ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Вітаю, шановні колеги. Вітаю запрошених. Відкриваємо засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. У нас в залі чотири народних депутати.

Я рада вітати нову членкиню нашого комітету пані Ірину Никорак від "Європейської солідарності". І, чесно кажучи, ми тут я думаю, що всі раді, що в нас є ще з однієї фракції в нашому комітеті, бо це дозволяє в комітеті збалансувати всі можливі перепони, які можуть стояти між фракціями під час прийняття законів. Тому вітаю вас ще раз.

І зробимо перекличку для тих, хто у нас знаходиться на зв'язку.

Струневич Вадим Олегович. Пане Вадиме.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич тут.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Вітаю. Добрий день.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Вітаю.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Бабенко Микола. Так я розумію, що він на лікарняному? Немає з нами пана Миколи. Нам потрібно якось і від комітету допомогти, бо в нього…

Арсенюк Олег. Відсутній.

Гривко Сергій. Гривко Сергій сказав, що трошки запізниться, але буде з нами.

Пані Ірина з нами.

Остапенко Анатолій з нами.

Тимошенко Юлія. Поки що немає.

Циба Тетяна.

Нас п'ятеро. І нам поки що не вистачає одного голосу для того, щоб розпочати засідання комітету.

Гаразд, поки ми почекаємо, хто підключиться, пан Гривко чи хтось… У мене прохання, шановні народні депутати, у зв'язку з тим, що ми переносили засідання, я вибачаюсь, це у нас не так часто буває перенесення. Форс-мажор полягав у тому, що в нас було засідання малої фракції щодо формування порядку денного. І я просто не могла не прийняти участь, тому що там наших законів багато, які ми подавали. Тому ми перенесли засідання.

І є прохання від Міністерства економіки, і я вже розмовляла з паном Михайлом Папієвим про те, щоб розглянути питання перше останнім.

І у зв'язку з тим, що вчора прийнято рішення в комітеті пана Потураєва, гуманітарному комітеті, про законопроект, який у нас стоїть підпунктом п'ятим, то я б пропонувала його розглянути до наших законопроектів, які стоять пунктом другим.

Тому пропоную не змінювати обсяг законопроектів і питань, які ми розглядаємо сьогодні, а перенести перше питання на останній порядок, коли з'явиться Тетяна Бережна, обіцяла, що вона буде, вона має з іншого заходу до нас прибігти. І відповідно розглянути законопроект 9278 президентський першим номером. Не буде зауважень до таких змін? Не буде, пані Ірина, ні. Тоді чекаємо, хто з'явиться, і будемо йти по порядку денному. Я думаю, що це не потребує голосувань, тому що це не змінює порядок питань.

Пане Сергію, ви з нами? Сергій Гривко. Вітаю, пане Сергію, ви "золота акція" у нас сьогодні.

 

ГРИВКО С.Д. Бажаю здоров'я! Вибачте, трошки...

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані Галино, Тимошенко підключилася. Вітаю всіх колет і учасників засідання комітету.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Юліє Володимирівно, добрий день!

Шановні колеги, які приєдналися до нас, є пропозиція перше питання розглянути останнім у зв'язку з тим, що Міністерство економіки попросило через переніс часу засідання, що вони "прибіжать" до нас трішечки пізніше. Тому є прохання переставити перше питання останнім.

І у зв'язку з тим, що вчора на комітеті Потураєва було прийнято рішення комітету, вони є основними, по пункту 5 нашому законопроекту 9278, хоча ми тут не перші, а другі, але він вносить зміни до Кодексу законів про працю – відповідно розглянути його першим, бо він впливає і на наступні законопроекти, які стоять у нас під номером 2. Тому ми йдемо за питаннями: спочатку 5, потім 2 і перше ставимо на кінець.

Не буде у вас заперечень щодо такого порядку ведення?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую.

Тоді ми переходимо до нашого пункту 5 і розглядаємо законопроект, з опрацювання якого комітет не є головним. Проект Закону про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років (реєстр. № 9278). Законопроект президентський.

Ще раз повторюю, що вчора комітет гуманітарний, Потураєва, прийняв рішення про те, щоб рекомендувати Верховній Раді України голосувати цей законопроект за основу і в цілому.

Для нас там зміни тільки до КЗОТ, і вони стосуються перенесення вихідних з 9 травня на 8 травня. І відповідно із змінами назви таких свят. Я думаю, що всі ми знайомі з цим законопроектом.

Чи є необхідність його обговорювати? Чи можемо проголосувати? Чи будуть якісь пропозиції щодо цього законопроекту, що нам рекомендувати основному?

 

ГРИВКО С.Д. Галино Миколаївно, можна пропозицію?

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Так, звісно, пане Сергію. Будь ласка.

 

ГРИВКО С.Д. Я повністю підтримую Микиту Потураєва. Це гарне рішення, тому за основу та в цілому.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Таким чином, ми можемо проголосувати і надійшла пропозиція проголосувати рекомендацію основного комітету гуманітарному прийняти законопроект за основу і в цілому.

Так, я перепрошую, пане Анатолію... Шановні колеги, в нас відсутній сьогодні і пан Бабенко у зв’язку з тим, що він на лікарняному, і відсутній пан Арсенюк. Тому нам потрібно обрати секретаря. Є пропозиція проголосувати за пана Остапенка Анатолія. Чи будуть інші пропозиції?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не будуть.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Не будуть.

Прошу тоді голосувати щодо секретаря. Хто за, прошу голосувати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Ірина Никорак. За.

Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Тоді переходимо до пункту п’ятого і по пункту п’ятому надійшла пропозиція рекомендувати основному комітету прийняти законопроект за основу і в цілому. Будуть інші пропозиції?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пропозиція підтримати.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Тоді голосуємо зазначену пропозицію. Хто за, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Струневич Вадим.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Никорак Ірина. Утрималась.

Остапенко Анатолій. Побачила.

Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Зрозуміло, за. Дуже своєчасне рішення, враховуючи, що сьогодні 11число. Нормально, ми підтримуємо це рішення.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пані Юліє.

Я думаю, що ми з вами подумаємо ще, що робити з тим, щоб у воєнний час надати можливість людям бути вихідними або надати можливість робити цю акцію раз на місяць, робити вихідний незалежно від того, що зараз війна. Я думаю, що треба думати як повертатись до того, що ми звузили права трудящих людей під час війни, як їх починати розширювати. Дякую.

Таким чином рішення проголосовано, і ми можемо перейти до пункту другого питання нашого порядку денного. Я передам головування на це питання пану Михайлу Цимбалюку, оскільки є авторкою одного з альтернативних законопроектів.

Будь ласка, Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні колеги, насправді в нас другим питанням є основний законопроект, до нього є декілька альтернативних. Я хотів би народних депутатів і всіх учасників комітету просити дуже уважно розглянути і підійти до цього питання, бо воно є не настільки простим, і нам потрібно ухвалити фахове рішення. Основний законопроект про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят, 9009 від 12.02.2023. Народний депутат автор – Савчук Оксана та ніші.

Пані Оксано, наскільки ми бачимо, ви долучаєтеся. Будь ласка, вам слово.

Пані Оксано Савчук, ви нас чуєте? Можливо, хтось із співавторів є по законопроекту 9009, щоб могли проінформувати комітет про цю законодавчу ініціативу? Немає. То ми тоді почекаємо, можливо, долучиться пані Оксана. А ми тоді розглянемо з дозволу членів комітету…

 

САВЧУК О.В. Колеги, я є! Пане Михайле!

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Будь ласка, тоді вам слово. Будь ласка, пані Оксано.

 

САВЧУК О.В. Прошу вибачення, то просто накладки, бо години змінились комітету. Ми зараз на розгляді законопроекту, який я подавала щодо зміни державних свят. Правильно?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так.

 

САВЧУК О.В. Шановні колеги, до вашої уваги законопроект, який є насправді дуже на часі: змінити підхід до державних свят, які є в Україні. Ми зареєстрували законопроект з колегами з різних фракцій, маючи на меті в першу чергу замінити вихідні, які сьогодні є державними в нашій країні офіційно, але вже не відповідають тим вимогам часу, які ми маємо сьогодні.

Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо не робити вихідними днями такі дати, як 8 березня, 1 травня та 9 травня. Натомість пропонуємо як альтернативу впровадити нові свята, які, на нашу думку, є такими не менш важливими для українців: це є 25 лютого – День народження Лесі Українки, День українки, і також на державному рівні зробити відзначення нашого пророка Тараса Григоровича Шевченка і підтвердити свято, яке давно святкується в Україні, це є друга неділя травня – День матері. До речі, будемо мати цієї неділі теж День матері. З такою ініціативою ми звертаємося до комітету, просимо вас про підтримку і розуміємо, що цей законопроект в суспільстві набув дуже великого розголосу, саме заміна державних свят, і вона є для нас дуже актуальною.

Дякую. Якщо питання, готова відповісти.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Пані Оксано, ви, будь ласка, ще уточніть: ви пропонуєте цих три свята запровадити в Україні і виключити 8 березня – Міжнародний жіночий день, 1 травня і 9 травня, так?

 

САВЧУК О.В. Так. Я пропоную зробити їх звичайними робочими днями, і якщо би хтось бажав їх відзначати, то це можна робити так, як будь?яке інше професійне свято в робочий день.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую вам.

Члени комітету, будь ласка, в кого є з народних депутатів запитання?

Будь ласка, Галина Третьякова.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Вітаю. У мене питання: а якщо ми прибираємо ці вихідні, чи залишаються натомість якісь інші дати, відповідно в яких людина в Україні могла би відпочивати додатково до субот і неділь? Сьогодні ми маємо на рік 12, відповідно майже в кожний місяць, вихідних ще додатково до суботи і неділі. Таким чином, якщо ми прибираємо свята, то у людей зменшується кількість вихідних днів на рік. Чи передбачали ви в своєму законопроекті на заміну щось?

 

САВЧУК О.В. Дякую, пані Галино, вам за запитання.

Ми передбачали, власне, ті свята як альтернативні, щоб не зменшувати кількість вихідних. Те, що ми пропонували, фактично получається як два, тому що 25 лютого і 9 травня – вони не є державними вихідними, а День матері – це неділя, і вона не передбачатиме якихось додаткових, власне, фінансових моментів, тому що ми і так святкуємо завжди в другу неділю травня.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є ще у когось запитання до авторки?

 

_______________. У мене є запитання.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Будь ласка.

 

_______________. Пані Оксано, дякую вам за доповідь. Хотіла уточнити, чи використовували ви якусь інформацію стовно, можливо, опитувань громадськості і як вони ставляться саме до відміни, наприклад, 8 березня?

 

САВЧУК О.В. Дякую вам.

Насправді, дуже багато в мене знайомих жінок, дівчат, які дуже багато років не відзначають 8 березня. Дуже багато людей підтримували нашу ініціативу, яку ми зареєстрували. Знаю, що було проведено опитування в "Дії", але ми уже про це визначили, що воно є суб'єктивним, оскільки не зовсім чітко були виставлені питання і його результати не можна вважати такими, які відповідають реально стану речей, і саме на тих даних і на історичних подіях ми базувались разом з колегами, коли зареєстрували свій законопроект.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

В мене, пані Оксано, до вас є ще таке питання. Ви пропонуєте 25 лютого запровадити державне свято – День української жінки, наскільки видно з тексту законопроекту. Чи не вважаєте ви це дискримінацією інших громадянок України, але людей іншої національності, наприклад, татарки, польки, єврейки, угорки, тобто тих жінок, ми ж багатонаціональна держава? Чи не буде це виглядати дискримінацією за національністю?

Дякую.

 

САВЧУК О.В. Дякую вам.

Насправді, на щастя, ми живемо в Україні, де дійсно домінуючою є саме українці, і повірте, ми точно нація, яка нікого не дискримінує. Тому День українки це є гарне свято, яке, переконана, не образить нікого і не дискримінує тим більше.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні народні депутати, є ще запитання до авторки законопроекту 9009? Немає. Дякую.

Тоді переходимо до наступного. Дякую, пані Оксано. Ми переходимо до наступного законопроекту. Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових днів (№ 9009-1 від 28.02.2023), авторка Бардіна. Будь ласка.

 

ГОЛУБ О. Доброго дня, шановні народні депутати. Мене звати Олександра Голуб, я помічниця-консультантка народної депутатки Марини Бардіної. Марина Олегівна зараз перебуває на лікарняному. З вашого дозволу, якщо буде згода, то я коротко представлю.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Будь ласка. Ніхто не заперечує? Будь ласка, коротко.

 

ГОЛУБ О. Дуже дякую.

Ми своїм законопроектом, по-перше, не змінюємо кількість вихідних святкових днів, натомість пропонуємо, по-перше, уточнити назву 8 березня, замість Міжнародний жіночий день пропонуємо назву Міжнародний день захисту прав жінок, тобто акцентувати саме на тому, що це не свято тюльпанів, квітів і просто вихідний день, це перш за все День про захист прав жінок проти дискримінації.

І наступна зміна, яку ми пропонуємо, відповідно 9 травня скасувати як вихідний день святковий і натомість провадити 8 травня як День пам’яті та примирення. 8 травня замість 9 травня.

І ви знаєте, що, в принципі, щодо свята 8 березня, я все-таки не погоджуюся, що опитування, яке було в "Дії", воно було не репрезентативне, дійсно не претендувало це на соцопитування, але для того, щоб зрозуміти думку громадян і зрозуміти, що немає бажання скасувати це свято, я думаю, все-таки можна було б використати ці дані, що все-таки громадяни бажають 8 березня залишити святковим.

І з приводу 8 і 9 травня теж, я думаю, що ці зміни дуже нагальні і підтверджені тими подіями, які зараз у нас в Україні відбуваються з зв'язку з повномасштабним вторгненням.

Дуже дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є запитання до авторки законопроекту? Немає.

Дякую вам.

Тоді переходимо до наступного законопроекту...

 

ЦИБА Т.В. Колеги, я перепрошую. А можна запитання. Той законопроект, який обговорили щойно, від пані Марини Бардіної, а саме є пропозиція зробити 8 травня Днем пам'яті і примирення. Там просто питання в тому, що після Указу Президента, який був підписаний 8 травня, то точно потребують якісь доопрацювання, наскільки я розумію. Чи я щось неправильно зрозуміла? Бо проект був внесений до того, як був указ, і відповідно законопроект тут саме в цьому пункті він … (нерозбірливо) суперечки. Чи є виправляється (не знаю) до другого читання.

 

ГОЛУБ О. Невеличкий коментар. 8 травня Днем пам'яті і примирення і так визначалося на рівну Указу Президента до того і на момент, як ми вносили цей законопроект, але 8 травня не було вихідним днем. Тому, звичайно, якщо потрібна якась кореляція у зв'язку з тими змінами до підзаконних нормативних актів, які були внесені зараз Указом Президента, теж, думаю, що можливо такі варіанти розглянути.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні колеги, є ще запитання по законопроекту 9009-1? Немає.

Переходимо до наступного законопроекту. Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів, № 9009-2 від 28.02.2023, народна депутатка Кондратюк Олена та інші.

Хтось є від авторів? Немає.

Я спілкувався з пані Оленою, вона у відрядженні, вона висловила свою позицію щодо законопроекту. Вона вважає, що на основі всіх представлених комітет може зробити чи доопрацювати свій комітетський. Але її законопроект 9009-2 говорить, що у статті 73 Кодексу законів про працю України абзац четвертий частини першої виключити і в такій редакції виписати: "8 березня – Міжнародний жіночий день". Це позиція пані Олени Кондратюк і авторів.

Шановні колеги, то тоді, якщо немає запитань по цьому законопроекту, то ми тоді до слова запросимо співавторку чи єдину авторку, вибачте, наскільки тут пишуть, наступного законопроекту за номером 9009-3 про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових неробочих днів Третьякову Галину.

Будь ласка, пані Галино.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Михайле.

Власне, я дякую в першу чергу пані Оксані Савчук за таку чудову ініціативу і можливість переглянути.

Я абсолютно згодна з паном Михайлом, що надійшло стільки альтернативних законопроектів і стільки думок в засобах масової інформації, що потрібно це питання врегульовувати. І думаю, що на базі комітету, якщо ми створимо робочу групу, ми можемо це доопрацювати. Водночас я би хотіла, не наполягаючи на прийнятті свого законопроекту, пояснити принципи, які я закладала під час підготовки кардинально інших вихідних, які могли би бути в Україні. От у такому умовному нахилі скажу.

Основним законом, власне, зачеплено було чотири вихідних з 12-и, 30 відсотків чи 25, чверть, кожне четверте свято. І мені дуже хотілося б встановити таке правило і щоб суспільство це розуміло, що свято і вихідний – це не завжди залежні речі. І саме в Кодексі законів про працю це можна зробити безпосередньо. Я думаю, що ми це можемо зробити і в діючому Законі про трудові відносини під час воєнного часу. Ми можемо там закладати речі, коли вихідний, додатковий вихідний, у нас їх 12, до субот і до неділь закласти ще один вихідний щомісячно, який може збігатися, а може не збігатися із святами.

Другий принцип, який був, що у нас є свята, які сконцентровані в одному місяці. Ну, наприклад, травень. І це призводить до того, що всі виробники, виробництва, в тому числі і Кабінет Міністрів, який сьогодні має начебто право, він рекомендує, приватному бізнесу в тому числі, переносити вихідні дні, роблячи при цьому не дуже добру справу, а створюючи 6-денний робочий тиждень або інші негаразди через такі переноси, яким наслідують і банківська система, й інші виробництва. В світовій практиці таких переносів немає і свята, в тому числі і влада, вони роблять більш-менш рівномірно по року. Ну, таким чином було б добре, якщо б такий принцип був, що кожен місяць людина отримує додатково до своїх субот і неділь ще один вихідний. І саме для того, щоб виконати оці принципи, мені здалося, що правильно було би розташувати вихідні впродовж року кожен місяць майже по одному святу. Мені не дуже це вдалося, тому що в лютому відповідно до мого законопроекту такого вихідного немає, бо це короткий місяць, але з'явилися вихідні, наприклад, у вересні й інші дні.

Крім того, у нас є в нашому Кодексі законів про працю ще така штука, коли ми Різдво Христове святкуємо двічі, але не зрозуміло, чому ми не святкуємо Рош ха-Шану, наприклад, єврейське Різдво, чому ми не святкуємо Ід аль-Фітр – це таке свято ісламське – щодо розговіння. І таким чином не зрозуміло, чому ми двічі святкуємо Різдво і робимо акцент на вихідні дні в релігійну сторону. Натомість в європейських країнах і в Японії, наприклад, ну, не тільки в Європі, але і в Японії, в Південній Америці такі свята збігаються. Якщо святкує країна Різдво, це майже кожна країна святкує, але вони святкують релігійні свята, присвячені саме релігійним подіям і святам, застосовують один, ну, максимально, два. У нас таких свят більше, і вони ще й дублюються.

Тому потрібно було врегулювати і надати можливість і людям, які не є прихожанами і мирянами якоїсь однієї церкви, надати можливість відв'язати оцю зв'язку з релігією чи зі святом, а просто показати, що Кодекс законів про працю регулює, власне, один додатковий вихідний день.

Якщо розташувати такі свята рівномірно по року, то в цьому випадку потрібно було б придумувати нові свята, які, власне, і з'явилися в цьому законопроекті. Ще раз, я не претендую на якусь річ, але якщо вже основним законом це було зачеплено, то я намагалася оці принципи в своєму законопроекті втілити в життя. Тому і з'явився альтернативний законопроект.

Все, доповідь закінчила щодо свого законопроекту. Але я згодна, що жоден законопроект сьогодні, на відміну від президентського, який не викликає ні у кого жодних суперечок про те, що 9 травня потрібно переносити на 8 травня і робити інші назви, ми прийняли по ньому рішення також, то в цьому випадку, в нашому випадку, коли є багато альтернативних законопроектів, я пропоную все ж таки створити комітетський і доручити комусь з нас, може, там Михайлу Михайловичу, чи хто захоче, доопрацювати альтернативний законопроект і створити на їх базі альтернативний наш комітетський.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пані Галино.

Шановні народні депутати, прошу висловитись з усіх цих законопроектів і взагалі ваші пропозиції як ми діємо. Прозвучала пропозиція авторів: Савчук, звичайно, вона пропонує включити свій, і представники від Бардіної Марини теж пропонують включити в порядок денний і взяти за основу, а пані Галина Третьякова висловила іншу пропозицію щодо, я розумію, згідно Регламенту включити їх всі до порядку денного, але на основі, бо в кожному з них є раціональне зерно, щоб ми підготували комітетський законопроект з даного приводу.

Будь ласка, думки.

 

ЦИБА Т.В. Можна я? Дивіться, я теж власне підтримую пані Галину, тому що насправді очевидно, що треба переглядати і очевидно, що важко вибрати один, тому що раціональне є скрізь. Як це правильно оформити з точки зору, ну якби апаратної роботи (нерозбірливо) або пані Галина можливо каже, що всі три включити, але однозначно от з цих трьох треба скомпонувати один гарний, який задовольнить всіх і буде (нерозбірливо)

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пані Тетяно.

Будь ласка, Ірино Никорак.

 

НИКОРАК І.П. Я також підтримую пані Галину. Мені видається, що є певні суперечливі моменти і не врахування позиції громадськості в першу чергу. Якщо ми кажемо про те ж опитування в "Дії" стосовно 8 березня, то це було наймасовіше опитування, і в ньому взяло участь 1 мільйон 300 тисяч українців, які, для прикладу, наполягають на тому, щоб зберегти 8 березня вихідним днем, але звичайно з позиціонуванням його як День захисту та боротьби за права жінки. Тому я власне підтримую, що потрібно напрацювати один комітетський, можливо, створити робочу групу.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні колеги, інші є думки?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко. Прошу слова.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, дійсно, нам, безумовно, треба думати про вихідні дні, але головне, про що нам потрібно подумати, це що святкує Україна, що святкує наша нація, які свята для нас є такими, які заслуговують вихідного дня. І тому, безумовно, це дуже тонке і це питання, яке стосується кожного українця. Тому, безумовно, було б дуже добре, якщо б у нас вже закінчилася війна, і ми провели референдум на тему деяких свят, які є достатньо дискутабельними. Наприклад, 8 березня.

Я просто хочу вам сказати, що, з одного боку, ми його сприймаємо як радянське свято і свято країн соціалістичного табору часів Радянського союзу. Із цієї позиції це свято виглядає дивно. Треба було б, можливо, мати українське свято.

Але, з іншого боку, ми не можемо скидати з рахунків, що у 1977 році Організація Об'єднаних Націй оголосила 8 березня Міжнародним днем боротьби за права жінок і міжнародний мир.

Тобто тут треба подивитися все-таки ширше, тому що, з одного боку, таке міжнародне свято сьогодні існує з точки зору рішення Організації Об'єднаних Націй, але і в той же час була б дуже важлива думка суспільства, а це референдум, і обіцяли, в принципі, перед останніми і президентськими, і парламентськими виборами, що у нас референдумами будуть такі питання вирішувати.

Тому, безумовно, приймати зараз 3 законопроекти для включення до порядку денного і потім дискутувати це у залі – це буде складніше. Краще все-таки зробити якийсь єдиний законопроект, де все буде чітко визначено. Але враховуючи, що і травневі, і березневі свята вже пройшли, то, може, дійсно почекати завершення війни і порадитися з народом України. І мені здається, що тут варто було б почути думку і жінок і чоловіків.

А поки що із трьох законів треба робити один, безумовно.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пані Юліє, за пропозицію.

Будь ласка, Анатолію Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я також хочу підтримати, що цей закон є важливим, і його треба доопрацьовувати, як і всі альтернативи, які були надані. Звісно, ми живемо у складний час. І я хотів би, щоб ми запровадили все ж таки свято наших воїнів, наших захисників і захисниць і зробили його всеукраїнським, яке ми будемо відмічати після нашої перемоги і навіть у часи цієї збройної агресії, поки ми будемо боротися. Як ми знаємо, даний закон є у нас, і ми відзначаємо День захисника і захисниці 14 жовтня. І я також хотів би його внести, тому давайте будемо його доопрацьовувати.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане Анатолію.

Чи є ще у народних депутатів свої позиції, що хочуть висловитися, з членів комітету?

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я хочу тільки добавити до Юлії Володимирівни, що все правильно, альтернативність 2 тижні було недостатньо для того, щоб робити дослідження якесь широке української спільноти, тому дійсно нам потрібно більше часу.

Я бачу, що там є пан Шубін.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Що в нас з цього приводу скаже Олександр Шубін це представник профспілок.

 

ШУБІН О.О. Шановні колеги, шановні народні депутати, ми спробували провести опитування серед членів профспілок в себе на сайті. Безумовно, воно не могло бути репрезентативним, і дійсно, попри те, що мало хто висловився проти перенесення з 9 травня на 8 травня, що сьогодні підтримано комітетом і це абсолютно підтримується і нами, багато хто висловився проти скасування 8 березня і 1 травня: 8 березня, безумовно, як дня, в який ми вшановуємо наших жінок, їхні права, а 1 травня як день, який існує в багатьох країнах в пам'ять про загиблих під час демонстрацій трудящих, які вийшли на захист своїх прав.

І ми також підтримали б створення єдиної робочої групи, проведення, можливо, не лише опитування щодо того, які дні зберегти, але і як надати абсолютно точну назву тому святу, яке планується включити до Кодексу законів про працю остаточно.

І від себе особисто просив би зарезервувати один день як День перемоги України у тій війні, яка сьогодні триває.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане Олександре.

Шановні колеги, пропозиції, в принципі, майже одностайні, що нам потрібно згідно Регламенту рекомендувати Верховній Раді ці законопроекти: основний і альтернативні і створити робочу групу в комітеті щодо доопрацювання на основі всіх цих раціональних пропозицій, які є в кожному законопроекті. Нам потрібно визначитись, наприклад, пані Тетяна Циба і Ірина Никорак, чи ви готові бути співголовами цієї робочої групи, бо насправді в іншому разі ця ініціатива, як кажуть, залишиться нереалізованою, а це буде неправильно, бо насправді є актуальність тих питань, які ми сьогодні висловлюємо.

Пані Тетяно Циба, ви погоджуєтесь очолювати процес роботи робочої групи?

 

ЦИБА Т.В. Ну, треба, так треба. Немає питань. Давайте разом з колегою доопрацюємо.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Пані Ірино, ви як? Ще ні, чи ви готові співголовою бути?

 

НИКОРАК І.П. Готова.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні колеги, отже, ми включаємо названі законопроекти, основний і альтернативні, в порядок денний і створюємо робочу групу в комітеті щодо напрацювання єдиного законопроекту з питань святкувань і відзначення вихідних і святкових днів в Україні і співголовами призначаємо Цибу Тетяну і Никорак Ірину. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Третьякова.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Никорак Ірина – за.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Арсенюк Олег. Не підключився.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Отже, рішення ухвалено більшістю голосів. Дякую.

Повертаю головування голові комітету Третьяковій Галині.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Михайле Михайловичу.

Ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного і розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення категорії осіб, які належать до ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (реєстр. № 9126, народний депутат Остапенко та інші).

Будь ласка, пане Анатолію, презентація як автору. Я думаю, що зразу і як голові підкомітету, який розглядав цей законопроект.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Так.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Добрий день, ще раз, шановні колеги! Щодо розгляду проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення категорії осіб, які належать до ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (реєстр. № 9126).

Даним законопроектом пропонується виключити з пункту 19го частини першої статті 6, пункту 11 частини другої статті 7 та пункту 5 статті 10 Прим.1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слова та знаки "резервісти", "військовозобов'язані", "добровольці сил територіальної оборони".

В даному законопроекті з його прийняттям буде впроваджено коло осіб, які належать до учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України та осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беручи безпосередню участь у Антитерористичній операції, Операції об'єднаних сил у заходах, необхідних для забезпечення оборони України і захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Хочу повідомити, що виключення резервістів, військовозобов'язаних, добровольців сил Територіальної оборони з кола осіб, що належать до учасників бойових дій, осіб з інвалідністю у наслідок війни та членів сімей загиблих, померлих захисників України зумовлена тим, що в силу свого статусу вони можуть брати участь у бойових діях лише попередньо набувши статус військовослужбовця. Тобто резервіст не має права приймати участь у бойових діях, військовозобов'язаний також не має приймати участь у бойових діях та доброволець Територіальної оборони – вони всі повинні набути статус військовослужбовця для того, щоб отримати бойове розпорядження та бути залученими до бойових дій. Як наслідок, отримати статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю у наслідок війни, а у разі їх загибелі статус члена сім'ї загиблого, померлого захисника чи захисниці України їхніми родинами.

Щодо розгляду даного законопроекту. Він був розглянутий в Комітеті Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. І чомусь він рекомендував за наслідками свого розгляду повернути даний законопроект до автора на доопрацювання, хоча Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету було вказано, що реалізація даного законопроекту не матиме впливу на показники бюджету.

Не заперечують щодо розгляду законопроекту міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, такі як Міністерство у справах ветеранів, Міністерство оборони України. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує даний законопроект. Міністерство фінансів України не має заперечень щодо розгляду законопроекту.

Міністерство соціальної політики України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба, Національна поліція не мають пропозицій та зауважень для даного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку надає ряд пропозицій та зауважень.

Від себе як від голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів – на своєму засіданні ми розглядали даний законопроекти і хочемо рекомендувати комітету проголосувати і підтримати наше рішення: рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за наслідками розгляду в першому читанні прийняти даний законопроект за основу.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Анатолію.

Законопроектом не передбачається якесь погіршення по процедурі отримання статусу об’єктів.

Будь ласка, пані Ірино.

 

НИКОРАК І.П. Дякую.

Пане Анатолію, враховуючи, що Головне науково-експертне управління висловлює певні занепокоєння стосовно наявних ризиків у підтвердженні статусу учасника бойових дій саме цих категорій: резервістів, військовозобов'язаних, добровольців сил територіальної оборони. Чи не вбачаєте, що на практиці, якщо ми приймемо даний законопроект, можуть для них виникати певні труднощі при отриманні цього статусу?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, я не вважаю, тим більше, що науково-експертне управління дало зауваження щодо порядку, який у них передбачений, а не для самого там закону, де ми проводимо зміни. Але я думаю, що ми певні їх пропозиції та зауваження врахуємо при доопрацюванні до другого читання, і тим більше ми повинні рухатись до того, щоб наші захисники і захисниці отримували статус якомога швидше, і в нас є наступний закон нашого колеги Чернєва (9141), який також пропонує спрощену систему отримання даних статусів.

Тобто я хотів би, щоб підтримали один і другий законопроекти, це дозволить отримати якраз статус учасника бойових дій безпосередньо тих, які були на лінії зіткнення з ворогом і брали участь безпосередньо в бойових діях, як це зазначено в пункті першому статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Будь ласка, Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я хотів би до пана Анатолія запитання як основного автора цього законопроекту. В нас насправді зараз статус учасника бойових дій не так легко оформляють, наскільки відомо. Так? В нас є певні категорії громадян, які належать саме до цих, які пропонуються виключити, маються на увазі резервісти, військовозобов'язані, добровольці сил територіальної оборони, які ще не отримали статус учасника бойових дій, а насправді вони брали участь в обороні держави в той час, коли, особливо це лютий, березень, квітень минулого року. От як бути з тим, що зараз пропонується виключити їх з переліку, а вони, наприклад, після завершення війни або члени родини тих, які загинули, звернуться до комісії і нададуть всі документи? Як тут бути?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Статус учасника бойових дій набувається особою, коли вона була військовослужбовцем, і за цей період розглядаються документи, які надаються або сім'єю, яка хоче отримати певний статус загиблого захисника, захисниці, або людиною, яка зараз знаходиться в резерві або є військовозобов'язаною, але вона набула статус, коли була військовослужбовцем. І ці документи будуть підтверджувати, що статус учасника бойових дій їй надається, коли вона була військовослужбовцем і виконувала бойові дії – так, як зазначено, я знову хочу сказати, в пункті першому статті 6 Закону "Про статус ветеранів війни, і гарантії їх соціального захисту". Це військовослужбовці, які приймали участь у бойових діях. Там чітко це записано. А далі там, де ми хочемо змінити, в пункті 11 статті 7, там уже з'являються "резервісти".

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Я так зрозумів, за такою логікою, тобто ті громадяни і громадянки України, які брали участь в бойових діях по опору рашистам, Буча, Ірпінь, Харківська область – це ті території, які вже зараз, слава Богу, звільнені, і вони не входять у жодне військове формування, бо не мали фізичної можливості вступити, а самоорганізовувалися, і сьогодні є підтвердження від територіальних органів влади, від свідків, що вони справді брали зброю, яка була, і ми ж знаємо, що факти такі є, створювали, як кажуть, коктейлі Молотова, нищили ворога, втратили здоров'я, а хтось і життя, і зараз від їх імені або вони звертатимуться в комісію, то вони що, виявляється, не будуть учасниками бойових дій? Хоча насправді вони ж воювали.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ми ж прийняли Закон 7322, який дає право добровольцям, які приймали участь в обороні нашої держави з 24 лютого по 25 березня, отримати статус учасника бойових дій. Ми прийняли цей законопроект. А після 25 березня всі уже були оформлені в Міністерстві оборони як військовослужбовці, які стали на захист. Тобто цей період ми вже проголосували. Коли вони захищали, вони вже можуть отримати цей статус. 7322.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. А якщо після цієї дати? Є у нас території: Запорізька, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська (частина), які ще не звільнені. Якщо там є люди, які самостійно, без контактів, а входили в партизанські загони, на них буде поширюватися дія закону?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, 7322 ми можемо розширити дати і межі територій, на яких були добровільно об'єднані, і тоді їм надати це право. А в даному законопроекті якраз чітко конкретизується і юридично визначається хто може отримувати статус учасника бойових дій.

Хочу зазначити, що також Міністерство оборони це підтримує, Міністерство у справах ветеранів – вони як ті структури, які дотичні безпосередньо до надання цих статусів, вони підтримують даний законопроект.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я слухаю просто цю дискусію, і трошки, чесно кажучи, серце болить, тому що от я буквально декілька днів тому повернулася з Донецької області. Ми там були з гуманітарною місією, але ми зустрічалися з військовими, зустрічалися і бачили, розмовляли з пораненими і так далі. Ви знаєте, ця дискусія дуже несправедлива, яка зараз ведеться в нашому комітеті. Народні депутати не в окопах, народні депутати не на фронті, і вони тут визначають, ті, хто пішов віддавати життя і здоров'я за Україну – хто вони? І коли наступає цей світлий момент, коли держава мусить сказати "дякую"?

Ви знаєте, такий підхід, знаєте, по остаточному принципу в залежності від того, скільки грошей є в бюджеті – це дуже неморальний підхід і несправедливий підхід. Мені здається, і це здається будь-якій нормальній людині як в Україні, так і за її межами, що ті, хто пав при захисті України, ті, хто віддав здоров'я при захисті України від ворога, ті, хто воював навіть не маючи статусу військовослужбовця, ті, хто був на лінії зіткнення, включаючи добровольців з Територіальної оборони, які не встигли оформитися військовослужбовцями, а, не дай Боже, ще й загинули. Ну, дорогі друзі, ви просто уявіть собі, що таке – людина пішла добровольцем на лінію зіткнення і загинула, навіть якщо вона не мала статусу військового, тобто мається на увазі, не мала ніяких статусів у Збройних Силах України.

А партизани – це взагалі окрема історія, чесно кажучи.

Мені здається, ми навіть не маємо права таку дискусію вести. І якщо така несправедливість була допущена, то нам треба її виправити законом. І тому, безумовно, наша пропозиція, що ніхто не може, хто воював, де доведено це, або партизанами, або на лінії зіткнення в статусі будь-якому, не військовослужбовця, але це доведено, ми не можемо цих людей позбавляти права отримувати нагороди, бути учасниками бойових дій, бути потім ветеранами і так далі. А якщо, не дай Боже, загинув, то позбавити родину права отримати оцю мінімальну допомогу держави, це взагалі, мені здається, вже за межами добра і зла, просто це щось вище мого розуміння.

Тому це не те, на чому треба заощаджувати. І якщо ми допустили в якихось попередніх законах помилки, їх треба виправити просто, просто маючи честь перед тими, хто іде за нас з вами гинути. От просто така позиція наша. Це перше, про що я хотіла сказати. Тому треба і в попередні закони вносити зміни, і треба обов'язково в цих законах вже все враховувати.

Є ще одна річ, про яку я хотіла з вами поговорити. У нас, дивіться, один за другим ідуть закони, законопроекти, які так чи інакше з різних сторін регулюють статуси: учасника бойових дій, ветерана, людини з інвалідністю, яка отримала інвалідність внаслідок участі у бойових діях. Мені здається, нам треба робити всеохоплюючий системний закон для того, щоб все це просто фрагментарно не регулювалося, воно неправильне. Тут треба створювати робочу групу, все це зводити в єдиний масив і робити правильний системний документ, який може всеохоплююче на це подивитися.

Крім того, у мене теж отут навіть до цього закону є питання. Тут є статус ветерана, а є статус учасника бойових дій. А може людина мати одночасно статус учасника бойових дій і ветерана? Нам треба якось думати про отакі системні речі. А якщо це людина ще й людина з інвалідністю внаслідок участі у бойових діях, то там же будуть перетинатися дуже жорстко різні пільги, які дає держава, і що тоді 2, 3, 4 однакові пільги давати одній і тій самій людині? Ну, не знаю, безумовно, є в комітеті більшість, є в парламенті більшість – це ваше право вирішувати. Але мені здається, що прийшов час якось системно до цього підійти і визначитися в одному системному документі.

Тому я пропоную створити таку робочу групу і створити комплексний такий законопроект, який буде також враховувати, що всі, хто отримав статус людей з інвалідністю, або, не дай Боже, загинув, або приймав участь у бойових діях, тут все треба тільки відштовхуватися від того, чи приймала людина участь у бойових діях конкретно, в тому числі в партизанській війні.

Тому, безумовно, позиція нашої команди – ми не зможемо голосувати за 9126, тому що тут значна частина людей, які реально воювали і воюють за Україну, практично буде викреслена з тієї частини пільг вдячності, я би так сказала, від української нації, буде викреслена зі списків цієї вдячності – це неправильно просто.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пані Юліє.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. ... на доопрацювання.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую за пропозицію.

Я візьму зараз ще слово, просто як народний депутат, свою позицію скажу.

Ну, по-перше, дякую, Юліє Володимирівно, про те, що ви згадали про системність, про те, що в нас є купа категорій, і вони у нас перехрещуються з пільговиками, наприклад, ветеран, людина, яка отримала інвалідність внаслідок бойових дій, учасник бойових дій, він одночасно може бути багатодітною родиною, входити до складу малозабезпеченої родини, або там має право на отримання житлово-комунальних субсидій, і в нас оці, якщо взяти всі оці кола категорій, статусів і пільговиків і накласти їх, тоді буде перехрещуватись купу разів, і якщо людина, наприклад, малозабезпечена, багатодітна, учасник бойових дій, а є такі родини, які приходили в тому числі і до Верховної Ради, до нас сюди, яких ми відвідували, то в цьому випадку законодавство не передбачає якогось розмежування або комплексного підходу до такої родини і адресного підходу, і сформування комплексних заходів щодо такої родини.

Водночас у нас є площадка, на якій ми опрацьовуємо систематизацію таких нормативно-правових актів. В грудні того року на базі нашого комітету, ми це все робили нашим рішенням, створена група разом з Радою Європи, яка пише Соціальний кодекс України з урахуванням європейських надбань, з урахуванням європейських соціальних хартій і таке інше. Цю групу веде Сюзанна Мнацаканян від Ради Європи, і робоча група тут діє в нас, ми можемо збиратись, до неї можна подавати пропозиції.

Концепцію щодо цього законопроекту, ще раз нагадаю, вона була презентована в грудні того року, 2022-го, і незважаючи на те, що іде війна, вони намагаються систематизувати весь комплекс наших соціальних речей.

Крім того, команда Мінсоцу теж долучена до цієї роботи і теж намагається це впорядкувати, на відміну від Міністерства ветеранів, яких ми вже 3,5 року просимо просистематизувати все, що в нас знаходиться в царині демобілізованих, комісованих і що отримано, бо в нас наразі учасник бойових дій перехрещується з категорією, яка була в 2014 році, коли учасника бойових дій надавали без широкомасштабного вторгнення водночас у війні, але за 3 дні участі без ... (нерозбірливо) і безконтрольно, і що тут гріха приховувати, у нас учасника бойових дій отримували не тільки резервісти, але отримували прокурори, митники і так далі, не буду згадувати.

 Тому проблематика учасника бойових дій, вона в нас є, і є проблематика того, що ми почали відмежовувати бюджетні програми для тих, хто загинув до 24 лютого 2022 року під час широкомасштабного вторгнення, наприклад, щодо виплати компенсації родинам, вона набагато збільшена з 24 лютого, що теж призводить до соціальних таких… У нас дуже багато засідань ми проводили з родинами загиблих, які загинули раніше. І ця проблематика теж існує. Водночас те, що кажуть європейські експерти, вони кажуть про те, що будь?яка держава може мати бюджетні програми на якісь роки, які можуть відрізнятися.

Щодо цього нами теж прийнятий законопроект, який пропонувався Кабінету Міністрів, про трирічні програми, які має Міністерство ветеранів переглядати кожні 3 роки. От я ще недавно робила депутатське звернення робила до Міністерства ветеранів і запитувала (2 роки тому прийнятий цей законопроект), чи зроблено щось Кабінетом Міністрів. Кабінет Міністрів на наш законопроект про трирічні програми написав, що вони написали свою постанову Кабінету Міністрів. Я її дуже добре вивчила. Вона непогана. Але вона каже про те, в який спосіб Мінветеранів проводить оцінку комплексних пільг. Водночас ніякої оцінки наразі ми не маємо, в тому числі і в Верховній Раді, і уряд теж не має.

Тому про системність ми мусимо думати. Але я просила би Міністерство ветеранів більш бути дотичними до тих нагальних питань, які турбують народних депутатів, які зустрічаються і з військовими, і з родинами, і так далі. Водночас про заощадження мова не йде. І я думаю, що основна мета, яка у пана Анатолія переслідується, вона підтримується Міністерством оборони, я її зараз назву, її ще не називали. Це намагання створити максимально захист країни через Збройні Сили України, для того щоб людина максимально йшла до Збройних Сил України.

Водночас, ви абсолютно праві, ми ще не перемогли, і ми ще не звільнили ті території, які зараз знаходяться під російською навалою, і відповідно, що буде на тих територіях і чи будуть там люди (ну, я думаю, що вони будуть). Ви кажете, що це партизани, сили оборони, можна по-різному називати, водночас там є люди, які борються за нашу незалежність. І тому, на мій погляд, хоча законопроект врегульовує і чітко каже категорії, які можуть потрапляти до УБД, хоча це є в законі, і стимулює людей йти до Збройних Сил України, якщо є намагання отримати статус учасника бойових дій, водночас вважаю, що наразі це передчасно. І взагалі під час війни зменшувати категорії, які можуть боронити нашу державу, думаю, що тут технічні речі, і навіть стимулювання йти до Збройних Сил України не переважає на вагах того, що ми можемо зробити зле для нашого суспільства і дати не ті сигнали.

Тому я буду утримуватися по цьому законопроекту саме з цих міркувань. Хоча вважаю, що в цьому законопроекті є дуже добрі речі, які стимулюють, але нам потрібно думати, яким чином нам максимально угрупування, які сьогодні не увійшли до складу ЗСУ, яким чином їх максимально перенаправляти до Збройних Сил України.

Будь ласка, пане Анатолію.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ще декілька слів. Даний законопроект ніяк не обмежує права громадянина України (там відповідно в Конституції) захищати нашу державу, а також бути добровольцем в якихось формуваннях військових, які є у нас на фронті, ми повинні про це відкрито говорити. Не буду називати їх назви, але вони є, це люди, які за якимись показниками не були призвані до Збройних Сил України, і вони боронять також нашу Україну, і вони можуть отримати статус учасника бойових дій по Закону 2141-1, який ми прийняли ще в грудні 2019 року. Тому тут іде тільки чітке юридичне визначення осіб, які залучаються до бойових дій. Резервісти, які знаходяться на навчанні, або військовозобов'язана особа, вона не може бути залучена до бойових дій у Збройних Силах України, в Службі безпеки України та інших військових формуваннях, і там як написано: "добровольці сил Територіальної оборони – це є складова Збройних Сил України". Ці всі особи підписують контракт, і вони є військовослужбовцями.

Ні одна особа, яка є військовозобов'язаною або резервістом, у нас не бере участі в бойових діях, тому ми хочемо це якраз в законі і зазначити, що ті особи, які вважаються резервістами, вони ніяк не можуть отримати статус учасника бойових дій, і ще раз це законодавчо підтвердити. І ми ніяк не обмежуємо, ще раз хочу сказати, той добровольчий рух, який є, і всі добровольці можуть отримати статус учасника бойових дій, взявши, засвідчивши показання своїх побратимів у нотаріуса, і піти на міжвідомчу комісію, яка дослідить їхню участь у військових діях та надасть їм статус учасника бойових дій.

Тому у цьому законі ми ніяк нікого не обмежуємо, тільки юридично чітко визначаємо, що резервіст не є військовослужбовцем, тому він ніяк не має права отримати, не будучи залученим до Збройних Сил України або до інших військових формувань, які діють відповідно чинному законодавству України. Все, крапка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, пане Анатолію.

Я просто або щось не розумію, або попрошу вас обґрунтувати. Ви пропонуєте виключити з переліку резервістів, військовозобов’язаних, добровольців сил територіальної оборони. В мене до вас питання: що ви вміщаєте в це слово чи визначення "добровольці сил територіальної оборони"? Бо справді сили територіальної оборони це є окремий рід військ, але 29 грудня 2021 року Кабмін затвердив Положення про добровольчі формування територіальних громад, де пунктом 11 сказано, що вони мають право брати участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями, тобто вони мають право брати участь в бойових діях. Як після того це буде співпадати з тим, про що ви кажете? Тобто вони будуть учасниками бойових дій? Раз.

Друге. Вони сьогодні задіяні, ми ж знаємо, наприклад, по місту Києву, вони теж входять в групи реагування, що стосується протиповітряної оборони. Це члени добровільних формувань територіальних громад. Як, якщо він бере участь, і тоді виявляється, він не учасник бойових дій? Можливо, нехай пояснять нам представники Міністерства оборони чи ви можете дати відповідь.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я думаю, що я скажу, тоді хай Міністерство оборони добавить. Якщо ми кажемо про ДФТГ, в законі про ДФТГ слова не сказано. Якщо ми кажемо про добровольців територіальної оборони, то ті добровольці згідно Закону про територіальну оборону це є добровольці, які прийшли і записались до територіальної оборони. Після того, як вони записались, вони укладають контракт і ідуть воювати, тому що вони є складовою Збройних Сил.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. (нерозбірливо)

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ні, тут же не написано, Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. А сили територіальної оборони?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Це в нас за законом: сили територіальної оборони це є рід військ. Там не написано, що туди приходять добровільно і добровольці. Все. Це не ДФТГ. Вони так зазначаються у нас в законі – добровольці сил територіальної оборони, Михайле Михайловичу. Добровольці сил територіальної оборони, які є складовою Збройних Сил, і вони на період їх залучення є військовослужбовцями, вони всі підписують контракт. Без контракту там ніхто не залучається. Вони так записані у нас в законі.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. (нерозбірливо) туди включають?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Михайле Михайловичу, я ж кажу, ті, які не є за контрактом військовослужбовцями.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Давайте послухаємо Міністерство оборони. Але я просто думаю, що можна було би не просто їх виключити, а виключити якщо, тобто вписати фразу, у нас зараз все ж таки війна, і хотілось би, щоб ми на перше читання виносили ті законопроекти, які політично не викликають негараздів якихось.

Міністерство оборони, будь ласка.

 

_______________. Дякую, Галино Миколаївно.

Галино Миколаївно, ми повністю підтримали законопроект Анатолія Дмитровича, і виходячи з наступного. Анатолій Дмитрович просто зробив технічне питання, яке мало бути спочатку врегульовано, наприклад, я буду наводити приклади про пункту 19 статті 6. Алло.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Так, ми слухаємо. Я просто побачила, що Юлія Тимошенко руку підняла і я подумала, що це вона не опустила раніше чи хоче взяти слово.

Будь ласка, Міністерство оборони.

 

______________. Відповідно до пункту 19 статті 6 визнаються учасниками бойових дій і військовослужбовці, і особи, які входили до добровольчих формувань територіальних громад. Все це питання врегульоване.

Михайле Михайловичу, дивіться, вирішується питання суто технічно. Норма закону починається: "військовослужбовці", потім в дужечках пишеться "резервісти, військовозобов'язані і добровольці сил територіальної оборони". Військовослужбовець це особа, яка перебуває на військовій службі, резервіст – це особа, яка перебуває в резерві, військовозобов’язаний – особа, яка перебуває у запасі. Тобто асоціювати з військовослужбовцем ці дві категорії ніяк не можна, проте сили територіальної оборони комплектуються військовослужбовцями, і тут жодної шкоди цим людям ніякої не буде. Ще раз повторюю, (нерозбірливо) і військовослужбовці отримують і зараз отримують, і далі будуть отримувати.

Наприклад, стосовно резервістів, що я можу сказати. У 2014 році тих осіб, які перебували у військовому резерві Збройних Сил, ми їх всіх призвали на військову службу. Крім того, ми потім продовжували призивати і військовозобов’язаних на військову службу. Тобто негативних наслідків з прийняттям цього закону абсолютно ніяких немає.

Тому ми підтримуємо законопроект в цілому. І я повністю підтримую те, що сказав зараз Анатолій Дмитрович.

Дякую.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую.

Можна до вас питання ще? Юліє Володимирівно, будь ласка, я прошу задати питання Міністерству оборони. Скажіть, будь ласка, а цей законопроект яку нагальну проблему вирішує? От зараз він потрібний для чого? У вас є якась проблема в Міністерстві оборони? Хтось там рветься отримувати статус з резервістів? От яку проблему вона вирішує?

 

______________. Ну, по-перше, це суб’єкт права законодавчої ініціативи народний депутат, він врегульовує питання...

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я розумію.

 

______________. ... яке з самого початку повинно було бути врегульовано, норма пункту 19 не повинна була починатись з військовослужбовців, а в дужках резервістів там і так далі. Це з самого початку не повинно бути. Це суто технічне питання, і шкоди нікому від цього не буде.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Гаразд.

Юліє Володимирівно, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані Галино, ви просто забрали моє питання...

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я перепрошую! Я не хотіла!

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. І навпаки, я підтримую вас у цьому питанні повністю. І дуже добре, що ви його поставили Міністерству оборони. Але я хочу все-таки відповідь отримати на питання, яке задала пані голова комітету.

Скажіть, будь ласка, навіщо вам це потрібно? Що ви врегульовуєте? Що конкретно, з чим ви боретеся? От просто дайте відповідь. В чому проблема? Чому цей закон став потрібен? Це до Міністерства оборони запитання.

 

_______________. Відповідаю на це запитання. Жодної шкоди нікому не буде. Але з військовослужбовцем, з терміном "військовослужбовець" не мають асоціюватися зовсім інші категорії громадян – це резервісти і військовозобов'язані. Якщо це військовослужбовець – то це військовослужбовець. Якщо це резервіст – то це резервіст. Треба було з самого початку правильно виписувати пункт 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". От для чого це робиться.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Не будемо зараз шукати винних, хто там правильно, хто неправильно виписав, наразі...

 

_______________. Анатолій Дмитрович зробив все правильно. Ми вважаємо … (нерозбірливо) підтримали цей законопроект.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. У мене друге питання до вас. Для мене особисто і для нашої команди дуже важливо. Скажіть, будь ласка, якщо людина, яка увійшла в ДФТГ, працює, наприклад, на блокпості, наприклад, в Харківській області чи в Запорізькій, і, наприклад, є зіткнення з диверсійною групою, і людина з ДФТГ загинула або отримала тяжкі поранення. Це що, не Герой України?! Це людина, яка не потребує того, щоб держава віддала належне родині? Це перше.

І друге. Скажіть, будь ласка, якщо члени ДФТГ, в які можуть входити і резервісти, і військовозобов'язані, але не призвані, ну, всі, хто можливо, в партизанські загони, реально підриваючи ворожі об'єкти і так далі, загинули, і про це є розуміння і у органів влади, і свідки є, і все – це не герой для вас? Я просто хочу зрозуміти, хто дав право поділити сьогодні тих людей, які реально захищають Україну і віддають життя, на "чорних" і "білих"? Так, військовослужбовці – це абсолютно беззаперечні речі, але є речі трошки більш глибокі більш глибокі, на які треба дивитися ширше. І я не розумію, чому ви зараз от так прямо жорстко ділите на "білих" і "чорних". Тобто ті, хто працює в партизанських загонах, ті, хто стоїть на блокпостах, ті люди, які реально пішли, може, і в армію і доєдналися до військових частин, але вони добровольці і не встигли підписати там ці контракти, але до підписання контрактів загинули…

А далі скажіть, якщо, не дай Боже, десь там будуть прориватися по кордонах знову сили ворога і там будуть отак, як говорить Михайло Михайлович, як в Ірпені, в Бородянці і так далі, стояли просто люди з ополчення і реально утримували ворога і реально гинули, що, вони не герої наші, і їм не треба відшкодовувати родинам те, що втратили годувальника або сина, або батька, або чоловіка? Скажіть, будь ласка, хто нам дав моральне право ділити таким чином це?

 

_______________. Юліє Володимирівно, ви задали перш за все Міністерству оборони питання? Можу я відповідати? Я відповідаю на це питання.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Будь ласка.

 

_______________. Питання визначення статусу учасника бойових дій добровольцям добровольчих формувань територіальних громад врегульовано, і його зараз ніхто не зачіпає. Питання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни добровольцям добровольчих формувань територіальних громад врегульовано. Також врегульовано питання щодо визнання членів сімей загиблих таких осіб відповідною пільговою категорією. Також врегульовано. Ніхто їх зараз не зачіпає. Ми з повагою ставимося до цих людей. Цим законопроектом не робиться…

Але я хочу вам сказати, зверніть, будь ласка, увагу, Сили територіальної оборони – це рід військ. Він комплектується військовослужбовцями. А добровольці добровольчих формувань територіальної громади – це прості громадяни, які на власний розсуд приймають рішення щодо обов'язку по захисту нашої Батьківщини. Ми з повагою до всіх цих категорій ставимося. І законопроект 9126 жодної шкоди зараз не несе цим категоріям, про які йде мова.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тоді я пропоную зняти цей законопроект внаслідок пояснення, які дав представник Міноборони.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Так, Юліє Володимирівно.

І зараз пан Остапенко хоче.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, я як автор закону хочу тоді запропонувати відкласти розгляд даного законопроекту, провести консультації і робочі зустрічі для того, щоб пояснити суть всього іншого, і тоді вже будемо виносити на інше. Якщо всі члени комітету пристають на таку думку, то прошу підтримати і проголосувати.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Анатолію.

Шановні колеги, які онлайн, не буде заперечень? Пані Ірино? Бо тут ми начебто домовилися, що ми зараз знімаємо і проводимо консультації. Як це буде сприйматися? Чи потрібно, може, якось там прописати? Я думаю, що тут голосувати не потрібно, ми зняли з розгляду. Не буде заперечень у тих, хто з нами на онлайн-зв'язку?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ні, не буде, пані Галино, не буде.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пані Юліє. Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до пункту четвертого нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо спрощення процедури присвоєння статусу ветерана (реєстр. № 9141, народний депутат Чернєв).

Є, супер. Єгор. А потім я попросила би, щоб народні депутати надали можливість виступити громадським організаціям, які були дотичні до створення цього законопроекту.

Пане Єгоре.

 

ЧЕРНЄВ Є.В. Добрий день, колеги. Дякую за запрошення. Дякую за розгляд.

Законопроект, насправді, з одного боку, досить простий, з іншого боку має вирішити нагальну проблему. Сьогодні за даними від Міністерства оборони з початку повномасштабного вторгнення видано було щось дещо більше 4 тисяч УБД, тобто статусу учасника бойових дій військовослужбовцям, яке має видаватися через, якщо я не помиляюся, 30 днів участі у бойових діях. Ну, тобто розумієте, яка черга зараз стоїть за цими документами, за цим посвідченням, за цим статусом.

Ми мали декілька робочих груп. Дякую панові Анатолію Остапенку. Ми збирали і представників Міністерства оборони, і представників Мінвету, і Мінсоцу, й інших підрозділів і працювали з громадськими організаціями. Ми вирішили йти паралельно двома шляхами. Перший шлях – це ми працюємо над цим законопроектом і просуваємо його далі, який говорить про те, що не людина має з папірцями ходити від кабінету до кабінету, а, власне, держава має звертатися за тими необхідними документами, які вимагаються для отримання учасника бойових дій, до своїх органів задля того, щоб людина не мала з передової їхати кудись подавати документи і так далі, якщо це не робить безпосередній командир та військова частина. І там є строки задля того, щоб всі ці документи були розглянуті.

Другий шлях, яким ми йдемо паралельно, це власне робоча група із спрощення процедури цього отримання максимально там, де можна цифровізація, щоб власне взагалі прибрати ці папірці. Тобто це два паралельні процеси.

Я прошу підтримати законопроект і нам потрібно вирішувати цю проблему, тому що ви знаєте приблизну кількість, скільки зараз в нас в Силах оборони і 4 тисячі ну це просто якесь "издевательство", що називається.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Єгоре.

Михайле Михайловичу, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні колеги, шановний авторе і співавторе, в нас дуже важлива законодавча ініціатива, яка писалась проблемами сотні людей, які вже відчули її під час "ходіння по муках", це в прямому розумінні цього слова. І я дякую за політичну мужність, коли такий закон від партії влади був запропонований. Через те я розумію, що будуть наші військові в непростій ситуації, коли треба буде створювати додаткові підзаконні акти і також, можливо, і навіть окремі підрозділи чи посадові особи, які будуть виконувати цю роботу, але нам дуже важливо раз і назавжди зняти цю проблему. Якщо військовий приходить на комісію з наявними документами і в нього чогось не вистачає, то, вибачте мені, ми від імені держави маємо зробити все для того, щоб цей документ отримати, особливо коли мова іде про службове розслідування або довідку про отримання поранення, травми у військовій частині, яка може перебувати в зоні бойових дій, і як тоді потрапити людині, яка вже виведена поза штат. Я ще раз підкреслюю, потрібно ухвалити цей законопроект, і ми будемо голосувати "за", все решту можна створити.

Я, з вашого дозволу, просив би під час голосування врахувати мій голос "за", бо зараз паралельно проходить засідання комісії по так званих 30 тисячах, і там теж ухвалюються важливі рішення. Через те, з вашого дозволу, будь ласка, врахуйте, що я підтримую цей законопроект і готовий працювати.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні колеги, я просто, щоб ми не втрачали голоси і кворум, щоб у нас не вийшло так, що... Чи можемо ми врахувати ваші голоси щодо створення робочих груп? Бо ви там один із головування разом з паном Остапенком по законопроекту 7313.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так. Я думаю, що пан Анатолій не буде проти.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. А далі (нерозбірливо) бо це якась така нова процедура для нас, я не знаю. Можна? Головне, щоб секретаріат і щоб пана Остапенка, як секретар сказав, що так можна, що ми це врахуємо, щоб у нас, не дай Боже, не вийшло, що в нас немає.

Таким чином, шановні народні депутати, нам потрібно послухати пана Анатолія, бо він голова підкомітету, потім пані Ірину. І я би хотіла, щоб ми надали слово Юлії Тимошенко (бачу руку підняту) і представникам громадськості.

Будь ласка, пане Анатолію, голова підкомітету.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Як голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів, провівши засідання і розглянувши даний законопроект, ми рекомендуємо його до розгляду Верховною Радою України. Тому прошу всіх членів комітету підтримати даний законопроект і розглянути його в першому читанні, прийняти за основу.

Ну, як зазначалося вже Михайлом Михайловичем та іншими, що у нас є дійсно питання, тому що зобов'язання командирів і начальників військових частин, де наші хлопці воюють, якраз надавати документи після певного часу, коли особа прийме участь у бойових діях. Тобто 30 днів, і уже автоматично ми повинні це зробити, для того щоб документи формувалися і практично без участі даної особи, яка претендує на статус, вони були сформовані, направлені до комісії і комісія прийняла рішення про надання статусу учасника бойових дій.

Одне тільки у нас виникає питання. Буває таке, що особа не бажає отримувати, на жаль, є такі випадки, статусу даного. І перша дія, яка потрібна, це заява від певної особи, яка претендує на цей статус. Тому ми рекомендуємо в робочій групі, як уже зазначив Єгор Чернєв, при формуванні так званої особової справи при залученні особи до оборони нашої країни брати всі документи необхідні наперед, які ми знаємо, що будуть оформлюватися, і також згоду на отримання даного статусу.

Дякую.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Анатолію.

Будь ласка, пані Ірино.

 

НИКОРАК І.П. Дякую.

Ну, власне, я безумовно буду підтримувати даний законопроект. І ми всі зараз розуміємо його високу важливість і нагальність стосовно спрощення процедури учасника бойових дій. В той же час я вважаю, що нам необхідно на майбутнє працювати над тим, щоб запровадити автоматичне надання статусу УБД на підставі документів Міністерства оборони та інших силових структур.

Також я би хотіла запропонувати. В даному законопроекті передбачено, що протягом 30 днів надаються документи, які необхідні для оформлення учасника бойових дій. У мене є пропозиція скоротити цей термін, для того щоб не затягувати процес у процедурі надання статусу ветерана. Пропоную замість 30 днів передбачити 10 днів, якщо автор законопроекту не буде заперечувати і колеги підтримають.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. На друге читання.

Дякую, пані Ірино.

Будь ласка, пані Юліє Тимошенко.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я просто хочу сказати, оте, що пані Ірина сказала, це надзвичайно важливо, тому що вся ця бюрократія колосальна побудована на тому, що не робиться проста операція. Якщо людина є військовослужбовцем, якщо абсолютно чітко командирам зрозуміло, що ця людина і де воює, то автоматично надання статусу учасника бойових дій це єдине, що треба взагалі робити. А далі вже, якщо хтось автоматично не отримав статус учасника бойових дій по якимось причинах, от тільки ті мусять писати заяву, і тоді цю справу треба щоб розбирали або виправляли помилку, або відмовляли.

І єдине, з чим я не погоджуюсь з пані Іриною, що нам не можна це надання автоматично статусу відкладати далі, це треба робити негайно, тому що сьогодні ця черга на отримання нашими військовими учасника бойових дій просто ганебна. Пані Галино, нам треба як комітету розібратись з цією історією, тому що там просто страшні речі, коли люди не отримують просто довгими місяцями цього статусу, який вони заслужили.

І тому пропозиція нашої команди – це, безумовно, підтримати для включення до порядку денного і голосування в першому читанні цього законопроекту, але в другому читанні, щоб наша комітетська команда поставила собі за мету – внести до другого читання всі необхідні зміни для надання статусу учасника бойових дій автоматично за поданням відповідних структур Міністерства оборони.

Дякую дуже.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пані Юліє.

Воно власне перехрещується в мене, і в моїх думках я абсолютно з вами згодна, що нам або треба відмовлятись, от в нас були учасники бойових дій, і казати про те, що демобілізовані після 24 лютого, вони всі автоматично є учасниками бойових дій, бо вони перевиконали вже всі завдання, які були, і тих учасників бойових дій, які в 2014 році, в 2015 році отримали такий статус, тому тут про автоматичність такого надання потрібно думати.

Дякую за коментар.

Шановні громадські організації, в мене прохання, хто піднімав руку. От я бачила. Хто?

 

______________. "Юридична сотня".

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. "Юридична сотня", будь ласка.

 

______________. Доброго дня.

Шановна Галино Миколаївно, шановні депутати, дуже дякую вам за слово і за те, що ви всі підтримали цю законну ініціативу.

Я хочу пояснити, з нашої точки зору, з точки зору, що до нас звертаються люди, і зокрема процес надання статусу УБД був запущений у жовтні минулого року, тобто пів року тому. І за ці пів року, хоча парламент надав право, до речі, цим людям на статус ветеранський ще в вересні на початку минулого року, і за останні пів року ми отримали більше тисячі звернень від людей на наших гарячих лініях і скарги на процедуру отримання статусу УБД. І я хочу звернути увагу, що дійсно там процедура передбачає альтернативу, що пакет документів на статус можуть подати як командири військової частини, так і людина сама може подати документи на отримання статусу. Але по суті це все зводиться до замкненого кола, оскільки документи, які має подати сама людина, має видати їй частина.

І в тих зверненнях, які ми отримуємо, ми бачимо, що дуже часто командири порушують строки, передбачені в цьому порядку, і ми не знаємо і не маємо статистики, скільки командирів було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення цих строків. Тобто впливу поки що ми не бачимо. Більше того, командири використовують оцю можливість видати чи не видати документи людині як вплив особистий на військовослужбовців і зловживання своїми повноваженнями.

Тому цей проект має на меті обійти ось цю залежність людини від командира, в даному випадку щодо статусу, і надати повноваження комісіям і іншим державним органам, які відповідальні за надання статусів, самим безпосередньо брати вже в їхній же ж системі дані, які і так вже є в структурах Сил і оборони про участь людини чи неучасть її в бойових діях.

Я дуже дякую за слово і сподіваюсь, що комітет рекомендує включити в порядок денний і прийняти законопроект за основу.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую.

Любове Галан, будь ласка.

 

ГАЛАН Л. Добрий день. Дякую за слово.

Також ми підтримуємо цей законопроект, вважаємо, що він дуже важливий, тому що він перекладає оцей обов'язок опікуватися питанням цього документообігу, з людини переносить її на комісію, це дуже важливо, це загалом така дуже велика точка болю по всьому шляху і поранених, і непоранених військовослужбовців, їхніх родин. Ми вже опрацювали на робочому рівні певні проблемні питання, які виникають у військових частинах, з тим, щоб автоматизувати документообіг. Це буде паралельний процес, тобто у форматі робочих груп і доопрацювання уже потім там технічних рішень ми знімемо взагалі усі питання й інших стейкхолдерів з боку Міністерства оборони, Міністерства ветеранів.

Тому я думаю, що цей законопроект є першим таким кроком до загалом налагодження більш швидкого прийняття рішень і опрацювання їх з приводу учасників бойових дій, тому що той відсоток кількості УБД, який ми бачимо за цей рік, в такій кількості учасників бойових дій є неадекватним і очевидно, що потребує втручання.

Тому, на нашу думку, цей законопроект є першим кроком, він є дуже важливим, другим – буде вже системна робота над опрацюванням рішень технічних, організаційних, як налагодити цей процес на рівні військових частин, на рівні комісій і інших органів.

Дякую.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Ну, це вже підзаконними актами.

У мене питання до громадських організацій, які допомагали писати текст. У нас є зауваження Міністерства юстиції, Міністерства соціальної політики, які пишуть про необхідність доопрацювання. У мене прохання включитись, я думаю, що законопроект буде прийнятий в першому читанні, він підтримується широким загалом народних депутатів, і прохання просто, щоб ви включились на його доопрацювання разом з міністерствами і "цоввками" усіма, в тому числі і тими, хто надав зауваження, інколи дуже дивні, як Міністерство у справах ветеранів, наприклад.

Шановні народні депутати, можемо переходити до голосування. Є пропозиція включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу. Можемо голосувати? Хто за цю пропозицію... (не чути, без мікрофону)

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Звук пропав. Ми не чуємо нічого.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пані Юліє, за зауваження.

В залі всі – за. Ми пам’ятаємо, що пан Цимбалюк – за. Голосуємо питання включення законопроекту до порядку денного і рекомендацію Верховній Раді прийняти за основу.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую.

Арсенюк Олег.

Гривко Сергій. Щойно бачила. Так, бачу руку, що він підняв – за. Звук можна, пане Сергію? Не чую. Так, чутно. За? Я зрозуміла, за.

І Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Циба Тетяна. Вона вимкнулась.

 

ГРИВКО С.Д. Галино Миколаївно.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Так.

 

ГРИВКО С.Д. Чутно? Я би хотів би ще додати, от перед тим як цифровізувати цей процес, я повністю з вами погоджуюсь, потрібно ще продумати про систему безпеки бази даних військових, тому що це, скажімо так, буде одна із цілей ворога. Тому я б хотів, щоб це ви додали якраз безпосередньо до розробки стратегії цифровізації.

Дякую.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Сергію.

Значить, ми проголосували "за". У нас ще чотири питання щодо створення підкомітетів. Нам потрібно ще розглянути питання щодо зміни складу підкомітету, це п'яте питання. І у нас ще питання щодо розгляду статусу Фонду безробіття (законопроект пана Папієва).

Скажіть, будь ласка, у нас з'явилася пані Бережна? Немає. У мене прохання буде: у зв'язку з тим, що Міністерство економіки сьогодні не змогло обговорити з нами, може, ми тоді питання щодо пана Папієва, перше у нас, перенесемо на наступне засідання комітету? Я знаю, що пан Михайло, я з ним розмовляла, він тут. Міністерства економіки немає. А розглянемо зараз організаційні наші питання. У нас чотири робочі групи і підкомітет.

Пане Михайле, я перепрошую, але у нас Міністерства економіки немає, і я думаю, що (пан Михайло Цимбалюк зараз відсутній) у нас неповноцінне обговорення буде.

 

ПАПІЄВ М.М. Ну те, що Міністерства економіки немає, я не здивований. Але цей закон нагальний. Я дуже просив би, щоб ми його оперативно розглянули на наступному засіданні.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Ми на наступному засіданні, щоб він стояв у нас першим, я думаю, що всі ми тут за те, щоб він був перший.

Юліє Володимирівно, будь ласка. З процедури.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я просто що хочу сказати? Що після того, як був прийнятий Закон щодо ліквідації Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, у нас виникли величезні проблеми щодо фінансування потреб людей з інвалідністю, особливо у тих людей, які отримали інвалідність внаслідок якихось випадків на виробництві.

Про що я хочу вас зараз попросити? Я хотіла би попросити вас, пані голово, щоб ви провели якусь комітетську нараду з запрошенням усіх учасників цього процесу. Мається на увазі керівництво Пенсійного фонду, міністерства нашого з вами профільного, можливо, і керівництва оцього Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, який ліквідується. Можливо, нам треба запросити і міністра фінансів, міністра економіки. Нам треба зрозуміти, що там відбувається. Тяжко-тяжко хворі, інвалідизовані люди не отримують сьогодні фінансування на свої невідкладні потреби. Їх життя перетворилося на пекло.

Я дуже вас прошу, всі матеріали, які мусив затвердити уряд: постанови, будь-які інші підзаконні акти вони не затверджені або затверджені так, що люди залишились без допомоги. Я прошу вас, проведіть таку нараду і я також обов'язково прийму участь. Запросіть, будь ласка, асоціації людей з інвалідністю, особливо внаслідок травм на виробництві, нещасних випадків на виробництві для того, щоб це все послухати. Ситуація там критична і трагічна.

Дякую дуже.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пані Юліє.

У нас голова підкомітету, який опікується питаннями людей з інвалідністю, пан Сергій Гривко, таких нарад провів за останній час, ну, я думаю, що багато. Але якщо є необхідність...

 

ГРИВКО С.Д. Галино Миколаївно.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Будь ласка, пане Сергію.

 

ГРИВКО С.Д. 4-го числа була нарада, відповідно були напрацьовані запити і пропозиції, і відповідно зараз будуть ще проводитись зустрічі з Міністерством соцполітики для врегулювання цього питання. Я думаю, що Галина Миколаївна долучиться, тому що вона теж переживає.

Дякую.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Сергію.

Ну, щонайменше ми зараз вишукуємо, щоб пані міністерка особисто ввела час, щоб ми дуже швидко це розглянули на цьому чи на наступному тижні. На цьому тижні там дуже щільно, там купа заходів, тому я думаю, що ми зберемось.

Я не знаю, Юліє Володимирівно, як зробити краще? Зробити контрольним питанням засідання комітету чи зібратись просто на нараду? Як краще?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, перше, … (нерозбірливо) контрольне засідання комітету. Я просто говорю вам, тому що з ними постійно на зв’язку. Там ситуація потребує негайного реагування. І я вас дуже прошу, зберіть такий контрольний комітет якомога швидше і обов'язково за участю Асоціації людей з інвалідністю.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Ну, це робить пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Я додам, контрольне питання вже стоїть в порядку денному комітету, відповідно я його піднімав. Було трошки його здвинуто в зв'язку з нарадою і проведенням технічних та спеціальних зустрічей щодо вирішення цієї проблеми. Юлія Володимирівна насправді розуміє, про що каже.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Сергію.

Гаразд. Тоді ми організуємо, щоб були за участю всіх учасників, щоб і Пенсійний фонд був, і всі представники, і в тому числі громадськість.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, обов’язково і міністр фінансів, міністр економіки, тому що там все зав'язане, реально там якийсь такий вузол, який розрізати можна тільки...

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Роман Єрмоличев з нами весь час. Я не обіцяю, що буде саме Сергій Марченко. Я думаю, що в нього там є свій профільний комітет, але Єрмоличев, він повноважний, він приймає рішення і він розуміється на цьому питанні. Я думаю, що пан Роман буде з нами.

Так, пане Анатолію, ви хотіли.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. … (нерозбірливо)

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Таким чином ми робимо так, ми робимо контрольне питання – розглядаємо щодо стану реорганізації Фонду соціального страхування і справи у Пенсійному фонді, і Мінсоц нам доповість, і ми позадаємо питання і прийдемо до якогось рішення. Пане Євгене, я просто. І після того ми будемо розглядати законопроект пана Папієва. Отаким чином зробимо. Гаразд.

Таким чином, у нас залишилося п'ять організаційних питань, по яких я пам'ятаю, що пан Цимбалюк сказав, що голос його з нами. Я думаю, що ми зараз дуплетом таким приймемо, оскільки я знаю, що вже домовлено з усіма, хто чим тут буде займатися. У нас Верховна Рада прийняла на попередньому засіданні в цьому місяці чотири законопроекти і нам потрібно чотири робочі групи для доопрацювання законопроектів до другого читання. Ще не витік час подання (до 16-го) пропозицій до другого читання. Відповідно нагадую всім народним депутатам, хто опікується цими законами, що є ще термін подати зауваження, особливо прошу звернути увагу на доопрацьовані правки тих, хто буде головувати по підготовці законопроектів на друге читання.

Таким чином, питання шосте наше: про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань (реєстр. № 8313). Тут у нас зачіплюється два питання: і Закону про відпустки, і військові відпустки. У зв'язку з тим є пропозиція пана Цимбалюка і пана Остапенка зробити співголовами по підготовці цього законопроекту до другого читання. Не буде інших зауважень, пропозицій?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Тоді голосуємо. Хто за, прошу голосувати. В залі всі – за.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Гривко Сергій – за, бачу.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Циба Тетяна пішла, вона попередила.

Тоді одноголосно.

Переходимо до наступної робочої групи: про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах (реєстр. № 8244).

Нагадаю, що він у нас має примітку "євроінтеграційний". І у нас є заступник голови Комітету з євроінтеграції, якого ми обрали, це Струневич Вадим, і є пропозиція, щоб він очолив групу щодо підготовки цього законопроекту до другого читання. Законопроект нагальний, входить в ті, які обов'язково має Україна прийняти. 7 + 37, так скажу. Не в сімку перших законів, але в другу хвилю євроінтеграції. Не буде зауважень щодо головування в цій групі?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо, Галино Миколаївно. Не буде.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Не буде. Таким чином, голосуємо. Хто за те, щоб пан Струневич очолив?

В залі всі – за.

Струневич Вадим. Пане Вадиме, бачу, але не чую.

Гривко Сергій. Бачу, що за.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

Переходимо до наступного питання нашого порядку денного. Це законопроект 9110. Про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону щодо категорії осіб, які визнаються особами з інвалідністю внаслідок війни, та членами сімей загиблих захисників, це щодо курсантів, нагадаю. І питання, теж дуже швидко підготувати цей законопроект до зали, його очікують всі. Пропонується пан Остапенко як голова підкомітету щодо учасників бойових дій. Не буде заперечень?

 

ГРИВКО С.Д. Не буде заперечень. Давайте голосувати.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. У мене є пропозиція додати туди і Цимбалюка Михайла Михайловича. Це важливо.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Гаразд. Співголовування Цимбалюк плюс Остапенко. Хто за, прошу голосувати.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. В залі – за. Гривко, я бачу, що за.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, шановні народні депутати.

І ще один в нас законопроект. Про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо джерел оплати послуг з доставки пенсій та виплати допомоги на поховання (реєстр.№ 9078).

Є пропозиція завантажити трошечки Арсенюка Олега, бо він у нас поки що не навантажений, тобто він вже розправився з своїми робочими групами і тепер його можна знову вантажити. Пані Ірина, я думаю, вона потренується зараз на співголовування, потім будемо їй надавати теж ведення робочої групи.

Не буде ніхто проти того, щоб пана Арсенюка? Не буде. Гаразд. В залі – за. Хто за, прошу голосувати.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Струневич Вадим. За? Руку прошу, пане Вадиме, щоб ми побачили руку. Дякую.

Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Юліє Володимирівно.

Прошу вас тільки показуватись, що ви голосуєте, бо мені тут секретар каже, що потрібно, щоб було зафіксовано. Закон так каже, щоб було, що ви за.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я окремо секретарю покажусь.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Гаразд. Це не дискримінація, Юліє Володимирівно. Це чисто вимоги закону, щоб було фіксовано. Дякую.

І останнє питання нашого порядку денного. Це про зміну складу підкомітету з питань соціальної політики захисту прав ветеранів. Є заява пані Ірини Никорак.

Будь ласка, пані Ірино.

 

НИКОРАК І.П. Так, колеги, прошу включити мене до складу підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів. Зобов'язуюсь працювати…

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пані Ірино.

 

НИКОРАК І.П. Дякую.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Шановні народні депутати, у мене прохання одночасно, щоб мене вивели зі складу підкомітету. Ви знаєте, що у нас достатньо був малочисельний комітет, він зараз збільшується, і для того щоб підкомітет працював, була необхідність народним депутатам, в тому числі і голові, увійти в підкомітети, що було достатньо дивно, але ми мали сформувати там квоту. Я, звісно, буду працювати, як і раніше, але не завжди маю змогу приймати участь і це не дуже красиво. Тому прошу одночасно ввести пані Ірину Никорак в підкомітет і мене, Третьякову Галину, вивести.

Не буде тут заперечень, шановні народні депутати?

 

ГРИВКО С.Д. Не буде. Давайте голосувати.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Пакетом. Хто за, прошу голосувати. В залі – за.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Це не конфлікт інтересів. Можете голосувати, пані Ірино. Ви за? Так.

І пан Струневич. Пане Вадиме, бачу.

Пан Гривко.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Юліє Володимирівно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, шановні народні депутати.

Комітет закриваю. Всім дякую. До наступних зустрічей!

Слава Україні! Працюємо далі.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03