веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Добрий день, шановні запрошені, шановні народні депутати! У мене прохання відгукнутися народним депутатам членам Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, хто є на зв’язку.
Цимбалюк Михайло Михайлович.
Королевська Наталія Юріївна.
ЦИМБАЛЮК М.М. На зв’язку.
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, добрий день, вітаю вас! Супер.
Струневич Вадим в залі.
Бабенко Микола. Бабенко Микола є?
Арсенюк Олег десь тут був, да, є чи він на зв’язку? Поки що нема.
Гривко Сергій з нами.
Остапенка Анатолія нема.
Тимошенко.
Нас четверо, поки що у нас нема кворуму. Чекаємо на народних депутатів.
Михайло Михайлович, отримали по 5371, вранці рішення по 5371 розсилав секретаріат? Табличка вчора ввечері, а рішення сьогодні вранці.
ЦИМБАЛЮК М.М. Отримав. Так, є.
ГОЛОВУЮЧА. Щоб у вас роздруковано було.
Пан Анатолій Остапенко з нами і у нас є кворум. Ми можемо починати, але треба дочекатися наших секретарів. Все, пан Олег з нами. Микола Бабенко з’явився на зв’язку? Ні. Тоді, пане Олеже, як завжди, у нас прошу виконувати… Да, не заперечуєте. Дякую. Дякую ще раз.
Вітаю всіх, хто з нами на зв’язку, запрошені і народні депутати члени нашого комітету. Чи є зауваження до порядку денного? У нас три питання. Потрібно розширювати? Якщо не буде зауважень, то голосування не потрібне. Будь ласка, нема зауважень? Тоді йдемо по порядку денному.
Питання у нас – підготовка до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність (реєстраційний номер 5371) (друге читання). Робочу групу очолював пан Струневич.
Будь ласка, пане Вадиме.
СТРУНЕВИЧ В.О. Доброго дня, шановні колеги, шановні запрошені!
Ми в рамках робочої групи змогли напрацювати достатню кількість компромісних рішень. Так, ми змогли привести у відповідність до вимог концепції МОП №132 в частині виплати заробітної плати за надання відпустки та у відповідність до вимог концепції МОП №95 в частині виплати заробітної плати два рази на місяць через проміжки, що не перевищують 16 днів.
Крім того, ми опрацювали всі правки. Не прийнято рішення у нас по двом правкам, які я пропоную зараз розглянути на комітеті. Це поправка номер 59 та 188. За іншими робоча група опрацювала законопроект та рекомендувала б його комітету винести в зал для розгляду.
За результатами розгляду цих пропозицій було підготовлено порівняльну таблицю законопроекту, яка містить усі внесені та невідкликані пропозиції та правки, з яких враховано – 85, враховано частково – 11 пропозицій, враховані редакційно – 2 та відхилено – 151 позиція.
Зараз я пропоную розглянути дві поправки, по яким ми не визначилися. Це перша поправка, яка змінює підхід до виокремлення окремих категорій підприємств, на яких розповсюджується це законодавство. А саме пропонується змінити підхід від обмеження в 250 чоловік в сторону застосування для новостворених підприємств, це 59 правка.
Давайте ми, може, заслухаємо якусь зі сторін, щоб ми визначилися … (Не чути) та будемо визначатися.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Пан Микола Бабенко з нами. Вітаю.
БАБЕНКО М.В. Доброго дня.
ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня.
Таким чином за інформацією голови робочої групи по законопроекту 5371 залишилися невизначеними дві правки, і пан Вадим пропонує їх проголосувати, це 59-а і 188-а. Будуть у народних депутатів якісь інші пропозиції, Михайло Михайлович, пан Микола Бабенко?
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, я би пропонував, щоб з цього приводу ми заслухали позицію профспілок, а тоді вже дальше дискутували, якщо можна.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Будь ласка, Олександр Шубін.
_______________. Доброго дня, шановні колеги! Олександр Шубін відсутній. Я представляю Спільний представницький орган профспілок ... (Не чути) і хочу сказати слідуюче, що національні профоб’єднання офіційно, публічно доводили до Президента, уряду України, керівників парламентських фракцій і груп інформацію про несприйняття працівниками законопроекту 5371, що запроваджує крайні форми лібералізації трудових відносин. Ми переконані, що результатом прийняття зазначеного законопроекту в цілому стане руйнація балансу інтересів сторін трудового договору, запровадження абсолютно диктату роботодавця по відношенню до працівників. Це позиція профспілок. Він не сприймається людьми праці, тому і пропонуємо його… До другого читання ми не можемо відхилити, але пропонуємо, що цей законопроект не може бути прийнятий і втілений в життя.
Наразі Міністерством економічного розвитку було повідомлено про те, що уже готовий проект Трудового кодексу, який є і повинен бути при розгляді всіма трьома сторонами доопрацьований від того тексту, який пропонує Міністерство економічного розвитку, і як фундамент, кругом якого будуються всі законопроекти в трудових відносинах. Тут ми забігаємо десь вперед, щось хочемо зробити те, чого не вдасться і не сприймається людьми найманої праці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Михайло Михайлович, є рука піднята – Гетьман Олег, дамо йому слово, послухати? І Єрашов Андрій.
ЦИМБАЛЮК М.М. Так, давайте.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Олег Гетьман, потім Андрій Єрашов, будь ласка.
ГЕТЬМАН О. Вітаю всіх. Гетьман Олег, Економічна експертна платформа – аналітичні центри. Ми брали участь у робочій групі і уважно опрацювали всі правки. Таблиця, підготовлена робочою групою, на нашу думку є оптимальною, компромісною. А щодо саме цієї правки 59 хотів звернути вашу увагу, що у базовій концепції, яку проголосували ви народні депутати – 246 в залі, яка підтримана Національною радою реформ, Президентом і прем’єром, була саме ця конструкцію, що це спрощений режим для невеликого бізнес, який має 20, 50, 80 співробітників і саме для нього застосовується спрощений режим. Тому пропонується залишити редакцію першого читання і правку 59 відхилити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Будь ласка, Єрашов.
ЄРАШОВ А.Є. Добрий день. По-перше, хочу подякувати всьому комітету, всім присутнім, що ми швидко йшли по проекту. У нас були… Дійсно, ми вийшли, скажемо так, на той проект закону, який на сьогоднішній день доопрацьований на друге читання. Дивно слухати профсоюзи, які майже всі погодили і ці дві правки лише залишились, які були не погоджені і не було спільного рішення саме робочої групи, а тепер вони заявляють, що вони проти всього проекту. Це дивно і дуже прикро, що таке відбувається. Насправді у нас була спільна позиція і нормальна.
Також хочемо… Від бізнес-спільноти скажу вам, що дійсно нинішня ситуація, вона потребує якомога швидшого прийняття і лібералізація саме трудового законодавства. На шо ми наголошуємо попри всі заяви, що працівники якось будуть притіснятися, не будуть. Ми кажемо про те, що на сьогоднішній день бізнес шукає шляхи для того, щоб люди повернулись, для того, щоб люди почали працювати і для того, щоб ми будували економічно сильну країну.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що всім уже надали право висловитись. Михайло Михайлович, можемо переходити до голосування?
ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна, я хотів би.
ГОЛОВУЮЧА. Да, давайте. Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Насамперед я не цілком погоджуюся з попередніми виступаючими, що швидко – це означає добре і якісно. Слід не забувати, що Трудовий кодекс або цей законопроект, який регулює трудові відносини, він ухвалюється не на день, не на два, а для постійного життя держави в цих непростих умовах. І тут шукати потрібно дуже обережно золоту середину. З одного боку, щоб не заганяти наших людей в глухий кут і не створювати умови, щоб вони масово виїжджали за кордон. А з іншого боку, слід думати про тих роботодавців, які нині в непростих умовах все-таки ведуть бізнес і дякуючи їм є поступлення коштів до державного бюджету. Через те тут також потрібно враховувати їхню позицію і таким чином стимулювати. Держава повинна стимулювати створення нових робочих місць і захист також інтересів роботодавців.
Але нас турбує, що важливі пропозиції, які були внесені шляхом правок, авторами яких є Тимошенко, я і Михайло Волинець, не враховані робочою групою щодо зміни Кодексу законів про працю. Статтю 3 ми пропонували залишити в діючій редакції, статтю 21. Також ми вважаємо, що зміни, які передбачені законопроектом, послаблюють рівень охорони праці, звужують обсяг трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним законодавством. А це вже є певна проблема. Ми знаємо, що Конституцією заборонено ухвалювати закони, які погіршують діюче законодавство.
Також, на нашу думку, деякі зміни суперечать зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та не відповідають правам Європейського Союзу. Це саме норми в новій статті 49.5, 49.6, 49.7, 49.8, вони справді не відповідають конвенціям МОП.
Також законопроектом передбачено декілька норм, які порушують статтю 22 Конституції України, про яку я вже згадував, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Приклад: у статті 49.6 законопроекту передбачено, що зарплата за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше першого дня відпустки, а чинними нормами статті 115 Кодексу законів про праці та статті 21 Закону "Про відпустки" передбачено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Через те насправді ми зараз погіршуємо стан працівникам, якщо ця норма пройде.
У статті 49.7 законопроекту передбачено, що в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин зарплата виплачується у строки, визначені трудовим договором, але не рідше одного разу на місяць. А у чинній нормі статті 115 Кодексу законів про працю передбачено, що зарплата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Через те законопроектом ми вважаємо, що звужуються права працівника. Ну і також є норми, які звужують права профспілок. Через те в такій редакції ми не можемо підтримати ті пропозиції, які напрацював…
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, я відчуваю руку, що хтось вам підготував старі матеріали. Тому що щодо відпустки, то норма пройшла до відпустки і на друге читання це прибрано. Що стосується виплати заробітної плати, залишилася редакція – два рази на місяць, при чому виплата між не менше 16 днів. Тому у мене прохання велике, ми зараз редагуємо або обговорюємо не редакцію першого читання, а редакцію другого читання, тому ці норми там прибрані. Що стосується…
ЦИМБАЛЮК М.М. Мабуть, були прибрані тільки вчора, бо я дивився після вчорашнього…
ГОЛОВУЮЧА. Ні, робоча група працювала. Я бачила табличку ще з першого засідання цієї групи, ці норми були прибрані. Більше того, ці норми прибрали.
СТРУНЕВИЧ В.О. Ми 132-у і 195-у конвенції врахували на першому засіданні.
ГОЛОВУЮЧА. Більше того, я чітко пам’ятаю, що цих норм вже не було, коли ми обговорювали закон на попередньому засіданні комітету. Вони були прибрані. Тому ви там комусь скажіть, щоб краще готувались. Ми максимально, ви ж знаєте, що у нас в комітеті складне завдання перед нами стоїть – знайти баланс між роботодавцями і найманими працівниками, і в робочій групі це все обговорювалося. А також створити умови, я ще раз наголошую, для формальної праці. І нарешті захистити найманих працівників, які працюють у сфері неформальної праці, "чорну" отримують зарплату і незахищені взагалі. Нам потрібно створювати умови для того, щоб у нас не було там неформальної праці, і це завдання у нас спільне.
Михайло Михайлович, у нас є пропозиція голосувати тільки правки 59 і 188. У пана Вадима є пропозиція, давайте ми будемо переходити, бо робоча група дуже добре працювала, вони декілька разів збиралися за цей час, будь ласка.
СТРУНЕВИЧ В.О. Я би пропонував 59 правку не підтримувати, а 188-у щодо розширення компенсації за виплату – підтримати.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином є пропозиція 59-у – відхилити, і 188-у – врахувати. Якщо є інші пропозиції… І потім приймати… або в цілому табличку вже приймати з 59-ю відхиленою і 188-ю прийнятою, і можемо в цілому її проголосувати. Не буде заперечень? Микола Бабенко, не буде заперечень?
БАБЕНКО М.В. Ні, у мене нема ніяких заперечень.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.
Таким чином є пропозиція проголосувати табличку на друге читання, відхиливши 59-у і прийнявши 188-у. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Разом всю табличку голосуємо з двома цими в цілому.
Михайло Михайлович.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я утримався. Цимбалюк – утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, хто у нас ще на зв’язку? Все, да. Все, рішення прийнято. Дякую, шановні народні депутати. Законопроект прошу розмістити дуже швидко для того, щоб ми продовжили дискусії з фракціями для винесення законопроекту в порядок денний. Дякую.
Ми переходимо до пункту другого нашого порядку денного, до підготовки до другого читання таблички проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин (реєстраційний номер 7251) (друге читання). Михайло Михайлович, будь ласка, як керівник робочої групи по підготовці.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.
Шановні колеги, 17 травня цього року комітетом було створено робочу групу з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин (реєстраційний номер 7251). До складу робочої групи ввійшли представники Міністерства економіки, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Пенсійного фонду, Національного агентства України з питань державної служби, Державної служби України з питань праці, Державного центру зайнятості, бізнес-спільноти, організацій роботодавців, профспілок та наукової спільноти.
До порівняльної таблиці надійшло 179 пропозицій та поправок від народних депутатів України з різних фракцій та груп, а також робочою групою було додатково ще доопрацьовано 10 пропозицій до законопроекту. За результатами розгляду їх 188 пропозицій було підготовлено в порівняльну таблицю законопроекту, яка містить усі внесені та невідкликані пропозиції та поправки, з яких враховано – 68, враховано частково – 20, враховано редакційно – 18 та відхилено – 73 пропозиції. Крім того, 14 правок, і це дуже важливо, від народних депутатів пропонується для розгляду на засіданні комітету. Це номери: 36, 43, 73, 75, 83, 110, 111, 114, 117, 145, 146, 175, 177 та 184. Це ті, по яких не найшли ми консенсусу під час засідань робочих груп. Провели ми сім засідань робочих груп і закінчили свою роботу підготовкою цих матеріалів.
Робоча група рекомендує комітету підтримати поправки, якими пропонується уточнити назву законопроекту, внести додаткові зміни до статей 23 та 29 Кодексу законів про працю України з метою імплементації норм Європейського Союзу. Звільняти працівника у зв’язку з відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці в якості підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Пропонується уточнити порядок вивільнення працівників, у тому числі масового вивільнення. Залишити за учасниками бойових дій, постраждалими учасниками Революції Гідності, особами з інвалідністю внаслідок війни право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 14 днів, це що було дискусією і під час розгляду в першому читанні. Уточнити норми Закону України "Про оплату праці" та Кодексу законів про працю України щодо сумісництва та оплати праці за сумісництвом. Уточнити норму про повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та умов оплати праці у період дії воєнного стану. Врахувати особливості скороченої тривалості робочого часу для працівників, які мають таке право, на період дії воєнного стану. Збільшити оплату праці у розмірі, збільшеному пропорційно збільшенню норми праці, на період дії воєнного стану. Врахувати альтернативні способи створення, пересилання та зберігання наказів (розпоряджень) власника або уповноваженого ним органу, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та будь-яких інших доступних способів електронної комунікації на період воєнного стану. Уточнити обмеження стосовно надання працівнику щорічної основної відпустки на період дії воєнного стану. Уточнити порядок компенсації невикористаних відпусток у разі звільнення працівника на період дії воєнного стану. Надавати протягом періоду дії воєнного стану в обов’язковому порядку працівнику, який виїхав за межі території України або набув статус внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю не більше 90 календарних днів. Теж велися дискусії стосовно цієї норми, ніби знайшли-таки консенсус або золоту середину. Встановити строк повідомлення працівника про скасування рішення щодо призупинення трудового договору на період дії воєнного стану. Уточнити порядок відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії. Уточнити порядок контролю за додержанням законодавства про працю у період воєнного стану. Надати працівнику право призупиняти дію трудового договору. Привести положення законопроекту у відповідність до інших нормативно-правових актів України та внести техніко-юридичні правки.
Однак учасники робочої групи не змогли визначитись з усіх питань. Таку низку питань необхідно винести на засідання комітету, про що я вже сказав. Через це з вашого дозволу, Галина Миколаївна, питання, що пропонується винести на засідання, сьогоднішнього засідання комітету.
Поправки народного депутата Галини Третьякової, якими пропонується прибрати збереження середнього заробітку за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, і залишити тільки збереження робочого місця та посади. Це пропозиція номер 75.
Також комплекс поправок народного депутата Вадима Струневича, пов’язаних зі строками проведення розрахунків зі звільненими працівниками, розрахунками за рішенням суду, а також питань, які стосуються проведення остаточних розрахунків у разі звільнення помічників, консультантів народного депутата. Це номери 36, 73, 83, 117, 184.
Також поправку народних депутатів Тимошенко та Цимбалюка, які пропонують погоджувати з профспілками звільнення працівника, звільнення у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі нищенням або відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Це пропозиція за номером 43.
І поправку народного депутата Вадима Івченка, якою пропонується у період дії воєнного стану здійснювати заплановані заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині дотримання вимог Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" за заявою працівника або профспілки. Це пропозиція за номером 175.
Крім того, пропонується розглянути концепцію внесення змін до статті 25 Закону України "Про запобігання корупції" у зв’язку із затвердженням порівняльної таблиці до другого читання проекту Закону "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану, яким пропонується частково аналогічні зміни стосовно статті 25 Закону України "Про запобігання корупції" шляхом внесення змін до "Прикінцевих положень" вищесказаного закону України, а також пропонується розглянути питання розповсюдження запропонованих змін на посадових та службових осіб Національного банку України. Це пропозиції за номерами 110, 111, 114.
І також пропонується розглянути варіанти механізму призупинення дії трудового договору статті 13 Закону України "Про реалізацію трудових відносин в умовах воєнного стану" з урахуванням категорій роботодавців і працівників – це державна служба, пропозиції 145, 146. І механізм погодження з військовими адміністраціями рішень роботодавців, за якими дія трудових договорів була призупинена до набрання чинності проекту закону. Це пропозиції 177, 180.
І хотів би подякувати всім учасникам робочої групи за фахові дискусії, принциповість і державницьку позицію під час проведення засідань і обговорень всіх пропозицій. Дякую, Галина Миколаївна. Передаю вам слово.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Таким чином у нас шість груп поправок. Перша – 75-а. Друга – комплекс Вадима Струневича. Третя – це 43-я Тимошенко, Цимбалюк щодо повідомлення про звільнення. 175-а, четверта, це Івченко, 175-а. П’ята група – це стаття 25 запобігання корупції, я там ще добавлю декілька правок, які цього стосуються. І шостий комплекс – це 145, призупинення дії договору, там чотири правки: наша і ваша. Будемо йти по шести групам і голосувати, правильно. Давайте тоді 75-у першу, да, як запропонував… чи пан Струневич комплекс своїх правок? Мені все рівно. 75-у голосуємо?
_______________. Давайте 75-у на врахування поставимо.
ГОЛОВУЮЧА. На врахування. Хто за врахування 75 правки, прошу голосувати.
Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. За.
ГОЛОВУЮЧА. І Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
Друге питання у нас комплекс правок пана Струневича. Будь ласка, пане Вадиме.
СТРУНЕВИЧ В.О. Шановні колеги, це в більшій частині технічні правки щодо урахування як саме проводити мобілізацію та повернення до неї, як проводити питання по судових рішеннях, як нараховувати та виплачувати виплати перед звільненням. Ми там частково урегулюємо питання роботи та звільнення наших помічників-консультантів та питання стягнення з державного бюджету коштів за рішенням суду і унормовуємо виплати працівникам, додаткові виплати, заохочувальні та компенсаційні виплати. Пропоную їх як технічні просто врахувати, і щоб вони не потребували додаткових роз'яснень від комітету та від міністерства.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином пропонується врахувати з техніко-юридичними правками по тексту 36, 73, 83, 117, 184-у і 187-у, правильно, Михайло Михайлович?
СТРУНЕВИЧ В.О. Вона два рази була, ми її враховуємо один раз.
ГОЛОВУЮЧА. Да, по 83-й, там двічі враховано, ми враховуємо один раз.
СТРУНЕВИЧ В.О. Це технічне питання.
ГОЛОВУЮЧА. Ще враховуємо 36, 73, 117, 184 і 187. Правильно, Михайло Михайлович?
ЦИМБАЛЮК М.М. Крім 187-ї.
ГОЛОВУЮЧА. Крім 187-ї. А, вона…
ЦИМБАЛЮК М.М. Вона в нас вже голосована. Вона голосована.
ГОЛОВУЮЧА. Тобто врахувати частково, як пропонує робоча група. Правильно? Так, гаразд.
Тоді голосуємо запропонований комплекс: 187-ї врахування частково, інші з технічними правками - так як запропонувала робоча група.
Хто за цей комплекс врахувань, прошу голосувати.
Сергій Гривко.
Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк - утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
Переходимо до 43-ї правки. 43-я правка, Тимошенко і Цимбалюк, про повідомлення. Які будуть пропозиції? Про повідомлення профспілок під час звільнення.
ЦИМБАЛЮК М.М. Є пропозиція все-таки врахувати. Більше того, мова йде тільки про те, що і зараз є. Якщо ми заберемо цю правку, то…
ГОЛОВУЮЧА. Пан Біленький, у вас зауваження до цього? Будь ласка.
БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галина Миколаївна, Михайло Михайлович, члени комітету, ми, на жаль, не можемо підтримати цю правку, яку запропонував Михайло Михайлович. Насправді мова йде про зруйновані підприємства. Якщо казати, що і зараз таке є, то, на жаль, зараз такої… В чинному законодавстві такої опції як зруйновані підприємства взагалі не було. Там немає просто, на наш погляд, предмету для погодження: підприємство зруйноване, як може змінити стан цього підприємства погодження чи непогодження профспілками звільнення працівників? А у разі, якщо таке погодження не буде отримане, то це практично право вето профспілок на звільнення працівників на зруйнованому підприємстві. Нагадаю, що такого права немає ніде в світі, воно не передбачене жодною конвенцією Міжнародної організації праці, жодною європейською директивою – це виключно наше ноу-хау. Ми, на жаль, не можемо таке підтримати і просимо комітет врахувати нашу позицію.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергій.
Михайло Михайлович, є реакція на…
ЦИМБАЛЮК М.М. Звичайно, я не думаю, що профспілки були би проти того, щоб звільняти працівників з зруйнованого підприємства. Але все-таки профспілки є для того, щоб працювати спільно з роботодавцем. Ми залишаємося на своїй позиції. Прошу ставити питання на голосування.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Таким чином ставимо на підтвердження, на врахування вашу пропозицію, на врахування правку 43. Хто – за, прошу голосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. Утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? Я – проти. Хто – утримався? Дякую, шановні народні депутати. Таким чином рішення не прийнято. Правка не врахована.
Переходимо до правки 175 пана Івченка. Які будуть пропозиції по 175-й?
ЦИМБАЛЮК М.М. Є пропозиція врахувати. Мова йде за заявою працівника або профспілки, яка діє від імені чи захищаючи інтереси самого працівника.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Да, абсолютно правильно. Мова йде про те, що Держпраці сьогодні не може перевіряти підприємця, але закон каже про те, що перевіряти потрібно, якщо є заява найманого працівника, і пропозиція у правці, якщо є заява профспілки. Да? Підтримаємо, да?
Хто за цю правку, прошу голосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
Переходимо до групи правок, яка описує, стаття 25 Закону про корупцію, мова йде про те, що нашим державним службовцям у разі, якщо в них не є трудові відносини, але центральний орган виконавчої влади або місцевої влади розташований на непідконтрольній території, то в цьому випадку таким державним службовцям дозволяється працювати на інших, в тому числі і приватних підприємствах. У цьому разі є колізія, і 25 стаття запобігання про корупцію каже про те, що це корупційне явище. Оцей дисбаланс потрібно прибрати.
Водночас в Верховній Раді є законопроект 7280, який теж йде на друге читання, я думаю, що він буде стояти або в порядку денному на наступне засідання, або через одне, більш схиляюся до того, що ми через одне засідання його поставимо, і там це питання врегульовано Комітетом з питань запобігання корупції. У нас були довгі перемовини, і пан Дядюра був в цих перемовинах, і пані Радіна, і пан Новіков, з НАЗК ми дискутували. Є пропозиція для того, щоб не виникала колізія двох законів, які зараз приймаються, а потім буде незрозуміло, який з цих законів Президент підпише першим, ці норми з нашого закону прибрати, залишивши їх у законопроекті 7280. Це стосується правок: 110, 111, 112, 113, 114, 115-а і 116-а – оцих правок, тому є, від мене є пропозиція вилучити ці правки саме для того, щоб він був врегульований законопроектом 7280.
ЦИМБАЛЮК М.М. Підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧА. Да, оця пропозиція – вважати відхиленими, да, оці правки перераховані.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. За.
Дякую, шановні народні депутати.
І ми переходимо до четвірки правок: 145, 146-а – це одна пара, і 177, 180-а. Автори пан Цимбалюк і пані Третьякова, про себе в третій особі. Правки, різниця між ними в тому, що під час призупинення трудового договору у правках, які подані мною, пропонується дозвіл отримувати в ВЦА (військово-цивільній адміністрації). Михайло Цимбалюк пропонує, щоб такий дозвіл державні установи отримували у військово-цивільній адміністрації, а приватні установи – у Державній службі зайнятості з питань… Перепрошую, не Державній службі зайнятості, а в Держпраці, яка перевіряє саме такі дозволи.
БАБЕНКО М.В. Дозвіл на що, Галина Миколаївна?
ГОЛОВУЮЧА. Дозвіл на призупинку. З'явилася така дефініція – призупинка трудового договору, і на це потрібен дозвіл. Якщо призупинити, потрібно цей дозвіл отримати в якійсь інституції. В моїй пропозиції це тільки ВЦА, у Михайла Михайловича пропозиція: державні підприємства - ОВЦА, приватні - у Держпраці. Правильно, Михайло Михайлович, правильно я… Може, ви прокоментуєте?
ЦИМБАЛЮК М.М. Так.
ГОЛОВУЮЧА. Пропозиції, шановні народні депутати? Пан Вадим. Асоціація міст, будь ласка, пане Назаре.
МИКОЛЮК Н.М. Дуже дякую за слово.
Декілька тільки коментарів по 145-й правці. В редакції, яка напрацьована, передбачається, що призупинення трудових відносин не може застосовуватися до посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади. Я наголошую, що до цих посадових осіб відносяться в тому числі і старости, і секретарі, і, на нашу думку, таке обмеження є недоцільне, якщо ми зараз ідемо… про єдину систему. Тим більше зараз ця норма працює статті 13, що можна йти, призупиняти трудові відносини з старостами, секретарями, тому я пропоную обмеження щодо призупинення трудових відносин до посадових осіб зняти. Це обмеження передбачене у правці 145, вашій, пані Галино.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло.
БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно, в мене питання. Чи правильно я зрозумів, ви пропонуєте не обмежувати стосовно секретарів і старост призупинення трудових відносин? Я не зрозумів вашу позицію просто, можете повторити?
ГОЛОВУЮЧА. Обмежувати. В моїй правці – крім обраних посад. Тобто тільки тих…
БАБЕНКО М.В. Крім обраних посад, а представник…
ГОЛОВУЮЧА. А у Михайла Михайловича з обраними посадами. Тобто це правки 145 і 177 або 146 і180.
БАБЕНКО М.В. Представник Асоціації міст яку позицію підтримує?
ГОЛОВУЮЧА. 146 і 180.
БАБЕНКО М.В. Я не зрозумів просто.
ГОЛОВУЮЧА. Цимбалюка підтримує. З обмеженням.
Михайло Михайлович, прокоментуйте.
БАБЕНКО М.В. Тобто…
ЦИМБАЛЮК М.М. Галино Миколаївно…
БАБЕНКО М.В. Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Так. Наша правка говорить, що в разі, цитую: "В разі незгоди працівника із наказом (розпорядженням) про призупинення дії трудового договору або працівником, або профспілкою за дорученням працівника до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів може бути внесено подання про усунення відповідного порушення законодавства про працю, який, вивчивши матеріали подання, зміст наказу (розпорядження) та підстави його прийняття, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про його скасування або усунення порушень законодавства про працю іншим шляхом, який є обов'язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів".
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
БАБЕНКО М.В. Михайло Михайлович, секундочку, так ми ж про різні речі зараз говоримо. Ми тільки що, мене цікавить позиція щодо обмежень по виборним посадам.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Назаре, скажіть, яка ваша позиція: 145 і 177 підтримати чи 146 і 180?
МИКОЛЮК Н.М. Дуже дякую.
Чи 145-а чи 146-а – це позиція має бути державна, але ми просимо, якщо комітет підтримає 145-у позицію, то з неї виключити обмеження для виборних посадових осіб.
Дякую.
_______________. А де воно там?
ГОЛОВУЮЧА. Виключити обмеження. В мене прохання…
БАБЕНКО М.В. Виключити обмеження. Тобто ви підтримуєте можливість призупинення трудових відносин з обраними посадами?
ЦИМБАЛЮК М.М. Так чи не так?
МИКОЛЮК Н.М. Так. Ми пропонуємо єдиний підхід для всіх…
БАБЕНКО М.В. Підтримуєте призупинення.
МИКОЛЮК Н.М. …місцевого самоврядування.
БАБЕНКО М.В. А скажіть, будь ласка, а як місцеві ради будуть працювати тоді?
ГОЛОВУЮЧА. Давайте послухаємо…
БАБЕНКО М.В. А що робити місцевому самоврядуванню з секретарями?
ГОЛОВУЮЧА. Отож.
МИКОЛЮК Н.М. Дякую за запитання.
Зараз роботодавцем, в принципі, для старост є не рада, а сільський, селищний, міський голова, тому що тут мова іде не про…
БАБЕНКО М.В. Я не про старост говорю, я говорю про секретарів, про секретарів рад.
МИКОЛЮК Н.М. В такому випадку…
БАБЕНКО М.В. Я не про старост говорю, про секретарів рад.
МИКОЛЮК Н.М. (Не чути)
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, ця правка появилася…
БАБЕНКО М.В. Дивіться, в нас же є…
ГОЛОВУЮЧА. Пан Бабенко, потім Михайло Михайлович, потім Біленький… (Не чути)
БАБЕНКО М.В. Я вибачаюся. Справа в чому? Справа в тому, що в нас же є… (Не чути) і в нас чітко виписані процедури по проведенню сесій, таке інше. Яким чином ви пропонуєте це робити? Я просто не розумію. Якщо ми виключаємо секретарів рад і даємо можливість призупиняти з ними трудові відносини, як тоді система місцевого самоврядування буде працювати?
ГОЛОВУЮЧА. Правильно.
МИКОЛЮК Н.М. Дякую за запитання. Дозвольте, відповім.
ГОЛОВУЮЧА. Давайте, пане Назаре, давайте. Потім Михайло Михайлович, потім Біленький, потім Дядюра.
МИКОЛЮК Н.М. В воєнний час, коли не збираються ради, із секретарем можуть бути призупинені трудові відносини за рішенням сільського, селищного, міського голови. Але я просто хочу звернути увагу, що виборні посади – це ширше ніж тільки мер і секретар, тут дуже багато в нас старост. І в нас вже декілька, наскільки я знаю, старост вже призупинили свої трудові відносини. Тут немає припинення, тут не повинно бути рішення ради, там не потрібна рада. Це ми просимо, система призупинення, щоб вона працювала як зараз працює для всіх посадових осіб. Тобто залишити нечинну норму.
ГОЛОВУЮЧА. Я не дуже, пане Назаре, я чесно, я не дуже…
БАБЕНКО М.В. Шановні колеги…
ГОЛОВУЮЧА. Як можна призупинити обрану посаду я не дуже розумію. Обрана людина, як з нею можна призупинити…
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я…
ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка. Будь ласка, пан Микола.
БАБЕНКО М.В. Там ціла… Ви правильно кажете, Галина Миколаївна. Крім того, там величезна потім низка буде таких речей процедурних, які ми не зможемо відрегулювати. Тобто я б пропонував все-таки виключити позиції щодо призупинення трудових відносин з обраними посадами.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.
Михайло Михайлович, будь ласка. Потім Біленький, потім Дядюра.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, ця правка появилася в результаті роботи робочої групи з врахуванням позиції і Держпраці, і держслужби, тому що нині в умовах воєнного стану державна служба стикається з ситуаціями не тільки на мирній території, а в тому числі там, де під окупацією і потім повернення. Тобто враховувалися всі позиції, але вона і запропонована для розгляду на засіданні комітету, бо вона є дискусійна в будь-якому разі. Через це давайте визначатись, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, Михайло Михайлович.
Тоді ми послухаємо все ж таки пана Біленького, він руку тягне. Потім Заболотного або Алюшину, хто з них від НАДС є, а потім пан Дядюра як заключне слово від Міністерства економіки – остання крапка.
Будь ласка, Сергій Біленький.
БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галина Миколаївна, члени комітету, стосовно виборних посад у нас як у представників бізнесу немає якоїсь позиції, ми готові підтримати будь-яку, включаючи ту, про яку зараз сказав Микола Бабенко. Що стосується всього іншого, то ми б дуже вас просили все ж таки підтримати ті правки, які вніс Михайло Михайлович. Вони, дійсно, є дуже компромісними, результатом роботи тривалої робочої групи.
Хочу наголосити, що ці правки були, в принципі, ініційовані профспілками і підтримані представниками бізнесу, тому тут у нас є повний консенсус. І щоб у всіх було однакове розуміння, воно там, в принципі, в правій колонці у Михайла Михайловича в правці відображено.
Мова не йде про якийсь дозвіл, мова йде про право працівника або профспілки оскаржити, на їх погляд, якщо це призупинення трудового договору було не з дотриманням закону, в Держпраці таке призупинення. Тому тут виключається погодження з військовими адміністраціями, це була найбільш гаряча тема дискусій, тому що, на наш погляд і на погляд багатьох інших членів робочої групи, у військової адміністрації немає зараз такого ресурсу для того, щоб подібною роботою займатися. І тоді незрозуміло як далі діяти, якщо військова адміністрація не прийняла ніякого рішення. В правці вашій, Галина Миколаївна, немає відповіді, на жаль, на це питання і просто є величезний ризик, що всі договори будуть призупинені або скасовані, якщо військова адміністрація не прийме жодного рішення.
Дякую. Тому просимо підтримати правку Михайла Михайловича.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином 146-а і 180-а, вони ж там в парі.
Дякую, пане Сергію.
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна!
ГОЛОВУЮЧА. Да, пан Микола.
БАБЕНКО М.В. Я хотів би зі свого боку так само підтримати позицію щодо можливості оскарження саме в Держпраці. Чому? Тому що по військово-цивільних адміністраціях, там виникає величезна кількість питань стосовно того, до якої військово-цивільної адміністрації, розумієте? Обласної чи районної? А щодо місцевих військово-цивільних адміністрацій, то вони взагалі майже ніде не створені. Тобто я підтримую пропозицію Михайла Михайловича, але з єдиним зауваженням щодо все-таки виборних посад.
ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло. Будь ласка, пані Алюшина.
БАБЕНКО М.В. Я так розумію, що по виборним посадам це…
АЛЮШИНА Н.О. Дякую. Дякую, Галина Миколаївна.
Ми, зі свого боку, теж хотіли б закликати, щоб ми залишили цю редакцію, адже це призупинення не може бути прихованим покаранням, так як ми виписували робочою групою і підтримати саме цю редакцію. Тобто приховане покарання не застосовується до керівників і заступників керівників державних органів і посадових осіб місцевого самоврядування якраз, які обіймають виборні посади. Ми вбачаємо, що тут є, дійсно, колосальний ризик використання цього інструменту призупинення, як призупинення дії трудового договору, як такий собі спосіб покарання працівника, зокрема спроби його відсторонити від виконання обов'язків за посадою оцих керівників держорганів, так само і органів місцевого самоврядування, а також їх заступників, керівників структурних підрозділів, заступників керівників структурних підрозділів. Тобто це може бути форма застосування таких покаральних дій.
Тому я, в свою чергу, щиро хочу одразу скористатися цим моментом і подякувати за таку плідну роботу і з вашим комітетом, і сподіваюся, що і надалі ми будемо знаходити спільні рішення і точки дотику зі спірних питань.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Будь ласка, пан Кузовий чи Дядюра. Від Мінеконом хто?
_______________. Кузовий.
_______________. Юрій Віталійович нехай каже.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
КУЗОВИЙ Ю.В. Дякую, колеги.
Я… Напевно, зміщується акцент дискусії з сенсу цієї норми на якісь периферійні питання, зокрема і, там, покарання чи це не покарання.
Перше, на що хотів звернути увагу, у нас немає поки що жодного прецеденту призупинення трудових відносин суб'єктів владних повноважень зі своїми працівниками, бо це немає… У нас принцип безперервності здійснення владних повноважень є в країні і будь-яке призупинення дії трудового договору з посадовими особами органів влади, принаймні прикладів за ці два місяці дії цієї норми, два з половиною, немає. Тому це 148-е питання, чи це є прихованим покаранням, чи це не є прихованим покаранням.
Суть правки 145-ї полягає в тому, що запроваджується арбітр у вигляді військової адміністрації, який упереджує рішення про призупинення трудових відносин. Тобто не дає допустити можливого порушення прав і небезпідставного прийняття рішення про призупинення. Правка 146-а каже, ви приймаєте ці рішення, а потім, якщо працівник або його представники оскаржать це рішення, ось тоді Держпраці надається квазісудове повноваження скасовувати правочин роботодавця у вигляді наказу. Покажіть мені такі прецеденти… Держпраці стає судовим органом, і про це ми дуже довго дискутували на засіданні робочої групи.
Тому моя пропозиція – підтримати все ж таки правку 145 і відповідно 177-у Галини Миколаївни і запровадити механізм упередженого контролю військовою адміністрацією прийняття таких правочинів. Звертаю увагу на те, що потім бігати і скасовувати накази роботодавців рішенням Держпраці буде фактично неможливо. Тому я прошу підтримати 145-у і відповідно…
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію.
Шановні народні депутати, є ще необхідність… Юлія Володимирівна, вітаю вас на засіданні комітету.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я також вітаю всіх колег. Шановні друзі, я пропоную підтримати наші правки, які ще Михайло Михайлович зараз підтримував, і хочу сказати, що військова адміністрація – це, безумовно, для війни дуже важлива інституція, але не можна з військової адміністрації робити одночасно і місцеве самоврядування, і суд, і навіть орган покарання. Давайте ми не будемо цього робити, хай військова адміністрація займається своїми питаннями, і кожна інституція в Україні теж мусить займатися своїми питаннями. Я прошу Михайла Михайловича підтримати і бажаю вам доброї праці.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, що робимо? Ми готові до голосування чи треба ще подумати над цими правками?
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна!
ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пан Микола, давайте, а то ми тут десь вагаємося.
БАБЕНКО М.В. Ще раз, я… (Не чути) Юлії Володимирівни, ще раз, хочу ще раз підтримати ту позицію, яку підготував Михайло Михайлович, яку підтримує Федерація роботодавців, яку підтримує Юлія Володимирівна, тому що ця позиція, дійсно, вона є абсолютно зваженою, абсолютно зваженою. Вона не вносить хаос в систему регулювання даного типу відносин, тому я все-таки пропонував би підтримати пропозицію Михайла Михайловича.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Є пропозиція така, проголосувати зараз – відхилити 145-у і 177-у і прийняти 146-у і 180-у, врахувати в табличці в кінцевій. Переходимо до голосування.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Пан Микола?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Таким чином ми можемо перейти до голосування тепер в цілому таблички. Ми пройшлися по правках. З тими рішеннями, які ми прийняли, ми голосуємо табличку в цілому…
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, в мене єдине питання, єдине питання. Я так і не зрозумів, в мене немає тексту правок перед очима, стосовно виборних посад, щоб у нас не получилося так, що ми в результаті прийняття правок зможемо призупиняти трудові відносини…
ГОЛОВУЮЧА. Не дозволяємо. Не дозволяється. По правках не дозволяється. Правильно, Михайло Михайлович? Правильно я коментую?
ЦИМБАЛЮК М.М. Так. Так. Немає там такого, правками не дозволяється. Цими правками.
БАБЕНКО М.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Таким чином ми голосуємо табличку в цілому з урахуванням тих шести груп правок, які… ми пройшлися по кожній.
Хто за табличку в цілому, за підготовлену табличку на друге читання і рекомендації Верховній Раді прийняти закон, табличку за основу і закон в цілому? Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Михайло Михайлович.
Юлія Володимирівна.
ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався Цимбалюк.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – утрималась.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Це ми в цілому по трьом позиціям вже голосуємо, да? По трьом групам правок.
ГОЛОВУЮЧА. Ми голосуємо табличку. Ми проголосували шість груп правок і тепер табличку, всі інші. Тобто всі інші, які не були проблемними.
БАБЕНКО М.В. Я – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.
Шановні народні депутати, ми можемо перейти до питання третього нашого порядку денного. Да, будь ласка.
_______________. У зв'язку із врахуванням 75 правки потрібно буде середній заробіток, пройтись по тексту порівняльної таблиці.
ГОЛОВУЮЧА. Це техніко-юридичне, можна сказати.
Таким чином ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного. Це створення робочої групи щодо законопроекту, який ми прийняли в першому читанні. Про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо підтримки волонтерської діяльності (реєстраційний номер 7363). Є пропозиція, оскільки це відноситься до компетенції і підвідомчості підкомітету пана Остапенка Анатолія Дмитровича, очолити йому робочу групу по підготовці цього законопроекту.
В мене прохання включити до цієї робочої групи, зранку сьогодні Даша Герасимчук телефонувала, і Уповноваженого Президента щодо волонтерської діяльності Пушкарьову, а далі вже там, щоб ми врахували всі пропозиції, бо волонтерам сьогодні цей законопроект дуже потрібен.
Є якісь інші пропозиції, шановні народні депутати?
ЦИМБАЛЮК М.М. Немає. Пропозиція підтримати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Дякую, Михайло Михайлович.
Голосуємо тоді про створення робочої групи. Хто – за? Хто – за?
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Ми пройшлися по всіх питаннях. До наступних засідань. Дякую. Слава Україні!
ЦИМБАЛЮК М.М. Героям слава!