Комітет Верховної Ради України

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, колеги!

Михайло Михайлович, буду вам вдячна, якщо ви перехопите в мене керування, управління сьогодні організацією нашої роботи, коли я буду доповідати наш законопроект про пенсійне забезпечення. Якщо буде ваша ласка, щоб ви це об'явили, мені надали слово, а потім вже я візьму, щоб все було коректно. Дякую заздалегідь.

Робимо перекличку. Цимбалюк Михайло Михайлович – бачу.

Струневич Вадим Олегович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич тут.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю!

Бабенко Микола, сказали, що не буде його, що він у лікарні, на лікарняному.

Арсенюк Олег. Немає? А він у нас секретар. Якщо не буде, то буду пана Остапенка просити. Чи хто, може, добровільно… добровільно-примусово? Поки що немає.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко з вами.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бачу. Як у вас там дорога? Він у нас їде на схід.

 

ГРИВКО С.Д. Нормально все, їдемо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Анатолій Остапенко з нами.

Тимошенко Юлія. Немає? Нема.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. На місці. Вітаю, колеги!

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас є кворум, колеги, ми можемо починати. Але у нас немає секретаря, і тому, чи будуть якісь пропозиції щодо обрання секретаря? Немає? У мене пропозиція пана Остапенка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо Анатолій Дмитрович не заперечує, будемо просити його.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді ми мусимо проголосувати. Хто за те, щоб Остапенко Анатолій Дмитрович був сьогодні секретарем, прошу проголосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег. Не з'явився.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні колеги, ми можемо переходити до нашого порядку денного. Перші два питання  у нас контрольні, і я пропоную доволі швидко по них пройтися, бо у нас достатньо такий укомплектований графік і часу не так багато для всіх питань.

Перше питання у нас контрольне, про стан виконання пункту 4 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в  електронній формі", який був прийнятий  5 лютого в 2021 році.      Слово надам зараз Міністерству соціальної політики України. Бачу, що Дарина Марчак з нами на зв'язку, думаю, що вона нам доповість.

Згадаю просто історично, скільки ми списів побили, коли приймався цей законопроект. Зараз нам треба подивитися, яким чином законопроект, прийнятий вже за нашої каденції, відобразився на діяльності не тільки міністерства, але на діяльності підприємств, які користуються наразі цим, на мій погляд, комфортним інструментом в Пенсійному фонді.

Будь ласка, пані  Дарино.

 

МАРЧАК Д.М. Доброго дня, шановні народні депутати, колеги! Вибачаюся за звуковий ряд в смартфоні,  він не залежить від мене.

Щодо реалізації цього закону. Нагадаю, що метою закону є забезпечення і здійснення обліку трудової діяльності працівника в електронній формі  в Державному  реєстрі загальнообов'язкового державного соцстрахування. Закон набрав чинності в червні 2021  року і визначив 5-річний строк для внесення даних про діяльність до реєстру застрахованих осіб.

Станом на зараз з метою приведення у відповідність із законом актів Кабміну ми прийняли 14 постанов Кабінету Міністрів, в тому числі 3 постанови управління Пенсійного фонду. І також триває робота по приведенню нормативно-правових актів у відповідність до закону на боці Міністерства економіки. Зокрема, розроблено Мінекономіки проект постанови питання ведення трудових книжок і проект розпорядження Кабміну, яке, за інформацією Мінекономіки, готується до внесення на розгляд уряду. Я думаю, що  якщо  є колеги з Мінеко, вони зможуть прокоментувати додатково.

Але в цілому діючі нормативно-правові акти дозволили забезпечити реалізацію закону. Станом на 1 березня 23-го року з часу впровадження сервісу "Електронна трудова книжка" на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду подано вже понад 3,7 мільйона встановлених паперових трудових книжок для оцифрування і приведення їх в електронну форму. І це 37 відсотків від загальної кількості застрахованих осіб на 1 січня 23-го року.

І реалізація закону дозволила забезпечити автоматичне, тобто без звернення призначення пенсій за віком, автоматичне призначення пенсій для 54 тисяч осіб станом на зараз. Тому з огляду на виконане, пропонуємо зняти контроль з виконання пункту 4 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення» закону і за тими актами, які залишилися, доручити Міністерству економіки інформувати про стан виконання.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Дарино.

Є питання до пані Дарини? Чи є потреба запитати Міністерство економіки, шановні народні депутати? То єсть є пропозиція від Міністерства соціальної політики зняти з контролю це питання з Міністерства соцполітики і передати його у відання Міністерства економіки. Правильно я зрозуміла, пані Дарино?

 

МАРЧАК Д.М. Да, по тих кількох актах, які залишилися. На своєму боці ми все підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От і скажіть мені, ви сказали – 54 тисячі, це багато чи замало? От скільки це по відношенню до тих, хто виходить?

 

МАРЧАК Д.М.  Євгене Капінус, у вас є під рукою статистика?

 

КАПІНУС Є.В. Можна? Да, близько 350 тисяч зазвичай в рік здійснюється призначень, з урахуванням цього 50 тисяч, скажемо так, не можна сказати, що багато…

 

ГОЛОВУЮЧА. Одна шоста…

 

КАПІНУС Є.В. Одна шоста, да, але я просто хочу наголосити, що це відноситься до тих людей, які подали трудову і в яких є вже стаж. І відповідно це було якраз по тих підприємствах, які по своїх працівниках встигли подати трудові, вони оцифровані, вони лягли в призначення. І чим далі, тим більше цей відсоток буде збільшуватися, оскільки, як було зазначено, сьогодні, в принципі, досить активно подаються трудові книжки. І я думаю, що із збільшенням кількості людей, які будуть мати оцифровану книжку і вже виходити на пенсію, відповідно такий відсоток буде зростати.

 

ГОЛОВУЮЧА. То єсть ми в 21-му році це прийняли,  22-й, 23-й, то єсть тільки два роки пройшло повних.

 

МАРЧАК Д.М. Навіть ще двох не пройшло.

 

КАПІНУС Є.В. Да, навіть ще двох не пройшло. І ми повинні враховувати, що після прийняття люди, скажемо так, не дуже активно, на жаль, подавали. А от уже хочу сказати, що після якраз початку повномасштабного вторгнення, після всіх цих подій, які відбулися, у нас значно зростала кількість подання, оскільки якраз насправді всі оцінили те, що коли були оцифровані трудові книжки, то на багато менше виникало проблемних питань. Звичайно, люди почали більш активно подавати і у нас в окремих там місяцях була просто масова подача таких трудових. Тому я сьогодні вважаю, що от якраз останній рік він такий був найбільш показовий в подачі електронних трудових і в користуванні електронними трудовими. Оскільки, якщо подивитися, то в сьогоднішніх умовах у нас дуже багато якраз звернень, люди користуються цим сервісом, і відповідно надають уже висновки, виходячи із саме якраз реєстру.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

А скажіть, будь ласка, як ви вважаєте, потрібна якась комунікаційна кампанія ще з роботодавцями для того, щоб, можливо, збільшити це, ну, якийсь промоушен, просування цього інструменту?

 

КАПІНУС Є.В. Відверто кажучи, в сьогоднішніх обсягах  подачі у нас вони не маленькі. На сьогодні десь близько тисячі людей у нас постійно зайняті в тому, щоб оцифровувати трудові. І я скажу, що з врахуванням додаткових функцій, збільшення перекидки людей на цей напрямок – це є, скажемо так, проблематичним питанням. Тому ми сьогодні йдемо на досить високому рівні завантаження.

 

ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло. То єсть поки що промоушен не потрібен, а далі будемо дивитися. Щоб все було поступово, оці п'ять років ми поступово-поступово...

 

КАПІНУС Є.В. Так, да.

 

ГОЛОВУЮЧА. Все. І це непотрібно пікових навантажень на працівників Пенсійного фонду. Зрозуміло.

Шановні народні депутати, чи є ще питання до Пенсійного фонду?

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна, в мене не питання до Пенсійного фонду, я хотів би взагалі, з вашого дозволу, висловитися по цьому першому питанню. Насправді, час показав, що ця річ є прогресивною, вона є потрібною, і тут слід подякувати Міністерству соціальної політики і Пенсійному фонду. А час підкреслює, і про це говорив голова, що люди самі усвідомлюють, що це є хороша альтернатива, більше того, ми законом дозволили залишити паперові носії, тобто є альтернатива, і це дуже позитивно.

Але в мене, з вашого дозволу, є саме зауваження по нашому висновку. От коли його уважно проглянути, його, мабуть, або слід доопрацювати, і я хотів би пояснити чому. Тому що ми пишемо: пункт 4 викладено у такій редакції. Тобто Кабінету Міністрів протягом 3 місяців з дня опублікування цього закону забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, що випливають з цього закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом, забезпечити проведення міністерством і іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим законом. І тепер, увага, закон було опубліковано 10.03.2021 року. Таким чином Кабінет Міністрів з нашим вже висновком повинен був забезпечити виконання цього пункту до 10.06 минулого року? Тобто тут є нестиковка.

Тепер у проекті висновку ми передбачаємо роботу Кабінету Міністрів у частині виконання пункту 4 розділу "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (№1217 від 5 лютого 2021 року) визнати задовільною. І далі: такий висновок не відповідає дійсності, що підтверджується вже, ми пишемо в цьому висновку, який зазначено у пункті 2.3. А у 2.3 написано: в проекті висновку зазначено факти несвоєчасного та неповного виконання пункту 4. Про це свідчить такі факти, які передбачені у проекті висновку. У проекті висновку не зазначено, які саме нормативно-правові акти уряд повинен був розробити до 10.06.2021 року, які нормативно-правові акти повинен був привести у відповідність з цим законом до 10.06. При відсутності такої інформації неможливо реально оцінити виконання пункту 4. В проекті висновку зазначено дати виконання пункту 4, які свідчать про несвоєчасність виконання цього пункту. І тут можна приводити приклад, Кабінет Міністрів прийняв 12 постанов, про це сьогодні говорила представник, перша заступниця міністра…

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, ми тут сидимо, у нас немає пункту 2.3, у нас немає пункту 4, тобто  взагалі… Про визнання задовільним –  я бачу. У мене така пропозиція. У зв'язку з тим, що у нас, може, матеріали різні чи по різних... Як? От у мене немає пункту 4, у мене немає пункту 2.3, у пана Анатолія теж немає. Покажіть. У нікого немає.

Значить, у мене така пропозиція. У нас... Да-да.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Це мова йде про рекомендації, які ми пропонуємо затвердити цим питанням. Пункт 4 викладено в такій редакції. У вас немає пункту 4?

 

ГОЛОВУЮЧА. Немає. От якраз ми дивимося на рекомендації, у нас є тільки пункт 2.2, 3, 4: Кабінету Міністрів проінформувати комітет про стан виконання цих рекомендацій до 1 липня.

У мне така пропозиція. Може, ми зараз приймемо до відома звіт Мінсоцу і Пенсійного фонду, доопрацюємо, зараз не будемо голосувати рекомендації, доопрацюємо в такому режимі з вашими правками, які ви зараз зачитуєте, ми зараз їх не будемо приймати, і на наступному засіданні комітету вже чисто проголосуємо з вашими правками. Просто голосування, без заслуховування міністерств. І ми маємо врахувати ще в рекомендаціях пропозицію Дарини Марчак про те, що зняти з контролю це питання в Міністерстві соцполітики і перекласти його на Міністерство економіки. Це теж потрібно буде включити в...

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Висновок.

 

ГОЛОВУЮЧА. Висновок, да, цей висновок, який запропонували. Да? Є така?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Підтримується, щоб Мінсоц виконав свою роботу, Пенсійний проводить роботу. Я підтримую вашу пропозицію. А Мінекономіки слід тримати це питання на подальшому контролі. Ми з секретаріатом відпрацюємо цей висновок, знайдемо узгодженості і тоді підтримаємо. Немає заперечень?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Супер. І просто проголосуємо на наступному засіданні.

Шановні народні депутати, немає до такого рішення зауважень? Воно не потребує голосування.

 

АРСЕНЮК О.О. Підтримуємо, Галина Миколаївна. Добрий день.

 

ГОЛОВУЮЧА. Добрий день, пане Олеже. Ми вибрали пана Анатолія Остапенка секретарем, у нас Бабенка немає. Пане Олеже, вітаю.

 

АРСЕНКЮК О.О. Дякую. Вітаю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю вас на комітеті.

Тоді ми можемо переходити до пункту другого нашого порядку денного – це питання про зняття з контролю завдання, визначеного абзацом п’ятим підпункту 4 пункту 9 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, у зв’язку із втратою актуальності.

Доповідач у нас Міністерство охорони здоров'я. У нас завжди пані Микичак була, зараз присутня Перепелична Рената. Будь ласка, слово МОЗу.

 

ПЕРЕПЕЛИЧНА Р.Я. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна…

 

ГОЛОВУЮЧА. Не чуємо вас. Не чуємо вас.

 

ПЕРЕПЕЛИЧНА Р.Я. Так мене чути? Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧА. Отак чутно. Да. Доброго дня.

 

ПЕРЕПЕЛИЧНА Р.Я. Дякую вам.

Значить, стосовно виконання цього абзацу, цього пункту. Цим абзацом передбачена передача підвідомчості органів медико-соціальної експертизи від Міністерства охорони здоров'я до Міністерства соціальної політики. В 21-му році ми підготувати проект закону, в кінці 21-го року, яким пропонували вилучити цей абзац "Прикінцевих положень". Але в лютому почалася війна, і ми зв'язалися з Кабінетом Міністрів і вирішили, що зараз, на той час це було неможливо і недоцільно виносити, і навантаження на Верховну Раду, і на Кабінет Міністрів щодо вилучення цього пункту. Тому ми відклали цей законопроект наш розроблений, і він на сьогоднішній день абсолютно втратив вже свою актуальність і втратив своє значення, тому що буквально вчора Міністерство охорони здоров'я презентувало Прем’єр-міністру України нову модель реформування служби медико-соціальної експертизи і взагалі як таку, скажемо, ліквідацію цих комісій протягом цього і наступного року.

Тому ми вважаємо, що цей пункт його потрібно… він взагалі втратив свою актуальність на сьогоднішній день, і просимо вас зняти його з контролю, щоб він нам, скажемо так, не робив додаткового навантаження на Кабінет Міністрів і на Верховну Раду України, виносячи його на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Рената.

У мене прохання чи можемо ми на наступне засідання запросити пані Карчевич Марію для того, щоб вона презентувала те, що вчора презентувалося Прем'єр-міністру. Я була на тій нараді вчора, вона була довгенька там. І там презентували, в тому числі і зміни до ВЛК. Нагадаю, що в контексті реформи, яка йде сьогодні у МСЕК і у ВЛК, Верховна Рада прийняла місяць майже тому два законопроекти. Два тижні тому, тому що вчора чи сьогодні витікає термін. Там будуть такі суттєві зміни. У нас недостатньо ВЛК, у нас 47 точок, куди військові можуть звертатися за отриманням статусу людини з інвалідністю у військовій медицині. Відповідно набагато більше МСЕК у цивільній медицині. Відповідно там буде підтримка, плече МОЗ для військових. Черга у нас там достатньо величенька. І якщо я не помиляюсь, у нас 47 пунктів у військовій медицині і черга до тисячі людей. Останній місяць вона зменшилась на 30 відсотків, вчора пані Остащенко доповідала, ця черга. І Кабмін після прийняття законів, ці два закони будуть стояти на найближчому засіданні у Верховній Раді, після підписання їх Президентом вже готові до 40 змін до постанов Кабінету Міністрів, де буде впроваджена система, коли всі документи будуть йди за людиною, яка отримує інвалідність.

У мене тільки прохання до Міністерства соціальної політики. Я вчора говорила про це на нараді, от бачу уже пані міністерку з нами, про те, щоб Міністерство соціальної політики було готове підтримати всі електронні документи, які будуть створені в системі СЕДО в Міністерстві оборони, в Міністерстві охорони здоров'я, щоб ми їх підхоплювали, і Пенсійний фонд або соціальна система, яка буде на підставі цих документів нараховувати соціальні виплати якісь, щоб вони були підхоплені. І якщо є необхідність, теж обв'язати це законом, щоб ми теж цей законопроект достатньо швидко прийняли. Якщо є необхідність. Якщо ви можете це врегулювати тільки постановами Кабміну, було б добре, але мені здається, що ця інформація мусить бути не тільки у Прем'єр-міністра, вчора вона була презентована саме як урядова, але вона мусить бути і у народних депутатів, щоб вони теж розуміли при контактах із нашими виборцями, що відбувається в цій системі. Бо наразі таких звернень до народних депутатів дуже багато, і я думаю, що Комітет соціальної політики мусить володіти повністю цією інформацією.

Буду вдячна, пані Рената, щоб ви передали цю інформацію. І пані Марію ми запрошуємо, так, як ми завжди зустрічали пані Ірину Микитчак, на зустріч.

 

ПЕРЕПЕЛИЧНА Р.Я. Дякую, Галина Миколаївна. Дякую.

І до відома: ще до прийняття цих двох законів ми вже на базі закладів охорони здоров'я комунальної форми власності розгорнули додаткові військово-лікарські комісії для того, щоб зменшити навантаження на штатні і позаштатні військо-лікарські комісії. Так що в цьому напрямку працюємо, але дякуємо за підтримку законопроектів, які були проголосовані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. І зменшується термін з 30 днів до 5 днів розгляду. Там багато таких новацій. Я думаю, що ми, дійсно, зробимо реформу МСЕКів, і на жовтень очікуємо від уряду великого закону, який буде зачіпати 19 законів, там більше 40 постанов Кабінету Міністрів, які реформують цю службу саме в людиноцентричній такій ідеології. Тому що наразі, звісно, ті військові, які до нас звертаються, там відбуваються процеси, коли військові бігають за чиновниками по всіх оцих службах. Було б добре, щоб ми зробили це навпаки. Дякую всім за роботу.

Шановні народні депутати, є питання по цьому?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна?

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Насправді я погоджуюся, що з ухваленням цих двох законопроектів, в першому читанні хоча би, втрачає актуальність саме це законопроект. Але, вибачте, з 2017 року всі попередні уряди і влади не виконали реально цей законопроект. Через те давайте, цілком з вами погоджуюсь, що ми послухаємо ті пропозиції Міністерства охорони здоров'я, Мінсоцу, що стосується ВЛК і цієї проблеми в цілому і, якщо потрібно щось ще законодавчо, будемо негайно готувати зміни, бо люди на місцях чекають цих речей.

І те, що вчора відбулося в уряді, це позитивна річ, яку вже оцінили військовослужбовці і самі лікарі, і підтверджую позицію Мінохорони здоров'я, що комунальні лікувальні заклади вже готові і Служба нацздоров'я готовить пакети для оплати роботи лікарям, це важливий сигнал. Давайте будемо підтримувати. А це питання знімати, як втратило актуальність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Тоді ми можемо проголосувати зняття з контролю цього питання у зв'язку з втратою актуальності. І я попрошу секретаріат організувати презентацію цієї моделі ВЛК і МСЕК для нашого комітету, запросити пані Марію, вона там була основна по доповідачу. Але зачіпає це багато міністерств і Збройні Сили наші медичні зачіпає, Міністерство оборони зачіпає, Міністерство соціальної політики, Міністерство у справах ветеранів. Але в будь-якому випадку презентацію я  просила б у зв'язку з тим, що Марія і Віктор Ляшко робив це як на стику всіх міністерств, щоб ми зробили і ми розуміли, в якому напрямі ми просуваємося. Це полегшить в тому числі роботу урядову щодо просування законопроектів, які готуються, на жовтень в тому числі. Тобто по плану законопроектних робіт, щоб ми йшли на стику.

Дякую всім за роботу. І тоді потрібно проголосувати зняття з контролю цього завдання. Якщо нема більше питань. Шановні народні депутати, нема питань?

 

ЦИБА Т.В. Колеги, можна я буквально…

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

ЦИБА Т.В.  Дякую.

От я просто підтримати пані Галину в тому, що нам дуже потрібна подібна презентація і взагалі така ідея, така ініціатива. От пані Галина її зробила як обговорення законопроектів до того, як вони потрапляють в зал, от як пані Галина зробила з депутатами по домогосподарству, по накопичувальній пенсійній системі, ми дуже просимо, щоб взагалі всі міністерства, особливо такі складні, як Міністерство охорони здоров'я, Міністерство соціальної політики, ті, які займаються чутливими темами. Депутатам важливо дізнаватися про ваші ідеї, ініціативи і концепції не в залі, а до того. Тому що, з одного боку, ми тоді будемо лояльніше ставитися до цих ініціатив, з іншого боку, ми можемо обговорити якісь деталі і узгодити, тому що ми спілкуємося з нашими  людьми, з нашими виборцями, ми теж отримувачі якоїсь інформації з низів, І, можливо, якесь наше зауваження всередині погасить пожежі можливі на вкрай чутливі теми, які потім можуть роздуватися і в інформаційному середовищі, і скрізь. Тому, будь ласка, ми в одній команді, давайте працювати разом, ще на етапі до того, як воно вже все загорілося.

Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяно.

Можемо голосувати, шановні народні депутати? Є ще бажання в когось виступити? Ні? Тоді переходимо до голосування, голосуємо про зняття з контролю завдання, яке я вже озвучила.

Хто – за?   Прошу голосувати.      

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. Струневич Вадим!

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег. Арсенюк Олег!

Гривко Сергій.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко – за.

Остапенко Анатолій – за. Бачу.

Тимошенко Юлія. Не з'явилася.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Михайло Михайлович, я хочу проконсультуватися з вами, я так розумію, що пані Тимошенко зараз в дорозі, вона відрядження оформила?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так.         

 

ГОЛОВУЮЧА. Щоб я просто весь час не, я  так зрозуміла…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, у відрядженні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло.

Тоді ми можемо переходити до наступного питання порядку денного, до наступного і до четвертого.

 

АРСЕНЮК О.О. А мене було чути?  Галино Миколаївно!

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка. 

 

АРСЕНЮК О.О. Галино Миколаївно, мене було чутно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Вас чутно, так, чутно, пане Олеже.

 

АРСЕНЮК О.О. Все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Ми можемо переходити до третього і четвертого питання порядку денного. Це законопроект, який ми переглядаємо з врахуванням зауважень, які надійшли до цього законопроекту. І я надам слово Цимбалюку Михайлу Михайловичу, оскільки він веде цей законопроект в комітеті.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна пані голово, шановні народні депутати, насправді, це, як на мене, хороша практика, коли ми перед винесенням в залу сесійну законопроектів все-таки враховуємо позицію і Головного науково-експертного, і юридичного управління. Саме із-за їхньої рекомендації є необхідність переглянути деякі внесення змін до другого читання правки щодо законопроекту 8032, де авторами є В'ятрович і інші. Через те я пропоную повернутись до перегляду основного рішення від 5 квітня 2022 року (протокол №147).

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу.

Таким чином, пропоную проголосувати питання про перегляд висновку Комітету від 05 квітня 2023 року (протокол № 147) щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо борців за незалежність України у XX столітті) (реєстраційний номер 8032) на друге читання. І наступним питанням ми розглянемо вже питання по суті. Зараз голосуємо про перегляд.

Хто – за? Прошу голосувати.

Третьякова – за.

Михайло Михайлович – за.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Гривко Сергій! Бачу тільки відео, але не бачу голосування.

Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до розгляду питання...

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Переходимо до питання четвертого і розглядаємо питання по суті. Будь ласка, Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні народні депутати...

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Почули, пане Сергію.

Будь ласка, Михайле Михайловичу.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми почули, почули, пане Сергію.

Шановні народні депутати, шановні запрошені на засідання комітету! Після розгляду на засіданні комітету 5 квітня 2023 року порівняльної таблиці та підготовки проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо борців за незалежність України у XX столітті) (за реєстраційним номером 8032) комітет надіслав її для проведення юридичної та лінгвістичної експертиз.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради висловило зауваження щодо запропонованої остаточної редакції законопроекту. Зокрема, щодо редакції статті 1 законопроекту Головне юридичне управління висловило застереження з огляду на те, що виходячи з норм Закону України "Про державні нагороди України",  медаль за відвагу є нагородою СРСР. Водночас запропоноване положення "нагороджені за бойові дії орденом" після проголошення незалежності України важко буде реалізувати, оскільки жоден із орденів, передбачених статтею 7 Закону України "Про державні нагороди України", чітко не передбачає, що ним нагороджується за бойові дії. При цьому на сьогодні є відзнака Президента України, яким передбачено нагородження за бойові дії, зокрема "Хрест бойових заслуг" – державна нагорода України, відзнака Президента України, встановлена для відзначення військовослужбовця за видатну особисту хоробрість  та відвагу або видатний геройський вчинок під час виконання бойового завдання в умовах небезпеки для життя та безпосереднього зіткнення, а також орден "За мужність", орден Богдана Хмельницького, якими Президент України нагороджує за особисту мужність, особистий внесок, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

До того ж юридичне управління звернуло увагу на те, що особам, зазначеним у пункті 1 і 2 статті 1, встановлюється однаковий розмір пенсії за особливі заслуги, тому їх пропонується об'єднати. Крім того, юридичне управління надало низку техніко-юридичних правок, які також пропонується врахувати.

Отже, пропонує повторне розглянути проект порівняльної таблиці з урахуванням зауважень та пропозицій юридичного управління. За результатами доопрацювання до порівняльної таблиці внесено 27 пропозицій, з яких пропонується врахувати – 13, врахувати частково –7, врахувати редакційно – 1 та відхилити – 6 пропозицій.

Щодо пропозицій, які викладені у порівняльній таблиці за номерами: 1, 2, 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 24, 26, комітет вже визначився на попередньому засіданні і схвалив відповідний висновок. Разом з тим, пропонується врахувати пропозиції, викладені у новій редакції за номерами: 4, 7, 14, 20, 21, 23, 25, 27.

Пропоную прийняти рішення рекомендувати Верховній Раді України, зазначений законопроект прийняти у другому читанні та в цілому з відповідними техніко-юридичними доопрацюваннями. Прошу народних депутатів підтримати таке рішення.

Дякую. Я знаю, що була консультація з юридичним управлінням працівників секретаріату, я просив би народних депутатів висловитись. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні народні депутати, є питання, бажання виступити чи послухаємо ще Міністерство соціальної політики? Міністерство соціальної політики, будь ласка.    

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Ми підтримуємо, власне, всі доопрацювання, підтримуємо законопроект. Дуже дякуємо за те, що така ґрунтовна робота була проведена. Повністю підтримуємо всі озвучені застереження.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана.

Шановні народні депутати... Да.

 

ЦИБА Т.В.  Я хотіла тільки уточнити. Дуже правильно, безумовно, дослухатись до цих юридичних правок. Єдине, щоб це знову не пускало законопроект на дуже довге коло, тому що ті люди, які потребують цих пенсій, вони реально вже в такому віці поважному, що їм це важливо вже зараз. Тобто, безумовно, я підтримую, безумовно, тому що закони мають бути написані хорошо і однозначно.  Але з величезним проханням, щоб ми його все рівно не затягували, бо це важливо, бо це реальне життя.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пані Тетяна.

Абсолютно правильне зауваження. У мене прохання до секретаріату, оскільки просили комітет зробити після змін висновки центральних органів виконавчої влади, що всі вони за цю процедуру. Тому, щоб у нас були ще після цього зібрані письмові позитивні висновки, це прискорить постановку цього законопроекту у порядок денний. Дякую.

Шановні  народні депутати, тоді ми можемо переходити до голосування і проект рішення. Враховуючи викладене Михайло Михайловичем, керуючись пунктом 3 частини першої статті 12,  пунктами 4-6 частини першої статті 15, пунктами 5 та 6 частини першої статті 16 Закону України "Про комітети  Верховної Ради України", а також пунктом 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив цей висновок і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні проект закону України прийняти в другому читанні та в цілому із необхідними техніко-юридичними правками. 

Доповідачем на пленарному засіданні з цього питання визначено першого заступника голови комітету з питань соціальної політики Цимбалюка Михайла Михайловича.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Дякую, шановні народні депутати. Михайло Михайлович, передаю вам керування.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Дякую від себе, Володимир В'ятрович. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире, я не знала, що ви з нами, дякую.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна пані голово, але наскільки в мене, тобто по порядку денному 5-й ще…

 

ГОЛОВУЮЧА. А, це я… фальстарт у нас, да.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, будь ласка…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Переходимо до пункту 5 нашого порядку денного. Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо соціальних нормативів у сфері культури (реєстраційний номер 8395) (друге читання). Голова робочої групи Циба Тетяна. Законопроект хоч і був маленький, але зачіпає Закон про державні соціальні гарантії, який наразі дуже потужно обговорюється в нашому комітеті. Тому він викликав там багато різних речей.

Будь ласка, пані Тетяно.

 

ЦИБА Т.В. Дякую, колеги.

Дивіться, ми… 14 квітня відбулося засідання робочої групи, на яку ми запрошувати і народних депутатів, і представників центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого з прав людини, Асоціації міст України, всеукраїнських об'єднань профспілок. Також ми запрошувати і представників Всеукраїнських організацій роботодавців, хоча вони не виявили бажання брати участь в опрацюванні цього законопроекту.

В цілому під час підготовки ми розглянули 17 пропозицій і поправок від народних депутатів, з них: 3 пропозиції враховані, 4 пропозиції враховані редакційно, 10 пропозицій відхилено. В результаті доопрацювання передбачено внесення змін до частини другої статті 21 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" з метою розділення поняття соціально-культурні послуги/заклади на соціальні та культурні, бо це було упущено під час написання законопроекту.

Також із суттєвих правок, які ми внесли, - це те, що ми пропонуємо відтермінувати дату набрання чинності цього закону, щоб він набрав чинності через 6 місяців з дня його опублікування, а не на наступний день. Ми це зробили для того, щоб Кабінет Міністрів мав змогу більш ґрунтовно доопрацювати, і там з підзаконними актами, і потрібні всі речі доробити, всі процедури погодження щоб пройшли і так далі.

Також ми внесли техніко-юридичну правку номер 5 до пункту 3 проекту з пропозицією викласти його в такій редакції. У статті 6 слова "побутового, соціально-культурного обслуговування" замінити словами "побутового обслуговування, соціального захисту і культури". Ця правка по суті нічого не змінює, але просто вона забезпечує, з одного боку, правильну пунктуацію, а, з іншого, вона є більш коректною з нормотворчої точки зору.

Тому я дуже прошу колег схвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів (це реєстраційний номер законопроекту 8395), а також з урахуванням оцієї моєї техніко-юридичної правки, і пропоную рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у другому читанні та в цілому.

Також, окрім протоколу, знову хочу зазначити, що всі, хто були присутні на робочій групі, насправді у нас не було палких дискусій, всі: і від Міністерства культури, і Міністерства соцполітики, і від Міністерства фінансів, - ну, в принципі, у нас був консенсус. Тут немає якихось гострих суперечок і правок, тому прошу вас, щоб ми схвалили саме таке рішення і не затримували цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяна.

Водночас хочу проговорити, щоб наші народні депутати були всі в курсі, що під час обговорення цієї таблички у зв'язку з тим, що вона зачіпала Закон про державні соціальні гарантії, виникла дискусія, яка була ініційована Міністерством соціальної політики, абсолютно правильно, виникла дискусія щодо того, що такі соціальні гарантії мусять встановлюватися виключно законами України. Наразі закон містить норми, відповідно до яких державні соціальні гарантії встановлюються як законами України, так і нормативно-правовими актами іншими: постановами Кабінету Міністрів і іншими. Водночас я вважаю, що це абсолютно правильно. Якщо ми кажемо про те, що соціальна модель має бути забезпечена центральними органами виконавчої влади відповідно до Конституції, то в цьому випадку і встановлюватися вони мають на рівні України, виключно законами України.

І також Міністерство соцполітики підняло питання про відсутність наявності в законі вимог до якості надання таких гарантій і потрібно питання якості їх, потрібно в законі розшивати, обґрунтовувати, а також про те, що такі гарантії можуть визначатися нашими областями на рівні органів місцевого самоврядування.

Ці правки можна було б включити в цей законопроект, але виникла у нас уже після обговорення, воно достатньо так туго влізало в цю табличку, тому я хочу одночасно з прийняттям рішення по цій табличці проконсультуватися з вами, шановні народні депутати, чи можемо ми внести комітетом окремо закон по оцих зазначених питаннях, узгодити його в такому порядку і питання встановлення соціальних стандартів державних виключно законом, яким чином взаємодіємо ми з органами місцевого самоврядування по цьому питанню, а також питання якості внести як пропозиції Міністерства соціальної політики з нашим опрацюванням від групи народних депутатів, які є членами нашого комітету.

От я прошу під час висловлювання по цьому законопроекту висловитися також і про цю законодавчу ініціативу. Будь ласка, шановні народні депутати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо дозволите, Галина Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. У мене запитання до голови робочої групи, до Тетяни Вікторівни. Насправді ми, виходячи з назви закону, і ви про це говорили, про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, от я дякую за позицію Мінсоцу, бо справді вона державницька, а ми хочемо, ми правки свої вносили разом з Юлією Тимошенко, і вони розширювали питання. Наприклад, ми поправкою 7 пропонували відновити чинну норму в редакції перелік та обсяг безоплатних послуг, бо, наприклад, коли ми кажемо, у статті 20 Закону України "Про охорону дитинства", там говорять, що для всебічного здорового розвитку дитини держава забезпечує їй безкоштовний доступ до національних духовних та історичних цінностей, тобто позакласне навчання тощо. Тобто якщо ми це не вписуємо щодо безоплатних послуг, то це вже тоді статті 22 Конституції ми протирічимо.

І друге. Те, про що ви озвучили, позиція Мінсоцу. Ми пропонували 8, 10, дві правки, відновити чинну норму щодо затвердження державного стандарту в такій редакції: показники якості надання населенню послуг закладами, підприємствами, організаціями та установами культури, про що говорила Галина Миколаївна і наголошував Мінсоц.

Тобто тут треба визначити, якщо цей закон, як нам пояснюють, є на стільки вузький, то тоді треба готувати, і ми готові включатися нашою командою до розробки іншого законопроекту, але тоді вже назва цього, який зараз дискутується, він не відповідає змісту і суті. Тобто ми не говоримо ні слова ні про якість і не говоримо про соціальні гарантії безоплатні те, що затверджено Конституцією. І зрештою воно і так виконується, давайте будемо об'єктивні, а закон про це не каже. Через те давайте радитись, як діяти в даному випадку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу. Дякую.

Абсолютно ви праві. І, власне, ваші правки, які ви подали з пані Юлією Тимошенко, вони і стали підставою для того, щоб ми більш широко почали думати про це, бо закон подавався дійсно...

Будь ласка, пані Тетяна як голова робочої групи, а потім, я думаю, що треба послухати нашого міністра соціальної політики. Будь ласка, пані Тетяно.

 

ЦИБА Т.В. Пане Михайле, по-перше, дякую за запитання. А по-друге, дійсно, дякую за правки. Ми їх в рамках оцього законопроекту і того тексту, який зараз ми представляємо, ми їх відхилили саме тому, що вони, ну, якби заглиблювали і розширяли все. І тому, як на мене, то тут дуже коректна була б пропозиція пані Галини про те, що давайте ми цей текст, який є, залишимо, от просто, що ми розділимо, щоб не змішували, що соціально-культурні послуги, а що... Ну, тобто є окрема соціальна, і от для них законопроект, який пише про їх якісь, про гарантії, про фінансування і так далі. Є окремо культурні послуги, які потім, напевно, Міністерство культури або, може, й ми з колегами також дамо якісь свої правки і своє бачення, що включати в обов'язкову культурну послугу, як гарантувати доступність і якість. Тому що коли вони зараз як би зліплені соціально-культурні, то насправді в реальному житті, принаймні наскільки я стикалась, але, я думаю, що і колеги з цим погодяться, дуже часто поняття культурних послуг все ж таки підміняються соціальними. Тому що коли стає у людини вибір, так а що вам дати: гроші чи підемо в театр? То, на жаль, вибирають гроші або, на щастя. Ну, такі реалії. А театр, музеї і взагалі вся культурна сфера насправді потерпає. Тому мені видається, що тут треба все ж таки дуже чітко розділити ці моменти і окремо прописати всі гарантії і зобов'язання держави на соціалку і на культуру. Тому я за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяна.

Я абсолютно з вами погоджуюся, тому що європейська хартія розшиває соціально-економічні права, вона розшиває як окремо освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення і культурну спадщину для збереження культури і культурної спадщини.  Тому тут у нас нема якихось там контраверсій чи якихось різних думок. Я думаю, ми тут погоджуємося.

Будь ласка, пані Оксана. Може, Кабінет Міністрів буде ініціатором такого закону, чи ми візьмемо за основу ваші правки, скажіть?

 

ЖОЛНОВИЧ О.І.  Дивіться, насправді надзвичайно важлива дискусія. Ми повністю погоджуємося з тим, що те поняття, яке використовується як соціальні гарантії і яке там розписано… І знову ж таки пані Тетяна теж правильно говорить, а що соціальною гарантією є, а що культурною пільгою є чи гарантією. Нам потрібно комплексно до цього підійти і сформувати обсяг соціальних гарантій, обсяг інших гарантій, які держава забезпечує. Також я згодна, що воно має бути визначено, якщо це гарантія, то вона має бути на рівні закону. Ми не можемо розширювати, бо інакше ми впираємося в статтю 22 Конституції і розуміємо дуже неоднозначне її трактування, а потім, скажемо так, поняття "привілей" перетворюється в гарантію, бо ми не завжди розуміємо, що таке є привілей, а що таке  гарантія. Тому тут справді вже назріло, дуже назріло питання перегляду змісту, обсягу, поняття, те, що правильно сказав Михайло Михайлович, якості надання тих послуг і як ми їх забезпечуємо. Ми готові включитися до роботи, ми готові до різних форматів. Ми можемо з вами напрацювати та внести, щоб зі всіма ЦОВВ відпрацювати попередньо вже як урядовий документ, ми можемо включитися в рамках робочої групи зі свого боку, якщо це буде документ у депутатів. Тобто ми готові працювати, бо ми розуміємо нагальність цієї теми і бачимо, що є розуміння у депутатів, тут ми всі єдині і як би готові до роботи.

Тому я підтримую цей вузький формат, він більш технічний, бо він просто корелює норматив, який сьогодні існує. Але розумію, що філософію треба змінювати і розшивати ті гарантії по новому, тому ми точно готові підтримувати якісні контекстні зміни і працювати разом спільно з вами над цим.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, пані міністр, вона і за той варіант, і за той. Давайте ми спочатку проголосуємо за рішення, яке запропонувала Тетяна Циба, а потім обговоримо, хто у нас буде тут за основу. Голосуємо спочатку пропозицію.

Не буде заперечень, якщо ми проголосуємо зараз табличку, а потім проголосуємо, хто у нас буде основний по створенню цього законопроекту? Чи ми на базі комітету зробимо, чи будемо чекати урядовий?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Не заперечуємо. Нема.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Тоді ми переходимо до голосування і рекомендуємо табличку, яка напрацьована робочою групою, рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні за основу і  в цілому. Доповідачем по цьому питанню у Верховній Раді України визначається Циба Тетяна як голова робочої групи по підготовці цього законопроекту.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Бачу, пане Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, щоб тільки все у вас нормально було.

Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Дякую, шановні народні депутати.

 

_______________. Значить у другому читанні та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. У другому читанні та в цілому, да, так, як запропонувала пані Тетяна, як голова робочої групи. Дякую.

І тоді ми перейдемо, давайте обговоримо, як ми зробимо. У нас є база, яку запропонувало Міністерство соціальної політики, Дарина Марчак, ці правки, які розглядалися на робочій групі від Міністерства соціальної політики, які, власне, є, мають стати основою для цього законопроекту.

Скажіть нам, міністерство, якщо ви готові взяти це на себе і відпрацювати як урядовий законопроект, ми тоді будемо чекати. Або якщо ви вважаєте, що це буде довго, то тоді я буду просити народних депутатів взяти за основу ваші пропозиції, секретаріат їх роздасть нашим всім народним депутатам, Михайлу Михайловичу,  Бабенку Миколі. У нас, я думаю, що приєднається і Ірина Никорак нарешті від "Європейської солідарності", щоб ми це напрацювали разом як спільні зміни з врахуванням пропозицій депутатів, з узгодженням з Міністерством соціальної політики. А там вже як нам вийде чи не вийде домовитись, це вже наша справа з вами разом, тоді ми можемо започаткувати оцей другий механізм по підготовці змін до Закону про державні соціальні стандарти та гарантії. Як краще? Бо я думаю, що дублювати і працювати по двох напрямках необхідності немає. Скажіть нам як краще, бо ви тут основний автор, на базі яких ми будемо робити далі.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І.  Давайте ми підготуємо законопроект, враховуючи... зберемо всі ваші пропозиції, опрацюємо їх з ЦОВВами, бо, можливо, таке бути, знаєте, ми зараз почнемо розшивати, і це ж і культура, і інші різні речі, і ми можемо набрати дуже багато різних пропозицій центральних органів виконавчої влади. Якщо ми зробимо це тільки на базі комітету, ми можемо десь щось не врахувати. Підготуємо цілісно, а тоді подивимося. Якщо там, наприклад, у нас виникнуть труднощі через його засилку, зможемо долучити депутатів для прискорення. Але ми готові виступити осередком в підготовки цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана.

Шановні народні депутати, не буде тоді заперечень? Ні? Ідемо по цьому сценарію, чекаємо від Кабінету Міністрів, наш міністр нас не підводив і думаю, що такого і не буде в подальшому. Немає, да, заперечень? О'кей, тоді ми йдемо по цьому сценарію. 

Передаю головування Михайлу Михайловичу. Думаю, що це вже...

 

Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, шосте питання порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстраційний номер 9212) (від 17.04.2023 року), автори народні депутати Арахамія, Третьякова та інші.

До слова запрошую голову комітету і співавторку Третьякову Галину Миколаївну. Будь ласка.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Михайло Михайлович. 

Законопроект, власне, внесений за номером 9212, є тотожним абсолютно до законопроекту, який був прийнятий нашим комітетом і рекомендований Верховній Раді України для прийняття, за номером 2638-д, внесений в листопаді.

Ви знаєте, що політична історія щодо змін до цього законопроекту доволі складна і довга. Ми майже чотири рази, три точно, повністю переписали текст, оскільки законопроект надзвичайно складний, не вдалося ані депутатам попередніх скликань, ані урядам попередніх каденцій не вдалося прийняти додаткову до солідарної системи накопичувальну систему.

Водночас хочу всім повідомити, що Міністерство соціальної політики, хто не знав, хто не був, провело круглий стіл щодо демографії в Україні, на якому було заслухано доповідь директорки Інституту демографії пані Лібанової, а також потужну презентацію підготувало, не змогли на цьому круглому столі презентувати, Міністерство економіки. Вони зробили саме демографічний аналіз ситуації, в якій перебуває наразі Україна.

Висновок не дуже такий, не дуже добрий для діяльності нашої солідарної системи. Власне, висновок такий, що наразі майже кожен третій українець в Україні є пенсіонером. Більше того, я взяла останній звіт МОП, який вийшов ось півтора-два місяці тому, в якому МОП констатує, я зачитаю просто дослівно, що у… Він спирається на дані і дослідження, які вони робили в 19-му році, а потім описує ситуацію, яка склалася з війною в Україні.

Власне, висновки такі, що в 2019 році рівень зайнятості був доволі низьким, це не доволі низьким, я б сказала, що він був надзвичайно низьким, цифра зайнятості у категорії населення 50 і старше – 49 відсотків. Це означає, що більше ніж половина українців не працює в офіційній сфері зайнятості. Водночас вони констатували, що рівень зайнятості такий низький в Україні з двох підстав. Перша підстава – це низький рівень зайнятості був зумовлений передусім неактивністю молодих жінок віком 25-39 років у зв'язку з нашою не дуже доброю інфраструктурою обслуговування наших діточок, і відповідно ці жінки у нас зайняті, до 30 відсотків наших жінок у цьому віці зайняти веденням домогосподарства і дітьми в такому домогосподарстві, а також значної кількості пенсіонерів працездатного віку. Проте, що середній вік наших пенсіонерів у нас де-факто упав, хоча уряд Гройсмана і відповідно міністра соціальної політики Реви, які великі вимоги виставили до страхового стажу, вони мусили привести до того, що де-факто страховий вік мав би збільшитися. Ви знаєте, що саме під час цього уряду була започаткована і Верховною Радою восьмої каденції був прийнятий закон, відповідно до якого пенсійний вік в Україні збільшився в залежності від страхового стажу до 63 і 65 років. Водночас де-факто ми отримали зовсім іншу ситуацію, хоча вимоги до страхового стажу збільшилися і з'явився 63 і 65 пенсійний вік, водночас де-факто це призвело до того, що у нас було прийнято багато законів про пільговий пенсійний вік 50-55. І за статистикою Міністерства соціальної політики де-факто пенсійний вік у нас сьогодні менший, ніж 60 років, при чому по деяких категоріях на багато менше. Я думаю, тут дам слово Міністерству соціальної політики, вони це визначать.

Таким чином, і рівень зайнятості, і відповідно цифри демографічні, які були теж озвучені на цьому круглому столі. Комітет народонаселення ООН дає коефіцієнт відновлення нашої нації 1,3 відсотка, водночас пані Лібанова казала про те, що під час війни коефіцієнт народжуваності у нас зменшився до 0,8 відсотка. Тому демографічна піраміда... Презентації можна отримати в нашому секретаріаті, у моєї помічниці, у Міністерстві соціальної політики, в Міністерстві економіки, це не є якоюсь тайною за сім'ю печатками. Оці всі дані вони кажуть про те, що утримувати в належному функціонуванні систему пенсійного забезпечення без створення якихось накопичень буде неможливо.

Водночас українське суспільство, українська публічна влада багато років намагається внести якусь систему накопичень, їй це не вдається. Ми нарахували з моєю помічницею 13 спроб щонайменше всіх урядів, крім уряду, Михайло Михайлович знає, уряду, зараз очільниця фракції "Батьківщина" Юлія Володимирівна. Крім цього уряду, всі уряди виносили свої законопроекти щодо впровадження накопичувальної системи. Остання спроба була блоком Порошенка зроблена восьмої каденції Верховної Ради України, коли більше ніж 80 народних депутатів з БПП внесли законопроект про накопичення, але цей законопроект так і не дійшов до зали. Водночас всі експерти кажуть про те, що солідарна система утримувати наших людей похилого віку при такій конфігурації не буде в стані.

Тому цей законопроект, власне, 9212, який був внесений, він не є абсолютно пенсійною реформою, якою можна було б її назвати. І цей законопроект зовсім не залучає приватний фінансовий сектор до створення накопичень.

У нашій фракції, голова нашої фракції пан Арахамія каже про те, що перед тим, як впроваджувати якісь обов'язкові речі, потрібно спочатку перед такими обов'язковими речами створити звичку українців накопичувати, а також звертати увагу на інформацію щодо інвестиційного доходу до таких накопичень. І тому для того, щоб в українській нації сформувалася така звичка, власне, і був написаний цей законопроект. Джерелом накопичень цей законопроект не визначає ані кишеню людини, ані роботодавця. Законопроект, власне, ще раз наголошую, що це не реформа у великому її значенні, тому що вона, по великому рахунку, не змінює суспільних відносин. І законопроект, власне, має часову межу, він створений на три роки або на чотири.

2024 рік в цьому законопроекті визначається як рік, відповідно до якого Кабінет Міністрів України має створити нормативно-правову область регулювання, а також інфраструктуру. До інфраструктури урядової відноситься створення державного накопичувального фонду, який уряд мусить створити, а також створення в системі Міністерства фінансів системи управління коштами, які накопичуються тут, а в Міністерстві діджиталізації створення, власне, адміністратора, в тому числі на базі Дії, який буде повідомляти людям – ми на другому читанні визначимося більш детально, чи один раз на рік, чи один раз на місяць, чи один раз на квартал, - інформацію про те, що накопичується на персональних рахунках кожної найманої особи, яка є в Україні, до 55 років. Цей законопроект не стосується самозайнятих осіб, які зможуть приймати участь в такій системі на добровільних засадах, і цей законопроект не стосується тих, хто старше, ніж 55 років. Це теж ми можемо обговорювати, на друге читання коли цей законопроект піде. Зараз законопроект встановлює такі параметри.

Джерелом накопичень… Є два джерела. Роботодавці створюють таке накопичення, яке включено до 22 відсотків єдиного соціального внеску. Зразу вам скажу, що єдиний соціальний внесок у нас по двох фондах: фонду безробіття і Фонду соціального страхування – став за нашої каденції профіцитним.

В законопроекті 8033 ми 1 мільярд 700 мільйонів профіциту перерахували з фонду безробіття на державний бюджет, і звідти ці кошти, 1 мільярд 700, пішли на ветеранський бізнес. І ця от проводка дозволила в Міністерстві економіки мати кошти на запуск бізнесу для військових, які комісовані, демобілізовані або будуть демобілізовані після нашої перемоги. Коштів в державному бюджеті на це не було, от ми їх знайшли в цій системі.

Водночас після приєднання Фонду соціального страхування до Пенсійного фонду також у Фонді соціального страхування виник профіцит, який теж був цим же законопроектом переведений системою Фонду соціального страхування до державного бюджету, і потім звідти на Пенсійний фонд, на покриття пенсій, якими мусить опікуватися держава. Ми всі знаємо, що в Пенсійному фонді у нас є два види пенсій з точки зору джерела їх покриття: трудова пенсія, яка покривається за рахунок єдиного соціального внеску, а також та пенсія, яка мусить покриватися за рахунок державного бюджету. Пенсійний фонд, на відміну від Державного центру зайнятості, веде облік повністю цих коштів, які йдуть за рахунок трудової пенсії і які мусять іти за рахунок державного бюджету.

Законопроект визначає в ці три роки, що, з одного боку, повертаюсь до джерел, з одного боку, роботодавці сплачують: в 2025  році – 1 відсоток, в 2926 – 1,5, в 2027 – 2 відсотки. І відповідно держава докладає зі свого боку також 1, 1,5 і 2 відсотки відповідно. Таким чином, на рахунках у фізичних осіб України в 2025, 2026, 2027 роках буде сконцентровано 2 відсотки відповідно, 3 відповідно і 4, відповідно по роках, від їх фонду заробітної плати кожної людини. Це буде сконцентровано в державному  накопичувальному фонді, який відкриє рахунки для кожного українця, який працює  найманим працівником.

Залишається дискусія з Міністерством фінансів, який відсоток інвестиційного доходу буде нараховуватися на ці кошти. Українці отримують від держави і від частини ЄСВ в фонд, яким вони зможуть  опікуватися як з власними накопиченнями.  Форма власності на ці кошти це, власне, вже буде їх власність відкладена по досягненню ними 60-річного віку, коли вони будуть виходити на пенсію.

Ця сума, яка буде сконцентрована в державному   накопичувальному фонді, не є  достатньою  для того,  щоб вона була перетворена у пенсію. Тому цей законопроект не передбачає включення до цієї системи страхових компаній, тому що мене питання такі задають дуже часто, що ви там страховикам щось не даєте. Страховики поки що, їх функція участі в Пенсійному фонді – це перетворення капіталу в пожиттєвий ануїтет. В цьому випадку суми, які будуть накопичені, вони не достатні для того, щоб перетворити їх ефективно в пожиттєвий ануїтет. Тому у людей буде накопичений такий капітал, який вони зможуть використати при досягненні пенсійного віку, це вже буде їхня власність.

Залишається дискусією, яким чином, після трьох років, будуть включені до цієї системи люди. За думкою Інституту демографії, директорки Інституту демографії Елли Лібанової, в накопичувальних системах мають бути три відповідальні особи: держава, роботодавець і, власне, сама людина. Цей трирічний період і Закон про трирічний оцей період накопичення, він стосується лише запуску – поштовху, як каже пан Ткач колись на наших публічних слуханнях про пенсійну систему. Поштовх, щоб у людини з'явилася оця звичка відкладати. Добровільно українці зможуть доповнювати ці накопичення і за власний рахунок.

Ще раз, це поштовх, це не велика пенсійна реформа. Але законопроект передбачає можливість передання цієї системи накопичення на приватний сектор. Чому ми вирішили створити це як державну модель? Тому що у Комітеті з фінансів, паралельно у пана Гетманцева проходить законопроект щодо регулювання і нагляду за фінансовими установами, які будуть залучені до накопичень у майбутньому.

Цей законопроект доволі важко проходить через Верховну Раду з одного боку. З другого боку наші регулятори, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку не готова достатньо контролювати, що ці кошти не були поцуплені з фінансової системи. Такий самий висновок  мають і наші міжнародні партнери.

На наших публічних консультаціях ми розглядали можливість запровадження на другому читанні так званого автозапису. От пан Мельничук наразі з нами, це була його пропозиція, яку схвально сприймає і Світовий банк, і спільнота. Що це означає, що це за система автозапису? Такі зміни ми вже виписуємо, щоб вони були готові у нас в комітеті. Вона, власне, робить систему обов'язкового накопичення добровільно обов'язково обов'язковою. То єсть вона вже буде мати назву: добровільною для людини, людина зможе приймати участь у цій системі добровільно. Це означає, що якщо людину автоматично записали до такої системи, то вона може відмовитися. І якщо вона відмовляється від такої системи, то, власне, вона може і втратити ті накопичення, які робили їй роботодавець і держава. То єсть тут держава і роботодавець є тими, хто підштовхують, навчають людину фінансовій інклюзії, фінансовій грамотності.

Отака система автозапису, вона дає можливість відмовитись від системи накопичень, і людина приймає участь в ній добровільно. Що стосується роботодавця і держави, то вони є обов'язковими учасниками такої системи накопичення, і саме вони є джерелом накопичень для кожного українця додатково до солідарної системи, додатково до заробітної плати. І для українця це є потужний сигнал про те, що і держава, і влада дбає про те, щоб у різних фінансових кризах, в тому числі і під час війни, пенсія забезпечувалася не тільки державним бюджетом, який потерпає і, власне, ви знаєте, скільки ми витрачаємо наразі на оборону, на озброєння, на фінансування наших військових, таку систему ми мусимо впроваджувати і для нас, і для стимулювання українців.

Хочу ще сказати дві речі і замовчу. Перша річ про те, що ГНЕУ написало на другій сторінці в кінці абзац… Я ще до цього розмовляла з паном Теплюком, ГНЕУ написало, що це несвоєчасно. Ми на публічних консультаціях вияснили для себе і для експертів в цій системі, що це дуже своєчасні дії і урядові, і Верховної Ради України. У нас тут є експерти, які можуть це підтвердити, що майже вся Північна Європа, Ізраїль зокрема, запроваджувала накопичувальні системи, власне, після війни як систему, яка  могла б інвестувати кошти  у активи, які коштують замало. Умовно, наші заводи, наші пароплави українські, наші акції і цінні папери під час війни, вони обезцінюються. І ми можемо сьогодні за рахунок таких накопичень запустити, дуже дешево купити ці активи, які потім зростуть в ціні. Це перший аргумент, що запускати її потрібно, бо вона буде успішною з точки зору фінансових ґрунтувань.

З другого боку, Європа запускала такі моделі накопичень для своїх громадян для того, щоб всі громадяни сконцентровували кошти на розбудову своїх країн після війни. Таким чином кожний громадянин країни, який потерпав після війни, він вносив свій маленький вклад в розбудову своєї країни. Умовно кажучи, люди об'єднували кошти, які йшли на розбудову якогось заводу, якогось моста, якоїсь інфраструктури, вони підштовхнули економіку на створення акціонерних товариств публічних, в яких людина могла міноритарно закуповувати щось.

І ще є третій аргумент. Після запуску ринку землі у нас з'явилися іпотечні бумаги. Наша земля є нашим суверенним доходом нашої країни. Іпотечні папери є теж тією гарантією, які підтверджують збереження коштів і зростання їх у ціні. Бо я щиро вірю, що наша земля є тим активом, який буде у вартості тільки зростати. Так само, як у Норвегії зростають нафтові їх кладовища, які є на території їх і є тими, що забезпечує їх норвезький суверенний пенсійний фонд.

От такий законопроект. Він до літери, до коми повторює законопроект, по якому рішення комітету вже було. У мене велике прохання як у авторки, прохання від голови нашої фракції підтримати цей законопроект, його розглядати як основним, хоча і не витік ще повністю термін на подання альтернативних. Ми чекаємо на них. Але всі експерти розуміють, що створити за два тижні альтернативний законопроект по макроекономічній проблематиці, яка настільки є складною, не є можливим.

Я зверталася і до фракцій, які проти введення накопичень, про те, щоб ми готували такі законопроекти ще коли ми внесли в грудні 2019 року такий законопроект, який був, власне, базувався повністю на приватному секторі, як це робила там Чилі, Польща, Вірменія, Грузія і інші країни і в тому числі із Східного блоку Будапештського меморандуму або тих, які ближчі до нас за своїми традиціями.

У мене велике прохання підтримати цей законопроект і дати йому нарешті шлях, відкрити шлях у Верховну Раду для голосування. Далі депутати визначаться, чи він пройде перше читання, чи ні. Але я як експерт вже абсолютно впевнена, що неприйняття цього законопроекту прирікає наших пенсіонерів на доволі низьке утримання.

І ще, крім того, я абсолютно впевнена, що неприйняття цього законопроекту є, буде, власне, мною буде оцінюватися стовідсотково як безвідповідальність народних депутатів перед нашими дітьми, бо ми всі податки по утриманню вже нас як пенсіонерів перекладаємо на майбутні генерації. При тих показниках, які є, наші діти будуть нас утримувати в солідарній системі, а це означає, що податки, які будуть сплачувати наші діти, будуть тільки зростати. Це неприпустимо, особливо для України після війни, коли вона потребує всієї розбудови. Все, отаке в мене.

Михайло Михайлович, все. Доклад закінчила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, що обширно і зрозуміло.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я мусила зробити це на комітеті, бо в Верховній Раді цієї можливості, якщо він вийде, не буде. І я хотіла всім нам розповісти про те, що було закладено в цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, в кого є бажання висловитися? Спочатку народні депутати чи, навпаки, дамо представникам…

 

ГРИВКО С.Д. Михайло Миколайович, можна слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Будь ласка. Сергій Гривко, будь ласка.

 

ГРИВКО С.Д. Дякую.

Михайло Михайлович, Галина Миколаївна, я б, напевно, просив би підтримати цей законопроект, тому що скажу маленьку ремарочку, що раніше чого не підтримував, на мою думку особисту. Насправді він був трошки сируватий, там не було перехідного періоду, як є в цьому законопроекті, і це б наносило таке дуже відчутне погіршення бюджету країни, в принципі, потім державного фонду, де люди могли зробити вибір чи залишити в державному, чи перейти на приватні компанії. Тому в даному вигляді законопроект як би готовий до прийняття в першому читанні і подальшої роботи з ним, тому що нам потрібно подумали про людей і їх пенсійне забезпечення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергій. Почули вашу позицію.

Ще, народні депутати, є бажання висловитися чи потім по ходу? Я бачу руки СПО роботодавців. Будь ласка.

 

ЛЯХ Д. Профспілок, якщо можна, Михайло Михайлович. Лях Дмитро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, добре, пізніше, спочатку я оголосив уже роботодавців.

Будь ласка. Не чути вас. Вас не чути, ви не включили мікрофон. Будь ласка. Включається у вас чи ні? Ні, не чути. Роботодавці, розберіться там, що у вас з мікрофон.

Тоді Дмитро Лях, будь ласка, Федерація профспілок. 

 

ЛЯХ Д. Дякую, Михайло Михайлович.

Вітаю усіх народних депутатів, Галина Миколаївна, Михайло Михайлович. Будь-яка реформа для оцінки і прогнозування успішності в короткостроковій, довгостроковій перспективі повинна мати чотири основних критерії. Це передбачуваність для суб'єктів правовідносин, результативність, наявність сталого організаційного і фінансового забезпечення, а також ефективне управління ризиками. Профспілки в цілому не проти проведення подальшої пенсійної реформи у воєнний час, виходячи з реального стану економіки і поновлення подальшого зростання. Однак як представники застрахованих осіб не можемо підтримати поставлену сьогодні редакцію проекту як такого, що не відповідає у повній мірі вищезазначеним критеріям. Офіційна позиція СПО профспілок буде надана комітету після розгляду 1 травня. В цілому ми на такому зупинилися. 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Роботодавці, вже можете включитись? Немає. Так, тоді пані міністр Жолнович Оксана, будь ласка.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Дякую за можливість висловитися.

Власне, хочу в доповнення того, що сказала Галина Миколаївна, хоча вона дуже широко освітлила той закон, який є, які виклики, перед якими ми постали, тільки декілька нюансів зазначити.

Перше. Ми запустили, вже працює із березня місяця закон, який дає можливість людям самостійно навіть солідарні внески  за себе вносити. І ми побачили, що якщо ми даємо можливість нашим громадянам самостійно в зручний, легкий спосіб збільшувати свою пенсію, вони починають цей інструмент використовувати.

Тож  я точно впевнена, що якщо ми дамо можливість їм при умові, що мінімальний внесок сформовано, так, як зазначила Галина Миколаївна, додавати собі, то у нас люди вже на тому рівні організованості і на тому рівні усвідомлення, і це з усіх обговорень видно, що вони готові додавати кошти для своїх персональних рахунків і для того, щоб розуміти, яке у них буде персональне пенсійне забезпечення.

Також друге, на чому я би ще хотіла наголосити, - на своєчасності чи, вірніше, на тому, що чому вже потрібно  працювати над цим законом і вже варто його ухвалювати. Бо, справді, створити інфраструктуру, цифровий інструмент, заснувати банк, визначити його, не банк, сорі, фонд державний, визначити його організаційну спроможність – це час, він в будь-якому випадку потрібен для того, щоби все це підготувати. І як ми це відтерміновуємо, ми  не даємо можливості в принципі хоч в якийсь спосіб запускати цю систему.

В такому варіанті, звісно, ми ще будемо доопрацьовувати,  вдосконалювати між першим і другим читанням, але це є таке тестове компромісне рішення. І я бачу, що в багатьох випадках нам варто  починати якісь речі, власне, зі спроби, з тесту, з формування звички. І оце от автоматичне передзаповнення, коли людей включають в ту систему, а вони потім зможуть відмовитися, показує, що зазвичай люди за звичкою не відмовляються і вже звикають до того, що в них формується якесь накопичування, що якщо це невеликий відсоток, то воно здійснюється відрахування, і якщо це дасть можливість побачити людині фізично якісь кошти на їх рахунку, воно очевидно матиме позитивний ефект.

Ну, і та обставина, що у нас, справді, вже сьогодні один до одного люди застраховані та ті, що отримують пенсію, це не дозволяє солідарну систему збільшувати, а в подальшому це буде ще гірша історія. Єдиний спосіб збільшувати пенсійні накопичення і щоб вони були ще якось гарантовані – це все ж  таки обов'язкове  державне пенсійне, накопичувальна система. Бо в інший спосіб надто великі ризики. Ми маємо кругом ризики, а так держава хоча би частково це питання гарантує.

Я не буду забирати багато часу, але я прошу всіх підтримати сьогодні на комітеті і в подальшому в першому читанні цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, представниця Уповноваженого пані Олена Колобродова. Будь ласка.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Доброго дня, шановні народні депутати. Уповноважений надсилав свою позицію із зауваженнями до цього  законопроекту наразі під час попередньої підготовки. Не буду зупинятися окремо на цих зауваженнях, лише хочу сказати, що в цілому запровадження накопичувальної пенсійної системи в України має розпочинатися за умови стабілізації процесу зростання економіки в країні, створення стійкої надійної банківської системи, розвиненого і надійного ринку цінних паперів. Це дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів накопичувальної пенсійної системи. І є сумнівним те, що в умовах воєнного стану такі умови можуть бути забезпечені. Тому ми пропонуємо виважено підійти до цієї реформи і, можливо, дати більше часу для перехідного періоду.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почули вашу позицію.

Будь ласка, пані Ірина Гуменюк.

 

ГУМЕНЮК І. Доброго дня всім учасникам. Дякую за надане слово, Михайло Михайлович.

Дивіться, ми проводимо на тому тижні круглий стіл під вашим головуванням щодо рівня пенсійного забезпечення. І безпосередньо кожний з виступаючих казали про те, що нам потрібно це робити, на часі вже давно це робити. Тому ми підтримуємо цю ініціативу, оскільки у законопроекті передбачено достатньо серйозний механізм, який гарантує в майбутньому підвищення рівня пенсійного забезпечення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за лаконічність.

Андрій Єрашов, будь ласка, Спілка українських підприємців.

 

ЄРАШОВ А.Є. Добрий день. Дякую за надану можливість.

Я хочу наголосити, що Спілка українських підприємців підтримує законопроект. У нас є окремі зауваження до певних пунктів, але, зрозуміло, ми ще не бачили жодного ідеального законопроекту, який нам чи всій бізнес-спільноті подобався. Але ми розуміємо, що це законопроект, який йде на перспективу, і він, в принципі, буде, сподіваємося, рушійною силою для того, щоб навести порядок і в цінних паперах, тому що велика кількість коштів з'явиться в державі. І я повністю підтримую одного зі спікерів, який зазначив – це міністр, наскільки я пам'ятаю, що вона зазначила про те, що багато людей сплачують зверху. Я вам можу це підтвердити: на сьогоднішній день багато бізнесу і просто людей, настільки як би патріотизм, да, любов до своєї країни у них зросла після того, що почалось відбуватись.

І дійсно ми бачимо хороші успіхи і в економіці теж. Якщо подивитися звіт за 2022 рік, то ви ж бачите, що великі переплати є зі сторони бізнесу. Тому вона точно нагальна, і кажуть, що ця реформа одна з ненайпопулярніших, тому що ефект від цієї реформи буде вже тоді, коли, набагато-набагато пізніше, да. І жодний Президент до цього не наважувався на це, але сподіваюсь, що сьогоднішня Верховна Рада готова, скажімо так, зробити цю реформу, тому що ми розуміємо, що ця реформа буде стосуватись молодого віку, фактично вони це відчують, вже коли будуть виходити на пенсію. А ті, які вже там передпенсійного віку, вони це на сто відсотків не відчують.

Але ми підтримуємо, да, і лист підтримки відправили вам і всім, хто може вплинути на прийняття даного законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за позицію. Але не погоджуюся з дискримінаційними вашими висловами стосовно  віку…  

 

ЄРАШОВ А.Є. Ні-ні, я зазначив про те, що ефекти буде відчутний для тих… да, наповнення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто не народився.

Олександр Яворський, будь ласка.

 

ЯВОРСЬКИЙ О.А. СПО роботодавців. Дякую за надане слово.

В цілому підтримуємо законопроект як такий, що не містить спроб перекладання додаткових витрат на роботодавців і ризиків на працівників, що було в деяких попередніх спробах його розробки.

Разом з тим, варто зауважити, що стійке довгострокове стабільне функціонування  цієї системи буде сприяти, вона буде працювати так, коли буде все-таки більш стійкий фінансовий ринок  у нас і макроекономічна стабільність.

А також застереження, щоби, можливо, законодавчо десь передбачити, щоби кошти, які будуть накопичуватись, не використовувалися для фінансування поточного дефіциту державного бюджету.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане Олександре. Зрозуміло позицію роботодавців, вона для нас важлива.

Віталій Мельничук. Будь ласка, пане  Віталію, вам слово.

 

МЕЛЬНИЧУК В. Дякую.

Я трошечки до історії цього питання, бо давно в цій темі. В 2000 році  …(Не чути), один з авторів пенсійної реформи в Австралії, яка тільки тоді закінчилася, був запрошений урядом України і став головним радником з питань пенсійної реформи.

Під його керівництвом, за участі наших урядовців і фахівців почалася велика робота і вона завершилася прийняттям Верховною Радою 9 липня 20003 року Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення".  Ці закони відрегулювали перший і другий рівень і намалювали головні контури другого рівня. Тоді ж Президент видав указ, яким затвердив графік продовження пенсійної реформи, яка мала завершитися не пізніше 2007 року запровадженням другого рівня обов'язкового накопичення пенсійного забезпечення.

І  от пройшло 15 років. Сьогодні Галина Миколаївна говорила, що було 16 вона сказала спроб внести цей законопроект, ну, а руху вперед не відбулося. Розглядається відповідно сьогодні  версія чергова, і тут виникає питання: чи досконала ця версія цього проекту закону.

Як на мене, тут присутні дві методологічні проблеми.  Перша – це дуже велика зарегульованість процесів. На жаль, під таким виглядом ... (Не чути) кращого досвіду регулювання. І друга – це недовіра до громадян, позбавлення людини права вибору, що вливається в монополію єдиного державного ...(Не чути) фонду, і заборона спрямовувати і переводити накопичені внески громадян в інші пенсійні фонди, тоді як це згідно закону є їх приватною власністю. Так, ми говоримо про перехідний період, але, можливо, треба подумати, щоб це зробити зразу. Разом з тим я вважаю, що законопроект 9212 треба підтримати, вносити його на розгляд парламенту, приймати в першому читанні, готувати пропозиції до другого читання. І левова частка з цих пропозицій уже готова в тому числі по автозапису, про який сьогодні говорилось. Дуже хороша справа.

Що стосується пенсійної реформи Австралії, яка почалася всього-на-всього на чотири роки раніше нашої, в кінці 90-х, і один із авторів ... (Не чути) заклав основи цього, то сьогодні її пенсійна система одна з кращих в світі, а сумарні пенсійні накопичення, приватні накопичення громадян Австралії на 1 січня цього року склали 2 трильйони 300 мільярдів доларів. Це, вдумайтесь, по 100 тисяч доларів на кожного австралійця включно з малими дітьми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за австралійський досвід. Дякую, пане Віталію. Почули вашу наукову позицію порівняльну. Я думаю, що зрозуміло.

Шановні народні депутати, ми продовжуємо чи підводимо риску, колеги? Бо час невпинно пливе.

 

_______________. Давайте визначатись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте визначатись? Я бачу, ще є представник Нацбанку.

Арсен Макарчук, будь ласка.

 

МАКАРЧУК А.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний головуючий, шановна голова комітету! Також хотів би звернути, є і представник Національної комісії з цінних паперів, якому також пропонував би надати слово.

Щодо позиції Національного банку. Національний банк надав свою офіційну позицію в листі. Маю відзначити, що загалом ми погоджуємося з тими позитивними ефектами, які принесе для фінансового ринку і для економіки України в цілому провадження другого рівня пенсійної системи. І з цієї точки зору наразі вважаємо, що така реформа має, їй має бути приділена увага. Водночас Національний банк звертає увагу на фіскальний ефект від впровадження цього закону, який за авторами, за позицією, наведеною в пояснювальній записці, складатиме втрати державного бюджету в розмірі понад 30 мільярдів гривень, що…

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Це не втрати.

 

МАКАРЧУК А.В. Я перепрошую, дозвольте, закінчу. Витрати державного бюджету на впровадження пенсійної реформи складають понад 30 мільярдів гривень, що ми вважаємо в умовах війни суттєвим фіскальним навантаженням з огляду на важливість мобілізації коштів на потреби оборони. І з цієї точки зору Національний банк висловив позицію, що вважає дане впровадження закону прямо зараз передчасним.

Одночасно ми надали пропозицію щодо тексту, який просили би розглянути, але вважаємо за можливе в разі визначення депутатами щодо підтримки цього закону взяти участь у його доопрацюванні до другого читання, і візьмемо участь у його впровадженні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Арсене, почули позицію.

І якщо народні депутати не заперечують, крайнє слово в обговоренні ми надаємо Юрію Бойку –  представнику Національної комісії з питань цінних паперів, фондового ринку. Будь ласка.

 

БОЙКО Ю.Ю. Доброго дня всім. Мене звати Юрій Бойко, я дійсно член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Хочу починати з головного меседжу, який я хочу сказати, що ми як комісія цілком двома руками підтримуємо впровадження другого рівня пенсійного забезпечення. Про це вже дуже багато йшло розмов, і ми підтримуємо, і не будемо на цьому загостряти увагу.

Але мені хотілося б зараз нагадати і зрозуміти, да, що в цій пенсійній реформі, то єсть як би є дві складові компоненти – це соціальний компонент та фінансовий компонент. Якщо ми кажемо про соціальний компонент, і тут головний стейкхолдер – це Міністерство соціальної політики, з яким ми тісно напрацьовуємо зараз і працюємо. І другий компонент – це фінансовий, це тоді, коли гроші попадають уже в систему, де вони обертаються, отримується дохід. І саме це, цей компонент: ми як Комісія з цінних паперів являємося стейкхолдерами. Тому прошу ставитись до комісії як до основного стейкхолдера, бо коли йдуть доклади, навіть про комісію не згадують, кажуть про Мінфін, кажуть про Нацбанк, тобто і все це буде працювати якраз на ринку капіталу, де ми являємося регулятором, і ми будемо відповідальними за, скажемо так, побудову цієї інфраструктури, для праці цієї інфраструктури і щоб не було на цьому компоненті якихось маніпуляцій.

Щодо тексту законопроекту мені незрозуміло, у нас вже є Закон 2683, який, дійсно, як пані Галина казала вже, проголосований комітетом. Цей законопроект, ми також прикладали туди зусилля, ми цілком підтримуємо впровадження пенсійної реформи. За цей час вже, пройшло декілька років, змінилися бачення, змінилися якісь фрагментації. Над цим законопроектом працювали різні відомства, різні люди, і це вже зрозуміло, цей текст став, як Простоквашино, коли написали вже там три різні людини чи в нашому випадку відомства.

Зараз ми робимо незрозуміло як, цей текст з'являється з новим номером і йде як нове впровадження. За цей час, декілька років з моменту реєстрації 2683, було дуже багато напрацювань, дуже. Були, дійсно, і наради, і , дійсно, були напрацьовані матеріали, які зараз в цьому законопроекті ми не побачили. Тобто цей текст 9212 – це той же самий текст як 2683. Тому ми як комісія надали свої офіційні правки.

Що я хочу, чому я підводжу такий длинный свій спіч? Що нам треба всі наші наработки, які ми зробили за декілька років, туди зараз провадити і коли ми будемо виносити навіть на перше читання, вони вже повинні там бути, щоб у шановних народних депутатів були відповіді якомога… щоб на першому читанні у них навіть не було питань, які виникають зараз в цьому тексті законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми почули вашу позицію. Єдине, два зауваження.

По-перше, у Верховній Раді ми розберемося як народні депутати, що нам ухвалювати і які закони. І просив би не вживати… Мені здається, що Простоквашино – це десь не в Україні. Через те, будь ласка, ведіть себе стриманіше, все-таки у нас парламентсько-президентська республіка і тим більше воєнний стан. Дякую.

Шановні колеги, бачу, Анатолій Остапенко, будь ласка, резюмуйте, бо ми затягуємо.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я можу констатувати, що з приводу реформування пенсійної системи у нас дуже багато було дискусій в комітеті, і, дійсно, з приводу накопичувальної системи ми також дискутували. І якраз закон, який згадували, ми його не провадили і не проголосували. Але сьогодні ми маємо іншу, дійсно, ситуацію. Якщо є у когось напрацювання, то треба приходити до комітету або подавати свої ініціативи, проводити їх, може, через Кабінет Міністрів, якщо ви вважаєте, що це буде скоріше і продуктивніше.

На сьогодні ми маємо, дійсно, ситуацію, яку треба регулювати. Як казали люди, якщо ти боїшся, то не роби, а якщо робиш, то не бійся.  То нам треба уже змінювати цю ситуацію дійсно. Але як голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів хочу, щоб підтримувалися законопроекти, які стосуються в першу чергу ветеранського бізнесу, який буде у нас, я вважаю, рушійною силою побудови нової економіки України. І ця система по накопичувальному пенсійному забезпеченню також буде разом рухати нашу економіку України.

Тому давайте будемо голосувати і підтримуємо, хоча є від певних структур і зауваження, і пропозиції. І я думаю, ми доопрацюємо до другого читання цей законопроект. На жаль, дійсно, ми не маємо сьогодні альтернативного або, може, не, на жаль, а якщо всі працювали, то вони могли б і подати альтернативний законопроект. Я думаю, це буде наше єдине рішення сьогодні альтернативного не буде, тому ми будемо голосувати.

Дякую.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Анатолію.

Тоді  прошу, Михайло Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Думаю, ми питання розглянули ґрунтовно, дали можливість висловитися всім виступаючим, були насправді пропозиції, як на мене, дуже слушні. Дякуємо за аналітику.

Через те пропозиція поступила від народного депутата Остапенка Анатолія Дмитровича щодо винесення цього питання на голосування.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. І Гривка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Гривка, при всій повазі, щоб не образився, він був першим, хто запропонував.

Через те, шановні колеги, ставиться пропозиція народних депутатів щодо включення до порядку денного сесії проекту Закону про накопичувальне пенсійне забезпечення за номером 9212  від 17.04.2023 року (автори Арахамія, Третьякова та інші).

Хто за включення цього законопроекту до порядку денного, прошу голосувати. 

Третьякова Галина Миколаївна. 

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Струневич Вадим Олегович. Струневич Вадим Олегович! Очікуємо його підключення.

Бабенко Микола Вікторович. Відсутній.

Тимошенко у відрядженні.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Гривко Сергій Дмитрович.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бачу. Дякую.

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Циба Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Вікторівна – за.

Цимбалюк – утримався.

Отже, шановні колеги…

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Михайло Михайлович, а я прошу  ще поставити на голосування рекомендацію Верховній Раді України прийняти законопроект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Включити, вибачте, я не точно сформулював, щодо включення в порядок денний і ухвалення за основу законопроекту за номером 9212.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третьякова – за. Так?

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.  За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич Вадим Олегович. Може, підключився вже? Просив би секретаріат, можливо, він нас не чує, напишіть йому.

Бабенко. Тимошенко.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Гривко Сергій Дмитрович.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Тетяна Вікторівна Циба.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

І так:  5. Я не помилився, секретаріат? 5 – за, 1 – утримався. Рішення ухвалено. Законопроект рекомендовано.

Дякую, шановні колеги.

Передаю слово для головування голові комітету Третьяковій Галині.

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович, за ведення. Дякую, шановні народні депутати, за можливість прийняти рішення по цьому законопроекту.

Ми переходимо до наступного питання нашого порядку денного. Сьоме. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері соціальних відпусток (реєстраційний номер 9018), народний депутат Юрченко та інші.

Якщо є пан Олександр з нами на зв'язку для презентації законопроекту.

Що будемо робити, почекаємо його і ще раз викличемо на наступне засідання чи послухаємо центральні органи виконавчої влади і приймемо рішення? Які пропозиції, шановні народні депутати?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Може давайте на наступне, зважаючи час, скільки працюємо. Як думка?

 

_______________. Ми колись приймали таке рішення, якщо немає автора закону, то ми його не розглядаємо. Тому пропозиція Михайла Михайловича – відкласти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ще раз, да, запросити, якщо вже він не прийде на наступний раз, тоді вже будемо розглядати. Дякую, шановні народні депутати.

Таким чином, ми переходимо до пункту 8 нашого порядку денного і розглядаємо питання про затвердження рішення комітету щодо результатів аналізу практики застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" (від 4 лютого 2021 року).

Шановні народні депутати, рекомендації підготовлені, ви їх бачили. Скажіть, які будуть думки? Чи можемо ми їх затвердити? Чи є ще правки до нього?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, є пропозиція підтримати, законопроект потрібен. Я думаю, що дискусії були проведені і є пропозиція ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді ставлю на голосування затверджене рішення комітету про результат аналізу практики застосування Закону про дистанційну працю.

Будь ласка, шановні народні депутати, хто – за, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

Галина Миколаївна, у мене щось зі зв'язком було, я хочу, щоб за пенсійну реформу зарахували мій голос "за".

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що це можна зробити. Дякую, пане Вадиме. Дякую щиро.

Арсенюк Олег, щодо восьмого питання.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Таким чином, ми переходимо до останнього питання нашого порядку денного: про створення робочої групи…

 

ГРИВКО С.Д. Галина Миколаївна, у мене після дев'ятого питання буде ще пропозиція одна, тому…

 

ГОЛОВУЮЧА. Після дев'ятого  інші? Гаразд, врахуємо.

Зараз ми розглядаємо питання: про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників (реєстраційний номер 5695).

Шановні народні депутати, я хочу просто звернутися. Може, у нас є волонтери, добровольці, хто готовий взяти цей законопроект на друге читання? Чи ми передамо його пану Бабенку як голові підкомітету? Чи може взяти хтось інший?

Для Україна це новела, коли домогосподарство наймає для задоволення своїх потреб стороннього працівника, на взаємовідносини яких будуть розповсюджуватися трудові вимоги, трудового законодавства, щодо відпустки, щодо трудового часу, часу відпустки і таке інше, охорони праці і інше. Тому це законопроект новельний, його підготувала пані Ірина Констанкевич, я теж була там співавтором, і Міністерство економіки ще у складі з паном Дядюрою. Ми цей законопроект готували, він є частиною і входить складовою до Закону про домогосподарства.

Може, хтось захоче взяти його?

 

ЦИБА Т.В. Я можу, давайте, мені буде цікаво.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Тетяна? Не буде заперечень, шановні колеги, щоб пані Тетяна взяла його?

Тоді голосуємо, що головою робочої групи Тетяна Циба для ведення цього законопроекту. Хто за це рішення? Прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

І Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

 

ГРИВКО С.Д. Галино Миколаївно… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Сергій… Хтось вимкніть, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна, Юрченко появився на відеозв'язку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Супер. Да, давайте спочатку Гривко у зв'язку з тим, а потім, пан Олександр,  бо ми вже пішли по порядку денному і…

 

ГРИВКО С.Д. Дякую, Галино Миколаївно.

Я хочу внести пропозицію доповнити розділ четвертий плану роботи комітету на період дев'ятої сесії наступним питанням. Аналіз практики застосування Закону України (№1105-XIV від 23.09.1999 року) "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції, що діє з 01.01.2023, щодо забезпечення соціальними послугами з догляду та медичної допомоги потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які… цей захід 4 травня о 15:00.

Тому що там виникла, скажімо так, проблема, і вона дуже значна, проблема. І потрібно проконтролювати це питання, тому що багато людей, які внаслідок нещасного випадку на виробництві, на жаль, зараз не отримують, яке у Фонді соціального страхування було: спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування. Тому треба проконтролювати це питання, як впроваджує Міністерство соціальної політики цей закон у дію, і чому нема виплат. І щоб люди безпосередньо почули, побачили і зрозуміло… (Не чути) як виправити.

Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергій.

Я буду підтримувати це питання. У мене тільки прохання до народних депутатів: заздалегідь подавати оці правки, щоб всі бачили це в письмовому вигляді, бо ми з голосу вносимо. Ми з вами, пане Сергій, це відпрацьовували, і я знаю, що й Міністерство соціальної політики підключилося, і що вони мають, на 4 травня вони будуть мати всі матеріали для того, щоб звітувати перед нами. Водночас у мене прохання з голосу не вносити зміни до плану, бо це потім призводить до неготовності…

 

ГРИВКО С.Д. Зрозуміло, виправимо, да, виправимо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Водночас це питання нагальне і воно пов'язано з реорганізацією Фонду соціального страхування.

Хто за те, щоб доповнити наш план дій оцим заходом, який ми маємо вже і можемо провести 4 травня, це узгоджена дата із Міністерством соціальної політики.

Я прошу проголосувати. Хто – за? Прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій. Бачу.

Циба Тетяна. За, да, пані Тетяно? Пані Тетяно, скажіть голосом ще. Бо я побачила картинку, що ви... Голос не чуємо.

Дякую, шановні народні депутати.

У нас з'явився народний депутат Олександр Юрченко. Скажіть, будь ласка, готові повернутися до розгляду питання?

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Ну, давайте повернемося, так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Олександре, будь ласка, прошу до презентації вашого законопроекту. Ми знаходимося наразі в пункті 7 нашого порядку денного. Він у нас перейшов на останній.

Будь ласка, пане Олександре, презентація законопроекту.

 

ЮРЧЕНКО О.М. Пані Галино, доброго дня! Колеги, доброго дня! Я перепрошую, слухав всю роботу комітету, але технічно не зміг чомусь увімкнутися. Дякую вам, що повернулися до цього питання.

Законопроект по суті зрозумілий для всіх. Він відповідає Конституції. Конституція нам говорить, що вона не дає ніяких привілеїв ні за статтю, ні за релігійними переконаннями, політичними та будь-якими іншими. Тим більше усвідомлюючи те, що Україна на сьогодні заткнулася з дуже багатьма тяжкими випробуваннями, дуже багато шлюбів розпалося, по суті ми не можемо якось відокремлювати і давати привілеї для матерів, щоб вони більше займалися дітьми чи мали якісь окремі привілеї від держави для того, щоб доглядати за дітьми.

Тому законопроект по суті говорить про те, що батько і мати мають рівні права на соціальну відпустку. Крім того, цей законопроект відповідає адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. А усвідомлюючи ту допомогу, яка постійно надається, і те, що все ж таки український народ обирає, давно вже обрав проєвропейський вибір розвитку. Я думаю, нам на підставі підписання Україною Угоди про асоціацію нам також треба це враховувати і потроху йти до цінностей, там, де і батько, і мати мають рівні  права і мають рівну можливість отримати соціальну відпустку для догляду за дитиною. Зрозумілий законопроект, я думаю, він на часі і парламент міг би уже його розглянути.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре, за ініціативу.

Міністерство економічного розвитку. Я зразу скажу, я думаю, що Михайло Михайлович про це скаже, що у нас ще знаходиться на розгляді законопроект  8313, де ці питання теж визначаються. Він, я думаю, що його включать нарешті у порядок денний на наступні дні засідання. Водночас законопроект, який ініційовано паном Олександром, він заслуговує на розгляд.

Я прошу Міністерство економічного розвитку… Міністерство економіки.

 

_______________. Вітаю, пані голово! Вітаю, шановні народні депутати! Мінекономіки підтримує цей законопроект за умови його доопрацювання. Ми про це написали у своєму висновку і ви його маєте. Крім наданих зауважень, я тільки хочу звернути увагу на те, що підпунктом 3 пункту 2 розділу І законопроекту передбачено внести зміни до частини четвертої статті 20 Закону України "Про відпустки", а саме слова "довідки з місця роботи (навчання, служби)" замінити словом "заяви".

Таким чином після прийняття проекту бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде надаватися на підставі заяви одного з батьків дитини про те, що він (вона) вийшов (вийшла) на роботу до закінчення терміну цієї відпустки. Така заява не може бути документом, у якому з достатньою достовірністю  підтверджується вихід одного з батьків на роботу до закінчення терміну відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зверніть, будь ласка, на це увагу.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Міністерство економіки.

Шановні народні депутати, чи можемо ми прийняти рішення включити зазначений законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу, враховуючий водночас, що іде законопроект 8313, який теж може врегулювати це питання? І відповідно тут відпаде актуальність. Але якщо 8313 не буде прийнятий, то я думаю, цей законопроект теж може мати окремо свою політичну історію.

Які будуть пропозиції?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Підтримати вашу пропозицію, в першому читанні…

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо включення законопроекту  до порядку денного і рекомендацію Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Хто – за, прошу голосувати.

Третькова – за.

Михайло Цимбалюк.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Арсенюк Олег. Арсенюк Олег!

Гривко Сергій.

 

АРСЕНЮК О.О. Галина Миколаївна, Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За. І, будь ласка, попереднє теж – за. Бо не могла включити мікрофон.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, я побачила картинку, але вимога Регламенту, щоб був і голос, і картинка.

Дякую, шановні народні депутати. Порядок денний нашого сьогоднішнього засідання вичерпався. Нагадаю, що є нові законопроекти, які розписані на наш комітет як основний. Прошу звернути всім увагу на нові законопроекти, які до нас дійшли.

І до наступних зустрічей. Ще раз всім дякую за роботу. Слава Україні!

 

ЮРЧЕНКО О.М. Галина Миколаївна, хотів би ще, користуючись можливістю, подякувати Олегу Арсенюку за автомобіль. Він вже останні тижні виконує бойові завдання під містом Бахмут. Слава Україні! Героям слава! Слава ЗСУ!

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую. Несподівано, несподівана така подяка.