Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, шановні запрошені, вітаю! У мене прохання до народних депутатів членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів подати голосом, хто з нами на онлайн-зв'язку.
БАБЕНКО М.В. Бабенко з вами.
ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола, Струневич Вадим, Королевська Наталія, Гривко Сергій, Тимошенко Юлія Володимирівна. П'ять, у нас є кворум. Ми можемо починати. На зв'язку тільки Бабенко Микола.
Шановні народні депутати, чи є пропозиції до запропонованого порядку денного, зміни якісь чи зняття якихось питань? Є.
Пане Анатолію, прошу.
ОСТАПЕНКО А.Д. Да. Доброго дня, колеги, ще раз! Я пропоную перше питання ще перекласти, у зв'язку з лікарняним не було змоги попрацювати плідно над цими пропозиціями, тому прошу перенести це питання на наступний комітет.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
І ми домовилися з вами той раз, що законопроект 3515 ми ставимо сигнально. Ми знаходимося в дискусії зараз із співголовою робочої групи з Цимбалюком Михайлом Михайловичем по підготовці цього законопроекту. Він іде доволі важко, оскільки зачіпає багато питань: і оплата праці, і соціальні питання, і послуги адміністративні, і штрафи. Тому я просила би народних депутатів членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів більш щільно долучитися до підготовки таблички на друге читання. І хотіла б сказати, що сьогодні той законопроект, який підготовлений, ви бачите, що в таблиці ще не завжди готова четверта колонка, він поки що незбалансований і Міністерство фінансів надало на цю редакцію зауваження. В першу чергу це в якому відсотку від реального прожиткового мінімуму, від соціального фактичного рівня встановлювати сьогодні соціальний захист, оскільки забезпечити повністю прожитковий мінімум в реальному такому характері обрахований ми не зможемо. І більше того, бюджет на 23-й рік прийнятий. Тому у мене буде пропозиція друге питання зняти, і пропозиція у Анатолія Остапенка перше питання зняти.
Будуть ще зауваження якісь, Михайло Михайлович?
Тоді у мене прохання. Так, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Можна я по першому питанню. Я просив би, щоб ми найближчим часом підготували всі уточнення і пропозиції, тому що в грудні провели круглий стіл і дуже довго формуємо ті пропозиції, потрібно, щоб вже на них працювали. А так я підтримую…
ГОЛОВУЮЧА. Так, дякую.
Тоді, Анатолій Дмитрович, ми на наступному засіданні, одне в мене прохання там, щоб ми не затягували з прийняттям, бо питання важливе і там такі добрі рекомендації ми відпрацювали.
Таким чином у мене прохання проголосувати за порядок денний, який запропонований, без перших двох питань. Хто за цей порядок денний, прошу проголосувати.
Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА Дякую, шановні народні депутати.
Тоді ми переходимо до пункту 3 нашого порядку денного. Це розгляд проектів законів, які ми розглядаємо теж втретє.
Вітаю, пане Вадиме, пане Сергію, теж підійшли, у нас є вже повний кворум.
І законопроект 5651, ви знаєте, що на виконання цього законопроекту, до розгляду цього законопроекту, комітетом підготовлена редакція комітетівська, бо тут альтернативних три.
І я прошу пана Вадима Струневича доповісти з цього питання.
СТРУНЕВИЧ В.О. Ще раз … (Не чути) Ми напрацювали новий законопроект, в якому ми врахували ті законопроекти, які зараз розглядаються у транспортному комітеті, з приводу застосування електронного білету, узгодили його з ним. Також ми в проекті законопроекту лишили можливість монетизації до моменту, коли будуть повністю ратифіковані європейські регламенти та прийняті закони щодо єдиної електронної системи та електронного квитка. І залишили можливість як місцевих органам… місцевим громадам, якщо у них є така можливість та кошти… надавати ті кошти, так і в державному бюджеті започатковано програму, яка буде фінансувати ці пільги і перевезення.
Також ми його узгодили першочергово зі спеціалістами Міністерства транспорту і врахували думку нашої громадської ради з приводу того, що закон має бути, має стимулювати розвиток саме електронної системи та електронного квитка.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. І таким чином є пропозиція рекомендувати від комітету…
ОСТАПЕНКО.О. Можна, я ще …
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Анатолій.
ОСТАПЕНКО А.Д. Декілька слів хочу сказати. Ну, зокрема, проектом пропонується внести зміни до статей 12 і 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якими ветерани війни із числа учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок … (Не чути) та реалізувати право на пільговий проїзд за наявністю паперового посвідчення у разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду, посвідчення електронного тобто, чи персональної картки, яка видається на безоплатній основі та зчитується відповідною системою обліку.
Однак запропонований механізм реалізації ветеранами війни права на пільговий проїзд потребує доопрацювання, на мій погляд, виходячи з наступного. Незрозумілою є пропозиція щодо надання органом місцевого самоврядування пільги перевізникам за надані пільги з пільгового перевезення у формі грошової компенсації. Оскільки не визначені джерела її фінансування, тобто або державний бюджет, або місцевий, для виплати перевізникам, які не мають автоматизованої системи обліку оплати проїзду. Що суперечить запропонованим змінам до статті 17 Закону України "Про автомобільний транспорт", якими передбачається, що такі послуги надаються лише за наявності у перевізника автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Відсутність автоматизованої системи обліку оплати проїзду надає право перевізнику відмовляти від перевезення пільговиків. Це згідно статті 37 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відсутня норма щодо гарантованого мінімального розміру грошової компенсації перевізнику, що, виходячи з нерівних можливостей місцевих бюджетів, може призвести до неоднозначного підходу прийняття органами місцевого самоврядування рішень про визначення розміру грошової компенсації за пільговий проїзд.
Є така норма щодо надання пільг у формі грошової компенсації перевізнику з послуг зв'язку та позачергового капітального ремонту житла. Ну, є як би така ситуація незрозуміла взагалі.
Потребують уточнення пропозиції щодо кінцевого отримувача субвенцій з державного бюджету. Хто це буде – ветеран чи перевізник, з приводу якраз пільгового проїзду в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Запропоновані зміни унеможливлюють надання субвенцій з державного бюджету на пільги, зазначені у пунктах 17 та 21 статті 12 і 13 закону, оскільки не передбачають застосування автоматизованої системи обліку оплати проїзду при їх наданні. Тобто пільговий проїзд один раз на рік по Україні безкоштовно або з 50-відсотковою знижкою. Незрозумілий механізм реалізації ветеранами війни права на пільговий міський, приміський проїзд за відповідними посвідченнями у паперовій формі.
Окремо в проекті закону потребує врахувати наступне. Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 за номером 12-Р/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційною нормою, що обмежило право на пільговий проїзд учасникам війни, членам їх сімей, загиблих, померлих ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Зміни, які відбулися в транспортній системі України, внесення змін до Бюджетного кодексу в частині уточнення джерел фінансування пільгового проїзду, я вже про це казав, державний чи місцевий бюджети …(Не чути) компенсації, виплати за пільговий проїзд окремих категорій осіб на сьогодні належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися в усіх місцевих бюджетах.
Виходячи з викладеного, проект закону потребує суттєвого комплексного доопрацювання. Тому прошу його доопрацювати і тоді вже виносити ще раз на розгляд. Крім того, логічним було би законодавчі ініціативи, що вдосконалюють механізми, спрямовані на безкоштовний проїзд з державного бюджету та компенсації до пільгового проїзду певних категорій осіб, закріпити у законі України, який регулює транспортну діяльність та перевезення пасажирів.
Така у мене думка. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій.
Таким чином ми розглядаємо це питання в контексті внесеного Кабінетом Міністрів законопроекту і трьох альтернативних до нього. У вас є рекомендації рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу який закон?
ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, ви ж напрацьовували наш закон комітетський. Тому я хочу, щоб все врегулювали і тоді як би йоно виносили … (Не чути)
_______________. Можна попросити Остапенка, щоб включив мікрофон, будь ласка, бо не чути.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я пропоную ще доопрацювати наш законопроект комітетський, тоді його виносити вже і приймати за основу і далі опрацьовувати. Ми ж домовилися, що ми всі ж об'єднуємо. Але там є такі неузгодження, які ми, ну, з якими ми далі не можемо рухатися.
ГОЛОВУЮЧА. Ну, то єсть ви не мали можливості просто поопрацювати до...
Пане Вадиме, будь ласка, яка ваша позиція, будемо… Михайло Михайлович, може...
СТРУНЕВИЧ В.О. (Не чути)
ОСТАПЕНКО А.Д. Давайте доопрацюємо, внесемо оці пропозиції ... (Не чути)
_______________. (Не чути)
_______________. Михайла Михайловича так само не чутно.
ГОЛОВУЮЧА. Прохання включати мікрофон, щоб чули нас.
_______________. В законопроекті про електронний реєстр ветеранів ми саме виключаємо паперові посвідчення.
Далі, з приводу того, що не визначена сума компенсації. Суму компенсації визначають місцеві бюджети та державний. Якщо ми зараз його визначимо, то нам при кожній інфляції, при кожній зміні ситуації треба буде переголосовувати в нього зміни.
Друге. Ми намагаємося в цьому законопроекті стимулювати місцеві бюджети та перевізників переходити, підключатися до єдиної цифрової системи, яка була на всю Україну та допомогла би визначати всі пільгові перевезення.
І з приводу пільг щодо телефонного зв'язку, я гадаю, що законопроект про пільговий переїзд не має як би змінювати ще законопроекти про зв'язок. Тоді він буде називатися не "про пільговий переїзд", а "про пільговий переїзд та зв'язок".
З приводу того, що в діючих законах про автомобільний транспорт є ситуація, коли не дозволяє використати ветеранам своє право, ця ситуація вирішується саме тими законопроектами, які розглядає транспортний комітет, де вони це прибирають. Там ми цим законом, ну, можемо ще додатково, додатково і тут його прибрати, але...
_______________. Тут іде мова про надання перевізнику пільг, компенсацій по зв'язку та капітальному ремонту житла.
_______________. Не перевізнику.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, ну, насправді, законопроект потрібний. Ми готові зняти свій альтернативний при одній умові, якщо новим законопроектом, який розробить наш комітет соціальної політики і захисту прав ветеранів, буде чітко вказано, що всі витрати на пільговий проїзд ветеранів на місцях бере центральний державний бюджет.
Якщо знову ми зробимо спробу перекинути на місцеві бюджети, то в нас вийде те, що є зараз, що одні бюджети компенсують перевізнику, інші не компенсують, а через те деякі перевізники відмовляються перевозити пільгових пасажирів. Або кажуть, я вже трьох везу, четвертий – виходь. Це неподобство. Держава, коли гарантує Конституцією пільгу, вона має її забезпечувати фінансово – оце наша вимога.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Я прокоментую все ж таки… (Шум у залі) Я перепрошую. Я прошу прокоментувати, оскільки я є авторкою одного з альтернативних законопроектів: держава може компенсувати тоді, коли вона знає, що ця система валідована.
Ви знаєте, що попередній ми розглядали, у нас Мінфін, Мінрегіонів не могли сказати точну цифру. Цифра коливається від 8 до 24 мільярдів, але, умовно кажучи, якщо нема системи валідації і закривати витрати, які виставляють транспортні компанії, які неможливо перевірити, чи це пільги учасникам бойових дій, пенсіонерам чи іншим. Неможливо.
Таким чином, крім того, щоб компенсувати це з Державного бюджету, ми маємо по-господарські витрачати ці кошти, а не робити… і не потрібно цією тематикою спекулювати. Місцева влада на місці має зробити систему валідації. Саме це ми і виписували, що державний бюджет може це брати, але при валідуванні. Отак.
Якщо системи валідації нема, то в цьому випадку…
_______________. Галина Миколаївна, я погоджуюсь, але ж як сказав Михайло Михайлович, у нас місцеві бюджети є в нерівних умовах: одні зможуть щось надавати, інші не зможуть. Тому я пропоную у зв'язку з тим, що я був на лікарняному, я у своїй письмовій формі подам пропозиції, ми тоді до наступного комітету також доопрацюємо, і з паном Вадимом далі тоді будемо голосувати за цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧА. Микола Бабенко, будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, перш за все хочу категорично підтримати позицію Михайла Михайловича стосовно того, що в будь-якому випадку питання пільгових перевезень має бути забезпечено саме державою і з державного бюджету.
Стосовно того, про що ви говорите, що, звісно, валідація необхідна. Але якщо ми говоримо сьогодні про те, що у нас валідація буде на державному рівні, тобто єдина система, то відповідно ми повинні передбачити механізм, за якого у нас відбудеться зміна діючих систем, валідації, які, наприклад, існують в місті Києві, інших містах, вже на загальнодержавні системи. А така зміна знову-таки можлива лише за умови, що саме держава буде здійснювати повну компенсацію витрат за пільгові перевезення.
Тому що відбувається зараз на місцях? Дійсно, деякі міста, перш за все міста, можуть собі дозволити і роблять компенсації, але вони самостійно і впроваджують систему валідації. Говорити сьогодні про те, що ми спочатку зробимо централізовану систему валідації, а потім вже будемо здійснювати заходи з фінансування перевезень вже з державного бюджету, я вважаю, що це було би неправильно, тому що таким чином ми зруйнуємо навіть систему компенсацій і пільг навіть в тих містах, в яких вона вже сьогодні існує.
ГОЛОВУЮЧА. Насправді вона сьогодні повністю, стовідсотково відбувається за рахунок місцевого бюджету.
_______________. Правильно. І коли воно відбувається за рахунок місцевого бюджету, відповідні є, бувають і системи валідації, які впроваджені в тих чи інших містах. Але я почув про те, що Вадим говорив, що необхідно створювати єдину державну систему.
_______________. Це низка законопроектів, які розглядаються в транспортному комітеті, і воно не передбачає створення... (Не чути) окремої нової системи. Воно передбачає створення на базі міністерства системи, в яку місцеві системи будуть просто надавати свою інформацію. На містах ніхто нічого не буде змінювати. І там низка законів транспортних ... (Не чути) На позаминулому тижні один з них прийняли в першому читанні, їх можна скласти і передивитися, щоб ми детально розуміли, як це буде працювати.
ГОЛОВУЮЧА. Щодо електронного квитка. Ми прийняли на тому тижні цей законопроект, який буде імплементуватися, але держава не зможе робити системи валідації всім транспортним компаніям, які сьогодні утримуються за рахунок комунальних грошей або…
_______________. Це зрозуміло. Це зрозуміло, Галина Миколаївна, але я говорив про інше. Я зрозумів про те, що говорив Вадим, що начебто буде створюватися… буде єдина система. А я говорю про те, що вже велика кількість різних систем існує, і ми не повинні їх зруйнувати.
_______________. Ні в якому разі. Вони так і лишаються, але на базі міністерства вони … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. І в будь-якому випадку держава і міністерство може встановлювати вимоги до таких систем. І це в законі написано, що вимоги до таких систем вони встановлюються органом, який встановлює політику. І стовідсотково міністерство має ті системи, які є, не зруйнувати ті, які в Харкові запроваджувалися, у Вінниці, у Києві є система валідації не всіх, але там маршрутки не діють. Але там, де є вона, метро, воно, звісно, не має бути зрушено ,і міністерство буде це робити.
_______________. Пане Миколо, так. Є пропозиція до наступного комітету доопрацювати більше його, і тоді я буду подавати письмово пропозиції і ви тоді подавайте, ми тоді проголосуємо, бо закон дійсно такий, що повинні його вже давно були пропрацювати і прийняти.
ГОЛОВУЮЧА. А у мене питання до вас, шановні народні депутати. Є необхідність заслуховувати Міністерство розвитку громад і територій, у нас є Кравченко Наталія?
_______________. Думаю, якщо ми його переносимо, давайте не витрачати час, Галина Миколаївна.
ГОЛОВУЮЧА. Не витрачати час.
_______________. Якщо є узгоджена позиція, що ми його переносимо і доопрацьовуємо, навіщо ми будемо зараз витрачати час. Давайте ми його переносимо і переходимо до наступного питання, ми ж обмежені в часі, нам треба законопроекти розглядати.
ГОЛОВУЮЧА. У мене тоді прохання, по-перше, до міністерства… я перепрошую. У мене прохання до Міністерства розвитку громад та територій України, ви отримали проект закону, який опрацьований робочою групою у комітеті. У мене прохання надати пропозиції до нього, відпрацюють наші народні депутати, і прохання також Миколюк Назар теж долучитися, якщо ви там не долучені, я думаю, що ви приймали участь у підготовці.
Гаразд. Тоді ми переносимо законопроект на наступний…
_______________. Я, наскільки знаю, що голова громадської ради ще хотів декілька слів сказати.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.
Шановні народні депутати, тоді переносимо цей законопроект на наступний раз. І переходимо до пункту 4 нашого порядку денного. І це попередній розгляд законопроекту щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів. Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстраційний номер 5832), автор – Кабінет Міністрів України. І альтернативний до нього пані Королевської.
Будь ласка, від Міністерства у справах ветеранів Порхун Олександр, да? Ви з нами?
Міністерство у справах ветеранів, Курій Олександр Олександрович.
КУРІЙ О.О. Доброго дня всім присутнім! Ну, так як законопроект урядовий, то ми, звичайно, підтримуємо урядовий законопроект, який відпрацьований нами спільно з Мінсоцполітики, тому як би ... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Ви ж його представте. Ви представте.
КУРІЙ О.О. Ну, закон, да, перепрошую. Урядовим законопроектом пропонується в межах тих коштів, які передбачені в держбюджеті на виплату грошової допомоги до 5 травня, встановити розміри у відсотках від прожиткового мінімуму для категорій в залежності від статусу: учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни І, ІІ, ІІІ групи, учасникам війни і членам сімей загиблих в певних відсотках в,ід прожиткового мінімуму.
У разі прийняття законопроекту, як на нашу думку, буде знято одне з болючих питань, яке на сьогодні постало з цією виплатою, це рішення судів, які приймаються, зобов'язують виплачувати цю грошову допомогу у мінімальних пенсіях в залежності від набутого особою статусу, від 3 до 10 мінімальних пенсій за віком, що потребує значних фінансових витрат на цю виплату.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні депутати! Да, будь ласка, пан...
ОСТАПЕНКО А.Д. Я декілька слів хочу сказати.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
ОСТАПЕНКО А.Д. Що закон 35... закон встановив грошову допомогу по виплаті в порядку буде визначатися Кабінетом Міністрів. Обсяг видатків на зазначену мету становитиме близько 1,38 мільярда гривень, в тому числі поштові видатки складатимуть 6,9 мільйона гривень, забезпечення і виконання законопроекту потребуватиме додаткових виплат в сумі 7,7 мільйона гривень.
Також є альтернативний законопроект до законопроекту 5832. Альтернативним законопроектом на відміну від основного передбачено законодавчо встановити збільшену допомогу до 5 травня до таких рівнів у відсотковому значенні від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Для осіб з інвалідністю внаслідок війни та колишніх малолітніх в'язнів концентраційних таборів, визнаних особами з інвалідністю: І група – 217 відсотків, ІІ група – 240 відсотків, ІІІ група – 210 відсотків; для осіб, які мають особливі заслуги перед батьківщиною – 270 відсотків; для учасників бойових дій, неповнолітніх в'язнів концентраційних таборів – 90 відсотків; для членів сімей загиблих і дружин/чоловіків померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань – 55 відсотків; для учасників війни та колишніх в'язнів концентраційних таборів – 35 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На мою думку, ми повинні підтримати урядовий законопроект 5832. Він більш реально відноситься до нашого життя.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
Шановні народні депутати, є питання до Міністерства у справах ветеранів? У мене є два питання. Можете, пане Олексію, пояснити мені, чому грошова допомога існує в таких коефіцієнтах – 255, 225, 195, 35, 55, 255? Чому використано саме такі коефіцієнти?
І друге питання: а чому 5 травня?
_______________. Чому 5 травня. Я почну з другого. На жаль, точну відповідь вам надати не можу. Приблизно це пов'язано з тим, що коли запроваджували цю виплату у 98-му році, передбачалося, що перед 9 травня – Днем перемоги, ветерани отримають від держави певну матеріальну допомогу фактично в честь до цього свята.
ГОЛОВУЮЧА. Могли там змінити дату? Наприклад, написати…
_______________. Дата – це дискусійне питання. На сьогодні це дискусійне питання, ми абсолютно не проти.
ГОЛОВУЮЧА. Ви як міністерство, як Кабмін захищаєте саме дату 5 травня? Ну, ви ж подали. Це ж ваш законопроект.
_______________. Ми не дату 5 травня захищаємо, а ми розміри пропонуємо саме ті, які в законопроекті, в зв'язку з …
ГОЛОВУЮЧА. Ну, ви написали, що це грошова допомога. Так, грошова допомога?
_______________. Ну, вона так… Ми в межах тієї суми, яка була передбачена в бюджеті як на той рік, так і на цей, що фактично становить від там 530-550 гривень до 4 тисяч 200 гривень.
ГОЛОВУЮЧА. Ви знаєте, що Кабінет Міністрів підтримує надзвичайно швидке підвищення прожиткового мінімуму. І ми робимо все для того, і законопроект 3515 у нас відв'язує все від прожиткового мінімуму.
Ви свідомі того, що зараз, написавши про грошову допомогу і прив'язавши по цих коефіцієнтах до прожиткового мінімуму, який буде суттєво підніматися, оцю грошову допомогу будете суттєво збільшувати? Ви свідомі, Міністерство фінансів, ви свідомі, що ви там за три роки... потім будете приходити до Верховної Ради і казати, що 1,38 мільярда – це там багато, а завтра це буде 3,6 мільярда отакої грошової допомоги. При чому ми виплачуємо це незалежно від того, який матеріальний стан людини, якій ми надаємо так звану грошову допомогу. Ми у людини питаємо, а вона там хоче таку грошову допомогу чи ні, може, там краще якийсь подарунок подарувати чи щось інше.
Просто чого 5 травня? Чого такі показники? І чому ви знову прив'язуєтесь до прожиткового мінімуму? Який тут методологічний сенс? Чому прожитковий мінімум? Чому 2,5 прожиткових мінімуми? Це тому що людина малозабезпечена? Ні, ви не перевіряєте. От чому? Є якась логіка в цьому законопроекті?
_______________. Саме по розмірах?
ГОЛОВУЮЧА. Три питання я вам задала. Чому 5 травня? Чому прив'язка до прожиткового мінімуму? І чому такі коефіцієнти? Ну, от звідки взялися … (Не чути)
_______________. До 5 травня... Я вже озвучив, так як це передбачалася виплата до Дня перемоги завчасно, щоб ветерани могли відсвяткувати перемогу, скажемо так.
Чому в такий розмірах? Так це відсотки від прожиткового мінімуму для непрацездатних. Вони фактично відповідають розмірам мінімальної...
ГОЛОВУЮЧА. Вони непрацездатні всі у нас? Ви їх віднесли до категорії непрацездатних?
_______________. Так ми ж не міряємо їх категорією працездатний чи непрацездатний, ми розмір прив'язуємо до цього... відсотках і прожиткового мінімуму. Тут питання ж не в матеріальному стані...
ГОЛОВУЮЧА. Мінімальний розмір, як ми це зробили по рішенню Конституційного Суду по чорнобильцям. Так як ми зробили вчора, прийнявши законопроект 4668 і встановили там мінімальну пенсію для військових в абсолютному розмірі, і пишемо, як вона індексується. Чому прив'язка саме така? То єсть логіка якась... Ну, якщо ви там робите, ми знаємо, що тут є рішення Конституційного Суду. Чогось Конституційний Суд відніс це до гарантій. Це ж не гарантії виплат, це грошова допомога, яка, ви от правильно кажете, яка там допомагає людям святкувати. Якщо є кошти, ми святкуємо. Якщо коштів немає, ми їх направляємо на армію. То єсть має бути логіка, в соціальних трансфертах має бути якась логіка. Якщо ми допомагаємо, наприклад, людям з інвалідністю, тому що ми допомагаємо їм засобами технічної реабілітації, допомагаємо закупівлею реабілітаційних послуг, допомагаємо там створенням хабів, ще чимось, чи допомагає ця от виплата... Чого ми щомісячно не допомагаємо? Чому ми розмір пенсії не збільшуємо? Ну, якась логіка в цьому законопроекті мусить бути саме соціальної політики? Чому 5 травня? 5 травня люди нужденні, а 5 жовтня не нужденні? А 5 грудня, ні? Яка логіка в цій виплаті? Я знаю, що її запровадив колись там пан Кучма, колись він зробив це як подарунок. У нього був там профіцитний бюджет. Зараз яка логіка в цьому, що ви це стабілізуєте в законі от в такому сенсі?
Якщо можете відповісти, відповідайте. Якщо ні, то, шановні народні депутати, є якісь питання ще до… і які є пропозиції щодо цього законопроекту?
Будь ласка, пане Анатолію, які є пропозиції?
ОСТАПЕНКО А.Д. З приводу пропозицій, я запропонував, щоб ми прийняли урядовий законопроект. Як ви вже сказали, що даний законопроект був прийнятий в 1998 році при Президенті Кучмі. В принципі, ми розуміємо, що це був такий популістичний захід для того, щоб сподобатись нашим ветеранам.
На сьогодні, як ми знаємо, що якщо в повному обсязі сплатити, і відповідно закону це ми витратимо 8 приблизно мільярдів гривень, і сьогодні якраз відповідно до цього запропонованого законопроекту все це регулюється Кабінетом Міністрів. І Кабінет Міністрів якраз нам каже, що стільки коштів у цьому році ми зможемо заплатити.
Чому до 5 травня? Це дискусійне питання, ми його вже озвучували, ці питання, в комітеті. Якраз ті особи, які претендують, такі як афганці, могли би отримувати ці виплати і 15 лютого, да, чорнобильці, які могли би отримувати 26 квітня, там інші, інші, то також я думаю, що більш уважно центральним органам виконавчої влади, коли вони пропонують деякі закони, треба відноситись до усього і змінювати ті старі наші бачення, бо сучасне життя, воно змінилося, і ми бачимо, наскільки і як різко.
Тому, може, тоді внести, доопрацювати і внести зміни до законопроекту, в саму назву? До другого читання, я думаю, ми можемо це зробити, якщо буде така потреба. Але я пропоную все ж таки підтримати законопроект, запропонований Міністерством ветеранів України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином є пропозиція включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу кабмінівський законопроект. Правильно, да, так? Це попередній розгляд.
_______________. Галина Миколаївна, якщо дозволите кілька слів сказати, тому що, так, Міністерство соціальної політики. Насправді є предметна сторона цієї законодавчої ініціативи, яка полягає в достатньо високому тиску і економічному, і на суддівську систему, і на політичному, і на розумінчеському масштабі, в понятійному, я б сказав би, таким чином, тому що вже третій рік ми перебуваємо в ситуації, коли, дійсно, за результатами рішення Конституційного Суду, за результатами прийнятих рішень судів і Верховного Суду, і показова справа була, на підставі якої базуються відповідні рішення, держава по суті в добровільному порядку не виконує свої зобов'язання, які на сьогоднішній день визначені законодавством.
На жаль або на щастя, але Конституційний Суд прийняв таке рішення. Дійсно, починаючи з 90-х років були передбачені певні розміри виплат у прив'язці до мінімальних пенсій за віком. За цей час мінімальні пенсії за віком суттєво змінилися, і ви абсолютно справедливо порушуєте питання, що ми зараз провокуємо приблизно таку ж ситуацію, пов'язуючи з прожитковим мінімумом. Це абсолютно чітка позиція. І ми з вами (я дуже дякую всьому депутатському корпусу) за останній рік знайшли, по суті, вирішення цієї ситуації, і ви абсолютно чітко вказали, що це вже прецеденти, які ми зробили і по питанням пенсій чорнобильцям, і по питанням пенсій мінімальним військовослужбовцям, і так далі.
І я думаю, це правильний аспект, коли ми можемо також тут сказати чесно суспільству, яку суму коштів ми можемо забезпечити в стабільному режимі фінансування, щоб ніхто це не відсуджував. І я думаю, до другого читання ми з вами можемо запропонувати чіткі фіксовані цифри з подальшою індексацією для того, щоб не було необхідності їх переглядати на рівні закону кожного року, але, разом з тим, вони виконували ту роль мінімальної підтримки, скажімо там, ветеранській спільноті.
Друге питання, яке ви задали, і це вже концептуальне питання стосовно того, все-таки у зв'язку із якими подіями і яким категоріям ми маємо здійснювати ці виплати. Тут може бути також декілька варіантів. Ми можемо говорити просто про те, що це щорічна разова виплата, яка здійснюється у якусь дату, і цю дату, припустимо, може визначати уряд, Кабінет Міністрів, балансуючи таким чином витрати. Тому що в нас інколи бувають ситуації, припустимо, в цьому році у вересні нашій державі потрібно сплатити зовнішніх боргів більше мільярда доларів. Звичайно, що у вересні буде підвищене навантаження на державний бюджет. І таким чином, складаючи розпис на наступний рік, ми можемо планувати ці видатки.
Тому, підтримуючи Анатолія Дмитровича, ми вчора мали також непрості дискусії, зокрема, і стосовно питань соціальних гарантій ветеранській спільноті. Ми дуже просили його підтримати в першому читанні. І ми готові разом з Мінветеранів, разом з профільним підкомітетом доопрацювати до другого читання, тому що морозити цю ситуацію також не можна. Це створюватиме подальшу і напругу, і ескалацію ситуації в контексті реалізації законодавчо визначених прав ветеранами. Тому ми просили б якраз включити його до порядку денного, підтримати в першому читанні із доопрацювання в цих двох напрямках, які якраз були предметом обговорення на комітеті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію, за коментар.
Шановні народні депутати, є якісь інші думки? Пане Вадиме? Пане Бабенко Микола? Що, рекомендуємо тоді включити до порядку денного і прийняти за основу з доопрацюванням і зазначенням всіх тих проблем, які ми сьогодні зазначили під час…
_______________. Підтримую за основу і по повній програмі…
ГОЛОВУЮЧА. Змінити, да? Змінити і дати, і прив'язку до прожиткового мінімуму відв'язати. І подивитися…
_______________. Проголосувати, щоб по повній процедурі…
ГОЛОВУЮЧА. Пане Віталію, ви з нами будете доопрацьовувати тоді.
_______________. Так, ми повністю готові включитись в цю роботу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Дякую, пане Віталію.
Тоді голосуємо включення до порядку денного і рекомендації Верховній Раді прийняти законопроект за основу і одночасно альтернативний законопроект відхилити. Будемо голосувати всі три питання разом, правильно? Нема ж необхідності, да? Таким чином, голосуємо три рішення.
Хто – за? Прошу голосувати.
Бабенко Микола. Бабенко Микола!
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. За. Дякую. Дуже погано чутно. Гучніше, якщо можна.
Дякую, шановні народні депутати.
Ми переходимо до наступного питання нашого порядку денного, це п'ятий законопроект, щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (реєстраційний номер 5089). Це наступний, доопрацьований. Ну, я перепрошую, бо це доопрацьований. Інший, ми його відхиляли.
Це доопрацьований, який вносить Наталія Юріївна. Я ще раз нагадую, що така технологія, що якщо ми не включили до порядку денного, то в цьому випадку можна доопрацьовувати його безкінечно. І ми вже там третій, четвертий раз розглядаємо законопроекти.
Тому у мене пропозиція щодо цього законопроекту. Оскільки він поглинається прийнятим нашим, включити його до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді відхилити. Нема інших пропозицій?
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Микола Бабенко. Не чутно. Бабенко Микола!
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.
Пункт шостий нашого порядку денного пропонує пан Струневич, який веде цей ... (Шум у залі) Шостий розглядаємо.
Переходимо тоді до пункту шостого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про соціальну роботу (реєстраційний номер 6415), автор – Кабінет Міністрів України.
Будь ласка, Віталій Музиченко, до слова.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дуже дякую, Галино Миколаївно.
Шановні народні депутати, присутні законопроект підготовлений в рамках нашої спільного завдання стосовно законопроектної роботи ще на 2021 рік, який визначений відповідною постановою парламенту і передбачає затвердження у новій редакції по суті підходів стосовно реалізації соціальної роботи.
На сьогоднішній день ми можемо констатувати, що передумовою всього цього стала... по суті подальші кроки стосовно децентралізації. На сьогоднішній день основну роль стосовно забезпечення і надання належних соціальних послуг, а також соціальної роботи на базовому рівні відіграють у нас територіальні громади і сформована система соціальних служб. На жаль, можемо говорити про те, що тільки в трошки більше ніж у половині територіальних громад є спеціальні заклади, які проводять відповідну соціальну роботу, зокрема це центри соціальних служб або центри надання соціальних послуг. По суті, це фактично 850 територіальних громад, які базуються або на великих містах, або до складу яких входять районні колишні центри, де і раніше була відповідна інфраструктура, і вона наразі передана просто територіальним громадам. У решті територіальних громад таких закладів у багатьох випадках немає.
Але разом з цим на сьогоднішній день діє застаріла правова база, яка достатньо нечітко визначає умови проведення соціальної роботи, а також визначає обмежене коло громадян, які можуть отримувати відповідну підтримку, а також соціальне супроводження.
Таким чином, проектом акта пропонується абсолютно чітко затвердити перелік суб'єктів соціальної роботи, починаючи від формування, реалізації, а також отримання відповідної соціальної підтримки, розмежувати повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з питань проведення соціальної роботи, визначити основні напрямки стосовно реалізації такої соціальної роботи і тут в центрі уваги, і об'єктом такої роботи має стати конкретна особа, сім'я або конкретна група, яка потрапила у складні життєві обставини і основною вимогою, а також умовою проведення такої роботи визначається клієнтоорієнтований підхід, який базується на веденні випадку або так званому кейс-менеджменті. Тобто це тоді, коли застосовується різний набір соціальних послуг для того, щоб забезпечити виведення конкретної особи або сім'ї з тієї ситуації, в яку вона потрапила, враховуючи певні аспекти, тобто складні життєві обставини, а також передбачається визначити завдання, права та обов'язки суб'єктів, що проводять соціальну роботу. Поширити цю дію і можливість отримання такої підтримки на всі вікові категорії, а не так, як зараз визначено, що це можуть робити тільки діти та молодь, тобто соціального супроводження потребує, з нашого погляду, кожна сім'я або особа, яка потрапила в складні життєві обставини і не може обмежуватись віковими параметрами.
Тому ми просимо підтримати цей законопроект. Наразі ми говоримо про те, що там є необхідність по доопрацюванні в більш чіткому визначенні органу, який буде реалізовувати відповідні заходи, тому що, так як ми говорили і по 5849 законопроекту, там потрібно уточнити, але це буквально декілька тез, які потрібно доуточнити в плані назви цього органу, в решті позицій законопроект надзвичайно актуальний, і ми просили б його підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.
Пане Вадиме, послухаємо Уповноваженого з прав людини, Мінрозвитку … (Не чути) там зауваження мають, Асоціацію міст, потім ви чи ви, а потім… Як скажете?
СТРУНЕВИЧ В.О. Я гадаю, що ми можемо переходити до голосування.
ГОЛОВУЮЧА. Голосування? Будь ласка.
_______________. Я би просив врахувати
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
СТРУНЕВИЧ В.О. Я би просив врахувати зауваження Уповноваженого з прав людини щодо термінології. Я гадаю, що міністерство з радістю виправить цю неточність. А наразі всі інші зауваження, вони…
ГОЛОВУЮЧА. На друге читання, да? Тому ми можемо врахувати.
СТРУНЕВИЧ В.О. Я би просив колег підтримати. Це дійсно законопроект, який унормовує соціальні послуги і має дуже значну цінність для нашого … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
_______________. Це дуже важливе питання. Я підтримую пана Вадима, щоб ми не втрачали час, проголосувати і до другого читання виправити ті зауваження, які там…
_______________. …під стенограму зауваження Уповноваженого з прав людини на положення Закону "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а саме у проекті Закону про соціальну роботу вводиться поняття "корекційна робота", що не стикується із Законом "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Ми можемо це якось врахувати прямо у висновки, щоб ми… Тоді давайте переходити до голосування.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином із зауваженнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини включаємо законопроект до порядку денного і рекомендуємо Верховній Раді України прийняти законопроект за основу.
Хто за це рішення, прошу голосувати.
Бабенко Микола. Микола Бабенко!
_______________. Ну, в нас є кворум.
ГОЛОВУЮЧА. Ну, да, кворум є. Ну, просто хотілось би…
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, мене чутно?
ГОЛОВУЮЧА. От зараз да. За?
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. От побачили. Все, дякую.
І переходимо до пункту 7-го. Пане Вадиме.
СТРУНЕВИЧ В.О. 7 пункт відкласти на наступний комітет, щоб ми узгодили з міністерством окремі технічні питання. Одне з них, це ми підтримали законопроект щодо ліцензування …(Не чути) В цьому законопроекті ми повертаємося до питання декларування. Та ще є технічні питання. Щоб ми як узгодили, на наступний раз винесли.
_______________. Так якщо це технічні питання, ми можемо проголосувати, і тоді вже…
СТРУНЕВИЧ В.О. Якщо ми тут напишемо декларацію, а паралельно в нас іде закон, який потребує сертифікації та ліцензування, вони десь зустрінуться, і ми не зможемо виправити.
_______________. Що там Міністерство соціальної політики скаже з цього приводу? Пан Віталій, ви з нами?
МУЗИЧЕНКО В.В. Так, ми готові доопрацювати і подивитися для того, щоб не було дійсно розбіжностей з паном Вадимом стосовно того, яким чином це узгоджується. Але от я з колегами тут відразу спілкуюся, у нас не було ініціатив стосовно ліцензування або сертифікації…
ГОЛОВУЮЧА. У нас була.
МУЗИЧЕНКО В.В. Тоді, пане Вадиме, я просив би, щоб ми якимось чином провели певну узгоджувальну якусь нараду або зустріч для того, щоб ми подивилися, яким чином це може бути взаємоузгоджено. Добре.
ГОЛОВУЮЧА. Тоді ми знімаємо до наступного засідання, щоб ми врегулювали це питання. Гаразд, дякую.
Шановні народні депутати, ми переходимо до пункту 8 нашого порядку денного, розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Постанови про заходи, спрямовані на соціальний захист населення та удосконалення порядку призначення житлових субсидій у зв'язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (реєстраційний номер 5868), народна депутатка Королевська. І прошу Анатолія Остапенка доповісти.
ОСТАПЕНКО А.Д. Проект Постанови Верховної Ради України про заходи, спрямовані на соціальний захист населення та удосконалення порядку призначення житлових субсидій у зв'язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (реєстраційний номер 5868).
На думку авторів, прийняття проекту дозволить удосконалити порядок призначення житлових субсидій в частині перегляду випадків, коли житлова субсидія не призначається. Відновлення автоматичного перепризначення субсидій для тих людей, які не змінили в жодних обставинах. Поновлення діяльності місцевих комісій з питань призначення житлових субсидій.
Забезпечити підвищення соціальних нормативів, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирними будинками. Визначити ціни на природний газ для населення з обов'язковим урахуванням обсягів та собівартості газу власного видобування.
Відновити пільги і соціальні тарифи на електроенергію для громадян у помешканнях, в яких встановлені індивідуальні прилади електроопалення в опалювальний сезон та електроплити, які проживають в негазофікованих будинках і гуртожитках для багатодітних прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, а також для мешканців населених пунктів, розташованих в 30-кілометровій зоні біля атомних електростанцій.
Відновити пільгові тарифи на перші спожиті 100 кіловат-годин електроенергії для населення, встановити трирічний мораторій на зростання цін на природній газ, електроенергію та тарифи на житлово-комунальні послуги для населення, скасувати урядове рішення про збільшення після закінчення карантину розміру базової норми плати за житлово-комунальні послуги з 15 до 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарств.
Поновити діяльність міських комісій з питань призначення житлових субсидій для розгляду заяв громадян та прийняття рішень по призначенню субсидій в окремих випадках. Для забезпечення соціальних інтересів населення країни продовжити практику застосування державного регулювання цін у вигляді покладання спеціальних обов'язків на об'єкти енергетичного ринку.
Такі пропозиції в постанові проекту.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
Юлія Володимирівна, вітаю вас на засіданні комітету, да.
Є в когось бажання виступити чи послухаємо зараз міністерства, які надали негативний висновок, щоб послухати їх аргументацію?
Тоді у нас Міністерство розвитку громад та територій. Будь ласка, є з нами на зв'язку Кравченко Наталія? Кравченко Наталія, Департамент економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій. Будь ласка.
КРАВЧЕНКО Н.О. Так, доброго дня. Міністерством опрацьовувався відповідний проект постанови. В нас був негативний висновок. Ми не підтримуємо відповідну законодавчу ініціативу.
Перше. Частина норм врегульована вже відповідно до програми житлових субсидій, відповідно до положення і відповідно до Постанови 409, яка передбачає в тому числі і збільшення соціальних нормативів на період карантину для тих регіонів, які перебувають в "червоній" зоні.
Крім того, в нас є певні застереження на рахунок мораторію щодо підвищення тарифів, адже це суперечить іншим нормативно-правовим актам, які визначають процедуру формування і встановлення тарифів. Адже будь-яке запровадження мораторію викликає необхідність компенсацій для підприємств галузі і тягне за собою відповідні фінансові навантаження, в тому числі і на державний бюджет.
З огляду на зазначене ми не підтримуємо відповідний проект.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Наталія.
Є до пані Наталії питання, а потім перейдемо до Міністерства енергетики?
Міністерство енергетики, будь ласка, Мартинюк Олександр Васильович. Олександр Васильович або Філатова Тетяна Анатоліївна, ви з нами?
МАРТИНЮК О.В. Доброго дня. З вами Мартинюк Олександр.
Також не підтримується, оскільки це призведе до збільшення обсягу перехресного субсидцювання на ринку електричної енергії. Хочеться відмітити, що тариф на електричну енергію для населення і так в більш ніж втричі нижчий за ринковий, тому подальшен збільшення обсягу пільг в цьому сегменті лише поглибить… матиме негативний вплив на дві державні енергогенеруючі компанії, а саме НАЕК "Енергоатом", Укргідроенерго, які несуть фінансове навантаження для компенсації різниці між ринком, тарифами і пільгами.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. У мене все-таки питання до Міністерства енергетики. Ви знаєте, що в європейській практиці визначаються вразливі верстви населення і відповідно для них ціна постачання електроенергії, не у всіх країнах Європи, але декілька країн, які постачають енергію для цього населення за ціною менше ніж? Ви розглядали таке питання в міністерстві?
МАРТИНЮК О.В. Не просто розглядали, ми взагалі повністю підтримуємо концепцію адресної допомоги і захисту саме вразливих верств населення. А ті, хто мають можливість сплачувати, вони, безперечно, мають сплачувати за цінами, наближеними до ринкових.
ГОЛОВУЮЧА. Але поки Кабмін не ініціював підготовку, наприклад, законопроекту про житлово-комунальні субсидії, наприклад. Я не знаю, як ви там, як це можна виписати, але ви регулюєте це на рівні постанов Кабміну і відповідно положення 848, і своїми… в Міністерстві енергетики 483 Постановою Кабінету Міністрів, але на рівні закону такої регуляції немає. Чому Кабмін не ініціює взагалі комплексний погляд на житлово-комунальні субсидії як такі?
МАРТИНЮК О.В. Це, мабуть, питання треба задавати Кабміну. Можу сказати, що, в принципі, наразі це питання врегульовано 483 Постановою, вона буде мінятися в будь-якому випадку, оскільки термін її дії спливає 1 травня. Ми все рівно в процесі і напрацьовуємо зміни.
ГОЛОВУЮЧА. У Верховній Раді доволі часто це питання постає, тому тут Кабмін мав би, я думаю, брати лідерство по підготовці такого законопроекту.
Будь ласка, Віталій Музиченко від Міністерства соціальної політики.
_______________. Я ще інше хотів питання…
ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.
_______________. …Міністерству енергетики. Міністерство енергетики вже відключилося, таке питання. Чому міністерство не запроваджує в житловому фонді, який у нас перевищує, який нам в спадок прийшов з Радянського Союзу, встановлення приборів обліку тепла, які застосовуються в європейських державах? І тоді б ми більш чітко регулювали і розуміли, скільки ми використовуємо тепла, за що люди сплачують, і тоді б чітко підходили до певних надання субсидій. Тобто ліцензування певних приладів обліку тепла. Тому що в більшості міст, де житловий фонд складає більше 90 відсотків, який нам прийшов у спадок від Радянського Союзу, там не обліковується взагалі тепло, загальним якимось лічильником, який незрозуміло як працює. Дуже багато скарг від населення йде з цього приводу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Будь ласка, Міністерство соціальної політики. Я думаю, що Міністерство фінансів, там зрозумілі мотивації, а Міністерство соціальної політики?
МУЗИЧЕНКО В.В. Що стосується проекту ініціативи за номером 5868, то, з нашого погляду, вона покликана була, ще починаючи з серпня місяця, належним чином підготувати до наступного опалювального періоду 2021-2022 років і основним своїм завданням мала збалансування бюджетних показників стосовно фінансування відповідних програм, а також завдань Кабінету Міністрів стосовно коригування певних умов захисту найменш захищених верств населення.
На сьогоднішній день маю вам доповісти про те, що, дякуючи Верховній Раді і дякуючи підтримці парламенту, дійсно, восени минулого року було збільшено відповідні призначення на фінансування пільг та житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг на 12 мільярдів гривень. Це дало нам можливість повноцінно завершити фінансування 2021 року, провести певне авансування на виплату на січень 2022 року. І зараз ми абсолютно спокійно і в повному обсязі забезпечуємо фінансування відповідно призначених пільг і субсидій. От профінансовані на початку лютого відповідні виплати, які проводяться в лютому місяці.
На сьогоднішній день актуальність цієї законодавчої ініціативи втрачена. Тобто ми нормально проходимо опалювальний період. Відповідно положення порядку призначення житлових субсидій також у багатьох випадках вирішено. Фінансових питань стосовно фінансування у нас також немає.
Тому ми пропонуємо відхилити цю законодавчу ініціативу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
І малозабезпечені у нас ідуть по програмі малозабезпечених, да, в тому числі і "Рука допомоги"?
МУЗИЧЕНКО В.В. Звичайно, це інша категорія. Тобто ми говоримо про те, що в нас різні програми вирішують трошки різні аспекти і умови проживання людей. Є програма житлових субсидій, яка ціленаправлено для того, щоб дати можливість людям, які не мають фінансової можливості оплачувати комунальні послуги за діючими тарифами, і надати їм можливість повноцінно оплачувати такі комунальні послуги.
Є сім'ї, які потрапили в фактор складних життєвих обставин в контексті навіть Закону "Про соціальні послуги" і за рахунок достатньо низьких доходів або відсутності доходів через об'єктивні обставини, а також значну кількість членів сім'ї, які не мають доходів, як правило, це діти. Ми традиційно говоримо про те, що в нас фактор наявності більшої кількості дітей спричиняє більшу потенційну можливість або потрапляння сім'ї в складні життєві обставини, у фактор недостатності доходів.
От саме ці категорії населення і є основною категоріє, які отримують допомоги малозабезпеченим. І починаючи з цього року, ми реалізуємо вже повноцінно спеціалізований проект, який надає можливість і створює умови. Тут я підкреслюю, тому що нас багато запитують: ми не даємо кошти в руки, але ми надаємо можливість і створення умов стосовно відкриття власної справи і підняття економічної незалежності таких сімей.
От буквально сьогодні я особисто проводив трирівневу селекторну нараду за участю центрів зайнятості по всій структурі, починаючи від центрального апарату і закінчуючи обласним рівнем, це і органи соцзахисту, і Нацсоцслужба, для координації таких зусиль. На сьогоднішній день створено по суті у нас в кожному районі відповідні комісії. Вони почали працювати. Почався відбір по суті людей, які в перших ешелонах матимуть можливість взяти участь у такому проекті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Ну, таким чином, ми можемо рекомендувати Верховній Раді, казати про те, що недоцільно включати постанову до порядку денного у зв'язку з тим, що проблематика вже врегульована постановами Кабінету Міністрів України, положеннями Кабінету Міністрів України, і як Міністерством енергетики, так і Міністерством розвитку громад, так і Міністерством соціальної політики. Правильно, така пропозиція?
МУЗИЧЕНКО В.В. Так, абсолютно.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, є якісь інші думки, виступи, пропозиції? Таким чином, голосуємо пропозицію про те, що у зв'язку з тим, що питання врегульовано і втрачено актуальність, не включати проект Постанови до порядку денного.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. За.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, дякую, шановні народні депутати.
Ми переходимо до пункту 9 нашого порядку денного. Це розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про порядок призначення житлових субсидій домогосподарствам на житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (реєстраційний номер 6031), автори – народна депутатка Тимошенко Юлія та інші.
Будь ласка, Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, ви знаєте, що в останні роки не просто значно збільшилась оплата громадян за житлово-комунальні послуги, а, в принципі, по всім даним, середня платіжка за житлово-комунальні послуги зросла приблизно у 2 рази.
Ну, і те, що багато громадян не мають доходів це купити, це, власне, ми бачимо по цифрам заборгованості людей за житлово-комунальні послуги. Там уже, чесно кажучи, скоро борг буде перевищувати те, що люди платять. Ну, там просто катастрофічна сума боргу. І що з цим робити, ніхто не пояснює.
Втім законопроектом, який ми зараз представляємо, вводяться такі основні норми, що житлово-комунальна субсидія призначається на 12 місяців з наступного місяця після місяця звернення за призначенням субсидії. Рішення про розгляд заяви про призначення субсидії повинно бути прийнято протягом 10 днів після надходження заяви. Такого сьогодні, ви ж знаєте, немає, людей "мурижать" цими субсидіями безкінечно.
У випадку, якщо таке рішення не приймається протягом 10 днів, субсидія вважається призначеною. Тобто навмисно тягнуть з призначенням субсидії для того, щоб пройшов опалювальний період, люди нічого не отримали, просто, знаєте, знущаються над людьми так, як можуть. І, ви знаєте, тарифи зростають, а обсяг комунальних субсидій абсолютний, який є видатком з бюджету, просто кожен рік тотально зменшується. Просто над людьми ставлять такі нелюдські експерименти.
Також є тут норма, яку ми пропонуємо, що у випадку після закінчення терміну, терміну призначення субсидії доходи домогосподарства не збільшились або збільшились на суму, яка не впливає на збільшення суми субсидії, виплата субсидії не припиняється і продовжується на 12 місяців. За користування житлом, його утримання та оплату послуг: водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування із зазначеними послугами громадяни, зареєстровані у житловому приміщенні/ будинку, а також за придбання скрапленого газу, твердого і рідкого пічного, побутового палива домогосподарства сплачують 15 відсотків всього їх вартості і суми середньомісячного сукупного доходу, що перевищує для кожної працездатної особи суми двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, якщо у житловому приміщенні/будинку зареєстровані лише працездатні особи на дату звернення за призначенням субсидії.
На даний час враховуються усі доходи і відсоток може бути більшим. Десять відсотків їх вартості і суми середньомісячного сукупного доходу, що перевищує для кожної працездатної особи суму двох прожитковим мінімумів для працездатних осіб та два відповідних прожиткових мінімумів для кожної людини: особи з інвалідністю, непрацездатні особи, які зареєстровані у житловому приміщенні на дату звернення за призначенням субсидій.
Десять відсотків їх вартості і суми середньомісячного сукупного доходу, що перевищує для кожної непрацездатної особи суму двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні, у якому проживають тільки непрацездатні особи на дату звернення за призначенням субсидій.
Орган місцевого самоврядування може прийняти наступні рішення: не враховувати при призначенні субсидій доходи громадян, які зареєстровані в домогосподарстві на дату звернення за призначенням субсидії, якщо такі громадяни фактично не проживають в домогосподарстві, що підтверджується заявами таких осіб та осіб, які зареєстровані і проживають в домогосподарстві, або за результатами перевірок; не враховувати доходи у доходах домогосподарств осіб, які є безробітними та не мають будь-яких доходів, що підтверджуються заяви таких осіб та осіб, які зареєстровані у домогосподарстві або за результатами перевірок таких фактів.
Я можу сказати, що тут якраз і застосовані норми ті, які дуже широко є в інших країнах світу. Тобто насправді не може перевищувати комунальні послуги тих меж, про які я сказала, це загальна світова практика.
Я розумію, що у нас зовсім інші пріоритети визначені в бюджеті зведеному і в державному бюджеті, у нас пріоритети на "Велике будівництво", але не можна влаштовувати для людей по суті знищення їх життя тільки тому, що так визначені пріоритети для великої піар-компанії для заробляння грошей. Тому я голосувала за те, щоб включили законопроект попередній, який доповідався і який щойно голосувався, і, я вважаю, це правильно.
І так само я прошу практично як дуже близький по тексту, схожий, включити також наш законопроект. І я думаю, що втрачати час на обговорення немає змісту, тому що вони схожі, це по суті альтернативні один одному законопроекти, вони не визначені як альтернативні, але вони альтернативні.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. То постанова, а то законопроект, це різні документи.
ГОЛОВУЮЧА. Да, то постанова була…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Но, по суті вони дуже близькі.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
Я є теж є прихильником того, що в Україні має бути закон щодо житлово-комунальних субсидій, який в першу чергу має визначати категорію домогосподарств, я дуже вдячна вам, що ви використовуєте цей термін. Тому що, от дах, який оплачується, коли субсидуються житлово-комунальні послуги, він, власне, для домогосподарства, а не для окремої людини. Не для фізичної особи, а для домогосподарства, для родини, яка живе під цим дахом.
Якщо можна, я б хотіла зробити два зауваження, а потім передати слово Міністерству енергетики, Міністерство розвитку громад і Міністерству соціальної політики. Я розбиралася дуже щільно із заборгованістю по житлово-комунальним послугам. На жаль, нема пані Хоцянівської, є представниця інша Кравченко Наталія від Міністерства розвитку громад. Але я розбиралась саме з того, чому борг зростає, і чи пов'язане зростання боргу з тим, що ми не забезпечуємо вразливі верстви населення. Відповідь – ні. Зростання боргу відбувається не за рахунок вразливих верств населення. Тому що саме вразливі верстви населення сплачують своєчасно. Навіть є така норма в постановах Кабінету Міністрів, якщо ти несвоєчасно сплачуєш, то в цьому випадку ти не отримаєш наступний транш з житлово-комунальної субсидії. І, більше того, в цьому борзі… ну, потрібно розбиратися, і я би просила Міністерство розвитку громад, щільну надати інформацію депутатам щодо того, за якими житлово-комунальними послугами у нас найбільші борги, і чому ці борги, якщо їх не сплачують, не списують. Але є ще така штука, коли борг нараховується представником житлово-комунальних послуг, але не сприймається населенням. І я сама особисто розбиралася по тому, як постачається в мій будинок холодна і гаряча вода, коли мені нарахували борг, який я не підтвердила і в судовому порядку ми його скасовували, робили… Це перше.
Друге. Зменшення витрат загалом в державному бюджеті на житлово-комунальні послуги теж не пов'язано з тим, що ми не захищаємо вразливі верстви населення. Воно пов'язано з тим, що житлово-комунальні послуги саме ліквідують наслідки для вразливих верств населення стрибка такої вартості. Тому тут оці зв'язки, вони неправильні.
Але я хотіла б, щоб Міністерство соціальної політики прокоментувало, чи є наявні приклади, коли навмисно тягнуть із призначенням субсидії. І чому в нас не працює у всіх випадках автоматичне нарахування субсидії, бо ми знаємо, що більшості родин, більшості домогосподарств призначається субсидія автоматично.
Будь ласка, може, тоді Міністерство соціальної політики, а потім Міністерство енергетики і розвитку громад. Будь ласка.
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.
З вашого дозволу я розпочну. І, дійсно, більш законослухняної категорії платників житлово-комунальних послуг ніж одержувачі житлових субсидій, напевно, а нашій державі немає. Показує практика, 99 відсотків рівень платіжної дисципліни і вище. І ви абсолютно праві стосовно того, що в умовах отримання житлових субсидій є дві сторони: є держава, яка зобов'язується надати прямий трансферт домогосподарству, яке неспроможне оплачувати комунальні послуги, і є зобов'язання цього домогосподарства з урахуванням отриманої субсидії, з урахуванням того, скільки воно вважає за потрібне споживати ресурсів. Тому що тут є друга складова, ми даємо субсидію на соціальний норматив, а домогосподарство вже споживає стільки, скільки вважає за потрібне для отримання комфортних умов проживання.
І от, власне, ми говоримо, що за рахунок поточної ситуації з субсидіями достатньо значна сума коштів залишається в домогосподарства як зекономлена сума субсидії. Це, за нашими оцінками, більше ніж 10-12 відсотків від обсягів тих субсидій, які ми перераховуємо домогосподарствам. Звичайно, там нерівномірна ситуація у всіх домогосподарствах, все залежить від умов проживання, але тим не менше.
Тут прозвучали цифри, що ми менше… і якимось чином намагаємося економити на субсидіях, це абсолютно не відповідає дійсності. На сьогоднішній день законодавством визначено 10-денний строк на призначення житлових субсидій. Єдине, що буває ситуація із невчасним отриманням інформації. Тобто ви знаєте, що ми зараз реалізуємо принцип, коли ми мінімум інформації вимагаємо від сім'ї, від домогосподарства, решту даних ми беремо в порядку обмінів. І бувають ситуації, коли такі обміни затягуються на лічені дні, але ситуація, коли не призначаються там місяцями, на сьогоднішній день таких ситуацій немає. Мало того, якщо субсидія розглядається з початку опалювального періоду або з першого числа місяця, в якому надійшло звернення, то немає доцільності в затягуванні, якщо ми фінансуємо все одно за повний період того, коли людина звернулася, тобто втрачається сам сенс.
Цим законопроектом пропонується посилити участь територіальних громад, залучивши їх, назад повернувши до прийняття рішень стосовно призначення субсидій. Це те, що ми навпаки змінювали в контексті того, що державну політику мають реалізовувати державні органи, а не територіальні громади, тому що будь-які комісійні бази – це участь на базовому рівні, інакше немає сенсу приймати індивідуальне рішення там на обласному чи районному рівні. Це максимальне залучення територіальних громад. Тому в цьому аспекті ми ці моменти не підтримуємо. Також житлова субсидія призначається в стандартному режимі по суті на 12 місяців, тому що охоплює як повний склад неопалювального періоду, тобто з травня по вересень, так і повний спектр опалювального періоду по квітень наступного року.
Задавалося питання стосовно того, чому субсидія призначається або не призначається автоматично. Хочу вас поінформувати про те, що в тих домогосподарствах, в яких не відбувається змін, а це понад 85 відсотків одержувачів житлових субсидій, субсидія кожного року визначається шляхом от якраз обміну інформації і призначається на підставі даних, отриманих відповідного обміну. Тобто оновлюється інформація про склад домогосподарства, про його доходи, майновий стан і приймається рішення про призначення житлової субсидії. Решта 15 відсотків – це три категорії, в яких достатньо швидко змінюється ситуація: це внутрішньо переміщені особи, які можуть достатньо швидко змінювати проживання, це домогосподарства, до складу яких входять працездатні особи, які декларують одне місце проживання, а фактично проживають в іншому місці проживання, і це орендарі житлових приміщень. Тобто це та категорія, яка складає не більше ніж 15 відсотків. Всім решта категоріям одержувачів житлових субсидій вони призначаються в автоматичному режимі без додаткового звернення. Тому з урахуванням того, що на сьогоднішній день механізм житлових субсидій працює достатньо ефективно, він дозволяє забезпечити ті категорії населення, які не мають можливості самостійно сплачувати за житлово-комунальні послуги, належної підтримки. Затримки із виплатами у нас на сьогоднішній день немає, все відбувається вчасно і у визначені строки.
То ми вважаємо, що цей законопроект не підтримується. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.
Юлія Володимирівна, є питання до пана Віталія, чи можемо перейти до міністерств?
ТИМОШЕНКО Ю.В. У мене взагалі ніяких питань немає, не втрачайте час. Запитайте у депутатів, як вони визначаються, тому що позиція міністерств мені абсолютно очевидна. Вислуховувати ці величезні тиради по пів години – зміст який? Мені здається, треба час скорочувати.
Поставте на голосування. І як депутати визначаться, так і буде. Якщо депутати визначаться і скажуть, що непотрібний для людей такий соціальний захист, ну, це рішення більшості. Що ж ми будемо зараз втрачати безліч часу на те, щоб заслуховувати…
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна. Я все ж таки не хотіла, щоб б…
ТИМОШЕНКО Ю.В. …безглузді законопроекти вносимо. У нас "глузді" міністри і заступники міністрів, вони у нас правлять бал, хай правлять.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна, за оцінку діяльності. Я думаю, що нам і не потрібно змінювати поняття, ми не голосуємо про те, що нам соціальний захист не необхідний. Ми голосуємо щодо конкретного законопроекту, а це все ж таки різні речі.
Будь ласка, Вадим Струневич.
ТИМОШЕНКО Ю.В. А є прохання, поставте на голосування і не втрачайте час ні людей, ні міністрів.
_____________. Вношу пропозицію: включити до порядку денного.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Моя пропозиція: включити до порядку денного. І хай зал визначається хоч раз, а не санпропускник у вигляді комітету.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
Будь ласка, шановні народні депутати, тоді ставимо… Нема, є бажання?
_______________. Два питання – питання включити та не включати.
ГОЛОВУЮЧА. Включитиа. Власне, тоді…
Таким чином ставлю на голосування питання щодо включення до порядку денного законопроекту 6031.
Будь ласка, хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? Хто – утримався?
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Таким чином питання, рішення не прийнято. Два депутати "за"? А навіщо? Рішення не прийнято про включення. Дякую. "Проти" не було нічого.
_____________. Галино Миколаївно…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви знаєте, я просто, чесно кажучи, пані голово, я не розумію, навіщо взагалі опозиції ходити на ці засідання. У вас є більшість, давайте ви прийміть Верховною Радою рішення упразднити взагалі участь опозиції у всіх процесах. Уже візьміть на себе відповідальність і робіть все, що ви хочете. Тому що ви робите страшні речі з країною і ви навіть не слухаєте, коли вам радять речі, які потрібно робити правильно і так, як воно і було, так, як воно і робилося, і так, як в інших країнах це організовується.
Просто якщо у вас комітет – це просто ширма для того, щоби протягувати ті законопроекти там про приватні пенсійні фонди, ще якісь речі, ну, ви просто скажіть, що ми тут не потрібні. Навіщо ви наш час забираєте?
У нас зал парламенту захищений взагалі від будь-якої альтернативної думки, в зал парламенту не потрапляє нічого. Ви навіть депутатам не даєте права обговорити, дати свої зауваження і провести якісь закони. Ви рубите все, що вносять люди, які розуміють хоча б що вносити, і проводите те, що сьогодні губить-губить і губить Україну. Просто зберіться якось більшістю і скажіть, що ви не будете нам ставити прийшов-пішов з комітету у Верховну Раду, і вже самі робіть все, що ви хочете, і хай ви самі вже будете відповідати за цей бардак, який ви влаштували в країні.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
Ви, як і кожний народний депутат, маєте право внести закон про опозицію, а також щодо ваших прав. Ми такого…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую, до побачення. Я бажаю вам дуже доброї роботи всім.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
Ми переходимо до наступного пункту нашого порядку денного…
_______________. Галина Миколаївна, є пропозиція завершити комітет. У нас Юлії Володимирівни вже нема. Тому…
_______________. Хочу підтримати.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Ми на сьогодні завершуємо у зв'язку з тим, що нас покинули народні депутати важливі, ми завершуємо сьогодні засідання нашого комітету. І до наступних зустрічей, шановні колеги.