Веде засідання голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Реєстрація. Окей.  Проводимо реєстрацію. Правильно.

Третьякова на місці.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. На місці.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна є?

Струневич Вадим Олегович. Заходить. Зараз почекаємо.

Бабенко Микола. Обіцяв бути. 

Арсенюк Олег.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко на місці. Бажаю здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧА. На місці.

Остапенко Анатолій. На місці.

Тимошенко Юлія Володимирівна.

Циба Тетяна Вікторівна. Вітаю вас.

 

ЦИБА Т.В. За.

Дякую. Рада всіх бачити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Нас п'ятеро із десяти. Ні Арсенюка немає ані Бабенка немає. Секретаря немає. І тепер ми не знаємо, чи можемо ми розпочати чи ні. Михайло Михайлович, прошу руку друга. П'ятеро нас є. Немає шостого. Ну да, шестеро. Або Бабенко або Арсенюк.

Струневич Вадим на місці? Струневич Вадим Олегович. О, на місці. Бачу.

У нас шість. Але хто у нас буде секретарем? Я вже думала Анатолія Дмитровича просити.

Арсенюк Олег на місці? Чекаємо секретаря або Бабенка Миколу. Якщо не буде, то будемо обирати з тих, хто присутні.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег, ви з нами? Почекаємо ще дві хвилини наших секретарів.

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, пане Олеже. Вітаємо. У нас вже є кворум, пане Олег, нема тільки секретаря. Кажуть, що одночасно підключається Бабенко Микола і ви. Якщо пана Миколи не буде, пане Олеже, ви не проти того…

 

АРСЕНЮК О.О. Не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже. Тоді ми можемо розпочинати наше засідання.

Шановні колеги, було прохання від пана Бабенка зняти питання номер один. І є прохання від нашого колеги Максима Ткаченка, який зараз є виконуючий обов'язки комітету, розглянути ще наприкінці питання щодо можливого проведення заходу трьох комітетів чи двох комітетів, ми обговоримо, щодо проблем наших вимушено переміщених осіб, які… Ми проводили з вами слухання щодо ВПО, які переміщені за кордон, а тепер провести спільне засідання, ми обговоримо в якому режимі, щодо тих, хто всередині країни перебуває. Їх у нас теж багато і проблем там теж багато. Таким чином є пропозиція змінити запропонований порядок денний, знявши питання номер один і доповнивши питання про проведення заходу щодо захисту прав ВПО.

Хто за такий порядок денний? Чи будуть ще у когось якісь зміни і доповнення?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Немає. Тоді голосуємо.

Хто за порядок денний, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Михайло Михайлович. За.

Королевська не з'явилася, ні, Наталія Юріївна?

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола з'явився, ні?

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Микола. Вітаю вас.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бачу. Остапенко Анатолій – за.

Тимошенко Юлії Володимирівни нема ще. І Тетяна Вікторівна Циба.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Тоді йдемо за цим порядком денним. Розглядаємо пункт, який був у нас за номером два, а став тепер номер один. Розглядаємо підготовку до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення механізму участі у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні (реєстраційний номер 7649). Робочу групу керував Михайло Михайлович Цимбалюк.

Будь ласка, Михайло Михайлович, вам слово.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, 7 вересня 2022 року законопроект за реєстраційним номером 7649 було ухвалено в першому читанні за основу. До законопроекту надійшло 50 пропозицій від 11 народних депутатів України, з яких пропонується: 16 пропозицій врахувати, 5 врахувати частково, 1 врахувати редакційно та 27 відхилити.

Під час доопрацювання законопроекту за реєстраційним номером 7649 до другого читання проведено декілька засідань робочих груп, на яких розглянули пропозиції і поправки до законопроекту, внесені народними депутатами України.

Крім того, за результатами роботи робочої групи з урахування техніко-юридичних зауважень нашого Головного науково-експертного управління було також ряд пропозицій враховано і пропонується проголосувати сьогодні на цьому засіданні. Зазначені пропозиції були вам надані до розгляду проекту порівняльної таблиці за номерами: 8, 14, 30, 46, 48, 52, 55, 60 та у проекті рішення комітету.

Також додаткові пропозиції для внесення на цьому засіданні були надані головою комітету пані Галиною Третьковою це пропозиції за номерами: 11 і 49. Ці пропозиції потребують голосування. Я просив би зараз обговорити, якщо у народних депутатів немає зауважень стосовно названих мною пропозицій, які зафіксовані у порівняльній таблиці, я просив їх проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, ви пропонуєте окремо оці 8, 14, 30, 46, 48, 52, 55, 60, 11і 49 окремо кожну.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ні, я пропоную, якщо немає зауважень в народних депутатів стосовно кожної із цих пропозицій, чому, шановні колеги, тому що вони виникли вже в процесі доопрацювання  після зауважень ГНЕУ. Але вони є суттєвими, і ми пропонуємо саме їх затвердити. Якщо немає зауважень, то є пропозиція проголосувати…

 

ГОЛОВУЮЧА. В цілому.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. В цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. В цілому. Дякую.

Шановні народні депутати, таким чином голова робочої групи пропонує, якщо є зауваження до правок номер 8, 14, 30, 46, 48, 52, 55, 60, 11 і 49, якщо є, пропонує обговорити. Скажіть, будь ласка, є в когось зауваження по цих номерах таблички? Немає. Таким чином ми можемо голосувати табличку в цілому.

І ще казали про те, що у нас на засіданні буде Одарченко Михайло, який вніс чотири правки, три з яких стосуються форми договору, укладання, з цими добровільними внесками, і четверта правка стосується обліку цих внесків або на рівні закону, або передати це на компетенцію Пенсійного фонду України. Чи є у нас Одарченко Михайло? Немає. Немає.

Таким чином, якщо немає зауважень до таблички, є ще якісь зауваження як в табличці чи ні, чи ми можемо табличку рекомендувати Верховній Раді України прийняти в цілому?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна, є прохання, щоб ми проголосували окремо ті, які ви озвучили за номерами: 8, 14, 30, 46, 48, 52, 55, 60, 11 і 49. Якщо вони проходять, тоді вже таблицю в цілому, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧА. Якщо немає зауважень, то… Якщо немає зауважень, то навіщо їх голосувати? Ми голосуємо табличку в цілому разом з цими правками, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. То тоді є пропозиція проголосувати в цілому, в тому числі з названими правками за номерами, внести в порівняльну таблицю до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо спрощеного механізму участі в загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні за номером 7649 на розгляд Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином є пропозиція голови робочої групи голосувати цю табличку в цілому. Зауважень немає.

Шановні народні депутати, шановне міністерство, якщо немає зауважень до цієї таблички, то переходимо до голосування.

 

_______________. Галина Миколаївна, добрий день.

Перепрошую, що втручаюся. А чи можна уточнити, 49 поправка це народного депутата Стефанчука Руслана Олексійовича щодо виключення положень закону, зміни до статті 20 Закону про легалізацію, вона, як і наступні пропозиції: 50-а народного депутата Третьякової, і 48-а, 47-а Мороза і Рєпіної відповідно – вони залишаються врахованими і виключаються. Правильно я зрозумів?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так.

 

_______________. Добре. Дякую  вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Врахована, врахована, врахована, 49-а – врахована, 50-а – врахована, 48-а – врахована.

 

_______________. Вдячний вам. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Ще є зауваження, щоб ми все пройшли? Тоді переходимо до голосування. Шановні народні депутати члени Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, пропонується табличка 7649 на друге читання з рекомендацією Верховній Раді зазначений законопроект прийняти у другому читанні та в цілому. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк  – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Королевської немає.

Струневич Вадим.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська є, Королевська – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, вітаємо! Ви – за?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Вітаємо! Дуже дякую. Я – за, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Струневич Вадим Олегович. Струневич Вадим, голосу не чую, бачу руку тільки.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко  – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

 АРСЕНЮК О.О. Арсенюк  – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Гривко Сергій!

 

ГРИВКО С.Д. Гривко  – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Анатолій Остапенко – за.

Тимошенко Юлія Володимирівна з'явилась, ні?

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято одноголосно.

Ми можемо переходити до пункту третього  нашого порядку денного. Це попередній розгляд законопроекту 8036 авторства Кабінету Міністрів України. І розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" щодо засад внутрішньої політики у сфері формування державної ветеранської політики.

Будь ласка, хто від Міністерства у справах ветеранів? Пан Порхун є Олександр?

 

КАЛИТА Т.В. Доброго дня! Доброго дня! Тетяна Калита, заступниця Юлії Анатоліївни.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаємо!

 

КАЛИТА Т.В. Якщо дозволите,   шановна голово комітету, народні депутати, колеги, на ваш розгляд виноситься розроблений Міністерством у справах ветеранів України та поданий Кабінетом Міністрів проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" щодо засад внутрішньої політики у сфері формування державної ветеранської політики. Метою розробки даного законопроекту є актуалізація засад внутрішньої політики у сфері формування загальної ветеранської політики.

В першу чергу хочу наголосити, що Закон України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" є одним із основних стратегічних законодавчих актів Верховної Ради України, що впливає на повноваження Верховної Ради України, закріплених в статті 85 і 92 Конституції України. Закон, який був прийнятим у 2010 році, не відповідає викликам сьогодення, які значно змінились в сучасному внутрішньополітичному стані та враховуючи національні інтереси держави, а особливо на сьогодні відсутні в тексті закону положення щодо державної політики у сфері ветеранів. Тож розробка законопроекту відповідає пункту 543 плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 22-й рік, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 15 лютого 2022 року № 2036.

Ми повинні розуміти, що ветеранська політика – це перш за все синергія безпекової, економічної і соціальної політики держави. Окрім того, Президентом України Володимиром Зеленським на V Міжнародному ветеранському форумі "Там, де ми – там Україна" було зазначено, що ветеранська політика, зокрема створення системи переходу від військової служби до цивільного життя – це пріоритетний напрямок формування державної політики. Тож Міністерство у справах ветеранів розробило проект змін до Закону України  "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", де вперше закріплює формування ветеранської політики, системи переходу від військової кар'єри до цивільного життя в засадах внутрішньої політики, що стосується і безпеки, і оборони. Також там пропонується внести зміни щодо забезпечення доступним житлом ветеранів війни, підтримка спорту ветеранів війни, запровадження комплексних заходів, спрямованих на формування громадянської ідентичності, і реалізація заходів, спрямованих на героїзацію захисників та  захисниць України щодо забезпечення гідного вшанування та увічнення пам'яті загиблих, померлих захисників та захисниць України.

Прошу підтримати, а також прошу врахувати, що також дані складові вже внесені в recovery plan. Тож ми активно рухаємося і просимо вас підтримати за даним напрямком.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую.

Анатолій Остапенко, будь ласка, як голова підкомітету.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Добрий день, колеги! Добрий день всім присутнім! Так, цей закон, який розробив Кабінет Міністрів України, є у нас, звісно, на часі і ми можемо констатувати той факт, що завдяки ветеранам, які і раніше ставали на захист України, і зараз захищають Україну, ми стримуємо ворога і здобуваємо, в кінці кінців і здобудемо нашу перемогу.

Ознайомившись з висновками та пропозиціями центральних органів виконавчої влади та висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, в якому вказано те, що законопроект треба доопрацювати, прошу законопроект 8036 включити до порядку денного за результатами розгляду та рекомендувати прийняти його за основу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій.    

Шановні народні депутати, є зауваження до... пропозиції? Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, насправді законопроект потрібний, вчасний, я погоджуюсь з позицією заступниці міністра у справах ветеранів. І дуже важливо, щоб ми якнайшвидше його ухвалили, бо сьогоднішні виклики говорять про те, що ветеранська політика держави сьогодні має ставати пріоритетом не тільки на папері, а і в житті. І дуже важливо, щоб ці аспекти, які зафіксовані в законопроекті, були реалізовані. Це насамперед забезпечення житлом доступним і ветеранів, і членів їхніх родин, захисників і захисниць. Дуже важливо щодо проблем реабілітації воїнів, а також їхньої адаптації до цивільного життя.

Через те "Батьківщина" підтримує і на засіданні комітету, і підтримуємо пропозиції пана Остапенко, що слід рекомендувати Верховній Раді ухвалити в першому читанні  взяти за основу, тоді будемо активно доопрацьовувати, щоб найближчими днями, щоб на цій сесії ухвалити в цілому і робити спільно все для того, щоб ветерани сьогодні отримали гідну підтримку від держави, віддаючи своє життя за майбутнє України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. 

Є ще зауваження, інші пропозиції, крім того, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу? Є ще?

Я думаю, що ми можемо рекомендувати Верховній Раді і скоротити терміни подання вдвічі. Тому що пан Анатолій каже, що є зауваження ГНЕУ, які ми можемо на друге читання врахувати. Тому зразу в цілому може не приймемо, але скоротити терміни можемо, щоб швидко зробити.

Дякую. Таким чином інших пропозицій нема.

Тоді виношу на голосування пропозицію голови підкомітету прийняти законопроект за основу і скоротити терміни подання пропозицій вдвічі. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. І включити в порядок денний, звісно.

Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим Олегович. Струневич Вадим.

Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання нашого порядку денного. Розглядаємо, теж попередній розгляд законопроекту 8011 і питання щодо доцільності включення до порядку денного і рекомендацій до... зміни та доповнення до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство.

Будь ласка, Оксана Дмитрієва, авторка законопроекту, має бути з нами. Будь ласка.

 

ДМИТРІЄВА О.О. Доброго дня! Шановні колеги, дякую, що вже так швидко розглядаєте цей законопроект.

Як заступник голови Комітету з питань здоров'я нації і як лікар я постійно спілкуюся з медиками. І травми, з  якими приводять наших захисників та захисниць, дуже відрізняються від травм у мирний час. Також ми спілкуємося із іноземними медиками, які мають досвід роботи з військовими травмами. І одне із питань, яке зараз не закрите у нас, то це право на посттравматичне батьківство та материнство.

Перше, що ми повинні зробити, це дати змогу нашим захисникам та захисницям зберегти свої репродуктивні клітини на випадок втрати репродуктивних функцій, бо на війні таке трапляється. Проектом Закону (8011) ми розширюємо соціальні гарантії для військовослужбовців і даємо можливість за рахунок держави зберегти свої репродуктивні клітини.  Я добре розумію, що коштів у бюджеті обмаль, але це інвестиція у наше майбутнє. Мільйони людей виїхали з країни, народжуваність дуже знизилась у нас. І все це об'єктивна реальність. І причини зрозумілі. Ми даємо право, це необов'язково для військових. Таким є досвід країн, які знають, що таке війна, чиї військові беруть участь у різних миротворчих місіях. Це практика і досвід розвинених країн.

Наперед хочу дати відповідь на питання, які точно можуть у вас виникати. Фінансування і розрахунки. Стаття 27 Бюджетного кодексу України передбачає, що суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування лише у випадку, якщо зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету. Внаслідок того, що не менше 6,5 мільйонів громадян України вимушені були залишити територію України та постійно проживають за її межами в зв'язку з війною, а також ряд лікарень та тимчасово окупованих територій зараз не фінансуються по причині співпраці з колаборантами. Утворилась економія коштів державних фінансових операцій медичного обслуговування населення. Також є кошти за бюджетною програмою, яка забезпечує жінок необхідними препаратами для проведення ЕКО. Ця програма зараз не виконується у повному обсязі. Адже кількість тих, хто в цей важкий час планує народжувати дитину зменшилась. Дані препарати вже є у нас, і їх можемо використати для жінок військових у тому числі. Тому при раціональному підході, додаткові кошти нам не знадобляться. Але ми розробимо важливий вклад в майбутнє країни. Ми з лікарями проводили розрахунки, і вартість забору та зберігання є досить невелика. Для чоловіків – це лише 500 гривень. Це невеликі кошти для того, щоб зберегти кращий генофонд нашої країни.

Також розрахувати навіть орієнтовну потребу у коштах ми  не можемо, адже немає можливості порахувати, яка кількість військових захоче скористатися цією соціальною гарантією. Тому ми і пропонуємо розпочати дану роботу як пілот.

І далі уже коригувати деталі. Тема посмертного використання репродуктивних клітин, вона теж дуже важлива. Це питання ми обговорювали на засіданні нашої робочої групи, і це питання буде врегульоване актами Кабінету Міністрів України, зокрема дозвіл на посмертне використання репродуктивних клітин можливий лише у разі такого волевиявлення  військовослужбовця. Зокрема потрібна дуже особиста письмова поінформована згода. І ця форма згоди і всі деталі, як ми передбачаємо даним проектом буде прописана на рівні Кабінету Міністрів. Але це все треба робити згодом, треба розпочати спочатку з не посмертного, як-то кажуть, донорства такого – репродуктивних клітин, а спочатку для тих, хто поранений і втратив таку репродуктивну функцію, щоб зробити пілотний проект, подивитись як воно має працювати, прорахувати його і зробити все, як воно має бути. І підсумовуючи все вищесказане, я переконана, що вже зараз ми повинні думати про наше майбутнє, в першу чергу про тих, хто це майбутнє нам виборює на полі бою, і дати їм право на батьківство та материнство у разі важкого поранення.

Дуже вам дякую. Сподіваюся, що на всі попередні питання я вже вам відповіла.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана.

Шановні народні депутати,  є питання до пані Оксани?  Будь ласка, пан Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня. Скажіть, будь ласка, пілотний проект на базі чого ми будемо робити? Бо ви кажете –  пілотний проект, це де він буде проходити, планується, да, там в Нацгвардії, Збройних Сил там, да. Незрозуміло, де ми будемо зберігати це. І як  там зазначають, наприклад, адвокати України  і де вони пишуть, що в основному застосування всіх методів здійснюється закладами охорони здоров'я всіх форм власності, але на практиці абсолютна більшість з них мають приватну форму власності. Тому було б доцільним надати можливість вибору закладів охорони здоров'я як державних, так і недержавних.

 

ДМИТРІЄВА О.О. Так. Дивіться, ми в робочу групу збирали і приватні, і державні всі заклади, хто займається репродуктивним здоров'ям. Це, дійсно, заклади охорони здоров'я. Навіть приватні заклади сказали, що вони готові тримати репродуктивні клітини у себе, але у нас є і державні заклади. Тому ми можемо… Я не вважаю, що буде така велика кількість і в першу чергу, що нам потрібно буде долучати приватні заклади. Ми повністю можемо користуватися нашими державними закладами, вони готові працювати, вони готові зберігати ці клітини, у них є така можливість, тому ми розпочинаємо з державних закладів.

А потім, якщо вже у нас буде така потреба і велика нехватка цих державних, то ми можемо вже підписувати там якісь договори з приватними, але це буде розмова вже, якщо не буде вистачати державних. Насамперед – це державні заклади.

Інформація вся зберігається, інформація вся засекречена, ці клітини нікуди не передаються, вони залишаються лише за цією людиною, яка зберігає ці клітини, надає їх, все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. А посмертне, ми не врегульовуємо цим законом?

 

ДМИТРІЄВА О.О. Посмертне ми цим законом не врегульовуємо, бо там дуже багато питань, ми спілкувалися і з Міністерством соціальної політики, і зі всіма, там  в дуже багато законів треба входити і вносити зміни, як має бути, і спадкоємці, хто буде. Тобто, це треба вирішувати, давайте, хоча б спочатку, почнемо з того, що треба зробити для тих, хто просто втратить цю функцію свою. Тому що, дійсно, в країнах…

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Оксано, а таким чином ви передбачаєте, що якщо людина померла, то матеріал, що, він зникає, його знищують?

 

ДМИТРІЄВА О.О.  Утилізується.

 

ГОЛОВУЮЧА. Як?

 

ДМИТРІЄВА О.О.  Його можуть утилізувати, так. Якщо він не залишив своєї згоди на те, що він згодний, що посмертно його використовували, то цей матеріал утилізується. Він не продається, він не передається нікому, все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, от у пана Анатолія і у мене є…

 

ДМИТРІЄВА О.О. Це дуже важливо, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Є ідея, щоб ми ще зробили, як юридичний документ, останній лист, який оформлюється командиром частини і там теж можна буде про це згадати – це як такий, як…

 

ДМИТРІЄВА О.О. Так-так, можна. Ну ми можемо до другого читання це все зробити і я підключила навіть зараз у нас підключений і юрист з яким ми працювали і ми всі ці замітки і зауваження зараз запишемо собі, щоб до другого читання. Я розумію, що в першому, за одне читання, ми його не приймемо, там дуже багато що треба  ще врегулювати.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Шановні колеги, якщо можна, я. Як голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів, спілкуючись з ветеранами, знаю про це питання, яке виникає, тому прошу колег підтримати даний законопроект, прийняти його за основу та доопрацювати.

 

ДМИТРІЄВА О.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович! 

Ви вели, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановна Галина Миколаївна! Шановна авторка основна законопроекту! Шановні колеги! Насправді тема є дуже актуальна. Я не медик за професією, але спілкуючись з ветеранами і членами родин, на жаль, усвідомлюємо, що ця тема стає все більш актуальною, особливо знаючи, як рашисти порушують правила ведення війни, будь-які Женевські конвенції, то, спілкуючись з бувшими військовополоненими, на жаль, ця тема є актуальною. Через те дуже важливо, що річ, яку пропонує основна авторка, вона є добровільною, це дуже важливо в цьому законопроекті. Але держава має створити гарантії державні щодо збереження можливості біологічного батьківства, материнства для захисників і захисниць нашої держави у випадку отримання ними поранень, які впливають на репродуктивні функції. Також одним із завдань законопроекту є поширення частини гарантій у сфері медичного забезпечення і реабілітаційних заходів, наданих військовослужбовцям, які мають поширюватися і на поліцейських, які виконують службові завдання в районі воєнних дій. Спілкуючись з медиками, в тому числі і приватного напрямку, справді, я підтверджую, що вони готові надавати такі послуги, тому що розуміють наскільки це важливо.

І також те, що сказав колега Остапенко, ми до другого читання можемо врахувати всі ці пропозиції. Бо дискусія однозначно буде як і в сесійній залі, так і в процесі засідань робочих груп. Через те я пропоную підтримати ініціативу і рекомендувати Верховній Раді ухвалити за основу в першому читанні.

Дякую.

 

ДМИТРІЄВА О.О. Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Не чути звуку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, чи є ще якісь пропозиції, чи є необхідність послухати центральні органи виконавчої влади, які майже всі надали  позитивні висновки. У Мін'юсту є зауваження, якими, як і сказала пані Оксана можемо врегулювати на друге читання. Чи є у когось ще бажання?

 

_______________. Ми записали... (Не чути) ... до другого читання.

 

_______________. Шановна Галина Миколаївна, дозвольте мені сказати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка,  ДСНС, будь ласка.

 

_______________. (Не чути) ... з надзвичайних ситуацій.

Хотів би нагадати... (Не чути)...   шановні народні депутати,  стосовно того, що ... (Не чути)  ... який пан Михайло озвучив поряд з поліцейськими також безпосередньо в зоні ведення бойових дій працюють і співробітники Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Які відповідно до абзацу першого частини другої статті 12 Закону України "Про національну безпеку України", входять до складу сектору безпеки і оборони України та виконують функції з забезпечення національної безпеки та оборони України.

Ми хотіли би зауважити, що наші працівники також мають повне право користуватися відповідними даними ... (Не чути) ... прирівняні до військовослужбовців, які виконують безпосереднє ... (Не чути)  ... в зоні ведення бойових дій. А  тому вважаємо за доцільне запропонувати, щоб на наших співробітників розповсюджувалось право в період дії військового стану ... (Не чути)  ... начальницького складу Служби цивільного захисту гарантувати безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я будь-якої форми ... (Не чути)  ... на рівні з військовослужбовцями...  (Не чути) ... поліцейського складу.

Тому прошу врахувати наші пропозиції в подальшому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. З повагою до служби, до вашої роботи.

У мене прохання, вимкніть, будь ласка,  мікрофони, тому що тут дуже поганий звук. Дякую. Все, начебто краще. Дублюється.  

Дякую, шановні народні депутати та запрошені. Ми це врахуємо під час другого читання... (Не чути)

 

_______________. Колеги, можна…

 

ГОЛОВУЮЧА. У мене прохання: всі, хто не говорить, вимкнути мікрофони у нас дуже поганий зв'язок, тут у студії.

Дякую.

Дякую, шановні народні депутати. ДСНС, мабуть, у нас ще як СБУ і слухає додатково.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане Юрію, за уточнення.

Справді, я вже це теж помітив, до другого читання ми маємо доопрацювати, бо це стосуватиметься і вашої поважної служби, і колег також прикордонників. Тобто ми будемо враховувати, бо тут малось на увазі система МВС, але уточнення до другого читання я думаю, ми з паном Анатолієм Остапенком спільно внесемо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, пані Тетяна.

 

ЦИБА Т.В.  Дякую.

Колеги, я хотіла просто репліку дати. Дивіться, насправді, для того, щоб цей законопроект нормально пройшов зал і був нормально сприйнятий суспільством, однозначно його попередньо треба комунікувати до того як винести в зал. Тому що от я, наприклад, дивлюся навіть за своєю реакцією. Да, як не підготовлена людина до Комітету соціальної політики, то мене якось напрягла тема. Коли ми там трошки проговорили, я розумію, що так, напевно, така проблема є. Але перша реакція: ну, подождите, как? Зачем? Тобто це дуже, а для того, щоб це пройшло нормально, дуже прошу особливо авторів, дуже перейнятися питанням підготовки суспільства до того, що ця взагалі є, і, що вона взагалі актуальна, і, що вона важлива. Тому що перша реакція це куча дітей, яких можна всиновлювати, вибачте, але це має бути підготовлено. Однозначно.

Дякую.

 

ДМИТРІЄВА О.О. Тетяно, дякую за такий коментар. Але дуже багато наших колег підходили і просили, щоб ми написали такий законопроект. Плюс ми спілкувалися з військовими, з населенням і всі дійсно розуміють, яка може бути проблема. Я розумію, що всиновлювати це так, можна всиновлювати, але це таке, це свої рідні клітини, і ми даємо можливість тій жінці, яка втратила функцію мати цих дітей, народити самій. Розумієш, це теж дуже психологічний бар'єр.

 

ЦИБА Т.В. Я ж підтримую. Я просто…

 

ДМИТРІЄВА О.О.  Да-да, я розумію.

Дякую, що ти підказуєш, да, що треба комунікувати, це як зі всім треба комунікувати.

Дякую вам.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана. Дякую, пані Тетяна.

Будь ласка, Сергій Гривко.

 

ГРИВКО С.Д. Дякую, Галина Миколаївна.

Насправді дуже гарна ініціатива і, на мій погляд, вона потрібна, тому давайте голосувати, підтримувати цю ініціативу і вже до другого читання там якісь неузгодженості ми можемо виправити та вдосконалити цей законопроект, щоб був в насправді ефективний і дієвий.

Дякую авторам за таку ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Не можу не дати слово Микичак пані з МОЗ. Будь ласка, пані Ірина.

 

МИКИЧАК І.В. Добрий день, колеги! Добрий день, шановні народні депутати! Ну, Міністерство охорони здоров'я, звісно, підтримує цей закон і не має до нього зауважень і пропозицій.

Єдине, що я хотіла би додати, що дійсно, що стосується мережі закладів, то допоміжними репродуктивними технологіями, а це, власне, є запліднення штучне, практикують переважно приватної форми заклади. Є в нас три закади бюджетних в бюджетній програмі Міністерства охорони здоров'я. І ще перед війною ми розпочали роботу з нашими народними депутатами, щоби підготувати і прийняти Національну програму репродуктивного здоров'я, так би мовити, нову редакцію чи нову ітерацію, колись така працювала програма, коли започатковували ДРТ, і, власне, створити в Україні мережу державних закладів, які будуть займатися на базі наших провідних пренатальних центрів. І в нас такі вони дійсно є дуже потужні, почали, але війна зупинила і трошки не того було.

Але сьогодні ми всі дуже добре розуміємо яка демографічна криза нас очікує, які втрати ми несемо. Мінно-вибухові травми, від яких страждає не тільки захисники України, але і цивільне населення, вони насправді дуже страшні, дуже вражаючі з ураженням багатьох органів і систем, і в тому числі органів репродуктивної функції. Тому тут дискусія, як то кажуть, недоречна.

Єдине, на що я би хотіла звернути увагу, стосовно комунікації. Це дуже сенситивне питання, з ним треба бути дуже обережним. Тому що коли ми починаємо розповідати на широкий загал про число втрат і так далі, і так далі, ми не будемо працювати на користь нашої держави, тому тут насправді треба більше, мабуть, в закритому середовищі – в комітетах, у фракціях для того, щоб було розуміння, не стільки для загалу. Загал, люди, захисники наші, їхні сім'ї прекрасно розуміють про що іде мова. І, мабуть, цей закон мав би поширюватися і на все населення, тому що і цивільні страждають. Але ми розуміємо про фінансовий ресурс, який на сьогоднішній день не дасть нам можливості зразу запровадити на всіх. Тому рухаємося крок за кроком, і дякую за ініціативу пані Оксані і команді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірина.

Можемо переходити до голосування, так? Так.

Переходимо до голосування. І голосуємо включення законопроекту до порядку денного і рекомендацію Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим Олегович. Струневич Вадим.

Бабенко Микола.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій..

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до наступного питання нашого порядку денного.

 

ДМИТРІЄВА О.О.   Дякую дуже, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана. До зустрічі.

 

ДМИТРІЄВА О.О.  До зустрічі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Переходимо до розгляду питання щодо доцільності включення до порядку денного законопроекту про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо борців за незалежність України у ХХ столітті) (реєстраційний номер 8032), народний депутат В'ятрович Володимир.

Будь ласка, пане Володимире, ви з нами? Будь ласка.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Доброго дня. Дякую за розгляд цього важливого законопроекту, який покликаний хоча б частково певною мірою відновити соціальну справедливість щодо людей, які зазнавали репресій в часи комуністичного режиму, які віддавали пів свого життя і здоров'я в боротьбі за свободу і незалежність країни. І здобуття незалежності України в 1991 році значною мірою результат, зокрема, їхньої роботи, їхньої боротьби. І, напевно, великою провиною всієї політичної еліти за всі вже понад 30 років незалежності є те, що українська держава, яка постала завдяки зусиллям цих людей, так і не забезпечила їм якихось, бодай мінімальних, соціальних гарантій.

Тільки в 2015 році був врешті ухвалений Закон "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", але це радше було… цей закон радше дав правильну політичну, етичну оцінку боротьбі за незалежність, але, на жаль, питання належного соціального захисту цих людей залишилося і після цього, і до сьогодні не вирішено. В часи СРСР навіть, вийшовши з місць позбавлення волі, ці люди були позбавлені гідної роботи і зарплати, отже отримували мізерні пенсії в той час, коли ті, хто їх засуджував, співробітники там КДБ і так далі, очевидно, отримували значно і отримують значно більші премії.

Тому я дуже дякую всім, хто долучився і став співавтором цього законопроекту, а це понад чотири десятки депутатів, зокрема з вашого комітету. Сподіваюся, що хай пізно, але зараз спробуємо відновити цю несправедливість. Чому пізно? Тому що, на жаль, більшість політв'язнів комуністичного режиму не дожили до наших днів, але можемо бодай для тих, які дочекалися наших днів, щоб вони дочекалися від нас і справедливості.

Отже, по суті законопроекту пропонується внести зміни до Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", поширивши його дію на громадян, які відповідають одночасно трьом критеріям, це важливо. По-перше, відповідно до Закону про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність у ХХ столітті мають статус борців за незалежність України в ХХ столітті. По-друге, відповідно до Закону про реабілітацію жертв політичних репресій 1917-1991 року зазнали репресій за політичними та релігійними мотивами у формі позбавлення волі, ув'язнення або примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу, тобто йдеться конкретно про політв'язнів. І по-третє, ці особи мають бути реабілітовані в установленому законом порядку.

Пенсії за особливі заслуги борцям за незалежність у ХХ столітті пропонується встановити у розмірі 200 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Тобто мова йде про близько 5 тисяч гривень. Хоча у відсотковому вимірі це буде вища ставка ніж іншим людям, яким встановлювали пенсії за особливі заслуги, але я вважаю це виправданим, адже, як я і сказав, ці люди зараз реально мають дуже низькі пенсії, і встановлювати зараз низькі надбавки людям, які здобули для нас цю незалежність, виглядало би, напевно, не відновленням справедливості. Зрештою 5 тисяч гривень на сьогодні – дуже невелика сума і, враховуючи те, про яку кількість людей говоримо, ми говоримо, напевно десь про кілька десятків людей на всю країну, можливо, трохи більше сотні, я не вважаю, що це створить якесь дуже велике навантаження на наш бюджет.

І наостанок. Законопроект стислий, мені здається, зрозумілий, комплексний. І хотів би просити комітет рекомендувати Верховній Раді ухвалити його відразу за основу і в цілому знову-таки з тих міркувань, що, вважаю, що соціальна справедливість щодо тих людей мала би бути відновлена якомога швидше.  

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире.

Будь ласка, питання є до автора законопроекту? Михайло Михайлович, колеги, є питання? Да, спочатку народні депутати, а потім Міністерство соцполітики і Міністерство фінансів, тому що у них негативні висновки, але вони всі носять фінансовий характер. Я би хотіла перед тим, як ми перейшли б до фінансів, спочатку проговорити, що це пенсія за особливі заслуги, по-перше.

 По-друге, що цим людям сьогодні, кому 80 і більше, а деяким вже 92 і деякі померли вже без того, що Україна поставила їм хоч... да, визнала хоч якимось чином, що вони дійсно боролися  за часів СРСР з тим режимом, який був на той час. Тому тут така справа.

І я би хотіла у пана Володимира запитати, я знаю, що він знає, приблизна кількість таких людей зараз в Україні.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Власне, що можемо говорити про приблизну кількість таких людей, тому що точних цифр немає, можу говорити тут як історик, як колишній керівник інституту національної пам'яті, який комунікував з такими людьми. Мені здається, що мова йде про кілька десятків, раптом, можливо, більше сотні людей, навряд чи більше.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире.

Власне, і мої обрахунки теж кажуть, що їх, може, максимум до 300 осіб, але я думаю, що ми таку кількість навіть не нарахуємо. Я просто до того, передуючим питанням, які будуть стояти з фінансової точки зору.

Будь ласка, ще від народних депутатів є питання до автора? Тоді переходимо до обговорення. Я прошу, Дарина Марчак і потім Міністерство фінансів. Я спочатку тим, хто надав негативні висновки.

Будь ласка, пані Дарина. 

 

МАРЧАК Д.М. Дякую дуже, колеги.

Насправді в нас два типи зауважень до даного законопроекту. Розуміючи в цілому, що нам потрібно підтримувати людей, які боряться за незалежність, нас турбує дуже нерівний і, на наш погляд, такий фрагментарний   несистематичний підхід, чому і як ми визначаємо розмір пенсійних виплат для різних категорій людей, які боряться за нашу незалежність. Ми говоримо про людей, які загинули під час Революції Гідності, їхні родини, або які постраждали, ми говоримо зараз про людей, які зазнали політичних репресій.

В нас зараз є значна кількість військовослужбовців, які вийшли на пенсію після перебування в зоні АТО, або людей, які будуть виходити на пенсію після, сподіваюся, завершення війни – немає горизонтального підходу. Ми зараз в міністерстві пропрацьовуємо можливі варіанту такого горизонтального наскрізного підходу. Але, на наш погляд, є питання значної несправедливості і, ну, відсутності якоїсь зрозумілою логіки: чому і що, і яким чином ми встановлюємо, ну, які виплати для різних категорій громадян.

Ну, і друге питання, воно насправді фінансове. Знову таки, на наш погляд, відповідальною є державна політика, яку ми можемо потім реалізувати, не тільки оголосити про те, що ми це робимо, а і здійснити на практиці. І от ми на сьогодні маємо достатньо дуже складну ситуацію з фінансування Пенсійного фонду. Ми передбачаємо значне посилення складнощів з урахуванням ситуації, яка є зараз на фронті, з урахуванням потреб виплат пенсій родинам війсковозагиблих... загиблих військовослужбовців. І ми не бачимо додаткових джерел надходжень, які можна було б спрямувати на додаткові виплати. Так, формально вони невеликі – приблизно 12 мільйонів гривень на рік, але все одно це гроші, які фактично нам сьогодні потрібно в якоїсь іншої когорти громадян забрати.

Ми не знаємо відповіді на це. Я... Можливо, Міністерство фінансів має іншу позицію. З нашої точки зору обіцяти людям виплати, які потім ми не зможемо здійснити, і це залишиться просто заборгованістю держави, яка розтягнеться на багато років, це є більш небезпечно, ніж, ну, можливо, пропрацювати додаткове рішення і знайти горизонтальний підхід, який буде всіх задовольняти і який ми як держава зможемо виконати.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Дарина.

Я погоджуюсь з вами про несистемний підхід, але мені здається, що це закидати потрібно урядам, да, які системно не можуть структурувати ті позиції, які є. Що стосується пенсії...

 

МАРЧАК Д.М. Ми зараз над цим працюємо. Дайте нам ще трошечки часу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую.

Власне, я хочу трішки історії розповісти. Зараз, Михайле Михайловичу. Просто я знаю, я спілкувалася з паном Володимиром, з автором цього законопроекту. Ця ж історія вона не нова, вона вже точиться, я думаю, що більше ніж два роки, ну я її пам'ятаю більше ніж два роки. І власне, внесення цього законопроекту, по якому уряди бралися вирішувати цю проблему, але не вирішили в результаті саме тому, що це несистемний підхід і таке інше.

У нас щонедавно загинула така людина, чоловік, якому було 92 роки, який боровся за Україну. На жаль, такі люди у нас і відходять від життя в умовах, коли вони проживають, борючись попередньо за Україну, вони наразі перебувають на грані... Я не знаю, в мене навіть слів не вистачає сказати, в яких фінансових умовах вони перебувають. Якщо ми кажемо про людей, яким 90, 80, це люди, які отримували заробітну плату під час Радянського Союзу. Зрозуміло, що вони, борючись з режимом, вони не могли отримувати ані кар'єрного росту, ані якихось там для себе преференцій, і вони були бідні в попередні часи, і вони зараз ідуть з життя, просто перебуваючи на межі абсолютної бідності. І їм ніхто, крім місцевих громад, вони дуже часто не здатні вже сьогодні комунікувати, у них нема вже того здоров'я для того, щоб комунікувати з тими, хто був поруч.

І тому це питання, чому пан Володимир і каже, що воно нагальне, тому що ці люди йдуть з життя і вони нічого не отримали. І таких людей, якщо ми нарахуємо їх там 100 чи 200, це буде добре, якщо ми їх знайдемо взагалі, що такі люди є.

Я не думаю, що це перевантажить наш бюджет, ну взагалі не думаю, що це перевантажить наш бюджет, і ми можемо знайти на це кошти. Я єдине, що відв'язала б на друге читання таку пенсію від прожиткового мінімуму так, як ми з вами і казали, тому що воно не логічно. Зробити так, як ми робили по чорнобильцях: встановити мінімальну межу, встановити, що менше отакої величини такі люди не можуть отримувати пенсії. І це пенсія, ще раз нагадаю, це не трудова пенсія, це пенсія за особливі заслуги, яким українці, які звертаються до народних депутатів, просять, щоб ми їм віддали належне цим людям, яких небагато. Взагалі таких небагато, хто готовий танки зупиняти. Але, як виявилося, що таки багато в нас в Україні.

 

МАРЧАК Д.М. Пані Галина, тут питання лише щодо того, якщо ми визнаємо особливі заслуги і ми говоримо про прецедент. Ми говоримо про певний рівень, і ми знаємо як прецедент працює. Потім приходять інші категорії громадян, які вважають, що вони також мають, і вони скоріш за все мають особливі заслуги. І починається оце прецедентне право.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Пані Дарина, тут категорія дуже чітко окреслена. Це люди, які брали участь в боротьбі за незалежність. Ця категорія не збільшується, тому що вона обмежується 1991 роком, і люди, які зазнали репресію комуністичного режиму, тобто ті, які відсиділи. Тому ця категорія, на жаль, для нас буде тільки зменшуватися, тому що справді люди вмирають. І абсолютно правильно було сказано пані Галиною, вони вмирають в страшних злиднях. Тобто мова йде про людей, які отримують, не знаю, півтори тисячі гривень. І насправді, ви навіть самі назвали цифру, мені здається, що вона досить серйозно завищена, 12 мільйонів гривень до державного бюджету – це точно не ті великі гроші, які є ціною того, що держава зараз просто осоромлює себе перед майбутніми поколіннями, що нездатна вшанувати тих людей. Я знаю безліч громадських ініціатив і сам належу до таких громадських ініціатив, які збирають кошти безпосередньо для того, щоб давати і просто купувати їжу цим людям. Це, звичайно добре, але це неправильно, тому що я переконаний, що це для держави надзвичайно важливо визначитися, що для неї ці люди є важливими, що вона визнає цих людей як таких, завдяки яким вона постала. Тобто це питання точно не тільки соціального характеру. Це питання і політичного і морального характеру.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимир.

 

МАРЧАК Д.М. Я погоджуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Да, пані Дарина. Будь ласка.

 

МАРЧАК Д.М. Я погоджуюсь з цим. Єдине, що от я зараз подумала, що в принципі пенсія – це ж не єдиний інструмент соціальної підтримки таких громадян. Якщо можна, ну, насправді у нас є ще кілька інструментів, якими можна забезпечувати виплати. Мене скоріш турбує от саме прецедент з того, що … (Не чути)

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Я б з радістю. Я не проти будь-яких інших додаткових. Але знаєте, я цією темою займаюсь вже напевно теж близько 30 років. І, на жаль, поки що позатим, що на рівні місцевого самоврядування якісь додаткові виплати і те, що збирає громадськість, нічого не було. Це буде  радше прецедент того, що нарешті держава почала якусь невеличку соціальну опіку для дуже, ще раз хочу сказати, дуже невеликої кількості людей.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире.

Пані Дарина, ми готові чекати від уряду будь-які системні пропозиції. У мене зараз пропозиція – прийняти цей законопроект за основу, подивитися, що на друге читання ви нам запропонуєте, як уряд в тому числі. Ми готові долучитися, не скорочувати терміни, зробити таким чином, щоб ви надали пропозиції, як це вирішувати. Я не знаю, що ви можете там запропонувати, стипендію якусь. Якщо це 30 років не могли знайти якусь систему і прецедент якийсь, то я не думаю, що зараз зможе міністерство чи хтось знайти щось інше. Ну, щонайменше мені в голову не приходять ніякі інші варіанти.

 

МАРЧАК Д.М. Давайте, можливо, ми справді подивимося на інструментарій доступний, і, можливо, ми зможемо запропонувати якийсь інший варіант вирішення цієї проблеми. Проблему розуміємо, да? І, можливо, якщо ми цей варіант зможемо запропонувати, то тоді в робочому порядку…

 

ГОЛОВУЮЧА. Зробимо цей механізм. Щонайменше я буду пропонувати відв'язатися від прожиткового мінімуму і прив'язатися до сталої величини, як ми зробити по чорнобильцях, сто відсотків, з індексацією потім.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні колеги, прецедентом є те, коли Міністерство соціальної політики виступає проти соціального захисту громадян. Це, до речі, прецедент вперше.

 

МАРЧАК Д.М. Ми не виступаємо проти, ми говоримо лише про інструментарій.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я ж вас не перебивав, ми не на громадських слуханнях. Я вас не перебивав, пані Дарина.

 

МАРЧАК Д.М. Вибачте, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Це не колегія Міністерства соціального захисту. Це перше.

Якщо говорити, то мова йде навіть не сотні людей. Я думаю, що пан В'ятрович, він може їх перелічити по прізвищах, за прізвищами. Я, наприклад, знаю декількох таких людей, які відсиділи в місцях ув'язнення більше, ніж дехто живе, з керівництва багатьох сьогодні підприємств, міністерств і навіть народних депутатів. Бо у Львові їх залишилося навіть не десяток. Це відомі прізвища, я хотів би, щоб ми їх знали. Це з родини Горинів залишився один Горинь. Якщо говорити – родини Калинців, залишився один Калинець. А це ті люди, які відсиділи декілька десятків ув'язнень. А хто не дожив, про це говорила Галина Миколаївна, я їй дякую за розуміння цієї проблеми, бо Лук'яненко вже ніколи не отримає. Якщо говорити по деяких прізвищах, то вони отримують мінімальну зарплату, і вони сьогодні йдуть у вічність з образою на державу. Через те хотів би, щоби насправді ми виправили помилки тих, в тому числі і мене, які були в попередніх владах, але до цього не дійшли, бо центральна влада цього не розуміла.

Через те я просив би, щоб ми все-таки ухвалили в першому читанні, далі до другого читання розібралися про ті механізми, про які говорила і пані заступник міністра, і пані голова комітету, але це технічні питання, які можна обговорювати. А Міністерство соціальної політики має дбати не за пошук грошей, а за пошук методів більшої соціальної підтримки наших громадян. А Мінфін та Міністерство економіки і інші – вони мають все-таки займатися пошуком грошей.

Через те давайте змінимо пріоритети, бо насправді, можливо, я щось не розумію, але це ображає мільйони тих українців, які сьогодні залишаються на мінімальному забезпеченні. Я думаю, що Міністерство соціальної політики нарешті скаже нам, що таке прожитковий мінімум і як прожити за мінімальну пенсію – це теж дискусія, вирішення якої ми чекаємо від нового керівництва Міністерства соціальної політики. В іншому разі суспільству не зрозуміло, для чого змінювали одних на інших. Прізвища помінялися, ми хочемо…

 

ГОЛОВУЮЧА. Це інші питання, Михайло Михайлович. Це інші питання. Хай попрацюють спочатку. Дякую, Михайло Михайлович, за підтримку законопроекту.

Будь ласка, пане Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Хочу ще зазначити як голова підкомітету соціального захисту прав ветеранів, що даний законопроект зрозумілий, його треба приймати в першому читанні, до другого доопрацювати і ті всі зауваження, які були зазначені і головою комітету, і Михайлом Михайловичем Цимбалюком, всі інші. Це наші патріоти, ми їх повинні визнати і на їхніх прикладах, да, що в той час, в радянський, це не вільна Україна, боротися за Україну, це радянський час, коли і КДБ, і Міністерство внутрішніх справ ходили за цими людьми і вони взагалі практично і тоді не існували, да, і зараз їхня жалюгідна пенсія, яку вони отримують, це, ну для вільної України, яка зараз бореться з ворогом, це якраз і показник. Ми його повинні прийняти. І, звісно, ми повинні відв'язати і зазначити їм пенсію сталу, да, з індексацією і це ж за особливі заслуги перед Батьківщиною, вони дійсно заслужили. І наші герої нинішні, да, вони, по суті, на прикладах цих борців за незалежність України зараз захищають Україну, і патріотичне виховання молоді – якраз це буде сприяти, тому будемо підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. А я думаю, що це показовий приклад і для росіян, що в тому режимі можна боротися з тим режимом. І українці в тому режимі теж боролися з цим, не сиділи і не чекали поки там людина піде з життя, керуючи державою більше ніж 20 років.

Дякую, шановні народні депутати.

Таким чином я так розумію, що у нас зауважень більше нема, ми можемо переходити до голосування.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Так, ще можна одне?

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Пані Галино.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Я ще просто хочу відповісти на те, що звучало в обговоренні.

Дякую за підтримку народних депутатів.

Але з приводу і прецеденту, і з приводу відсотку від... до прожиткового мінімуму, цей Закон, власне, взяли за основу Закон про особливі пенсії, містить вже вісім категорій, ми пропонуємо дев'ять, тому говорити про прецедент не доводиться. Але, власне, виходячи з логіки цього закону, ми її прив'язали до прожиткового мінімуму, тому що всі вісім категорій в цьому Законі прив'язані відсоток до прожиткового мінімуму. Тому, мені здається, що в цьому якраз була логіка базового закону, який ми міняємо. І я думаю, що буде простіше продовжити цю логіку і, виходячи з цього, якщо ми все-таки залишимо цей відсоток від того прожиткового мінімуму, то, мені здається, що Закон, повторю все те, що сказав спочатку, він достатньо цілісний і, якщо є можливість, все-таки просив би пропонувати за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимир.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Я не бачу що тут міняти можна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми розуміємо. Ми розуміємо тут повністю в нашому комітеті і всі прив'язки до прожиткового мінімуму, і соціальної частини.

І пані Дарина, я думаю, що вона якраз буде тим, хто нам допоможе законопроект 3515 довести до ума.

І Міністерство зараз соціальної політики повністю розуміє яким чином відв'язувати цю величину нерелевантну від заробітних плат, в тому числі і силових структур, і яким чином залишати їх в соціальній сфері. Тому там політика випрацювана і вона вже є, і вона вже державна, тому будемо дивитися. На друге читання у мене прохання, просто зараз може не тиснути, а зробити. Ми зробимо, це я вам обіцяю, що ми будемо цей законопроект вести, я думаю, що і Михайло Михайлович теж як перший заступник голови комітету теж буде підтримувати, і Анатолій Дмитрович, він же висловив як голова підкомітету. Ви побачили, що всередині комітету тут немає якихось перепон. Але технічно дайте нам оцю частину обговорити, в тому числі з Міністерство соціальної політики. Я не думаю, що цей склад Міністерства соціальної політики буде проти. Ви почули від пані Дарини, що вона за системний підхід і тому дайте їм також час там подумати. Ми зробимо це. Я думаю, що до кінця року ми зобов'язані це зробити. Але дайте всім подумати, щоб це не було під тиском. Я сама не люблю коли тиснуть, в тому числі по часу. Ми знайдемо згоду з усіма, в тому числі з Міністерством фінансів, обговоримо. Я думаю, що ми познімаємо оці питання в тих консультаціях, які будуть відбуватися, тому що аргументи тут залізобетонні.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Можна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, пан Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я просив би, коли ми будемо призначати тоді робочу групу, всіх активно включатися до робочої групи, щоб ми провели її фахово і цей закон довели до, як кажуть, того стану, який ми потребуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, ми можемо переходити до голосування. Є пропозиція включити зазначений законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим Олегович.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій у залі.

Циба Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

Ми можемо переходити до наступного питання нашого порядку денного це теж попередній розгляд Законопроекту 8076 щодо доцільності включення порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Будь ласка, Грищук Роман автор, будь ласка.

 

ГРИЩУК Р.П. Доброго дня, шановні колеги. Законопроект максимально простий, порівняно з попередніми двома, які ви розглядали, закон в одну дію, в одну фразу. Виникла ідея цього законопроекту на зустрічі спікера парламенту Стефанчука, разом з волонтерами, які заявили про те, що реєстр волонтерів, який він наразі існує, мало волонтерів знають про нього і мало волонтерів у ньому зареєстровані. За депутатським моїм запитом, надала Державна податкова служба, що тільки 383 волонтери зареєструвалися з 24 лютого по 20 вересня.

Одна з основних причин це те, що потрібно фізично бути присутніми в податковій службі, там, мінімум, дві фізичні ітерації потрібно зробити. Це прийти в банк, взяти довідку з банку і фізично цю довідку розвезти. Коли ми почали проводити робочі групи з Державною податковою  службою по цьому реєстру і визначати як діджиталізувати цей процес, щоб більша кількість волонтерів змогла зареєструватися в цьому реєстрі. Я нагадаю, що основна мета цього реєстру це в Податковому кодексі 165 стаття і звільнення від оподаткування витрат, які волонтер поніс на виконання своїх заявлених функцій цих зборів. Тобто, щоб у податкової не було питань це дохід людини чи дохід, який він витратив на благодійність, тобто це основна мета. Через те, що багато волонтерів не знають про цей реєстр або їм важко там зареєструватися, то може виникнути питання, що за цей рік там тисячі, десятки тисяч волонтерів збирали кошти, а потім виявиться, що вони поза законом. Тому нам важливо, щоб більша кількість людей заявила, да, ми волонтери, ми збирали ось кошти.

Пропрацювали і проблему знайшли в тому, що потрібно фізично приносити довідку з банку, яка по суті ні на що не впливає. Ця довідка з банку, вона просто вказує номер рахунку, який там волонтер для зборів заявляв. Три документи: паспорт, ідентифікаційний код і ця довідка з банку. Паспорт і ідентифікаційний код в Дії і  так є, замість банківської довідки ми пропонуємо просто, щоб волонтер написав номер свого рахунку. Таким чином ми зможемо зробити це, перше, або на сайті Державної податкової служби і друге, в оригіналі це можна буде зробити в Дії, якщо буде така норма, тобто волонтерам не доведеться витрачати просто на бюрократію час і максимально швидко зареєструватись.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Романе.

Шановні народні депутати, є в когось пропозиція, пане Анатолій, може?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. У мене пропозиція, включити його до порядку денного та прийняти за основу, тому що там є зауваження саме органів виконавчої влади. І ми тоді доопрацюємо і приймемо, я думаю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Романе, там надійшли пропозиції від Податкової служби з одного боку, щоб ми там уточнили. І, якщо є Максим Лациба на зв'язку і у нього є пропозиції. Вони, власне, знову ж таки переходять... У нас  дискутувалася в комітеті вже тематика інформаційних порталів для волонтерів. І я думаю, що там у Максима Лациби є одна пропозиція, Наталія Повтарь, я не знаю, є вона з нами наразі і немає, у них там ще пропозиції, щоб вони це узгодили. Я не думаю, що ми будемо там витрачати багато часу у Верховній Раді, але потрібно, щоб .... (Не чути) ... працювали.

Будь ласка, Максим Лациба.

 

ЛАЦИБА М. Дякую, колеги. Максим Лациба, громадська організація УНЦПД. Ми підтримуємо даний законопроект, підтримуємо його ухвалення за основу, він дуже важливий. І наша задача максимально спростити процес реєстрації волонтерів АТО в цьому реєстрів волонтерів. То ми згодні, що ця довідка з банку вона зайва, вона не треба особливо ні податковій, нікому і її можна скоротити.

Єдине ми пропонуємо уточнити в тексті законопроектів там депутат Роман Грищук пропонує, що можна подати в паперовій формі цю заяву в податкову на реєстрацію в реєстрі волонтерів АТО або в електронній формі. Ми пропонуємо після слова "електронній" додати пару слів на друге читання "в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг "Дія".

Чому це важливо. Тому що ми всі очікуємо, що цей електронний механізм подачі буде через Дію. Але так, як зараз сформована електронна форма, то це податкова скоріш за все запропонує через електронний кабінет платника податків, а він дуже   складно написано і там немає цієї нормальної автоматизації процесу. А от можливість через Дію набагато легше, тому що ми вже… фактично сам програмний продукт створений. Коли ми ВПО, пам'ятаєте, ВПО на виплати через портал "Дія" подавали. Оце точно той самий  програмний код, і там автоматично портал "Дія" перевіряє коректність вказаного номеру банку, банківського рахунку, і не треба цієї довідки. Портал "Дія" автоматично сам перевірить.  Тому ми пропонуємо саме додати "в тому числі через портал "Дія", згодні.

І ще один такий момент, поки в законі він називається – реєстр волонтерів АТО. Хоча слово "волонтери" ми вважаємо некоректно тут вживається, тому що це тут неволонтерська діяльність.  Волонтерська діяльність – це безкоштовно надані послуги і роботи. А це благодійна діяльність, бо по факту ці люди збирають кошти, благодійні пожертви на карточку, а потім закуповують щось і надають благодійну допомогу. Тому ми в режимі другого читання пропонуємо також уточнити назви і назвати слово "реєстр волонтерів АТО" назвати "реєстр благодійників АТО", і далі по тексту. Тобто "волонтери" на "благодійники" замінити. Тим більше, що податкова… Мінфін в своєму Наказі про порядок ведення реєстру вже і так їх називає – фізичні особи-благодійники. Тобто податкова коректно називає цих осіб. Тому дві такі коротенькі правки і повністю підтримуємо.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Максиме.

І Наталія Повтарь. Ви з нами, пані Наталія?

 

ПОВТАРЬ Н. Так. Дякую, пані Галино.

У мене насправді десь дуже схожа позиція до озвученої паном Максимом, але знову ж таки хотіла б зауважити про вже проговорене. Перше – подати заяви в електронній формі з використанням того ж кабінету платника податків вже можна в електронній формі, тобто без будь-яких змін до Закону про благодійну діяльність. Тому для того, щоб реально спростити процес, то дійсно потрібно зазначити детальніше про спосіб подачі в електронній формі цієї заяви через портал електронних послуг "Дія". Це перше.

По-друге, з приводу назви реєстру. Я розумію, що це, мабуть, не зовсім можливо або можливо і нам про це потрібно проговорити, власне, потрібно трішечки розібратись з тим і це важливо для наших волонтерів, для людей, які збирають кошти на свої рахунки. І для того, щоби правильно позиціонувати їхню роботу в суспільстві, варто, дійсно, перейменувати реєстр, можливо, на "Реєстр фізичних осіб-благодійників, які надають допомогу у зв'язку з військовою агресією РФ та (або) інших держав проти України", нехай  буде так. Бо то теж важливо для того, щоби правильно рухатись в питанні розвитку волонтерського руху і власне правильно name був, щоб все називати іменами.

Ну от, власне, пропозиції…

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, рекомендуєте за основу і технічні оці правки доопрацювати і отак, як ми з вами робили в попередньому законі і в режимі дуже швидкому, да?

 

ПОВТАРЬ Н. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, є ще питання до пана Романа, до наших громадських організацій? Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галино Миколаївно!

Ну, насправді, цікава ініціатива колеги щодо законопроекту, але погоджуюся із паном Максимом, що все-таки потрібно уточнити назву. І до другого читання, я думаю, буде створена робоча група в комітеті, залучити наших справді волонтерів. Бо ми знаємо певні проблеми і нюанси з їхньої діяльності по державі, то щоби ми не збурили саме цю категорію і їх слід підтримувати. Хоча, на жаль, бувають і різні певні зловживання, адже тут більше стосується благодійників.

Через те, я пропоную підтримати ініціативу рекомендувати Верховній Раді за основу в першому читанні, а там, до другого читання, доопрацювати. Я думаю, що ГНЕУ так само дасть однозначні пропозиції щодо уточнення самої назви, але ініціатива важлива і давайте будемо її підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович!

Таким чином є пропозиція включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. І я думаю, що можемо і просити скоротити терміни надання пропозицій вдвічі, так?

 

_______________. Підтримується, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Підтримується, дякую, тоді із скороченням термінів. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Хто – за?  

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим Олегович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно. У нас залишилося три маленьких питання, я думаю, що ми їх швидко пройдемо.

Сьоме питання нашого порядку денного це створення робочої групи з напрацювання нової редакції Закону України "Про гуманітарну допомогу".

В мене прохання до вас, шановні народні депутати члени комітету, щоб ми зробили, відповідно до Закону про комітети наступну робочу групу з наступним головуванням. В мене пропозиція призначити мене головою робочої групи і Романа Грищука, як співголову, який би організував роботу робочої групи в поточному режимі, там де я не буду встигати. Тому що Роман, у нас це основний на контактах з громадським суспільством, його волонтери, благодійники багато знають. І я думаю, що він нам зробить такий діалог, який буде і потужний, і активний, і буде напрацьовано закон в нормальному режимі.

Також ми отримали згоду від Максима Лациби, я думаю, що і Наталія Повтарь теж підключиться до цієї тематики. І вчора мені навіть телефонувала міністерка соціальної політики пані Жолнович, сказала, що і Дарина Марчак теж долучиться, як перший заступник міністра. Тому що вони теж думали про те, що цей закон у нас не системний, у нас взагалі те, що стосується благодійників, тим, хто надає грантову допомогу, меценатів, волонтерів, допомога армії ці питання не врегульовані. Водночас держава у нас ніколи і не приступала до системного підходу до цього, і громадське суспільство у нас розвинуте, з точки зору надання допомоги всім, набагато краще ніж урядові структури. Тому нам з одного боку потрібно підтягувати державу, з другого боку стимулювати те, що у нас суспільство є таким, яке приходить один одному на допомогу завжди в будь-яких обставинах і в будь-яких умовах.

Тому от є пропозиція створити таку робочу групу, є робочі руки, є юристи, які готові це писати, є вже бачення, ми проводили  з Романом Грищуком, який був ініціатором, декілька засідань з Головою Верховної Ради з паном Стефанчуком зустрічались і з громадським суспільством. В  комітеті у нас теж ми постійно спілкуємося з громадянським суспільство. Зокрема, з РПР, він мій улюблений залишився з попереднього життя, тому що готує як синтенкт багато текстів для змін українського законодавства. Тому є така пропозиція створити таку робочу групу.

Просила дуже Васильченко Галина, теж з "Голосу", включити її. Я думаю, що без проблем ми включимо її до цієї робочої групи, і будемо працювати в наступних етапах. Спочатку зробимо драфт, чи обговоримо концепт, який ми вже обговорювали і з паном Романом, і з паном Максимом. Зробимо драфт, обговоримо ще з міністерством бачення і це буде така нова редакція Закону "Про гуманітарну допомогу" в "Прикінцевих положеннях" до якого буде внесено багато змін і до Закону про волонтерський рух, і про благодійну допомогу, і до інших законів України. Яка б зробила систему, що у нас відбувається в державі, з точки зору благодійництва, меценатства, волонтерства і всього іншого. Я думаю, що це буде системна така робота.

Таке у мене прохання. Чи будуть якісь заперечення чи ще якісь виступи від членів комітету?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю ми підтримаємо пропозицію, щоб ви очолили робочу групу. Питання дуже важливе, а ми всіляко будемо сприяти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло Михайлович. Я думаю, що всі долучайтесь до роботи. Але насправді потрібно зробити драфт для того, щоб потім починати обговорювати в конкретних вже текстах законопроекту. Не буде заперечень, можна голосувати?   

Пані Тетяна, будь ласка.

 

ЦИБА Т.В. Я хотіла просто теж попроситися включити в цю групу. Тому що в своїх попередніх комітетах була залучена в роботу групу про розробку законодавства з меценатства. Це було більше на заклади культури, але за великим рахунком воно десь перетинається однаково.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я бачу, що у нас робоча група реальна. Тому я думаю, що текст буде. За все, що ми беремося, ми...

Пані Дарина, будь ласка. Дарина Марчак.

 

МАРЧАК Д.М. Пані Галина, дуже дякую за ініціативу. Ми всіляко підтримуємо Закон "Про гуманітарну допомогу", на сьогодні майже не працює через те, що було прийнято багато ініціатив уряду по наданню гуманітарної допомоги під час воєнного стану. Нам потрібно приводити закон фактично до чинної нормативної бази і до актуального стану.

Тому дякуємо за ініціативу із радістю долучимося і поділимося також нашими напрацюваннями.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Мінсоцполітики. І Мінмолодь, будь ласка.

Пані Марино, будь ласка.

 

ПОТАПЕНКО М.М. Так, теж хотіла би долучитися до даної робочої групи буквально нещодавно теж мала нагоду спілкуватися із громадянським суспільством, із Міністерством соціальної політики у нас дуже таке синхронне бачення. І до нас також дуже багато звертається і представників молодіжного сектору, які зараз працюють як благодійники, і волонтерські організації, і платформа, про яку не можна зазначити, яка теж працює, проговорювали, і можемо зробити її зробити більш адаптивною і корисною. Тому будемо дуже вдячні і раді попрацювати в даній групі і бути корисними.

 

ГОЛОВУЮЧА. І, нарешті, зніміть обмеження у волонтерстві 18 років і просто от мені…

 

_______________. Абсолютно це чудова група, щоб ви напрацювали дуже багато насправді корисних змін якраз і по гуманітарній роботі, і не тільки, по благодійні і волонтерській.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні колеги, тоді можемо переходити до голосування. Залучимо всі міністерства, нікого не обминемо, ми завжди запрошуємо всіх і беремо висновки всіх і від всього Кабінету Міністрів, щоб у нас все було, законопроекти писалися якісно.

Хто за пропозицію, прошу голосувати.

Третькова – за.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим Олегович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Все. Ви тепер наші і в робочій групі також, пані Тетяно.

Дякую, шановні народні депутати.

Наступне питання про зміну у нас головування на підготовку законопроекту (3515) про от той самий прожитковий мінімум, на друге читання. У нас пан Вадим Олегович дуже добре відпрацював дуже проблемні законопроекти - 6067 і 3663.

Тому я його попросила очолити робочу групу з підготовки законопроекту про прожитковий мінімум (3515) на друге читання. Він погодився і виносимо на ваш розсуд зміну головування в цьому законопроекті.

Михайло Михайлович, да, залишається як співголова по підготовці цього законопроекту, а замість мене ми... пропоную поставити пана Вадима Струневича.  Не буде зауважень?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дуже шкода, що ви...

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, ви я з вам завжди. В мене ще ТСК з'явилася з гуманітарної допомоги і ще там купа проектів, і я думаю, що насправді Вадим Олегович набагато краще веде робочі групи. А я ж нікуди не дінуся, я все рівно тексти дивлюся всі, ви ж знаєте це.

Дякую.

Буде, буде ще зауваження? Ні? Можемо голосувати?

 

_______________. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Третьякова - за.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська - за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

Вадим Олегович Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Бабенко.

Всі чекали, ну, всі чекали чи ви – за, чи ви – проти, щоб...

Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна.

 

 ЦИБА Т.В. За.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

І у нас залишилося одне питання. В мене прохання підключити виконуючий обов'язки голови комітету вже є з нами Ткаченко Максим, це його ініціатива була зробити засідання трьох комітетів, які дотичні сьогодні напряму до захисту прав осіб внутрішньо переміщених. Я ще раз нагадаю, що ми проводили ще недавно слухання щодо ВПО, які переміщені за кордон. А тут мова іде про те, що ми, обговорюючи питання про тих, хто залишився за кордоном, виїхав за кордон, ми залишили поза увагою питання тих, хто є сьогодні всередині України. І хоча достатньо важко, але ви знаєте, що пріоритети, урядові пріоритети, владні, вони всім зрозумілі – це... Перше – це війна, це зброя, це наші військовослужбові, кадрові в першу чергу Збройні Сили України і їх заробітна плата. На другому місці – це соціальне забезпечення і там ті люди, які... у яких житло зруйновано чи житло залишилося на окупованих територіях, вони сьогодні потерпають найбільше і в них купа проблем і з проживанням, і з роботою, і з транспортуванням, і з освітою діточкам,  і взагалі переїзд – це стрес для людей, вони потребують в тому числі і психологічну допомогу. Оцими питаннями сьогодні опікується Максим Ткаченко дуже сильно. Він був ініціатором створення тимчасової слідчої комісії щодо зловживання гуманітарною допомогою і можливості вишукати додаткові ресурси в державі для розміщення, як житло, для внутрішньо переміщених осіб, бо вони живуть… і він знає, як вони живуть, тому що він кожен тиждень переміщується від одного міста до іншого містечка, і він знає оцю проблематику.

Тому була така пропозиція – сумісно провести засідання трьох комітетів: Комітету з питань прав людини (відповідно його комітету), Комітету з питань соціальної політики (як тих, хто надає таку допомогу людям) і Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування (це теж зрозуміло, тому що проживання – це саме компетенція цього комітету).

Водночас, власне, отаке спільне засідання, воно є на кшталт слухань трьох комітетів. Ви знаєте, що ми проводили слухання п'яти комітетів по ВПО, які переміщені за кордон. Але слухання потрібно готувати довго, а у нас не так багато часу для того, щоб послухати і, може, зробити якусь корекцію для урядових дій. Тому виникла така пропозиція – зробити засідання типу, може, круглого столу чи робочої наради. Я б хотіла послухати ваші думки, наші шановні члени комітету нашого, в який спосіб і в якому форматі ми могли б провести це засідання, яке, ще раз нагадаю, дуже схоже на слухання, коли міністерства розповідають, що вони зробили. От ми там почали писати програму, це і Міністерство соціальної політики, це і Міністерство реінтеграції, бо Верещук Ірина там багато робить, і Міністерство… як у нас, регіональне, регіонів, регіональної політики, я не знаю, як воно повністю називається, перепрошую, що я назву його повністю не знаю, але і це міністерство; і Пенсійний фонд України, і Ощадбанк, і Укрпошта, яких ми теж задіємо для того, щоб надавати соціальні послуги, соціальну допомогу, соціальне піклування таким людям.

Тому я б просила, щоб Максим Ткаченко ще добавив, як він це бачить, і потім послухати вас, в якому форматі ми це можемо зробити з внесенням змін до плану нашої роботи. І в нього пропозиція зробити це 17 числа.

Будь ласка, пан Максим.

 

ТКАЧЕНКО М.М. Пані Галина, дуже дякую вам за представлення мене та за представлення моєї роботи, тим, чим я дійсно займаюся всі ці вже 7 місяців війни і до цього займався також 2,5 року – ВПО. Але до лютого місяця їх було, ми думали, що їх дуже багато, а зрозуміли тільки тепер, що багато – це зараз, коли більш, мабуть, більше 5 мільйонів зараз знаходяться ВПО по нашій країні.

Я дуже дякую усім колегам і членам вашого комітету, і тим, хто зараз з нами, за те, що долучитеся, я дуже сподіваюся, до цього нашого засідання. Формат, мені здається, от те, про що ви зараз казали, це те саме, що нам потрібно, щоб були присутні пусть даже в онлайні, але були присутні члени всіх наших трьох комітетів, а також всі ті люди, про яких ви зараз казали – представники міністерств, Укрпошти, Пенсійного фонду і так далі, і так далі. Тому що, мені здається, мені здається, і це хочу дуже, задати ці питання саме під час нашої цієї наради, дуже мало з них, хто розуміє, що дійсно зараз, скажемо так, происходит в житті цих людей, тому що сидіти в кабінетах у Кабміні або там десь в якихось інших наших державних установах – це одне, приймати постанови.

Дивіться, простий приклад, те, що ми прийняли, там, 450 гривень на людину компенсація від держави в місяць за програму "Прихисток" тим, хто дає можливість безкоштовно жити людям ВПО по всій країні. Тобто ми про це всі кажемо, кажемо, кажемо – Прихисток, Прихисток, а я задаю питання, хтось заходив, коли хтось останній раз заходив на цей портал і бачив, скільки там пропозицій зараз є? А я вам скажу, там максимум дві пропозиції на область, дві пропозиції на область. А знаєте, чому таке? Не тільки із-за цього, а одна з причин, тому що оці 450 гривень майже ніхто не отримує всі ці місяці, їх не платять, ці гроші. Це я вам кажу як людина, яка їздить, дуже дякую ще раз, пані Галина, за те, що ви закцентували на це увагу, ми постійно знаходимося в дорозі з колегами, тому що ми самі ВПО, ми з 14-го року, я, моя родина, ми це все проживаємо. І люди не платять ці 450 гривень, а ми приймаємо ще одну постанову – 900 гривень будемо платити. Та люди сміються з нас, ви розумієте це. І саме тому, що даже ці 450 гривень не платилися всі ці місяці, тому ніхто не хоче, вони кажуть: ми не будемо це давати, тому що нам даже це не компенсують. Конечно, люди тогда начинают давати об'яви і по 15 тисяч здавати це житло нашим людям ВПО, понимаете. От одна, це така  мелкая деталь, але саме про це хочеться поговорити на цьому засіданні. І таких питань дуже багато.

Який процент розміщено в соціальному житлі, хтось знає? Це менш ніж 5 відсотків ВПО. Там даже не 3, мабуть, відсотки, там десь 2 відсотки. Ось в одному з таких гуртожитків, куди розселили, держава розселила людей, оці декілька відсотків, яких ми змогли розселити, я вам покажу просто на цьому засіданні фотозвіт з одного такого гуртожитку Запоріжжя, де ми були. На жаль, пані Галина не була присутня офлайн, вона була в онлайн, ми проводили те, про що вона зараз казала, засідання тимчасової слідчої комісії. Саме у Запоріжжі ми почали, тому що, знаєте, вся ця історія скандальна про Запоріжжя і так далі, саме тому і була створена негайно ця тимчасова слідча комісія і саме туди ми поїхали. І під час цієї поїздки, мабуть, хтось не думав, що депутати дійсно приїдуть працювати, і ми не тільки приїхали працювати там по гуманітарці, а ми ще з колегами поїхали зустрілися з одними людьми в одному місці, з другими на вулиці зустрілися, з дуже великою кількістю людей ВПО, потім поїхали в один гуртожиток, в інший гуртожиток і саме там напрацювали цю інформацію. Це жах. Ви просто, коли побачите ті фото, в яких живуть родини по шість членів сім'ї з Маріуполя, з Херсона, ви знаєте, я не здивуюсь, якщо ця родина завтра повернеться у Херсон даже пусть в небезпечний і в тимчасово окупований. Вони повернуться до себе додому, до нормального житла, розумієте, а не шість місяців будуть жити в тому, що я вам покажу в понеділок. Я думаю, що ви це все бачили.

Тому таких питань дуже багато, а у нас сьогодні вже середина жовтня. Вже завтра будуть холода, ми переживаємо за звичайних людей, у яких все гаразд з житлом, слава богу, що  їм буде холодно, а що говорити за цих людей, ну, я зовсім не знаю.

Дуже дякую. Сподіваюся на те, що ми проведемо це засідання. Дуже дякую, пані Галино, вам та ще раз всім колегам, які зараз з нами, за підготовку, за організацію вашому секретаріату. Я знаю, що вони з першої секунди взялися за організацію цього заходу. І дуже вірю, що у нас все вийде в понеділок.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую, пане Максиме.

Шановні народні депутати члени Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, що думаєте, внесемо зміни до нашого плану роботи, зробимо засідання в режимі круглого столу, але з контекстом, що це слухання, які просто дуже швидко готуються, і з таким акцентом, щоб у нас були присутні і міністри або заступники міністрів? Я ж розумію, що теж зайнятість сьогодні велика надзвичайно. Але щоб вони були присутні, і щоб ми почули, власне, картину повну для того, щоб могли втрутитися в якісь процеси, допомагаючи уряду, захищаючи наших людей.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Я майже повністю погоджуюся з колегою Ткаченком Максимом. Тема є надзвичайно актуальна, однозначно, і треба провести такі слухання. Єдине, я би просив максимально бути присутнім першим особам або їхнім уповноваженим тим, які володіють цією темою. Бо зараз тема набирає нового витку у зв'язку з осінньо-зимовим періодом, опалювальним періодом. Ці люди потребують підтримки держави. Ми маємо реагувати миттєво. І я пропоную, щоб все-таки ми це зробили у вигляді круглого столу, відеоконференція звичайно, у зв'язку з ситуацією. І на базі нашого комітету, і з іншими комітетами потрібно провести таку принципову розмову. І після того напрацьовувати пропозиції щодо центральних органів виконавчої влади, місцевих, військових адміністрацій, об'єднаних громад. І звичайно, що потрібно вносити в законодавчому плані, ми готові швидко, оперативно це напрацьовувати. Через те ідея позитивна, вчасна, і давайте будемо спільно працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу.

Анатолію Дмитровичу, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую.

Я хочу подякувати пану Максиму, і я знаю, що там проводилися і в Черкаській області і в самих Черкасах проходили заходи про ВПО, в Борисполі зокрема. Ми всі дотичні до допомоги внутрішньо переміщеним особам, але ми повинні звернути більш увагу на них. Тому у мене є така пропозиція, на базі нашого комітету зробити круглий стіл, а інші комітети доєднаються до нього. Запросити, як сказав Михайло Михайлович, всіх керівників центральних органів влади, і може до перших осіб звернутися з пропозицією, щоб вони були по змозі присутні. Ну, і внести тоді до плану нашого комітету зміни і провести  круглий стіл.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Да, будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я вибачаюсь. Єдине уточнення. Тут однозначно тема актуальна і для органів місцевої влади. Було б бажано хоча б представників управлінь соціального захисту військових обласних адміністрацій, щоб вони теж включилися, бо тема актуальна для всіх. Одні мають тих людей, які виїхали, а представники центральних і західних наших областей, західної частини, вибачте, вони теж мають проблему як приймати цих людей і щодо відшкодування, те, що говорив пан Максим і інші. Тобто тут би бажано, щоб вони теж були на зв'язку, бо вони як ніхто інші відчувають проблеми. Одні  їх відправляють, а другі їх підтримують.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, так пан Максим і пропонував, щоб це було три комітети, і його з захисту прав людини, наш соціальний, і Комітет відповідно регіонального розвитку і містобудівництва, тому що надання житла… Взагалі від житла все пляше. Людина спочатку має десь жити, а потім в неї робота, освіта діточок, і таке інше. То єсть від житла мусить плясати весь набір послуг, який надає держава або піклування соціальне, яке потрібне. Таким чином, ми вносимо зміни до нашого…

 

ЦИБА Т.В. Колеги, можна ще?

 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка, пані Тетяна. Будь ласка.

 

ЦИБА Т.В. Колеги, я хотіла ще просто сказати. Дивіться, формат чи це засідання чи це круглий стіл залежить від того, що ми реально хочемо. Тому що у форматі засідання ми зможемо поговорити більш відверто, а після цього, ну, якби на виході вже повідомити те, про що ми домовились, і які ми прийняли рішення. В форматі круглого столу ми маємо усвідомлювати те, що формат круглого столу передбачає, що тему ми актуалізуємо, але ми не зможемо говорити абсолютно відверто, тому що це будуть потім вирвані із контексту фрази, які просто завалять ініціативу на корню. Це перше. Як на мене, то краще, можливо, засідання, але це давайте на розсуд комітету. Просто майте на увазі, що є суто інформаційно дві такі штуки.

Друге. Мені видається, що дуже важливо, щоб на цьому дійстві були присутні представники Мінекономіки. Чому? Тому що житло – це правда, це добре. Але знов-таки я зараз дуже багато часу проводжу в західних областях. Реально навіть ці переміщені особи, вони переміщаються, потім їздять по областях, тому що немає роботи. І роботу, та, яка пропонується центрами зайнятості, на неї не йдуть з різних причин. Але це дуже важливо, щоб, можливо, і голови обласних адміністрацій, можливо, Мінекономіки щось порадили або запропонували якісь програми, які би стимулювали хоча б мінімальне робоче місце, мінімальне ФОП, якісь там… ну, щось, що люди можуть робити.

Також я не знаю, чи є сенс прямо на засіданні цьому чи, можливо, просто ми розуміємо, що ця проблема існує. Величезною проблемою є, коли вивозять жінок з дітьми. І там ти далі їм пропонуй роботу або не пропонуй роботу, але у них немає дитячих садочків, ну, школи ще окей… з дитячими садочками. Тобто це теж пласт проблем.

І ще один пласт проблем, який перетинається  навіть з тим, про що говорив Максим – з "Прихистком". Це насправді домашні тварини. Тому що ти можеш бути дуже хорошим і навіть платоспроможнім, переміщеною особою, якщо ти з тваринами, ти не можеш зняти житло майже ніде. І тому, можливо… А і це проблема, розумієте, на тих регіонах, звідки вони виїжджають, і проблеми тих регіонів, які приймають. Можливо, треба також щось думати і якісь приюти стимулювати чи якісь програми стерилізації. Але це проблема, і вона насправді наростає, особливо враховуючи те, що… Я знаю, що на регіонах, які тільки звільнені з окупації, там ці домашні тварини, вони, вибачте, їдять трупи, після цього вони нападають… Тобто ця проблема наростає, її потрібно вирішувати або принаймні ставити питання про це вже зараз.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяна.

Я думаю, що ми зробимо це все ж таки в режимі круглого столу, тому що це насправді слухання з рекомендаціями. Але круглий стіл може робити рекомендації швидкі, робити потрібно дуже швидко.

Тому ми зробимо круглий стіл, ми напишемо текст такий для перших осіб, щоб були максимально залучені люди або особисто, може це буде робоча нарада в режимі круглого столу. Де ми з міністерствами і з цовками її проведемо,  зрозуміємо для себе, де нам потрібно щось робити, де міністерствам щось потрібно, ми їм щось скажемо.

Після того, я не думаю, що це там на великий загал, ми взагалі працюємо дуже часто в комітеті в режимі, ми працюємо, а розповідати не завжди потрібно. Насправді, людям потрібна наша робота, а не те, який там піар ззовні, тому це робоча нарада, де ми проблематику цю вскрили.

А якщо буде потрібно, я думаю, що ми комітетом тут подумаємо і вийдемо на слухання, але слухання  потрібно готувати, в тому числі і центральні органи виконавчої влади. І проведемо так, як по ВПО, які за кордоном у нас, зробимо це через місяць, чи через півтора.

Але наразі проблематика, тому що ми вступаємо в опалювальний сезон і вона насправді дуже така нагальна. Тому нам потрібно спочатку нарадою пощупати всі проблеми, які є, зрозуміти, що нам потрібно писати, а потім вже виходити на більш детальне обговорення. Правильно, колеги, я так зрозуміла? Так, Михайло Михайлович?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Підтримуємо, підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Анатолій Дмитрович?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Тоді ми за проведення такої робочої наради, голосуємо за зміну до нашого плану робіт і беремо це в наш фокус нашої роботи.

Хто – за цю пропозицію?  Прошу голосувати.

Третьякова – за.

Михайло Михайлович!

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.

 

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна. Ви ж тепер теж ВПО стали, так я розумію?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Ні, пані Галино.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні? Супер. Дякую. Господи, Слава Богу. 

Струневич Вадим Олегович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола. Нема.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гриво – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати! Анатолій Дмитрович, щоб я…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Шановні колеги, хочу зробити оголошення, розсилка була з приводу круглого столу, який сьогодні проходить у нас за планом, на тему: "Соціальний захист надання окремих статусів захисникам і захисницям України та членам їх сімей, членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України Zoom буде проводитись сьогодні о 15 годині. Прошу підключатися і бути присутніми на круглому столі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні депутати, і якщо Дарина Марчак з нами ще на зв'язку, я нагадаю, що пан Анатолій проводить проміжний круглий стіл, але він проміжний тому, що нам Міністерство соціальної політики пообіцяло підготувати законопроект щодо компенсації родинам загиблих і зробити це системно. Ми чекаєм від вас.

Пані Дарина, ви з нами? Гаразд.

 

МАРЧАК Д.М. Так, пані Галина, з вами, просто довго розміщувалась.  В роботі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми чекаємо від вас, чекаємо, молимося на вас, що ви зробите це.

Дякую. Дякую, шановні народні депутати, дякую всім запрошеним. Дякую за сьогоднішнє засідання, за прийняті рішення, слава Україні!

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03
Переглянути ще