Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго здоров'я всім, шановні колеги народні депутати, шановні учасники засідання комітету. Прошу народних депутатів зголоситися, хто в нас є на зв'язку.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Вітаю, Михайло Михайлович. Всі, хто на зв'язку, вітаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Галина Миколаївна є.
Королевська Наталія Юріївна.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Немає. Вона написала заяву на …(Не чути) відпустку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.
Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Бабенко Микола.
_______________. Колеги, всім доброго дня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк Олег є.
ГРИВКО С.Д. Гривко на зв'язку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергій, бачимо.
_______________. Да, добрий день.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Дмитрович Остапенко є в нас тут в комітеті.
Юлія Володимирівна Тимошенко. Чекаємо підключення.
Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. На місці. Доброго дня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітаю.
Шановні колеги, в нас є кворум, можемо розпочинати нашу роботу.
На сьогоднішнє засідання виноситься чотири питання.
Перше. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення статусу журналістів та членів їх сімей, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та надання їм соціальних гарантій (реєстраційний номер 7252), автор народний депутат Нестор Шуфрич та інші.
Друге питання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про грошове забезпечення окремих категорій громадян (реєстраційний номер 7141), автор Галина Третьякова та інші.
Третє. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (реєстраційний номер 7251), автор Галина Третьякова та інші.
І четверте питання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні (реєстраційний номер 7297), автори: Володимир В'ятрович та інші.
Шановні народні депутати, щодо порядку денного, в когось є якісь зауваження, доповнення?
Так, будь ласка.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я стосовно четвертого питання. Не ознайомились з матеріалами. Тому я не знаю, як його розглядати, бо матеріалів немає на сьогоднішній момент. Питання таке нагальне, але треба ознайомитись. Пропоную тоді або не закривати комітет і ознайомитись, і провести, наприклад, завтра засідання, ознайомившись з матеріалами, або перенести на наступне засідання комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…
В'ЯТРОВИЧ В.М. Пане головуючий, чи можна, Володимир В'ятрович?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Володимир В'ятрович, автор законопроекту, будь ласка.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Шановні колеги, законопроект досить короткий. Законопроект з учорашнього дня висить на сайті. Я можу його представити. Я би хотів все-таки, щоб розглянули таки сьогодні, незважаючи на нагальність цього питання, вирішення його саме перед 9 травням. Був би дуже вдячним розглянути сьогодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, хто ще бажає висловитись з депутатів членів комітету?
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Михайло Михайлович, я пропоную, якщо ми будемо готові приймати, ніхто ж нам тут не зв'язує руки, не примушує. Тому є пропозиція розглянути четвертим питанням законопроект Володимира В'ятровича і ще там багато кого з народних депутатів …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна.
Пропадав звук, але ми основне зрозуміли, що ваша пропозиція розглянути цей законопроект, справді авторами, співавторами є представники всіх фракцій чи майже всіх фракцій.
Через те актуальність його на сьогоднішній день є висока, щоб його ухвалити саме до 8 травня.
Поступило дві пропозиції. Перша пропозиція Анатолія Остапенка, який пропонує цей законопроект розглянути, перенести. Так, пане Анатолію?
ОСТАПЕНКО А.Д. Пропоную не закривати комітет, ознайомитися з матеріалами і тоді уже, наприклад, завтра там розглянути його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тобто щоб його перенести і сьогодні виключити з порядку денного і не розглядати. І є пропозиція Галини Третьякової, щоб розглянути його сьогодні.
ОСТАПЕНКО А.Д. Михайло Михайлович, я пропоную не закривати комітет, його як би залишити в порядку денному, але розглянути завтра.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми розглядаємо порядок денний…
ОСТАПЕНКО А.Д. Не переносити на наступний комітет, а не закривати цей комітет, тому він буде… Я, наприклад, не бачив його, от за пів години принесли новий порядок денний, і якщо інші депутати там ознайомилися з його там матеріалами, то давайте будемо таки голосувати, якщо всі знають.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Але, насправді, законопроект є простим, і його, я думаю, що немає необхідності добу ще знайомитися. Але ми почули вашу пропозицію, через те я виношу її сьогодні на голосування.
Хто… Ви чули, шановні члени комітету пропозицію Анатолія Остапенка. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Хто – за?
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко – за.
Остапенко – за.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко – за.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк – за.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич – за.
Так, Струневич, Бабенко, Арсенюк, Гривко і Остапенко. Так.
Хто – проти? Цимбалюк – проти. Хто – утримався?
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Третьякова – утрималась.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Третьякова – утрималась.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. …(Не чути) я хочу зауваження зробити, що ми можемо завтра зібратися, так, як сказав пан Анатолій, тут нема протиріч якихось.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.
Тобто питання переноситься на завтра.
В'ЯТРОВИЧ В.М. А можна уточнити о котрій годині завтра буде, бо я завтра в дорозі буду, на жаль, щоб я зрозумів, о котрій годині відключатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте, Галина Миколаївна, визначаємося на котру завтра засідання комітету.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я думаю, що колеги мають визначитися, кому потрібен час. Пане Анатолій, що, 9-а. 10-а?
ОСТАПЕНКО А.Д. Я готовий в любий час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я не готовий, в мене є інші плани. Через те давайте ми визначимося. І, пане Володимир, ми вам повідомимо, до кінця сьогоднішнього дня треба погодити з усіма членами комітету, щоби можна було завтра зібратися. Через це ми вам повідомимо телефоном.
В'ЯТРОВИЧ В.М. Дякую. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до розгляду першого питання порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії законопроекту 7252. Автор законопроекту Нестор Шуфрич, будь ласка. Є підключений пан Нестор.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний пане головуючий.
Шановні колеги, шановна пані Галина! Я не є одноосібним автором цього законопроекту, його підписали всі члени, якщо я не помиляюсь, всі, можливо, один не був тоді на зв'язку, поки не закрилося... хоча ні, він теж встиг, всі народні депутати члени Комітету з питань свободи слова.
Суть законопроекту дуже проста. А саме, прирівняти журналістів, які, увага, загинули, висвітлюючи бойові дії на місці бойових дій, прирівняти їх за статусом до військовослужбовців, які загинули під час військових дій. Крапка. Тобто це не йдеться про журналістів, які були вбиті, ну, на жаль, не дай боже, дома від бомбардування. Це навіть не йдеться про тих, хто загинув в студії під час знищення студії там якимось снарядом або ракетою, або бомбою. Виключно мова йде про тих, хто загинув на місці бойових дій, висвітлюючи саме ці конкретні бойові дії.
Прошу підтримати цей законопроект, він простий, в першому читанні і в цілому. Я знаю, що він не дуже кореспондується із загальноприйнятою практикою світовою, але будемо говорити відверто, ми є на своїй землі і ми можемо приймати ті закони, які сьогодні є, ну, на жаль, є такими, які є дуже актуальними. Двадцять один журналіст загинув, із них три іноземці, решта українців. Хотілося б, щоб на цьому ця страшна цифра зупинилася, але ми розуміємо, що війна ще не закінчилась.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Несторе.
В кого будуть запитання до автора законопроекту, одного із авторів законопроекту?
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. У мене, Михайло Михайлович, потім буде виступ …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Галина Миколаївна, у вас пропадає звук. Можливо, щось треба налагодити.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я вимкну відео. Отак, мабуть, що.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отак чути. Дякую.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я б просила слово після того як заслухати центральні органи виконавчої …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Представники центральних органів виконавчої влади, будь ласка, в кого є виступ?
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Що, Міністерство оборони, Міністерство у справах ветеранів, Мінекономіки, є з нами на зв'язку? Міністерство соцполітики?
______________. Мінветеранів є. Підняв руку. Чекаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Міністерство у справах ветеранів, будь ласка.
______________. Міністерство у справах ветеранів, перший заступник.
Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, пане головуючий! До нас, на жаль, даний законопроект на погодження не надходив. Позиція міністерства полягає в тому, що статус учасника бойових дій надається безпосередньо особі, яка приймає участь в бойових діях. Це військовослужбовці або зараз з 13.03.2022 року це територіальна оборона і добровольчі формування. Решта, якщо ми хочемо комусь надати якийсь статус, то я пропоную, щоб кожне міністерство, за ким закріплені журналісти або медики, або ще хтось, розробляло окремі законопроекти, тому що ми всіх прирівнюємо до учасників бойових дій. Позиція Міністерства у справах ветеранів – що це не є вірно.
Дякую за увагу. І прошу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре. Дякую.
_______________. І прошу... Ми зараз знайдемо, наші фахівці будуть опрацьовувати даний законопроект і потім офіційно дамо свою відповідь.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Міністерство оборони, хто в нас є на зв'язку? Мінекономіки, будь ласка.
_______________. Вітаю, Михайло Михайлович! Вітаю членів комітету! Ми також цей законопроект не опрацьовували, але думка моя дуже наближена до того, що сказав пан Олександр з Міністерства ветеранів. Тобто хочеться, щоб були журналісти, це зрозуміло. А потім у нас будуть медики, а потім будуть... Сказав Президент всім працювати. Ракета прилетіла на заводи, вони працювали в зоні бойових дій і все таке.
Я думаю, що це не зовсім така секторальна долученість журналістів і учасників бойових дій, це не зовсім правильно. Така моя думка. Але офіційно ми готові також дати, якщо до нас надійде цей законопроект.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я думаю, що Анатолій Дмитрович у своєму виступі висловить позиції, він же має всі відповіді від представників центральних органів виконавчої влади.
Галина Миколаївна, будь ласка, вам слово.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я згодна повністю з паном Ігорем з Мінекономіки з Дядюрою про те, що ми ще не захистили госпітальєрів, капеланів і купу людей, які виконують свої професійні обов'язки для того, щоб тилові служби працювали, забезпечення наших військ було достатнім. Тому, звісно, що прирівняти до військовослужбових тих журналістів, які загинули, ми не зможемо, тому що... і не можемо, тільки тих, хто загинув, прирівняти. Нам потрібно комплексне рішення, бо військова журналістика, вона має існувати. І зрозуміло, що люди, які їдуть висвітлювати ці події, вони наражаються на більший ризик ніж цивільні журналісти, ну, так назву їх, військові і цивільні журналісти. Тому прирівняти, я думаю, що ми не можемо, і це буде неправильно.
В той же час я за те, щоб програма захисту військових журналістів була опрацьована і вона існувала. Хочу поділити засоби масової інформації, які приймають на роботу журналістів, на дві великі категорії чи може на три навіть: приватні засоби масової інформації, які, наймаючи, в тому числі, військових журналістів, мають розуміти, що люди, які працюють на цих посадах як військові журналісти, вони наражаються на більший ризик, і тому такий засіб масової інформації мусить мати програми страхування. Я стовідсотково впевнена, що іноземні журналісти, які загинули у нас на території України, мали такі контракти, які містили страхування, в тому числі, родин, які залишилися без годувальників.
Є державні установи і, відповідно, державні засоби масової інформації мають передбачати такий захист для військових журналістів. І може бути третя форма – змішана. Я на знаю, чи в нас існують такі засоби масової інформації чи ні.
Крім того як людина, яка була дотична колись до обов'язкового страхування роботодавцями своїх працівників, я розумію, що ми можемо таку програму фінансувати за рахунок частки єдиного соціального внеску, який сьогодні наші засоби масової інформації як роботодавці перераховують у фонд соціального страхування, і, відповідно, таке страхування за рахунок, в тому числі, такої частки, має покривати збільшені ризики, коли військовий журналіст перебуває саме в зоні безпосередньо бойових дій.
І ще раз наголошую, я повністю погоджують з паном Порхуном, що є різниця між тим, хто в зоні бойових дій із зброєю в руках захищає державу, і той, хто без зброї. Хоча звичай ведення війни сьогодні з країною агресором порушується, але по всіх конвенціях, що стосуються військових дій, ми мусимо розуміти, що вони направлені, в першу чергу, на зіткнення збройних сил, а цивільні і всі, хто висвітлює в тому числі такі події, вони не є, власне, учасником таких бойових дій, вони... саме щодо журналістів вони висвітлюють.
І ще я хочу сказати, що для того, щоб страхувати таких журналістів, в Україні має бути також створений реєстр такої професії. Знаю проблематику засобів масової інформації, коли такі журналісти працюють, не оформлюючись, "в білу", в засобах масової інформації. Про це кажуть, до речі, ГНЕУ, і в деяких висновках щодо цього законопроекту це теж звучить про те, що законопроект обходить питання створення такого реєстру. Бо реєстр професій для того, щоб ці люди були застраховані, мусить бути створений до такої події.
Крім того, я з Нестором Івановичем розмовляла з цього приводу, я думаю, що Верховна Рада може зробити деякі дії для захисту і відзнаки таких журналістів, а саме стипендіальна відзнака. Якщо в нас загинуло саме у військових діях 21 журналіст, і Верховна Рада буде вважати, що ці люди висвітлювали героїчні подвиги, те, що стає на окупованих територіях для того, щоб люди і світ знали про це, ми можемо створити стипендії. І саме Комітет свободи слова може оцих 21 журналіста подати на стипендіальне забезпечення чи разову виплату, чи якусь стипендію для того, щоб цей їх професійний подвиг був означений, в тому числі зі сторони влади Верховної Ради і зі сторони української влади. Отака моя точка зору.
Тому загалом законопроект, вважаю, потребує доопрацювання, а може навіть переробки повністю для того, щоб врахувати от те, що я висловила наразі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пані Галино.
Від комітету цей законопроект опрацьовував Анатолій Остапенко. Будь ласка, пане Анатолію.
_______________. Я перепрошую, а можна ще коментар від Офісу Президента коротенький, можливо, допоможе розібратися, бо з Мінсоцполітики ніхто не виступив. Я би хотіла озвучити той статус, на який сьогодні можуть претендувати загиблі журналісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Зараз розпочинає Анатолій Остапенко, після того ми обов'язково вам надамо слово.
_______________. Дякую.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я хочу зазначити, що в даному законопроекті пропонується визнати журналістів, які здійснювали професійну журналістську діяльність в регіонах, де проводилися активні бойові дії учасниками бойових дій. А ми знаємо, що відповідно до Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року частини другої статті 43, Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосуються захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І від 08.06.1977 року), в умовах військового конфлікту мають право брати безпосередньо участь у бойових діях комбатанти. А ми знаємо, що згідно із статтею 79 Додаткового протоколу журналісти, які перебувають у професійних відрядженнях, розглядаються як цивільна особа.
Тому я там підтримую голову комітету Галину Миколаївну Третьякову, що треба створювати якісь певні умови. Але якщо ці журналісти знаходяться як цивільні особи у відрядженнях, то їм повинні бути якісь там контракти, додаткові страхові забезпечення, внаслідок яких вони можуть отримати грошове забезпечення або соціальні пільги, якщо вони отримують травми або, не дай Бог, загинуть, і сім'ї їх також можуть тоді отримати певне забезпечення. Але це цивільні особи, і ми бачимо, що коли виходить журналіст висвітлювати певні події, він пише: "Преса". Тим самим він зазначає, що він цивільна особа, не приймає участь у збройному конфлікті, а тільки висвітлює. Тому надання статусу учасника бойових дій для даної категорії осіб я вважаю, що неправильно і підтримую Міністерство у справах ветеранів, що безпосередньо відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" безпосередня участь у виконанні бойових завдань є ключовою ознакою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Тому я пропоную даний законопроект відправити автору на доопрацювання і комітет підтримати мою пропозицію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолію.
Оксана Жолнович, представник Офісу Президента, керівник департаменту. Будь ласка, пані Оксана.
ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за можливість висловитися.
Повністю підтримую народних депутатів, які висловилися з приводу неможливості надання статусу учасника бойових дій для журналістів саме тому, що це цивільні особи.
З іншого боку, мені здається, що таким чином ми можемо навіть погіршити їхнє становище. Тому що преса є завжди за межами бойових дій і за межами військового конфлікту, вона користується певними імунітетами відповідно до міжнародних норм. А якщо ми прирівняємо їх до учасників бойових дій, ми зробимо їх стороною війни, і таким чином окупанти будуть стріляти по журналістах, стверджуючи на наше законодавство, що це також є учасниками того збройного конфлікту. Це перше.
А друге, хочу звернути увагу, що сьогодні всі поранені, померлі журналісти і не тільки журналісти, але й медики та інші особи, які беруть участь у виконанні завдань держави по обороні територіальної цілісності та інших важливих державних завдань на території, де проводяться бойові дії, мають можливість бути як учасники війни і після їх смерті, для їх членів сім'ї вже є передбачений певний ряд пільг. Я, на жаль, зараз не можу сказати точно статтю, але законодавством чітко це передбачено.
Відповідно враховуючи, можливо є необхідність додаткові норми ще передбачити, але обов'язково потрібно враховувати вже чинні норми, яким загально усім особам, що перебувають на території ведення бойових дій і виконують там завдання, визначені або на користь територіальної цілісності та оборони, вже передбачений ряд пільг у зв'язку з їх каліцтвом та смертю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Оксана, за фаховий коментар.
Шановні народні депутати, хто ще бажає взяти участь в обговоренні цього питання?
ШУФРИЧ Н.І. Шановний головуючий, мені одну хвилинку ще можна попросити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми ще послухаємо представників центральних органів влади і після того вам надамо слово, пане Несторе.
ШУФРИЧ Н.І.. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Долучилися до нашої роботи…
_______________. …Міністерство соціальної політики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми бачимо, що пані Ганна Маляр, заступник міністра оборони. Будь ласка, пані Ганно.
Немає зв'язку з пані Ганною? Ми бачимо, що вона бажала долучитися до дискусії.
Ну, то тоді Міністерство соціальної політики Музиченко Віталій. Будь ласка, пане Віталій.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Михайло Михайлович.
Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! Галина Миколаївна достатньо чітко сформулювала, і я підтверджу те, що на сьогоднішній день чинним законодавством гарантовано відшкодування тих або заохочення і пільги журналістам, які виконували свої службові обов'язки в небезпечних для життя і здоров'я умовах, саме за рахунок власника засобу масової інформації. Це важливо, тому що в цьому контексті відповідні ризики має брати на себе по суті роботодавець. І якщо ми говоримо про необхідність підтримки таких осіб або членів сімей таких осіб, які загинули при виконанні своїх службових обов'язків, що дійсно є підтвердженням того, що вони перебували у достатньо складних умовах роботи і в підвищеній небезпеці, тут потрібно вирішувати питання через питання соціального страхування, а також проведення виплат за рахунок саме от страхової системи. Ми також не підтримуємо ідею стосовно віднесення цієї категорії саме до учасників бойових дій навіть з урахуванням того, хто є по своїй суті учасник бойових дій. А також тут виникає ряд питань стосовно аналогічного підходу стосовно працівників інших професій, зокрема професій критичної інфраструктури. Ми говоримо про залізничників, ми говоримо про енергетиків і так далі і так далі. Медики сьогодні згадувались. Тому, якщо ми підемо по принципу пріоритезації певних професій, це досить неправильний варіант. А учасник бойових дій, саме статус, це питання компетенства, і я тут повністю підтримаю мого колегу з Міністерства у справах ветеранів.
Тому доцільно розглядати питання додаткової підтримки саме в рамках страхового законодавства, і це було б логічно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталій.
Пані Ганна Мазур не долучилася? Маляр, вибачте. Міністерство оборони, немає.
МАЛЯР Г.В. Є Міністерство оборони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ганна. Будь ласка.
МАЛЯР Г.В. Проблеми зі зв'язком, тільки змогли підключитися, тому що у нас...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша позиція по цьому законопроекту номер 7252.
МАЛЯР Г.В. Це по журналістах, да, те, що стосується?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, по журналістах.
МАЛЯР Г.В. Наша позиція, що це не входить взагалі в компетенцію Міністерства оборони. Але ми не заперечуємо, якщо це підтримують інші відомства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ганна.
Шановні члени комітету народні депутати, є ще бажання в когось взяти участь в дискусії по цьому питанню? Немає.
Тоді ще Нестор Шуфрич, будь ласка.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий.
Шановні колеги і всі запрошені, я вважаю, що відеокамера і фотоапарат в окопі або в руїнах поруч із військовослужбовцями ВСУ або представниками тероборони, або інших військових наших формувань, які зараз захищають нашу країну, є такою ж самою зброєю, як і автомат Калашникова. Тому що коли людина пліч-о-пліч, я підкреслюю, пліч-о-пліч висвітлює події, які відбуваються на місці бойових дій і, на жаль, загинула, 18 українських журналістів загинуло, або отримало поранення, я вважаю, що така людина проявила не меншу сміливість, ніж ті військові, які були поруч з нею. Хоробрістю наших військових захоплюється весь світ, і це безперечний факт.
Мені шкода, що сьогодні ця ініціатива депутатів членів Комітету свободи слова отримала такий супротив серед наших колег народних депутатів із Комітету соціальної політики. Я не буду наводити десятки, а, може, сотні прикладів, коли люди, які ніколи не тримали в руках зброю, були учасниками різних бойових дій, але то вже інше питання.
Буду сподіватися, що все ж таки розуміння значущості роботи журналістів саме в місцях бойових дій і під час проведення бойових дій, при всій повазі до залізничників, які, безумовно, ризикують, тому туди може бути і цільовий постріл, і випадково може бути збитий якийсь… або зброя, або апарат, який пересувався повітрям, чи то літак, чи то безпілотник, і він впав, і якусь шкоду завдав комусь із залізничників або лікарям, або іншим, але це, на жаль, як кажуть, можливі наслідки бойових дій. Але коли людина відверто йде висвітлювати роботу військових, висвітлювати їх хоробрість і при цьому гине, я вважаю, що вона заслуговує прирівняння до статусу учасника бойових дій, йдеться про прирівняння.
Тому я сподіваюся, можливо, приймемо в першому читанні і випишемо всі формування з точністю до коми з тим, щоб ми говорили про прирівняння їх до статусу військових. Не надання їм статусу, а в питаннях соціального забезпечення захисту і заохочення прирівняти до статусу військових. Можемо точно виписати, при яких обставинах має ця трагічна подія статися, щоб вони цей статус отримали.
Тобто я зміню тоді звернення наших народних депутатів і візьму на себе таку відповідальність, і попрошу прийняти цей закон у першому читанні для подальшого доопрацювання до другого читання. Безумовно, ваша воля, приймайте рішення.
І ще одна позиція по законопроекту, якщо не помиляюся, 7297 щодо, я так розумію, скасування святкування 9 травня. Випадково так сталося, що коли я уважно слухав вас, я виключив звук, і переді мною наш єдиний канал і якраз була велика частина присвячена тому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Несторе, вибачте, у нас завтра, ми визначимося сьогодні в "Різному", коли завтра буде продовження засідання і розглянемо це питання.
ШУФРИЧ Н.І. Я буквально одну репліку, пане…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, бо це не по темі. Так.
ШУФРИЧ Н.І. Просто мене завтра не буде, а я хочу висловити позицію як народного депутата, як представника фракції або групи. Дуже й дуже зараз ми вболіваємо за те, щоб не піднімати моральний бойовий дух наших загарбників, які напали на нашу країну. А саме 9 травня може бути використане проти України в питанні пропаганди з боку Росії як країни-загарбника. Тому я прошу поставитись до цього питання не як до історичного якогось факту, а щодо можливого використання його підняття мотивації військових, які зараз деморалізовані, демотивовані.
І одне з головних завдань, яке я бачу, яке сьогодні всіма обговорюється, це відсутність мотивації. Так давайте не будемо давати нашому ворогу можливість найменшої додаткової мотивації в їхніх настроях.
Дякую за увагу і чекаю вашої реакції і вашого…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, в нас стосовно законопроекту 7252 поступила пропозиція від комітету, яку озвучив Анатолій Остапенко, щодо повернення… вірніше, проекту закону авторам законопроекту на доопрацювання. Інших пропозицій від членів комітету не поступало. Без включення в порядок денний.
Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.
Галина Третьякова.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Галина – за.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк – за.
Бабенко.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Бабенко – за.
Вадим Струневич.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.
Гривко.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко – за, Анатолій Остапенко – за.
Юлія Тимошенко не долучилася? Ні.
Я – утримався.
Таким чином, у нас більшістю голосів підтримана пропозиція Анатолія Остапенка щодо повернення законопроекту 7252 автору на доопрацювання без включення в порядок денний.
Дякую, шановні колеги. Переходимо до наступного, другого питання.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановні колеги, за розгляд цього питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за участь у комітеті, пане Несторе, в роботі комітету.
Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про грошове забезпечення окремих категорій громадян (реєстраційний номер 7141).
Ми запрошуємо до слова Галину Третьякову як авторку і як представника від комітету щодо цього законопроекту.
Будь ласка, пані Галино.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Михайло Михайлович.
Цей законопроект вже розглядався на комітеті, і впродовж цих днів Офіс Президента, Міністерство у справах ветеранів, Міністерство соціальної політики відпрацювали редакцію, яка узагальнює і включає всі пропозиції від всіх центральних органів виконавчої влади і від народних депутатів, що звучали на засіданні комітету.
У нас там до цієї редакції, яку підготував секретаріат, у мене ще є маленька правка. Я попросила мою помічницю, яка зараз в залі, зачитати її, бо мені одночасно тут читати і відкривати складно достатньо. Вона зачитає.
Я просила би рекомендувати включити законопроект 7141 до порядку денного Верховної Ради, рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу з правками комітету і з правкою, яку зараз моя помічниця зачитає, і прийняти в цілому. Якщо буде ваша ласка і всіх народних депутатів комітету теж прошу. Будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Галино.
Будь ласка.
______________. Доброго дня всім! Зачитую.
Частину другу статті 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викласти в такі редакції:
Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються:
Герої України, яким, починаючи з 2014 року, вручено орден "Золота Зірка"; особи, нагороджені, починаючи з 2014 року, орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом "За мужність" трьох ступенів, орденом княгині Ольги трьох ступенів та брали безпосередньо участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України.
Це все.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, пані Галино, за цю правку.
Шановні колеги! Насправді, як сказала Галина Миколаївна, ми вже опрацьовували і розглядали цей законопроект в комітеті. Я дякую секретаріату, була проведена певна робота спільно з представниками центральних органів виконавчої влади. Були знайдені компроміси, наскільки мені відомо, з різних питань і Міністерства у справах ветеранів, Міністерства соціальної політики, Мінекономіки, наскільки мені відомо. Чи є в когось бажання висловитися щодо цього законопроекту чи виходимо на голосування, будь ласка?
Будь ласка.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Пану Анатолію як голові підкомітету.
ОСТАПЕНКО А.Д. Ні, я очікував, що центральні органи виконавчої влади щось скажуть. Якщо ні, ми ж доопрацювали його, тому можемо виходити на голосування, нема питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представник секретаріату.
_______________. Міністерство оборони мало висловитися з приводу назви і виплати цієї допомоги, як її обізвати. Щомісячне грошове отримання, пропонується проектом, недоцільно, оскільки це є виплата, яка військовослужбовцям. Може, у вас є якась пропозиція або інших представників, як обізвати дану виплату, щоб вона могла корелюватися безпосередньо з нашим законодавством?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Представники Міністерства оборони, Ганна Маляр ще є на зв'язку? А, можливо, представники Міністерства фінансів, тому що насправді, якщо ми пропонуємо грошове забезпечення, то в чинних нормах воно вже діє. І в нас вийде так, що буде подвійне грошове забезпечення, можливо, виплата.
_______________. Дозвольте, Міністерство у справах ветеранів?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, міністерство.
_______________. Я думаю, пропоную: щомісячна грошова винагорода.
_______________. Міністерство фінансів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фахівці.
_______________. Можливо, краще назвати "щомісячна грошова допомога".
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Може стипендія?
_______________. У нас стипендії є, щоб воно не плуталося з іншими стипендіями, які зараз надають ветеранам Великої Вітчизняної війни. Є такий вид стипендій.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Галино Миколаївно, ви пропадаєте, зв'язок, слово чути, а решту ні.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дивіться, це не допомога, це не грошова допомога, це сто відсотків.
_______________. Можна її назвати: виплата.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Ну, грошова виплата так і є.
_______________. Не грошове забезпечення, а грошова виплата.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Грошова виплата чи грошова допомога.
_______________. Грошова винагорода. По суті, ж ми винагороджуємо …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Грошова винагорода.
Пане Музиченко, будь ласка, Віталію, скажіть вашу думку.
МУЗИЧЕНКО В.В. Знаєте, я підтримую ідею Міноборони про те, що це не грошове забезпечення однозначно, тому що це не виконання службових обов'язків і військового обов'язку. Я б схилився до грошової виплати все-таки, тому що це йде виплата, яка пов'язана з якимись речами. Закон уже розшифровує, що це таке.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталію.
Шановні колеги, в принципі, я думаю, що це найбільш вдала пропозиція, що це все-таки є грошова виплата, пане Віталію, чи яка ваша думка?
МУЗИЧЕНКО В.В. Так, що місячна грошова виплата.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виплата, щомісячна грошова виплата.
Секретаріат, так?
_______________. Погоджуємося.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретаріат погоджується.
Під стенограму ми вносимо ще цю пропозицію. Все інше залишається в силі, так, шановні колеги?
І ми у висновку комітету пишемо, як і запропонувала Галина Третьякова: рекомендувати Верховній Раді ухвалити законопроект у першому читанні з врахуванням пропозицій і в цілому з техніко-юридичними правками.
І співдоповідачем на пленарному засіданні з цього питання визначити Третьякову Галину Миколаївну.
Немає інших думок, шановні колеги? Якщо немає, то в такому формулюванні я прошу проголосувати. Хто – за?
Третьякова Галина.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.
Я, Михайло Цимбалюк, за.
Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Гривко Сергій. Сергій Гривко!
Анатолій Остапенко – за. Дякую.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко – за.
Одноголосно. Дякую, шановні колеги.
Переходимо до наступного третього питання порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин (реєстраційний номер 7251), Галина Третьякова.
Будь ласка. пані Галина. Галина Миколаївна, будь ласка, вам слово.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую.
Я би просила представити законопроект Дядюру Ігоря.
ДЯДЮРА І.Г. Дякую, Галина Миколаївна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Ігор, будь ласка.
ДЯДЮРА І.Г. Дякую, Галина Миколаївна. Дякую, Михайло Михайлович.
Хочу нагадати членам комітету і всім присутнім, що ми одразу після початку війни розробили і перший раз внесли зміни до трудового законодавства на час війни. Закон був прийнятий, 2136-9, 15 березня він був прийнятий, був опублікований і працює.
Хочу сказати, що за час, який пройшов після цього, після того як був внесений цей закон, ми кожен день опрацьовуємо звернення від роботодавців, від людей, від працівників, які до нас звертаються, і в нас накопичились нові питання, які нам необхідно врегулювати. Ми підготували цей законопроект, і він має номер 7251.
Що до нього ввійшло? Вдосконалений обмін документами між роботодавцем та працівником в електронній формі. Зараз можна буде подавати все в електронному документообігу в період воєнного часу. Запроваджена додаткова підстава та окремий порядок для припинення трудових відносин в разі неможливості забезпечити працівнику умови праці внаслідок того, що необхідні для виконання роботи засоби знищені в результаті бойових дій, а також в разі довготривалої відсутності чи смерті. Визначення поняття сумісництва дуже важливо для забезпечення можливості внутрішньо переміщеним працівникам працевлаштовуватись на іншу роботу. Скасовані деякі, ми пропонуємо, на період воєнного часу окремі обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції.
Я хочу тут окремо пояснити, це стосується державних службовців і стосується виборних органів місцевої влади, ті, які є переміщеними особами. Вони не можуть працювати, наприклад, в Херсоні, вони переміщені десь у Львів, ми даємо їм можливість працювати, викладацьку діяльність, працювати, робити. І коли воєнний час закінчиться, вони повинні протягом одного місяця припинити цю діяльність. Це важливе питання, багато хто просив про це.
Право на додаткову відпустку окремим категоріям громадян. Ліквідований застарілий механізм перенесення відпусток при переведенні працівника на інше підприємство. Ми зробили важливу таку штуку, що можна подавати заяву про звільнення з попереднього місця роботи подавати в службу зайнятості, тому що неможливо подати там, де ідуть бойові дії. Подається в службу зайнятості, служба зайнятості опрацьовує, шукає попереднього роботодавця і з ним вирішує всі питання. А людина там, внутрішньо переміщена особа, починає отримувати допомогу і може стати на облік по безробіттю. Сьогодні не можна стати, якщо в тебе нерозірваний трудовий договір, неможливо стати на облік і отримувати допомогу по безробіттю.
Деякі інші питання також є. Я дуже прошу це підтримати. Я бачив звернення від Асоціації міст, що вони попросили, що треба розширити те, що ми написали, оце, дати можливість працювати не тільки виборним органам, а всім посадовим особам органів місцевого самоврядування. Ми з цим абсолютно згодні, це абсолютно правильно, ми це підтримуємо.
Доповідь закінчив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю.
Шановні колеги...
_______________. Михайло Михайлович!
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є дві пропозиції. Перша, це все-таки щоб Микола Бабенко як співдоповідач від комітету виступив, а тоді представники центральних органів виконавчої влади, профспілки, роботодавці.
Пане Миколо, як ваша думка, ви спочатку, а тоді вони?
БАБЕНКО М.В. Да, Михайло Михайлович, якщо можна, я два слова скажу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Шановний Михайло Михайлович, шановні колеги, ми отримали як від представників роботодавців, так і від профспілок величезну кількість зауважень до даного законопроекту. Я думаю, що зараз за пару хвилин вони матимуть можливість, власне, самим висловити свої зауваження.
Що б я пропонував? Я пропонував би зараз не приймати даний законопроект, дати нам можливість хоча б тиждень трошки відпрацювати спільну позицію усім сторонам соціального діалогу та після цього приймати відповідний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Микола. Ми зафіксували вашу позицію.
А зараз, будь ласка, по декілька хвилин роботодавці. Сергій Біленький.
Будь ласка, пане Сергій.
БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановні Михайло Михайлович, Галина Миколаївна, члени комітету, запрошені! Дійсно, ми підтримуємо пропозицію Миколи Вікторовича Бабенка, яку він тільки що озвучив. Ми розробили багато пропозицій на 19 сторінках до цього законопроекту. На жаль, просто не було часу і можливості хоч раз зібратися на узгоджувальну нараду для того, щоб їх проговорити.
Просто якщо навіть частина з цих пропозицій, на наш погляд, конструктивних буде врахована, нам не прийдеться ініціювати там окремий законопроект для того, щоб вони потім були якимось чином враховані. Тому пропозиція дуже слушна. Я не знаю, чи є сенс зараз йти по конкретних пропозиціях, це досить довго, але, якщо б нам дали до наступного планового засідання комітету час провести цю узгоджувальну нараду, я думаю, це б пішло на користь усім, в тому числі і законопроекту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергій.
Олександр Шубін, профспілки. Будь ласка.
ШУБІН О.О. Дякую.
Шановний Михайло Михайлович, шановні народні депутати, я, якщо можна, займу трішки вашого часу, хотів би просто озвучити пропозиції. Законопроект дуже важливий, він потрібний, він потрібний зараз і невідкладно, проблем накопичилося багато. Тому ми б просили у прискореному режимі провести цю роботу з доопрацюванням, ми готові на неї.
Перше, що ми пропонуємо. Як і коли ми розглядали 7275, ми вирішили на робочій групі відкласти сюди це питання, це питання розірвання трудових відносин у випадку втрати зв'язку із роботодавцем. Тобто не тільки бойові дії чи ВПО, а коли зник роботодавець, от немає його, не можна розірвати зв'язок.
Далі. Питання щодо упорядкування цих 60 і 40 чи 50, як у законопроекті, понаднормових годин, ми даємо, здається, більш виважене формулювання, тут просимо доопрацювати.
Далі. Ми пропонуємо все ж таки передбачити механізм, коли Кабмін разом із військовою адміністрацією зможуть давати доплату за роботу критичної інфраструктури в умовах ведення бойових дій. Тобто щоб це було регульовано, але така можливість була стимулювати працівників, які під вогнем відновлюють електромережі, водопостачання і так далі.
Пропонуємо також трішки дати чітке визначення, коли і в якій частині роботодавець може обмежувати дію колективного договору. Бо зараз повсякчас відбувається обмеження дії колдоговору навіть в тих положеннях, які не обмежуються цим Законом 2136, це неправильно, ми просимо упорядкувати.
Також ми пропонуємо більш влучну, з нашої точки зору, редакцію щодо граничного використання відпустки основної. Вона встановлюється 24 дні, але роботодавець навіть якщо немає роботи, не може дати додаткову відпустку працівнику. Зараз завершиться учбовий рік, і ми всі побачимо, як освітянам треба вигадувати додаткову роботу, якої у них немає.
Крім того, просимо передбачити певний, до 10 днів, перехідний період, коли роботодавець, наприклад, в Києві сказав працівникові, що завершується твоє призупинення трудового договору, а працівник жив, наприклад, у Гостомелі і йому просто немає куди повернутися, щоб працівник мав оцей перехідний час визначитися, він може повернутися чи не може до виконання своїх обов'язків.
І знову ж таки звертаємо увагу на статус безробітного для працівника, який перебуває в режимі призупинення. Зараз 7275 дає можливість часткового безробіття, але за частковим безробіттям має звернутися роботодавець, а працівник, якщо роботодавець не звертається, самостійно не може отримати допомогу.
Оце наші основні пропозиції, які ми б додатково просили врахувати. Ми з Мінекономіки попередньо їх опрацьовували і думаємо, що швидко ми знайдемо тут компромісні редакції і законопроект потрібний.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре, за конкретні пропозиції, за позицію те, що такий законопроект потрібний.
Зараз є у нас, бачу, і має бажання висловитися Алюшина Наталія, це голова Національного агентства України з питань держслужби. Будь ласка, пані Наталія.
АЛЮШИНА Н.О. Дякую, Михайло Михайловичу.
Так, колеги, ми теж погоджуємося і в цілому підтримує НАДС положення цього законопроекту про внесення змін. Разом з тим, ми пропонуємо дещо доповнити, я цілком погоджуюся з колегами, щойно переді мною які виступали, із паном Олександром, зокрема. І ми теж наголошуємо на тому, що потрібно з'ясувати питання в першу чергу, перша стаття, зміни до першої статті про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (2136). Ми там пропонуємо уточнити, оскільки запропоновані положення, якраз зміни до цієї статті не дають повного розуміння сфери застосування цього закону. Зокрема, передбачено, що норми цього закону поширяться на державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. А якщо ми будемо впроваджувати такі зміни, то тоді залишається незрозумілим, яким законом мають керуватися тоді державні службовці органів, проходження служби в яких регулюються спеціальними законами. Тобто мова йде про органи прокуратури, мова йде про суди, Державне бюро розслідувань і інше.
І, враховуючи це в змінах якраз Закону 2136, там теж не передбачено, що норми цих спеціальних законів, включаючи Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", не застосовується в частині відносин, які регулюються цим законом. І така умова, власне, і передбачена тільки для законодавства про працю, Закону України "Про державну службу". В частині... у нас лише три такі ремарки було, пропозиції, чим можна б було його посилити і уточнити, це, звісно, на розгляд комітету.
Друга наша пропозиція. Внесення змін до статті 12 Закону, саме в частині третій статті 12. Ми там пропонували доповнити лише абзацом, яким зобов'язати роботодавця протягом періоду дії воєнного стану здійснювати сплату мінімального страхового внеску на час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати.
Це питання якраз зарахування до страхового стажу працівника періоду відпустки без збереження зарплати на період воєнного стану якраз потребує нагального вирішення. Це сума 1 тисяча 430 гривень на місяць, проте це б могло теж впливати, якщо людина перебуває у відпустці за власний рахунок, тим не менше, цей страховий стаж не переривається.
І останнє,– це третя пропозиція, якраз зміни до статті 36 Кодексу законів про працю, якраз що стосується можливості, те, про що говорив зараз і пан Олександр, ми погоджуємося, посвідчення факту припинення трудових відносин відповідним центром зайнятості. Отут ми пропонуємо якраз теж доповнити нормою про те, що працівник може звернутися до центру зайнятості незалежно від місця його проживання для того, щоб засвідчити факт припинення трудових відносин, яке відбулося під час дії особливого періоду або для оформлення припинення трудових відносин за власною ініціативою якраз на підставах, які передбачені законодавством.
Ну, і в запропонованих цих змінах така можливість якраз засвідчення факту припинення трудових відносин дається працівнику лише у разі смерті роботодавця. Однак ми маємо розуміти, що під час війни таких випадків, коли працівник не може отримати наказ про своє звільнення і необхідний запис в трудовій книжці, ну, це очевидно. А відповідні відомості якраз не може бути фізично внесено до державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо там підприємство зруйновано, документація втрачена, територія місця знаходження підприємства окупована або зв'язок з керівництвом теж відсутній. Тобто таких ситуацій може бути безліч, ми їх просто з вами не зможемо все перерахувати навіть.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Наталія, вам за фахові пропозиції.
Шановні колеги, Миколюк Назар, Асоціація міст України. Будь ласка, бачу, бажає виступити.
МИКОЛЮК Н.М. Шановний пане Михайло, шановні народні депутати! Не буду займати час, хочу лише подякувати за підтримку Мінекономіки наших пропозицій, які стосуються зняття обмежень законопроекту щодо роботи для посадовців виборних посад. І просимо при доопрацюванні законопроекту наші пропозиції врахувати.
Хочу звернути увагу, щодо виборних посад відноситься, зокрема, і секретарі рад, і заступники голів, і керуючі справами, і старости, яких у нас досить багато. Тому ми просимо цю пропозицію врахувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Назаре.
Будь ласка, Жовтяк Юлія, директор Державного центру зайнятості. Пані Юлія, будь ласка.
ЖОВТЯК Ю.С. Вітаю всіх! Я дуже коротко. Ми надавали пропозиції комітету, це саме стосується змін до статті 36, у разі смерті фізичної особи роботодавця. Ми в цілому підтримуємо законопроект …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юліє, зв'язок з вами пропав.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Треба вимкнути відео. Відео вимкніть,пані Юліє.
ЖОВТЯК Ю.С. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юліє, вас уже не чути, поплив звук. Є пропозиція і прохання секретаріату, щоб ви у письмовій формі подали свої пропозиції.
Олена Степаненко, представник Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав. Будь ласка, пані Олено.
СТЕПАНЕНКО О.А. Доброго всім дня! Я теж би хотіла підтримати і деякі пропозиції профспілок і Нацдержслужби. Дійсно, ці пункти потребують доопрацювання. І Уповноважена внесла зауваження до цього законопроекту.
Наприклад, щодо права державних службовців, які зареєструвалися вимушеними переселенцями, і отримують право працювати. Не зрозуміло, чому тільки на приватних компаніях, а чому вони не можуть працювати на комунальних і будь-якої іншої форми власності, крім приватної. Це обмеження, вважає Уповноважений.
Крім того, хотіла б привернути увагу, що не можна застосовувати, Україна ратифікувала Конвенцію про права осіб з інвалідністю, і не можна в законі застосовувати такий вираз, як "дитина інвалід". Потрібно переписати ці норми, потрібно зазначити "дитина з інвалідністю" або "особа з інвалідністю".
Крім того, є рішення Конституційного Суду, там є така норма щодо зменшення терміну додаткових відпусток з 14 до 7 днів, це для ветеранів війни, військовослужбовців, на яких поширюється цей законопроект. Є рішення Конституційного Суду про те, що не можна змінювати такої категорії осіб пільги без рівноцінної заміни. Тому що ці люди виконали перед державою свій обов'язок і зараз таки виконують свій обов'язок, і от це зменшення без заміни воно не допускається. Є два рішення Конституційного Суду. Прошу теж звернути увагу.
Ну і те, що, дійсно, 60 годин для працівників критичної інфраструктури, коли ми добавляємо слово "нормальна" тривалість, то це визначає, що ці люди будуть працювати без доплати. І тоді не відповідає, що скорочена тривалість буде 50 днів (там не уточнено, для яких категорій), а загальна тривалість робочого тижня – 40 годин, і тому це буде теж невідповідність.
Тому дуже прошу врахувати і зауваження Уповноваженого. І якщо буде така нарада проводитися, і Мінекономіки запросити, і Офіс Уповноваженого до участі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олено. Ми почули ваші пропозиції, і будемо до робочої групи також долучати вас і ваших фахівців.
Міністерство у справах ветеранів, перший заступник міністра Порхун Олександр. Будь ласка, пане Олександр.
ПОРХУН О.І. Дякую.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Не буду багато часу забирати, тому що попередній спікер озвучив нашу пропозицію, тому що даним законопроектом планується скасувати щорічну одноразову відпустку на протязі 14 днів. Це порушення Конституції, і ми просимо на це звернути увагу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.
Я ще раз звертаюся до директора Державного центру зайнятості, пані Юлії Жовтяк. Пропав зв'язок, але є ваші письмові пропозиції в секретаріаті, і ми обов'язково будемо їх враховувати, бо вони є слушними. Дякую.
ЖОВТЯК Ю.С. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, всі бажаючі висловилися?
______________. Михайло Михайловичу, останнє слово, можна я скажу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Пане Ігорю, не дай бог, це не останнє слово. Ви людина фахова і будете працювати скільки захочете, багато років.
Будь ласка, ваша позиція з цього законопроекту.
ДЯДЮРА І.Г. Шановні колеги, я дуже сумую за тим часом, коли ми погоджували законопроекти, розсилали, збирали правки і все. Зараз робиться все швидко. Я підтримую те, що сказав шановний Микола Вікторович, що треба взяти, врахувати це. Тільки у мене є велике прохання зробити це швидко. Це раз.
Друге. Щоб кожен робив свою частину, щоб ми не намагалися цим законопроектом врегулювати взагалі все, навіть там, де ми нічого не розуміємо. Ну, тобто я проти того, щоб можна було прийти, наприклад, у Службу зайнятості будь-кому і подати заяву, що я звільняюся, наприклад, там з роботи. Це має бути обмежено окремими там обставинами.
А так в цілому я абсолютно підтримую цю ідею, що цей законопроект треба доопрацювати тільки швидко, і готовий працювати.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю, за фахову вашу державницьку позицію.
Я єдине, хотів би висловити коротко свою позицію. Однозначно такий законопроект потрібен. І ті пропозиції, які звучали сьогодні від представників роботодавців, профспілок, місцевого самоврядування, Міністерства ветеранів, Уповноваженого, тобто… від Центру зайнятості, вони є суттєвими.
Я хотів би до керівника, який доповідав від комітету, пана Миколи Бабенка, ваша позиція: скільки вам потрібно часу, щоби воно виглядало оперативно, бо я погоджуюся з паном Ігорем Дядюрою, що законопроект потрібно ухвалювати негайно, бо потім він утратить свою актуальність і потерплять багато людей.
Скільки вам потрібно, щоби ці всі пропозиції узагальнити, пане Миколо, і щоби воно… на наступне засідання ми вже могли розглянути? Будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Шановний Михайло Михайлович, шановні колеги, я думаю, що ми спробуємо зробити це до наступного засідання.
Але я тільки що почув велику кількість додаткових зауважень, тому говорити про конкретний строк я не можу зараз. Будемо пробувати зробити це до наступного засідання.
Єдине, що хочу сказати від себе стосовно оперативності тієї або іншої роботи. Хочу звернутися до Ігоря Дядюри. Дивіться, це ваш законопроект, ви його готуєте, ви розумієте всю його проблематику і ви розумієте, що у нас, крім вас як ініціаторів даного законопроекту, у нас є сторони соціального діалогу. Для того щоб воно робилося оперативно і швидко, у вас є всі можливості залучати представників роботодавців, профспілок і виносити вже нам на комітет узгоджене рішення. І тоді нам не доведеться це робити по одному, по другому і по третьому колу. Але так, що воно входить в комітет і тільки від представників роботодавців ми отримуємо 19 сторінок зауважень, ви розумієте, ну, про яку оперативність ми можемо тоді говорити?
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо.
Погоджуюся з вами. І насправді і розуміємо, що всі працюємо в непростих умовах, в тому числі і Мінекономіки, коли в нас воєнний стан і є багато інших речей, викликів. Але ми маємо ухвалювати законопроекти, які би спрощували роботу і державним органам влади, але і не забували про людину, громадянина, працівника, ради якого ми ухвалюємо ці законопроекти.
Через те я просив би, пане Ігорю, тут залежить, я погоджуюсь з Бабенком, залежить від вас, від вашої оперативності. Запросіть всіх зацікавлених, тих, які сьогодні виступали, з їхніми пропозиціями, секретаріат також долучається. Ми працюємо таким чином, щоб ми могли як тільки буде готово, ми, я думаю, колеги мене підтримають, ми зберемося на засідання комітету. Ми теж працюємо 24/7. Давайте. Зробите за три дні – нормально. Зробите за п'ять днів максимум, але щоб це не розтягувалось, бо воно втратить актуальність.
Дякую.
ДЯДЮРА І.Г. У мене, користуючись...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
ДЯДЮРА І.Г. Михайло Михайлович, я перепрошую, користуючись тим, що всі, хто подав зауваження, зараз присутні, у мене прохання: подати в письмовому вигляді нам сюди, в Мінекономіки. Я дуже прошу це. У нас є роботодавці, я побачив, у нас є профспілки, 19 сторінок, я бачив Асоціацію міст. Решта, я теж дуже …(Не чути) негайно нам подати. І буде нарада за нарадою 24 години для того, щоб швидко все це зробити.
Я ще раз дуже дякую Миколі Вікторовичу і вам, Михайло Михайлович, і всім членам комітету. Все буде швидко опрацьовано. Порушень Конституції не буде, обіцяю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, після завершення сьогоднішнього засідання представники секретаріату направлять вам інформацію, на коли ми проведемо засідання робочої групи тут в комітеті. Прошу долучатися, і ми на базі комітету зробимо негайно всі ті речі, які сьогодні звучали, узагальнимо і спільно з Мінекономіки вийдемо на фінальний варіант законопроекту.
Шановні колеги, давайте… З цим питання ми зрозуміли, так, робоча група працює, після завершення її виносимо знову на засідання комітету.
Шановні колеги члени комітету, на коли ми завтра проведемо засідання? Анатолій, ви пропонували на дев'ять, так?
ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, я сказав, що я готовий …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді на дев'ять завтра підходить всім, шановні колеги?
Ми засідання комітету не закриваємо, завтра о 9 годині в нас одне питання. Я думаю. що ми його розглянемо оперативно протягом пів години, бо насправді там є автори від всіх фракцій чи майже від всіх, і нам потрібно вийти на ухвалення рішення, щоб на наступне засідання сесії ми це розглянули. Домовились? Завтра о 9 годині продовжуємо засідання комітету.
За сьогоднішню участю дякую всім. Дякую представникам центральних органів виконавчої влади, народним депутатам і профспілкам, роботодавцям і також всім іншим: Асоціації міст України, уповноваженому, ті, які долучаються до ефективної роботи. Слава Україні!