Веде засідання Голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Одна хвилина до початку засідання і я прошу, щоб ми зробили таку, відізвалися всі. Шановні народні… Вітаю всіх, по-перше, хто приєднався до засідання комітету. В нас сьогодні велика кількість людей на засіданні запрошених. Я зараз по прізвищах назву, хто в нас на зв'язку.
Третьякова в залі.
Цимбалюк Михайло Михайлович, ви з нами? Цимбалюк Михайло Михайлович.
Королевська Наталія Юріївна.
Струневич Вадим в залі.
Бабенко Микола. Немає.
Арсенюк Олег.
_______________. Приєднується зараз.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Немає?
Остапенко Анатолій з нами.
Тимошенко Юлія Володимирівна.
Нас поки що троє.
Пан Арсенюк Олег з'явився, з нами на зв'язку?
АРСЕНЮК О.О. Так, так, так. Ще раз… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Пане Олеже, вітаю.
Сергій Гривко. Сергій Гривко!
Михайло Михайлович Цимбалюк, да, бачу. Добрий день. Михайло Михайлович, ви з нами?
ЦИМБАЛЮК М.М. Так, я на зв'язку.
ГОЛОВУЮЧА. Вітаю вас.
І Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. Бажаю здоров'я. Є на зв'язку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Добрий день.
Таким чином… Бабенко Микола є? В мене прохання, Арсенюк Олег, як ми і домовлялися, завжди не проти ви, щоб функцію секретаря виконати, бо в нас Миколи Бабенка немає.
АРСЕНЮК О.О. Не заперечую. Не заперечую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.
Таким чином ми переходимо до розгляду порядку денного. У нас є запропонований порядок денний. Шановний секретар, шановні народні депутати, скажіть, скільки ми готові працювати. Ми мусимо сьогодні розглянути всі законопроекти обов'язково, крім три, чотири, п'ять, які можна відкласти. Будемо ми змінювати порядок денний чи підемо і будемо працювати до вичерпання порядку денного взагалі?
ОСТАПЕНКО А.Д. В мене є пропозиція півтори години попрацювати і якщо не буде представників по третьому і якому там…
ГОЛОВУЮЧА. Чотири, п'ять.
ОСТАПЕНКО А.Д. Чотири, п'ять…
ГОЛОВУЮЧА. Мазурашу, Мезенцева.
ОСТАПЕНКО А.Д. …закону, то їх тоді відкласти, не розглядати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
Таким чином за таким порядком працюємо: якщо є автори, то розглядаємо, якщо ні, то не розглядаємо. І працюємо півтори години, але з обов'язковою умовою, що ми по цих законах: один, два, шість, сім, вісім, їх мусимо розглянути і вийти на якийсь там конструктив.
Дякую, шановні народні депутати. Йдемо по порядку денному тоді. У нас підготовка до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність (реєстраційний номер 5371).
Робоча група не змогла відпрацювати, тому у нас пропозиція від народних депутатів нашої фракції – проект попередньо таблички, наданий сьогодні вранці, вночі над ним працювали, і у нас пропозиція розглянути сьогодні в режимі комітету, послухати всіх стейкхолдерів для того, щоб врахувати зауваження за сьогодні і вийти на п'ятницю на комітет з табличкою, яка буде прийнята вже комітетом, вже без обговорення, щоб ми сьогодні обговорили, а в п'ятницю прийняли з врахуванням зауважень сьогоднішніх виступів.
_______________. І встановити тільки регламент по виступам, щоб ми не затягували розгляд одного питання на годину.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. І створюємо регламент для того, щоб виступ був півтори-дві хвилини. Я буду свій годинник включати, тому що виступаючих багато, щоб у нас дискусія була, не хтось один розмовляє, а щоб ми послухали всіх. Немає заперечень, шановні?
ЦИМБАЛЮК М.М. А для народних депутатів, може, 30 секунд?
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, ні, для вас виступ без обмеження. Я маю, на увазі, що робоча група, просто я знаю, що по цих питаннях робоча група одна з передостанніх продовжувалася шість з половиною годин. Я думаю, що це абсолютно неконструктивно. Я думаю, що сторони мусять надавати нам конструктивні тексти, а політичні дискусії залишити народним депутатам, а ми вже з вами тут політично будемо дискутувати, скільки потрібно. Дякую, шановні колеги.
Яким чином пропонується розглянути? Я пропоную по законопроекту 5371 надати точку зору соціальним партнерам: Федерації профспілок України в першу чергу, Федерації роботодавців України, Міністерству економічного розвитку, і далі я б хотіла послухати тих, хто запрошений у нас від бізнес-спільноти.
ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна, можна слово?
ГОЛОВУЮЧА. Давайте, Михайло Михайлович. Будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Нам треба взагалі визначитися по цьому законопроекту, тому що не відбулося засідання робочої групи, і народні депутати, які вносили правки, насправді в тому числі і я, і наші колеги з нашої фракції, з інших фракцій, не могли взагалі провести дискусію. Через те в мене логічне запитання. Якщо не відбулося засідання робочої групи, де можна було провести дискусію, то взагалі хто готував проект порівняльної таблиці до цього законопроекту?
ГОЛОВУЮЧА. Ми готували, п'ять народних депутатів готували. В зв'язку з тим, що робоча група не була проведена, п'ять народних депутатів підготували текст таблички як проект для обговорення. Більше того, Михайло Михайлович, ваша правка, вона одна врахована, наскільки я пам'ятаю. З паном Івченком я вчора-позавчора намагалася зв'язатися, він не виходив на зв'язок. З Железняком я розмовляла, з пані Климпуш-Цинцадзе розмовляла, бачила її звіт, розмовляла з Ольгою Стефанішиною. Тому такі заочні консультації відбулися. Я не проти, щоб ми обговорювали з авторами правок це, от тому ми і хочемо послухати зараз всі точки зору тут на комітеті саме у зв'язку з тим…
Я знаю, що на робочих групах була відмова соціального партнера одного від проведення робочої групи, і пан Микола, на жаль, його немає сьогодні, але він передав мені, що була відмова від обговорення саме в контексті соціального діалогу цього законопроекту. Водночас аргументи наші, вони в тому числі не заслухані, то есть от іншою спільнотою, в тому числі стейкхолдерами. Тому давайте ми обговоримо цей проект наразі тут. Можна навіть, я можу запропонувати обговорення групи питань і можу прокоментувати оцю табличку.
Перша група питань стосується того, на які суб'єкти розповсюджується цей особливий режим. Є пропозиція пана Івченка викласти главу… Я прошу, відключіть мікрофони, хто не розмовляє, бо хтось там паралельно ще дублює. Тому я, наприклад, схиляюся до того, що ми мусимо обговорити в першу чергу, на кого ми це розповсюджуємо, чи це некрупний бізнес, для того я попросила, щоб вам передали 55 статтю Господарського кодексу щодо визначення суб'єктів мікропідприємництва, суб'єктів малого підприємництва і великого підприємництва. Те, що запропоновано в оригінальній редакції, а ще раз нагадаю, що цей законопроект дуже потужно обговорювався в Національній раді реформ, знаю, що з нами пан Чорній ще тут, я думаю, що ми надамо йому слово, і саме Національна рада реформ попросила і доручила внести цей законопроект. Тому цих людей теж треба послухати, бо сьогодні у нас є наймані працівники, які дискриміновані у зв'язку саме з тим, що на них розповсюджуються умови, які вони не підписували. Є люди, які не в профспілках, але вимушені підкорятися тим колективним договорам, які укладаються профспілками. Хоча вони в меншості можуть бути на підприємстві, але ми мусимо захищати права людей найманої праці і тих, хто входить до профспілок, і тих, хто не входить, може, більш потужно, тому що в них немає інструменту захисту: трудового колективу або профспілок. Ми мусимо людину теж захистити.
Крім того, і законопроект писався саме для того, щоб була рамка захистити людину. І ви знаєте, що цей законопроект також направлений на те, щоб зменшити неформальну працю. У зв'язку з тим, що КЗоТ накладає багато обмежень, люди, роботодавці, які працюють в малому, в мікропідприємництві, середньому бізнесі, вони бояться сьогодні залучати людей на формальних основах за трудовим контрактом. Ці люди працюють в тіньовій зайнятості, і ці люди поза межами захисту нашого законодавства взагалі. І тому для того, щоб у малого і середнього бізнесу не було такого і людей приймали на роботу офіційно за договором, цей законопроект теж направлений саме на це.
І ще одна мета, вона, може, не від Комітету соціальної політики, але вона для того, щоб позбавити роботодавця, який працює в малому і середньому бізнесі, від терору держави, про який теж нам неодноразово кажуть. У нас сьогодні непроста ситуація в економіці, непроста ситуація з наповненням податків, тому оці три мети: захистити людину, яка працює в неформальному секторі, залишити під захистом людей, але не дискримінувати тих, хто не входить до профспілок і які вважають, що вони мають можливість самі укладати з роботодавцями, і право це їм потрібно надати, тут не може бути тиску з боку профспілок на таких людей, хоча от якщо ви згадаєте законопроект пані Гришиної про булінг, там теж дискутується чи можуть піддавати профспілки булінгу людей, які не входять в профспілки. Оце питання нам теж треба брати, воно мусить бути у нас із "птичкою" такою, тому ми мусимо захищати і тих, і тих, і звільнення роботодавця від терору держави – це теж така мета.
Тому в мене прохання оці політичні виступи перевести в методологічний конструкт і давати конкретні пропозиції щодо того як мусить бути викладена та чи інша норма, щоб не було інтерпретації, що когось тут дискредитують, жодного якогось дискримінування когось. Але мусить бути баланс між тим, хто хоче інших правовідносин з роботодавцями, їм теж таке право потрібно надати.
Тому перша група – це от суб'єкти, на яких розповсюджується оцей особливий режим, друге - чи залишати, чи ні критерій "вісім мінімальних заробітних плат" тільки для високооплачуваних робітників, я б хотіла почути думку. Значить, заробітна плата два рази на місяць – це залишилася ця норма, бо там було один раз на місяць, ми, обговорюючи між собою, вирішили запропонувати для обговорення і врахувати всі правки, які подавалися щодо кількості разів виплати заробітної плати і враховано, що проміжок між виплатами 16 днів, не більше.
Хочу наголосити, що стаття 9, багато правок, які стосуються, що оцей особливий режим і договори, які укладаються, вони мусять бути не гіршими ніж КЗоТ, і таких правок декілька. Хочу нагадати, що первинний текст, прийнятий в першому читанні, стаття 9 містить норму про, не просто про те, що не може бути погіршення, а написані юридичні наслідки, що у разі, якщо договір гірший ніж КЗоТ в цьому особливому режимі, то в цьому випадку такий договір вважається недійсним чи нікчемним юридично. І таким чином і для судового процесу, і для людини захист є, такий особливий режим не мусить зменшувати прав людини. Прибрали одностороннє з боку роботодавця звільнення без підстав, мусить роботодавець підставу вказати, і істотні умови договору теж можна ще в дискусіях, давайте подискутуємо, що має залишатися.
Тому от отак, Михайло Михайлович, якщо я прокоментувала, щоб ми оцю політичну складову, ми прибрали в дискусіях і перейшли до канви… Да, і ще хочу сказати, що пан Івченко подав багато слушних правок від "Батьківщини". Ви, Івченко, пані Тимошенко подавали. У Івченка найбільш… Ваша правка і Івченка дуже конструктивні. От з них можна брати конструкти, які от ми вирішимо, в тому числі на засіданні комітету, для того, щоб в залі ми це проголосували. Я думаю, що ми можемо знайти тут спільну мову і з вашою фракцією також.
Михайло Михайлович, якщо я відповіла, то чи можемо ми послухати…
ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте, так.
ГОЛОВУЮЧА. …всіх. Тоді я пропоную Федерацію профспілок, Федерацію роботодавців, Мінеконом, а потім перейти до тих, хто не створив спільний представницький орган з боку роботодавця, але працюють як, з одного боку, при раді консультативній при Президенті. Якщо є пан Емельдеш, то я з задоволенням попросила би, щоб всі народні депутати його послухали, пан Чорній Любомир, який є одним із розробників цього законопроекту, і всі там, хто, прохання піднімати руку, помічники мої допоможуть, бо велика кількість людей, не всі є там, на екрані, щоб ми висловилися. І ще раз нагадаю, що в нас регламент для запрошених.
Будь ласка, Федерація профспілок. Григорій Осовий, будь ласка.
ОСОВИЙ Г.В. Доброго дня. По-перше, не від Федерації профспілок, а від спільного представницького органу об'єднань… (Не чути) об'єднань профспілок. Ми розглядали цей законопроект і вважаємо його неприйнятним, відповідне звернення на адресу народних депутатів, Президента України скеровано від спільного представницького органу. Законопроект запроваджує крайні форми лібералізації трудових відносин, порушує основоположні конституційні і трудові права працівників і не може бути підтриманий в концептуальній основі професійними спілками.
Друге. Мені видається, що на сьогодні є чим зайнятися депутатам народним, оскільки кожен другий практично працівник не має роботи, закриті підприємства, не виплачується заробітна плата, люди страждають внаслідок військової агресії Росії і, звичайно, саме цими питаннями варто було би зайнятися для того, щоб врегулювати робочі місця, відповідно створити умови для зайнятості і можливості людей працювати.
Наступне. Протиріччя, які закладені в цьому законопроекті, можуть зашкодити швидкому вступу України до Європейського Союзу, адже саме така політична і стратегічна мета поставлена сьогодні в Україні, і в червні це питання буде розглядатися в органах ЄС. Ви знаєте, що Європейська конфедерація профспілок і інші міжнародні об'єднання уже висловлювали свою позицію відносно законопроекту 5371 і висловили свою категоричну теж незгоду запровадженню таких норм. Отже, вони будуть доносити до європейських структур свою позицію і це мінус буде для нашої країни.
І нарешті Закон про дерадянізацію законодавства вже встановив, що ми маємо протягом року розробити проект Трудового кодексу і прийняти його як збалансований, узгоджений усіма: і соціальними партнерами, і, зрозуміло, в рамках нашого парламенту і уряду. Ми готові до цієї робити, тобто до роботи над проектом Трудового кодексу. Стосовно даної робочої групи, чому ми не включалися, тому що вважаємо, що його концептуальні основи є неприйнятними і не можуть бути покращені до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Григорію, і за те, що притрималися регламенту.
Федерація роботодавців України. Потім Мінекономіки, потім Цхакая Гіоргі. Будь ласка.
БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галина Миколаївна, народні депутати, запрошені! СПО роботодавців, безумовно, підтримує ідею лібералізації трудових відносин. Ця ідея мала бути реалізована як мінімум в законопроекті 5388 і була погоджена всіма сторонами і соціального діалогу, і з розробниками, і з профільним міністерством. На жаль, ми знаємо, яка доля спіткала цей законопроект.
Стосовно законопроекту, який сьогодні розглядається, мені важко сказати про ті правки, які враховані та невраховані, бо ми отримали таблицю менше ніж за годину до засідання, відкрити вдалося ще значно пізніше, тому якщо ви очікуєте конкретику по правкам, я її не зможу вам сьогодні дати.
Стосовно самої ідеї, ми підтримуємо, безумовно. Мабуть, є сенс ще надати слово представникам, які більше опікуються проблемами малого та середнього бізнесу, в нас все ж таки верхній сегмент середнього та великий бізнес переважно в федерації та в СПО. Загальна оцінка, ми б хотіли мати якусь лібералізацію трудових відносин, безумовно, з урахуванням базових прав працівників. Якщо нам це вдасться зробити в межах цього законопроекту, було б дуже добре.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Міністерство економічного розвитку, потім пан Цхакая, потім пан Єрашов, будь ласка.
ДЯДЮРА І.Г. Дякую, Галина Миколаївна. Дякую всім учасникам. Буду намагатись вкластися в одну хвилину.
Я хочу також висловити жаль з того, що у нас провалився 5388, тому що він вирішував багато питань. Він був бюрократизуючим, він був лібералізуючим і всі з ним погодились. Я нагадаю, що комітет тільки один утримався, а всі одноголосно фактично підтримали цей законопроект, просто не вистачило голосів.
Друге, що я хочу сказати, що ми розробили і попередньо зараз ведемо погодження із соціальними партнерами нового Закону про працю, це як основа нового Трудового кодексу. Ми це робимо.
Третє, що я хочу сказати, ми, безумовно, будемо брати участь в робочій групі з доопрацювання 5371. Ми також отримали годину назад текст з цими поправками. Мені дуже важко зараз сказати конкретно. Але напрямок на те, що відносини мають бути спрощені, дебюрократизовані, з збереженням, безумовно, всіх прав працівника, які передбачені конвенціями і всім, і, безумовно, з урахуванням думки соціальних партнерів. Над цим треба працювати і ми цю роботу будемо вести. Напрямок на дебюрократизацію, лібералізацію і спрощення, ми його як Мінекономіки підтримуємо. Я наскільки розумію, його всі підтримують.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю.
Будь ласка, Цхакая Гіоргі.
ЦХАКАЯ Г. (Виступ російською мовою) Здравствуйте. В первую очередь спасибо за возможность выступить. Я хочу маленький ракурс рассказать, откуда этот законопроект появился.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я вибачаюсь, а можна державною мовою?
ЦХАКАЯ Г. (Виступ російською мовою) Я не гражданин Украины. С удовольствием я могу разговаривать и на русском, и на английском, и на грузинском.
ЦИМБАЛЮК М.М. На русском у нас розмовляють ті, хто напав на Україну. Давайте українською, будь ласка, з поваги до народних депутатів.
ЦХАКАЯ Г. (Виступ російською мовою) Михаил, здравствуйте еще раз. Я Гиорги Цхакая, гражданин Грузии, поэтому я не розмовляю. Я розумію все, с удовольствием могу розмовляти на українській мові. Я считаю, що це дуже хороша і найкраща мова, но я не розмовляю. Простите меня за то, что буду разговаривать на русском, чтобы все поняли меня. Я могу и на английском разговаривать, если вы хотите.
Задача заключалась в том, что Нацраде реформ, в том числе мы слушали бизнес и много бизнесменов, в том числе и с малого, и среднего бизнеса, которые просили помощи в двух направлениях. В первую очередь, что от государства не было тиску на маленьких и средний бизнес, потому что им стоило очень дорого администрировать своих работников. Первое. И второе, это налоговая часть. О налоговой части сегодня мы не будем разговаривать. Поэтому эта концептуальная часть этого законопроекта была презентована Нацраде реформ, где нашел свою поддержку от господина Президента, премьера и всех участников Нацрады реформ.
Кроме того, надо отметить, что оставлено все социальные важные защитные механизмы для самих работников. И специально было взято маленький и средний бизнес, потому что, в том числе мы посчитали, что так как там нету профспілок и наверняка очень … (Не чути) организаций есть где … (Не чути) существует в таком маленьком коллективе, мы сделали как можно более легкое, но защищенное для работника такой законопроект. Поэтому оно очень важно. И самым главным тезисом, наверняка надо сказать, что мы, когда говорим о работнике, надо его защищать. А сегодня то законодательство, которое есть, практически завозит людей в нелогическую и самое главное незаконную работу. Потому что маленький бизнес намагається не взять человека на работу официально, а наоборот, чтобы неофициально черным платить, потому что та головная боль … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. 30 секунд ще. 30 секунд і закінчуйте.
ЦХАКАЯ Г. (Виступ російською мовою) И самое главное, что этот закон практически наоборот, в том числе защищает и помогает легальному работнику, человеку, чтобы договорится о тех умовах, которые для него приятны и так работать с роботодавцем. Поэтому сильно поддерживаем, конечно, и надеемся, что будет проголосован как на комитете, так и в зале. И надеемся, что со всеми партнерами найдем общий язык, и этот законопроект будет поддержан.
Спасибо всем.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Гіоргі. Вчіть українську мову.
Я перепрошую, Михайло Михайлович, це я винна, що я не організувала переклад. Я вже зробила зауваження пані Прянішніковій щоб у нас був перекладач з російської на українську, ми це зробимо, це правильно.
ЦИМБАЛЮК М.М. … (Не чути) потрібно обов’язково в таких ситуаціях.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Врахуємо це в нашій організаційній роботі. Дякую за зауваження. Слава Україні!
Я прошу до слова Єрашова Андрія керівника Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва, і він же є головою аналітичного центру громадської спілки "Спілка українських підприємців".
Будь ласка, Єрашов Андрій. Підготуватися Гетьман – УРБ, потім асоціація АССА, якщо є Ксенія Ляпіна, то теж.
Будь ласка, пан Єрашов.
ЄРАШОВ А.Є. Добрий день! Дякую, що залучили.
Я хочу висловити подяку тим, хто приймав активну участь в напрацюванні цього проекту, тим, хто підтримує цей проект. Він дійсно лібералізує трудові відносини. Головне, основна мета цього проекту – це створення все ж таки найкращих умов трудового законодавства. Враховуючи ситуацію в країні, нам треба створити найкращі умови, щоб наші працівники могли працювати.
Я наголошую і підтримую. Я ознайомився з матеріалами порівняльної таблиці. Подивився, що ті критичні правки, які були, вони відхилені і це дуже добре. Повністю підтримую щодо уточнення, на яких суб’єктах він повинен розповсюджуватись. І прошу все ж таки комітет підтримати і проконтролювати все ж таки прийняття Верховною Радою цього проекту, щоб не вийшло як з 5388, тому що це дуже болісно було... Таке, знаєте, удар, тому що ми довго працювали над цим проектом разом з Мінекономіки, з усіма сторонами соціального діалогу.
Єдине хочу звернути увагу і попросити, щоб профспілки, які будуть звертатись до наших європейських колег, нехай вони нададуть публічно те, з чим вони будуть звертатись, щоб ми всі ознайомились і надали свої якісь пропозиції щодо правдивості викладених даних.
А також хочу наголосити, що, думаю, європейським колегам було би дуже зручно подивитись не тільки ваше звернення, а і вашу фінансову звітність про те, щоб подивитись, скільки людей ви захистили і витратили скільки грошей на захист просто окремих маленьких робітників.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Андрію.
Будь ласка, Гетьман – Українська Рада Бізнесу.
ГЕТЬМАН О. Вітаю, шановні народні депутати, шановні представники бізнесу, профспілок! Я представляю в першу чергу Економічну експертну платформу – незалежні аналітичні центри, а також наглядова рада Української Ради Бізнесу – це коаліція бізнес-асоціацій. Ми розглядали цей законопроект в першу чергу як проект детінізаційний, який надасть можливість тим мільйонам людей, як відомо із статистики, які зараз працюють неофіційно, які не можуть… Мікробізнес не може оформлювати малий бізнес в такі складні договори, вести цю додаткову звітність. Тому ми в першу чергу розглядали його як підставу для детінізації, спрощення для мінімізації втручання держави у взаємодію робітників та бізнесу. А також ми бачимо, що він має добровільну основу, тому ми не бачимо жодних підстав, жодних ризиків для робітників, які можуть в цьому договорі передбачити будь-які права, які їм необхідні.
Тому ми підтримуємо цей проект і наша аналітична спільнота, і бізнес-асоціації підтримують цей проект. Таблицю ми отримали попередньо до другого читання, ознайомились і вважаємо її такою, яку можна прийняти до другого читання. Вона прийнятна, ті правки, які пропонується депутатами підтримати, вони є позитивними. Тому в такому вигляді з такою таблицею ми пропонували його виносити до другого читання.
Дуже дякуємо. Сподіваємось на позитивний результат. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.
Є у нас Емельдеш Борис Олександрович на зв’язку? Гаразд. АССА, від АССА хто у нас? І просить слово Європейська Бізнес Асоціація. Будь ласка, від АССА є хтось? Тоді Європейська Бізнес Асоціація Кирилюк Дмитро, будь ласка. Особливо зупиніться на тому чи буде це заважати вступу до Європи.
КИРИЛЮК Д. Доброго дня всім! Перш за все дякую, що запросили на комітет. Я, на жаль, не можу так… Ми не бачимо, скажемо так, ризиків. Тому, якщо можна, хотіли б щоб представники профспілок надали аргументацію чому це може зашкодити нашому вступу в Європейський Союз, оскільки ми в Європейській Бізнес Асоціації не бачимо таких ризиків. Якщо вони дійсно існують, то це хотіли б обговорити, оскільки з нашого боку ми не бачили.
Ми в цілому підтримуємо даний законопроект. Ми сподіваємося, що цей законопроект стане першою ластівкою. Все ж таки депутати його і на комітеті, і в залі підтримують. І ми сподіваємось, що все ж таки, коли розпочне роботу малий бізнес, то потім це стане основою для наступного законопроекту, на жаль, який не повторить, ми сподіваємося, 5388.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Шановні колеги, ми тут спілкуємося, в тому числі з тими народними депутатами, хто тут. Михайло Михайлович, це тому, просто ви тут очно не присутні, у нас така пропозиція. Якщо ми завтра на 12-ту годину зберемо засідання робочої групи. І я попросила колег, Струневича Вадима і Остапенка Анатолія, щоб вони співголовували на засіданні цієї групи з запрошенням всіх нардепів, тих, хто не встиг висловитися або тих, хто не встиг подивитися табличку, бо вона реально була надана, ми готували її вночі, реально за годину. Тому зібратися завтра. Канва для обговорення є, всі її отримали. Завтра о 12-й провести кінцевий раунд переговорів, в тому числі завтра ми правок в першу чергу з нардепами. І виходити на п’ятницю, на голосування таблички на засідання комітету. Не буде заперечень проти такого?
ЦИМБАЛЮК М.М. У нас на п’ятницю вже по нашому законопроекту засідання робочої групи з усіма учасниками суспільного діалогу призначено. То я не знаю, чи зможемо.
ГОЛОВУЮЧА. На 10-ту, а ми можемо зібратися на 9-ту чи, наприклад, на 14-ту, бо у мене теж там на п’ятницю зустріч з кураторами по ветеранах, по справах ветеранів. Тобто ми можемо знайти час для того, щоб проголосувати. Вже там необхідності обговорювати не буде. А завтра на 12-ту зібрати групу, яка буде працювати доти, доки буде необхідність. Я пропоную… Нам зал, я хочу нагадати всім народним депутатам, нам зал скоротив терміни подання правок, тому що зал очікує винесення цього законопроекту на голосування у Верховну Раду. Саме для того і скорочували... Тобто комітет не може ставати на заваді думок народних депутатів більшості, які проголосували за цей законопроект.
Тому пропозиція така, завтра на 12-ту робоча група. У мене велике прохання, курують робочою групою Струневич і Остапенко, хто там з них по часу зможе, або разом. І в мене прохання вийти завтра до кінця ночі чи до колись на текст, який ми в п’ятницю проголосуємо. Я бачу, що переважна кількість суспільства підтримує ці конструкції. Звертаюсь окремо до пана Григорія Осового включитися в роботу конструктивно, не політичними слоганами, а в політичну роботу для того, щоб реально захистити людей, які не тільки входять до складу профспілок, але і тих, хто не входить до складу. І не ставте собі завдання захищати тільки тих, хто є членами профспілок, бо у народних депутатів завдання набагато ширше – захистити всіх, хто і є членами профспілок, і тих, хто не є членами профспілок. Тому з тим підходом…
Будь ласка, Михайло Михайлович, і будемо…
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Галина Миколаївна, дякую вам за конструктив. Тому що насправді за останню ніч, за минулу ніч появилися ці всі порівняльні таблиці, і це надало можливість народним депутатам взяти участь хоча б в обговоренні. Через те, це конструктивна пропозиція, хоча декому ламає плани.
Я хотів би, щоб ми також, можливо, порівняльна таблиця змінить позицію Комітету Верховної Ради з питань інтеграції до Європейського Союзу. Тому що є їхнє заключення і висновки, що проект закону в запропонованій редакції послаблює рівень охорони праці, звужує обсяг трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним національним законодавством, що суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та не відповідає праву Європейського Союзу. Можливо, врахування правок …
ГОЛОВУЮЧА. Ми врахували, так.
ЦИМБАЛЮК М.М. … (Не чути) комітету і це потрібно також врахувати.
Більше того, є зауваження МОП щодо цього законопроекту, теж слід врахувати. Можливо, саме правки, частину їх або спростують, або все-таки взагалі відхилять.
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, у нас в комітеті нема правок МОП. Я перепрошую, що я перебиваю, але правок МОП я не бачила.
ЦИМБАЛЮК М.М. Зауваження. Я маю на увазі, що від них є зауваження стосовно цього законопроекту. Я думаю, що ми обговоримо це на засіданні робочої групи.
І, звичайно, я хотів би відреагувати до представника Офісу простих рішень. Насправді ми шануємо цю організацію, особливо її керівника Михайла Саакашвілі. Він, до речі, вивчив державну мову. І дуже прикро, що сьогоднішня влада Грузії не так підтримує Україну під час війни з Росією, як це робила Україна під час війни москалів проти Грузії. Це прикрий факт. Звичайно, і те, що вони сьогодні утримують Саакашвілі в застінках, це ще раз говорить про те, що це не та влада. І ми шануємо народ Грузії, з повагою до нього відносимося, але я зробив зауваження, бо все-таки це комітет Верховної Ради України. Просив би не ображатися, але врахувати. Через те ми вважаємо, що потрібно цей законопроект його доопрацювати на засіданні робочої групи, і це дасть можливість все-таки провести дискусію, яка не перенесеться на засідання комітету, а потім в сесійну залу. Я хотів би щиро вірити, що нам вдасться разом з профспілками, разом з роботодавцями уникнути тих всіх застережень або їх спростувати, які виникали в результаті цього недопрацювання, що все-таки не вдалося провести засідання робочої групи. І тут один із, по-моєму, пан Андрій говорив, що це буде перша ластівка, дуже важливо, щоб це не став чорний лебідь у нашому трудовому законодавстві, бо сьогодні не той час, сьогодні треба шукати об’єднання суспільства. Ми бачимо як Верховна Рада знаходить спільну думку навколо більшості законопроектів. Я хотів би, щоб цей законопроект не роз’єднав, а навпаки об’єднав сесійну залу. Я запрошую до такої конструктивної роботи і дякую вам, Галина Миколаївна, що ви знайшли найкращий вихід з даної ситуації. Бо за ніч ми не знаємо, хто готував порівняльну таблицю, бо вчора ще її не було.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Я просто нагадаю, що якщо ми тут домовились на комітеті, то теж, мабуть, що сьогодні згадували неодноразово 5388, де сторони соціального діалогу в тому числі надали свій ок, а деякі фракції зробили двогодинне обговорення. Не буду називати її назву. І саме це не дозволило зібрати голоси.
Да, Михайло Михайлович, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. А дозвольте я уточню, Галина Миколаївна, раз уже пішло на ту мову, то це виявилось зовсім простіше. Один із чиновників написав дуже цікавий пост. Саме завдяки цьому посту не найшлося голосів, тому що там в тому посту ображали і взагалі непристойні речі, що стосується державних службовців. Через те так робити в майбутньому не можна. А насправді ще вечором голоси були.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Я думаю, що ми цей законопроект найдемо злагоду так само, як і по 5388 всі разом, і приймемо цей законопроект у Верховній Раді. Дякую, Михайло Михайлович.
Я знову надам вам слово, тому що ви у нас керівник робочої групи щодо підготовки законопроекту 7251 до другого читання. Ми переходимо до другого питання – це про підготовку до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин. І нагадаю, що у нас там майже готовий був текст, ми готували від комітету рішення, щоб прийняти цей законопроект за основу і в цілому. І, мабуть, що те, що ми вирішили вже на комітеті, є основним маяком, до якого ми мусимо йти з урахуванням тих правок, які там з’явилися нові і, мабуть, що це у вас основні точки дискусії.
Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Шановна Галина Миколаївна, шановні учасники засідання комітету, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин, за номером 7251, проходив вже тричі засідання робочої групи. Я хотів би подякувати всім учасникам соціального діалогу, учасникам робочої групи, працівникам секретаріату Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів за конструктив. Поступили 180 правок, я справді, Галина Миколаївна, думав, що ми пройдемо це все за одне засідання, виявилося не так просто, але ми все робимо для того, до речі, бо деякі правки враховані, і ми знайшли позитив саме в їх підготовці, з 180 правок ми розглянули на вчорашньому засіданні тільки 40.
Через те я прошу вас і членів комітету дати нам можливість ще провести одне засідання в п’ятницю, і я думаю, що ми будемо працювати так, щоб завершити ці всі правки і щоб вже на понеділок вийти на конструктивне рішення, бо насправді я погоджуюсь з вами і з іншими колегами, що цього законопроекту очікує велика частина наших громадян, бо воно стосується в тому числі дій у воєнний час, через те просив би ще дати нам такий час.
В більшості навіть тих, як кажуть, каменів спотикання, які були до того, ми знайшли спільну думку і я дякую ще раз всім, і народним депутатам, і членам робочої групи.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Тоді просимо прискоритися.
Є до Михайла Михайловича питання, шановні народні депутати, хто з нами на зв’язку?
Тоді прохання закінчити, щоб ми на понеділок, що найпізніше, надали на сайті Верховної Ради цей текст, щоб вже на погоджувальні ради, які йдуть по фракціях…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Тоді домовляйтеся з Михайлом Михайловичем як зробити так, щоб в понеділок табличка на друге читання була на сайті. Тому що в понеділок почнуться дискусії щодо формування порядку денного на наступний тиждень і ми…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Ну, так… Домовляйтесь.
Михайло Михайлович, я прошу з пані Катериною переговорити, наше завдання з вами, щоб в понеділок табличка була, по всім трудовим законам табличка мусить бути на сайті для того, щоб не тільки ми, члени комітету, але ознайомилися і народні депутати члени інших фракцій, які не входять до складу нашого комітету, щоб ми на Погоджувальній раді вже змогли його прийняти, його потрібно пришвидшувати, ми це з вами розуміємо.
ЦИМБАЛЮК М.М. Так, я думаю, ми встигаємо.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного. Запрошую до слова представника департаменту, попросив Лебедцов, бо він там на нараді на іншій, Міністерство соціальної політики. Розглядаємо попередній розгляд законопроекту щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження дозвільних процедур та контролю у сфері надання соціальних послуг (реєстраційний номер 6419).
Будь ласка, хто від Мінсоцу?
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Галина Миколаївна, доброго дня.
Лебедцов, я присутній.
ГОЛОВУЮЧА. Борис, добрий день.
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Дякую вам.
Доброго дня, шановні народні депутати.
Презентую вам проект Закону щодо запровадження дозвільних процедур та контролю надання соціальних послуг. Я хотів би трошки проговорити яким чином у нас з’явився цей проект закону.
Всі ми пам’ятаємо, що в січні минулого року відбулася трагічна подія в місті Харкові, де в паліативному відділені, приватному, наголошую, в приватному паліативному відділені відбулася пожежа, де загинули 15 осіб, після чого ми отримали Указ Президента за номером 30, доручення Прем’єр-міністра стосовно розробки певних документів надання соціальних послуг якісних, перш за все, і контролю.
Згідно Закону України «Про соціальні послуги», всі ми знаємо, що обов’язково надавач соціальної послуги має бути в реєстрі, але відбувається зловживання з приватних надавачів соціальних послуг, ми просто про них не знаємо, вони здійснюють господарську діяльність, і саме головне, я особисто був присутній на робочих групах, де представники ДСНС запевнили мене, що вони не можуть здійснювати перевірки стосовно пожежних норм приватних будинків, тим більше багато приватних будинків, які передані в оренду цим надавачам соціальних послуг, вони просто не можуть здійснювати контроль.
Тому у нас є пропозиція внести обов’язок стосовно критеріїв надавачів соціальних послуг, щоб це було записано в Законі «Про соціальні послуги», обов’язкове декларування надавачів соціальних послуг, цей документ буде подаватися до Національної соціальної сервісної служби, це ЦОВВ, який здійснює реалізацію державної політики стосовно того, щоб вони знали про те, що такий суб’єкт господарювання взагалі існує, для того, щоб потім здійснювати виїзди і перевіряти, чи відповідають ці надавачі критеріям.
Друге питання, щоб була можливість у органів, які перевіряють, ДСНС, пожежну безпеку, виїжджати до таких надавачів, приватних будинків, і перевіряти, чи відповідають пожежним нормам.
І саме головне питання, щоб в реєстраційних документах, тих надавачів, які є надавачами соціальних послуг, вони обов’язково були в реєстрі, і ми про них володіли і знали інформацію.
Це якщо коротко.
Тому, шановні народні депутати, у мене є прохання все ж таки включити в порядок денний, в першому читанні його провести і потім доопрацювати, тому що є вже певні зміни у нас в Законі «Про соціальні послуги» - екстрені (кризові) надання соціальних послуг, і далі ми в робочому порядку напрацюємо певні правки і певні зміни, якщо є якісь питання.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Борисе.
Шановні народні депутати, є питання до пана Лебедцова чи виступи, чи пропозиції? Пан Струневич, як заступник, який веде це питання?
СТРУНЕВИЧ В.О. Немає.
ГОЛОВУЮЧА. Тобто пропозиція від міністерства – прийняти це за основу, да, рекомендувати Верховній Раді.
Будь ласка, шановні народні депутати, Михайло Михайлович, є необхідність обговорити ще?
ЦИМБАЛЮК М.М. Я бачу, що Григорій Осовий просить.
ГОЛОВУЮЧА. Григорій Осовий, будь ласка.
ОСОВИЙ Г.В. Дякую.
Ми підтримуємо цей законопроект, але тільки ще два доповнення, які варто було би внести.
Тобто, щоб встановити все-таки мінімальний і гарантований посадовий оклад на рівні мінімальної заробітної плати. Бо там цей дриблінг з тими міжгалузевими тарифними розрядами, аж 12-й тарифний розряд і буде 5 тисяч 200 гривень всього. Давайте ми вже перейдемо до встановлення тарифних ставок не нижче мінімальної заробітної плати і не займатися цими дріб’язковими коефіцієнтами. Це перша пропозиція.
І друге. Дійсно ті функції, які виконують соціальні працівники, вони досить складні є, якщо вже говорити про кваліфікацію. І варто було би теж врахувати ще одну пропозицію, яка давно уже дискутувалася в різних законопроектах про те, щоб працівникам надавачів соціальних послуг виплачувалось певне ще і матеріальне забезпечення при уході у відпустку чи за стаж роботи. Робота з людьми, це дуже відповідальна робота.
Дві поправки, які ми просимо врахувати на подальше.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Струневич Вадим, будь ласка.
СТРУНЕВИЧ В.О. Шановні колеги, я б хотів зазначити, що частина питань, які ми намагаємося врегулювати в Законі 6419, вже було врегульовано в законопроекті, який ми проголосували, під номером 7201, і який підписаний Президентом за номером 2193. І я би попрохав наших колег з міністерства, може, ми проведемо окрему маленьку зустріч з цього питання, поправимо трошки технічно текст і все ж таки винесемо його. Тому що загалом я підтримую цей законопроект і вважаю, що якась система реєстрації і контролю в цій сфері має існувати.
Але от таке маленьке прохання, якщо б ми пару годин це обговорили і технічно б винесли його на наступний комітет.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Борис Лебедцов, зараз рекомендація включити в порядок денний і прийняти за основу, провести зустріч для того, щоб ми скомпонували…
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Включити в порядок денний…
ГОЛОВУЮЧА. Включити в порядок денний, зустрітися із паном Вадимом, який веде в комітеті це питання, щоб ви обговорили, може, ми б навіть зробили текст за основу і в цілому з урахуванням того, що є прийнятий закон і якісь норми втратили актуальність. Правильно?
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Так.
ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна!
ГОЛОВУЮЧА. Да. Михайло Михайлович, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я бачу, просить слово представник Державної служби з надзвичайних ситуацій. Є пропозиція йому ще надати слово.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, ДСНС. Будь ласка, бо ви ліквідуєте потім те, що не регулюється. Будь ласка, ДСНС. Вітаємо вас.
ЛІНЧЕВСЬКИЙ Є.А. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати. Я досить коротенько. Дійсно, ДСНС підтримує ідею цього законопроекту і в цілому запропоновані норми, щоб ми могли контролювати вимоги пожежної, техногенної безпеки на об'єктах соціальної сфери. Разом з тим є, підтримуємо його включення до порядку денного та голосування. Разом з тим є технічна правка, яку ми надавали і комітету, і Мінсоцполітики. Справа в тому, що в законопроекті вносяться зміни до Кодексу цивільного захисту, метою яких є надати нам змогу перевіряти надавачів соціальних послуг в приватних будинках, але в запропонованій редакції вони не вирішують цього питання і не вносять жодних нових юридичних норм, скажімо так.
ДСНС запропонована редакція, яка дозволить вирішити цю проблему. Ми надавали її комітету, готові взяти участь от в такій узгоджувальній нараді, щоб технічно виписати, щоб, дійсно, прийняття цього законопроекту дозволило органам нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки контролювати захист людей на об'єктах соціальної сфери.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую представникам ДСНС. Дякую, що ви зайняті і що ви знайшли час, і прошу теж долучитися до цієї наради у пана Струневича.
Я думаю, що народні депутати всі підтримують цю тематику, в нас вже був законопроект, який ми підтримали, щодо регуляції цієї діяльності. І тому, якщо ви зробите з паном Вадимом так, щоб ми рекомендували текстом від комітету прийняти з правками, за основу з правками комітету і в цілому після оцієї наради, я думаю, що ми б залюбки зекономили в тому числі і час голосування.
Михайло Михайлович, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо так вдасться, то тоді справді можна рекомендувати за основу і в цілому, якщо вдасться колезі Струневичу провести таку нараду і врахувати це все. Якщо ні, то тоді за основу в першому читанні, але втрачаємо час. Давайте визначатися.
ГОЛОВУЮЧА. Да. Дякую, Михайло Михайлович.
Тоді голосуємо. Шановні народні депутати, голосуємо за включення цього порядку денного до порядку денного, включення цього законопроекту. Хто – за, прошу проголосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. В залі – за.
Михайло Михайлович – за.
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій – за. Все.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Рішення прийнято. Дякую, шановні народні депутати.
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧА. Ми можемо переходити до наступного законопроекту, це четвертий наш пункт порядку денного – попередній розгляд законопроекту 6467. Скажіть, будь ласка, є Мезенцева Марія на зв'язку? Попросила, каже мені пані Катерина, що попросила розглянути цей законопроект на наступний раз. Тому переносимо, бо авторка зараз у нас за кордоном в Давосі.
Переходимо до п'ятого пункту нашого порядку денного. І теж в мене питання, ми вперше розглядаємо цей законопроект, пан Мазурашу з нами? Якщо ні, то тоді так як запропонував пан Анатолій Остапенко, переносимо теж розгляд, коли автор з'явиться.
Дякую, шановні народні депутати. Ми переходимо до пункту шостого нашого порядку денного – попередній розгляд законопроекту 7353 щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненнями або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов'язків на об'єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності.
Від авторів буду я представляти цей законопроект, якщо Павло Фролов не з нами, бо ми працювали разом над цим законопроектом. І я б хотіла про цей законопроект сказати, що ми вперше в українській практиці застосовуємо конструкт, коли держава Україна бере родини тих, хто загинув, зараз в тексті попередньому і тих, хто отримав інвалідності, бере на соціальну виплату разову, при цьому застосований конструкт, що це не позбавляє права людину звернутися до країни-агресора за відшкодуванням шкоди чесної в чесних розмірах. У нас був проведений ряд перемовин з Мін'юстом і Мін'юст це підтримує, і ми разом з Мін'юстом будемо створювати процедуру підтримки наших громадян, які будуть звертатися з позовами до країни-агресора не тільки по майновій шкоді, але і по шкоді життю та здоров'ю.
І в той же час я б хотіла зазначити, що це не соціальна виплата, яка відповідає чесній компенсації для родини і для людини, яка отримала інвалідність, але це компенсація, яка надається швидко на підтримку, і держава буде надавати родині допомогу для того, щоб таку компенсацію в повному обсязі отримувати від країни-агресора. А також зазначено в законопроекті, що ці суми відшкодування за цю шкоду мають включатися у репарації до країни-агресора.
Водночас Мінфін, Кабінет Міністрів буде мати право безпосередньо зазначити об'єкти і підприємства, які працюють саме в галузі чи в сфері критичної інфраструктури, де люди, допомагаючи нашим військовим, забезпечують нашу армію або працюють всередині на Україні, яка зараз потерпає від ракетних ударів. Це, наприклад, наша цифрова, діджиталізована галузь, де потрібно і вишки для мобільного зв'язку поновлювати, і наші ті, хто долучені в тому числі і до служби ДСНС. ДСНС, звісно, у нас герой, який зразу ліквідує наслідки ракетних ударів, але є служби, які і потім допомагають ДСНС в тому числі ліквідовувати ці речі всередині України. Хоча начебто ми знаходимося в тилу, не на точці нуль, але війна зараз ведеться от в такий спосіб, коли потерпає в тому числі і цивільне населення, не знаходячись на лінії зіткнення безпосередньо, тому от такий законопроект.
До авторів: до мене, до пана Фролова і до всіх, хто приєднався до створення цього законопроекту, надходили неодноразові запити і від народних депутатів, в залі зверталися до нас, тому в мене прохання підтримати цей законопроект, рекомендувати Верховній Раді включити його до порядку денного і прийняти за основу з подальшим відпрацюванням вже всіма силами і всіма фракціями. Дякую.
Будь ласка, Михайло Михайлович, як заступник, який курує цю галузь. Будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Шановна Галина Миколаївна, шановні автори законопроекту, шановні учасники засідання комітету! Насправді законопроект є потрібним. Як вже сказала одна із авторок Галина Миколаївна Третьякова, що законопроектом передбачено визначити гарантію виплати одноразової допомоги, випадки її виплати, обставини, за яких можлива виплата. Також дуже важливо, я погоджуюся з авторами, що відпрацьовується норма, що покласти вимогу по відшкодуванню здійснених коштом державного бюджету виплат на державу-агресора – Російську Федерацію відповідно до міжнародного права. І ми надіємося, що найближчим часом вже такий механізм буде відпрацьований.
Також законопроектом пропонується встановити порядок призначення виплати одноразової грошової допомоги саме на Кабінет Міністрів, визначити коло осіб, на яких поширюється дія цього закону, передбачити застосування цього закону з дня оголошення воєнного стану, а саме з 24 лютого 2022 року. Тут, єдине, нам потрібен висновок юридичного управління, бо ми передбачаємо, що закон буде мати зворотну силу. Але він на сьогоднішній день потрібен. Мінфін, як завжди, не підтримує із-за додаткових видатків, але я думаю, що механізм відпрацьований, і до того часу, поки закон вступить в силу, ми, держава буде мати можливість його відпрацювати.
Я пропоную підтримати авторку законопроекту щодо рекомендацій Верховній Раді ухвалити в першому читанні і за основу з доопрацюванням до другого.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
І щоб у нас там не було конфлікту інтересів, я пропоную, щоб ви виступили від комітету, бо ми там з Павлом Фроловим домовимося, хто буде автором, а ви щоб від комітету виступили з висновком. Немає заперечень?
ЦИМБАЛЮК М.М. Немає.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Таким чином голосуємо включення, рекомендації Верховній Раді включити законопроект 7353 до порядку денного і прийняти його за основу, якщо немає, звісно, інших думок або бажання виступити ще. Шановні народні депутати, немає?
Тоді голосуємо. Хто за такий проект рішення, прошу голосувати.
Михайло Михайлович.
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Якщо ніхто не з’явився у нас більше на зв’язку від народних депутатів, ні, тоді переходимо до наступних двох законопроектів, вони пов’язані. Щодо одного ми є головним комітетом, щодо іншого – пан Гетманцев. Але ми теж маємо пану Данилу дати рекомендації щодо цього законопроекту. Це законопроект 7363 щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо підтримки волонтерської діяльності. Цей законопроект опрацьовувався громадськістю. Ми виступили лише тими, хто вніс цей законопроект. Тому я би просила Повтарь Наталію, яка є юристкою громадської організації "Центр демократії та верховенства права", представити ці напрацювання. Вони достатньо детально дискутувалися у нас в комітеті. Ви знаєте, що комітет мав би провести у лютому комітетські слухання щодо законопроекту про волонтерську діяльність, який опрацьований був Кабінетом Міністрів. Ми не змогли, тому що розпочалася війна. Але насправді, якщо ми приймемо цей законопроект, то це буде перший законопроект в цій каденції, який стосується волонтерської діяльності, він потрібен нашим волонтерам. У нас був ще один законопроект пана Заремського щодо розширення тих видів діяльності, якими може займатися волонтер.
Тому, будь ласка, пані Повтарь Наталія, і потім пан Анатолій Остапенко як голова підкомітету відповідного. Будь ласка, пані Наталія.
ПОВТАРЬ Н. Всім доброго дня! Дякую, Галина Миколаївна. Дякую за можливість долучитись до роботи сьогоднішнього засідання комітету і саме зазначити про підтримку громадськістю змін, які пропонуються законопроектами 7363 та 7364. Ці зміни покликані сприяти здійсненню волонтерської діяльності волонтерами та організаціями, які їх залучають. Роботу волонтерів в умовах повномасштабної війни переоцінити дуже важко. Тому ми маємо все можливе зробити для того, щоб посприяти на законодавчому рівні тому, аби їхня діяльність була безперешкодно здійснена.
Зокрема законопроектами пропонуються наступні рішення. Як вже зазначила Галина Миколаївна, це і розширення переліку напрямів волонтерської діяльності, які передбачають волонтерську діяльність у подоланні наслідків збройної агресії РФ проти України, інші напрями волонтерської діяльності. Також це створення передумов для розробки та реалізації державних цільових програм з підтримки розвитку волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів. Також змінами пропонується стимулювання практики укладення договорів з волонтерами та неприбутковими організаціями, які залучають їх до своєї діяльності.
Якщо говоримо про зміни до Податкового кодексу, то вони дозволять зменшити податковий тиск на неприбуткові організації, які співпрацюють з волонтерами та не оподатковувати компенсаційні витрати волонтера на відрядження, медичний огляд, щеплення, участь в навчальних заходах, які проводять неприбуткові організації, зокрема і для навчання волонтерів.
Важливо зазначити, що Закон "Про волонтерську діяльність" вже передбачає звільнення від оподаткування компенсаційних виплат волонтерам. І наразі нам потрібно передбачити відповідну норму в Податковому кодексі України.
Вважаємо, що важливим є саме одночасне ухвалення законопроектів 7363 та 7364 так як вони є взаємодоповнюючими і такими, що додають рішенням комплексності. І вважаємо знову ж таки, оскільки багато з рішень, які пропонуються законопроектами, вони передбачають рішення, необхідні для реалізації в умовах війни. Вважаємо, що ці законопроекти мають бути ухвалені якнайшвидше і імплементовані до законодавства.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Є питання до пані Наталії чи послухаємо пана Анатолія Остапенка, а потім… Будь ласка, Анатолій Остапенко.
ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня, колеги! Доброго дня всі, хто присутній на засіданні комітету! Я дякую пані Наталії, яка чітко представила нам законопроект, метою якого є подолання викликів, які у нас стали актуальними для волонтерів та громадських організацій, зокрема в умовах військових дій і агресії Російської Федерації проти України. І покликані ці створити додаткові гарантії та можливості для волонтерів у цих умовах. Тому у мене зразу є пропозиція прийняти його за основу з застосуванням статті 116 Регламенту і голосувати його за основу, доопрацювати до другого читання, скорочені терміни пропонувати і прийняти його як потрібно, щоб все було чітко у нас, зрозуміло, і допомогти нашим волонтерам і громадським організаціям.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
Таким чином є рекомендація включити законопроект до порядку денного, голосувати його за основу з використанням 116-ї, щоб була можливість доповнити в тому числі і питання, які піднімала пані Наталія щодо захисту волонтерів. І прийняти пропозицію щодо скорочення термінів подання зауважень … (Не чути).
Будь ласка, шановні народні депутати, є бажання виступити чи можемо переходити до…
_______________. Давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧА. Да, Михайло Михайлович. Михайло Михайлович Цимбалюк, потім Сергій Гривко, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Є пропозиція переходити до голосування за ці два законопроекти, звичайно, окремо.
ГОЛОВУЮЧА. За обидва. І рекомендувати те, про що пані Наталія Повтарь сказала, рекомендувати комітету фінансів, щоб ці законопроекти йшли разом, бо вони один доповнюють іншого, просто компетенція це іншого законопроекту доповнити в своєму висновку.
Будь ласка, Сергій Гривко.
ГРИВКО С.Д. Теж пропозиція підтримати зазначений законопроект з урахуванням правок Анатолія Дмитровича Остапенка.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Дякую, пане Сергію.
Таким чином формулюю кінцево. По обом законопроектам ми рекомендуємо Верховній Раді а там комітету… А, за кожний законопроект окремо. Гаразд. Голосуємо зараз законопроект 7363. Рекомендація Верховній Раді включити законопроект до порядку денного і прийняти за основу з використанням статті 116 для можливості доповнення речей, які ми обговорювали на комітеті, і скоротити термін подання правок вдвічі.
Хто за це рішення, прошу голосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. В залі теж всі за. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.
І восьмий пункт нашого порядку денного – це ми рекомендуємо Комітету фінансів рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 7364 за основу, якщо необхідно з використанням 116-ї знову, ну, це вже на компетенцію комітету, і з скороченням. І рекомендувати Комітету фінансів прийняти це найшвидше для того, щоб ці законопроекти в залі йшли один за одним із скороченням відповідно термінів подання зауважень.
Хто за це рішення, прошу голосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко. Він точно за, бо він у нас там завзятий волонтер в Чернігівщині. І він же весь час… Да, рішення є, рішення прийнято. Гаразд.
Шановні народні депутати, у нас було ще одне питання щодо змін до плану роботи нашого комітету. Була пропозиція від фракції "Голос", від пана Рущишина Ярослава, провести комітет, у нас декілька законопроектів, провести круглий стіл на тему: "Законодавче регулювання суспільних відносин щодо застосування праці іноземців в Україні". У нас є законопроект державний, є законопроект пана Разумкова, є законопроект інший. Там декілька чи три, чи чотири законопроекти, які стосуються використання праці іноземців. Я думаю, що не завадило б нам це обговорити. Якщо ви не проти, то прошу проголосувати правки до нашого плану роботи.
Хто – за?
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко.
Дякую, шановні народні депутати. Комітет наш закритий. Нагадую, завтра на 12-ту всі стейкхолдери, всі зацікавлені до групи, Струневич, Остапенко з обговоренням 5371. І ми мусимо вийти, в понеділок у нас мають бути на сайті, я і до секретаріату в тому числі, тексти цих двох законопроектів. І 9-а година ранку засідання щодо законопроекту 5371, і в понеділок, Михайло Михайлович, законопроект 7251.