілок була присутня, ми закінчили цей законопроект, погодивши всі питання, в мене є протокол. Це єдиний законопроект, по якому ми дійшли згоди.

У мене... На кожному комітеті мене завжди хтось намагається звинуватити в якійсь брехні. Я не розумію, для чого я потрібен, якщо ми сидимо, погоджуємо діаметрально... Зараз знову рік пройшов, він 9 лютого 2021 року зареєстрований, рік пройшов і в нас все почалося знову. Роботодавці хочуть своє, профспілки хочуть своє. Ну, супер. Я для чого потрібен, колеги? Ну скажіть, для чого я потрібен? Я буду працювати, ну, бо так же воно не робиться. Сергій Леонідович, ви третій раз мене в брехні звинувачуєте на комітеті – це абсолютно неправильно.

В мене є протокол: всі погодили, всі підписалися, що це є компроміс між роботодавцями і профспілками. Бо так не буде, що тільки позиція роботодавців чи тільки позиція профспілок, так не буде. Кожен хоче своє, я розумію.

В уряді відпрацьовано, прийшло в комітет. Зараз ми тут щось кожен своє там урве, а потім іще раз будемо… Так воно ж не працює, треба домовлятися. Тристороння рада – для чого ми це все зробили, колеги?

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Ігорю, ви праві.

 

ДЯДЮРА І.Г.  Треба працювати, я готовий працювати, все. Дякую за увагу.

 

_______________. Я думаю, що треба...

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Пане Микола, да, ну, майданчиком, я так зрозумів, для дискусій у нас залишається все ж таки комітет, тому, якщо вже були напрацювання, то їх треба поновити і їх термін тоді скорочується в рази, якщо вже були певні домовленості, так що… І ми також допоможемо.

(Загальна дискусія)

Да, так що ми уже можемо казати, що можемо працювати далі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Микола, тоді за вами підготовка доопрацьованого.

 

БАБЕНКО М.В. Добре. Добре, домовились.

 

ГОЛОВУЮЧА. Три тижні, місяць. І прошу секретаріат ставити цей законопроект на порядок денний, як тільки пройде там місяць, щоб ми проголосували його і запускали, бо він потрібен, без нього ми не можемо застосовувати…

Дякую, шановні народні депутати.

 

ДЯДЮРА І.Г. Дуже дякую, Галина Миколаївна, і членам комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. І вам дякую, пане Ігорю.

Дякую ще раз, шановні народні депутати. Рішення по цьому питанню ми не приймаємо.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, вона створена у нас, вона у нас працює вже рік. Вони просто не дійшли до рішення в цій робочій групі. А що ще тоді… Тобто щоб в зал. Я думаю, що тут роботодавцям треба просити і Сергія Біленького, щоб вони більш щільно до контактів з Федерацією профспілок. І саме майданчиком для узгодження, я би просила, щоб був би Ігор Дядюра, він з ними нормально знаходить мову, з усіма СПО, і профспілок, і роботодавців. І пан Микола Бабенко, він теж, якщо там є якісь ще непорозуміння, які принциповий характер носять. Щоб ми максимально виважили в зал, бо в залі сьогодні теж нема згоди.

У будь-якому випадку нам треба виходити на рішення, яке буде підтримане 226 народними депутатами, а це означає, що буде лобіювання і з боку профспілок, і з боку роботодавців, щоб ми знайшли формулювання, які в тому числі відповідають конвенціям МОП.

Дякую, шановні народні депутати. Чекаємо тоді доопрацьованого законопроекту.

І переходимо до пункту пятого нашого поряду денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни (реєстраційний номер 3238) (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк та інші).

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна. І дякую, що нарешті цей законопроект вже є в порядку денному нашого комітету, він зареєстрований 20 березня 2020 року.

На нашу думку, законопроект за номером 3238 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є надзвичайно потрібним, як кажуть, і вже його необхідність ухвалення давно перезріла.

Зважаючи, що затверджені розміри прожиткових мінімумів та мінімальної пенсії за віком у 2 рази менші по відношенню до фактичних розмірів за методологією, а в результаті зниження розмірів пенсійних виплат різної державної допомоги ветеранам війни, ми законопроектом пропонуємо позачергове забезпечення лікування ветеранів війни за кордоном, у випадках, коли медична допомога не може бути надана у закладах охорони здоров'я України; збільшення розмірів пільг для ветеранів (житлово-комунальні послуги, газ та побутове пічне паливо) (таблиця додається); збільшення пенсійних виплат, збільшення загальної площі, на яку ветеранам війни надаються пільги. Також доповнити чинний закон України окремою статтею, яка надає можливість ветеранам отримувати гарантовану державну земельну ділянку або отримати компенсацію за належну земельну ділянку.

На жаль, немає висновку ще Головного науково-експертного управління, просив би, не дивлячись, що пройшов великий час, можливо, дещо ще не стало таким актуальним, але цей законопроект підтримати, рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в першому читанні, до другого допрацювати в зв'язку із тим, що, я підкреслюю ще раз, деякі норми вже не є актуальні. Але все-таки його основне завдання – покращити соціальний захист ветеранів війни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, пане Анатолію, ви чи представник міністерства?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ні, я зразу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. В пояснювальній записці до законопроекту суб'єктом права законодавчої ініціативи зазначено, що на реалізацію його положень там потрібна певна кількість грошей, і пропонується здійснити це за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

Була створена робоча група. Попрацювавши в робочій групі за участю представників Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства оборони, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини тощо, а також громадських організацій, учасниками робочої групи обговорено низку питань, які стосуються фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, визначення категорій осіб, на яких поширюється норма щодо підвищення пільг тощо, а також пропонується низку ініціатив стосовно соціального захисту.

Хочу зазначити, що Міністерство у справах ветеранів України як головний орган, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту, зокрема, ветеранів війни підтримує дані ініціативи.

Міністерство оборони України також підтримує законопроект із зауваженнями щодо доповнення частини першої статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" новим пунктом, відповідно до якого учасниками війни будуть вважатися військовослужбовці, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, починаючи з 2014 року, що призведе до порушення принципів соціальної справедливості відносно інших категорій осіб з числа військовослужбовців.

Також хочу зазначити, що Міністерство соціальної політики не підтримує законопроект та надає до нього низку зауважень.

Міністерство фінансів також не підтримує даний законопроект.

Отже, за наслідками робочої групи пропоную вказаний законопроект відправити на доопрацювання авторам законодавчої ініціативи та пропоную авторам долучитися до напрацювання законодавчих ініціатив до законопроекту про захисників/захисниць України та членів сімей захисників України (за реєстраційним номером  4389), в якому передбачено комплексне вирішення питань надання пільг захисникам та їх сім'ям. Тому що осучаснення нашого законодавства зараз у нас стоїть якраз, знаєте, на  передньому, як кажуть, плані, тому що даний законопроект, про який ми кажемо,  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , був прийнятий же в 1993 році. Умови життя у нас змінилися, наші ветерани стали молодші, ніж були, набагато. І зараз ми бачимо на кордонах, поруч з кордонами нашої держави незрозумілі дії агресивних сусідів, будемо казати. І ми сподіваємося, що наші Збройних Сил та інші військові формування, які забезпечують безпеку, може, будуть якраз в цих військових діях безпосередньо приймати участь, і це  їх обов'язок, і ми будемо мати ще більше ветеранів. Тому осучаснення нашого законодавства, прийняття нових законів стоїть у нас, як я вже казав, сьогодні на порядку денному.

І що хочу зазначити?  Що з прийняття Закону про захисників/захисниць ми зможемо певну категорію осіб, які зараз відносяться до ветеранів і відповідно Закону "Про статус ветеранів і гарантії їх соціального захисту" набувають пільги, можемо вже з прийняттям нового закону надавати ці пільги цим захисникам по-новому, по-сучасному, і не будуть ці кошти додатково витребувані із бюджету або переведені із як би одного закону в інший.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Анатолій.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані голово, хотіла би два слова сказати.  Я вітаю всіх членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, це наш законопроект, і я думаю, що ми піднімаємо зараз дуже важливу тему. Справа в тому, що особливо під час ескалації навколо кордонів України, яка зараз відбувається, недооцінка вкладу наших військових, і в першу чергу ветеранів, в цю справу захисту незалежної суверенної України виглядає дуже дивно.

Ви дуже добре пам'ятаєте, що на минулому тижні був в першому читанні проголосований законопроект 5583, там, де була тільки, на жаль, обгортка. Ви ж знаєте, що там сутності, по суті, ніякої не було.

Виходить так: ветерани слухають і дивляться на владу, бачать, що приймається закон з гарною назвою, у них виникає якась надія на те, що там щось буде таке, що їх підтримає в цьому тяжкому житті, а в підсумку вийшло, що там абсолютно пустишка. І тут не питання закиду якогось, я не хочу, щоб ви так це розглядали. Я говорю про те, що якщо ми зараз не дамо ветеранам, які поклали там своє здоров'я, родинам, які загубили там своїх дітей, своїх близьких, чоловіків, батьків, якщо ми зараз не дамо сигнал, що держава цими людьми дорожить, що вона оцінює, що в цей важкий час вони підуть на фронт і загинуть за Україну, якщо ми не дамо сигналу, це буде означати, що ми як країна станемо слабкіші сьогодні перед обличчям цієї жахливої агресії, яка сьогодні готується проти України.

Я не хочу зараз загострювати це, протиставляти одну команду другій, я просто пропоную вам наступне. Давайте ми як соціальний комітет напрацюємо такий пакет, причому дуже сильний, як підтримати ветеранів в усіх аспектах, як підтримати родини загиблих на фронті; як зробити так, щоби вони у нас сьогодні стали головними людьми в державі… Розумієте, не ті, хто до фронту навіть близько не доїхав, а ті, хто реально, на кого ми сьогодні покладаємося. Сімдесят два відсотки людей в Україні вірять армії і покладаються на армію і від цього вони вже розраховують, їхати з України чи ні. Ну давайте це зробимо по-справжньому, не ілюзію, а реальний абсолютно пакет. Можемо...

Ми, безумовно, підтримуємо свій законопроект, але якщо зараз буде прийнято рішення, що всі фракції, всі партії сідають, і на базі соціального комітету напрацьовують пакет серйозний, глибокий, який буде потребувати змін до бюджету, з підходом всеохоплюючим, ми готові працювати в такій команді, в такій робочій групі і підтримати і всіма силами приведення такого законопроекту в життя.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Анатолій, будь ласка.

І потім я прошу Міністерство у справах ветеранів.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую, Юлія Володимирівна.

Також я ще раз хочу зазначити, що Закон про захисників/захисниць та їх сім'ї якраз надає чітко статуси. І я пропоную всім об'єднатися, якщо це буде за вашою ласкою там інша назва закону чи інші якісь там пропозиції, я готовий як автор, який подав цей законопроект, ми його напрацьовували разом з Міністерством у справах ветеранів України, його доопрацювати, доробити, якщо ви будете бачити, що туди треба включити додаткові якісь пункти.

Але ще раз хочу зазначити: чітко статуси там ми визначаємо і чітко пільги прописуємо захисникам, захисникам з особливими статусами, сім'ям загиблих захисників, там чітко прописані. Тому я прошу якраз вас підтримати. Якщо там ви вважаєте, що ми там його повертаємо в комітет і допрацьовуємо разом, я готовий з вами попрацювати...

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. А де цей закон? Що це, що це за закон, скажіть, що це за законопроект?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Це закон...

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Де він? Що це за законопроект, де... (Не чути)

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Він зареєстрований уже дуже давно, законопроект.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Який це?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. 4389 – про захисників/захисниць України та членів їх сімей.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. 4389, слухайте, ну, ми перший раз взагалі говоримо про цей 4389. Ми не заперечуємо, щоби був розроблений спільний законопроект, який буде підтриманий всіма фракціями, підписаний всіма абсолютно лідерами фракцій, депутатами у фракціях. Ви знаєте, тут не можна на цьому робити політику. Ми готові відкласти в сторону всі наші законопроекти, якщо ми зможемо такий законопроект серйозний разом розробити. І я переконана, що всі лідери фракцій, всі депутати, всі члени комітету підпишуть цей законопроект, і ми зможемо зробити серйозний крок.

Єдине у мене до вас прохання: не по остаточному принципу. Давайте зараз, хоч під час от такої військової ескалації, всім комітетом, всіма  фракціями разом переконаємо уряд змістити трошки акценти, зняти з якихось видатків не дуже першочергових і віддати це ветеранам, захисницям/захисникам, їх родинам і так далі. Ми до такої роботи готові. Давайте такий законопроект  напрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Юлія Володимирівна.

Це правильно, щоб лідери фракцій всі підписали такий законопроект. тим більше, що і з пані Лапутіною на цей рік ми говорили, що нам потрібно навести лад у тому числі в учасниках бойових дій. Бо там є люди, які отримали інвалідність, які віддали своє життя, є люди, які рік чи два, чи більше стоять, а є люди, які три дні були, але були в перших рядах на захисті. Таким чином, нам потрібно це все збалансувати, розуміючи, що наразі учасники бойових дій – це діючі військовослужбовці, які беруть участь безпосередньо у лінії зіткнення  із агресором. Тому нам це конче необхідно.

Я просила б Міністерство у справах ветеранів, яке мало б цю роботу запланувати на цей рік, сказати, чи готові ви це зробити в максимально швидкий термін. Ми готові тексти, щоб ви там не в Кабміні узгоджували, але узгодити з Мінфіном, щоб ми не обіцяли того, що не наповнено бюджетом країни. Але ми зробимо все, щоб він корелювався з бюджетом, щоб наші учасники бойових дій, ветерани отримали належне.

Будь ласка,  Курій Олександр Олександрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я вибачаюся. Ми ще раз тоді по-новому всім фракціям направимо 4389, щоб всі ознайомилися ще раз, і міністерство тоді хай теж скаже пару слів. І Міністерство соціальної політики ще додасть трохи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  пан Курій. Потім Міністерство соцполітики.

 

КУРІЙ О.О. Доброго дня, Галина Миколаївна. Доброго дня всім присутнім. Дякую за можливість  висловитися.

Ми свою позицію доводили до комітету, що в частині доповнення статті 9 пунктом 14 міністерство не підтримує зазначену ініціативу. І стосовно, там ще є пункт новий, пропозиції доповнення діючого закону статтею 15-1 щодо ведення реєстру земельних ділянок. Також ця позиція не підтримується.

Стосовно соціальних гарантій шляхом збільшення пільг. Ну в першу чергу ми повинні розуміти, що це потребує додаткових фінансових ресурсів на їх реалізацію. І як говорив Анатолій Дмитрович, доцільно, в принципі, розглядати через призму законопроекту про захисників/захисниць (4389 реєстраційний номер) там осучаснені пільги, і, скажемо так, в контексті цих змін, які пропонуються цим законопроектом, вони більш сучасні, реально збільшити потреби сьогодення.

Крім того, міністерством пропонується на додачу до всього провести певну диференціацію ветеранів. Ну знову ж таки, розширення цієї категорії учасниками війни, які фактично до мобілізації були призвані, – це не є  простодоцільним і правильним, тому що є ряд інших законів, які врегульовують соціальний захист військовослужбовців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Все ж таки у мене питання інше було. Чи можемо ми на базі, чи можете ви дуже швидко підготувати текст, який ми потім на базі Комітету соціальної політики узгодимо з членами всіх фракцій? Але чи можете ви підготувати так, щоб там була, по-перше, диференціація, реєстр, от всі речі, які ви зазначили, в тому числі не було б дискусії, про яку каже Міністерство соціальної політики, про те, щоб ми виконали конвенцію про права осіб і людей з інвалідністю і факультативний протокол до неї для того, щоб ми все це напрацювали? І нам потрібна експертна група, яка підготує текст законопроекту, він доволі великий і важкий. Навіть те, що готував там пан Остапенко, – це дуже великий законопроект, він системний, він кодифікує те, що сьогодні теж розкидано, як по пенсіях, по законодавству України.

Крім того, законопроект, який от відпрацьований Юлією Володимирівною з Михайлом Михайловичем, він стосується в тому числі і земельних ділянок. Ви знаєте, що тут є рішення Конституційного Суду, і далі у нас має бути механізм по житлу. Ми думаємо, що ми вирішимо в цьому році питання, да, за рахунок виокремлення цих коштів, але у нас теж нема принципів формування черговості. Ми розуміємо, що ресурсу для того, щоб забезпечити всі пільги, які сьогодні є в законодавстві, у нас за один рік не буде достатньо, тому нам потрібні принципи формування такої черги – як вона формується кожен рік.

Ви зробили оцей законопроект, про який згадувала Юлія Володимирівна, про принципи і перегляд кожні п'ять років, для того, щоб там не залишалися люди, в тому числі і по селах, і по селищах, не охоплені цими пільгами; і щоб той, хто втратив життя і здоров'я, теж був привілейований в цьому питанні. Воно ще стосується і корелюється на Закон про реабілітацію, корелюється на Закон, який готується зараз в медичному комітеті, про психічне здоров'я нації. Бо посттравматичний синдром – це те захворювання, по якому ми ще недопрацювали в законах в своїх і в нашій країні. Бо людина, яка повертається з цих дій, так як показує досвід Ізраїлю і Великої Британії, і США, він страждає на те, що потрібна допомога психолога чи психіатра.

Тому тут комплекс питань, і цей законопроект, про який каже Юлія Володимирівна, він комплексний. Чи можете ви нам допомогти? Бо в разі, якщо ви не зможете допомогти, нам потрібно буде знайти ресурс у себе, юридичний ресурс, тих, хто нам допоможе підготувати текст тут, хотілося б, щоб це робилося із залученням Міністерства у справах ветеранів, щоб ми робили єдиний текст, який буде погоджений і всіма фракціями, і міністерством. Розумієте, от мова іде про експертне залучення групи для швидкого напрацювання системного закону. Чи в стані ви це зробити, чи нам десь шукати свої ресурси – от про що річ.

 

КУРІЙ О.О. Ну, ми готові долучитися, можливо, з часом… По часу це потребує... важко сказати.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані голово, я думаю, що нам треба брати ініціативу на вас, на комітет. Давайте визначимо зараз робочу групу, керівника робочої групи, зберемо всі законопроекти, нормально напрацюємо проект від всіх фракцій, узгодимо це з урядом і запустимо просто це екстрено.

Я переконана, що наш Михайло Михайлович Цимбалюк був би добрим керівником такої робочої групи, тому що це стосується практично такої категорії людей, яку він дуже добре знає і розуміє їх потреби. Ну, якщо ви визначите іншого керівника групи, ми теж підтримаємо.

Мова іде про те, що зараз саме комітет щоб взяв таку ініціативу, зібрав всі законопроекти, хай всі фракції предоставлять такі законопроекти, звести в один розумний, який ми здатні прийняти і профінансувати, але прийняти його. Взяти на це дуже короткий термін. У кожного з депутатів є помічники, які могли би в цьому напрямку попрацювати. І це, мені здається, був би самий швидкий рух.

Тому що я не думаю, що уряд серйозно займеться цим питанням. А комітет, узгодивши з урядом, може це зробити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Мені здається, що це як дорожня карта. Ми можемо зробити реєстр всіх законів, які стосуються цього питання. І нашим співголовам і Михайлу Михайловичу, і Остапенку Анатолію доручити зробити це під контролем в тому числі всіх нардепів, які мають там дивитися, як іде там робота. Правильно?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Прекрасне рішення було би. Зараз жоден закон не відхиляти, а от саме доручити все узагальнити і подати один законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. А потім вже перейти до рішення. Цей законопроект, який ми зараз розглядаємо, він включений до порядку денного, Юлія Володимирівна. Тобто тут справа саме в тому, що його треба було збалансувати, і ви знаєте, що в першу чергу, з бюджетом. Ми знаємо всі ці питання.

Тому давайте зробимо тоді робочу групу із співголовами – пан Остапенко Анатолій і Михайло Михайлович Цимбалюк – для опрацювання цього закону, з залученням міністерства. Підготуємо такий лист до всіх міністерств. Підготуємо реєстр всіх законів, які стосуються учасників війни і учасників бойових дій, в комітеті, і збалансуємо його з принципами формування черги, з Міністерством фінансів, з паном Марченком, з Єрмоличевим, який відповідає за соціальну… Зробимо таку ініціативу. Прийдеться вам попрацювати, колеги.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, з приводу Закону 4389 про захисників і захисниць, він є, знову ж… Там є певні статуси. За кожним статусом закріплені пільги. Давайте його візьмемо, ще раз оновимо. Робоча група є, вона існує, вона працює. Цей законопроект напрацьовувався, в першу чергу, Міністерством у справах ветеранів України. Бо вони більшу, як кажуть, роботу до цього приклали.

Я думаю, що на базі якраз цієї робочої групи ми можемо напрацювати даний законопроект. Хай він буде 4389 там доопрацьований комітетський, якось ми його можемо назвати. Я думаю, так, тут вже не принципово. Тут сама головна позиція – це наші захисники і захисниці і сім'ї наших захисників.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Ну да. Ну Юлія Володимирівна каже про те, що ми мусимо це винести на фракцію, щоб у нас не було….

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Нема питань.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Тут нема боротьби за авторство, тут є бажання всього парламенту. І, власне, коли підписують всі голови фракцій, ми неодноразово це робили, коли всі голови фракцій підписують питання.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Тим більше, що 26 січня були комітетські слухання якраз з цього приводу, зараз готуються протоколи, рішення за комітетськими слуханнями. Тому я думаю, що всім треба поновити у себе цей законопроект 4389, і рухатися далі.

 

ГОЛОВУЮЧА.  І збалансувати його з Мінфіном.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, там же ж я… Всі чомусь думають, що там буде багато витрат буде. Там не буде, тому що певні категорії осіб, які Законом про соціальний статус наших ветеранів, вони просто перейдуть в інший закон. Тобто за одним законом вони вже не будуть рахуватися, вони будуть рахуватися за іншими, тобто кошти від одного закону перейдуть в інший закон, і все, більше нічого не буде. Тут додаткових витрат не буде.

(Загальна дискусія)

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Пані Галина, тут існує ще одна тонкість, на яку я хочу звернути увагу, вона важлива. Справа в тому, що той законопроект, який ми зараз подаємо, – це, по суті, внесення змін до Закону України про діючий  Закон  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і так далі. Ми подаємо доповнення, зміни до цього закону.

Те, що зараз ми говоримо про законопроект 4389, то тут абсолютно новий закон, який не кореспондується абсолютно з цим Законом діючим "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Тобто тоді виникає питання: ми що, відміняємо той закон? Якщо ми відміняємо, то куди ми діваємо безліч пільг, які там в цьому законі є сьогодні? Якщо ми відміняємо, це зовсім  інша історія.

Наша команда не готова відміняти вже те, що вже законом закріплено за ветеранами війни і всіма, хто до цього закону має відношення. Тому тут ми можемо готувати новий закон. Ми можемо взяти всі добрі позиції з 4389 і з інших законів, але це мусить бути Закон про внесення змін до діючого Закону про статус ветеранів війни. Тому що інакше ми взагалі зірвемо атомну бомбу. Ви розумієте? (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. У пана Анатолія там нема зменшення, там навпаки...

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути) …там немає кореспонденції з діючим законом.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Юлія Володимирівна, тому ми просимо вас разом в робочій групі доопрацювати, щоб, якщо на ваш погляд, там немає кореспонденції, то ми якраз тоді допрацюємо і включимо, і скажемо, що певні категорії, які там з 2014 року стали на захист нашої держави, вони називаються захисниками України, ті, які, вони до 2014 року, вони будуть у нас і далі там зазначатися ветеранами, але вони будуть за новим законом уже отримувати пільги, які не менше, ніж в Законі про соціальні гарантії ветеранів наших і вони будуть на рівних умовах отримувати ці соціальні гарантії, але уже сучасні захисники, вони будуть називатися просто по-іншому і все. І тому вони...

 

 ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми це підтримуємо. Але я хочу сказати, що існує логіка законодавчого процесу. Поки існує базовий закон, ми можемо до нього вносити зміни, коли базового закону не буде, якщо його відміняють, то тоді створюється новий і базовий закон. А якщо створюється паралельно з базовим законом ще один закон, який вводить нові дефініції, нові визначення, нові порядки, і це не кореспондується абсолютно, а я вам говорю, воно не кореспондується з тим законом, який сьогодні базовий, – це вже проблема хаосу у законодавстві.

І тому ми мусимо визначитися: ми вносимо зміни до базового закону і тоді нам треба взяти все саме добре із законопроекту 4389, нашого і так далі, або ми тоді новим законом відміняємо старий і тоді це зовсім інша історія. То тоді не можна втратити жодну позицію базового сьогоднішнього закону і треба переносити в новий базовий закон, от в чому тут законодавче є... ну, проблематика, яку треба зараз вирішити.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, я згодна повністю, що нам потрібно в тому числі обговорити архітектуру – те, про що там каже зараз і пан Анатолій, і пані Юлія про те, що архітектура незрозуміла. То єсть є сьогодні архітектура отака: є Закон про статус, є такий закон, є такий, є такий – їх там п'ять чи шість, нам треба їх перерахувати. І ми хочемо зробити архітектурно отак, щоб було: отут ветерани, отут от… І щоб це був закон, то тоді ми пишемо цей закон і відміняємо всі оці. Або якщо ми оцей пишемо як кодекс, а ці щось роз'яснюють, то ми тут пишемо, що це тут ми декларуємо, що має бути отак, а це розписано в окремому законі. Це має бути щось на кшталт такого кодексу. Тому нам потрібно ще архітектуру і концепцію, все разом… Обговоримо. Ну давайте цю роботу зробимо.

Я думаю, що і Михайло Михайлович, і Анатолій Дмитрович Остапенко вже мають достатньо напрацьованих текстів законів, які можна систематизувати. То єсть, ми можемо це зробити. І тоді повернутися до цього законопроекту пізніше. Якщо ми його зробимо, я думаю, що це там 3-4 місяці, що ми раніше… Але треба план роботи написати.

(Загальна дискусія)

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пару тижнів треба буде.

 

______________.  Ми бачимо… Наприклад, я там подивився вчора, позавчора був репортаж з приводу надання на Закарпатті землі нашим захисникам, піднімається це питання не тільки якраз в комітеті, на місцевому рівні, але ми бачимо, що місцева влада, на жаль, робить такі речі, які взагалі не сумісні з законом. Треба розслідувати ці питання. Я думаю, наші правоохоронні органи якраз будуть займатися цим.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Хтось має написати текст для обговорення.

Гаразд. Тоді ми поки що цей законопроект відкладаємо і починаємо велику роботу з підготовки кодифікованого законодавства. О'кей, в робочому порядку ми це узгодимо.

Дякую, шановні народні депутати. (Шум у залі)  Ні, тут ми не приймаємо рішення поки що щодо цього законопроекту. 

Дякую, шановні народні депутати.

Нема заперечень з тих, хто онлайн ще знаходиться? Пан Арсенюк. Пан Струневич. Нема?   

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Ні, немає.

 

АРСЕНЮК О.О. Немає заперечень

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до пункту шостого нашого порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати та з метою розширення соціально-економічних гарантій, наданих працівникам бюджетного сектору економіки, іншим найманим працівникам, малому та середньому бізнесу, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3998) (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк).

Це законопроект прийнятий до порядку денного, рішення по ньому комітет не приймав.

Будь ласка,  Юлія Володимирівна чи Михайло Михайлович. Вибирайте хто.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, Михайло Михайлович знає добре цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги! Ну, насправді цей законопроект є дуже актуальним, і прикро, що він так пізно потрапив на розгляд комітету. Він зареєстрований 20.08.20 року і стосується дуже важливого питання. Питання – це мінімальний посадовий оклад.

Ми пропонуємо, дивлячись на те, що піднімається мінімальна зарплата, а посадові оклади залишаються на… так звана тарифна сітка обраховується за старою системою. Через те ми плануємо, щоб внести зміни до чинних законів та кодексів щодо затвердження мінімальної заробітної плати не нижче двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Додатково скажу, що в Законі про Держбюджет на цей 2022 рік передбачено в середньому за рік розмір прожиткового мінімуму 2 тисячі 547 і 5 гривень, а в середньому за друге півріччя – 2 тисячі 614 гривень, що в подвійному розмірі це складе 5 тисяч 228 гривень. Розмір мінімальної зарплати в середньому за рік 6 тисяч 550 гривень.

Через те ми пропонуємо, що мінімальний посадовий оклад, тарифна сітка, встановлюється на рівні мінімальної зарплати. Хотів би, щоб висловилися представники центральних органів виконавчої влади. Звичайно, потрібно поновити деяку статистику, бо ми керувалися даними ще на 20.08.20 року.

Через те прошу підтримати включити його в порядок денний і ухвалити в першому читанні. До другого ми готові доопрацьовувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики і Міністерство економічного розвитку. Будь ласка, хто перший? Тиша.

 

_______________. Доброго дня, Галина Миколаївна. Доброго дня, шановні народні депутати. Я думаю, що тут все-таки більше компетенція Міністерства економіки. Але з точки зору застосування норм, які були діяли у 2020 році, ми вважаємо, що цей законопроект потребує достатньо суттєвого доопрацювання і актуалізації. Навіть з урахуванням того, що він передбачає там встановлення певної межі і прив'язує визначення мінімальної заробітної плати у відношенні до прожиткового мінімуму.

Я нагадую, що на сьогоднішній день однією із проблем, з якою ми всі з вами працюємо достатньо вже довгий період часу, – це якраз сфера застосування прожиткового мінімуму і можливість його застосування саме так, як визначає це Конституція. Тому я думаю, що в цьому аспекті законопроект потребує достатньо серйозної актуалізації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталій.

Абсолютно методологічно з вами погоджуюсь, що мінімальний посадовий оклад має бути не менший ніж мінімальна заробітна плата. І прив'язувати його до прожиткового мінімуму – це тактика, яку вимушений був приймати уряд, коли мінімальна заробітна плата зросла вдвічі. От тоді були оці перекоси чи деформації в законодавстві, і зараз ми, можна сказати, що ми вигрібаємо тепер все це.

Я дякую фракції "Батьківщина" за цю ініціативу, тому що дійсно мінімальний посадовий оклад потрібно прив'язувати до мінімальної заробітної плати і вирівнювати її, і не робити так, що він менший ніж мінімальна заробітна плата. І я знаю, що є ще ініціатива Юлії Володимирівни щодо того, що мінімальна заробітна платна не має містити, і доречна, правильна ініціатива, не має містити надбавок, усіляких ще речей, просто що це мусить бути оклад, і так, до речі, вимагає Міжнародна організація праці.

Але, прив'язувати до прожиткового мінімуму вважаю недоречним не тому, що непотрібно його підвищувати, а саме тому, що це методологічна помилка, яка може тягнути за собою деформації в подальшому на ринку оплати праці.

Ігор Дядюра, будь ласка, Міністерство економічного розвитку.

 

ДЯДЮРА І.Г. Дякую, Галина Миколаївна. Дякую членам комітету.

В мене є така пропозиція. Ми абсолютно підтримуємо те, що час прийшов розібратися з усім цим набором: мінімальна зарплата, перший тарифний розряд, прожитковий мінімум, неоподаткований, там є податковий такий мінімум і все таке.

У мене є така пропозиція для розгляду, звичайно, законодавець приймає рішення. У нас восьмим пунктом сьогодні стоїть законопроект, і в тому числі там є від Юлії Володимирівни і Михайла Михайловича законопроект, про зміни до оплати праці (там восьме). Я б пропонував зробити робочу групу, і не робити десять законів, а разом швидко зробити один системний законопроект, тому що там якраз є пропозиції, які нам дуже подобаються, яких не було у нас в урядовому законопроекті, стосовно того, що, наприклад, перший тарифний розряд не може бути менший ніж мінімальна заробітна плата. Ми це абсолютно підтримуємо і хочемо зробити разом корисну роботу. Ну, як вирішить Михайло Михайлович.

Я пропоную зробити комплексно один законопроект, в якому все це врахувати. Ми підтримуємо, ідеологічно підтримуємо, цей варіант.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Юлія Володимирівна, Михайло Михайлович. 5857, він сьогодні у нас стоїться на розгляді. Там є  альтернативні Юлії Володимирівни і пані Королевської. Будь ласка. Може, об'єднати? Будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, взагалі ви чули позицію Юлії Володимирівни, що нам не важливо, хто автор законопроекту, для нас важлива сутність. Я погоджуюся з першим заступником міністра економіки паном Дядюрою, що потрібно оці всі ініціативи узагальнити, створити робочу групу і комплексний законопроект  розробити на основі комітету з долученням Міністерства економіки, Міністерства фінансів і інших представників, Міністерства соціального захисту, бо там важливі питання, що стосуються тарифу і мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму. Я готовий до такої роботи – створити робочу групу, якщо ухвалять рішення колеги депутати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, Юлія Володимирівна, Микола Бабенко, ви не проти, щоб Михайло Михайлович очолив роботу разом з Ігорем Дядюрою, для того, щоб…?

 

БАБЕНКО М.В. Ні, не проти, Галино Миколаївно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Щоб був доопрацьований 5857, там є альтернативні пані Тимошенко і пані Королевської, доопрацювати… Бо тут позиція єдина, що мінімальний посадовий оклад має стати нарешті не менше ніж мінімальна заробітна плата, і тут методологічно всі начебто за одне.

Таким чином, ми теж по цьому пункту тоді рішення не приймаємо. Михайло Михайлович, а ви тоді очолюйте цю робочу групу і від вас очікуємо текст закону, доопрацьованого до 5857.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну а ви хочете, щоб я що, в шостому питанні…? Да, ми у восьмому питанні створюємо робочу групу під головуванням Цимбалюка Михайла Михайловича щодо доопрацювання 5857 і альтернативних. Всі нардепи чекають закон, і всі розуміють, що це оплата праці. Ми це питання настільки часто піднімаємо тут, що я думаю, що ми тут дійдемо спільної згоди.

Шановні народні депутати, я до пана Миколи Бабенка звертаюся, чи можемо ми перейти до інших питань? Тому що я буду в половину йти, у мене ще у Костіна засідання, мій законопроект розглядається. Чи Михайло Михайлович поведе, чи ми б розглянули зараз з вам інші питання? І ми працюємо на цьому тижні в комітетах і зробимо ще засідання, я думаю, що в середу, як комітет буде готовий.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, оці питання, які сьогодні не розглянули, ми можемо завтра розглядати, післязавтра, домовимося.

(Загальна дискусія)

Таким чином в мене прохання перейти… Нема заперечень у тих, хто онлайн, щодо того, щоб ми перейшли до дев'ятого і десятого питань?

 

_______________. Або закрити на сьогодні?

 

ГОЛОВУЮЧА. Нам писав Латиш, дуже довгий час у нього там в Громадській раді є проблеми…

Будь ласка, пан Вадим, про питання Про внесення змін до Положення про Громадську раду і питання про зміну складу Громадської ради. Будь ласка.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Добрий день, шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! Щодо змін до положення, ініціатором цього питання був я, тому що я занепокоєний тою дисципліною проведення громадських рад. Виходить так, що я збираю, скликаю громадське засідання, заздалегідь попереджаю, потім інший раз попереджаю, приходять люди, збираються на громадське засідання, але ми не можемо приймати рішення, бо відсутній кворум. Виходить так, що в нас зараз є 68 членів Громадської ради, і так вийшло, що ми прийняли всіх бажаючих до Громадської ради, але виходить, що якась кількість Громадської ради хоче працювати і приймати рішення, але ж ми не можемо.

Тому в мене є така пропозиція, щоб ми призупиняли членство тих, хто порушує, хто не ходить, але ми її не виключали, бо таким чином мені потрібно буде звертатися кожного разу до комітету і комітет буде приймати рішення і це не дуже, скажемо так, добре, коли ми будемо виключати громадські якісь організації, будуть певні негаразди до комітету.

Тому прошу підтримати рішення Громадської ради щодо внесення до Положення Громадської ради. А саме: підпункт 5.7 викласти в такій редакції: "Засідання Громадської ради проводяться відкрито. Засідання правочинне, якщо на ньому присутні не менше ніж половина членів Громадської ради з правом голосу".

Пункт 6.5 вважати підпунктом 6.6. Підпункт 6.5 викласти в такій редакції: "У разі порушення цього Положення Громадська рада своїм рішенням може відсторонити від участі в засіданнях Громадської ради при комітеті на три засідання, в тому числі з припиненням права голосу".

Тобто ми самі в Громадській раді будемо вирішувати, і таким чином ми зможемо розблокувати засідання Громадської ради і приймати рішення. Бо було таке, що я два рази поспіль збирав Громадську раду, але ж ми збиралися і нічого не приймали.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Власне, пан Вадим пропонує принципи самоорганізації Громадської ради, і щоб комітет там менше втручався у справу, у склад і таке інше, щоб ви самі там регулювали назву і засади.

 

_______________. Ну, дивіться, згідно положення, я так зрозумів, що написано, що рада має право приймати рішення, якщо там 50 і більше відсотків загальної кількості присутніх, але якщо ви виключите певну особу, щоб вона не голосувала, але вона є в складі, тоді у вас є певна колізія.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Там і право голосу.

 

_______________. Дивіться, право голосу. Значить, тоді треба приймати таке рішення, що ви або людину відсторонюєте повністю, вона не рахується у складі, тоді працює схема. А якщо так, то тоді схема взагалі не працює.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Тут, да, якщо ми позбавимо права голосу і скажемо, що можемо приймати, якщо там присутні не менше половини з правом голосу, тоді ми можемо собі працювати і тоді вже нам не потрібно 34 збирати члени Громадської ради, а менше…

 

_______________. Ну, я бачу, ви… В принципі, зрозумілим було б так, що зменшимо, розумну кількість робимо для того, щоб збирались люди, які хочуть працювати, а не там 60, 70 або 100 чоловік. То єсть певна кількість, не більше 30 змінюємо там, обираємо там нових, але які будуть працювати. І якщо ви там їх обмежили в голосуванні, то це треба прописати чітко, що людина, яка обмежується в голосуванні, вона тоді не рахується. Але я вважаю, що це так неправильно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я хочу сказати, що ми відсторонили і все, и как бы Верховна Рада сама…

(Загальна дискусія)

 

_______________. Будемо рахувати…. Будемо указувати, скільки людей з правом голосу, тоді буде кворум.

 

ГОЛОВУЮЧА. А от мені цікаво, є Юлія Володимирівна з нами? Бо вона, я її відношу до родоначальників формування в Україні громадських рад взагалі. Це коли вона була Прем'єром, громадські ради з'явилися. Є вона у нас з нами на зв'язку, нема?

 

_______________. Юлія Володимирівна вийшла зараз, бо там…

 

ГОЛОВУЮЧА. Володимир Макарович, ну, погано. Бо це питання… Да, цікаво просто почути її.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Можна? Шановні колеги, ну, надзвичайно, по-перше, роль висока громадської ради. І я, наприклад, би хотів, бо мої колеги підтримують, щоб все-таки ми відчували більшу значимість і роль громадської ради. Тому що це позиція багатьох громадських організацій.

Насправді управляти нелегко. Тому що там всі люди – особистості, всі претендують на істину. Але я переживаю, щоб, таким чином, нас потім не звинуватили, що ми внесли зміни в статут, чим порушили принципи демократичності в формуванні. І особливо, що мова йде, якщо ви когось відстороните від голосування, а людина прийде і буде присутня, бо вона має право бути присутньою. Вона позбавлена права голосу. Тоді будь-яке рішення вашого засідання, громадської ради, вона може оспорити в суді. А суд може ухвалити зовсім інше рішення.

Через те тут важливо, щоб таким чином не було взагалі заблоковано діяльність громадської ради. Тут я погоджуюсь з паном Анатолієм. Можливо, встановити іншу кількість членів громадської ради таким чином, щоб справді ті люди добросовісно відносились, хоча би завжди мали кворум.

Бо запросивши всіх бажаючих… Є такі бажаючі з'явитися один-два рази в рік або тоді, коли йому потрібно відстоювати інтереси. Більше вони не приходять. Через те ми розуміємо складність роботи. Але я не знаю, чи варто таким чином голосувати за зміни, щоб нас не звинуватили в якихось, як кажуть, в порушенні демократичному.

 

 _______________. Михайло Михайлович, в принципі, положенням передбачено те, що ми можемо звільняти, якщо більш трьох підряд, але це буде 30 організацій відразу і це може бути не дуже позитивно для комітету, якщо ми це зробимо.

 

ГОЛОВУЮЧА. У мене тільки для народних депутатів така інформація, що це у них було прийнято на їх загальних зборах. Ну, тобто це вони  просять, бо  це вони… Це не пан Вадим прийняв, це прийняла їх …

 

 _______________.  Так. Це рішення громадської ради.

 

ГОЛОВУЮЧА. Для того, щоб керуватись самої такими правилами.

 

 _______________. Дивіться, ну, ситуативно вони зібралися, вони таке рішення прийняли. Але ті, які не ходять, зараз прийдуть і скажуть, нас не було, а рішення прийнято. Якщо зміна до положення приймається двома третинами, тоді зрозуміло, а якщо 50 плюс один голос, тоді вже воно, як сказав Михайло Михайлович, можна до суду піти і сказати, що це було невірно. Ми хочемо, щоб тільки було конструктивно.

 

_______________. Ну, ми більшістю прийняли, але зараз я скажу, скільки ми…

 

ГОЛОВУЮЧА. Поки пан Вадим шукає, мене більше турбує наступне рішення, бо там є пан Прокопенко в цій Верховній Раді, який є і отримав громадянство… В Громадській раді. Який отримав статус громадянина Росії. Причому він знаходив, і потрібно його виключати, і є рішення Громадської ради про його виключення, а склад нам потрібно затверджувати на комітеті. Ну, так воно у нас діє. Тому нам потрібно, там матеріали всі є...

 

 _______________. Прийняла більшість присутніх.

 

 _______________.  Тобто 50 плюс один. Це 50 плюс один, щоб можна розпочати засідання. І ще більшість від тої більшості, яка… Тобто по суті, якщо там у вас там 63 чоловіки, то 20 осіб могло прийняти рішення умовно у такі зміни. Ну, я вважаю, що зміни в положенні повинна приймати абсолютна більшість, дві третини, тоді це було б зрозуміле, виважене рішення для того, як рухатися далі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, в них не розписано, які рішення вони приймають двома третинами, а які 50. Я просто, що ми можемо там вдосконалити.

 

 _______________. Галина Миколаївна,  я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пан Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я дуже сильно перепрошую, але о 14:30 я буду змушений переключитися на іншу конференцію. Тобто давайте або приймати рішення...

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте тоді по другому рішенню, там є пропозиція громадянина Російської Федерації, який отримав і набув громадянство під час членства в громадській раді, давайте ми його викличемо, а це питання щодо положення перенесемо на середу. Не буде...

 

_______________. Давайте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте. Хто за те, щоб виключити пана Прокопенка, це пункт 10, да, нашого порядку денного, я прошу тоді проголосувати... За рішенням громадської ради, да. Є рішення громадської ради.

 

_______________. Просимо, да, підтримати рішення громадської ради.

 

_______________.  (Не чути)

 

_______________. Було ... (Не чути) голосів. Було правомочно і було більшістю з присутніх...

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, він громадянин Російської Федерації, він... то єсть він...

 

_______________. Ні, там ветерани, ну, я  хотів зупинити, но ветерани сказали, що ні, тим паче там було відео, де...

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто за виключення, я прошу проголосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГРИВКО С.Д.  Гривко – за.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, тільки пропоную...

 

ГОЛОВУЮЧА. Закрити засідання комітету.

 

БАБЕНКО М.В. Пропоную, да, ви  ж також залишаєте, я так розумію, я залишаю, тобто пропоную закривати засідання комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Бабенко є наш секретар і це  його повноваження. Дякую, пане Микола, за своєчасне нагадування.

Закриваю засідання комітету. До зустрічі в середу.

 

БАБЕНКО М.В. Дякую. До побачення.