Веде засідання Голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, шановні учасники сьогоднішнього засідання. Як завжди, прошу народних депутатів, які є на зв'язку, відгукнутися, народних депутатів членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Цимбалюк Михайло Михайлович.
Королевська Наталія Юріївна.
Бабенко Микола Вікторович. Так, нас вже четверо.
АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, шановні колеги.
ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, пане Олеже. Все, у нас є кворум, шановні народні депутати. Таким чином у нас запропонований…
ГРИВКО С.Д. Галина Миколаївна, Гривко з вами.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій, вітаю.
ГРИВКО С.Д. Доброго дня.
ГОЛОВУЮЧА. У нас вже, значить, більше ніж кворум. Все. Вітаю всіх, шановні народні депутати члени комітету. Давайте все ж таки перекличку ще раз зробимо, щоб було розуміння.
Михайло Михайлович тут.
Королевська Наталія Юріївна.
Струневич Вадим Олегович тут.
Бабенко Микола Вікторович.
Арсенюк Олег тут.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк тут.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій Дмитрович тут.
Остапенко Анатолій Дмитрович тут.
Тимошенко Юлія Володимирівна. Немає.
Гаразд. Дякую.
Шановні народні депутати, до порядку денного в нас запропоновано три питання. Два щодо законопроектів, які внесені, і одне питання контрольно-інформаційне. У нас присутній заступник міністра соціальної політики Костянтин Кошеленко, який займається питаннями діджиталізації в Міністерстві соцполітики і в уряді в цілому, і він доповість, як відбувається у нас там діджиталізація. Чи будуть якісь пропозиції по зміні чи будемо йти по запропонованому порядку денному? Йдемо по запропонованому.
Тоді розглядаємо питання перше щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань (реєстраційний номер 7322). Допрацьований разом з комітетом. Основний вклад – Остапенко Анатолій, тому я попрошу його як голову підкомітету і представити законопроект доопрацьований і висновки підкомітету. Будь ласка.
ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня, колеги. Всіх вітаю. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань (реєстраційний номер 7322) (доопрацьований).
Прийняття та реалізація законопроекту створить більш сприятливі умови для забезпечення прав та інтересів захисників та захисниць України, а також членів їх сімей. Первинна редакція законопроекту, реєстраційний номер 7322, була доопрацьована на робочій нараді, яка проходила 30 травня, в результаті чого підкомітетом з питань соціального захисту прав ветеранів комітету було враховано висновки центральних органів виконавчої влади та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Проект було погоджено з центральними органами виконавчої влади та громадськими організаціями. Хочу подякувати всім колегам, що підтримали законодавчу ініціативу.
Законопроектом передбачається визнати учасниками бойових дій осіб, які не вступили до Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань чи правоохоронних органів, однак брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Також пропонується визначити коло осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період дії військового стану, при здійсненні самооборони під час виконання завдань, пов'язаних з запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану. Для цього законопроектом внесено відповідні зміни до статей 6, 7, 10 прим.1, 13, 15, 18 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Міністерство у справах ветеранів України, Міністерство соціальної політики України, Служба безпеки України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини підтримують доопрацьований законопроект без зауважень.
Прошу рекомендувати Верховній Раді України проект закону, реєстраційний номер 7322, доопрацьований, включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та прийняти його за основу та в цілому з техніко-юридичними правками. Відповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього питання від комітету визначити мене як голову підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів. Прошу підтримати пропозицію.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
Народні депутати члени комітету, в мене питання до вас. Є необхідність заслуховувати Міністерство в справах ветеранів, Міністерство соцполітики, які повністю, і уповноваженого у справах людини, з секретаріату, у зв'язку з тим, що вони повністю підтримали цей законопроект? Є необхідність?
ГРИВКО С.Д. Давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, да? Голосуємо. Тоді голосуємо за пропозицію, яку надав пан Анатолій, щодо рекомендації Верховній Раді включити до порядку денного, прийняти за основу та в цілому з техніко-юридичними правками і доручити виступати з цього законопроекту Анатолію Остапенку.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. З'явилися хто-небудь ще? Бабенко Микола. Ні. Гаразд. Дякую, шановні народні депутати.
Ми можемо перейти до наступного питання нашого порядку денного – це питання щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо можливості виключення періоду страхового стажу для обчислення пенсії під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер 7453), народна депутатка Третьякова та інші.
Зі свого боку хочу сказати, що законопроект дуже простий. У нас така можливість для наших громадян є під час COVID, і просто пропонується таку можливість виключення страхового стажу під час воєнного часу надати громадянам і під час воєнного стану. Тому, які будуть пропозиції, послухаємо.
Будемо голосувати? Є необхідність обговорювати чи можемо проголосувати? Є пропозиція включити законопроект до порядку денного, рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому з техніко-юридичними правками.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Доповідаю я як автор і від комітету. Я думаю, що ми можемо і в залі без доповіді там приймати, ми ж зараз, такі законопроекти, щоб ми час економили.
Хто… Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Гривко Сергій!
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.
Ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного. Презентація: "Цифрова трансформація соціальної сфери. Поточний стан впровадження ЄІССС", ми знаємо, що це єдиний реєстр. Слово надається Кошеленку Костянтину – заступнику міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Шановні народні депутати, скільки хвилин дамо йому, десять-п'ятнадцять? Десять? Десять.
Будь ласка, пане Костянтин.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Дякую.
Вітаю, колеги. Дійсно, за цією складною абревіатурою і за складною системою насправді є річ, яку ми реалізуємо для людей, і яка є простою, прозорою і зрозумілою як для співробітників органів соціального захисту, так і для громадян, які користуються послугами цієї системи. В минулому році було створено підґрунтя для того, щоб ми могли розвивати цю систему, так звана перша черга, а в цьому ми розпочинали вже реалізацію, в січні і в лютому. В лютому планував до вас прийти з презентацію, але війна внесла корективи. Ми не зупинилися, але внесли коригування в план нашого розвитку, про який хотів би сьогодні розповісти. Наступний слайд, будь ласочка. Перший. Да, оцей.
Тут ми бачимо у верхній стороні слайда схематично як відбувається шлях нашого громадянина до соціальних допомог. Це черги, це купа паперів, це величезна кількість установ, величезна кількість реєстрів, які з собою не пов'язані, не інтегровані, і громадянин виконує функцію такого почтальона для державних органів, який збирає довідки, стоїть в чергах, немає ніякого зворотного зв'язку і в непрозорий спосіб отримує собі вирішення своїх звернень.
В нижній частині слайда ми бачимо те, як обслуговування громадян буде відбуватися з Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, саме так це розшифровується. Громадянин матиме можливість звернутися через Дію або звернутись через ЦНАП, територіальну громаду тощо, так як кому подобається, мультиканально: офлайн або онлайн. Також до обслуговування можуть бути залучені сторонні агенти, наприклад, державні банки, Укрпошта для прийому і звернень громадян. Це все відбувається завдяки єдиній системі, яка схематично зображена по центру.
Завдяки чому? Завдяки тому, що в ній єдиний соціальний реєстр. Завдяки тому, що в ній будуються обміни зі всіма державними реєстрами. Завдяки тому, що в ній можлива онлайн верифікація статусів громадян та підтвердження їх, а також централізація і аналітика – це те, що дозволяє державі якісно управляти системою соціальних допомог. На виході громадянин отримує собі зворотній зв'язок, так як ми звикли вже, коли відправляємо посилки в Новій пошті, стосовно обробки його звернень. На виході ми маємо можливість отримувати допомогу на картку, готівкою і, звісно, використовувати можна Дію для шерингу документів, не приходячи до органів соцзахисту з паперовими документами. Наступний слайд.
_______________. Колеги, вибачаюся, слайдів не видно. Не показувались слайди.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Це дуже погано.
ГОЛОВУЮЧА. Ми можемо презентацію або в WhatsApp переслати, або, пане Ігоре…
КОШЕЛЕНКО К.Б. Дякую за зауваження по візуальному… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Зараз, хвилинку на технічні… (Загальна дискусія)
_______________. Зараз видно. Дякую.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Дякую.
Якщо повернемося до слайду, то прошу звернути увагу, до попереднього слайду, який не відображався, то саме з верхньої частини слайду ми бачимо як було, як є зараз, а в нижній частині – як буде з Єдиною інформаційною системою. Наступний слайд.
Ми говоримо, що цінність впровадження…
_______________. Слайдів досі немає. Слайдів досі немає.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Досі немає. Бачите, який супротив діджиталізації відбувається завжди. (Загальна дискусія) Поки налаштовується презентація, було таке слушне питання, а що ми робимо з людьми, які без смартфонів? Ми говоримо про мультиканальну модель. Ми говоримо, щоб було зручно і тим, хто цифровізований, діджиталізований і має смартфони, і вміє користуватися, і, зі свого боку, помагаємо, вчимо, розвиваємо цей напрямок. З іншого боку, ми не забуваємо про людей, які цього всього не мають, вони мають можливість звернутися і особисто, і отримати зворотній зв'язок від людини. Тобто ми не йдемо в діджитал, в only діджитал, да, ми насправді робимо можливість обслуговуватись в будь-якому каналі.
Я, мабуть, буду продовжувати, бо час – це важливо. Якщо презентацію вдасться включити…
_______________. Это у нас проблема просто с экранами. Презентация идет с экрана, но здесь у нас ее пока не показывает.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Я попрошу презентацію розіслати тоді додатково матеріалами. Вона доволі… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, будь ласка, учасники, а у вас на екранах теж не видно презентації, да, ні у кого?
_______________. Один слайдик видно, який постійно зникає потім, і все.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій, Арсенюк Олег, у вас видно в Zoom, видно, що презентація йде?
_______________. Видно.
ГОЛОВУЮЧА. Видно.
_______________. Зараз видно.
_______________. Зараз видно, так.
ГОЛОВУЮЧА. Все. Гаразд. Все. Йде. Тоді презентацію видно і поїхали. Той, хто приєднався із запрошених до участі, я прошу, якщо не видно в когось, то це у вас якісь технічні речі, і ця презентація буде викладена потім на сайті комітету, ви отримаєте її в загальний доступ. Дякую.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Тоді рухаємося таким чином. Єдине, тепер у нас пропала на екрані презентація, на якому слайді я знаходжуся, хотілось би бачити. (Загальна дискусія) Просто мені треба розуміти, який зараз демонструється.
Повертаємось до слайду "Цінність впровадження". Є? На слайді "Цінність впровадження" ми говоримо, що це не тільки для громадян, а і для громад, а і для держави. Тобто це і оптимізація видатків, і прозорість, і можливість більш ефективно використовувати державний апарат.
Далі. Слайд "Фінансування у 21-му році" для того, щоб всі бачили, що було зроблено за минулий рік. За рахунок фінансування програмно-апаратного комплексу, розробки програмного забезпечення було витрачено 100 мільйонів гривень, завдяки яким ми отримали наступне. Наступний слайд.
Супроводження… А, ні, і цього було недостатньо, бо насправді супроводжуються ці всі ІТ-розробки на державному підприємстві, яке називається ДП "ІОЦ Мінсоцполітики", воно також витрачає гроші – 32 мільйони гривень за минулий рік воно використало на розвиток і на підтримку інформаційних систем соціальної сфери.
А от тепер, що ми отримали. Слайд називається "Розвиток", правильно, на екрані? Завдяки цій роботі була отримана перша черга системи, була розроблена. Вона дозволила вже працювати з шістьма найбільш популярними допомогами, накопичувати в єдиному соціальному реєстрі статуси, відбулися перші інтеграції, перші завантаження і вивантаження даних з РЗО до єдиного соціального реєстру, і його перша актуалізація. У нас є єдиний соціальний процесинг, електронний бюджет, адміністративна підсистема, соціальне казначейство, підсистеми обміну з іншими реєстрами держави, єдиний електронний архів соцсфери, підсистема верифікації вже побудована і підсистема ведення довідників і реєстрів. Далі сірими блоками відображені блоки, які ще нам слід побудувати, які ми планували побудувати в цьому році.
Наступний слайд "Впровадження шести допомог", щоб всі бачили, які саме це допомоги. Вони були вибрані в першу чергу саме тому, що вони найбільш популярні, наприклад, малозабезпеченим сім'ям – це 325 тисяч звернень тільки за рік громадян відбувається, і саме після цифровізації цієї допомоги вона спроститься для людей, по-перше. По-друге, ми зможемо в короткий термін вивести її в Дію і людям вже взагалі не доведеться йти до органів соціального захисту.
Наступний слайд "Фінансування 22-й рік", такий він уже червоний, адже ми планували одні цифри, а червоним виділено те, що ми втратили. Втратили програму НПІ, зрозуміло, після секвестру, втратили половину фінансування державного підприємства, втратили фінансування на цифровізацію самого міністерства. Але, подивившись на це, в принципі, ми діяли проактивно, і на наступному слайді ми бачимо, що за 3 мільйони донорських грошей, це програма EGAP нас підтримувала, ми зробили додаткову угоду і змінили функціонал того, що ми хотіли отримати від цієї розробки, а саме ми розробили реєстрацію ВПО офлайн і в Дії за рахунок цього, ми продовжили розвивати реєстр надавачів та отримувачів, а також розробили програмне забезпечення для видачі довідок для перетину кордону людей з інвалідністю. Це те, що було зроблено вимушено під тиском обставин і, в принципі, команда міністерства і команда підрядника показала свою спроможність робити це навіть в березні.
Але, зрозуміло, цей контракт закінчився, і на наступному слайді ми показуємо нову підсистему ЄІССС, яка розроблена була взагалі без фінансування – це платформа "єДопомога". Платформа "єДопомога" має три основні функції, які схематично зображені іконками. Перша функція і найбільш популярна, найбільш нова – це виплати громадянам від міжнародних організацій.
В наших поточних реєстрах, я говорив, що їх 15, вони старі, ми маємо інформацію актуальну по банківським рахункам IBAN та мобільним номерам тільки по ВПО, по іншим категоріям громадян майже не маємо, а ці реквізити необхідні міжнародним організаціям для того, щоб виплачувати. Хтось з них платить на рахунки, хтось через Western Union. Маємо шість меморандумів, це і ООН, різні актори, це і ЮНІСЕФ, і саме для того, щоб вони могли сплачувати не тільки ВПО, а і іншим категоріям громадян в регіонах, які атакуються, тимчасово окуповані, ми розробили форму заявки на платформі "єДопомога", де кожен українець може вбити інформацію про себе. Така заявка приймається вже в єдиний соціальний реєстр оцієї системи, яку ми розвиваємо, там верифікується, тобто це не просто спам якийсь заявок, а, дійсно, ми звіряємо з вразливими категоріями по реєстрам, які маємо в Мінсоці, і потім передаємо донорам. Наразі перші 40 тисяч відвантажуються організації Червоного Хреста, Red Rose. Сьогодні проводили з Міжнародним комітетом Червоного Хреста і будемо так, знаєте, пазл за пазлом формувати додаткову соціальну допомогу для наших громадян від міжнародних інституцій.
Далі. Наступна кнопка – це лендінг про всі державні допомоги. Разом з Мінцифрою ми зробили таку сторінку, на якій вся інформація про допомоги під час війни. Це не тільки Мінсоцу, це і ВПО, це і допомога людям, які працевлаштовують ВПО, і фіксування зруйнованого майна тощо. Тобто на одній сторінці все про допомоги під час війни.
І третє рішення, третя кнопка – це волонтерська допомога Р2Р, від людини до людини, ми зробили її в березні зовсім простою, тобто людина, яка потребує, реєструється, а волонтер реєструється і знаходить собі конкретну людину в районі, бере пакети з гуманітарною допомогою, везе і допомагає. Але вже в квітні ми суттєво діджиталізували цю послугу і зробили можливість допомагати не тільки з рук в руки, привозити, а і онлайн.
Ми прикрутили, так би мовити, на жаргоні, Fozzy Group, Сільпо, Фора і магазини Fozzy, завдяки чому людина з будь-якої країни світу, приватна особа може просто з картки банківської задонатити 200, 500 або 1 тисячу гривень, а наша людина отримає собі сертифікат. Це дуже нагадує механіку подарункових сертифікатів у мирні часи. Тобто будь-яка людина з Канади може, і будь-якої іншої країни, може допомогти українцю адресно, а він прийде в Сільпо, на касі покаже цей код і забере свій товар. Додатково ми наростили АТБ, аптеки, щоб можна було не тільки харчами, а й ліками допомагати. Зараз працюємо над інтеграцією з паливними мережами, щоб можна було задонатити і паливо.
Це така волонтерська історія, але дуже важливо, що робить її Мінцифра, бо до неї є довіра. Ми робимо з ПРООН, в усьому світі розуміють, що таке UNDP і волонтери, дійсно, розуміють, що не просто там якась одна з сотень ініціатив незрозумілих, а працюючий прозорий інструмент. Це те, що ми зробили під час війни, колеги.
Наступний слайд – це "Фінансування в 22-му році". Зробили такий страшний слайд, такий, багато пазлів – це вже ми адаптувались до того, що ми не маємо фінансування НПІ, ідемо по донорах, щоб зібрати на систему, так би мовити, по шматочках. Ми розбили на цьому слайді все фінансування – 83 мільйони гривень, на важливі блоки. Наприклад, на перше місце зараз вийшла функція побудови централізації виплат ВПО. Всі ми знаємо, яка проблематика зараз є з цими виплатами. Пов'язана вона з тим, що нарахування відбувається децентралізовано, в УСЗН – це тільки одна частина. Ми бачимо, що за рахунок централізації, яку плануємо зробити вже до липня включно, ця проблема прибереться на 80 відсотків, проблематика з виплатами ВПО.
Далі ми хочемо централізувати всі інші соціальні допомоги, централізувати функцію виплати, нарахування, тому що, зрозуміло, що в УСЗН окупованих тимчасово регіонів, УСЗН, де атакуються регіони, люди не можуть нормально працювати. Функція централізації таким чином стала в нас нагальною, і ми її в своєму плані розвитку цієї системи виставили вперед, хоч планували робити пізніше.
На наступному слайді централізація виплат схематично, як ми її бачимо, помісячно сумами. Для тих, хто знає, як це працює, доволі наочно, наочно про те, як зміниться. От ми хочемо літом максимально зробити централізацію, а потім рухаємося покроково. У нас є підтримка донорів. TAPAS, EGAP, які фінансували частини реалізації системи, задоволені, готові фінансувати далі, але говорять про те, що там наступні транші восени, тому ми продовжуємо далі ходити по донорах і не тільки по донорах. В суботу була нарада під головуванням Прем'єр-міністра, одним з протокольних рішень якої, наради, була задача Мінфіну і Мінсоцу все ж таки знайти фінансування НПІ, можливо, на частину з цих робіт для того, щоб ми рухалися.
Далі. Слайд про 28 допомог. Ми бачимо, що після 6 допомог, які вже зроблені і зараз там впроваджуються, в цьому році можемо додати ще 28 допомог у другій черзі, тут є на слайді назви цих допомог, кількість звернень. Таким чином ми покриємо 77 відсотків звернень громадян за допомогами вже в цьому році.
Далі. Впровадження ЄІССС в регіонах. Також підсвічений червоним слайд. Розпочали в лютому в Рівненській і в Житомирській областях, отримали перші позитивні відгуки від користувачів в регіонах – програма працює швидше ніж той софт, який є зараз застарілий. Але два тижні тестування нічого не дало. Для того, щоб запустити, перейти з дослідно-промислової в промислову, нам треба місяць – закрити повний цикл виплатний, і тоді ми розуміємо, що все точно, і система може працювати. Тобто ми так поетапно думали рухатися, але ці плани скоригувалися, а на наступному слайді, який також називається "Впровадження ЄІССС", ми вже бачимо актуалізований слайд. Березень, квітень витратили на адаптацію до поточних умов, в травні перезатвердили цей план у віце-прем'єра Федорова і далі готові рухатися. Вже з 1 червня рухаємося знову в Рівненській, Житомирській області, і ще в нас низка областей прикордонних, п'ять, де ми впроваджуємо ЄІССС в частині довідок для людей з інвалідністю для перетину кордонів, тобто використовуємо частковий функціонал.
Наступний слайд. Трохи ми вилізли, у впровадженні ЄІССС трохи вилізли на 23-й рік, хотіли зробити в цьому році, але вже маємо відхилення в часі. Так само бачимо тут динаміку у впровадженні допомог і в масштабуванні на інші регіони. Тобто до початку наступного року ми в змозі покрити всі області, не тільки пілотні дві, в яких працюємо зараз, а покрити всі області Єдиною інформаційною системою.
Наступний слайд – як ми це робимо. Залучення інших органів, гілок влади. Зрозуміло, що ми прямо співпрацюємо з штабом впровадження, з обласними адміністраціями, нам допомагають CDTO регіональні, нам допомагають заступники по цифрі і заступники по соцзахисту обласні. В принципі, це нормальна така взаємодія. Я вважаю, що вдається перш за все завдяки тому, що всі зацікавлені в тому, щоб соціальна сфера стала сучасною, швидкою і прозорою, тому тут ми не бачимо для себе труднощів. Всі, в принципі, зацікавлені.
Наступний слайд також червоний. На Diia Summit в лютому ми презентували продовження грошової допомоги і припинення грошової допомоги ВПО, це ще були старі ВПО, так би мовити. Ми успішно презентували ці послуги електронні в Дії і планували рухатись далі, ви бачите. Але коригування відбулися, і на наступному слайді ви вже бачите актуальний план.
З актуального. Реєстрацію ВПО, про яку я вже говорив, ми зробили і офлайн, і онлайн для людей. Проблематику знаємо, але тим не менше воно працює, зареєстровано 2,8 мільйона людей за короткий термін, вже виплачено більше 10 мільярдів, майже 2 мільйони вже отримали виплати. Але, дійсно, ті, хто ще не отримав, мають негативний фон і це зрозуміло, з цим працюємо.
Далі. На 1 червня запустили, як і планували, реєстрацію кандидатів в усиновлювачі. Єдине, ми хотіли, щоб це була, дійсно, реєстрація кандидатів, а запустили трошки в скороченому режимі. Тобто зараз люди можуть податись на консультацію онлайн або офлайн, консультацію по всиновленню, це такий перший крок. Другий крок – реєстрацію кандидатів і реєстрацію опікунів – це будуть вже наступні місяці літа, але тим не менш до вересня це буде зроблено.
І далі перелік того, що з'явиться в Дії до кінця року, і це, дійсно, така нагальна необхідність, людям вже незручно ходити, бігати по містах під час повітряних тривог, по органам соцзахисту. Оці послуги, які вказані, вони будуть зроблені і з'являться в Дії, в порталі або в застосунку, по-різному, до кінця року.
На наступному слайді SWOT-аналіз – це про нашу проблематику, ми з нею працюємо, я не хотів би витрачати ваш час, це все в роботі. А після SWOT-аналізу стратегічні задачі. Стратегічні задачі, ми бачимо їх чотири. Охопити 77 відсотків звернень громадян по поточних допомогах соціальних, які вже є, у всіх регіонах країни і зробити це через ЄІССС. Далі, зробити повну централізацію призначення, нарахування та виплату допомог – нагальна необхідність, планували робити пізніше, прискорюємось тут. І зробити ці 34 найбільш затребувані допомоги, реалізувати їх в Дії, порталі і застосунку, і зробити так, щоб 20 тисяч операторів, які працюють в органах соціального захисту, щоб вони навчилися якісно працювати в цій системі. Задіємо і Дію соціальну освіту, вибачте, Дію Цифрову освіту і задіємо вебінари. Тобто хочемо, щоб люди, які обслуговують громадян, робили це легко, якісно, професійно. І насправді в них буде менше складнощів в роботі в системі, і вони зможуть більше уваги приділяти громадянам і бути більше клієнтоорієнтованими в роботі з ними.
Це все. Готовий відповідати на запитання, колеги.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Костянтин.
Будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане заступнику міністра.
Дуже цікава презентація, і взагалі я вважаю, що це річ необхідна, хоча дуже складно проводити реформи під час війни, хоча є позиція, що саме під час війни слід їх і проводити.
В мене декілька фахових запитань. Прошу дати відповідь. Я хотів би, щоб після того представник Асоціації місцевого самоврядування сказав свою думку, як вони відносяться до цієї системи, бо тут декілька разів звучить слово "централізація". Так ми відмовились від децентралізації чи це щось інше?
Наприклад, є практичні речі, з якими ми стикалися під час оголошення воєнного стану. Закарпатська, Львівська, Тернопільська область – масово звучали скарги по внутрішньо переміщених особах, які тижнями сиділи і не могли зареєструватися: то зависала база, а людям казали дехто пошепки в коридорах, що, вибачте, ми ж тут оце робимо, бо немає грошей. От що відбулося? Бо це була екстремальна ситуація, я розумію, але чому так сталося: чи це збій бази, чи не готові були фахівці, чи це Міністерство соціальної політики втрачає контроль до споживача, до конкретної людини, якій мають надавати соціальну послугу?
Наступне питання. Є територіальні громади, які не мають коштів для того, щоби створювати підрозділи соціального захисту. То тоді держава, на мою думку, втрачає і не виконує своє зобов'язання щодо забезпечення надання соціальної послуги, яка гарантується Конституцією. Місцева громада на самоокупності, на самозабезпеченні і сама собі господарює. Де тут вплив держави? Ви нібито централізуєте, а хто здійснює контроль? Нині голова, вірніше, заступник голови облдержадміністрації з соціальних питань не має впливу на територіальні громади. Укрупнили райони, які сьогодні теж не в змозі. От як тут ви плануєте?
Наступне. Про захист системи.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Просто це вже четверте питання, думаю, що…
ЦИМБАЛЮК М.М. А є обмеження щодо запитань від народних депутатів?
КОШЕЛЕНКО К.Б. Ні, я про те, що може, по черзі, щоб ми не втрачали контекст.
ЦИМБАЛЮК М.М. Ні, давайте, ви ж заступник міністра, ви маєте давати відповідь на всі питання, які ставлять народні депутати, навіть якщо від опозиції.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Я не сперечаюсь з того.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я вас не перебивав.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Ми суть втратимо.
ЦИМБАЛЮК М.М. Головне, щоб ви справді не втратили суть.
Наступне. Про захист системи. Сьогодні війна. Що робиться для того, щоби система була захищена, щоби на Петрівці не продавали базу даних, де можуть, вибачте, і наші вороги дізнатися, яку соціальну послугу отримує той чи інший громадянин, який цікавить ворога? Насамперед це учасники бойових дій. Тобто що зроблено?
Наступне. Вартість в цілому системи цієї і яка кількість, бо там мільярдні цифри, яка кількість йде з державного бюджету, а яка за рахунок донорів? Це теж важливо в той момент, коли дехто говорить, що слід обмежувати під час війни соціальні послуги. Через те я хотів би, щоб ви дали відповідь на ці питання, тому що насправді вони є важливі.
Я ще раз підкреслюю, що ми розуміємо, і я особисто підтримую саму ідею, бо вона є потрібна, і вона в майбутньому зекономить кошти. Але сьогодні слід говорити, що не всі в системі Дія можуть зареєструватися, що треба залишити людям шанс, і ви про це говорили, і, будь ласка, дайте коротко відповідь на ці всі питання.
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, спочатку пана Назара послухаємо, а потім Костянтин, щоб ми почули Асоціацію міст.
ЦИМБАЛЮК М.М. Це буде правильно, да.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Назаре Мироновичу, будь ласка, ви на зв’язку з нами?
МИКОЛЮК Н.М. Так, доброго дня.
ГОЛОВУЮЧА. Вашу думку хотіли почути щодо діджиталізації виплатної системи по Мінсоцу.
МИКОЛЮК Н.М. Давайте почнемо з представлення. Щодо Житомирської і Рівненської областей, дійсно, ми зв’язувались із органами місцевого самоврядування, зокрема говорю про міста обласного значення, тому що тільки зараз соцзахист міст обласного значення мають цю систему і вони в цілому задоволені. Дійсно, як сказав пан заступник, дуже мало часу пройшло для того, щоб надати якусь конкретну інформація, як вона працює. Але в цілому, дійсно, вона трохи краще працює. В той же час є далі проблема із взаємодією і соціальною громадою, і поки що трошки незрозуміло, як буде працювати система в контексті всіх органів місцевого самоврядування. Тому що УСЗНи конкретні, які призначають допомогу, це тільки 10 відсотків органів місцевого самоврядування, всі інші 90 відсотків – це фронт-офіси. Тому це питання, на мою думку, якраз в 23-му році має вирішитися. Але в той же час на сьогодні в більшості органи місцевого самоврядування задоволені реформою щодо цифровізації. Дійсно, у нас є дуже великі проблеми із обліком внутрішньо переміщених осіб. Ці проблеми були актуальні не саме зараз, а декілька тижнів назад із проблемами із підвисанням системи, із неможливістю людей ввести. Те, що соцзахист наш сидів по ночам на роботі, щоб ввести дані людей, це всі знають. Але на даний момент, це питання трошки вже втратило актуальність і є більше зараз актуальність із проходженням виплат. Реєстрація, напір людей вже менший, люди вже більш-менш справились і соцзахист налагодив зв'язок, але питання проходження коштів, ну, органи місцевого самоврядування не мають впливу на надходження коштів від держави до людей.
І останнє, щоб я хотів зазначити, це саме щодо розподілу повноважень. Ми з Мінсоцполітики ще минулого року напрацювали законопроект, де повинні були чітко розділити повноваження держави і місцевого самоврядування, де органи місцевого самоврядування – це виключно фронт-офіси, які суто організовують прийняття документів і не відповідають за державну функцію – призначення допомог. Але на даний момент, враховуючи війну, ці законопроекти, не знаю, чи втратили актуальність чи застопорились, але поки що реформа соцзахисту вона стоїть на місці. Можливо, якщо пан міністр скаже як вони бачать цю зміну, було б дуже добре. Ми як Асоціація міст України підтримуємо повний розподіл повноважень з органами державної влади і органами місцевого самоврядування. І в цілому ми в цьому напрямку підтримуємо Мінсоцполітики.
Дякую.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Дякую, Михайло Михайлович. Дякую, пане Назаре. Насправді у нас тут два заступника: я тут присутній і також Віталій Музиченко з нами на зв’язку. Міністра зараз я не бачу, немає з нами, але ми готові відповідати на всі питання взагалі. Єдине моє прохання було пов’язано з тим, щоб якось структурувати, але я спробую їх повторити. І всі питання, дійсно, якісні, фахові. І, я думаю, що відповіді дозволять всім зрозуміти чіткіше, де ми зараз знаходимося, яку проблематику маємо.
Перше, з приводу централізації. Дуже важливо відрізняти централізацію наших громад і централізацію соціальної сфери. Ми говоримо про централізацію саме бек-офісної функції і максимальну децентралізацію фронтів, точок обслуговування, щоб воно було і в онлайні, і в офлайні, і так далі. Тому централізація в даному випадку – це можливість для держави контролювати цей бюджет, робити виплати без залежності від УСЗН, вибачте, у Мелітополі чи Бердянську, але тим не менше, на місцях звернень для громадян точки залишаються. І з цього випливає наступне питання, питання стосовно громад, які не мають грошей і не мають фінансування. Ця система передбачає набагато меншу кількість людей в громадах і у фронт-офісах для її роботи. Просто за рахунок того, що відбувається оця верифікація між іншими державними реєстрами автоматично, інша автоматизація і так далі, тобто система легша. Люди зможуть більше уваги приділяти іншим соціальним функціям, а менше – роботи з документами, з папірцями. Тобто насправді на тому слайді другому, здається, я там писав, показував те, що для громад – це можливість скоротити видатки або перерозподілити ресурс. І ба більше, ми зможемо інтегруватись з Приватом і з поштою, якщо буде така змога, і навіть можна буде у відділення пошти прийти свою заяву залишити.
ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)
КОШЕЛЕНКО К.Б. Зараз, зараз. Я це занотував, рухаємося. По ВПО, дійсно, наболіле важке питання. Дійсно, було нам важко цю систему реалізувати. Ми зробили це буквально за два тижні в березні. І систему, яка зараз працює по ВПО, система – Єдина інформаційна система залучена тільки в якості, так би мовити, транспорту інформації. А фронт-офісом використовується старий – "Соціальна громада", хто знає. В бек-офісі – стара база ВПО. Тому, скажемо так, це такий гібрид, який ми зліпили на вимогу часу за два тижні. І ми розраховували, що Дія з’явиться швидше ніж вона з’явилась наприкінці квітня, і ми отримали безпрецедентне навантаження. Тобто тут багатофакторна проблема – старий софт. У нас дуже старе залізо стоїть на нашому підприємстві. Це окремий біль, окрема тема для розмови. Велике навантаження, крім того кібератаки, у нас іще навантаження на мережу "Інтернет". І ми з цими факторами боролись. Мої люди так само ночами не спали, працювали, перезавантажували сервери, очищали, оптимізували. Тим не менше, дійсно, квітень видався важким для всіх нас, хто працював зі зверненнями ВПО. Зараз вже по ВПО дійсно, як пан Назар сказав, більше виплатна частина всіх цікавить. Я би попросив, після того як я відповім на всі питання, щоб мені Віталій Володимирович, колега мій, допоміг саме розповісти про виплатну, зараз де ми відбуваємо. Ми це робимо разом, але буде правильно, якщо я передам йому слово. А поки закінчую відповідати на свої питання.
Стосовно захисту, ми це з ДССЗЗІ робимо, всі сертифікати отримані на цю систему в минулому році. Але не знаю… Ми в прямому ефірі зараз чи це закрите засідання?
ГОЛОВУЮЧА. В прямому.
КОШЕЛЕНКО К.Б. В прямому ефірі. Маємо низку технічних проблем, які вирішуємо. Вирішуємо як за рахунок купівлі обладнання технічного, того що видатки минулого року. За рахунок гуманітарної підтримки отримуємо зараз сервери від наших закордонних друзів. І плануємо ще закупити фаєрволи, маршрутизатори, які дозволять забезпечити. Зі свого боку, можу сказати для всіх, навіть якщо тут є шпіони якісь, агенти, що ми ще наприкінці лютого зробили все, щоб убезпечити бекапи всіх даних наших громадян, винести за периметр Києва в надійні місця, закрити і так далі. Але ми продовжуємо працювати над тим, щоб система була повністю безперебійна. Маємо низку проблематики. Фахово можу детально розповісти. Вона вимагає і грошей, і технічного провадження. Але з цим боремося і я надіюсь, що… я впевнений, що вже зараз нам ніхто не зупинить наші виплати ніяким чином, а ще там декілька місяців ми взагалі будемо супернадійні в цьому плані. Ми робимо все, щоб цього не відбулося.
І п’яте питання ще було стосовно витрат. Я долучився до команди впровадження і до Мінсоцу в січні цього року. До того працював в банках, обслуговував клієнтів, і у Фонді держмайна. Система почала реалізовуватись минулого року. Всі витрати я збирав отак, як ви їх бачите, здається, на четвертому слайді, оці всі 100 мільйонів я їх збирав по папірцям. Тут купили сервер, тут купили систему, там все, я зібрав на один слайд – 100 мільйонів є. Проаналізували кожну витрату. Вони всі логічні, там нічого зайвого нема. (Загальна дискусія) Повністю як би відкритий до того аналізу. Зараз ви бачите заплановані витрати, взагалі по програмному забезпеченню розбили на оці слайди, і насправді це ще 83 мільйони було на минулому тижні, зараз мені кажуть це вже 97, але кажуть, що це курсова різниця. Національна валюта, на жаль, девальвація.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я не те мав на увазі. Я мав на увазі – загальна вартість всієї системи і який відсоток з них державних бюджетних грошей. От і все.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Дивіться, питання це складне. Тому що зараз не маючи взагалі державних грошей, ми пішли отримали гроші від донорів, вони заплатили за клаптик, за пазл. Я не знаю, хто заплатить за наступний пазл: держава чи донор, хто швидше.
ЦИМБАЛЮК М.М. Держава затратила до цього часу гроші?
КОШЕЛЕНКО К.Б. Так, якщо ми повернемося на слайд там, де 100 мільйонів, це, здається, фінансування ЄІССС в 21-му році, то ми бачимо там прямо НПІ підписано – це державний бюджет. Програмно-апаратний комплекс на 70 мільйонів гривень – це була найбільша витрата, це залізо серверне, да. А інша, от ми бачимо, донор TAPAS функціонал першої черги всієї системи профінансував. Донор ПРООН профінансував впровадження в Дії. Тобто залізо, те, що стоїть зараз в серверній держави, сплачено за державу, а те, що стосується програмного забезпечення на даний момент сплачено донорами – це TAPAS і EGAP здебільшого, і ПРООН, те, що стосується інтеграції з Дії. Три оцих донори. Вони додатково, коли фінансують проект, ще проводять свій аудит на предмет вартості, мучають підрядників, проводять свої тендери, тобто також там…
ГОЛОВУЮЧА (Не чути)
_________________. З цього випливає питання з приводу обслуговування цих систем. Це буде тільки наше за рахунок бюджету чи ще буде обслуговування…
КОШЕЛЕНКО К.Б. Гарне питання. Я фіксую восьме – обслуговування. Зараз. У мене записано – розподіл повноважень. Це дійсно важливе питання. І це питання ми всі розуміємо не технічне, а нормативно-організаційне. Воно важливе. І для мене також це важливе питання. Я буду відцифровувати, вибачте, хаос, це буде відцифрований хаос, або моя команда відцифрує вже злагоджену систему.
ГОЛОВУЮЧА. Який номер законопроекту? Що потрібно прийняти чи його потрібно доопрацювати? Потім, мабуть, це Віталій…
КОШЕЛЕНКО К.Б. Це Віталій Володимирович відкоментуєте свої плани в цьому напрямку. Але що я хочу сказати – система гнучка. Оце що було питання – розподіл повноважень і ролей, вона дозволяє їх змінювати. Буде у нас три контролюючі особи на всіх рівнях до виплати, буде три. Буде організаційна система така, що буде дві, ми прибираємо третю роль і налаштовуємо так, як треба. Тобто система зараз впроваджується з урахуванням поточної нормативки, але якщо нормативка зміниться, ми маємо надію, що вона спроститься, то система буде адаптована до неї. Ба більше впровадження системи обійдеться дешевше і це відбудеться швидше. Ну, зрозуміло, якщо структура легша, то і відцифрувати її можна дешевше і швидше. А от, вибачте, будь ласка… Розподіл повноважень і виплати, да.
_______________. З приводу… (Не чути) з приводу обміну даних, які у нас зараз є.
ГОЛОВУЮЧА. Левова частина. Залізо іде за рахунок державного бюджету.
________________. Якщо там в подальшому, як воно буде адмініструватися і скільки буде витрачатися державних грошей, і скільки буде витрачатися донорських коштів на це. І наскільки ми обслуговуємо систему відсотково. На 90 відсотків ми її самі обслуговуємо, 10 відсотків додаємо якісь певні…
ГОЛОВУЮЧА. Справа в тому, я не знаю як Костянтин відповість, але робити локацію на обслуговування тільки однієї системи неможливо. Це будуть кошти, які йдуть на утримання центрального органу виконавчої влади – міністерство, в якому є посади, які користуються цим, і окремо хто буде користуватись.
_______________. Ми ж кажемо, що воно в динаміці йде, бо ми цю систему розвиваємо, вона ж не є сталою. Я так розумію, так же ж. І з приводу наступного, то по обміну даних чи військові зможуть користуватися цією системою (Загальна дискусія) В цивільних працює, бо військові зараз не можуть отримувати певні кошті і все інше. Бо у нас два основних міністерства – Міністерство соціальної політики і Міністерство ветеранів, яке залучене до цих робіт.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Обмін даними насправді це більш складне питання бюрократично, ніж технічно. І воно складне зараз. Тому ми саме над протокольним рішенням наради за головуванням прем’єра в суботу закріпили взаємодію і внесли всі міністерства, включаючи Міністерство оборони, до, скажемо так, взаємодії з Мінсоцом стосовно цього обміну. Це багато роботи і юридичної, і технічної. Будемо будувати і будемо віддавати доступ до системи в тих ролях і в тих повноваженнях, які потрібні, всім органам країни, хто буде потребувати. Тобто логіка така, як стержень в цій системі – Єдиний соціальний реєстр, який має всю інформацію про вразливі категорії. Далі підсистеми, про які я говорив, які доповнюють функціонал цієї системи комплексно. Стосовно доступів, можемо видавати. Як приклад приводив, можемо банкірам і співробітникам пошти видавати. Просто це буде урізаний мінімальний доступ для виконання їхніх функцій. Наприклад, завантажити…
_______________. (Не чути)
КОШЕЛЕНКО К.Б. Це управління доступом. Звісно, не повинно бути такого і немає такого, щоб одна людина однією кнопкою могла все скачати. Це, по-перше, управління доступами. Людина в регіоні може тільки прийняти заяву та подивитись по людям зі своєї громади якусь інформацію. І то, якщо вона запрошує більш ніж по одній людині, то це прекрасно якраз і видно прозоро, що чиновник подивився 20 громадян за одну годину просто так, і одразу до цього чиновника це питання, тому що це в системі воно логується.
ГОЛОВУЮЧА. Тобто навіть якщо хтось і залізе, то буде видно, хто залізе, на відміну від паперових носіїв, які хтось дублював і незрозуміло, куди воно пішло.
_______________. (Не чути)
КОШЕЛЕНКО К.Б. Оце дуже гарно, бо це питання не стільки технічне, скільки організаційне. Я з банківської системи, і в банківських касах це питання пройшли дуже давно і просто. Це правило називається – чотирьох очей. Щоб касир не крав, за касиром треба щоб стояв головний касир або заступник начальника відділення як контролер, як дублер. І от це саме технічно і організаційно, отак і організовується … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Внутрішній контроль.
КОШЕЛЕНКО К.Б. Все рівно, але вони мінімізовані. Неможливо уникнути, але можна мінімізувати.
ГОЛОВУЮЧА. Ідеальних моделей нема ніде. Ні в Америці, ні в Австрії, ні в Австралії.
Віталій Музиченко, будь ласка, ті питання, які ваші, доповніть свого колегу. І у мене питання від комітету. Ви сказали, що потрібен законопроект. Це той законопроект, де НСССУ і повноваження розподілялися з ЦОВВками. Його потрібно прискорити чи його потрібно доопрацювати? Ваша думка, будь ласка.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, колеги. Дійсно, Костянтин багато чого уже поінформував стосовно поточного стану і планів. І Михайло Михайлович задав, мені здається, дуже цікаве питання стосовно того, ми ж ідемо в централізацію чи децентралізацію? Немає однозначної відповіді. Неможливо буде все централізувати або децентралізувати. Тому ми говоримо, система звернень або фронт-офісів повинна бути максимально децентралізована. Це доступ, це Дія, це ЦНАПи, це тергромади. Людина, яка потребує соціальної підтримки, повинна мати можливість звернутись так, як їй зручно. Але разом з цим, що показав нам лютий, березень і квітень цього року. Коли в нас це все опрацьовується в регіонах, коли виплатні документи готуються в регіонах, коли фінансування проходить через регіони, Луганську, Донецьку, Харківську чи Херсонську області профінансувати таким чином неможливо через ряд об’єктивних факторів. Тому, власне, ми і говоримо: фронтова частина повинна бути максимально децентралізована із залученням всіх можливих варіантів. І Костянтин тут сказав: можливістю до подальшого використовувати як агентів банківську і Укрпоштівську інфраструктури. Це дасть можливість людям розширеного доступу. А от система обробки і виплат повинна бути максимально централізована, коли ми з Києва можемо за аналогією, як це робить по суті праобраз Пенсійного фонду, проводити відповідне нарахування і виплату тих чи інших соціальних допомог.
Паралельно з цим ми говоримо про те, що Єдина інформаційна система – це інструмент, інструмент яким ми маємо озброїти того, хто буде виконувати цю функцію. Назар правильно сказав, ми ввійшли і зараз перебуваємо в системі, децентралізованій системі адміністрування таких програм, тому що фінансування у нас іде з державного бюджету, а виконання цього всього здійснюють районні державні адміністрації і виконкоми міських рад, там, де є міста обласного значення і так далі. Тому не можна розглядати виключно те, що ми зробимо Єдину інформаційну систему і у нас буде ідеальна картинка. Це паралельно повинно бути. І, дійсно, питання в тому, хто ж у нас буде оцим бек-офісом, який буде опрацьовувати відповідні документи. Ми з вами достатньо серйозно дискутували над цим питанням, тому що був варіант стосовно того, що це має стати Національна соціальна сервісна служба. Там були питання і прийнято рішення стосовно функціоналу цієї служби в плані захисту прав дітей, реалізації політики прав дітей. І, дійсно, це законопроект, про який говорив Назар, це те, що ми зареєстрували у серпні минулого року по чіткому розподілу повноважень якраз фронтової і бекової частини. І зараз його потрібно було б актуалізувати з урахуванням останніх змін. Але в будь-якому випадку без вирішення питання органу, який буде це адмініструвати, вирішити проблематику буде надзвичайно складно. Як показала практика останніх місяців, зробити все виключно через Дію практично неможливо. Тому що ми розуміємо про те, що контингент, який ми обслуговуємо, це не ФОПи. От я можу точно сказати, що виплата 8 тисяч чи 6,5, де отримувачами були ФОПи, у яких уже було ЕЦП, які розуміли, як подавати податкову звітність в електронному форматі, там все це спрацювало. Якщо ми говоримо про внутрішньо переміщених осіб і можливість реєстрації, то я вам можу доповісти, що на сьогоднішній день із 2,8 мільйона переміщених осіб, які зареєстровані з 24 лютого, через Дію зайшло тільки 560 тисяч, тобто ми говоримо тільки 20 відсотків. Оце наш потенціал. Тому фронтова частина в офлайні повинна продовжуватись до того моменту, поки у нас суспільство не буде готове змінити свої підходи. І ми не можемо це репресивно зробити насправді, бо ми просто заблокуємо доступ людей до відповідних соціальних послуг.
Друге питання насправді те, що Михайло Михайлович знову ж таки порушив і Назар говорив – це, а чому так відбулося? А тому, що ми по суті в березень і в квітень ввійшли із старими процедурами, які не були готові до такої кількості звернень. Я вам можу точно сказати про те, що система соціальної політики, соціальної підтримки, вона працює в певних пікових навантаженнях. Є програми, які більш-менш рівномірно розподілені по року – допомога при народженні дитини. Діти народжуються кожного дня і звернення відбуваються більш-менш рівномірно протягом місяця. Допомога малозабезпеченим сім’ям, одиноким матерям і безліч оцих допомог, які у нас є, вони більш-менш рівномірно розподілені по навантаженню на бекову частину і на фронтову частину. Якщо ми говоримо про таку програму як житлові субсидії, це єдина програма, яка мала пікові навантаження в опалювальний і неопалювальний період. Але оцей пік складав максимально, який ми переживали, це 200 тисяч звернень на місяць. Я вибачаюсь, але в квітні місяці було зареєстровано більше 2 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Покажіть мені хоч одну систему в державі, яка спрацювала б в обробці, прийнятті і реалізації 2 мільйонів звернень. Ні одна система в державі так не змогла. І насправді проблема в тому, що ми ввійшли в це із старими процедурами, застарілим обладнанням. Костянтин перелічив всі фактори, які вплинули. Там дуже багато. І світло пропадало на кілька днів в ДП ІОЦ, а це жорсткі поклали сервери, які можна потім відновити троє суток, бо це холодний старт. І вся система висить, а люди стоять в ЦНАПах і чекають. Для цього, що ми зробили. Ми диверсифікували знову ж таки звернення не тільки через органи соцзахисту, залучили ЦНАПи, тергромади і так далі. Але вхідною точкою цього всього були канали комунікації, які не могли достатньо швидко пропустити сотні тисяч звернень за добу. Ми вже зробили з цього висновки і, власне, чому на сьогоднішній день спростилася ситуація – за рахунок двох факторів. Ми збільшили пропускну спроможність наскільки це можливо було, вона не ідеальна зараз, але наскільки це можливо було. І друге, у нас зменшилося навантаження. Все система тепер працює в режимі реєстрації стабільно, я не говорю ідеально, стабільно.
Тепер щодо виплат. Коли ми проектували систему виплат внутрішньо переміщеним особам, це був березень місяць, проводилися розрахунки. Я нагадаю, на той момент термін введення воєнного стану у нас був один місяць. Ми проектували про те, що один місяць у нас термін воєнного стану. Ще місяць ми додатково беремо собі як такий перехідний період або можливість адаптації людей. І відповідно кошти, які виділялись з резервного фонду державного бюджету на цю програму в обсязі 10 мільярдів гривень, вони були запроектовані на виплату на 2 місяці. Ситуація розвивалася, як ми знаємо, так, як розвивалась. І ми уже знаємо на сьогоднішній день відповідно параметри. Було зрозуміло, що виплату потрібно продовжувати і на травень, і на червень, і на липень. Відповідно ми звернулися до Міністерства фінансів, ми звернулися до фінансового блоку уряду для того, щоб знайти додатковий фінансовий ресурс. І ми дуже вдячні за те, що, власне, в кінці травня було прийнято відповідні зміни до державного бюджету – нам додатково виділено 12,5 мільярда гривень. Цей закон підписав Президент. І от нам вчора ці кошти були зараховані на рахунки Міністерства, і ми вчора їх же ж відправили – 6,2 мільярда для виплат за травень і частину червня. Тобто, власне, фінансування, затримки з фінансування були із тим, що ми здійснювали заходи щодо пошуку джерел фінансування і коригування призначень в державному бюджеті.
Крім цього, мало прийняти людину і завести її в інформаційну систему бази внутрішньо переміщених осіб. Ще потрібно призначити, власне, цю допомогу. І от тут я можу також сказати про те, що Дія, вона працює достатньо непогано в однофакторній верифікації. Тобто якщо є одержувач, є стандартна сума виплати і є його банківський рахунок, отак Дія працює нормально. Як тільки ми говоримо про багатофакторну верифікацію даних, а ми ж знаємо, що розмір виплати у нас залежить від категорії. Особам з інвалідністю – це 3 тисячі гривень, дітям – це 3 тисячі гривень, іншим особам – це 2 тисячі гривень. Дітей треба підв’язати до батьків, до законних представників. От на цьому етапі відбувається уже синхронізація з іншими базами, а інші бази не в найкращому стані. Тому, власне, ми говоримо про те, що в такому форматі це все лягло на той же бек-офіс, на ті ж управління соцзахисту. Я вам нагадаю, що в минулому році управління соцзахисту були скорочені на 50 відсотків, раз. І друге, коли в квітні місяці ми об’їздили половину управлінь соцзахисту по Україні, що ми побачили. Реально на місцях 30-40 відсотків працівників навіть від тих, які по штату. А я поясню. Тому що люди з Києва чи Київської області, вони виїхали, і виїхали працівники управлінь соцзахисту. Парадокс в тому, що мені телефонує працівник Управління соцзахисту Святошинського району, яка виїхала до Рівненської області і каже: "Ви знаєте, тут черги". А я їй пояснюю: "А ви знаєте, що у Святошинському районі у вашому також черги, тому що вас немає на робочому місці". Тому дуже важливо зараз централізувати і автоматизувати ці процеси, тому що це нам точно показало, що людські руки або людський фактор – це дуже вагома складова сьогоднішньої системи. Звичайно, не вдасться все автоматизувати і зробити це як алгоритм. Але ми маємо створити максимум умов для того, щоб було мінімізовано участь людини у цьому процесі. І це дуже важлива річ в поєднанні якраз Єдиної інформаційної системи і системи адміністрування із чітким визначенням бекової частини. Тому, звичайно, на сьогоднішній день, крім того, що доповідав Костянтин, дуже важливо визначитись і прийняти таке зважене і остаточне рішення стосовно організації, яка має забезпечувати адміністрування, ці всі процедури.
Дякую за увагу.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я вибачаюсь. Пане заступник, тобто ті люди, які очікували виплат, за вашою логікою повинні вже отримати або найближчими тижнями, так я зрозумів?
МУЗИЧЕНКО В.В. Михайло Михайлович, доповідаю. Вчора особисто підписав платіжку на 6,2 мільярда гривень для виплати якраз за травень і за частину червня. Я не буду обманювати і говорю, що у нас близько 200 тисяч звернень зараз ще в обробці. Частина з них в Дії, а частина з них на папері. Чому так відбулося, знову пояснюю. Закарпатська область, яскравий приклад. Маленькі райони, маленькі управління соцзахисту – 12-13 людей, а кількість внутрішньо переміщених осіб – десятки тисяч. Фізично це неможливо опрацювати. Коли я починаю проводити селектор, людей, як кажуть, мотивую, вони мені, по-перше, задають: неможливо працювати на зарплату у 6-8 тисяч гривень, це раз. Фактор, який ми нічого з цим… я не можу нічого зробити, тому що це фінансується за рахунок утримання органів виконавчої влади. Друге, люди за таку зарплату не готові місяцями працювати по ночам. Тому що перший місяць-два, це була загальна мобілізація, ну об’єктивно. Після травня люди кажуть або вирішуйте нам якимось чином це компенсувати, тому що це відбувається за рахунок нашого здоров’я, за рахунок наших сімей, це об’єктивні фактори. І другий момент, який вони говорять, а коли ви останній час забезпечували технікою райони, не міста, а саме районні державні адміністрації. А я вам скажу – 12 років тому назад. Тобто об’єктивно це вже не та техніка, на якій можна працювати. Тому це ще один фактор, який ми говоримо про те, що сервери – це добре, канали комунікації – це добре…
ГОЛОВУЮЧА. 12 років тому, я не знаю. Я не перевіряла.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Віталій. Дякую.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дивіться, в 15-му році було виділено тільки 40 мільйонів гривень під систему житлових субсидій. Ви розумієте, скільки можна купити комп’ютерів.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Тобто 2008-2009 роки останній раз Мінсоцполітики отримувало техніку для територій, так.
МУЗИЧЕНКО В.В. Не Мінсоцполітики, райдержадміністрації. От проблема в тому, що…
ЦИМБАЛЮК М.М. Але все рівно, мене цікавлять саме цифри…
МУЗИЧЕНКО В.В. Управління соцзахисту це не структури Мінсоцполітики.
ГОЛОВУЮЧА. Віталій, скажіть при якому прем’єрі це було? Ви ж відчуваєте, про що мова.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дивіться, в 15-му році це було при Арсенію Петровичу Яценюку під програму субсидій. В 2008 році, якщо я не помиляюсь, це було при Юлії Володимирівні Тимошенко. Перед цим це було в 2003 році під систему ЄДАР, не пам’ятаю, по-моєму…
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Все, дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ми підтвердили ще раз, що у Юлії Володимирівни було багато досягнень і політика "Батьківщини" соціальна. Тут нема питань, пане Віталію. Ніхто ж не буде цього заперечувати і це не завадить вам стати міністром сто відсотків.
Гаразд. Шановні народні депутати, є ще питання до одного заступника міністра або до другого? Нема. Дякую вам, шановні колеги. Дякую за роботу 24/7 під час такого навантаження на систему і пану Костянтину, і пану Віталію. Є що сказати їм?
ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна?
ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я хотів би справді подякувати керівництву Мінсоцполітики і багатотисячному колективу. Я погоджуюся з паном Віталієм Музиченком, що в той непростий момент – це було випробовування. Але вони взяли на себе цей тиск, бо для громадян України, які були внутрішньо переміщеними, було важливо, щоб хтось від імені держави їх вислухав і надав послугу. Все-таки була маса скарг, але люди працювали не дивлячись, як ви сказали, на суму зарплат. Я дякую. Це майбутнє, що ми говоримо про технічні засоби, насправді майбутнє. Але слід пам’ятати, що людський фактор має бути збережений, мають бути традиції служби. Ну і думати про безпеку, безпеку системи. І я бажаю успіху, щоб завершити введення в цифру всіх цих даних і послуг, які сьогодні отримують громадяни.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович, за добрі слова.
_______________. Хочу також сказати, що багато зроблено, але ще попереду треба багато зробити. Я вважаю, що ми впораємося разом і комітет, і міністр соціальної політики. І якщо там треба буде, будемо розглядати кандидатури інших міністрів принагідності. Побажаю тільки всім працівникам, які дотичні до цього, витримки, наснаги, сил і перемоги нам.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні колеги з Міністерства соціальної політики. Порядок денний вичерпаний. У мене лише прохання до народних депутатів. Я сьогодні розмовляла з представником України в МОПі, з Євгенією Філіпенко. Я думаю, нам не завадить у зв’язку з тим, що три дні тому відбулася адміністративна рада МОП і прийняті безпрецедентні рішення щодо пропозиції виключення із МОПу Російської Федерації. І взагалі у зв’язку з тим, що там були прийняті деякі декларації, я думаю, що нам взагалі потрібно, як Юлія Володимирівна казала, оцей міжнародний прошарок наших представників у міжнародних структурах нам потрібно налагоджувати. Чи не будете ви проти, щоб її залучити до наступного засідання комітету, щоб вона прозвітувала, з одного боку. А з другого боку, ми можемо разом з нею запросити пана Кінаха, який очолює тристоронню раду, для того, щоб він з боку ради теж розповів про відношення з МОПом, а також ми давно не зустрічалися з керівником МОПу в Україні, з паном Савчуком. Щоб ми вислухали теж і в контексті нашого контрольного питання і щоб у нас теж була інформація. Тому що, мені здається, що по МОПу там щось приймають у Женеві, а в Україні ніхто нічого не чує. А ви є основними носіями інформації для того, щоб доносити це нашим виборцям. Тоді ми включимо це до наступного…
ОСТАПЕНКО А.Д. Я хочу нагадати, що сьогодні круглий стіл о 15-й годині на тему: "Легалізація і організація добровольчих об’єднань". Будь ласка, не забувайте, приєднуйтесь.
ГОЛОВУЮЧА. Приєднуйтесь. Там теж є проблема ОТГ, добровольчих об’єднань, комбатантів. І пан Анатолій веде цю тему давно. Дякую всім за участь в сьогоднішньому засіданні. До наступних зустрічей. Слава Україні!