Веде засідання голова Комітету Третьякова Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Нас зараз п'ятеро: пан Цимбалюк з нами, пан Бабенко з нами, пан Струневич з нами, пан Остапенко з нами, і я тут на місці – Третьякова. Таким чином, ми можемо починати наше засідання комітету.
ГРИВКО С.Д. І Гривко з вами.
ГОЛОВУЮЧА. Сергію, вітаю.
Таким чином, нас шестеро. Ми можемо починати засідання нашого комітету.
У нас 2 питання на порядку денному: законопроект 7201 і законопроект 7210. Вони обидва стосуються нашого воєнного стану в Україні. І якщо у вас не буде заперечень, я пропоную проголосувати за цей порядок денний, якщо не буде доповнень. Шановні народні депутати, немає зауважень? Тоді прошу голосувати за цей порядок денний.
Пан Цимбалюк.
ЦИМБАЛЮК М.М. За.
ГОЛОВУЮЧА. Бабенко.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧА. Струневич.
СТРУНЕВИЧ В.О. За.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко.
ГРИВКО С.Д. За.
ГОЛОВУЮЧА. Остапенко.
ОСТАПЕНКО А.Д. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
Тоді ми можемо перейти до першого нашого питання. Це законопроект – внесення змін до Закону України про надання соціальних послуг у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (реєстр. № 7201 від 19.03.2022), поданий народними депутатами Остапенком Анатолієм, Гривком, Павлішем.
Прошу, пане Анатолію, до слова.
ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня, ще раз, колеги і всі присутні! Прийняття та реалізація законопроекту за номером 7201, як уже було сказано, подано рядом народних депутатів, сприятиме забезпеченню надання соціальних послуг з урахуванням потреб осіб, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах на період воєнного стану.
Поданим законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до законів України про соціальні послуги, про правовий режим воєнного стану, передбачивши у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану таке: визначити середньомісячний сукупний дохід громадян з урахуванням попередніх двох порталів, що передають місію звернення, з метою запровадження електронного обміну даними щодо доходів громадян; розширити повноваження військових адміністрацій у частині управління надавачами соціальних послуг організацій, надання ними соціальних послуг.
Надати повноваження обласних, Київській міській державній адміністрації, виконавчим органам сільських, селищних, міських рад визначити особливості прийняття рішень про надання соціальних послуг.
Встановити, що особам із числа внутрішньо переміщених осіб, компенсація за їх новим місцем проживання, перебування призначаються і виплачуються, якщо у бюджетах сільських, селищних, міських рад передбачені кошти на виплати компенсацій з урахуванням чисельності внутрішньо переміщених осіб.
Визначається право та підтверджується факт догляду без виплати компенсації, якщо у бюджетах сільських, селищних, міських рад не передбачені кошти на виплату компенсацій. Встановлюється, що порядок введення видатку на застосування для прийняття рішення… Вибачте, у випадку не застосовується для прийняття рішення про надання соціальних послуг екстрено, кризово особам, сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.
Враховуючи висновок Головного науково-експертного управління, рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (реєстр. № 7201), поданого народними депутатами Остапенком, Гривком, Павлішем, включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, та керуючись пунктом 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому з техніко-юридичними правками та пропозиціями в такій редакції.
Назву проекту Закону України викласти в такій редакції: "Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг в разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях".
Пункт 2 розділу I законопроекту викласти в такій редакції: "Пункт 15 частини другої статті 15-ї Закону України про правовий режим воєнного стану ("Відомості Верховної Ради України" від 2015 року, № 28, (нерозбірливо) … 250) із змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року (№ 2126-IX), викласти в такій редакції: "Управління навчальними закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації, надання ними послуг, у тому числі соціальних".
Пункт 2 розділу I законопроекту викласти в такій редакції: "В Законі України про соціальні послуги ("Відомості Верховної Ради України" від 202… року № 18, стаття 73, у пункті 5 частини першої статті 1 слова "за останніх 6 календарних місяців, що передують місяцю звернення" замінити словами "за 2 квартали, які передують місяцю, що є попереднім до місяця звернення".
У статті 11 частину третю доповнити пунктом 12прім.1 такого змісту: "12прім 1. Визначення особливості порядку організації надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або на регіональному рівні у разі введення надзвичайного або воєнного стану по Україні або окремих її місцевостях.
б) частину четверту доповнити пунктом 5прім.1 такого змісту: "Визначення особливостей порядку організації надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці територіальної громади у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Третє. У частині сьомій статті 13 викласти: в першому реченні абзацу другого слова "за попередніх 6 місяців, що передують місяцю подання заяви" замінити словами "за 2 квартали, які передують місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою".
Після абзацу шостого доповнити новим абзацом сьомим такого змісту: "У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд, передбачена цим пунктом особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем проживання/перебування їх разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується якщо у бюджетах відповідних сільських/селищних, міських рад передбачені кошти на виплату компенсації з урахуванням чисельності внутрішньо переміщених осіб.
Якщо у бюджетах відповідних сільських, селищних, міських рад не передбачені кошти на виплату компенсації, визначається право та підтверджується факт догляду без виплати компенсації на догляд.
Органи місцевого самоврядування забезпечують здійснення вичерпних заходів для передбачення у бюджетах сільських, селищних, міських рад коштів для виплати особам з числа внутрішньо переміщених осіб, компенсації за догляд за їх новим місцем проживання (перебування). У зв'язку з цим абзац 7-й вважати абзацом 8-м.
Четверте. Частину першу статті 21 доповнити абзацом другим такого змісту: "У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях для невідкладного надання соціальних послуг структурний підрозділ із питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 9 цього закону, може надати право надавачам соціальних послуг державної чи комунальної власності приймати рішення про надання соціальних послуг екстрено, кризово особам, сім'я яких опинилися в складних життєвих обставинах через шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією".
П'яте. В статті 23 частину першу викласти в такій редакції: "Соціальні послуги надаються екстрено або кризово, консультування, надання притулку, догляд, підтримання, проживання, короткотермінове проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо у разі наявності загрози життю чи здоров'ю особи та у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану".
Частину другу доповнити абзацом четвертим такого змісту: "У разі прийняття відповідно до абзацу другого частини першої статті 21 цього закону рішення про надання соціальних послуг екстрено, кризово підтвердні акти про надання соціальних послуг, передбачені абзацом першим цієї статті, надсилаються надавачем соціальних послуг до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення відповідних органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктом 2 і 3 частини першої статті 11 цього закону протягом одного місяця з дня надання соціальної послуги".
У статті 28 абзац другий підпункт а) пункту 1 частини другої після слів і цифр "статті 13 цього закону" доповнити словами "особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією".
У частині 5-й слова "за попередні 6 місяців, що передують місяцю звернення" замінити словами "за два квартали, які передують місяцю, що є попереднім до місяця звернення".
Частину 7-у після слів "мають право приймати рішення" доповнити словами "у тому числі у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях".
Пункт 2 розділу ІІ законопроекту доповнити абзацом третім: "Забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим законом".
Дякую, колеги, і прошу підтримати цей формат. Все належне у вас є. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні колеги.
Я пропоную наступний порядок розгляду. По-перше, я попросила секретаріат, бо щойно надійшов лист від Міністерства розвитку громад, я попрошу, щоб його отримали всі народні депутати, щодо цього законопроекту. Потім наступним чином пропоную розглянути: Міністерство соцполітики, Уповноважений з прав людини, МінТОТ, Асоціація міст, а потім виступи народних депутатів, пропозиції, обговорення. Не будуть проти такого порядку зауваження?
ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго дня! Дозволите підключитися Офісу Президента коротко до обговорення?
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, пані Оксано. Щодо цього законопроекту?
ЖОЛНОВИЧ О.І. Так, щодо цього теж.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Таким чином Офіс Президента. Ну, я би просила все ж таки Мінсоцполітики, бо я з ними розмовляла, і перед тим, я не знаю, пане Євгене, Музиченко передав вам нашу розмову чи ні, там і пану Лебедцову, тому що ця проблема внутрішньо переміщених осіб, вона корелюється і те, що ми тиждень тому з усіма фракціями готували законопроект щодо дітей, які постраждали внаслідок військових дій, тому там можуть бути конструкції вирішення цієї проблеми паралельними. Тому Мінсоц, Уповноважений, МінТОТ та Асоціація міст, від Офісу Президента і потім народні депутати.
Не буде зауважень щодо порядку?
ЦИМБАЛЮК М.М. Не буде, підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу.
Таким чином, Мінсоц, будь ласка.
_______________. Галино Миколаївно, передам слово Лебедцову Борису Борисовичу, який займається супроводженням цього законопроекту.
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Доброго дня, шановні народні депутати. Ми цілком підтримуємо цей законопроект. Хотів би коротко сказати, що тут піднімається важливе питання – це, перш за все, стосовно того, що прийняття рішення стосовно надання соціальної послуги цим законопроектом змінюється від десяти днів до прийняття рішення дуже швидко – до одного дня. Наступний крок – це стосовно двох кварталів або шести місяців – це теж дуже важливе питання, тому що це дозволить електронний обмін з ДПС стосовно статутного доходу отримувача соціальних послуг. Далі прийняття рішення стосовно того, що сам надавач може примати рішення: це територіальний центр, це комунальний заклад районного підпорядкування або центр соціального надання послуг. Це теж дуже важливо.
Також важливе питання стосовно, дійсно, Галино Миколаївно, ви правильно сказали, що буде питання стосовно внутрішньо переміщених осіб, тому що дуже багато є таких, як догляд за особами з інвалідністю, це рідні, але теж отримання цієї довідки, що особа здійснює догляд за своїми рідними, це теж важливо, тому що нам як би не буде признано на сьогодні в період воєнного часу.
Стосовно фінансування, я думаю, що Назар Метелюк буде піднімати це питання, тому що я бачив зауваження Денісової стосовно субвенції. На сьогодні я вважаю, що це можливо як великий крок до того, щоб це було, тому що в Міністерстві соціальної політики була в нас така постанова 204 – це розвиток соціальних послуг, де ми могли підтримувати громаду. Тому це питання, яке треба вирішити, але є як варіанти, я хотів би почути позицію Назара, якщо це буде міжбюджетні трансферти між бюджетами громад стосовно компенсування цієї послуги.
В цілому ми підтримуємо. Це дуже важливий законопроект. Дякуємо за розуміння. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Таким чином, ви вирішуєте, як надавати послуги, але закон не вирішує за рахунок кого і, власне, в цьому. Дякую, пане Борисе.
Будь ласка, Уповноважений з прав людини. Пані Олено, будь ласка.
_______________. Всім доброго дня. Шановні колеги, дійсно, Уповноважений підтримує цей законопроект, він дуже актуальний, тому що це надає право громадам оперативно вирішувати питання переселенців, тих людей, які з зони активних дій переселяються до більш безпечних регіонів України. Це ми вітаємо, але правильно сказав заступник міністра зараз про те, що нас непокоїть питання щодо фінансування, тому що навіть у мирний час ми стикались за результатами нашого моніторингу, що якщо громада була фінансово неспроможна, то люди зволікали з виплатами оцієї компенсації за догляд, тому ми і пропонуємо все ж таки, щоб в цьому законі було вирішено питання за рахунок чого буде фінансуватись оця компенсація за догляд, щоб люди отримували на рівних правах, щоб не було ознак дискримінації за місцем проживання. Наша позиція така.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. І МінТОТ запропонував, щоб ця послуга надавалася безоплатно потім і потім компенсувалася тоді, коли в місцевих громадах будуть наявні кошти.
_______________. Так. Тобто має бути механізм. Правильно, Галино Миколаївно.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олено.
Міністерство тимчасово окупованих територій. Будь ласка. Хто у нас присутній?
КОЛПАГА І. Добрий день. Міністерство реінтеграції. Директор департаменту соціально-гуманітарної політики Ірина Колпага. Дякую за надане слово.
Ми також в цілому підтримуємо законопроект. Надавали до нього пропозиції, вони були враховані, зокрема вони стосуються питання виплати цієї компенсації, воно також нас непокоїть. Дякуємо за врахування нашої редакції. І ще раз зазначу, що законопроект в цілому підтримуємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Асоціація міст. І буде слушним, пане Назаре, якщо ви будете доповідати, акцентувати увагу на листі Міністерства розвитку громад і територій. Тому що вони наголошують на тому, що законопроект потребує додаткового нормативного та фінансового опрацювання. І пишуть те саме, що ми зараз і обговорюємо: в частині компенсації відповідних витрат за рахунок коштів державного бюджету. Вони про це наголошують.
Будь ласка.
МИКОЛЮК Н.М. Дуже дякую за слово, шановні колеги. Асоціація міст України, Миколюк Назар.
По-перше, ми також в цілому підтримуємо законопроект, тому що він актуальний і на часі. Зокрема оце питання по двох кварталах, ми його вже давним-давно піднімали, і зараз час його визначити.
Щодо тексту законопроекту. По-перше, ми пропонуємо надати право не тільки органам місцевого самоврядування, але й органам державної влади делегувати повноваження по прийняттю рішень щодо надання чи відмови у наданні соціальних послуг за рахунок … (нерозбірливо) безпосередньо надавачам соціальних послуг. Зараз текст законопроекту передбачає надання такого права лише по послугах, які надаються екстрено і кризово, і тільки органам місцевого самоврядування. А у нас на сьогодні є в окремих органах місцевого самоврядування вже не органи місцевого самоврядування, а військові адміністрації, тому це питання обов'язково необхідно врахувати. І також необхідно дати право приймати рішення не тільки по послугах екстрено і кризово, а й по всіх послугах. Це по цьому.
А щодо фінансування. На нашу думку, така редакція, яка є, вона дійсно, як казала представник Уповноваженого, по-перше, встановлює рівень соціальних гарантій ВПО і потенційно дискримінацію за місцем перебування, тобто за спроможністю місцевих бюджетів. По-друге, така норма може спричинити, на нашу думку, соціальне загострення в громадах, в яких практично відсутні кошти на виплати компенсацій. Тому що на сьогодні не всі громади можуть таку компенсацію виплачувати адекватно.
І по-третє, така норма, на нашу думку, буде спричиняти повторну міграцію ВПО з громад, які не можуть фінансувати цю компенсувати, в громади, які можуть цю компенсацію надавати. А така міграція під час війни, на нашу думку, є некоректна. І тому я вважаю за доцільне і прошу вас передбачувати, щоб така компенсація здійснювалася за рахунок коштів державного бюджету саме внутрішньо переміщеним особам під час воєнного стану.
А щодо пропозицій Мінсоцполітики по міжбюджетних трансфертах, як на мене, під час війни, коли половина громад не працює, половина органів місцевого самоврядування не функціонує, дуже важко організувати трансферт з одного органу місцевого самоврядування, тобто щоб рада зібралася і приймала рішення передати іншому органу місцевого самоврядування, щоб знову рада зібралася і передала таке рішення.
Тому, на мою думку, доцільно перебачити такі виплати за рахунок коштів державного бюджету, а далі можна дійсно продумати механізм щодо якоїсь, можливо, системи повернення коштів, але на даний момент для того, щоб тут і зараз вирішити цю проблему, державний бюджет, як на мене, це єдиний хороший варіант.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Назаре.
Хочу запитати, ви сказали про екстрену допомогу, це враховано в тих правках, які комітет відпрацював і зачитував пан Анатолій Остапенко, чи ні? От цю правку щодо екстреної.
МИКОЛЮК Н.М. На жаль, я не почув. Я почув, що там залишається норма, що надання права тільки приймати рішення безпосередньо … (нерозбірливо) по екстреним соціальним послугам.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Є до Назара питання?
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Галино Миколаївно, дозвольте.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Борисе.
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Дивіться, там враховане, Назаре, там враховане питання і не тільки кризово, там і через кому тощо, тобто розширений більше перелік соціальних послуг. Тому подивіться, будь ласка.
Стосовно міжтрансфертних питань між бюджетами. Це питання ми зараз вивчаємо разом з Міністерством фінансів, ми хочемо це зробити через акт прямої передачі, тобто ви дійсно праві, що на сьогодні зібрати раду селищну чи раду певного міста для того, щоб прийняти рішення про передачу коштів, а друга рада отримала, то це дуже такий складний і майже сьогодні нереальний механізм. Ми зараз працюємо над спрощенням. Буде варіант, я вам особисто доповім по цьому питанню. Авжеж і для Мінсоцполітики це було б важливо, якби це було державне фінансування, тому що на сьогодні громади будуть неспроможні це питання вирішувати самостійно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином ми ще раз, пане Борисе, ми ще раз повертаємось до того, що питання фінансування послуг не вирішено. І воно начебто як відтерміновано на майбутнє, але таким чином фінансування соціальних послуг з державного бюджету відповідної субвенції в законопроекті відсутнє. Я розумію, що сьогодні і бюджет, я не знаю, в стані чи не в стані, Мінфін вивчав це питання чи ні, МінТОТ пропонує передбачити гроші на ці видатки у місцевих бюджетах, а в разі, якщо їх немає, пан Анатолій нам зачитав правку саме МінТОТа, то перекласти це, компенсувати потім. Таким чином ця послуга буде надаватись начебто в кредит. Принципово воно можливе, давайте обговоримо, все ж таки питання фінансування, воно не вирішене.
І більше того, пан Назар каже про речі між громадами. Ми вирішували такі міжтрансфертні перерахування по трансфертних пільгах, і ця проблема досі не вирішена в Україні. Я важко собі уявляю, що людина, яка проживала у Києві, наприклад, і поїхала до Львова, зараз живе у Львові, як київський бюджет буде компенсувати це Львову. І потім починається, чи отримав чи ні додатково Львів робочу силу, отримав він чи ні додатковий податок на доходи фізичних осіб. Там купа питань виникає, в тому числі як додаткових видатків, так і додаткових витрат, які лежать зараз на містах України як таких.
Я б схилялась, от моя особиста точка зору, вона полягає в тому, що програма щодо ВПО в Україні має бути створена, і це має бути завданням уряду, і вона мусить фінансуватись з державного бюджету, але на відміну від наших радянських статусів і навіть на відміну від внутрішньо переміщених осіб, які в нас виникли під час конфлікту в ОРДЛО на сході, програма така має бути, метою такої програми має бути реінтеграція людей.
І фінансувати потрібно заходи, які реінтегрують людину і поновлюють її права. І от ця конструкція, коли уряд робить програми щодо ВПО, фінансує за рахунок державного бюджету, але ця програма, вона не на всі віки, тобто це не мусить бути ще один, от як робили в Радянському Союзі, там "діти війни", і це статус, який фінансується. В центрі має стояти не статус, а має стояти людина, яка переміщена. В неї у вашому випадку декілька проблем. Вона може бути людиною з інвалідністю, вона може отримати інвалідність під час переміщення. І у вас підстав для додаткового піклування з боку держави може виникати багато. Але в центрі мусить стояти людина, в якої може бути багато статусів. І програма має бути направлена на те, щоб людину повернути, реінтегрувати у суспільство. І як тільки, наприклад, місто, воно реінтегрує такого ВПО, наприклад, є опіка чи є "піклун", який бере на себе утримання такої людини, в цьому випадку піклування з боку міста і держави, воно перекладається на того, хто утримує. І держава повертається тільки тоді до цієї людини, якщо таке піклування з боку інших речей, воно відсутнє, немає там годувальника, немає благодійної якоїсь організації і таке інше.
Таким чином, от така програма, яка фінансується з державного бюджету, я думаю, ми будемо чекати – і пан Назар, і я, і Мінрозвитку громад і територій, ми будемо чекати від вас таких міжрегіональних трансфертів. Але мені здається, що вирішити це питання міжрегіональними трансфертами буде дуже важко, бо такий механізм буде надзвичайно штучним. І витрати на його формування – баз даних, перекидання оцих грошей – "овчинка выделки" може не коштувати. Тобто тут треба ще подумати – як. Хоча ми всі визнаємо, що законопроект надзвичайно зараз потрібний, його потрібно приймати. Але от якщо б ми знайшли зараз якусь можливість вирішити це, було б дуже добре.
Будь ласка, від Офісу Президента. І потім переходимо до дискусії між народними депутатами.
Будь ласка, Оксана Жолнович.
ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго дня, шановні народні депутати і всі присутні. Дуже дякую за надане слово.
Повністю підтримую всіх і особливо Галину Миколаївну щодо того, що це дуже важливий законопроект.
Хочу звернути увагу на декілька практичних речей, з якими я вже зараз стикнулася, займаючись питаннями переміщення, фізичного переміщення людей з інвалідністю. Як правило, це якраз ті люди, які потребуватимуть цієї допомоги.
Що відбувається у нас по факту зараз? Люди з інвалідністю відмовляються, які в сім'ях, переміщатися, тому що вони не бачать для себе можливостей на нових територіях. Ускладнене пересування, ускладнене транспортування і ще й неможливість отримувати допомогу по догляду, по суті це штовхання людей до рішення перебувати під обстрілами в небезпечній для себе обстановці, але не йти в невідомість і взагалі залишатися без всяких речей. Тому як ми не вирішимо або як ми залишимо оцю норму так, як вона там записана, то ми тільки підштовхнемо цих людей нічого не змінювати в своєму житті. Це перше, на що хочу звернути увагу.
Друге. У нас ще є зміни в статтю 21, яка стосується оцього, як на мене, дуже слушного рішення, коли саме управління соцзахисту може приймати рішення про надання соціальних послуг. Але хочу звернути увагу: все ж таки там тільки кризово, там немає всіх соцпослуг. Я от відкрила той варіант, який пропонується комітетом: є тільки кризово. Тому я згодна, треба розширити на всі соцпослуги.
І ще що дуже важливо і взагалі критично. Я хочу на цьому наголосити. У нас є інтернатні установи, тобто установи стаціонарного догляду. Це теж соціальна послуга. І з ними просто біда. Що відбувається зараз? Директори тих установ самостійно не можуть вирішити, як перемістити свою установу з одного регіону в інший, бо вони не мають в новому регіоні ніякого фінансування. Цією проблемою системно ніхто не займається. І тут це теж треба врегулювати. Уявіть собі, інтернат в Донецьку, в Луганську – це 400?500 осіб. Навіть для Львова, я зараз вирішую питання по Львівській області прийняти додатково 400 осіб, це потрібно їм нове приміщення зовсім по-новому облаштувати і там набрати кадри для утримання. Це величезні видатки, які не потягне навіть спроможний бюджет. А це ж у нас лягає на 3-4 області. І таких інтернатів є дуже багато. Я маю весь список їх. Нам треба перемістити більше 3 тисяч людей. Це тільки стаціонарних інтернатних.
Що ми вже отримали? У нас більше 10 інтернатів на окупованих територіях, де ми не знаємо, як ці люди живуть, бо вони не переміщалися через відсутність логістики. І ще близько 10 зараз просять про переміщення. Але якщо ми їм механізм не покажемо, як це зробити, їх ніхто не прийме, не перемістить.
У цій статті, я уточнювала з Мінсоцом, пропонується, щоб існуючі установи, існуючі на Західній Україні установи, додатково приймали. Але немає зовсім механізму, хто їм додатково хоча би навіть на харчі чи електрику необхідні видатки, кошти дасть. Я вже навіть не кажу про зарплату персоналу. Кажуть, це буде збільшення інтенсивності навантаження. Ну, не може інтернат, який мав 100 людей, збільшити інтенсивність навантаження на 500, це нереально без додаткового механізму. Я вважаю, що це критично важливий закон, він зараз про долі людей. Але нам треба ухвалити його тільки в першому читанні, причому зі 116-ю статтею, щоб оці всі біди, оці всі проблемні механізми доопрацювати.
Є у нас національний гуманітарний рахунок відкритий. Ми можемо його задіяти і якось тут прописати на оцей час короткий в перехідних проміжках. Він дозволить оперативно закрити оці питання переміщення. Тобто є куди його покращити. Дуже прошу всім дружно попрацювати, бо це дуже критично. Він стосується не тільки персональних осіб, які не будуть переміщатися, якщо будуть розуміти, що їм ніхто не заплатить, але інтернатів, які є заручниками своїх керівників, а керівники не мають достатніх повноважень і не мають механізму, куди цих людей переміщати. І цей механізм може сьогодні тільки держава забезпечити. Бо ви дуже правильно сказали: які міжбюджетні трансферти? Де тут ради будуть засідати? Це неможливо!
Тому дуже прошу ще попрацювати над доопрацюванням.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксано.
У мене питання: а ви можете долучитися? І у нас була така ситуація щодо Закону про мобілізацію, коли ми дуже швидко, там, впродовж 1-2 днів чи добу, ми і вночі працювали, коли ми доопрацювали, зробили альтернативний, і ті самі автори внесли альтернативний законопроект, бо ми зараз не зможемо у Верховній Раді застосовувати 116-у, чекати 2 тижні, готувати табличку на друге читання. Нам краще попрацювати оцей день, сьогодні, попрацювати завтра, внести законопроект альтернативний дуже швидко і зібратися, там, наприклад, завтра ввечері комітетом, його "благословіть" у зал і в п'ятницю просити всі фракції, щоб він був прийнятий за основу і в цілому. Хоча фракції теж будуть казати, що вони тексту кінцевого ще не бачили.
ЖОЛНОВИЧ О.І. Давайте, я готова.
ГОЛОВУЮЧА. Чи встигнемо ми, чи ні? Якщо ви підключитеся…
ЖОЛНОВИЧ О.І. Мені зараз важко сказати, як встигну. Але я готова всі свої можливості, ресурси… Ми можемо сісти окремою робочою групою з Мінсоцом, щоб прописати. Бо якщо ми не пропишемо хоча б чогось, хоча б якісь варіанти фінансування, це просто ні про що, це просто норми, які не будуть мати фізичного застосування, і люди як були на небезпечних територіях, так там і залишаться.
ГОЛОВУЮЧА. Ну, звісно. Дякую, пані Оксано.
І тоді ми переходимо до дебатів серед наших народних депутатів. Будь ласка, шановні народні депутати.
Михайле Михайловичу, будь ласка. Бачу руку.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галино Миколаївно.
Шановні колеги, насправді тема надзвичайно актуальна. І я дякую ініціаторам. Мене приємно здивувала фахова позиція Офісу Президента. Ми повністю на вашій стороні. І ми також нашою командою переконані, що пропозиція Галини Миколаївни є слушна, що його доопрацювати протягом цієї доби, щоб насправді законопроект в п'ятницю потрапив в сесійну залу і був ухвалений в першому читанні, в другому і в цілому, тому що часу немає. А проблему не можна затягувати. Мінсоцполітики має діяти в інтересах людей, представляючи всю владу, а не одне міністерство. Бо ми справді, як говорили колеги з місцевого самоврядування, ми зробимо велику різницю, і Уповноважена з прав людини про це казала, що не можна ділити людей, одна громада має гроші, інша не має, сьогодні всі в одних умовах. І треба негайно цю проблему вирішувати.
Ми маємо свої пропозиції. Ми готові також їх надати, дати своїх людей в робочу групу, як це було зроблено з попередніми законопроектами, щоб він насправді вирішив всю проблему. Бо, справді, ці люди чекають допомоги держави. І це торкається не тільки, говорили по Львівщину, Івано-Франківщину, інші території, Тернопільщина, Чернівеччина, Закарпаття – вони зараз всі стикаються з напливом. Ці люди є громадяни України і держава зобов'язана не ділити, де краща громада, де сильна і обіцяти, що вам хтось колись, можливо, компенсує витрати на догляд, це ненормальна річ. Ми готові до такої роботи, щоб насправді цей процес був завершеним.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу.
Тоді в мене прохання. Я думаю, що тут на пані Жолнович Оксану треба брати на взводі всіх міністерств. В мене прохання передати через секретаріат або безпосередньо пропозиції для того, щоб було напрацьовано швидко текст.
ЦИМБАЛЮК М.М. Ми вже все зараз передаємо, вони в нас є сформовані, готові. Володимир Макарович теж чує нас і готовий долучитися до роботи.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Володимиру Макаровичу теж окрема подяка за підготовку текстів і попередніх законопроектів, і щодо мобілізації в тому числі. Дякую команді "Батьківщини".
Будь ласка, пан Бабенко, пан Остапенко, пан Гривко, як автори законопроекту, ви погоджуєтеся з такою пропозицією?
ОСТАПЕНКО А.Д. Так. Дякую, колеги. Давайте його доопрацюємо … (не чути) півтори доби і розглянемо, завтра ввечері підтвердимо. Я готовий, і думаю, що і пан Гривко, і пан Павліш теж внести альтернативний, це не питання.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію. Щиро дякую, що ви цю проблему підняли.
ОСТАПЕНКО А.Д. І якраз Офіс Президента, бачите, вони, як кажуть, на собі це відчули, тому дякуємо за співпрацю, за те, що готові попрацювати. Ми готові.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Пан Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Я сказав – погоджуюся.
ГОЛОВУЮЧА. Бо ви теж розумієте проблеми регіону, ви теж є…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Галино Миколаївно, Юлія Володимирівна теж долучилася до роботи комітету.
ГОЛОВУЮЧА. Юліє Володимирівно, вітаю вас.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Вітаю всіх, колеги, і вас, пані Галино! Я хотіла б буквально 2 слова сказати, на що ми б хотіли, щоб ви звернули увагу. Безумовно, я підтримую всіх, хто виступає тут за цей закон, і ми будемо все робити для того, щоб цей закон став реальним, але хочу привернути вашу увагу на 3 важливі речі. Я коротко скажу.
Перше. Цим законопроектом передбачено, що малозабезпеченою особою є особа, середньомісячний сукупний дохід якої за 2 квартали, які передують місяцю, що є попереднім і так далі. Тобто, іншими словами, нам треба абсолютно по-новому в цьому законі, враховуючи війну, враховуючи всю ситуацію, підійти до визначення взагалі хто у нас є малозабезпеченою особою. Тому що якщо ми будемо зараз, розуміючи всю трагічність ситуації, брати попередні 2 квартали і рахувати доходи людини, то, очевидно, воно абсолютно буде відірвано від життя. І тому малозабезпечені особи, треба знайти методологію, як рахувати вже їх сьогодні, коли вони з цією бідою зіткнулися. Оце така перша стратегічна річ, яку нам треба в цьому законі правильно визначити.
Друга стратегічна річ, тут я хочу підтримати всіх, хто вже говорив про це, що в цьому законі передбачено, що виплати, які треба людям здійснювати, вони залежать від того, чи є гроші в місцевому бюджеті, а якщо немає, вони призначаються, але не виплачуються. Я хочу ще раз повернутися до того, що взагалі соціальний захист людини – це державна справа, держава законами дає подібні пільги або забезпечення. Не може місцевий бюджет, який не приймає законів, гарантувати якісь соціальні виплати. Це протирічить взагалі системі розподілу функцій і системі фінансування. Тому друга стратегія, яку я хотіла в цьому законі поправити, це ми мусимо говорити тільки про державний бюджет, місцеві бюджети зараз будуть в такій біді по своїм безпосереднім видаткам, які пов'язані з утриманням комунального господарства, з у триманням, скажімо, головних функцій життя громади, що соціальні видатки за рахунок місцевого бюджету, вони просто не зможуть оплачувати. От я хотіла, щоб ми на це, на друге, звернули увагу.
У нас є пропозиції. У нас по кожному розділу, по кожному нашому зауваженню є пропозиції, як з цього вийти, не порушуючи балансу бюджету.
І третє застереження, що законопроектом передбачено, що розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленою законом на 1 січня, в якому надаються соціальні послуги.
Тобто я далі продовжувати не буду, ми не можемо так робити, нам треба по-іншому підходити до цих питань. Я хотіла б, щоб ми просто по цим трьом напрямкам знайшли відповідні рішення, тому що якщо ці рішення по трьом напрямкам не будуть знайдені, нам буде дуже тяжко просто говорити, що цей закон запрацює. Нам же потрібно, щоб він працював. Нам потрібно, щоб він вирішив ті питання, які цей закон ставить, і вирішив питання людей в цей трагічний час. І тому ми не можемо з вами приймати закони, які не будуть працювати. І тому його треба зробити працюючим. Добре? Дякую. А так готові включитися в роботу і при доопрацьованому варіанті, якщо ми побачимо, що закон буде працювати, ми безумовно його підтримаємо.
ГОЛОВУЮЧА. У нас Ковжарова Елла буде координувати цю роботу. Вона, на жаль, у нас дистанційно, тільки два хлопці працюють у нас очно в комітеті. Тому Ковжарова Елла. Ну, я думаю, що вона досвідчений фахівець, вона зможе це зробити й дистанційно в тому числі.
Я дякую пані Жолнович за можливість долучення вас до цієї роботи. І прошу Міністерство соціальної політики теж більш глибоко долучитится і залучити також Міністерство тимчасово окупованих територій і Міністерство фінансів, бо тут буде потреба в тому числі і Мінфіну.
Дякую, шановні народні депутати. Таким чином, ми будемо збиратися щодо цього законопроекту або в п'ятницю вранці о 8.30, або в четвер увечері.
Будь ласка, пане Вадиме.
СТРУНЕВИЧ В.О. Я хотів би зазначити, щоб ми обов'язково врахували можливість надавачам передавати інформацію в електронному вигляді. І я пропоную дати повноваження Кабміну визначити, який це саме буде електронний вигляд і яка це буде взаємодія. Тому щоб ми у військовий час відійшли від паперових документів і спробували якось прискорити та пришвидшити ці процеси.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
І покладаюся теж на вас, пане Вадиме, тому що ви це питання фахово ведете по більшості наших законопроектів, що будуть чіткі формулювання, які ми теж імплементуємо. Це теж важливо. Це зменшує час для обміну інформацією, спрощує обіг інформації. Дякую.
Ще є, шановні народні депутати, зауваження до групи, яка буде працювати ці дві доби?
МИКОЛЮК Н.М. Пані Галино, не від народних депутатів, а від Асоціації. Дозвольте?
ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, пане Назаре. Я очікую, що ви теж будете в цій групі.
МИКОЛЮК Н.М. Я прошу дійсно вас долучити нас до групи. Ми працюємо, ми далі на зв'язку і тримаємо контакт зі всіма громадами офіційно до нашої перемоги.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Назаре. Дякую.
Дякую, шановні народні депутати. Дякую всім присутнім, всім, хто долучається до робочої групи. Я думаю, що ми встигнемо доопрацювати цю тему.
І ми переходимо до пункту 2 нашого порядку денного. Це законопроект 7210. Розглядаємо питання щодо доцільності включення в порядок денний сесії цього закону – щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації населення, постраждалого від збройної агресії Російської Федерації.
Я попрошу Євгена Котика представити цей законопроект, оскільки він відпрацьовувався Міністерством соціальної політики.
Будь ласка, пане Євгене.
КОТИК Є.Д. Дякую, Галино Миколаївно.
Шановні народні депутати! Я дуже просто спробую пояснити основну мету цього законопроекту. На сьогоднішній день, я думаю, всі знають: з тими бомбардуваннями і взагалі ураженнями, які наносить Російська Федерація, у нас, на жаль, збільшилась кількість людей, які постраждали і мають ураження, які призводять до необхідності забезпечення їх технічними засобами реабілітації.
На сьогоднішній день законодавство передбачає можливість забезпечити особу технічним засобом, допоміжним засобом реабілітації через систему проходження МСЕК, одержавши висновок МСЕК. Ми знаємо, як це довго і важко відбувається. Тому основною метою законопроекту є безпосередньо надати можливість на підставі лікарсько-консультативних комісій або військово-лікарських комісій після того, як людина виписується з відповідного закладу охорони здоров’я, на підставі цих двох документів звернутись за програмою у відповідності до постанов 321 та 518, звернутись та одержати відповідні технічні засоби реабілітації, особливо під час воєнного стану в цих умовах, коли ця процедура через МСЕК буде дуже складною, це додатковий етап. Це основна ідея, яка закладалася в законопроект.
Додатково ми планували провести у відповідність назву "технічні засоби реабілітації" змінити на "допоміжні", але в контексті опрацювання і консультацій (дякую за плідну працю секретаріату нашого комітету, а також юридичному управлінню), ми після його опрацювання подали, офіційно подали свої пропозиції щодо виключення декількох запропонованих статей, … (нерозбірливо) тому що з 01.07 відповідні зміни вже вступлять, для того, щоб не створювати спірних питань в законодавстві, ми вирішили все ж таки відтермінувати цей процес до 01.07, перейменування. Воно не вплине на самозабезпечення допоміжним засобам реабілітації, але основну ідею я вже доповів і думаю, що враховуючи ті рекомендації, які ми подали для приведення у відповідність, можна його подавати і приймати. Це дуже важливий крок для забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації, навіть до встановлення такого статусу.
ГОЛОВУЧА. Дякую.
І я так розумію, що врегулювати це питання постановою Кабміну не вдається, мусить бути безпосередньо закон, і тому він теж є нагальним.
КОТИК Є.Д. Так, Галино Миколаївно, саме закон.
ГОЛОВУЮЧА. Пані Жолнович Оксана, у вас були зауваження.
І потім ми перейдемо до народних депутатів. Я прошу теж наголосити, що ми відпрацювали з секретаріатом, як і сказав пан Євген, пропозиції і пропозиції рішення з врахуванням висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради в цих попередніх висновках готові. Тому прошу після виступу пані Оксани народним депутатам звернути увагу на проект, який нам потрібно буде приймати зараз чи доопрацьовувати далі.
Будь ласка, Оксана Жолнович.
ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую дуже.
Опрацювали також в нашому офісі законопроект. Дійсно, він важливий, абсолютно погоджуюсь з усіма тими напрямами, що потрібно долучити і спростити людям отримання допоміжних засобів, бо це зараз буде критично.
Повністю погоджуюсь з тими змінами, які надали в Мінсоцполітики вже уточнені, там де виключити, але в мене є одне застереження. Дивіться, пункт 2 закону, я прочитаю, може, щоб це було зрозуміло. В Законі України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" пропонується статтю 4 доповнити абзацом нового змісту – це "осіб після оголошення в установленому порядку воєнного стану під час служби трудової та іншої діяльності, а також внаслідок проживання на відповідній території отримали поранення, контузії та захворювання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та в період здійснення бойових дій або в районах, що піддавались бомбардуванню, за умови, що якщо такими особами не вчинено кримінальних порушень, в частині забезпечення їх допоміжними засобами реабілітації на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій закладів охорони здоров’я".
Враховуючи оцю певну колізію, що у нас станом на сьогодні є в чинному законодавстві підзаконному всюди термін "технічні засоби реабілітації". З 01.07 в усіх законах цей термін буде замінений на "допоміжні засоби реабілітації". Але оце нова частинка. Так як ми радилися з нашими юристами в Офісі Президента, якщо ми тут повернемо і напишемо "технічні засоби реабілітації", то 01.07, коли вступить закон, який вже ухвалений, він на цю частинку поширюватись не буде, бо тоді її не існувало.
Тому я дуже прошу зараз тут залишити "допоміжними", оскільки термін "допоміжні" все одно вже є визначений, він є в Законі про реабілітацію у сфері охорони здоров'я, він є діючий, він не створить якихось проблем. Ми всі розуміємо, що ми маємо нашим людям…
ГОЛОВУЮЧА. На два місяці чи на три.
ЖОЛНОВИЧ О.І. Так, забезпечувати, щоб потім ми оце ще раз не збиралися і ще раз цей термін не змінювали. Тобто тут прошу залишити так, як було попередньо, оцей пункт у висновку замінити "дизер" на "тизер", ну, я не знаю, не враховувати, виключити. Оце моє таке прохання.
ЛЕБЕДЦОВ Б.Б. Оксана Іванівна, Міністерство соцполітики не заперечує, у нас у попередній редакції так само і було, це технічний момент.
ЖОЛНОВИЧ О.І. Технічний. Так, абсолютно згодна. Просто тут юридичні колізії. Ми довго думали, як краще, і от вирішили, що все-таки краще так, як і було попередньо, залишити.
ГОЛОВУЮЧА. Зараз тоді пан Данило Бондар озвучить під стенограму, щоб у нас був текст, і потім перейдемо до обговорення, щоб ми обговорювали всі одну основу.
БОНДАР Д.С. Доброго дня. Після опрацювання даного законопроекту також до рішення комітету будуть включені зміни, які потребують необхідності, а внесення та уточнення назви законопроекту, уточнення положень статті 41, потім необхідно внести, дякуючи пані Жолнович, ми також внесли відповідні зміни до цієї статті і залишимо в тій редакції, яку пропонувало міністерство, крім техніко-юридичних правок.
А також надійшла пропозиція перенести до "Прикінцевих положень" зміни, які пропонуються також до цієї статті 4 внести в частині (я тоді зачитаю текст "Прикінцевих положень": "Установити, що в період дії воєнного стану, якщо особа має можливість згідно із Законом України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" отримати більшу за обсягами реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я, то застосовується положення Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я". Також особа має право на один і той же вид реабілітаційного заходу (реабілітаційної допомоги) за цим законом і одночасно з іншими законами (тут буде "законами"), то відповідний реабілітаційний захід (реабілітаційна допомога) надається лише за одним із них…", – і далі за текстом, не буду читати. Дані положення ми переносимо до "Прикінцевих положень".
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна хвилинку! Там не "законами", а "законодавчими актами", щоб воно включало і закони, і нормативно-правові. Прошу вибачення.
ГОЛОВУЮЧА. Нормативно-правовими актами (НПА).
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко. Прошу слова.
ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, Юліє Володимирівно.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я підтримую всі зауваження, які щойно були висловлені. Але у мене є ще одна суттєва річ, яку я хотіла би з вами обговорити. Ви знаєте, що дія цього закону згідно тексту не розповсюджується, наприклад, на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення 10 років тому або вчинила таке правопорушення через необережністьі 10 років тому, відбула покарання і так далі за текстом, я не буду зараз все це перераховувати. Справа в тому, що якщо людина – інвалід, то забезпечити всім, чим може забезпечити охорона здоров'я – ми зобов'язані в тому числі людей, які зараз будуть обмежені в такому праві. Це означає, що ми могли б, якщо вже йти за логікою, написати таким чином, що людина, яка вчинила кримінальне правопорушення 10 років тому або далі за текстом, взагалі не має права на медичну допомогу. Я хочу сказати, що це прямо протирічить міжнародним конвенціям, і тут не може так воно залишатися. Тому ми пропонуємо в принципі вилучити ці обмеження, тому що вони не є гуманними, вони не є логічними, і вони не можуть так виглядати.
Далі, я хотіла б також з вами проговорити відносно того, що тут є в статті 41 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю" передбачено, що підприємствам та організаціям, що спеціалізуються на виробництві товарів, протезно-ортопедичних виробів і так далі існують, встановлюються пільги по оподаткуванню в порядку і на умовах, встановлених законодавством України. У даному законопроекті ця норма викладена трошки в іншій редакції. І тут виникає певна колізія: будуть працювати ті пільги, що були до того у тих підприємців, які ці вироби виробляли, які цим виробництвом займалися, чи ті пільги, що були, не будуть уже у них. Тому я просто просила б тут чітко конкретизувати, що ті пільги, які були, вони залишаються, і додатково ще щось може бути додано.
І останнє. Хотіла з вами порадитися. Можливо, нам тут передбачити в особливо важких випадках інвалідності і далі за текстом, щоб ми давали право і давали фінанси для цього проходити реабілітацію за межами України, і це теж важливо зазначити. Тому що якщо є складні форми протезування, якщо є протезування більш високої якості за кордоном, то, мені здається, що люди, які сьогодні під час війни захищають Україну або які постраждали, вона заслуговують на те, щоб найкращим чином їм допомогти, і в тому числі за межами України.
Тому, якщо можливо, от такі три пропозиції обговорити і врахувати.
ГОЛОВУЮЧА. За межами України – за окремою урядовою програмою. Можна отак добавити.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Можна і так. Головне, щоб була така можливість і були якісь гроші в бюджеті передбачені.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, три зауваження. Євгене Котик, у мене прохання прокоментувати. Вилучити особи, які 10 років тому вчинили правопорушення, наприклад, ДТП чи там, я не знаю, яке. Пільги про оподаткування викласти, щоб не було дискреції, щоб не читалось так, що ці пільги кудись зникають. І проговорити і виписати за межами України можливість надання реабілітаційних послуг за окремими урядовими програмами. Будь ласка.
КОТИК Є.Д. Дякую за підтримку, по-перше.
Щодо першого зауваження. Я просто дуже швидко спробую пояснити. У нас особи з інвалідністю, які набувають цей статус, саме особи з інвалідністю, вони не мають прив'язки до кримінальної відповідальності: чи була у них кримінальна відповідальність чи не було кримінальної відповідальності. Ідея, яка була, у нас є в статті 4 вже таке формулювання, на сьогоднішній день воно діюче. Що малось на увазі? Тобто це спрощений порядок дуже швидкого забезпечення технічним засобом реабілітації, але якщо особа (уявімо, можливо, тут конкретизувати, якось правильніше виписати, ми зараз спробуємо пропрацювати), якщо особа, яка здійснювала мародерську діяльність і потрапила під обстріл, і ще й держава її буде забезпечувати, ну, з точки зору гуманності, я розумію, що ми маємо це робити, але з точки зору першочерговості надання, ну, тут є питання. Для мене важливіші люди, які дійсно постраждали. Можливо, виписати… Ми не будемо заперечувати, щоб прибрати це, це не є критичним для нас, ми подивимося. Але в контексті розмови, що якщо це злочинець, який здійснював злочини безпосередньо в місці, де зараз ведуться військові дії, який наносив державі або іншим громадянам якісь збитки або якісь кримінальні дії, відповідно ставити його на першочергове забезпечення, ну, не знаю.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, тут не йдеться про першочергове. Я хочу звернути вашу увагу, що в законі немає слова "першочергове" і немає обмежень тими статтями, про які ви зараз сказали. Тут є загальна норма, яка взагалі стосується всіх, хто вчинив кримінальне правопорушення 10 років тому, або вчинив таке правопорушення через необережність 10 років тому і відбув покарання вже 7 років і так далі.
Я просто хочу вам сказати, що ви можете вже рішеннями уряду дотягнути підзаконними актами і черговість, і все, що ви хочете дотягнути, але категорично в законі не можуть бути поділені люди на сорти, коли потрібно надати медичну допомогу. Навіть полоненим надають медичну допомогу. Ну, тут, мені здається, не можна нам просто це писати обмеження. А черговість вже хай встановить уряд підзаконними актами. Головне, що таке право існує.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Євгене, і потім ви кажете про мародерство, це ж 10 років тому. Ви ж не кажете про злочини, які він зараз вчиняє.
КОТИК Є.Д. Галино Миколаївно, Юліє Володимирівно, наразі трішки змінилося після доопрацювання, ну, наскільки в мене є редакція, лежить, там мова йде лише "вчинили кримінальні злочини", там про 10 років тому немає. Але ще раз повторюся, ми в принципі не будемо наполягати, готові виключити, а в нормативно-правовому документі, акті Кабміну, вже врегулюємо це питання в контексті…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Більше того, загальногуманного підходу до хворих.
КОТИК Є.Д. Дякую, Юліє Володимирівно. Я не сперечаюся.
ГОЛОВУЮЧА. Юліє Володимирівно, дякую.
Пане Євгене, прошу прокоментувати дві наступних пропозиції Юлії Володимирівни: про пільги, про оподаткування дискрецію і про за межами України.
КОТИК Є.Д. Щодо пільг і оподаткування, у нас не було в тексті проекту взагалі жодних обмежень, вони залишаються. Більше того, ми на сьогоднішній день також ініціювали ще законопроект чи постанову (я зараз не пам'ятаю), якою навіть пролонгуємо ті пільги, які є у підприємств, де працюють понад 50 відсотків осіб з інвалідністю, там близько 71 суб'єкта господарювання можуть потрапити під таку норму. Тобто ми діємо виключно в тому, щоб ці пільги не обмежувалися, особливо в контексті необхідності забезпечення на сьогоднішній день. Я передивлюся ще раз, щоб цього не було.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Просто конкретизуйте формулювання. Добре?
КОТИК Є.Д. Прийму, це зробимо, 100 відсотків.
І останнє у нас було…
ТИМОШЕНКО Ю.В. За кордоном.
КОТИК Є.Д. Щодо за кордоном. Дивіться, програма по закордонному, у нас є нормативно-правові акти, які передбачають для військових в першу чергу закордонне протезування. На сьогоднішній день вироби, технічні засоби реабілітації, якими забезпечуються, це протези, ортези, крісла колісні, вони у більшості випадків є не стільки вітчизняного, скільки закордонного виробництва, тобто там є складові … (нерозбірливо) інші досить суттєві. Якщо потреби в нас немає, то ми відправляємо в першу чергу військовослужбовців, 518-а постанова передбачає направлення військовослужбовців за кордон для відповідного протезування.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Євгене, пропозиція була добавити в закон, щоб була можливість отримати реабілітаційні послуги за межами України за окремими програмами уряду. Тобто ми не забираємо в уряду можливість, просто це право, яке мусить бути в законі, а ви вже там знову урядом подивитесь, скільки у вас грошей є, які першочергові, що ми зможемо, якісь, може, будуть додаткові засоби реабілітації, які ще будуть, виникнуть як винаходи, і ми там зможемо людей, які отримали контузію, наприклад, там щось робити для них. Тут щоб була можливість таке робити, а далі вже уряд.
КОТИК Є.Д. Приймається. Я думаю, що слушне зауваження – надати таке право.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, шановні народні депутати, скажіть, будь ласка, можемо ми зараз прийняти рішення надати секретаріату час для того, щоб вони доформулювали рішення, врахувати три пропозиції від Юлії Володимирівни щодо вилучення осіб, які вчинили правопорушення, прибрати дискрецію щодо оподаткування, так щоб воно читалось однаково всіма, що пільги залишаються, і за межами, за окремими урядом і ту пропозицію, яку підготував секретаріат з пропозицією прибрати "технічні та інші засоби реабілітації", залишити "допоміжними засобами реабілітації" у змінах до статті 4, яку озвучила Оксана Жолнович. Ми можемо оце приймати сьогодні, рекомендувавши Верховній Раді включити цей законопроект у порядок денний, рекомендувати прийняти в першому читанні з зауваженнями, які підготував секретаріат, три зауваження Юлії Володимирівни і Оксани Жолнович, і рекомендувати прийняти в цілому. Можемо зараз прийняти таке рішення?
ОСТАПЕНКО А.Д. Галино Миколаївно, в мене є пропозиція.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Анатолію.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я погоджуюсь з усіма своїми колегами, що ми повинні це зробити. Я тоді пропоную по законопроекту 7201 так же, щоб комітет доопрацював свої пропозиції та правки до завтра, не закривати комітет, а ці два закони, які ми сьогодні розглядаємо, щоб ми вже у п’ятницю проголосували. Тому по першому питанню і по цьому питанню, щоб ми підійшли однаково, щоб ми до цієї правки пропозиції доопрацювали і внесли, і в п’ятницю, ви казали, зранку чи завтра ввечері проголосували на комітеті ці два законопроекти.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
ОСТАПЕНКО А.Д. Це слушні такі питання і часу в нас немає вносити як альтернативні законопроекти. Ми можемо доопрацювати швиденько пропозиції в комітеті, і все це зробити.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
Справа в тому, що нам по законопроектам потрібно викладати це на сайт Верховної Ради. І те, що стосується законопроекту 7210, воно майже готове, ми до вечора відпрацюємо і викладемо зразу на сайт і будемо працювати в робочій групі щодо наступного законопроекту, по якому ще рішення в тексті немає. Тому я все ж таки прошу проголосувати за те, щоб секретаріат оце виклав на сайті Верховної Ради, що ми це рішення прийняли, а по цьому законопроекту доопрацювати текст в робочій групі з цим. Ось і все, щоб ми просто не затягували процес, бо Погоджувальна рада працює без нон-стоп.
ОСТАПЕНКО А.Д. Знаємо, що робота по 7201 і по другому законопроекту, тому я не бачу сенсу відкладати. Ми можемо доопрацювати його також, 7201 – і все, і вже його зробити і проголосувати.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати!
ОСТАПЕНКО А.Д. В мене така пропозиція. Всі ж знають, що треба вносити і що треба прописати. Це буквально технічно можна зробити за 4 години.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, була пропозиція проголосувати зараз щодо законопроекту 7210. У народних депутатів є думка (пана Анатолія), щоб відкласти це рішення. Я прошу інших народних депутатів висловитися.
ОСТАПЕНКО А.Д. ... (Не чути) якраз, щоб ми тоді 7201 також проголосували.
ГОЛОВУЮЧА. Ну, це відкладення до п'ятниці. А в п'ятницю тільки воно…
ОСТАПЕНКО А.Д. Ні, ну ми можемо…
ГОЛОВУЮЧА. … або до четверга вечора.
ОСТАПЕНКО А.Д. Завтра вдень зібратися о 15-й годині. Це одне питання, яке ми повинні будемо проголосувати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію. Ми почули вашу пропозицію. Я прошу від інших народних депутатів ще їх думки. У мене була пропозиція проголосувати зразу з цими зауваженнями.
Будь ласка, шановні народні депутати.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані голово, я думаю, що тут треба просто подивитися. Якщо суттєво можна буде по часу його доопрацювати, а це великий обсяг роботи, щоб цей законопроект доопрацювати, це не косметичні правки, безумовно, ми всі зацікавлені в тому, щоб його прийняти. Немає питань. Тим паче, що мова йшла про прийняття в першому читанні, а не в цілому. Але ми готові, якщо ви зможете викласти доопрацьований варіант, і ми його зможемо прочитати встигнути до п'ятниці, ми не заперечуємо. Це потрібний законопроект. Але просто щоб ми розуміли масштаб роботи, який треба зробити, щоб його доопрацювати.
ГОЛОВУЮЧА. Я згодна. Але по 7210 ми можемо зараз проголосувати?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Можемо.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати! Тоді я все ж таки проголосую. Якщо воно там не пройде, тоді будемо повертатися до іншого рішення.
Таким чином, щодо законопроекту 7210 є пропозиція включити в порядок денний, прийняти його за основу з правками комітету, які я вже озвучувала, і прийняти в цілому.
І щодо законопроекту іншого – працюємо в робочих групах дуже швидко, пане Анатолію.
Хто за це рішення, прошу проголосувати. Хто за?
Третьякова - за.
Тимошенко.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Цимбалюк.
ЦИМБАЛЮК М.М. За.
ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.
Арсенюк Олег. Вітаю вас.
АРСЕНЮК О.О. …(Нерозбірливо)
ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій. За. Ага, бачу.
І Гривко Сергій.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.
Таким чином, ми зараз доопрацюємо текст щодо цього законопроекту, покажемо перед тим, як викладати на сайт. І працюємо над законопроектом 7201 дуже швидко.
Дякую всім за роботу. До наступних зустрічей. Всім здоров'я і всім життя під мирним небом, не знаю, все рівно бажаю.
Дякую всім.