Повідомлення

Перейти до розділу
07 березня 12:30
29 березня 2023 року о 14:00 заплановано проведення слухань у Комітеті на тему: «Соціальний захист, надання окремих статусів Захисникам/Захисницям України та членам їх сімей» докладніше
06 березня 10:47
23 березня о 11:00 у Комітеті відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Діяльність реабілітаційних установ» докладніше
17 лютого 17:21
21 лютого 2023 року об 11.00 відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Верифікація статусів, набутих відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» докладніше
24 березня 15:03
Для кожного військовослужбовця має бути розроблена індивідуальна програма адаптації в цивільне життя після демобілізації докладніше
22 березня 16:46
Комітет пропонує підтримати «євроінтеграційний» законопроект щодо працевлаштування людей з інвалідністю за зразками розвинутих країн докладніше
22 березня 15:23
«Невідкладно потрібно створити структуру в системі державної влади, яка б забезпечила маршрутизацію соціального супроводу ветерана після демобілізації». ІНТЕРВ’Ю з Головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною ТРЕТЬЯКОВОЮ докладніше
21 березня 13:45
Верховна Рада України визначила, що проведення щорічної разової виплати оборонцям України та її народу відбуватиметься до Дня Незалежності України докладніше
21 березня 12:41
У період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення українцям призначатимуться пенсії, незалежно від дати звернення до Пенсійного фонду докладніше
21 березня 10:22
Верховна Рада України посилила захист українців, які працевлаштовуються за кордоном та заборонила компаніям-посередникам стягувати з людини будь-які гонорари за отримання роботи за їх сприяння докладніше
20 березня 18:26
Верховна Рада України встановила одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, що спричиняє російська військова агресія, зокрема, працівникам об’єктів критичної інфраструктури докладніше
17 березня 16:55
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 15 березня 2023 року докладніше
07 березня 2023, 16:15

СТЕНОГРАМА засідання круглого столу в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: "Верифікація статусів, набутих відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 21 лютого 2023 року

 

Веде засідання голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів ОСТАПЕНКО А.Д.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо починати тоді.

Доброго дня, шановні учасники круглого столу! Я надіюся, всі чують, все чудово. Перш за все я хочу подякувати Збройним Силам України за ту можливість, що ми можемо проводити даний захід в приміщенні комітету Верховної Ради України. Сили всім, мудрості, перемоги! Слава Україні!

Зважаючи на виклики сьогодення, в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів проводиться постійно потужна робота щодо аналізу питань та напрацювань, законодавчих ініціатив для соціального забезпечення ветеранів, сімей загиблих, померлих захисників України. Ми на законодавчому рівні повинні напрацювати чітку та ефективну систему соціального забезпечення наших захисників та їх сімей, сімей загиблих та померлих захисників України.

Отож сьогодні в програмі засідання круглого столу будемо говорити на тему: "Верифікація статусів, набутих відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Звичайно, питання верифікації статусів на сьогодні є дискусійним та, можливо, не зовсім на часі в умовах війни, але ми повинні бути готові до цього, до цієї важкої розмови. Адже гарантовані державою соціальні пільги та гарантії мають бути збалансованими, відповідати реальним потребам всіх і кожного. Отож прошу всіх до дискусії та прошу дотримуватися регламенту: на доповідь – до 5 хвилин, на виступи – до 3 хвилин. Дякую всім за розуміння.

До слова хочу запросити заступника міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Калиту Тетяну Вікторівну.

 

КАЛИТА Т.В. Доброго дня, колеги! Я рада всіх бачити. Дійсно, питання, яке ви сьогодні піднімаєте, воно доволі таке непросте. І я думаю, що вже настав той період часу, коли ми маємо про це говорити, піднімати цю тему і, дійсно, йти до того, щоб розуміти, як цим напрямком рухатись і що робити далі.

Хочу перепитати, чи видно вам презентацію на екрані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Видно. Будь ласка.

 

КАЛИТА Т.В. О'кей. Тож хочу дуже коротко, але змістовно пройтись по ключовим аспектам верифікації статусів, набутих відповідно до закону України, сконцентрувати на основні пункти, з якими нам бажано з вами пропрацювати, і в цілому підняти цю тему для того, щоб, можливо, за якимось проміжком часу ще до цього питання повертатись.

В першу чергу розкажу вам, що наразі відбувається. Міністерство у справах ветеранів відповідно опікується Єдиним державним реєстром ветеранів війни. Повністю єдиний державний  реєстр розроблений, він взятий на баланс, на сьогодні введений в експлуатацію, і ми безпосередньо зараз займаємося наповненням даних. Вже наповнені дані відповідного реєстру ...(Не чути), станом на сьогодні внесено всі дані ...(Не чути)

 Колеги, я буду дуже просити виключати мікрофони, якщо ви на сьогодні зараз не задаєте будь-які питання. Дякую.  

Ще раз, у нас внесені дані з ЄДАРП. Якщо слова незрозумілі, буду розширювати, тобто пояснювати. Внесені дані з реєстру учасників АТО, внесені дані інформації з інших реєстрів як пільговиків.

Я так розумію, що у вас не видно нормально презентацію, зараз секунду.

Я поки буду говорити, поки будемо... Окремо зараз відбувається наповнення з інших  реєстрів. Насправді питання непросте. Чому, тому що інформація, яка надходить до реєстрів, вона, скажімо так, різна, вона може знаходитись в різних реєстрах, і про це треба окремо говорити. Тому що, на жаль, та інформація, яка мала б наповнюватись, вона з різних причин може там не бути.  

Зараз секунду, я перепідключусь, прошу вибачити за технічні моменти. Все ж таки коли ми зустрічаємося з вами наживо, це значно покращує нашу комунікацію і в таких випадках так само.

Хотіла скористуватися іншими методиками, але користуємось більш перевіреними, бо технічні системи, вони зазвичай мають бути і перевіреними. Так, все розшарюю екран, так має бути краще. Так краще? Так.

Тож станом на сьогодні ми займаємося наповненням даних. Але спочатку давайте коротко, що ж таке верифікація. Коли ми говоримо про верифікацію, ми говоримо, що нам треба ідентифікувати людину, відповідно до якої були внесені дані, для того, щоб, по-перше, або розуміти, які послуги чи пільги вона в майбутньому буде отримувати і яким чином, та для того, щоб не потребувати від цієї людини кожного разу, наступного разу там підтверджуючі документи і бути впевненим, що дійсно цей статус даної людини існує.

Тобто коли ми говоримо про верифікацію, ми говоримо про наповнення даних, ми говоримо про те, яким чином і куди хто вносить першочергово цю людину до відповідного статусу, який реєстр є еталонним. Наприклад, там на сьогодні по верифікації людини еталонним реєстром є реєстр – Єдиний демографічний реєстр. Тобто демографічна служба має ЄДДР, який на сьогодні займає ключову складову по верифікації. Тим не менше, по кожному статусу або по різних статусах це можуть бути різні реєстри. Це може бути окремий реєстр, який є безпосередньо з внесенням даних, але, тим не менш, може бути або той самий, або інший реєстр може бути еталонним, який або збирає, або акумулює те, що дано. Тобто і нам треба розуміти, що, наприклад, коли ми говоримо про ветеранів, про захисників, ми знаємо, що є різні підкатегорії різних статусів і тут якраз і є оця історія, да, з якою ми наразі дуже багато стикаємося саме по верифікації саме в межах наповнення різних реєстрів.

Ми говоримо про відповідність. Данні мають кореспондуватися між реєстрами. На сьогодні ми маємо розуміти, що з того, що вже проговорено і виокремлено, це чотири ключових реєстри щодо цих категорій. Але я... ну, ключових, да, ті, які кореспондуються, користуються і мають те чи інше наповнення. Але ми маємо окремо займатися верифікацією в межах цих реєстрів. І підтвердження запиту, да, надалі будь-хто, надавач послуг або організації, яка надає послуги, має запит для перевірки, для того, щоб надати ту чи іншу послугу, тому верифікація відбувається ще і для верифікації відповідно людини.

Коли ми говоримо про верифікацію по статусу людини, це одна історія, зараз, крім цього нам треба ще проговорити про верифікацію послуги. Це різне. В першу чергу я б звернула увагу в першу частину, да, цього, це облік осіб, тобто це верифікація людини, не людини як громадянина України, а людини, яка має відповідний статус. Тож в цьому випадку ми дивимося на різні складові, різні категорії, які містяться в ЄДРВВ. Якщо ми говоримо суто про учасників бойових дій, то тут все насправді врегульовано, там відпрацьований механізм, ми його розширюємо для функціоналу. Але він абсолютно зрозумілий, чіткий, він інформаційний, має електронну форму, наповнення відбувається чітко, злагоджено, там наразі проблем нема. Якщо ми говоримо про осіб з інвалідністю внаслідок, учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих ветеранів війни, членів сімей загиблих, померлих захисників, захисниць, особи, які мають заслуги, та постраждалі учасники Гідності, по цих в нас на сьогодні первинний облік в єдиній якійсь інформаційній системі відсутній.

А що відбувається на сьогодні? Людина звертається, наприклад, до УСЗН, підтверджує свій статус паперовими документами, на підставі цього отримує паперове посвідчення і не вноситься нікуди, тобто зберігається в паперових архівах документи. Можливо, в саме цьому УСЗН є якийсь внутрішній реєстр, це може бути Excel, це може бути паперовий журнал, це може бути різна форма, але далі ми цю людину зі статусом загубили, її нема. І далі  як що вона звернулася за послугою або пільгою, вона може потрапити в  ЄДАРП, може потрапити в ЦБІ, ми проговоримо це з Міністерством соціальної політики і маємо надію, що найближчим часом вони будуть потрапляти в ЄІССС, а саме в Єдиний соціальний реєстр, в ЄСР. Але чи дійде вона туди, чи не дійде вона туди – це залишається на разі питанням. Окремо ще є Пенсійний фонд України, який може виплачувати тим чи іншим категоріям пенсії, наприклад, пенсійне забезпечення, тобто вони є і там в тому числі.

Тобто ми на сьогодні розуміємо, що є як мінімум три реєстри, до яких ці люди можуть безпосередньо потрапити. Кореспонденції між реєстрами нема фактично на сьогодні, верифікації цих людей нема. Тобто є окремі питання, які на сьогодні саме з інформаційної безпеки … (Не чути)  Дійсно, ми як Міністерство у справах  ветеранів …(Не чути)  категорією. Також все ж таки маємо певну частину цих категорій, цих людей, які з відповідними статусами стоять  на тому чи іншому можливо обліку, а, можливо, не стоять, і якраз оцей момент законодавчо визначений, що ЄДРВВ є тим реєстром, який веде безпосередньо облік даної категорії, ми можемо в цьому випадку виступати якраз в ролі еталонного реєстру. Чому? Тому що, наприклад, людина може звернутись в ЦБІ, наприклад, потрапити до реєстру ЦБІ або не потрапити до реєстру ЄДАРП, це я беру так, для надання тої чи іншої послуги або пільги. А от саме верифікація даних по тій чи іншій людині, враховуючи, що по більшості з них ми вже маємо цю інформацію, тому що вони вже є зі статусом  УБД, це якраз для роботи  в реєстрі, можливо, було б і найправильніше. Я дуже намагаюся не використовувати технічні і технологічні терміни і пояснювати простою мовою, інколи, можливо, що в мене не виходить, тим не менше я дуже намагаюся це робити.

Переходячи до верифікації послуг, то теж треба звернути увагу, що одна справа, коли ми говоримо про статуси, інша справа, коли ми говоримо про послуги. І тут є декілька складових.

По-перше, я як людина, яка дуже хочу отримувати ту чи іншу послугу, я хочу дізнатися, а я її вже отримував чи ні, а чому так сталося, а я її точно отримав, а коли я її отримав, я її маю право раз на рік, а вже рік цей пройшов чи ще ні? І станом на зараз це відбувається дуже, ну, доволі, скажемо чесно, несистематизовано. А для нас було б цікаво проговорити, яким чином це зробити так, щоб зробити це максимально комфортно для людей. Якщо говорити знову ж таки цифровими методиками, на порталі Дія, ми разом з Міністерством цифрової трансформації..., вже готовий електронний кабінет для ветеранів, для всіх категорій. Не запускається із-за безпекових причин. Але саме там він може перевіряти і дивитися, які послуги і що відбувається.

Коли ми говоримо про інтеграцію з іншими реєстрами, ми говоримо і про верифікацію даних, і для того, щоб послуги так само могли бути верифіковані. І це більш ширша історія. І це ширша їхня історія не тільки в межах послуг, які надаються Міністерством соціальної політики, але й Міністерством охорони здоров'я. Це так само і послуги, якими опікуються силові відомства. Тому що ветерани, наприклад, як ви знаєте, різних відомств можуть мати різні послуги, а можуть і отримувати їх з різних сторін. І ми це теж розуміємо. Тому коли ми говоримо про верифікацію послуг, ми говоримо про і дедублікацію, і про ефективне використання коштів, і про формування політик загальних у межах різних відомств у тому числі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Вікторівно, я вас попрошу максимально прискоритись.

 

КАЛИТА Т.В. Дякую.

Так само ми говоримо і про надавачів, і так само ми говоримо про наш …(Не чути) Мінветеранів, тому що від цього будуть залежати загальні, тобто планові розрахунки. Що ми у зв'язку з цим пропонуємо? Дуже чіткі пропозиції. Ініціація змін до нормативно-правових актів щодо верифікації статусів осіб, щодо наповнення статусів, тобто механізмів обмінів статусами реєстрами, верифікацію отриманих послуг та підтвердження  за запитом. Ще раз зверну увагу, що  підтвердження не за формою документа, а за формою запиту людини відповідно до верифікації  того чи іншого статусу.

Ну це якщо дуже коротко. Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, всім зрозуміло напрямок дії і робота Міністерства у справах ветеранів. На жаль, ми можемо бачити, що трошки є недокомунікація між центральними органами виконавчої влади, але за пропозиціями ми це будемо виправляти і будемо рухатися для того, щоб всі отримували ті послуги, на які вони мають право, а також могли перевіряти надані послуги та те, що їм, як кажуть, за законом повинна держава надавати.

Далі я хочу слово передати першому заступнику Міністра соціальної політики України Марчак Дарії Миколаївні.

 

МАРЧАК Д.М. Доброго дня, шановні колеги! Якщо можна, буквально пару хвилин, можливо, я після наступного спікера виступлю. Вибачте, мені технічно треба ще налаштуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Хочу тоді передати слово начальнику відділу з питань визначення учасників бойових дій Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України полковнику Блізнікову Тимуру Анатолійовичу.

Тимур Анатолійович, ви з нами? Немає Міністерства оборони. Хоча, звісно, хотілось би почути, тому що якраз статус цей учасника бойових дій – це перше відомство, яке повинно чітко надавати і в терміни. На жаль, у нас є питання до Міністерства оборони з цього приводу, і їх відсутність, на жаль, не додає плюсів Міністерству оборони.

Хочу надати слово заступнику директора Департаменту соціального захисту Міністерства у справах ветеранів України Кучуку Руслану Миколайовичу.

Руслан Миколайович, будь ласка.

 

КУЧУК Р.М. Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні присутні! Міністерство у справах ветеранів працює по розробці нормативно-правових актів удосконалення законодавства, розглядає пропозиції щодо внесення змін до законодавства та нормативно-правових актів і насамперед реалізує в подальшому як надання статусу учасника бойових дій, так і реалізує деякі напрямки щодо надання соціальних послуг. Зокрема, при Міністерстві у справах ветеранів створена міжвідомча комісія по наданню статусу учасника бойових дій та виплаті одноразової грошової допомоги для деяких категорій осіб.

Звісно, що статус учасника бойових дій надаються комісіями при тих чи інших силових відомствах, зокрема на них покладено завдання саме розглядати матеріали і приймати рішення про надання статусу для своїх категорій осіб. Безпосередньо це якщо військовослужбовці Збройних Сил України, то саме при Генеральному штабі, при Міністерстві оборони України і при командуваннях створені свої комісії. Тому що слід враховувати те, що саме найбільша кількість осіб, яка потребує установлень статусу учасника бойових дій, це є наші захисники із відомства Генерального штабу і Збройних Сил України. Так само і створення комісій при інших силових відомствах, це і при Міністерстві внутрішніх справ, це і при Службі безпеки України, при Нацгвардії, при Державній прикордонній службі і так далі. Тобто всі військовослужбовці тих чи інших органів подають документи до своїх комісій, які в свою чергу приймають рішення.

Щодо роботи міжвідомчої комісії при Міністерстві у справах ветеранів України. В свій час були внесені зміни до Закону України "Про статус ветеранів України, гарантії їх соціального захисту" про те, що саме на цій комісії розглядається питання про надання статусу учасника бойових дій добровольцям, які… особам, які  добровільно забезпечували участь у антитерористичній операції і в подальшому ці особи не ввійшли до офіційних силових відомств. Звісно, був розроблений порядок, який затверджений Кабінетом Міністрів України, і по цьому напрямку міжвідомча комісія проводить засідання і приймає рішення. Повторюся, це у свій час було поставлено завдання тільки для осіб, які приймали участь, добровольців, у антитерористичній операції. На засіданні комісії було прийнято рішення про надання цим особам, близько 2 тисяч осіб, надано статус, які в подальшому користуються пільгами, гарантіями, визначеними законодавством.

Також на міжвідомчу комісію подають документи за рішеннями тих чи інших комісій, за рішеннями, подають на розгляд, якщо це стосується питань міжвідомчого врегулювання. Наприклад, військовослужбовець проходив службу у Збройних Силах України, в подальшому по деяким виконанням завдань переведений до іншого відомства, наприклад, у Національну гвардію. То за рішеннями комісії теж приймаються і направляються документи на розгляд міжвідомчої комісії. Ми розглядаємо і рекомендуємо, або приймаємо теж рішення. 

Щодо виплати одноразової грошової допомоги. Звісно, всім відомо, що в разі встановлення інвалідності у зв'язку з пораненням, контузією, каліцтвом або загибеллю члени сім'ї або безпосередньо особа з інвалідністю мають право на виплату одноразової грошової допомоги. І ці комісії також створені при силових відомствах. Така ж і комісія створена при Міністерстві у справах ветеранів, і ці завдання також покладені на цю комісію, на нашу комісію, яка розглядає справи.

Зрозуміло, що ми у свій час акцентували увагу на те, що саме добровольці мають право звертатися до нас на виплату цієї одноразової грошової допомоги саме із цієї категорії осіб, тому що вони не були у складі силового відомства і будь-яке силове відомство їм буде відмовляти. Наразі ми також ці приймаємо документи, розглядаємо, розглядаємо документи і колишніх військовослужбовців і також питання, які не можуть бути врегульовані в тому чи іншому силовому відомстві. Ми приймаємо рішення і виплачуємо одноразову грошову допомогу. Документи наразі приходять до нас і по теперішній час, комісія постійно функціонує, засідання проводиться не рідше ніж один раз на місяць в залежності від кількості матеріалів, які надійшли.

Крім того, завдяки внесенню змін завдяки комітетам Верховної Ради України, які у свою чергу ініціювали внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни про те, що по нинішнім подіям, по нинішній війні, яка відбувається у нас з 24 лютого у зв'язку з агресією Російської Федерації, було внесено ряд законів для урегулювання питання про надання статусів (це, зокрема, і учасників бойових дій, і осіб з інвалідністю, і членів сімей загиблих захисників і захисниць України), щоб вони мали право, ці особи, в подальшому і мати відповідній статус, і користуватися пільгами.  Я думаю, на це більш зосередить увагу наш колега Олександр Олександрович у подальшому.

Наразі питання врегульовується, ми комунікуємо і з іншими відомствами центральних органів виконавчої влади, комісіями, з секретарями комісій. Ми врегульовуємо питання як в ручному режимі і в телефонному режимі, так і відповідним листуванням для того, щоб уникнути подвійної виплати, уникнути деяких питань, скажімо так, які не можуть, які суперечать нормативно-правовим актам чи законодавству. Тісний зв'язок із силовим блоком. Надіюся, в подальшому ми будемо плідно працювати з метою врегулювання тих чи інших питань і з покладанням завдань деяких для того, щоб наші всі ті захисники, захисниці України, ті особи з інвалідністю, які отримали поранення, і насамперед наші члени сімей захисників, захисниць користувалися відповідними пільгами, відповідними гарантіями і відповідними виплатами, які передбачені законодавством. Слід це обговорювати на круглих столах, чути один одного, ми готові до плідної, до плідного обговорення в подальшому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович.

Да, ми бачимо, що Міністерство ветеранів України намагається все робити для того, щоб наші захисники відчували ту потужну роботу, яку вони роблять, і відчували дружнє плече міністерства, яке допомагає отримувати ті гарантії, які надає держава нашим захисникам і захисницям.

Я хочу передати слово, я надіюся, що готова Дарія Миколаївна Марчак – перший заступник міністра соціальної політики України нам доповісти. Слухаємо вас. Вітаю!

 

МАРЧАК Д.М.  Вітаю, колеги! Дуже дякую,

Ну, три ключові речі, які я б хотіла б обговорити в частині по верифікації статусів ветеранів.

Перше – це те, що в нас законодавством, ну, ветеранами визначено не тільки захисників нинішніх України. Закон "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було ухвалено Верховною Радою 20 років тому. І цей закон приймався, ну, фактично під ветеранів Другої світової війни.

Також важливо зрозуміти, що згодом статус ветерана війни було надано, ну, чи до цього статусу прирівняли громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином в нас на сьогодні такі три найбільші категорії: це захисники Батьківщини нинішні, це ветерани Другої світової і це чорнобильці. І загальна кількість ветеранів в нас складає майже мільйон тисяч осіб. Як правильно зазначила моя колега... Мільйон осіб. Як правильно зазначила Тетяна Калита, що не завжди люди звертаються по отриманню ветеранського статусу, якщо вони не планують користуватися пільгами. І тому зазвичай ми бачимо цей статус, якщо вже людина звертається саме по пільги. Найбільші пільги, які надаються, - це пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Тому, по наших даних, на сьогодні в нашому реєстрі знаходиться приблизно 626 тисяч осіб, які, власне, користуються пільгами. З цієї кількості особи з інвалідністю внаслідок війни – це 89 тисяч осіб, але серед цих осіб превалює категорія осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це приблизно від 40 до 45 відсотків, залежно від групи інвалідності. І менша кількість – це військовослужбовці.

Друга, така важлива, теза – це те, що, на жаль, як показує наш досвід верифікації, і на це насправді треба звертати увагу, Міністерство соцполітики разом з Міністерством фінансів вже здійснювало заходи щодо верифікації статусів по ветерана. Зокрема, ми верифікували надання статусу громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема по першій категорії, які прирівняні до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Ці статуси надаються комісіями, утвореними обласними державними адміністраціями.

І що ми побачили насправді за результатом? Майже всі особи, 85 відсотків осіб, яких було позбавлено такого статусу за результатами верифікації, пішли до судів, і суди їм такі статуси повернули. Таким чином, фактично заходи, які здійснюються державою по верифікації, вони потім оскаржуються судовими органами і дають низьку ефективність. І це є системною проблемою, з якою, на наш погляд, треба спільно працювати. Один із ключових заходів, яким чином це працювати, - це уточнювати критерії надання статусу для того, щоб унеможливлювати всілякі маніпуляції в цій частині.

Це питання, оскільки ми не надаємо саме статус, статус  учасника бойових дій надають профільні силові органи влади, створені ними комісії, ми не можемо впливати на цей процес, ми вже фактично просто фінансуємо надання соціальних послуг, соціальних виплат тим особам, які такі статуси отримали. Але ми звертали б увагу на існування такої проблеми, власне, у верифікації.

І третя важлива теза, яку б я хотіла озвучити, це те, що, власне, до кінця минулого року ми бачили і збирали статуси по пільговиках через ЄДАРП (Єдиний державний реєстр пільговиків). Але оскільки ключові пільги, які надаються, вони, як я вже казала, надаються саме з житлово-комунальних послуг, а ми перевели виплату житлово-комунальних послуг, вибачаюсь, субсидій та пільг на Пенсійний фонд, то з 1 січня вже Пенсійний фонд, власне, веде статистику по обліку пільговиків, які мають право на такі пільги. І ця статистика вже відображається не в ЄДАРП, а в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери. Це централізована база даних, до якої підключений Пенсійний фонд, яка дозволяє бачити системно всю інформацію по соціальних виплатах в межах країни. На сьогодні ми ведемо роботу, мій колега Костянтин Кошеленко веде роботу з Мінветеранів по налагодженню обміну даними з ЄІССС.  та з реєстрами Мінвето.  І також ми ведемо роботу для того, щоб забезпечити можливість підключення місцевих органів влади до ЄІССС, оскільки ми знаємо, що у місцевих органів влади є потреба користуватися інформацією про пільговиків для того, щоб надавати їм, власне, пільги, які передбачені на місцевому рівні.

Але, ну, ключове – це те, що ЄДАРП з кінця минулого року вже не оновлюється і оновлена інформація по пільговиках вже міститься саме в ЄІССС, яким оперує Міністерство соціальної політики.

Ми сподіваємося, що централізація даних по пільговиках і автоматизація обміну даними, вона дозволить нам полегшити роботу Мінвету по верифікації таких статусів, але знову-таки звертаємо увагу, що, на жаль, з точки зору державної політики рішення щодо верифікації, вони досить легко оскаржуються в судових, ну, в судах, і потім насправді це унеможливлює подальшу ефективну політику держави щодо спрямування підтримки саме тим категоріям, які насправді володіють цим статусом.

 Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дарино Миколаївно.

Ну, ми розуміємо, що все ж таки основним центральним органом виконавчої влади, який повинен опікуватися ветеранами, і той реєстр, який був розроблений Міністерством ветеранів, правильно зроблено. Чому? Тому що стратегічний напрямок якраз ветеранів, захисників України, він повинен бути в одному центральному органі, який веде. Чому? Тому що це така чутлива інформація по нашим захисникам і нашим ворогам оця інформація дуже цікава і дуже потрібна. Тому співпраця між всіма гілками влади і тримання даного реєстру в Міністерстві ветеранів є якраз чіткою, зрозумілою і більше вона повинна наповнюватися відповідно до тих законодавчих актів, які ми повинні напрацювати.

Далі я хочу надати все ж таки Міністерству оборони. Мені сказали, що присутні...

 

МАРЧАК Д.М. Вибачте, можна ще маленький коментар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, пані Дарино.

 

МАРЧАК Д.М. Да, в частині... Насправді ще одне питання, яке ми пропонували на законодавчому рівні підіймати, це все ж таки, ну, те, що в нас статус ветерана, який сьогодні передбачений законом і по якому, як я вже казала, у нас фактично і ветерани Другої світової, які вже всі люди похилого віку, і особи, постраждалі від Чорнобильської АЕС, а це, наприклад, сьогодні до них відносяться і онуки людей, які жили на території забрудненій, в радіаційно-забрудненій, і ветерани війни, вони фактично мають один ветерани нинішньої війни, вони фактично мають один статус. І, на наш погляд, це нам необхідна системна така робота. Ми працюємо вже з Мінветеранами по тих пільгах і допомогах, на які можуть розраховувати нинішні учасники бойових дій і ветерани нинішньої війни, але все ж таки, на наш погляд, треба, можливо, законодавчо врегульовувати різницю в цих статусах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Дарино.

Звісно, ми повинні законодавчо все зробити і напрацювати чітке соціальне забезпечення наших ветеранів. Дійсно, статуси повинні відрізнятися від статусу захисника, який захищає зараз Україну, і від статусів тих ветеранів, які у нас ще є живі і які приймали участь у Другій світовій війні, звісно, і до статусів ліквідаторів і учасників аварій на Чорнобильській атомній станції.

Далі я хочу надати слово начальнику відділу з питань визначення учасників бойових дій Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України полковнику Блізнікову Тимуру Анатолійовичу.

Тимур Анатолійович, будь ласка.

 

БЛІЗНІКОВ Т.А. Дякую за предоставлене слово.

Всіх вітаю з сьогоднішнім днем. Відповідно до нормативно-правових актів Міністерства оборони до повноважень Міністерства оборони належить вирішення питань про визнання осіб учасниками бойових дій майже по всіх пунктах статті 6 Закону України про статус ветеранів війни. Щодо верифікації зазначених учасників бойових дій, яким ми надаємо статус, нами проводиться кропітка робота разом з Міністерством у справах ветеранів. На жаль, раніше, до початку антитерористичної операції, Міністерством оборони не подавалася така інформація. І стосовно учасників бойових дій, яким було надано статус, вони заходили через Управління соціального захисту населення, через Пенсійний фонд, через визначені структури, щодо надання пільг.  На сьогоднішній день  відповідно до постанови Кабінету Міністрів, порядку надання статусу ми намагаємося своєчасно інформувати Міністерство у справах ветеранів, постійно подаємо оновлену інформацію щодо надання статусу стосовно учасників АТО/ООС і нинішніх заходів.

Окрім цього Міністерством оборони України надається, комісією саме Міністерства оборони України, надається статус учасника війни відповідно до пунктів 17 і 13 статті 9 Закону України. Також ми зараз, з моменту введення змін до Постанови  Кабінету Міністрів 302-ї щодо надання такої інформації, вже розпочали подачу інформації щодо надання, щодо верифікації даних стосовно таких осіб шляхом подання їх у Міністерство у справах ветеранів.

В принципі, робота з цього питання, рахую, у нас проводиться. Згоден з пані Дарією Марчук, щодо дуже актуального питання визначення осіб, які незаконно отримали статус учасника бойових дій. Так у Міністерстві оборони України було розроблено положення про комісії Міністерства оборони, в якому передбачено в разі заміни посвідчення учасника бойових дій особами, які не мають підтвердження отримання статусу, проводити їх перевірку, тобто збирати інформацію на підставі чого вони отримали статус. В результаті чого Міністерством оборони тільки за чотири роки виявлено майже сім, виявлено сім випадків незаконного надання статусу, а й отримання особами посвідчень учасника бойових дій, по шести з яких проведено вже судові справи, ми суди виграли. Це дуже кропітка робота, вона потребує дуже компетентного представлення у судах. По сьомій справі поки у нас ще робота триває.

Метою надання статусу учасника бойових дій у Міністерстві оборони утворено 21 комісію з питань розгляду матеріалів стосовно учасників бойових дій. Ці комісії також подають дані до Міністерства у справах ветеранів, вони подаються через Міністерство оборони, ми їх перепровіряємо, намагаємося виправити помилки і вже у нормальному вигляді надавати цю інформацію. Надання статусу цими комісіями перевіряється Міністерством оборони, для цього створюються комісії, які виїжджають, коли є можливість. На жаль, на сьогоднішній день у зв'язку з повномасштабною агресією Російської Федерації такий контроль поки не здійснюється, але планується, десь в середині цього року.

Дякую за увагу. Якщо є питання, будь ласка, задавайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу вас не відключатися, тому що у нас далі буде обговорення, зараз будуть виступи.

Зараз я хочу надати слово раднику Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на громадських засадах, учаснику бойових дій Грекову Миколаю. Будь ласка.

 

ГРЕКОВ М. Доброго дня, вітаю всіх! Дякую за  надану можливість виступити. Добре, що зараз виступав представник Міністерства оборони, хочу запитати деякі речі.

На сьогоднішній день дуже багато хлопців, дівчат пішли захищати країну з 24 лютого у другу, скажемо так, хвилю війни. І я знаю дуже багато випадків, що хлопці досі не отримали посвідчення учасника бойових дій, вже рік не можуть отримати. Тому я звертаюся до Міністерства оборони з проханням все-таки поліпшити працю в цьому напрямку.

Також є дуже багато випадків, коли хлопці вже майже рік вважаються зниклими безвісти, і їх родичі не можуть отримати ніяких виплат і компенсацій.

Тому прошу Міністерство оборони розробити та звернутися в комітет з пропозиціями, як вирішити це питання, щоб можна було визначити людину загиблою, не маючи тіла. Треба розробити питання виплат особам, які знаходяться в полоні. І ще дуже-дуже багато речей.

Тому я хочу сказати, що 24 лютого, коли почалася друга хвиля війни, дуже багато хлопців, а саме зі старобільського СІЗО, опинилися в полоні завдяки злочинній діяльності, чи бездіяльності, голови військової цивільної адміністрації пана Гайдая. Тому досі ніхто не знає, де знаходяться ці хлопці, яких зі старобільського СІЗО перевезли до луганського. І у нас дуже багато хлопців – учасників бойових дій, які залишилися на окупованій території, опинилися в полоні. І тут я звертаюсь до Міністерства у справах ветеранів, щоб вони все-таки з'ясували, скільки сьогодні в полоні знаходиться хлопців – учасників бойових дій, які опинилися в полоні.

Я дякую. Вважаю, що прислухаєтесь. Але питань дуже багато, дуже багато питань з реабілітації. Так, ніяк же ж не вирішиться питання збільшити виплати на лікування хлопців, на харчі та медикаменти в ветеранських шпиталях. А ось правильно казали, що закон був прийнятий 20 років тому. Тому нам вже давно визначити, що таке ветеран, що таке учасник війни і що таке учасник АТО.

Сьогодні теж задіяно, як сказав міністр оборони, більше мільйона осіб приймають участь в обороні країни, але не всі ж з них знаходяться на нулі і воюють, приймають безпосередню участь в бойових діях.

Тому я звертаюся до Міністерства оборони і Міністерства у справах ветеранів надати свої пропозиції у підкомітет Верховної Ради, пане Анатолію, саме вам, щоб ви всі ці питання порушили і розглядали, як можна скоріше. Тому що це важливі питання і треба приймати зміни до діючого законодавства, яке, на жаль, сьогодні не зовсім врегульоване.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, пане Миколо.

 

НЕКЛЮДОВ В.М. Пан Анатолій, дозвольте мені продовжити виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, я якраз вам хотів надати слово. Хвилиночку, Владлен.

Я хотів надати слово і хотів би зазначити, що наш комітет і безпосередньо підкомітет більше опікується ветеранами, соціальним захистом, а питання військовослужбовців діючих це більше відноситься до Комітету безпеки і оборони. Але ж якщо будуть пропозиції надані до нашого комітету, ми готові їх розглянути і внести законодавчу ініціативу.

Зараз я хочу надати слово народному депутату України Неклюдову Владлену. Будь ласка.

 

НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, пане Анатолію, взагалі за запрошення. На жаль, наш голова не зміг прийняти участь. Сергій Іонушас, він представляв нашу країну на Мюнхенській конференції з безпеки, я вважаю, що вдало. І він доручив мені представляти інтереси комітету.

І от я чув виступи заступників міністрів  різних міністерств, і ви знаєте, а от всі казали про досягнення, про те, що у нас все врегульовано, все вирішується і мають гарантії ветерани війни і соціальний статус, ці гарантії реалізуються в соціальних питаннях. А от виступ радника, на жаль, прізвище, скажіть, будь ласка,  мені дуже сподобався виступ, настільки він відповідає...

 

ГРЕКОВ М. Микола Греков.

 

НЕКЛЮДОВ В.М. Микола, як?

 

ГРЕКОВ М. Греков.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Греков Микола.

 

НЕКЛЮДОВ В.М. Я думаю, що ми з вами потім, ви там піднімали деякі питання, я думаю, що ми за допомогою пана Анатолія зв'яжемося.

Так от, на практиці виявляється, що є великі труднощі, на жаль, у тих же ветеранів війни, в учасників  бойових дій, у наших хлопців, дівчат і, на жаль, уже у сімей, які оформлюють уже виплати, маючи статус загиблого члена сім'ї, загиблого учасника бойових дій. І вони не можуть цей статус отримати. І ті, що живі, які постраждали, ходять вони по кабінетам, шукають ті справки, їх переправлять з кабінету в кабінет. Я от розмовляв, по регіонам їздив, дуже багато людей, які воювали, вони досить не мають ніякого статусу, жодного статусу, вони, як кажуть, ходять по кабінетам. А на жаль, ті чиновники, які сидять на місцях, вони не дивляться на проблему очима наших захисників або їх сімей, які їх втратили, не дивляться на те, чим допомогти, вони дивляться на ситуацію з точки зору виконання бюрократичних процедур. І дуже багато людей втрачають віру, вони взагалі кидають це і не мають ні моральних сил, ні фізичних сил, там часто звертаються до суду, щоб захистити свої права. А ми знаємо, як у суді, щоб добитися реалізації свого права чи захисту, це може пройти не те, що кілька місяців, а може затягнутися на роки. На жаль, от так у нас складається.

І що я думаю. От я вислухав пана (Не чути)  у мене є конкретна пропозиція. Я вважаю, що взагалі, наш Президент і казав, що ми можемо бути слугами народу, а не господарями. Тому в мене пропозиція, щоб ми розглянули питання, от я конкретну пропозицію пропоную: розглянули питання про створення консультативного центру при Міністерстві оборони України, до якого б могли звернутися учасники бойових дій або члени загиблих учасників бойових дій за отриманням консультації у процедурних питаннях, що стосується процедур, які визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", отриманням інформації по конкретній людині, щоб люди там у тому центрі прописати, щоб мали працювати спеціалісти з юридичною освітою, досвідчені люди, які зможуть надавати конкретну і реально ефективну правову допомогу і які можуть мати доступ до конкретних справ Міністерства оборони по конкретній людині, щоб перекласти обов'язок на них, на чиновників, допомагати людині, а не людині самій бігати, яка вже скільки витратила і фізичних, і моральних сил і потім не може себе захисти з-за цих от бумажок, папірців, які от створені цією бюрократичною машиною.

Тому я думаю, що буде правильно, от я пропоную, пане Анатолію, от конкретно створити це консультаційний центр при Міністерстві оборони України, я думаю, таким чином ми вирішимо дуже багато питань. Ми перестанемо знущатися і створювати умови для знущання над нашими героями, ті, хто приймали участь в бойових діях, або над їх сім'ями, хто втратив таких героїв, і ми зробимо реально корисні речі. Не будемо там показувати слайди і досягнення про те, що які ми молодці, механізм у нас є, а на практиці люди не можуть отримати елементарно, елементарно ці гроші і бігають по кабінетах, а деякі в розпачі вже втрачають віру у суспільство, втрачають віру взагалі в добро. А цього не має бути.

Тому ця конкретна пропозиція, я прошу прийняти її до уваги. Дякую за те, що дали можливість виступити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Владлене.

 

ГРЕКОВ М. Пане Анатолій, можна репліку одну? Одну репліку можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дивіться, ми трошки випадаємо з регламенту, але тільки коротко, будь ласка.

 

ГРЕКОВ М.  Я тільки пів хвилинки, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.

 

ГРЕКОВ М. Поки виступав... Дякую шановному пану народному депутату за його слова. Але мені зараз тут за мій виступ зробили зауваження, що я не підняв питання 280-ї і 719-ї постанов.

Ми втратили рік, не було виплат по цим постановам. Тому я звертаюсь до вас підняти це питання і збільшити на цей рік, щоб з урахуванням того року кошти на виплату по 719-й і 280-й Постановам.

А також Міністерству ветеранів і Міністерству оборони звернути увагу на хлопців-військовослужбовців, які втратили вже в цей раз житло, щоб вони були пораховані і взяті на облік.

Дуже вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо.

Да, я хотів би зазначити і пану Неклюдову сказати, що він трошки забіг вперед, йому треба було ще послухати громадські організації наших ветеранів, сім'ї якраз померлих і загиблих ветеранів, тоді б у нього була ще більша картина, як представників регіонів.  Я дякую пану Миколі,  що він також піднімає це питання. І у нас залишається питання добровольців, які були, приймали участь в ООС, уже не в АТО, а в ООС, ми чомусь їх забули, це невелика кількість, але вони були, вони також гинули.

Я трошки, для коментарів хочу передати слово пану Кучуку Руслану Миколайовичу, він якраз є заступником голови комісії, яка розглядає певні статуси, і він прокоментує оцю ситуацію. Дякую.

 

КУЧУК Р.М. Дякую.

Я в доповнення до слів народного депутата, який пропонує створити координаційний центр консультативний і координаційний центр при Міністерстві оборони України. Можливо, це і слушна думка, але слід і зосередити увагу, що якщо це буде створено знову при Міністерстві оборони України, воно буде зосереджено у центральному органі виконавчої влади в центрі в Києві. Однак Міністерством ветеранів уже проводиться робота щодо створення єдиних вікон для ветеранів війни на місцях у ЦНАП, органів місцевого самоврядування – це і  ОТГ, це і міських радах і так далі. Дуже ефективна і результативна робота була проведена Житомирською міською радою, де створено єдине вікно для ветерана війни і членів сімей загиблих, у ЦНАП. Безпосередньо, саме ці категорії осіб, вони звертаються в це вікно, де в ЦНАП воно створено.

І вся документація, всі роз'яснення, всі пояснення, фахівці, які обізнані саме по цьому напрямку, вони їх опрацьовують, самостійно комунікують з іншими структурними підрозділами, департаментами, управліннями, з метою як встановлення статусу відповідного, так і відповідно надання пільг і гарантій, це працює на місцях. Тому що слід  зрозуміти, що наші ветерани війни, наші захисники, вони всі будуть повертатися у свої домівки, у свої місця, безпосередньо це по всій території України, і не кожен зможе зосередити увагу  і звернутися саме десь на центральний рівень для його виконання тих чи інших… для удосконалення свого, скажемо так, статусу чи зібрати якісь документи. Це повинно зосереджено бути на місцях.

Інші шляхи також розглядаються з метою посилення цієї роботи. Це обговорюється і з народними депутатами, безпосередньо це і обговорюється і з Комітетом соціальної політики, Міністерством у справах ветеранів, іншими силовими відомствами і органами місцевого самоврядування. Який в подальшому буде результат –  будемо надіятися, що він буде якнайкращий, саме головне для наших захисників і членів їх родин.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Миколайович.

Дійсно, створювати таку комісію при Міністерстві оборони, я вважаю, також не є доцільним. Чому? Тому що, я знову хочу зазначити, Міністерство оборони – це діючі військовослужбовці, ми говоримо про статуси ветеранів наших захисників, тому тут в першу чергу повинно Міністерство ветеранів займатися в цьому напрямку і у них, вже як було сказано, є напрацювання.

Ще для коментарів я хочу надати слово заступнику Міністра ветеранів пані Тетяні Калиті. Тільки, будь ласка, декілька, буквально 2 хвилини. Тоді наступним ще Дарина Миколаївна прокоментує. Тільки 2 хвилини, будь ласка, бо ми з регламенту випадаємо.

 

КАЛИТА Т.В. Дякую дуже.

В мене дві репліки. Перша репліка щодо теми дискусії. Колеги, ми говоримо про верифікацію, ми говоримо не про механізми надання статусів, ми говоримо про іншу проблему. Тобто про те, що у нас є проблеми зі статусами, що у нас законодавство вже там доволі таке довготривале, його треба змінювати, це одна історія. Будь ласка, не закреслюйте цим всім і не переходьте, не закривайте нам проблему ту, яку ми не можемо ніяк вирішити – вирішити верифікацію даних, це абсолютно інша проблема, яку не потрібно забувати.

І друге, яку тільки що піднімали, про те, що потрібно чітко відслідковувати отримані послуги. Ми знову ж таки повертаємося до цієї самої історії. По-перше, є перехід від військової служби до цивільного життя. Ми його наразі як Міністерство у справах ветеранів разом з усіма органами виконавчої влади, а також з усім силовим блоком впроваджуємо. Якщо є бажання, долучайтесь, ініціативи. Або ми робимо системно і робимо по державницькі коректно, або ми кожен робимо щось окремо, яке потім між собою не кореспондується. І потім знову приходитимемо до того, що у нас дуже багато людей якимось чином щось десь отримують, але при цьому повний хаос.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, пані Тетяно.

Будь ласка,  Дарія Миколаївна.

 

МАРЧАК Д.М. Дуже дякую, колеги. Теж пару коротеньких реплік.

Я зі свого боку, я  не знаю, яким чином так хтось зміг почути, що це добре. Ми якраз звертаємо увагу на те, що на застаріле законодавства по врегулюванню статусу ветерана. Мінвет  зробив хорошу роботу по аналізу того, які пільги взагалі використовуються, надаються ветеранам, які ні. І, на жаль, статистика досить сумна, тому що фактично більша кількість пільг, які сьогодні передбачено законодавством, з різних причин не працюють, і необхідно системний перегляд. І, власне, це те, над чим зараз і Мінвет, і ми разом з ними працюємо для того, щоб запропонувати той набір допомог ветеранам, які, власне, буде, по-перше, актуальним, по-друге, буде не просто декларуватися, а фактично надаватися.

І друге. Повертаючись, власне, до нашої суті дискусії я озвучу, це просто нещодавня ідея, яку я побачила, досліджуючи досвід роботи з ветеранами в інших країнах, яка, на мій погляд, можливо, вона є радикальною, але вона могла би значно полегшити нам питання, з одного боку, того, як люди звертаються по статус учасника бойових дій, оця проблема довідок, про яку вже кілька людей казали, і друге, те, що такі статуси надання нам даються довгий період часу. Досвід різних країн, одна з тих ідей, яка мені дуже сподобалась, це автоматичне надання такого статусу зверху. Тобто сьогодні для того, щоби отримати статус УБД, людина має сама пробігати всі кабінети і всім довести і всім довести. І це робиться … (Не чути) знизу догори.

Тетяна зараз мене відкоментує. Але той досвід, який я бачила в кількох країнах, це коли органи влади самостійно, маючи всю інформацію щодо того, які військовослужбовці, на яких ланках, який обсяг часу знаходяться, вони самі автоматично надають такий статус. І це позбавляє людину від необхідності бігати за довідками, з одного боку; а, з іншого боку, забезпечує, що, справді, такий статус отримають ті, хто в профільних силових органах бореться за незалежність країни.

Це просто як ідея до обговорення. Я вибачаюсь, що втручаюсь не в свою царину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, дивіться, кожна думка є цінною, і для того, щоб ми впроваджували чітко, зрозуміло законодавчі ініціативи, приймали їх, уже декілька разів сьогодні було про це проговорено, і в нашому комітеті ми говорили, що Закон 1993 року повинен був бути змінений ще раніше, але ми тільки зараз прийшли до цього, на жаль, як було сказано сьогодні, в другій хвилі цієї війни, яка, по суті, почалася з 2014 року.

Також хочу зазначити, що головою комітету пані Третьяковою були проведені слухання комітетські. Якраз там говорилось про перехід, про те, що треба надавати певний час для наших військових для того переходу від військової служби до цивільного життя. Але ми маємо на сьогодні ветерана, який захищав Україну, повернувся додому - здебільшого це люди, які отримали якісь поранення, каліцтва, або там за віком повернулися до мирного життя, - і у нас немає того часу для того, щоб їм надавати ту послугу, яка буде розтягнута в часі. Ми їх повинні зараз прийняти до суспільства і надати їм якнайскоріше можливість перейти до цього мирного життя.

Я хочу далі надати слово заступнику міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Стельмаху Анатолію Юрійовичу. Анатоліє Юрійовичу, будь ласка. На жаль, немає у нас представника Міністерства реінтеграції.

Далі хочу надати слово начальнику відділу Департаменту соціального захисту Міністерства у справах ветеранів Курію Олександру Олександровичу. Будь ласка.

 

КУРІЙ О.О. Дякую.

Доброго дня всім! Особисто для мене питання верифікації статусів, не скажу, що воно болюче, але тим не менше цікаве з тієї точки зору, що... я особисто вкладаю в цей термін "верифікація" – це перевірка вже наданого статусу на предмет підстав його надання.

Так, дійсно, як уже було сказано, Закон "Про статус ветеранів війни" – це фактично старий закон, йому вже у жовтні місяці буде 30 років з моменту його прийняття. Це, можливо, навіть один із найстаріших законодавчих актів часів незалежності України. За роки його існування, він, так би мовити, обріс новими категоріями, які можуть належати і визнаватися ветеранами війни, що, звичайно, у свою чергу призвело до збільшення кількості ветеранів війни, це ті ж чорнобильці, про яких уже говорили, там для прикладу можна назвати і працівників, які перебували у відрядженнях у країнах, де велись бойові дії. Ну, і також можна ще віднести осіб рядового і начальницького складу  тих же органів внутрішніх справ.

Ми особисто як міністерство, скажемо так, постійно ведемо роботу і надаємо методично роз'яснення тим же органам соцзахисту, які до нас звертаються, як обласного, так і районного рівня. В першу чергу ці звернення до нас почастішали у зв'язку з проведенням адміністративної реформи, і за рахунок того зменшилась кількість органів соцзахисту, однак кількість заяв на встановлення статусів збільшилась, тому у них часто виникають питання. І чисто з особистої практики можу сказати, що часто стикалися з тим питанням на запити органів соцзахисту на правомірність встановленого статусу. Зазвичай ми підтверджували їм позицію, що підстав дійсно не було для встановлення статусу і як би рекомендували, на жаль, лише рекомендували, тому що у нас не передбачено ні законодавчими, ні підзаконними нормативно-правовими актами можливості позбавити статусу, якщо є підстави для його позбавлення. Тобто фактично це рішення... наші листи носять рекомендаційний характер, і рішення про позбавлення такого статусу приймає той орган, який його попередньо надав.

Крім того, уже про згадані рішення судів можна також сказати, що існують рішення судів, які фактично, коли ми рекомендували органу соцзахисту позбавити особу статусу в зв'язку із безпідставністю його встановлення, суди приймають рішення, мотивація інколи доволі, на мою знову ж таки думку, є абсурдною. Це мотивація пов'язана з тим, що раз раніше ви вважали, що ця особа має право на статус, тому у вас не було підстав його позбавлять, будь ласка, поверніть і так далі. Тому це  як би, скажімо, також трошки неправильно. Знову ж таки, ми маємо цю проблему в плані судів.

Тому як пропозиція, дійсно, потрібно в першу чергу нормативно врегулювати, можливо, на рівні закону, щоби були певні повноваження і можливості при виявленні певних причин, які... по-перше, звичайно, і в Законі про статус ветеранів потрібно трішки порядок навести, тому що там дійсно дуже багато категорій осіб, які мало дотичні до війни, виходячи навіть із суті статті 4 Закону про статус, яка говорить, що ветеран війни – це особа, яка брала участь у захисті Батьківщини або у бойових діях на території інших держав. А судячи по тому, що там є такі категорії осіб, які десь поруч біля війни були, а фактично участі в бойових діях не приймали, а тим не менше вони також мають відповідний статус або учасника бойових дій, або особи з інвалідністю на рівні з тими особами, які дійсно воювали зі зброєю в руках і так далі. Тому дійсно вперед треба впорядкувати категорії і в подальшому переглянуть, звичайно, з певними запобіжниками, що унеможливить потім у подальшому прийняття судами рішень, які скасують рішення про позбавлення, повернуть ці статуси в такому плані.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

Далі хотів би надати слово заступнику голови Миколаївської обласної військової адміністрації Трайтлі Олександру Олександровичу.

Олександре Олександровичу, ви є  на зв'язку? Немає.

Тоді я передам слово голові Ради родин загиблих при Міністерстві ветеранів України Міхнюк Ірині Володимирівні. Будь ласка.

 

МІХНЮК І.В. Вітаю всіх присутніх! Дійсно, така піднята тема не проста, я б сказала, тема складна, і підтримую попередніх спікерів. І знову-таки ця тема водночас про честь і гідність. І питання про верифікацію отриманих статусів підіймалася ще до повномасштабного вторгнення самими ветеранами і представниками Ради ветеранів при Міністерстві ветеранів, і представниками громради при Міністерстві ветеранів. Але тоді питання просто було на обговоренні і не було прийнято ніяких рішень і не надавались навіть певні пропозиції.

Я ще пам'ятаю, що мій покійний чоловік, який загинув в АТО, Олег Міхнюк, він був афганцем, був лідером афганського руху в Україні, вони практикували таку верифікацію серед ветеранів Афганістану, і там були такі значні результати, і судові справи позитивні були, і навіть ветерани повертали в бюджет ті всі кошти, які отримали з держави.

І, в принципі, на сьогодення мене як родину загиблого дивують деякі речі. Я сама була волонтером батальйону "Айдар" у 2014-2015 рік, і мені пропонували отримати статус учасника бойових дій, тому що я була на передовій, на нулі, де ми працювали з ветеранами в різних аспектах, і юристи, і адвокати там працювали, і соціальний напрямок ми їм закривали. Але для мене учасник бойових дій – це та людина, яка постійно знаходиться  на лінії зіткнення зі зброєю в руках і ніяк інакше.

Тому,  працюючи в київській бюджетній установі – Київський міський центр допомоги АТО, вже шостий рік ці сім'ї, моментами і речами я займаюся 9 років вже поспіль, і через мої руки пройшло  безліч паперів, документів і тисячі людей. Мене дивували, наприклад, ті випадки, коли жінки або чоловіки старші 60 років, там я пам'ятаю дуже, жінка 68 років з'їздила один раз на концерт в зону бойових дій і вона має статус учасника бойових дій.  Ну,  от для мене було якось дивно, що це… І це  питання до тих комісій і міністерств, які надають статус таким людям.

У нас є  статус учасник війни. Так, можливо це буде, учасник війни, який допомагав, ті ж самі волонтери, які допомагають і наших хлопців підтримують на передовій, і їх ніхто не оцінює їх внесок у військові дії і в перемогу. Але є все ж таки межа – учасник бойових дій і учасник війни.

Але знову таки, я хочу наголосити на тому, що  я як представник родин загиблих, моя точка зору на сьогодні, що це мають ініціювати також і самі ветерани і бути в цих комісіях самі ветерани, тому що є люди, які воювали, які розуміють, про що йдеться мова.

Зараз я хочу поговорити іще про статус члена родини загиблого. На сьогодення, і це вчора у нас було обговорення ввечері з членами родин загиблих з різних областей, і я наголосила на моїй точці зору, і це моя принципова позиція на сьогодення. Члени родини загиблого для мене це щось недоторканне, будемо так казати. Це є розуміння того, ця корочка для мене як щось святе, можете інтерпретувати в різних моментах.

Але я скажу такі відверті речі, що нас там не було, ми не знаємо, що там відбулося із загиблим чи померлим, ми не знаємо, які стосунки були в часті у командира з загиблим, померлим. Я говорю про ці випадки, коли пишуть: алкоголь або самогубство, або родина декілька років не може отримати цей статус, тому що вона проходить через суди і доказує, яким чином він попав туди, брав участь у бойових діях і якимось чином невідомим він там помер або загинув. Для мене є такі… Я вивчала міжнародну практику, якщо він туди пішов, якщо він чоловік або жінка була військовим, вона приймала участь в бойових діях і були бойові розпорядження, і вона виконувала ці бойові розпорядження. Крапка, вона є захисником і захисницею України. І родина загиблого має право повністю отримати "член родини загиблого", а не того, що він був такий або такий, це спрос не з родини і другий це спрос не з того, хто загинув або помер. І для мене це просто неприємні речі. Це як би моя особиста позиція і моє особисте ставлення до тих випадків, які я спостерігаю вже десятий рік поспіль на сьогодення.

Та пробачать мене командири військових частин, я багатьом висновкам їм недовіряю по різним причинам. І це мають доводити самі родини. І мені шкода цих родин, і дуже боляче дивитися, як вони проходять ці всі моральні тортури. У мене є навіть випадки, коли мама просто не дожила, вона померла від всіх цих моментів, коли вона ходила і доказувала, що смерть пов'язана із захистом Батьківщини. Це недопустимо в нашій державі на сьогодення. Коли ми виборюємо перемогу, ми маємо бути всі з певними відчуттями і розумінням того, що відбувається.

Я вже не говорю про те, що там озвучували пан Греков піднімав це питання, що на сьогодні військові у нас на передовій без статусу і родини також на  сьогоденні без підтримки від держави.

Статус членам родини загиблого видає орган соціального захисту населення. У нас є певні законні і підзаконні акти, і це постанови КМУ 740 і 783, де чітко вказаний перелік документів, підстави надання статусу, підстави позбавлення статусу. Якщо  хтось щось вважає неправомірним, то треба вже працювати до змін до законодавства і працювати з самим законодавством. Повторюю, що статус члена родини загиблого надає орган соціального захисту населення і також має право і позбавити тільки він сам.

На сьогодення я хочу трішки зачепити повномасштабне вторгнення. Будь ласка, я знаю, що затримую час. Але є такі ситуації, ми спостерігаємо обстріли, наприклад, в Яворові, обстріл у військовій частині "Десна",  і в мене є такий випадок, скаржилась мама, вона зараз не може прийняти, стати на шлях боротьби за свого сина, який просто помер від серцевого нападу у Харкові, у нього просто, у хлопця 30 років, зупинилося серце. А чоловік цієї жінки помер… загинув в 2014 році, він воював з моїм покійним чоловіком в батальйоні "Айдар".

Тобто і на сьогодні получається, що ті військовослужбовці, військові, які знаходились у військовій частині на момент відпочинку, в казармі чи якась там була ситуація, вважаються загиблими і їх родини отримують 15 мільйонів, а той хлопець, який був військовий і у військовій частині в Харкові під постійними обстрілами, наголошую, під постійними обстрілами, і він помер від зупинки серця, в нього получається, що смерть пов'язана з хворобою, і його родина отримає 1 мільйон 800, 700 мінімальних. Тобто навіть в таких ситуаціях на сьогодення немає рівності між родинами загиблих. Я хочу на це звернути увагу.

І моя така пропозиція. Якщо навіть родини загиблих в певний час отримали статус члена родини загиблого, і згідно зараз, сьогодні стаття 10.1, наголошую, як захисник і захисниця України, і якщо він пішов туди і брав там участь, він уже є захисником України, або захисницею, тоді можна розглядати формацію, як загинула особа, як градація надання соціального захисту. І ми це пропонували, прописуючи наш тоді закон, який на сьогодення не розглядався в Верховній Раді, і у нас був варіант такої пропозиції. Це одна із моїх пропозицій і тих однодумців, які співпрацюють та працювали над цим законом.

Тобто, ну, у нас багато проблем, а я розумію, що член родини загиблого – це має бути святе. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірина.

Але я хочу зазначити, ви сказали, що людина, яка безпосередньо зі зброєю і безпосередньо на лінії зіткнення, - це є учасник бойових дій, і яка отримала бойове розпорядження.

Ну, зараз все це дискусійне. І ми зараз можемо говорити, і говоримо про це, якраз з приводу верифікації, для того щоб чітко верифікувати сім'ю загиблої особи, ветерана, який приймав участь, де він був, в якій безпосередньо точці цього зіткнення. І я погоджуюсь з вами, що в тій комісії з приводу верифікації основними повинні бути самі захисники і захисниці, які будуть розглядати ці питання.

Далі я хочу надати слово керівнику громадської організації "Сильна українська мама" Кравчук Вікторії Миколаївні.

Будь ласка, 5 хвилин.

 

КРАВЧУК В.М. Дякую. Мене чутно? Добрий день всім!

Дякую, шановний Анатолію Дмитровичу. Шановні учасники круглого столу, я, Вікторія Кравчук, мама загиблого першого офіцера киянина. Я, крім своєї громадської організації, представляю ще спілку, яка організувалась з більше чим 30 громадських організацій "Єдина родина України".

Я хочу звернутися до попереднього спікера Ірини Міхнюк. Я не погоджуюся з тим... Я вважаю, що це велика маніпуляція, що нас там не було, ми не знаємо, як там було, і чому так якісь там... Я не заперечую, є факт недобрих відносин між командиром і військовослужбовцем, але на це є відповідні органи, які це все перевіряють. Я як радник міністра оборони України, яка працювала у свій час у Міністерстві оборони України, була присутня на певних засіданнях, куди присилали родини загиблих звернення до міністра, щоб роздивитися, що вони не погоджуються з тим, що їхній військовослужбовець, захисник України, помер чи загинув так чи так. І повірте мені, коли піднімали документи по ВСП, акти розслідування, там дуже цікавого було. І потім страждали ті командири, нормальні, які... для нас нормальні, тому що вони писали якби правильні висновки для родини. Тому я не погоджуюся, я вважаю, що член сім'ї загиблого – це дійсно свята корова, скажемо так, вибачаюся на такому порівняні, але є певні порушення самими захисниками України, і тут потрібно це перевіряти. І орган соціального захисту населення, який надає статус "член сім'ї загиблого", він надає на певних документах. Людина приходить і не говорить, що я просто втратила сина, брата, чоловіка, дружину і так далі, тобто пакет документів збирається і відповідно також з військової частини. Тому є пакет документів, який свідчить. І більш того, саме головне є ЦВЛК, де зазначається, як загинув чи помер той чи та захисник чи захисниця України.

Тому я піднімала це питання неодноразово у Анатолія Дмитровича на круглому столі, стосовно верифікації статусу членів сім'ї загиблого. Тому що потрібно зробити так, щоб все було по справедливості, по соціальній справедливості. Тому що ті хлопці і дівчата, які зі зброєю в руках загинули, захищаючи  Україну, і є хлопці, які, на жаль, себе поводили не дуже добре: алкоголь, наркотичні речовини, ще там щось. Це все потрібно перевіряти і це кропітка, дійсно,  робота.

Так, я погоджуюся, що коли призвали чи мобілізували, чи контракт підписали, чи доброволець прийшов і захищав нашу державу, держава вже має нести відповідальність за цю родину. Але точно так же потрібно зробити якийсь механізм, що є людина, яка загинула в бою при виконанні військового обов'язку, є людина, яка загинула чи померла при виконанні військового обов'язку, а є людина, яка при проходженні військової служби,  і це різне, і тут також потрібно працювати над цим. Але першочергово, я наголошую, що потрібно зробити перевірку членів сім'ї загиблого там, де люди, які загинули в бою.

Тому що, наприклад, навіть є в Міністерстві оборони, ви всі знаєте, Зала пам'яті, зараз у нас повномасштабне вторгнення –  не працює, але так же в цю Залу пам'яті чомусь не всі записані в Книгу пам'яті військовослужбовці. І так, на Стіні народної пам'яті на Михайлівській там всі, напевно, а от в Залі пам'яті –  ні. Виникає питання: а чому. Тому що це якраз ота  ситуація, що це ті люди, які загинули в бою. Але знову ж, напевно, допускаю, якась доля  і ні.

Далі хочеться сказати  от Міністерству у справах ветеранів. Реєстр ветеранів – це дуже добре. Мені б ще хотілося дізнатися, чи взагалі у нас, як пропозицію, реєстр про героїв України, де можна прочитати про цих героїв, де можна побачити їхній героїзм. Тому що просто в інтернеті скупа інформація, а ми пишемо історію сьогодні. Вже дев'ять років повномасштабного вторгнення збройного Російською Федерацією, і в нас уроки пам'яті з метою патріотичного виховання, і ми маємо виховувати на наших сьогоднішніх героях, які і загинули, віддали життя своє і здоров'я, і також сучасних ветерані. Це теж дуже важливо.

Тому що, тут теж одне за друге чіпляється. Якщо є статус "член сім'ї загиблого" і це ще герой України, значить тут теж потрібна перевірка. Я знаю такі випадки, що люди отримали це, не знаю, яким шляхом, звісно, корупційним, але це потрібно змінювати законодавство застаріле, сьогодні всі з цим погоджуються. В мене тільки питання, всі погоджуються, а чому не вносяться пропозиції тим самим Міністерством ветеранів, тим самим Мінсоцполітики, Міністерством оборони до Верховної Ради, до Кабміну, ви ж у владі і ви маєте це вносити пропозиції.

Також стосовно пільг, що говорило Міністерство у справах ветеранів. Вибачте, знову ж таки пільги не працюють, і ваш проект, Закон України про внесення змін до 15 статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ми не отримали відповіді. Більше наших 30 громадських організацій надіслали вам листи офіційно і через електронну пошту, і через Укрпошту...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Миколаївна, 30 секунд, будь ласка.

 

КРАВЧУК В.М. Хвилиночку. Я 5 січня особисто відправила. Пане Курій, це до вас стосується. Ми 30 числа у Трускавці про це також говорили, і ще ні один лист не надійшов з відповіддю. Тому, будь ласка, давайте будемо збиратися і працювати на результат, а не просто говорити.

Дякую всім за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторія Вікторівна.

Завдяки питанням, які піднімаються громадськими організаціями, ми якраз і проводимо сьогодні круглий стіл на цю тему, з приводу верифікації статусів.

Олександр Олександрович, якщо є коментар, пан Курій.

 

КУРІЙ О.О. Дякую, Анатолій Дмитрович.

З приводу останнього питання. Пані Вікторія, я вам особисто на зустрічі в Трускавці говорив, що згідно з порядком проведення громадських консультацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів , не передбачено інформування всіх тих, хто надавав пропозиції до проекту акта, розміщеного на сайті, для громадського обговорення. За результатами обговорення на сайті розміщується звіт про результати громадського обговорення. Заходьте, будь ласка, на сайт і ознайомлюйтесь з результатами громадського обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

КУРІЙ О.О. Це з приводу останнього питання.

А з приводу, погоджуюсь з вами, що потрібно розрізняти сімей загиблих в плані того, для цього є військові лікарські комісії, які якраз і встановлюють причинний зв'язок смерті. Якщо це захист Батьківщини, то це дійсно загиблий приймав участь у бойових діях, а не десь проходив військову службу і по різних причинах отримав травму, яка призвела до смерті.

Зокрема, можу навести вам приклад по одній області, де управління соцзахисту встановило статус родини загиблого, а через день його забрали, тому що причинний зв'язок був пов'язаний з проходженням військової служби. І дружина загиблого пішла в суд і суд їй своїм рішенням повернув цей статус у зв'язку з тим, що мотивація була до абсурду неправильна. Згідно з 740 Постановою, як суд вважає, визначено вичерпний перелік документів, які вона подала. Хоча постанова ВЛК не підтверджувала причинний зв'язок пов'язаний із захистом Батьківщини. Суд на це увагу не звернув. Тому знову ж таки проблема: яким чином верифікувати, якщо суди приймають кардинально протилежні рішення до того, що робимо ми.

 

КРАВЧУК В.М. А скажіть, будь ласка,  навіщо тоді сьогодні зібрався цей круглий стіл? Тому що  потрібно змінювати законодавство, щоб люди не йшли до суду і суд не був на їхній стороні. Ми ж про це сьогодні цілий день говоримо. Ну, хіба не так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Миколаївна, так. Я хочу підтвердити, що зібралися якраз для того, щоб чітко напрацювати ті законодавчі ініціативи, які поліпшать роботу і  поліпшать наше законодавство, для того щоб наші захисники та сім'ї загиблих і померлих захисників отримували чіткі юридичні визначення і не бігали по всіх організаціях для отримання статусу або, коли у них збирають статус, для того щоб поновити в суді, і суди щоб могли чітко формулювати своє рішення.

 

КРАВЧУК В.М. Пане Анатолію, у вас сьогодні дуже багато народних депутатів за круглим столом, давайте нехай вони візьмуть до уваги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Миколаївна, в нас питання сьогодні саме основне – це питання верифікації. Тому…

Ще? Давайте ще…

 

КУРІЙ О.О. Пані Вікторія, наразі стосовно пропозицій. У нас в міністерстві створена робоча група по розробці проекту Закону про основні засади ветеранської політики, яким, зокрема, передбачається в певному розділі визначити категорію осіб, які належатимуть до ветеранів, до захисників, ветеранів і членів родин загиблих. До речі, Ірина Володимирівна якраз один із кандидатів, який включений до складу цієї робочої групи. Ми напрацюємо, розмістимо на обговорення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович.

Я ще хочу надати слово: завідувач сектору реалізації програм соціального захисту учасників бойових дій комунальної бюджетної установи …(Не чути) допомоги учасникам антитерористичної операції Зоряна Кузьміна.

Будь ласка, пані Зоряна.

 

КУЗЬМІНА З. Доброго дня, шановне панство. Дякую за запрошення. Дякую за те, що винесли окремою темою обговорення це питання верифікації. 21 грудня ми піднімали ці питання. І тому дякую за цю тему.

Я передусім хочу звернути увагу на статуси члена сімей загиблих, тому що тут все ж таки надання статусу пов'язано із причинно-наслідковим зв'язком настання смерті. І тому, починаючи з 2014 року, коли закони були, в принципі, закони мирного часу і нормативно-правові акти не були підлаштовані під ведення бойових дій, і з тих пір, з 2014 року, надання статусу воно було зрівняно. Те, що якщо це військовослужбовець і він не в зоні проведення бойових дій, отримував цей статус, і той, хто в зоні бойових дій, теж міг отримати цей статус. Тому в нас абсолютно якась мішанина починається з 14-го року. І це вимагає все ж таки приведення до якогось чинника, який би виокремив саме смерть, яка настала під час бойових дій чи в зоні проведення бойових дій.

Друге. Закон у нас і нормативно-правові акти потихеньку змінювалися, та ж сама 740 Постанова. Але я хочу звернути увагу на те, що різні соціальні служби в різних... навіть в одному місці, але в різних районах трактували ці нормативно-правові акти і їхні вимоги по-своєму. У нас є випадки, коли навіть в одному місті, але в різних районах батько має статус, а матері не найшли причин, щоб надати статус "члена сім'ї загиблого". Тому тут теж потрібно привести до якогось спільного чинника.

Я підтримую Вікторію, попередню доповідачку, у зв'язку з тим, що все ж таки алкоголь, дія токсичних речовин, правопорушення, сукупність оцих всіх факторів теж потрібно враховувати при наданні статусу, тому що це люди, які створювали небезпеку безпосередньо для учасників бойових дій в зоні проведення бойових дій.

Також хочу звернути увагу при верифікації на захворювання. Є випадки, коли... Теж моя практика це показує, є випадки, коли в зоні АТО, наприклад, у 14-му році людина провела 7, там 10 днів максимум, померла через 7-8 років і надають члена сім'ї загиблого. Хочу сказати, що більшість соцслужб трактує 740 Постанову як таку, що якщо у сім'ї учасник бойових дій отримав довідку по 413 Постанові, тобто про безпосередню участь, і це надає право на отримання статусу. Тобто не береться до уваги причина настання смерті, пов'язано це із захистом Батьківщини і в зоні бойових дій чи ні.  Є ж випадки теж, що смерть  зовсім не настала в зоні бойових дій і теж надавали статус.

Хочу звернути також увагу на самогубства. У нас, Законом про правовий і соціальний статус військовослужбовця і іншими законами у нас враховується лише доведення судом до самогубства. Але так, як в нас є  фізичні захворювання, в нас є і психічні захворювання. І часом дуже важкий стан на передових позиціях приводить до  реактивного порушення психіки. Тому я вважаю, теж треба  зважати на такі нюанси.

Також  я  хотіла би ще звернути увагу на таку категорію осіб членів сімей загиблих, як утриманці. На жаль, до цих пір не врегульовано законами до кінця оце от – хто такі ці утриманці. Утриманцями може бути хто-завгодно і, допустимо, ті судові рішення, які я читала, коли просто два свідки свідчать про те, що він дійсно був утриманцем у загиблого – ну, це абсурдно осіб.

Тому я все ж таки наголошую...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Зоряна, 30 секунд.

 

КУЗЬМІНА З. Так, я наголошую на тому, що ця тема потребує  детального опрацювання. Я як  представник і громадськості, і як представник  комунально-бюджетної установи, ми готові долучитися до  опрацювання, до  детального  опрацювання по цій темі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Зоряна.

Ну, ми, по суті, вислухали всіх спікерів, яких планували. На жаль, ми не почули представників регіонів, ні Харкова, ні Миколаївщини, які планували виступати. Якщо є в нас представники інших регіонів, будь ласка, тоді 3 хвилини на виступ. Є бажання у когось?

 

ВОЛЬСЬКА Н.М. Так, дозвольте мені, будь ласка. Харків, Харківська область, Вольська Наталія Миколаївна. Я буду дуже швидко, бо я розумію, вже закінчення.

Я дуже рада всіх бачити, всіх вітаю! І в підтримку, коли виступала Кузьміна Зоряна, так, справа в тому, що я займаюсь питанням небойових втрат, тут у нас у Харкові дуже багато, ви всі знаєте, що значна кількість усіх втрат з 2014 року десь третина на сьогодні складає небойові втрати за різними причинами. Зоряна сказала щодо самогубства. І на сьогодні самогубство знову є серед військовослужбовців. У нас дуже страшна війна. Я не буду якось емоціюнувати і скажу, що цими питаннями, дійсно, мають займатися і державні органи, і Міністерство ветеранів, і соцполітики. Дуже добре, що воно піднялося, оскільки сім'ї, члени сімей загиблих захисників, які мають такий гриф, можна сказати небойові втрати, вони не мають статусу зовсім, а їх дуже багато, вони на сьогодні, їх стає ще більше і більше. Військовослужбовці повертаються додому чи вони з пораненням, чи так на день-два по різним причинам і скоюють самогубство. Це невипадково. Я тільки зверхньо скажу, що це ймовірно є захворюванням, не всі можуть витримати все це дійсно.

І тому в мене є пропозиції, в мене є такі так би мовити, законні напрацювання. І нашою громадською організацією, яку я теж представляю, це "Всеукраїнське об'єднання рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України" Харкова і області, і я можу надати приклади таких і ймовірно  вирішення цих питань, бо я дуже хвилююся і переживаю. До мене звертаються члени сімей загиблих, ті, які не мають статусу зовсім, бо їхні рідні, і це все наші захисники України загинули при таких нез'ясованих обставин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Наталія, 30 секунд вам ще.

 

ВОЛЬСЬКА Н.М. Дякую. Все, в мене все. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Харківщина.

Є бажаючі ще виступити, хто у нас там приєднаний? Ні, бачу.

 

_______________. Дозвольте, пане Анатолію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ПУЛЬ О.М. Харківська адміністрація.

Хотів би продовжити тему, яку підняла моя колега пані Наталія. Дійсно, як ви знаєте, Харківська область вже 24 лютого у нас на території були бойові зіткнення, потім 27 лютого це вже було безпосередньо в місті Харкові, 1 та 2 березня у нас були атаковані адміністративні будівлі, і адміністрація, і управління обласної поліції. Там знаходилися добровольці, люди, які за покликом душі та серця пішли захищати нашу Батьківщину.

Тому ми дуже вітаємо прийняття Закону 2864. Будемо сподіватися, що будуть розроблені відповідні нормативно-правові підзаконні акти, які дозволять нам цих людей, які приймали участь у заходах з 24 лютого у статусі добровольців, щоб вони і їх рідні, рідні тих, хто, на жаль, загинув чи отримав якісь поранення, могли отримати необхідні для них соціальні виплати.

А якщо кажучи про верифікацію, то і ветерани безпосередньо при спілкуваннях, і ми як люди, які надаємо послуги ветеранам, зацікавлені і у цифровізації, і у верифікації того, про що казав колега з Міністерства у справах ветеранів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це з нами був начальник управління у справах ветеранів Харківської обласної військової адміністрації Олег Миколайович Пуль. Так я розумію?

 

ПУЛЬ О.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олеже.

Як ви знаєте, був прийнятий Верховною Радою Закон 7322, він підписаний вже Президентом України, якраз це стосується добровольців, які стали на захист України з 24-го числа, їм присвоюється статус учасника бойових дій, ті, що загинули, –  сім'ям присвоюється статус сім'ї загиблого учасника бойових дій. Далі будемо як би розглядати і чекаємо від Кабінету Міністрів правових рішень того, щоби... як буде присвоюватися цей статус.

Так, дійсно ми порушили таку тему, тому що у нас є питання отримання деякими особами там незаконно і статусів, і земельних ділянок, і інших, інших питань, які виникають при отриманні особами, особливо які йдуть на порушення закону, – надають там хабарі для того, щоб отримати статус. Тому питання верифікації стоїть дуже давно, все чіткіше і чіткіше. Ми повинні розробити ті механізми, які нам дозволять це робити там в електронному вигляді відповідно реєстрів, в паперовому вигляді, це хай буде другим етапом перевірки, і там третім етапом перевірки, безпосередньо спілкуючись з особою, яка отримала статус або з родиною загиблої особи, для того, щоб чітко з'ясувати ті статуси, які вони отримали.

Отож ми сьогодні обговорили ці питання та реалії соціального захисту, прав ветеранів і родин загиблих, померлих наших захисників. За результатами нашого круглого столу планую провести засідання підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів та відповідне рішення винести на засідання Комітету із соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Всі пропозиції, будь ласка, надсилайте в паперовому вигляді або на електронну пошту. Ті пропозиції, які сьогодні були проголошені, ми обов'язково будемо враховувати. Вважаю, що ми всі маємо працювати злагоджено і виважено для прийняття відповідних рішень, тому що ця тема дуже чутлива, коли ми кажемо про наших захисників. І, звісно, ми повинні розуміти, що більшість втрат це будуть у нас небойові втрати, це будуть цивільні особи, тому ми до всіх повинні бути і відноситися з повагою, і ті пільги, які надає держава, ми повинні чітко, зрозуміло, ясно і якомога скоріше надати тим особам, які мають на це право.

Дякую всім присутнім за участь в круглому столі. Дякую всім, хто до нас приєднався. Всі разом до перемоги! Слава Україні!