Комітет Верховної Ради України

Веде засідання АРСЕНЮК О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, шановні присутні, шановні народні депутати та запрошені нашого "круглого столу" сьогодні! Всі мене чують?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Так, чуємо.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Добрий ранок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Добрий ранок усім. Сьогодні на виконання плану роботи Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період дев'ятої сесії дев'ятого скликання Верховної Ради України проводимо засідання "круглого столу" на тему: " Формування та реалізація державної політики у галузі соціального захисту осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У заході беруть участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Міністерства фінансів, Міністерства соціальної політики України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, обласних та Київської міської державних адміністрацій, спільно з представницьким органом репрезентативних українських об'єднань, профспілок на національному рівні, наукових установ та громадських організацій.

Шановні колеги, пропонується такий регламент роботи: для доповіді до 5 хвилин, для виступів від 2 до 5 хвилин, для обговорення до 3-х хвилин. По закінченню обговорення підведемо підсумки, тому прошу дотримуватися регламенту та бути максимально коректними один до одного. Тож якщо немає зауважень щодо пропозицій до порядку денного нашого заходу, бажаю всім нам плідної праці.

Хотів би ще добавити від себе особисто, почну, так сказати, перший виступ від мене як від голови підкомітету постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 2019 року я працюю задля вирішення на законодавчому рівні найбільш проблемних питань постраждалих від Чорнобильської катастрофи. У 2021 році після тривалого обговорення у комітеті та парламенті із врахуванням думки постраждалих від Чорнобильської катастрофи нарешті ухвалено законопроект номер 4555, Закон номер 1584, який дав можливість підвищити розміри пенсійного забезпечення для десятків тисяч пенсіонерів із числа ліквідаторів аварії (Чорнобильської катастрофи) незалежно від того, військовослужбовець це був чи цивільний громадянин.

Тому коротко розповім, які виплати вже були видані та трошки така аналітика та статистика, що вже було проведено. З 01.03.23 року мінімальні розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи   захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими для осіб з інвалідністю І групи 8 тисяч 187 гривень, П групи 6 тисяч 549 гривень, III групи 5 тисяч 48 гривень, дітей з інвалідністю 5 тисяч 48 гривень.

З 01.03.23 року перерахунок пенсій проведений 39 тисячам осіб у зв'язку із підвищенням на 19,7 відсотків показника середньої заробітної плати. Середній розмір підвищення пенсій становить 977 гривень.

З 01.07.21 року на виконання пункту 2 розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1584 проведено перерахунки мінімальної пенсійної виплати для осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону № 796, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також в осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, виходячи з розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсій, та попередній рік.

З 01.03.23 року розмір мінімальної пенсії, виплати, визначено виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 рік, становить для осіб з інвалідністю І групи 13 тисяч 376 гривень, для осіб з інвалідністю П групи 10 тисяч 700 гривень, для осіб з інвалідністю III  групи 8 тисяч 25 гривень.

З 01.03.23 року перерахунок пенсій проведений 0,9 тисячам осіб  із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які отримують пенсію по інвалідності від розміру середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за рік, що передує року перерахунку щомісячної допомоги, 13 тисяч 376 гривень за 2022 рік. Середній розмір підвищення пенсії 236 гривень.

Тому, шановні друзі та колеги, присутні, давайте ми почнемо наше обговорення. Я буду виставляти таймер для того, щоб ми встигли. Загальний регламент сьогоднішнього нашого "круглого столу" становить півтори години, тому давайте ми конструктивно сьогодні попрацюємо.  

І прошу мати повагу до інших виступаючих та присутніх на цьому засіданні. Тому давайте починати наше засідання.

Переходимо до доповіді. Генеральний директор Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України Кудін Валентина Анатоліївна. Прошу.

КУДІН В.А. Доброго ранку, шановний Олегу Олексійовичу, шановні присутні та потерпілі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Міністерство соціальної політики за 37 років дотримувалося і зберігає позитивну тенденцію до збереження тієї позитивної … (нерозбірливо)  яка була визначена спеціальним Законом про соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Зокрема хотіла б відзначити про те, що за 37 років у нас на сьогоднішній день зберігається привілейоване  право щодо умов призначення дострокової  пенсії особам, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС, в тому числі, як було зазначено Олегом Олексійовичем, підвищені розміри пенсійного забезпечення для осіб, які мають інвалідність внаслідок аварії на ЧАЕС.

Що стосується політики Міністерства соціальної політики, то Україна на сьогоднішній день має низку додаткових витрат, які пов'язані з повномасштабною військовою агресією з боку Російської Федерації до України. Тому ми працюємо над систематизацією тих підходів і розмірів, обсягу соціального захисту для осіб, які потребують соціального захисту, в тому числі мова йде про наші додаткові виплати, які на сьогоднішній день зберігаються для осіб, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС (нерозбірливо)   

Всі ці виплати (нерозбірливо) та компенсації нами систематизуються, Міністерством соціальної політики, для того, щоб напрацювати єдиний (нерозбірливо) підхід для їх … (нерозбірливо)… і підтримки тих осіб, які потребують цього соціального захисту.

Окремо хотіла б відзначити в частині пенсійного забезпечення, що дійсно нам вдалося прийняти такі рішення, які передбачають встановлення мінімальної пенсійної виплати для осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, таким чином і в такий спосіб, що вони щороку останні декілька років переглядаються, зокрема це дозволило підвищити розміри за півтора року на 30 відсотків.  Для нас це є позитивною тенденцією, в тому числі позитивною тенденцією, що ми вишукуємо можливість, фінансові ресурси для надання гідного, достойного рівня пенсійного забезпечення для осіб, які брали участь у ліквідації, а також для осіб,  постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Дякую. Якщо будуть запитання, відповім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Анатоліївно.

Керівник експертної групи з питань соціального захисту окремих категорій населення Директорату адресної соціальної підтримки населення та розвитку соціального інспектування Міністерства соціальної політики Кольчик Олена Миколаївна.

Прошу до слова, доповідь до 5 хвилин. Дякую.

КОЛЬЧИК О.М. Добрий день, шановні учасники "круглого столу"! Добрий день, пане головуючий та народні депутати! Найголовнішим пріоритетом в діяльності уряду та Міністерства соціальної політики була і залишається людина, усі дії спрямовуються на її соціальний захист. Сьогодні в Україні дійсно досить непроста економічна ситуація. І головне завдання Міністерства соціальної політики в цих умовах – забезпечити ефективний захист найвразливіших категорій громадян, які найбільше потребують допомоги.

На сьогодні до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесено 1,6 мільйона осіб. Серед них понад 99,2 тисячі осіб з інвалідністю та більше, ніж 297 тисяч потерпілих дітей. На початок року в органах соціального захисту населення перебуває понад 162 тисячі учасників ліквідації, майже 1,5 мільйона осіб віднесені до потерпілих осіб від Чорнобильської катастрофи.

Як ви знаєте, у 2023 році Мінсоцполітики було переформатовано бюджетний процес, і у нас існує замість окремих декількох програм Програма соціального захисту громадян, які потрапили в складні життєві обставини, при цьому видатки на соціальний захист чорнобильських громадян знаходиться в цій програмі. Така умова у нас була і в... Це стосується не тільки чорнобильських громадян, у нас всі програми фактично переформатовані, і видатки зайшли у велику програму.

В умовах протидії збройній агресії, при цьому спрямування бюджетних коштів на забезпечення йде в основному на обороноздатність та безпеку країни, разом з тим у Законі "Про Державний бюджет" для чорнобильських громадян передбачено видатки у сумі 2 мільярди 150 мільйонів гривень, що складає 77 відсотків від обрахованої потреби. Фактично у нас така ж сума була в минулому році, 2,2 мільярда. Тобто, спрямовуючи видатки, фактично не було зменшення їх.

Фінансуються видатки на здійснення доплат за роботу в зоні відчуження - 650 мільйонів. В 2023 році така потреба осіб становить 6,8 тисяч осіб. Виплата компенсації на потерпілих дітей, які не харчуються в їдальнях, а також за всі (нерозбірливо) відвідування ними навчальних закладів в цьому році передбачено 577,6 мільйона гривень, що на 310 мільйонів гривень більше, ніж у 2022 році. Прошу це врахувати. Таких дітей - отримувачів харчування  за потреби - становить понад 90 тисяч осіб.

Також спрямовуються видатки на виплату грошової компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, а сума складає 837 мільйонів гривень. При цьому хочу зазначити, що розмір з 2015 року не збільшувався і у 2022 році, в тому числі і за допомогою громадськості, було збільшено розмір на харчування для громадян на 23 в середньому відсотки. І в цьому році суму цю не зменшували, хоча фінансування практично трошки було знижено.

Крім того, громадянам надається (нерозбірливо)-відсоткова знижка плати за користування житлом і інші виплати.

Слід зазначити, що в 2023 році призупинено дію пунктів щодо санаторно-курортного лікування, Законом про бюджет призупинено, і виплати компенсацій за самостійне санаторно-курортне  лікування. Тому в 2023 році не будуть здійснювати надання цих пільг та виплат.

Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вже понад 32 роки і ми маємо сьогодні застарілі, неактуальні норми закону, які здебільшого не відповідають сучасному рівню та потребам життя, зокрема і ліквідаторів. Тому ми вважаємо, що цей закон переглядати треба в цілому, а не доповнювати змінами чи виписувати нові норми. Це є дуже велика проблема і маємо багато судових рішень з цього приводу. 

Хочу порушити питання, що за наслідками Чорнобильської катастрофи понад три десятиліття ситуація не змінювалася. Мінсоцполітики в тому числі неодноразово піднімалось питання щодо перегляду зон радіоактивного забруднення територій. Хочу звернути увагу народних депутатів, що є урядовий законопроект, який подавався Міндовкілля, 6476, яким зокрема передбачається створення правових механізмів стимулювання сталого розвитку територій, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи.

На сьогодні дуже багато територій, які знаходяться під окупацією, багато територій, які заміновані. І у нас фактично одна третина України, 8 областей,  у зв'язку з радіоактивним забрудненням не можуть (нерозбірливо)  або  сприяти своєму  економічному стану на цих територіях.

Тому прошу звернути увагу на цей законопроект і якщо буде ласка, переглянути і підтримати його.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Миколаївно. Обов'язково переглянемо цей законопроект, візьмемо до відома та зробимо відповідні висновки.

Передаю слово директору Департаменту пенсійного забезпечення страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг  Пенсійного фонду України Охріменко Олені Валентинівні.

Прошу.

ОХРІМЕНКО О.В. Доброго дня, шановні присутні. Дійсно, багато часу минуло від того, коли була трагедія, і багато часу минуло, змінювалось законодавство. Я хочу проінформувати вас, що протягом останніх років дуже багато уваги приділялося саме змінам законодавства саме громадянам, які і постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, і ліквідаторам.

Починаючи з 2021 року вносилися зміни до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначалися мінімальні розміри пенсій, мінімальний розмір пенсійної виплати. Крім того, також вносилися зміни до Постанови Кабінету Міністрів України 1210, якою врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. І на сьогодні та частинка постанови, за яку постійно, я б сказала, боролися учасники ліквідації, а саме осучаснення заробітної плати, вона зазнала змін в минулому році, тобто до Постанови Кабінету Міністрів України 1210 було внесено зміни Постановою 1309, якою передбачили осучаснення заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження. Тобто що це означає? Якщо до грудня минулого року при визначенні заробітної плати за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, враховувався показник заробітної плати 928,81, який в подальшому індексувався, то уже в грудні провели, органи Пенсійного фонду забезпечили проведення перерахунків, врахувавши показник вже 3 тисячі 764, показник середньої заробітної плати, яка далі була проіндексована і це дало можливість збільшити розміри пенсій нашим учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, хочу зазначити, що перерахунок такий органи Пенсійного фонду проводили за матеріалами пенсійних справ, і у разі доцільності призначення пенсії, виходячи із заробітної плати, ми автоматично провели перерахунки. Звичайно, є випадки, я бачу – з нами присутній Кобчик  Володимир Петрович, який постійно допомагає учасникам ліквідації. Володимир Петрович звернувся, що двом учасникам ліквідації, які дійсно працювали на станції у 1986 році, не було автоматично проведено перерахунок, оскільки люди отримували пенсію за віком, достатньо важко було визначитися, тобто знайти такі справи.

Дякую, Володимире Петровичу, за турботу про учасників ліквідації, що ви завжди напоготові надати руку допомоги своїм побратимам. Розмір  пенсій переглянули, і звичайно, вони збільшилися. Через те, якщо в когось з учасників є питання по розмірах пенсій, можливо, комусь не переглянули, можливо, хтось не згоден, я готова долучитися і допомогти.

І проблематика, яка виникає у нас сьогодні у врахуванні заробітної плати за роботу у зоні відчуження, оскільки вона є зазвичай більшою, ніж розмір пенсії, визначений із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, і є визначення заробітної плати, тобто врахування зарплати, отриманої за роботу в зоні відчуження. Як її підтвердити? Де її взяти? Оскільки довідку за роботу в зоні відчуження видає те підприємство, яке відрядило учасника ліквідації на ліквідаційні роботи. Сьогодні більшість підприємств ліквідовані або у них відсутні архіви, і, на жаль, видати таку довідку не можуть вони. Якщо підприємство ліквідовано, і такі випадки є, але в людини є в архіві якісь певні документи, то наразі діють комісії по видачі довідок про заробітну плату, регіональні і центральні комісії. Центральна комісія є в Міністерстві оборони і в інших силових відомствах, а також в Міністерстві соціальної політики. І тоді ліквідатори, в яких є документи первинні, але, наголошую, нікому видати довідку про заробітну плату, оскільки підприємство ліквідоване, тоді можуть звернутися до комісії, комісія видає довідку про зарплату для обчислення пенсії органами Пенсійного фонду України.

Хочу зазначити, що пенсії визначаються ліквідаторам за їх бажанням з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати або виходячи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження. І в будь-якому випадку розмір мінімальної пенсійної виплати, як уже було наголошено, не може бути нижчий 100 відсотків, 80 відсотків, 60 відсотків від середньої заробітної плати за попередній рік. Якщо ж у нас учасники ліквідації, їх достатньо велика кількість – понад 20 тисяч – ті, які брали участь у ліквідації, як призвані на військові збори через військкомати, вони мають статус сьогодні всі інвалідів війни, а також ті, які були військовими на період ліквідації, у них є поняття, як мінімальна пенсійна виплата, як інваліди війни, яка складає 650, 525 і 325 відсотків від прожиткового мінімуму.

Дякую. У мене все. Якщо є питання, готова відповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Валентинівно. Я впевнений, що питання будуть у наших сьогодні присутніх представників організацій чорнобильських. Тому дякую за таку доповідь.

Передаю слово для виступу голові підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів народному депутата Остапенку Анатолію Дмитровичу. Прошу.

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую, Олегу Олексійовичу.

Дорий день, шановні учасники "круглого столу". Дякую голові підкомітету з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Олегу Олексійовичу Арсенюку за співпрацю та проведення таких заходів. На сьогодні, навіть у стані війни, питання соціального та пенсійного забезпечення постраждалих від Чорнобильської катастрофи є також актуальним, адже це також наші ветерани. На сьогодні слушним є і те, що з 1-го березня збережено мінімальний розмір пенсійних виплат для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з аварією на Чорнобильській атомній станції. Відповідний перерахунок проведено, як уже було сказано, виходячи із середньої заробітної плати (доходів) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії.

Хочу нагадати, що відтак з 1-го березня мінімальний розмір пенсійної виплати особам з інвалідністю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з числа учасників ліквідації, щодо яких встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим для І групи інвалідності 13 тисяч 376 гривень, для осіб з інвалідністю II групи 10 тисяч 700, для осіб з інвалідністю ІІІ групи 8 тисяч 25 гривень. Зазначені розміри мінімальних пенсійних виплат встановлюються незалежно від того, за яким законом особі призначено пенсію. Це тільки перший крок, який дає змогу покращити життя громадян. Тому сьогодні прошу долучитися до дискусії та напрацювати план дій для законодавчого врегулювання соціального забезпечення постраждалих громадян від Чорнобильської катастрофи. Як ми знаємо, підкомітет, який очолює пан Арсенюк, завжди працює, напрацьовує законодавчі ініціативи, прислухається до звернень громадян і бере активну участь у забезпеченні цих громадян підвищеним соціальним захистом в нашій державі.

Але враховуючи ситуацію в Україні, економічні спроможності нашої держави, ми повинні сприяти ініціативі ліквідаторів Чорнобильської катастрофи щодо запровадження верифікації наданих статусів, для того щоб сприяти гідному соціальному захисту справді тим, хто постраждав від Чорнобильської катастрофи. А це значить, що за рахунок верифікації ми зможемо забезпечити підвищення пенсій, санаторно-курортне лікування, надання відповідних пільг та гарантій, наданих Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами нашої держави.

Я дякую за увагу. І разом до перемоги!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Дмитровичу, за таку позицію та за ту роботу, яку ви робите, адже ветерани на сьогоднішній день є дуже важливі люди, яких потрібно підтримувати та допомагати. Тож дякую вам.

Слово передаю народному депутату України – голові підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Зуб Валерій Олексійович. Прошу, Валерію Олексійовичу.

ЗУБ В.О. Дорого дня, шановні колеги! Доброго дня, пане Олегу! Я, мабуть, уже буду говорити як лікар. Я професійний онколог. Тому ми трошки перейдемо від питань пенсій і соціального забезпечення до медичних питань. Це теж дуже важливо.  Я думаю, що всі це розуміють. І можливо більше про це скаже наш наступний промовець, директор нашого Національного наукового центру радіаційної медицини Димитрій Анатолійович Базика. Але в той же час я хочу сказати, що незважаючи на те, що кількість вразливих груп населення останнім часом зросла, і це ми всі розуміємо, але в той же час ми повинні розуміти, що питання ліквідаторів, чорнобильців, постраждалих, воно залишається  актуальним. І знову ж таки, я є представником Чернігівщини, це одна із областей, яка найбільше постраждала від аварії, більш ніж одна третина території була забруднена, тому, в принципі, от якраз з цими питаннями мені як навіть керівнику онкологічного центру в свій час приходилось зустрічатися досить часто.

Знову скажу як лікар, як медик. У свій час в Україні була створена досить ефективна мережа медичних закладів, вони існували практично в кожній області, це був або новозбудований заклад, як-от в Чернігові, або заклади, які були пристосовані, але ця мережа дійсно активно працювала і ми активно обстежували, проводили медичні огляди, проводили  профілактичні різні заходи, оперували постраждалих і оперували учасників якраз цієї Чорнобильської катастрофи. І якщо говорити на сьогодні, я от подивився, як відбувається ця ситуація в областях, то практично всі ці заклади на сьогоднішній день або приєднані до інших, або взагалі ліквідовані. Ну і це не покращує медичне забезпечення наших чорнобильців.

З позитиву хочу сказати, що наш Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України, він збережений, він працює,  що  є позитивом, і має величезний досвід, більше 30 років діяльності цього центру. Накопичено багато нових напрямків, розробок в методах діагностики і лікування.

Також існують заклади, які знаходяться поряд з атомними станціями, поряд із уранодобувними підприємствами, де теж вони готові в будь-який  час надати медичну допомогу. Але те, що ми прийшли до того, що більшість центрів надання медичної допомоги чорнобильцям були скорочені, те, що виникає на сьогоднішній день, і ми бачимо приклад Запорізької АЕС, коли ядерна загроза збільшується, ми розуміємо, що не потрібно забувати цю проблему, медичну проблему. І я не говорю про те, що ми повинні повністю відновити ту мережу, яка існувала до цього, але все ж таки, можливо, десь переглянути де збереглися медичні заклади, які якраз займаються цими проблемами, щоб все-таки ці заклади продовжували функціонувати і нарощувати свої можливості.

Знову ж таки, як заступник голови Чорнобильської асоціації народних депутатів, ми пропонуємо на базі Національного наукового центру радіаційної медицини створити Європейський науково-практичний центр радіаційної медицини. І на цьому напрямку ми точно можемо бути лідерами серед інших європейських країн, тому що дійсно досвід нашого наукового центру колосальний. І те, що в ті досягнення, які там є, потрібно вкладати кошти, розвивати і бути отаким лідером у цьому напрямку.

Підтвердженням того, що цей центр дійсно є ефективним – це допомога постраждалим від аварії в Японії на Фукусімі, коли наші спеціалісти надавали практичну, теоретичну і безпосередню допомогу під час цієї аварії. Дякуючи нашим працівникам, колективу, який там працює, нам вдалося дійсно допомогти, реально допомогти і врятувати тисячу життів завдяки цим нашим діям.

До речі, я хочу сказати, що ми звернулися до Комітету з питань євроінтеграції, і ми вже маємо позитивну відповідь, позитивний відгук на нашу пропозицію, і я сподіваюся, що в цьому напрямку якраз ми сьогодні про це поговоримо, дякую, що є тут і громадська організація, і представники різних міністерств, тому я думаю, що про це ми сьогодні ще теж обов'язково поговоримо.

Щодо інших питань, питань обстеження, питань санаторного лікування, лікування онкологічної патології, яка, на жаль, досить часто буває зустрічається у ліквідаторів і постраждалих. Це теж дуже актуальне питання, я думаю, що про це теж ми повинні пам'ятати. Ми у свій час надавали пільги і на ліки і виділялись кошти на лікування і протезування. Я думаю, що цей напрямок ми теж повинні сьогодні обов'язково обговорити.

І з моїх пропозицій це буде проведення на базі Національного наукового центру радіаційної медицини виїзного Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, нашого медичного комітету. Я думаю, що таке запрошення ми від керівника отримаємо, і я думаю знову ж таки, щоб ми його там провели і якраз на цій зустрічі щоб ми обговорили все-таки створення цього європейського центру, наші дії для того, щоб куди і як потім нам звернутися і з ким попрацювати, щоб це обов'язково відбулося.

Ну і створення такого медичного кластеру для надання медичної допомоги постраждалим ліквідаторам і можливим загрозам, які виникають на сьогоднішній день.

Дякую за увагу. Бажаю всім плідної дискусії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Олексійовичу. Також хотів би вам подякувати за ту позицію, яку ви маєте на сьогоднішній день як спеціаліст-медик онкологічних захворювань, за ту роботу, яку ви на сьогоднішній день робите. Дякую, що долучились. Підтримую повністю вас за створення медичного кластеру і з задоволенням долучусь до вашого комітету в виїзному засіданні як голова підкомітету постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Дякую.

ОСТАПЕНКО А.Д.  Олегу Олексійовичу, дозвольте кілька слів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Анатолію Дмитровичу.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хочу також подякувати Валерію Олексійовичу за роботу і як голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів хочу сказати, що у нас дуже багато захисників, які потребують якраз онкологічного лікування. Тому хочу, щоб в цій пропозиції, яку ви запропонували, знайшлося, звісно, місце нашим захисникам, які потребують не тільки лікування з приводу онкології, а ще й реабілітації після військових дій. Тому цей напрямок також прошу врахувати.

ЗУБ В.О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Дмитровичу.

Передаю слово вищезгаданому генеральному директору державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини", академіку НАМН України, доктору медичних наук, професору Базиці Димитрію Анатолійовичу. Прошу до слова. Димитрію Анатолійовичу! Можливо, щось із зв'язком. Ми тоді почекаємо. Нехай десь потім йому слово надамо далі.

Передаю слово головному спеціалісту відділу дошкільної освіти, спеціалісту відділу дошкільної освіти Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та  інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Колеги, Димитрій Анатолійович буде з цього "вікна" доповідати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він уже є на зв'язку?

БАЗИКА Д.А. Вибачте, будь ласка, технічна якась несправність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все нормально, Димитрію Анатолійовичу.

БАЗИКА Д.А. За два роки COVID і рік війни ми якось забули про постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, але на них  це вплинуло доволі сильно. Так, кількість постраждалих з 2008 по 2023 рік зменшилась на 24 відсотки, а кількість учасників ліквідації наслідків аварії, які мають найбільші дози опромінення, зменшилась на 44 відсотки. І це все в  основному онкологічна смертність та смертність після непухлинних захворювань, таких, по-перше, як цереброваскулярні захворювання, захворювання серцево-судинної системи.

Я хотів би сказати і подякувати пану Валерію за те, що він підняв питання щодо диспансерів радіаційного захисту. Їх було 13 в Україні, зараз немає жодного. В Чернігівській, говорилося, в Чернігівській області стоїть внаслідок війни і агресії Російської Федерації з вибитим склом, не працює. Зараз наш центр залишився практично єдиним і їдуть ліквідатори з усієї України отримувати лікування. Наші ресурси на це не розраховані, я повинен сказати, але ми намагаємося зробити те, що потрібно.

З іншого боку, я хотів би сказати, що паралельно з лікуванням чорнобильців ми зараз займаємося і реабілітацією наших захисників, які теж потребують медичної допомоги. Я підтримую і запрошую всіх провести засідання у нас, у нашому Національному центрі радіаційної медицини для того, щоб детально обговорити всі важливі проблеми.

Хотів би ще сказати, що, дійсно, українська наука, ми її завжди сваримо, але в галузі Чорнобиля вона стоїть на перших світових позиціях. І якщо ми будемо утворювати Європейський центр радіаційної медицини або радіаційного захисту, можна сказати, що Україна буде тут на перших позиціях, а інші європейські країни будуть уже іти за нами.

Так що дякую за увагу. Всього найкращого!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Димитрію Анатолійовичу.

Слово надається головному спеціалісту відділу дошкільної освіти Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України Рикун Богдані. Прошу.

РИКУН Б.В. Добрий день, шановні колеги! Неправильно посаду мою озвучили – я є головним спеціалістом відділу....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже поганий зв'язок у вас. Ми вас дуже погано чуємо. (Шум у залі)

РИКУН Б.В. Напевно, сплутали посаду мою. Зараз від міністерства буде представник Директорату дошкільної  освіти. А я є головним спеціалістом відділу з питань організації безпечного освітнього середовища Міністерства освіти і науки України. І сьогодні я би хотіла коротко розповісти про реформу харчування у закладах освіти, що планується на найближчий час і які зміни плануються зокрема Міністерством освіти і науки України.

Основний документ, який регулює організацію харчування у закладах освіти, це є Постанова Кабінету Міністрів № 305, і ми плануємо вносити зміни до порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення і відпочинку, зокрема пристосувати більше до, скажімо, реалій сьогодення, для того щоб забезпечити максимально гарячим харчуванням здобувачів освіти. Перша зміна – це допустити організацію кейтерінгу у закладах дошкільної освіти, також введення трьох технологічних моделей організації харчування: базова кухня, опорна кухня та фабрика-кухня, що дозволить організацію харчування в закладах освіти, де не є працюючий харчоблок або є певні проблеми з організацією харчування, зокрема маленька кількість здобувачів освіти, що, скажімо, не є фінансово оптимальним для організації харчування безпосередньо в харчоблоці закладу освіти. 

Також планується залучення Всесвітньої продовольчої програми ООН для реалізації проекту, який являє собою покриття 50 відсотків від гарячих порцій, тобто для учнів 1-4 класів. Такий пілотний проект зараз є в Київській області, це 58 закладів загальної середньої освіти, що допоможе зменшити навантаження як на громади, так і на батьків, і залучить більше здобувачів освіти до харчування безпосередньо в закладах освіти.

Також можу додати, що зараз ми спільно з іншими центральними органами виконавчої влади затверджуємо операційний план з реалізації стратегії реформування системи шкільного харчування на 2023-2024 роки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, у мене питання. Це ви кажете зараз про реформу харчування в дошкільних, шкільних закладах всіх дітей чи це саме ті діти, які до категорії чорнобильських підпадають під безкоштовне харчування?

РИКУН Б.В.  Безпосередньо всіх категорій, в тому числі і ті, що безоплатні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ті, що безоплатно. А скажіть, будь ласка, а ця реформа закладена в бюджет на 2023 рік, кошти?

РИКУН Б.В.  Реалізація реформи здійснюється  з 2020 року, 2020-2021, але якщо ми говоримо про програму, яка буде покривати 50 відсотків від кількості гарячих порцій,  це є спонсорські кошти – Всесвітня продовольча програма ООН.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Богдано.

Слово надається головному спеціалісту відділу дошкільної освіти Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти та науки Швачовій Олені. Прошу.

ШВАЧОВА О.В. Доброго ранку, шановний Олегу Олексійовичу, шановні присутні! Дякую за запрошення, за надану можливість взяти участь у "круглому столі". Я – Швачова Олена.

Питання реалізації державної політики щодо соціального захисту осіб, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, в цілому врегульовано законодавством України у сфері освіти. Пунктом 17 статті 20 та пунктом 2 частини третьої статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що першочергово зараховуються до закладів дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості діти громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти, яким встановлена інвалідність, пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Міністерством освіти і науки України було внесено зміни у 2021 році до Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за номером 305, а саме пунктом 10 положення визначено певний перелік категорій дітей, що першочергово зараховуються до закладів дошкільної освіти, а також діти, які мають право на першочергове зарахування, тобто діти, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вони першочергово забезпечуються місцями.

Також статтею 56 Закону України "Про освіту" визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні комунальні заклади, забезпечують дітей безоплатним гарячим харчуванням відповідно до визначеного переліку категорій дітей – це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також осіб інших категорій, визначених законодавством або рішенням органу місцевого самоврядування.

Звертаю вашу увагу, що  наприкінці 2014 року були внесені зміни до статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема було вилучено безкоштовне харчування дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, у комунальних закладах дошкільної освіти. При цьому пунктом 11 частини першої статті 30 профільного закону зазначені пільги збережено для учнів закладів загальної середньої освіти, професійної, професійно-технічної освіти, студентів закладів фахової передвищої освіти.

Разом з тим відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про дошкільну освіту" дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Я зараз не буду перераховувати визначені постанови Кабінету Міністрів, але слід зазначити те, що дошкільна освіта фінансується з місцевих бюджетів, державної субвенції немає, і органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень звичайно можуть рішеннями на місцях встановлювати пільги для такої категорії дітей, але не завжди це виконується у зв'язку з тим, що коштів на місцях не вистачає.

Тому хочу порушити таке питання – розглянути можливість щодо внесення змін до профільного закону стосовно забезпечення безоплатним харчуванням дітей у закладах дошкільної освіти, оскільки категорія таких дітей щороку зменшується. От наприклад, довідково – у 2020 році в закладах дошкільної освіти було 16 тисяч 419 дітей такої категорії, у 2021 році, за даними Державної служби статистики, 14 тисяч 163 дитини, а за попередніми даними (ще Держстат обраховує) за 2022 рік таких дітей з такої категорії 12 тисяч 856.

Звичайно, не всі виконують такі зобов'язання, тому що, я повторюся, на місцях не вистачає коштів. Тому прохання розглянути таку можливість.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олено. Відразу у мене, якщо можна, пару питань з приводу цих пропозицій.  Я так розумію, вони у вас є? По них вже є якісь напрацювання? Це перше питання.

І друге. Про яку суму ми саме говоримо, якщо ми вносимо? Ми ж розуміємо, що на сьогоднішній день у нас іде війна, це додаткові витрати. Я згоден, що якби не було війни, то можна було і вносити ці пропозиції, і всі б колеги зі всіх міністерств підтримали б з задоволенням, тому що це є діти, тому що це дійсно та категорія, якій потрібна допомога.

Скажіть, будь ласка, є якісь розрахунки по коштах?

ШВАЧОВА О.В. Розрахунків ще немає. Якщо, наприклад, тоді така пропозиція, що можна перенести і розглянути це питання після завершення війни, дуже сподіваємося, що вона вже дуже-дуже скоро завершиться нашою перемогою, і тоді можна буде повернутися до цього питання. А на сьогоднішній день тоді така пропозиція: вивчити тоді питання скільки таких дітей дійсно у нас сьогодні, тому що не всі заклади на сьогоднішній день працюють в очному режимі, є дистанційне, надається освіта у змішаному режимі. То можна поки зараз проводити таку аналітику, збирати інформацію, і вже після завершення війни і воєнного стану в Україні повернутися до питання щодо забезпечувати гарячим харчуванням безкоштовно, повернутися до тієї норми, яка була до 2014 року з врахуванням можливості бюджету і зрозуміло, що відновлення країни і все таке, але ж питання актуальне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олено.

Дуже хороша пропозиція, тому якщо є у вас якісь напрацювання, давайте скидайте моєму помічнику, ми його будемо обробляти, опрацюємо. І дійсно ви правильно кажете, що можна написати в "Прикінцевих положеннях", що вступить в дію після закінчення воєнного стану, можна так сказати. Тому дякую за виступ, за пропозицію.

Слово надаю адвокату, голові Комітету з питань захисту прав осіб з інвалідністю, що діє у складі Національної асоціації адвокатів України з доповіддю на тему: "Наявні проблеми осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Шляхи їх вирішення".

Вознюк Олександр. Прошу.

ВОЗНЮК О. Добрий день, шановні учасники "круглого столу"! Бачу знайомі обличчя: пана Остапенка, який дуже опікується і ветеранами, і людьми з інвалідністю, і всіх, хто попередньо виступав і кого я сьогодні побачив.

Я, по-перше, не погоджуюся з тезою, що потрібно чекати, поки війна завершиться. Мені здається, це дуже неправильна риторика цієї пані, яка переді мною виступала, тому що робити потрібно вже сьогодні і зараз. Якщо ми будемо чекати (не знаю, мене чути чи ні) і сподіватися на завершення війни або щось відкладати, то це дуже неправильна риторика. Я би запропонував деяким чиновникам тоді заробітну плату отримувати, коли завершиться війна. Це перше.

З приводу питань людей, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи. Я приведу вам свій власний приклад. А чути мене чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чути, чути.

ВОЗНЮК О. Дякую. Які є проблеми? Насправді люди, які отримали опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримали інвалідність. У нас є дуже багато судових кейсів, де ми судилися з Пенсійним фондом, з іншими органами державної влади щодо встановлення або перерахунку пенсій внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідності. Щоб ви розуміли (попередньо я тут чув про проблеми), люди, які цю аварію ліквідовували, вони майже всі стали людьми з інвалідністю і вони всі отримали ракові захворювання різних ступенів. На жаль, в моїх кейсах дуже багато їх було. Ми вигравали суди. І що відбувається? Черговість виконання судових рішень. А щоб ви розуміли, це копійки, це копійки, які треба було перерахувати. Тому що людина, яка в той час йшла ліквідовувати цю аварію, вона потрібна була державі. Це так чомусь формувалась державна політика. Але коли вона захворіла, отримала опромінення і коли вона звернулася за медичною допомогою, виявилося так, що всі родичі повинні були продавати житло, автомобілі, позичати у родичів кошти.

 Я не говорю і не критикую про якість наших медиків. Але ставалося так, що хтось когось витягував з того світу, а хтось, на жаль, пішов з життя. У мене особисто, у моїй сім'ї, мій родич, який ліквідовував цю Чорнобильську аварію, держава на той час не дала жодної копійки, і завдяки тому, що були знайомі за кордоном, він, на жаль, в німецькій клініці помер саме як ліквідатор, але жодної компенсації ні моя сім'я, ніхто не отримав. 

Я до чого? Не працюють ніякі закони. І на сьогоднішній день, на мою думку, питаннями соціальної політики не має займатись Міністерство соціальної політики. Це питання в першу чергу Міністерства охорони здоров'я. Будемо відвертими, якщо у вас  кожного, не дай бог, людина захворіє раком, а на жаль, дуже багато людей захворіли внаслідок цієї Чорнобильської катастрофи, то жодним чином (жодної копійки) держава не брала участі у тому, щоб врятувати життя людини або хоча би частково врятувати. Чому я про це говорю? Тому що навіть не дивлячись на те, що ми подавали адміністративні позови про неправомірні дії суб'єктів владних повноважень, де Пенсійний фонд чомусь ставить черговість виконання судових рішень в останню чергу, а ставиться, наприклад, пенсія, виплати прокурорам, колишнім народним депутатам, чиновникам, главам адміністрацій, а ці люди, які ліквідували, чомусь навіть не (нерозбірливо) про те, що є судові рішення, я саме про ці проблеми хочу казати, тому не хочу емоційно це виступати, але не працюють закони, немає інструменту. А чому  це не працює? Тому що не працює пряма норма дії. Тому що пріоритет надають іншим людям, які набули пенсійного віку, чим тим людям, завдяки яким ми сьогодні є, працюємо і так далі.

З приводу, тут говорилося про харчування там і так далі. Я категорично не погоджуюся, що ви щось повинні чекати. Це треба робити сьогодні, вирішувати питання щодо харчування.

Щодо питання медицини. Для того, щоб працювала ефективно медицина, потрібно запровадити медичне страхування. Сьогодні багато  людей з інвалідністю, деякі з них мають нозологію ракових захворювань, не є, не перебувають в Україні, вони перебувають в країнах ЄС, дякуючи країнам ЄС, що цих людей взяли і лікують. Тому що, на жаль, в країні, хоч війна, не війна, ми починаємо когось шукати крайнього, насправді не працюють інструменти державних інституцій. Тому що працює щось інше, слово є, риторика "не на часі" і так далі. 

Тому я до чого?  Я хотів би, щоб якщо ви плануєте дійсно проблему вирішувати, то має бути не те, що людина все своє життя (і вже втратила здоров'я) сидить у судових органах і добивається перерахунку цієї пенсії або якоїсь компенсації. На сьогоднішній день програма захисту людей, які ліквідували Чорнобильську катастрофу, програми немає. Чомусь Міністр соціальної політики змішала, вибачте,  січку з гречкою, все в одну програму вклала. Раніше це були окремі програми. Я також є людиною, яка постраждала дійсно від Чорнобильської катастрофи ще в дитинстві. Яка б не  була погана ця радянська влада чи ні, але тоді була спільна програма з Кубою і діти, які постраждали внаслідок цієї катастрофи, я також був учасником цієї програми, і завдяки отій бідній нещасній Кубі, яка літаками за рахунок уряду чи сторони Куби дітям, які постраждали, дійсно допомагала. Сьогодні ніяких програм не існує насправді.

І що найважливіше? Зробіть так, щоб закони мали пряму дію, а не щоб люди постійно судилися і в результаті не дочекалися виконання судових рішень. Як я це бачу? Це має бути виключно написана нова модель. І найголовніше, давайте подумаємо, як запустити страхову медицину. Це питання тоді вирішить між всіма: між тими, хто лікує, лікарі, між тими, хто захворів, між тими, хто це буде компенсувати. Тому що якщо ми не запустимо страхову медицину… На жаль, зараз іде війна. Молоді хлопці, захисники, захисниці, люди цивільні, діти отримують страшні травми. На жаль, економіка в Україні не працює. Якщо ми не запустимо арбітра медичного страхування, ми втопимося в цих соціальних проблемах.

Дуже дякую. Вибачте, що емоційно.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого, все нормально. Дякую, пане Олександре. Повністю з вами погоджуюся в плані медичного страхування і не тільки цих категорій осіб, а і взагалі всіх українців. Тому що медицина у нас повинна бути для кожного і допомога повинна йти кожному, незалежно від того, чи є у нього кошти, чи немає. Це повинно бути загальнообов'язкове медичне страхування. Обов'язково підтримую. Підтримую вас з приводу того, що повернути програми. Знаю я цю історію, коли Куба нам допомагала. І це було в напрацюваннях до повномасштабного вторгнення до 24 лютого, таке було напрацювання. Дякую вам за виступ. Ті ваші зауваження, про які ви сказали, дуже є гарними та правильними, тому візьмемо в опрацювання обов'язково та будемо працювати.

Дякую вам, пане Олександре.       

ВОЗНЮК О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова товариства ветеранів й інвалідів ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС "Громадська організація "ТВІЛА ЧАЕС". Кобчик Володимир Петрович. Прошу до слова.

КОБЧИК В.П. Вітаю усіх членів комітету, членів уряду і побратимів. Дякую за організацію та проведення "круглого столу" напередодні 37-ї річниці з дня Чорнобильської катастрофи. Дякую за запрошення та надання слова.

Два роки тому я мав виступ на парламентських слуханнях в такому ж форматі на споріднену тему. Але тоді був мир в Україні і пріоритети були інші. Зараз іде загарбницька війна з боку ворога-сусіда, який своїми брудними чобітьми топче нашу землю, убиває та викрадає наших дітей, розстрілює мирних жителів та бере їх у полон, руйнує наші міста, наші домівки і наші села. Я розумію, яке величезне навантаження зараз на керівництво держави, на Президента держави при прийнятті рішень сьогодні і кожну годину.

Ми, чорнобильці України, є учасниками і першої, і другої війни. Ці війни знову ж таки нам нав'язала Росія, надавши ядерні реактори зі злочинними конструкторськими вадами, які призвели до трагічних наслідків. Та атомна "тиха війна", яка щороку забирає життя наших побратимів, не закінчується. Тільки в нашій організації, починаючи з першого дня катастрофи і по сьогоднішній день загинули та померли 1794 члени товариства. Тоді в ці дні, 37 років тому, у нашій країні з'явилось перше місто-привид Прип'ять. Це зробила Росія. Сьогодні вона знову робить наші міста і села привидами.

Слід відзначити, що за роки після катастрофи дуже багато зроблено і державою, і чорнобильською громадськістю щодо поліпшення соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Прийнятий Верховною Радою  абсолютно виважений і справедливий Закон України "Про статус…". На жаль, протягом останніх 20 років він зазнав 58 змін і доповнень, 57 з яких були виключно в гіршу сторону. І тільки 58-а зміна стосувалася скасування деяких попередніх прийнятих рішень. Це в першу чергу стосується ганебного закону номер 76. За поданням комітету Верховна Рада України дев'ятого скликання скасувала деякі статті цього ганебного закону завдячуючи численним акціям протесту чорнобильців і рішенням Конституційного Суду. З'явились зміни до нашого закону, а це Закон 1584 та Постанова Кабінету Міністрів  1307.

За ці позитивні кроки ми дякуємо всім членам комітету, дякуємо керівництву Кабінету Міністрів  і Міністерству соціальної політики. Дякуємо вам, шановна Оксано Іванівно Жолнович, за вашу державницьку політику, грамотну і виважену позицію щодо усунення дискримінації в пенсійному забезпеченні учасників ліквідації аварії та потерпілих.

Шановні "Слуги народу",  ми  поклали на олтар перемоги в тій "тихій" атомній війні своє здоров’я і більше мільйона життів. Ми одержали перемогу, ми виграли ту війну. В цій війні переможуть наші сини, дочки і онуки. Народ щоденно, завжди і повсякчас, творить чудеса хоробрості і тоді, в ту війну, і сьогодні.

Щоб досягти позитивних рішень щодо пенсійного забезпечення чорнобильців,  компенсації за лікування і протезування, санаторно-курортне лікування та інше, пропонуємо наші пропозиції щодо поліпшення соціального захисту.

Сьогоднішню нашу тему я би доповнив словами: керуючись виключно статтями 16, 19 та 22 Конституції України та рішеннями Конституційного Суду України.

Друге. В статті 35, в 54, вибачте, Закону України про статус виключити фіксовану суму мінімального розміру пенсії по групах інвалідності і визначити її до відповідного прожиткового мінімуму. Вчора і тим більше сьогодні суми виплат по інвалідності відповідних груп інвалідності 6 тисяч, 4 тисячі 800 і 3 тисячі 700 гривень неадекватні для проживання та лікування, бо це люди з інвалідністю, тому повернемось до прожиткових мінімумів, а це 6, 8, 10, а також керуючись рішеннями Конституційного Суду.

Визначити мінімальні  пенсії для другої категорії, яку ми ні разу не розглядали. Наша пропозиція: учасникам ліквідації наслідків аварії не менше семи прожиткових  мінімумів, постраждалим – не менше шести прожиткових мінімумів.

Стосовно законопроекту, реєстраційний номер 3114 від 20.02.2020 року про внесення змін до статті 14 закону. Цим законопроектом пропонується вдруге скасувати право на захист постраждалих осіб четвертої категорії.

Наша пропозиція. Ми пропонуємо скасувати подальший розгляд цього законопроекту і повернути статтю 23 в тіло  Закону України про статус.

Щодо санаторно-курортного лікування в 2023 році. У зв'язку з несвоєчасною передачею цього питання з Міністерства соціальної політики до Міністерства охорони здоров'я (комплексного лікування, санаторно-курортного лікування) просимо негайно відновити цю програму, а також програму компенсацій за дороговартісне лікування та протезування. Ми, які потребуємо щоденного лікування, сьогодні просто не в змозі купити ті ліки, які нам потрібні, тому що ціни просто захмарні і ми підозрюємо, що ніхто не контролює ці ціни.       

Стосовно налагодження діалогу з Міністерством соціальної політики України. Ну, до недавнього часу у нас було все добре, все було нормально зроблено. Ми спілкувалися не тільки з Міністерством соціальної політики, з Кабінетом Міністрів, "круглі столи" були. Але на наші численні листи і звернення до керівництва…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Петровичу, 10 секунд у вас залишилось. Будь ласка.

КОБЧИК В.П.  Я завершую.

Щодо діалогу. Ми дуже надіємося, шановна Оксано Іванівно, що в найближчий час ми зустрінемося з вами, і є дуже багато важливих питань, які ми повинні вирішити.

Шановний Олегу Олексійовичу, 26-го числа ми запрошуємо вас і весь комітет до нашого Меморіалу Героям Чорнобиля по вулиці Ніколаєва, 17 в Деснянському районі. Територія меморіалу складає 3,2 гектара. Початок покладання квітів об 11-й годині. Дуже запрошуємо. Там чудесний меморіал. Там і про воїнів, і про всіх згадано.

Дуже дякую за виступ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

КОБЧИК В.П.  І останнє. Дякую за увагу. Все буде Україна: від Карпат і аж до Китаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Героям! Героям слава! Дякую, Володимире Петровичу. Ті всі пропозиції, які ви зараз сказали, ми всі записали, опрацюємо. І дякую за запрошення.

КОБЧИК В.П.  Ми вас чекаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обіцяти не буду, але я подивлюсь, що у мене там в графіку записано. Дякую вам, Володимире Петровичу.

Керівник Чорнобильського університету Мирний Сергій Вікторович. Прошу.

МИРНИЙ С.В. Доброго дня всім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня.

МИРНИЙ С.В. Дякую за організацію цієї зустрічі, за запрошення.

З чого я б хотів почати? Взагалі інколи корисно задавати собі питання загальне, питання мети. Яка мета підтримки ветеранів взагалі і зокрема чорнобильців? На мій погляд, це забезпечення їм повноцінного життя, незважаючи на ті травми, які вони одержали в процесі  ліквідації. Ну і тут доречно нагадати визначення взагалі здоров'я, параграф 1 Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я, що здоров'я це не просто стан  відсутності хвороби або каліцтва, але стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя. Ще раз, це стан повного  фізичного, психічного і соціального благополуччя. І мені здається, що у нас традиційно, оскільки ми країна бідна і був складний такий історично-економічний період, це все у нас упиралося лише на питання матеріального забезпечення, яке звичайно ж має бути. Інша справа що його принцип був компенсація за хворобу, який стимулював якраз, скажімо так, фіксацію певну і суспільства, і чорнобильців на хворобах. Це важливий принцип, він має бути, але він безумовно має бути доповнений, і це робиться в світовій практиці,  принципом стимулювання поведінки подолання оцієї ось травми. Ну хто знає англійську, стимулюють coping behavior, поведінку, яка направлена на подолання. І таким чином це теж дуже важливе поле діяльності, яке традиційно пропускається.

Чудесним таким дивом саме сьогодні зранку я відкрив там новини і на Цензор.нет вийшло інтерв'ю з віцеадміралом ВМС США Робертом Мюретом, який працює у справах ветеранів.  Він член консультативної ради Інституту ветеранів і сімей  військових (цікава назва, правда?). Інститут ветеранів (не просто ветеранів, але ще й сімей військових) Сиракузького університету. Це найбільший такий інститут в університетах США. Ця стаття називається "Як у США  дбають про ветеранів війни". І я дуже раджу всім її прочитати.

Так ви знаєте, які три головні напрямки діяльності він визначає? Перше, чомусь він згадує підтримку бізнесу ветеранів. Потім підтримка навчання. Причому я від себе додам, це не обов'язково університетське навчання, ну у випадку, скажімо, чорнобильців, які вже літні люди, хоча для ветеранів війни це буде актуально, а це різні курси навчальні, освітні, це професійна освіта, що дуже важливо. І звичайно, вони згадують і медичну допомогу як один з фундаментальних таких ось моментів цього. І в цьому плані оце от створення мети життя для ветеранів, сенсу жити, бажання жити це один, я вважаю, з найважливіших напрямків діяльності по підтримці ветеранів. Чому? Бо якщо в людини є мета в житті, не буде важливо навіть ветеран це чи ні, то вона вже знаходить способи, вона вже розбирається зі своїм здоров’ям, вона долає це. І на цей аспект такий, який у нас традиційно забувають, фіксуючись на важливих, але ну недостатніх напрямках матеріального і медичного забезпечення,  треба теж звертати увагу.

Ну і завершуючи я хочу сказати, що насправді в останні часи закономірно, ну з початком війни, що ветеранів-чорнобильців посунули і це було зрозуміло і виправдано, але зараз,  коли, ну я сподіваюсь, що справа іде до перемоги, коли нам світ надасть економічні і інтелектуальні ресурси для вирішення всіх наших проблем, в тому числі і проблем з ветеранами, в першу чергу, звичайно, з ветеранами війни, я вважаю, що в цю нову систему, яка буде вибудувана вже за світовими стандартами, по-перше, треба включити ось такий комплексний підхід, який би охоплював не тільки базові біологічні, так би мовити, потреби ветеранів, але і їх потреби як членів суспільства, як людей з психікою, з душею, і в цю систему треба безумовно буде включити, в уніфіковану систему там за певними відмінними, скажімо, стандартами від ветеранів цієї війни, треба буде включити і ветеранів Чорнобиля. Тому що насправді суспільство зі своїм ставленням до ветеранів Чорнобиля, до попереднього великого виклику перед Україною, воно показує по суті,  як воно буде ставитись до ветеранів і цієї війни, і дуже важливо, при цьому прямо  зараз і вже під час війни, послати їм правильний сигнал для того, щоб сприяти і нашій перемозі, і нашій відбудові в майбутньому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Вікторовичу, за таку позицію.

Голова обласного відокремленого підрозділу "Чорнобиль 86" у Кіровоградській області Мандрика Ігор Володимирович. Будь ласка, прошу до слова.

МАНДРИКА І.В. Добрий день. Вітаю всіх присутніх на цій поважній зустрічі. За дорученням Центральної ради Всеукраїнської спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86" мені доручили сьогодні виступити, так що у нас керівництво також сьогодні зі зброєю в руках боронить, дехто з нашого керівництва сьогодні зі зброєю в руках боронить нашу рідну землю, як 37 років тому. І ось я хочу процитувати слова нашого Президента Володимира Зеленського, які він виголосив 14 грудня 2022 року. У ці важкі часи він зазначив, що "36 років тому ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС захистили не лише Україну, а й весь світ і майбутнє всіх нас. Сьогодні наші захисники і захисниці знову в обороні нашого майбутнього. Цього року Росія створила нові загрози, які могли б перевершити навіть ту найстрашнішу аварію. Ніколи не забудемо подвиг ліквідаторів і нікому не дозволимо знехтувати ціною, яку Україна і світ заплатили за ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Вічна слава Героям Чорнобиля за їхній подвиг. Дякуємо всім, хто наближає нашу перемогу". Ось оця паралель, вона дуже визначна, мені здається, тому що наш Президент неодноразово підкреслював позитивне і гідне ставлення до учасників ліквідації, але ж ось зараз на фоні цієї війни це має бути якимось стартом зрушення, що все-таки визнати учасників ліквідації точно такими самими захисниками України, рівними серед рівних серед інших захисників України усіх часів та усіх поколінь.

І це не просто пафосні слова, а бажано, щоб це знайшло своє відображення у майбутніх законах, які розробляються. Мені відомо, що розробляється вже Закон про засади ветеранської політики, ми там маємо знайти, і також пан Анатолій Остапенко розробляє, ну в нього є законопроект про захисників та захисниць України. А в реальному житті цей новий погляд має втілитися в тому, що на 14 жовтня, на День захисників та захисниць України, треба, щоб ліквідаторів також слід було б якось вітати і показувати суспільству. На жаль, у нас ще й 14 грудня не все суспільство знає чітко, що це за дата. І ось, будь ласка, це яке значення несе? Тому і не буде в бюджеті, наприклад, цього 2023 року у видатках, у статтях ми записані як особи, які потрапили у складні життєві ситуації, що є неприпустимим у програмі, хоча такі ж самі захисники наші поважні, учасники Революції Гідності, учасники АТО-ООС і сьогоднішні наші захисники, вони записані в інших рядках бюджету. Ось це і випливає з цього.

Дякую за те, що почули моє звернення від імені організації. І сподіваюсь на те, що буде продовження. А більш детальні пропозиції, враховуючи 5-хвилинний формат виступів, наша організація надасть у письмовому вигляді і повідомить суспільство і відповідні органи державної влади, що ми пропонуємо.

Дякую за увагу. І наступні мої колеги більш детально, я думаю, зупиняться на тому, що можна ще зробити.

Всього найкращого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Володимировичу. Всі ваші пропозиції, всі ваші, те, що ви тільки що сказали, це ми взяли до уваги. Можете відправити їх на мою офіційну сторінку як народного депутата, мій помічник їх опрацює. Також внесемо в протокол нашого сьогоднішнього засідання ваші пропозиції.

Шановні колеги, шановні присутні, пропустив я голову первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС Богдана Сердюка. Якщо він ще є з нами на зв’язку, прошу вибачення.

СЕРДЮК Б.В. Я тут. Дякую за надання виступу.

Шановні учасники "круглого столу", дозвольте звернутись від колективу Чорнобильської атомної станції, який зараз займається зняттям атомних блоків з експлуатації та фактично продовжує ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи фактично в епіцентрі цього лиха.

Ну одразу до діла. В нас головна проблема  зараз від початку війни це знищення інфраструктури, тому персонал зараз працює вахтовим методом як у 1986 році, тобто два тижні фактично люди перебувають на об’єктах Чорнобильської станції, добираються туди через Київ, від міста енергетиків Славутича близько 7-8 годин. Але це фонова проблема і звісно, накопичуються проблеми, як казав до мене пан Мирний, що соціальні і проблеми зі здоров’ям у людей, але головна проблема зараз у станції, як і завжди, це фінансова проблема, це недофінансування і на перший план виходить проблема – це відшкодування Пенсійному фонду обов’язкових витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Як ви всі знаєте, можливо, що всі працівники підприємств зони відчуження відносяться до першого списку, вони працюють в особливо шкідливих умовах праці, тому мають право іти на пенсію достроково на пільгових умовах, але виплата, доставка пільгових  пенсій - це покладено на підприємства зони відчуження. Через те, що фактично пенсіонерами все більше стає в нас людей, цей фінансовий тягар збільшується з року в рік. В цьому році він  складає приблизно вже 20 відсотків бюджету станції, тобто з 1 мільярд 200 мільйонів фінансування Чорнобильської станції, 200 мільйонів це ми маємо віддавати Пенсійному фонду. І ми розуміємо, що підприємство Чорнобильської станції це не витягує. І вихід - не сплачувати, звісно, ми не можемо, тому що за судовими рішеннями просто припиняється діяльність підприємства, блокуються рахунки та забирається це через судові позови, ці суми, а фактично доводиться кошти знаходити від соціальних напрямів роботи, тобто вже зменшення, ну призупинення соціальних напрямів за колдоговором, той самий оклад на оздоровлення люди не отримують. І зараз запропонований вихід міністерством нашому управлінню – це скорочення персоналу нам як людям, які займаються ядерною безпекою, ми ж  відносимось до об’єктів критичної інфраструктури першої категорії, це також неприйнятно. Вихід знайдений і він запропонований депутатам ще в червні 2021 року Верховною Радою, наданий законопроект 5658 депутатом Ольгою Михайлівною Василевською-Смаглюк  і він включений до порядку денного поточної дев’ятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.

Дуже велике прохання до депутатів, до комітетів Верховної Ради, до підкомітетів все ж таки докласти зусиль, щоб цей проект був таки розглянутий. Там навіть два варіанти, обидва нас влаштовують і  підприємства зони відчуження, бо цим законопроектом відшкодування Пенсійному фонду - буде від нас цей фінансовий тягар передано, ну від нас, від підприємства, як це колись було зроблено для гірників та всіх інших отаких категорій, хто за першим списком працює.

Дякую за увагу. Здоров’я всім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Богдане.

Так, хто це?

КРАМАРЕНКО Є.Г.  Голова Державного агентства з управління зоною відчуження. Хочу трошки додати щодо того проблемного питання, яке щойно піднімалось. Така проблема в нас, як говорилось, не лише по Чорнобильській атомній електростанції, а по всіх підприємствах зони відчуження, просто Чорнобильська станція найбільше це відчуває. Всього ми в цьому році повинні сплатити 300 мільйонів, із них це 200 мільйонів повинна сплатити і вже сплачує Чорнобильська атомна електростанція. Минулого року ця сума була менше 270 мільйонів, тобто ріст щороку ну от більше, ніж  маємо, на 10 відсотків цієї суми, воно співпадає зі скороченням загальних видатків по наших статтях зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та подолання Чорнобильської катастрофи і дуже сильно відчувається на наших підприємствах. Якщо є така можливість, прошу підтримати цей законопроект чи якимось іншим чином забезпечити виплату, тому що фактично замість того, щоб виплачувати зарплату і спрямовувати на якісь видатки розвитку наші кошти, ми виплачуємо пільгові пенсії, це вже майже 20 відсотків бюджету ЧАЕС. Ну і по інших підприємствах така ж сама картина.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дійсно, це є на сьогоднішній день дуже таке питання для вас як для підприємства важливе. Я знаю за цей законопроект, неодноразово спілкувався з пані Ольгою Василевською-Смаглюк. Я думаю, що в найближчий час я ще раз з нею поговорю і спробуємо вирішити це питання. І ми з вами обов'язково зв'яжемося, тому що один – це добре, а от коли ми з нею двоє, я як профільний народний депутат, голова підкомітету постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, це є моя тема, тож спробую в моїх силах допомогти.

Дякую вам.

КРАМАРЕНКО Є.Г.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Член Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Гайдак Віктор Васильович. Вікторе Васильовичу! Ну, може, немає зв'язку або якісь перебої, то тоді ми почекаємо, він до нас долучиться, то дамо йому слово.

Ініціативна група ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, місто Харків, Білоєнко Володимир Миколайович.

Вікторе Васильовичу, кажуть, ви вже з нами. Давайте почекаємо Віктора Васильовича.

ГАЙДАК В.В. Звук з'явився?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звук з'явився. Але щось… Вікторе Васильовичу!

ГАЙДАК В.В. Так, я на зв'язку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть там мікрофон у вас, іде "задвоєння" дуже сильне.

ГАЙДАК В.В. Тепер краще. Так?  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Чуємо вас. Вікторе Васильовичу, якщо можна, 5 хвилин регламент, тому що у нас уже час вичерпаний і ще у нас є два  представника громадських організацій, заключне слово і будемо дякувати один одному. Будь ласка, до 5 хвилин.

Вікторе Васильовичу.

ВОЗНЮК О. Пане Олегу, можна репліку коротеньку?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Звісно.

ВОЗНЮК О.  Я хочу, поки тут присутні чиновники і ви як депутати маєте депутатський контроль, ще раз всім сказати про те, що ніколи не говоріть "не на часі", або "після війни", або ще щось, тому що, ще раз хочу підкреслити, щоб не вийшло так з сьогоднішніми нашими захисниками, захисницями, як з людьми, які ліквідовували страшну аварію. Це так вийшло в моїй родині, я не хочу, щоб ця біда повторилася з цими сім'ями, в які повернуться ці люди, тому робити закони, норми прямої дії виключно і не забувати про ті трагедії, які були, тому що, на жаль, у нас в Україні є трагедія, і ми маємо дбати не про пільги (тут одна людина казала), а про створення умов для людей, які будуть зайняті в процесі, тому що не потрібно наполягати на пільгах, на соціальній допомозі і так далі – треба створити для всіх, хто повернеться, інструменти можливості працевлаштування, можливості створення власної справи.

Тому що я вже спілкувався з хлопцями, і тими, хто повернувся уже без рук, без ніг – вони навіть не хочуть мати статус людей з інвалідністю, щоб ви розуміли, вони хочуть, щоб були створені умови і вони могли себе реалізувати – оце має бути основне. Це те, про що каже пані Зеленська – відновлення людського капіталу. То ми маємо створити умови, а не створювати купу соціальних кейсів, в яких ми всі просто втонемо. Неможливо всім допомогти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олександре, дивіться, я вас почув. Хочу дещо сказати з приводу того, що "не на часі", "на часі", з чого ви почали нашу розмову. Я хотів би вам нагадати, що на сьогоднішній день перше, що я хотів би сказати: слава героям – героям Чорнобиля, яка була тоді аварія, тому що це була проблема на той час, 1986 року. Сьогодні  у нас іде війна, сьогодні у нас в першу чергу, я розумію, що ми не повинні забувати про тих людей, які захищали нас від радіації у 1986 році, але на сьогоднішній день у нас іде війна, і в першу чергу ми думаємо сьогодні про військових, ми думаємо сьогодні про техніку для того, щоб перемогти, не для того, щоб здати Україну або ще щось, для того, щоб ми відстояли своє право бути громадянином України. Це перше.

По-друге. З приводу ветеранів. Ми всі розуміємо на сьогоднішній день, коли закінчиться війна, а вона закінчиться, те, що ви сказали, що прийдуть ветерани, без рук, без ніг, що не треба їм давати подачки, ми повинні створити такі умови, щоб людина могла сама заробляти кошти, а це і пільги для роботодавців, це можливість роботи в різних напрямках, в різних галузях, це реабілітація психологічна, це реабілітація фізична, це адаптація до суспільства в першу чергу соціально. Це дуже великий такий кейс роботи, який нас ще чекає попереду, тому що ми з цим стикнулися в 2014 році, де є такі люди, які приходять з фронту, коли іде війна, тоді люди ці дуже потрібні, коли війна закінчується або він закінчує бойові дії через фізичні можливості, і тоді ми розуміємо, що він нікому не треба. Така практика у нас уже є, починаючи з 2014 року.

Сьогодні ми всі бачимо, ми разом з командою Президента і ми всі, я сподіваюсь, що ви також це бачите, що ми йдемо в правильному напрямку. На сьогоднішній день у нас війна. І я не кажу, що щось на часі, щось не на часі, всі важливі дуже питання, але треба ставити якусь чергу, що на сьогоднішній день дуже важливо. Я, наприклад, ми з вами ні разу не зустрічались, то Закон 4555, коли я був головою робочої групи, коли ми його приймали, коли я разом з міністерством, а вони мені кажуть: "Ми даємо на виплати 600 мільйонів", - я тоді виторгувався з ними, так сказати, на півтора мільярда. Коли я міг ці гроші розмазати по всіх по 200, по 300 гривень, ми вибрали категорію саме тих ліквідаторів, які були саме там, це люди похилого віку, на сьогоднішній день 60, там, 50+, то ми вибрали, щоб ця категорія. Тому що була не одна робоча група, де мені чорнобильці казали те, що таких людей залишилось на сьогоднішній день дуже мало, тих, які дійсно ліквідатори, і ті, які хворіють, і тоді ми взяли цю категорію ветеранів, ліквідаторів в першу чергу. І якби не війна, ми б ще далі, далі, далі проводжували цю роботу.

Тож дякую вам за вашу позицію. Я впевнений, що ми з вами ще якось зустрінемося, обов'язково зустрінемося, сядемо ці напрацювання напрацюємо і будемо рухатися в тому напрямку, в якому потрібно.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Пане Олегу, можна мені слово?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна і вам.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, 30 секунд.

ВИКОНУЮЧА ОБОВ'ЯЗКИ ГОЛОВИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ ВЕТЕРАНІВ ЧОРНОБИЛЯ. 30 секунд. Дякую за можливість говорити. Я виконуюча обов'язки голови Всеукраїнського об'єднання ветеранів Чорнобиля, так як Володимир Проскурін зараз також на війні. Тому хочеться сказати одне, що тут багато говорилось, але головне не сказано, що дійсно є закон чорнобильський і, будь ласка, стаття 54, 59, хай вона виконується  в повному обсязі, без цього, як сказали, що з 1 грудня підвищили пенсії, це я вам скажу, що якраз ліквідатори аварії на ЧАЕС 1986 року отримали від нуля до 30 гривень, отаке було підвищення пенсії. Тому, будь ласочка, я дуже підтримую зараз Олександра Вознюка, адвоката, який чітко сказав: приймайте закони прямої дії і не потрібно вигадувати постанови, тим більше, туди включаються понижуючі коефіцієнти.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, якщо можна, давайте швиденько, тому що вже час вичерпався. Вікторе Васильовичу, буквально одна... Дивіться, якщо можна, от я вас прошу, більш конструктивно. Там у нас сьогодні виступала директор Департаменту забезпечення страхових виплат, соціальних послуг, житлових  субсидій та пільг Пенсійного фонду України. Олено Валентинівно, ви ще з нами на зв’язку?

ОХРІМЕНКО О.В. Так, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олено Валентинівно, ви, я пам’ятаю, там казали, що готові відповісти на питання з приводу виплат і всяких різних питань. Якщо можна, ви зараз законспектували собі всі питання, які задають, якщо можна, потім, перед заключним словом, буквально одна хвилинка без обговорення,  ви відповіли, я сказав заключне слово і будемо прощатись.

ОХРІМЕНКО О.В. Добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вікторе Васильовичу, буквально дві хвилини. Я засікаю. Дякую.

ГАЙДАК В.В.  Президент України Володимир Зеленський останнім часом на міжнародних зустрічах неодноразово зазначав, що в Україні необхідно проводити реформи, в тому числі і пенсійну, з метою встановлення справедливих пенсій. Вважаю, що це питання на часі, враховуючи результат, отриманий внаслідок масового перерахунку пенсій, який довів недолугість чинного законодавства України щодо соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні громадян, які брали безпосередню участь в ліквідації Чорнобильської катастрофи. Як результат, громадяни з числа учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи по-різному отримали нові пенсії: хтось отримав кілька тисяч, а хтось -  ні копійки.

Виявлення самого факту диспропорції, дискримінації у пенсійному забезпеченні є ознакою системної кризи у системі соціального захисту, зокрема у пенсійному забезпеченні.

Виходячи з мети даного заходу, пропоную вихід із цієї кризової ситуації, а саме: застосування універсальної формули, яка надається в документах для ознайомлення та використання. Універсальна формула розрахунку пенсії, яка зараз наразі знаходиться як в Міністерстві соціальної політики, так і в комітеті Верховної Ради.

Таке реформування надасть можливість встановити соціальну справедливість у пенсійному забезпеченні для всіх учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не залежно від категорії та інвалідності. Розрахунок пенсійного забезпечення буде залежати від сплати … (нерозбірливо)

До мене як до члена громадської ради звернулися письмово учасники ініціативної групи і передали для ознайомлення та подальшого використання документи, які я завчасно подав до організаторів сьогоднішньої Zoom?зустрічі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Васильовичу.

Буде включена пропозиція від вашої організації в протокол сьогоднішнього засідання з приводу  теми, про яку ви сказали.

Білоєнко Володимир Миколайович – ініціативна група "Ліквідатори Чорнобильської катастрофи".

Прошу, Володимире Миколайовичу, 2 хвилини.

БІЛОЄНКО В.М. Я думаю, що всім по 5 хвилин давали, а хто в кінці навіть і по хвилині...

Шановні посадовці, представники державного управління, шановні побратими ветерани, захисники і захисниці України, учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, тема "круглого столу" про державну політику. Думаю, що ініціатори цього заходу - політики, депутати Верховної Ради - хотіли повідомити громадянам про свої законодавчі погляди і практичні рішення у державному управлінні та почути, дослухатися до пропозицій об'єднань громадян та їх ініціативних груп.

Політика держави – це управлінські рішення і дії посадових осіб, Президента України, депутатів Верховної Ради України, посадовців Кабінету Міністрів, його міністерств і відомств, а також органів самоврядування. Усі громадяни повсякденно відчувають цю політику на собі. Так само відчувають на собі цю державну політику і члени територіальних громад, сіл, селищ та міст України, учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, катастрофи планетарного масштабу, з дня прийняття 28 лютого 1991 року Верховною Радою України Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тридцять два роки закону, в який до теперішнього часу 58 разів вносилися зміни та доповнення. Закон оновлювався в нових редакціях. А про неконституційні дії і помилки депутатів Верховної Ради Конституційний Суд України зазначив у своїх шести рішеннях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Миколайовичу, 20 секунд, будь ласка.

БІЛОЄНКО В.М. Ну, я думаю, що це дискримінація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Миколайовичу, давайте ми не будемо маніпулювати. Я вам хочу нагадати, раз ви вже так кажете, я хочу вам нагадати, що буквально пару тижнів тому у нас спеціально з вашою організацією була організована зустріч, з Пенсійним фондом, з Міністерством соціальної політики, де ви також були присутні. Так що давайте зараз…

БІЛОЄНКО В.М. Я не був там присутній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваші люди, ваша організація були присутні, скажіть, будь ласка?

БІЛОЄНКО В.М. Були присутні, але я від ініціативної групи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тож давайте, я розумію, що вам тоді, я ж не знаю, чого ви не були і чому вам там не дали слово або ж, але…

БІЛОЄНКО В.М. Я виступаю від ініціативної групи Харківської області. Це різні групи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Миколайовичу, давайте не будемо маніпулювати. Дякую вам. Ви знаєте, що ви можете завжди відправити на електронну пошту, завжди ви можете…

БІЛОЄНКО В.М. Вже багато відправляли, Олегу Олексійовичу.     

ГОЛОВУЮЧИЙ. І помічником?

БІЛОЄНКО В.М. Я хочу підтримати пропозиції ініціативних груп, щоб їх розглянули і депутати Верховної Ради, і чиновники виконавчої гілки влади. Підтримуючи раніше виступаючих побратимів, адвоката Вознюка Олександра, звернути увагу посадовців на те, що багато посадовців не дотримуються Конституції і законів України, в тому числі і цього "чорнобильського закону". А хотілось би, ми доводимо в своїх пропозиціях, щоб з цього закону нас вивели і окремий закон створили. І також всім ліквідаторам побратимам встановили статус ветеранів, як про це уже зазначалося попередніми виступаючими.

Всього найкращого, побажання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу.

З цього і треба було починати, з конкретних пропозицій, щоб воно все зафіксувалося на відео, законспектувалося в протоколі.

Дякую, Володимире Миколайовичу, ще раз.

Хрущенко Михайло Михайлович – президент "Союз Чорнобиль України".

Прошу, якщо можна, 2 хвилини.

ХРУЩЕНКО М.М. Мене чутно?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чутно.

ХРУЩЕНКО М.М. Тоді прошу не 2 хвилини, не треба було включати зайвих людей, я забираю свої 5 хвилин.

Я вітаю всіх організаторів, учасників "круглого столу", і дякую за запрошення і можливість викласти позицію "Союз Чорнобиль України" з питань, які є життєво важливими для українських чорнобильців.

Наша організація діє з перших років незалежності України. За нашої активної участі розроблялося національне законодавство з питань Чорнобильської катастрофи і формувалася державна політика у цій галузі.

Основні напрямки цієї державної політики визначені у статті 16 Конституції України і Законі України "Про статус, соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи". Детально розтлумачений зміст державної політики у рішенні Конституційного Суду, зокрема № 6 від 17.07.2017 та № 1-р від 07.04.2021. Цитую: "Державна політика у галузі соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи базується зокрема на забезпеченні пріоритету життя та здоров'я цих осіб, їх соціального захисту, повного відшкодування заподіяної їм шкоди. Скасування чи обмеження пільг, компенсацій, гарантій без рівноцінної їм заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку. Пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України. При внесенні змін до законодавства вони повинні бути збережені із забезпеченням можливості реалізації або запровадженням … (нерозбірливо)  чи більш сприятливих умов соціального захисту". Це кінець цитати.

Порушення цих вимог, тобто спроба діяти в антиконституційний спосіб, якраз і провокує кризові ситуації в державі. Приклад, прийняття в грудні 2014 року сумнозвісного закону № 76, яким по суті було зруйновано соціальний захист чорнобильців другої, третьої і четвертої категорій, залишили дещо лише для інвалідів, тобто для першої категорії. Цілком логічно, що Конституційний Суд України визнав відповідні норми згаданого закону неконституційними і представник "Союз  Чорнобиль України"  брав участь у цьому засіданні, проте за 5 років, що минуло з того часу, владою не зроблено нічого для виконання рішення Конституційного Суду. Більше того, Законом про держбюджет 2023 року скасовано право інвалідів-чорнобильців на санаторно-курортне лікування, що прямо суперечить процитованим висновкам Конституційного Суду України. Свідомо руйнується і система безоплатної спеціалізованої медичної допомоги, що гарантовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Спеціалізовані медичні заклади, що визначені Постановою Кабміну № 1218 від 4 жовтня 1996 року, передаються до комунальної власності, відбувається їхнє перепрофілювання, гарантії безоплатної медичної допомоги чорнобильцям замінені так званим пакетом безоплатних медичних послуг. Починаючи з 2014 року скасована і не відновлюється відповідна бюджетна стаття витрат на комплексне медично-санаторне забезпечення та лікування чорнобильців.

Загалом за останні 10 років частка витрат державного бюджету на соціальний захист чорнобильців зменшилась у 8 разів і становить у поточному році менше 1 тисячі від загальної суми витрат.

Так далі діяти не можна. Ми закликаємо владу працювати в конституційному полі України. Цього вимагає стаття 19 Конституції України. При цьому ми розуміємо труднощі воєнного стану. "Союз Чорнобиль" продовжує працювати. Ми нікуди не розбіглись, ми намагаємось підтримувати людей. Особисто я з перших днів війни служу в теробороні. І ми не вимагаємо повернути все і відразу, ми закликаємо владу до співпраці, щоб разом визначити етапи відновлення захисту ліквідаторів, потерпілих і дітей Чорнобиля. В нас є досвід такої співпраці. Свого часу ми уклали з Кабінетом Міністрів меморандум про співпрацю, який до цього часу не скасований жодною із сторін. На зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським в грудні 2021 року ми знайшли повне порозуміння і Президент дав відповідні дорученням присутнім міністрам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

ХРУЩЕНКО М.М. Так, протягом останніх пів року ми пропонуємо Міністру соціальної політики провести робочу зустріч, але нам надають звичайнісінькі відписки. Разом з нашими побратимами - організаціями "Ветерани Чорнобилю", "Чорнобиль-86" та іншими ми готові до співпраці з владою, але влада має бути готова і розуміти, що працювати треба у конституційному полі України. Так і лише так.

Я дякую за увагу. Найбільше мені сподобався виступ Олександра Вознюка  і наших колег. Кожен із них з болем у душі розказував, що потрібно чорнобильцям.

Дякую вам, Олегу Олексійовичу, ви наш добрий друг і захисник, тому просимо зважувати на це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Михайловичу.

Хотів би вам сказати те, що всі ті листи, які ви на нас надсилаєте, ми всі бачимо, ми всі опрацьовуємо і робимо все, що можливо.

Шановні друзі, якщо можна, ми на 20 хвилин затрималися. І вже часу немає.

Тому хочу всім подякувати за активну участь у заході, за всі виступи, за всі висловлювання та зауваження, пропозиції та подяку на нашу адресу. Всі раціональні думки, висловлені під час робочої групи, засідання "круглого столу" будуть опрацьовані та враховані у законотворчій діяльності комітету.

Крім того, вважаю, що за наслідками проведеного заходу доцільно звернутися до Кабінету Міністрів щодо розроблення заходів із виконання положень нашого профільного закону саме з тих питань, які порушені учасниками "круглого столу".

Також хочу сказати, що хоч і минають роки після найстрашнішої світової аварії, техногенної катастрофи, але в серцях усіх людей звучить відлуння тих трагічних подій.

Хочу також додати, що давайте ми не будемо забувати, що на сьогоднішній день у нас іде війна. І у нас ще на сьогоднішній день є Запорізька АЕС, є Хмельницька АЕС, є Рівненська АЕС, є Південноукраїнська АЕС, що все можливо, що буде попереду, що не тільки у нас була аварія на Чорнобильській АЕС (постукаю по дереву), а ще на сьогоднішній день все може бути.

Тому на сьогоднішній день ми нікого не забуваємо, ми нікого не забували. Слава Героям Чорнобиля! Слава Героям! Все буде Україна!

Дякую всім, друзі. Завжди готові працювати, готові допомагати, слухаємо. Всім вам дякую. До побачення!