Повідомлення

Перейти до розділу
28 листопада 11:26
12 грудня 2022 року у Комітеті відбудуться Публічні консультації щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення. докладніше
17 листопада 15:11
22 листопада 2022 року відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Соціальні послуги: проблеми і перспективи». докладніше
01 листопада 16:02
4 листопада 2022 року в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбудеться засідання круглого столу на тему: "Комунікація та співпраця центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування з ветеранами та сім'ями загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України" докладніше
28 листопада 16:26
СТЕНОГРАМА засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 24 листопада 2022 року докладніше
25 листопада 09:30
Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендує парламенту утвердити в Україні європейські традиції ведення соціального діалогу докладніше
23 листопада 11:57
Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів сприяє вдосконаленню системи надання соціальних послуг в Україні докладніше
21 листопада 14:34
З Днем Гідності та Свободи, Україно! докладніше
21 листопада 11:13
Людський капітал України – найцінніший скарб держави докладніше
17 листопада 12:33
Верховна Рада України спростила порядок включення благодійників - фізичних осіб до Реєстру волонтерів докладніше
16 листопада 17:45
Верховна Рада України гарантувала усім працівникам в Україні правовий захист від мобінгу (цькування) докладніше
16 листопада 16:23
СТЕНОГРАМА засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 14 листопада 2022 року докладніше
16 листопада 2022, 16:23

СТЕНОГРАМА засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 14 листопада 2022 року

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, доброго дня. Зробимо реєстрацію. Вітаю всіх, хто присутній сьогодні офлайн, онлайн. Зробимо реєстрацію, хто в нас знаходиться в залі і хто онлайн. Будь ласка, шановні народні депутати.

Цимбалюк Михайло Михайлович на місці.

Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. На місці, колеги. Всім доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧА. На місці.

Струневич Вадим Олегович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. На місці. Доброго дня, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня.

Бабенко Микола. Немає?

Арсенюк Олег. Арсенюк Олег! Нам потрібен пан Олег, у нас немає секретаря.

Гривко Сергій. Щойно розмовляла з ним.

Остапенко Анатолій – плюс.

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна. Тетяна Циба! У нас немає кворуму. Чекаємо. Як тільки зайдуть, скажіть мені.

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня всім.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю. Арсенюк Олег на місці.

 

ЦИБА Т.В. І Циба на місці.

 

ГОЛОВУЮЧА. І Циба на місці. Все.

Дякую, шановні народні депутати. У нас є кворум, ми можемо розпочинати. У мене прохання, наступного разу бути своєчасно на підключенні, бо інші чекають.

Шановні народні депутати, є запропонований порядок денний, який надіслано в суботу всім для розгляду. Чи є зауваження, пропозиції щодо порядку денного чи йдемо за тим, що запропоновано? Йдемо. Дякую, шановні народні депутати.

Тоді розглядаємо питання перше нашого порядку денного, питання з підготовки до повторного першого читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кваліфікації (реєстраційний номер 2481).

У зв'язку з тим, що я була авторка цього законопроекту, хочу сказати, що ми з вами прийняли законопроект, він зараз вже діючий за номером 2179. Відповідно ним внесено зміни до Кодексу законів про працю України і рядом інших законодавчих актів закріплені такі поняття як: професія, трудова функція, професійна кваліфікація, професійний стандарт, часткова професійна кваліфікація нарешті і реєстр кваліфікацій.

Тому у мене пропозиція, як і запропоновано в проекті рішення, проект Закону України про внесення змін (реєстраційний номер 2481) зняти з розгляду як такий, що втратив актуальність. І визнати такою, що втратила чинність, Постанова Верховної Ради України, направлення на повторне перше читання цього  законопроекту.

Якщо не буде інших точок зору, то ми можемо з вами почистити наші такі заборгованості по нашому порядку і по плану. Немає інших точок зору? Тоді голосуємо.

Хто за запропонований проект рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк – за.

Королевська Наталія Юріївна. Королевська Наталія.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За, за, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

Бабенко Микола не з'явився?

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Гривко Сергій.

Остапенко Анатолій – за.

І Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вадиме. Дякую, шановні народні депутати.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А відео треба підключати, чи так?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, пані Наталія, так. Відео потрібно, щоб була піднята рука і голос, тому що у нас регламентний комітет… Вітаю вас, вітаю вас.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Будь ласка, зафіксовуйте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Наталя. Регламентний комітет каже, що потрібно, щоб була картинка.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую. Так, обов'язково. Все за Регламентом.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тому що вважають, що може бути під примусом народний депутат, такі у нас часи різні.

Таким чином переходимо до пункту 2 порядку денного: це підготовка до другого читання законопроекту (5344). Для того, щоб ми розглянули законопроект, який підготовлений і є результатом півторарічної роботи Міністерства соціальної політики, уповноваженого Президента з безбар'єрності, громадських організацій і проведені наради. У нас була створена робоча група у квітні 2021 року за головуванням пана Сергія Гривка, я попрошу зараз його прокоментувати підготовку цього законопроекту.

У нас знову ж таки, як завжди при перегляді рішення, два питання порядку денного: про перегляд рішення, яке ми прийняли, ви пам'ятаєте, що прийняли: прийняти за основу всі закони, на базі них створити доопрацьований, і для цього створили робочу групу. Нам потрібно переглянути це рішення і прийняти наступним пунктом порядку денного, прийняти законопроект, рекомендувати вже доопрацьований комітетський.

Тому у зв'язку з таким комплексом, який порядок ви пропонуєте? Послухаємо пана Сергія Гривка, так, а потім будемо…

Сергій Гривко, будь ласка, як голова робочої групи.

 

ГРИВКО С.Д. Бажаю здоров'я. Секундочку зараз зв'язку немає. Вибачаюсь, так. Відповідно були проведені робочі групи і в той же час були певні неточності, і потрібно було напрацьовувати доопрацьований законопроект, який полегшить роботу в даному напрямку.

Тому відповідно робоча група разом із Міністерством соцполітики, і безпосередньо Міністерство соцполітики напрацювало вже доопрацьований законопроект 5344, який, на нашу думку, там задовольняє більшість потреб. В тому числі буде можливість доопрацювати якраз до другого читання всі зауваження і правки, які будуть подані. Тому просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Таким чином ми організаційно можемо проголосувати питання про перегляд рішення і перейти до презентації законопроекту. Нам Міністерство соціальної політики його презентує. Правильно?

 

ГРИВКО С.Д. Да, да, правильно, Міністерство соціальної політики презентує законопроект, відповідно всі будуть. Можна буде задати питання і обговорити його.

 

ГОЛОВУЮЧА. Нема, пан Анатолій, інших пропозицій? У нас організаційно зараз...

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Організаційно, я думаю, повинні одне голосування зробити про частковий перегляд, а тоді вже слухати Міністерство соціальної політики і голосувати за закон.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

У секретаря нема, Арсенюк Олег, зауважень? Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Ні-ні, нема, не заперечую, не заперечую, нема.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

Таким чином голосуємо по пункту другому нашого порядку денного – частковий перегляд рішення комітету від 18 червня 2021 року, прийнятого за результатами розгляду проектів: 5344, автор – Кабмін (євроінтеграційний), 5344-1, народна депутатка Тимошенко, Цимбалюк, 5344-2, пані Королевська та інші та 5344-3, народна депутатка Третьякова.

Хто – за це рішення, прошу проголосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк – за.

Королевська Наталія.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Тоді ми можемо переходити до пункту 3 нашого порядку денного. І прошу Міністерство соціальної політики, вони підготували презентацію, яка надіслана всім народним депутатам. Учасникам засідання надсилали, да, він є на гугл диску в нас.

Будь ласка, пані Жолнович. Пані Оксана, не чуємо. Презентацію бачимо, вас не чуємо.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго дня. Перепрошую, поки налаштувала зв'язок, не побачила, що він не налаштований.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю вас.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Рада сьогодні бути присутньою на засіданні, шановні депутати, шановні присутні, які сьогодні долучилися онлайн до засідання. Справді хочу із задоволенням представити нам спільну роботу півторарічну, яка, не знаю, які ще законопроекти, напевно, і обговорювалися і з бізнесом, і з громадським сектором, проводилися безпосередньо під головуванням уповноваженої по безбар'єрності Президента декілька таких широких зустрічей, де в декількох ітераціях збиралися пропозиції, були залучені фахівці, експерти Ради Європи, які узагальнювали їх, враховуючи пропозиції з усіх законопроектів, що були подані і по додаткових підтримках для осіб в працевлаштуванні, і по вивченню найкращого міжнародного досвіду, який застосовується для підтримки працевлаштування.

Хочу вам сказати, що ми всі разом дуже вчасно почали цю роботу, тому що, на жаль, на превеликий жаль, сьогодні ми можемо констатувати, що людей з інвалідністю в нас ставатиме більше, і це будуть люди, які працездатного такого молодого віку. Тому нам дуже-дуже вартує передивитися всі ті політики, які сьогодні в нас є.

Якщо можна, наступний слайд, будь ласка, прокрутіть, щоб ми могли вже перейти до того, що ми пропонуємо. Звісно, дані станом на 2021 рік, тому що 2022 рік, він трошки покаже іншу динаміку, але поки не маємо узагальнених даних. Так-от, із 7 мільйонів людей, які в нас мали статус з інвалідністю на початок 21-го року, впродовж 2020-2021, на жаль, частка працюючих, як бачите, не дуже висока, всього 16 відсотків людей. І на це були і є існуючих об'єктивних ряд причин, хоча переважна більшість цих людей з інвалідністю є працездатного віку. І очевидно, якщо би ми могли комплексно підійти до підтримки їхнього працевлаштування, то ми би могли вдвічі, щонайменше вдвічі збільшити оцей відсоток працевлаштування серед людей з інвалідністю.

Наступний слайд, будь ласка. Що існуюча модель, яка сьогодні передбачена, нам демонструє? Ми провели дослідження, в тому числі серед бізнесу, серед громадських організацій людей з інвалідністю, і узагальнивши всі проблеми, які є, виявили певні наступні випадки дискримінації осіб з інвалідністю. Роботодавці не знають, як з ними взаємодіяти, тобто бояться брати на роботу через певну стигму і такі усталені якісь, скажемо так, перепони, скажемо, в розумінні того, як би можна було взаємодіяти з людьми з інвалідністю.

І також немає такого супроводу, щоб допоміг і колективу прийняти цю людину, як правильно з нею взаємодіяти, і людину також навчити, скажемо так, вникнути чи інтегруватись в цей колектив.

Неефективний спосіб з професійної орієнтації та перенавчання. Ми передивилися все, що у нас надається і надавалося з тих фондів, які сьогодні існують, і в тих центрах, які сьогодні є, і частка працевлаштованих там мізерна в порівняні з тою кількістю коштів, які були витрачені на перенавчання. Немає прив'язки до фактичного працевлаштування.

Також ми зрозуміли, що ми взагалі не супроводжуємо: от немає соціальної послуги, немає соціального супроводу, він не прив'язаний до елементу працевлаштування. І побачили, що для того, щоби формально виконати квоту, ми маємо практику оренди трудових книжок. Недостатньо заохочувальних інструментів і стимулів для всіх роботодавців, тому що стимули тільки є для тих роботодавців, що засновані громадськими організаціями. В нас немає обов'язку сплачувати ці санкції, і це була обов'язкова судова процедура. Ми завантажили цим суди, витрачаємо в основному ті кошти, які надходять на сплату судових зборів, і маємо дуже, скажемо так, низький відсоток з позитивних рішень щодо необхідності сплачувати ці санкції. І відповідно зауваження роботодавців, що: ми не знаємо, куди ми платимо гроші, ми не впевнені, що вони витрачаються на підтримку працевлаштування.

Власне, щоби вирішити оці описані проблеми, нами було запропоновано з урахуванням всіх пропозицій, які були в цих законопроектах, наступний проект з наступними пунктами. Будь ласка, наступний слайд. Ні, ще, це попередній був, далі.

Основні новації. Власне, ми відходимо від позиції покарання. Ця позиція, вона зразу ставить роботодавця в такий негативний статус, що він у чомусь винуватий, але насправді не завжди так. Тому ми сформували позитивний підхід – це сплата цільового внеску без, по-перше, обов'язку доводити чиюсь вину. Це повністю виключає суд з цього процесу і можливість обирати роботодавців. Тому що зараз він, по суті, і так це робить, але через формат "ти винуватий", сформування якогось там комплексу винуватості і таке інше.

Тому ми зменшуємо цей внесок, який сьогодні сплачується як адміністративно-господарська санкція, робимо його більш прийнятним для роботодавця, якщо роботодавець хоче його сплачувати. Але забираємо всі оці от бар'єри, що дозволяли роботодавцям уникати сплату таких внесків. Тобто він або/або і розширюємо.

На жаль, ми ставили доручення і задачі тільки приватному бізнесу. Вся бюджетна сфера не була зацікавлена в працевлаштуванні людей з інвалідністю, оскільки не передбачалося до неї жодних заходів ні примусу, ні стимулювання як такого щодо сплати таких внесків.

Відповідно також ми розширюємо категорії підприємств, що можуть користуватись підтримкою. Сьогодні, як я вже зазначала, це переважно підприємства, що засновані громадськими організаціями. В законопроекті пропонується будь-яка організаційно-правова форма, в тому числі і фізична особа – підприємець, якщо вона досягає певних визначених законом критеріїв, які є різні для різних ступенів підтримки і різної кількості підтримки.

Також ми розширюємо можливості для працевлаштування осіб з інвалідністю щодо набуття ними статусу підприємства трудової інтеграції, якщо дотримуються відповідні критерії. І також створюємо ще одну додаткову форму для працевлаштування людей зі складними типами і видами інвалідності. Це, скоріше, буде як такий етап трудової соціалізації. Коли ми будемо серйозно дотувати такі підприємства, вони, скоріш, не матимуть прибутку ніякого, але дозволять людині бути інтегрованою в суспільство, дозволять їй почувати себе не виключеною за межі цього суспільства і генерувати якийсь дохід і прибуток. Це 5 пункт пропозиції.

Наступний слайд, будь ласка. Дякую. Власне, ми вирівнюємо всі зобов'язання як для публічного, так і для приватного сектору, тому що у нас роботодавці всі в одному становищі мають бути. Ми створюємо спеціальний цільовий фонд відрахування внесків, який буде наповнювати його, і чітко спрямовуватись на заходи по підтримці працевлаштування – різні заходи, але чітко по підтримці працевлаштування осіб з інвалідністю для того, щоб роботодавці розуміли, що кошти використовуються цільово, і вони мають певне цільове спрямування та можна буде поміряти їхній ефект. Тобто тільки на ті заходи будуть гроші використовуватися.

Також ми гарантуємо для працівника збереження трудових відносин з тим роботодавцем, де у нього стався нещасний випадок на виробництві. Сьогодні це не до кінця реалізований механізм. І ми розписали більшу кількість інструментів, щоб підтримати і стимулювати роботодавця саме утримувати і зберігати працівника на тому підприємстві, де він працював і де з ним стався якийсь нещасний випадок.

Далі. Ми також передбачаємо, щоб кошти використовувались ефективно, і є зазначені певні види відповідальності. Якщо будуть, наприклад, зловживання, тобто коли субвенція чи дотація буде роботодавцю надана за працевлаштування людини з інвалідністю, а насправді там людини немає, – відповідно ніхто не буде зацікавлений в такому, бо буде розуміти, що заплатить вдвічі більше, якщо це буде шахрайська схема.

Ми обов'язково включаємо до механізму працевлаштування соціальні послуги. Це буде елемент, скажемо так, закупівлі оцієї послуги працевлаштування, в тому числі соціальну послугу. І розуміючи, що не завжди Державна служба зайнятості є найбільш ефективним суб'єктом, що допомагає людям працевлаштовуватися, – ми прописали залучення до цього процесу приватних агенцій працевлаштування з тим, щоб вони могли комплексно надавати послугу людям з інвалідністю та роботодавцям при працевлаштуванні.

Наступний слайд, будь ласка. Очікуваний результат. По-перше, вирішуємо проблему працівників, коли вони хотіли працювали, але висновки МСЕК були так сформульовані, що це створювало перепони для працевлаштування. Відповідно переписали це формулювання, що дозволено всі види, окрім тих, які прямо шкодять людині, тобто погіршують його стан здоров'я.

Економіка. Розраховуємо, що наші заходи дозволять працевлаштувати більшу кількість людей з інвалідністю. Таким чином вирішити питання залучення трудового ресурсу, який нам буде потрібен для відновлення. Для держави це співзалученість як держави, так і бізнесу для працевлаштування осіб з інвалідністю. Для громадянського суспільства формуємо нову культуру та розширюємо поняття "соціальних підприємств", і для роботодавців формує престиж роботодавця як представника соціально відповідального бізнесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Пані Оксано, можна питання, да?

Шановні народні депутати, у кого є питання, я прошу спочатку прокоментувати. Чи узгоджували цей закон з Міністерством охорони здоров'я? Ми сьогодні їх не запросили, у нас немає сьогодні представників, але цим законопроектом ми беремо і вносимо зміни до Закону про основи законодавства про охорону здоров'я, а також у новий Закон "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я". І чомусь в статті 18-й і 23-й ми повертаємося до МСЕКів.

Ви знаєте, що ми щойно прийняли Постанову Кабінету Міністрів України про те, що довідка МСЕК вже не потрібна для доведення того, що в людей є інвалідність для перетинання кордону. А тепер ми чомусь в Закон про реабілітацію новий, який приймала вже Верховна Рада цієї каденції, ми чомусь повертаємося до МСЕКів як таких. Причому ми чітко знаємо, що пан Віктор Ляшко як міністр охорони здоров'я йде до зовсім іншої європейської конструкції з МКФ. Навіщо ми повертаємося? Будь ласка, прокоментуйте.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Ми не повертаємося до МСЕКів. Ми з Віктором Ляшком спільно розробили концепцію оцієї реформи МСЕКів і спільно її презентували на Кабміні, тому що це не тільки його сфера відповідальності, але і наша в тому числі. І просто хочу звернути увагу, що ми там не написали – МСЕКи, ми написали – медико-соціальна експертиза як така, тому що ми розуміємо, що поки що від статусу інвалідності ми не відмовимося, просто-напросто визначати ступінь оцей, статус…

 

ГОЛОВУЮЧА. Тут чітко МСЕК написано, пані Оксано. Може, ви там не побачили, це 64 сторінка, 18 стаття. Тут чітко написано не експертиза, а тут: приймається рішення, причому в нові закони, які ми прийняли вже на новій концепції, ви чогось повертаєтеся. Тут саме написано: приймається рішення про скерування на медико-соціальну експертну комісію для визначення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності.

Навіщо це? Є медик-реабілітолог, є там мультидисциплінарна команда, навіщо ми повертаємо МСЕКи в цьому законі?

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Перепрошую. Ми уточнимо, зробимо експертизу. Я думаю, що просто, коли писали, недобре виписали, але поки що ця експертиза потрібна. Тому що в нас недостатньо мультидисциплінарних команд для того, щоб вони повністю встановлювали статус інвалідності. Як тільки цих комісій стане достатньо, власне…

 

ГОЛОВУЮЧА. Потім знову ви пишете: мультидисциплінарна команда, мультидисциплінарна реабілітаційна команда і знов… а навіщо тоді мультидисциплінарна реабілітаційна команда, якщо ця команда направляє людину до МСЕКів? от я не розумію, навіщо нам два органи? Тобто ми створили…

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Розділяємо, так, поки що, поки що розділяємо. Що ми робимо? Сьогодні таких команд досить мало. Сьогодні ще немає модуля реабілітаційного повністю виписаного і тому наступний алгоритм пропонуємо.

Перше: вже зараз ми прописали з МОЗ, коли людина отримує реабілітацію з першого дня захворювання чи травми. Тобто цей процес ми рухаємо. Другий процес, який ми теж підтягнули і робимо його незалежним від інвалідності – це отримання допоміжних засобів реабілітації, тобто коли потрібні протези, ортези, крісла колісні, ми зовсім…

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Оксана, дивіться, ми все розуміємо і про допоміжні засоби, і про все на світі. Ми не розуміємо, навіщо повертати МСЕКи, причому ви повертаєте їх на постійних засадах. Якщо б ви написали, що, наприклад, пункт такий-то закону такого-то діє з такого-то числа, тоді в "Прикінцевих положеннях" нам би було зрозуміло, що поки у нас мультидисциплінарних команд замало, ми направляємо поки що до МСЕКів. Ну, тоді це треба робити в "Прикінцевих положеннях" як тимчасові норми, як перехідні, які діють до якоїсь дати. А ви ж в тіло закону, нового закону, ви повертаєте МСЕКи. Ну от, ну, те, що мені так... гаразд, народні депутати…

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. ... була, для того, щоби виплати ми вже робили після статусу. Тобто підтримка, працевлаштування і все інше – до статусу, отримають статус – і виплати, тому що...

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я ще раз запитую, ну, я хочу МОЗ запитати: навіщо тоді взагалі мультидисциплінарна команда? І ми витрачаємо кошти на мультидисциплінарну команду, яка мусить це все визначити і дати повні рекомендації, в тому числі і щодо соціальної адаптації. То єсть оця мультидисциплінарна команда має людину повністю супроводжувати. О'кей, їх мало, тому давайте будемо супроводжувати МСЕКами.

Таким чином людина, яка отримує інвалідність, от наразі учасник бойових дій, у якого там відірвана кінцівка, наприклад, його супроводжує мультидисциплінарна команда, яка направляє його на МСЕКи. Ну, у нас є ВЛК.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Ні, наразі... да, ВЛК… так-так-так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я читаю Закон, пані Оксана, я ж не придумую, я читаю закон, Закон про реабілітацію, ще раз, новий. Або ми вилучаємо ці норми з цього закону, ну, так само, як і...

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Може, ми їх потім напишемо в "Перехідні положення", я з вами згодна, що ми тут трохи перестаралися, що краще їх написати в "Перехідні положення".

 

ГОЛОВУЮЧА. А ви з МОЗ це конкретно обговорювали, оцей порядок? МОЗ готовий його приймати?

Будь ласка, Михайло Михайлович, давайте ми інші питання позадаємо. Будь ласка, Михайло Михайлович і інші.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Пані Оксана, ну, я хотів почати з того, що, коли ви сказали, що дуже вчасно почали розглядати цей законопроект, то це невірно. Невчасно, бо це треба було робити ще післявчора. Тобто півтора року назад ми створили робочу групу. Це проблема не тільки ваша, а ваших попередників.

В мене до вас ще одне таке зауваження, коли ви приводите цифри, статистику і називаєте: 2018, 2019 і 2020 рік – це трошки звучить нефахово, бо у нас, ми вже відстаємо з вами як мінімум на два роки, то або взагалі такі цифри не писати, або писати: 2021 рік. Я вже не кажу, що ми прожили десять місяців цього року.

Наступне. 12 числа цей законопроект з'являється на сайті. Ми не бачимо висновків інших міністерств те, про що говорила голова комітету. Міністерство охорони здоров'я, воно не другорядне в цьому законопроекті. Ми не бачимо також позицію Уповноваженого з прав людини та осіб з інвалідністю, інших комітетів, бо це насправді рамковий законопроект, над яким ми мали працювати півтора року – і міністерство, і комітет. Через те мені видається, те, що ми глянули, то це складається враження, що якийсь грант хтось відробляв позавчорашніми методами.

Давайте ми все-таки доопрацюємо ще його, бо в іншому разі ми не маємо з чим виходити. Де позиція інших представників центральних органів виконавчої влади?

 

ГОЛОВУЮЧА. І якщо він буде не внесений, то доопрацьований він не буде. Я думаю, що нам потрібно зараз приймати рішення про те, щоб вносити його на розгляд на перше читання і правити на друге вже зусиллями…(Не чути), бо законопроект великий і 40 сторінок тільки основного тексту. І я не знаю, ще півтора року ми будемо ще…

Пан Сергій, що думаєте з цього приводу?

 

ГРИВКО С.Д. Галина Миколаївна, значить, дивіться, по цьому законопроекту. Якби Оксана Іванівна проводить насправді дуже велику роботу з приводу цього законопроекту. Відповідно є неточності, як вже я згадав в попередньому виступі, що є неточності, які можна виправити до другого читання. Я думаю, що там уже швидкими темпами, тому що і на попередні вони ж не те, що там різняться дуже сильно, вони… є висновки, зауваження. І відповідно всі профільні структури, які будуть робити пропозиції щодо цього законопроекту, вони вже як би на готовому зроблять їх, і я думаю, що ми швидко їх приберемо. Питання МСЕКів також вирішимо чи перехідний період, чи зовсім приберемо, але з урахуванням, можливо, потрібно робити в 116 статті Регламенту і відповідно далі там трошки підправити. І як би, ну, можливо, як…

 

ГОЛОВУЮЧА. … для чого воно?

 

ГРИВКО С.Д. Можливо, як пропозиція. А так в цілому…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. А чому немає відповіді?

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути) європейський законопроект…

 

ГРИВКО С.Д. Да-да, тоді прийняти і до другого читання доопрацювати, швидко визначити терміни, щоб там у розріз декількох тижнів це все питання закрити, тому що це із законопроектів європейського пакету.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Як можна європейського пакету ухвалювати закон, коли немає висновку ГНЕУ?

 

ГРИВКО С.Д. Він буде пізніше.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Коли? Пізніше, після розгляду комітету? Давайте або не смішимо один одного, або тут немає про що говорити. Півтора року ми чекали, а тепер ухвалюємо першу, пропонуємо засідання комітету і немає висновку ГНЕУ.

 

ГРИВКО С.Д. Висновки ГНЕУ були до попередніх законопроектів, які теж аналогічні були, як би одним із бачення розвитку діяльності. Тому відповідно...

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, може, у Анатолія Дмитровича є пропозиція?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Да. у мене є наступна пропозиція: перенести розгляд цього питання на наступний комітет, дочекатися висновок ГНЕУ і розглянути на наступному...

 

ГОЛОВУЮЧА. Висновку ГНЕУ не буде, доки ми законопроект не вивісимо на сайті. Його потрібно спочатку зареєструвати від комітету. Нам потрібно його зареєструвати.

(Загальна дискусія)

Да, це ж доопрацьований на базі чотирьох. Ми ж всі прийняли, ми ж...

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ми приймаємо рішення зареєструвати, да?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, доручити зареєструвати законопроект і прийняти його за основу, і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. Оскільки це є законопроект, який створений на базі чотирьох за висновками ГНЕУ, які вже були зроблені на чотири базових.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ми приймаємо рішення зареєструвати і розглянути без висновків...

 

ГОЛОВУЮЧА. З висновками. Ми не можемо. Це 110-а? 110-а. (Загальна дискусія)

Ні, зразу з рекомендацією. Якщо ми не рекомендуємо, то не потрібно реєструвати.

 

_______________. Значить, получається... (Не чути) коли він піде в зал, коли буде висновок ГНЕУ, який ми зможемо виконати, використати при підготовці...

 

ГОЛОВУЮЧА. До другого читання. То єсть ми зараз такого зробити не можемо.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. На основні доопрацьованого законопроекту…

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, от у мене така пропозиція. По-перше, виключити звідси з цього законопроекту блок, який стосується адміністративного кодексу України. Тому що є до цього законопроекту кабмінівський за номером 5421, якщо я правильно пам'ятаю.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. З зауваженнями комітету?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, з зауваженнями комітету.

От зараз ми вносимо до закону, ми вносимо наступні зауваження. По-перше, до законопроекту, запропонованого на розгляд комітету, ми виключаємо звідти внесення змін до адміністративного кодексу і робимо це узгоджено потім з комітетом Іонушаса. Тому що адміністративний кодекс мусить йти відповідно до Регламенту окремим блоком. Більше того, є кабмінівський законопроект, якщо я правильно пам'ятаю, 5421.

Нагадайте мені, хто пам'ятає. Правильно? Да, 5421, подивіться. 5421 – зміни до адміністративного кодексу відповідно до того, як роботодавці виконують норми щодо – не розмовляйте всі разом –  виконують норми щодо працевлаштування людей з інвалідністю.

По-друге, я прошу ліквідувати оцей блок змін до Закону про реабілітацію до нового з поверненням до МСЕКів. Я прошу узгодити з Міністерством охорони здоров'я редакцію. Або ми зараз кажемо, що там даємо доручення голові робочої групи Сергію, щоб він це доопрацював – оці два зауваження конкретні, які от на комітеті висловлені. Якщо ви це готові там зробити, ми можемо це розглянути там через два дні, наприклад, в середу на комітеті, коротко вже зібратися, може, всі там дочитають.

Михайло Михайлович, якщо ми там не дочитали ще чогось, не звірилися з ГНЕУ на чотири редакції, які є. Або сьогодні ми робимо ці зауваження і сьогодні приймаємо рішення з цими зауваженнями зареєструвати на сайті і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу.

 

ГРИВКО С.Д. Я думаю, другий варіант найкращий… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Другий варіант найкращий.

Гаразд. Таким чином, з зауваженнями до Закону…

 

НАЗАРЕНКО В.М. Перепрошую. Можна слово?

 

ГОЛОВУЮЧА. Це хто?

 

НАЗАРЕНКО В.М. Це Вікторія Назаренко як завжди.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, пані Вікторія. Будь ласка.

 

НАЗАРЕНКО В.М. Шановні народні депутати, Галина Миколаївна, по-перше, ви знаєте, хочу звернутись до вас від імені чисельних громадських організацій людей з інвалідністю. Україна ратифікувала і підписала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, яка чітко говорить: нічого для осіб з інвалідністю без осіб з інвалідністю. Я перепрошую, але за півтора року я не знаю будь-яку громадську організацію, яка брала б участь у підготовці чи обговоренні цього законопроекту, чи це на базі міністерства, чи це на базі комітету.

Далі хочу сказати, що тільки у вересні і тиждень тому ми перевели рекомендації комітету ООН по статті 27 "Праця та зайнятість". Шановні народні депутати, держава повинна формувати безпосередньо свою політику з тими викликами, про які тільки що ви озвучили, в контексті безпосередньо оцих рекомендацій.

Хочу сказати що, на жаль, ми втратили вже 18 підприємств громадських організацій, вони просто розбомблені російськими ракетами. Ми втратили тисячі робочих місць, розумієте? І зараз ми повинні орієнтуватися саме на реалії, а не якісь захищені форми зайнятості…

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Вікторія, давайте не маніпулювати. До чого тут російська агресія до закону?

 

НАЗАРЕНКО В.М. В кодексі не маємо такої організаційно-правової форми, як підприємства захищеної форми зайнятості, розумієте? Всі ці речі повинні бути узгоджені. Ми просимо: зберіть нас, давайте поспілкуємося, ми ж не проти, ми – за.

 

ГРИВКО С.Д. Пані Назаренко, дивіться, коли буде доопрацьовуватись до другого читання, ви можете долучитися до напрацювання правок, пропозицій щодо цього законопроекту.

 

НАЗАРЕНКО В.М. Дивіться, стаття 11а: "На конкурсних засадах буде фінансуватися працевлаштування". Люди добрі, який роботодавець прийде на конкурсні засади, про що ми говоримо? І взагалі розділ "Громадські організації…

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Вікторія, я думаю, що ви… По-перше, я прошу ще раз, по-перше, політично не маніпулювати. Російська агресія і знищення робочих місць і релокація не мають жодного відношення до цього законопроекту.

 

НАЗАРЕНКО В.М. Розбиті підприємства, розбиті, їх же просто немає, розумієте? Вони просто втрачені.

 

ГОЛОВУЮЧА. А до чого цей закон, для чого ви це, цей аргумент використовуєте?

 

НАЗАРЕНКО В.М. Далі знищуємо, далі, розумієте? Тому що зовсім…

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто знищує: Російська Федерація чи комітет соціальної політики. Навіщо ви це робите? Навіщо ви… ці речі?

 

НАЗАРЕНКО В.М. … соціального захисту, вибачте, будь ласка, не фінансувались.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Вікторія, я ще раз прошу, навіщо ви прирівнюєте, що це за російський наратив?! Навіщо ви прирівнюєте російську агресію до законопроекту?

 

НАЗАРЕНКО В.М. Я кажу правду вам. Правда, що люди зараз на вулиці. Розумієте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Ломакіна, будь ласка, прокоментуйте, були залучені чи ні громадські організації?

 

ЛОМАКІНА Т.А. Доброго дня всім, шановні депутати! За участю дійсно громадських організацій і представників Національної Асамблеї осіб з інвалідністю минулого року в грудні проходило обговорення цього законопроекту. Ми отримали письмові зауваження, з усіма ми пропрацьовували.

Тобто тут неправда те, що громадські організації не були залучені. Крім того, були зустрічі з представниками бізнес-спільнот. Тобто всі ці важливі речі ми зробили.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяно.

Будь ласка, Оксана Жолнович.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую.

Хочу звернути увагу, що, власне, ми вирішуємо питання соціальних підприємств. Сьогодні їх, перед війною було зареєстровано лише 300 – 300 на всю Україну, враховуючи, що ще як ви кажете, деякі зруйновані та розбомблені. Відповідно сьогодні соціальним підприємством може стати кожен роботодавець, не обов'язково створений і заснований громадською організацією. Це розширює можливості для таких, як пекарня Good Bread, Food, які працюють вже багато років, але не можуть отримати жодної підтримки, показують чудовий результат для людей з ментальними порушеннями.

І ще ми розділяємо ці два типи за різними складностями, скажімо так. Якщо це переважно люди, як в Ашані. До речі, Ашан, Нова пошта і таке інше – ці підприємства не можуть отримати жодної підтримки, хоч вони працевлаштовують людей з інвалідністю.

Тому в нас буде окремо підтримка для тих підприємств, що засновані громадськими організаціями, суттєва підтримка, велика. І там є повне утримання, відповідно там можливий конкурс, бо це, по суті, соціалізація людей з інвалідністю. А коли мова йде про роботу, про окремі пільги і гарантії, то вони будуть надаватися абсолютно всім, незалежно від того, хто є їх засновником, щоб розширити кількість таких підприємств і дати можливість людині працевлаштуватися близько до свого місця проживання. Тобто тут абсолютно нічого нікому не звужує.

І також хочу пані Тетяну підтримати, в тому, що у нас були два обговорення, де було 106 організацій, точно більше 100 – один раз, і більше 100 – 90 з чимось – другий раз, в тому числі і підприємства УТОЗ і УТОГ були, багато було підприємств. Відповідно, вибачте, але це маніпуляція про те, що до обговорення цього законопроекту не були залучені відповідні громадські організації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я дякую за коментар, пані Оксана. І я теж думаю, що ви долучали організації, і я думаю, що це теж відвертий обман, що і на базі комітету не залучали. Тому що Сергій Гривко, я знаю, збирав робочі групи неодноразово, і на комітет завжди запрошуються громадські організації осіб з інвалідністю.

Таким чином є пропозиція – і вона йде і від голови робочої групи – запропонований текст, вилучити звідти адміністративний кодекс, він буде йти по окремій гілці, і доопрацювати редакцію, вилучивши МСЕКи на постійній основі, залишивши їх в "Прикінцевих положеннях", доопрацювати цей текст сьогодні і завтра, якщо… Михайло Михайлович, розішлемо всім, публікувати не будемо, поки не буде кінцевого "ок".

А зараз з усіма зауваженнями доручити голові комітету зареєструвати на сайті Верховної Ради після цих узгоджень і рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей текст за основу.

І ще раз звертаюсь до всіх. У нас велика робота, пані Вікторія також, до другого читання. Голова робочої групи відомий – Сергій Гривко, він проводив не одну робочу групу, я не чула нарікань від громадськості до його порядку ведення таких робочих груп. До нового року цей законопроект входить до 37 законопроектів, які йдуть… визначені пані Стефанішиною і паном Стефанчуком, узгоджено між урядом і Верховною Радою як євроінтеграційні, і стоять на особливому контролі.

У мене також прохання до нашого заступника з євроінтеграції Струневича Вадима взяти під особистий контроль, в тому числі і проведення публічних консультацій з усіма зацікавленими юридичними і фізичними особами.

Будь ласка, хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

Королевська Наталія.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утрималася.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Бачу.

Остапенко Анатолій. Бачу.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за. Підкажіть, будь ласка, можливо є сенс провести ще якийсь круглий стіл на цю тему?

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, у нас є голова підкомітету. Будь ласка, ви як член комітету нашого, будь ласка, будемо проводити.

 

ЦИБА Т.В. Просто для того, щоб… дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Організовуємо і проводимо, включаємо в план роботи і проводимо. Я думаю, що ви можете поспілкуватися з головою підкомітету з питань людей з інвалідністю. Будь ласка, завжди відкритий комітет до проведення круглих столів.

Дякую, дякую шановні.

І чотири – відхилити. Це зрозуміло. Ми проголосували вже, да, цей – за основу і чотири – відхилити, звісно.

І ми переходимо до наступного питання порядку денного. Правильно? Наступне питання порядку денного, це законопроект 7731 доопрацьований, роблю акцент на цьому. Тому що це вже непроста доля в цього законопроекту. Він стосується підстави, додаткової підстави для звільнення, яку надають роботодавцю у зв'язку з тим, що у роботодавця може з'явитися недовіра до працівника у зв'язку з тим, що він підтримує дії Російської Федерації.

Законопроект зразу викликав багато такої реакції. Законопроект стосується виключно підприємств, які відносяться до критичної інфраструктури. І спочатку був зупинений НАЗК у зв'язку з тим, що НАЗК проводить антикорупційну експертизу, і основою такої антикорупційної експертизи є так звана дискреція. У мене була велика розмова із головою НАЗК, із заступниками, оскільки я є першим автором цього законопроекту. І я хочу зараз розповісти всім народним депутатам про те, які доводились аргументи з боку НАЗК. А також позавчора зустрічалася з міністром юстиції паном Малюською, де ми теж розмовляли щодо зауважень Міністерства юстиції, які, власне, зводяться тільки до процедури, яка в цьому законопроекті названа: поза розумним сумнівом.

Я, може, почну саме з нього, саме з цього, з цієї процедури, тому що виявилося, що до цієї процедури не всі є готовими, в тому числі і Уповноважений з прав людини. Він в своєму висновку взагалі написав, що це розмите поняття.

Я хочу почати коментарі щодо нього, що така процедури доведення фактів присутня в українському Кримінальному кодексі. Але крім того, що вона є в статті 17 Кримінального кодексу, вона є ще достатньо розповсюдженою системою доведення доказів в європейській практиці. Англійською звучить: beyond reasonable doubt. І власне, в європейській практиці юридичній вона є стандартними доказуванням, але застосовується зазвичай в кримінальному процесі.

Я прийняла рішення почати саме з цієї фрази, тому що з одного боку мало хто знає, що таке поза розумним сумнівом і що це за процедура, і що це за поняття. З другого боку юристи, які застосовують трудові, кримінальні і адміністративні права, вони їх дуже часто плутають. Плутають Кримінальний кодекс, застосовують, наприклад, принцип презумпції до адміністративного  права. От при складанні адміністративного протоколу принцип презумпції невини не застосовується, відповідно до Конституції України і до нашого Кримінального кодексу.

І дуже часто адміністративний і Кримінальний кодекс переносять на Трудовий кодекс. Це три різні кодекси і три різні взаємовідносини між різними гілками або влади, або роботодавця і найманого працівника, або  слідчих, які доводять. І процеси доведення чогось – а власне, в контексті цього законопроекту це доведення, що є підстава для звільнення – вони різні.

Більше того, я прочитала у деяких зауваженнях до цього законопроекту, де висловлюється, що це є проступок. Це не є проступок і саме тому у доопрацьованій редакції відсутній проступок, відсутні якісь інші речі, які б корелювалися на адміністративне і кримінальне право. Власне, зараз щодо Кримінального і адміністративного кодексу я закінчу, більше не буду його згадувати. Скажу тільки, що в Трудовому кодексі є свої процеси і вони визначені Кодексом законів про працю.

Власне, цей процес у частині наявних підстав звільнення роботодавця і працівника, вони є такими, що Конвенцію МОП... Конвенція МОП згадує, що доказ щодо наявності такої підстави завжди лежить на роботодавцеві. Про це, власне, пише Уповноважений з прав людини. І пише, що ця норма, яку я ввела в цей законопроект, вона відсутня наразі в діючому законодавстві. І начебто здається так, якщо не використовувати міжнародне право, що наш роботодавець немає тягаря доказів тієї чи іншої підстави. Але насправді, якщо застосовувати комплекс прав, в тому числі і конвенції, і роз'яснення МОП, як частину українського законодавства, то, власне, таку необхідність доказу наявності підстави, вона лежить на роботодавці завжди.

Тому, користуючись процесами у трудовому праві, ми мусимо завжди пам'ятати, що тягар доказу лежить на роботодавцеві. І в будь-якому судовому процесі, якщо підстава не буде роботодавцем доведена, то в цьому випадку така підстава вважається незаконною в будь-якому суді. Це теж дуже важливо розуміти, сприймаючи цей законопроект у контексті процесів.

Законопроект, власне, каже про те, що у роботодавців з'являються додаткові підстави, але не по всіх підприємствах, а, ще раз наголошую, тільки по підприємствах критичної інфраструктури. І в цьому випадку запропоновані підстави для звільнення, вони є сьогодні актуальними саме в умовах збройної агресії проти України, може, є одним з найактуальніших взагалі питань, тому що роботодавець розуміє, що людина, в діях яких можна угледіти колаборацію, але ця колаборацію не доведена ще в судовому кримінальному процесі. В цьому випадку така людина може і далі працювати на підприємстві.

Водночас ми розуміємо, що найбільшу шкоду підприємствам критичної інфраструктури можуть нанести саме такі підприємства. Тут потрібно згадати також і Конвенцію МОП, яку згадує Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, про те, що Конвенцію МОП № 158 від 1982 року, що гарантії проти звільнення працівника – вона, ця конвенція описує гарантії проти звільнення працівника – вона передається такими словами: "трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, законних підстав для такого припинення пов'язаного із…" І далі йдуть три підстави: здібностями, з поведінкою працівника – ми дуже часто це забуваємо, що Конвенція МОП каже – саме здібності і поведінка працівника на роботі, і крім того, або викликаного виробничою потребою підприємства. Ну, то єсть виробнича потреба, наприклад, скорочення чи реорганізація підприємства.

Таким чином, Конвенція МОП каже про те, що трудові відносини не припиняються, крім трьох підстав. Підстави невідповідності здібностей працівника, поведінки, а також викликані виробничою потребою. В Україні контроль з боку роботодавців за поведінкою зазвичай відбувається у правилах – у правилах, які застосовує роботодавець  у своїй діяльності.

Саме тому я у своєму законопроекті нагадала, що людина може порушувати правила, які, наприклад, якийсь устав підприємства чи інші правила внутрішньої поведінки, порушення яких відповідно до Конвенції МОП і може бути підставою для роботодавця звільнення такої людини. Хоча це є міжнародні норми, для України, безумовно, це нові норми. Тому я як авторка використала ці норми наразі, як я і згадувала, в найактуальніших проблемах, а саме у проблемах порушення правил поведінки, які можуть містити і ознаки роботи з нашим агресором з Російською Федерацією.

По-друге, при рішенні кримінальному, коли є вже кримінальне рішення суду про те, що людина є колаборант, причому у роботодавця навіть при наявному рішенні суду підстав для звільнення такого працівника немає.

Власне, для того, щоб підготувати цей законопроект, до нас зверталися українські підприємства критичної інфраструктури, зокрема, дуже просили це зробити представники Запорізької атомної електростанції, на яких вже є випадок, коли людина є колаборантом і працює на російську владу. Водночас звільнення людини із Запорізької атомної електростанції було рішенням суду, така людина була повернута на робоче місце. Ви знаєте, що також ми діємо, змінюючи законодавство України, що під час застосування роботодавцем такого засобу впливу, як звільнення на якихось підставах, щоб була матеріальна компенсація впродовж якогось періоду із заміною повернення на робоче місце, яке дуже часто неможливе, в тому числі із морально-етичних міркувань.

І знову ж таки з підстав того, що в європейському законодавстві використовують те, що ми почали використовувати в трудовому законодавстві ще недавно – а це саме підстави недовіра працівника. Ви знаєте, що ми недовіру працівнику ввели для матеріально відповідальних посад, але застосування підстави недовіра до працівника, вона так само діє не тільки до працівників, які є матеріально відповідальними, але і тими, хто може, слідкуючи за діяльністю його підприємства, ці дані передавати російському агресору.

Власне, ті ракетні удари, які проведені 10 жовтня і 24 жовтня, вони кажуть про те, що ворог знає розташування наших ТЕЦ, наших теплових вузлів, наших трансформаторних речей і навмисно б'є по них. Причому б'є так, що без знань робітників, які працювали на цих підприємствах, вдарити настільки чутливо по нашій системі було б неможливо, якщо б не були працівники, які саме і видавали цю інформацію Російській Федерації.

Я вже не кажу про те, що Російська Федерація дуже активно діє по вербуванню таких працівників на свою користь для того, щоб інформація передавалася туди. І є вже судова практика про нанесення шкоди залізничним дорогам і нашому руху залізничному, коли, власне, люди похилого віку, не зовсім розуміючи навіть, яку інформацію вони передають, таку інформацію передавали своїм онукам чи родичам, які живуть на території Росії, яка потім потрапляла в ФСБ.

Тому цей законопроект є актуальним для того, щоб ми давали право впливати не тільки кримінально на таких людей, але і роботодавцями. Я, може, ще згадаю вислови Великої четвірки, Ernst & Young зокрема, працівників і тих, хто, власників цих аудиторських компаній про те, що людина є найбільшим скарбом для будь-якого підприємства. Так як колись казав Форд, що: заберіть в мене всі станки і все обладнання, але залиште людей, і в мене залишаться фабрики і заводи; залиште мені все обладнання, але відберіть в мене людей – в мене не буде жодної можливості розпочинати свою діяльність знову.

Водночас це є і скарбом для будь-якого підприємства, водночас це і є тим, хто може нанести найбільшу шкоду підприємствам критичної інфраструктури, зокрема, якщо працюють на ворога. І для роботодавця така підстава є однією з найактуальніших.

От, власне, все. Я закінчу на цьому. Може, закінчу тим, що відповідно з тими, хто надавав негативний висновок до першої редакції законопроекту, яка просто добавляла додаткові підстави, з усіма зустріч я особисто провела як авторка, і ті зауваження, які були згадані, зроблені.

Що стосується Мін'юсту, то розмовляла теж з Денисом Леонтійовичем два дні тому, як вже і сказала, в нього є, власне, зауваження до оцієї процедури поза розумним сумнівом. Він каже, що ця процедура, яка зазвичай застосовується в кримінальному праві, вона, власне, може на роботодавця покласти невластиві для нього зобов'язання збирання доказів. А Конвенція МОП, як я вже казала, вона каже про те, що тягар доказів лежить на роботодавцеві, але в який спосіб – чи це може бути поза розумним сумнівом, чи з сумнівами з якимись – вона не каже. Тому зауваження Мін'юсту, власне, стосується того, щоб на друге читання оця конструкція: поза розумним сумнівом, була прибрана, іншого нема.

Да, дуже здивував мене висновок Уповноваженого з прав людини. Я ще зустрінусь окремо з паном Дмитром Лубінцем і я ще раз скажу про те, що він виглядає не досить професійним. Хотіла б поговорити саме на професійних засадах щодо цього висновку.

Все, тепер питання. І, шановні народні депутати, хто, що хоче сказати? Будь ласка.

Олександр Шубін, будь ласка, рада вас бачити на засіданні комітету.

 

ШУБІН О.О. Дякую, дякую.

Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати! По-перше, я хочу зазначити, що ми повністю поділяємо мету законопроекту. І тут нема питань, дійсно ми всі перебуваємо в жахливій ситуації, коли всі мають бути максимально зібрані і обережні. Але не критикуючи мету, я пройдусь по наших зауваженнях щодо способу досягнення.

Насправді якщо технологічно розбирати законопроект, законопроект вводить три новели і четверту, скажімо, четверту зміну до законопроекту. І з них безпосередньо із критичною інфраструктурою пов'язані лише зміни, які запроваджуються пунктом 7 статті 41. Там згадується критична інфраструктура, в цьому місці.

В пункті 8 і в змінах до статті 36 безпосередньої прив'язки до критичної інфраструктури немає, а відповідно ці норми будуть застосовуватися до всього трудового законодавства.

Тепер щодо відповідно змісту, там, де мова іде про те, щоб прибрати положення, крім випадків визначення судом випробувального... звільнення від відбування покарання з випробуванням. Пропонується прибрати цю позицію зі статті 36. Ми вважаємо, що… власне, тут ми трішки втручаємось з трудового права вже в дію, скажімо, кримінального права, бо кримінальним правом передбачена можливість застосування покарання з випробувальним терміном, де зокрема є функція контролю за виконанням особливих, скажімо так, умов, які покладаються судом на засудженого з випробувальним терміном. І дуже часто, коли особливо це пов'язано з виконанням трудових обов'язків, такі функції контролю покладаються на керівництво підприємства, роботодавця чи трудовий колектив. Відповідно прибрати ці слова – крім випадків відтермінування – ми вважаємо за недоцільне.

Що стосується другої частини змін до цієї ж саме частини, або призвели до втрати довіри з його боку до роботодавця, то з нашої точки зору, це не те місце, де мають щонайменше ці слова вживатись. Адже 36 стаття каже про підстави для розірвання, які відбулись поза волею чи поза, скажімо так, відповідальністю сторін. Це, саме ця норма, її доцільніше використовувати якраз у 41 статті – за аналогією там, де це відбувається з вини працівника, адже втрата довіри – це вже ставлення роботодавця за результатами, як ви це зазначили, поведінки, певної поведінки працівника. Тобто це, з нашої точки зору, не місце для застосування як мінімум цієї норми.

Що стосується змін до 41 статті. Я спочатку розпочну про невиконання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку. У нас є ця норма в пункті 3 статті 40 щодо того, щоб доповнити внутрішній трудовий розпорядок не лише підприємств критичної інфраструктури, а, можливо, й інших підприємств, питаннями щодо особливостей поведінки по відношенню до інформації, що може становити особливу цікавість для країни-агресора, можливо, це варто доповнити. Але у нас вже є, скажімо, підстави для розірвання трудових відносин з невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку.

Крім того, от ви зазначили момент такий, що бабусі іноді передають інформацію, старші люди, навіть не розуміючи, що вони передають таку інформацію. Тобто тут вже виникає питання співвідношення винної і невинної дії. І правила внутрішнього трудового розпорядку вони не обов'язково мають містити, скажімо, положення, що не можна там виконувати винну дію – зрозуміло, вона карається за кримінальним законодавством. А можливо, тут може бути застосована більш широка конструкція щодо більш обережного поводження з службовою інформацією, яка доведена роботодавцем до працівника, може становити особливі інтереси для агресора. Тобто тут трішки, з нашої точки зору, має бути інша конструкція.

І тепер щодо поза розумним сумнівом і, скажімо так, підставою для розірвання. Ми і в попередньому листі пропонували щодо таких рішень використовувати процедуру не звільнення, а відсторонення. Тому що, скажімо, дійсно доведення винності працівника, воно покладається на суд. І тут роботодавець жодним чином не може замінити, на жаль, суд, оскільки тут питання не лише збирання доказів, а питання слідчих дій, а вони дійсно непритаманні нікому, окрім судового органу.

Тому ми б пропонували доопрацювати ще цей законопроект зазначених підстав, і що стосується оцієї процедури недопуску такої особи, яка за підозрою роботодавця може бути причетна до розголошення, то тут нам здається, його варто відсторонити і застосувати зміни до відповідної статті, здається, 46 КЗпП щодо відсторонення, і подати відповідні дані до правоохоронних органів з метою встановлення факту колаборації і, скажімо так, розголошення цієї інформації винної або там за необережністю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Дякую, пане Олександре.

Давайте тоді і роботодавцям дамо слово, щоб вони теж нам сказали, готові вони там відсторонювати працівника, оплачувати його зарплату. Слідчі дії, звісно, роботодавець проводити…

 

ШУБІН О.О. Відсторонювати можна і безоплатно. Ми тут абсолютно не говоримо про оплачуваність.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Сергій. Є Сергій Біленький?

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Да. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, народні депутати, запрошені. Чесно кажучи, ми згодні з більшістю тих застережень, про які сказав Олександр Шубін. Ми готові долучитися до доопрацювання цього законопроекту в будь-якому форматі: чи це до його розгляду в першому читанні, якщо це можливо, чи це між першим і другим читанням. Я думаю, що ми зможемо, як завжди, знайти певний компроміс.

Від наших учасників, чесно скажу, багато зауважень до нього не поступило, але все те, про що казав Олександр Олександрович, майже все ми, в принципі, згодні, що такі проблеми є і…

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, я згодна, що це новели. Я абсолютно згодна з Олександром, що це новели, їх ніколи не застосовували в українському законодавстві, хоча конвенції МОП про це пишуть. І чомусь те, що у роботодавця мають бути підстави впливати на поведінку робітника – це теж в українському суспільстві сприймається так, не дуже зрозуміло, хоча в Конвенції МОП це написано.

Тому тут вся, штука вся тільки, що ми цього не запроваджували, так само, як і недовіру роботодавця. І це потрібно шліфувати, це сто відсотків. Просто, що якщо не вносити такі законопроекти, то і шліфувати буде нічого. Тому тут має бути добра воля і комітету, і Федерації роботодавців, і профспілок іти цим шляхом, тому що це актуально, це надзвичайно актуально. І в тому числі і правильні зауваження щодо поводження з інформацією. Але чи потрібно його вносити саме безпосередньо в закон, чи залишити це як частину правил внутрішньої поведінки – це все потрібно дискутувати, ви абсолютно праві.

Просто тут, що рекомендувати його нам сьогодні, народним депутатам, потрібно визначитись: чи рекомендувати його Верховній Раді прийняти за основу, чи от залишити ще на півтора року. Може, і війна закінчиться, поки ми будемо тут думати.

Будь ласка, шановні народні депутати, хто ще хоче висловитися, або із присутніх? Ігор, хто там є, піднімає хто-небудь руку?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, погано. Погано, да. Просто я не можу, я, звісно як авторка прошу рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу, але все рівно прошу від народних депутатів думки, бо законопроект непростий, як і всі наші законопроекти. Я думаю, що у нас замало тут простих. 

Будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я вважаю, що якщо є певний консенсус, і ті пропозиції, які висловили профспілки і поділяють з ними роботодавці, то ми тоді можемо проголосувати його.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Так, включити до порядку денного і взяти за основу, і тоді доопрацювати до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Анатолій Дмитрович.

Будь ласка, хто з нами на зв'язку ще, шановні народні депутати? Є думки інші?

Шубін, да. Будь ласка, пан Олександр.

 

ШУБІН О.О. Галина Миколаївна, якщо дозволите. Звичайно, вирішувати комітету. Ті зауваження, які я назвав, вони як мінімум передбачають зміни статей, в які будуть вноситись оці корективи. Тобто в першому читанні зараз зафіксовано одні статті, з нашої точки зору, доцільно вносити зміни в інші статті. І нам видається, що краще це зробити до погодження в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доопрацювати?

 

ШУБІН О.О. Ми готові долучитись і попрацювати разом з роботодавцями, маючи на меті дійсно убезпечення від розголошення стратегічних...

 

ГОЛОВУЮЧА. Просто у нас законопроект, ще він не прийнятий у першому  читанні. Тому, якщо ви самі зустрінетесь і співпрацюєте, і дасте текст, який можна було б розглянути, то тоді можна говорити про перевнесення. Якщо ж ні, то тоді потрібно доопрацьовувати до другого читання.

То єсть тоді мені потрібно зрозуміти, в які терміни ви зробите текст, тому що всі наші розмови щодо філософії про новели, вони добрі, гарні, це потрібно думати, але все рівно буде "диявол у деталях", нам все рівно потрібен буде текст. І цей текст потрібно узгодити, в тому числі і текст потрібно узгодити, в тому числі з НАЗК, з СБУ, з Мін'юстом і таке інше. Цей клопіт хто на себе візьме?

Коли це йде процедурою прийняття в першому читанні, то всі стають і працюють в робочих групах, за Регламентом і таке інше. Як тільки мова йде про те, щоб зупинити хід законопроекту, то мова йде про те, що давайте робочу групу створимо, і вона буде, як в попередньому законі, там півтора року працювати з невідомим виходом.

Будь ласка,  Сергій Біленький.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Галина Миколаївна, якщо я вірно зрозумів Олександра Олександровича, він каже про те, що, якщо ми не передбачимо це зараз, то нам тоді потрібно буде порушувати регламентні норми, зміни…

 

ШУБІН О.О. Абсолютно так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте тоді згадаємо, які статті. От давайте тоді рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу з використанням 116 статті на друге читання і з можливістю внесення змін до наступних статей КЗоТ. І давайте тоді їх зараз перерахуємо. Пан Олександр, готові? Ну, щоб ми конструктивно йшли.  Ну от я беру листа от вашого, підписаного Осовим.

 

ШУБІН О.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. От є пропозиція така від пана Анатолія. В середу у нас буде засідання комітету, давайте ми тоді зараз зробимо паузу. Всі послухали, ну що…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді пропонується прийняти рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроект до порядку денного, прийняти за основу з використанням 116 статті з можливістю внесення змін до інших статей КЗоТ, які б повністю поділяли мету законопроекту, яка визначена в пояснювальній записці.

Отак, нормально?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Так краще.

 

ШУБІН О.О. Давайте, якщо так можливо, то так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Сергій.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Так, така пропозиція більш прийнятна.

 

ГОЛОВУЮЧА. А хто ще? Хто? Вознюк?

Будь ласка, Олександр Вознюк, будь ласка.

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді голосуємо за запропонований проект рішення. Хто за це рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк. Гаразд, в залі.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

Остапенко.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська. Ви мене... у мене зв'язок перервався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, пані Королевська.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так, за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановна пані Наталія.

Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

Ми переходимо до наступного питання нашого порядку денного. У нас – проект Закону про внесення змін – України про порядок виїзду з України. Він актуальний? Є пан Мазурашу з нами? Нема. Тоді перенесемо розгляд? У нас нема Мазурашу.

Пане Анатолій, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Це 8029 законопроект - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" щодо порядку виїзду громадян за кордон в особливий період на умовах гарантованої фінансової підтримки Збройних Сил України. Пропонується внести... які дозволять військовозобов'язаним громадянам в умовах воєнного стану виїжджати за кордон (зокрема, на роботу) на умовах гарантованої підтримки Збройних Сил України.

Разом з тим в цілому законопроект викликаний посприяти оптимізації дій у період... перетину кордону в особливий період, які гарантовано дадуть комплексний позитивний ефект, сприятимуть зміцненню економіки та обороноздатності держави, зниженню градусу соціально-економічної напруги в країні.

Зокрема, з тим слід зауважити наступне, що адміністрація Державної прикордонної служби, Міністерство оборони України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Національна поліція України, Служба безпеки України не підтримують законопроект та зазначають, що його положення суперечать положенням Конституції України та потребують доопрацювання.

Міністерство юстиції наголошує на необхідності доопрацювання законопроекту.

Міністерство економіки України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство закордонних справи України повідомляють про відсутність пропозицій до даного законопроекту.

Щодо пояснювальної записки: в законопроекті передбачено відповідного банку нотаріально засвідчені заяви про добровільний обов'язок поповнювати рахунок громадян, які виїжджають, з гарантованим внеском коштів на певну суму.

Однак в пояснювальній записці там деякі такі є неузгодженості, що, головне, деякі громадяни не хочуть воювати і в армії – написано – в армії все одно толку від них немає. А також написано в пояснювальній: багато, хто із заробітчан вже не бачать змоги жити в Україні і хочуть вивести свої сім'ї за кордон і там облаштуватися. Тобто ми за ті кошти, які пропонуються, надаємо змогу особам як би виїхати і облаштуватися за кордоном.

На жаль, я не бачу такої змоги, тому що ми якраз тут говорили про певний Закон про працевлаштування осіб з інвалідністю. Тоді в нас вийде так, що в нас залишиться тільки працівниками особи з інвалідністю, а всі інші, які будуть шукати роботу за кордоном і хочуть забезпечити свої сім'ї, як всі інші, будуть виїжджати за кордон.

Але я думаю, що тема така виїзду за кордон є актуальною, її треба розглядати. Якщо буде прийняте таке рішення, що даний закон ми будемо готові доопрацювати, то я готовий включитися в роботу і його доопрацьовувати.

 

_______________. (Не чути)

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я ж не сказав, що ми… я готовий включитися, да, для того, щоб його доопрацьовувати, таке.

Я хотів би послухати, якщо є в нас представники Міністерства оборони і Служби безпеки, але ми не головний комітет, тому ми їх, як розумію, не залучили, але ж… Залучали? Є вони? Тоді, якщо є, тоді, будь ласка, Служба безпеки, Міністерство оборони, Нацполіція, прокоментуйте як би свої зауваження.

 

_______________. Силовий блок.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Да, силовий блок. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Ця тема просто дуже потужно обговорюється у Верховній Раді, але я особисто є прихильником того, що є Конституція, відповідно кожен українець має виконувати свій обов'язок перед державою. І тому встановлювати якісь речі про виїзд за кордон, а також встановлювати вимогу щодо в'їзду, то таким чином ми начебто людину не впускаємо. Тобто вона виїжджає і все, і навіть якщо він громадянин, тобто тут є навіть і порушення Конституції. Тому я, власне, не є прихильником цього законопроекту.

Водночас, силовий блок, будь ласка, прокоментуйте, тому що народні депутати дуже цю тему обговорюють і не тільки в кулуарах, але і з трибуни, щодо того чи може бути вільним або не вільним в'їзд чи виїзд. І рішення нашого комітету теж буде таким маркером для того, щоб Верховна Рада на нього якимось чином там дивилася.

Будь ласка, хто від СБУ, потім прикордонники… Міністерство оборони, потім СБУ і прикордонна служба. Будь ласка, Міністерство оборони.

 

КОНЧУК Н.С. Доброго дня, шановна пані голово, шановні колеги… панове. Міністерством оборони, – полковник юстиції Кончук Наталія Сергіївна, – Міністерством оборони…

 

ГОЛОВУЮЧА. Чутно-чутно. Все нормально.

 

КОНЧУК Н.С. Добре, я тут… не підтримується цей законопроект з огляду на наступне, що статтею 65 у нас в Конституції вважається те, що захист незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. А проектом закону якраз саме цього створюються умови, за яких окремі категорії громадян можуть ухилятися від виконання ними свого конституційного обов'язку по захисту Батьківщини та уникати мобілізації, виїхавши за межі України.

Також норма заборони виїзду громадян за межі України під час дії саме воєнного стану, вона не є питанням, яке регулюється саме Законом про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян, от. А саме, статтею 3 цього закону визначено, що правила перетинання державного кордону України, зокрема, особами чоловічої статі віком від 18 до 60 років, встановлюються Кабінетом Міністрів, а саме правилами перетинання державного кордону громадянами України. От і тут також вважається, що є обмеження певних конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених саме статтею 33 Конституції України, що регулюється Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

Тобто під час дії правового режиму воєнного стану працездатних громадян можуть саме залучати до… запроваджувати трудову там повинність до виконання робіт, що мають оборонний характер, а також до ліквідації наслідків надзвичайних там ситуацій, які виникли в період воєнного стану.

Також відповідно до цього закону вважається, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками там раси, – це відносно Конституції України, да, і майнового характеру, майнового стану. А тут саме вважається, що проектом закону пропонується вибірковий саме підхід при привілеях, наданні дозволу на виїзд за межі України під час дії воєнного стану. Тобто саме особи, які мають можливість сплатити кошти, то вони можуть виїхати, а ті, які не мають можливості, тобто їм получається залишатися в Україні, ставити груди за нашу державу і захищати Україну.

Тобто тут вважається, що є така відповідна нерівність. Тому ми не підтримуємо цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Добре, що жінка доповідає, тут дуже добре… на військовій службі. Дякую, пані Наталія.

Будь ласка, Служба безпеки.

 

СЕМЕНЕЦЬ Г.В. Доброго дня всім…

 

ГОЛОВУЮЧА. Був заявлений пан Попов від Служби безпеки, Володимир.

 

СЕМЕНЕЦЬ Г.В. Семенець Ганна. Доброго дня всім!

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, чутно. Чутно, але поки що не бачимо вас. Є, все, бачимо. О, бачимо, так.

 

СЕМЕНЕЦЬ Г.В. Бажаю здоров'я всім!

 

ГОЛОВУЮЧА. Навзаєм.

 

СЕМЕНЕЦЬ Г.В. Дивіться, окрім зазначеного посилення на статтю 65 Конституції України, є ще у нас стаття 17 Конституції України, в якій зазначається, що захист суверенітету і територіальної цілісності є справою всього українського народу.

Довго говорити не буду, але ми не підтримали цей законопроект і вважаємо, що ним фактично запроваджується дискредитація між громадянами України в залежності від їх майнового, матеріального стану. І навпаки, у зв'язку з цим, на нашу думку, законопроект створюватиме соціальну напругу у суспільстві і взагалі жодним чином не сприятиме, а, навпаки, перешкоджатиме консолідації зусиль всієї української нації для найшвидшої нашої перемоги над ворогом.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Абсолютно слушне зауваження.

Державна прикордонна служба, будь ласка.

 

_______________. Доброго дня, шановні народні депутати! Державна прикордонна служба підтримує позицію колег з Міністерства оборони і Служби безпеки цілком і повністю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, дякую прикордонникам.

Шановні народні депутати, таким чином потрібно ще, хтось хоче ще щось сказати? Пані Тетяна Циба, може, хто-небудь від народних депутатів? Є потреба? Чи є пропозиція рекомендувати Верховній Раді відхилити цей... рекомендувати головному комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити зазначений законопроект? Будуть якісь ще інші проекти чи бажання?

 

ВОЗНЮК О.Г. Галина Миколаївна, можна репліку сказати? Доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧА. Я зараз у народних депутатів запитую. Немає бажання висловитись? Будь ласка, пан Вознюк. Я слово вам давала, але ви не включалися, у вас щось із в'язком.

 

ВОЗНЮК О.Г. У мене зв'язок.

Доброго дня, пані голово і всі, хто долучився до обговорення цього проекту і попередніх. Я також, ми підтримуємо громадськість, що цей проект закону не може бути підтриманий народними депутатами. Але я хочу дати репліку, маленьку рекомендацію для правоохоронних органів.

Ті, хто хочуть виїхати, вони виїдуть. Для прикладу, я хотів би рекомендувати, щоби Міноборони зробила ротацію по всіх військових комісаріатах. Тому що люди, які дійсно не можуть виїхати...

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, давайте, пан... (Не чути), не наша тема. Військові комісаріати – це дуже важлива тема, але вона просто не нашого комітету. Це є Комітет національної безпеки і оборони, і вони знають цю проблематику. Це велика реформа...

 

ВОЗНЮК О.Г. Пані Галина,… будуть ініціювати цю проблему, тому що вона є щоденно проблемною, тому що здорові хлопці за куплені довідки виїжджають, а люди, які дійсно потребують реально лікування, – створюються всі умови, щоб дати хабаря.

Тому в мене є пропозиція: давайте ви будете ініціювати з комітетом правоохоронним, щоби навели порядок у Міноборони, у військових комісаріатах і у військових ВЛК – військових лікувальних комісіях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

 

ВОЗНЮК О.Г. Також щодо проекту Закону, який раніше був, обговорювали щодо підприємств, пільг і конкурсів, чи можна, щоби ми ще раз його обговорили? Тому що ми лише один раз цей проект закону обговорювали.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми будемо його ще багато обговорювати, його тільки потрібно прийняти.

Дякую, пане Олександре.

Таким чином ставиться на голосування пропозиція рекомендувати головному комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити зазначений законопроект.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло.

Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За, за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. За.

Остапенко Анатолій. Бачу.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За. І я скористаюся те, що ви мені казали, репліку не встигла сказати. Ну, дійсно ми створимо цим законопроектом просто зайву напругу в суспільстві і зайву дискримінацію, що хтось зможе, в общем... в общем, я за відхилення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяно.

І ми можемо переходити до двох останніх наших питань порядку денного, вони короткі. По-перше, це про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо борців за незалежність України у XX столітті) – законопроект 8031. Михайло Михайлович.

 

_______________. 8032.

 

ГОЛОВУЮЧА. 8032. Він просто знає по прізвищах цих людей. І в мене, да, пропозиція, що не буде зауважень. Питали в нього ж?

 

_______________. Він бачив всі повністю документи.

 

ГОЛОВУЮЧА. У мене прохання, якщо він десь поруч, можете його позвати, щоб ми його призначили за його присутності?

Хто за цю пропозицію, щоб призначити Цимбалюка головою робочої групи із законопроекту 8032, прошу голосувати.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Струневич Вадим. Струневич Вадим!

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій – за.

Остапенко.

Циба Тетяна.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вадим.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

І в нас останнє питання порядку денного: про внесення змін до плану роботи комітету нашого. І я прошу прокоментувати пані Катерину, оскільки вона була ініціаторкою. У нас в плані робіт дуже багато тем, і їх потрібно було оптимізувати. І секретаріат опрацював порядок денний і виносять на розгляд. І в тому числі була от сьогодні озвучена пропозиція пані Тетяни. У мене прохання підійти до пані Катерини і до пана Гривка для того, щоб узгодити план роботи і постановку, якщо необхідно, круглих столів. Я тільки вітаю всі публічні консультації, які провадяться, на базі комітету, будь ласка, включаємося всі. В тому числі і пам'ятаємо, що в нас на друге читання готується законопроект про публічні консультації.

Будь ласка, пані Катерина.

 

ПРЯНІШНІКОВА К.В. Пропонується доповнити пунктом такого змісту план роботи, а саме: про стан виконання Постанови Верховної Ради України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення реалізації права громадян на житло". Це в нас така є постанова. Відповідальний буде Струневич, і по секретаріату також працюють у нас: Прянішнікова, Бондар, Удод. І відповідно замінити в пункті 5 розділі V слово "листопад" замінити словами і цифрами "січень 2023 року".

І в IV розділі доповнити такого змісту, це там, де в нас засідання круглого столу. Ми планували провести слухання в листопаді місяці, але, порадившись, провівши обговорення, спочатку ми в грудні місяці проведемо засідання круглого столу на тему: "Інструменти суспільної підтримки ветеранів-учасників бойових дій у післявоєнний період". Плануємо на 6 грудня 22-го року. І вже після цього в січні місяці ми будемо проводити слухання.

Також провести публічні консультації щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Плануємо 12 грудня 2022-го року о 14-й годині. Тобто я думаю, що це буде цікаво. І хочу зазначити, що так як у нас, ми працюємо в такому спеціальному режимі, то іноді ми будемо вносити зміни щодо включення або виключення з плану роботи засідання комітету деяких питань, які сьогодні є на порядку денному.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Катерина.

Я прокоментую проведення круглого столу, ми в режимі круглого столу: "Інструменти суспільної підтримки ветеранів-учасників бойових дій у післявоєнний період". У мене прохання всіх присутніх сьогодні від силових міністерств, це питання знаходиться на перетині Міністерства оборони, Державної прикордонної, Нацполу, СБУ, Міністерства економічного розвитку, бо там Державний центр зайнятості, Мінрегіону, Мінінфраструктури – тому що це є забезпечення житлом, забезпечення робочим місцем, забезпечення грошовою підтримкою - це Міністерство соціальної політики, пані Жолнович. Міністерство ветеранів, не знаю, є сьогодні чи ні пані міністерка і заступник перший Порхун.

В будь-якому випадку це питання на перетині багатьох міністерств. І ми для того, щоб у нас слухання в січні пройшли нормально, і ми по результатам слухань вийшли на законопроекти і вже були готові до післявоєнного періоду. В тому числі із питань надання відпустки після демобілізації не за рахунок роботодавців, а за рахунок двомісячного, наприклад, утримання військовослужбовців, ще й бюджетом Міністерства оборони, але при тому, щоб він же зареєструвався в територіальних центрах комплектації і йому вже підшукували робоче місце, якщо він не повертається на те, яке попереднє для нього зберігалося.

Оці всі питання, їх потрібно на слуханнях... результатом слухань ми хотіли б, щоб це був  законопроект чи законопроекти, які б давали цілісну картину, яким чином ми підхопимо нашого військового у післявоєнний період, переведемо, інтегруємо його знову в цивільне життя. Це потрібно вже робити наразі.

Я думаю, що ми близькі до перемоги, хай це буде 2023-2024 роки. Не сприймайте це як тиск з нашого боку, сприймайте як готовність всіх міністерств і відомств бути готовими до того, що хоча армія у нас і буде збільшена, але велика кількість демобілізованих, тих, що пройшли війну, вони мусять повертатися, інтегруватися в цивільне життя. І нам потрібно мати тут все, щоб ми їх підтримали.

Це потрібно робити. І для того, щоб конструктивно ми провели слухання, зробити попереднє обговорення на круглому столі. У нас проводяться зараз консультації: окремо була зустріч з Міністерством оборони, окремо з Міністерство ветеранів, окремо з Міністерством економічного розвитку, може, ще з Міністерством соцполітики, ми зустрічалися з першим заступником – з Дариною Марчак. Це те, що стосувалося родин загиблих.

В будь-якому випадку ці речі мусять бути чітко обговорені, і ми мусимо виходити на такий законопроект. Тому це і потребує внесення, по-перше, додаткової роботи підкомітету нашого, який очолює Остапенко Анатолій, і комітету в цілому. Тому от такі зміни до нашого плану роботи.

Шановні народні депутати, будуть зауваження до запропонованих змін? Ви всі подивилися на них.

 

АРСЕНЮК О.О. Не буде. Не буде, Галина Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо зміни.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галина, повністю підтримуємо. Приймаємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна. І ми з вами, ви ще пам'ятаєте, що ви у нас займаєтесь накопичувальною системою і голова робочої групи. І тому нам потрібно повернутися до цього питання, бо коефіцієнт заміщення в солідарному рівні, хоча і уповільнив темпи падіння, але все рівно залишається... іде донизу, він зменшується. Безумовно, ми це розуміємо всі і мусимо обговорити, як ми будемо діяти далі саме у Верховній Раді. Тому що уряд визначився, Президент визначився, а Верховна Рада досі ще не визначила шлях, яким вона буде йти далі для того, щоб пенсійне забезпечення у нас було гідне, нам потрібно це обговорити.

Дякую, шановні народні депутати. Голосуємо внесення змін до плану робіт наших. Хто – за, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло. Не знаю.

Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. Струневич Вадим.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко. Бачу.

Остапенко.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Порядок денний вичерпаний. До нових зустрічей і слава Україні!