Веде засідання голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна Королевська.

Струневич Вадим тут.

Бабенко Микола Вікторович.

Арсенюк Олег Олексійович.

Нас поки що четверо. Чекаємо під'єднання.

 

_______________. Пані Галина, доброго ранку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго ранку, пан Олександр.  

 

_______________. …направлена, не видно вас.

 

ГОЛОВУЮЧА. Зараз технічно тут робить Ігор.

 

_______________. О, тепер все супер.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Михайло Михайлович, вітаю.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Бажаю всім здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег Олексійович з нами?

У нас Михайло Михайлович зайшов, у нас кворум є, нас вже більше…

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, колеги. Доброго дня.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, пане Олеже.

Поки що немає пана Бабенка. Пан Олег, не проти виконувати…

 

АРСЕНЮК О.О. Не заперечую. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

То можемо починати? А Бабенко Микола? Дякую.

Шановні народні депутати, ми можемо починати. Шановні присутні, запрошені, дякую, що завітали на засідання комітету. У нас на порядку денному сьогодні три питання: два думаю, що великих, одне – маленьке. Є зауваження до запропонованого порядку денного чи будемо йти по ньому? Немає зауважень до порядку денного?

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Тоді йдемо по порядку денному.

Перше питання в нас – підготовка до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та деяких інших законів України, щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 7433). Доповідає Гривко Сергій, голова підкомітету і голова робочої групи, які готували цей законопроект.

Будь ласка, пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Дякую, шановна Галина Миколаївна.

Шановні колеги, шановні українці, до вашої увагу законопроект 7433, вже результати напрацювання робочої групи. Відповідно 16 серпня 2022 року прийнято в першому читанні за основу проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та деяких інших законів України, щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю (реєстровий номер 7433).

До законопроекту надійшло 55 пропозицій від дев'яти народних депутатів України, з яких 36 – враховано, 4 – враховано частково, 4 – враховано редакційно і 11 – відхилено. Робоча група двічі збиралася та розглядала пропозиції, які надійшли від народних депутатів. В результаті доопрацювання законопроекту до другого читання запропоновано змінити назву проекту, уточнити мету використання інформації з державного реєстру, доповнити положення щодо надання інформації з реєстру застрахованих осіб державного реєстру, надаватиметься у порядку, що затверджується Пенсійним фондом з погодженням із Мінсоцполітики.

Доповнити положення щодо надання інформації Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з державного реєстру про створення робочих місць для осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, надаватиметься Пенсійним фондом у порядку та за формою, встановленою Пенсійним фондом, за погодженням з Мінсоцполітики. 

Передбачити, що якщо особа зобов'язана проходити профілактичний медичний огляд, до реєстру застрахованих осіб вноситься інформація про обов'язкове проходження особою такого огляду. Передбачити для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності  або пенсію  у зв'язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати пенсій припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану, виплата пенсій продовжується до припинення воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування без висновку МСЕК для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період воєнного стану не менше як на весь строк їх військової служби.

Якщо при повторному огляді осіб з інвалідністю встановлено іншу групу, підгрупу інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту,  переглядається з місяця наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи. Передбачити можливість Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щороку в автоматизованому  режимі з використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та централізованого банку даних з проблем інвалідності  здійснювати при визначенні підприємств, установ та організацій, які не забезпечили виконання в попередньому році нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, що забезпечують своєчасну сплату адмінсанкцій.

Доручити уряду визначити порядок і строки внесення до Реєстру застрахованих осіб інформацію про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю та одноразову матеріальну допомогу суб'єктам господарювання з періоду з 1 березня 2022 до дати набрання чинності цим законом та інше.

За результатами розгляду і пропозицій народних депутатів України рекомендую комітету прийняти таке рішення. Пропозиції і поправки, внесені народним депутатом України Діденко Юлією 25 серпня 2022 року з порушенням вимог частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України не включати до порівняльної таблиці і вважати відхиленими.

Схвалити текст порівняльної таблиці законопроекту з урахуванням опрацьованих на засіданні робочої групи пропозицій народних депутатів Гривка Сергія та Струневича Вадима, які викладені в проекті висновку комітету, а також пропозицію, яку буквально сьогодні вдалось погодити з метою забезпечення захисту персональних даних.

Це питання хвилює всіх. Тому пропоную ще одне додаткове уточнення, мою правку 9 викласти в такій редакції: "Інформація з Реєстру застрахованих осіб державного реєстру надається центральним органом виконавчої влади та державним підприємством, що належить до сфери їх управління, роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою їх використання для обслуговування громадян у порядку, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення".

Третє. Рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти у другому читанні та в цілому відповідно до техніко-юридичних доопрацювань.

Прошу такий текст підтримати народних депутатів, але в той же час із-за великої зайнятості Федерація роботодавців України, вони тільки вийшли на зв'язок і тому є коментар Сергія Леонідовича Біленького ще до цього законопроекту. Тому прошу ще вислухати шановних членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином пропозиція – 9 правку уточнити, редакцію, яку ви озвучили, і послухати Федерацію роботодавців України, оскільки десь втрачений був лист і відповідно до робочої групи пан Сергій Біленький не входив, а тому ми узгоджували ці пропозиції не на робочій групі, а вчора в режимі такому, онлайн. І я прошу сконцентруватися, якщо є, на проблемних питаннях. Перше проблемне питання, яке ми і вчора обговорювали і з головою робочої групи, і з автором правки паном Струневичем Вадимом щодо медичної довідки і щодо… І друга група проблем – це щодо обліку членів профспілок.

Будь ласка, пан Сергій.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету, ще раз прошу вибачення, з технічних причин не зміг взяти участь в робочій групі.

Я хотів запропонувати одну дуже компромісну пропозицію. Там, де йде мова про те, що страхувальник в статті 20 має надавати в електронному вигляді інформацію про членство працівників у профспілках додати два слова буквально в дужках:  (за наявності). Всі розуміють, що ми можемо про це дізнатися лише, коли працівник написав заяву про перерахування членських внесків. Але якщо він таку заяву не написав, якщо він є одночасно членом декількох профспілок, ми просто не зможемо покрити 100 відсотків працівників з цього питання. Тобто вся інформація, яка в нас є в наявності, якщо є така вже воля комітету залишити це зобов'язання, ми будемо надавати, але те, чого в нас немає, вибачте, це ми вже ніяк не можемо. Тобто пропозиція звучить: додати за наявності.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Тут, да, тут юристи зразу роблять зауваження. Я думаю, що це обговорювали на робочій групі. Я б хотіла почути в першу чергу Міністерство соцполітики, їх позицію щодо цього. І відповідно, якщо роботодавець перераховує 1 відсоток профспілкам - це наявна інформація чи ні? Ну, просто от. Зразу виникає питання таке, тобто ця інформація в роботодавця наявна чи ні? В який спосіб технологічно…

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л.  Не роботодавець перераховує, а працівник через роботодавця перераховує профспілкам. Це наявно, саме це ми і хочемо давати. Ну, більше в нас нічого немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, тоді просто можна так і написати, що той, хто перераховує. Гаразд.

Будь ласка, Міністерство соцполітики. Будь ласка, пані Оксана.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Якщо можна, звертаю вашу увагу, що відповідно до Закону України про гарантії діяльності профспілок членом профспілки вважається тільки та особа, яка сплачує внески. Відповідно це  якраз є всі 100 відсотків людей, що можуть вважатись такими, що належать до профспілок.

Також звертаю вашу увагу, ми… Знову ж таки зараз мова йде про захист прав працівника конкретного роботодавця. Відповідно для того, щоб роботодавець мав можливість зреалізувати всі права захисту, вірніше, всі от гарантії захисту прав працівника, що належать до профспілки, він повинен знати про належність того працівника до тієї чи іншої профспілки.

Також звертаю вашу увагу, що сьогодні працівник і всі запити про звільнення і так далі, про працівника, можуть здійснюватися виключно до первинної профспілки на підприємстві. Про ті первинні профспілки на підприємстві, які реєструються, обов'язково, це обов'язок профспілок повідомити роботодавця. Тобто теж інформація є наявна. Тобто вся інформація, яку ми запитуємо, вона апріорі є наявна, тому що, якщо людина не перераховує внески, вона не є членом профспілки, якщо вона не належить до первинної профспілки, запит про її погодження на звільнення чи якісь інші дії не здійснюється роботодавцем. На нього тоді такий обов'язок не покладається, це судова практика. Тому я вважаю, що це немає сенсу дописувати слово "за наявності", бо ця інформація і так є. Також я впевнена, що це можна зробити додатковим опитувальником, зібрати цю інформацію. Загалом роботодавець все ж таки мав би якось і проактивно зважати на те, в який спосіб йому треба взаємодіяти з тим чи іншим працівником, враховуючи комплекс тих гарантій, які на нього поширюються, тому що оце якраз… Тому ми і хочемо цей реєстр, що зазвичай виходить так, що коли працівника звільняють і роботодавець не запитує в профспілки згоди, а потім каже: я про це не знав. Бо формально як би немає обов'язку, щоб він про це знав. Але, тим не менше, ми вважаємо, що це не є зовсім правильним, тому що в подальшому в суді тоді той працівник доводить: ні, я повідомляв, я знав. Давайте зробимо… це можна зробити проактивно, можна, щоб працівників при прийомі запитували чи раз в рік запитували про те, є ти членом профспілки чи немає, це допоможе і працівникам, і роботодавцям систематизувати свої відносини з точки зору захисту їх прав, якщо вони є членам профспілки.

І, крім того, знову ж таки звертаю увагу, що це не є якоюсь такою штрафною санкцією подачі цієї… немає жодних покарань до роботодавця за ненадання інформації в той портал. Тобто ця норма, вона і так є  такою диспозитивною, але якщо ми ще більше напишемо "за наявності" – це означає, що ми знівелюємо захист працівника.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана.

Є рефлексія, пане Сергій?

 

ГРИВКО С.Д. Рефлексія в мене тільки одна, навіть профспілки та їх представники у Верховній Раді взагалі пропонують прибрати цю норму, наскільки я розумію. Тому захист працівника, проти якого виступають профспілки, який створює додаткове адміністративне навантаження на роботодавця, чи потребує працівник такого захисту? Я не впевнений.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Пан Олександр Шубін зараз. Зараз я надам вам слово. Перепрошую, я бачу, що ви підняли руку. Я зараз надам слово. Водночас для мене це дивно чути, що профспілки не хочуть знати, які робітники на підприємстві входять до складу профспілок, а які не входять. Це досить така дивна інформація, але, будь ласка, пан Олександр.

 

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановна Оксана Іванівна, Сергій Леонідович, хто брали участь в цій дискусії, колеги члени комітету, насправді щодо цієї норми у нас думки, дійсно, розділені. Розділені, тому що частина колег вважає таку інформацію, яка збирається на таких засадах, без покарання роботодавця за ненадання такої інформації, воно, дійсно, виглядає як збирання персональних даних з невідомим їх застосуванням.

Я поясню, чому. Шановна Оксана Іванівна зазначила, що членом профспілки вважається лише особа, яка сплачує членські внески до профспілки. Це не так, це не прописано в жодному місці в законодавстві, і це не так відповідно до статутів організації. Наприклад, членами профспілок повноправними вважаються пенсіонери, ветерани підприємств, які не сплачують членські внески. За статутами багатьох організацій членами і профспілковим захистом користуються працівники, які втратили роботу і отримали статус безробітних. У нас не заборонено подвійне, потрійне профспілкове членство. І, дійсно, роботодавець чи особа, яка виконує функції страхувальника, наприклад, учбовий заклад, знає лише про тих осіб, які написали заяви про перерахування членських внесків. Тобто, наприклад, про студентів-заочників навчальний заклад не буде мати такої інформації. Про студентів, які не отримують стипендії, з яких не сплачуються відповідно платежі, не буде такої інформації. І про подвійне чи потрійне членство в профспілках не буде такої інформації, а це дуже частий випадок, наприклад, коли працівник пішов з одного підприємства на інше, там змінилась профспілка, але він хоче, щоб його дитина продовжувала ходити в дитячий садок чи користуватись амбулаторією на попередньому підприємстві, чи ще будь-якими послугами попередньої профспілки.

Але якби ця норма була доповнена відповідним захистом персональних даних працівника, тобто працівник має знати, яким чином використовуються персональні дані, хто робить цю аналітику, чи дотримується особа, яка робить цю аналітику, законодавства про захист персональних даних, бо дуже розмито прописано в законі. Цю норму можна було б підтримати особливо з огляду на те, що під час війни почастішало випадків, коли роботодавець накопичує членські внески за заявою працівника і не перераховує їх профспілці. До речі, суб'єктом перерахування може виступати не лише і не виключно первинна профспілкова організація.

Якщо правильно, нам треба уже оновити Закон первинна організація профспілки. Це може бути і профспілка безпосередньо центральна, це може бути і територіальний підрозділ профспілки, це може бути і представник профспілки як агент на підприємстві. До речі, первинна організація профспілки відповідно до законодавства України в процесі легалізації не потребує обов'язкової реєстрації в органах юстиції. Це єдиний рівень профспілкового представництва, який не потребує статуту і так далі, і відповідно не є обов'язково повідомлення роботодавця, хоча я згоден з Оксаною Іванівною, що не потрібна профспілка, про яку не знає роботодавець на підприємстві. І це, скоріше, не профспілка, а щось незрозуміле, для чого існуюче.

Тому, з нашої точки зору, дійсно, є різні підходи до цієї норми, але  якби здійснювався контроль за перерахуванням членських внесків з боку держави і роботодавець би обмежувався у можливості накопичувати ці гроші і користуватись ними як безплатним кредитним ресурсом, що подекуди і часто, особливо в період воєнного часу перебуває, це розумно. Але ще доцільно тоді робити диференціацію по профспілках, членом яких є працівник. Тобто не давати це просто працівник є, не є членом профспілки, а хоча б членом якої профспілки він є. І тоді це дійсно  можна використовувати для аналізу. Тому що ми знаємо, що в нас є репрезентативні, не репрезентативні профспілки на різних рівнях. І коли посилаючись на первинний рівень, де немає критерію репрезентативності, деякі профспілки, не маючи реального членства, заявляють про свою репрезентативність на вищих рівнях це спотворює дійсно всю картину.

І останній момент, який хотілось би з цього приводу зазначити. Коли мова йде про можливість аналізу членства у профспілках по рівню членських внесків – це теж невірно. Тому що насправді в кожній профспілці своя процедура перерахування, своя кількість ланок і свої нормативи перерахування догори членських внесків. Тому навіть наявність сукупної інформації про всі організації і профспілки, і збір грошей по цих організаціях членських внесків без знання оцих проміжних ланок, скільки кожна там обласна, районна організація собі залишає і так далі, не буде зрозуміло, яким є дійсно фінансовий стан профспілки, і відповідно цією інформацію не можна буде скористатися для визначення членства профспілки, покриття і так далі, і тому подібне. Це набагато більш складна і, на наш жаль, ситуація, і ми також озадачені питанням, яким чином це зробити максимально ефективно, прозоро і зрозуміло для всіх суб'єктів соціального діалогу. До речі, багато подібних проблем і у роботодавців, але вони самі можуть сказати.

Якщо можна, секунду по інших пропозиціях. У нас є ще дві пропозиції до закону і одне зауваження. Пропонується встановлювати порядок подання такої інформації наказом Пенсійного фонду за погодженням Мінсоцполітики проте після зміни розподілу повноважень. Як мінімум ще Мінекономіки має бути долучене до цього процесу як орган, який відповідає за питання праці, соціального діалогу і діяльності суб'єктів соціального діалогу до цього процесу, а, можливо, це доцільно зробити постановою Кабінету Міністрів, якщо це вже настільки міжвідомче питання.

І там, де мова іде про те, що буде зараховуватись стаж фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і їх було звільнено від сплати у періоди, коли не сплачено єдиний внесок. З нашої точки зору справедливо було б поширити і на осіб, з якими призупинено трудові відносини в період воєнного стану, тобто вони продовжують перебувати в трудових відносинах, але відповідно не сплачується за них єдиний соціальний внесок. Юридично ці категорії осіб споріднені. І коли мова йде про несплату членського внеску, тут, я думаю, Пенсійний фонд скаже, можливо, до цілей джерела використовувати. І загальна правка, про яку ми говорили, це термін дії повноважень Кабінету Міністрів щодо визначення особливостей пенсійного забезпечення. Здається, на попередніх засіданнях ми говорили, що 180 днів, це може викликати питання  щодо норм Конституції, які обмежуються в період воєнного стану. 

Дякую і перепрошую за довгий виступ.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Те, про що сказав пан Сергій, голова робочої групи, Гривко маю на увазі Сергій, про 9 правку, де він підсилює захист персональних даних, які Пенсійний фонд України може використовувати виключно в інтересах людини, і далі в нього формулювання далі було. Це достатньо для того, щоб захистити персональні дані на ваш погляд?

 

ШУБІН О.О. Якщо чесно, я не почув ключової фрази:  відповідно до закону… порядку проводження, визначеного Законом про персональні дані. Мені здається, це тут це ключове.

 

ГОЛОВУЮЧА. Зараз давайте ще раз заслухаємо, пан Сергій прочитає. 

 

ГРИВКО С.Д. Дякую. Зачитаю 9 правку, яку доповнював: "Інформація з реєстру застрахованих осіб державного реєстру надається центральним органом виконавчої влади та  державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, роботодавцям, банках, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян в порядку, що затверджується Пенсійним фондом за погодження із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення".

 

ГОЛОВУЮЧА. І отут ми можемо добавити…

 

ШУБІН О.О. З дотриманням вимог закону.

 

ГОЛОВУЮЧА. Що це спільний наказ, що це наказ Пенсійного фонду з його погодженням з міністерством, яке займається політикою в соціальній сфері і політикою в економічній сфері, тобто щоб це був спільний наказ двох міністерств. Це правильне зауваження, про те, що це має бути і Мінеконом, і Мінсоц, тобто погодження цього проекту наказу мусить бути двома міністерства, це правильно, тому що це дві політики.

Дивіться, я просто перше питання: захист прав персональних… Це дуже серйозне питання, щоб ми виписали так, щоб персональні дані були захищені на користь людей, ці дані мусять бути… захищати людину.

Далі у вас, наступне питання – це відповідальність роботодавця. Ну, пані Оксана вже сказала, що ми намагалися зробити цю норму диспозитивною. Може, в подальшому має бути впроваджена відповідальність, але спочатку у нас, як завжди, знаєте, якщо робити зразу відповідальність, то в цьому випадку ми можемо… Немає бажання "кошмарити" роботодавця, отак скажемо, ще і у воєнний час. Але цю інформацію ми мусимо отримувати, і роботодавець стане зацікавленим нарешті цю інформацію збирати. Тобто, мені здається, що це навпаки просуває діяльність профспілок на підприємстві і робить більш дружнім цю роботу.

Обов'язок перерахувати внески. Ну, цей законопроект не стосувався, пан Олександр, цього, але ми чекаємо від вас пропозицій, законодавчих в тому числі, щодо перерахування внесків і обов'язку у разі, якщо їх використовують не на користь людей, не на користь профспілок, а на користь самого роботодавця.

Дуже слушне зауваження щодо призупинки трудового договору, дуже слушне.

Шановні народні депутати, які пропозиції будуть? Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я погоджуюсь з позицією профспілок, що потрібно в цій правці зробити посилання на захист персональних даних, тобто посилання на діючий закон. Це важливо.

А все інше, я думаю, підтримується. І я хотів би також подякувати робочій групі за те, що врахували важливу правку авторства Тимошенко і мого. І цей закон потрібно скеровувати в сесійну залу і рекомендувати ухвалити в другому читанні і в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Таким чином, з зауваженнями, які ми зараз прочитали до 9 правки, ми можемо табличку приймати, і чекаємо від пана Олександра пропозицій щодо подальших врегулювань, в тому числі і по перерахуванню коштів, і по… Мене тільки турбує оце: призупинка трудових відносин. Якось ми можемо врегулювати чи ні? Бо зараз, коли ми ввели в наше трудове законодавство призупинку трудових відносин, то оця призупинка не має впливати на членство.

Будь ласка.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Може, ми все ж таки повернемося, повернемо його ще раз на робочу групу і дообговоримо ці питання?

 

ГОЛОВУЮЧА. Дочистимо?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наприклад, завтра зможемо ми зустрітися окремо і в п'ятницю прийняти це комітетом?

Михайло Михайлович, от є тут пропозиція від пана Вадима ще раз провести робочу групу саме по оцих питаннях, по яких ми зараз на комітеті. По-перше, вичистити формулювання по Пенсійному фонду, по використанню персональних даних. Ну, мене турбує призупинка трудових відносин і стаж щодо цього, те, що пан Олександр сказав.

У мене прохання, пан Олександр, може, ви зможете завтра домовитися з паном Сергієм прийняти участь в робочій групі, дочистити формулювання по захисту персональних даних і по призупинці трудових відносин?

 

ШУБІН О.О. Галина Миколаївна, я особисто, на жаль… ну, о 10-ій у нас починається президія, а о другій ми вже запрошені до нового керівника служби посередництва і примирення на робочі консультації, але я попрошу наших фахівців, і їх проінструктую, підключитись. А щодо пропозицій про членські внески і так далі, в законопроекті 7628, в прикінцевих, там є блок цих питань, який відображає максимально крайні позиції по цих питаннях. То ми, коли дійдемо до нього…

 

ГОЛОВУЮЧА. А, тим більше. Тим більше, що 7628, він вже стоїть в порядку денному, мені здається, що він залишиться на шосте,  тобто на найближче засідання.

 

ШУБІН О.О. Можемо до другого читання попрацювати більш чітко.

 

ГОЛОВУЮЧА. Супер, супер. Таким чином у нас тут залишається врегулювати тільки захист персональних даних і призупинку трудових відносин.

Будь ласка, пані Оксана.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Я підтримую доопрацювання. Хочу звернути увагу, що у нас взагалі весь обмін, який є між Пенсійним фондом, між Реєстром застрахованих та іншими, обов'язково здійснюється з дотриманням захисту про персональні дані. Це є загальна норма. Але я зовсім не проти, щоб ми ще додатково прописали в контексті додатковий захист, зовсім не проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксано.

Тоді пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Як голова робочої групи я не проти провести засідання, доопрацювати законопроект і вже видати…

 

ГОЛОВУЮЧА. По цих питаннях.

 

ГРИВКО С.Д. Да. безпосередньо по цих питаннях.

 

ГОЛОВУЮЧА. Щоб ми його там не розширювали далі, бо у нас далі йде 7628 і ми там теж можемо в "Прикінцевих" вирішити. Михайло Михайлович, не проти, щоб ми в п'ятницю по цих двох питаннях тільки табличку і в п'ятницю щоб ми там коротко зібралися, пан Сергій дасть нам формулювання, щоб ми просто затвердили вже табличку з цими двома правками?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Підтримуємо. Прошу ще включити Пенсійний фонд, що вони там, позиція яка їхня.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, пан Сергій збере, просто щоб пан Олександр, от не хоче з нами тут працювати. Це жарт, пане Олександр, якщо що.

 

ШУБІН О.О. Галина Миколаївна, з задоволенням.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми вас завжди раді бачити в комітеті.

 

ШУБІН О.О. Така ситуація, доповідаю просто.

 

КОРОЛЬ Т.І. Можна? Пенсійний фонд. Я хотіла якраз доповнити саме питання в частині компенсатора. Якщо ми розглядаємо питання і призупинених трудових відносин, то нам знову ж таки слід передбачити це як компенсатор чи з коштів державного бюджету для зарахування стажу цим застрахованим особам, оскільки…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми не вирішуємо питання зарахування стажу, ми вирішуємо питання як у разі призупинки трудового договору подається інформація щодо членства в профспілках. Все. Цим законопроектом не врегульовується питання збільшення чи…

 

ШУБІН О.О. Галина Миколаївна, ми говорили і про стаж пенсійний також, бо виходить так, що людина…

 

ГОЛОВУЮЧА. Це не норма, пане Олександр, це не норма цього закону і я просто думаю, що ми підемо в дебри в цьому випадку. То есть цей законопроект ми просто… Нам потрібно врегулювати зараз отримання інформації, дати для роботодавця сигнал, щоб роботодавець теж знав, тим самим підсилюючи роль профспілок на підприємстві. Ми, власне, оцю мету ставили.

Так само як і, я думаю, що нове керівництво НСПП теж буде зацікавлене в тому, щоб підсилювати соціальний діалог безпосередньо на підприємстві. Власне, і мета отримання цієї інформації – це соціальний діалог. На жаль, ви не бачили наше листування з паном Сергієм, але щодо соціального діалогу... З Біленьким я маю на увазі. Але я ставила питання, що саме підсилення і взагалі проблематика соціального діалогу, який потрібно підсилювати, вона в Україні залишається. Ми з вами провадили два роки тому круглі столи щодо цього, але вони не вийшли зовсім ні в яку площину якусь конкретну. Закон там не змінюється і ситуація взагалі не змінюється. Нам потрібно цю складову соціального діалогу підсилювати. З цим згодні?

 

ШУБІН О.О. Згодні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Олександр.

Таким чином ми зараз стаж не чіпаємо у врахування в стаж пенсійний, ми кажемо саме про членство і про облік. Власне, на це і направлений цей договір. І в п'ятницю ми на короткому… пан Сергій вичитає ці формулювання разом з усіма цоввками.

Дякую всім за дискусію. Михайло Михайлович, вам дякую за конструктивну позицію.

 І переходимо до другого питання нашого порядку денного – це законопроект з питання, з якого ми не є головними, а бюджетний комітет є основний, але це проект Закону Про Державний бюджет і Міністерство соціальної політики в новій команді зробили дуже велику роботу щодо формування бюджету на цей рік. Я думаю, що всі члени Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів помітили, що у нас замість 31-ї буде 5 програм. Це потребувало великої роботи переформатування процесу бюджетування у Міністерстві соцполітики. Я вдячна пані міністру, вдячна першому заступнику міністра за те, що вкладено багато чого. Я думаю, що там ще є над чим працювати в частині Пенсійного фонду і як кошти єдиного соціального внеску проходять через бюджет. В будь-якому випадку перший крок зроблено. І у зв'язку з тим, що Міністерство фінансів узгодило всі речі, вважаю, що в цьому році формування державного бюджету соціальної політики, лідерство за Міністерством соцполітики. У нас сьогодні неприсутній, захворів пан Єрмоличев, бажаємо йому здоров'я. У нас представляти бюджет з боку Міністерства фінансів буде Сергій Діденко, але все ж таки первенство за Міністерством соцполітики.

Тому в мене пропозиція, щоб ми дали слово, послухати державний бюджет, Міністерству соціальної політики в першу чергу, потім Міністерству економіки України, потім Міністерству у справах ветеранів, потім Міністерству фінансів. А потім робили вже висновки. Не буде зауваження щодо такого порядку? Ні, ні в кого?

Тоді Міністерство соцполітики, будь ласка, перші. Будь ласка.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго дня, шановні депутати, шановні присутні! Дякую за можливість виступити. У нас є презентація повністю по пунктах. Я от думаю, чи, можливо, нам її вивести на екран, чи простіше, що ми її перешлемо для ознайомлення детального, а я просто коротко доповім. Як краще?

 

ГОЛОВУЮЧА. Виводьте на екран і розсилайте, бо так найкраще.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Виводимо на екран. Добре. Тоді, хто мені технічно допоможе вивести на екран  презентацію?

 

ГОЛОВУЮЧА.  Ігорю, зможемо презентацію вивести? Пане Ігоре!

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. А ну, Дарино, ви виведіть, будь ласка, якщо ви можете.

 

_______________. А, ні, не можу поки що.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І.  Це ж я так розумію, що, може, я перекину...

 

ГОЛОВУЮЧА. Це право, вам пан Ігор Руденко має віддати право на...

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Давайте я перекину цю презентацію краще зараз, щоб самі вивели. Дашо, перекиньте, будь ласка, в секретаріат презентацію електронну. З цими правами можуть бути проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧА. Та Прянішніковій Катерині скидайте, вона вже пану Ігорю.

 

АРСЕНЮК О.О.  Зв'язок пропав, Галина Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Олеже...

 

АРСЕНЮК О.О.  А, все чути-чути. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Всі мовчать просто, пане Олег. 

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую. Всі мовчать. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Всі мовчать, чекають презентацію.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І.  Вже скинули?

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що поки там скидають інформацію, налагоджують, я хочу декілька слів сказати щодо бюджету на цей рік.  

По-перше, ми мусимо всі розуміти, що всі податки, які ми збираємо, вони підуть на війну. Це фінансування зброї, амуніції, заробітної плати військовослужбовців... грошових виплат для військовослужбовців і все, що стосується війни як такої.

На соціальну політику витрати передбачені. Зараз нам розповість пані Оксана. Водночас міністр фінансів мусить після затвердження цього бюджету, а далі бюджет буде вже затверджений після того, як буде покритий дефіцит, бо коштів податків на покриття витрат на соціальну політику їх немає, потрібно їх отримати від наших міжнародних партнерів, від тих, хто надає допомогу Україні. Але є пріоритезація в казначействі, коли перше – війна, друге – це соціальна політика.

Тому всі кошти, які будуть іти... і Міністерство соцполітики, власне, можна навіть сказати, що врахувало пропозицію Тимошенко Юлії Володимирівни щодо впровадження універсальної соціальної виплати, яку міністерство планує запровадити з квітня, це вже закладено в бюджет. Я думаю, що всі необхідні документи, в тому числі і проекти законів, ми отримаємо до кінця року і будемо їх приймати у Верховній Раді. Але вже в бюджет закладена така універсальна виплата, яка дає можливість допомогти кожному українцю, який знаходиться в стані бідності в той чи інший момент. Тому от основне: перше – це війна, друге – це соціальна політика, і соціальна політика в ній пріоритезація тим, хто залишився без нічого для того, щоб працювала 46 стаття Конституції.

Будь ласка, пані Оксано.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую. Власне, дуже дякую вам, Галино Миколаївно, за такий апдейт по бюджету. Справді, це бюджет цього року, як говорив Прем'єр-міністр на його презентації, є військовим бюджет. І 50 відсотків всіх видатків – це є видатки, які стосуються саме оборони. Але разом з тим 35 відсотків видатків – це видатки соціальної сфери.

Що я можу сказати по нашому бюджету. Загалом цей бюджет на 23-й рік він відповідає цифрі, з якою ми прожили оцей 22-й рік. У нас на цей рік було 402 мільярди, на наступний, 2023 рік, заплановано загальний обсяг видатків 405,2 мільярда.

Що ми змінили в цьому бюджеті. Я не бачу, чи є презентація. Вона ніби не рухається.

 

ГОЛОВУЮЧА. Йде презентація.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Йде? Бо я її чомусь не бачила.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Ігор, може, перезавантажити, чи як там робиться? З екрана, отут в залі на екрані презентація є.

Михайло Михайлович, а у вас є презентація?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Немає.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І.  А, ну от, я ж бачу, що щось не…

 

ГОЛОВУЮЧА. В залі є. Михайло Михайлович, у вас в WhatsApp є. Пане Олег…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. В WhatsApp є.

 

ГОЛОВУЮЧА. Олег Арсенюк, є у вас презентація?

Продовжуйте, а ми зараз тут технічно…

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Слайд другий. Я хочу звернути вашу увагу, ми об'єднали наші бюджетні програми. Ми подивилися, що 30 бюджетних програм були надзвичайно дроблені, неможливо було зрозуміти, з якою метою ті чи інші бюджетні програми запроваджувалися. І дуже важко порахувати, досягнули ми коефіцієнт якоїсь підтримки, тобто чи виконали ми ту мету, з якою певна програма запроваджувалася, чи ні.

Відповідно ми по наших основних цілях, які ми собі ставили як цілі міністерства, а це, зокрема, підтримка людей, що опинилися в складних життєвих обставинах; підтримка малозабезпечених людей, тобто ризик потрапляння в бідність; підтримка сімей і дітей, що, безумовно, важливо; і також підтримка осіб з інвалідністю. Ми погрупували цей бюджет за такими напрямками, і відповідно за кожним із напрямків у нас підтримка людей, що опинилися в складних життєвих обставинах, - це 66,8 мільярда гривень; підтримка осіб малозабезпечених – 72,9 мільярда гривень; підтримка сімей і дітей – 27,3 мільярда гривень. Також ми збільшили видатки на підтримку осіб з інвалідністю – це 3,3 мільярда гривень; і підтримка осіб похилого віку – 232,9 мільярда гривень. Ну, це найбільший пул, тому що, зрозуміло, пенсіонерів у нас є найбільша категорія, і тому цей трансферт, він є одним з найбільших. Хоча я зараз буду про нього говорити, можуть бути питання, що, можливо, недостатньо, тим не менше я поясню, які кроки ми надалі з цим плануємо.

Наступне. Отже, якщо ми говоримо про підтримку малозабезпечених осіб, то ми закладаємо на житлові субсидії та пільги 37,9 мільярда, приблизно трошки більшу суму, аніж була цього року. Ми розраховуємо, що ми в неї вкладемося. Щодо малозабезпечених, це 15,5 мільярда гривень, осіб, але також, як правильно сказала Галина Миколаївна, ми вже опрацьовуємо проект, який би надав можливість нам додатково запровадити універсальну допомогу нашу і в цій допомозі підвищити рівень гарантій для окремих категорій громадян.

Чому в нас виникла така ситуація? Тому що ми не можемо, ми в цей рік не закладаємо, на наступний 23-й рік не закладаємо збільшення прожиткового мінімуму, він у нас закладений в грудні, збільшення, цього поточного року, і по суті за розрахунками нашими прожитковий мінімум за результатами цього року зросте всього на 5,7 відсотка, що, без сумніву, не є достатнім, враховуючи той рівень інфляції, який присутній на сьогодні, тому ми намагатимемося це скомпенсувати. Підняти загальний прожитковий, на жаль, ми не можемо, бо воно тягне за собою величезну кількість інших видатків, в тому числі пов'язаних зі зростанням заробітних плат і зростанням різного роду ліцензій та штрафів, ми ці всі проблеми розуміємо. Відтак ми шукаємо інший компенсатор і вже найближчим часом, я думаю, ми запропонуємо його нашій Верховній Раді.

Щодо підтримки осіб похилого віку, то тут ми очікуємо зростання Пенсійного фонду, ми бачимо, що воно є і розуміємо, що воно також буде і на наступний рік. Воно пов'язано з тим, що величезна кількість залучених до військової служби людей отримують суттєво збільшені заробітні плати і це дозволяє їм робити більші відрахування, що допомагає нам паралельно стабілізувати діяльність Пенсійного фонду і стабільно утримувати його на прийнятному рівні для покриття щомісячних гарантій.

Разом з тим також мушу звернути увагу, що ми збільшуємо сукупний дохід Пенсійного фонду на 70 мільярдів – це якраз те, що стосується зростання прожиткового мінімуму і перерахунку у зв'язку з прожитковим мінімумом всіх пенсійних виплат. Але поки що в чинному бюджеті не передбачено суми на індексацію. Тим не менше політичне рішення спільне, яке ми проговорювали на Кабміні, є досягнуто, що ми плануємо зробити індексацію так, як вони визначена законом. Для того в нас буде, враховуючи те, що це є бюджет військовий, і ми маємо можливість його гнучко переглядати, навіть рішенням Кабміну перекидати відповідні статті видатків, а також ми прогнозуємо певні надходження від наших міжнародних партнерів, і ми вже дуже активно ведемо про це з ними перемовини. Буквально вчора у мене була зустріч із надзвичайним послом Сполучених Штатів Америки, і ми обговорювали про прямі трансферти відповідних допомог в наш бюджет для покриття соціальних видатків. І тому ми переглянемо цей бюджет дуже гнучко з тим, щоб, уточнивши критерії для перерахунку і точні цифри, забезпечити перерахунок всіх пенсій пенсіонерам відповідно до чинного законодавства.

Дальше, соціальний захист дітей та сімей. Ми зберігаємо всі існуючі напрями, які сьогодні є передбачені. Не буду в деталі вдаватися, це видно на презентації. Щодо коштів, то вони зберігаються в рамках цього року. Звісно, ми будемо їх переглядати гнучко, тому що згрупували весь напрямок щодо сімей та дітей в одну програму, і це дозволить робити оптимальний перекид там, де ми будемо розуміти, що є потреба в якихось додаткових видатках.

Так само стосується соціального захисту осіб, які потрапили в складні життєві обставини. Ми все ж таки маємо на меті розширити для таких осіб напрям забезпечення соціальними послугами. Розуміємо, що це є питання місцевих бюджетів, тим не менше дуже активно працюємо з донорами, щоб принаймні за донорські кошти відкривати загальнонаціональні програми, щоб дозволяли виводити людей зі складних життєвих обставин на ринок праці. І тому це наш такий додатковий пріоритет, який хоч не відображений в бюджеті, тим не менше ми активно працюємо, щоб долучити максимальну кількість донорських коштів для покриття цих видатків. І в цьому напрямку ми дуже успішно працюємо з єДопомога. Це наш спеціальний додаток, який створений виключно під адміністрування донорських міжнародних коштів. Вже близько 2 мільйонів людей отримали допомогу в рамках цієї програми. Зразу зверну увагу, що запит є великий, у нас там є 10 мільйонів вже заявок і ми активно працюємо на те, щоб максимально їх закривати.

Наступне, власне, те що я і сказала – соціальні послуги як інструмент підтримки. Ми розуміємо, що вивести людину тільки виплатами із складних життєвих обставин неможливо. Відтак будемо переформатовувати і розширювати напрями діяльності Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та Національної соціальної сервісної служби, щоб вони здійснювали активну діяльність саме для забезпечення  закупівлі і розвитку соціальних послуг.

Соціальний захист людей з інвалідністю в даному випадку говоримо про спрощення отримання людьми додаткових допоміжних засобів реабілітації. Сума на це суттєво збільшується, закладаємо 2,8 мільярда гривень. Також активно працюємо з донорами, щоб максимально забезпечувати нашим громадянам, які втратили кінцівки, високотехнологічні якісні протези і ортези та інші допоміжні засоби реабілітації.

Цифровізація соціальної сфери, вона є дуже важлива. Ви вже бачили про декілька наших ініціатив, які спрямовані на оптимізацію видатків саме завдяки цифровізації. І тут по суті в бюджеті закладено поточне утримання наших цифрових систем. Всі розвиткові програми, які сьогодні ми плануємо, а вони у нас є в плані і в графіку передбачені, ми будемо здійснювати за рахунок також донорського фінансування. Про це донорське фінансування у нас вже практично досягнуто домовленості із стейкхолдерами і донорами. І фактично на останніх етапах договірні погодження із тим, щоб ми закривали планові розвиткові напрямки цифрової сфери за рахунок донорської підтримки.

Власне, дуже коротко, щоб не забирати ваш час, це все.

І що нам, що ми хочемо, що нам дозволить, з нашого погляду, переформатування цього бюджету в такому форматі. Ми будемо підтримувати і спрямовувати видатки за принципом "гроші ходять за отримувачем". Ми хочемо, щоб структура видатків була прозорою і з чітким розумінням, на яку категорію громадян вона спрямована. А також ми будемо підсилювати звітність, яка би базувалась на міжнародних стандартах, для того, щоб чітко розуміти, досягаємо ми необхідних KPI чи ні, реалізацію тих чи інших програм.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана.

Давайте ми зразу до, відповідно до доповідачів питання будемо задавати, не очікуючи, поки закінчаться доповіді всіх. У мене питання таке буде. 232 мільярди, 233 майже мільярди - це фінансування дефіциту Пенсійного фонду. Скільки з цих грошей йде на фінансування саме трудових пенсій? А скільки є не дефіцитом, а сумою, яку держава перераховує на пенсії військовим і іншим категоріям, витрати з яких мають покладатися безпосередньо на державний бюджет? Скільки там саме на... Може, Євген Капінус знає чи ви, пані Оксана?

 

КОРОЛЬ Т.І. Можна я? Пенсійний фонд, Король Тетяна. Я доповім. З цієї суми, 210,8 – це видатки державного бюджету, спрямовані на пенсійні програми. Але, крім того, в нас є 27,3 мільярда – це кошти, які як страхові  внески за деякі категорії застрахованих осіб сплачуються державою за військовослужбовців, мам, які перебувають по догляду за вагітністю та пологами.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином у нас реальний дефіцит, от просто написано в пояснювальній записці, що дефіцит Пенсійного фонду 233 мільярди, а насправді 22.

 

КОРОЛЬ Т.І. Ні, це видатки. Ні, 22 – це все одно це видатки державного бюджету, які фінансуються за рахунок коштів держбюджету, але не...

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Дарина Марчак, ви зрозуміли питання? І що у на відбувається?

 

МАРЧАК Д.М. Да-да, я зрозуміла. Якщо мова йде про те, які видатки, власне, мають фінансуватись за рахунок ЄСВ, а які є надмірними видатками, які не відносяться до соціального страхування, то мова йде про те, що приблизно 90 мільярдів гривень видатків Пенсійного фонду не є страховими виплатами. Це фактично  додаткові видатки, покладені на Пенсійний фонд законодавцями в межах значної кількості доплат, надбавок, які не є частиною соціального страхування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Дарина.

Таким чином, наступний етап ми маємо в 24-му році підійти з впорядкуванням бюджетування Пенсійного фонду от так само як…

 

КАПІНУС Є.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Я прошу вибачення, я просто був ще на одному заході. Тому попросив би, щоб Тетяна Король підключилась і прокоментувала ці питання на випадок, якщо я не встигну.

Я б хотів би просто наголосити, що, ми вже неодноразово проголошували і говорили про те, що сьогодні, якщо розділити, то в нас є частина, яка фінансується як солідарна, а є частина, яка фінансується державним бюджетом. Якщо подивитися по сьогоднішній сумі, яка передбачена, то вона практично на рівні поточного року. І ми хочемо сказати, що в сьогоднішніх реаліях це ті видатки, які повинні фінансуватися з державного бюджету. Це видатки як на виплату військових пенсій, виплату пенсій за особливі заслуги, пенсій, які в нас на сьогоднішній десь, скажемо, доплат, точніше, які фінансуються за рахунок державного бюджету. Тому по факту це той пул, який держава повинна фінансувати, це не є, скажімо, незбалансованістю солідарної системи, а це ті видатки, які повинні забезпечуватися з державного бюджету. І сьогодні вони, скажемо, якраз десь виходить на той рівень, який дорівнює загальному фінансуванню з державного бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, у нас Пенсійний фонд стає потрохи недефіцитним?

 

КАПІНУС Є.В. Ну, можна так сказати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Але хотілося б побачити обрахунки, тому що я почула три цифри наразі: 20 мільярдів з чимось - ваша заступниця сказала, 90 мільярдів – Дарина сказала Марчак, перший заступник міністра соцполітики і майже нуль – сказали ви. Оце майже…

 

КАПІНУС Є.В. Дивіться, Галина Миколаївна, ми ж повинні зразу говорити те, що якраз це і говорила міністр, що в наших реаліях сьогодні, якщо брати цей бюджет, він передбачає, що в нас повинно бути додаткове фінансування за рахунок, точніше, додаткове фінансування на проведення індексації. І в сьогоднішніх умовах, якщо говорити, скажемо так, …(Не чути), то в нас буде близько 20 мільярдів потреби додаткового фінансування. Ми сподіваємося, що, звичайно, в нас ЄСВ буде сформований в повному обсязі, і в такому випадку там ми вийдемо на цей показник. Але якщо, скажемо, виходити із реалій, тих показників, які передбачені сьогодні в проекті, то в нас де-факто та сума, яка передбачена в бюджеті, вона якраз буде покривати ті видатки, які в нас потребуються на державні витрати.

 

МАРЧАК Д.М. Пане Євгене, питання пані Галини було трошки про інше. Воно було про те, що в нас є видатки, які відносяться до соціального страхування, тобто це пенсії, які мають фінансуватися за рахунок ЄСВ, які сплачує людина, а є видатки Пенсійного фонду, які не мають відношення до соціального страхування і до розміру ЄСВ, сплачуваного кожною особою. І от, власне, ми говоримо в даному випадку, зокрема, про додаткові надбавки, пенсії, підвищення, які ухвалено на рівні законодавства і які впливають на збільшення видаткової частини Пенсійного фонду, не будучи при цьому частиною солідарного пенсійного забезпечення.

 

КАПІНУС Є.В. Так, але це не є дефіцитом Пенсійного фонду, це ті зобов'язання, які...

 

МАРЧАК Д.М. Це не є дефіцитом, питання було … (Не чути)

 

КАПІНУС Є.В. Вибачаюся, прошу вибачення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тому наведемо лад у наступному році. Ну, просто, щоб ми зараз навели лад у програмах. У наступному році будемо наводити лад у цих фінансових потоках і розділяти, що має йти за рахунок єдиного соціального внеску, в тому числі й індексація, вона мусить бути в рамках ЄСВ, тому що, ви знаєте, що індексація проводиться 50 на 50, якщо вона по закону, і має прямий зв'язок із зростанням розміру заробітної плати і відповідно із зростанням надходження ЄСВ як такого. І є виплати, які несе на собі державний бюджет, які не покриваються соціальним страхуванням. Це та сама тематика буде у нас і під час фінансування фонду безробіття, там теж потрібно буде розділяти, що фінансується за рахунок державного бюджету, а що йде за рахунок єдиного соціального внеску.

У цьому році це поки що ми йдемо по традиціях попередніх років, але нам потрібно лад навести і у фінансових потоках ЄСВ і податків як таких.

Дякую, колеги. Таким чином вважаю найбільш валідною цифрою ту, яку сказала Дарина Марчак – 90 мільярдів, але буду просити додаткових якихось речей.

Будь ласка, ще питання, народні депутати.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Галина Миколаївна, у мене запитання до міністра. Насправді ми всі прекрасно усвідомлюємо, що цей бюджет – це бюджет оборони і воюючої держави однозначно, але фіксація суми на соціальні виплати на рівні цього року, то це без урахування інфляції. Якщо рахувати інфляцію, то ми маємо чесно собі сказати і громадянам, що це зменшення суми на соціальні видатки. Але маємо те, що маємо. У мене два питання.

Перше. Я так зрозумів з вашої презентації, що наступного року не планується перегляд мінімального прожиткового рівня. Якщо так, чи правильно я вас зрозумів…

 

ГОЛОВУЮЧА. Грудневий. Він буде на грудневому рівні. Він буде 1 грудня збільшений, і буде такий самий з 1 січня впродовж всього року.

Да, пані Оксана, будь ласка.

(Загальна дискусія)

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Саме так. В наступному році цифра прожиткового мінімуму буде зафіксована така, яка піднята, збільшена в грудні місяці. Виходить, що в грудні місяці ми піднімаємо цю гарантію, вона практично діє тільки на останній місяць цього року і зберігається вже вищою в порівняні з цим роком на 5,4 відсотка в рамках наступного року всього. Тому загалом з гарантії збільшиться на 5 відсотків, 5,4 відсотка, але зрозуміло, що це не той відсоток, який є інфляційним. Тут я з вами повністю погоджуюся, тобто ці виплати ми по суті незначно збільшуємо.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Тобто де-юре – збільшуємо, а де-факто – зменшуємо.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Де-факто, якщо з урахуванням інфляції, так. Так, купівельна спроможність… Тому ми зараз працюємо над додатковим компенсатором, те, що я теж зазначила.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Тобто щоквартального підвищень чи перегляду прожиткового мінімуму, я так зрозумів, не буде.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І.  Не планується. Те, що нам довів Мінфін, ми тут, знаєте, ми подали всі необхідні запити з урахуванням чинного законодавства, але потребувало… Наш бюджет з усіма нашими гарантіями і їх виконанням обраховувався приблизно в 700 мільярдів гривень. 700 мільярдів і 400 мільярдів, ми розуміємо, що це майже ще раз так само. І ми також розуміємо, що сьогодні, на жаль, витримати ці гарантії неможливо, тому Мінфін нам довів іншу суму, і вже в рамках того ми подавали другий наш бюджет, балансуючи, скажемо так, в рамках доведених показників, разом з тим проговорюючи політичні наші кроки, що ми максимально всі можливі додаткові кошти, які отримаємо в тому числі від наших міжнародних партнерів, будемо відверті, ми сьогодні живемо частково за їхні гроші, або в більшій мірі за їхні гроші соціальні видатки покриваються.

Тобто нам потрібно додаткові кошти від них, щоб ми могли збільшити наші соціальні гарантії. І також паралельно ми використовуємо ті гроші, які не заходять в бюджет, тому що дуже багато програм, вони не можуть іти через бюджет, додаткових, які міжнародні донори: УВКБ, міжнародна продовольча програма, міжнародна міграційна організація і так далі, вони надають виплати, але ці виплати вони не можуть заводити в бюджет, тому ми створили паралельну систему єДопомога. Ми її верифікуємо, ми обрахунок внутрішній тримаємо, але додатково, не через бюджет, ці гроші переспрямовуємо.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пані Оксано.

І ще наступне питання щодо березневого так званого осучаснення пенсій або підвищення на рівень інфляції. В проекті бюджету, я так зрозумів, кошти не закладені.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Не закладені. Але політичне знову ж таки рішення, що в січні ми його переглянемо з урахуванням чіткого обрахунку того, скільки нам коштів треба на березневе підвищення, в січні-лютому. Ми плануємо це підвищення робити так як визначено законом і домовилися всі включно з Мінфіном, що ми мусимо гнучко підійти до цієї ситуації. Зараз ми не можемо його в загальному бюджеті передбачити станом на сьогодні, але прогнозуємо додаткові надходження на січень-лютий, які будуть переспрямовані саме на цю потребу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ясно, Мінфін, він оперує цифрами, а нам як Комітету соціальної політики і вам як міністерству треба говорити, що саме політично правильно було б закласти, а там вже просити кошти. А воно трішки буде, звичайно, складно.

Дякую, я зрозумів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Там справа така, що Мінфін заклав наразі ті суми, на які більш-менш є донори, які їх перекриють. А те, що буде додатково, те, що вже і пані Оксана підключилася, що вона почала вести консультації і з іншими, додатковими донорами, ну, те, що вона казала, це вже додаткове фінансування, яке може бути отримане, воно ще під питаннями, але щодо них веде уряд і представники уряду ведуть консультації.

Тому, якщо ми зможемо більше витратити, то ми їх отримаємо і збільшимо. А поки що нам потрібно знайти хоча б те, що, ну, можна сказати, по мінімуму, що ми зможемо, бо все буде йти на війну.

Ну, я думаю, що Мінфін зараз скаже, може. Може, тоді ми Мінфіну дамо слово, а потім Міністерству економіки і Міністерству у справах ветеранів?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте, можливо, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію, готові?

 

ДІДЕНКО С.О. Добрий день, Галина Миколаївна.

Шановні народні депутати, в принципі, тут уже дуже багато було сказано і по цифрах, і по тому, як складався Державний бюджет. Хочу навести тільки декілька цифр.

На наступний рік дохідна частина, наші доходи, ті, що збираються внутрі нашої держави, плануються у сумі 1 трильйон 146 мільярдів гривень. Видатки на оборону передбачені 1 трильйон 141 мільярд. Тобто зрозуміло уже, що все те, що передбачено в бюджеті по інших галузях, це все буде треба вишукувати кошти, шукати донорів, спонсорів і тому подібне.

Що стосується індексації, тут уже повністю підтримується позиція міністра соціальної політики, і ми, дійсно, домовилися про те, що, виходячи із реальної ситуації, як складається в поточному році, а на даний час ситуація в Пенсійному фонді більш-менш нормальна, і вони навіть повертають ті позики, які брали з початку року, тобто ми очікуємо, що до кінця року ми вийдемо з нормальним балансом. І так, як буде надходити ЄСВ в наступному році, ми будемо вирішувати питання індексації пенсій з 1 березня.

І ще хотілось би відзначити те, що на прикладі того ж самого Пенсійного фонду, коли в нас розпочалися військові події, всі добре знають, що було прийнято рішення і скорочено усі бюджетні програми, усі по всьому бюджету на 10 відсотків, у тому числі були скорочені видатки Пенсійного фонду. Але враховуючи наші перемовини з нашими донорами, була вишукана можливість і вони нам забезпечують зараз покриття окремих соціальних видатків за рахунок інших надходжень. Ми постійно, два рази, збільшували Пенсійному фонду суму коштів, які передбачені в бюджеті, і вийшли на 323 мільярди гривень з 209, які були на самому початку. Тому ми будемо, як то кажуть, ми тримаємо руку на пульсі, і соціальні видатки у нас теж є першочерговими  сьогодні після оборони і нацбезпеки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Сергій.

Михайло Михайлович, є питання до пана Сергія?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми знаємо, що у Мінфіну завжди одна відповідь – немає грошей, через те вони обраховують, виходячи з реалій. Але завдання всіх інших – заробляти гроші. Це проблема економічного блоку. Можливо, ми почуємо, що Мінекономіки планує з цього приводу?

 

ГОЛОВУЮЧА. Зараз запитаємо, будуть збільшувати податки чи ні? Це знову жарт. Будь ласка, пані Тетяна. Тетяна Бережна, будь ласка.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Доброго дня всім учасникам комітету. Питання збільшення податків – це точно не питання Мінекономіки. Як би багато ми про це не говорили…

 

ГОЛОВУЮЧА. Як це? Це макроекономічне питання.

 

БЕРЕЖНА Т.В.  Я думаю, що в будь-якому разі це питання, яке наше спільне з Мінфіном. Але якщо говорити про бюджет наступного року. То я хотіла би почати з того, що ми разом з окремими центральними органами виконавчої влади і за участі експертів сформулювали чотири прогнозованих сценаріїв на 2022-2023 роки в залежності від варіантів розвитку подій на фронті, тривалості війни і так далі. І відповідно до цих сценаріїв, за розрахунками Мінекономіки, в цьому році падіння ВВП може становити 30-34 відсотки, в наступному році динаміка ВВП може варіювати від 15,5 зростання до 0,4 відсотка падіння. І відповідно до консервативного сценарію, який прийнято за результатами проведення консультацій з НБУ, а також з Мінфіном і МВФ, очікується падіння ВВП на 33,2 відсотка, це в 22-му році, а в 23-му році зростання ВВП на 4,6 відсотка.

Якщо говорити про те, що особливо цікаво цьому комітету, то ринок праці в 2023 році буде відновлюватися повільно, на жаль, зважаючи на наслідки повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, і рівень безробіття все ще залишатиметься високим, ми прогнозуємо його на рівні 28,2 відсотка. І тому ми розуміємо, що багато нашої політики буде побудовано на тому, щоб створити якомога кращі умови для бізнесу щодо збереження та створення нових робочих місць, а також стимулювання населення до самостійної економічної активності та сприяння продуктивній зайнятості населення.

І, власне, великий крок, як ви знаєте, було зроблено на цьому шляху шляхом прийняття законопроекту 6067, сподіваюся, його скоро підпише Президент, який створює дуже багато умов для того, щоб перевести видатки фонду з пасивних у активні, створити більше робочих місць, запровадити більше активних програм зайнятості населення.

Тому, якщо говорити про те, що передбачено, які видатки передбачені законом, проектом Закону України про Державний бюджет на 2023 рік Міністерству економіки, то це видатки за п'ятнадцятьма бюджетними програмами в загальній сумі 3,2  мільярда гривень …(Не чути) зайнятості населення, а також для забезпечення соціальних гарантій, то тут ми маємо ті бюджетні програми: як виплати працівникам, які вивільняються з роботи у зв'язку з достроковим зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС. Також керівництво та управління в сфері промислової безпеки, охорони, гігієни праці, нагляду за додержанням законодавства про працю. І наукова та науково-технічна діяльність у сфері гігієни праці, промислової безпеки, охорони праці.

І якщо говорити про наші пропозиції, на які ми просимо звернути увагу, то тут, як я починала говорити, те, що активізація ринку праці – це наш великий пріоритет на наступний рік. То тут хотілося б звернути увагу на ту пропозицію нашу, яка полягає в тому, щоб передбачити в проекті Закону "Про Державний бюджет України на 2023 рік" кошти на реалізацію бюджетної програми надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб в обсязі 200 мільйонів гривень.

І, власне, нагадаю, що в 2022 році в держбюджеті на реалізацію цієї програми була виділена така сума. І ця програма, звісно ж, була дуже корисною для того, щоб активувати працевлаштування населення і підтримати внутрішньо переміщених осіб і їхніх роботодавців. Тому це та пропозиція, яку ми, власне, зараз пропонуємо окремо до того всього, що я вже назвала, що було враховано. Можливо, попрошу прокоментувати також цей момент Юлія Жовтяк, якщо вона з нами, по цих програмах, які стосуються Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Юля. 

 

ЖОВТЯК Ю.С. Доброго дня всім. Вибачте, буду без камери, бо дуже поганий зв'язок. Вітаю всіх. Галина Миколаївна, ми подали проект бюджету на 2023 рік. Наш бюджет є бездефіцитний, він збалансований. В рамках прийняття, схвалення Верховною Радою Закону 6067 ми також в кінці року будемо його переглядати і збільшувати активні програми  зайнятості.

І хочу сказати про те, що сказала Тетяна Василівна стосовно цієї програми. Нам в цьому році було виділено 200 мільйонів гривень на програму компенсації роботодавцям 6 тисяч 500 гривень два місяці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. На сьогоднішній день за цієї програмою працевлаштовано 13 тисяч 300 внутрішньо переміщених осіб і використано 142 мільйони. До кінця року ми плануємо повністю використати всю суму, тому просимо, пропонуємо на наступний рік також передбачити ці кошти.

І наступний момент, який ми також просили комітет додати, це невелика, на наш погляд, сума для бюджету, це 750 тисяч гривень. Вона є розрахункова, а це сума для судових справ по мікрогрантах, які ми зараз також надаємо на розвиток підприємницької діяльності. Чому просимо державний бюджет? Тому що після консультації з перевіряючими органами, з Рахунковою палатою, саме на Державну службу зайнятості покладено обов'язок прийняття остаточного рішення і ведення претензійно-позивної роботи. І, на думку Рахункової палати, ми не маємо потім права, враховуючи те, що ми використовуємо кошти державного бюджету, якщо будуть судові справи, використовувати кошти саме бюджету фонду по безробіттю. Тому просимо передбачити також цю суму в 750 тисяч гривень.

Дякую. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юлія.

Ми зараз не будемо розглядати збільшення бюджету взагалі. Все, що стосується збільшення, ми розглядати не будемо. Що стосується 6067, я, звісно, вітаю всіх з прийняттям цього законопроекту, але ми маємо ще подолати блокуючу постанову пана Волинця, яка подана, це буде там 6-7 жовтня. В будь-якому випадку  у нас ще блокуюча постанова, потім підписання Стефанчуком, потім Президентом. Але мені здається, що все там буде гаразд, готуйтеся до того, що законопроект буде прийнятий і переформатовуйте свій проект.

В мене прохання до, і до міністра соцполітики, і до заступниці Першого віце-прем'єра з економіки, по-перше, навести лад в розподілі єдиного соціального внеску, те, що ви зробили там бездефіцитний бюджет, начебто воно добре виглядає, але водночас в фонді безробіття у нас теж переплутані кошти, кошти, які мусять йти за рахунок державного бюджету як державна підтримка. Ну, наприклад, часткове безробіття – це допомога підприємцю, а не застрахованій особі. Тому я б хотіла, щоб ви впродовж 23-го року, нарешті в нас є такий потужний потенціал і в Мінсоцполітики, і в Мінекономіки, щоб ви зробили нормальну систему соціального страхування і чітко нам сказали, чи вона дефіцитна, чи ні. Тому що ви кажете, що у вас бездефіцитний бюджет, але ми розуміємо, що кошти єдиного соціального внеску йдуть не на виплати страхового відшкодування, а йдуть на утримання Державної служби зайнятості, а там програма мусить йти з державного бюджету. А, з другого боку, в нас є дефіцит в Пенсійному фонді, солідарний самій системі по трудових пенсіях, як сьогодні зазначала пані Дарина Марчак, на рівні 90 мільярдів.

Таким чином, те, що ми недоотримуємо чи переотримує держава в фонді безробіття, йде на державні потреби, ми те недоотримуємо в Пенсійному фонді. Таким чином ладу, фінансового ладу, і розуміння фінансової політики відповідно до ЄСВ і до державного бюджету, що є витратами державного бюджету, а що є, власне, в рамках отриманого єдиного соціального внеску, сьогодні такого ладу немає поки що, я маю надію, що немає поки що. Тому я просила б впродовж 23-го року навести лад.

Друге. Я просила б обом міністерствам звернути увагу на списки 1 і 2, це видатки, які лежать на роботодавці сьогодні прихованим податком. Ви знаєте в якому стані знаходяться в нас зараз роботодавці. Ми тут звільняли, і дуже це боляче було для утримання середньої заробітної плати для військовослужбовців. Водночас ми залишили на роботодавцях навантаження по списках 1 і 2. Тому потрібно думати, і я думаю, що саме воєнний рік – це той рік, коли ми мусимо цієї системи позбавитися. І ви мусите зробити трансформацію, такої системи немає в жодній європейській країні. Згадаємо все ж таки преамбулу Конституції. ми йдемо до Європи, і там такі пенсії, які, те, що ми називаємо "за вислугу років", вони робляться в накопичувальний спосіб роботодавцем.  

Роботодавці ведуть або балансові фонди на рахунку своїх підприємств, а уразі, якщо вони не сформовані, роботодавець гарантувати і забезпечувати ці виплати не може. Тому там потрібна ще велика дискусія із залученням Федерації роботодавців і Федерації профспілок України щодо того, як, що ми мусимо робити зі списками один і два, бо там висока заборгованість, а вона стосується і роботодавців, і Міністерство економічного розвитку в тому числі. Тому, будь ласка, відрегулюйте це, сьогодні цього не видно. Отакі в мене побажання. Це не питання, а побажання.

Михайло Михайлович, будь ласка, питання до Міністерства економіки.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Насправді Мінфін ділить те, що заробляє економіка. А Міністерство економічного розвитку чи економіки, воно відповідає за економічну політику в державі. От ніби політика є, а не бачимо економіки. І в мене до вас і питання, і побажання. Ми очікуємо у Верховній Раді нарешті програми переведення української економіки на воєнні рейки. Поки що все, на нашу думку, іде самопливом, можливо, десь які таємні є програми. Давайте, ми очікуємо все-таки розгляду такої програми.

І друге. Декілька років назад формування державної політики у сфері зайнятості передано Міністерству економіки. Мені видається, що там процес іде самопливом. От ви плануєте 28 відсотків безробіття, а де програма створення нових робочих місць? Президент декілька разів озвучував це доручення, ми очікуємо. Давайте, можливо, Галина Миколаївна, ми в комітеті долучимось до такої програми, до розвитку її чи розробки, бо в іншому разі це просто Міністерство економіки перетвориться в міністерство статистики чи в окремий підрозділ.

Будь ласка, таких два питання. Бо ділити складно того, чого немає в дохідній частині бюджету, я вже не кажу про інші речі. Там Мінфін за митницю відповідає, там теж є проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Ви правильне питання  ставите з того боку, що соціальна політика є частиною макроекономіки, і Міністерство економічного розвитку має розуміти, скільки ми продукуємо продуктів і скільки перерозподіляємо, що є, власне, податковою політикою, і скільки споживаємо, включаючи Міністерство соцполітики, скільки ми споживаємо за рахунок отриманої заробітної плати, скільки споживаємо за рахунок отримання дивідендів, скільки споживаємо за рахунок отриманих соціальних трансфертів.

Це абсолютно правильно і тому от глобальна програма – це, власне, завдання, я так думаю, що Міністерства економічного розвитку. Пані Тетяно, перепрошую, але, власне, сама економічна політика в частині виробництва і обміну, це, власне, так традиційно у нас Міністерство економічного розвитку займається, а в Верховній Раді економічний комітет наш, пан Наталуха. Тому там брати, скільки вони продукують, начебто це не нашого комітету єпархія, кафедра не наша, а, з другого боку, те, що перерозподіляється і виплачується зарплатою при виробництві, це наша складова. Тому скільки із того, що продукували, відноситься на зарплату. Таких досліджень у нас теж немає і досліджень не було поки що щодо того, як буде змінюватися ринок праці, те, що нам каже пані Тетяна, що ми будемо мати приріст.

І бачите, який рознос між прогнозами, що в наступному році ВВП від мінус 0,4 до плюс 15 відсотків, тобто розброс такий, я думаю, що вони там консенсус аналізом робили, вийшли там на 4,6 відсотка приросту, але мені здається, що сьогодні наші міжнародні партнери теж не можуть чітко сказати, бо дуже великі флуктуації. Ми майже в ручному режимі це все робимо.

Пані Оксана Жолнович, я думаю, що вона це яскраво показала на своєму прикладі, що ми закладаємо мінімум, але якщо буде більше коштів, то ми будемо там просити Верховну Раду дуже швидко приймати зміни для того, щоб індексувати вчасно і утримувати всі соціальні зобов'язання. Тому такий у нас бюджет намірів, які виконавча гілка влади мусить ще забезпечити, виконання. Там дуже великий шмат роботи і там своя війна, тому що там, де ми просимо наших донорів, там бігають російські амбасадори, і вони нам там теж вставляють усілякі негарні речі, ви ж знаєте, кажуть, що ми там розподіляємо не так, ми потім створюємо у Верховній Раді ТСК, дивимося, що там, немає якихось зловживань, дивимося чи є вони, чи немає, з'ясовуємо, нашу контрольну функцію ніхто не переймав. Тому важко зараз дівчатам нашим у випадку і думаю, що пану Сергію Діденку теж важко в Міністерстві фінансів це все прогнозувати.

Скажете щось, пані Тетяна?

 

БЕРЕЖНА Т.В. Та, звісно. Дякую, за те, що надали мені слово і дякую за таку слушну можливість надати… мені можливість зробити акцент щодо економічної політики держави в цьому питанні стосовно ринку зайнятості, безробіття і так далі, стосовно цілісності нашої політики.

Я хотіла сказати, що в нас є програма, яку ми називаємо армія відновлення. Тому що ми розуміємо, що зараз українець або захищає Україну на фронті, або він є працездатним українцем, який працює. Він може працювати двома способами, таким чином ставати підприємцем і створювати робочі місця або бути найманим працівником. І ми нашу цю програму, яку ми називаємо армія відновлення чи команда відновлення в Міністерстві економіки, вона складається з кількох частин: перша – це грантові програми, про які ви чули; друга – це можливість перейти пошвидше зі статусу безробітної людини в статус людини, яка працює. Ми надавали ці можливості шляхом внесення у Верховну Раду законопроекту 6067, який перетворює видатки …(Не чути) з пасивних у активні. Третє – це можливість залучення людей до суспільно корисних робіт, яка також була оптимізована шляхом цього законопроекту.

Якщо ж говорити про такі певні зауваження щодо відсутності політики. Я спростую, що це не так, тому що, якщо говорити про першу частину того, з чого я почала, грантові програми, ми пропонуємо цими грантовими програмами створення більше 300 тисяч робочих місць. І зараз ми вже бачимо, що є переможці, є фінансування, ми профінансували більше ніж 100 мільйонів, власне, гривень для переможців, які зобов'язані при отриманні цих коштів створити робочі місця і повернути ці грантові кошти податками з праці. Тобто, це я вважаю, що це досить великий і потужний ініціативний крок Міністерства економіки, яке реалізує цю програму.    

Друге – 6067. Дуже надіємося, що все-таки воно встоїть і буде  підписане Президентом. Тому, як на мене, я абсолютно погоджуюся з вами, що політика має бути такою, яка є цілісною і системною, помітною. Але в будь-якому разі хочу сказати, що Міністерство економіки працює в цьому напрямку активно. І дуже просимо народних депутатів підтримувати, дійсно, такі ініціативи, які полягають в меті створити робочі місця, особливо в час війни, що приведе нас до перемоги. 

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна, можна уточнення?

 

ГОЛОВУЮЧА. Звісно, Михайло Михайлович. Я ще хочу сказати, що наша економічна політика, може, так я гучно десь не казала, але це локалізація, приватизація і акселерація. Оце те, що каже пані Тетяна, акселерація бізнесу, маленького бізнесу, мікробізнесу, таких програм робили замало. А наразі Міністерство економічного розвитку випрацьовує методологію, як підбирати, як людей навчати, бо там і навчання людей, і ноу-хау, і усілякі такі речі, які, я думаю, що наш український і підприємницький хист будуть підтримуватися з боку Мінекономіки.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

У мене тільки одне уточнення щодо створення 300 тисяч робочих місць. Будь ласка, терміни як ви плануєте? Бо у нас колись Шмигаль пообіцяв два роки назад 500 тисяч робочих місць, а вийшло, на жаль, декілька десятків тисяч безробітних. Чи це не та програма?

Дякую.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Я вам скажу дуже влучне питання, це залежить і від нас, і від тих людей, які будуть подаватись на програми. Тому що зараз насправді ми маємо 12 тисяч заявок, з них успішними є всього тисяча, оскільки Державний центр зайнятості і Ощадбанк, який провіряє, наприклад, ділову репутацію цих людей, вони відбирають лише тих, хто дійсно має намір створити бізнес і найняти двох чи більше людей. Це, якщо ми говоримо про мікрогранти, бо у нас ще є переробка, там набагато більша сума, агро і так далі.

Тому, зрозуміло, що кошти є, кошти виплачуються, виділяються тим, хто дійсно достойний цих грошей, хто має план. Ми не можемо сказати, що зараз ми видамо максимальну кількість грантів всім, хто подався, тому що це буде безвідповідально. Звісно, ми як держава маємо перевірити, що ці кошти отримає достойна людина, яка дійсно створить робочі місця і буде сплачувати податки і податками подавати гранти. Тому ми  надіємося, що, звісно, ці 300 тисяч робочих місць будуть створені якомога швидше, але це залежить не лише від нас - ми їх фінансуємо і відбираємо, - але і від підприємців.

Тому ми всіляко популяризуємо інформацію про ці програми, і надіємося, що ви також будете це робити за нагоди для нашої спільної мети.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто 300 тисяч наразі, Михайло Михайлович, я запитувала пані Юлію Жовтяк ще недавно, у нас 266 тисяч безробітних – ті, хто офіційно знаходяться на утриманні нашого Державного центру зайнятості. Є і громадські роботи, на які ми можемо цих людей направляти і брати. Це і робота ОТГ, і це і оця акселерація бізнесу, але я ще маю і надію, що ми дамо свободу економічної діяльності домогосподарствам, і в зайнятості будемо рахувати не тільки тих, хто зареєструвався як ФОП або як юрособа, але і домогосподарство, яке буде суб'єктивізовано, зможе отримувати і державну допомогу, і організовувати своє господарство, в тому числі і як фермерське домогосподарство. Але це можна робити не тільки там, і в міській межі, міста, отак, як Європа живе: на другому поверсі живемо, на першому поверсі, умовно, у нас бізнес, будь-який: станція СТО, якийсь роздріб, якесь забезпечення. Але в будь-якому випадку ми мусимо домогосподарству дати право проводити економічну діяльність без реєстрації. Оце ми мусимо зробити ще теж. Я думаю, що там купа робочих місць, які будуть створені. Україна ці робочі місця поки що не обраховує у складі зайнятості, але це і є зайнятістю. Дякую, пані Тетяна.

Михайло Михайлович, ну, дуже цікава у нас дискусія сьогодні, я навіть переривати не хочу. З Михайлом Михайловичем завжди цікаво, він завжди влучні питання ставить.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Я помовчу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, ви знаєте ставлення комітету до вас.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Просто регламент … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну що, є ще необхідність… Да, у нас ще Міністерство у справах ветеранів, яке попросило, на відміну від Міністерства соцполітики, збільшити собі заробітну плату. І я думаю, що ми збільшувати заробітну плату не будемо в той час, коли в тому числі і Верховна Рада, наш бюджет теж мінус 319 мільйонів в цьому році, тому там попри те, що кажуть, що нардепи щось там собі збільшують чи зменшують, насправді дохідна частина зменшиться, я думаю, що всі побачать це в декларації, і в наступному році обрізають бюджет всім, всім, хто працює на державу і є тим, хто, власне державними службовцями або на обраних посадах.

В мене є пропозиція зараз послухати Міністерство у справах ветеранів, ще їх пропозицію, і прийняти до відома те, що ми маємо. Як, так, да? Да, будь ласка, Міністерство у справах ветеранів. Порхун Олександр, будь ласка.

 

ПОРХУН О.В. Доброго дня, пані Галина. Доброго дня, шановні народні депутати. Пані міністр хотіла особисто взяти участь, але, на жаль, вона знаходиться на лікарняному, в лікарні, тому, з вашого дозволу, розпочну.

Проектом Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік Міністерству ветеранів передбачено видатки в обсязі 6 мільярдів 808 мільйонів, 130 тисяч гривень. Потребу міністерства на 2023 рік для забезпечення соціального захисту ветеранів враховано в проекті в повному обсязі. Зазначені державні кошти дозволять в наступному році забезпечити 2 тисячі 843 сімей квартирами безпосередньо з категорії учасників бойових дій, осіб з інвалідністю І, ІІ групи інвалідності і членів родин загиблих захисників, захисниць України.

Також кошти забезпечені для початку будівництва Національного меморіального військового кладовища згідно закону України, який був прийнятий Верховною Радою в цьому році і підписаний Президентом. Дякую вам за те, що такий об'єкт в нашій державі, на жаль, під час війни, але дали змогу нам створити безпосередньо в наступному році. 

Також кошти були виділені для надання послуг з психологічної реабілітації, безпосередньо ми прогнозуємо надати приблизно 40 тисячам осіб психологічну реабілітацію. Кошти на санаторно-курортне лікування понад 12 тисяч 800 осіб закладені на наступний рік і безпосередньо на професійну переадаптацію, понад 5 тисяч 260 осіб зможуть перенавчитися або здобути вищу освіту. Це безпосередньо учасники бойових дій.

Також забезпечити підготовку та участь національних збірних команд в міжнародних спортивних змаганнях "Ігри Нескорених" та "Ігри Воїнів", які в цьому році нашій державі принесли більше 100 медалей. Були успішно проведені і Ігри Нескорених в Гаазі, де було приблизно 30 медалей привезено, і безпосередньо з Ігор Воїнів, які проходили в Орландо в серпні місяці, де наша збірна команда безпосередньо привезла 98 медалей. Я думаю, це хороші результати.

І хочу вас проінформувати, що в цьому році безпосередньо ті Ігри Воїнів і Ігри Нескорених міністерство виконало за донорські кошти. І 20 мільйонів, які були закладені в бюджет на 2022 рік, безпосередньо ми повернули на забезпечення оборони нашої держави. Також хочу наголосити, що були виділені кошти Українському ветеранському фонду, який безпосередньо займається розвитком програм для забезпечення ветеранського підприємництва, маленького бізнесу, який дає можливість особам з інвалідністю і ветераном війни та членам родин загиблих безпосередньо займатися і відкривати свою власну справу і тим самим створювати робочі місця в цьому напрямку.

 І була нами, також Мінфіном відкрита і погоджена нова державна програма. Це безпосередньо виплата коштів безпосередньо по рішенням міжвідомчої комісії на рахунок родин, виплати одноразової грошової допомоги членам родин загиблих захисників і захисниць України і компенсації особам з інвалідністю також виплата одноразової грошової допомоги. Тому що всі ці роки після прийняття рішення міжвідомчою комісією, яка створена на базі Міністерства у справах ветеранів, ці кошти були постійно виділені з резервного фонду, а безпосередньо після прийняття рішення і виділення коштів це термін був від 1,5 до 3 місяців. Зараз міністерство зможе після кожного прийнятого рішення безпосередньо напряму виплачувати кошти даним особам.

Але, разом з тим, хочу зазначити, що у проекті Державного бюджету на 2023 рік не враховано додатково потребу Міністерства ветеранів за бюджетною програмою "Керівництво та управління у справах ветеранів" в обсязі 110 мільйонів гривень. Відсутність таких коштів не дозволить побудувати інформаційно-комунікаційну систему переходу від військової служби до цивільного життя, забезпечити нарощування функціональності та модернізації Єдиного державного реєстру ветеранів війни, системи визначення та аналізу станів психологічного здоров'я …(Не чути) і також онлайн-платформи …(Не чути), яка безпосередньо розрахована на популяризацію ветеранського підприємництва і ветеранського бізнесу. Створити комплексну систему захисту інформації на інформаційно-комунікаційних системах. Додаткова потреба в коштах за напрямком "цифровізація" складає 54 мільйони 600 тисяч гривень. З них капітальні видатки – це 50 мільйонів 600 тисяч гривень.

І безпосередньо те, що ви уже, пані Галино, озвучили, це безпосередньо заробітна плата. Тому що міністерством було обраховано, у нас міністерство складається з центрального апарату і територіальних органів,  центральний апарат у нас складає по штату 200 осіб і територіальні органи – 125 осіб. Але заробітна плата, різниця між центральним апаратом і територіальними органами. Але безпосередньо середня заробітна плата, закладена на 20023 рік, безпосередньо складає приблизно 17 тисяч гривень. І з тими видатками, які ми отримали на 2023 рік, безпосередньо ми не можемо покрити навіть ті обов'язкові виплати, які передбачені законом. До прикладу, це одноразова грошова допомога під час відпустки і плюс преміювання. Ми проговорили і провели всередині міністерства аналіз, безпосередньо ми зможемо на наступний рік з тими видатками, які в нас є, забезпечити лише 8 відсотків преміювання особового складу. Я не говорю про те, що безпосередньо навіть ми не можемо брати нових працівників на роботу, тому що коштів на їхнє утримання і забезпечення на наступний рік не передбачено.

І саме головне те, що міністерство багато взяло на себе відповідальності про створення нових систем, це безпосередньо, наголошу, про створення системи переходу від військової кар'єри до цивільного життя. Тому що ми розуміємо, що після перемоги і після повної мобілізації всі учасники бойових дій безпосередньо пройдуть через цю програму. Ця програма включає безпосередньо два напрямки роботи. Перший напрямок роботи – це плановий, за рік до звільнення з військової служби. Ми передбачаємо, що військовослужбовець повинен пройти психологічний скринінг. Далі після психологічного скринінгу ми будемо розуміти, чи потребує він психологічної реабілітації, медичної реабілітації. В ході цього буде проведено безпосередньо перенавчання його і надалі працевлаштування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Я думаю, що та остання програма про перехід з військової на цивільну службу вона має в тому числі частково фінансуватися за рахунок бюджету Міністерства оборони. І взагалі ви таке міністерство, в якому дуже багато бюджетів, які ви можете перенаправляти, але вони закладені, ну, наприклад, у Міністерстві соцполітики або в Міністерстві охорони здоров'я. Якщо подивитися уважно на ваш бюджет, то можна побачити строчку 1501040 про санаторно-курортне лікування, яке можна перенаправити на закупівлю реабілітаційних послуг.

Водночас хочу вам сказати, що МОЗ у наступному році заклав більше, ніж 2 мільярди на закупівлю саме пакетів по лікуванню ПТСР (посттравматичного синдрому розладу). І зробили вже методологію визначення закладів, які будуть атестовані як реабілітаційні заклади. Далеко не всі заклади зможуть бути реабілітаційними як такими. Заклали пакет, що таке лікування різного ступеню ПТСР. І ці пакети НСЗУ буде в наступному році закуповувати. Мені б хотілося, щоб ви були як хаб, тому що ви закладаєте окремі гроші на фінансування, там от санкура, психологічної допомоги, але насправді воно має йти все через НСЗУ, і ви там більш потужно… А ви б мали бути хабом, який би виокремлював військовослужбовців, які демобілізовані, для того щоб вони в якомусь сенсі пріоритизувалися по отриманню цих речей, бо ПТСР будуть потребувати не тільки військовослужбовці, але і цивільні. Але треба працювати з МОЗ, щоб цей потік грошей в першу чергу був спрямований на учасників бойових дій.

Ми чекаємо від вас, вже який рік поспіль чекаємо впорядкування з учасниками бойових дій, тому що ви знаєте, що на сьогодні змінені і терміни перебування, і людина, яка перебуває на нулі і отримує інвалідність після цього, але перебуває там один день, термін взагалі отримання учасника бойових дій в періодичності, скільки днів людина перебуває десь, це вже сьогодні не той термін, який потребує суспільство. Ми чекаємо від вас нових підходів і нових проектів законів. Думаю, що тут треба відпрацювати, з Міністерством оборони в тому числі.

Ну і оця тематика, яку ви ведете, можна його назвати прототипом програми "соціальне житло". Те, що ви робите, дуже добре. Наскільки ми зможемо її об'єднати і знайти кошти, в тому числі і разом з відбудовою майна для тих, в кого воно зруйноване і знищене. Тобто у нас буде там дві категорії: з одного боку, військовослужбовці, як плюс і до заробітної плати, і як привілей такий; але, з другого боку, є потужна програма, коли ми мусимо забезпечити тих, хто став безхатченком не тому, що вони там по ідеології своїй хочуть бути безхатченками, а тому що агресор це все зруйнував.

Тому у вас багато роботи з хабами по інших міністерствах. І, звісно, оця програма про соціальне житло, я думаю, що ми більш потужно будемо і з пані міністром розмовляти щодо цього, тим більше що ми ТСК створили щодо забезпечення людини житлом, харчуванням і одягом. У нас зимовий період, і одяг і для військових – це потреба, яку потрібно дуже швидко відшивати, бо на складах такої кількості немає амуніції, і в тому числі і для тих, хто залишився без житла і переїхав, і все, і в тому числі і зимовий одяг залишився там, де було щось розбомблено ракетами. Тому це великі виклики для вас як для міністерства в тому числі.

Дякую, що ви це все тримаєте. Думаю, що з заробітною платою у нас нічого не вийде. Я думаю, що ми тут всі в однакових умовах: і Міністерство соцполітики, і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і всі-всі органи, в тому числі і ті, в кого там залежить від прожиткового мінімуму заробітна плата. У нас там 12-14 законів таких як ДБР, силові, ви знаєте, структури. Але ви знаєте, що і мінімальна заробітна плата буде встановлена на рівні 1 грудня і там зростання не буде.

І так само, як сказав Михайло Михайлович у нас, що ми індексуємо на 5,4 відсотка, а інфляцію заклали 30 відсотків – це стосується і заробітної плати в тому числі. Середня заробітна плата Міністерством економіки закладена трішечки більше ніж 18 тисяч гривень. Я не знаю зараз середню, може, там ще раз запитаю пані Тетяну, бо звіти не здаються і ми щодо оплати в цивільному секторі маємо у Верховній Раді інформацію тільки по опитуванню безпосередньо галузей. Я вдячна Сергію Біленькому за те, що він надає таку інформацію. Але 18 тисяч, а на 1 січня 22-го року була 14 тисяч 595, якщо мені там пам'ять не зраджує. Таким чином приріст заробітної плати в тих інфляційних процесах, які йдуть в цьому році і в наступному ще будуть продовжуватись, вони, звісно, не компенсують тієї вартості грошей, яка була. І нам ще потрібно буде робити армію відновлення і армію захисників для того, щоб підняти свою країну. Мені інколи це нагадує ситуацію, яку я читала тільки по книжкам щодо корейської війни. Там, правда, втрати були ще більші – до 4 мільйонів осіб. Але Південна Корея, по-перше, нікого… грошей не випускала за кордон. Вони сказали, кожна копійка чи яка у них там валюта, потрібна Південній Кореї на розбудову після корейської війни, яка була геть нищівна, руйнівна для країни.

І, крім того, нація працювала дуже потужно не звертаючи увагу на те, які були права, для того, щоб піднятися як нація. Мені здається, що ми йдемо в цьому руслі, і нам не тільки треба захиститися від ворога і поновити армію, і тримати її потім, бо нікуди Росія не дінеться. Хоч розпадеться там, не розпадеться, але вони будуть нашим ворогом ще  багато десятків років, але і потужно попрацювати для того, щоб... Я думаю, що нашим дітям ми мусимо забезпечити нормальну  економічно розвинуту країну. Але зараз прийдеться нам багато робити, така доля на нашу долю випала. Я думаю, що ніхто не очікував, ані ви, ані я, ані наш Президент, ані Прем'єр-міністр, що отак випаде доля. Я думаю, що і Михайло Михайлович теж не очікував, що він піде у Верховну Раду, а тут нас накриє війна. Я також не очікувала, вірніше, я розуміла в ТКГ, що вона буде, але завжди є надія, що, може, в нашу епоху цього не буде. Але так видалося, потрібно працювати.

Тому я думаю, що ми не допоможемо, Михайло Михайлович, як ви вважаєте, Анатолій Дмитрович, як ви вважаєте, що ми не допоможемо з грошима на заробітну плану, але готові співпрацювати на розбудову системи, яку мусять мати військові.

Михайло Михайлович, Анатолій Дмитрович, може, ви як профільні?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я підтримую вашу позицію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я, конечно, вважаю, що треба підтримати Міністерство ветеранів, воно дуже багато робить. І на сьогоднішній день ми розуміємо, що у них роботи буде все більше і більше, тому що у нас ветеранів становиться все більше і більше. Ті програми, які вони пропонують, я думаю, слушні. Інші міністерства я би бажав, щоб вони передали і фінанси, і деякі програми якраз на Міністерство ветеранів. Я буду відстоювати як голова підкомітету з соціального захисту прав ветеранів, щоб заробітна плата все ж таки була збільшена для Міністерства ветеранів України.

 Будемо дивитися на стан нашої економіки. І хотів би всіх закликати підтримати міністерство, тому що у нас в подальшому економіка в країні взагалі буде складатися на... і перейде на плечі наших ветеранів, які зараз захищають нашу державу.  Вони повернуться і настане той час перемоги. Коли він тільки настане, ми не можемо сказати, але обов'язково він настане. І тому я би хотів, щоб ми підтримали всі ці пропозиції, які були від Міністерства ветеранів України, від мене як народного депутата. І дякую секретаріату, що опрацював всі пропозиції. Я хотів би, щоб було тільки збільшення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Анатолію Дмитровичу.

Будь ласка, шановні народні депутати, є питання до пана Олександра? Щоб ми вже всі міністерства заслухали.

Дякую, шановні народні депутати. Таким чином ми закінчили доповідну частину, в тому числі і обговорення, і питання. Які будуть пропозиції щодо нашого рішення по цьому питанню?

У мене пропозиція, я її озвучила вже, прийняти до відома. Я не думаю, що нам потрібно, ви знаєте всю ситуацію і у пана Арістова в комітеті, що нам потрібно максимально швидко прийняти цей бюджет. І мета одна: ми у війну забезпечуємо податками і ми мусимо надати можливість Міністерству фінансів максимально відпрацювати, щоб ми до кінця року мали гарантовані суми для покриття... суми більше ніж там 1 трильйон 141 мільярд, які ми забезпечуємо доходною частиною. Тому нам потрібно дуже швидко це прийняти, а вже більш там точні програми і можливості збільшення розглядати тільки в новому році після отримання сталого фінансування.

Будь ласка, пан Олександр Шубін.

 

ШУБІН О.О. Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати, ми чітко собі даємо звіт про воєнний характер бюджету і про ті жахливі руйнування інфраструктури і всього, що є зараз в Україні, і те, що нам головне зараз виграти війну.

Але зважаючи на те, про що говорила пані міністр соціальної політики, про те, що будуть знайдені компенсатори для того, щоб допомогти пережити найменш захищеним людям ці нові сплески, так би мовити, які ми зараз об'єктивно спостерігаємо, ми не можемо не звернути уваги на необхідність пошуку компенсаторів для працюючих людей. Ми залишаємо мінімальну зарплату на поточному рівні, розуміючи відсутність видатків, але розуміємо, що якщо оці різні види соціальних допомог наблизяться впритул до мінімальної заробітної плати, то буде величезний ризик того, що люди, які ще досі залишаються на робочому місці, почнуть брати участь у неформальній зайнятості і становитись на ринок допомоги, коли зараз є величезна кількість наших людей, які виїхали за межі України, і зараз Європа приймає законодавство по підняттю мінімальної заробітної плати, зараз розглядається Єврокомісією така директива, ви знаєте, і там також іде рух на підвищення. І ризик того, що без індексації, а ми знаємо, що також проектом Закону про бюджет пропонується зупинити дію Закону про індексацію доходів, буде проблема і з зайнятістю.

Тому прохання, ми також подумаємо, якщо немає змоги підвищити мінімальну заробітну плату, хоча б наближувати її по можливості надходження тієї міжнародної допомоги, тому що, дійсно, виходить так, що наче підняттям ми, з одного боку, знімаємо додаткове навантаження на бюджет, але і роботодавці будуть відчувати брак робочої сили, не підвищуючи мінімальну заробітну плату, бо вона не лише соціальний, але і економічний чинник. Тобто просимо на це зважити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Я особисто буду теж про це дбати. Може, ми будемо підіймати мінімальну зарплату впродовж року, я не виключаю такого. Але ви знаєте, що у нас дві третини людей працює в державному секторі в той чи в інший спосіб. Якщо б у нас макроекономічно приватний сектор був би більш розвинутий на цей час, то це мало б зовсім інші наслідки і по сплаті податків, і всього іншого. Але, на жаль, у нас дуже розвинутий державний сектор, в тому числі і сектор держпідприємств. От коли там я казала, що у нас локалізація, акселерація і приватизація, то це недарма, тому що приватизація, хай вона і буде йти в дуже важкий період для країни, і, може, ми не отримаємо там максимальну вартість цих підприємств, але ми отримаємо приватників, які будуть мати приватизаційні зобов'язання створювати робочі місця для українців і будуть краще дбати про прибуток таких підприємств ніж держава. Держава не буде встигати це все робити. Ну, не може в нас міністр соцполітики встигати дивитися на всі підприємства, які зараз знаходяться у відомстві Міністерства соцполітики. А там безпосередньо міністри мають дивитися, щоб кожне підприємство було прибуткове. Хоча от у нас там 12 протезних заводів, купа санаторіїв, які знаходяться, тому треба дивитися наскільки держава в стані за цим всім наглядати.

 

ШУБІН О.О. Але, Галина Миколаївна, в проекті 3515 дуже багато пропозицій, які оцю ситуацію можуть розблокувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так. Я думаю, що 3515 ми будемо поновлювати. Я отримала зобов'язання, і Дарина Марчак мені пообіцяла, і пані Жолнович, що ми цей законопроект будемо врегульовувати, ми будемо повертатися в найближчий час.

 

ШУБІН О.О. А свої пропозиції ми письмово комітету надали. Просимо по можливості врахувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Олександр, ви знаєте, що з дорогою душею все, що ви кажете, зазвичай конструктивно, тому немає у нас тут розбіжностей якихось і різних поглядів на ці питання.

Да, хто? Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, в нас з Юлією Тимошенко є конкретні пропозиції до проекту рішення. Юлія Володимирівна у відрядженні в Женеві, не змогла взяти участь в засіданні комітету. Я думаю, ми за браком часу подамо у письмовій формі, бо там є певні зауваження до проекту рішення комітету і є самі пропозиції до самого державного бюджету, ми будемо подавати згідно Регламенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Звісно, що кожен же може подати пропозиції, тут немає питань у кожних фракцій. Тоді будемо… У нас дві пропозиції таким чином по цьому законопроекту: прийняти до відома – перша пропозиція і друга пропозиція – від комітету подати правки ваші, да, правильно я зрозуміла, Михайло Михайлович? Чи як? Тобто у нас дві можливих позиції: від комітету щось подавати і таким чином розбалансовувати те, що Кабмін зробив. Тобто зрозуміло, що ми можемо багато чого подати. Або ми зараз приймаємо до відання всі позиції всіх міністерств і на них зупиняємося, від комітету не подаємо чогось, в тому числі і те, що буде збільшувати видатки, але залишаємося, що до відома ми це все прийняли, але кожна фракція і кожен народний депутат, і група народних депутатів подають правки свої самостійно.

От у мене пропозиції зараз, щоб кожен народний депутат для себе визначав свою позицію, кожна фракція, кожен народний депутат, а комітет зараз це приймає до відання саме тому, що в нас немає сталого розуміння, яку суму ми отримуємо від донорів на покриття соціальних видатків. Але комітет знає, що уряд планує: перше – війна, друге – соціальні питання. І будуть планувати максимально, що можливо, для того, щоб нашим людям допомогти, розуміючи, що рівень бідності в нас буде підійматися. От така пропозиція. Тобто прийняти до відома, погодитися з пріоритизацією уряду, дати можливість уряду напрацювати донорську допомогу, а кожному нардепу подати свої правки самостійно. Нормально, Михайло Михайлович? Голосуємо тоді?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, хто за озвучену пропозицію, прошу голосувати.

Михайло Михайлович Цимбалюк.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег. Арсенюк Олег!

 

АРСЕНЮК О.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Є у нас Бабенко Микола? Підключився, ні? Немає? Тобто ми в тому складі, в якому є.

Дякую, шановні народні депутати. Таким чином рішення прийнято.

І ми можемо перейти до останнього питання нашого сьогоднішнього засідання комітету про створення робочої групи по доопрацюванню до другого читання законопроекту 7295, це законопроект щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань. Головою робочої групи… Михайло Михайлович, якщо ви не будете проти…

 

АРСЕНЮК О.О. Галина Миколаївна! Галина Миколаївна, якщо можна врахувати, зв'язок пропав у мене, якщо можна, також врахувати мій голос – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. За. Ми почули, пане Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. І ми тепер перейшли до третього питання і розглядаємо створення робочої групи, доопрацювання законопроекту 7295 щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань. Головою робочої групи називається хто хоче або, якщо ніхто не хоче, то Михайла Михайловича пропоную, якщо у всіх заповнені можливості і робоча група… Шановні народні депутати, як? Михайло Михайлович, таким чином… Михайло Михайлович, ви не проти, щоб ми вашу кандидатуру проголосували? 

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ні, не проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто за те, щоб визначити головою робочої групи законопроекту  7295 Михайла Михайловича Цимбалюка, прошу голосувати.

Олег Арсенюк.

 

АРСЕНЮК О.О. Я – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. За, бачу підняту руку.

Дякую, шановні народні депутати. Таким чином наш порядок денний вичерпано. Нагадаю, що робоча група 7433 законопроект, Сергій Гривко, доопрацьовує. І ми в п'ятницю на коротке маємо  зібратися для того, щоб затвердити дві формуліровки, які сьогодні не розглянули.

Дякую всім. Слава Україн! До зустрічі.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03
Переглянути ще